Директива 2006/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради про започаткування та здійснення діяльності кредитних установ (виправлене видання)

Таблиця 4

37. Для забезпечених позикових транзакцій ліквідаційний період дорівнює 20 робочим дням. Для транзакцій зворотного викупу (за виключенням випадків наскільки транзакції залучають передачу товарів або гарантованих прав, які відносяться до права володіння на товари) транзакцій позики або кредитування під цінні папери або товари, ліквідаційний період дорівнює 5 робочим дням. Для іншим капітальних ринкових транзакцій, ліквідаційний період дорівнює 10 робочим дням.

38. У таблицях з 1 по 4 та у підпунктах з 39 по 41 ступінь кредитної якості, з якою асоційоване кредитне оцінювання боргового цінного паперу, є ступенем кредитної якості, з якою кредитне оцінювання буде асоціюватися за визначенням компетентних органів згідно статей з 78 по 83. Для потреб цього підпункту застосовується підпункт 10 частини 1.

39. Для непридатних цінних паперів або для товарів, наданих у позику або проданих по транзакціях зворотного викупу або транзакціях позики або кредитування під цінні папери або товари, корегування волатильності є таким самим, як для акцій неосновного індексу, перелічених у переліку офіційної біржі.

41. Для боргових цінних паперів, які не мають рейтингу, емітованих установами та дотримуючись критеріїв придатності підпункту 8 частини 1, корегування волатильності є такими ж, як для цінних паперів, емітованих установами або корпораціями із зовнішнім кредитним оцінюванням, асоційованим з ступенями кредитної якості 2 або 3.

(ii) Власні оцінки корегувань волатильності

42. Компетентні органи дозволяють кредитним установам, які виконують вимоги, встановлені у підпунктах з 47 по 56, використовувати їх власні оцінки волатильності для обчислення корегувань волатильності, які застосовуватимуться до застави або ризикових уражуваностей.

43. Якщо боргові цінні папери мають кредитне оцінювання від визнаної ECAI, еквівалентне класу інвестицій або вищому класу, компетентні органи можуть дозволити кредитній установі обчислювати оцінку волатильності для кожної категорії цінного паперу.

44. При визначенні відповідних категорій, кредитні установи враховують тип емітента цінного паперу, зовнішнє кредитне оцінювання цінних паперів, їх остаточний термін погашення та їх модифікований термін дії. Оцінки волатильності повинні бути репрезентативними щодо цінних паперів, включених кредитною установою до певної категорії.

45. Для боргових цінних паперів, які мають кредитне оцінювання від визнаної ECAI, еквівалентне нижчому класу інвестування, та для інших придатних видів застави, корегування волатильності повинне обчислюватися для кожної індивідуальної статті.

46. Кредитна установа, яка використовує Підхід на основі власних оцінок, повинна оцінювати волатильність застави або валютної невідповідності без урахування будь-яких кореляцій між незабезпеченою ризиковою уражуваністю, заставою та/або валютними ставками.

Кількісні критерії

47. При обчисленні корегувань волатильності, використовується 99-відсотковий односторонній довірчий інтервал.

48. Ліквідаційний період дорівнює 20 робочим дням для забезпечених позикових транзакцій; 5 робочим дням для транзакцій зворотного викупу, за виключенням випадків наскільки такі транзакції використовують передачу товарів або гарантованих прав, пов'язаних з правом власності на транзакції позики або кредитування під товари або цінні папери, та 10 робочим дням для інших капітальних ринкових транзакцій.

49. Кредитні установи можуть використовувати показники корегування волатильності, обчислені відповідно до більш короткого або більш тривалого ліквідаційного періоду, збільшені або зменшені по відношенню до ліквідаційного періоду, встановленого у підпункті 48, для типу відповідної транзакції, використовуючи квадратний корінь часової формули:

50. Кредитні установи враховують неліквідність активів більш низької якості. Ліквідаційний період корегується у кращу сторону у випадках, коли існують сумніви щодо ліквідності застави. Вони також ідентифікують у разі, якщо історична інформація може занижувати потенційну волатильність, наприклад, валюту з курсом, який підтримується штучно. Такі випадки можуть владнатися за допомогою стрес-сценаріїв.

51. Історичний спостережний період (період-зразок) для обчислення корегувань волатильності дорівнює мінімальному показнику в один рік. Для кредитних установ, які використовують схему зважування або інші методи для історичного спостережного періоду, ефективний спостережний період дорівнює принаймні одному року (тобто середньозважений часовий відрізок окремих спостережень є не меншим за шість місяців). Компетентні органи можуть також вимагати від кредитної установи обчислювати її корегування волатильності, використовуючи більш короткий спостережний період, якщо, за висновком компетентних органів, це є обґрунтованим значним зниженням цінової волатильності.

52. Кредитні установи оновлюють їх бази даних принаймні один раз на три місяці, а також переоцінюють їх за будь-яких випадків, коли ринкові ціни піддаються значним змінам. Це означає, що корегування волатильності обчислюється принаймні один раз на три місяці.

Кількісні критерії

53. Оцінки волатильності використовуються у щоденному процесі оцінювання ризику кредитної установи, включаючи по відношенню до їх внутрішніх лімітів ризикованої уражуваності.

54. Якщо ліквідаційний період, який застосований кредитною установою у щоденному процесі управління ризиками є довшим, ніж той, який встановлено у цій частині для відповідного типу транзакції, корегування волатильності кредитної установи збільшується відповідно до квадратного кореня часової формули, встановленої у підпункті 49.

55. Кредитна установа має встановлені процедури для моніторингу та забезпечення відповідності з документаційним комплектом методик та засобів контролю для функціонування її системи оцінювання корегувань волатильності та для інтеграції цих оцінок до її процесу управління ризиками.

56. Незалежний огляд системи оцінювання корегування волатильності кредитної установи регулярно здійснюється під час власного внутрішнього аудиторського процесу кредитної установи. Огляд сукупної системи оцінювання корегувань волатильності та інтеграції цих корегування у процесі управління ризиками кредитної установи здійснюється принаймні один раз на рік та спрямовується як мінімум на:

(a) інтеграцію оцінених корегувань волатильності до щоденного управління ризиками;

(b) затвердження будь-якої значної зміни процесу оцінювання корегувань волатильності;

(c) перевірки сумісності, своєчасності та надійності джерел інформації, які використовуються системою оцінювання корегувань волатильності, включаючи незалежність таких джерел інформації; та

(d) точність та відповідність припущень щодо волатильності.

(iii) Збільшення корегувань волатильності

57. Корегування волатильності, встановлені у підпунктах з 36 по 41, є корегуваннями волатильності, які застосовуватимуться у разі, якщо існує щоденне переоцінювання. Таким же чином у разі, якщо кредитна установа використовує свої власні оцінки корегувань волатильності відповідно до підпунктів з 42 по 56, ці корегування повинні обчислюватися у першій інстанції на основі щоденного переоцінювання. Якщо регулярність переоцінювання є меншою, ніж кожного дня, застосовуються більш високі корегування волатильності, які обчислюються шляхом збільшення корегувань волатильності щоденного переоцінювання, використовуючи наступну формулу "квадратного кореня часу":

де:

H - корегування волатильності, які будуть застосовані;

58. Відносно транзакцій зворотного викупу та транзакцій позики та кредитування щодо цінних паперів у разі, якщо кредитна установа використовує Наглядовий підхід корегувань волатильності або Підхід на основі власних оцінок, та у разі, якщо дотримано умови, встановлені у підпунктах з (a) по (h), кредитна установа може замість застосування корегувань волатильності, обчислених згідно підпунктів з 37 по 57, застосовувати 0% корегування волатильності. Ця опція недоступна по відношенню до кредитних установ, які використовують підхід на основі внутрішніх моделей, встановлений у підпунктах з 12 по 21:

(a) Ризикова уражуваність і застава є готівковими коштами або борговими цінними паперами, емітованими центральними урядами та центральними банками у розумінні підпункту 7 (b) частини 1, та придатні на призначення показника ризику на рівні 0% згідно статей з 78 по 83;

(b) Ризикова уражуваність і застава деноміновані в одній валюті;

(c) Будь-який термін погашення транзакції є не більшим, ніж один день, або і ризикова уражуваність, і застава підлягають щоденному корегуванню по ринку та щоденному ремаржуванню;

(d) Вважається, що час між останнім корегуванням по ринку до нездатності контрагента здійснити ремаржування та ліквідацією застави не перевищує чотирьох днів;

(e) Транзакція врегульовується через систему розрахунків, яка ухвалена для здійснення такого типу трансакції;

(f) Документація, яка охоплює угоду, є стандартною ринковою документацією для відповідних транзакцій зворотного викупу та транзакцій позики та кредитування під цінні папери;

(g) Транзакція регулюється документацією, яка визначає, що якщо контрагент не здатен виконати зобов'язання надати грошові кошти чи цінні папери або надати маржу, або у разі інших дефолтів, тоді Транзакція одразу ж може бути завершена;

(h) Контрагент визнається "ключовим учасником ринку" компетентними органами. Ключові учасники ринку включають наступні структури:

- установи, які згадані у підпункті 7 (b) частини 1, ризиковим уражуваностям з боку яких призначається 0% показник ризику згідно статей з 78 по 83;

- установи;

- інші фінансові компанії (включаючи страхові компанії), ризиковим уражуваностям з боку яких призначається показник ризику на рівні 20% згідно статей з 78 по 83, або які, у випадках з кредитними установами, обчислюють суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та суми очікуваних збитків згідно статей з 83 по 89, не мають кредитного оцінювання з боку визнаної ECAI та мають міжнародний рейтинг, маючи PD, який є еквівалентним тому, який асоційований з кредитними оцінюваннями ECAI, визначених компетентними органами як такі, що будуть асоційовані зі ступенем 2 кредитної якості або згідно правил зважування ризику ризикових уражуваностей з боку корпорацій відповідно до статей з 78 по 83;

- регламентовані установи з колективного інвестування, які підлягають дії вимог до капіталу або вимог щодо кредитного плеча;

- регламентовані пенсійні фонди; та

- визнані клірингові організації.

59. У разі, якщо компетентний орган дозволяє використовувати режим дій, встановлений у підпункті 58, який застосовуватиметься у випадку транзакцій зворотного викупу та транзакцій позики та кредитування під цінні папери, емітованих його урядом, і тоді інші компетентні органи можуть дозволити кредитним установам, які знаходяться у межах їх юрисдикції, ухвалювати той же підхід до тих самих транзакцій.

(c) Обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та сум очікуваних збитків

Стандартизований підхід

61. LGD (ефективний LGD), обчислений як встановлено у цьому підпункті, береться як LGD для потреб додатка VII.

де:

LGD - це LGD, який застосовувався б до ризикової уражуваності згідно статей з 84 по 89, якщо б ризикова уражуваність не була забезпечена;

1.5. Інша придатна застава для статей з 84 по 89

1.5.1. Оцінювання

(a) Застава нерухомості

62. Майно оцінюється незалежним оцінювачем за ринковою вартістю або за меншим показником ринкової вартості. У тих державах-членах, які мають встановлені жорсткі критерії оцінювання вартості кредитування під закладну у статутних та регулятивних положеннях, майно може оцінюватися незалежним оцінювачем за ринковою вартістю або за меншим показником вартості кредитування під закладну.

63. "Ринкова вартість" означає оцінену суму, на яку майно повинно обмінюватися на дату оцінювання між зацікавленим покупцем та зацікавленим продавцем по комерційній транзакції після належного маркетингу, де кожна з сторін діяла усвідомлено, пруденційно та без примусу. Ринкова вартість документується у прозорий та зрозумілий спосіб.

64. "Вартість кредитування під закладну" означає вартість майна, як визначено пруденційним оцінюванням майбутньої ліквідності майна, враховуючи довготривалі постійні аспекти майна, нормальні та місцеві ринкові умови, поточне використання та альтернативні відповідні види використання майна. Спекулятивні елементи не враховуються в оцінюванні вартості кредитування під закладну. Вартість кредитування під закладну документується у прозорий та зрозумілий спосіб.

65. Вартість застави дорівнює ринковій ціні або вартості кредитування під заставу, відповідним чином зменшеній, для відображення результатів моніторингу, передбаченого згідно підпункту 8 частини 2, та для врахування будь-яких привілейованих вимог по майну.

(b) Дебіторські заборгованості

66. Вартість дебіторських заборгованостей дорівнює сумі, яка повинна бути отримана.

(c) Інша фізична застава

67. Майно оцінюється за його ринковою вартістю - тобто оцінена сума, на яку могло б бути обміняне майно на дату оцінювання між зацікавленим покупцем та зацікавленим покупцем по комерційній транзакції.

1.5.2. Обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та сум очікуваних збитків

(a) Загальний режим дій

68. LGD , обчислене як встановлено у підпунктах з 69 по 72, береться як LGD для потреб додатка VII.

72. Таблиця 5 встановлює придатний LGD та необхідні рівні забезпечення для забезпечених частин ризикових уражуваностей.

Таблиця 5

Мінімальний LGD для забезпечених частин ризикової уражуваності

Як відступ, до 31 грудня 2012 року компетентні органи можуть відповідно до рівнів забезпечення, вказаних у таблиці 5:

(a) дозволяти кредитним установам призначати 30% LGD для ризикових уражуваностей вищого ступеня у формі лізингу комерційної нерухомості;

(b) дозволяти кредитним установам призначати 30% LGD для ризикових уражуваностей вищого ступеня у формі лізингу обладнання;

та

(c) дозволяти кредитним установам призначати 30% LGD для с ризикових уражуваностей вищого ступеня, забезпечених житловою або комерційною нерухомістю.

Наприкінці цього періоду цей відступ переглядається.

(b) Альтернативний режим для застави нерухомого майна

73. Згідно вимог цього підпункту та підпункту 74, а також у якості альтернативи режиму дій підпунктів з 68 по 72, компетентні органи держави-члена можуть дозволити кредитній установі призначати 50% показник ризику частині ризикової уражуваності, яка повністю забезпечена житловим нерухомим майном або комерційним нерухомим майном, розташованим на території держави-члена, якщо вони впевнені, що відповідні ринки є добре розвинутими та тривалими з рейтингами втрат від кредитування, забезпеченого житловим нерухомим майном або комерційним нерухомим майном відповідно, які не перевищують наступних лімітів:

(a) втрати, які виникають в результаті кредитування, забезпеченого житловим нерухомим майном або комерційним нерухомим майном відповідно до 50% від ринкової вартості (або у разі прийнятності, або якщо вони нижчі ніж 60% від вартості кредитування під закладну), не перевищують 0,3% від несплачених позик, забезпечених такою формою нерухомого майна у відповідний рік; та

(b) загальні втрати, які виникають в результаті кредитування, забезпеченого житловим нерухомим майном або комерційним нерухомим майном відповідно, не перевищують 0,5% від несплачених позик, забезпечених такою формою нерухомого майна у відповідний рік.

74. Якщо одна з вимог підпункту 73 не виконана у відповідному році, придатність до використання цього режиму дій переривається до моменту, поки не будуть виконані вимоги у наступний рік.

75. Компетентні органи, які не надають дозвіл на використання режиму дій підпункту 73, можуть дозволити кредитним установам призначати показники ризику, передбачені згідно цього режиму дій по відношенню ризикових уражуваностей, забезпечених житловим нерухомим майном або комерційним нерухомим майном відповідно, яке розташоване на території тих держав-членів, компетентні органи яких дозволяють цьому режиму дії відповідно тих самих умов, які застосовуються у такій державі-члені.

1.6. Обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та сум очікуваних збитків у випадку змішаних пулів застави

77. Кредитна установа повинна підрозділяти вартість, скореговану за волатильністю, ризикової уражуваності (тобто вартість після застосування корегування волатильності, як встановлено у підпункті 33) на частини, кожна з яких покрита лише одним типом застави. Тобто кредитна установа повинна розділяти ризикову уражуваність на частину, покриту придатною фінансовою заставою, частину, покриту дебіторськими заборгованостями, та частини, покриті заставами комерційного нерухомого майна та/або житлового комерційного нерухомого майна, частину, покриту іншою придатною заставою, а також незабезпечену частину за відповідності.

78. LGD для кожної частини ризикової уражуваності обчислюється окремо відповідно з релевантними положеннями цього додатка.

1.7. Інший забезпечений кредитний захист

1.7.1. Депозити в установах третьої сторони

79. У разі, якщо дотримані умови, встановлені у підпункті 12 частини 2, кредитний захист підпадає під дію умов підпункту 23 частини 1, може розглядатися як гарантія установи третьої сторони.

1.7.2. Поліси страхування життя, які надаються у заставу кредитній установі-позикодавцю

80. У разі, якщо дотримані умови, встановлені у підпункті 13 частини 2, кредитний захист підпадає під дію умов підпункту 24 частини 1, може розглядатися як гарантія компанії, яка забезпечує страхування життя. Вартість визнаного кредитного захисту дорівнює сумі, яка повертається особі, яка відмовилась від полісу страхування життя.

1.7.3. Інструменти установи, які були викуплені на вимогу

81. Інструменти, придатні згідно підпункту 25 частини 1, можуть розглядатися як гарантія установи-емітента.

82. Вартість визнаного кредитного захисту є наступною:

(a) у разі, якщо інструмент щодо якого буде застосовано зворотний викуп за його номінальною вартістю, вартість захисту дорівнює такій сумі;

(b) у разі, якщо інструмент щодо якого буде застосовано зворотний викуп за його ринковою вартістю, вартість захисту дорівнюватиме інструменту, оціненому у такий самий спосіб, що і боргові цінні папери, визначені у підпункті 8 частини 1.

2. НЕЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ КРЕДИТНИЙ ЗАХИСТ

2.1. Оцінювання

83. Вартість незабезпеченого кредитного захисту (G) дорівнює сумі, яку зобов'язується сплатити постачальник захисту у випадку дефолту або несплати позичальником, або при виникненні інших визначених кредитних подій. У випадку з кредитними деривативами, які не включають кредитну подію, яка реструктурує базове зобов'язання, яке передбачає списання або перенесення основного боргу, відсотка або внески, які призводять до випадку збитків по кредиту (наприклад, корегування вартості, здійснення корегування вартості та інший подібний дебет щодо суми прибутку або збитку),

(a) у разі, якщо сума, яку зобов'язується сплатити постачальник захисту, не перевищує вартість ризикової уражуваності, вартість кредитного захисту, обчислена згідно першого речення цього підпункту, зменшується на 40%; або

(b) у разі, якщо сума, яку зобов'язується сплатити постачальник захисту, перевищує вартість ризикової уражуваності, вартість кредитного захисту не перевищує 60% від вартості ризикової уражуваності.

84. У разі, якщо кредитний захист деноміновано у валюту, іншу ніж та, у якій деноміновано ризикову уражуваність (невідповідність валют), вартість кредитного захисту зменшується шляхом застосування корегування волатильності H наступним чином:

85. Корегування волатильності для будь-якої неузгодженості валют можуть обчислюватися на основі Наглядового підходу корегування волатильності або Підходу на основі власних оцінок, як встановлено у підпунктах з 34 по 57.

2.2. Обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та сум очікуваних збитків

2.2.1. Частковий захист - розділення на транші

86. У разі, якщо кредитна установа переводить частину ризику по позиції одним або кількома траншами, застосовуються правила, встановлені у статтях з 94 по 101. Порогові показники суттєвості по платежах, за якими не здійснюються платежі у випадку збитку, вважаються еквівалентними позиціям нерозподіленого першого збитку та призводять до траншованого переведення ризику.

2.2.2. Стандартизований підхід

(a) Повний захист

(b) Частковий захист - рівне старшинство

88. У разі, якщо захищена сума є меншою, ніж вартість ризикової уражуваності, а захищені та незахищені частини є рівними по старшинству - тобто кредитна установа та постачальник захисту розподіляють між собою збиток на пропорційній основі, надається пропорційне регуляційне капітальне звільнення. Для потреб статті 80, суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, обчислюють відповідно до наступної формули:

r - показник ризику ризикових уражуваностей з боку позичальника, як визначено згідно статей з 78 по 83; та

g - показник ризику ризикової уражуваності з боку постачальника захисту, як визначено згідно статей з 78 по 83.

(c) Державні гарантії

89. Компетентні органи можуть поширювати дію режиму, передбаченого у підпунктах 4 та 5 частини 1 додатка VI, на ризикові уражуваності або частини ризикових уражуваностей, на які надані гарантії центрального уряду або центрального банку, у разі, якщо гарантія деномінована у внутрішню валюту позичальника, ризикова уражуваність консолідована у цій же валюті.

2.2.3. IRB-підхід

Повний захист/Частковий захист - рівне старшинство

91. Для будь-якої незабезпеченої частини ризикової уражуваності, PD дорівнює PD позичальника, а LGD дорівнює LGD базової ризикової уражуваності.

1. Для потреб обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, розбіжність термінів погашення відбувається, коли залишковий термін погашення кредитного захисту є меншим, ніж залишковий термін погашення захищеної ризикової уражуваності. Захист залишкового терміну погашення, меншого ніж три місяці, термін погашення якого є меншим, ніж термін погашення базової ризикової уражуваності, не визнається.

2. У разі, якщо наявна розбіжність щодо терміну погашення, кредитний захист не визнається, якщо:

(a) первинний термін погашення захисту є меншим ніж 1 рік;

або

(b) ризикова уражуваність є короткостроковою ризиковою уражуваністю, визначеною компетентними органами такою, що підлягає дії одноденної, а не однорічної нижньої межі по відношенню до вартості погашення (M) згідно підпункту 14 частини 2 додатка VII.

1. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ ПОГАШЕННЯ

3. Згідно максимального терміну погашення в 5 років, ефективний термін погашення базового інструменту дорівнює найбільш можливо тривалому часу, який залишився до запланованого виконання дебітором своїх зобов'язань. Згідно підпункту 4, термін погашення кредитного захисту є часом до найбільш ранньої дати, на яку захист може закінчуватися або його можуть завершити.

4. У разі, якщо існує можливість вибору щодо закінчення захисту, яка може бути використана на розсуд продавця захисту, термін погашення захисту дорівнюватиме найбільш ранній даті, на яку така можливість вибору може здійснюватись.

5. У разі, якщо кредитний дериватив не захищений від завершення до закінчення дії будь-якого пільгового періоду, передбаченого для дефолту по базовому зобов'язанню, який виникає в результаті неспроможності сплати, термін погашення захисту зменшується на величину пільгового періоду.

2. ОЦІНЮВАННЯ ЗАХИСТУ

2.1. Транзакції, які підлягають субсидованому кредитному захисту - Простий метод фінансової застави

6. У разі, якщо існує розбіжність між терміном погашення ризикової уражуваності та терміном погашення захисту, застава не визнається.

2.2. Транзакції, які підлягають субсидованому кредитному захисту - Всебічний метод фінансової застави

7. Термін погашення кредитного захисту та термін погашення ризикової уражуваності повинні відображатися у скорегованій вартості застави відповідно до наступної формули:

t - кількість років, які залишились до дати погашення кредитного захисту, обчислена відповідно до підпунктів з 3 по 5, або вартість T, нижча з них;

Транзакції, які підлягають субсидованому кредитному захисту

8. Термін погашення кредитного захисту та термін погашення ризикової уражуваності повинні відображатися у скорегованій вартості кредитного захисту відповідно до наступної формули:

t - кількість років, які залишились до дати погашення кредитного захисту, обчислена відповідно до підпунктів з 3 по 5, або вартість T, нижча з них;

1. У випадку, коли кредитна установа, яка обчислює суми ризикових уражуваностей, зважені за ризиком, згідно статей з 78 по 83, має більше ніж одну форму зменшення кредитного ризику, яка охоплює єдину ризикову уражуваність (наприклад кредитна установа має і заставу, і гарантію, які частково покривають ризикову уражуваність), кредитна установа повинна розподілити ризикову уражуваність на частки, покриті кожним типом інструменту зменшення кредитного ризику (наприклад частина, покрита заставою, та частка, покрита гарантією) та сума ризикової уражуваності, зважена за ризиком, для кожної частини повинна обчислюватися окремо відповідно до положень статей з 78 по 83 та цього додатка.

2. Коли кредитний захист, наданий єдиним постачальником захисту, має різні терміни погашення, застосовується підхід.

1. КРЕДИТНІ ДЕРИВАТИВИ "ДО ПЕРШОГО ДЕФОЛТУ"

1. У разі, якщо кредитна установа отримує кредитний захист на декілька ризикових уражуваностей згідно умов, що перший дефолт з-поміж ризикових уражуваностей ініціює платіж, та що ця кредитна подія закінчує контракт, кредитна установа може модифікувати обчислення суми ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, та, за доцільності, суми очікуваного збитку ризикової уражуваності, яка б, за відсутності кредитного захисту, генерувала найнижчу суму ризикової уражуваності, зважену за ризиком, згідно статей з 78 по 83 та статей з 84 по 89 відповідно до цього додатку, проте лише якщо вартість ризикової уражуваності є меншою або дорівнює вартості кредитного захисту.

2. КРЕДИТНІ ДЕРИВАТИВИ ДО "ЕННОГО" ДЕФОЛТУ

2.1. У разі, якщо "енний" дефолт з-поміж ризикових уражуваностей ініціює платіж згідно кредитного захисту, кредитна установа, яка купує захист, може лише визнати захист для обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та за доцільності, сум очікуваних збитків, якщо захист був також отриманий для дефолтів 1 для n-1 або коли n-1 дефолти вже мали місце. У таких випадках методологія є такою, що встановлена у підпункті 1 для деривативів до першого дефолту, відповідним чином модифікована для продуктів до "енного" дефолту.

1. Для потреб цього додатка:

- "Надлишковий спред" означає отримані платежі по кредиту або інші доходи з внесків, отримані по відношенню до сек'юритизованих ризикових уражуваностей, за винятком витрат;

- "Підсумовуючий опціон покупця" означає контрактний опціон для ініціатора на зворотний викуп або погашення позицій сек'юритизації до погашення усіх базових ризикових уражуваностей, коли сума несплачених ризикових уражуваностей стає нижчою за визначений рівень;

- "Механізм підтримки ліквідності" означає позицію сек'юритизації, яка виникає в результаті контрактної угоди, для надання фінансування з метою забезпечення своєчасності грошових потоків інвесторам;

- "Kirb" означає 8% від сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, які б обчислювалися згідно статей з 84 по 89 по відношенню до сек'юритизованих ризикових уражуваностей, якби вони були сек'юритизовані, плюс сума очікуваних збитків, асоційованих з тими ризиковими уражуваностями, які обчислені згідно згаданих статей;

- "Метод на основі рейтингів" означає метод обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, для позицій сек'юритизації відповідно до підпунктів з 46 по 52 частини 4;

- "Метод наглядової формули" означає метод обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, для позицій сек'юритизації відповідно до підпунктів з 52 по 54 частини 4;

- "Позиція без рейтингу" означає позицію сек'юритизації, яка не має придатного кредитного оцінювання придатної ECAI, як визначено у статті 97;

- "Позиція з рейтингом" означає позицію сек'юритизації, яка має придатне кредитне оцінювання придатної ECAI, як визначено у статті 97; та

- "Програма комерційних паперів, забезпечених активами (ABCP)" означає програму сек'юритизації, за якої випущені в її рамках цінні папери переважно набувають форми комерційних паперів з первинним терміном погашення в один рік або менше.

1. МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИЗНАННЯ ТРАНСФЕРУ ЗНАЧНОГО КРЕДИТНОГО РИЗИКУ У ТРАДИЦІЙНУ СЕК'ЮРИТИЗАЦІЮ

1.1. Кредитна установа-ініціатор традиційної сек'юритизації може виключати сек'юритизовані ризикові уражуваності з обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та сум очікуваних збитків, якщо значний кредитний ризик, асоційований з сек'юритизованими ризиковими уражуваностями, був переданий третім сторонам, а трансфер відповідає наступним умовам:

(a) Документація щодо сек'юритизації відображає економічну сутність транзакції;

(b) Сек'юритизовані ризикові уражуваності розташовані поза зоною охоплення кредитної установи-ініціатора та її кредиторів, включаючи банкрутство та управління майном у зв'язку з неплатоспроможністю. Це підтримується висновком кваліфікованого юрисконсульта;

(c) Випущені цінні папери не репрезентують платіжні зобов'язання кредитної установи-ініціатора.

(d) Цесіонарій є спеціальною установою з сек'юритизації (SSPE);

(e) Кредитна установа-ініціатор не здійснює ефективний або непрямий контроль щодо переданих ризикових уражуваностей. Ініціатор вважається таким, що здійснює ефективний або непрямий контроль щодо переданих ризикових уражуваностей, якщо він має право зворотно викуповувати у цесіонарія попередньо надані ризикові уражуваності для реалізації їх вигод або якщо він зобов'язаний повторно взяти на себе переданий ризик. Утримання кредитною установою-ініціатором прав та зобов'язань з обслуговування відносно ризикових уражуваностей не є саме по собі непрямим контролем щодо ризикових уражуваностей;

(f) У разі, якщо наявний опціон покупця, задовольняються наступні умови:

(i) Підсумовуючий опціон покупця може виконуватися на розсуд кредитної установи-ініціатора;

(ii) Підсумовуючий опціон покупця може виконуватися виключно тоді, якщо 10% або менше від початкової вартості сек'юритизованих ризикових уражуваностей залишається неамортизованими; та

(iii) Підсумовуючий опціон покупця не є структурованим для запобігання розподілу втрат по позиціях посилення кредиту або інших позиціях, якими володіють інвестори, та не структурований іншим чином для забезпечення посилення кредиту; та

(g) Документація по сек'юритизації не містить статей, які

(i) окрім випадку положень ранньої амортизації, вимагають, щоб позиції сек'юритизації покращувалися кредитною установою-ініціатором, включаючи, проте не обмежуючи змінювання базових кредитних ризикових уражуваностей або збільшення сплачуваного прибутку на користь інвесторів у відповідь на погіршення кредитної якості сек'юритизованих ризикових уражуваностей; або

(ii) збільшують прибуток, який підлягає сплаті, на користь власників позицій сек'юритизації у відповідь на погіршення кредитної якості базового пулу.

2. МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИЗНАННЯ ТРАНСФЕРУ ЗНАЧНОГО КРЕДИТНОГО РИЗИКУ У СИНТЕТИЧНУ СЕК'ЮРИТИЗАЦІЮ

2.1. Кредитна установа-ініціатор синтетичної сек'юритизації може обчислювати суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та, за доцільності, сум очікуваних збитків відповідно до підпунктів 3 та 4, наданих нижче, якщо значний кредитний ризик був переданий третім сторонам, або шляхом субсидованого або несубсидованого кредитного захисту, а трансфер відповідає наступним умовам:

(a) Документація щодо сек'юритизації відображає економічну сутність транзакції;

(b) Кредитний захист, за допомогою якого передається кредитний ризик, відповідає критеріям придатності та іншим вимогам згідно статей з 90 по 93 щодо визнання такого кредитного захисту. Для потреб цього підпункту, спеціальні установи не визнаються придатними постачальниками несубсидованого захисту;

(c) Інструменти, застосовані для передачі кредитного ризику, не містять умов та постанов, які

(i) накладають значні порогові ліміти щодо матеріальності, за яких кредитний захист вважається таким, що не був ініційований, якщо має місце кредитна подія;

(ii) передбачають завершення захисту з огляду на погіршення кредитної якості базових ризикових уражуваностей;

(iii) окрім випадку положень ранньої амортизації, вимагають, щоб позиції сек'юритизації покращувалися кредитною установою-ініціатором;

(iv) збільшення вартості кредитного захисту для кредитної установи або прибутку, який підлягає сплаті, на користь власників позицій сек'юритизації у відповідь на погіршення кредитної якості базового пулу; та

(d) Висновок, отриманий від кваліфікованого юрисконсульта, який підтверджує законну силу кредитного захисту в усіх відповідних юрисдикціях;

3. ОБЧИСЛЕННЯ КРЕДИТНОЮ УСТАНОВОЮ-ІНІЦІАТОРОМ СУМ РИЗИКОВИХ УРАЖУВАНОСТЕЙ, ЗВАЖЕНИХ ЗА РИЗИКОМ, ДЛЯ РИЗИКОВИХ УРАЖУВАНОСТЕЙ, СЕК'ЮРИТИЗОВАНИХ У СИНТЕТИЧНІЙ СЕК'ЮРИТИЗАЦІЇ

3. При обчисленні сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, для сек'юритизованих ризикових уражуваностей, у разі, якщо дотримані умови підпункту 2, кредитна установа-ініціатор синтетичної сек'юритизації використовує, згідно підпунктів з 5 по 7, відповідні методології обчислення, встановлені у частині 4, а не методології, встановлені у статтях з 78 по 89. Для кредитних установ, які обчислюють суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та суми очікуваних втрат згідно статей з 84 по 89, сума очікуваних втрат по відношенню до таких ризикових уражуваностей дорівнює нулю.

4. Для внесення ясності, підпункт 3 відносять до сукупного пулу ризикових уражуваностей, включених до сек'юритизації. Згідно підпунктів з 5 по 7, кредитна установа-ініціатор повинна обчислювати суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, по відношенню до усіх траншів у сек'юритизації відповідно до положень частини 4, включаючи ті, які пов'язані з визнанням зменшення кредитного ризику. Наприклад, у разі, якщо транш переводиться за допомогою несубсидованого кредитного захисту третій стороні, показник ризику такої третьої сторони застосовується до траншу в обчисленні суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, кредитної установи-ініціатора.