( Стаття 70 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від27.06,61; N 6591-10 від 29.02.84, Законами N 2468-12 від17.06.92, N 64/95-ВР від 15.02.95 )
Стаття 70-1. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, а так само, якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби чи психотропні речовини у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, вчинена особливо небезпечним рецидивістом чи організованою групою, а так само, якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби або психотропні речовини в особливо великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
___________________________
Примітка. Особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, а також великий та особливо великий розмір цих засобів і речовин визначаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
( Кодекс доповнено статтею 70-1 згідно з Законом N 64/95-ВР від15.02.95; із змінами, внесеними згідно із Законом N 60/95-ВР від15.02.95 - в редакції Закону N 863-XIV від 08.07.99 )
Стаття 71. Масові безпорядки
Організація масових безпорядків, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, що використовувались як зброя, а так само активна участь у масових безпорядках -
караються позбавленням волі на строк від двох до дванадцяти років.
Ті ж дії, якщо вони призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Стаття 72. Ухилення від призову на строкову військову службу
Ухилення від призову на строкову військову службу -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 72 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 73. Ухилення від призову за мобілізацією
Ухилення від призову за мобілізацією в ряди Збройних Сил України -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 73 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
( Стаття 74 виключена на підставі Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 75. Незаконне перетинання державного кордону
Перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, але без встановлених документів чи дозволу відповідних органів влади -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'яти з половиною до одинадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Ті ж дії, вчинені повторно, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Чинність цієї статті не поширюється на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства без установленого документа або дозволу для використання права притулку відповідно до Конституції України, а також з метою набуття статусу біженця.
( Стаття 75 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6591-10від 29.02.84, Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 496/96-ВР від14.11.96 )
Стаття 76. Порушення правил міжнародних польотів
Вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу, а так само недотримання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних воріт чи висоти польотів -
караються позбавленням волі на строк від одного року до десяти років або штрафом від п'ятдесяти п'яти до ста одинадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією повітряного судна або без такої.
( Стаття 76 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 77. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту
Порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху та експлуатації транспорту, що спричинило нещасні випадки з людьми, катастрофу, аварію або інші тяжкі наслідки, а так само недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, що спричинив ті ж наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.
Ті самі діяння, якщо вони не спричинили, але завідомо створювали загрозу настання тих же наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від одного року до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття 77 із змінами, внесеними згідно з Постановою ПВР N4571-10 від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 77-1. Порушення порядку використання повітряного простору України
Порушення порядку використання повітряного простору України під час польотів повітряних суден, пілотованих особами, які не є працівниками повітряного транспорту, пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, підривних робіт або під час проведення іншої діяльності, пов'язаної з підняттям, пересуванням та спусканням у повітряному просторі України матеріальних об'єктів, що призвело до нещасних випадків з людьми чи інших тяжких наслідків, -
карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років.
Ті ж дії, якщо вони не спричинили, але завідомо створювали загрозу настання наслідків, передбачених частиною 1 цієї статті,-
караються позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом до двадцяти двох офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 77-1 згідно з Законом N 2468-12 від17.06.92 )
Стаття 78. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
Умисне зруйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації, яке спричинило або могло спричинити аварію поїзда, судна або порушення нормальної роботи транспорту і зв'язку, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.
( Стаття 78 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від 27.06.61 , Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 78-1. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
Умисне пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів автоматики, зв'язку, сигналізації, що призвело або могло призвести до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією майна, або виправними роботами на строк до двох років з конфіскацією майна чи без конфіскації, або штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати.
Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, а так само загальнонебезпечним способом, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна.
Дії, передбачені частинами 1 і 2 цієї статті, якщо вони спричинили людські жертви, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення навколишнього природного середовища чи інших тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 78-1 згідно із Законом N 246/94-ВР від15.11.94 )
Стаття 79. Виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів
Виготовлення з метою збуту, а також збут підроблених державних казначейських білетів, білетів Національного банку України, металевої монети, державних цінних паперів або іноземної валюти -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна.
Ті ж дії, вчинені за попереднім зговором групою осіб або особою, раніше судимою за виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття 79 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від 27.06.61 , Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 80. Порушення правил про валютні операції
Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення, а також вчинення цих дій у значних розмірах, -
караються позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією валютних цінностей, або виправними роботами строком до двох років, або штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей.
Ті ж дії, вчинені організованою групою або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна і валютних цінностей.
-------------------
Примітка. Незаконна операція з валютними цінностями визнається вчиненою у значному розмірі, якщо вартість предмета цієї операції перевищує двадцять мінімальних розмірів заробітної плати.
Незаконна операція з валютними цінностями визнається вчиненою у великому розмірі, якщо вартість предмета цієї операції перевищує сто мінімальних розмірів заробітної плати.
( Стаття 80 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 27.06.61 ; від 21.07.61 ; N 6591-10 від 28.02.84, Законами N 2468-12 від 17.06.92; N 3890-12 від 28.01.94 )
Стаття 80-1. Приховування валютної виручки
Відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу Національного банку України посадовими особами підприємств, установ та організацій, що діють на території України, чи за їх дорученням іншими особами або особами, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-якою іншою особою, яка є громадянином України і постійно проживає на її території, або приховування валютної виручки -
караються позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом до п'ятисот офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією вкладу і валютної виручки.
( Кодекс доповнено статтею 80-1 згідно з Указом ПВР від 10.09.62 ; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83; Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 2947-12 від 28.01.93, N 154/94-ВР від 29.07.94 )
( Кодекс доповнено статтею 80-2 згідно з Указом ПВР від 10.09.62 ) ( Стаття 80-2 виключена на підставі Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 80-3. Порушення законодавства про бюджетну систему України
Використання посадовою особою бюджетних коштів не відповідно до їх цільового призначення або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом діянь були бюджетні кошти у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від одного до трьох років або штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Такі самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах, або вчинені повторно, або за попереднім зговором групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років з конфіскацією майна або без такої.
Примітка. До бюджетних коштів належать кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування.
Відповідно до статей 80-3, 80-4 великим розміром бюджетних коштів вважається сума, що в сто і більше разів, а особливо великим розміром - сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 80-3 згідно із Законом N 552/97-ВР від07.10.97 )
Стаття 80-4. Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку
Видання посадовою особою нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або штрафом до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах, або вчинені повторно, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Кодекс доповнено статтею 80-4 згідно із Законом N 552/97-ВР від07.10.97 )
Глава II
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВНОЇ І КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ
( Назва глави II із змінами, внесеними згідно із Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 81. Розкрадання державного або колективного майна шляхом крадіжки
Таємне викрадення державного або колективного майна (крадіжка) -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від ста до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Крадіжка вчинена повторно або за попереднім зговором групою осіб, -
карається позбавленням волі на строк до шести років з конфіскацією майна або без конфіскації, або виправними роботами на строк від одного року до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
Крадіжка з проникненням у приміщення чи інше сховище -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Крадіжка, вчинена у великих розмірах або особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна
-------------------
Примітка. Повторним у статтях 81 - 84 і 86-2 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 69, 86, 86-1, 140 - 144, 223, 228-3, 229-2, 229-17 (розкрадання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин), 229-19 цього Кодексу.
У статтях 81 - 84, 86 цього Кодексу розкрадання визнається вчиненим у великих розмірах і вважається таким, що завдало великої шкоди державному чи колективному майну, якщо воно вчинено однією особою чи групою осіб на суму, яка в сто і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України.
У статті 86-1 цього Кодексу розкрадання державного або колективного майна визнається вчиненим в особливо великих розмірах, якщо воно вчинено однією особою чи групою осіб на суму, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України.
( Стаття 81 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 27.06.61 ; N 2718-08 від 17.06.74; N 4571-10 від 12.01.83; N 4452-11 від 21.08.87; N 5723-11 від 14.04.88; N 7226-11 від 06.03.89; Законами N 2175-12 від 06.03.92, N 2468-12 від 17.06.92; N 2547-12 від 07.07.92, N 41/95-ВР від 08.02.95, N 64/95-ВР від 15.02.95 )
Стаття 82. Розкрадання державного або колективного майна шляхом грабежу
Відкрите викрадення державного або колективного майна (грабіж) -
карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.
Грабіж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений за попереднім зговором групою осіб чи повторно, -
карається позбавленням волі на строк до семи років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Грабіж з проникненням у приміщення чи інше сховище -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Грабіж, вчинений у великих розмірах або особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття 82 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від17.06.92 )
Стаття 83. Розкрадання державного або колективного майна шляхом шахрайства
Заволодіння державним або колективним майном шляхом обману чи зловживання довір'ям (шахрайство) -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від ста до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Шахрайство, вчинене повторно або за попереднім зговором групою осіб, -
карається позбавленням волі на строк до шести років з конфіскацією майна або без конфіскації або виправними роботами на строк від одного року до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
Шахрайство, що завдало великої шкоди державі чи громадській організації або вчинене особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття 83 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 84. Розкрадання державного або колективного майна шляхом привласнення, розтрати або зловживання посадовим становищем
Привласнення чи розтрата державного або колективного майна, яке було ввірено винному чи перебувало в його віданні, -
карається позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, або штрафом у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Розкрадання державного або колективного майна шляхом зловживання посадової особи своїм посадовим становищем -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією майна або без такої з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
Дії, передбачені частинами 1, 2 або 3 цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Стаття 84 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95, N 282/95-ВР від 11.07.95 )
( Кодекс доповнено статтею 84-1 згідно з Указом ПВР від 20.03.65 ) ( Стаття 84-1 виключена на підставі Указу ПВР N 4571-10 від 12.01.83 )
( Стаття 85 виключена на підставі Закону N 2547-12 від 07.07.92 )
Стаття 86. Розбій з метою розкрадання державного або колективного майна
Напад з метою заволодіння державним або колективним майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Ті ж дії, якщо вони були спрямовані на заволодіння державним чи колективним майном у великих розмірах, або вчинені за попереднім зговором групою осіб, або поєднані з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або особливо небезпечним рецидивістом, чи особою, яка раніше вчинила розбій з метою заволодіння державним, колективним чи індивідуальним майном громадян або бандитизм, -
караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття 86 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від17.06.92 )
Стаття 86-1. Розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах
Розкрадання державного або колективного майна, вчинене в особливо великих розмірах, незалежно від способу розкрадання (статті 81 - 84 і 86), -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 86-1 згідно з Указом ПВР від 27.06.61 ; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 86-2. Вимагательство державного або колективного майна
Вимога передачі державного або колективного майна чи права на майно під погрозою насильства над особою, у віданні або під охороною якої перебуває це майно, насильства над близькими їй особами, розголошення відомостей, що ганьблять її або близьких їй осіб, пошкодження або знищення їх особистого або державного або колективного майна, що перебуває в їх віданні чи під охороною, (вимагательство) -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією майна чи без такої або виправними роботами на строк від одного до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
Вимагательство, вчинене повторно, або за попереднім зговором групою осіб, або під погрозою вбивства чи нанесення тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років з конфіскацією майна.
Вимагательство, вчинене організованою групою, або особливо небезпечним рецидивістом, або поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди, чи спричинило інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 86-2 згідно з Указом ПВР N 7226-11 від06.03.89; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2468-12 від17.06.92, N 530/96-ВР від 20.11.96 )
Стаття 87. Спричинення майнової шкоди шляхом обману або зловживання довір'ям
Спричинення майнової шкоди державі або громадській організації шляхом обману або зловживання довір'ям, при відсутності ознак розкрадання, -
карається виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або штрафом від шістдесяти до ста шістдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Стаття 87 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
( Кодекс доповнено статтею 87-1 згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86 ) ( Стаття 87-1 виключена на підставі Закону N 2547-12 від 07.07.92 )
( Кодекс доповнено статтею 87-2 згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86 ) ( Стаття 87-2 виключена на підставі Закону N 2547-12 від 07.07.92 )
Стаття 88. Привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, державного чи колективного майна
Привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, цінного майна, яке завідомо належить державі або громадській організації, -
карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом від шістдесяти до ста шістдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Стаття 88 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 41/95-ВР від08.02.95 )
Стаття 89. Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна
Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна -
карається позбавленням волі на строк до одного року, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, а так само умисне знищення чи істотне пошкодження лісових масивів шляхом підпалу -
караються позбавленням волі на строк до десяти років.
Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна або лісових масивів, вчинене шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це діяння спричинило людські жертви або завдало особливо великої шкоди, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
( Стаття 89 в редакції Указу ПВР 25.11.64 ; із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від N 4571-10 від 12.01.83; N 279-11 від 20.05.8 5, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від 17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 90. Необережне знищення або пошкодження державного чи колективного майна
Необережне знищення або пошкодження державного чи колективного майна, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, при відсутності ознак злочину проти громадської безпеки, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття 90 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3086-09від 16.02.78; N 4571-10 від 12.01.83, Законом N 2468-12 від17.06.92 )
Стаття 91. Злочинно-недбале ставлення до охорони державного або колективного майна
Злочинно-недбале ставлення особи, якій доручено зберігання або охорону державного чи колективного майна, до своїх обов'язків, що потягло розкрадання, пошкодження або загибель цього майна у великих розмірах, при відсутності ознак службового злочину, -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк.
( Стаття 91 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
( Стаття 92 виключена на підставі Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
Глава III
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ, ЗДОРОВ'Я, ВОЛІ І ГІДНОСТІ ОСОБИ
Стаття 93. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
( Положення статті 93 Глави III, які передбачають смертну кару як вид покарання, втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 11-рп/99 від 29.12.99 )
Умисне вбивство: а) з корисливих мотивів; б) з хуліганських мотивів; в) вчинене у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку; г) двох або більше осіб; д) жінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності; е) вчинене з особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох осіб; ж) вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення, а так само поєднане з згвалтуванням; з) вчинене особливо небезпечним рецидивістом або особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 95 - 97 цього Кодексу; и) вчинене на замовлення; і) вчинене за попереднім зговором групою осіб або організованою групою, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або смертною карою, з конфіскацією, крім того, майна у випадках, передбачених пунктом "а" цієї статті.
( Стаття 93 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2175-12 від06.03.92, N 388/96-ВР від 02.10.96 )
Стаття 94. Умисне вбивство
Умисне вбивство, вчинене без вказаних у статті 93 цього Кодексу ознак, -
карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Стаття 95. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Стаття 96. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
Умисне вбивство матір'ю своєї дитини під час пологів або зараз же після пологів -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 97. Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони
Вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття 97 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 98. Вбивство з необережності
Вбивство з необережності -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття 98 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 99. Доведення до самогубства
Доведення до самогубства або до спроби вчинити самогубство особи, що перебуває в матеріальній або іншій залежності від іншої особи, шляхом жорстокого з нею поводження або систематичного приниження її людської гідності -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Доведення до самогубства або до спроби вчинити самогубство внаслідок систематичного цькування чи наклепу з боку особи, від якої потерпілий не був у матеріальній або іншій залежності, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 100. Погроза вчинити вбивство
Погроза вчинити вбивство, при наявності реальних підстав побоюватися виконання цієї погрози, -
карається позбавленням волі на строк до одного року.
( Стаття 100 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2175-12 від06.03.92 )
Стаття 101. Умисне тяжке тілесне ушкодження
Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, або таке, що спричинило втрату будь-якого органу або втрату його функцій, душевну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний з стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину, або перервання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -
карається позбавленням волі на строк від двох до восьми років.
Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер мучення або мордування, або коли воно сталося внаслідок систематичних, хоч би й не тяжких тілесних ушкоджень, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, а так само вчинене особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
( Стаття 101 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від 10.09.62 )
Стаття 102. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривале порушення функцій будь-якого органу або інший тривалий розлад здоров'я без наслідків, зазначених у статті 101 цього Кодексу, -
карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або виправними роботами на строк до двох років.
__________________________
Примітка. Вжите в цій статті і статтях 103, 105 і 215 поняття "середньої тяжкості тілесне ушкодження" відповідає поняттю "менш тяжке тілесне ушкодження", що його вжито в статті 238 відповідно до статті 8 Закону СРСР "Про кримінальну відповідальність за військові злочини" в редакції 15 грудня 1983 року.
( Стаття 102 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10від 12.01.83, N 6591-10 від 29.02.84 )
Стаття 103. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання
Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк.
( Стаття 103 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 104. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони
Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони -
карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.
Стаття 105. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -
карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.
Стаття 106. Умисне легке тілесне ушкодження
Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності,-
карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.
Умисне легке тілесне ушкодження без наслідків, зазначених в частині 1 цієї статті, -
карається виправними роботами на строк до шести місяців або штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
( Стаття 106 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 107. Побої і мордування
Умисне нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю, -
карається виправними роботами на строк до шести місяців, або штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
Ті самі діяння, що носять характер мордування, -
караються позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 107 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108. Зараження венеричною хворобою
Завідоме поставлення іншої особи через статеві зносини або іншими діями в небезпеку зараження венеричною хворобою -
карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.
Дії, передбачені частиною 2 цієї статті, вчинені особою, яка раніше судилася за зараження іншої особи венеричною хворобою, а так само зараження двох або більше осіб, або неповнолітнього -
караються позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 108 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 343-08 від 17.12.71; N 4571-10 від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108-1. Ухилення від лікування венеричної хвороби
Ухилення від лікування венеричної хвороби, продовжуване після попередження, зробленого органами охорони здоров'я, -
карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 108-1 згідно з Указом ПВР N 343-08 від17.12.71; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108-2. Зараження вірусом імунодефіциту людини
Завідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини особою, яка знала про наявність у неї інфекції, зумовленої цим вірусом, -
карається позбавленням волі на строк до восьми років.
( Кодекс доповнено статтею 108-2 згідно з Указом ПВР N 4981-11 від25.11.87; в редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91 )
Стаття 108-3. Зараження вірусом імунодефіциту людини медичними, фармацевтичними працівниками та працівниками інших сфер
Неналежне виконання медичними, фармацевтичними працівниками або працівниками інших сфер своїх професійних обов'язків через недбале або несумлінне до них ставлення, що призвело до зараження особи вірусом імунодефіциту людини, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини двох або більше осіб, -
карається позбавленням волі на строк до восьми років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Кодекс доповнено статтею 108-3 згідно з Законом N 1974-12 від12.12.91 )
Стаття 108-4. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на зараження вірусом імунодефіциту людини та його результатів
Розголошення медичним працівником або іншою посадовою особою відомостей про проведення медичного огляду особи на зараження вірусом імунодефіциту людини або захворювання на СНІД та його результатів, що стали їй відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків, -
карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від двохсот до чотирьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 108-4 згідно з Законом N 1974-12 від12.12.91, із змінами, внесеними згідно з Законом N 41/95-ВР від08.02.95 )
Стаття 109. Незаконне проведення аборту
Незаконне проведення лікарем аборту -
карається виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
Проведення аборту особою, що не має спеціальної медичної освіти, -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.
Незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров'я або смерть, -
карається позбавленням волі на строк до шести років.
( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 110. Примушування жінки до вчинення аборту
Примушування жінки до вчинення аборту, якщо внаслідок цього аборт був проведений, -
карається виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.
Стаття 111. Залишення в небезпеці
Завідоме залишення без допомоги особи, що перебуває в небезпечному для життя становищі і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав можливість подати їй допомогу, а так само, якщо він сам поставив потерпілого в небезпечне для життя становище, -
карається виправними роботами на строк до двох років.
Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть особи, залишеної без допомоги, або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк.
( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 112. Неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя становищі
Неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя становищі, при можливості подати таку допомогу, або незаявлення про таке становище особи належним установам чи особам, якщо внаслідок цього сталася смерть або тяжкі тілесні ушкодження,-