Манільські поправки до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року (Резолюція 1 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року) Манільські поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) (Резолюція 2 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року)

2. Перевірка може проводитися у вигляді письмового або усного іспиту, з використанням тренажеру або інших відповідних засобів.

3. Схвалений стаж роботи на судні, зазначений у розділі A-I/11, пункті 1, може отримуватися на відповідній посаді командного складу, нижчій за вказану у дипломі.

4. Якщо заява на повторне підтвердження диплому, як вказується у пункті 1 правила I/11, подається протягом шести місяців до дати закінчення терміну дії диплому, дійсність диплому може бути повторно підтверджена на термін до п'ятої річниці строку дії диплому або продовження дійсності диплому.

1. Якщо тренажери використовуються для підготовки або оцінки компетентності, під час проведення будь-якої такої підготовки або оцінки слід приймати до уваги наведене нижче керівництво.

Підготовка та оцінка у сфері роботи з радіолокатором та радіолокаційним проведенням

2. Підготовка та оцінка у сфері роботи з радіолокатором та радіолокаційним проведенням повинна:

.1 включати використання обладнання радіолокаційного тренажера; та

.2 відповідати стандартам, не нижчим за ті, що приводяться у пунктах з 3 по 17, наведених нижче.

3. Демонстрація роботи з радіолокатором та практика його використання повинні проводитися, якщо це можна вжити, на реальному морському радіолокаторі, у тому числі використання тренажерів. Зайняття з радіолокаційного проведення, переважно, повинні проводитися в реальному часі, для того, щоб підвищити почуття відповідальності осіб, які проходять підготовку, стосовно небезпеки невідповідного використання радіолокаційних даних та поліпшити їх техніку прокладки до стандарту, що відповідає необхідному для безпечного маневрування з метою запобігання зіткненню у реальних умовах плавання.

4. Необхідно досягнути елементарного розуміння принципів роботи радіолокатора разом з повним практичним знанням відносно:

.1 вимірювання дистанції та пеленга; характеристик настройки радіолокатора, що визначають якість зображення на його екрані; антен радіолокатора; полярних діаграм; впливу потужності сигналу, яка випромінюється в напрямках за межами основного променю; не технічного опису радіолокатора, в тому числі різні характерні особливості, що зустрічаються в окремих типах радіолокаційних установок; контролю за роботою РЛС та факторів обладнання, що впливають на максимальну і мінімальну дальності виявлення та точність інформації;

.2 сучасних експлуатаційних вимог до суднових радіолокаторів, прийнятих Організацією;

.3 впливу місця установки радіолокаційної антени, тіньових секторів і секторів зі зниженою чутливістю, хибних ехосигналів, впливу висоти антени на дальність виявлення та впливу місця установки обладнання, а також зберігання запасних частин поблизу магнітних компасів, зокрема мінімальна відстань від магнітного компаса; а також

.4 небезпеки радіаційного випромінювання і заходів застереження, яких необхідно вжити поблизу антени та випромінювачів.

5. Знання обмежень у виявленні цілей є важливим для того, щоб дозволити спостерігачу оцінити небезпеку, яка виникає у випадку, якщо ціль виявити не вдасться. Необхідно звернути особливу увагу на наступні фактори:

.1 експлуатаційні характеристики обладнання;

.2 настройку яскравості, посилення та органів управління відеопроцесором;

.3 радіолокаційний горизонт;

.4 розмір, форма, ракурс та склад цілей;

.5 впливи руху судна на хвилюванні;

.6 умови розповсюдження радіохвиль;

.7 метеорологічні умови, засвічення від моря та дощу;

.8 органи управління пристроєм заглушення перешкод;

.9 тіньові сектори; а також

.10 перешкоди від іншого радіолокатора.

6. Необхідно отримати знання факторів, які можуть привести до неправильної інтерпретації, зокрема хибні ехосигнали; вплив розташованих поблизу щогл та надбудов; вплив ліній електропередач, що перетинають ріки та естуарії; ехосигнали від дальніх цілей, які попадають у приймач під час другого або наступних обертів антени.

7. Необхідно отримати знання засобів, які полегшують інтерпретацію, зокрема радіолокаційні відображувачі, радіолокаційні маяки-відповідачі; виявлення та пізнання берегових цілей; вплив топографічних особливостей; вплив довжини імпульсу та діаграми випромінювання в горизонтальній площині; цілі з хорошим та поганим радіолокаційним відображенням; фактори, які впливають на радіолокаційне відображення.

8. Необхідно отримати знання стосовно:

.1 різних типів режиму роботи радіолокаційного індикатора; не стабілізованого відносного руху судна з орієнтацією зображення "Курс"; стабілізованого відносного та істинного рухів судна з орієнтацією зображення "Курс" і "Північ";

.2 впливу похибок на точність відображуваної інформації; впливу поправок компаса на відтворення стабілізованого та істинного рухів; впливу поправок лага на відтворення істинного руху; і впливу неточної ручної установки швидкості на відтворення істинного руху;

.3 методів виявлення неточної установки швидкості в режимі істинного руху; впливу шумів приймача, які обмежують можливість відображення слабких ехосигналів, а також впливу насичення екрану шумами приймача тощо; настройка органів управління роботою РЛС; критеріїв, що вказують на оптимальне положення органів управління; важливості дотримання належної послідовності під час настройки та впливу погано виставлених органів управління; виявлення поганої настройки та коригування настройки:

.3.1 органів управління, які впливають на дальність виявлення; а також

.3.2 органів управління, які впливають на точність;

.4 небезпек використання радіолокаційного обладнання з погано виставленими органами управління; а також

.5 необхідності частої регулярної перевірки роботи та зв'язку характеристик зображення з робочою дальністю радіолокаційного виявлення.

9. Необхідно отримати знання:

.1 методів вимірювання дальності; нерухомих кіл дальності та нерухомих кіл дальності;

.2 точності кожного метода і відносної точності різних методів;

.3 способів відображення даних про дальність; дальності у встановлених інтервалах, цифрового лічильника та градуйованої шкали;

.4 методів вимірювання пеленга; курсору, що обертається, на накладному оптичному планшеті, електронного курсору пеленга та інших методів;

.5 точності вимірювання пеленга та неточностей, спричинених: паралаксом, зміщенням відмітки курсу, неправильною центрівкою;

.6 способу відображення даних про пеленг; градуйованої шкали та цифрового лічильника; а також

.7 необхідності регулярної перевірки точності дальності та пеленгів, методів перевірки та врахування поправок.

Техніка ведення радіолокаційної прокладки та концепції відносного руху

10. Необхідно забезпечити проходження практики з техніки ручної радіолокаційної прокладки, зокрема використання накладного оптичного планшета, з метою встановлення повного розуміння взаємного переміщення свого судна та інших суден, в тому числі ефекти маневрування для запобігання зіткненню. На попередніх стадіях такої підготовки повинні проводитися прості заняття з радіолокаційної прокладки, з тим щоб встановити добре розуміння геометрії прокладки та концепції відносного руху. Рівень складності занять повинен підвищуватися протягом курсу підготовки до тих пір, поки особа, яка проходить підготовку, не оволодіє всіма аспектами питання. Компетентність краще за все може бути підвищена шляхом проведення занять з особами, що проходять підготовку, в обстановці реального часу на тренажері або з використанням інших ефективних засобів.

11. Необхідно досягнути глибокого розуміння:

.1 визначення місцезнаходження судна за допомогою радіолокатора, з використанням ехосигналів від наземних цілей та морських орієнтирів;

.2 точності визначення місцезнаходження судна по дальності та пеленгам;

.3 важливості перехресної перевірки точності радіолокатора та інших навігаційних засобів; а також

.4 важливості запису дальності і пеленгів з частими регулярними інтервалами під час використання радіолокатора в якості засобу, що допомагає уникнути зіткнення.

12. Слід досягнути глибокого розуміння:

.1 різних методів, за допомогою яких можуть бути отримані швидкість та курс інших суден, з використанням записаних дальностей і пеленгів, у тому числі:

.1.1 не стабілізованої відносної прокладки;

.1.2 стабілізованої відносної прокладки;

.1.3 істинної прокладки; а також

.2 взаємозв'язки між візуальним та радіолокаційним спостереженням, зокрема особливості та точність оцінок курсу та швидкості інших суден і виявлення змін їхнього руху.

13. Необхідно досягнути глибокого розуміння:

.1 використання записаних даних з метою отримання:

.1.1 значень дистанції найкоротшого зближення та пеленга, а також

.1.2 часу до найкоротшого зближення; а також

.2 важливості частих, регулярних спостережень.

14. Слід досягнути глибокого розуміння:

.1 впливів змін курсу та (або) швидкості інших суден на їх переміщення на екрані індикатора;

.2 затримок між зміною швидкості або курсу та виявленням такої зміни; а також

.3 небезпеки малих змін, порівняно зі значними змінами швидкості або курсу, відносно хуткості та точності виявлення цих змін.

15. Глибоке розуміння впливу маневрування власного судна на відображення відносного руху та впливу маневрування інших суден, а також переваг стабілізації компаса в режимі відносного руху.

16. Відносно відображення істинного руху слід досягнути глибокого розуміння:

.1 впливу помилок у:

.1.1 даних про швидкість і курс; а також

.1.2 даних стабілізації компаса, що використовуються для відображення стабілізованого відносного руху;

.2 впливу змін курсу та (або) швидкості власного судна на переміщення інших суден на екрані індикатора, а також

.3 залежності частоти радіолокаційних спостережень від швидкості руху.

17. Слід досягнути глибокого розуміння зв'язку Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, з використанням радіолокатора, у тому числі:

.1 дії для запобігання зіткненню, небезпеку висновків, зроблених на підставі неповної інформації, та небезпеку, пов'язану з незначними змінами курсу або швидкості;

.2 переваги безпечної швидкості під час використання радіолокатора для запобігання зіткненню;

.3 зв'язок швидкості з дистанцією та часом найкоротшого зближення, а також з маневреними характеристиками різних типів суден;

.4 важливість добре складених записів щодо радіолокаційних спостережень та належного порядку їх ведення;

.5 використання радіолокатора в ясну погоду, з метою отримання повної оцінки його можливостей й обмежень, порівняння радіолокаційних та візуальних спостережень і отримання оцінки відносної точності інформації;

.6 необхідність завчасного використання радіолокатора в ясну погоду вночі та за наявності вказівок на погіршення видимості;

.7 порівняння відображення на екрані радіолокатора з відображенням місцевості на карті; а також

.8 порівняння впливу масштабу відображення на різних шкалах дальності.

18. Підготовка з практичного використання засобів автоматичного радіолокаційного проведення (ЗАРП) та її оцінка повинні:

.1 вимагати попереднього проходження підготовки у сфері радіолокаційного спостереження та прокладки або об'єднання такої підготовки з підготовкою, наведеною у пунктах з 19 по 35, наведених нижче;

.2 включати використання тренажерного обладнання ЗАРП; а також

.3 відповідати стандартам не нижчим за ті, які наведені у пунктах з 19 по 35, наведених нижче.

19. Якщо підготовка з ЗАРП здійснюється як частина загальної підготовки згідно Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками, капітани, старші помічники капітана та вахтові помічники капітана повинні розуміти фактори, які приймаються до уваги під час прийняття рішень на підставі інформації, наданої ЗАРП спільно з іншими навігаційними даними, маючи таку ж уяву про експлуатаційні аспекти і системні помилки сучасних електронних навігаційних систем, у тому числі ЕКНІС. Дана підготовка повинна бути прогресуючою, такою, що співвідноситься з відповідальністю конкретної особи та дипломами, що видаються Сторонами Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками.

20. Розуміння того, що ЗАРП є тільки навігаційним засобом, а також:

.1 що їх обмеження, в тому числі обмеження зовнішніх датчиків, роблять надмірну довіру ЗАРП небезпечною, зокрема, необхідність дотримання положень стосовно належного візуального спостереження; а також

.2 необхідності постійного дотримання Принципів несення ходової навігаційної вахти та Керівництва з несення ходової навігаційної вахти.

21. Знання основних типів систем ЗАРП, які використовуються; їхні різні характеристики відображення та розуміння, коли повинно використовувати режими стабілізації відносно ґрунту або стабілізації відносно води з орієнтацією зображення "Курс", "Північ" та "Стабілізація по курсу".

22. Правильне розуміння експлуатаційних вимог до ЗАРП, розроблених ІМО, зокрема вимог, що стосуються точності.

23. Знання експлуатаційних параметрів зовнішніх датчиків ЗАРП - радіолокаторів, компасів і лагів та впливів неправильного функціонування датчика на точність інформації, що видається ЗАРП.

24. Знання:

.1 впливу обмежень вирішальної спроможності радіолокатора по дальності та пеленгу, а також точності та обмежень компаса і лага на точність інформації, що видається ЗАРП; а також

.2 факторів, що впливають на точність векторів.

25. Знання:

.1 критеріїв вибору цілей при автоматичному захваті;

.2 факторів, які ведуть до правильного вибору цілей для ручного захвату;

.3 впливу "втраченої" цілі та мигання цілі на супроводження; та

.4 обставин, які викликають "перекид цілі" та їх впливу на відображення даних.

26. Знання затримок, властивих відображенню інформації, яка обробляється ЗАРП, особливо впливу на захват та повторний захват або на відображення маневрів цілі, яка супроводжується.

27. Розуміння використання, переваг та обмежень експлуатаційних попереджень ЗАРП і правильна настройка органів управління, коли це є застосовним, для уникнення небажаних перешкод.

28. Знання:

.1 методів перевірки несправностей систем ЗАРП, в тому числі функціональних самостійних перевірок;

.2 заходів застереження, яких необхідно вживати у випадку виникнення несправності.

29. Знання обмежень, властивих обом типам захвату, в ситуаціях з декількома цілями, та впливів мигання цілі або перекиду цілі.

30. Глибоке знання істинного та відносного векторів; отримання істинних курсів і швидкостей цілей, зокрема:

.1 оцінки небезпеки, отримання попередньо обчисленої дистанції найкоротшого зближення та попередньо обчисленого часу до найкоротшого зближення шляхом екстраполяції векторів, використання графічного методу відтворення небезпечних зон;

.2 впливу змін курсу та/чи швидкості власного судна й (або) цілі на попередньо обчислену дистанцію найкоротшого зближення та попередньо обчислений час до найкоротшого зближення з небезпечними зонами;

.3 впливу невірних векторів та небезпечних зон; а також

.4 переваги переключення з істинного на відносний вектор і навпаки.

31. Знання про отримання попередніх положень супроводжуваних цілей та попередніх даних в якості способу визначення останніх маневрів цілей та методу перевірки правильності супроводження, здійснюваного ЗАРП.

32. Здатність продемонструвати:

.1 правильну процедуру початку роботи апаратури для отримання оптимального відображення інформації ЗАРП;

.2 вибір відображень на екрані; відображення стабілізованого відносного руху та відображення істинного руху;

.3 правильну настройку всіх органів управління екраном індикатора для отримання оптимального відображення даних;

.4 вибір необхідної швидкості судна для вводу в ЗАРП;

.5 вибір органів управління ЗАРП, які відносяться до радіолокаційної прокладки, ручний (автоматичний) захват, векторне (графічне) відображення даних;

.6 вибір векторно-графічної часової шкали;

.7 використання вилучених зон під час роботи ЗАРП в режимі автоматичного захвату; а також

.8 перевірки роботи радіолокатора, компаса, датчиків швидкості та ЗАРП.

33. Здатність здійснювати перевірки системи та визначати точність даних ЗАРП, зокрема пристрою для імітації маневру, шляхом порівняння з типовими ситуаціями зближення.

34. Демонстрація здатності отримувати інформацію у режимі відображення як відносного руху, так і істинного руху, зокрема:

.1 ідентифікація критичних ехосигналів;

.2 швидкість і напрямок відносного руху цілі;

.3 час та попередньо обчислена дистанція до найкоротшого зближення з ціллю;

.4 курси та швидкості цілей;

.5 визначення змін курсу та швидкості цілей і обмеження такої інформації;

.6 вплив змін курсу та (чи) швидкості власного судна; а також

.7 робота з пристроєм для імітації маневру.

35. Аналіз ситуацій, що можуть призвести до зіткнення, за допомогою відображуваної на екрані інформації, визначення та виконання дій стосовно запобігання ситуаціям надмірного зближення згідно з чинними Міжнародними правилами запобігання зіткненню суден у морі, 1972 року , з поправками.

36. Якщо для підготовки з практичного використання електронних картографічних та навігаційно-інформаційних систем (ЕКНІС) та її оцінки використовуються тренажери, у будь-якій підготовці або оцінці повинно прийматися до уваги наступне тимчасове керівництво.

37. Підготовка з практичного використання ЕКНІС та її оцінка повинні:

.1 включати використання тренажерного обладнання ЕКНІС; та

.2 відповідати вимогам не нижчим за ті, що наводяться у пунктах з 38 по 65 нижче.

38. Тренажерне обладнання ЕКНІС, додатково до всіх застосовних експлуатаційних вимог, викладених у розділі A-I/12 Кодексу ПДНВ, з поправками, повинно бути здатним імітувати навігаційне обладнання та органи управління на містку, які, в свою чергу, відповідають усім застосовним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, зокрема пристрій, що подає звукові сигнали, та:

.1 створювати експлуатаційне середовище в реальному часі, в тому числі органи управління судноводінням та прилади і устаткування зв'язку, що відповідають виконанню завдань з судноводіння та несення вахти, та навичок маневрування, які підлягають оцінці; та

.2 реалістично імітувати характеристики "власного судна" в умовах відкритого моря, зокрема вплив погоди, припливів та течій.

39. Демонстрація та практика користування ЕКНІС повинні застосовуватися, якщо це необхідно, шляхом використання тренажерів. Навчальні завдання, переважно, повинні проводитися в реальному часі, для того, щоб підвищити інформованість осіб, які проходять підготовку, стосовно небезпеки невідповідного використання ECDIS. Прискорені часові рамки можуть використовуватися тільки для демонстрацій.

40. Особи, які проходять підготовку з використання ЕКНІС, повинні вміти:

.1 використовувати обладнання та навігаційні функції ЕКНІС, вибирати та оцінювати усю відповідну інформацію та вживати необхідних заходів у випадку неправильного функціонування;

.2 вказати потенційні помилки відображених даних та звичайні помилки розшифровки даних; а також

.3 пояснити, чому не можна покладатися на ЕКНІС, як на єдиний надійний засіб для навігації.

41. В зв'язку з тим, що безпечне використання ЕКНІС вимагає знання та розуміння основних принципів, що визначають дані ЕКНІС, та правил їх подання, а також потенційних помилок у відображених даних та обмежень і потенційних небезпек, що відносяться до ЕКНІС, повинно бути забезпечено проведення кількох лекцій, які охоплюють теоретичне пояснення. Наскільки це можливо, такі заняття повинні проводитися у межах знайомого контексту з використанням практичних прикладів. Лекції повинні бути підкріплені заняттями на тренажерах.

42. З метою забезпечення безпечної експлуатації обладнання ЕКНІС використання пов'язаної з ЕКНІС інформації (використання навігаційних функцій ЕКНІС, вибір та оцінка усієї відповідної інформації, ознайомлення із взаємодією "людина - обладнання ЕКНІС"), практичні заняття та підготовка на тренажерах ЕКНІС повинні бути невід'ємною частиною головного змісту курсу.

43. З метою визначення цілей підготовки, структура діяльності повинна бути чітко визначена. Детальна специфікація навчальних цілей повинна бути розроблена для кожної теми цієї структури.

44. Заняття повинні проводитися на індивідуальних тренажерах ЕКНІС або з навігаційними тренажерами повного проходження завдання, включно з ЕКНІС, щоб особи, які проходять підготовку, здобули необхідні практичні навички. Для проведення вправ з судноводіння у реальному часі рекомендується, щоб навігаційні тренажери охоплювали складні навігаційні ситуації. Заняття повинні забезпечувати підготовку використання різноманітних масштабів, навігаційних режимів та режимів відображення, з тим, щоб особи, які проходять підготовку, могли пристосувати використання обладнання до певної ситуації, з якою вони мають справу.

45. Вибір завдань та ситуацій обумовлюється наявними установками тренажеру. За наявності одного робочого місця ЕКНІС або більше, а також комплексного тренажеру, робочі місця можуть у першу чергу використовуватися для початкових занять з використання засобів ЕКНІС та занять з планування рейсу, у той час як комплексні тренажери можуть у першу чергу використовуватися для занять, що відносяться до функцій спостереження за рейсом у реальному часі, у максимально реалістичних умовах в зв'язку з загальним робочим навантаженням, що має місце під час несення ходової навігаційної вахти. Рівень складності завдань повинен підвищуватися протягом програми підготовки до тих пір, поки особа, яка навчається, не оволодіє всіма аспектами предмету, який вона вивчає.

46. Завдання повинні спонукати до появи вражень щодо наявності найбільш реалістичного середовища. З метою відповідного досягнення, ситуації повинні проходити в умовному морському районі. Ситуації, функції та дії для різних навчальних цілей, які виникають у різних морських районах, можуть бути охоплені одним завданням та відбуватися у реальному часі.

47. Основна мета занять на тренажері полягає у забезпеченні того, щоб особи, які проходять підготовку, розуміли свою відповідальність під час практичного використання ЕКНІС у всіх відповідних аспектах стосовно безпеки, та були повністю ознайомлені з системою та обладнанням, що використовувались.

48. Особа, яка проходить підготовку, повинна здобути знання з використання основних типів систем ЕКНІС; їх різних характеристик відображення, структури даних та розуміння:

.1 різниць між векторними та растровими картами;

.2 різниць між ЕКНІС та електронною картографічною системою (ЕКС);

.3 різниць між ЕКНІС та растровими картографічними системами відображення (РКСВ);

.4 характеристики ЕКНІС та їх різних рішень; а також

.5 характеристики систем спеціального призначення (незвичайні /надзвичайні ситуації).

49. Підготовка з використання повинна зосереджуватися на:

.1 обмеженнях ЕКНІС як навігаційного засобу;

.2 потенційній небезпеці невідповідного функціонування системи;

.3 обмеженнях системи, в тому числі обмеження її датчиків;

.4 неточності гідрографічних даних, обмежень векторних та растрових електронних карт (ЕКНІС порівняно з растровими картографічними системами відображення (РКСВ) та електронних навігаційних карт (ЕНК) порівняно з растровими навігаційними картами (РНК)); а також

.5 потенційній небезпеці людських помилок.

Важливо зробити акцент на необхідності ведення належного спостереження та проведення періодичних перевірок, особливо місцезнаходження судна з використанням методик, незалежних від ЕКНІС.

50. Знання обмежень обладнання та виявлення неправильної відображення інформації є суттєвими для безпечної експлуатації ЕКНІС. Необхідно звернути особливу увагу на наступні фактори під час підготовки:

.1 експлуатаційні вимоги до обладнання;

.2 відображення радіолокаційних даних на електронній карті, усунення невідповідностей між радіолокаційним зображенням та електронною картою;

.3 можливі розбіжності у проекціях між електронними та паперовим картами;

.4 можливі розбіжності масштабу (занадто крупний та занадто мілкий масштаби) при відображенні електронної карти та її початкового масштабу;

.5 вплив використання різних систем координат для визначення місцезнаходження;

.6 вплив використання різних горизонтальних та вертикальних точок відліку;

.7 вплив руху судна на хвилюванні;

.8 обмеження ЕКНІС у режимі відображення растрових карт;

.9 потенційні помилки у відображенні:

.9.1 місцезнаходження власного судна;

.9.2 радіолокаційних даних та інформації ЗАРП і автоматичної ідентифікаційної системи (АІС);

.9.3 різних систем геодезичних координат; та

.10 перевірка результатів ручного та автоматичного виправлення даних:

.10.1 порівняння даних на карті та радіолокаційного зображення; а також

.10.2 перевірка місцезнаходження власного судна за допомогою інших незалежних систем визначення місцезнаходження.

51. Повинно бути роз'яснено неправильне тлумачення даних та належні дії, які необхідно вжити для уникнення помилок тлумачення. Необхідно звернути особливу увагу на наслідки наступного:

.1 ігнорування надмірно крупного масштабу відображення;

.2 некритичне визнання місцезнаходження власного судна;

.3 плутаниця при визначенні режиму відображення;

.4 плутаниця при визначенні масштабу карти;

.5 плутаниця при визначенні систем геодезичних координат;

.6 різні режими відображення;

.7 різні режими векторної стабілізації;

.8 відмінності між істинною північчю та за гірокомпасом (радіолокатор);

.9 використання тієї ж самої системи геодезичних координат;

.10 використання карти належного масштабу;

.11 використання найбільш відповідного датчика за певної ситуації та обставин;

.12 введення точних величин даних з безпеки:

.12.1 безпечна ізобата для власного судна;

.12.2 безпечна глибина (безпечна вода), а також

.12.3 події; та

.13 належне використання усіх наявних даних;

52. Розуміння того, що РКСВ є тільки навігаційним засобом, та що під час роботи у режимі РКСВ, обладнання ЕКНІС повинне використовуватися разом із відповідним набором сучасних відкоригованих паперових карт:

.1 розуміння відмінностей у роботі режиму РКСВ, як описується у циркулярі SN.1/Circ.207/Rev.1 "Differences between RCDS and ECDIS"; а також

.2 у будь-якому режимі системи ЕКНІС повинні використовуватися у підготовці з відповідним набором відкоригованих карт.

53. Необхідно досягнути елементарного розуміння принципів роботи ЕКНІС разом з усіма практичними знаннями:

.1 пуск та настройка ЕКНІС; під'єднання датчиків даних: приймачі супутникової та радіонавігаційної системи, радіолокатор, гірокомпас, лаг, ехолот; точність та обмеження цих датчиків, у тому числі наслідки помилок у вимірюванні і точності місцезнаходження судна, маневрування, що стосується точності роботи показника курсу, помилка компасу стосовно точності зазначення курсу, мілководдя, що стосується точності роботи лагу, виправлення лагу, що стосується точності підрахування швидкості, хвилювання (стан моря) стосовно точності роботи ехолота; а також

.2 наявні експлуатаційні вимоги до відображення електронних карт та інформаційних систем, прийнятих Організацією.

Настройка відображення даних на екрані та забезпечення його роботи

54. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 правильної процедури початку роботи для отримання оптимального відображення інформації ЕКНІС;

.2 вибору режиму відображень на екрані (стандартне відображення, база відображення, індивідуальне відображення усієї іншої інформації за запитом);

.3 правильної настройки всіх змінних органів управління відображенням радіолокатора/ЗАРП для оптимального відображення даних;

.4 вибору зручної конфігурації;

.5 вибору, за необхідністю, належної швидкості для вводу в ЕКНІС;

.6 вибору часової шкали векторів; а також

.7 робочих перевірок місцезнаходження, радіолокатора/ЗАРП, компаса, датчиків швидкості вводу даних та ЕКНІС.

55. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 основних характеристик відображення даних ЕКНІС та вибору відповідної інформації для навігаційних завдань;

.2 автоматичних функцій, які необхідні для нагляду за безпекою судна, таких, як відображення місцезнаходження, напрямку/курсу за гірокомпасом, швидкості, значень параметрів, що відносяться до безпеки, та часу;

.3 функцій, що виконуються вручну (за допомогою курсору, електронної лінії пеленга, кілець дальності);

.4 вибору та зміни змісту електронної карти;

.5 масштабування (надмірне та недостатнє масштабування);

.6 зміна масштабу зображення;

.7 встановлення даних з безпеки власного судна;

.8 використання денного або нічного режиму відображення;

.9 зчитування усіх символів та скорочень на картах;

.10 використання різних видів курсорів та електронних панелей для отримання навігаційних даних;

.11 спостереження за районом у різних напрямках та повернення до місцезнаходження судна;

.12 пошуку необхідного району з використанням географічних координат;

.13 відображення обов'язкових рівнів даних відповідно до навігаційної ситуації;

.14 вибору належних та однозначних даних (місцезнаходження, курс, швидкість і т.д.);

.15 внесення записів у журнал моряка;

.16 використання орієнтації зображення "Північ" та інших видів орієнтації; та

.17 використання режимів істинного та відносного руху.

56. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 завантаження характеристик судна до ЕКНІС;

.2 вибору морського району для планування шляху;

.2.1 огляду необхідних вод для морського рейсу; а також

.2.2 зміни масштабу карти.

.3 перевірки наявності належних та відкоригованих карт;

.4 планування шляху на екрані за допомогою ЕКНІС, використовуючи графічний редактор, з урахуванням локсодромії та плавання по дузі великого кола:

.4.1 використання бази даних ЕКНІС для отримання навігаційних, гідрометеорологічних та інших даних;

.4.2 врахування радіусу повороту і точки/лінії зміни курсу, коли це зображено у масштабі карти;

.4.3 позначення небезпечної глибини та районів, а також виявлення додаткових ізобат;

.4.4 позначення точок шляху за допомогою ізобат, що перетинаються, та критичного бокового відхилення від встановленої лінії курсу, а також за допомогою додавання, заміни та видалення точок шляху;

.4.5 врахування безпечної швидкості;

.4.6 перевірка заздалегідь запланованого шляху з метою забезпечення безпеки мореплавання; та

.4.7 надання аварійно-попереджувальних сигналів та попереджень;

.5 планування шляху за допомогою обчислювань у форматі таблиці, зокрема:

.5.1 вибір точок шляху;

.5.2 відновлення переліку точок шляху;

.5.3 записи з планування;

.5.4 коригування запланованого шляху;

.5.5 перевірка заздалегідь запланованого шляху з метою забезпечення безпеки мореплавання;

.5.6 планування альтернативного шляху;

.5.7 збереження запланованих шляхів, завантаження та розвантаження з пам'яті або видалення файлів шляхів;

.5.8 створення графічної копії екрану монітора та друкування шляху;

.5.9 редагування та зміна запланованого шляху;

.5.10 встановлення безпечних показників відповідно до розміру та маневрених характеристик судна;

.5.11 планування запасного шляху; та

.5.12 з'єднання декількох шляхів.

57. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 використання незалежних даних для контролю за місцезнаходженням судна або використання альтернативних систем в рамках ЕКНІС;

.2 використання функції попереднього перегляду:

.2.1 зміна карт та їхніх масштабів;

.2.2 огляд навігаційних карт;

.2.3 вибір вектору часу;

.2.4 прогнозування місцезнаходження судна на деякий відрізок часу;

.2.5 зміна заздалегідь запланованого шляху (модифікація курсу);

.2.6 введення незалежних даних для обчислювань поправок на дрейф із-за вітру та течії;

.2.7 належне реагування на аварійно-попереджувальні сигнали;

.2.8 введення поправок стосовно неточності системи геодезичних координат;

.2.9 відображення позначок часу на шляху судна;

.2.10 ручне введення місцезнаходження судна; а також

.2.11 вимірювання координат, курсу, пеленгів та відстаней на карті.

58. Необхідно отримати знання та уміння тлумачити та належно реагувати на будь-які види систем, такі як аварійно-попереджувальні сигнали навігаційних датчиків, індикатори, сигнали тривоги у даних та на картах, а також попередження індикатора, в тому числі перемикання системи звукової та світлової аварійно-попереджувальної сигналізації у випадку:

.1 відсутності наступної карти у базі даних ЕКНІС;

.2 перетинання лінії безпечної ізобати;

.3 перевищення меж перетинання шляхів;

.4 відхилення від запланованого шляху;

.5 наближення до пункту курсу;

.6 наближення до критичної точки;

.7 невідповідність між підрахованим та фактичним часом прибуття до пункту курсу;

.8 інформація стосовно недостатнього масштабу та надмірного масштабу;

.9 наближення до окремої навігаційної небезпеки або небезпечного району;

.10 перетинання вказаного району;

.11 вибір іншої системи геодезичних координат;

.12 наближення до інших суден;

.13 припинення стеження;

.14 перемикання таймеру;

.15 відмова системи перевірки;

.16 несправність роботи системи визначення місцезнаходження, що використовується в ЕКНІС;

.17 вихід з ладу системи зчислення шляху судна; та

.18 неспроможність визначити місцезнаходження судна за допомогою навігаційної системи.

59. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно ручного коригування:

.1 місцезнаходження судна у режимі зчислення шляху судна, коли супутниковий та радіонавігаційний системний приймач вимкнено;

.2 місцезнаходження судна, коли координати, отримані автоматично, є неточними; та

.3 параметрів курсу та швидкості.

60. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 автоматичного запису рейсу;

.2 відновлення попереднього шляху, беручи до уваги:

.2.1 записуючі засоби

.2.2 інтервали запису

.2.3 перевірка бази даних, що використовується

.3 перегляду записів в електронному судновому журналі;

.4 миттєвого запису в електронному судновому журналі;

.5 зміни суднового часу;

.6 введення додаткових даних;

.7 друк змісту електронного суднового журналу;

.8 встановлення часових інтервалів автоматичного запису;

.9 складання даних рейсу та передачі повідомлень;

.10 підтримка реєстратору даних рейсу (ПРД).

61. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 коригування електронних карт вручну. Особливу увагу необхідно приділити відповідності нормального еліпсоїду та відповідності одиниць вимірювання, що використовуються на карті та у відкоригованому тексті;

.2 напівавтоматичне коригування електронних карт з використанням даних, отриманих з електронних засобів інформації у форматі електронної карти; та

.3 автоматичне коригування електронних карт з використанням файлів оновлення, отриманих за допомогою комунікаційних каналів електронних даних.

У випадку, коли дані, які не було оновлено, використовуються для створення небезпечної ситуації, особи, які проходять підготовку, повинні здійснити коригування карти для цього випадку.

62. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 під'єднання ЗАРП до ЕКНІС;

.2 індикації векторів швидкості цілі;

.3 індикації шляхів цілей;

.4 архівації шляхів цілей;

.5 перегляду таблиці цілей;

.6 перевірки сполучення накладання радіолокаційного зображення з картографічним зображенням;

.7 імітації одного або більше маневрів;

.8 коригування місцезнаходження власного судна з використанням початкової точки відліку,отриманою системою ЗАРП; та

.9 коригування з використанням курсору та електронного пульту ЗАРП.

Також дивіться розділ B-I/12, Керівництво стосовно використання тренажерів (відносно радіолокатора та ЗАРП), особливо пункти з 17 по 19 та з 36 по 38.

63. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 підтримки взаємодії з АІС;

.2 тлумачення даних АІС;

.3 індикації векторів швидкості цілі;

.4 індикації шляхів цілей; та

.5 архівації шляхів цілей.

64. Особи, які проходять підготовку повинні придбати розуміння використання, переваг та обмежень експлуатаційних попереджень ЕКНІС і уміння правильної настройки органів управління, коли це є застосовним, для уникнення небажаних перешкод.

65. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 методів перевірки несправностей ЕКНІС, в тому числі функціональних самостійних перевірок;

.2 заходів застереження, яких необхідно вживати у випадку виникнення несправності; а також

.3 відповідних резервних засобів перехід на резервну систему та судноводіння з її використанням.

66. Інструктори повинні проаналізувати результати усіх завдань, які були пройдені усіма особами, які проходять підготовку, та роздрукувати їх. Час, витрачений на опит, повинен складати від 10% до 15% загального часу, що використовується для занять на тренажері.

67. Експлуатаційні вимоги стосовно факультативного тренажерного обладнання, використовуваного для підготовки та/чи оцінки компетентності або демонстрації навичок, наводяться нижче. Такі форми тренажерної підготовки включають, не обмежуючись цим, наступні типи:

.1 судноводіння та несення вахти;

.2 управління судном та маневрування;

.3 обробка та розміщення вантажів;

.4 передача повідомлень та радіозв'язок; а також

.5 експлуатація головних установок та допоміжних механізмів.

68. Тренажерне обладнання з судноводіння та несення вахти, додатково до всіх застосовних експлуатаційних вимог, викладених у розділі A-I/12, повинно бути здатним імітувати навігаційне обладнання та органи управління на містку, які, в свою чергу, відповідають усім застосовним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, зокрема включати пристрій, що подає звукові сигнали, та:

.1 створювати експлуатаційне середовище у реальному часі, в тому числі органи управління судноводінням та приладами й устаткуванням зв'язку, що стосуються виконання завдань з судноводіння і завдань з несення вахти, та навичок маневрування, які підлягають оцінці;

.2 забезпечувати реальну візуальну ситуацію у денних або нічних умовах, у тому числі мінливу видимість, або ситуацію тільки в нічних умовах, як вона спостерігається з містка, з мінімальним горизонтальним сектором обзору, доступним для особи, яка навчається, при спостереженні за секторами, відповідними завданням та цілям з судноводіння і несення вахти; а також

.3 реалістично відтворювати динаміку "власного судна" в умовах відкритого моря, зокрема вплив погоди, припливів, течій та взаємодії з іншими суднами; та

.4 відтворювати реальні процедури зв'язку служби управління рухом суден між судном та берегом.

69. Додатково до відповідності експлуатаційним вимогам, викладеним у пункті 17, тренажерне обладнання з управління судном має:

.1 забезпечувати реальну візуальну ситуацію, як вона спостерігається з містка в денних та нічних умовах з мінливою видимістю по всьому мінімальному горизонтальному сектору обзору, доступному для особи, яка навчається, при спостереженні секторів, відповідних завданням та цілям навчання стосовно маневрування та управління судном; а також

.2 реалістично відтворювати динаміку "власного судна" в ускладнених водах, в тому числі мілководдя та береговий ефект.

70. Моделі суден, які управляються людиною, використовуються для імітації управління та маневрування судном; додатково до експлуатаційних стандартів, викладених у пунктах 68.3 та 69.2, таке обладнання має:

.1 бути спроектовано у такому масштабі, який точно відображає розміри, площу, об'єм і водотоннажність, швидкість, час та кутову швидкість повороту реального судна; а також

.2 включати органи управління стерном і двигунами, що реагують в правильному масштабі часу.

71. Тренажерне обладнання з обробки та розміщення вантажів повинно бути здатним відтворювати обладнання з обробки вантажу та управління операціями, що відповідає всім застосовуваним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, та включати пристрої для:

.1 створення реального експлуатаційного середовища, в тому числі пост управління вантажними операціями з такими приладами, які відповідають конкретному типу імітованої вантажної системи;