Манільські поправки до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року (Резолюція 1 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року) Манільські поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) (Резолюція 2 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року)

.3 забезпечувати ефективне спостереження;

.4 забезпечувати періодичні обходи судна;

.5 спостерігати за метеорологічними умовами, припливами та станом моря;

.6 повідомляти капітана та вживати всіх необхідних заходів у разі виявлення дрейфу судна;

.7 забезпечувати готовність головних двигунів та інших механізмів відповідно до розпоряджень капітана;

.8 повідомляти капітану у випадку погіршення видимості;

.9 забезпечувати виставлення відповідних вогнів і знаків та подачу відповідних звукових сигналів згідно усім застосовним правилам; а також

.10 уживати заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища судном та дотримуватись застосовних правил запобігання забрудненню.

52. Термін машинна вахта, що використовується у частинах - 4-2, 5-2 та 5-4 цього розділу, означає особу або групу осіб, які складають вахту, чи період відповідальності особи командного складу, коли вимагається або не вимагається її безпосередня присутність у машинному відділенні.

53. Вахтовий механік є представником старшого механіка та постійно несе головну відповідальність за надійну та ефективну роботу механізмів, що впливають на безпеку судна, та їх обслуговування, а також відповідає за огляд, експлуатацію та перевірку, якщо це вимагається, усіх механізмів та обладнання, за які відповідає машинна вахта.

54. Склад вахти повинен бути завжди достатнім для забезпечення безпечної роботи усіх механізмів, що впливають на експлуатацію судна, як у автоматичному, так і в ручному режимі управління та відповідати переважаючим обставинам та умовам.

55. Під час визначення складу машинної вахти, до якої можуть входити відповідним чином кваліфіковані особи рядового складу, повинні враховуватися, серед іншого, такі чинники:

.1 тип судна, тип і стан машин та механізмів;

.2 належне безперервне спостереження за роботою всіх механізмів, які впливають на безпечну експлуатацію судна;

.3 будь-які особливі режими роботи, які залежать від таких умов, як стан погоди, льодова обстановка, забруднення вод, мілководдя, аварійна обстановка, усунення пошкоджень чи боротьба з наслідками забруднення;

.4 кваліфікація та досвід персоналу машинної вахти;

.5 охорона людського життя, безпека судна, вантажу та порту, а також охорона навколишнього середовища;

.6 дотримання міжнародних, національних та місцевих правил; а також

.7 забезпечення нормальної експлуатації судна.

56. Вахтовий механік не повинен передавати вахту механіку, який заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що останній є неспроможним належним чином виконувати обов'язки з несення вахти, і в такому випадку старший механік повинен бути поінформований.

57. Механік, який заступає на вахту, повинен впевнитися в тому, що весь персонал його вахти здатний виконувати свої обов'язки у повному обсязі.

58. Перед тим як заступити на вахту, вахтові механіки повинні особисто пересвідчитися стосовно, щонайменш, зазначеного нижче:

.1 розпоряджень по вахті й особливих інструкцій старшого механіка, які стосуються експлуатації суднових систем і механізмів;

.2 характеру всіх робіт, що виконуються за механізмами і системами, зайнятого в цих роботах персоналу і потенційних небезпек;

.3 рівня та, де це застосовне, стану води або залишків у ллялах, баластних, відстійних, резервних танках, в танках прісної води, у стічних цистернах, а також спеціальних вимог до використання чи видалення їх вмісту;

.4 стану та рівня палива в резервних, відстійних танках, витратних цистернах та інших ємностях для зберігання палива;

.5 будь-яких спеціальних вимог, що стосуються зливу з санітарних систем;

.6 стану та режиму експлуатації різних головних та допоміжних систем, зокрема системи розподілу електроенергії;

.7 стану обладнання пульту контролю та управління, де він є у наявності, та обладнання, що управляється вручну;

.8 стану та режиму експлуатації систем автоматичного управління та захисту котлів, за умови їх наявності, таких як системи захисту по обриву факела, системи захисту по граничним рівням, системи управління горінням, системи управління подачею палива, та іншого обладнання, пов'язаного з експлуатацією парових котлів;

.9 будь-яких потенційно несприятливих умов експлуатації в результаті поганої погоди, льодової обстановки, забрудненої води або мілководдя;

.10 будь-яких спеціальних режимів експлуатації, викликаних поломкою обладнання або несприятливими умовами експлуатації судна;

.11 звітів осіб рядового складу машинної команди стосовно покладених на них обов'язків;

.12 наявності засобів боротьби з пожежею; а також

.13 стану заповнення машинного журналу.

59. Вахтовий механік повинен забезпечувати виконання встановленого порядку несення вахти, та щоб під його керівництвом рядовий склад машинної вахти, якщо такий є, сприяв безпечній та ефективній роботі енергетичної установки й допоміжного обладнання.

60. Вахтовий механік повинен продовжувати нести відповідальність за роботу машинного відділення, незважаючи на присутність у ньому старшого механіка доти, доки він не буде спеціально інформований про те, що старший механік прийняв на себе таку відповідальність, та це не буде взаємно зрозумілим.

61. Усі члени машинної вахти повинні знати свої встановлені обов'язки з несення вахти. Крім того, кожний член вахти повинен знати стосовно свого судна таке:

.1 користування відповідними системами внутрішньосуднового зв'язку;

.2 шляхи евакуації з машинних приміщень;

.3 системи аварійно-попереджувальної сигналізації, що використовуються в машинному відділенні, та уміти розрізняти їхні сигнали, звертаючи особливу увагу на сигнал подачі вогнегасної речовини; а також

.4 кількість, розташування й типи протипожежного обладнання та обладнання, необхідного для боротьби за живучість у машинних приміщеннях, а також їхнє використання та різні заходи застереження, яких необхідно дотримуватися.

62. Будь-які машини та механізми, що працюють неналежним чином, або в яких припускають несправності, чи які вимагають спеціального обслуговування, повинні прийматися до уваги з урахуванням ужитих заходів. У випадку необхідності розробляється план подальших дій.

63. У машинному відділенні, де необхідна постійна присутність вахти, вахтовий механік повинен бути готовий у будь-який час управляти руховою установкою, виконуючи розпорядження про зміну напрямку руху або швидкості.

64. У тих випадках, коли машинне відділення періодично не обслуговується, вахтовий механік повинен бути готовий в будь-який момент прибути до машинного відділення за викликом.

65. Усі розпорядження з містка повинні виконуватися негайно. Зміни напрямку руху або частоти обертання головної рухової установки повинні реєструватися, за винятком тих випадків, коли Адміністрація вважає, що для судна певних розмірів або характеристик така реєстрація не є доцільною. Вахтовий механік повинен забезпечувати наявність членів вахти біля органів управління головної рухової установки, якщо вона управляється вручну, під час маневрування або в положенні "приготуватися".

66. Належну увагу слід приділяти технічному обслуговуванню та догляду за усіма машинами та механізмами, зокрема механічними, електричними, електронними, гідравлічними та пневматичними системами, приладами управління ними й пристроями для їхнього захисту, усіма системами побутового обслуговування, та обліку витрат запасів і запасних частин.

67. Старший механік повинен забезпечити, щоб вахтовий механік мав усю інформацію з питань профілактичного обслуговування та ремонту, боротьби за живучість або ремонтних робіт, які підлягають виконанню під час вахти. Вахтовий механік повинен відповідати за відключення, переключення та настройку всіх машин і механізмів, що знаходяться у веденні вахти, а також повинен робити відповідні записи стосовно всіх проведених робіт.

68. Коли машинне відділення приведене у стан готовності, вахтовий механік повинен забезпечити негайну готовність до дій усіх машин і механізмів та обладнання, які можуть використовуватися для виконання маневрів, і достатній резерв електроенергії для живлення стернового приводу та інших споживачів.

69. Вахтові механіки не повинні брати на себе та їм не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають обслуговуванню головної рухової установки та допоміжного обладнання. Вони повинні забезпечувати постійне спостереження за роботою головної рухової установки та допоміжних систем до моменту належної передачі вахти, а також забезпечувати періодичні огляди механізмів, за які вони відповідають. Вони також повинні забезпечувати належні обходи машинного відділення і стернового приводу з метою виявлення та звітування про несправності в роботі й вихід з ладу обладнання, а також для забезпечення поточних регулювань, підтримання обладнання в належному стані та для інших необхідних цілей.

70. Вахтові механіки повинні вимагати, щоб вахтовий персонал інформував їх про потенційно небезпечні умови, які можуть несприятливо впливати на механізми та поставити під загрозу безпеку людського життя або судна.

71. Вахтовий механік повинен забезпечувати спостереження за вахтою в машинних приміщеннях та організовувати заміну у випадку неспроможності будь-якого члена машинної вахти виконувати свої обов'язки. Вахта не повинна залишати машинні приміщення без контролю, щоб була відсутня можливість ручного управління установкою або паливною рейкою.

72. Вахтовий механік вживає необхідних заходів для обмеження наслідків пошкоджень у результаті пошкодження обладнання, пожежі, затоплення, пробоїни, зіткнення, посадки на мілину та інших причин.

73. До відходу з вахти вахтовий механік повинен забезпечити належну реєстрацію всіх подій вахти, які стосуються експлуатації головної установки та допоміжного обладнання.

74. Вахтовий механік взаємодіє з будь-яким механіком, відповідальним за технічне обслуговування під час проведення всіх робіт із профілактики, боротьби за живучість або ремонту. Така взаємодія включає зазначене нижче, але не обмежується цим:

.1 відключення обладнання, на якому буде проводитися робота, та введення в дію дублюючого обладнання;

.2 регулювання установки, яка залишається в роботі, для належної та безпечної роботи під час технічного обслуговування та ремонту;

.3 унесення до машинного журналу або іншого відповідного документу відомостей про обладнання, на якому проводяться роботи, про зайнятий персонал і про те, яких заходів безпеки й ким було вжито, для допомоги механікам, які змінюються, та для цілей реєстрації; а також

.4 перевірка й уведення в дію, коли необхідно, відремонтованих механізмів чи обладнання.

75. Вахтовий механік повинен забезпечити надання допомоги в ручному управлінні механізмами у випадку відмови засобів автоматизації будь-якою особою рядового складу машинної команди, що виконує роботи з технічного обслуговування.

76. Вахтовий механік повинен брати до уваги той факт, що зміна швидкості судна в результаті несправності механізмів або втрати керованості може поставити під загрозу безпеку судна та людського життя на морі. Необхідно негайно доповідати на місток про випадки пожежі та будь-які неминучі дії в машинних приміщеннях, які можуть призвести до зниження швидкості судна, безпосередньої загрози відмови стернового пристрою, зупинки головного двигуна чи будь-яких змін у виробленні електроенергії або подібної загрози безпеці. Це повідомлення, за можливості, повинне бути зроблене перш ніж буде вжито зміну швидкості судна, щоб надати містку максимальний час для вжиття всіх можливих заходів запобігання потенційній морській аварії.

77. Вахтовий механік повинен негайно повідомляти старшого механіка в таких випадках:

.1 коли має місце порушення в роботі або несправність двигуна, які можуть поставити під загрозу безпеку судна;

.2 коли мають місце будь-які порушення в роботі, що, як уважається, можуть викликати несправність або відмову головної рухової установки, допоміжних механізмів або систем управління та контролю; а також

.3 у випадку будь-яких аварійних ситуацій або коли він має сумнів, яке прийняти рішення або яких заходів ужити.

78. Незважаючи на вимоги про негайне повідомлення старшого механіка у зазначених вище випадках, вахтовий механік повинен без вагань, якщо цього вимагають обставини, невідкладно вживати дії для забезпечення безпеки судна, механізмів та екіпажу.

79. Вахтовий механік повинен надавати вахтовому персоналу всі необхідні інструкції та інформацію, які забезпечують несення безпечної вахти. Поточне технічне обслуговування механізмів, що виконується як разові завдання під час несення безпечної вахти, повинні складати невід'ємну частину порядку несення вахти. Детальний ремонт, пов'язаний зі звичайним технічним обслуговуванням, який включає ремонт електричного, механічного, гідравлічного, пневматичного або застосовуваного електронного обладнання у межах всього судна, повинен проводитися за відома вахтового механіка та старшого механіка. Ці роботи повинні фіксуватися.

80. Вахтовий механік повинен забезпечувати постійний тиск повітря або пари для подачі звукових сигналів. Він повинен постійно бути готовим до негайного виконання будь-якої команди з містка, що відносяться до змін швидкості або напрямку руху, та, крім того, повинен забезпечувати, щоб допоміжні механізми, які використовуються під час маневрування, знаходилися у повній готовності.

81. Отримавши повідомлення про те, що судно знаходиться у водах інтенсивного судноплавства, вахтовий механік повинен забезпечити, щоб усі механізми, пов'язані з маневруванням судна, могли бути негайно переведені на ручне управління. Вахтовий механік повинен також забезпечити, щоб існував достатній резерв електроенергії для стернової машини та інші потреби стосовно маневрування. Аварійний стерновий пристрій та інше допоміжне обладнання повинні бути готовими для негайного використання.

82. На незахищеній якірній стоянці старший механік повинен проконсультуватися з капітаном стосовно того, чи слід нести машинну вахту або ні.

83. Коли судно стоїть на якорі на відкритому рейді або в будь-яких інших фактично морських умовах, вахтовий механік повинен забезпечити, щоб:

.1 підтримувалась належна вахта;

.2 здійснювалась періодична перевірка всіх механізмів, які працюють, і тих, які знаходяться в готовності;

.3 відповідно до розпоряджень, отриманих з містка, головні та допоміжні механізми підтримувались у стані готовності;

.4 вживалися заходи для охорони навколишнього середовища від забруднення з судна та дотримувались відповідні правила стосовно запобігання забрудненню; а також

.5 усі системи боротьби за живучість та протипожежні системи знаходилися у стані готовності.

84. Адміністрації повинні звертати увагу компаній, капітанів та персоналу, який несе радіовахту, на виконання наступних положень стосовно забезпечення несення належної радіовахти, що забезпечує безпеку під час знаходження судна в морі. Забезпечуючи вимоги цього Кодексу необхідно приймати до уваги Регламент радіозв'язку.

85. Під час організації радіовахти капітан кожного судна повинен:

.1 забезпечити, щоб несення радіовахти відбувалося згідно відповідних положень Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС;

.2 забезпечити, щоб ведення радіообміну, не пов'язаного з безпекою руху судна та безпекою мореплавства, не заважало основним обов'язкам з несення радіовахти; а також

.3 враховувати радіообладнання, встановлене на судні, та його експлуатаційний стан.

86. Вахтовий радіооператор повинен:

.1 забезпечити, щоб несення вахти відбувалося на частотах, передбачених Регламентом радіозв'язку та Конвенцією СОЛАС ; а також

.2 під час несення вахти регулярно перевіряти роботу радіообладнання та його джерела живлення і доповідати капітану про будь-яку помічену несправність цього обладнання.

87. Вимоги Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС стосовно ведення радіотелеграфного або радіожурналу радіостанції повинні виконуватися.

88. Ведення записів радіообміну, згідно з вимогами Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС, є обов'язком радіооператора, призначеного головним відповідальним за радіозв'язок у разі лиха. Запису підлягають наступні події з зазначенням часу, коли вони відбуваються:

.1 коротке викладення радіообміну у випадках лиха, терміновості та з метою безпеки;

.2 важливі події, що стосуються радіослужби;

.3 коли це можна вжити, місцезнаходження судна, щонайменш, один раз на день; а також

.4 коротке викладення стану радіообладнання, зокрема джерела його живлення.

89. Записи радіообміну повинні зберігатися в місці ведення радіозв'язку під час лиха та повинні бути доступними:

.1 для перевірки капітаном; а також

.2 для перевірки будь-якою уповноваженою посадовою особою Адміністрації та будь-якою належним чином уповноваженою посадовою особою, яка здійснює контроль згідно зі статтею X Конвенції.

90. Капітан кожного судна, яке безпечно пришвартоване або стоїть на якорі в порту при звичайних обставинах, повинен організувати відповідне та ефективне несення вахти для забезпечення безпеки. Спеціальні вимоги можуть виявитися необхідними для спеціальних типів суднових рухових установок або допоміжного обладнання та для суден, що перевозять небезпечні, шкідливі, отруйні або займисті речовини чи інші види спеціальних вантажів.

91. Вахту на палубі, коли судно знаходиться в порту, слід організувати таким чином, щоб постійно:

.1 забезпечувалася охорона людського життя, безпека судна, порту та навколишнього середовища, а також безпечна експлуатація всіх механізмів, що стосуються вантажних операцій;

.2 дотримувались міжнародні, національні і місцеві правила; а також

.3 підтримувались порядок і нормальна діяльність судна.

92. Капітан судна повинен визначати склад вахти та її тривалість залежно від умов стоянки, типу судна та характеру обов'язків вахтових.

93. Якщо капітан буде вважати за необхідне, відповідальним за вахту на палубі призначається кваліфікована особа командного складу.

94. Необхідне обладнання повинне бути налаштоване таким чином, щоб забезпечити належне несення вахти.

95. Старший механік, порадившись з капітаном, повинен забезпечити, щоб організація машинної вахти відповідала вимогам стосовно несення безпечної машинної вахти в порту. Вирішуючи питання стосовно складу машинної вахти, яка може включати відповідних осіб рядового складу машинної команди, необхідно враховувати, в тому числі, наступні фактори:

.1 на всіх суднах з потужністю головної рухової установки 3000 кВт і більше завжди повинен бути вахтовий механік;

.2 на суднах з потужністю головної рухової установки менше 3000 кВт на розсуд капітана та за узгодженням зі старшим механіком, може не бути вахтового механіка; а також

.3 вахтові механіки не повинні брати на себе та їм не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають виконанню їх обов'язків, пов'язаних зі спостереженням за роботою суднових механізмів.

96. Вахтові помічники капітана або вахтові механіки не повинні передавати вахту особі командного складу, яка заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що остання є неспроможною ефективно виконувати обов'язки з несення вахти; в такому випадку він повинен повідомити про це капітана або старшого механіка відповідно. Особа командного складу, яка заступає на вахту, повинна впевнитися в тому, що весь персонал її вахти здатний ефективно виконувати свої обов'язки.

97. Якщо на момент передачі вахти здійснюється важлива операція, вона повинна бути завершена особою командного складу, яка здає вахту, за винятком випадку, коли капітан або старший механік віддали інший наказ.

98. До передачі вахти вахтовий помічник капітана, який приймає вахту, повинен бути інформований вахтовим помічником капітана, що здає вахту, стосовно наступного:

.1 глибини біля причалу, осадки судна, рівня та часу повної та малої води; стану швартовів, положення якорів та кількості витравленого якірного ланцюга, а також про інші особливості стоянки, важливі для безпеки судна; стану головних двигунів та можливостей їх використання під час аварійної ситуації;

.2 усіх робіт, що проводяться на судні; характеру, кількості та розміщення вже завантаженого вантажу або того, що залишився, і будь-яких залишків вантажу після розвантаження судна;

.3 рівня води у ллялах та баластних танках;

.4 сигналів чи вогнів, виставлених на судні, або тих, що подаються звуковими сигнальними засобами;

.5 кількості членів екіпажу, яким необхідно бути присутніми на борту, та присутності сторонніх осіб на судні;

.6 стану протипожежних засобів;

.7 будь-яких спеціальних портових правил;

.8 розпоряджень стосовно вахти та спеціальних вказівок капітана;

.9 наявних ліній зв'язку між судном та береговим персоналом, в тому числі портовими властями, у випадку виникнення аварійної ситуації або необхідності отримання допомоги;

.10 будь-яких інших обставин, важливих для безпеки судна, його екіпажу, вантажу або охорони навколишнього середовища від забруднення; а також

.11 процедур повідомлення відповідних органів влади про будь-яке забруднення навколишнього середовища, що сталося в результаті діяльності судна.

99. Особи командного складу, які приймають вахту, перш ніж узяти на себе обов'язки вахтового помічника, повинні пересвідчитися в тому, що:

.1 швартови або якірний ланцюг належним чином закріплені;

.2 відповідні сигнали або вогні належним чином виставлені або подаються звуковими сигнальними засобами;

.3 заходи безпеки та правила з протипожежного захисту виконуються;

.4 вони знають характер будь-яких шкідливих або небезпечних вантажів, які завантажуються або розвантажуються, та готові вжити відповідних дій у випадку будь-якого інциденту чи пожежі; а також що

.5 немає ніяких зовнішніх умов або обставин, що загрожують судну, та їх власне судно не створює загрози для інших.

100. До передачі машинної вахти механік, який приймає вахту, повинен бути інформований механіком, що здає вахту стосовно:

.1 діючих на цей день розпоряджень стосовно вахти, особливих інструкцій, що стосуються експлуатації судна, технічного обслуговування і ремонту суднових механізмів або систем управління та контролю;

.2 характеру всіх робіт, які виконуються з механізмами та системами на борту судна, задіяного у цих роботах персоналу та потенційних небезпек;

.3 рівня та, коли це можна вжити, стану води і залишку в ллялах, баластних, зливних, резервних танках, стічних цистернах та спеціальних вимог до використання чи видалення їх вмісту;

.4 будь-яких спеціальних вимог, що стосуються зливу з санітарних систем;

.5 стану та ступеню готовності переносного протипожежного обладнання, стаціонарних установок пожежогасіння та систем виявлення пожежі;

.6 персоналу, призначеного для проведення ремонтно-виробничих робіт на судні, місць його роботи та функцій з ремонту, а також стосовно будь-яких інших призначених осіб та необхідного складу екіпажу;

.7 будь-яких портових правил, що стосуються зливів з судна, вимог до боротьби з пожежею та готовності судна, особливо в умовах можливої поганої погоди;

.8 наявних ліній зв'язку між судном та береговим персоналом, зокрема портові органи влади, у випадку виникнення аварійної ситуації або необхідності отримання допомоги;

.9 будь-яких інших обставин, важливих для безпеки судна, його екіпажу, вантажу або захисту навколишнього середовища від забруднення; а також

.10 процедур повідомлення відповідних органів влади про будь-яке забруднення навколишнього середовища, що сталося в результаті ремонтно-виробничих робіт.

101. Механіки, які заступають, до прийняття машинної вахти повинні пересвідчитися в тому, що вони отримали повну інформацію від вахтового механіка, як викладено вище, а також:

.1 знають діючі та потенційні джерела енергії, тепла і освітлення та їх розподіл;

.2 знають про наявність і стан суднових запасів палива, мастил і всіх запасів води; а також

.3 готові до того, щоб привести так швидко, як це можливо, судно та його машини і механізми до стану повної готовності або для дій під час аварійної ситуації.

102. Вахтовий помічник капітана повинен:

.1 здійснювати обходи судна через відповідні проміжки часу;

.2 звертати особливу увагу на:

.2.1 стан та кріплення трапу, якірного ланцюга та швартовів, особливо при зміні припливної течії або в місцях стоянки з великими підйомами та спадами води, і, якщо необхідно, вживати заходів, що забезпечують їх знаходження в нормальних робочих умовах;

.2.2 осадку, запас води під кілем та стан судна, який виключає небезпечний крен або диферент під час вантажно-розвантажувальних робіт чи баластування;

.2.3 стан погоди і моря;

.2.4 виконання всіх правил, пов'язаних з дотриманням заходів безпеки та протипожежного захисту;

.2.5 рівень води у ллялах і танках;

.2.6 наявність людей на судні та їх місцезнаходження, особливо тих, які знаходяться у віддалених або закритих приміщеннях; а також

.2.7 несення сигналів та вогнів та, коли це можна вжити, подачу звукових сигналів;

.3 у погану погоду або під час отримання штормового попередження вжити необхідних заходів для захисту судна, людей на борту та вантажу;

.4 вжити всіх заходів, що забезпечують запобігання забрудненню навколишнього середовища судном;

.5 під час аварійної ситуації, яка загрожує безпеці судна, оголосити тривогу, повідомити капітана, вжити всіх можливих заходів для запобігання нанесенню будь-яких пошкоджень судну, його вантажу та людям на судні, і, якщо необхідно, звернутися за допомогою до берегових органів влади або сусідніх суден;

.6 знати стан остійності судна для того, щоб у випадку пожежі берегові пожежні органи влади могли отримати відомості про приблизну кількість води, яку можна буде подати на судно без загрози для остійності;

.7 пропонувати допомогу суднам або людям, які зазнають лиха;

.8 вживати необхідних заходів застереження для запобігання аварійним випадкам або пошкодженням під час провертання гвинтів; а також

.9 заносити до відповідного журналу всі важливі події, що стосуються судна.

103. Вахтові механіки повинні звертати особливу увагу на:

.1 виконання всіх розпоряджень, спеціальних робочих процедур та правил, що стосуються небезпечних умов та їх запобігання на усіх ділянках їхньої відповідальності;

.2 контрольно-вимірювальне обладнання всіх енергетичних установок, вузлів та систем, які знаходяться в роботі;

.3 методи, прийоми та процедури, необхідні для запобігання порушенню правил стосовно забруднення, які встановлені місцевими органами влади, а також

.4 стан ллял.

104. Вахтові механіки повинні:

.1 під час аварійної ситуації подавати сигнали тривоги, коли, на їхню думку, цього вимагає ситуація, та вживати всіх можливих заходів для запобігання нанесенню шкоди судну, людям і вантажу;

.2 знати вимоги помічника капітана стосовно обладнання, необхідного для завантаження або розвантаження вантажу, та додаткові вимоги стосовно баластної та інших систем управління остійністю судна;

.3 здійснювати часті обходи судна для виявлення можливих несправностей або виходу з ладу обладнання та вживати негайних заходів для їх усунення для забезпечення безпеки судна, вантажних операцій, порту та навколишнього середовища;

.4 забезпечувати, в межах своєї відповідальності, вжиття необхідних заходів для запобігання аваріям або пошкодженням різних електричних, електронних, гідравлічних, пневматичних та механічних систем судна; а також

.5 забезпечувати належний запис всіх важливих подій, пов'язаних з роботою, настройкою або ремонтом суднових механізмів.

105. Капітан кожного судна, що перевозить небезпечний вантаж, зокрема вибухові, займисті, отруйні, шкідливі для здоров'я або забруднюючі навколишнє середовище речовини, повинен забезпечувати несення безпечної вахти. На суднах, що перевозять небезпечні вантажі навалом чи наливом, це може бути досягнуто шляхом постійної наявності належним чином кваліфікованої особи або осіб командного та, коли це необхідно, рядового складу, навіть якщо судно безпечно пришвартоване чи знаходиться на якірній стоянці в порту.

106. На суднах, що перевозять небезпечні вантажі, інші, ніж навалом чи наливом, капітан повинен повністю враховувати характер, кількість, упаковку та розміщення небезпечних вантажів, а також будь-які особливі умови на судні, прилягаючій акваторії та на березі.

107. Особи командного складу, відповідальні за планування та контроль вантажних операцій, повинні забезпечувати, щоб такі операції проводилися безпечно через контроль певних ступенів ризику, зокрема, коли йдеться про осіб, які не є частиною персоналу судна."

2. Частину B Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ) змінено та викладено в такій редакції:

1. Ця частина Кодексу ПДНВ містить рекомендоване керівництво, призначене для надання Сторонам Конвенції ПДНВ і тим, хто відповідає за її виконання, застосування або забезпечення дотримання її положень, сприяння в повному і уніфікованому здійсненні Конвенції.

2. Пропоновані заходи не є обов'язковими, а і приклади наводяться виключно з метою пояснити, яким чином можна дотримуватися деяких вимог Конвенції. Проте в цілому рекомендації представляють той підхід до відповідних питань, який був узгоджений в ході дискусій у ІМО за консультацією, коли це було необхідним, з Міжнародною організацією праці, Міжнародним союзом електрозв'язку та Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

3. Дотримання рекомендацій, викладених у цій частині, допоможе Організації в досягненні її мети стосовно підтримання найвищих, наскільки це є практично можливим, стандартів компетентності стосовно екіпажів усіх національностей та суден усіх прапорів.

4. У цій частині пропонується керівництво стосовно певних статей Конвенції, а також до деяких правил Додатка до неї. Тому нумерація розділів цієї частини відповідає нумерації статей та правил Конвенції. Як і в частині A, текст кожного розділу може бути поділений на пронумеровані частини і пункти, однак така нумерація відноситься тільки до цього тексту.

1. Визначення, викладені в статті II Конвенції, та визначення і роз'яснення, викладені у правилі I/1 додатка до неї, застосовуються рівною мірою до термінів, використовуваних у частинах A і B цього Кодексу. Додаткові визначення, що стосуються лише положень цього Кодексу, викладені у розділі A-I/1.

2. Визначення терміну диплом, який зустрічається у пункті с) статті II, надає три можливості:

.1 Адміністрація може видати диплом;

.2 Адміністрація може уповноважити видати диплом; або

.3 Адміністрація може визнати диплом, виданий іншою Стороною, як передбачається правилом I/10.

1. В той час як визначення "риболовне судно", викладене в пункті "h" статті II, виключає судна, використовувані для промислу риби, китів, тюленів, моржів або інших живих ресурсів моря, з сфери застосування Конвенції, судна, не зайняті промисловою діяльністю, не можуть користуватися цим винятком.

2. Конвенція виключає всі дерев'яні судна примітивної конструкції, зокрема джонки.

1. У підпункті "b" пункту 1 статті IV слова "коли можливо" мають за мету охопити:

.1 визнання диплома, виданого іншою Стороною; або

.2 видачу Адміністрацією свого диплома, якщо це є застосовним, на основі визнання диплома, виданого іншою Стороною.

Слово "угоди" в пункті 1 статті V має за мету охопити домовленості стосовно взаємного визнання дипломів, встановлені раніше між державами.

Див. керівництво, наведене у розділах B-II та B-I/2.

Заява про політику та короткий виклад процедур, яких необхідно дотримуватися, повинні бути опубліковані для інформації компаній, які експлуатують судна, що плавають під прапором Адміністрації.

Дипломи, видані для роботи на одній посаді, які в цей час визнаються Стороною у якості доказу достатньої кваліфікації для роботи на іншій посаді, наприклад, дипломи старшого помічника капітана, які визнаються для роботи на посаді капітана, повинні продовжувати визнаватися як дійсні для такої роботи згідно зі статтею VII. Таке визнання також застосовується для дипломів, виданих згідно з положеннями пункту 2 статті VII.

Заява про політику та короткий виклад процедур, яких необхідно дотримуватися, повинні бути опубліковані для інформації компаній, які експлуатують судна, що плавають під прапором Адміністрації. Посадові особи, уповноважені Адміністрацією видавати пільгові дозволи, повинні бути забезпечені керівництвом. Коротка інформація про вжиті заходи повинна міститися у першочерговому звіті, що надсилається Генеральному секретарю згідно з вимогами розділу A-I/7.

Військово-морські дипломи можуть продовжуватися визнаватися, і дипломи практика можуть продовжувати видаватися військово-морським офіцерам в якості еквівалента, згідно зі статтею IX, за умови дотримання вимог Конвенції.

1. Урядам слід надавати допомогу або організовувати, в співробітництві з ІМО, надання допомоги державам, які зазнають труднощів у дотриманні вимог Конвенції та звертаються з проханням про таку допомогу.

2. Підкреслюється, що важливість достатньої підготовки капітанів та іншого персоналу нафтових танкерів, танкерів-хімовозів, танкерів-газовозів і пасажирських суден ро-ро має особливо велике значення, та визнано, що в деяких випадках можуть бути обмежені можливості для отримання необхідного досвіду та забезпечення програм спеціалізованої підготовки, зокрема, у країнах, що розвиваються.

3. Сторони, які мають морські навчальні академії або екзаменаційні центри, що обслуговують декілька країн, та які бажають встановити базу даних з екзаменаційних питань та відповідей, заохочуються зробити це на основі двостороннього співробітництва з країною або країнами, що вже мають таку базу даних.

4. Секретаріат ІМО веде перелік тренажерів, які використовуються для морської підготовки, з метою інформації Сторін та інших заінтересованих про наявність різних типів тренажерів для навчання моряків, особливо якщо таких навчальних засобів немає на національному рівні.

5. Сторони настійно закликаються представляти інформацію про тренажери, які використовуються для морської підготовки в їхніх країнах, Секретаріату ІМО і оновлювати інформацію по мірі того, як такі засоби для морської підготовки змінюються або розширюються.

6. Інформація стосовно послуг у галузі технічних консультацій, доступу до міжнародних учбових закладів, пов'язаних з ІМО, та інформація стосовно наданих безкоштовних місць у них та інших формах технічного співробітництва, яка може бути представлена ІМО або через ІМО, може бути отримана у Генерального секретаря за адресою: 4, Albert Embankment, London SE1 7SR, United Kingdom.

1. Визначення, викладені в статті II Конвенції, та визначення і роз'яснення, викладені у правилі I/1 додатка до неї, застосовуються рівною мірою до термінів, використовуваних у частинах A та B цього Кодексу. Додаткові визначення, які застосовуються тільки до положень цього Кодексу, викладені у розділі A-I/1.

2. Особи командного складу, які виконують обов'язки відповідно до положень глави VII, можуть називатися багатопрофільними особами командного складу, дублюючими особами командного складу або по-іншому, як це може бути схвалено Адміністрацією відповідно до термінології, що використовується у вимогах щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються.

3. Особи рядового складу, кваліфіковані для виконання обов'язків відповідно до положень глави VII, можуть називатися багатопрофільними особами рядового складу або по-іншому, як це може бути схвалено Адміністрацією згідно з термінологією, використовуваною у вимогах щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються.

1. Якщо підтвердження є складовою частиною диплома, як передбачено пунктом 1 розділу A-I/2, відповідна інформація повинна бути включена до диплома таким чином, як роз'яснено нижче, за винятком того, що рядок під номером .2 вилучається. В інших випадках, під час підготовки підтвердження, що засвідчує видачу диплома, рядки під номерами .1 - .17 в формі, котра слідує за зазначеним нижче текстом, повинні заповнюватися таким чином:

.1 вписується назва держави, що видає диплом;

.2 вписується номер, присвоєний диплому Адміністрацією;

.3 вписується повне ім'я моряка, якому виданий диплом. Ім'я повинно відповідати тому, яке внесене до паспорту моряка, посвідчення особи моряка та інших офіційних документів, що видаються Адміністрацією;

.4 вписується номер або номери правил Конвенції ПДНВ або правил, згідно яких моряк був визнаний кваліфікованим, наприклад:

.4.1 II/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового помічника капітана;

.4.2 III/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового механіка суден з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується;

.4.3 IV/2, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади радіооператора;

.4.4 VII/1, якщо диплом є функціональним дипломом, та моряк був визнаний кваліфікованим виконувати функції, передбачені в частині A цього Кодексу, наприклад, функції стосовно суднових механічних установок на рівні управління; а також

.4.5 III/1 та V/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового механіка на танкерах з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується (див. обмеження в підпунктах .8 і.10 нижче);

.5 вписується дата закінчення терміну дії підтвердження. Ця дата не повинна бути пізнішою від дати закінчення терміну дії, якщо така є, диплома, відносно якого видане підтвердження, та не пізніше ніж через п'ять років після дати видачі підтвердження;

.6 у дану колонку вписується кожна з функцій, передбачених у частині A цього Кодексу, які моряк може виконувати відповідно до своєї кваліфікації. Функції та пов'язані з ними рівні відповідальності, вказані в таблицях компетентності, наданих у главах II, III і IV частини A Кодексу, а також перелічені для зручності посилання у вступі до частини A. Якщо посилання було зроблене згідно із зазначеним вище пунктом .4 на правила глав II, III або IV, немає необхідності перелічувати конкретні функції;

.7 в цю колонку вписуються рівні відповідальності, на яких моряк кваліфікований виконувати кожну з функцій, зазначених у колонці. 6. Ці рівні зазначені в таблицях компетентності, викладених у главах II, III і IV частини A Кодексу, а також перелічені для зручності посилання у вступі до частини A;

.8 загальне обмеження, таке як вимога носити окуляри або контактні лінзи під час виконання обов'язків, повинно зазначатися добре помітним текстом у верхній частині колонки обмежень. Обмеження, що застосовуються до функцій, перелічених у колонці. 6, повинні зазначатися на лініях навпроти відповідної функції, наприклад:

.8.1 "Не дійсний для роботи на танкерах" - якщо не кваліфікований відповідно до глави V;

.8.2 "Не дійсний для роботи на танкерах, що не є нафтовими танкерами" - якщо кваліфікований відповідно до глави V, для роботи тільки на нафтових танкерах;

.8.3 "Не дійсний для роботи на суднах, на яких парові котли складають частину механічної установки" - якщо відповідне знання було не зазначене згідно з положеннями Кодексу ПДНВ; та

.8.4 "Дійсний тільки для прибережного плавання" - якщо відповідне знання не було визначено згідно з положеннями Кодексу ПДНВ.

__________

Примітка.

Обмеження стосовно тоннажу та потужності енергетичної установки можуть не зазначатися тут, якщо вони вже зазначені в назві диплома та у посаді, яка вказується у колонці .9.

.9 посада або посади, які вносяться у колонку .9, повинні бути такими, як вони зазначені в назві відповідного правила чи правил ПДНВ у випадку, якщо мова йде про диплом, що видається на підставі глав II або III, або вони повинні бути такими, як вказано у застосовних вимогах Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами;

.10 загальне обмеження, наприклад вимога носити окуляри або контактні лінзи під час виконання обов'язків, повинно також зазначатися добре помітним текстом у верхній частині цієї колонки обмежень. Обмеження, що внесені в колонку .10, повинні бути такими ж, як вони зазначені в колонці .8 для функцій, що виконуються на кожній з внесених посад;

.11 номер, внесений до цієї графи, повинен бути таким же, як і номер диплома, для того щоб диплом та підтвердження мали один і той же властивий тільки їм номер для посилань та для визначення його місця в реєстрі дипломів та/або підтверджень, тощо;

.12 вноситься дата першої видачі підтвердження; вона може бути такою ж або відрізнятися від дати видачі диплома, відповідно до обставин;

.13 вноситься друкованими літерами прізвище офіційної особи, уповноваженої видавати підтвердження, під підписом офіційної особи;

.14 зазначена дата народження повинна бути датою, підтвердженою наявними у Адміністрації документами або іншим чином;

.15 підтвердження повинно підписуватися моряком у присутності посадової особи або підпис моряка може бути взято з форми його заяви моряка, належним чином складеної та завіреної;

.16 фотографія повинна бути стандартною, чорно-білою або кольоровою, паспортного розміру, з зображенням голови та плечей, подається моряком у двох примірниках таким чином, щоб одну можна було зберігати у реєстрі дипломів або в пов'язаному з реєстром документі;

.17 якщо в бланку форми підтвердження є графа для повторного продовження терміну його дії (див. розділ A-I/2, пункт 1), Адміністрація може повторно підтвердити диплом шляхом заповнення цієї графи після того, як моряк продемонстрував збереження професійної придатності, як вимагається правилом I/11.