Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) № 680/2014 від 16 квітня 2014 року про встановлення імплементаційних технічних стандартів стосовно звітування установами перед наглядовими органами відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 (Додатки V-XXV)

33.3. Забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, яке класифікують як основні засоби (25.3)

353. У формі 25.3 відображають інформацію про забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, класифіковане як основні засоби (PP&E). Крім того, у цій формі надають інформацію про пов’язане "зменшення залишку боргу" та "вартість на момент первісного визнання", як визначено в параграфах 343 та 344 цієї частини.

354. Відображають інформацію про сукупність забезпечень станом на референтну дату, незалежно від моменту його отримання, та притоки за рахунок нового забезпечення, яке отримане шляхом прийняття у володіння протягом періоду між початком і референтного звітного періоду та яке лишається визнаним у балансі станом на референтну дату. Стосовно "зменшення залишку боргу", "усього" відображає зменшення залишку боргу, пов’язане із забезпеченням станом на референтну дату, а "притоки, зумовлені новим забезпеченням, отриманих шляхом прийняття у володіння" відображає зменшення залишку боргу, пов’язане із забезпеченням, отриманим протягом періоду.

355. У формі 26 відображають детальну інформацію про позики й аванси, класифіковані як такі, до яких застосовано поступку, згідно з параграфами 240-268 цієї частини, за винятком інструментів, класифікованих як утримувані для продажу. Експозиції з поступками, що стосуються або зміни попередніх умов, або повного чи часткового рефінансування договору щодо проблемного боргу, як визначено в параграфі 241 цієї частини, розподіляють за конкретнішими типами поступок.

356. "Кількість інструментів" визначають відповідно до параграфа 320 цієї частини.

357. Валову балансову суму експозицій із поступками відносять до категорії, яка відображає тип поступки. Якщо до експозиції було застосовано декілька поступок, валову балансову суму експозицій із поступками відносять до найбільш релевантного типу поступок. Такий тип визначають на основі типу поступки, який має найбільший вплив на чисту поточну вартість (NPV) експозиції з поступкою, або за допомогою будь-яких інших методів, які вважаються застосовними.

358. Типи поступок:

(a) додатковий період/заборона виплат: тимчасове зупинення дії зобов’язань щодо погашення основної суми або процентів із поновленням такого погашення пізніше;

(b) зниження процентної ставки: постійне або тимчасове зниження процентної ставки (фіксованої або змінної) до справедливої та стабільної ставки;

(c) продовження строку погашення: продовження строку погашення експозиції, що призводить до зменшення сум платежів за рахунок розподілу виплат протягом довшого періоду;

(d) виплати зі скоригованим графіком: коригування договірного графіка погашення зі змінами або без змін сум платежів, крім додаткових періодів/заборони виплат, продовження строку погашення та списання боргу. Ця категорія охоплює, між іншим, капіталізацію заборгованості та/або заборгованості за нарахованими процентами на непогашену частину основної суми для погашення за стійкою програмою зі скоригованим графіком; зменшення суми платежів у рахунок погашення основної суми протягом визначеного періоду, незалежно від того, чи залишаються проценти до виплати в повному обсязі, чи їх капіталізовано або утримано;

(e) списання боргу: часткове скасування експозиції установою, що звітує, шляхом позбавлення права на її законне відшкодування;

(f) свопи боргових активів: часткова заміна експозицій у формі боргових інструментів активами або власним капіталом;

(g) інші поступки, в тому числі, між іншим, повне або часткове рефінансування договору щодо проблемного боргу.

359. Якщо поступка впливає на валову балансову суму експозиції, відображають валову балансову суму станом на референтну дату, тобто після застосування поступки. У разі рефінансування відображають валову балансову суму укладеного нового договору ("рефінансування боргу"), який кваліфікують як поступку, а також про валову балансову суму старого погашеного договору, який ще не виконано.

360. Окремими рядками відображають такі позиції:

(a) Інструменти, до яких неодноразово були застосовані поступки, якщо:

(i) "Позики та аванси, до яких поступку було застосовано "двічі" та "більше двох разів" означає експозиції, які класифіковано як експозиції з поступкою згідно з параграфами 240-268 цієї частини станом на референтну дату звітування, та до яких поступку було застосовано двічі або, відповідно, більше двох разів в різні моменти часу. Сюди належать, між іншим, експозиції з від початку застосованими поступками, до яких поступки згодом перестали застосовувати (відновлені експозиції з поступками), але після цього до них були застосовані нові поступки;

(ii) "Позики та аванси, стосовно яких були надані поступки на додаток до вже застосованих поступок" означає експозиції з поступками, які проходять випробувальний період та до яких поступки застосовано на додаток до поступок, наданих раніше, при чому експозиція в цей проміжок часу між застосованими поступками не встигла відновитися.

(b) Непрацюючі експозиції з поступками, які не відповідають критеріям для припинення їх класифікації як непрацюючих. Сюди належать непрацюючі експозиції з поступками, які не відповідають умовам для припинення їх віднесення до категорії непрацюючих експозицій, як описано в параграфі 232 цієї частини, станом на кінець випробувального періоду тривалістю 1 рік, зазначеного в параграфі 231(b) цієї частини.

361. Експозиції, до яких були застосовані поступки після закінчення останнього фінансового року, відображають в окремих стовпцях.

362. Інформація, надавана у формі 47, стосується позик і авансів, за винятком позик і авансів, класифікованих як утримувані для торгівлі, торговельні фінансові активи або утримувані для продажу.

363. "Середньозважений час із моменту прострочення погашення (у роках)" розраховують як середньозважену кількість днів прострочення за експозиціями, класифікованими як непрацюючі відповідно до параграфів 213-239 або 260 цієї частини станом на референтну дату. Для цілей такого розрахунку непрацюючі експозиції, які не прострочено, вважають такими, що мають прострочення тривалістю нуль днів. Експозиції зважують за валовою балансовою сумою, оціненою станом на референтну дату. Середньозважений час із моменту прострочення виражають у роках (з десятковими дробами).

364. Відображають зазначену нижче інформацію про результати судових проваджень щодо непрацюючих позик та авансів, укладених протягом періоду:

(a) Чисті накопичене відшкодування: Ця позиція включає відшкодування за результатами судових проваджень. Відшкодування, що є результатом добровільних домовленостей, сюди не входять.

(b) Зменшення валової балансової суми: Ця позиція включає валову балансову суму непрацюючих позик і авансів, визнання яких припинено у відповідь на завершення судового провадження. Це включає пов’язані списання.

(c) Середня тривалість судових проваджень, завершених протягом періоду: розраховують як середнє значення часу, що минув між датою класифікації інструмента як "на етапі судового провадження" відповідно до параграфа 322 цієї частини та датою завершення судового провадження; таке значення виражають у роках (з десятковими дробами).

1. У таблицях 2 та 3 відображені класи експозицій, які використовують для розрахунку вимог до капіталу відповідно до РВК для секторів контрагентів, які використовують у таблицях FINREP.

C 15.00 - ЕКСПОЗИЦІЇ ТА ЗБИТКИ ВІД КРЕДИТУВАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕНОГО НЕРУХОМИМ МАЙНОМ (CR IP LOSSES)

1. Цей додаток містить додаткові інструкції із заповнення таблиць, які містяться в додатку VI до цього Регламенту. Цей додаток доповнює інструкції у форматі посилань, включених до таблиць у додатку VI.

2. Також застосовують усі загальні інструкції, що містяться в частині I додатка II до цього Регламенту.

3. Дані, зазначені у статті 101(1) РВК, повинні надавати всі установи, які використовують нерухоме майно для цілей частини третьої розділу II РВК.

4. Ця форма охоплює всі національні ринки, на яких присутня установа/група установ (див. статтю 101(1) РВК). Згідно з третім реченням статті 101(2) дані надають окремо щодо кожного ринку майна в межах Союзу.

5. Означення "збитку": "Збиток" означає "економічний збиток", визначений у статті 5(2) РВК, включно зі збитками, пов’язаними зі зданою в оренду нерухомістю. Потоки відшкодування з інших джерел (наприклад, банківські гарантії, страхування життя тощо) не враховують при розрахунку збитків у зв’язку з нерухомим майном. Збитки за однією позицією не вираховують із прибутку від успішного відшкодування іншої позиції.

6. Згідно з визначенням у статті 5(2) РВК, стосовно експозицій, забезпечених житловою та комерційною нерухомістю, розрахунок економічного збитку розпочинається з вартості непогашеної експозиції станом на дату звітування та враховує принаймні: (i) виручку від реалізації забезпечення; (ii) прямі витрати (включно з виплатами за процентними ставками та витратами на реструктуризацію, пов’язаними з ліквідацією забезпечення); та (iii) непрямі витрати (включно з операційними витратами на реструктуризацію). Усі компоненти потрібно дисконтувати до референтної дати звітування.

7. Вартість експозиції: Вартість експозиції визначають згідно з правилами, встановленими в частині третій розділу II РВК (див. главу 2 щодо установ, які використовують стандартизований підхід, і главу 3 щодо установ, які використовують підхід на основі внутрішніх рейтингів).

8. Вартість майна: Вартість майна визначають згідно з правилами, встановленими у частині третій розділу II РВК

9. Валютний ефект: Валюту звітності використовують із обмінним курсом станом на дату звітування. Крім того, оцінки економічних збитків повинні враховувати валютний ефект, якщо експозиція або забезпечення деноміновані в іншій валюті.

10. Враховуючи обсяг звітності, звітність стосовно CR IP Losses складається з таких форм:

a) одна загальна форма

b) одна форма стосовно кожного національного ринку в Союзі, на якому присутня установа, та

c) одна форма з агрегованими даними стосовно всіх національних ринків за межами Союзу, на яких присутня установа.

11. Експозиції: Усі експозиції, на які поширюється частина третя розділу II РВК, у випадках, коли забезпечення використовують для зменшення суми зваженої на ризик експозиції, відображають у CR IP Losses. Це також означає, що у випадку, якщо ефект пом’якшення ризику нерухомого майна використовують лише для внутрішніх цілей (тобто за компонентом 2) або стосовно великих експозицій (див. частину четверту РВК), відповідні експозиції та збитки не повинні відображати.

12. Збитки: Установа, яка має експозицію станом на кінець звітного періоду, відображає збитки. Збитки відображають одразу після постановки на облік резервів згідно з правилами бухгалтерського обліку. Також відображають прогнозовані збитки. Дані про збитки збирають із розподілом за позиками, тобто агрегують дані про окремі збитки у зв’язку з експозиціями, забезпеченими нерухомим майном.

13. Референтна дата: Вартість експозиції при дефолті використовують для звітування про збитки.

a) Збитки відображають стосовно всіх дефолтів за позиками, забезпеченими нерухомим майном, які виникли протягом відповідного звітного періоду та незалежно від того, завершено роботу протягом періоду. Дані про збитки, надані станом на 30 червня, стосуються періоду з 1 січня по 30 червня, а дані про збитки, надані станом на 31 грудня, стосуються всього календарного року. Оскільки між дефолтом і реалізацією збитків може існувати тривалий часовий проміжок, оцінки збитків (що включають незавершений процес реструктуризації) відображають у випадках, коли реструктуризацію не було завершено протягом звітного періоду.

b) Для всіх дефолтів, які спостерігалися протягом звітного періоду, існує три сценарії: (i.) дефолтну позику можна реструктурувати таким чином, щоб вона більше не вважалася дефолтою (збитків не спостерігається); (ii.) реалізацію всього забезпечення завершено (завершено реструктуризацію, фактичні збитки відомі); або (iii.) неповна реструктуризація (використовують оцінки збитків). Відображувані у звітності збитки включають лише ті збитки, які пов’язані зі сценарієм (ii.) реалізація забезпечення (спостережувані збитки) та сценарієм (iii.) неповна реструктуризація (оцінки збитків).

c) Оскільки збитки відображають лише стосовно експозицій, які зазнали дефолту протягом звітного періоду, зміни у збитках за експозиціями, які зазнали дефолту протягом попередніх звітних періодів, у звітності не відображають. Тобто не відображають надходження від реалізації забезпечення у пізніший звітний період або реалізовані витрати, які є меншими за попередні оцінки.

14. Роль оцінювання вартості майна: Остання оцінка вартості майна до дати дефолту експозиції потрібна для визначення референтної дати для звітування про частину експозиції, забезпечену іпотеками нерухомого майна. Після дефолту вартість майна може бути переоцінена. Однак така нова вартість не повинна впливати на визначення частини експозиції, яку спочатку було повністю (й цілковито) забезпечено іпотеками нерухомого майна. Однак таку нову вартість майна враховують при звітуванні про економічні збитки (зменшена вартість майна є частиною економічних витрат). Іншими словами, останню оцінку вартості майна до дати дефолту використовують для визначення того, яку частину збитку відображати в комірці 010 (визначення вартості експозиції, яку повністю й цілковито забезпечено), а також переоцінену вартість майна використовують для визначення суми, яка підлягає відображенню (оцінка можливої реструктуризації із забезпечення) у комірках 010 та 030.

15. Правила щодо продажу позик протягом звітного періоду: Установа, яка має експозицію станом на кінець звітного періоду, повинна звітувати про збитки, але лише якщо стосовно такої експозиції було виявлено дефолт.

C 26.00 - Ліміти для великих експозицій (LE Limits)

C 27.00 - Ідентифікація контрагента (LE 1)

C 28.00 - Експозиції в неторговому та торговому портфелі (LE 2)

C 29.00 - Деталі експозицій окремих клієнтів у межах груп пов’язаних клієнтів (LE 3)

C 30.00 - Кошики експозицій у неторговому та торговому портфелі з однаковим строком погашення (LE 4)

C 31.00 - Кошики експозицій окремих клієнтів у межах груп пов’язаних клієнтів із однаковим строком погашення (LE 5)

1. Структура звітності про великі експозиції ("LE") складається з шести форм, які містять таку інформацію:

(a) ліміти для великих експозицій;

(b) Ідентифікація контрагента (форма LE1);

(c) експозиції в неторговому та торговому портфелі (форма LE2);

(d) деталі експозицій окремих клієнтів у межах груп пов’язаних клієнтів (форма LE3);

(e) Кошики 10 найбільших експозицій установ із однаковим строком погашення та 10 найбільших експозицій нерегульованих суб’єктів фінансового сектора (форма LE4);

(f) кошики 10 найбільших експозицій установ із однаковим строком погашення та 10 найбільших експозицій нерегульованих суб’єктів фінансового сектора: деталі експозицій окремих клієнтів у межах груп пов’язаних клієнтів (форма LE5).

2. Інструкції містять покликання на правові положення, а також детальну інформацію щодо даних, які повинні бути відображені в кожній формі.

3. В інструкціях та правилах валідації використана система позначень, описана в параграфах нижче стосовно стовпців, рядків і комірок форм.

4. В інструкціях і правилах валідації, як правило, використовують покликання в такому форматі: ( форма;рядок;стовпець ). Для позначення виконаної валідації всіх заповнених рядків використовують символ зірочки (*).

5. Для цілей валідації в межах однієї конкретної форми, в якій містяться покликання виключно на дані з цієї форми, форму не позначають: ( рядок;стовпець ).

6. ABS(Value): абсолютне значення без знака. Будь-яку суму, на яку збільшують експозиції, відображають у формі додатного значення. І навпаки, будь-яку суму, на яку зменшують експозиції, відображають у формі від’ємного значення. Якщо найменування позиції починається з символу "-", додатне значення для такої позиції не відображають.

7. Для цілей цього додатка Регламент (ЄС) № 575/2013 іменують "РВК".

У цьому додатку інструкції, що стосуються звітування про великі експозиції, також застосовні до звітування про істотні експозиції згідно з вимогами статей 9 та 11 з урахуванням обсягу, визначеного в цих статтях.

1. Щоб подавати інформацію про великі експозиції клієнтів або груп пов’язаних клієнтів відповідно до статті 394(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 ("РВК") на індивідуальній основі, установи використовують форми LE1, LE2 та LE3.

2. Щоб подавати інформацію про великі експозиції клієнтів або груп пов’язаних клієнтів відповідно до статті 394(1) РВК на консолідованій основі, материнські установи в державі-члені використовують форми LE1, LE2 та LE3.

3. Відображають кожну велику експозицію, визначену відповідно до статті 392 РВК, у тому числі великі експозиції, які не розглядають на предмет відповідності ліміту щодо великих експозицій, встановленому у статті 395 РВК.

4. Щоб подавати інформацію про 20 найбільших експозиції клієнтів або груп пов’язаних клієнтів відповідно до останнього речення статті 394(1) РВК на консолідованій основі, материнські установи в державі-члені, на які поширюється частина третя розділу II глави 3 РВК, використовують форми LE1, LE2 та LE3. Вартість експозиції, розрахована шляхом віднімання суми у стовпці 320 ("Звільнені суми") форми LE2 від суми у стовпці 210 ("Усього") тієї самої форми, є сумою, яку використовують для визначення таких 20 найбільших експозицій.

5. Щоб подавати інформацію про десять найбільших експозицій установ, а також про десять найбільших експозицій нерегульованих суб’єктів фінансового сектора згідно з пунктами (a)-(d) статті 394 (2) РВК на консолідованій основі, материнські установи в державі-члені використовують форми LE1, LE2 та LE3. Для звітування про структуру погашення таких експозицій згідно зі статтею 394(2)(e) РВК материнські установи в державі-члені використовують форми LE4 та LE5. Вартість експозиції, розрахована у стовпці 210 ("Усього") форми LE2, є сумою, яку використовують для визначення таких 20 найбільших експозицій.

6. Дані про великі експозиції та відповідні найбільші експозиції груп пов’язаних клієнтів та окремих клієнтів, які не належать до групи пов’язаних клієнтів, відображають у формі LE2 (у якій групу пов’язаних клієнтів відображають як одну єдину експозицію).

7. Установи відображають у формі LE3 дані щодо експозицій окремих клієнтів, що належать до груп пов’язаних клієнтів, які відображено у формі LE2. Експозицію окремого клієнта у формі LE2 не дублюють у формі LE3.

8. У стовпцях форми LE1 відображають інформацію, пов’язану з ідентифікацією окремих клієнтів або груп пов’язаних клієнтів, стосовно яких установа має експозицію.

9. У стовпцях форм LE2 та LE3 зазначають такі блоки інформації:

(a) вартість експозиції до застосування винятків і до врахування ефекту пом’якшення кредитного ризику, у тому числі прямих, непрямих експозицій та додаткових експозицій, які виникають у результаті операцій, в яких присутні експозиції базисних активів;

(b) ефект винятків і методів пом’якшення кредитного ризику;

(c) вартість експозиції після застосування винятків та після врахування ефекту пом’якшення кредитного ризику, розрахованого для цілей статті 395(1) РВК.

10. У стовпцях форм LE4 та LE5 відображають інформацію щодо кошиків із однаковим строком погашення, до яких відносять очікувані суми погашення за десятьма найбільшими експозиціями до установ, а також за десятьма найбільшими експозиціями нерегульованих суб’єктів фінансового сектора.

11. "Група пов’язаних клієнтів" означена в статті 4(1)(39) РВК.

12. "Нерегульовані суб’єкти фінансового сектора" означені у статті 142(1)(5) РВК.

13. "Установи" означені у статті 4(1)(3) РВК

14. Відображають експозиції "цивільно-правових асоціацій". Крім того, установи додають суми кредиту цивільно-правовій асоціації до заборгованості кожного партнера. Експозиції цивільно-правових асоціацій, на які поширюються квоти, розділяють або розподіляють між партнерами відповідно до їхніх відповідних квот. Певні структури (наприклад, спільні рахунки, спільноти спадкоємців, фіктивні кредити), що фактично діють у рамках цивільно-правових асоціацій, відображають так само, як і такі асоціації.

15. Активи та позабалансові позиції використовують без ваги ризику або ступенів ризику відповідно до статті 389 РВК. Зокрема, коефіцієнти конверсії кредитів не застосовують до позабалансових позицій.

16. "Експозиції" означені у статті 389 РВК.

(a) будь-які активи чи позабалансові позиції в неторговому й торговому портфелях, у тому числі позиції, визначені у статті 400 РВК, але за винятком позицій, на які поширюється дія пунктів (a)-(d) статті 390 (6) РВК.

(b) "непрямі експозиції" - це експозиції, надані гаранту або емітенту забезпечення, а не безпосередньому позичальнику, згідно зі статтею 403 РВК. Означення, що містяться тут, не можуть жодним чином відрізнятися від означень у базовому акті. ]

17. Експозиції груп пов’язаних клієнтів розраховують відповідно до статті 390(5).

18. Повинно бути дозволено враховувати "угоди про неттінг" при розрахунку вартості великих експозицій, як встановлено у статті 390(1), (2) та (3) РВК. Вартість експозиції деривативного інструмента, зазначеного в додатку II РВК, повинна визначатися відповідно до глави 6 розділу II частини третьої РВК із урахуванням впливу договорів про новацію та інших угод про неттінг для цілей таких методів відповідно до глави 6 розділу II частини третьої РВК. Вартість експозиції у рамках операцій репо, операцій надання чи взяття у позику цінних паперів чи товарів, операцій із тривалим строком розрахунків або операцій маржинального кредитування може бути визначено відповідно до глави 4 або глави 6 розділу II частини третьої РВК. Згідно зі статтею 296 РВК вартість експозиції за окремим юридичним зобов’язанням, що випливає з договірної угоди про міжпродуктовий неттінг із контрагентом установи, що звітує, відображають як "інші зобов’язання" у формах LE.

19. "Вартість експозиції" розраховують згідно зі статтею 390 РВК.

20. Ефект повного або часткового застосування винятків і прийнятних методів пом’якшення кредитного ризику для цілей розрахунку експозицій для цілей статті 395(1) РВК описано у статтях 399-403 РВК.

21. Договори зворотного репо, на які поширюються вимоги щодо звітування про великі експозиції, відображають згідно зі статтею 402(3) РВК. За умови відповідності критеріям у статті 402(3) РВК установа відображає великі експозиції кожної третьої сторони на суму претензії, яку контрагент за операцією має до такої третьої сторони, а не на суму експозиції контрагента.

4.1. Інструкції стосовно окремих рядків

5.1. Інструкції стосовно окремих стовпців