Конвенція про процедуру спільного транзиту

У разі виникнення боргу митний орган Договірної сторони відправлення повинен вжити таких заходів:

- визначити боржника,

- визначити митні органи, відповідальні за повідомлення про борг.

17.2. Якщо до завершення такого строку митний орган Договірної сторони відправлення отримає інформацію про те, що процедура спільного транзиту не була належним чином завершена, або він має відповідну підозру, він повинен невідкладно надіслати запит.

17.3. Процедуру запиту інформації також починають, якщо в подальшому з’ясовується, що доказ завершення процедури спільного транзиту був підроблений та що для досягнення цілей пункту 17.1 цього додатка необхідна процедура запиту інформації.

18. Гарантія - Референтна сума

18.1. Для застосування статті 74 доповнення I суб’єкт процедури повинен забезпечити, щоб відповідна сума не перевищувала референтної суми, з урахуванням також будь-яких операцій, для яких процедура ще не завершена.

18.2. Суб’єкт процедури повинен повідомити митницю гарантування, якщо референтна сума стає меншою за рівень, достатній для покриття його транзитних операцій.

19. Сертифікати комплексної гарантії, сертифікати звільнення від гарантії та ваучери індивідуальної гарантії

19.1. Митниці відправлення необхідно надати:

- сертифікат комплексної гарантії на бланку, наведеному в додатку C5 до доповнення III;

- сертифікати звільнення від гарантії на бланках, наведених у додатку C6 до доповнення III;

- ваучер індивідуальної гарантії на бланку, наведеному в додатку C3 до доповнення III.

19.2. Дані сертифікатів і ваучера повинні бути внесені до транзитних декларацій.

19.3. Строк дії сертифіката комплексної гарантії або сертифіката звільнення від гарантії повинен не перевищувати два роки. Однак такий строк може бути один раз подовжений митницею гарантування на строк, що не перевищує двох років.

19.4. Із дати набуття чинності відкликанням дозволу на використання комплексної гарантії чи відкликанням і скасуванням зобов’язання, наданого в разі використання комплексної гарантії, будь-який виданий сертифікат не може використовуватися для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту, а суб’єкт процедури повинен невідкладно повернути його митниці гарантування.

19.5. Кожна країна повинна надати Комісії інформацію про засоби, що дозволяють ідентифікувати сертифікати, які залишаються чинними і ще не повернені, або які були оголошені вкраденими, втраченим або підробленими. Комісія повідомляє про це інші країни.

20. Спеціальні описи вантажу

20.1. Митний орган може прийняти транзитну декларацію, доповнену описами вантажу, які не відповідають усім вимогам, наведеним у додатку B5 до доповнення III.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, митний орган може прийняти транзитну декларацію, доповнену описами вантажу, які не відповідають усім вимогам, наведеним у додатку B5a до доповнення III.

Такі описи можна використовувати тільки якщо:

- вони створені компаніями, що використовують систему електронного опрацювання даних для ведення своїх записів;

- вони розроблені та заповнені таким чином, що їх можна використовувати без особливих труднощів для митних органів;

- щодо кожної товарної позиції вони включають інформацію, яку вимагає додаток B5 до доповнення III;

- починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, щодо кожної товарної позиції вони включають інформацію, що вимагає додаток B5a до доповнення III.

20.2. Описові списки, складені для виконання відправних/вивізних формальностей, також можуть бути дозволені для використання як описи вантажу відповідно до пункту 20.1 цього додатка, навіть якщо такі списки створені компаніями, які не використовують систему електронного опрацювання даних для ведення своїх записів.

20.3. Суб’єкт процедури, який використовує систему електронного опрацювання даних для ведення своїх записів і вже використовує спеціальні описи вантажу, також може використовувати їх для операцій спільного транзиту, що включають лише один вид товарів, якщо необхідність використання цього засобу зумовлена системою суб’єкта процедури.

21. Використання пломб спеціального виду

Суб’єкт процедури вносить у транзитну декларацію навпроти заголовка "нанесені пломби" у графі "D. Контроль митницею відправлення" номер та індивідуальні ідентифікатори нанесених пломб.

22. Уповноважений вантажовідправник - попередня автентифікація та формальності при відправленні

22.1. Для застосування пунктів 3 і 5 цього додатка дозвіл передбачає, що графа "C. Митниця відправлення" транзитної декларації повинна бути:

- заздалегідь скріплена штампом митниці відправлення та підписана службовцем такої митниці; або

- скріплена спеціальним штампом уповноваженого вантажовідправника, затвердженого компетентним органом, на бланку, наведеному в додатку B9 до доповнення III. Штамп може бути попередньо надрукований на бланках, якщо використовують друкарський пристрій, затверджений для таких цілей.

Уповноважений вантажовідправник повинен заповнити графу, внести дату відправлення товару та призначити номер транзитній декларації відповідно до правил, встановлених у дозволі.

22.2. Митний орган може призначити використання бланків, що мають відмітний знак як засіб ідентифікації.

23. Уповноважений вантажовідправник - Заходи безпеки щодо штампів

Уповноважений вантажовідправник повинен вжити всіх необхідних заходів для безпечного зберігання спеціальних штампів або бланків зі штампом митниці відправлення або спеціальним штампом.

Він повинен повідомити митний орган про заходи безпеки, яких він вживає і застосовує відповідно до першого параграфа.

23.1. У разі зловживання будь-якою особою бланками, заздалегідь скріпленими штампом митниці відправлення або спеціальним штампом, уповноважений вантажовідправник несе відповідальність, без шкоди для будь-якого кримінального провадження, за сплату мит та інших зборів, які підлягають сплаті у конкретній країні за товари, ввезені на підставі таких бланків, за винятком випадків, коли він може переконати митний орган, який його уповноважив, що він вжив заходів, яких від нього вимагають відповідно до пункту 23.

24. Уповноважений вантажовідправник - Інформація, яка повинна бути внесена до декларацій

24.1. Не пізніше ніж при відправленні товарів уповноважений вантажовідправник повинен заповнити транзитну декларацію та, у разі необхідності, внести до графи 44 маршрут, встановлений відповідно до статті 33(2) доповнення I, а до графи "D. Контроль митницею відправлення" - строк, встановлений відповідно до статті 34 доповнення I, протягом якого товари повинні бути пред’явлені в митниці призначення і заходи ідентифікації вжиті, а також такий напис:

"- Уповноважений вантажовідправник - 99206".

24.2. Якщо компетентний орган Договірної сторони відправлення перевіряє відправлення перед відправкою, він повинен записати цей факт у декларації у графі "D. Контроль митницею відправлення".

24.3. Після відправлення примірник 1 документа SAD або копія документа TAD повинна бути невідкладно доставлена митниці відправлення відповідно до правил, встановлених у дозволі. Інші копії повинні супроводжувати товари відповідно до пункту 11 цього додатка.

25. Уповноважений вантажовідправник - Звільнення від підпису

25.1. Митний орган може дозволити уповноваженому вантажовідправнику не підписувати складені за допомогою системи електронного опрацювання даних транзитні декларації зі спеціальним штампом, зазначеним у главі II частини II цього додатка. Це звільнення застосовується за тієї умови, що уповноважений вантажовідправник раніше надав митному органу письмове зобов’язання, яке підтверджує, що він є суб’єктом процедури для всіх транзитних операцій, здійснених на підставі транзитних декларацій зі спеціальним штампом.

25.2. Транзитні декларації, оформлені відповідно до пункту 25.1 цього додатка, повинні містити у графі, передбаченій для підпису суб’єкта процедури, таку фразу:

"- Звільнено від підпису - 99207".

26. Уповноважений вантажовідправник - Зобов’язання

26.1. Коли товари надходять у місце, визначене в дозволі, уповноважений вантажоодержувач повинен невідкладно повідомити митницю призначення про таке надходження. Він повинен вказати дату надходження, стан можливих нанесених пломб і будь-які порушення у копіях 4 і 5 документа SAD або у копії документа TAD, що супроводжує товари, і доставити їх до митниці призначення відповідно до правил, встановлених у дозволі.

26.2. Митниця призначення повинна зробити записи, передбачені у пункті 13 цього додатка, у копіях 4 і 5 документа SAD або у копії документа TAD.

Це доповнення встановлює правила для імплементації положень щодо митного статусу товарів Союзу та використання євро у Конвенції та доповненні I.

1. Доказ митного статусу товарів Союзу може бути наданий відповідно до цього розділу, тільки якщо товари, яких стосуються докази, переміщуються безпосередньо від однієї Договірної сторони до іншої.

Вважається, що безпосередньо перевозять з однієї Договірної сторони до іншої:

(a) товари, які перевозять без проходження через територію третьої країни;

(b) товари, які перевозять через територію однієї або декількох третіх країн, за умови що перевезення через такі країни здійснюється на підставі єдиного транспортного документа, оформленого у Договірній стороні.

2. Цей розділ не застосовується до товарів, які:

(a) призначені для вивозу із Договірних сторін; або

(b) перевозять відповідно до процедури міжнародного перевезення товарів на підставі книжки МДП, крім випадків, коли:

- товари, які повинні бути розвантажені у Договірній стороні, перевозяться разом із товарами, які повинні бути розвантажені у третій країні, або

- товари перевозять із однієї Договірної сторони до іншої через третю країну.

3. Цей розділ застосовують до товарів, які перевозять поштою (у тому числі до поштових посилок) з поштового відділення в одній Договірній стороні до поштового відділення в іншій Договірній стороні.

1. Товари з митним статусом товарів Союзу, які перевозять залізничним транспортом, можуть переміщуватися без проходження митної процедури з однієї точки до іншої на митній території Союзу та транспортуватися через територію країни спільного транзиту без зміни їхнього митного статусу, якщо:

- транспортування товарів здійснюють на підставі єдиного транспортного документа, виданого у державі-члені Європейського Союзу;

- єдиний транспортний документ містить такий напис: "T2-Коридор";

- моніторинг транзиту через територію країни спільного транзиту здійснюється за допомогою електронної системи у такій країні спільного транзиту;

- відповідне залізничне підприємство уповноважене країною спільного транзиту, через територію якої проходить транзит, використовувати процедуру "T2-Коридор".

2. Країна спільного транзиту інформує Об’єднаний комітет, зазначений у статті 14 Конвенції, або робочу групу, створену таким Комітетом на основі параграфа 5 згаданої статті, про методи, що стосуються електронної системи моніторингу, та про залізничні підприємства, уповноважені використовувати процедуру, згадану в першому параграфі цієї статті.

Для цілей цієї статті "компетентний орган" означає органи, відповідальні за засвідчення митного статусу товарів Союзу.

1. Доказ митного статусу товарів Союзу, які не переміщуються під процедурою T2, може бути наданий у формі одного з документів, передбачених цією главою.

2. Документ, який використовують, щоб підтвердити митний статус товарів Союзу може бути виданий апостеріорі, якщо виконані умови для його видавання. У такому разі, до нього вносять червоним кольором таку фразу:

- Виданий апостеріорі - 99210.

1. Із урахуванням умов, визначених нижче, доказ митного статусу товарів Союзу надають шляхом оформлення документа T2L.

2. Документ T2L повинен містити код "T2L" або "T2LF".

1. Документ T2L повинен бути наданий із використанням форми, що відповідає одному із зразків у Конвенції SAD.

2. Форма може бути доповнена, за необхідності, одним або декількома додатковими аркушами, що відповідають зразкам у Конвенції SAD, і вони є невід’ємною частиною документа T2L.

3. Описи вантажу надані відповідно до зразку в додатку B4 до доповнення III можуть бути використані замість додаткових аркушів як описова частина документа T2L, невід’ємною частиною якого вони є.

4. Форми, зазначені у параграфах 1-3, повинні бути заповнені відповідно до додатка B5a до доповнення III. Вони повинні бути надруковані та заповнені однією із офіційних мов Договірних сторін, прийнятих компетентними органами.

1. Компетентні органи кожної країни можуть дозволити будь-якій особі, яка відповідає вимогам статті 57 доповнення I, використовувати як описи вантажу списки, які не відповідають усім вимогам доповнення III.

2. Використання таких списків дозволяють тільки якщо:

(a) вони оформлені компаніями, які використовують інтегровану електронну або автоматичну систему опрацювання даних для ведення своїх записів;

(b) вони оформлені та виконані таким чином, що компетентні органи можуть використовувати їх без особливих труднощів;

(c) щодо кожного предмета вони включають інформацію, яку вимагає додаток B5a до доповнення III.

3. Описові списки, надані для цілей виконання формальностей при відправленні/вивозі також можуть бути дозволені для використання як описи вантажу згідно з параграфом 1, навіть якщо такі списки оформлюють економічні оператори, що не використовують інтегровану систему електронного або автоматичного опрацювання даних для ведення своїх записів.

1. З урахуванням положень статті 19, документ T2L повинен бути виданий в одному оригінальному примірнику.

2. На прохання заінтересованої особи документ T2L та, у разі необхідності, будь-які використані додаткові аркуші або описи вантажу повинні бути завізовані компетентним органом. Таке візування повинно включати, наскільки це можливо, у графі "C. Орган відправлення" документів:

(a) для документа T2L - назву та штамп компетентного органу, підпис однієї із службових осіб такого органу, дату візування та або реєстраційний номер, або номер відправлення чи вивізної декларації, якщо вона необхідна;

(b) для додаткової форми або опису вантажу - номер, який містить документ T2L. Номер вносять за допомогою штампа із зазначенням назви компетентного органу або від руки. В останньому випадку, він повинен супроводжуватися офіційним штампом зазначеного органу.

Документи повертають заінтересованій особі, як тільки виконано митні формальності для відправлення товарів до країни призначення.

1. Митний статус товарів Союзу може бути встановлений шляхом надання рахунка або транспортного документа, що стосується таких товарів і відповідає умовам цієї статті.

2. Рахунок або транспортний документ, зазначений у параграфі 1, повинен містити принаймні повне ім’я та адресу вантажовідправника або експортера, або заінтересованої особи, якщо ця особа не є вантажовідправником чи експортером, кількість і вид, позначки та реєстраційні номери пакунків, опис товарів, масу брутто в кілограмах та за необхідності номери контейнерів.

Заінтересована особа повинна чітко вказати на зазначеному документі символ "T2L" або "T2LF", що засвідчується його власноручним підписом.

3. Якщо формальності виконуються з використанням державних або приватних систем опрацювання даних, компетентні органи дозволяють особам на відповідне прохання замінити підпис, передбачений у параграфі 2, порівнянним технічним пристроєм із використанням кодів, у відповідних випадках, що має такі ж юридичні наслідки, як і власноручний підпис.

Таку можливість надають лише у разі дотримання технічних та адміністративних умов, встановлених компетентними органами.

4. На прохання заінтересованої особи належно заповнений та підписаний нею рахунок або транспортний документ повинен бути завізований компетентним органом, якщо вартість товарів перевищує 15000 євро. Таке візування повинно містити назву та штамп компетентного органу, підпис однієї із службових осіб такого органу, дату візування та або реєстраційний номер, або номер відправлення чи вивізної декларації, за необхідності.

5. Положення цієї статті діють, лише якщо предметом рахунка або транспортного документа є виключно товари Союзу.

6. Для цілей цієї Конвенції рахунок або транспортний документ, що відповідає умовам та формальностям, викладеним у параграфах 2-5, є еквівалентним документу T2L.

7. Для цілей статті 9(4) Конвенції митниця країни спільного транзиту, на територію якої прибули товари на підставі рахунка або транспортного документа, еквівалентного документу T2L, може долучити засвідчену копію або фотокопію такого рахунка або транспортного документа до документа T2 або T2L, який він видає для товарів.

1. Із урахуванням умов, визначених нижче, доказ митного статусу товарів Союзу надають шляхом надання маніфесту судноплавної компанії щодо товарів.

2. Маніфест повинен містити принаймні таку інформацію:

(a) назву та повну адресу судноплавної компанії;

(b) назву судна;

(c) місце і дату завантаження;

(d) місце розвантаження.

Для кожного відправлення маніфест також повинен включати:

(a) посилання на коносамент або інший комерційний документ;

(b) кількість і вид, позначки та реєстраційні номери пакунків;

(c) звичайний торговий опис товарів, що містить достатньо деталей для їхньої ідентифікації;

(d) масу брутто в кілограмах;

(e) якщо необхідно, ідентифікаційні номери контейнерів;

(f) такі записи щодо статусу товарів:

- літеру "C" (еквівалент "T2L") або "F" (еквівалент "T2LF") для товарів Союзу, митний статус яких може бути підтверджений,

- літеру "N" для всіх інших товарів.

3. На запит судноплавної компанії належним чином заповнений та підписаний нею маніфест повинен бути завізований компетентними органами. Візування повинно включати назву та штамп компетентного органу, підпис службової особи такого органу та дату візування.

1. Якщо товари перевозять на підставі книжки МДП в одному з випадків, зазначених у статті 2(2)(b), або на підставі книжки АТА, декларант може для підтвердження митного статусу товарів Союзу та з урахуванням положень статті 2 чітко внести символ "T2L" або "T2LF" у місці, передбаченому для опису товарів, разом із своїм підписом на всіх відповідних ваучерах книжки, яку використовує, перед її наданням митниці відправлення для візування. На всіх ваучерах, де був внесений символ "T2L" або "T2LF", він повинен бути засвідчений штампом митниці відправлення та супроводжуватися підписом компетентної службової особи.

2. Якщо предметом книжки МДП або книжки АТА є як товари Союзу, так і товари з третіх країн, ці дві категорії товарів повинні бути відображені окремо, а символ "T2L" або "T2LF" повинен бути внесений таким чином, щоб було чітко зрозуміло, що він стосується лише товарами Союзу.

Якщо необхідно встановити митний статус товарів Союзу в багажі, який перевозить пасажир, або товарів, які містяться в ручній поклажі пасажирів, товари, за умови що вони не призначені для комерційного використання, вважаються такими, що мають митний статус товарів Союзу, якщо:

(a) вони задекларовані як такі, що мають митний статус товарів Союзу, і немає сумнівів щодо правильності даних декларації;

(b) або в інших випадках, коли з ними поводяться відповідно до положень цієї глави.

1. Компетентні органи кожної країни можуть надати дозвіл будь-якій особі, далі - "уповноважений емітент", яка задовольняє вимоги статті 57(1), 2(d) і (6) доповнення I і пропонує встановити митний статус товарів Союзу шляхом надання документа T2L відповідно до статті 6 або за допомогою одного з документів, передбаченого статтями 9-11, далі - "комерційні документи", щоб використовувати такі документи без необхідності надавати їх для візування компетентним органом.

2. Положення статті 59, 60, 61(3), 62-69 і 72 доповнення I застосовують mutatis mutandis до дозволу, зазначеного у параграфі 1.

У дозволі, зокрема, зазначаються:

(a) орган, відповідальний за попередню автентифікацію бланків, використаних для відповідних документів, як це передбачено у статті 16(1)(a);

(b) за яких обставин уповноважений емітент повинен обґрунтовувати використання бланків;

(c) виключені категорії або переміщення товарів;

(d) як і протягом якого періоду уповноважений емітент повинен повідомити компетентний орган, щоб він міг здійснити будь-які перевірки, які можуть бути необхідними перед відправленням товарів.

1. Дозвіл передбачає, що лицьова сторона відповідних комерційних документів або графа "C. Орган відправлення" на лицьовій стороні бланків, використаних при видавання документа T2L, та будь-який додатковий аркуш, або аркуші повинні бути:

(a) заздалегідь скріплені штампом органу, зазначеного у статті 15(1)(a), та підписані службовцем такого органу; або

(b) скріплені уповноваженим емітентом спеціальним металевим штампом, затвердженим компетентними органами, що відповідає зразку в додатку B9 до доповнення III. Штамп може бути попередньо надрукований на бланках, якщо друк доручають друкарні, затвердженій для таких цілей.

2. Уповноважений емітент повинен вжити всіх необхідних заходів для безпечного зберігання спеціальних штампів та/або бланків зі штампом органу відправлення або спеціальним штампом.

Він повинен повідомити компетентні органи про заходи безпеки, яких він вживає для застосування попереднього параграфа.

3. У разі зловживання будь-якою особою бланками, заздалегідь скріпленими штампом компетентного органу, або спеціальним штампом, уповноважений емітент несе відповідальність, без обмеження будь-якого кримінального провадження, за сплату мита та інших зборів, які підлягають сплаті у конкретній країні за товари, ввезені на підставі таких бланків, за винятком випадків, коли він може переконати компетентні органи, які його уповноважили, що він вжив заходів, яких від нього вимагають відповідно до параграфа 2.

4. Не пізніше ніж при відправленні товарів уповноважений емітент повинен заповнити та підписати бланк. Крім того, він повинен внести до чітко визначеного простору на комерційному документі, що використовується, або до графи документа T2L, передбаченої для контролю органом відправлення, назву компетентного органу, дату заповнення документа та такий напис:

- Уповноважений емітент

1. Компетентні органи можуть дозволити уповноваженому емітенту не підписувати документи T2L або комерційні документи із спеціальним штампом, зазначені у додатку B9 до доповнення III, які надані системою електронного або автоматичного опрацювання даних. Такий дозвіл надається за умови, що уповноважений емітент раніше подав таким органам письмове зобов’язання, що підтверджує його відповідальність за юридичні наслідки, що виникають на підставі усіх виданих документів T2L або комерційних документів зі спеціальним штампом.

2. Документи T2L або комерційні документи, надані відповідно до параграфа 1, повинні містити у місці для підпису уповноваженого емітента такий напис:

- Звільнено від підпису.

1. Компетентні органи кожної країни можуть надати дозвіл судноплавним компаніям не надавати маніфест, який слугує для підтвердження митного статусу товарів Союзу щонайпізніше до дня після відправлення судна та в будь-якому разі до його прибуття в порт призначення.

2. Дозвіл, зазначений у параграфі 1, надають тільки міжнародним судноплавним компаніям, які:

(a) відповідають умовам статті 57(1), (2)(d) і (6) доповнення I, як відступ від статті 57(1)(a), судноплавні компанії не повинні обов’язково мати осідок на території Договірної сторони, якщо вони мають там регіональний офіс; та

(b) використовують системи електронного обміну даними для передачі інформації між портами відправлення та призначення у Договірних сторонах; і

(c) здійснюють значну кількість рейсів між країнами на визнаних маршрутах.

3. Після отримання заяви компетентні органи країни, в якій судноплавна компанія має осідок, повинні повідомити органи інших країн, на території яких розташовані порти відправлення та призначення.

За умови відсутності заперечень, отриманих протягом 45 днів з дати повідомлення, компетентні органи дозволяють використовувати спрощену процедуру, описану в параграфі 4.

Цей дозвіл дійсний у відповідних країнах і застосовується лише до операцій спільного транзиту між портами, зазначеними в ньому.

4. Спрощення здійснюється у такий спосіб:

(a) маніфест для порту відправлення передають за допомогою системи електронного обміну даними до порту призначення;

(b) судноплавна компанія вносить до маніфесту інформацію, вказану в статті 10(2);

(c) на запит, роздруківку маніфесту про обмін даними надають компетентним органам у порту відправлення не пізніше ніж у наступний робочий день після відправлення судна, і в будь-якому разі до його прибуття в його порт призначення;

(d) роздруківку маніфесту про обміну даними надають компетентним органам у порту призначення;

(e) компетентні органи в порту відправлення проводять аудит на основі аналізу ризиків;

(f) компетентні органи в порту призначення здійснюють аудит на основі аналізу ризиків та, якщо необхідно, передають відповідні дані маніфестів компетентним органам у порту відправлення для перевірки.

5. Без обмеження положень розділу IV доповнення I:

- судноплавна компанія повинна повідомляти компетентні органи про всі протиправні дії та порушення,

- компетентні органи в порту призначення повинні за першої нагоди повідомляти компетентні органи в порту відправлення та орган, який надав дозвіл, про всі протиправні дії та порушення.

1. Компетентні органи кожної країни можуть дозволити судноплавним компаніям надавати доказ митного статусу товарів Союзу шляхом передання митного вантажного маніфесту щодо товарів засобами електронного обміну даними.

2. Дозвіл, зазначений у параграфі 1, надають тільки міжнародним судноплавним компаніям, які відповідають вимогам статті 57(1)(a) і (b) та (2)(d) доповнення I.

3. Емітенти, що уповноважені встановлювати доказ митного статусу товарів Союзу шляхом маніфесту судноплавної компанії відповідно до статті 10, можуть також видавати митний вантажний маніфест, зазначений у цій статті.

4. Митний вантажний маніфест повинен містити принаймні інформацію, перелічену в статті 10(2).

Уповноважений емітент повинен зробити копію кожного комерційного документа або кожного документа T2L, виданого відповідно до цієї секції. Компетентні органи повинні визначити умови, за яких копію документа необхідно надавати для цілей контролю та зберігати не менше трьох років.

Компетентні органи мають право здійснювати за уповноваженими емітентами будь-який контроль, який вони вважають необхідним. Згадані емітенти повинні надати усю необхідну інформацію та засоби для таких цілей.

Компетентні органи відповідних країн допомагають один одному в перевірці справжності і правильності документів та перевірці того, щоб процедури, які використовують відповідно до положень цієї глави для доведення митного статусу товарів Союзу були правильно застосовані.

1. Еквіваленти у національній валюті сум, виражених у євро, згаданих у цій Конвенції, обчислюють на основі обмінного курсу, чинного у перший робочий день жовтня, і застосовують з 1 січня наступного року.

Якщо курс певної національної валюти відсутній, застосовується курс першого дня, для якого був оприлюднений курс після першого робочого дня жовтня. Якщо курс не був оприлюднений після першого робочого дня жовтня, застосовують курс останнього дня перед такою датою, для якої курс був оприлюднений.

2. Обмінний курс євро, що використовується при застосуванні параграфа 1, є курсом, що застосовувався на дату, коли декларація спільного транзиту, покрита ваучером або ваучерами індивідуальної гарантії, була прийнята відповідно до статті 30(2) доповнення I.

Це доповнення містить положення, бланки та зразки для складання декларацій та заповнення транзитних супровідних документів та інших документів, які використовуються у процедурі спільного транзиту відповідно до вимог доповнень I і II.

Згідно зі статтею 21(1) доповнення I транзитна декларація повинна відповідати структурі та даним додатка A1 із використанням кодів із додатка A2.

Транзитний супровідний документ повинен бути поданий на бланку, наведеному в додатку A3. Він повинен оформлюватися і використовуватися відповідно до пояснювальних приміток у додатку A4.

Список товарних позицій повинен бути поданий на бланку, наведеному в додатку A5. Він повинен оформлюватися і використовуватися відповідно до пояснювальних приміток у додатку A6.

1. Бланки, які використовують як документи, що підтверджують митний статус товарів Союзу, необхідно надавати з використанням бланків, наведених у Конвенції SAD, додатку I, доповненнях 1-4 .

2. Бланки, які використовують як транзитні декларації, при застосуванні процедури забезпечення безперервної роботи для транзиту, або транзитні декларації для подорожніх повинні бути надані із використанням бланків, наведених у Конвенції SAD, додатку I, доповненні 1 .

3. Процес самокопіювання використовують для необхідних записів:

(a) у разі доповнень 1 і 3 щодо копій, вказаних у Конвенції SAD, додатку II, доповненні 1 ;

(b) у разі доповнень 2 і 4 щодо копій, вказаних у Конвенції SAD, додатку II, доповненні 2 .

4. Бланки повинні бути заповнені та використані як:

(a) документи, що доводять митний статус товарів Союзу, відповідно до пояснення у додатку B2;

(b) транзитні декларації для процедури забезпечення безперервної роботи для транзиту або для подорожніх, відповідно до пояснення у додатку B6.

У обох випадках коди у додатках A2, B1, B3 і B6 використовують, де це необхідно.

1. Бланки друкують відповідно до Конвенції SAD, додатка II, статті 2.

2. Кожна Договірна сторона може надрукувати свій ідентифікаційний знак у верхньому лівому кутку бланка. Вона також може надрукувати слова "СПІЛЬНИЙ ТРАНЗИТ" замість слів "ТРАНЗИТ СОЮЗУ". Документи, які містять такі знаки або будь-який із виразів, повинні бути прийняті у разі надання в іншій Договірній стороні.

1. Бланки, які використовують для складання описів вантажу, повинні бути подані на бланку, наведеному в додатку B4. Вони повинні бути заповнені відповідно до пояснень у додатку B5.

2. Бланки повинні бути надруковані на папері, обробленому для писання, вагою не менше 40 г/м-2 та достатньо міцному, щоб запобігти легкому розриву або зморщуванню за нормального використання. Колір може бути обраний заінтересованими особами.

3. Формат бланків повинен бути 210 на 297 міліметрів із максимальним допустимим відхиленням 5 міліметрів в меншу сторону та 8 міліметрів в більшу сторону по довжині.

1. Бланки, які використовують для сповіщень про відправлення товарів транзитом у рамках статті 22 доповнення I, повинні бути подані на бланку, наведеному в додатку B8 до цього доповнення.

1. Зразок оформлення розписки повинен бути поданий на бланку, наведеному в додатку B10.

1. Форми для ваучерів індивідуальної гарантії повинні відповідати зразку у додатку C3.

2. Бланки повинні бути надруковані на папері без грубих деревних волокон, обробленому для писання, вагою не менше 55 г/м-2. Вони повинні мати гільйоширування червоного кольору для захисту від підробок механічними або хімічними засобами. Папір повинен бути білим.

3. Формат бланків повинен бути 148 на 105 міліметрів.

4. На бланку повинна бути зазначена назва та адреса друкарні або розміщений знак, за яким її можна ідентифікувати, та ідентифікаційний номер для її точного визначення.

5. Мову, яку необхідно використовувати для ваучерів індивідуальної гарантії, визначають компетентні органи країни органу гарантії.

1. Бланки для оформлення сертифікатів комплексної гарантії чи сертифікатів звільнення від гарантії, далі - "сертифікати", повинні відповідати зразкам у додатку C5 та додатку C6. Вони повинні бути заповнені відповідно до пояснень у додатку C7.

2. Сертифікати повинні бути надруковані на білому папері без грубих деревних волокон вагою не менше 100 г/м-2. Вони повинні мати гільйоширування з обох сторін для захисту від підробок механічними або хімічними засобами. Фон повинен бути:

- зеленим для сертифікатів гарантії,

- світло-блакитним для сертифікатів звільнення від гарантії.

3. Формат бланків повинен бути 210 на 148 міліметрів.

4. Договірні сторони несуть відповідальність за друк бланків або за забезпечення їхнього друку. Кожен сертифікат повинен мати серійний ідентифікаційний номер.

1. Бланки повинні бути заповнені за допомогою друкарської машинки або іншої механічно-графічної чи подібної технологи. Бланки, зазначені у статтях 7 і 8, також можуть бути розбірливо заповнені вручну, у такому разі вони повинні бути заповнені чорнилом, друкованими літерами.

2. Бланки повинні бути складені однією з офіційних мов Договірних сторін, яка є прийнятною для компетентних органів країни відправлення. Це положення не застосовують до ваучерів індивідуальної гарантії.

3. Компетентні органи іншої країни, у якій бланки повинні бути надані, за необхідності, може вимагати переклад офіційною мовою або однією з офіційних мов такої країни.

4. Мову, яку необхідно використовувати для сертифікатів комплексної гарантії чи сертифікатів звільнення від гарантії, визначають компетентні органи країни, відповідальної за орган гарантії.

5. Не повинно бути зроблено жодних підчисток чи виправлень. Зміни вносяться шляхом викреслення неправильних даних та, якщо необхідно, додавання потрібних даних. Будь-які такі зміни повинні бути парафовані особою, яка внесла такі зміни, та чітко завізовані компетентними органами.

6. Договірна сторона може застосовувати спеціальні заходи щодо бланків, зазначених у цьому розділі, для підвищення рівня безпеки за умови, що вона спершу отримає згоду інших Договірних сторін, і це не зашкодить правильному застосуванню Конвенції.

Транзитну декларацію EDI надають у електронному вигляді, якщо інше не передбачено Конвенцією.

Транзитна декларація EDI ґрунтується на даних, що внесені до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 року та відносяться до різних граф єдиного адміністративного документа (SAD), як визначено у цьому додатку і додатку B1, і що поєднані з кодом або замінені кодом, у відповідних випадках.

Цей додаток містить виключно основні спеціальні вимоги, що діють при виконанні формальностей шляхом обміну стандартними повідомленнями EDI. Крім того, застосовують додаткові коди, наведені у додатку A2. Додаток B1 застосовують до транзитної декларації EDI, якщо інше не передбачено у цьому додатку або додатку A2.

Детальна структура та зміст транзитної декларації EDI відповідають технічним специфікаціям, які компетентні органи повідомляють суб’єкту процедури для забезпечення належного функціонування системи. Ці специфікації основані на вимогах, встановлених у цьому додатку.

Цей Додаток описує структуру обміну інформацією. Транзитна декларація EDI організована у групи даних, які містять атрибути даних. Атрибути групують разом таким чином, що вони створюють узгоджені логічні блоки в рамках обсягу повідомлення. Відступ від групи даних вказує на те, що група даних залежить від групи даних з меншим відступом.

За наявності зазначають відповідну кількість граф у SAD.

Термін "число" у поясненні групи даних вказує на те, скільки разів група даних може бути використана у транзитній декларації.

Термін "тип/довжина" у поясненні атрибута вказує на вимоги до типу даних та довжини даних. Коди для типів даних такі:

Число, що слідує за кодом, вказує на допустиму довжину даних. Застосовують таке:

Додаткові дві крапки перед індикатором довжини означають, що дані не мають фіксованої довжини, але можуть мати кількість символів не більшу ніж вказано індикатором довжини. Кома у довжині даних означає, що атрибут може містити десяткові знаки, символ перед комою вказує на загальну довжину атрибута, а символ після коми позначає максимальну кількість символів після десяткової коми.

Цей додаток містить одиниці даних на основі даних Конвенції SAD, які можуть вимагати різні країни.

A. Таблиця груп даних

ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ

ТРЕЙДЕР вантажовідправник

ТРЕЙДЕР вантажоодержувач

ТОВАРНА ПОЗИЦІЯ

- ТРЕЙДЕР вантажовідправник

- ТРЕЙДЕР вантажоодержувач

- КОНТЕЙНЕРИ

- ПАКУНКИ

- ПОПЕРЕДНІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

- ОФОРМЛЕНІ ДОКУМЕНТИ/СЕРТИФІКАТИ

- СПЕЦІАЛЬНІ ПРИМІТКИ

МИТНИЦЯ відправлення

ТРЕЙДЕР суб’єкт процедури

ПРЕДСТАВНИК

МИТНИЦЯ транзиту

МИТНИЦЯ призначення

ТРЕЙДЕР уповноважений вантажоодержувач

РЕЗУЛЬТАТ КОНТРОЛЮ

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПЛОМБИ

- ІДЕНТИФІКАТОРИ ПЛОМБ

ГАРАНТІЯ

- ПОСИЛАННЯ НА ГАРАНТІЮ;

- ОБМЕЖЕННЯ ДІЇ ЄС

- ОБМЕЖЕННЯ ДІЇ НЕ ЄС

B. Дані транзитної декларації

ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ

Число: 1

Використовують групу даних.

LRN

Тип/довжина: an..22

Використовують місцевий реєстраційний номер (LRN). Його визначають на національному рівні, а розподіляє користувач за погодженням з компетентними органами для ідентифікації кожної окремої декларації.

Тип декларації (графа 1)

Тип/довжина: an..5

Використовують атрибут.

Необхідно внести:

(1) якщо товари повинні бути переміщені під процедурою T2: T2 або T2F;

(2) якщо товари повинні бути переміщені під процедурою T1: T1;

(3) для відправлень, зазначених у статті 28 доповнення I: T-.

Загальна кількість товарних позицій (графа 5)

Тип/довжина: n..5

Використовують атрибут.

Загальна кількість пакунків (графа 6)

Тип/довжина: n..7

Використання цього атрибуту необов’язкове. Загальна кількість пакунків дорівнює сумі усієї "Кількості пакунків", усієї "Кількості штук" плюс значення "1" для кожних задекларованих "масових товарів".

Країна відправлення (графа 15a)

Тип/довжина: a2

Країна, з якої товари відправляють/вивозять

Цей атрибут використовують, якщо задекларована тільки одна країна відправлення. Використовують коди країн, представлені у додатку A2. У такому разі, атрибут "Країна відправлення" із групи даних "ТОВАРНА ПОЗИЦІЯ" не може бути використаний. Якщо задекларована більш ніж одна країна відправлення, цей атрибут із групи даних "ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ" не може бути використаний. У такому разі використовують атрибут "Країна відправлення" із групи даних "ТОВАРНА ПОЗИЦІЯ".

Країна призначення (графа 17a)

Тип/довжина: a2

Вносять назву відповідної країни.

Цей атрибут використовують, якщо задекларована тільки одна країна призначення. Використовують коди країн, представлені у додатку A2. У такому разі, атрибут "Країна призначення" із групи даних "ТОВАРНА ПОЗИЦІЯ" не може бути використаний. Якщо задекларована більш ніж одна країна призначення, цей атрибут із групи даних "ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ" не може бути використаний. У такому разі використовують атрибут "Країна призначення" із групи даних "ТОВАРНА ПОЗИЦІЯ".

Ідентифікація при відправленні (графа 18)

Тип/довжина: an..27

Вносять засоби ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер (реєстраційні номери) або назву транспортного засобу (вантажного автомобіля, корабля, залізничного вагона, повітряного судна), на який товари безпосередньо завантажують при пред’явленні на митниці відправлення, із використанням кодів, встановлених для таких цілей. Наприклад, якщо використовують тягач і причеп із різними реєстраційними номерами, вносять реєстраційні номери і тягача, і причепа.

Однак якщо товари перевозяться в контейнерах, які повинні бути транспортовані дорожніми транспортними засобами, компетентні органи можуть дозволити суб’єкту процедури залишити цю графу порожньою, якщо логістика в пункті відправлення може не дозволити надати ідентифікаційні дані транспортних засобів під час оформлення транзитної декларації та якщо вони можуть забезпечити подальше внесення відповідної інформації щодо транспортних засобів до графи 55.

Якщо товари перевозять стаціонарною транспортною установкою, реєстраційний номер не вносять.

Ідентифікація при відправленні LNG

Тип/довжина: a2

Використовують код мови, представлений у додатку A2, для визначення мови (LNG), якщо використовують відповідне вільне текстове поле.

Країна реєстрації при відправленні (графа 18)

Тип/довжина: a2

Використовують код країни, представлений у додатку A2.

Вносять країну реєстрації транспортного засобу (вантажного автомобіля, корабля, залізничного вагона, повітряного судна), на який товари безпосередньо завантажують при пред’явленні в митниці відправлення, (або транспортного засобу, який забезпечує рух для всієї групи, якщо вона складається з декількох транспортних засобів) із використанням кодів, встановлених для таких цілей. Наприклад, якщо використовують тягач і причеп із різними реєстраційними номерами, вносять реєстраційні номери і тягача, і причепа, та країну реєстрації тягача.