Кримінальний кодекс України

Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, а так само загальнонебезпечним способом, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна.

Дії, передбачені частинами 1 і 2 цієї статті, якщо вони спричинили людські жертви, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення навколишнього природного середовища чи інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Виготовлення з метою збуту, а також збут підроблених державних казначейських білетів, білетів Національного банку України, металевої монети, державних цінних паперів або іноземної валюти -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна.

Ті ж дії, вчинені за попереднім зговором групою осіб або особою, раніше судимою за виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення, а також вчинення цих дій у значних розмірах, -

караються позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією валютних цінностей, або виправними роботами строком до двох років, або штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей.

Ті ж дії, вчинені організованою групою або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи у великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна і валютних цінностей.

Примітка. Незаконна операція з валютними цінностями визнається вчиненою у значному розмірі, якщо вартість предмета цієї операції перевищує двадцять мінімальних розмірів заробітної плати.

Незаконна операція з валютними цінностями визнається вчиненою у великому розмірі, якщо вартість предмета цієї операції перевищує сто мінімальних розмірів заробітної плати.

Відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу Національного банку України посадовими особами підприємств, установ та організацій, що діють на території України, чи за їх дорученням іншими особами або особами, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-якою іншою особою, яка є громадянином України і постійно проживає на її території, або приховування валютної виручки -

караються позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом до п'ятисот офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією вкладу і валютної виручки.

Таємне викрадення державного або колективного майна (крадіжка) -

карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від ста до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Крадіжка вчинена повторно або за попереднім зговором групою осіб, -

карається позбавленням волі на строк до шести років з конфіскацією майна або без конфіскації, або виправними роботами на строк від одного року до двох років з конфіскацією майна чи без такої.

Крадіжка з проникненням у приміщення чи інше сховище -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без конфіскації.

Крадіжка, вчинена у великих розмірах або особливо небезпечним рецидивістом, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна

Примітка. Повторним у статтях 81 - 84 і 86-2 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 69, 86, 86-1, 140 - 144, 223, 228-3, 229-2, 229-17 (розкрадання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин), 229-19 цього Кодексу.

У статтях 81 - 84, 86 цього Кодексу розкрадання визнається вчиненим у великих розмірах і вважається таким, що завдало великої шкоди державному чи колективному майну, якщо воно вчинено однією особою чи групою осіб на суму, яка в сто і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України.

У статті 86-1 цього Кодексу розкрадання державного або колективного майна визнається вчиненим в особливо великих розмірах, якщо воно вчинено однією особою чи групою осіб на суму, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України.

Відкрите викрадення державного або колективного майна (грабіж) -

карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.

Грабіж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений за попереднім зговором групою осіб чи повторно, -

карається позбавленням волі на строк до семи років з конфіскацією майна або без конфіскації.

Грабіж з проникненням у приміщення чи інше сховище -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.

Грабіж, вчинений у великих розмірах або особливо небезпечним рецидивістом, -

карається позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Заволодіння державним або колективним майном шляхом обману чи зловживання довір'ям (шахрайство) -

карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від ста до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Шахрайство, вчинене повторно або за попереднім зговором групою осіб, -

карається позбавленням волі на строк до шести років з конфіскацією майна або без конфіскації або виправними роботами на строк від одного року до двох років з конфіскацією майна чи без такої.

Шахрайство, що завдало великої шкоди державі чи громадській організації або вчинене особливо небезпечним рецидивістом, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Привласнення чи розтрата державного або колективного майна, яке було ввірено винному чи перебувало в його віданні, -

карається позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, або штрафом у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Розкрадання державного або колективного майна шляхом зловживання посадової особи своїм посадовим становищем -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією майна або без такої з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.

Дії, передбачені частинами 1, 2 або 3 цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.

Напад з метою заволодіння державним або колективним майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.

Ті ж дії, якщо вони були спрямовані на заволодіння державним чи колективним майном у великих розмірах, або вчинені за попереднім зговором групою осіб, або поєднані з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або особливо небезпечним рецидивістом, чи особою, яка раніше вчинила розбій з метою заволодіння державним, колективним чи індивідуальним майном громадян або бандитизм, -

караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Розкрадання державного або колективного майна, вчинене в особливо великих розмірах, незалежно від способу розкрадання (статті 81-84 і 86), -

карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Вимога передачі державного або колективного майна чи права на майно під погрозою насильства над особою, у віданні або під охороною якої перебуває це майно, насильства над близькими їй особами, розголошення відомостей, що ганьблять її або близьких їй осіб, пошкодження або знищення їх особистого або державного або колективного майна, що перебуває в їх віданні чи під охороною, (вимагательство) -

карається позбавленням волі на строк до чотирьох років з конфіскацією майна чи без такої або виправними роботами на строк від одного до двох років з конфіскацією майна чи без такої.

Вимагательство, вчинене повторно, або за попереднім зговором групою осіб, або під погрозою вбивства чи нанесення тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

карається позбавленням волі на строк до семи років з конфіскацією майна.

Вимагательство, вчинене організованою групою, або особливо небезпечним рецидивістом, або поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди, чи спричинило інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.

Спричинення майнової шкоди державі або громадскій організації шляхом обману або зловживання довір'ям, при відсутності ознак розкрадання, -

карається виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або штрафом від шістдесяти до ста шістдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, цінного майна, яке завідомо належить державі або громадській організації, -

карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом від шістдесяти до ста шістдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна -

карається позбавленням волі на строк до одного року, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, а так само умисне знищення чи істотне пошкодження лісових масивів шляхом підпалу -

караються позбавленням волі на строк до десяти років.

Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна або лісових масивів, вчинене шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це діяння спричинило людські жертви або завдало особливо великої шкоди, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Необережне знищення або пошкодження державного чи колективного майна, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, при відсутності ознак злочину проти громадської безпеки, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.

Злочинно-недбале ставлення особи, якій доручено зберігання або охорону державного чи колективного майна, до своїх обов'язків, що потягло розкрадання, пошкодження або загибель цього майна у великих розмірах, при відсутності ознак службового злочину, -

карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк.

Умисне вбивство: а) з корисливих мотивів; б) з хуліганських мотивів; в) вчинене у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку; г) двох або більше осіб; д) жінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності; е) вчинене з особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох осіб; ж) вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення, а так само поєднане з згвалтуванням; з) вчинене особливо небезпечним рецидивістом або особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 95-97 цього Кодексу; и) вчинене на замовлення; і) вчинене за попереднім зговором групою осіб або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або смертною карою, з конфіскацією, крім того, майна у випадках, передбачених пунктом "а" цієї статті.

Умисне вбивство, вчинене без вказаних у статті 93 цього Кодексу ознак, -

карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

Умисне вбивство матір'ю своєї дитини під час пологів або зараз же після пологів -

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.

Вбивство з необережності -

карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.

Доведення до самогубства або до спроби вчинити самогубство особи, що перебуває в матеріальній або іншій залежності від іншої особи, шляхом жорстокого з нею поводження або систематичного приниження її людської гідності -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

Доведення до самогубства або до спроби вчинити самогубство внаслідок систематичного цькування чи наклепу з боку особи, від якої потерпілий не був у матеріальній або іншій залежності, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Погроза вчинити вбивство, при наявності реальних підстав побоюватися виконання цієї погрози, -

карається позбавленням волі на строк до одного року.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, або таке, що спричинило втрату будь-якого органу або втрату його функцій, душевну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний з стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину, або перервання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -

карається позбавленням волі на строк від двох до восьми років.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер мучення або мордування, або коли воно сталося внаслідок систематичних, хоч би й не тяжких тілесних ушкоджень, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, а так само вчинене особливо небезпечним рецидивістом, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривале порушення функцій будь-якого органу або інший тривалий розлад здоров'я без наслідків, зазначених у статті 101 цього Кодексу, -

карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або виправними роботами на строк до двох років.

Примітка. Вжите в цій статті і статтях 103, 105 і 215 поняття "середньої тяжкості тілесне ушкодження" відповідає поняттю "менш тяжке тілесне ушкодження", що його вжито в статті 238 відповідно до статті 8 Закону СРСР "Про кримінальну відповідальність за військові злочини" в редакції 15 грудня 1983 року.

Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, -

карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк.

Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони -

карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -

карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.

Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності,-

карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.

Умисне легке тілесне ушкодження без наслідків, зазначених в частині 1 цієї статті, -

карається виправними роботами на строк до шести місяців або штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.

Умисне нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю, -

карається виправними роботами на строк до шести місяців, або штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.

Ті самі діяння, що носять характер мордування, -

караються позбавленням волі на строк до трьох років.

Завідоме поставлення іншої особи через статеві зносини або іншими діями в небезпеку зараження венеричною хворобою -

карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.

Дії, передбачені частиною 2 цієї статті, вчинені особою, яка раніше судилася за зараження іншої особи венеричною хворобою, а так само зараження двох або більше осіб, або неповнолітнього -

караються позбавленням волі на строк до п'яти років.

Ухилення від лікування венеричної хвороби, продовжуване після попередження, зробленого органами охорони здоров'я, -

карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Завідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини особою, яка знала про наявність у неї інфекції, зумовленої цим вірусом, -

карається позбавленням волі на строк до восьми років.

Неналежне виконання медичними, фармацевтичними працівниками або працівниками інших сфер своїх професійних обов'язків через недбале або несумлінне до них ставлення, що призвело до зараження особи вірусом імунодефіциту людини, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини двох або більше осіб, -

карається позбавленням волі на строк до восьми років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.

Розголошення медичним працівником або іншою посадовою особою відомостей про проведення медичного огляду особи на зараження вірусом імунодефіциту людини або захворювання на СНІД та його результатів, що стали їй відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків, -

карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від двохсот до чотирьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Незаконне проведення лікарем аборту -

карається виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.

Проведення аборту особою, що не має спеціальної медичної освіти, -

карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.

Незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров'я або смерть, -

карається позбавленням волі на строк до шести років.

Примушування жінки до вчинення аборту, якщо внаслідок цього аборт був проведений, -

карається виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.

Завідоме залишення без допомоги особи, що перебуває в небезпечному для життя становищі і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав можливість подати їй допомогу, а так само, якщо він сам поставив потерпілого в небезпечне для життя становище, -

карається виправними роботами на строк до двох років.

Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть особи, залишеної без допомоги, або інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк.

Неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя становищі, при можливості подати таку допомогу, або незаявлення про таке становище особи належним установам чи особам, якщо внаслідок цього сталася смерть або тяжкі тілесні ушкодження,-

карається виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.

Неподання без поважних причин допомоги хворому особою медичного персоналу, яка зобов'язана, згідно з встановленими правилами, подати таку допомогу, якщо це завідомо для медичного працівника могло спричинити тяжкі наслідки для хворого, -

карається виправними роботами на строк до двох років або громадською доганою.

Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду або постановою народного судді коштів на утримування дітей (аліментів), а так само злісне ухилення батьків від утримування неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, -

карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.

Використання опіки з корисливою метою на шкоду підопічному (заняття жилої площі, використання майна, яке залишилося після смерті батьків, тощо) або залишення підопічних дітей без нагляду і необхідної матеріальної допомоги -

карається виправними роботами на строк до двох років або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Розголошення таємниці усиновлення проти волі усиновителя -

карається виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.

Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримування непрацездатних батьків -

карається виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.

Згвалтування, тобто статеві зносини з застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням безпорадного стану потерпілої, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Згвалтування, вчинене особою, яка раніше вчинила такий злочин, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Згвалтування, вчинене групою осіб, або згвалтування неповнолітньої -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

Згвалтування, вчинене особливо небезпечним рецидивістом, або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само згвалтування малолітньої -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням безпорадного стану потерпілої -

карається позбавленням волі на строк до шести років.

Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб або особливо небезпечним рецидивістом, чи особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтею 117 або частиною 2 статті 122 цього Кодексу, або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само вчинене щодо неповнолітньої, -

карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років.

Примушування жінки до статевого зв'язку особою, щодо якої жінка є матеріально або по службі залежною, -

карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, -

караються позбавленням волі на строк до восьми років.

Вчинення розпутних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, -

карається позбавленням волі на строк до двох років.

Мужолозтво, тобто статеві зносини чоловіка з чоловіком, вчинене з застосуванням фізичного насильства, погрози або використанням безпорадного стану потерпілого, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Те саме діяння, вчинене групою осіб, або щодо неповнолітнього, або особою, яка раніше вчинила такий злочин, -

карається позбавленням волі на строк до восьми років.

Незаконне позбавлення волі -

карається виправними роботами на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Захоплення або тримання особи як заложника, поєднані з погрозою вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень або дальшим триманням цієї особи, з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної або юридичної особи чи групи осіб вчинити або утриматися від вчинення якої-небудь дії як умови звільнення заложника, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Ті самі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Чинність частин 1 і 2 цієї статті не поширюється на випадки вчинення такого злочину на території України, коли особа, яка захопила або тримає заложника, перебуває на території України, і ця особа, а також заложник є громадянами України.

Захоплення чи утримання особи як заложника з метою спонукання державної, громадської установи або органу чи посадової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заложника -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Дії, передбачені частиною 4 цієї статті, вчинені щодо працівника правоохоронного органу чи представника влади, а так само щодо його близьких родичів, або за попереднім зговором групою осіб, або особливо небезпечним рецидивістом чи поєднані із заподіянням потерпілому середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

Поміщення в психіатричну лікарню завідомо психічно здорової особи -

карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк з позбавленням права займати певні посади або займатись певною діяльністю на строк від одного року до трьох років чи без такого.

Викрадення або підміна чужої дитини з корисливою метою, з помсти або з інших особистих мотивів -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

Наклеп, тобто поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу, -

карається позбавленням волі на строк до одного року, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.

Наклеп у друкованому або іншим способом розмноженому творі, в анонімному листі, а так само вчинений особою, раніше судимою за наклеп, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні державного або іншого тяжкого злочину, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

Образа, тобто умисне приниження честі і гідності особи, виражене в непристойній формі, -

карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.

Перешкодження шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним Президентом України чи народним депутатом, вести передвиборну агітацію -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом до десяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.

Ті ж дії, вчинені членом виборчої комісії або іншою посадовою особою, -

караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.