Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2006 рік

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

XI сесія IV скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 622/3083 від 27.12.2005

Про Програму соціально-економічного

та культурного розвитку м. Києва на 2006 рік

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) Київськаміська рада В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Програму соціально-економічного та культурногорозвитку м. Києва на 2006 рік згідно з додатком 1.

2. Головному управлінню містобудування, архітектури тадизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київськоїміської державної адміністрації) при погодженні дозвільнихдокументів на виконання проектних робіт та на будівництво житловихбудинків передбачати здійснення розрахунків щодо забезпеченостінаселення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади,загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їхрозміщення і будівництва одночасно із спорудженням жилих будинків.

3. Головному управлінню комунальної власності м. Києвавиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації), Головному управлінню житлового забезпеченнявиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації) оформляти правоустановчі документи на правовласності на об'єкти нерухомого майна виключно за наявностідовідки Головного управління економіки та інвестицій виконавчогооргану Київради (Київської міської державної адміністрації) провиконання умов щодо пайової участі у створенні соціальної таінженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

4. Управлінню державного архітектурно-будівельного контролювиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації):

4.1. Видавати дозволи на будівництво (реконструкцію) за умовоформлення замовниками з Головним управлінням економіки таінвестицій виконавчого органу Київради (Київської міськоїдержавної адміністрації) договорів щодо сплати пайових внесків настворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктурим. Києва.

4.2. Акти про приймання в експлуатацію закінченихбудівництвом об'єктів реєструвати виключно за наявності довідокГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органуКиївради (Київської міської державної адміністрації) про сплатупайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортноїінфраструктури м. Києва.

5. Внести зміни та доповнення до додатків 1 та 2 рішенняКиївради від 27.02.2003 N 271/431 ( ra0271023-03 ) "Про пайовуучасть (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальноїта інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (із змінами ідоповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від12 лютого 2004 року N 14/1223 ( ra0014023-04 ) та від 28 грудня2004 року N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) і затвердити Нормативи длявизначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів(забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортноїінфраструктури м. Києва згідно з додатком 2.

6. З метою фінансування об'єктів, передбачених Програмоюсоціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2006рік, відповідно до затвердженої у встановленому порядкупроектно-кошторисної документації та для забезпечення введення вексплуатацію цих об'єктів доручити виконавчому органу Київради(Київській міській державній адміністрації) за погодженням зпостійною комісією Київради з питань бюджету тасоціально-економічного розвитку вносити зміни та доповнення дозазначеної Програми в межах загальних асигнувань спеціальногофонду міського бюджету по головних розпорядниках коштів.

7. Виконавчому органу Київради (Київській міській державнійадміністрації):

7.1. Доручити районним у м. Києві державним адміністраціям:

- у своїх розпорядженнях на перепланування та перепрофілювання

об'єктів виробничого та невиробничого призначення, що спричиняє

зміни функціонального призначення цих об'єктів, передбачати умови

щодо перерахування пайових внесків на створення соціальної та

інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за нормативами,

затвердженими цим рішенням.

7.2. Привести свої нормативно-правові акти у відповідність доцього рішення.

7.3. Інформувати Київську міську раду про хід виконанняПрограми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києвана 2006 рік та соціальний стан міста щоквартально не пізніше 45днів після закінчення звітного періоду.

8. Вважати таким, що втратив чинність, пункт 2 рішенняКиївради від 27.02.2003 N 271/431 ( ra0271023-03 ) "Про пайовуучасть (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальноїта інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва".

9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійнукомісію Київради з питань бюджету та соціально-економічногорозвитку.

Київський міський голова О.Омельченко

Додаток 1

до рішення Київської міської

ради

від 27.12.2005 N 622/3083

ПРОГРАМА

соціально-економічного та культурного розвитку

м. Києва на 2006 рік

Вступ

Подальше поліпшення якості життя та добробуту киян,покращення демографічної ситуації, підтримання екологічної безпекижиттєдіяльності на рівні європейських стандартів, поглибленняякісних зрушень в економіці потребують продовження цілеспрямованоїдіяльності органів Київської міської влади щодо послідовної такомплексної реалізації стратегічних пріоритетівсоціально-економічного й культурного розвитку столиці.

Програма соціально-економічного та культурного розвиткум. Києва на 2006 рік (далі - Програма) підготовлена згідно зосновними завданнями Стратегії соціально-економічного розвиткум. Києва "Київ-2015. Стратегія розвитку (Стратегічні напрямисоціально-економічного розвитку на період до 2015 р.)", схваленоїрозпорядженням Київської міської державної адміністрації від29.11.2004 р. N 2168 ( ra2168017-04 ), а також положеннямиПрограми Президента України "Десять кроків назустріч людям".Законодавчим підґрунтям розробленої Програми стали Закони України"Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ), "Про місцеві державніадміністрації" ( 586-14 ), "Про державне прогнозування тарозроблення програм економічного і соціального розвитку України"( 1602-14 ), "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 );Концепція державної регіональної політики ( 341/2001 ); Державнапрограма соціально-економічного розвитку м. Києва на період до2010 р., затверджена постановою Кабінету Міністрів України від15.12.97 р. N 1409 ( 1409-97-п ); Генеральний план розвиткум. Києва на період до 2020 р., схвалений рішенням Київради від28.03.2002 р. N 370/1804 ( ra0370023-02 ); комплексні та галузевізагальнодержавні й міські програми.

Структура Програми узгоджена з Типовою структурою програмиекономічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим,області, району, міста на короткостроковий період, затвердженоюпостановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2003 р. N 621( 621-2003-п ).

Виходячи з тенденцій соціально-економічного розвитку таоцінки ресурсного потенціалу м. Києва з урахуванням йогоконкурентних переваг (насамперед у сфері високотехнологічногоінноваційного виробництва, освіти й науки), історико-культурне тадуховне значення столиці як центру слов'янської культури і носіянаціональної ідеї, беручи до уваги позитивний досвід, а такождосягнення систем адміністрування столичних міст інших країн світуПрограма формулює ключові проблеми, цілі та пріоритети розвиткум. Києва на 2006 р., визначає шляхи і механізми їх реалізації.

Діяльність міської влади буде спрямована на прискореннятемпів та підвищення соціальної ефективності економічногозростання, сприяння випереджаючому розвитку сфер господарювання знайкращими можливостями інноваційного оновлення та інвестиційнимкліматом, створення нових робочих місць і стимулювання діяльностііз залучення недержавних інвестицій, поліпшення на цій основістандартів життя та доступності якісних послуг для населення.

Завдання і заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва. Впроцесі виконання Програма може уточнюватись. Зміни та доповненнядо Програми затверджуються Київською міською радою за поданнямпостійної комісії з питань бюджету та соціально-економічногорозвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завданьвиконавчим органом Київської міської ради - Київськоюміськдержадміністрацією - здійснюватиметься моніторинг виконанняПрограми.

1. Оцінка тенденцій соціально-економічного

і культурного розвитку м. Києва

1.1. Особливості та тенденції соціально-економічного

розвитку міста

Впродовж останніх років у м. Києві вдалося створити належніпередумови для усталення тенденції економічного зростання,підвищення доходів і якості життя населення, завдяки чому істотнополіпшились позиції столиці серед регіонів України, вивівши її напровідне місце за переважною більшістю характеристиксоціально-економічного розвитку.

Ресурсний потенціал, диверсифікована структура економіки,переваги, пов'язані зі столичним статусом, у поєднанні зузгодженими діями органів влади сприяли зростанню споживчогопопиту та розширенню внутрішнього ринку міста, пожвавленнюширокого спектру видів економічної діяльності та ланокгосподарського комплексу. Київ продовжує демонструвати високуінвестиційну привабливість, відкритість та готовність до активноїучасті в європейських і світових інтеграційних процесах.

За темпами росту й обсягом валової доданої вартості (ВДВ) урозрахунку на 1 жителя м. Київ продовжує займати лідируючеположення серед регіонів України. В 2005 р. номінальна величинаВДВ, як очікується, складе 72,8 млрд. грн. (або майже 27,2 тис.грн. на 1 особу), що в порівняних цінах на 8,0 % більше показникапопереднього року (в 2004 р. порівняно з 2003 р. приріст становив17 %). Структура ВДВ відповідає світовим тенденціям розвиткустоличних міст: частка матеріального виробництва дорівнюватиме18 %, решта припадатиме на сферу послуг.

У 2005 р. очікується уповільнення темпів зростання обсягувиробництва промислової продукції - до 115,0 % проти 118,6 % у2004 р. Водночас, підвищення внутрішньої збалансованостіпромислового комплексу, ефективне використання матеріальнихресурсів, модернізація й оновлення основних фондів, стимулюваннярозвитку виробництв і видів продукції наукомістких галузейзалишатимуться чинниками, які й надалі забезпечуватимутьполіпшення структури промислового виробництва. Якщо в 2004 р.налічувалось 215 інноваційно-активних підприємств, то в 2005 р. їхкількість зросте до 234 од.; відповідно, їх частка в сукупнійкількості промислових підприємств міста підвищиться з 41,5 до44,0 %. Це дозволить наростити обсяги впровадження новихтехнологічних процесів (з 596 од. у 2004 р. до 598 - в 2005 р.), утому числі маловідходних і ресурсозберігаючих (з 217 до 256 од.),збільшити кількість нових видів продукції, освоєних впродовж року(з 998 до 1395 од.), у тому числі нових видів техніки (з 244 до271 од.), а також кількість підприємств, які сертифікували власнусистему якості на відповідність державному стандарту ISO 9001-2001(зі 156 до 166 од.). У структурі реалізованої продукції 86,0 %припадатиме на продукцію обробної промисловості, у тому числіпонад 20,0 % - на інвестиційну продукцію (для порівняння, в2004 р. - 19,5 %, у цілому по Україні в 2005 р. - 12,5 %), 42,0 %- на товари широкого вжитку, в тому числі 2,7 % - на товаритривалого використання (по Україні в 2005 р., відповідно - 8,5 та1,3 %).

Обсяги зовнішньоторговельного обороту зростуть на 8,0 %,майже до 12,9 млрд. дол. США, з яких 89,7 % припадатиме назовнішньоторговельний оборот товарів. Його сальдо, попри деякеполіпшення (на 8,0 %), залишатиметься від'ємним і складе майже 2,3млрд. дол. США. Відтак, коефіцієнт покриття імпорту експортомзалишиться на рівні 2004 р. - 0,699.

Реалізація стратегії сталого соціально-економічного розвиткуміста вимагає нарощування інвестиційних ресурсів, поліпшенняструктури інвестиційних джерел та оптимізації напрямів їхвикористання. В структурі капітальних інвестицій за рахунок усіхджерел фінансування, обсяг яких у 2005 р. зросте до 20,0 млрд.грн., переважна частина (87 %) припадатиме на інвестиції восновний капітал. При випереджаючому зростанні темпів освоєнняінвестицій в основний капітал над темпами зростання ВДВ, норманагромадження (тобто співвідношення інвестицій в основний капіталдо ВДВ) становитиме 29,0 %, що відповідає оптимуму та створюєпередумови для подальшої активізації процесу оновлення основнихзасобів міста. Запорукою цього є також збільшення частки витрат нареконструкцію і технічне переоснащення діючих підприємств (до70,0%) у відтворювальній структурі інвестицій в основний капітал.Підвищиться питома вага їх позабюджетних джерел: кредитів банківта інших позик - до 10,0 % (на 1,2 % порівняно з 2004 р.), коштівіноземних інвесторів - до 3,5 % (на 0,3 %). Величина інвестицій восновний капітал у розрахунку на 1 жителя міста в 2005 р. сягне6,0 тис. грн.

Темпи зростання прямих іноземних інвестицій (за наростаючимпідсумком) у 2005 р. становитимуть 24,7 % (у 2004 р. - 26,4 %),завдяки чому їх обсяг складе 3,0 млрд. дол. США, або 1,3 тис. дол.США на 1 жителя. Обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли зпочатку року, орієнтовно зросте до 633,0 млн. дол. США (243,5 дол.США на 1 жителя). Найпривабливішими для інвестування видамиекономічної діяльності залишаються оптова й роздрібна торгівля,торгівля транспортними засобами і послуги з ремонту (29 5 %сукупного обсягу іноземних інвестицій), промисловість (18,0 %) тафінансова діяльність (15,0 %). Переважна більшість інвестиційнадходить від країн з розвинутою економікою (Західна Європа, США,Канада), а також з офшорних зон.

Наявний обсяг інвестиційних ресурсів є недостатнім длязабезпечення сталого зростання економіки міста. Реалізаціяінноваційної моделі розвитку господарського комплексу і, зокрема,орієнтація на виробництво нової технологічно складної промисловоїпродукції вимагає комплексної модернізації та фінансової підтримкипідприємств, більшість з яких нині неспроможні накопичувати власнікошти для розширення і модернізації виробництва.

Важливим фактором диверсифікації економіки є розвиток малогота середнього бізнесу. Кількість відповідних підприємств,чисельність працюючих на них та обсяг реалізованої продукції маютьтенденцію до зростання, що відіграє позитивну роль у формуванніпродуктивної зайнятості населення, нарощуванні доходів бюджету,покращенні соціально-економічної ситуації загалом. У 2005 р. умісті діє 52,0 тис. малих підприємств (17 % їх кількості вУкраїні, або 195 підприємств на 10 тис. наявного населення -показник, найкращий серед регіонів України. Порівняно з попереднімроком, кількість малих підприємств збільшилась на 9,0 % (у ціломупо Україні - на 3 9 %), що приблизно відповідає темпам приросту,зареєстрованим у 2003/2004 рр. (8,7 %). Понад дві третинисуб'єктів малого бізнесу функціонує в сфері торгівлі та послуг,решта - у виробничій сфері. Частка продукції, реалізованої малимипідприємствами в сукупному обсязі реалізації продукції збільшитьсядо 5,0 %, водночас питома вага збиткових суб'єктів господарюванняв сфері малого бізнесу, як очікується, зменшиться до 35,0 %. Обсягнадходжень до бюджету міста від діяльності малого підприємництва в2005 р. складе 1,5 млрд. грн., обсяг видатків міського бюджету нафінансування розвитку цього сектору економіки - 47,5 млн. грн.

Підвищення рівня фінансової стабільності, позитивні зміни урозв'язанні проблеми неплатежів і накопичення боргових зобов'язаньє характерною ознакою 2005 р. Частка підприємств, які одержалиприбуток від звичайної діяльності, як очікується, сягне 70,5 % (у2004 р. - 66,7 %); питома вага простроченої кредиторськоїзаборгованості скоротиться з 29,3 до 26 8 %, дебіторської - з 43,2до 42,1 %; частка довгострокових кредитів у загальній сумікредитів, наданих комерційними банками суб'єктам господарювання,зросте з 49,8 до 55,7 %. Обсяги заборгованості з виплатизаробітної плати по економічно активних підприємствах, установахта організаціях міста знизяться до 4,0 млн. грн.

Збереження позитивної динаміки економічного потенціалу міста,поліпшення платіжної дисципліни суб'єктів оподаткування дозволяютьнарощувати обсяги збору податків і платежів до бюджетів усіхрівнів (у 2005 р. - до 24,6 млрд. грн.). Надходження до міськогобюджету зростуть до 6,5 млрд. грн.

Водночас доволі суттєвим залишиться податковий борг поподаткових зобов'язаннях, який наприкінці 2005 р. очікується нарівні 5,0 млрд. грн., у тому числі до міського бюджету - 33,7 млн.грн.

Позитивні досягнення вітчизняної стратегії

соціально-економічного розвитку в сфері доходів і соціального

захисту населення (а саме, підвищення мінімальної заробітної плати

та пенсії, зокрема, в бюджетній сфері, обсягів допомоги при

народженні дитини), а також поліпшення фінансових показників

функціонування господарського комплексу міста зміцнюють передумови

підвищення якості життя населення, забезпечення динамічного і

гармонійного розвитку його духовних, життєвих та інтелектуальних

якостей.

У 2005 р. реальний приріст доходів населення порівняно зпопереднім роком, як очікується, складе 10,2 % (у 2004 р.порівняно з 2003 р. - 8,2 %), що відповідає 12,7 тис. грн. урозрахунку на 1 жителя та є найкращим показником в Україні.

Середньомісячна заробітна плата 1 штатного працівника вцілому по економіці наблизиться до 1,3 тис. грн.

Частка працівників економічно-активних підприємств, якимсвоєчасно не виплачено заробітну плату, скоротиться до 0,3 % дозагальної кількості штатних працівників. Питома вага працівників,які отримують заробітну плату менше встановленого прожитковогомінімуму для працездатних осіб - до 16,0 % (у 2004 році ціпоказники становили, відповідно, 0,4 % та 19,0 %).

Одну з важливих позицій у рейтингу пріоритетівсоціально-економічного розвитку міста продовжує посідати введенняв експлуатацію об'єктів соціальної сфери, завдяки чомумодернізується й дедалі розвивається соціальна таінженерно-транспортна інфраструктура, нарощується житловий фонд,поліпшується доступність для населення широкого спектрувідповідних послуг, а також зовнішній вигляд столиці.

Ключовим напрямом капітального будівництва є спорудженняжитла що засвідчує лідируюча позиція м. Києва серед регіонівУкраїни за темпами введення в експлуатацію житлової площі.Водночас даний сегмент господарства столиці й надалі залишаєтьсяодним із найпроблемніших: з одного боку, існуючі темпи будівництване задовольняють зростаючого платоспроможного попиту, з іншого -недостатній рівень доходів населення, високі відсоткові ставки накредити під купівлю житла в комерційних банках, незначні обсягиспорудження соціального житла за нинішнього рівня цін на квартирине дозволяють більшості киян вирішити власні житлові проблеми.

Обсяги введення загальної площі житла в 2005 р. порівняно зпопереднім роком, як очікується, збільшаться на 4,8 % (з 1050 до1100 тис. кв.м). Буде введено в експлуатацію шкіл і прибудов дошкіл на 780 учнівських місць, дошкільних закладів на 188 місць,амбулаторно-поліклінічних закладів на 480,0 відвідувань у зміну,4,3 км тролейбусних ліній.

Разом з тим, слід зазначити, що темпи спорудження об'єктівсоціальної інфраструктури відстають від темпів спорудження житла,що поглиблює диспропорції комплексного розвитку як окремихмікрорайонів, так і міста в цілому.

Впродовж останніх років введені нові станції метрополітену(зокрема, дільниці Сирецько-Печерської лінії від станції"Дорогожичі" до станції "Сирецька", а також від станції"Харківська" до станції "Бориспільська"), активно йдуть роботи збудівництва загальноміських магістралей і підземних переходів, атакож інженерних й комунікаційних мереж (кількість домашніхтелефонних номерів у розрахунку на 100 сімей порівняно з 2004 р.орієнтовно зросте на 5,6 %, до 94 од.).

Реструктуризації та підвищенню ефективності функціонуваннясистеми охорони здоров'я сприяє оптимізація її інфраструктури,розвиток сімейної медицини, денних стаціонарів приамбулаторно-поліклінічних закладах і стаціонарів удома, реалізаціязаходів у галузі підвищення якості послуг, що надаються населенню.Розширюється мережа закладів освіти нового типу, диверсифікуютьсяформи та джерела їх фінансування, дедалі модернізується навчальнийпроцес. Продовжується цілеспрямована діяльність зі створенняпередумов для піднесення на якісно новий рівень національноїкультури, реалізується широкий спектр новітніх мистецькихпроектів. Забезпечується збереження та використання запризначенням фізкультурно-спортивних закладів, розвивається їхмережа.

Намітилась тенденція до поліпшення демографічної ситуації таряду важливих характеристик ринку праці. Спостерігається зростаннячисельності населення, в тому числі завдяки збільшенню рівнянароджуваності на фоні помітного уповільнення темпів приросту йстабілізації коефіцієнтів смертності. Середньорічна чисельністьнаявного населення в 2005 р. порівняно з 2004 р. збільшиться на1,1 % і сягне 2681,2 тис. осіб, чисельність економічно активногонаселення працездатного віку зросте до 1315,3 тис. (на 0,1 %).

Успішно вирішується проблема зайнятості, постійно зростаєпродуктивність праці в економіці столиці, яка забезпечує роботоюне лише киян, але й майже 200 тис. осіб, що мешкають у приміськійзоні та більш віддалених регіонах Київської області. Контингентзайнятих економічною діяльністю у 2005 р. розшириться до 1350,0тис. осіб у віці 15-70 років, з яких у промисловому виробництві,як і в попередньому році, працюватиме 14,5 %. Попри уповільненнятемпів економічного зростання та посилення податковогонавантаження на малий і середній бізнес кількість створених новихробочих місць, як очікується, зросте з 32,6 тис. у 2004 р. (у томучислі в торгівлі - 10,7 тис., промисловості - 3,9 тис.,будівництві - 3,8 тис.) до 72,0 тис. у 2005 р. (у торгівлі - 23,0тис., будівництві - 8,3 тис., промисловості - 5,7 тис.). Це, всвою чергу, стане вагомою причиною зниження чисельностібезробітного населення та рівня безробіття, обчислених заметодологією МОП - відповідно, до 67,3 тис. осіб (на 0,3 %) та4,7 % (у 2004 р. - 4,8 %).

У столиці здійснюється комплекс заходів, спрямований наподальше впровадження ефективної стратегії природокористування,яка передбачає, зокрема, зниження рівня забруднення атмосферногоповітря, раціоналізацію діяльності з використання і захисту воднихресурсів, поліпшення стану зелених насаджень, удосконаленняпроцесів збирання, складування та утилізації відходів. Угосподарському комплексі міста продовжується впровадженняекологічно безпечних технологій, паспортизація потенційнонебезпечних об'єктів, на підприємствах проводиться встановлення тареконструкція пилогазоочисного обладнання, виконуються заходи зізнезараження їх територій і виробничих площ.

Це сприяє подальшому поліпшенню рівня безпеки середовищажиттєдіяльності населення Києва, вагомими компонентами якого,поряд з охороною довкілля, є якість діяльності з охорони праці тапідтримання громадської безпеки. Впродовж 2005 р. скоротиласякількість злочинів з розкрадання державного і громадського майна,а також серед неповнолітніх; зріс рівень викриття економічнихзлочинів. Водночас, попри деяке підвищення, незадовільнимзалишається загальний рівень розкриття злочинів (51,0 %), у томучислі особливо тяжких (40,0 %).

1.2. Досягнення, можливості, проблеми та ризики

розвитку економіки і соціальної сфери

Аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку м. Києвасвідчить про загальну ефективність здійснюваних у столиціперетворень. Незважаючи на негативний вплив деяких зовнішніхполітичних і економічних чинників, зважені дії міської влади,спрямовані на збереження економічної стабільності, проведенняструктурних реформ, удосконалення бюджетної політики та поліпшеннялюдського потенціалу, дозволили в 2005 р. поглибити позитивнідосягнення попередніх років, забезпечити якісні зрушення в системіекономічних відносин, зокрема:

- прискорено ринкові трансформації, вдосконалено процесуправління та регулювання господарською діяльністю, посиленоконкурентне середовище;

- збільшено економічний потенціал міста шляхом стимулюванняпріоритетних виробництв і наукомістких галузей;

- розпочато процес оптимізації територіального розвиткустолиці з метою підвищення ефективності використання міськихземель, поліпшення їх інвестиційної привабливості, стимулюванняконкуренції за цільову забудову;

- здійснюється реструктуризація неефективних суб'єктівгосподарювання комунальної форми власності та відкритихакціонерних товариств з контрольним пакетом акцій у власностіміста;

- реалізуються заходи щодо виведення з експлуатації технічнота технологічно відсталого, фізично зношеного устаткування, атакож сприяння впровадженню енергозберігаючих і маловідходнихтехнологій;

- вдосконалюється фінансово-бюджетна система міста за рахуноквпорядкування правил і процедур її функціонування, оптимізаціїдержавних закупівель;

- реалізуються заходи щодо посилення інституту сім'ї тастимулювання народжуваності, збереження і поліпшення стануздоров'я населення, підтримання санітарно-епідеміологічногоблагополуччя;

- на належному рівні забезпечується процес виховання,загальноосвітньої і професійної підготовки жителів столиці.

Водночас потенціал внутрішнього споживчого попиту, якийпідтримувався зростанням доходів населення та виробництваспоживчих товарів і послуг, не зміг забезпечити прискоренийрозвиток багатьох сегментів економіки столиці.

Перспективи м. Києва пов'язані як з подальшим поглибленнямпозитивних тенденцій останніх років, так і з активізацією новихнапрямів діяльності на основі ширшого використання цілого рядуможливостей, а саме:

- високого освітнього і професійного рівня населення,наявності кваліфікованих фахівців у всіх сферах економічноїдіяльності, відносної дешевизни робочої сили порівняно іззарубіжними країнами поряд з потужним економічним потенціалом ірозвиненою системою комунікацій як передумов перетворення Києва набізнес-столицю Східної Європи, що супроводжуватиметься відкриттямрегіональних офісів провідних світових фірм, створеннямвисокотехнологічних виробництв та інфраструктурирекламно-виставкової діяльності;

- вигідного географічного розташування на перехрестічисленних транспортних шляхів сполучення, які проходять із заходуна схід (з країн Західної і Центральної Європи до Росії та наКавказ), а також з півночі на південь (з Росії, країн Балтії іСкандинавії в Південно-Східну Європу), що дозволяє істотнополіпшити торговельні відносини;

- потужного туристично-рекреаційного потенціалу,

сконцентрованого в мережі об'єктів культури і мистецтва,

унікальних природних пам'ятках, пам'ятках історії, культури й

архітектури, статус міста як члена почесного списку історичних

міст ООН, що підвищують його туристично-екскурсійні можливості;

- привабливості столиці України з точки зору престижностіпроживання, якості середовища життєдіяльності, різноманіттякультурно-мистецьких і суспільних подій поряд з можливостями йогоподальшого просторового розвитку (наявністю площадок перспективноїзабудови, резервів планувального каркасу, значних територіальнихресурсів у власності громади м. Києва), що створюють передумовидля випереджаючого розвитку будівельної та суміжних з нею галузей,залучення на ці потреби інвестицій;

- проведення в Україні адміністративно-територіальноїреформи, що відкриває можливості формування Столичного регіону яквагомої передумови оптимізації просторового розвитку й посиленнясамодостатності міста.

Основними проблемами економічного і соціального розвиткум. Києва є:

1. Недосконалість міжбюджетних відносин у бюджетно-фінансовійсфері спричиняє недостатність надходжень до бюджету м. Києва длязабезпечення міського розвитку та здійснення ефективної соціальноїполітики.

2. Переважно фіскальна спрямованість податково-бюджетноїполітики при недостатньому врахуванні важливості функційстимулювання.

3. Відсутність єдиних засад територіального розподілусубвенцій капітального характеру.

4. Недостатня відповідальність розпорядників бюджетних коштівза використання бюджетних коштів.

5. Недостатні темпи реформування й модернізації окремихсекторів міського господарства, що пов'язано з незбалансованістюзаконодавчої бази, браком бюджетних ресурсів та позабюджетнихінвестицій (у тому числі внаслідок низької платоспроможностібільшості населення), нерозвиненістю фінансово-кредитнихмеханізмів залучення коштів на муніципальні проекти, зокрема, вгалузі:

- реконструкції застарілого житлового фонду і будівництванового "соціального" житла;

- оснащення житлового фонду засобами обліку та регулюванняспоживання води і тепла;

- модернізації застарілої та фізично зношеноїматеріально-технічної бази комунального господарства, в тому числіподальшого розвитку інженерних мереж;

- оновлення зношеного рухомого складу громадськогопасажирського транспорту, підвищення комфортності проїзду впереважній більшості його видів, упорядкування і посиленняконтролю за якістю приватних маршрутних перевезень.

6. Недостатня ефективність заходів у сфері соціального

розвитку, що проявляється в:

- збереженні низьких (порівняно з провідними країнами світу)

показників середньої очікуваної тривалості життя, високій

смертності чоловіків працездатного віку;

- наявності професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку

праці, вимушеній неповній зайнятості на підприємствах, в

організаціях та установах, складності працевлаштування

неконкурентоспроможних на ринку праці верств населення;

- відсутності помітних позитивних зрушень у ситуації зі

сформованим істотним соціальним та майновим розшаруванням жителів

столиці.

7. Уповільнення темпів росту реального сектору економіки,наявність збиткових підприємств, зокрема, внаслідок недосконалостіпідґрунтя якісних змін структури промислового виробництва, а саме:

- значного ступеня зношеності основних засобів, неефективноговикористання виробничих потужностей, площ і територій підприємств;

- повільних темпів переходу до інноваційної моделі розвиткупромислового комплексу;

- браку інвестиційних ресурсів для оновленняматеріально-технічної і технологічної бази виробництва, зменшенняна цій основі енерго- та матеріалоємності продукції;

- низької ефективності менеджменту на деяких виробництвах.

8. Недостатнє використання потенціалу розвиткузовнішньоекономічної діяльності, а саме:

- відсутність належного фінансування на розвитокзовнішньоекономічної діяльності міста;

- низька конкурентоспроможність вітчизняної промисловоїпродукції;

- незадовільна присутність столичних виробників на ринкахкраїн Африки й Азії;

- проблема модернізації обладнання підприємств міста наоснові лізингу;

- відсутність сертифікації ISO у більшості підприємств міста,яка реалізується на ринках промислово розвинутих країн.

9. Значний рівень забруднення довкілля, в тому числітехнологічного забруднення земельних ресурсів міста внаслідокбраку ефективних технологій переробки та утилізації промислових іпобутових відходів, значного обсягу викидів шкідливих речовин ватмосферне повітря транспортними засобами.

Основні ризики розвитку економіки та соціальної сферим. Києва в 2006 р. пов'язані зі світовими та загальнонаціональнимитенденціями, насамперед:

- нестабільністю на світовому ринку нафти, різкимиколиваннями цін, підвищенням ціни імпорту газу, що можутьнегативно вплинути на темпи розвитку виробництва (зростаннявартості продукції та погіршення її конкурентоспроможностіпризведе до скорочення пропозиції товарів столичних виробників навнутрішньому ринку), дестабілізувати валютний ринок (внаслідокзростання попиту та формування негативних очікувань), ускладнитифункціонування комунального господарства;

- подальшим погіршенням кон'юнктури на ринках товарів іпослуг країн місцезнаходження основних торговельних партнерівпідприємств столиці, що зумовить уповільнення темпів зростанняекспорту;

- продовженням економічно необґрунтованої політики ростудоходів населення, а також збільшення витрат товаровиробників напридбання нової техніки і технологічних ліній, здатних забезпечитиїх достатню конкурентоздатність як на внутрішньому, так і назовнішньому ринках, що створює небезпеку прискорення темпівінфляції;

- збільшенням запозичень держави на внутрішньому ринку зметою виконання власних боргових і соціальних зобов'язань, здатнимзумовити зростання вартості банківських кредитів, у тому числі дляреального сектору економіки;

- ризиком скорочення обсягів припливу інвестиційногокапіталу, особливо іноземного, через вичікувальну поведінкуінвесторів у період парламентських та місцевих виборів;

- можливими негативними соціально-економічними наслідкамипроцесу інтеграції до СОТ, насамперед у сфері зайнятості тазабезпечення населення продукцією вітчизняного агропромисловогокомплексу.

1.3. Земельні відносини і територіальний розвиток міста

Формування земельних відносин і розподіл земельного фонду ум. Києві протягом останніх років відбувалися відповідно до завданьземельної реформи і територіального розвитку м. Києва іспрямовувалися на вдосконалення управління земельними ресурсамиміста, створення ефективної системи планування та використанняземель, усунення перешкод на шляху формування ринку землі,забезпечення охорони і раціонального використання земель в межахміста.

Розподіл земельного фонду м. Києва

за основними видами угідь

(станом на 01.01.2005 р.)

Лісовкриті площі - 43,7 %

Забудовані землі - 40,7%

Сільгоспземлі - 7,1%

Води - 7,9%

Інші землі - 0,7%

Основними проблемними питаннями подальшого розвитку земельнихвідносин є:

- необхідність розмежування земель державної та комунальноївласності; створення ефективної системи використання міськихземель;

- визначення та затвердження меж м. Києва;

- вдосконалення правового забезпечення розвитку земельнихвідносин (про плату за землю, про земельний кадастр, про контрольза використанням та охороною земель;

- організація робіт по інвентаризації земель; формуванняінституціональної інфраструктури і вдосконаленняфінансово-правових механізмів ринку землі.

Основним напрямком удосконалення земельних відносин у 2006році має стати підвищення ефективності використання земельнихділянок, їх територіальне упорядкування, організація використанняземель на платній основі, забезпечення їх охорони в інтересахтериторіальної громади, невпинного зростання їх вартості.

Важливою складовою земельної реформи і надалі залишатиметьсяформування та розвиток міського ринку землі. Протягом 2006 р. маєздійснюватись комплекс заходів з використанням правових таекономічних важелів регулювання ринкових земельних відносин щодоприскорення приватизації земельних ділянок юридичними особамишляхом купівлі-продажу, що забезпечить значне поповнення міськогобюджету коштами від викупу земельних ділянок. Однак, перешкодою нашляху більш широкого застосування у 2006 р. такої перспективної таефективної форми надання земельних ділянок у власність єнерозвиненість інституціональної інфраструктури ринку землі(відсутність земельної біржі, земельного банку тощо),недосконалість фінансово-правових механізмів (не сформованііпотечний ринок, лізингові відносини, що виникають при реалізаціїправ власності на землю). Вагомим джерелом надходження грошей уміський бюджет у 2006 р. має стати проведення земельних аукціонів.В ідеалі трансакції із землею, земельні торги повинні статиосновним механізмом у сфері економічного регулювання земельнихвідносин у Києві.

Важливим фактором у розвитку земельних відносин, яківпливають на соціально-економічний розвиток міста, у 2006 роцібуде встановлення економічно обґрунтованої плати за використанняземлі та раціональне використання одержаних коштів на виконаннязавдань земельної реформи, розвиток інфраструктури та інженерногооблаштування території міста.

Ефективність земельних перетворень визначатиметься

досконалістю концепції формування і здійснення земельної політики

безпосередньо в місті і приміських поселеннях. Основна її ідея

полягає у створенні механізму кредитування учасників земельного

ринку шляхом переведення обігу земельних ресурсів міста з фізичної

форми в капітальну, що багаторазово прискорить їх обіговість,

розширить границі земельного і фондового ринку; об'єднає земельні

ділянки і нерухоме майно, що знаходиться на них в єдиний

земельно-майновий комплекс; збільшить кількість і розмаїтість

операцій з ним; істотно підвищить доходи міста від своєї земельної

власності. При цьому необхідно буде забезпечити перетворення

земельних ресурсів і нерухомого майна в єдиний капітал з

урахуванням реальних інвестиційних і організаційних можливостей

учасників земельних відносин.

Формування ефективної загальноміської єдиної системиуправління земельними ресурсами має спиратися на концептуальніположення і заходи, такі як: створення загальноміського центрууправління; формування районних центрів управління; забезпеченняорганів управління інструментами управління (правовими,економічними, організаційними); ресурсне, інформаційно-аналітичне,кадрове і планово-проектне забезпечення процесу управління.

Основні напрями перспективного територіально-планувальногорозвитку м. Києва повинні знайти відображення при розробціпрограми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2006 році, щодасть можливість створити єдиний, збалансований урбоекологічнийорганізм, здатний забезпечити сталий розвитоксоціально-демографічних, природних, економічних та містобудівнихпроцесів, гармонійну функціонально-планувальну таоб'ємно-просторову структуру міського середовища, органічнопов'язану з історичною містобудівною традицією,історико-культурною спадщиною та унікальним природним комплексом.

Серед пріоритетних завдань щодо оптимізації використанняземель, як просторового ресурсу територіального розвитку,найважливішими на 2006 рік є: удосконалення організації забудовиміста (розвиток приміської забудови, ущільнення, послідовнарегенерація, реконструкція з урахуванням перспективних потреб ісучасних вимог, розширення підземного простору); дотриманняекологічних вимог охорони земель при землеустрої територій.

З метою підвищення ефективності використання земельнихресурсів необхідно запроваджувати моделі землекористування, які бзводили до мінімуму потреби в транспортних послугах, сприялиекономії енергії і збереженню відкритих зелених територій.Гармонізація розвитку міських районів передбачає регулюваннящільності забудови, доведення землеємності промислових та іншихгалузей до нормативних рівнів. Охорона природних територій маєбути зосереджена на землях, які підтримують біологічнерізноманіття сільськогосподарських угідь, земель водного фонду,прибережних територій, приміських лісів тощо. Особливої увагипотребують землі, на яких відбуваються негативні геологічні таінженерно-геологічні процеси і явища.

Першочерговим завданням збалансованого територіальногорозвитку міста є також забезпечення ефективного функціонуваннярізних форм власності на землю. Розмежування земель державної ікомунальної власності має здійснюватись шляхом встановлення внатурі (на місцевості) меж земельних ділянок, що залишаються удержавній власності, та таких, що передаються до комунальноївласності.

Сталий територіальний розвиток м. Києва залежатиме відстворення ефективного ринку землі і нерухомості, в якому всісуб'єкти господарювання, органи місцевого самоврядування,громадяни діятимуть в межах правового поля відповідно довизначених економічних умов розвитку території міста і нормрегламентації землекористування на основі генерального плану тамістобудівної документації.

Водночас повинна бути організована надійна системакадастрової реєстрації земель. Для переходу від кадастровогообліку земельних ділянок міста до обліку нерухомого майнанеобхідно сформувати кадастр об'єктів нерухомості, розробитипроцедуру обліку будинків і споруд у кадастрі нерухомості. Перехіддо кадастрового обліку нерухомості повинен супроводжуватисяудосконаленням вимог до землевпорядкування і технічноїінвентаризації (формування об'єктів кадастрового обліку).

Державне регулювання охорони земель міста у 2006 році маєздійснюватись шляхом встановлення цільового призначення земель,проведення зонування території міста з визначенням меж зон зособливим режимом використання земель природоохоронного,оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення,встановлення єдиних вимог до власників землі та землекористувачіві забезпечення їх виконання.

Усі землі міста підлягають захисту від ерозійних процесів ізсувних явищ, від забруднення хімічними, біологічними,радіоактивними та іншими шкідливими речовинами і сполуками шляхомреалізації відповідних заходів, передбачених Програмою земельноїреформи в місті на 2001-2005 рр. ( ra0079023-01 ), іншимиприродоохоронними програмами Києва.

В результаті виконання основних заходів у 2006 роціочікується:

- збільшення питомої ваги проінвентаризованих земель міста узагальній їх площі до 56,0 % (47 тис. га), що дозволитьзабезпечити ведення державного земельного кадастру та на йогооснові раціональне використання земельних ресурсів міста;

- оформлення мешканцями міста права власності та користуванняземлею на 2600 присадибних ділянок, що збільшить питому вагуприватизованих присадибних ділянок у загальній їх кількості до58,2 %;

- оформлення мешканцями міста права власності та користуванняземлею на 1120 садових ділянках і таким чином збільшення питомоїваги приватизованих садових ділянок у загальній їх кількості до90,1 %;

- збільшення кількості земельних ділянок, які надаються вкористування юридичним особам до 900 од. загальною площею 13,2тис. га (в 1,7 раза);

- проведення регулярних перевірок щодо додержання земельногозаконодавства;

- зростання надходжень від плати за землю на 17,3 % (складуть305,0 млн. грн.);

- збільшення площі земель під житловою забудовою приблизно на0,5 тис. га за рахунок площ промислово-складських і військовихоб'єктів;

- розмежування земель державної і комунальної власності зподальшою передачею їх ефективним землекористувачам, а такожчастковою приватизацією;

- запровадження конкурентних засад на набуття прав на землюдля здійснення містобудівної діяльності;

- розробка процедури переходу до кадастрового облікунерухомості.

2. Цілі та пріоритети соціально-економічного

і культурного розвитку м. Києва в 2006 р.

Головними цілями діяльності міської влади є забезпеченнякомплексного і збалансованого розвитку м. Києва, покращення рівнята якості життєдіяльності населення, формування привабливого йекологічно сталого міського середовища на засадах удосконаленнясоціальної, виробничої, інженерно-транспортної, містоутворюючої тамістообслуговуючої інфраструктури, оптимізації механізміввикористання всіх компонентів ресурсного потенціалу шляхом:

- усталення тенденцій високої соціальної ефективностіекономічного зростання;

- прискорення темпів росту та процесу переходу доінноваційної моделі розвитку економіки, активного використанняконкурентних можливостей і переваг столиці;

- збільшення обсягів інвестування пріоритетних видівдіяльності.

З метою реалізації зазначених цілей визначено такі пріоритетисоціально-економічного і культурного розвитку м. Києва на 2006 р.:

1. Підвищення рівня життя населення, пом'якшення соціальнихдиспропорцій:

- сприяння своєчасному виконанню заходів, ініційованихцентральними органами виконавчої влади держави в сфері підвищеннямінімальних соціальних гарантій, оплати праці в бюджетній сфері,розв'язання проблем зайнятості, реформування систем соціальногострахування, пенсійного забезпечення тощо;

- активізація підтримки соціально вразливих верств населенняза рахунок міського бюджету, вдосконалення системи обліку наданнясоціальної допомоги;

- вирівнювання економічних можливостей, посилення соціальноїмобільності населення завдяки розширенню доступу до якісної освітистимулюванню підприємницької ініціативи;

- формування збалансованого, соціально орієнтованого ринкупраці шляхом сприяння створенню нових робочих місць і наданнюпершого робочого місця випускникам навчальних закладів,удосконалення форм соціальної підтримки незайнятих, виконанняактивних програм коригування ринку праці, пом'якшення наслідків ізапобігання структурному та прихованому безробіттю;