• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні

Міністерство юстиції України  | Наказ, Список, Висновок, Повідомлення, Заява, Форма типового документа, Правила від 18.10.2000 № 52/5
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Наказ, Список, Висновок, Повідомлення, Заява, Форма типового документа, Правила
  • Дата: 18.10.2000
  • Номер: 52/5
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Наказ, Список, Висновок, Повідомлення, Заява, Форма типового документа, Правила
  • Дата: 18.10.2000
  • Номер: 52/5
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Пункт 18 глави 1 розділу ІІІ доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
19. Якщо мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час державної реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини (додаток 4), а також заяви матері та батька дитини про визнання батьківства. У цьому разі державна реєстрація народження проводиться у порядку, передбаченому абзацом четвертим пункту 17 цієї глави.
Про подану заяву робиться такий запис у графі "Для відміток" актового запису про народження: "Мати дитини перебуває у шлюбі з ... (прізвище, власне ім'я, по батькові), який згідно із спільною заявою подружжя не є батьком цієї дитини", і обоє з подружжя розписуються в цій графі.
Якщо чоловік, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, не може особисто з'явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, яка підтверджує, що він не є батьком дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника або надіслана поштою. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.
( Абзац третій пункту 19 глави 1 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
У такому випадку в актовому записі про народження у графі "Для відміток" робиться відмітка про подачу чоловіком заяви про невизнання його батьком дитини через представника або надіслання її поштою та зазначаються дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису чоловіка на заяві та посвідчено довіреність, дані представника (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання) або реєстраційний індекс, що був наданий під час реєстрації заяви, та дата її надходження у разі надіслання поштою.
( Абзац четвертий пункту 19 глави 1 розділу ІІІ в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
20. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу (смерті, розірвання шлюбу) або визнання його недійсним, державна реєстрація народження дитини проводиться у такому самому порядку, як і державна реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають між собою у шлюбі, за винятком випадків, передбачених абзацами другим, п'ятим та сьомим цього пункту.
Якщо мати дитини під час державної реєстрації народження заявляє, що її колишній чоловік не є батьком дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини, а також заяви матері та батька дитини про визнання батьківства. У цьому разі державна реєстрація народження проводиться у порядку, передбаченому абзацом четвертим пункту 17 цієї глави.
Про подану заяву колишнього подружжя робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження, який скріплюється підписами колишньої дружини та чоловіка.
( Пункт 20 глави 1 розділу ІІІ доповнено новим абзацом другим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
Якщо колишній чоловік матері дитини не може особисто з'явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою і яка підтверджує, що він не є батьком дитини, може бути подана через представника або надіслана поштою. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
( Абзац четвертий пункту 20 глави 1 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
У цьому випадку в актовому записі про народження у графі "Для відміток" робиться відмітка про подачу колишнім чоловіком заяви про невизнання його батьком дитини через представника або надіслання її поштою та зазначаються дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису колишнього чоловіка на заяві та посвідчено довіреність, дані представника (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання) або реєстраційний індекс, що був наданий під час реєстрації заяви, та дата її надходження у разі надіслання поштою.
( Абзац п'ятий пункту 20 глави 1 розділу ІІІ в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства.
У графі "Для відміток" актового запису про народження зазначаються дані про пред'явлені документи, за якими визначено момент припинення шлюбу або визнання його недійсним (рішення суду про розірвання шлюбу; свідоцтво про розірвання шлюбу; свідоцтво про смерть батька дитини; рішення суду про визнання шлюбу недійсним або висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним.
( Абзац шостий пункту 20 глави 1 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 709/5 від 10.05.2012 )
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після державної реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, батьком дитини в актовому записі про народження зазначається чоловік матері в повторному шлюбі. У цих випадках батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі спільної заяви попереднього чоловіка матері дитини та чоловіка у повторному шлюбі про визнання батьківства (додаток 5) та заяви матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.
При вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
21. Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям.
При різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження, який засвідчується підписами обох батьків.
У разі якщо мати чи батько дитини не може особисто з'явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану, то її (його) заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають, з якого прізвища - батька чи матері - повинно починатися прізвище дитини.
За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.
22. Власне ім'я дитини визначається за згодою батьків. Власне ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини.
При державній реєстрації народження іншою особою власне ім'я дитини присвоюється за її вказівкою.
При державній реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько, про що в графі "Для відміток" актового запису про народження робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписами одного або обох батьків.
У разі відсутності при державній реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння власного імені спір вирішується органами опіки й піклування або судом.
23. По батькові дитині присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне власне ім'я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків, про що робиться відмітка в графі "Для відміток" актового запису про народження, яка засвідчується підписами одного або обох батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі. Про бажання батьків робиться відповідна відмітка в актовому записі про народження в графі "Для відміток", яка скріплюється підписами обох батьків цієї дитини.
По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за власним іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
24. Якщо заява про державну реєстрацію народження дитини, яка досягла одного року і більше (додаток 6) надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, то державна реєстрація народження проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини на загальних підставах (за заявою будь-кого з осіб, визначених статтею 144 Сімейного кодексу України, але після перевірки наявності державної реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитини на момент її народження або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян). У цих випадках одночасно подаються один із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків чи законних представників дитини. Водночас подаються документи, що підтверджують походження дитини. Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: "Державна реєстрація з пропуском строку" включається до книги поновлених актових записів про народження.
У разі досягнення дитиною 16 років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта та відповідно до законодавства, яке регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану.
25. Якщо батьки чи один із них не досягли 18-річного віку, то народження дитини реєструється на загальних підставах. Згода батьків (опікунів, піклувальників) неповнолітніх батька або матері на державну реєстрацію народження дитини при цьому не потрібна.
26. При державній реєстрації народження дітей, народжених при багатоплідних пологах, про кожного з них складається окремий актовий запис про народження і видається окреме свідоцтво про народження.
27. Державна реєстрація мертвонародженої дитини проводиться на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть без видачі свідоцтва про народження. Для підтвердження такої реєстрації орган державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України із зазначенням факту мертвонародження. Державна реєстрація смерті у такому разі не проводиться.
28. У тих випадках, коли смерть дитини настала на першому тижні життя (навіть якщо вона прожила хоч декілька хвилин), складаються два актові записи цивільного стану: про народження і смерть та видається свідоцтво про смерть і витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України із зазначенням, що дитина померла. У цьому разі підставою для державної реєстрації народження є медичне свідоцтво про народження, а для державної реєстрації смерті - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть.
( Пункт 29 глави 1 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 247/5 від 24.02.2015 )
30. Якщо при державній реєстрації народження дитини відомості про батька внесені в порядку, визначеному абзацом першим пункту 18 глави 1 цього розділу, то разом із свідоцтвом про народження дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану видається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
( Абзац перший пункту 30 глави 1 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 921/5 від 13.06.2014 )
У разі внесення відомостей про батька дитини в порядку, визначеному абзацом першим пункту 18 цієї глави, виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, у якій зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові дитини; число, місяць, рік народження дитини; номер актового запису про народження; дата складання актового запису про народження; найменування органу, що здійснив державну реєстрацію акту цивільного стану; прізвища, власні імена, по батькові батька та матері дитини; підстава внесення відомостей про батька дитини.
( Абзац другий пункту 30 глави 1 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 921/5 від 13.06.2014 )
Про видачу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та довідки, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, у графі "Для відміток" обох примірників актового запису про народження робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника.
( Абзац третій пункту 30 глави 1 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 921/5 від 13.06.2014 )
31. На прохання батьків - громадян України до їх паспортів або паспортних документів органи державної реєстрації актів цивільного стану уносять відомості про дітей: прізвище, власне ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження.
32. Відомості про дітей, батьками яких є громадянин України та іноземець або особа без громадянства, уносяться на прохання одного з батьків лише до паспорта або паспортного документа громадянина України.
33. На підставі рішення суду про позбавлення батьківських прав, що набрало чинності, в день надходження копії такого рішення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або в день його пред'явлення особою, зазначеною в рішенні суду, у графі "Для відміток" актового запису про народження зазначається: "Батьки (батько, мати) позбавлені батьківських прав на підставі рішення (назва суду), № справи ___ від ____________". Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу державної реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках відомості про батьків з актового запису не виключаються. Одночасно відповідні відомості вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Тому з батьків, якого позбавлено батьківських прав, свідоцтво про народження дитини повторно не видається.
34. При поновленні в батьківських правах на підставі рішення суду, що набрало чинності, в день надходження копії такого рішення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або в день його пред'явлення особою, зазначеною в рішенні суду, у графі "Для відміток" актового запису про народження робиться відмітка: "Батьки (батько, мати) поновлені в батьківських правах на підставі рішення (назва суду), № справи ___ від ____________". Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Одночасно відповідні відомості вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
2. Державна реєстрація шлюбу
1. Для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу (додаток 7) до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором.
Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису(ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
2. При поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред'являють на посвідчення своєї особи паспорт або паспортний документ.
Заяви про державну реєстрацію шлюбу від громадян України, які постійно проживають за кордоном, приймаються за паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
( Абзац третій пункту 2 глави 2 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 247/5 від 24.02.2015 )
Заяви про державну реєстрацію шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, приймаються при пред'явленні паспорта громадянина України.
При пред'явленні для державної реєстрації шлюбу тимчасового посвідчення громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, паспортного документа іноземця, особи без громадянства в заяві про державну реєстрацію шлюбу та графі "Для відміток" актового запису про шлюб зазначається: "Особа попереджена про правові наслідки недійсності шлюбу у разі повідомлення завідомо неправдивих даних щодо свого сімейного стану". Такий запис засвідчується підписом особи, яка пред'явила один з вказаних документів.
( Абзац четвертий пункту 2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 247/5 від 24.02.2015 )
Заяви громадян України, які оформили виїзд на постійне місце проживання до іншої країни, але ще не виїхали за кордон, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
( Абзац п'ятий пункту 2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 247/5 від 24.02.2015 )
3. Особи, які відбувають у закордонне плавання і мають посвідчення особи моряка, при поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу повинні пред'явити до органу державної реєстрації актів цивільного стану паспорт громадянина України.
4. Іноземці та особи без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні повинні пред'явити паспортний документ з відміткою про реєстрацію уповноваженого органу щодо законності їх перебування в Україні, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.
( Пункт 4 глави 2 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 709/5 від 10.05.2012 )
5. Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред'явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).
Документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави та видані компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У заяві про державну реєстрацію шлюбу, а також у графі "Для відміток" актового запису про шлюб зазначається документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу (дата складання та номер актового запису про розірвання шлюбу (смерті), найменування органу державної реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував ці акти; назва суду та дата постановлення судового рішення про розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним, номер справи; найменування відділу державної реєстрації актів цивільного стану та дата складання висновку про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним).
( Абзац третій пункту 5 глави 2 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )( Пункт 5 глави 2 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 709/5 від 10.05.2012 )( Пункт 6 глави 2 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 247/5 від 24.02.2015 )
6. У разі необхідності підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, та громадяни України, які проживають за кордоном, подають заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, у тому числі дипломатичним представництвом чи консульською установою України, у якій особа повідомляє про себе, що вона ніколи не перебувала у шлюбі, або про те, що вона раніше перебувала у шлюбі, але зараз її шлюб припинено, та належним чином легалізовану, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
( Пункт 6 глави 2 розділу III в редакції Наказу Міністерства юстиції № 247/5 від 24.02.2015 )
7. Якщо документи громадян України, іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для державної реєстрації шлюбу, складені іноземною мовою, до них обов'язково додається переклад тексту на українську мову, вірність якого засвідчується дипломатичним представництвом або консульською установою України, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного проживання особи без громадянства), Міністерством закордонних справ, іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.
Якщо до органів державної реєстрації актів цивільного стану подається переклад документів, вірність якого засвідчено згідно із законодавством іноземної держави, у якій їх видано, то він повинен бути легалізований у встановленому порядку.
Переклади всіх вищезазначених документів залишаються у справах відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про державну реєстрацію шлюбу та зареєстрував шлюб.
( Абзац третій пункту 7 глави 2 розділу III в редакції Наказу Міністерства юстиції № 247/5 від 24.02.2015 )( Абзац четвертий пункту 7 глави 2 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 247/5 від 24.02.2015 )( Абзац п'ятий пункту 7 глави 2 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 247/5 від 24.02.2015 )
8. Орган державної реєстрації актів цивільного стану, що прийняв заяву про державну реєстрацію шлюбу, зобов'язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків, обов'язком повідомити один одному про стан свого здоров'я, попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про державну реєстрацію шлюбу інформує наречених про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення за зразком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я.
Про видачу направлення або про відмову наречених від його отримання працівниками органу державної реєстрації актів цивільного стану робиться відповідний запис у заяві про державну реєстрацію шлюбу та в графі "Для відміток" актового запису про шлюб, який скріплюється підписами наречених.
9. За погодженням з нареченими орган державної реєстрації актів цивільного стану призначає день і час державної реєстрації шлюбу з додержанням вимог, передбачених статтею 32 Сімейного кодексу України.
Державна реєстрація шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану після закінчення одного місяця з дня подання нареченими заяви про державну реєстрацію шлюбу.
За наявності поважної причини і з дозволу керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану державна реєстрація шлюбу проводиться до закінчення зазначеного строку на підставі спільної заяви наречених та документів, які підтверджують наявність поважної причини.
У разі вагітності нареченої, народження нею дитини та якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, за наявності документів, що підтверджують викладені факти, державна реєстрація шлюбу проводиться в день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.
10. Якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на три місяці.
Про відстрочку державної реєстрації шлюбу повідомляються наречені.
Рішення про таке відкладення державної реєстрації шлюбу може бути оскаржене в судовому порядку.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану може на прохання зацікавлених осіб або зі своєї ініціативи провести необхідну перевірку. За наявності передбачених законодавством перешкод для державної реєстрації шлюбу орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє в його реєстрації і повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі. Якщо відомості про такі перешкоди не дістануть підтвердження, державна реєстрація шлюбу проводиться на загальних підставах.
11. Якщо наречені не можуть з'явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший день, про що робиться відповідна відмітка на заяві про державну реєстрацію шлюбу та в журналі обліку заяв про шлюб.
У такому разі строк перенесення державної реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви.
12. Якщо наречені не з'явилися для проведення державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність.
13. Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого.
Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається.
14. Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану.
За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У цих випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально.
Про державну реєстрацію шлюбу в лікарні, удома або в іншому відповідному місці, а також про документ, що підтверджує наявність поважної причини, зазначається в графі "Для відміток" актового запису про шлюб.
15. За заявою наречених державна реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці. Про таке бажання наречені зазначають у заяві про державну реєстрацію шлюбу.
16. Державна реєстрація шлюбу з особою, якій відповідно до Сімейного кодексу України знижено шлюбний вік, проводиться на загальних підставах.
У цьому випадку особа, яка не досягла шлюбного віку, при поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу пред'являє паспорт або паспортний документ та копію рішення суду про надання права на шлюб.
( Абзац другий пункту глави 2 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 709/5 від 10.05.2012 )
Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, але ще не отримала паспорт (паспортний документ), пред’являє свідоцтво про народження та довідку з місця проживання за умови, якщо від дня досягнення зазначеного віку минуло менше ніж один місяць.
( Пункт глави 2 розділу ІІІ доповнено новим абзацом третім згідно з Наказом Міністерства юстиції № 709/5 від 10.05.2012 )
У такому випадку в графі "Для відміток" актового запису про шлюб зазначаються назва суду, яким постановлене дане рішення, номер та дата його постановлення, а у паспорті (паспортному документі) або свідоцтві про народження (у випадку, передбаченому абзацом третім цього пункту) робиться відмітка про проведену державну реєстрацію.
( Абзац четвертий пункту глави 2 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 709/5 від 10.05.2012 )
17. Факт реєстрації шлюбу на судні засвідчується актом, який складається капітаном судна в присутності двох свідків та підлягає поданню до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про шлюб.
У цьому випадку відділом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя про державну реєстрацію шлюбу встановленої форми та на підставі акта, складеного капітаном судна, у присутності обох з подружжя складається актовий запис про шлюб, який включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік.
В актовому записі про шлюб проставляються підписи осіб, які зареєстрували шлюб, а також дані їх паспортів або паспортних документів, а у графі "Для відміток" зазначаються підстави його складання: місце, дата складання акта, а також прізвище посадової особи, яка його склала.
На підставі складеного актового запису про шлюб у день державної реєстрації відділом державної реєстрації актів цивільного стану видається свідоцтво про шлюб із штампом "Поновлено".
У таких випадках у графі "Для відміток" актового запису та у графі "Зареєстрували шлюб" свідоцтва про шлюб дата державної реєстрації шлюбу зазначається відповідно до дати складання акта капітаном судна.
Якщо на день звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану одна з осіб, з якою було зареєстровано шлюб на судні, померла, то друга особа має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу.
У цьому разі державна реєстрація шлюбу проводиться у відділі державної реєстрації актів цивільного стану на підставі копії рішення суду про встановлення факту реєстрації шлюбу.
18. Державна реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на загальних підставах, передбачених законодавством України.
19. Адміністрація установи виконання покарань забезпечує засуджену особу бланком заяви про державну реєстрацію шлюбу встановленої форми. Після заповнення засудженим тієї частини заяви, яка стосується його, начальник установи виконання покарань звіряє вказані в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, який міститься в особовій справі засудженого, засвідчує справжність його підпису відповідно до статті 78 Закону України "Про нотаріат" та направляє цю заяву особі, з якою засуджений бажає зареєструвати шлюб. Одночасно цій особі повідомляються найменування та адреса відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань, у якому може бути проведена державна реєстрація шлюбу.
При погодженні на державну реєстрацію шлюбу із засудженим особа заповнює отриману заяву в тій частині, що стосується її, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань.
Якщо особа, яка погодилась на державну реєстрацію шлюбу із засудженим, не може через поважні причини особисто подати отриману заяву про державну реєстрацію шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань, заяву засудженого та заяву з відомостями про себе, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчено, особа надсилає поштою до цього відділу.
20. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав заяву (заяви) про державну реєстрацію шлюбу, призначає дату та час державної реєстрації шлюбу, про що заздалегідь повідомляє наречених, а також адміністрацію установи виконання покарань, у якій утримується засуджена особа, яка бажає зареєструвати шлюб.
21. Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченого та нареченої у приміщенні, визначеному адміністрацією установи виконання покарань.
22. Державна реєстрація шлюбу з особами, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, здійснюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану в слідчих ізоляторах лише з письмового дозволу органу досудового розслідування, суду (судді), у провадженні яких знаходиться справа, у тому самому порядку і за тими самими правилами, які встановлені для державної реєстрації шлюбу в установах виконання покарань.
( Пункт глави 2 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
23. Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої).
Якщо наречені бажають мати подвійне прізвище, то за їх спільною заявою визначається, з якого прізвища буде починатися обране ними прізвище, про що робиться відповідна відмітка у графі "Для відміток" актового запису про шлюб.
Складання більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.
Якщо на момент державної реєстрації шлюбу прізвище нареченої (нареченого) вже є подвійним, вона (він) має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про державну реєстрацію шлюбу та проставляється відповідна відмітка у графі "Для відміток" актового запису про шлюб.
24. Про державну реєстрацію шлюбу в паспорті громадянина України особи, яка зареєструвала шлюб, робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і дати такої реєстрації.
( Абзац перший пункту глави 2 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
Якщо особа під час державної реєстрації шлюбу змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта громадянина України робиться відмітка про те, що зазначений документ підлягає обміну в місячний строк у зв'язку зі зміною прізвища при державній реєстрації шлюбу.
( Абзац другий пункту глави 2 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )( Абзац третій пункту глави 2 розділу ІІІ виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )( Абзац четвертий пункту глави 2 розділу ІІІ виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )( Абзац п'ятий пункту глави 2 розділу ІІІ виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
У тимчасових посвідченнях громадян України відмітки про державну реєстрацію шлюбу не робляться.
25. Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний у семиденний строк надіслати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним військовим комісаріатам повідомлення про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища у зв'язку з державною реєстрацією шлюбу, розірвання шлюбу (додаток 8).
3. Державна реєстрація розірвання шлюбу
1. Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках.
Розірвання шлюбу, здійснене судом до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Державна реєстрація розірвання шлюбу може проводитись незалежно від строку, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності.
Розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 Сімейного кодексу України, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
2. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день державної реєстрації розірвання шлюбу.
3. Рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 9) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який здійснює у ньому відповідну відмітку.
Якщо актовий запис про шлюб зберігається в іншому відділі державної реєстрації актів цивільного стану України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день надходження рішення надіслати його до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням актового запису про шлюб для проставлення відповідної відмітки в порядку, передбаченому абзацом другим цього пункту, та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, крім випадку зберігання цього запису на тимчасово окупованій території України.
( Абзац третій пункту 3 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 919/5 від 12.06.2014 )
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану направляє рішення суду про розірвання шлюбу до компетентного органу іноземної держави за місцезнаходженням актового запису про шлюб, якщо між Україною і цією державою укладено договір про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах.
4. Підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу є:
рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", яке набрало законної сили;
спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей;
заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним.
В актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Підстава державної реєстрації розірвання шлюбу" зазначається одна з підстав: назва суду, дата постановлення судового рішення, номер справи; дата подання заяви про розірвання шлюбу подружжям, яке не має дітей; назва суду, дата постановлення судового рішення про визнання одного з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним, номер справи.
( Пункт 4 глави 3 розділу ІІІ доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
5. Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться за місцем проживання подружжя або одного з них.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації розірвання шлюбу, якщо один із подружжя звернувся із заявою про державну реєстрацію розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану не за своїм місцем проживання, а за місцем проживання другого з подружжя. У цьому разі місце проживання другого з подружжя підтверджується його паспортом або паспортним документом з відміткою про його проживання чи відповідною довідкою, виданою компетентними органами, про що робиться відмітка в актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Для відміток".
6. Державна реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду, постановленого до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", проводиться за письмовою заявою про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду (додаток 10), яка подається подружжям або одним з них, по пред'явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало законної сили, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита.
Якщо один із подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то державна реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва проводиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.
7. При одержанні заяви про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду та після реєстрації її у спеціальному журналі відділ державної реєстрації актів цивільного стану одночасно перевіряє за Державним реєстром актів цивільного стану громадян наявність в актовому записі про шлюб відомостей про розірвання шлюбу. У разі відсутності актового запису про шлюб у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян тому з подружжя, хто подав заяву, роз’яснюється, що розірвання шлюбу буде зареєстровано після одержання відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем зберігання актового запису про шлюб.
Якщо актовий запис про шлюб зберігається на тимчасово окупованій території України, зазначена перевірка здійснюється лише за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
( Пункт 7 глави 3 розділу III в редакції Наказу Міністерства юстиції № 919/5 від 12.06.2014 )
8. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який одержав запит щодо наявності в актовому записі про шлюб відмітки про розірвання шлюбу, повинен у триденний строк повідомити, коли і яким органом державної реєстрації актів цивільного стану зареєстровано розірвання шлюбу за заявою другого з подружжя або про відсутність такої відмітки.
( Пункт 8 глави 3 розділу III в редакції Наказу Міністерства юстиції № 919/5 від 12.06.2014 )
9. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який одержав повідомлення про відсутність відмітки про розірвання шлюбу, у триденний строк запрошує заявника для державної реєстрації розірвання шлюбу і в його присутності реєструє розірвання шлюбу.
( Пункт 9 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 919/5 від 12.06.2014 )
10. Якщо розірвання шлюбу реєструється одним із подружжя, то при складанні актового запису до нього вносяться всі необхідні відомості щодо цієї особи. Щодо другого з подружжя зазначаються лише прізвище до розірвання шлюбу, власне ім'я, по батькові і сума державного мита, яку він має сплатити відповідно до рішення суду.
У цьому разі в свідоцтві про розірвання шлюбу зазначається прізвище, присвоєне після розірвання шлюбу, лише тому з подружжя, який зареєстрував розірвання шлюбу.
11. Якщо відділу державної реєстрації актів цивільного стану відомо про наявність актового запису про розірвання шлюбу подружжя, то заява, що надійшла, копія рішення суду (витяг з рішення суду) і квитанція про сплату державного мита надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцезнаходженням актового запису.
У разі зберігання актового запису про розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території України державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про розірвання шлюбу на підставі рішення суду.
( Пункт 11 глави 3 розділу III в редакції Наказу Міністерства юстиції № 919/5 від 12.06.2014 )
12. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який одержав документи про розірвання шлюбу, зобов’язаний у триденний строк доповнити актовий запис про розірвання шлюбу і надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника для вручення, зазначивши в ньому ту саму дату державної реєстрації розірвання шлюбу, що й першому з подружжя.
( Пункт 12 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 919/5 від 12.06.2014 )
13. Після доповнення актового запису відділ державної реєстрації актів цивільного стану повинен у семиденний строк надіслати про це повідомлення (додаток 11) відділу за місцезнаходженням другого примірника актового запису про розірвання шлюбу.
14. Державна реєстрація розірвання шлюбу у випадку, передбаченому статтею 106 Сімейного кодексу України, проводиться на підставі письмової заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей (додаток 12), у якій повинно бути зазначено про відсутність у них спільних дітей, після закінчення одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана, у присутності хоча б одного з подружжя.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
( Абзац третій пункту 14 глави 3 розділу ІІІ виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
Якщо один із подружжя через поважну причину (у зв'язку з тяжкою хворобою, тривалим відрядженням, проживанням у віддаленій місцевості) не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, або прирівняну до неї, від його імені може подати другий із подружжя, про що робиться відмітка в журналі обліку заяв про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та заяв відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України, а також в актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Для відміток".
15. При прийнятті заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, особам роз'яснюються порядок і умови державної реєстрації розірвання шлюбу, а також момент його припинення.
16. Якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу в установлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. Про це робиться відмітка на заяві та в журналі обліку заяв про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та заяв відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України.
У цих випадках строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.
Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність.
( Пункт 16 глави 3 розділу ІІІ доповнено новим абзацом третім згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
Якщо один із подружжя через поважну причину не може з'явитись для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідченим, про що робиться відповідна відмітка в актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Для відміток".
У цьому випадку при державній реєстрації розірвання шлюбу в актовому записі вказуються всі дані щодо другого з подружжя відповідно до поданої заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей.
( Пункт 16 глави 3 розділу ІІІ доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1607/5 від 02.08.2013 )
17. Той із подружжя, який змінив своє прізвище у зв'язку з державною реєстрацією шлюбу і буде відсутній при державній реєстрації розірвання шлюбу, повинен зазначити в заяві про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про бажання надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
18. Якщо один із подружжя визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім, недієздатним, державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться за заявою другого з подружжя про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України (додаток 13).
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
19. При складанні актового запису про розірвання шлюбу відомості щодо відсутнього з подружжя зазначаються лише до розірвання шлюбу в графах "Прізвище", "Ім'я" та "По батькові".