Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 237 до статті 485)

Касаційні, окремі подання і скарги на вироки, ухвали і постанови районних (міських), міжрайонних (окружних) судів розглядають судові колегії в кримінальних справах Верховного суду Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів; на вироки, ухвали і постанови військових судів гарнізонів - військовий суд відповідного регіону, Військово-Морських Сил; на вироки, ухвали і постанови Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських, міжобласного суду, військових судів регіонів, Військово-Морських Сил - відповідно судова колегія в кримінальних справах та військова колегія Верховного Суду України.

Про день розгляду справи в касаційній інстанції суд першої інстанції своєчасно повідомляє учасників судового процесу та прокурора.

Крім того, касаційна інстанція не пізніш як за три дні до судового засідання повинна вивісити об'яву про час і місце розгляду справи. Не явка учасників судового процесу, яких повідомлено про день розгляду справи, не є перешкодою для її розгляду в касаційній інстанції, але суд на свій розсуд може викликати їх.

Питання про участь засудженого в засіданні суду, що розглядає справу в касаційному порядку, вирішується цим судом. Засуджений, що з'явився в судове засідання у всіх випадках допускається давати пояснення.

Якщо з'явилися інші учасники процесу або їх представники, то касаційна інстанція зобов'язана допустити їх до участі в розгляді справи.

В засідання суду касаційної інстанції може брати участь захисник.

Суд касаційної інстанції повинен розглянути справу, що надійшла за касаційною скаргою або поданням, у день, призначений судом першої інстанції. В разі особливої складності справи або в інших виняткових випадках розгляд справи може бути перенесено за ухвалою судової колегії або постановою голови Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, військового суду регіону, Військово-Морських Сил не більш як на десять днів, за ухвалою судової колегії або постановою Голови Верховного Суду України чи його заступника - не більш як на один місяць.

Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції завчасно повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

Касаційна інстанція розглядає справу у відкритому судовому засіданні з додержанням вимог статті 20 цього Кодексу.

Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа і чи були повідомлені про час розгляду справи особи, вказані в статті 358 цього Кодексу, залежно від чого суд вирішує питання про можливість розгляду справи. Далі головуючий оголошує склад суду, прізвище прокурора, перекладача і опитує осіб, які з'явилися в справі, чи є у них заяви про відвід. Ці заяви суд розв'язує відповідно до статей 54-58, 61-63 цього Кодексу.

Головуючий опитує осіб, що з'явилися в справі, чи є у них клопотання. Відносно заявлених клопотань суд виносить ухвалу.

Розгляд справи починається доповіддю одного з членів суду, який викладає суть справи і основні доводи скарги або подання. Коли справа розглядається за поданням, то після доповіді члена суду прокурор обгрунтовує подання. Якщо подано додаткові матеріали, суд знайомить з ними прокурора, а також інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Потім підсудний, його захисник, потерпілий і його представник, цивільний позивач і цивільний відповідач або їх представники, якщо вони беруть участь у засіданні, дають пояснення. Після цих пояснень прокурор висловлює міркування щодо вироку у справі. Заслухавши пояснення учасників процесу і міркування прокурора, суд виходить у нарадчу кімнату для винесення ухвали.

Розпорядок судового засідання і заходи, які застосовуються до порушників, визначаються відповідно до статей 271 і 272 цього Кодексу.

Касаційна інстанція може прийняти від прокурора або від учасників процесу до свого розгляду матеріали, яких раніше не було в справі, коли ці матеріали можуть мати значення для вирішення питання про зміну або скасування вироку.

Якщо пропущений строк на оскарження вироку судом першої інстанції буде відновлений, а за поданням прокурора або скаргами учасників процесу в справі вже винесено касаційну ухвалу, касаційна інстанція зобов'язана прийняти скаргу до свого провадження і винести по ній додаткову касаційну ухвалу.

У випадках, коли додаткова касаційна ухвала тягне за собою скасування або зміну раніше винесеної касаційної ухвали, суд виносить окрему ухвалу, якою доводить про це до відома голови відповідного суду для вирішення питання про принесення протесту.

При розгляді справи в касаційному порядку суд перевіряє законність та обгрунтованість вироку за наявними в справі і додатково поданими матеріалами. Суд не зв'язаний доводами касаційної скарги чи поданням і перевіряє справу в повному обсязі щодо всіх засуджених, в тому числі і тих, які скарг не подали і щодо яких не принесено касаційного подання.

В результаті розгляду справи в касаційному порядку суд ухвалює одно з таких рішень: залишає вирок без зміни, а скаргу чи подання - без задоволення; скасовує вирок і направляє справу на нове розслідування або на новий судовий розгляд; скасовує вирок і закриває справу; змінює вирок.

Суд при розгляді справи в касаційному порядку може пом'якшити призначене судом першої інстанції покарання або застосувати закон про менш тяжкий злочин, але не вправі посилити покарання, а так само застосувати закон про більш тяжкий злочин.

Вирок може бути скасовано в зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або за м'якістю покарання лише у випадках, коли на цих підставах вніс подання прокурор або скаргу потерпілий.

Виправдувальний вирок може бути скасований в касаційному порядку не інакше як за поданням прокурора або за скаргою потерпілого, або за скаргою особи, виправданої по суду.

Підставами для скасування чи зміни вироку при розгляді справи в касаційному порядку є: однобічність або неповнота дізнання, попереднього чи судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Однобічним або неповним визнається дізнання, попереднє чи судове слідство, коли залишились недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для справи.

Дізнання, попереднє чи судове слідство у всякому разі визнається однобічним і неповним:

1) коли не були допитані особи, показання яких мають істотне значення для справи, а також не були витребувані документи, речові докази або інші матеріали для підтвердження або спростування обставин, які мають істотне значення для справи;

2) коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який направив справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд;

3) коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових матеріалів, поданих при розгляді справи в суді касаційної інстанції;

4) коли не була з'ясована з достатньою повнотою особа обвинуваченого (підсудного).

Вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи:

1) коли висновки суду не підтверджуються доказами, розглянутими в судовому засіданні;

2) коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;

3) коли при наявності суперечних доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;

4) коли висновки суду, які викладені у вироку, містять істотні суперечності.

Вирок не зазначених підставах підлягає скасуванню лише в тих випадках, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винність засудженого або невинність виправданого на правильність застосування кримінального закону або на визначення міри покарання.

Істотними порушеннями кримінально-процесуального закону є такі порушення, які обмежили засудженого в здійсненні його права на захист або обмежили права потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, або інакше перешкоджали чи могли перешкодити суду об'єктивно, повно та всебічно розглянути справу і винести законний і обгрунтований вирок.

Вирок у всякому разі належить скасувати:

1) якщо справу не було закрито при наявності підстав, передбачених статтею 282 цього Кодексу;

2) якщо справу розглянуто в незаконному складі суду;

3) якщо справу розглянуто у відсутності підсудного в тих випадках, коли за законом його присутність обов'язкова;

4) якщо справу розглянуто судом без участі захисника в тих випадках, коли за законом його участь обов'язкова;

5) якщо справу розглянуто без участі перекладача в тих випадках, коли підсудний не володіє мовою, на якій провадилося судочинство;

6) якщо порушено таємницю наради суддів у нарадчій кімнаті;

7) якщо вирок суду не підписаний ким-небудь з членів суду;

8) якщо в справі відсутній протокол судового засідання або якщо він не підписаний головуючим чи секретарем;

9) якщо суд порушив вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють: відкритий судовий розгляд справи, обов'язковість пред'явлення обвинувачення та пред'явлення обвинуваченому матеріалів попереднього слідства, незмінність складу суду в справі, надання підсудному права на захисну промову при відсутності захисника, а також надання підсудному останнього слова.

Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку, є:

1) незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню;

2) застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню;

3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змістові.

Невідповідним тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке призначене судом покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею кримінального закону, але за своїм розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості покарання.

Касаційна інстанція скасовує обвинувальний вирок і закриває справу у випадках, зазначених у статтях 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, і 10 цього Кодексу, а також закриває справу повністю або частково у випадках, коли визнає, що зроблені судом першої інстанції висновки не підтверджуються матеріалами справи і що при цьому новий розгляд справи у відповідній частині не може дати достатніх даних для винесення обвинувального вироку.

Якщо касаційна інстанція скасовує обвинувальний вирок і закриває справу за недоведеністю участі засудженого у вчиненні злочину при умові, що особа, яка вчинила цей злочин, залишається не виявленою, розглянута справа направляється прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, винної у вчиненні цього злочину.

Касаційна інстанція має право змінити вирок і пом'якшити призначене покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Касаційна інстанція вправі також змінити кваліфікацію злочину, зазначену у вироку, не застосовуючи закону про більш тяжкий злочин.

Скасовуючи вирок з направленням справи на новий розгляд, суд зазначає в ухвалі, чи повинно бути провадження в справі почато з додаткового дізнання або попереднього слідства, з віддання до суду чи судового розгляду.

В разі скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування, справа надсилається прокуророві через суд, який постановив вирок.

У випадку скасування вироку в результаті порушень, які допущені при розгляді справи в суді, справа направляється для нового розгляду в суд, який постановив вирок, але в іншому складі або в інший суд.

Вказівки суду, який розглядає справу в касаційному порядку, є обов'язковими при додатковому розслідуванні і при повторному розгляді справи судом.

Суд, що розглядає справу в касаційному порядку, не вправі встановлювати або вважати доведеними факти, які не були встановлені у вироку або відкинуті ним, а так само не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, про достовірність чи недостовірність того або іншого доказу і про переваги одних доказів над іншими, про застосування судом першої інстанції того або іншого кримінального закону і про міру покарання.

Після скасування першого вироку справа підлягає розгляду в загальному порядку.

Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції допускається тільки при умові, якщо перший вирок було скасовано за м'якістю покарання або в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за касаційним поданням прокурора або за скаргою потерпілого, а також, коли при новому розслідуванні справи після скасування вироку буде встановлено обставини, що свідчать про вчинення обвинуваченим більш тяжкого злочину.

Вдруге винесений вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання на загальних підставах.

По справі, розглянутій в касаційному порядку, суд постановляє ухвалу з додержанням вимог, передбачених статтями 322 і 325 цього Кодексу.

Касаційна ухвала складається з вступної, мотивувальної і резолютивної частин, в яких повинні бути зазначені:

1) місце і час постановлення ухвали;

2) назва і склад суду, що постановив ухвалу, прокурор та інші особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні касаційної інстанції;

3) зміст резолютивної частини вироку;

4) особа, яка подала касаційну скаргу або подання;

5) суть скарги або подання;

6) матеріали, подані в порядку статті 361 цього Кодексу, якщо суд поклав їх в основу свого рішення;

7) короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні;

8) висновки суду касаційної інстанції по скарзі чи подання;

9) докладні мотиви прийнятого судом рішення;

10) результати розгляду справи.

При залишенні скарги чи протесту без задоволення в ухвалі касаційної інстанції повинні бути зазначені підстави, в силу яких скарга чи подання визнані неправильними.

При скасуванні або зміні вироку в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необгрунтованість вироку.

Направляючи справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, касаційна інстанція повинна зазначити в ухвалі ті обставини, які належить з'ясувати, і ті процесуальні дії, які для цього належить виконати.

Після складення ухвали і підписання її всіма членами суду суд повертається до залу судового засідання, де ухвалу оголошує один з членів суду.

У виняткових випадках в справах, які вимагають значного часу для складення ухвали, суд має право при розгляді справи обмежитися складенням і оголошенням лише резолютивної частини ухвали, яку підписують всі члени суду з тим, щоб не пізніше п'яти днів була складена і оголошена учасникам судового розгляду повна мотивована ухвала суду. Про час оголошення мотивованої ухвали повинно бути зазначено в раніше складеній резолютивній частині ухвали.

Член суду касаційної інстанції, залишившись при окремій думці, вправі викласти її письмово в нарадчій кімнаті. Ця окрема думка приєднується до справи і не підлягає оголошенню.

Окрема думка доводиться до відома голови відповідного суду для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду.

Ухвала касаційної інстанції є остаточною і може бути опротестована лише в порядку нагляду.

Ухвала надсилається не пізніше трьох діб після її винесення, а у випадках, передбачених частиною 2 статті 379 цього Кодексу, - після складення і оголошення мотивованої ухвали разом з справою, касаційною скаргою або поданням і додатково поданими матеріалами до суду, який постановив вирок, для виконання.

Якщо на підставі ухвали касаційної інстанції засуджений підлягає звільненню з-під варти, копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити суд, який виніс вирок, про звільнення ув'язненого з-під варти на виконання ухвали касаційної інстанції.

Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали касаційної інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти.

Суд, що розглядає справу в касаційному порядку, при наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу.

Окремі скарги та подання касаційна інстанція розглядає в такому ж порядку, як і касаційні скарги та подання.

Перегляд у порядку нагляду вироку, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили, допускається лише за протестом того прокурора, голови суду та їх заступників, яким це право надано законодавством України.

Протести мають право приносити:

1) Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України, їх заступники - на вироки, ухвали і постанови будь-якого суду, що діє на території України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України;

2) голова Верховного суду Республіки Крим, обласного, голова Київського і Севастопольського міських судів та їх заступники, прокурор Республіки Крим, прокурор області, прокурори міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та заступники цих прокурорів - на вироки, ухвали і постанови районних (міських) міжрайонних (окружних) судів і касаційні ухвали судової колегії у кримінальних справах Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів.

Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил, військовий прокурор (на правах прокурора області) вправі принести протест на вирок, ухвалу і постанову військового суду гарнізону.

Протест може бути доповнений або змінений особою, що його принесла. Протест, який приніс прокурор, може бути доповнений або змінений також вищестоящим прокурором.

Перегляд у порядку нагляду обвинувального вироку, ухвали і постанови суду в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин, через м'якість покарання або з інших підстав, що тягнуть за собою погіршення становища засудженого, а також виправдувального вироку або ухвали чи постанови суду про закриття справи допускається лише протягом року після набрання ними законної сили.

Перегляд у порядку нагляду обвинувального вироку, ухвали і постанови суду з інших підстав строком не обмежується.

Для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду особи, зазначені в статті 384 цього Кодексу, мають право витребувати справи з відповідного суду.

Право витребування справи чи категорії справ з районного (міського) народного суду належить також районним і міським прокурорам та їх заступниками, які можуть звертатися з поданням до вищестоящого прокурора про принесення протесту в порядку нагляду.

Якщо особа, яка витребувала справу в порядку нагляду, не встановить в ній підстав для принесення протесту, вона повідомляє про це особу, підприємство, установу або організацію, за клопотанням яких була витребувана справа для перевірки, з зазначенням мотивів відмови і повертає справу у відповідний суд.

Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України та їх заступники вправі зупинити до вирішення справи в порядку нагляду виконання опротестованих вироку, ухвали і постанови будь-якого суду України, крім постанови Пленуму Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України, їх заступники, голова Верховного суду Республіки Крим , голова обласного, Київського і Севастопольського міських судів, голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил, прокурор Республіки Крим, прокурор області, міст Києва, Севастополя та прирівняні до них прокурори при наявності достатніх підстав, що свідчать про порушення закону, мають право одночасно з витребуванням кримінальної справи зупинити виконання вироку, ухвали і постанови суду до їх опротестування, але на строк не більш як три місяці або до розгляду протесту в суді.

Справи в порядку нагляду розглядають:

1) президія Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського міського суду - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України та їх заступників, голови Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів та їх заступників, прокурора Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя, заступників цих прокурорів на вироки і ухвали Верховного суду Республіки Крим районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, на постанови суддів та касаційні ухвали обласних судів, Київського Севастопольського міських судів;

2) військовий суд регіону, Військово-Морських Сил - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України, їх заступників, голови військового суду регіону, Військово-Морських Сил, військового прокурора (на правах прокурора області) на вироки, ухвали і постанови військових судів гарнізонів;

3) судова колегія в кримінальних справах і військова колегія Верховного Суду України - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України, їх заступників - відповідно на вироки і ухвали районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, Верховного суду Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, міжобласного суду, військових судів гарнізонів, регіонів, Військово-Морських Сил, а також на постанови президій Верховного суду Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів і постанови суддів;

4) Пленум Верховного Суду України - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України, їх заступників на вироки і ухвали судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду України і на постанови суддів цього ж суду.

Якщо в розгляді даної справи в суді першої інстанції або в касаційному порядку брала участь більшість членів президії Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського, Севастопольського міських судів , голова цього суду або прокурор Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя при наявності підстав для принесення протесту направляє справу з поданням відповідно Голові Верховного Суду України або Генеральному прокурору України для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду у Верховний Суд України. У тих випадках, коли протест по такій справі принесено Генеральним прокурором України, Головою Верховного Суду України або їх заступниками, справа розглядається у порядку нагляду судовою колегією в кримінальних справах Верховного Суду України.

Підставами для скасування чи зміни вироку, ухвали або постанови суду при розгляді справи в порядку нагляду є обставини, перелічені в статті 367 цього Кодексу.

Вироки, ухвали і постанови суду першої інстанції, а також ухвали і постанови касаційної інстанції і наглядної інстанції підлягають скасуванню або зміні, коли суд, розглядаючи протест, визнає, що цим вироком, ухвалою або постановою прийнято незаконне або необгрунтоване рішення судом першої інстанції, необгрунтовано залишені в силі, скасовані або змінені вищестоящим судом попередні ухвали, постанови чи вирок у справі або якщо при розгляді справи в касаційній чи наглядній інстанції були допущені порушення закону, які вплинули або могли вплинути на правильність винесеної ним ухвали чи постанови.

В розгляді кримінальних справ у порядку нагляду президією Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, військовим судом регіону, Військово-Морських Сил обов'язково беруть участь прокурори Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя або їх заступники, військові прокурори (на правах прокурора області) або їх заступники які підтримують принесені ними чи вищестоящим прокурором протести або висловлюють своє міркування у справі, що розглядається за протестом голови відповідного суду.

.

Протест у порядку нагляду в судовій колегії Верховного Суду України розглядається з участю прокурора.

При розгляді справи у порядку нагляду Пленумом Верховного Суду України участь Генерального прокурора України або його заступника є обов'язковою.

Справа в порядку нагляду розглядається президією Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, військовим судом регіону, Військово-Морських Сил не пізніше двадцяти днів, а судовою колегією в кримінальних справах і військовою колегією Верховного Суду України - не пізніше одного місяця з дня надходження справи з протестом.

У необхідних випадках на засідання суду, що розглядає справу в порядку нагляду, для дачі пояснень можуть бути запрошені засуджений, виправданий, їх захисники, законні представники неповнолітніх, потерпілий і його представник, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники. Запрошеним на засідання особам забезпечується можливість ознайомлення з протестом.

Розгляд справи розпочинається доповіддю судді. У президії Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів та у військовому суді регіону, Військово-Морських Сил справу і протест доповідає член президії або суддя, який раніше не брав участі в розгляді даної справи. В судовій колегії в кримінальних справах і військовій колегії Верховного Суду України, його Пленумі справу і протест доповідає Голова, заступник Голови або суддя Верховного Суду України.

Після доповіді судді названі в частині 2 цієї статті особи дають пояснення. Потім прокурор підтримує принесений ним чи вищестоящим прокурором протест або висловлює свої міркування по справі, що розглядається за протестом голови суду чи його заступника.

Пленум Верховного Суду України і президія Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів виносять постанову, а судова колегія в кримінальних справах і військова колегія Верховного Суду України, військовий суд регіону, Військово-Морських Сил - ухвалу. Зміст постанови і ухвали повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 378 цього Кодексу.

Постанови Пленуму Верховного Суду України і президії Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму чи президії, які беруть участь у голосуванні.

Ухвала судової колегії в кримінальних справах і військової колегії Верховного Суду України, військового суду регіону, Військово-Морських Сил підписується всіма суддями, а постанова президії Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів - головуючим. Постанова Пленуму підписується Головою Верховного Суду України і секретарем Пленуму. Ухвала або постанова суду приєднується до справи разом з протестом.

При розгляді справи в порядку нагляду член суду, залишившись при окремій думці, може викласти її письмово. Окрема думка приєднується до справи і доводиться до відома Голови Верховного Суду України для вирішення питання про принесення протесту.

В результаті розгляду справи в порядку нагляду суд може: залишити протест без задоволення; скасувати вирок і всі дальші судові ухвали та постанови і закрити справу або передати її на нове розслідування чи новий судовий розгляд; скасувати касаційну ухвалу, а також дальші судові ухвали та постанови, якщо їх було винесено, і передати справу на новий касаційний розгляд; скасувати ухвали і постанови, винесені в порядку нагляду, і залишити в силі, із зміною або без зміни, вирок суду і касаційну ухвалу; внести зміни до вироку, ухвали або постанови суду.

Якщо суд в результаті розгляду справи в порядку нагляду скасовує обвинувальний вирок і закриває справу за недоведеністю участі засудженого у вчиненні злочину при умові, що особа, яка вчинила цей злочин, залишається не виявленою, справа направляється прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, винної у вчиненні цього злочину.

При розгляді справи в порядку нагляду суд не зв'язаний доводами протесту і перевіряє справу в повному обсягу, відповідно до статті 363 цього Кодексу.

Суд при розгляді справи в порядку нагляду може пом'якшити призначене засудженому покарання або застосувати закон про менш тяжкий злочин, але не вправі посилити покарання, а так само застосувати закон про більш тяжкий злочин.

Якщо в справі засуджено або виправдано декількох осіб, суд не має права скасувати вирок, ухвалу чи постанову з метою погіршення становища тих виправданих або засуджених, щодо яких не принесено протесту.

Визнавши неправильним виправдання підсудного чи закриття справи в суді першої інстанції або призначення засудженому покарання, яке за своєю м'якістю не відповідає вчиненому, суд вправі, з додержанням за своєю м'якістю не відповідає вчиненому, суд вправі, з додержанням умов, передбачених статтею 385 цього Кодексу, скасувати вирок чи ухвалу і направити справу для нового розгляду відповідно в суд першої інстанції або касаційної інстанції. При цьому, повертаючи справу в суд першої інстанції, суд наглядної інстанції повинен вказати стадію, з якої справа повертається на новий розгляд.

Коли безпідставне закриття справи або незаконне пом'якшення покарання засудженому було допущено при розгляді справи в порядку нагляду, вищестояща наглядна інстанція вправі скасувати ухвалу чи постанову нижчестоящої наглядної інстанції і залишити в силі, із зміною або без зміни, вирок суду і касаційну ухвалу.

Вказівки суду, який розглядає справу в порядку нагляду, є обов'язковими при додатковому розслідуванні і при повторному розгляді справи судом.

Суд, що розглядає справу в порядку нагляду, не вправі встановлювати або вважати доведеними факти, які не були встановлені у вироку або відкинуті ним, а так само не вправі вирішувати наперед питання про доведенність чи недоведенність обвинувачення, про достовірність чи недостовірність того або іншого доказу і про переваги одних доказів над іншими, про застосування судом першої інстанції того або іншого кримінального закону і про міру покарання.

Суд при розгляді справи в порядку нагляду, скасовуючи касаційну ухвалу, не вправі визначити наперед висновки, що їх може зробити касаційна інстанція при повторному розгляді справи.

Суд, що розглядає справу в порядку нагляду, при наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу (постанову).

Розгляд справи першої інстанції після скасування першого вироку наглядною інстанцією і посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин здійснюються з додержанням правил, передбачених статтею 377 цього Кодексу.

Вироки, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили, можуть бути скасовані в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявленими обставинами вважаються:

1) фальшивість доказів, неправильність показань свідка або висновку експерта, на яких грунтується висновок;

2) зловживання суддів, які винесли вирок, ухвалу чи постанову, а також зловживання прокурора, слідчого чи особи, яка провадила дізнання в даній справі;

3) всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні вироку, ухвали або постанови і які самі по собі або разом з раніше виявленими обставинами, доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Зловживання прокурорів, слідчих, осіб, що провадили дізнання, та суддів є підставою для перегляду справи тільки тоді, коли ці зловживання встановлені судовим вироком, який набрав законної сили, а при неможливості постановлення судового вироку - матеріалами розслідування.

Перегляд виправдувального вироку допускається лише протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин.

При наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа може бути відновлена в зв'язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, встановленого для цього більш тяжкого злочину.

При наявності доказів, які підтверджують невинність засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи в зв'язку з нововиявленими обставинами строками не обмежене.

Смерть засудженого не є перешкодою до перегляду справи в інтересах реабілітації засудженого.

Заяви про перегляд справи заінтересовані особи, підприємства, установи, організації і посадові особи подають прокуророві.

Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини в справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих обставин.

Про призначення розслідування нововиявлених обставин виноситься постанова, і розслідування провадиться за правилами, встановленими цим Кодексом для проведення попереднього слідства.

Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор при наявності підстав для відновлення справи направляє її разом з матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі уже засуджені, і своїм висновком відповідно прокуророві Республіки Крим, прокуророві області, прокуророві міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області, який і вирішує питання про принесення протесту до Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, військового суду регіону, Військово-Морських Сил.

Справи, в яких вирок винесено Верховним судом Республіки Крим, обласним, Київським, Севастопольським міським, міжобласним судом, військовим судом регіону, Військово-Морських Сил, прокурор Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області направляє Генеральному Прокурору України, який вирішує питання про принесення протесту до Верховного Суду України.

Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи в зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви. Ця постанова прокурора може бути оскаржена вищестоящому прокуророві.

Протест прокурора про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається судом за правилами, встановленими для перегляду справ у порядку нагляду. Проте суд не може вносити у вирок змін, які випливають з нововиявлених обставин.

Попередній розгляд справи в касаційному порядку чи порядку нагляду не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на касаційне оскарження та внесення касаційного подання, якщо його не було оскаржено чи на нього не було внесено подання. В разі подачі касаційної скарги чи внесення касаційного подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи касаційною інстанцією.

У тих випадках, коли оскаржено або внесено подання тільки на частину вироку або коли засуджено декілька підсудних, а вирок оскаржено чи внесено подання щодо одного з них, вирок в інших частинах або щодо інших засуджених осіб законної сили не набирає до моменту винесення касаційною інстанцією ухвали.

Вирок, який не підлягає касаційному оскарженню, набирає сили з моменту його проголошення.

Обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної сили.

До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває під вартою, не може бути переведений в місця позбавлення волі, що знаходяться в іншій місцевості.

Виправдувальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від покарання, виконуються негайно після проголошення вироку. Якщо підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання.

Ухвала і постанова суду першої інстанції набирають законної сили і виконуються після закінчення строку на касаційне оскарження і внесення касаційного подання або, в разі подачі окремої скарги чи внесення окремого подання, - після розгляду їх вищестоящим судом.

Ухвали і постанови касаційної і наглядної інстанцій набирають законної сили негайно після їх оголошення.

Ухвала і постанова суду, які не підлягають оскарженню, набирають сили і виконуються негайно після їх винесення.

Вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з касаційної інстанції.

Суд разом з своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов'язок виконати вирок.

З метою забезпечення виховного впливу вироку суд надсилає його копію в необхідних випадках на підприємство, в установу, організацію за місцем роботи засудженого.

У разі умовного засудження відповідно до статті 45 Кримінального кодексу України або застосування відстрочки виконання вироку до позбавлення волі відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу України суд надсилає копію вироку органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого, а щодо неповнолітнього - також і комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів для здійснення контролю за поведінкою засудженого. Крім того, копія вироку надсилається громадським організаціям або трудовому колективу, яким засудженого передано на перевиховання і виправлення, або трудовому колективу чи особі, на яких судом покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.