(f) використання процедури спільного транзиту на основі паперових документів, призначеної спеціально для товарів, що перевозять залізничним транспортом;
(g) використання інших спрощених процедур на основі статті 6 Конвенції;
(h) процедура спільного транзиту на основі електронного транспортного документа як транзитної декларації для повітряного транспорту;
(i) використання митної декларації зі зменшеними вимогами до даних для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту.
2. Дозволи відповідно до параграфа 1(i) на використання митної декларації зі зменшеними вимогами до даних для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту надають для:
(a) перевезення товарів залізничним транспортом;
(b) перевезення товарів повітряним транспортом, коли електронний транспортний документ не використовують як транзитну декларацію.
3. До дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, застосовуються процедура спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, що перевозять повітряним транспортом, згідно з параграфом 1(e) та процедура спільного транзиту на основі паперових документів спеціально для товарів, що перевозять залізничним транспортом, згідно з параграфом 1(f). Після таких дат вказані процедури спільного транзиту не застосовуються.
До 1 травня 2018 року процедура спільного транзиту на основі електронного маніфесту стосовно товарів, що перевозяться повітряним транспортом згідно з параграфом 1(e), застосовується до тих економічних операторів, які ще не модернізували системи, необхідні для використання електронного транспортного документа як транзитної декларації для повітряного транспорту згідно з параграфом 1(h). Після такої дати не застосовується процедура спільного транзиту на основі електронного маніфесту для зазначених у параграфі 1(e) товарів, що їх перевозять повітряним транспортом.
До дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, не застосовується спрощення, зазначене в параграфі 1(i).
Стаття 56. Територіальна сфера застосування дозволів на спрощення
1. Спрощення, зазначені у статті 55(1)(b) і (c), застосовують лише до операцій спільного транзиту, що починаються у Договірній стороні, в якій було надано дозвіл на спрощення.
2. Спрощення, зазначене у статті 55(1)(d), застосовують лише до операцій спільного транзиту, що завершуються у Договірній стороні, в якій було надано дозвіл на спрощення.
3. Спрощення, зазначені у статті 55(1)(e) і (h), застосовують у Договірних сторонах, визначених у дозволі на спрощення.
4. Спрощення, зазначені у статті 55(1)(a), (f) і (i), застосовують у всіх Договірних сторонах.
Стаття 57. Загальні умови дозволів на спрощення
1. Дозвіл, зазначений у статті 55(1)(a), надають заявникам, що виконують такі умови:
(a) заявник має осідок на митній території Договірної сторони;
(b) заявник не вчинив будь-яких серйозних порушень чи повторних порушень митного законодавства та правил оподаткування, у тому числі не був притягнутий до відповідальності за кримінальні злочини, пов’язані з його господарською діяльністю;
(c) заявник регулярно використовує процедуру спільного транзиту або має практичні стандарти компетентності чи професійну кваліфікацію, безпосередньо пов’язану зі здійснюваною діяльністю.
2. Дозволи, зазначені устатті 55(1)(b), (c), (d) і (i), надають заявникам, які виконують такі умови:
(a) заявник має осідок на митній території Договірної сторони;
(b) заявник заявляє, що він буде регулярно використовувати умови спільного транзиту;
(c) заявник не вчинив будь-яких серйозних порушень чи повторних порушень митного законодавства та правил оподаткування, у тому числі не був притягнутий до відповідальності за кримінальні злочини, пов’язані з його господарською діяльністю;
(d) заявник демонструє високий рівень контролю за своїми операціями та потоком товарів за допомогою системи управління комерційними та, у відповідних випадках, транспортними документами, що дозволяє здійснювати належний митний контроль;
(e) заявник має практичні стандарти компетентності чи професійну кваліфікацію, безпосередньо пов’язану зі здійснюваною діяльністю.
3. Дозволи, зазначені у статті 55(1)(e) надають заявникам, які виконують такі умови:
(a) у разі застосування процедури спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозяться повітряним транспортом, заявником є авіаційна компанія, що має осідок на митній території Договірної сторони;
(b) у разі застосування процедури спільного транзиту на основі електронного маніфесту щодо товарів, що перевозяться повітряним транспортом, заявником є авіаційна компанія, що здійснює значну кількість рейсів між аеропортами у Договірних сторонах та має осідок на митній території Договірної сторони або має там місцезнаходження, головний офіс або постійне комерційне представництво;
(c) заявник регулярно використовує умови спільного транзиту, або компетентний митний орган знає, що заявник може виконати зобов’язання за такими умовами;
(d) заявник не вчинив будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.
4. Дозволи, зазначені у статті 55(1)(f) надають заявникам, які виконують такі умови:
(a) заявник є залізничним підприємством;
(b) заявник має осідок на митній території Договірної сторони;
(c) заявник регулярно використовує процедуру транзиту, або компетентний митний орган знає, що заявник може виконати зобов’язання за такою процедурою; та
(d) заявник не вчинив будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.
5. Дозволи, зазначені у статті 55(1)(h), надають заявникам, які виконують такі умови:
(a) заявник має осідок на митній території Договірної сторони;
(b) заявник заявляє, що він буде регулярно використовувати умови спільного транзиту;
(c) заявник не вчинив будь-яких серйозних порушень чи повторних порушень митного законодавства та правил оподаткування, у тому числі не був притягнутий до відповідальності за кримінальні злочини, пов’язані з його господарською діяльністю;
(d) заявник демонструє високий рівень контролю за своїми операціями та потоком товарів за допомогою системи управління комерційними та, у відповідних випадках, транспортними документами, що дозволяє здійснювати належний митний контроль;
(e) заявник має практичні стандарти компетентності чи професійну кваліфікацію, безпосередньо пов’язану зі здійснюваною діяльністю;
(f) заявник здійснює значну кількість рейсів між аеропортами, розташованими на території Договірних сторін;
(g) заявник демонструє свою здатність забезпечити доступність даних електронного транспортного документа митниці відправлення в аеропорту відправлення та митниці призначення в аеропорту призначення та однаковість таких даних у митниці відправлення та у митниці призначення.
6. Дозволи видаються лише за умови, що митний орган вважає, що він зможе здійснювати нагляд і контроль за процедурою спільного транзиту без адміністративних зусиль, неспівмірних із вимогами заінтересованої особи.
Стаття 58. Моніторинг умов для дозволів
Митні органи здійснюють моніторинг умов, які повинен виконати власник дозволу. Вони також здійснюють моніторинг виконання зобов’язань, які виникли внаслідок такого дозволу. Якщо власник дозволу має осідок менш ніж протягом трьох років, митний орган проводить ретельний моніторинг такого власника дозволу протягом першого року після надання дозволу.
Стаття 59. Зміст заявки на отримання дозволу
1. Заявка на отримання дозволу на використання спрощень повинна містити дату та підпис. Договірні сторони визначають спосіб подання заявки.
2. Заявки повинні містити всі факти, які дозволять митним органам перевірити, чи виконані умови, за яких може бути дозволене таке спрощення.
Стаття 60. Відповідальність заявника
Особи, що подають заявку на спрощення, несуть відповідальність відповідно до чинного на території Договірних сторін законодавства і, без обмеження можливості застосування штрафних санкцій, за:
(a) правильність і повноту інформації, наданої у заявці;
(b) справжність, правильність і чинність будь-якого документа, що супроводжує заявку.
Стаття 61. Митні органи, уповноважені видавати дозвіл
1. Заявки на спрощення, зазначені у статті 55(1)(c), подають до митних органів, уповноважених видавати дозвіл у країні, в якій повинні початися операції спільного транзиту.
2. Заявки на спрощення, зазначені у статті 55(1)(d), подають до митних органів, уповноважених видавати дозвіл у країні, в якій повинні завершитись операції спільного транзиту.
3. Заявки на спрощення, зазначені у статті 55(1)(a), (b), (e), (f), (h) і (i), подають до митних органів за місцем, де ведеться або доступна основна бухгалтерська звітність заявника для митних цілей і де виконуватиметься принаймні частина діяльності заявника, передбаченої дозволом.
Основна бухгалтерська звітність заявника стосується записів та документації, що дозволяють митним органам видати дозвіл.
4. Якщо уповноважений вантажовідправник, зазначений у статті 55(1)(c), або заявник, який подає заявку на спрощення, зазначене у статті 55(1)(c), також подає заявку на спрощення, зазначене у статті 55(1)(b), така заявка може бути подана до митних органів, уповноважених ухвалювати рішення у країні, в якій повинні початися операції спільного транзиту уповноваженого вантажовідправника.
Стаття 62. Прийняття та відхилення заявок та видавання дозволів
1. Заявки приймаються або відхиляються, а дозволи надаються відповідно до законодавства, чинного на території Договірних сторін.
2. Рішення про відхилення заявок повинні містити причини відхилення, та про них повідомляють заявнику відповідно до строків та законодавства, що чинні на території відповідної Договірної сторони.
Стаття 63. Зміст дозволу
1. Дозвіл та, якщо необхідно, одна або декілька засвідчених копій видаються власнику дозволу.
2. Дозвіл повинен визначати умови використання спрощень та встановлювати операційні і контрольні заходи.
Стаття 64. Дата набуття чинності дозволом
1. Дозвіл набуває чинності з дати, коли заявник отримує його або вважається таким, що отримав його, і може бути виконаний примусово митними органами з цієї дати.
Якщо інше не передбачено митним законодавством, дозвіл дійсний протягом необмеженого строку.
2. Дозвіл набуває чинності з дати, відмінної від дати, коли заявник отримує його або вважається таким, що отримав його, у таких випадках:
(a) якщо дозвіл позитивно вплине на заявника та заявник звернувся з проханням визначити іншу дату набуття чинності, у такому разі дозвіл набуває чинності з дати за проханням заявника, якщо вона настає пізніше дати, з якої дозвіл набував би чинності відповідно до параграфа 1;
(b) якщо попередній дозвіл був виданий на обмежений строк, і єдиною метою цього рішення є продовження строку його дії, у такому разі дозвіл набуває чинності з дня після закінчення строку дії попереднього дозволу;
(c) якщо дія дозволу залежить від виконання певних формальностей заявником, у такому разі дозвіл набуває чинності з дня, коли заявник отримує або вважається таким, що отримав, повідомлення від компетентного митного органу, що в ньому зазначено, що формальності належним чином виконані.
Стаття 65. Анулювання, відкликання дозволів та внесення змін до них
1. Власник дозволу повідомляє митні органи про будь-який фактор, що виник після отримання дозволу, який може вплинути на його продовження чи зміст.
2. Митні органи повинні анулювати дозвіл, якщо виконані всі такі умови:
(a) дозвіл був наданий на основі неправильної або неповної інформації;
(b) власник дозволу знав або повинен був знати, що інформація є неправильною або неповною;
(c) якби інформація була правильною та повною, рішення стосовно дозволу було б іншим.
3. Дозвіл повинен бути відкликаний або змінений, якщо у випадках, відмінних від тих, що зазначені в параграфі 2:
(a) одна або декілька встановлених для видавання дозволів умов не були виконані або більше не виконуються; або
(b) за заявою власника дозволу.
4. Власник дозволу повинен бути повідомлений про анулювання, відкликання або внесення змін до дозволу відповідно до строків і законодавства, що чинні на території Договірної сторони.
5. Анулювання дозволу набуває чинності з дати, коли набув чинності первісний дозвіл, якщо інше не визначено в рішенні відповідно до митного законодавства.
6. Відкликання дозволу або внесення змін до нього набуває чинності з дати, коли заявник отримує його або вважається таким, що отримав його. Однак у виняткових випадках, якщо цього вимагають законні інтереси власника дозволу, митні органи можуть відкласти дату набуття чинності відкликанням чи зміною дозволу відповідно до строків, чинних у Договірних сторонах. Дата набуття чинності рішенням повинна бути вказана в рішенні про відкликання дозволу чи внесення змін до нього.
Стаття 66. Повторне оцінювання дозволу
1. Митний орган, уповноважений видавати дозвіл, повинен провести його повторне оцінювання у таких випадках:
(a) якщо внесені зміни до відповідного законодавства, що впливає на дозвіл;
(b) якщо це необхідно в результаті проведеного моніторингу;
(c) якщо це необхідно з урахуванням інформації, наданої власником дозволу відповідно до статті 65(1) або іншими органами.
2. Митний орган, уповноважений видавати дозвіл, повинен повідомити про результати повторного оцінювання власника дозволу.
Стаття 67. Призупинення дії дозволу
1. Митний орган, уповноважений видавати дозвіл, повинен призупинити дію дозволу замість його анулювання, відкликання або внесення змін до нього, якщо:
(a) такий митний орган вважає, що може бути достатньо підстав для анулювання, відкликання дозволу або внесення змін до нього, але ще не має всіх необхідних елементів для ухвалення рішення про анулювання, відкликання або внесення змін;
(b) такий митний орган вважає, що умови для отримання дозволу не виконані, або що власник дозволу не виконує зобов’язання, покладені на нього відповідно до дозволу, і доцільно дозволити власнику дозволу вжити заходів для забезпечення виконання умов або зобов’язань;
(c) власник дозволу просить про таке призупинення дії, оскільки він тимчасово не може виконати умови, встановлені для отримання дозволу, або виконати зобов’язання, покладені на нього відповідно до дозволу.
2. У випадках, зазначених у параграфах 1(b) і (c), власник дозволу повинен повідомити митний орган, уповноважений видавати дозвіл, про заходи, яких він зобов’язується вжити для забезпечення виконання умов або зобов’язань, а також про строк, необхідний йому для вживання таких заходів.
Стаття 68. Строк призупинення дії дозволу
1. Строк призупинення дії, визначений компетентним митним органом, повинен відповідати строку, необхідному такому митному органу для встановлення того, чи виконані умови для анулювання, відкликання або внесення змін.
Однак якщо митний орган вважає, що власник дозволу не може виконати критерії, визначені у статті 57(1)(b), чинність дозволу повинна бути призупинена, поки не буде встановлено, чи вчинено серйозні або повторні правопорушення будь-якою з таких осіб:
(a) власником дозволу;
(b) керівником компанії, що є власником відповідного дозволу або здійснює контроль за її управлінням;
(c) особою, відповідальною за митні питання в компанії, що є власником відповідного дозволу.
2. У випадках, зазначених у статті 67(1)(b) і (c), строк призупинення дії, визначений митним органом, уповноваженим видавати дозволи, повинен відповідати строку, про який власник дозволу повідомив відповідно до статті 67(2). Строк призупинення за потреби може бути додатково подовжений на прохання власника дозволу.
Строк призупинення дії може бути додатково подовжений на строк, необхідний компетентному митному органу для перевірки того, чи такі заходи забезпечують виконання умов або зобов’язань, при цьому останній строк не повинен перевищувати 30 днів.
3. Якщо після призупинення дозволу митний орган, уповноважений видати цей дозвіл, має намір анулювати, відкликати його або внести зміни до такого дозволу відповідно до статті 65, строк призупинення, визначений відповідно до параграфів 1 і 2 цієї статті, за потреби повинен бути подовжений до набуття чинності рішенням про анулювання, відкликання або внесення змін.
Стаття 69. Закінчення призупинення дії дозволу
1. Призупинення дії закінчується із завершенням строку призупинення дії, якщо тільки до завершення такого строку не виникне одна з таких ситуацій:
(a) призупинення скасовано, оскільки у випадках, зазначених у статті 67(1)(a), немає підстав для анулювання, відкликання дозволу або внесення змін до нього відповідно до статті 65, і в такому разі призупинення дії закінчується в дату скасування;
(b) призупинення скасовано, оскільки у випадках, зазначених у статті 67(1)(b) і (c), власник дозволу вжив необхідних заходів згідно з вимогами митного органу, уповноваженого видавати дозвіл, для забезпечення виконання умов, встановлених для дозволу або виконання зобов’язань, покладених на нього відповідно до дозволу, і в такому разі призупинення дії закінчується в дату скасування;
(c) дозвіл, що його дію призупинено, анульований, відкликаний або змінений, і в такому разі призупинення дії закінчується в дату анулювання, відкликання або зміни.
2. Митний орган, уповноважений видавати дозвіл, повинен повідомити власника дозволу про закінчення призупинення дії.
Стаття 71. Повторне оцінювання дозволів, чинних станом на 1 травня 2016 року
1. Дозволи, які були видані на підставі статті 44(1)(a), (b), (d) або (e) доповнення I до Конвенції зі змінами, внесеними Рішенням № 1/2008, або які були видані на підставі статті 44(1)(f)(i) або (ii), якщо була використана спрощена процедура рівня 1, та які є чинними станом на 1 травня 2016 року та мають необмежений строк дії, повинні бути повторно оцінені до 1 травня 2019 року.
2. Дозволи, видані на підставі статті 44(1)(a), (b), (d) і (e) доповнення I до Конвенції зі змінами, внесеними Рішенням № 1/2008, які є чинними станом на 1 травня 2016 року, залишаються чинними:
(a) стосовно дозволів з обмеженим строком дії, до закінчення такого строку або до 1 травня 2019, залежно від того, що настане раніше;
(b) стосовно всіх інших дозволів, до проведення їх повторного оцінювання.
3. Рішеннями, ухваленими після проведення повторного оцінювання, скасовуються повторно оцінені дозволи та, у відповідних випадках, видаються нові дозволи. Про такі рішення власники дозволів повинні бути невідкладно повідомлені.
Стаття 72. Зберігання документації митними органами
1. Митні органи зберігають заявки та додані супровідні документи, а також копію будь-якого виданого дозволу.
2. Якщо заявку відхилено або дозвіл анульовано, відкликано, змінено або його дію призупинено, то заявка та рішення про відхилення заявки або про анулювання, відкликання дозволу, внесення змін до нього або призупинення його дії, у відповідних випадках, та всі додані супровідні документи зберігаються щонайменше протягом трьох років із кінця календарного року, в якому заявка була відхилена або дозвіл був анульований, відкликаний, змінений або його дія була призупинена.
Стаття 73. Термін дії пломб, які вже використовують станом на 1 травня 2016 року
Митні пломби, зазначені у статті 38, та пломби спеціального виду, зазначені у статті 82, що відповідають додатку II до доповнення I до Конвенції зі змінами, внесеними Рішенням № 1/2008, можуть надалі використовуватися, поки не будуть вичерпані запаси, або до 1 травня 2019 року, залежно від того, що настане раніше.
ГЛАВА II
Комплексна гарантія та звільнення від гаранти
Стаття 74. Референтна сума
1. Якщо інше не передбачено статтею 75, сума комплексної гарантії повинна дорівнювати референтній сумі, встановленій митницею гарантування.
2. Референтна сума комплексної гарантії повинна відповідати сумі боргу, який може підлягати сплаті у зв’язку з кожною операцією спільного транзиту, щодо якої надана гарантія, у період між поміщенням товарів під процедуру спільного транзиту та моментом закриття цієї процедури.
Для цілей такого розрахунку необхідно враховувати найвищі показники боргу, застосовні до товарів такого ж виду в країні митниці гарантування, а товари Союзу, переміщувані відповідно до Конвенції, необхідно розглядатися як товари з третіх країн.
Якщо інформація, необхідна для визначення референтної суми, відсутня в митниці гарантування, таку суму встановлюють на рівні 10000 євро для кожної транзитної операції.
3. Митниця гарантування встановлює референтну суму у співпраці з суб’єктом процедури. При встановленні референтної суми митниця гарантування визначає таку суму на підставі інформації про товари, поміщені під процедуру спільного транзиту за попередні 12 місяців, та оцінки обсягу очікуваних операцій, відображених, зокрема, у комерційній та бухгалтерській документації суб’єкта процедури.
4. Митниця гарантування переглядає референтну суму з власної ініціативи або на запит суб’єкта процедури та за необхідності коригує її.
5. Кожен суб’єкт процедури повинен забезпечити, щоб сума, яка підлягає сплаті або може підлягати сплаті, не перевищувала референтної суми.
Така особа повинна повідомити митницю гарантування, якщо референтна сума більше не є достатньою для покриття її операцій.
6. Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, митні органи здійснюють моніторинг гарантії.
Моніторинг референтної суми, що покриває суму боргу, яка може підлягати сплаті щодо товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту, забезпечується за допомогою електронної системи, зазначеної у статті 4(1), для кожної операції спільного транзиту на момент поміщення товарів під процедуру спільного транзиту.
7. Моніторинг гарантії щодо товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту з використанням спрощення, зазначеного в статті 55(1)(f), у період між завершенням строку дії звільнення, зазначеного в статті 13(2), і датами запровадження модернізації NCTS, зазначеними в додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, забезпечується регулярними та належними перевірками.
Стаття 75. Рівень комплексної гарантії
1. Суб’єкту процедури може бути дозволено використовувати комплексну гарантію зі зменшеною сумою або отримати звільнення від гарантії.
2. Сума комплексної гарантії може бути зменшена до:
(a) 50 % референтної суми, визначеної відповідно до статті 74, якщо виконані такі умови:
(i) заявник веде систему бухгалтерського обліку, яка відповідає загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку, застосовним у Договірній стороні, в якій ведеться облік, дозволяє проведення митного контролю на основі аудиту та зберігає дані за минулі періоди, що дозволяє здійснювати аудиторський облік з моменту, коли дані надходять до справи;
(ii) заявник має адміністративну організацію, яка відповідає типу та розміру підприємства та є придатною для управління потоком товарів, і має внутрішній контроль, здатний запобігати, виявляти та виправляти помилки, а також запобігати та виявляти незаконні транзакції чи транзакції з порушеннями;
(iii) заявник не перебуває в процедурі банкрутства;
(iv) протягом останніх трьох років, що передували поданню заяви, заявник виконував свої фінансові зобов’язання стосовно виплати боргу, що стягувався при ввозі або вивозі товарів чи у зв’язку з їх увозом або вивозом;
(v) заявник демонструє на основі наявної документації та інформації за останні три роки, що передують поданню заявки, що його фінансовий стан достатній для виконання його зобов’язань, беручи до уваги вид та обсяг підприємницької діяльності, в тому числі відсутність від’ємних чистих активів, за винятком випадків, коли вони можуть бути покриті;
(vi) заявник може продемонструвати наявність достатніх фінансових ресурсів для виконання своїх зобов’язань щодо референтної суми, не покритої гарантією;
(b) 30 % референтної суми, визначеної відповідно до статті 74, якщо виконані такі умови:
(i) заявник веде систему бухгалтерського обліку, яка відповідає загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку, застосовним у Договірній стороні, в якій ведеться облік, дозволяє проведення митного контролю на основі аудиту та зберігає дані за минулі періоди, що дозволяє здійснювати аудиторський облік з моменту, коли дані надходять до справи;
(ii) заявник має адміністративну організацію, яка відповідає типу та розміру підприємства та є придатною для управління потоком товарів, і має внутрішній контроль, здатний запобігати, виявляти та виправляти помилки, а також запобігати та виявляти незаконні транзакції чи транзакції з порушеннями;
(iii) заявник гарантує, що відповідні працівники отримали розпорядження повідомляти митні органи про всі виявлені випадки труднощів із дотриманням вимог, та встановлює процедури інформування митних органів про такі труднощі;
(iv) заявник не перебуває в процедурі банкрутства;
(v) протягом останніх трьох років, що передували поданню заяви, заявник виконав свої фінансові зобов’язання стосовно виплати боргу, стягнутого у зв’язку з ввозом або вивозом товарів;
(vi) заявник демонструє на основі наявної документації та інформації за останні три роки, що передують поданню заявки, що його фінансовий стан достатній для виконання його зобов’язань, беручи до уваги вид та обсяг підприємницької діяльності, в тому числі відсутність від’ємних чистих активів, за винятком випадків, коли вони можуть бути покриті;
(vii) заявник може продемонструвати наявність достатніх фінансових ресурсів для виконання своїх зобов’язань щодо частини референтної суми, не покритої гарантією;
(c) 0 % референтної суми, визначеної відповідно до статті 74, якщо виконані такі умови:
(i) заявник веде систему бухгалтерського обліку, яка відповідає загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку, застосовним у Договірній стороні, в якій ведеться облік, дозволяє проведення митного контролю на основі аудиту та зберігає дані за минулі періоди, що дозволяє здійснювати аудиторський облік з моменту, коли дані надходять до справи;
(ii) заявник дозволяє митному органу мати фізичний доступ до своїх систем бухгалтерського обліку та, у відповідних випадках, до своїх комерційних і транспортних документів;
(iii) заявник має логістичну систему, яка ідентифікує товари як товари, що перебувають у вільному обігу на території Договірної сторони або як товари третьої країни, та вказує, у відповідних випадках, їхнє місце розташування;
(iv) заявник має адміністративну організацію, яка відповідає типу та розміру підприємства та є придатною для управління потоком товарів, і має внутрішній контроль, здатний запобігати, виявляти та виправляти помилки, а також запобігати та виявляти незаконні транзакції чи транзакції з порушеннями;
(v) у відповідних випадках, заявник має належний встановлений порядок управління ліцензіями та дозволами, наданими відповідно до заходів торговельної політики або пов’язаними з торгівлею сільськогосподарською продукцією;
(vi) заявник має задовільні процедури для архівування своїх записів та інформації і для захисту від втрати інформації;
(vii) заявник забезпечує, щоб відповідні працівники отримали розпорядження повідомляти митні органи про всі виявлені випадки труднощів щодо дотриманням вимог, та встановлює процедури інформування митних органів про такі труднощі;
(viii) заявник вживає належних заходів безпеки для захисту комп’ютерної системи заявника від несанкціонованого втручання та захисту документації заявника;
(ix) заявник не перебуває в процедурі банкрутства;
(x) протягом останніх трьох років, що передували поданню заяви, заявник виконував свої фінансові зобов’язання стосовно виплати боргу, що стягувався при ввозі або вивозі товарів чи у зв’язку з їх увозом або вивозом;
(xi) заявник демонструє на основі наявної документації та інформації за останні три роки, що передують поданню заявки, що його фінансовий стан достатній для виконання його зобов’язань, беручи до уваги вид та обсяг підприємницької діяльності, в тому числі відсутність від’ємних чистих активів, за винятком випадків, коли вони можуть бути покриті;
(xii) заявник може продемонструвати наявність достатніх фінансових ресурсів для виконання своїх зобов’язань щодо частини референтної суми, не покритої гарантією.
Стаття 76. Методи використання комплексної гарантії та звільнення від гарантії
Митниця гарантування повинна повідомити суб’єкту процедури таку інформацію:
(a) референтний номер гарантії;
(b) код доступу, пов’язаний із референтним номером гарантії.
На запит особи, яка надала гарантію, митниця гарантування повинна призначити один чи декілька додаткових кодів доступу до цієї гарантії, які може використовувати така особа або її представники.
Стаття 77. Тимчасова заборона використання комплексної гарантії або комплексної гарантії зі зменшеною сумою, у тому числі звільнення від гарантії
Використання комплексної гарантії та комплексної гарантії зі зменшеною сумою, у тому числі звільнення від гарантії, може бути тимчасово заборонене у таких випадках:
(a) за особливих обставин;
(b) стосовно товарів, щодо яких було доведено великомасштабне шахрайство, пов’язане з використанням гарантії.
Особливі обставини, великомасштабне шахрайство та процедурні правила тимчасової заборони комплексної гарантії та комплексної гарантії зі зменшеною сумою, у тому числі звільнення від гарантії, викладені в додатку I.
Стаття 78. Г арантійний документ
1. Комплексна гарантія надається у формі зобов’язання, наданого гарантом, на бланку, наведеному в додатку C4 до доповнення III. Доказ такого зобов’язання зберігає митниця гарантування протягом строку дії гарантії.
2. Статті 20(2) і 22 застосовують mutatis mutandis.
Стаття 79. Сертифікати комплексної гарантії та сертифікати звільнення від гарантії
1. На підставі дозволу митниця гарантування видає суб’єкту процедури один або декілька сертифікатів комплексної гарантії, оформлених на бланку, наведеному в додатку C5 до доповнення III, або один або декілька сертифікатів звільнення від гарантії, оформлених на бланку, наведеному в додатку C6 до доповнення III, щоб дозволити суб’єкту процедури надати докази комплексної гарантії або звільнення від гарантії в рамках статті 26(1)(b).
2. Строк дії сертифіката не повинен перевищувати два роки. Однак такий строк може бути один раз подовжений митницею гарантування на строк, що не перевищує двох років.
Стаття 80. Відкликання та скасування, пов’язані з дозволом на використання комплексної гарантії або із зобов’язанням гаранта
1. Статтю 23(1) і (2) застосовують mutatis mutandis до відкликання та скасування, пов’язаного з дозволом на використання комплексної гарантії або із зобов’язанням гаранта.
2. Митниця гарантування вносить до системи, зазначеної у статті 9, відкликання митними органами дозволу на використання комплексної гарантії або звільнення від гарантії, а також дату набуття чинності відкликанням митницею гарантування зобов’язання гаранта або дату набуття чинності скасуванням зобов’язання гарантом.
3. Із дати набуття чинності відкликанням або скасуванням, зазначеним у параграфі 1, будь-який сертифікат комплексної гарантії чи будь-який сертифікат звільнення від гарантії, виданий для застосування статті 26(1)(b), не повинен використовуватися для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту, а суб’єкт процедури повинен невідкладно повернути його митниці гарантування.
Кожна країна повинна надати Комісії засоби, що дозволяють ідентифікувати сертифікати, які залишаються чинними, але ще не повернені, або які були оголошені вкраденими, втраченим або підробленими. Комісія інформує інші країни.
ГЛАВА III
Використання пломб спеціального виду
Стаття 81. Дозвіл на використання пломб спеціального виду
1. Дозволи відповідно до статті 55(1)(b) на використання пломб спеціального виду на транспортних засобах, контейнерах або пакунках, що використовують для процедури спільного транзиту, видаються, якщо митні органи затвердили пломби, визначені в заявці на дозвіл.
2. Митний орган у контексті дозволу приймає пломби спеціального виду, які були затверджені митними органами іншої країни, крім випадків, коли він має інформацію про те, що окрема пломба є непридатною для митних цілей.
Стаття 82. Формальності при використанні пломб спеціального виду
1. Пломби спеціального виду повинні відповідати вимогам, встановленим у статті 38(1).
Якщо пломби були сертифіковані компетентним органом відповідно до Міжнародного стандарту ISO № 17712:2013 "Вантажні контейнери - механічні пломби", такі пломби вважаються такими, що відповідають зазначеним вимогам.
Для контейнерних перевезень якнайширше повинні використовуватися пломби з високою гарантією безпеки.
2. Пломба спеціального виду повинна мати одне з таких зазначень:
(a) ім’я особи, уповноваженої відповідно до статті 55(1)(b) використовувати її;
(b) відповідну абревіатуру чи код, на основі якого митний орган країни відправлення може ідентифікувати заінтересовану особу.
3. Суб’єкт процедури повинен вносити до транзитної декларації номер та індивідуальні ідентифікатори пломб спеціального виду та наносити пломби не пізніше моменту випуску товарів для процедури спільного транзиту.
4. Пломби спеціального виду, що відповідають додатку II до доповнення I до Конвенції зі змінами, внесеними Рішенням № 1/2008, можуть надалі використовуватися, поки не будуть вичерпані запаси, або до 1 травня 2019 року, залежно від того, що настане раніше.
Стаття 83. Митний нагляд за використанням пломб спеціального виду
Митний орган повинен:
(a) повідомляти Комісію та митні органи інших Договірних сторін про використовувані пломби спеціального виду та про пломби спеціального виду, які він вирішив не затверджувати через порушення чи технічні недоліки;
(b) перевіряти пломби спеціального виду, які він затвердив та які використовуються, якщо він отримує інформацію про те, що інший орган вирішив не затверджувати певну пломбу спеціального виду;
(c) проводити взаємні консультації, щоб дійти спільної оцінки;
(d) проводити моніторинг використання пломб спеціального виду особами, уповноваженими відповідно до статті 81.
Якщо це необхідно, Договірні сторони можуть за взаємною згодою встановити спільну систему нумерації та визначити використання спільних захисних елементів і технологій.
ГЛАВА IV
Статус уповноваженого вантажовідправника
Стаття 84. Дозволи на надання статусу уповноваженого вантажовідправника для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту
Статус уповноваженого вантажовідправника, зазначений у статті 55(1)(c), надають лише тим заявникам, які уповноважені надавати комплексну гарантію або використовувати звільнення від гарантії, зазначене у статті 55(1)(a).
Стаття 85. Зміст дозволу на надання статусу уповноваженого вантажовідправника
У дозволі, зокрема, зазначаються:
(a) митниця або митниці відправлення, які будуть відповідальними за майбутні операції спільного транзиту;
(b) строк, наданий митним органам після того, як уповноважений вантажовідправник подав транзитну декларацію, щоб здійснити у разі необхідності контроль товарів перед випуском товарів;
(c) заходи з ідентифікації, що їх буде вжито, і в такому разі митні органи можуть встановити, що транспортні засоби, пакунок або пакунки повинні мати пломби спеціального виду, затверджені митними органами як такі, що відповідають характеристикам, визначеним у статті 82, і призначені для нанесення уповноваженим вантажовідправником;
(d) заборонені категорії або переміщення товарів;
(e) операційні та контрольні заходи, яких повинен дотримуватися уповноважений вантажовідправник. Якщо це необхідно, будь-які особливі умови, пов’язані з транзитними заходами, які здійснюються не в звичайний час роботи митниці (митниць) відправлення.
Стаття 86. Поміщення товарів під процедуру спільного транзиту уповноваженим вантажовідправником
1. Якщо уповноважений вантажовідправник має намір помістити товари під процедуру спільного транзиту, він повинен подати транзитну декларацію митниці відправлення. Уповноважений вантажовідправник не повинен починати операцію спільного транзиту до завершення строку, визначеного у дозволі, зазначеному у статті 55(1)(c).
2. Уповноважений вантажовідправник повинен внести до електронної транзитної системи таку інформацію:
(a) маршрут, якщо маршрут був передбачений відповідно до статті 33(2);
(b) строк, встановлений відповідно до статті 34, протягом якого товари повинні бути пред’явлені митниці призначення;
(c) кількість та індивідуальні ідентифікатори пломб, у відповідних випадках.
3. Уповноважений вантажовідправник повинен надрукувати транзитний супровідний документ тільки після отримання повідомлення від митниці відправлення про випуск товарів для процедури спільного транзиту.
Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, уповноважений вантажовідправник повинен надрукувати транзитний супровідний документ, за умови що він отримав повідомлення від митниці відправлення про випуск товарів для процедури спільного транзиту.
ГЛАВА V
Статус уповноваженого вантажоодержувача
Стаття 87. Дозволи на надання статусу уповноваженого вантажоодержувача для отримання товарів, переміщуваних під процедурою спільного транзиту
Статус уповноваженого вантажоодержувача, зазначений у статті 55(1)(d), надають лише заявникам, які заявляють, що вони регулярно отримуватимуть товари, які були поміщені під процедуру спільного транзиту.
Стаття 88. Формальності щодо переміщуваних під процедурою спільного транзиту товарів, що їх отримує уповноважений вантажоодержувач
1. Коли товари надходять у місце, визначене в дозволі, зазначеному в статті 55(1)(d), уповноважений вантажоодержувач повинен:
(a) негайно повідомити митницю призначення про надходження товарів та поінформувати її про будь-які порушення або інциденти, що сталися під час транспортування;
(b) розвантажувати товари тільки після отримання дозволу від митниці призначення;
(c) після розвантаження невідкладно внести результати огляду та будь-яку іншу відповідну інформацію щодо розвантаження до своїх записів;
(d) повідомити митницю призначення про результати огляду товарів та повідомити її про будь-які порушення не пізніше ніж на третій день після дня отримання дозволу на розвантаження товарів.
2. Як тільки митниця призначення отримає повідомлення про надходження товарів до приміщень уповноваженого вантажоодержувача, вона повинна повідомити митницю відправлення про надходження товарів.
3. Як тільки митниця призначення отримає результати огляду товарів, зазначені у параграфі 1(d), вона повинна надіслати результати контролю митниці відправлення не пізніше ніж на шостий день після дня доставки товарів до уповноваженого вантажоодержувача.
Стаття 89. Зміст дозволу
1. У дозволі, зокрема, зазначаються:
(a) митниця або митниці призначення, відповідальні за товари, отримані уповноваженим вантажоодержувачем;
(b) строк, протягом якого уповноважений вантажоодержувач повинен отримати дозвіл на розвантаження товарів від митниці призначення;
(d) виключені категорії або переміщення товарів;
(d) операційні та контрольні заходи, яких повинен дотримуватися уповноважений вантажоодержувач. Якщо це необхідно, будь-які особливі умови, пов’язані з транзитними заходами, що здійснюються не в звичайний час роботи митниці (митниць) призначення.
2. Митні органи повинні визначити в дозволі, чи повинна митниця призначення вчинити будь-які дії, перш ніж уповноважений вантажоодержувач зможе розпоряджатися отриманими товарами.
Стаття 90. Завершення процедури спільного транзиту для товарів, отриманих уповноваженим вантажоодержувачем
1. Суб’єкт процедури вважається таким, що виконав свої зобов’язання, і процедура спільного транзиту вважається завершеною відповідно до статті 48(1), коли непошкоджені товари були пред’явлені уповноваженому вантажоодержувачу відповідно до статті 55(1)(d) у визначеному в дозволі місці протягом строку, встановленого відповідно до статті 34.
2. На запит перевізника уповноважений вантажоодержувач видає розписку, яка засвідчує надходження товарів у місце, визначене в дозволі, зазначеному в статті 55(1)(d) цього доповнення, і містить посилання на MRN операції спільного транзиту. Розписка надається на бланку, наведеному в додатку B10 до доповнення III.
ГЛАВА VI
Процедура спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом
Секція 1
Загальні положення щодо процедури спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом
Стаття 91. Залізнична товарна накладна як транзитна декларація для процедури спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом
Залізнична товарна накладна вважається транзитною декларацією для процедури спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом, за умови що її використовують для транспортних операцій, які здійснюють уповноважені залізничні підприємства у співпраці між собою.
Стаття 92. Бухгалтерії уповноважених залізничних підприємств і митний контроль
1. Уповноважені залізничні підприємства повинні вести облік у своїх бухгалтеріях та використовувати спільно погоджену систему, впроваджену в таких бухгалтеріях для розслідування порушень.
2. Митний орган країни, в якій уповноважене залізничне підприємство має осідок, повинен мати доступ до даних у бухгалтерії такого підприємства.
3. Для цілей митного контролю уповноважене залізничне підприємство в країні призначення повинне надати всі залізничні товарні накладні, що використовуються як транзитні декларації для використання процедури спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом, митному органу в країні призначення відповідно до будь-яких положень, визначених за взаємною згодою з цим органом.
Стаття 93. Суб’єкт процедури спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом, та його зобов’язання
1. Суб’єкт процедури спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом, є однією з таких осіб:
(a) уповноваженим залізничним підприємством, яке має осідок у країні та приймає товари для перевезення за залізничною товарною накладною як транзитною декларацією для використання процедури спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, і яке позначає варіант "так" у графі 58b залізничної товарної накладної та вносить свій код UIC;
(b) будь-яким іншим уповноваженим залізничним підприємством, що має осідок у країні, та від імені якого графу 58b заповнює залізничне підприємство третьої країни, коли транспортна операція починається за межами митної території Договірних сторін і товари прибувають на таку митну територію.
2. Суб’єкт такої процедури бере на себе відповідальність за імпліцитну заяву про те, що подальші або замінні залізничні підприємства, що беруть участь у використанні операції спільного транзиту на основі паперових документів, також відповідають вимогам процедури спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом.
Стаття 94. Зобов’язання уповноважених залізничних підприємств
1. Товари послідовно отримують і перевозять різні уповноважені залізничні підприємства на внутрішньодержавному рівні, і залучені уповноважені залізничні підприємства визнають свою спільну відповідальність за будь-який потенційний борг перед митним органом.
2. Незважаючи на зобов’язання суб’єкта процедури, зазначені у статті 8, інші уповноважені залізничні підприємства, які отримують товари під час транспортної операції та вказані у графі 57 залізничної товарної накладної, також несуть відповідальність за належне застосування процедури спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом.
3. Уповноважені залізничні підприємства у співпраці одне з одним забезпечують функціонування спільно погодженої системи, призначеної для перевірки та розслідування порушень, їхнього переміщення товарів, а також несуть відповідальність за:
(a) окреме відшкодування транспортних витрат на основі інформації, яка повинна бути наявною щодо кожної операції спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом, і за кожний місяць для відповідних незалежних уповноважених залізничних підприємств у кожній країні;
(b) розподіл транспортних витрат для кожної країни, на територію якої прибувають товари під час використання операції спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, що перевозять залізничним транспортом;
(c) сплату відповідної частки витрат, понесених кожним з уповноважених залізничних підприємств, що співпрацюють одне з одним.
Стаття 95. Етикетка
Уповноважені залізничні підприємства повинні забезпечувати ідентифікацію товарів, які перевозять під процедурою спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом, за допомогою етикеток з піктограмою, зразок якої наведений у додатку B11 до доповнення III.
Етикетки повинні бути нанесені або безпосередньо надруковані на залізничній товарній накладній та на відповідному залізничному вагоні у разі повного завантаження або, в інших випадках, на пакунку або пакунках.
Замість етикетки, зазначеної у першому параграфі, можна використовувати штамп, який відтворює піктограму, наведену в додатку B11 до доповнення III.
Стаття 96. Внесення змін до договорів перевезення
Якщо до договору перевезення були внесені зміни, відповідно до яких:
(a) транспортна операція, яка повинна була завершитися за межами митної території Договірної сторони, завершилася в її межах, або
(b) транспортна операція, яка повинна була завершитися в межах митної території Договірної сторони, завершилася за її межами,
уповноважені залізничні підприємства не повинні виконувати змінений договір без попередньої згоди митниці відправлення.
У всіх інших випадках уповноважені залізничні підприємства можуть виконувати змінений договір. Вони повинні невідкладно повідомити митницю відправлення про внесені зміни.
Секція 2
Переміщення товарів між Договірними сторонами
Стаття 97. Використання залізничної товарної накладної
1. Залізнична товарна накладна повинна бути пред’явлена митниці відправлення в разі здійснення транспортної операції, до якої застосовується процедура спільного транзиту на основі паперових документів для товарів, які перевозять залізничним транспортом, і яка починається і повинна завершитися на території Договірних сторін.
2. Митниця відправлення повинна чітко вносити до граф, призначених для митниць на аркушах 1, 2 і 3 залізничної товарної накладної:
(a) код "T1", якщо товари переміщуються під процедурою T1;