Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Відповідно до розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, погоджену Правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Міністерством фінансів України та Національним банком України (додається).

2. Подати зазначену Інструкцію на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Уважати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 03.10.97 N 4 "Про затвердження Порядку справляння збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття", зареєстрований Міністерством юстиції України 20.10.97 за N 492/2296.

1.1. Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Інструкція) розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III.

1.2. Ця Інструкція визначає порядок обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків.

1.3. У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

Роботодавець:

власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю;

військові частини Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інші військові формування, утворені відповідно до законів України які виплачують грошове забезпечення, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи внутрішніх справ та податкової міліції, а також воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування), створені відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військові формування);

власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії або представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Наймані працівники - фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сплачують страхові внески.

2.1. Платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) є:

2.1.1. Роботодавці.

2.1.2. Застраховані особи.

2.1.3.Фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

2.1.4. У разі взяття участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах:

особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);

фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю;

громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебувають, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

2.2. Від сплати страхових внесків звільняються:

роботодавці підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, у частині витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів;

роботодавці підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС;

застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

застраховані особи в частині отримання допомоги по частковому безробіттю.

2.3. Не є платниками страхових внесків особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття:

працюючі особи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку;

іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Страхові внески на випадок безробіття не утримуються із заробітної плати осіб, які досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років), право на пенсію яких не потребує підтвердження. Для всіх інших осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту, страхові внески на випадок безробіття не утримуються з дня подачі роботодавцю заяви про звільнення від сплати страхових внесків та копії пенсійного посвідчення.

У разі, якщо особа має право на пенсію, але не звертається за її призначенням, вона подає роботодавцю заяву про звільнення від сплати страхових внесків та довідку органу, що призначає пенсію за місцем проживання такої особи, про наявність права на пенсію за віком або за вислугу років.

4.1. Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців та застрахованих осіб встановлюється щорічно Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

4.2. Страхові внески нараховуються:

для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці, грошового забезпечення військовослужбовців, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

для осіб, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України;

для страхувальників, які проводять виплату винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Нарахування страхових внесків здійснюється на суми, які не зменшені відповідно до законодавства про податок на доходи фізичних осіб, та на суми податків, інших обов'язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо, або на інші цілі за дорученням отримувача.

5.1. Роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня набуття статусу платника страхових внесків до Фонду.

Фізична особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору з роботодавцем, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору.

5.2. З дня взяття на облік як платника внесків починають сплачувати страхові внески особи, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах.

У разі порушення установленого строку сплати страхових внесків за звітний період та несплати їх протягом наступного звітного періоду ці особи знімаються з обліку як платники страхових внесків до Фонду з першого дня, за який страхові внески не сплачено.

5.3. Нарахування страхових внесків роботодавців, найманих працівників та військовослужбовців здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, виходячи із розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат.

Нарахування страхових внесків осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, здійснюється у строки, передбачені для сплати цими особами податків.

Нарахування страхових внесків для страхувальників, зазначених у абзаці п'ятому пункту 4.2, здійснюється після виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру.

5.4. Страхові внески нараховуються на зазначені у пункті 4.2 цієї Інструкції фактичні виплати (доходи), що не перевищують визначеної максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, грошового забезпечення військовослужбовців, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюються щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" для працездатних осіб.

Нарахування страхових внесків на оплату щорічної відпустки, період якої більше одного місяця, здійснюється за ставкою, що діє на момент її нарахування, окремо за кожний місяць.

Розмір щомісячного доходу добровільно застрахованої особи, з якого сплачуються страхові внески, розраховується виходячи із суми доходу та періоду сплати страхових внесків, який зазначений у заяві про взяття на облік.

Розмір щомісячного доходу особи, яка виконує роботи (надає послуги) за договором цивільно-правового характеру, термін дії якого більше одного місяця, визначається шляхом ділення доходу на період виконання договору.

5.5. Страхові внески з оплати праці (доходу, винагороди), сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

5.6. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

5.7. У разі нестачі коштів на рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, видача коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду проводяться у пропорційних сумах.

5.8. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі видачі підприємством коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

5.9. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати, ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

5.10. При ліквідації підприємство зобов'язане провести повний розрахунок з Фондом на день ліквідації. Якщо підприємство, яке ліквідується, має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі і нарахованої за останній звітний місяць, а строк внесення страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це надходження окремим актом. В акті зазначається правонаступник (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємству для ії виплати до ліквідації.

Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений), подаються до центру зайнятості, де зареєстрований страхувальник, що підлягає ліквідації, і правонаступник.

Якщо належна сума платежів, що мають вноситись підприємством, яке ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник (якщо він визначений), зобов'язаний унести повністю всю належну суму і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

5.12. При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах база для нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до статті 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

5.13. Суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків повертаються платникам у 15-денний термін або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків (за зверненням платника до центру зайнятості за місцем узяття на облік).

6.1. Нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду.

На цей рахунок перераховуються також суми фінансових санкцій та адміністративних стягнень, благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, інші надходження відповідно до законодавства України.

6.2. Роботодавці зобов'язані вести облік сплачених внесків до Фонду, у тому числі сплачених застрахованими особами.

6.3. Нараховані та перераховані страхові внески роботодавців та застрахованих осіб обліковуються: підприємствами та організаціями - суб'єктами підприємницької діяльності на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття"; бюджетними установами - на рахунку 65 "Розрахунки із страхування", субрахунок 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття".

6.4. Роботодавці - суб'єкти підприємницької діяльності відносять страхові внески на валові витрати.

Нарахування страхових внесків до Фонду відображається ними за дебетом рахунків класу 8 "Витрати за елементами" (рахунок 82 "Відрахування на соціальні заходи", субрахунок 823 "Страхування на випадок безробіття") та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття".

Для роботодавців, які використовують для обліку рахунки тільки класу 9 "Витрати діяльності", нарахування страхових внесків відображається за дебетом рахунків 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття".

6.5. Страхові внески до Фонду в бюджетних установах сплачуються за рахунок коштів, передбачених на ці цілі.

Нарахування страхових внесків у бюджетних установах відображається за дебетом відповідного рахунку класу 8 "Витрати" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки із страхування", субрахунку 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття".

6.6. Утримання страхових внесків із застрахованих осіб відображається:

для підприємств та організацій - суб'єктів підприємницької діяльності - за дебетом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", субрахунок 661 "Розрахунки за заробітною платою" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття";

для бюджетних установ - за дебетом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", субрахунок 661 "Розрахунки із заробітної плати" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки із страхування", субрахунок 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття".

При перерахуванні коштів до Фонду: для підприємств та організацій - суб'єктів підприємницької діяльності - дебетується рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття"; для бюджетних установ - дебетується рахунок 65 "Розрахунки із страхування", субрахунок 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття", та кредитується відповідний рахунок класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи" як для підприємств та організацій - суб'єктів підприємницької діяльності, так і для бюджетних установ.

7.1. З набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій (пені та штрафів) центри зайнятості мають право здійснювати перевірки щодо правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування та застосовувати фінансові санкції відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Перевірка платників щодо правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків за період з дня проведення останньої перевірки або з дати набуття статусу платника страхових внесків (якщо перевірка проводиться вперше) до 1 січня 2011 року здійснюється центрами зайнятості одноразово.

Проведення таких перевірок узгоджується з планом контрольних заходів органів Пенсійного фонду України щодо платників єдиного внеску та перевірками центрами зайнятості використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

7.2. Контроль на підприємствах, в установах, організаціях, військових формуваннях та у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, грошове забезпечення, повноти нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункових та касових документів.

7.3. Платники страхових внесків зобов'язані беззаперечно подавати посадовим чи уповноваженим особам центру зайнятості, які проводять перевірку, необхідні документи, що стосуються фонду оплати праці та інших виплат, нарахування страхових внесків, та платіжні документи з перерахування страхових внесків до Фонду.

При необхідності керівники і відповідальні службові особи під час перевірки надають письмові пояснення з питань, що перевіряються, виконують вимоги осіб, які проводять перевірку, щодо усунення виявлених порушень.

7.4. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

У разі виявлення під час перевірки простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (недоїмки) вони донараховуються та стягуються з нарахуванням пені та накладанням штрафу.

До винних у порушеннях посадових осіб застосовується адміністративна відповідальність у порядку, визначеному Інструкцією з оформлення органами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 24.04.2003 N 196, зареєстрованою в Мін'юсті 21.05.2003 за N 382/7703.

Рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу (додаток 7) (далі - рішення), приймається керівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду чи його заступником за місцезнаходженням (місцем проживанням) платника страхових внесків на підставі акта перевірки.

Рішення приймається, якщо загальна сума недоїмки, пені та штрафу складає не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, та протягом п'яти робочих днів направляється роботодавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо до дня прийняття керівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду чи його заступником рішення платник самостійно сплатив всю суму виявлених під час перевірки своєчасно не сплачених чи сплачених не в повному обсязі страхових внесків, пені та штрафу, узгодження розрахунку зазначених сум здійснюється на підставі документів, що підтверджують сплату заборгованості, без винесення рішення.

Роботодавець протягом десяти робочих днів, наступних за днем одержання рішення, зобов'язаний сплатити суми недоїмки, пені та штрафу або оскаржити рішення у встановленому порядку.

Якщо роботодавець відмовився від отримання рішення, воно вважається врученим з дня отримання повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про відмову в його отриманні.

У разі, якщо відділення поштового зв'язку не може вручити роботодавцю рішення через відсутність уповноважених осіб за місцезнаходженням (місцем проживання) платника страхових внесків або зміну місцезнаходження (місця проживання) без повідомлення центру зайнятості, рішення розміщується на інформаційному стенді для роботодавців у приміщенні центру зайнятості. При цьому день розміщення такого рішення вважається днем його отримання платником.

7.5. У разі коли роботодавець не згоден з розрахунком суми недоїмки, пені та штрафу, зазначених у рішенні, він має право протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання рішення, звернутися до центру зайнятості, який його прийняв, із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які роботодавець уважає за потрібне надати.

Центр зайнятості протягом двадцяти робочих днів, наступних за днем отримання скарги, зобов'язаний розглянути її та надіслати роботодавцю вмотивоване рішення. У разі, коли центр зайнятості відмовив у задоволенні скарги повністю або частково, роботодавець має право звернутися до центру зайнятості вищого рівня.

Днем подання скарги вважається день фактичного подання скарги до відповідного центру зайнятості, а в разі надсилання скарги поштою - дата відправлення скарги, зазначена відділенням поштового зв'язку з повідомленням про вручення поштового відправлення або на конверті чи на фіскальному чеку про оплату послуг зв'язку з пересилки скарги.

Рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу, роботодавець також має право оскаржити в судовому порядку, про що він повідомляє центр зайнятості, який прийняв зазначене рішення.

8.1. Роботодавці зобов'язані:

своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески;

своєчасно надавати центрам зайнятості відомості в установленому порядку про:

прийняття на роботу працівників;

заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо;

сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

9.1. Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, суми донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

9.2. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Повторним вважається порушення, що скоєне роботодавцем протягом року з моменту виявлення попереднього порушення.

У разі ухилення страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", від взяття на облік як платників страхових внесків або несвоєчасного подання заяви до робочих органів виконавчої дирекції Фонду про взяття на облік на них накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

9.3. При надходженні документів із сплати недоїмки, пені та штрафу в першу чергу погашається недоїмка, а потім - пеня та штраф. Якщо за платниками до наступного чергового строку сплати страхових внесків є недоїмка, то вона сплачується у такому порядку: спочатку сплачується недоїмка минулих років, потім послідовно: пеня за цю недоїмку, недоїмка за перший строк платежу поточного року, пеня за цю недоїмку і т.д. При стягненні недоїмки за рішенням суду в першу чергу покриваються судові витрати на ії стягнення.

9.4. Днем сплати страхових внесків та пені вважається:

а) при перерахуванні платежу з рахунку платника - день списання установою банку суми платежу;

б) при внесенні готівкою - день унесення готівки у банківську установу чи підприємство зв'язку.

Нарахування пені проводиться, починаючи з наступного дня після настання строку сплати страхових внесків, до дня сплати включно.

Якщо строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то пеня нараховується, починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового) дня.

Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна платника (при зверненні стягнення на суми, що їх мають повернути платнику інші особи), а також з моменту визнання боржника банкрутом.

Пеня не нараховується та не накладається штраф на прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків у разі введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням господарським судом справи про банкрутство платника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Дія мораторію щодо нарахування пені та накладання штрафу на боржника припиняється з дня припинення господарським судом провадження у справі про банкрутство.

У разі, якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то при наступній перевірці платника:

пеня не нараховується на суму недоїмки, зафіксовану у рішенні суду про її стягнення на користь центру зайнятості, що набрало законної сили;

пеня нараховується, якщо за період з кінця попередньої перевірки до моменту винесення судом рішення про стягнення виникає нова недоїмка.

9.5. За несвоєчасне зарахування страхових внесків на рахунок Фонду банківська установа сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі, передбаченому чинним законодавством. З платника за ці дні пеня не стягується.

9.6. Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.

9.7. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства.

Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафів чи пені у разі відсутності коштів на рахунках може бути звернено на майно платника відповідно до чинного законодавства.

9.8. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

9.9. Суми коштів, безпідставно стягнені із страхувальників, підлягають поверненню у триденний строк з дня вступу у законну силу рішення суду про безпідставність стягнення цих виплат з відшкодуванням судових витрат.

9.10. Посадові особи страхувальників, винні в несвоєчасній та неповній сплаті страхових внесків, несуть адміністративну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

9.11. Усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку.

Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

У разі змін і доповнень законодавчих та нормативних актів, що стосуються норм цієї Інструкції, відповідні зміни і доповнення до неї вносяться в установленому порядку.