Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Відповідно до розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, погоджену Правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Міністерством фінансів України та Національним банком України (додається).

2. Подати зазначену Інструкцію на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Уважати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 03.10.97 N 4 "Про затвердження Порядку справляння збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття", зареєстрований Міністерством юстиції України 20.10.97 за N 492/2296.

1.1. Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Інструкція) розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III.

1.2. Ця Інструкція визначає порядок реєстрації та обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків.

1.3. У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

Роботодавці - власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовують найману працю;

власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ, організацій (у тому числі міжнародних), філії або представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Застраховані особи - наймані працівники, а у випадких, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Наймані працівники - фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Страхувальники - роботодавці та застраховані особи, які відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сплачують страхові внески.

2.1. Платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) є:

2.1.1. Роботодавці.

2.1.2. Наймані працівники.

2.1.3. У разі взяття участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах:

особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);

фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю;

фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами;

громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебувають, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

2.2. Від сплати страхових внесків звільняються:

застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

застраховані особи в частині отримання допомоги по частковому безробіттю.

2.3. Не є платниками страхових внесків особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття:

працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію;

іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

3.1. Роботодавці зобов'язані зареєструватися в центрах зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду (далі - центри зайнятості), за місцезнаходженням як платники страхових внесків у 10-денний строк з дня отримання ними свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Роботодавці - фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані зареєструватися в центрах зайнятості за місцем свого проживання з дня укладання трудового договору з найманим працівником.

3.2. Роботодавці подають до центру зайнятості заяву за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції та завірені відповідальною особою центру зайнятості копії таких документів:

свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

довідки органу статистики про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України;

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

3.3. Роботодавці, які не є суб'єктами підприємницької діяльності (фізичні особи), реєструються як платники страхових внесків одночасно з реєстрацією (відповідно до статті 24-1 КЗпП України) у центрі зайнятості за місцем свого проживання письмового трудового договору, укладеного з найманою особою, за формою (додаток 1).

3.4. Платники страхових внесків, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, подають до центру зайнятості заяву за формою згідно з додатком 2 та завірені відповідальною особою центру зайнятості копії таких документів:

свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи);

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

3.5. Громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебувають, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, подають до центру зайнятості заяву за формою згідно з додатком 3 та завірені відповідальною особою центру зайнятості копії таких документів:

документа, що підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває та, що він не застрахований в системі соціального страхування цієї країни на випадок безробіття;

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

3.6. На основі документів, передбачених у пунктах 3.2 - 3.5 проводяться відповідні записи в журналах обліку, а одержані від платників заява та копії документів підшиваються до справи, на якій проставляється реєстраційний номер. Після реєстрації платникові страхових внесків видається повідомлення, в якому проставляється реєстраційний номер (додаток 4).

3.7. У разі реорганізації або зміни місцезнаходження (місця проживання) роботодавець зобов'язаний у 10-денний термін з моменту настання цієї зміни подати до відповідного центру зайнятості заяву про перереєстрацію (зняття з обліку). Якщо вищевказані зміни відбулися в межах територіального обслуговування центру зайнятості, то реєстраційний номер платника страхових внесків не змінюється.

Якщо платник страхових внесків за новим місцезнаходженням (місцем проживання) буде знаходитись за межами території обслуговування центру зайнятості, то він зобов'язаний у 15-денний строк після подання заяви про зняття з обліку провести повні розрахунки щодо сплати страхових внесків до Фонду на день реорганізації і знятися з обліку. За новою адресою платник повинен зареєструватись у порядку і строки, передбачені цією Інструкцією.

3.8. Працівниками центру зайнятості у 10-денний строк після отримання заяви про зняття з обліку здійснюється документальна перевірка правильності розрахунків роботодавця, за результатами якої складається акт у двох примірниках. Якщо роботодавець має недоїмку зі сплати страхових внесків, то йому нараховується пеня, штраф відповідно до чинного законодавства. У 15-денний строк проводяться повні розрахунки із сплати недоїмки, пені, штрафу на підставі акта.

Після повного проведення розрахунків із сплати страхових внесків до Фонду роботодавець знімається з обліку, його справа закривається і до центру зайнятості за новим місцем реєстрації не передається. Його реєстраційний номер у подальшому не використовується. Платежі роботодавця, що знявся з обліку, враховуються в базі даних до кінця поточного року. Справа роботодавця зберігається протягом трьох років.

Центру зайнятості за новим місцем реєстрації роботодавця надсилається повідомлення про здійснення остаточних розрахунків та зняття з обліку.

3.9. У разі прийняття в установленому законодавством порядку рішення про скасування державної реєстрації роботодавця у зв'язку з його ліквідацією (заява (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення арбітражного суду), роботодавець зобов'язаний у 10-денний термін з дня прийняття рішення про ліквідацію подати до центру зайнятості вищевказані документи та заяву про зняття з обліку із зазначенням його правонаступника (якщо він визначений).

Отримавши зазначені документи, центри зайнятості у 15-денний строк здійснюють документальну перевірку щодо повноти сплати страхових внесків.

Коли роботодавець, що підлягає ліквідації, є фінансово неспроможним, його борги щодо сплати страхових внесків відображаються у акті перевірки (до якої додається акт звірки заборгованості) в трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, другий - правонаступнику (якщо він визначений). Одночасно до відповідного органу державної реєстрації надсилається повідомлення щодо існуючої заборгованості роботодавця перед Фондом.

Погашення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду проводиться у порядку черговості їх стягнення відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підставі документів, поданих до центрів зайнятості щодо ліквідації, та після остаточного погашення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду, справа роботодавця закривається. Реєстраційний номер ліквідованого платника внесків у подальшому не використовується, а його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року. Справа ліквідованого платника зберігається протягом трьох років.

4.1. Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців та застрахованих осіб встановлюється щорічно Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

4.2. Страхові внески нараховуються:

для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

для осіб, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України.

5.1. Роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня його реєстрації як платника страхових внесків до Фонду.

Фізична особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору з роботодавцем, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору.

5.2. З дня реєстрації як платника внесків починають сплачувати страхові внески особи, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах.

У разі порушення установленого строку сплати страхових внесків за звітний період та несплати їх протягом наступного звітного періоду ці особи знімаються з обліку як платники страхових внесків до Фонду з першого дня, за який страхові внески не сплачено.

5.3. Обчислення страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб здійснюється щомісяця.

Обчислення страхових внесків осіб, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, здійснюється у строки, передбачені для сплати цими особами податків.

5.4. Страхові внески нараховуються на зазначені у пункті 4.2 цієї Інструкції фактичні виплати (доходи), що не перевищують визначеної Кабінетом Міністрів України максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду.

5.5. Страхові внески з оплати праці (доходу, винагороди), сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

5.6. Страхові внески сплачуються один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

5.7. У разі нестачі коштів на рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, видача коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду проводяться у пропорційних сумах.

5.8. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі видачі підприємством коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

5.9. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати, ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

5.10. При ліквідації підприємство зобов'язане провести повний розрахунок з Фондом на день ліквідації. Якщо підприємство, яке ліквідується, має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі і нарахованої за останній звітний місяць, а строк внесення страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це надходження окремим актом. В акті зазначається правонаступник (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємству для ії виплати до ліквідації.

Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений), подаються до центру зайнятості, де зареєстрований страхувальник, що підлягає ліквідації, і правонаступник.

Якщо належна сума платежів, що мають вноситись підприємством, яке ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник (якщо він визначений), зобов'язаний унести повністю всю належну суму і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

5.11. Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, сплачують страхові внески щомісяця не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачена заробітна плата.

Указана сплата страхових внесків провадиться за безготівковими розрахунками або готівкою через установи банків, у разі відсутності рахунків в установах банків - поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок Фонду.

6.1. Нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду.

На цей рахунок перераховуються також суми фінансових санкцій та адміністративних стягнень, благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, інші надходження відповідно до законодавства України.

6.2. Роботодавці зобов'язані вести облік сплачених внесків до Фонду, у тому числі сплачених застрахованими особами.

6.3. Нараховані та перераховані страхові внески роботодавців та застрахованих осіб обліковуються: підприємствами та організаціями - суб'єктами підприємницької діяльності на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття"; бюджетними установами - на рахунку 65 "Розрахунки із страхування", субрахунок 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття".

6.4. Роботодавці - суб'єкти підприємницької діяльності відносять страхові внески на валові витрати.

Нарахування страхових внесків до Фонду відображається ними за дебетом рахунків класу 8 "Витрати за елементами" (рахунок 82 "Відрахування на соціальні заходи", субрахунок 823 "Страхування на випадок безробіття") та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття".

Для роботодавців, які використовують для обліку рахунки тільки класу 9 "Витрати діяльності", нарахування страхових внесків відображається за дебетом рахунків 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття".

6.5. Страхові внески до Фонду в бюджетних установах сплачуються за рахунок коштів, передбачених на ці цілі.

Нарахування страхових внесків у бюджетних установах відображається за дебетом відповідного рахунку класу 8 "Витрати" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки із страхування", субрахунку 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття".

6.6. Утримання страхових внесків із застрахованих осіб відображається:

для підприємств та організацій - суб'єктів підприємницької діяльності - за дебетом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", субрахунок 661 "Розрахунки за заробітною платою" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття";

для бюджетних установ - за дебетом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", субрахунок 661 "Розрахунки із заробітної плати" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки із страхування", субрахунок 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття".

При перерахуванні коштів до Фонду: для підприємств та організацій - суб'єктів підприємницької діяльності - дебетується рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття"; для бюджетних установ - дебетується рахунок 65 "Розрахунки із страхування", субрахунок 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття", та кредитується відповідний рахунок класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи" як для підприємств та організацій - суб'єктів підприємницької діяльності, так і для бюджетних установ.

6.7. Роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 5), один екземпляр якої подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника в такі строки: 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня.

Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або організації, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії платника страхових внесків.

7.1. Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.

Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації.

7.2. Контроль на підприємствах, в установах, організаціях проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункових документів, касових документів.

Перевірці підлягають документи за поточний і минулі роки без застосування строку давності.

7.3. Платники страхових внесків зобов'язані беззаперечно подавати посадовим чи уповноваженим особам центру зайнятості, які проводять перевірку, необхідні документи, що стосуються фонду оплати праці та інших виплат, нарахування страхових внесків, та платіжні документи з перерахування страхових внесків до Фонду.

При необхідності керівники і відповідальні службові особи під час перевірки надають письмові пояснення з питань, що перевіряються, виконують вимоги осіб, які проводять перевірку, щодо усунення виявлених порушень.

7.4. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

На виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховано страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються із сумою пені та штрафу, а до винних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до чинного законодавства.

За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта перевірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгалтер підписують акт із зауваженнями у письмовій формі, що подається центру зайнятості, який проводив перевірку.

Зауваження до акта перевірки розглядаються центрами зайнятості вищого рівня.

8.1. Роботодавці зобов'язані:

зареєструватися в центрах зайнятості;

своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески;

своєчасно надавати центрам зайнятості відомості в установленому порядку про:

прийняття на роботу працівників;

заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо;

сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами;

ліквідацію чи реорганізацію підприємства, установи, організації, зміну місцезнаходження.

9.1. Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

9.2. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення строку реєстрації як платника страхових внесків накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який пройшов з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

9.3. При надходженні документів із сплати недоїмки, пені та штрафу в першу чергу погашається недоїмка, а потім - пеня та штраф. Якщо за платниками до наступного чергового строку сплати страхових внесків є недоїмка, то вона сплачується у такому порядку: спочатку сплачується недоїмка минулих років, потім послідовно: пеня за цю недоїмку, недоїмка за перший строк платежу поточного року, пеня за цю недоїмку і т.д. При стягненні недоїмки за рішенням суду в першу чергу покриваються судові витрати на ії стягнення.

9.4. Днем сплати страхових внесків та пені вважається:

а) при перерахуванні платежу з рахунку платника - день списання установою банку суми платежу;

б) при внесенні готівкою - день унесення готівки у банківську установу чи підприємство зв'язку.

Нарахування пені проводиться, починаючи з наступного дня після настання строку сплати страхових внесків, до дня сплати включно.

Якщо строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то пеня нараховується, починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового) дня.

Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна платника (при зверненні стягнення на суми, що їх мають повернути платнику інші особи), а також з моменту визнання боржника банкрутом.

9.5. За несвоєчасне зарахування страхових внесків на рахунок Фонду банківська установа сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі, передбаченому чинним законодавством. З платника за ці дні пеня не стягується.

9.6. Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають директор Державного центру зайнятості, його заступники, директор центру зайнятості Автономної Республіки Крим, директори обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості та їх заступники.

9.7. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності на підставі акта ненормативного характеру (розпорядження) директора Державного центру зайнятості або його заступників, директора центру зайнятості Автономної Республіки Крим, директорів обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості та їх заступників.

Розпорядження про безспірне стягнення не видаються, якщо платники своєчасно подали в установи банків розрахункові документи на перерахування страхових внесків, пені та штрафів. Після закінчення строку сплати належних платежів платники не мають права без згоди відповідних центрів зайнятості відкликати з установ банків невиконані платіжні доручення на перерахування цих платежів.

Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафів чи пені у разі відсутності коштів на рахунках може бути звернено на майно платника відповідно до чинного законодавства.

9.8. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

9.9. Суми коштів, безпідставно стягнені із страхувальників, підлягають поверненню у триденний строк з дня вступу у законну силу рішення суду про безпідставність стягнення цих виплат з відшкодуванням судових витрат.

9.10. Посадові особи страхувальників, винні в порушенні строку реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасній та неповній їх сплаті, несуть адміністративну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

9.11. Усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку.

З поданням скарги не припиняється стягнення страхових внесків та недоїмки, якщо таке припинення не обумовлене органом Фонду, що розглядає скаргу, або судом.

У разі змін і доповнень законодавчих та нормативних актів, що стосуються норм цієї Інструкції, відповідні зміни і доповнення до неї вносяться в установленому порядку.