КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
VII сесія VIII скликання
РІШЕННЯ
| 18.12.2018 року N 464/6515 |
Про затвердження міської комплексної цільової програми "Молодь та спорт столиці" на 2019 - 2021 роки
( Із змінами, внесеними рішеннями Київської міської радивід 16 травня 2019 року N 905/7561 ,від 12 грудня 2019 року N 453/8026 ,від 30 липня 2020 року N 419/9498 )
Відповідно до статей 4, 47, 48 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", враховуючи рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року N 520/2589 "Про порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві", з метою всебічного розвитку молоді, ефективного використання комунального майна та оптимізації видатків з бюджету міста Києва, створення умов із залучення всіх верств населення міста Києва до активних занять фізичною культурою і спортом Київська міська рада вирішила:
1. Затвердити міську комплексну цільову програму "Молодь та спорт столиці" на 2019 - 2021 роки, що додається.
2. Визначити Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним виконавцем з реалізації міської комплексної цільової програми "Молодь та спорт столиці" на 2019 - 2021 роки (далі - Програма).
3. Співвиконавцям Програми забезпечити виконання заходів Програми та інформувати Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про хід і результати виконання заходів Програми щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.
4. Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):
4.1. Забезпечити виконання Програми.
4.2. Подавати звіти про хід і результат виконання Програми щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійній комісії Київської міської ради з питань освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту.
5. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) при формуванні бюджетів міста Києва на 2019 - 2021 роки враховувати, в межах можливості дохідної частини міського бюджету, потребу у видатках на здійснення заходів з реалізації Програми.
6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійну комісію Київської міської ради з питань освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту.
| Київський міський голова | В. Кличко |
Додаток
до рішення Київської міської ради
18.12.2018 N 464/6515
Міська комплексна цільова програма "Молодь та спорт столиці" на 2019 - 2021 роки
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Місто Київ є освітнім, науковим, політичним, культурним, спортивним та економічним центром України, вітчизняним містом-лідером за кількістю народжених, часткою молоді та студентів в загальній чисельності населення, внутрішніх мігрантів. За даними Головного управління статистики у м. Києві станом на 01 червня 2018 року чисельність постійного населення м. Києва становила 2895,9 тис. осіб, з них близько 866 тис. осіб - молодь віком 14 - 35 років, що становить 30,6 %.
Зважаючи на високий відносно інших міст і регіонів держави рівень соціально-економічного розвитку, а також особливий статус Києва та його суттєве значення для побудови процвітаючої України, в місті необхідно формувати й впроваджувати активну політику щодо інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її освітнього й творчого потенціалу.
Також, необхідно створювати сприятливі умови для занять фізичною культурою і спортом усіх верств населення та зміцнення здоров'я громадян, що визначено Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року.
Упродовж останніх років в Україні зберігається тенденція до погіршення стану здоров'я дітей, зумовлена негативними факторами соціально-економічного, екологічного та психоемоційного характеру.
Спрямування турботи київської міської влади на організацію відпочинку та оздоровлення дітей, на покращення їх здоров'я є необхідною умовою для забезпечення людського потенціалу, адже здорові діти мають набагато кращі шанси прожити здорове продуктивне життя, бути корисним для громадянського суспільства.
Права дитини на відпочинок і дозвілля, користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування захворювань і відновлення здоров'я, визначені Конвенцією ООН про права дитини, ратифікованою Україною в 1991 році.
На сьогодні важливим пріоритетом у формуванні ціннісного ставлення особистості до українського народу, держави, нації є національно-патріотичне виховання молоді.
Заходи, спрямовані на національно-патріотичне виховання молоді, сприятимуть набуттю патріотичного досвіду, готовності до участі в процесах державотворення, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, формування толерантного ставлення до інших народів і культур, ствердження почуття вірності та любові до Батьківщини.
Реалізація міської та державної програми розвитку молодіжної політики, фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання, оздоровлення та відпочинку дітей є головною метою міської комплексної цільової програми "Молодь та спорт столиці" на 2019 - 2021 роки (далі - Комплексна програма).
Концептуальний підхід щодо вирішення завдань розвитку зазначених сфер обумовив необхідність включення до Комплексної програми трьох підпрограм:
- Підпрограма 1: Міська цільова програма підтримки молоді на 2019 - 2021 роки (далі - Програма підтримки молоді).
- Підпрограма 2: Міська цільова програма "Київ спортивний" на 2019 - 2021 роки (далі - Програма "Київ спортивний");
- Підпрограма 3: Міська цільова програма оздоровлення на 2019 - 2021 роки (далі - Програма оздоровлення).
Комплексна програма розроблена з урахуванням положень таких нормативно-правових актів:
- законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про державні цільові програми", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", "Про громадські об'єднання", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про зайнятість населення", "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", "Про фізичну культуру і спорт"; "Про оздоровлення та відпочинок дітей"; "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";
- Декларації "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" від 15 грудня 1992 р. N 2859-XII;
- Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5/2015;
- указів Президента України від 22 червня 1994 р. N 323/94 "Про День молоді"; від 16 червня 1999 р. N 659/99 "Про День студента"; від 12 червня 2015 р. N 334/2015 "Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді"; від 09 лютого 2016 р. N 42/2016 "Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року "Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація";
- постанов Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 р. N 385 "Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року"; від 17 вересня 2008 р. N 842 "Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення"; від 09 грудня 2015 р. N 1045 "Про затвердження Порядку проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України"; від 01 березня 2017 р. N 115 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року"; від 05 листопада 2008 р. N 993 "Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу"; від 21 грудня 2005 р. N 1251 "Про затвердження Порядку організації виїзду дітей за кордон на відпочинок та оздоровлення"; від 28 квітня 2009 р. N 425 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку" (зі змінами); від 28 квітня 2009 р. N 426 "Про затвердження Порядку проведення державної атестації дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і присвоєння їм відповідних категорій"; від 17 липня 2009 р. N 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету";
- розпоряджень Кабінету Міністрів України: від 14 березня 2001 р. N 92-р "Про заходи щодо підтримки становлення та розвитку студентської сім'ї"; від 12 травня 2004 р. N 298-р "Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму"; від 17 липня 2009 р. N 843-р "Питання затвердження Державного соціального стандарту оздоровлення та відпочинку дітей"; від 22 листопада 2004 р. N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку";
- Державних санітарних правил і норм розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за N 378/1403;
- Державних санітарних правил і норм "Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів", ДСанПіН 5.5.5.23-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 26.04.99 р. N 23;
- Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 р. N 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за N 252/26697;
- рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 р. N 824/7060 "Про затвердження Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року";
- Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, затверджених наказом Міністерства економіки України від 4 грудня 2006 р. N 367;
- Методичних рекомендацій Міністерства молоді та спорту України до розроблення місцевих програм з розвитку фізичної культури та спорту від 6 серпня 2015 р. N 6352/51;
- рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 р. N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві"; законів України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX століття", "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років", "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій";
- постанов Верховної Ради України від 12 травня 2015 р. N 373-VIII "Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді"; від 17 січня 2017 р. N 1822-VIII "Про встановлення Дня українського добровольця";
- указів Президента України від 14 жовтня 2014 р. N 806/2014 "Про День захисника України", від 11 лютого 2015 р. N 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні", від 13 жовтня 2015 р. N 580/2015 "Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки", від 12 червня 2015 р. N 334/2015 "Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді", від 14 березня 2016 р. N 92/2016 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 березня 2016 року "Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України".
Комплексна програма є середньостроковим інструментом реалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року.
Комплексна програма розроблена на основі принципів:
- відкритості - розробка і реалізація міської політики щодо молоді та спорту здійснюються прозоро, прогнозовано, передбачувано та із створенням умов для діалогу міської влади з усіма зацікавленими сторонами щодо питань молоді і спорту;
- реалістичності - враховуються можливості і здатність міської влади реалізувати визначені в Комплексній програмі заходи;
- інновацій - забезпечуються новизна і нестандартність підходів до вирішення проблем молоді і спорту в місті, відповідне використання передового вітчизняного й міжнародного досвіду;
- паритетності - визнається рівноправність державних, муніципальних і громадських структур у процесі розробки й реалізації Комплексної програми;
- гендерної рівності - Комплексна програма гарантує надання на умовах справедливості та взаємної поваги рівних прав жінкам та чоловікам у доступі до усіх заходів;
- співробітництва - Комплексна програма формується й реалізується згідно з узгодженими цілями, пріоритетами, завданнями, заходами і діями причетних до неї сторін;
- пріоритетності - зосередженість заходів Комплексної програми на ключових, найбільш значущих на теперішньому етапі напрямах роботи з молоддю та в сфері спорту;
- оцінки результатів реалізації Комплексної програми.
Програму сформовано на підставі пропозицій структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), галузевих міських громадських об'єднань, комунальних установ, фізкультурно-спортивних товариств і організацій, а також експертів та представників територіальної громади міста Києва.
1. ПАСПОРТ
міської комплексної цільової програми "Молодь та спорт столиці" на 2019 - 2021 роки
( розділ 1 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 12.12.2019 р. N 453/8026 від 30.07.2020 р. N 419/9498 )
2. ПІДПРОГРАМА 1
"Міська цільова програма підтримки молоді на 2019 - 2021 роки"
2.1. Визначення проблем, на розв'язання яких спрямована Програма підтримки молоді.
Згідно із Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" молоддю, молодими людьми вважаються громадяни віком від 14 до 35 років.
Соціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства. Для того, щоб формування молоді відбувалося адекватно суспільним процесам, необхідно визначити її роль і місце в суспільстві, з'ясувати її проблеми, до яких належать: стан здоров'я, освіта, вибір професії та працевлаштування, спілкування з дорослими й однолітками тощо. Вирішення багатьох проблем залежить від факторів соціального життя.
У м. Києві станом на 1 січня 2018 року проживало близько 866 тис. молодих людей, що становить 30 % усього населення столиці. Молодіжна політика столиці значною мірою реалізується через саму молодь, молодіжний рух, молодіжні організації та об'єднання. При цьому молодь ніколи не була, не є і не може бути однорідною. Вона різниться за рівнем освіти, професійної підготовки, ціннісних орієнтацій, соціальної активності, участі у політичних та інших суспільних процесах.
За освітньою приналежністю 351,8 тис. осіб є студентами вищих навчальних закладів, 53,6 - учні загальноосвітніх навчальних закладів, 19,5 - учні професійно-технічних навчальних закладів.
Станом на 1 січня 2018 року в місті Києві налічувалося 482,1 тис. штатних молодих працівників у віці 15 - 35 років.
Визначення майбутньої професії, яка б відповідала здібностям та бажанням молоді, є одним із проблемних питань учнівської молоді. З профорієнтаційною метою в місті проводиться низка заходів (профорієнтаційні консультації, виставки вакансій, зустрічі з роботодавцями, семінари тощо).
Насторожують і показники молодіжної злочинності та девіантної поведінки. За даними Головного управління Національної поліції у м. Києві в 2018 році розслідувано 275 кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми та малолітніми особами. Також до сучасної молоді виникають питання щодо паління, надмірного вживання алкоголю та наркотичних засобів, проявів расової дискримінації тощо.
Ці чинники формують негативне соціальне і, зокрема, молодіжне середовище. Отже, міська влада має допомогти адекватно зорієнтуватися молодим людям у такому середовищі та не дозволити стати на шлях злочинності. Відтак існує нагальна потреба в проведенні інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на популяризацію здорового способу життя, запобігання тютюнопалінню, вживанню алкоголю та наркотиків тощо.
Особливої уваги заслуговує питання поширення ВІЛ / СНІДу в молодіжному середовищі. В останні роки в Києві щорічно за даними лабораторних досліджень виявляють близько 3 тисяч ВІЛ-позитивних осіб, реєструють до 1,5 тисяч осіб з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції та до 700 осіб знімають з обліку за різними причинами, у т. ч. у зв'язку зі смертю.
Звичайно, розв'язання проблем делінквентної та девіантної поведінки молоді не може бути забезпечено виключно комунальними установами, діяльність яких спрямована на розв'язання існуючих і попередження майбутніх проблем молоді з ВІЛ/СНІДом. Для цього слід проводити різноманітні міські заходи, які запобігають виникненню проблем, а також стимулюють реалізацію позитивних ціннісних орієнтацій, фізичний, інтелектуальної, творчий та духовно-моральний розвиток молоді.
Також слід проводити роботу щодо збереження та поліпшення фізичного і психічного здоров'я молоді. На сьогодні смертність молодих людей в Україні та в Києві, зокрема віком 15 - 29 років, значно вища, ніж у країнах ЄС. Частка шкільної молоді, яка визнається лікарями здоровою (тобто такою, у якої відсутні хронічні захворювання і вади розвитку), коливається у межах від 9 % до 45 %. Тобто, здоровими можна визнати менше половини загальної кількості школярів. Найбільшу занепокоєність викликають негативні прояви поведінки молоді, які суттєво впливають на стан її здоров'я. Відомо, що вікові кризи та пов'язані з ними емоційні стани молоді стають причиною різних форм девіантної поведінки: агресії, суїцидальної поведінки, зловживання речовинами, що викликають стани зміненої психічної діяльності (алкоголь, наркотики, тютюн, харчування) та ін. Так, лише за перше півріччя 2018 року у Києві лікарі зафіксували 108 самогубств, скоєних молодими людьми.
У Києві щорічно здійснюється робота щодо популяризації здорового способу життя, репродуктивного здоров'я сім'ї, проводяться заходи, направлені на залучення молоді до занять фізичною культурою і спортом. З метою зменшення рівня захворювань серед молоді, збереження та поліпшення рівня її здоров'я слід збільшувати кількість і різноманіття відповідних інформаційно-просвітницьких та організаційних заходів.
Потребує вдосконалення інституційне забезпечення молодіжної політики та міжінституційна взаємодія у розв'язанні проблем молоді.
На сьогодні в м. Києві зареєстровано майже 300 молодіжних організацій різноманітних напрямів діяльності та місцеві організації майже всіх політичних партій, серед яких багато молодих політиків, а також управлінців. Для забезпечення спільної цілеспрямованої діяльності усіх інституцій необхідно постійно здійснювати відповідну організаційно-координаційну роботу, проводити заходи, ініціювати проекти тощо.
Разом з Департаментом молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) особливу роль у процесі налагодження міжсекторної та міжінституційної співпраці відіграє Київський молодіжний центр (далі - Центр), який, крім активної взаємодії зі студентськими організаціями та громадськими об'єднаннями, надає різноманітну допомогу молоді, у тому числі з питань тимчасового та повного працевлаштування, профорієнтації молоді, підтримки підприємницьких та громадських ініціатив молодих людей.
Варто відзначити важливість співпраці міської влади з молодіжними громадськими організаціями. З метою підтримки ініціатив молодіжних та дитячих громадських організацій в різних регіонах та країнах традиційно надається на конкурсних засадах фінансування проектів цих організацій. В Києві з 2001 року проводиться Конкурс програм (проектів, заходів), розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка.
Особливу увагу слід приділити розвитку неформальної освіти в Києві, яка широко використовується в Європі і передбачає навчання впродовж усього життя. Альтернативою в цьому напрямку стає самонавчання, семінари, тренінги, практики, які відповідають потребі сьогодення та є гнучкими й досить цікавими для молоді. Неформальна освіта розуміється як "будь-яка організована поза формальною освітою освітня діяльність, що доповнює формальну освіту, забезпечує засвоєння тих вмінь і навичок, що необхідні для соціально та економічно активного громадянина". Завданням Київської влади в цьому контексті є створення сприятливих умов для формування мотивації у молоді використовувати цей підхід задля свого щасливого майбутнього та процвітання Києва.
У 9 районах міста Києва функціонують 155 клубів за місцем проживання, які щомісяця відвідують понад 19,5 тис. дітей та молоді.
Клуби за місцем проживання м. Києва працюють за трьома напрямками:
1) фізкультурно-спортивний - 49 закладів,
2) художньо-естетичний - 85 закладів,
3) різнопрофільний - 21 заклад.
Пунктом 7 Указу Президента України від 28.01.2000 N 113/2000 "Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності" передбачено розширення мережі клубів за місцем проживання.
З метою розширення спектра послуг у сфері дитячого навчання та організації дозвілля молоді, їх доступності, що приведе до збільшення кількості відвідувачів, більш ефективного використання навчальної, матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, необхідно впорядкувати діяльність всіх дитячо-юнацьких, молодіжних, фізкультурно-оздоровчих клубів за місцем проживання м. Києва та визначити єдиний орган управління у Київській міській державній адміністрації. Для досягнення зазначеної мети необхідно заборонити перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття клубів за місцем проживання та здійснити передачу майна всіх цих клубів до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Впорядкування роботи клубів за місцем проживання допоможе сформувати у дітей та молоді столиці усвідомлення необхідності збереження особистого здоров'я, сприятиме вихованню патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв і традицій, утвердженню ролі та статусу молоді в суспільстві та підвищить авторитет міської влади серед зазначеної цільової аудиторії.
Крім цього, події в Україні останніх років змусили гостро поставити питання впровадження нової системи національно-патріотичного виховання молоді.
Так, згідно з опитуванням головними ознаками, за якими молодь визначає для себе поняття патріотизму, є: національна самосвідомість, гордість за приналежність до своєї нації, народу - 67 %, любов до рідного дому, місця, в якому живеш - 62 %, повага до української історії, культури, традицій - 44 %.
Не дивлячись на те, що більшість молодих людей ідентифікують себе як українців, українська мова для багатьох ще не стала національно об'єднуючою цінністю. В україномовної молоді відчутний мовно-культурний комплекс меншовартості, який виражено в тому, що з 48 % молодих киян, які розмовляють українською у родині, 14 % у колі друзів (тобто рівних) переходить на іншу мову.
Важливим індикатором патріотизму є готовність до захисту держави. Дуже важливо, щоб молоді люди не тільки пишалися своєю країною, але й уміли і були готові захищати національні здобутки. Адже результати соціологічних досліджень свідчать, що чим більшою є необхідність залучення молодіжного ресурсу до захисту України, тим меншою є готовність самої молоді до цього.
Зняти напругу та додати впевненості можуть знання про те, як захистити себе, свою сім'ю, свою країну. Важливу, а подекуди і вирішальну роль відіграє вміння надати першу медичну допомогу та врятувати життя людини, яка потребує невідкладної допомоги.
Патріотичне виховання молоді сьогодні є одним з найголовніших пріоритетів гуманітарної політики в Україні, важливою складовою національної безпеки України.
Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам'яті. Сучасна молодь повинна бути тією рушійною силою, яка здатна змінити майбутнє країни на краще. Саме тому необхідно якнайбільше уваги приділити національно-патріотичному вихованню молодих людей, їх національної свідомості, ідентичності, формуванню громадянської позиції.
Організовуючи виховну роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально-політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. У місті Києві проживають вихідці із регіонів України та представники понад 130 різних національностей. Тож важливо об'єднати всіх мешканців навколо спільної ідеї розбудови держави як спільної справи.
Основні проблемні питання, на вирішення яких спрямована Програма підтримки молоді:
- низький рівень зайнятості молоді на ринку праці за обраною професією;
- повільні темпи розвитку молодіжного підприємництва;
- низький рівень залучення молоді до неформальної освіти;
- повільний темп зниження рівня молодіжної злочинності та підвищення рівня негативних явищ серед молоді (паління, алкоголізм, наркоманія, ВІЛ-СНІД тощо);
- незадовільний стан здоров'я молодих киян та недостатній рівень в залученні молоді до здорового способу життя;
- недостатня координація спільної діяльності органів студентського самоврядування та громадських молодіжних організацій з органами міської влади;
- низький рівень обізнаності молоді з питань подружнього життя, гендерної культури, культури відповідального батьківства;
- недостатня участь молоді в міському управлінні та громадських проектах для відчутних соціально-економічних змін у місті;
- незадовільне інституційне забезпечення молодіжної політики;
- збереження та впорядкування роботи клубів за місцем проживання:
- низький рівень використання потенціалу громадських об'єднань в організації та проведенні допризовної військової підготовки, національно- та військово-патріотичному вихованні молоді;
- низький рівень мобілізаційного потенціалу молоді;
- недостатній рівень використання потенціалу історичної спадщини у національно-патріотичному вихованні, формуванні в суспільній свідомості позитивного образу національної історії;
- низький рівень уваги до діяльності та розвитку "соціальних медіа" в контексті протистояння поширенню антиукраїнської пропагандистської інформації, організації деструктивних акцій та рухів;
- недостатність кваліфікованого кадрового потенціалу у навчальних закладах для організації та здійснення заходів із національно-патріотичного виховання;
- низький рівень матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури у сфері національно-патріотичного виховання.
Зважаючи на психологічні та соціально-поведінкові характеристики молодих людей, наявність значної їх кількості в Києві, існує необхідність впровадження системної міської молодіжної політики в усіх сферах її життєдіяльності - від проведення окремих заходів до організації постійної підтримки та надання послуг молоді.
Налагодження комплексної системної і цілеспрямованої діяльності Київської міської влади, громадськості, сім'ї, освітніх закладів й інших соціальних інститутів сприятиме формуванню у молодого покоління високої патріотичної свідомості, утвердження гуманістичної моральності, як базової основи громадянського суспільства.
2.2. Мета Програми підтримки молоді
Головною метою Програми підтримки молоді є формування і реалізація потенціалу молоді задля її всебічної самореалізації, успіху в інтересах сталого розвитку і конкурентоспроможності м. Києва, національно-патріотичного виховання дітей.
Досягнення мети передбачає поєднання комплексу взаємопов'язаних основних завдань щодо:
- підтримки творчої, ініціативної та обдарованої молоді;
- організації дозвілля молоді та розвитку неформальної освіти;
- популяризації та утвердження здорового й безпечного способу життя і культури здоров'я серед молоді;
- створення сприятливого середовища для забезпечення зайнятості молоді;
- розвитку молодіжного волонтерського руху;
- розбудова системи національного-патріотичного виховання дітей та молоді;
- формування високої патріотичної свідомості, почуття вірності і любові до Батьківщини, постійної готовності до виконання свого обов'язку із захисту національних інтересів з урахуванням міжнародного досвіду та кращих національних практик;
- підтримки інститутів громадянського суспільства, у тому числі реалізації значущих для молоді проектів.
2.3. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, обсягів та джерел фінансування, строків виконання Програми підтримки молоді
Досягнення вказаної мети потребує консолідації дій органів влади, бізнесу і молодіжної громадськості, а також громади міста, концентрації та інтеграції їх ресурсів для здійснення цілої низки заходів щодо:
- забезпечення умов для творчого і духовного розвитку молоді, її інтелектуального самовдосконалення, підтримка творчих ініціатив молоді та їх активності у різних сферах життєдіяльності столиці;
- призначення премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України - міста-героя Києва;
- здійснення заходів, спрямованих на набуття молодими людьми знань, навичок та іншій компетентності поза системою освіти, зокрема шляхом участі у волонтерській діяльності;
- реалізація організаційних, інформаційних, науково-практичних та навчальних заходів щодо підвищення рівня здоров'я молоді, популяризації та утвердження здорового і безпечного способу життя та культури здоров'я, сприяння статевому вихованню, відповідальному ставленню до сексуальних стосунків, підготовці до сімейного життя;
- проведення інформаційної кампанії та роз'яснювальної роботи з питань профілактики тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії, захворювань на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, інфекції, що передаються статевим шляхом тощо;
- реалізація організаційних, інформаційних, науково-практичних та навчальних заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді;
- організація дозвілля молоді за місцем проживання шляхом проведення гуртків, ігор, вечорів відпочинку, спортивних заходів тощо;
- сприяння зайнятості та самозайнятості молоді шляхом впровадження системи профорієнтації і розширення інформаційного поля стосовно існуючих професій та попиту на них;
- сприяння розвитку молодіжного підприємництва;
- надання фінансової та організаційної підтримки інститутам громадянського суспільства, що працюють з молоддю, шляхом делегування громадським організаціям на конкурсній основі соціального замовлення на здійснення окремих значущих для молоді проектів;
- залучення молоді до формування та реалізації державної та міської молодіжної політики шляхом створення консультативно-дорадчих органів з числа молоді, організації спільної розробки пропозицій та проектів рішень стосовно програм та заходів з питань молоді тощо.
Реалізація Програми буде тривати 3 роки.
Загальний обсяг коштів, джерела фінансування та строки виконання Програми підтримки молоді наведено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Обсяги, джерела фінансування та строки виконання Програми підтримки молоді
тис. грн
( таблиця 2.2 підпункту 2.2 пункту 2 підпрограми 1 у редакції рішення Київської міської ради від 30.07.2020 р. N 419/9498 )
2.4. Напрями діяльності, перелік завдань і заходів Програми підтримки молоді та результативні показники
Напрями діяльності Програми підтримки молоді, в тому числі заходи, строки виконання заходів та їх виконавці, обсяги та джерела фінансування з розбивкою за роками, результативні показники, очікувані результати від виконання запланованих заходів представлено у додатках 1, 3.
Інтегральними результативними показниками ефективності Програми підтримки молоді є:
- підвищення рівня самоорганізації і самоврядування інститутів громадянського суспільства та їх осередків;
- зменшення щороку чисельності молодих безробітних на 500 - 600 осіб;
- зниження рівня правопорушень серед молоді до 2021 року на 20 відсотків;
- залучення молоді з функціональними обмеженнями (не менше 40 осіб) до участі в заходах з працевлаштування, особистого розвитку тощо;
- залучення щороку 10 тис. осіб до реалізації програм та заходів Київського молодіжного центру;
- збільшення щороку на 3 відсотки чисельність молоді, залученої до програм та заходів з неформальної освіти;
- збільшення щороку на 5 відсотків чисельність молоді, залученої до популяризації та утвердження здорового і безпечного способу життя та культури здоров'я;
- залучення щороку не менш як 100 осіб з числа молоді до волонтерської діяльності;
- проведення щорічного Конкурсу програм (проектів, заходів), розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка бюджету міста Києва та забезпечення цільового використання цих коштів;
- збільшення кількості та якості програм (проектів, заходів), обсяг цільової аудиторії з числа дітей та молоді міста Києва, залучених до участі у заходах з питань національно-патріотичного виховання;
- забезпечення підготовки кваліфікованих кадрів в органах місцевого самоврядування, навчальних закладах для організації та здійснення заходів із національно-патріотичного виховання;
- зміцнення матеріально-технічної бази та забезпечення розвитку інфраструктури у сфері національно-патріотичного виховання;
- налагодження комунікації з громадянським суспільством з питань національно-патріотичного виховання, зокрема шляхом застосування конкурсних засад фінансової підтримки їх проектів та заходів за рахунок бюджету міста Києва.
3. ПІДПРОГРАМА 2
"Міська цільова програма "Київ спортивний" на 2019 - 2021 роки"
3.1. Визначення проблем, на розв'язання яких спрямована Програма "Київ спортивний"
Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року передбачені заходи щодо розвитку фізичної культури і спорту, створення сучасної матеріально-технічної бази для підготовки спортивного резерву до складу збірних команд міста Києва та України з різних видів спорту, створення сучасних спортивних комплексів, розвитку дитячого спорту, розвитку спортивної інфраструктури, в тому числі велосипедних доріжок, як важливого компоненту системи мобільності, які направлені на забезпечення здорового способу життя всіх верств населення.
Згідно з статистичними даними станом на 01.01.2018 всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи займається 284831 особа (що на 39047 осіб менше ніж у минулому році). Зменшення кількості осіб, які займаються всіма видами фізкультурно-оздоровчої діяльності, відбулось у зв'язку зі зменшенням посад інструкторів з фізичного виховання та спорту на підприємствах, в організаціях та клубах за місцем проживання населення, також продовжується закриття кафедр фізичного виховання у вищих навчальних закладах міста.
Станом на 1 січня 2018 року в галузі "Фізична культура і спорт" міста працює 6972 штатних працівника, з них 2817 - працівники фізичної культури навчальних закладів, 404 - інструктори з фізичної культури дошкільних навчальних закладів, 1324 - вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, 67 - керівники і викладачі професійно-технічних навчальних закладів, 423 - методисти, інструктори-методисти, інструктори фізичної культури, 438 - працівники спортивних споруд. Очевидно, що така чисельність є недостатньою для суттєвих змін рухової активності в місті Києві.
Відомо, що фізична пасивність негативно впливає на продуктивність праці, стан здоров'я, якість й тривалість життя киян (за даними офіційної статистики, сьогодні тривалість життя становить 71,5 року, зокрема 66,5 - серед чоловіків та 76,3 - серед жінок). Для порівняння: мешканці країн Євросоюзу живуть у середньому 78,5 року. Згідно з даними Всесвітньої організації здоров'я саме низька фізична активність є одним з основних факторів ризику смертності. Отже, вкрай необхідно проводити заходи, які б мотивували населення до занять фізичною культурою та спортом.
Станом на 01.01.2018 розвиток дитячо-юнацького спорту в місті Києві забезпечують 89 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, у яких займаються 36903 вихованці (табл.3.1), що становить 12,3 % від загальної чисельності дітей шкільного віку. Це свідчить про потребу подальшого розвитку мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл міста.