Манільські поправки до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року (Резолюція 1 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року) Манільські поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) (Резолюція 2 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року)

2. Підтвердження, що засвідчує визнання диплома, може додаватися до підтвердженого диплома та бути його частиною, або може бути видане як окремий документ (див. пункт 8 правила I/2 Конвенції ПДНВ). Всі записи, що вносяться в форму, повинні бути внесені латинськими літерами та арабськими цифрами (див. пункт 10 правила I/2 Конвенції ПДНВ). Графи, пронумеровані 1 - 17, у формі, що надається за наведеним нижче текстом, повинні бути заповнені, як вказано в пункті 1 вище, за винятком наступних граф:

.2 де повинен бути записаний номер, присвоєний Стороною, яка видала диплом, що визнається;

.3 де внесене прізвище повинне бути таким же, як і в дипломі, що визнається;

.4 де повинна вноситися назва Сторони, яка видала диплом, що визнається;

.9 де посада або посади, що вносяться у колонку .9, повинні бути вибрані з тих, що зазначені у вимогах Адміністрації, яка визнає диплом, щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються;

.11 де внесений в графу .11 номер підтвердження повинен бути єдиним як для посилань, так і для визначення його місця в реєстрі підтверджень; а також

.12 де повинна вноситися дата першої видачі підтвердження.

3. Під час заміни диплома або підтвердження, які були втрачені чи знищені, Сторони повинні видавати заміну під новим номером, щоб уникнути плутанини з документом, який підлягає заміні.

4. Якщо протягом шести місяців подається заява на повторне підтвердження до закінчення терміну дії підтвердження, то таке підтвердження, згадане у пунктах 5, 6 та 7 правила I/2 може бути поновлене до:

.1 п'ятої річниці строку дії або продовження строку дії підтвердження; або

.2 дати, коли закінчується термін дії підтвердженого диплома, залежно від того, що наступить раніше.

5. Коли видається Свідоцтво фахівця, у ньому, щонайменше, повинна міститися наступна інформація:

.1 назва Сторони та органу, що видає свідоцтво фахівця;

.2 номер, присвоєний свідоцтву фахівця органом, що його видає;

.3 повне ім'я та дата народження моряка, якому видане свідоцтво фахівця. Ім'я та дата народження повинно відповідати тому, яке внесене до паспорту моряка або посвідчення особи моряка;

.4 назва свідоцтва. Наприклад, якщо свідоцтво фахівця видається відповідно до правила VI/3 пункту 2, назва, що використовується повинна бути "Боротьба з пожежею за розширеною програмою" та, якщо воно видається відповідно до правила VI/5 пункту 1, назва, що використовується, повинна бути "особа командного складу, відповідальна за охорону судна";

.5 номер або номери правила (правил) Конвенції ПДНВ або розділу Кодексу ПДНВ, згідно яких моряк був визнаний кваліфікованим;

.6 дата видачі та дата закінчення терміну дії свідоцтва фахівця. Якщо строк дії свідоцтва необмежений, тоді, для роз'яснення, напроти дати закінчення терміну дії вписується строк "необмежений";

.7 якщо це необхідно, обмеження - або загальне обмеження (наприклад, вимога носити очки або контактні лінзи), або обмеження за типом судна (наприклад, "дійсний лише для роботи на суднах валовою місткістю менше 500"), або обмеження по району плавання (наприклад, "дійсний лише для прибережного плавання");

.8 прізвище та підпис уповноваженої особи, яка видає свідоцтво фахівця;

.9 фотографія моряка. Фотографія повинна бути стандартною, чорно-білою або кольоровою, паспортного розміру, з зображенням голови та плечей;

.10 якщо свідоцтво фахівця підлягає продовженню, тоді дата повторного підтвердження, продовження строку дії, прізвище та підпис уповноваженої особи; а також

.11 контактна інформація органу, що видає свідоцтво фахівця.

У зазначеному нижче переліку наведені всі дипломи, свідоцтва фахівців або документальні докази, які, відповідно до Конвенції, надають право їх власнику виконувати певні функції на суднах. Дипломи підпадають під дію правила I/2 стосовно мови та їх наявності у оригіналі.

У переліку також приводяться відповідні посилання на правила та вимоги для підтвердження та реєстрації дипломів і свідоцтв фахівця.

__________

Примітки:

1. Підтвердження, що засвідчує визнання диплома означає підтвердження згідно з правилом I/2, пунктом 7.

2. Чи вимагається реєстрація означає включення в частину реєстру або реєстрів згідно з правилом I/2, пунктом 14.

3. Повторне підтвердження дійсності диплома означає встановлення факту того, що професійну компетентність не втрачено згідно з правилом I/11 або збереження необхідних стандартів компетентності згідно з розділами з A-VI/1 по A-VI/3, відповідно.

4. Як вимагається пунктом 3, правила V/2, моряки, які пройшли підготовку з "управління з неорганізованими масами людей", "управління та поведінки людей у кризових ситуаціях" або з "питань безпеки пасажирів, безпеки вантажу та водонепроникності корпусу судна", повинні, через строк, що не перевищує п'яти років, пройти відповідну перепідготовку або надати доказ того, що вони досягли необхідних стандартів компетентності протягом попередніх п'яти років.

5. Професійні дипломи, видані згідно з правилами II/1, II/2, II/3, III/1, III/2, III/3, III/6 та VII/2, містять вимоги до професійного рівня з "початкової підготовки", "рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками", "боротьби з пожежею за розширеною програмою" та "першої медичної допомоги", таким чином, власники згаданих професійних дипломів не повинні мати свідоцтва фахівця стосовно таких компетентностей глави VI.

6. Відповідно до розділів A-VI/1, A-VI/2 та A-VI/3 моряки кожні п'ять років повинні надавати доказ того, що вони зберегли необхідні стандарти компетентності.

7. Якщо підготовка з усвідомлення важливості питань охорони або підготовка з питань безпеки для моряків, яким призначені обов'язки по охороні, не включена до кваліфікаційних вимог стосовно видачі диплома.

Прибережні Держави можуть прийняти регіональні "межі прибережного плавання" шляхом укладання двосторонніх або багатосторонніх угод. Докладні відомості про такі угоди повинні надаватися Генеральному секретарю, який розсилає такі реквізити усім Сторонам.

1. Метою порядку контролю, передбаченому у правилі I/4, є надання можливості посадовим особам, уповноваженим належним чином державами порту, забезпечити достатню компетентність моряків на судні, яка гарантує безпечну та захищену експлуатацію судна, що не спричиняє забруднення.

2. Це положення, у принципі, не відрізняється від необхідності проводити перевірки конструкції та обладнання суден. В дійсності, ці перевірки дозволяють оцінити загальну систему безпеки та запобігання забрудненню на судні.

3. Обмежуючи оцінку, як зазначається у розділі A-I/4, суб'єктивність, яка є неминучим елементом у всіх процедурах контролю, зводиться до мінімуму, та буде не вища за присутню в інших формах контролю.

4. Явні підстави, наведені в підпункті 1.3 правила I/4, звичайно будуть достатніми для привернення уваги інспектора до специфічних сфер компетентності, після чого може слідувати пошук доказу проходження підготовки стосовно конкретних навичок. Якщо цей доказ виявиться недостатнім або непереконливим, уповноважена посадова особа може попросити продемонструвати відповідні навички.

5. Питання про те, чи експлуатується судно таким чином, що це створює небезпеку для людей, майна або навколишнього середовища, вирішується самим інспектором на основі його професійного судження, коли він знаходиться на судні, чи після інциденту, як викладено у правилі I/4, або з метою звичайної перевірки.

1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб інструктори та екзаменатори були належним чином кваліфіковані та мали досвід стосовно конкретних видів і рівнів підготовки або оцінки компетентності моряків, як вимагається згідно Конвенції відповідно до керівництва, викладеного в цьому розділі.

2. Будь-яка особа на судні або на березі, яка проводить підготовку моряка під час роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна отримати відповідне керівництво з техніки інструктажу.

3. Будь-яка особа, відповідальна за нагляд за підготовкою моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна мати відповідне знання техніки інструктажу та методів і практики підготовки.

4. Будь-яка особа на судні або на березі, яка проводить оцінку компетентності моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування відповідно до Конвенції, повинна:

.1 отримати належне керівництво з методів та практики оцінки; а також

.2 набути практичний досвід оцінки під наглядом та задовільно для досвідченого екзаменатора.

5. Будь-яка особа, яка відповідальна за нагляд за проведенням оцінки компетентності моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна мати повне розуміння системи оцінки, методів та практики оцінки.

6. Сторони можуть дозволити підготовку моряків за допомогою засобів дистанційного та електронного навчання відповідно до стандартів підготовки та оцінки, викладених у розділі A-I/6 та керівництво, наведене нижче.

7. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб будь-яка програма дистанційного та електронного навчання:

.1 надавалася організацією, схваленою Стороною;

.2 підходила для обраних цілей та завдань підготовки, щоб відповідати рівню компетентності для охопленого предмета;

.3 мала ясні та чіткі інструкції для осіб, які проходять підготовку, щоб вони розуміли, як діє програма;

.4 забезпечувала результати навчання, що відповідають усім вимогам з метою надання основних знань та професійних навичок з конкретного предмету;

.5 була структурована таким чином, щоб дозволити особі, яка проходить підготовку, систематично обдумувати, що було вивчено, шляхом самостійної оцінки знань та виставлення оцінок викладачем; та

.6 забезпечувала підтримку з боку професійних викладачів через телефон, факс та електронну пошту;

8. Компанії повинні забезпечити, щоб особі, яка проходить підготовку, надавалося безпечне навчальне середовище та достатньо часу для навчання.

9. Якщо діє система електронного навчання, повинні використовуватися такі розповсюджені загальні формати інформації, як XML (розширювана мова розмітки), яка є достатньо гнучкою для обміну як форматом, так і даними через Інтернет, внутрішні мережі та інше.

10. Система електронного навчання повинна бути захищена від стороннього втручання і незаконного доступу до даних.

11. Кожна Сторона повинна забезпечити надання схвалених процедур оцінки для будь-якої програми дистанційного та електронного навчання, зокрема:

.1 чітку інформацію для студентів стосовно того, як проводяться тести та іспити та яким чином повідомляються результати;

.2 всебічні тестові питання та належне оцінювання компетентності особи, яка проходить підготовку, а також відповідність рівню, який перевіряється;

.3 введення процедур для забезпечення актуалізації питань;

.4 умови, за яких можуть проходити іспити та процедури спостереження за особами, які здають іспит;

.5 забезпечення процедур, що будуть запобігати використанню шпаргалок, для системи оцінювання;

.6 задовольняючі Сторону надійні процедури підтвердження правильності відповідей з метою реєстрації результатів.

12. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб реєстр або реєстри схвалених постачальників підготовки, курсів та програм постійно велися та надавалися компаніям та іншим Сторонам на їх прохання.

1. Сторони закликаються під час надання інформації згідно зі статтею IV та правилом I/7 Конвенції включати зазначення індексу, що спеціально показує місцезнаходження необхідної інформації таким чином:

Індекс матеріалів, що надаються згідно зі статтею IV та правилом I/7 Конвенції ПДНВ

2. Сторонам необхідно включати до звітів, що вимагаються правилом I/7, зазначення будь-якого відповідного керівництва, викладеного у частині B цього Кодексу, дотримання якого визначене як практично неможливе.

1. Під час застосування стандартів якості згідно з положеннями правила I/8 та розділу A-I/8 до її системи дипломування, кожна Сторона повинна приймати до уваги існуючі національні або міжнародні моделі, та включати наступні ключові елементи:

.1 проголошена політика стосовно якості та засобів, за допомогою яких така політика повинна застосовуватися;

.2 система якості, яка включає організаційну структуру, відповідальність, процедури, процеси та необхідні ресурси для управління якістю;

.3 експлуатаційні заходи та діяльність для забезпечення контролю якості;

.4 заходи стосовно систематичного контролю, зокрема внутрішня оцінка забезпечення якості для того, щоб усі поставлені цілі були досягнуті; а також

.5 заходи для періодичної зовнішньої оцінки якості, як описано в зазначених нижче пунктах.

2. Під час встановлення таких стандартів якості, як функціонування своєї національної системи дипломування, Адміністрації повинні прагнути забезпечити, щоб вжиті заходи:

.1 були значною мірою гнучкими для того, щоб дозволяти системі дипломування враховувати різні потреби галузі, та полегшували і заохочували застосування нових технологій;

.2 охоплювали всі адміністративні питання, що забезпечують виконання різних положень Конвенції, зокрема правил з I/2 по I/15, та інші положення, що дозволяють Адміністрації видавати дипломи практика і пільгові дозволи, а також вилучати, анулювати та призупиняти дію дипломів;

.3 включали відповідальність Адміністрації за схвалення підготовки та оцінки на всіх рівнях, від початкових курсів та курсів підвищення кваліфікації для отримання професійних дипломів, до короткострокових курсів професійної підготовки, а також

.4 охоплювали заходи для внутрішніх оглядів забезпечення якості згідно з пунктом 1.4, в тому числі всебічне вивчення адміністративних процедур на всіх рівнях, для того щоб оцінити ступінь досягнення поставлених цілей та забезпечити базу для незалежної зовнішньої оцінки, що вимагається згідно з пунктом 3 розділу A-I/8.

3. Типові стандарти якості для оцінки знань, розуміння, навичок та компетентності повинні включати рекомендації цього розділу в загальних рамках:

.1 національної схеми акредитації освіти та підготовки чи стандартів якості; або

.2 альтернативних типових стандартів якості, прийнятних для Організації.

4. Зазначені вище типові стандарти якості повинні включати:

.1 політику в сфері якості, у тому числі зобов'язання навчального закладу або учбової організації для досягнення заявлених цілей та завдань і подальшого визнання відповідним уповноваженим органом влади, який проводить акредитацію або встановлює стандарти якості;

.2 ті функції з управління якістю, що визначають та реалізують політику у сфері якості, яка стосується аспектів роботи, що негативно впливають на її якість, зокрема положення для визначення прогресу в рамках курсу або програми;

.3 охоплення системою якості, коли це можна вжити, академічної або адміністративної структури, відповідальності, процедур, процесів та ресурсів персоналу та обладнання;

.4 функції контролю якості, що повинні застосовуватися на всіх рівнях навчання, підготовки, проведення екзаменів і оцінки, та до їх організації і реалізації, з метою забезпечення відповідності їх призначенню та досягненню поставлених перед ними цілей;

.5 внутрішні процеси та огляди забезпечення якості, які дозволяють вести контроль за обсягом досягнення навчальним закладом або учбовою організацією цілей програм навчання та підготовки, які вони надають, і ефективно наглядати за процедурами контролю якості, що застосовуються; а також

.6 заходи для періодичної зовнішньої оцінки якості, що вимагаються згідно з пунктом 2 правила I/8 та описані в зазначених нижче пунктах, для яких результати оглядів забезпечення якості є базою і точкою відліку.

5. Під час встановлення стандартів якості для програм освіти, підготовки та оцінки організації, відповідальні за виконання цих програм, повинні брати до уваги таке:

.1 за наявності положень стосовно встановлення національних систем акредитації або стандартів якості навчання, такі положення повинні використовуватися для курсів, які включають вимоги Конвенції стосовно знання та розуміння. Стандарти якості повинні застосовуватися до діяльності як на рівні управління, так і на рівні експлуатації, і повинні враховувати те, яким чином ця діяльність управляється, організується, проводиться та оцінюється, з метою забезпечення досягнення поставлених цілей;

.2 якщо першочерговою метою є придбання конкретної навички або виконання певного завдання, стандарти якості повинні враховувати, чи використовується для цієї мети реальне або тренажерне обладнання, та чи є кваліфікація і досвід екзаменаторів відповідними, з метою забезпечення досягнення встановлених стандартів;

.3 внутрішні оцінки забезпечення якості повинні включати всебічне вивчення програми на всіх рівнях, з метою нагляду за досягненням поставлених цілей шляхом застосування стандартів якості. Ці огляди забезпечення якості повинні бути направлені на планування, розробку, представлення та оцінку програм, а також на діяльність у сфері викладання, вивчення та спілкування. Підсумок огляду являє собою основу для незалежної оцінки, яка вимагається згідно з пунктом 3 розділу A-I/8.

6. Кожна незалежна оцінка повинна включати систематичний та незалежний огляд всієї діяльності для забезпечення якості, але не оцінювати обґрунтованість поставлених цілей. Групі експертів, яка проводить оцінку, слід:

.1 проводити оцінку відповідно до встановлених процедур;

.2 забезпечувати, щоб результати кожної оцінки були підкріплені документами та доведені до відома тих, хто відповідає за сферу, що оцінюється, а також

.3 перевіряти, чи виконуються своєчасні дії для усунення недоліків.

7. Метою оцінки є забезпечення незалежної оцінки ефективності заходів у сфері стандартів якості на всіх рівнях. У випадку, якщо мова йде про організацію, яка займається навчанням або підготовкою, необхідно використовувати визнану акредитовану організацію з питань освіти, або визнану організацію, що спеціалізується у галузі стандартів якості, чи урядовий орган. Група експертів, яка проводить оцінку, повинна бути заздалегідь забезпечена достатньою кількістю відповідної інформації, що містить загальний виклад наявних завдань. У випадку, коли мова йде про головний навчальний заклад або головну значну програму навчання, у вказаній інформації слід зазначати такі пункти:

.1 визначення цілей та завдань навчального закладу;

.2 детальне викладення планів теоретичної та практичної підготовки, що використовуються;

.3 організаційна структура та інформація про склад різних комітетів і консультативних органів;

.4 інформація про персонал та студентів;

.5 опис учбових засобів та обладнання; а також

.6 загальний виклад політики та процедур стосовно:

.6.1 прийому студентів;

.6.2 розробки нових та перегляду існуючих курсів;

.6.3 системи проведення екзаменів, зокрема апеляції та переекзаменування;

.6.4 прийому на роботу викладачів, підготовки, удосконалення кваліфікації, оцінки та підвищення за посадою;

.6.5 взаємодії зі студентами та галуззю; а також

.6.6 участі персоналу в дослідженнях та розробках.

8. Перед поданням остаточного звіту група експертів, які проводять оцінку, повинна направити попередній звіт керівництву, з метою отримання зауважень стосовно їх висновків. Після отримання зауважень, особи, які проводять оцінку, мають представити свій остаточний звіт, що повинен:

.1 включати коротку довідкову інформацію про навчальний заклад або учбову програму;

.2 бути повним, об'єктивним і точним;

.3 освітлювати сильні та слабкі сторони навчального закладу;

.4 описувати процедуру оцінки, що застосовується;

.5 охоплювати різні елементи, перелічені у пункті 4;

.6 зазначати ступінь відповідності або невідповідності вимогам Конвенції та ефективність стандартів якості у забезпеченні досягнення поставлених цілей та завдань, а також

.7 чітко визначати області, в яких були виявлені недоліки, пропонувати варіанти для удосконалення та надавати будь-які інші зауваження, які особи, що проводять оцінку, вважатимуть доречними.

1. Сторони, зайняті у встановленні стандартів та положень стосовно придатності за станом здоров'я, повинні прийняти до уваги рівні мінімальних фізичних можливостей, наведених у таблиці B-I/9, та керівництво, викладене у цьому розділі, з урахуванням різних обов'язків моряків.

2. Під час розробки медичних вимог та положень стосовно придатності моряків за станом здоров'я, Сторони повинні дотримуватися керівництва, викладеного у публікації МОП/ВОЗ "Керівництво для проведення медичного огляду для моряків перед виходом у море та подальших періодичних оглядів" ("Guidelines for Conducting Pre-sea and Periodic Medical Fitness Examinations for Seafarers"), включаючи будь-які наступні редакції, та будь-яких інших застосовних міжнародних керівництв, опублікованих Міжнародною організацією праці, Міжнародною морською організацією або Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

3. Належні кваліфікації та досвід для медичних фахівців, які проводять медичний огляд моряків для встановлення їх придатності за станом здоров'я, можуть включати кваліфікації з гігієни праці або морських санітарних норм, досвід роботи лікарем на судні або лікарем у судноплавній компанії або стаж роботи під наглядом фахівця, що має вищезгадані кваліфікації або досвід.

4. У приміщенні, де проводиться медичний огляд, повинні знаходитися відповідні засоби та обладнання для проведення медичного огляду моряків.

5. Адміністрації повинні забезпечити, щоб визнані медичні фахівці отримали повну професійну незалежність у вираженні свого медичного судження під час проведення процедур медичного огляду.

6. Особи, що звертаються для отримання медичного свідоцтва, повинні надати визнаному медичному фахівцю відповідні ідентифікаційні документи для встановлення своєї особи. Вони також повинні надати своє попереднє медичне свідоцтво.

7. Кожна Адміністрація має право на свій розсуд змінювати або відміняти будь-який зі стандартів, зазначених нижче у таблиці B-I/9 на основі оцінки медичного висновку і будь-якої іншої необхідної інформації, що стосується індивідуальної пристосовності окремих осіб до умов та їхньої доведеної здатності задовільно виконувати покладені на них функції на судні.

8. Вимоги щодо придатності за станом здоров'я повинні, наскільки це можливо, визначати об'єктивні критерії стосовно придатності за станом здоров'я до роботи на морі, враховуючи наявність медичних засобів та медичних фахівців на суднах. Вони повинні, зокрема, точно вказувати умови, за яких моряки, які потерпають від потенційно небезпечних для життя захворювань, що вимагають застосування ліків, можуть бути допущені до продовження роботи на морі.

9. Медичні стандарти повинні також передбачати особливі стани здоров'я, наприклад, дальтонізм, за яких моряк не придатний для зайняття певних посад на судні.

10. Мінімальні службові стандарти дальності зору для кожного ока без коректування повинні бути щонайменше 0,1.

11. Особам, які повинні носити окуляри або контактні лінзи для виконання своїх обов'язків, слід мати запасну пару або декілька пар, відповідно, що знаходяться в легкодоступному місці на судні. Запис про необхідність користування засобами коректування зору для того, щоб відповідати необхідним стандартам, повинна вноситися до виданого медичного свідоцтва з придатності за станом здоров'я.

12. Перевірка відчуття кольору повинна проводитись відповідно до Міжнародних рекомендацій з вимог щодо відчуття кольору для роботи у галузі транспорту (International Recommendation for Color Vision Requirements for Transport), опублікованих Міжнародною комісією з освітлення (CIE-143-2001, включаючи будь-які наступні редакції) та порівняних методик перевірки.

__________

Примітки:

1. Рядки 1 і 2 викладеної вище таблиці описують a) звичайні завдання, функції, події та умови на судні, b) відповідні фізичні можливості, які можуть вважатися необхідними для безпеки моряка, інших членів екіпажу та самого судна, а також c) критерії високого рівня для використання медиками, які оцінюють придатність за станом здоров'я, враховуючи різні обов'язки моряків та характер роботи на судні, для виконання якої вони будуть найняті.

2. Рядок 3 викладеної вище таблиці описує a) звичайні завдання, функції, події та умови на судні, b) відповідні фізичні можливості, які можуть вважатися необхідними для безпеки моряка, інших членів екіпажу та самого судна, а також c) критерії високого рівня для використання медиками, які оцінюють придатність за станом здоров'я, враховуючи різні обов'язки моряків та характер роботи на судні, для виконання якої вони будуть найняті.

3. Ця таблиця не має на меті розглядати всі можливі суднові умови або потенційно дискваліфікуючи медичні показники. Сторони повинні визначити фізичні здатності відповідно до категорії моряків (таких, як "помічник капітана" та "особа рядового складу машинного відділення"). Слід належним чином враховувати особливі обставини окремих осіб та тих, хто має спеціалізовані або обмежені обов'язки.

4. Якщо виникають сумніви, медичний практикуючий фахівець повинен визначити у кількісному плані ступінь або серйозність відповідного нездужання за допомогою належних об'єктивних досліджень, якщо такі передбачені, або шляхом направлення кандидата на додаткову оцінку.

5. Термін "допомога" означає залучення іншої людини до виконання завдання.

6. Термін "обов'язки під час аварійних ситуацій" спрямований охопити усі стандартні дії під час аварійних ситуацій, такі як залишання судна або боротьба з пожежею, а також процедури, яких повинен дотримуватися кожний моряк для забезпечення власного виживання.

1. Підготовка персоналу, яку здійснено відповідно до Конвенції ПДНВ, що не передбачає видачу відповідного диплома, та інформація стосовно цієї підготовки, надана Стороною, визнана Комітетом з безпеки на морі як така, що цілком та повністю відповідає положенням Конвенції згідно з пунктом 2 правила I/7, може прийматися до уваги іншими Сторонами Конвенції як така, що задовольняє відповідні вимоги стосовно підготовки такого персоналу.

2. Адміністрації, до яких звертаються, повинні видавати документальний доказ, вказаний у пункті 5 правила I/10 для того, щоб органи контролю суден державою порту, приймали його замість підтвердження диплома, виданого іншою Стороною протягом трьох місяців з дати видачі, надаючи інформацію, перелічену нижче:

.1 прізвище моряка;

.2 дата народження;

.3 номер первісного професійного диплома;

.4 посада;

.5 обмеження;

.6 контактна інформація Адміністрації;

.7 дати видачі та закінчення терміну дії.

3. Такий документальний доказ може бути надано за допомогою електронних засобів.

1. Курси, що вимагаються правилом I/11, повинні включати відповідні зміни у морській технології та законодавстві, а також рекомендації стосовно охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища.