Розділ A-VI/6
Обов'язкові мінімальні вимоги до підготовки та інструктажу з питань, пов'язаних з охороною, для усіх моряків
Стандарт компетентності для ознайомлювальної підготовки з питань охорони
1. Усі особи, які не є пасажирами, до призначення на судно для виконання службових обов'язків чи робіт на морському судні, яке зобов'язане відповідати положенням Кодексу ОСПЗ, повинні пройти схвалену ознайомлювальну підготовку з питань, пов'язаних з охороною, беручи до уваги керівництво, надане у частині B, щоб мати змогу:
.1 повідомляти про випадки, пов'язані з охороною, у тому числі загрозу нападу або напад піратів або озброєних грабіжників;
.2 знати процедури, які необхідно виконувати у випадку виявлення загрози для охорони; та
.3 приймати участь в пов'язаних з охороною процедурами та діях у надзвичайних ситуаціях.
2. Моряки, які призначені на судно для виконання службових обов'язків з питань безпеки чи робіт, повинні, до призначення таких обов'язків, пройти ознайомлювальну підготовку з питань, які відносяться до охорони, для виконання своїх призначених обов'язків, беручи до уваги керівництво, наведене у частині B.
3. Ознайомлювальна підготовка з питань охорони повинна проводитись особою командного складу, відповідальною за охорону судна або особою, яка має таку ж кваліфікацію.
Стандарт компетентності для підготовки з усвідомлення важливості питань охорони
4. Моряки, які працюють або зайняті на будь-якій посаді у складі персоналу на судні, що повинно відповідати положенням Кодексу ОСПЗ, не маючі призначених обов'язків з охорони, перш ніж їм будуть призначені будь-які обов'язки на судні, повинні:
.1 пройти відповідну схвалену підготовку або інструктаж з усвідомлення важливості питань охорони, як наведено у таблиці A-VI/6-1;
.2 надати доказ того, що вони досягли необхідного стандарту компетентності для виконання завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-1, шляхом:
.2.1 демонстрації компетентності відповідно до методів та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/6-1; а також
.2.2 складання екзамену або систематичної оцінки як частини підготовки за схваленою програмою з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/6-1.
Положення перехідного періоду
5. До 1 січня 2014 року моряки, які приступили до роботи на судні до дати набуття чинності цього розділу, повинні підтвердити, що вони відповідають вимогам пункту 4 шляхом:
.1 схваленого стажу роботи на судні у якості персоналу судна протягом загалом не менше шести місяців з попередніх трьох років; або
.2 виконання функцій охорони, які вважається рівноцінними стажу роботи на судні, що вимагається в пункті 5.1; або
.3 проходженням схваленої перевірки; або
.4 успішного завершення схваленої підготовки.
Стандарт компетентності для моряків, яким призначені обов'язки з охорони
6. Кожний моряк, призначений виконувати обов'язки з питань охорони, зокрема з діяльністю, пов'язаною з боротьбою з тероризмом та озброєним пограбуванням, повинен продемонструвати компетентність у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-2;
7. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/6-2, повинен бути достатнім для того, щоб дозволити виконувати кожному кандидату призначені обов'язки з питань охорони на судні, зокрема діяльність, пов'язану з боротьбою з піратством та озброєним пограбуванням.
8. Кожен кандидат на здобуття свідоцтва повинен представити доказ досягнення необхідного стандарту компетентності:
.1 шляхом демонстрації компетентності у виконанні завдань і обов'язків та несення відповідальності, перелічених в колонці 1 таблиці A-VI/6-2, відповідно до методів демонстрації та критеріїв для оцінки компетентності, зазначених у колонках 3 і 4 цієї таблиці, та
.2 за допомогою екзамену або систематичної, в ході підготовки, оцінки, як частини схваленої програми підготовки, що охоплює матеріал, викладений у колонці 2 таблиці A-VI/6-2.
Положення перехідного періоду
9. До 1 січня 2014 року моряки, які приступили до роботи на судні до дати набуття чинності цього розділу, повинні продемонструвати компетенцію у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-2, шляхом:
.1 схваленого стажу роботи на судні у якості суднового персоналу, якому призначені обов'язки з охорони, протягом загалом не менше шести місяців з попередніх трьох років; або
.2 виконання функцій охорони, які вважається рівноцінними стажу роботи на судні, що вимагається в пункті 9.1; або
.3 проходженням схваленої перевірки; або
.4 успішного завершення схваленої підготовки.
Таблиця A-VI/6-1
Специфікація мінімального стандарту компетентності з усвідомлення важливості питань охорони
Таблиця A-VI/6-2
Специфікація мінімального стандарту компетентності для моряків, яким призначені обов'язки стосовно охорони
| Колонка 1 | Колонка 2 | Колонка 3 | Колонка 4 |
| Сфера компетенції | Знання, розуміння та професійні навички | Методи демонстрації компетентності | Критерії для оцінки компетентності |
| Підтримка умов, встановлених у плані охорони судна | Робоче знання термінів та визначень стосовно охорони на морі, зокрема елементи, що можуть бути пов'язані з піратством та озброєним пограбуванням. Знання міжнародної політики у галузі охорони на морі та обов'язків урядів, компаній та окремих осіб, зокрема робоче знання елементів стосовно піратства та озброєного пограбування. Знання рівнів охорони на морі та їх вплив на заходи та процедури охорони на судні та на портових засобах. Знання процедур передачі повідомлень, пов'язаних з охороною. Знання процедур та вимог щодо проведення навчання та занять згідно з відповідними конвенціями, кодексами та циркулярами IMO, зокрема робоче знання тих, що можуть відноситись до боротьби з піратством та озброєним пограбуванням. Знання процедур для проведення перевірок та інспекцій, а також контролю і нагляду за діями у галузі охорони, вказаними в плані охорони судна. Знання планів дії в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з охороною, і процедур для реагування на погрози охороні або порушення заходів охорони, включаючи положення про підтримку найважливіших операцій взаємодії судно/порт, зокрема робоче знання тих, що можуть відноситись до піратства та озброєного пограбування. | Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки. | Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року , з поправками. Законодавчі вимоги, що відносяться до охорони, визначені правильно. Зв'язок в області обов'язків є чітким і зрозумілим. |
| Розпізнання ризиків та загроз стосовно охорони | Знання документації з охорони, зокрема Декларацію по охороні. Знання способів, що використовуються для подолання заходів з охорони, зокрема тих, які використовуються піратами та озброєними грабіжниками. Знання, що дозволяють розпізнавати потенційну загрозу стосовно охорони. Знання, що дозволяють розпізнавати зброю, небезпечні речовини і прилади, та обізнаність про збиток, який вони можуть заподіяти. Знання способів методів управління неорганізованою масою людей та їх контролю, де це необхідно. Знання правил поводження із конфіденційною інформацією та повідомленнями, що відносяться до охорони. Знання методики фізичного догляду і перевірок без розтину. | Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки. | Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року , з поправками. |
| Проведення регулярних перевірок охорони на судні | Знання способів нагляду за районами обмеженого доступу. Знання питань контролю за доступом на судно і до районів обмеженого доступу на судні. Знання методики ефективного контролю за районами палуби і в безпосередній близькості від судна. Знання методів ефективного нагляду за палубами та районами довкола судна. Знання методів перевірки, пов'язаних з вантажем і судновими запасами. Знання методів контролю посадки, висадки і доступу на борт людей та завантаження і розвантаження їх майна. | Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки. | Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС з поправками. |
| Належне використання устаткування і системи охорони, якщо вони є | Загальне знання різних типів устаткування і систем охорони, зокрема тих, які можуть використовуватися у випадку нападу піратів, та обмежень такого устаткування і систем. Знання необхідності перевірок, калібрування і технічного обслуговування систем й устаткування охорони, особливо під час рейсу. | Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки. | Операції з устаткуванням та системами проводяться відповідно до встановлених інструкцій з експлуатації устаткування та з урахуванням обмежень устаткування і систем. Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року , з поправками. |
ГЛАВА VII
Стандарти стосовно альтернативного дипломування
Розділ A-VII/1
Видача альтернативних дипломів
1. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні експлуатації, згідно з положеннями глави VII додатка до Конвенції, повинен пройти відповідне навчання, підготовку та відповідати стандарту компетентності для виконання всіх функцій, визначених у таблиці A-II/1 або у таблиці A-III/1. Функції, визначені в таблицях A-II/1 або A-III/1 відповідно, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цих таблицях для відповідних функцій.
2. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління як особа, яка здійснює командування судном валовою місткістю 500 і більше, або особа, на яку буде покладене командування судном у випадку неспроможності особи, яка здійснює командування, виконувати свої обов'язки, повинен, додатково до задоволення стандарту компетентності, викладеного у таблиці A-II/1, отримати відповідну освіту, пройти підготовку та відповідати стандартам компетентності для виконання всіх функцій, зазначених у таблиці A-II/2. Функції, вказані в таблицях глави III цієї частини, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, визначеним у цих таблицях для відповідних функцій.
3. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління як особа, яка відповідає за механічні установки судна з потужністю головної енергетичної установки 750 кВт або більше, або особа, на яку буде покладена ця відповідальність у випадку неспроможності особи, відповідальної за механічні установки судна, виконувати свої обов'язки, повинен, додатково до задоволення стандарту компетентності, визначеного у таблиці A-III/1, отримати відповідну освіту, пройти підготовку та відповідати стандартам компетентності для виконання всіх функцій, визначених у таблиці A-III/2. Функції, визначені в таблицях глави II цієї частини, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним в цих таблицях для відповідних функцій.
4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця на допоміжному рівні:
.1 з судноводіння або суднових механічних установок, повинен пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для виконання функцій, визначених або у таблиці A-II/4 або у таблиці A-III/4. Функції, визначені у таблиці A-III/4 або A-II/4 відповідно, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цих таблицях для відповідних функцій;
.2 в якості матроса першого класу повинен, на додаток до відповідності зі стандартом компетентності, визначеним у таблиці A-II/4, пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для усіх функцій, визначених у таблиці A-II/5. Функції, визначені у таблицях A-III/4 або A-III/5, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цій(их) таблиці(ях) для відповідної(их) функції(й); а також
.3 в якості моториста першого класу повинен, на додаток до відповідності зі стандартом компетентності, визначеним у таблиці A-III/4, пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для усіх функцій, визначених у таблиці A-III/5. Функції, визначені у таблицях A-II/4 або A-II/5, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цій(их) таблиці(ях) для відповідної(их) функції(й).
Розділ A-VII/2
Дипломування моряків
1. Згідно з вимогами підпункту 1.3 правила VII/1, кожний кандидат на отримання диплома згідно положень глави VII на рівні експлуатації стосовно функцій, зазначених у таблицях A-II/1 та A-III/1, повинен:
.1 мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців, при цьому стаж повинен включати період щонайменш шість місяців виконання обов'язків у машинному відділенні під контролем кваліфікованого механіка та, коли вимагаються функції судноводіння, період щонайменш шість місяців виконання обов'язків з несення вахти на містку під контролем кваліфікованого вахтового помічника капітана; а також
.2 пройти, під час цього стажу роботи, програми підготовки на судні, схвалені як такі, що задовольняють відповідні вимоги розділів A-II/1 і A-III/1 та документально підтверджені в схваленій Книзі реєстрації підготовки.
2. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління, згідно з положеннями глави VII, при поєднанні функцій, зазначених у таблицях A-II/2 і A-III/2, повинен мати схвалений стаж роботи на судні, пов'язаний з функціями, які підлягають внесенню у підтвердження до диплома:
.1 "для осіб, які не здійснюють командування судном або не несуть відповідальності за механічні установки судна" - 12 місяців виконання обов'язків на рівні експлуатації, що стосуються правила III/2 або III/3, залежно від випадку, та, коли вимагаються функції судноводіння на рівні управління, щонайменш 12 місяців виконання обов'язків з несення вахти на містку на рівні експлуатації;
.2 "для осіб, які здійснюють командування судном або несуть відповідальність за механічні установки судна" - не менше 48 місяців, включаючи термін, вказаний у пункті 2.1 цього розділу, виконуючи, як дипломована особа командного складу, обов'язки, що стосуються функцій, які вказані у підтвердженні до диплома, з яких 24 місяці - виконання функцій, зазначених у таблиці A-II/1, та 24 місяці - виконання функцій, зазначених у таблицях A-III/1 і A-III/2.
3. Відповідно до вимог пункту 1.3 правила VII/1 кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця згідно з положеннями глави VII на допоміжному рівні функцій, визначених у таблицях A-II/4 та A-III/4, повинні:
.1 мати схвалений стаж роботи на судні, зокрема не менше 12 місяців досвіду, який складається з:
.1.1 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням ходової навігаційної вахти; та
.1.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням машинної вахти; або
.2 пройти спеціальну підготовку або перед виходом у море, або на судні, у тому числі схвалений стаж роботи на судні не менше 4 місяців, який складається з:
.2.1 виконання протягом не менше 2 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням ходової навігаційної вахти; а також
.2.2 виконання протягом не менше 2 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням машинної вахти;
.3 мати стаж роботи на судні, пройти підготовку та отримати досвід, як це вимагається пунктом 3.1 або 3.2, під безпосереднім керівництвом належним чином кваліфікованої особи командного або рядового складу.
4. Відповідно до вимог пункту 1.3 правила VII/1 кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця згідно з положеннями глави VII на допоміжному рівні з функцій, визначених у таблицях A-II/5 або A-III/5, на посаді повинен, маючи кваліфікацію для виконання обов'язків в якості особи рядового складу, які входять до складу навігаційної та машинної вахти, відповідати стандартам компетентності, визначеними у розділах A-II/5 та A-III/5 Кодексу ПДНВ та:
.1 мати схвалений стаж роботи на судні, протягом не менше 30 місяців, який включає:
.1.1 виконання протягом не менше 18 місяців обов'язків матроса першого класу, та
.1.2 виконання протягом не менше 12 місяців обов'язків моториста першого класу; або
.2 пройти схвалену програму підготовки та мати схвалений стаж роботи на судні не менше 18 місяців, який включає:
.2.1 виконання протягом не менше 12 місяців обов'язків матроса першого класу; та
.2.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків моториста першого класу; або
.3 пройти схвалену програму спеціальної підготовки для роботи у складі об'єднаної палубної та машинної команди, маючи не менше 12 місяців схваленого стажу роботи на судні в об'єднаній палубній та машинній команді, який включає:
.3.1 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків матроса першого класу; та
.3.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків моториста першого класу.
Розділ A-VII/3
Принципи, що визначають видачу альтернативних дипломів
(Положення відсутні)
ГЛАВА VIII
Стандарти стосовно несення вахти
Розділ A-VIII/1
Придатність до виконання обов'язків
1. Адміністрації повинні брати до уваги небезпеку, що викликається втомленістю моряків, особливо тих, до чиїх обов'язків відноситься безпечна та захищена експлуатація судна.
2. Всі особи, призначені виконувати обов'язки вахтового помічника капітана або особи рядового складу, які входять до складу вахти, а також особи, яким призначено виконання обов'язків стосовно забезпечення безпеки та охорони, а також запобігання забрудненню, повинні мати час на відпочинок не менше, ніж:
.1 щонайменш 10 годин відпочинку протягом 24-годинного періоду; та
.2 77 годин протягом будь-якого 7-денного періоду.
3. Години відпочинку можуть бути розділені не більше ніж на 2 періоди, один з яких повинен тривати щонайменш 6 годин, а проміжки часу між періодами відпочинку не повинні перевищувати 14 годин.
4. Вимоги стосовно періодів відпочинку, викладені в пунктах 2 та 3, не обов'язково повинні дотримуватися у випадку аварійної ситуації чи в інших надзвичайних умовах експлуатації. Збори по тривозі, навчання з боротьби з пожежею та використанням рятувальних шлюпок, а також навчання, приписані національним законодавством та правилами, а також міжнародними документами, повинні проводитися таким чином, щоб зменшити порушення тривалості відпочинку до мінімуму, а навчання не викликали втому.
5. Адміністрації повинні вимагати, щоб розклад несення вахти був розміщений у легкодоступному місці. Розклади повинні складатися у стандартному форматі на робочій мові або мовах на судні та на англійській мові.
6. Якщо моряк прибуває за викликом, у разі, наприклад, машинного приміщення, яке не обслуговується, він повинен отримати достатній період відпочинку у якості компенсації, якщо звичайний період відпочинку переривається через виклики для проведення робіт.
7. Адміністрації повинні вимагати, щоб записи щоденних годин відпочинку моряків велися у стандартному форматі на робочій мові або мовах на судні та на англійській мові, з метою забезпечити можливість нагляду та перевірки відповідно до положень цього розділу. Моряки повинні отримувати копії записів, які стосуються них самих, та які повинні бути затверджені капітаном або уповноваженою капітаном особою та моряками.
8. Ніщо у цьому розділі не повинно вважатися таким, що завдає шкоди праву капітана судна вимагати від моряка виконання роботи у будь-який час, необхідний для негайного забезпечення безпеки судна, осіб на його борту чи вантажу або з метою надання допомоги іншим суднам та особам, що зазнають лиха на морі. Відповідно, капітан може призупиняти дію графіку годин відпочинку та вимагати, щоб моряк працював у будь-який необхідний час, доти не відновиться нормальна ситуація. В можливо короткий строк, одразу після відновлення нормальної ситуації, капітан повинен забезпечити, щоб усі моряки, які працювали у запланований графіком час відпочинку, отримали достатній період відпочинку.
9. Сторони можуть приймати виняткові рішення стосовно необхідних годин відпочинку у викладених вище пунктах 2.2 та 3, за умови, що час відпочинку складає не менше 70 годин протягом будь-якого 7-денного періоду.
Винятки стосовно тижневого періоду відпочинку, передбаченого у пункті 2.2, повинні допускатися не більше ніж на два тижні підряд. Інтервали між двома періодами надання винятків на судні не повинні бути вдвічі менші ніж тривалість винятку стосовно відпочинку.
Години відпочинку, викладені у пункті 2.1, можуть бути розділені не більше ніж на 3 періоди, один з яких повинен тривати щонайменш 6 годин, а жоден з інших двох періодів не повинен тривати менше ніж одну годину. Інтервали між періодами відпочинку не повинні перевищувати 14 годин. Винятки стосовно відпочинку не повинні тривати за межами двох 24-годинних періодів протягом 7 днів.
Винятки повинні, наскільки це можливо, враховувати керівництво стосовно попередження стану втоми, викладеного у розділі B-VIII/1.
10. Кожна Адміністрація повинна встановити, з метою попередження зловживання алкоголем, обмеження, що не повинне перевищувати 0.05% рівня алкоголю у крові (РАК) або 0,25 мг/л алкоголю з подиху або кількість алкоголю, яка призводить до такої концентрації алкоголю у капітанів, осіб командного складу та інших моряків під час виконання призначених обов'язків, пов'язаних з забезпеченням безпеки, охорони та захисту навколишнього середовища.
Розділ A-VIII/2
Організація та принципи несення вахти
ЧАСТИНА 1 - ДИПЛОМУВАННЯ
1. Вахтовий помічник капітана повинен мати належну кваліфікацію згідно з положеннями глави II або глави VII, які стосуються обов'язків, пов'язаних з несенням ходової вахти або вахти на стоянці.
2. Вахтовий механік повинен мати належну кваліфікацію згідно з положеннями глави III або глави VII, які стосуються обов'язків, пов'язаних з несенням вахти у машинному відділенні.
ЧАСТИНА 2 - ПЛАНУВАННЯ РЕЙСУ
Загальні вимоги
3. Рейс, що має відбутися, повинен плануватися заздалегідь, беручи до уваги всю інформацію, що цього стосується, а будь-який прокладений курс повинен бути перевірений до початку рейсу.
4. Старший механік повинен, після консультації з капітаном, заздалегідь визначити потреби рейсу, що має відбутися, беручи до уваги потреби стосовно палива, води, мастильних матеріалів, хімікатів, витратних та інших запасних частин, інструментів, запасів та будь-які інші потреби.
Планування до початку кожного рейсу
5. До початку кожного рейсу капітан кожного судна повинен забезпечити, щоб передбачуваний шлях з порту відходу до першого порту заходу планувався, використовуючи відповідні карти та інші навігаційні посібники, необхідні для рейсу, що має відбутися, які містять точну, повну та відкоректовану інформацію стосовно тих навігаційних обмежень та небезпек, які мають постійний або передбачуваний характер, та які стосуються безпеки плавання судна.
Перевірка та прокладання запланованого шляху
6. Після закінчення перевірки планування шляху, беручи до уваги всю інформацію, що до нього відноситься, запланований шлях повинен бути прокладений на відповідних картах та бути постійно доступним для вахтового помічника капітана, який до того як судно ляже на відповідний курс, зобов'язаний перевірити його.
Відхилення від запланованого шляху
7. Якщо під час рейсу прийнято рішення про зміну наступного порту заходу, що знаходиться на запланованому шляху, або якщо судну необхідно суттєво відхилитися від запланованого шляху з інших причин, змінений шлях повинен прокладатися до того, як судно істотно відхилиться від початкового запланованого шляху.
ЧАСТИНА 3 - ПРИНЦИПИ НЕСЕННЯ ВАХТИ В ЦІЛОМУ
8. Несення вахти має ґрунтуватися на основі наступних принципів управління ресурсами на містку та у машинному відділенні:
.1 належна організація вахтового персоналу повинна забезпечуватися відповідно до ситуацій;
.2 будь-які обмеження в кваліфікації або придатності до несення вахти окремих осіб повинні враховуватися під час розміщення вахтового персоналу;
.3 повинно бути встановлено розуміння членами вахтового персоналу особистої ролі та відповідальності кожного з них, а також їхні ролі у колективі;
.4 капітан, старший механік та вахтовий помічник капітана судна повинні підтримувати належне несення вахти, максимально ефективно використовуючи усі наявні ресурси, такі як інформація, установки/обладнання та інший персонал;
.5 члени вахтового персоналу повинні розуміти функції та роботу установок/обладнання та бути ознайомлені з їх управлінням;
.6 члени вахтового персоналу повинні розуміти інформацію та способи реагування на інформацію, яка надходить від кожного поста/установки/обладнання;
.7 інформація, яка надходить з постів/установок/обладнання, повинна бути розповсюджена належним чином серед усього вахтового персоналу;
.8 члени вахтового персоналу повинні постійно обмінюватися відповідною інформацією у будь-якій обстановці; та
.9 члени вахтового персоналу повинні без вагань повідомляти капітана, старшого механіка та вахтового помічника капітана судна будь-які сумніви щодо того, яких заходів необхідно вжити в інтересах забезпечення безпеки.
ЧАСТИНА 4 - НЕСЕННЯ ВАХТИ У МОРІ
Принципи, які стосуються несення вахти в цілому
9. Сторони повинні звертати увагу компаній, капітанів, старших механіків та вахтового персоналу на наступні принципи, яких необхідно дотримуватися для забезпечення постійного безпечного несення вахти.
10. Капітан кожного судна зобов'язаний забезпечувати належну організацію безпечної ходової навігаційної або вантажної вахти. Під загальним керівництвом капітана вахтові помічники несуть відповідальність за безпечне судноводіння під час своєї вахти, приділяючи особливу увагу заходам по уникненню зіткнення та посадки на мілину.
11. Старший механік кожного судна зобов'язаний, після консультації з капітаном, забезпечувати належну організацію несення безпечної вахти в машинному відділенні.
Захист морського середовища
12. Капітан, особи командного та рядового складу повинні уявляти собі серйозні наслідки експлуатаційного або аварійного забруднення морського середовища та вживати всіх можливих заходів застереження для запобігання такому забрудненню, особливо в рамках відповідних міжнародних і портових правил.
Частина 4-1 - Принципи несення ходової навігаційної вахти
13. Вахтовий помічник капітана є представником капітана та постійно несе основну відповідальність за безпечність плавання судна та дотримання Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з поправками.
Спостереження
14. Належне спостереження повинно постійно проводитися відповідно до правила 5 Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з метою:
.1 підтримання постійної пильності за допомогою зору і слуху, а також всіма іншими наявними засобами стосовно будь-якої значної зміни у робочій обстановці;
.2 всебічної оцінки обстановки та ризику зіткнення, посадки на мілину та інших навігаційних небезпек; та
.3 виявлення суден або літальних апаратів, які зазнають лиха, осіб, потерпілих аварію корабля, затонулих суден, їх уламків та інших небезпек для судноплавства.
15. Спостерігач повинен мати можливість повністю приділяти свою увагу належному спостереженню; він не повинен брати на себе та йому не можна доручати ніяких інших обов'язків, які можуть завадити йому виконувати це завдання.
16. Обов'язки спостерігача та стернового є різними; стерновий, який стоїть за стерном, не повинен вважатися спостерігачем; це положення не розповсюджується на малі судна, за умови безперешкодного кругового огляду з місця стернового, відсутності погіршення видимості в нічний час або будь-яких інших перешкод для ведення належного спостереження. У денний час вахтовий помічник капітана може залишатися єдиним спостерігачем, за умови, що в кожному такому випадку:
.1 обстановка оцінена ретельно, та встановлено, без сумніву, що це безпечно;
.2 повністю враховані всі відповідні фактори, зокрема, але не обмежуючись такими:
- стан погоди;
- видимість;
- інтенсивність руху суден;
- близькість навігаційних небезпек; та
- підвищена увага, необхідна під час плавання у районах систем розподілу руху, або поблизу них; а також
.3 є можливість негайного посилення вахти на містку у випадку, коли цього вимагає обстановка, що змінилася.
17. Під час визначення того, чи є склад ходової навігаційної вахти достатнім для забезпечення постійного належного спостереження, капітан повинен враховувати всі відповідні фактори, в тому числі зазначені у цьому розділі Кодексу, а також такі фактори:
.1 видимість, стан погоди та моря;
.2 інтенсивність руху суден та інші види діяльності, які відбуваються в районі плавання судна;
.3 необхідність підвищеної уваги під час плавання у системах розподілу руху або поблизу них чи інших заходів стосовно встановлення шляхів руху судна;
.4 додаткове робоче навантаження, що викликається характером функцій судна, безпосередніми експлуатаційними вимогами та передбачуваними маневрами;
.5 придатність будь-яких членів екіпажу, які за необхідністю можуть бути включені до складу вахти, до виконання відповідних обов'язків;
.6 знання та впевненість у професійній придатності осіб командного складу та екіпажу судна;
.7 досвід кожного вахтового помічника капітана та його знання обладнання порядку дій і маневрених характеристик судна;
.8 роботи, що здійснюються на судні у будь-який конкретний час, в тому числі радіозв'язок та можливість негайного посилення вахти на містку у випадку необхідності;
.9 робочий стан приладів та органів управління на містку, зокрема системи аварійно-попереджувальної сигналізації;
.10 управління стерном і гребним гвинтом та маневрені характеристики судна;
.11 розміри судна та огляд з місця, з якого зазвичай управляється судно;
.12 конфігурація містка у тій мірі, в якій така конфігурація може перешкоджати вахтовому виявляти візуально або на слух будь-яку зміну в оточуючій обстановці; а також
.13 будь-який інший відповідний стандарт, процедуру або керівництво, що стосуються організації вахти та придатності до виконання обов'язків, які прийняті Організацією.
Організація вахти
18. При визначенні складу вахти на ходовому містку, який може включати належно підготовлених кваліфікованих осіб рядового складу, повинні, між іншим, враховуватися такі фактори:
.1 безперервна присутність вахтового персоналу на ходовому містку;
.2 стан погоди, видимість, а також світлий або темний час доби;
.3 близькість навігаційних небезпек, які можуть викликати необхідність виконання додаткових штурманських обов'язків від вахтового помічника капітана;
.4 використання й технічний стан навігаційних засобів, таких як ЕКНІС, радіолокатор або електрорадіонавігаційні засоби, а також будь-якого іншого обладнання, яке впливає на безпеку плавання судна;
.5 наявність на судні автоматичного стернового;
.6 несення на судні радіовахти;
.7 органи управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, сигналізація та індикатори, передбачені на містку, порядок їх використання і обмеження; а також
.8 будь-які незвичайні вимоги під час несення ходової навігаційної вахти, які можуть бути викликані особливими умовами експлуатації.
Прийняття вахти
19. Вахтовий помічник капітана не повинен передавати вахту помічнику, який заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що останній є неспроможним належним чином виконувати обов'язки з несення вахти, і в такому випадку він повинен повідомити про це капітана.
20. Помічник, який заступає на вахту, повинен впевнитися в тому, що весь персонал його вахти здатен виконувати свої обов'язки у повному обсязі, зокрема, є повністю адаптованим до умов нічного спостереження. Помічник, який заступає на вахту, не повинен приймати вахту до тих пір, поки його зір повністю не адаптується до умов видимості.
21. Перед тим як прийняти вахту, вахтові помічники, які заступають на вахту, повинні пересвідчитися у розрахованому або істинному місцезнаходженні судна та підтвердити його прокладений шлях, курс і швидкість, перевірити органи управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, та врахувати будь-які навігаційні небезпеки, які можуть зустрітися під час їх вахти.
22. Помічники, які заступають на вахту, повинні особисто пересвідчитися стосовно:
.1 розпоряджень по вахті та інших особливих інструкцій капітана, які стосуються плавання судна;
.2 місцезнаходження судна, його курсу, швидкості та осадки;
.3 переважаючих та прогнозованих припливів, течій, погоди, видимості та впливу цих факторів на курс і швидкість;
.4 порядку використання головних двигунів для здійснення маневру, якщо головні двигуни управляються з містка; а також
.5 навігаційної ситуації, в тому числі зазначеного нижче, але не обмежуючись цим:
.5.1 робочий стан усього навігаційного обладнання та обладнання з безпеки, що використовується або, можливо, буде використовуватися протягом вахти;
.5.2 поправки магнітних та гірокомпасів;
.5.3 наявність та переміщення суден, які знаходяться у межах видимості, або суден, про які відомо, що вони знаходяться поблизу;
.5.4 умови та небезпеки, які можуть зустрітися протягом вахти; а також
.5.5 можливий вплив крену, диференту, густини води та збільшення осадки від швидкості судна на запас води під кілем.
23. Якщо під час здачі вахти виконується маневр або інша дія для ухилення від будь-якої небезпеки, здачу вахти необхідно відкласти до моменту, коли ця дія буде повністю закінчена.
Несення ходової навігаційної вахти
24. Вахтовий помічник капітана повинен:
.1 нести вахту на ходовому навігаційному містку;
.2 не залишати місток за будь-яких обставин без належної заміни;
.3 продовжувати нести відповідальність за безпеку плавання судна, незважаючи на присутність на містку капітана доти, доки він не буде конкретно інформований про те, що капітан прийняв на себе таку відповідальність, та це є не буде взаємно зрозумілим.
25. Під час вахти для забезпечення плавання по заданому шляху, вахтовий помічник капітана повинен перевіряти через достатньо часті інтервали часу курс, місцезнаходження та швидкість судна, використовуючи для цього будь-які доступні навігаційні засоби.
26. Вахтовий помічник капітана повинен досконало знати розташування та роботу всього суднового навігаційного обладнання і обладнання для забезпечення безпеки, беручи до уваги їхні експлуатаційні обмеження.
27. Вахтовий помічник не повинен брати на себе та йому не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають безпечному плаванню судна.
28. Під час використання радіолокатора вахтовий помічник повинен мати на увазі необхідність постійного дотримання положень з використання радіолокатора, викладених у чинних Міжнародних правилах запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками.
29. У випадку необхідності вахтовий помічник капітана повинен без сумнівів використовувати стерно, двигуни і звукову сигнальну апаратуру. Однак, необхідно надавати своєчасне попередження про передбачувані зміни швидкості обертів головного двигуна, якщо це можливо, або ефективно використовувати органи управління у разі машинного приміщення, що періодично не обслуговується, відповідно до процедур, які застосовуються.
30. Вахтові помічники повинні знати характеристики керованості їхнього судна, зокрема шляхи, які судно проходить до повної зупинки, та повинні враховувати, що інші судна можуть мати різні характеристики керованості.
31. Усі дії, виконані під час вахти, що стосуються плавання судна, повинні належним чином документуватися.
32. Особливо важливо, щоб у будь-який час вахтовий помічник забезпечував проведення належного спостереження. На суднах, де штурманська рубка відділена від стернової, вахтовий помічник капітана може заходити в штурманську рубку у випадку необхідності, на короткий період для виконання необхідних штурманських обов'язків, але перед цим йому слід впевнитися, що це безпечно та що в період його відсутності буде забезпечене належне спостереження.
33. Перевірка роботи суднового навігаційного обладнання, коли судно знаходиться в морі, повинна виконуватися настільки часто, наскільки це є практично доцільним, та коли дозволяють обставини, зокрема коли очікуються небезпеки, які можуть вплинути на безпеку плавання судна. Коли необхідно, слід виконувати відповідні записи. Такі перевірки також повинні проводитися до прибуття в порт та до відходу з порту.
34. Вахтовий помічник капітана повинен проводити регулярні перевірки для забезпечення:
.1 утримання судна на правильному курсі особою, яка стоїть за стерном, або автоматичним стерновим;
.2 визначення поправок головного магнітного компаса не менше одного разу на вахту й, коли це можливо, після кожної значної зміни курсу; частого звірення показників гіро- і головного магнітного компасів та узгодженості репітерів з основним компасом;
.3 перевірки переходу з автоматичного управління стерном на ручне управління, щонайменш один раз за вахту;
.4 нормального функціонування ходових та сигнальних вогнів, а також іншого навігаційного обладнання;
.5 нормальної роботи радіообладнання згідно з пунктом 86 цього розділу; а також
.6 нормального функціонування органів управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, аварійно-попереджувальної сигналізації та індикаторів.
35. Вахтовий помічник капітана повинен враховувати необхідність постійного дотримання діючих вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС) 1974 року . Вахтовий помічник капітана повинен враховувати:
.1 необхідність завчасного виклику стернового та переходу на ручне управління стерном, щоб безпечним чином вийти з будь-якої потенційно небезпечної ситуації; а також
.2 що під час управління судном за допомогою автоматичного стернового надзвичайно небезпечно допускати розвиток ситуації до моменту, коли вахтовий помічник знаходиться один без допомоги та змушений перервати спостереження для виконання екстреної дії.
36. Вахтові помічники капітана повинні глибоко знати принципи використання встановлених на судні електронавігаційних засобів, у тому числі їхні можливості та обмеження, й використовувати кожний з цих засобів за необхідністю, а також мати на увазі, що ехолот є важливим навігаційним засобом.
37. Вахтовий помічник капітана повинен усякий раз використовувати радіолокатор під час погіршення або в очікуванні погіршення видимості та постійно під час плавання в районах інтенсивного судноплавства, ураховуючи можливості та обмеження радіолокатора.
38. Вахтовий помічник капітана повинен забезпечувати, щоб використовувані шкали дальності радіолокатора змінювалися достатньо часто для можливо більш раннього виявлення ехосигналів. Необхідно пам'ятати, що ехосигнали від невеликих об'єктів чи об'єктів, які мають погану здатність радіолокаційного відображення, можуть бути не виявлені.
39. Під час використання радіолокатора вахтовий помічник повинен вибирати відповідну шкалу дальності, уважно слідкувати за радіолокаційним зображенням та завчасно починати прокладку курсу цілей або систематичний аналіз їх руху.
40. Вахтовий помічник капітана повинен негайно повідомити капітана:
.1 якщо має місце або очікується погіршення видимості;
.2 якщо умови суднового потоку або переміщення окремих суден викликають занепокоєння;
.3 якщо виникають ускладнення стосовно збереження заданого курсу;
.4 якщо у розрахований час не виявлені берег, навігаційний знак або очікувані глибини;
.5 якщо несподівано відкрився берег, навігаційний знак або має місце зміна глибин;
.6 у разі виходу з ладу головних двигунів, органів дистанційного управління руховою установкою, стернового пристрою чи будь-якого важливого навігаційного обладнання, аварійно-попереджувальної сигналізації або індикатора;
.7 якщо має місце відмова радіообладнання;
.8 у штормову погоду, якщо існує занепокоєння стосовно можливого пошкодження;
.9 якщо на шляху судна зустрічаються небезпеки для плавання, такі як лід або уламки суден, а також
.10 у випадку будь-якої іншої аварійної ситуації або виникнення будь-яких сумнівів.
41. Незважаючи на вимогу про негайне повідомлення капітана у зазначених вище випадках, вахтовий помічник капітана повинен, крім цього, якщо будуть вимагати обставини, невідкладно вживати дії для забезпечення безпеки судна.
42. Вахтовий помічник капітана повинен надавати персоналу вахти всі відповідні інструкції та інформацію, які забезпечують несення безпечної вахти, зокрема належне спостереження.
Несення вахти в різних умовах та районах
Плавання в умовах ясної видимості
43. Вахтовий помічник повинен часто і точно брати компасні пеленги суден, що наближаються, для того, щоб своєчасно визначити небезпеку зіткнення, та мати на увазі, що така небезпека може іноді існувати навіть при помітній зміні пеленга, особливо у випадку зближення з дуже великим судном чи буксирним составом, або у випадку зближення з судном на малій відстані. Вахтовий помічник капітана повинен також уживати своєчасних та правильних заходів згідно з застосовними Міжнародними правилами запобігання зіткненню суден у морі 1972 року , з поправками, й потім перевіряти, що такі дії дають бажаний результат.
44. За умови ясної видимості, коли є можливість, вахтовий помічник капітана повинен практикуватися у використанні радіолокатора.
Плавання в умовах обмеженої видимості
45. У випадку погіршення або очікуваного погіршення видимості першим обов'язком вахтового помічника капітана є виконання відповідних вимог Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, особливо стосовно подачі туманних сигналів, руху з помірною швидкістю та готовності двигунів до негайних маневрів. Крім того, вахтовий капітана помічник повинен:
.1 повідомити капітана;
.2 виставити спостерігача;
.3 увімкнути ходові вогні; а також
.4 увімкнути радіолокатор та користуватися ним.
У темний час доби
46. Капітан та вахтовий помічник капітана під час організації спостереження повинні належним чином враховувати обладнання містка й навігаційні засоби, доступні для використання, їхні обмеження, а також вжиті процедури та заходи застереження.
Плавання у прибережних водах та районах інтенсивного судноплавства
47. Під час плавання у таких районах слід користуватися картою найбільшого масштабу, відкоригованою згідно з останньою доступною інформацією. Визначення місцезнаходження судна повинні виконуватися через короткі інтервали часу та більш ніж одним способом, коли це дозволяють обставини. Під час використання ЕКНІС, необхідно електронні навігаційні карти, що мають належний код(масштаб), та перевіряти розташування судна за допомогою незалежних засобів визначення місцезнаходження через належні інтервали часу.
48. Вахтовий помічник капітана повинен чітко розпізнавати всі навігаційні знаки, які зустрічаються.
Плавання з лоцманом на борту
49. Присутність лоцмана на борту та виконання ним своїх обов'язків не звільняє капітана або вахтового помічника капітана від їхніх функцій та обов'язків для забезпечення безпеки судна. Капітан і лоцман повинні обмінюватися інформацією стосовно плавання, місцевих умов та характеристик цього судна. Капітан і (або) вахтовий помічник капітана повинні працювати у тісному контакті з лоцманом та уважно слідкувати за місцезнаходженням судна та його рухом.
50. У випадку виникнення будь-якого сумніву стосовно дій або намірів лоцмана вахтовий помічник капітана повинен запитати у лоцмана роз'яснення, а якщо сумнів все ще залишається, негайно повідомити про це капітана та вжити будь-яких необхідних заходів до його прибуття.
Судно на якорі
51. Якщо капітан уважає за необхідне, безперервне несення ходової вахти здійснюється також під час стоянки на якорі. Коли судно стоїть на якорі, вахтовий помічник капітана зобов'язаний:
.1 якнайшвидше визначити та нанести місцезнаходження судна на відповідну карту;
.2 коли дозволяють обставини, достатньо часто перевіряти шляхом взяття пеленгів навігаційних знаків або берегових об'єктів, що легко розпізнаються, чи стоїть судно на якорі безпечно;