Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 237 до статті 485)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки Кодекс України, Кодекс, Закон від 28.12.1960
Реквізити

Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки

Тип Кодекс України, Кодекс, Закон

Дата 28.12.1960

Номер

Статус Не діє

Редакції
19.11.2012 втрата чинності (кодекс украины від 13.04.2012 N 4651-VI /4651-17/) 18.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5290-VI /5290-17/) 17.01.2012 внесення змін (закон від 15.11.2011 N 4025-VI /4025-17/) 13.12.2011 визнання конституційними окремих положень (решение від 13.12.2011 N 17-рп/2011 /v017p710-11/) 13.11.2011 внесення змін (закон від 20.10.2011 N 3932-VI /3932-17/) 10.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3529-VI /3529-17/) 25.06.2011 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3453-VI /3453-17/) 12.06.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3388-VI /3388-17/) 08.03.2011 внесення змін (закон від 04.11.2010 N 2677-VI /2677-17/) 05.02.2011 внесення змін (закон від 13.01.2011 N 2924-VI /2924-17/) 28.12.1960 прийняття 03.08.2010 внесення змін (закон від 07.07.2010 N 2453-VI /2453-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2395-VI /2395-17/) 17.06.2010 внесення змін (закон від 21.05.2010 N 2286-VI /2286-17/) 16.03.2010 внесення змін (закон від 11.02.2010 N 1876-VI /1876-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1254-VI /1254-17/) 07.05.2009 внесення змін (закон від 16.04.2009 N 1276-VI /1276-17/) 28.01.2009 внесення змін (закон від 13.01.2009 N 839-VI /839-17/) 07.05.2008 внесення змін (закон від 15.04.2008 N 270-VI /270-17/) 11.12.2007 тлумачення (решение від 11.12.2007 N 11-рп/2007 /va11p710-07/) 18.01.2007 внесення змін (закон від 14.12.2006 N 462-V /462-16/) 07.02.2006 внесення змін (закон від 12.01.2006 N 3323-IV /3323-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 01.12.2005 N 3165-IV /3165-15/) 22.12.2005 внесення змін (закон від 30.11.2005 N 3150-IV /3150-15/) 13.12.2005 внесення змін (закон від 17.11.2005 N 3108-IV /3108-15/) 30.06.2005 внесення змін (закон від 31.05.2005 N 2598-IV /2598-15/) 28.01.2005 внесення змін (закон від 20.01.2005 N 2377-IV /2377-15/) 05.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 743-IV /743-15/) 01.03.2003 внесення змін (закон від 06.02.2003 N 487-IV /487-15/) 28.08.2001 внесення змін (закон від 12.07.2001 N 2670-III /2670-14/) 21.06.2001 внесення змін (закон від 21.06.2001 N 2533-III /2533-14/) 24.10.2000 внесення змін (закон від 21.09.2000 N 1981-III /1981-14/) 10.10.2000 внесення змін (закон від 14.09.2000 N 1945-III /1945-14/) 29.03.2000 внесення змін (закон від 22.02.2000 N 1483-III /1483-14/) 25.02.2000 внесення змін (закон від 13.01.2000 N 1381-XIV /1381-14/) 25.02.1997 внесення змін (закон від 05.02.1997 N 44/97-ВР /44/97-ВР/)
Документ підготовлено в системі iplex
Кримінально-процесуальний кодекс України
Розділ третій
(від статті 237 до статті 449)
ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Г л а в а 23
ВІДДАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО ДО СУДУ І ПІДГОТОВЧІ ДІЇ ДО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ
Стаття 237. Віддання до суду
Суддя при наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні, не вирішуючи наперед питання про винність, виносить постанову про віддання обвинуваченого до суду.
У справах про злочини, за які мірою покарання може бути призначено смертну кару, проводиться розпорядче засідання суду. При цьому незалежно від підстав внесення справи в розпорядче засідання суд вирішує всі питання, віднесені до відання розпорядчого засідання.
( Стаття 237 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 986-08від 30.08.72, Законом N 2464-12 від 17.06.92 )
Стаття 238. Склад суду в розпорядчому засіданні
Кримінальна справа в розпорядчому засіданні розглядається в складі судді та двох народних засідателів.
Стаття 239. Участь прокурора в розпорядчому засіданні
Розгляд справи в розпорядчому засіданні відбувається з участю прокурора. Про день розгляду справи в розпорядчому засіданні прокурор сповіщається не пізніше як за три доби. Неявка прокурора не є перешкодою до слухання справи.
Стаття 240. Порядок розгляду справи в розпорядчому засіданні
Розгляд справи в розпорядчому засіданні починається з доповіді судді. Після цього суд заслухує думку прокурора. Потім запрошуються викликані в розпорядче засідання за розсудом судді або суду особи, які вислухуються у зв'язку із заявленими ними клопотаннями. По цих клопотаннях суд заслухує висновок прокурора. Ухвала виноситься в нарадчій кімнаті.
Про результати розгляду клопотання повідомляються особа або організація, які заявили клопотання.
( Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-08від 30.08.71 )
Стаття 241. Строки розгляду справи суддею одноособово або судом у розпорядчому засіданні
Кримінальна справа повинна бути розглянута одноособово суддею або судом у розпорядчому засіданні не пізніше п'яти діб, а у випадках складності справи - не пізніше десяти діб з дня її надходження до суду.
Стаття 242. Питання, які з'ясовуються при відданні обвинуваченого до суду
Судді одноособово чи суд у розпорядчому засіданні зобов'язані з'ясувати щодо кожного з обвинувачених такі питання:
1) чи підсудна дана справа суду, на розгляд якого вона надійшла;
1-1) чи були додержані під час провадження дізнання і попереднього слідства вимоги цього Кодексу про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист;
2) чи немає в справі підстав для її закриття або зупинення;
3) чи зібрані необхідні докази для розгляду справи в судовому засіданні;
4) чи притягнуті до відповідальності всі особи, які зібраними в справі доказами викриті у вчиненні злочину;
5) чи правильно кваліфіковані дії обвинуваченого за статтями кримінального закону;
5-1) чи роз'яснено право на розгляд його справи одноособово суддею або колегіально у випадках, передбачених законом;
6) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу;
7) чи правильно обрано запобіжний захід щодо обвинуваченого;
8) чи вжито під час дізнання або попереднього слідства заходів до усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину;
9) чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, витрат на стаціонарне лікування потерпілого та можливої конфіскації майна;
10) чи було додержано під час порушення справи, провадження дізнання або попереднього слідства інших вимог цього Кодексу.
( Стаття 242 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-08від 30.08.71, Законами N 3132-12 від 22.04.93, N 3780-12 від23.12.93, N 305/94-ВР від 20.12.94 )
Стаття 243. Постанова судді про віддання обвинуваченого до суду
В постанові судді про віддання обвинуваченого до суду повинні бути зазначені: місце і дата її винесення, посада і прізвище судді, назва справи, прізвище, ім'я і по батькові обвинуваченого, підстави для віддання до суду, статті закону, за якими обвинувачений віддається до суду, і рішення в інших питаннях, зв'язаних з відданням до суду і підготовкою справи до розгляду в суді.
Стаття 244. Рішення суду в розпорядчому засіданні чи судді одноособово
Суд в розпорядчому засіданні чи суддя одноособово виносить одно з таких рішень:
1) про віддання обвинуваченого до суду;
2) про повернення справи на додаткове розслідування;
3) про зупинення провадження в справі;
4) про направлення справи за підсудністю;
5) про закриття справи.
У випадку необхідності змінити запобіжний захід суд в ухвалі, а суддя - в постанові повинен мотивувати прийняте в цьому питанні рішення.
( Стаття 244 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Стаття 245. Віддання обвинуваченого до суду в розпорядчому засіданні чи суддею одноособово
При наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні суд, не вирішуючи наперед питання про винність, виносить ухвалу, а суддя - постанову про віддання обвинуваченого до суду. При цьому суд повинен вирішити також питання, передбачені статтями 242 і 253 цього Кодексу.
В разі віддання обвинуваченого до суду суд у розпорядчому засіданні чи суддя одноособово може виключити з обвинувального висновку окремі пункти обвинувачення або застосувати кримінальний закон про менш тяжкий злочин, не змінюючи при цьому формулювання обвинувачення.
( Стаття 245 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Стаття 246. Повернення справи на додаткове розслідування з розпорядчого засідання
Суд у розпорядчому засіданні повертає справу на додаткове розслідування у випадках:
1) істотної неповноти або неправильності проведеного дізнання чи попереднього слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні;
2) істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону;
3) наявності в справі підстав для пред'явлення притягнутій до відповідальності особі обвинувачення, яке їй до цього не було пред'явлено;
4) наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, коли окремий розгляд справи про них неможливий;
5) неправильного роз'єднання або об'єднання справ.
При поверненні справи на додаткове розслідування суд зобов'язаний зазначити в ухвалі, які саме обставини повинні бути з'ясовані при додатковому розслідуванні і які слідчі дії при цьому повинні бути проведені.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зобов'язаний вирішити питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Стаття 247. Заходи до забезпечення цивільного позову і конфіскації майна
Якщо орган дізнання або слідчий не вжили заходів до забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна і якщо суд безпосередньо не може вжити таких заходів, суддя чи суд у розпорядчому засіданні зобов'язують відповідні органи вжити належних заходів до такого забезпечення.
Стаття 248. Закриття справи в розпорядчому засіданні
При наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною 1 статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу, суд у розпорядчому засіданні закриває справу. При цьому суд скасовує застосовані запобіжні заходи, заходи до забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.
Копія ухвали про закриття справи негайно вручається обвинуваченому, потерпілому і направляється прокуророві.
( Стаття 248 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1851-09від 23.03.77 )
Стаття 249. Зупинення справи і направлення її за підсудністю
Коли при вирішенні питання про віддання до суду з'ясується, що обвинувачений зник і місцеперебування його невідоме, суддя або суд у розпорядчому засіданні виносить постанову або ухвалу про зупинення провадження в справі до розшуку обвинуваченого.
В разі засвідченого лікарем, який працює в лікувальній установі, тяжкого захворювання обвинуваченого, що виключає можливість його участі в судовому засіданні, суддя або суд у розпорядчому засіданні виносить постанову або ухвалу про зупинення провадження в справі до видужання обвинуваченого.
Коли суддя або суд у розпорядчому засіданні встановить, що справа непідсудна даному суду, він виносить постанову або ухвалу про направлення справи за підсудністю.
Стаття 250. Ухвала розпорядчого засідання
В ухвалі розпорядчого засідання суду зазначаються місце і час засідання суду, назва суду, склад суду, секретар, прокурор, назва справи, прийняті судом рішення і покладені в їх основу мотиви.
Ухвалу підписують усі судді, які брали участь у розпорядчому засіданні. Суддя, який залишився в меншості, має право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до справи, але не оголошується.
Стаття 251. Дії судді в справах, які порушуються за скаргою потерпілого
Суддя, одержавши від потерпілого заяву з проханням порушити справу, при наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 27 цього Кодексу, своєю постановою порушує справу і віддає обвинуваченого до суду.
Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи повинна бути вручена повістка про виклик його в судове засідання з зазначенням статті кримінального закону, за якою він обвинувачується.
Зустрічні обвинувачення в справах про злочини, зазначені в частині 1 статті 27 цього Кодексу, можуть бути об'єднані в одну справу.
Стаття 252. Внесення окремого подання і скарги на ухвалу розпорядчого засідання і постанову судді
На ухвалу розпорядчого засідання і постанову судді прокурор має право у семиденний строк з дня їх винесення внести до вищестоящого суду окреме подання.
Постанова судді в справах, зазначаних у частині 1 статті 27 цього Кодексу, а також ухвала суду в розпорядчому засіданні про закриття кримінальної справи можуть бути в цей же строк з дня одержання їх копій оскаржені потерпілим і його представником, а також обвинуваченим, його захисником і законним представником у частині, яка стосується підстав і мотивів закриття справи.
( Стаття 252 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 253. Питання, які підлягають вирішенню в зв'язку з підготовкою справи до розгляду в судовому засіданні
Після вирішення питання про віддання обвинуваченого до суду суддя одноособово або суд в розпорядчому засіданні вирішує такі питання:
1) про участь прокурора та громадського обвинувача в судовому засіданні;
2) про участь захисника та громадського захисника в судовому засіданні;
3) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо цивільний позов не був заявлений на попередньому слідстві;
4) про список осіб, що підлягають виклику в судове засідання;
4-1) про забезпечення безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання;
5) про витребування додаткових доказів;
6) про клопотання, заявлені обвинуваченим, його захисником чи законним представником, потерпілим або його представником;
7) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;
8) про заходи до забезпечення цивільного позову та можливою конфіскації майна;
9) про виклик у необхідних випадках перекладача;
10) про день і місце слухання справи в судовому засіданні; до прийняття рішення з цього питання суддя або суд попередньо узгоджують із захисником і прокурором можливість їх участі у цей час у судовому засіданні.
11) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.
( Стаття 253 із змінами, внесеними згідно з Законами N 3780-12 від23.12.93, N 1381-XIV від 13.01.2000 )
Стаття 254. Вручення підсудному копії обвинувального висновку і повідомлення про день розгляду справи в суді
Копія обвинувального висновку і повістка про виклик до суду вручаються підсудному під розписку не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді. У копіях обвинувального висновку та додатках до нього, що вручаються підсудному, з метою забезпечення безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання, їх адреси не зазначаються.
Коли при вирішенні питання про віддання до суду змінено обвинувальний висновок або список осіб, які підлягають виклику до суду, то підсудному вручається і копія ухвали суду чи постанови судді.
Якщо зазначені в цій статті документи складено мовою, якою не володіє підсудний, вони вручаються підсудному перекладеними на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.
Всі інші особи повідомляються про день розгляду справи в суді в той же строк.
Свідки, експерти, перекладачі викликаються до суду повісткою. Особи, щодо яких були застосовані заходи безпеки, викликаються в судове засідання виключно через орган, який здійснює ці заходи.
Якщо підсудний неповнолітній, то копія обвинувального висновку вручається йому і його законному представникові.
( Стаття 254 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84, Законом N 1381-XIV від 13.01.2000 )
Стаття 255. Забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи
Після віддання обвинуваченого до суду суддя повинен забезпечити прокуророві, громадському обвинувачеві, підсудному, його захисникові, громадському захисникові, потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вони про це заявлять клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами справи, а цивільному відповідачеві і його представникові - з матеріалами, що стосуються цивільного позову. Зазначені особи мають право робити з матеріалів необхідні виписки.
Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не пред'являються.
( Стаття 255 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV від 13.01.2000 )
Стаття 256. Строки призначення справи до розгляду в суді
Справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше десяти діб, а у випадках складності справи - не пізніше двадцяти діб з дня надходження її до суду.
Г л а в а 24
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду
Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.
Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.
( Стаття 257 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3129-12 від22.04.93 )
Стаття 258. Незмінність складу суду при розгляді справи
Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, за винятком випадків, передбачених статтею 259 цього Кодексу.
Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи відкладається.
Стаття 259. Запасний народний засідатель
У справі, для розгляду якої необхідний значний час, може бути викликаний запасний народний засідатель. Запасний народний засідатель перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду заміняє його.
Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновлення судових дій з початку, розгляд справи продовжується.
Стаття 260. Головуючий в судовому засіданні
Головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямовуючи судове слідство на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи і встановлення істини, усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний високий рівень судового процесу.
Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, які обмежують або порушують їх права, це заперечення заноситься до протоколу.
Стаття 261. Рівність прав учасників судового розгляду
Обвинувач, підсудний, захисник, потерпілий, а також цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники в судовому розгляді користуються рівними правами щодо подання доказів, участі в дослідженні доказів і заявлення клопотань.
Стаття 262. Участь підсудного в судовому розгляді
Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою.
Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках:
1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду;
2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою.
( Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 263. Права підсудного під час судового розгляду
В судовому засіданні підсудний має право:
1) заявляти відводи;
1-1) на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом;
2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе;
3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду;
4) просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів;
5) давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі;
7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному відповідачеві;
8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів;
9) брати участь у судових дебатах при відсутності захисника;
10) звертатися до суду з останнім словом.
( Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84, Законами N 3780-12 від 23.12.93, N 305/94-ВР від20.12.94 )
Стаття 264. Участь прокурора в судовому розгляді
Прокурор підтримує перед судом державне обвинувачення, бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.
Прокурор, підтримуючи обвинувачення, керується вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на розгляді всіх обставин справи.
Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови.
Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов'язку розглядати справу далі і вирішити її на загальних підставах.
Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений потерпілим цивільний позов, якщо цього вимагає охорона державних чи громадських інтересів або прав громадян.
( Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 265. Участь представників громадських організацій і трудових колективів у судовому розгляді
У судочинстві в кримінальних справах допускається участь представників громадських організацій і трудових колективів.
Представники громадських організацій і трудових колективів можуть бути за ухвалою суду допущені до участі в судовому розгляді кримінальних справ як громадські обвинувачі або громадські захисники.
Громадський обвинувач і громадський захисник виділяються за рішенням загальних зборів громадської організації або трудового колективу, а також зборів колективу цеху, відділу чи іншого підрозділу. Повноваження зазначених осіб стверджуються виписками з протоколів відповідних зборів.
Громадський обвинувач вправі подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, порушувати перед судом клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, заявляти відводи, брати участь у судових дебатах, викладаючи суду думку про доведеність обвинувачення, суспільну небезпечність підсудного і вчиненого ним діяння. Громадський обвинувач може висловити міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного і з інших питань справи. Громадський обвинувач вправі відмовитись від обвинувачення, коли дані судового розгляду дають для цього підстави.
Громадський захисник вправі подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, порушувати перед судом клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, заявляти відводи, брати участь у судових дебатах, викладаючи суду думку про обставини, що пом'якшують відповідальність підсудного або виправдують його, а також про можливість пом'якшення покарання підсудному, умовного його засудження, відстрочки виконання вироку або звільнення від покарання і передачі на поруки громадській організації чи трудовому колективу, від імені яких громадський захисник виступає, або просити суд про закриття справи з інших підстав, зазначених у цьому Кодексі.
У справах неповнолітніх суд вправі залучити до участі в судовому розгляді представників підприємств, установ і організацій, в яких навчався чи працював неповнолітній, комісій та інспекцій у справах неповнолітніх, а в разі потреби й інших організацій (статті 442 і 443 цього Кодексу).
( Стаття 265 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84 )
Стаття 266. Участь захисника в судовому розгляді
Захисник сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захисті його законних інтересів. Захисник має право на побачення з підсудним, бере участь у дослідженні доказів, порушує перед судом клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів, що виправдують підсудного або пом'якшують його відповідальність, заявляє інші клопотання, викладає суду свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду.
Захисник бере участь у судових дебатах, висловлюючи суду свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин, які виправдовують підсудного чи пом'якшують його відповідальність, а також свої міркування з приводу застосування кримінального закону та міри покарання.
( Стаття 266 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3780-12 від23.12.93 )
Стаття 267. Участь потерпілого в судовому розгляді
Потерпілий під час судового розгляду справи має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; задавати питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів, а в справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу, - підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах в усіх справах, в яких не виступає прокурор чи громадський обвинувач.
( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84 )
Стаття 268. Участь цивільного позивача і цивільного відповідача в судовому розгляді
Цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків.
( Стаття 269 виключена на підставі Указу ПВР N 117-08 від 30.08.71 )
Виклик у судове засідання законних представників неповнолітнього підсудного, а також представників учбово-виховних установ
У справах неповнолітніх у судове засідання викликаються батьки чи інші законні представники неповнолітнього, а також представники учбово-виховних установ, які повинні бути допитані з приводу умов життя і виховання підсудного та інших обставин справи.
Неявка законних представників і представників учбово-виховних установ не є перешкодою для розгляду справи.
Стаття 270. Участь перекладача в судовому розгляді
У випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, в судове засідання запрошується перекладач.
При допиті німого або глухого запрошується особа, яка розуміє їх знаки. Щодо цієї особи діють правила, встановлені цим Кодексом для перекладача.
Стаття 270-1. Участь спеціаліста в судовому розгляді
У необхідних випадках в судове засідання може бути викликаний спеціаліст, який бере участь у судовому слідстві стосовно до правил, встановлених статтею 128-1 цього Кодексу.
( Кодекс доповнено статтею 270-1 згідно з Указом ПВР N 117-08 від 30.08.71 )
Стаття 271. Розпорядок судового засідання
Підтримання порядку під час судового засідання покладається на головуючого.
Всі учасники судового розгляду, а також всі присутні в залі судового засідання повинні беззаперечно виконувати розпорядження головуючого про додержання порядку в судовому засіданні.
Всі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають свої показання і роблять заяви стоячи. Відступати від цього правила можна лише з дозволу головуючого.
Особи молодші за шістнадцять років, коли вони не є підсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються до залу суду.
Стаття 272. Заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання
Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з залу засідання. При повторному порушенні порядку судового засідання підсудного за ухвалою суду можна видалити з залу засідання тимчасово або за весь час судового розгляду справи. У цьому випадку вирок після його винесення негайно оголошується підсудному.
В разі невиконання розпорядження головуючого прокурором, громадським обвинувачем, захисником чи громадським захисником головуючий робить їм попередження. При дальшому непідкоренні будь-якої із зазначених осіб розпорядженням головуючого розгляд справи за ухвалою суду може бути відкладено, якщо неможливо без шкоди для справи замінити цю особу іншою. Одночасно суд повідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора, Міністерство юстиції України, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть відповідальність за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
( Стаття 272 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-10від 16.04.84, N 9166-11 від 04.05.90, Законом N 3780-12 від23.12.93 )
Стаття 273. Порядок винесення ухвал у судовому засіданні
В усіх питаннях, які вирішуються судом під час судового розгляду, суд виносить ухвали. Ухвали про направлення справи для провадження додаткового розслідування, про порушення справи по новому обвинуваченню або щодо нової особи, про закриття справи, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, про застосування заходів безпеки, про відводи і про призначення експертизи, а також окремі ухвали виносяться судом у нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа, який підписується всім складом суду.
Всі інші ухвали можуть за розсудом суду виноситися або у зазначеному вище порядку, або після наради суддів на місці з занесенням ухвали до протоколу судового засідання.
Ухвали, винесені судом під час судового розгляду, підлягають оголошенню, крім ухвал, що виносяться в порядку, передбаченому частиною третьою статті 52-1 і частиною першою статті 52-3 цього Кодексу.
При одноособовому розгляді справи в зазначених у цій статті випадках суддя виносить постанови.
( Стаття 273 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84, Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 1381-XIV від 13.01.2000 )
Стаття 274. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді
Під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен керуватися відповідними статтями глави 13 цього Кодексу.
Стаття 275. Межі судового розгляду
Розгляд справи в суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише по тому обвинуваченню, по якому їх віддано до суду.
В разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил, установлених в статтях 276, 277, 278 цього Кодексу.
Стаття 276. Порушення справи по новому обвинуваченню
Коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред'явлено, суд, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя - постанову про порушення кримінальної справи по новому обвинуваченню і направляє свою ухвалу та необхідні матеріали для проведення дізнання чи попереднього слідства в загальному порядку.
У тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв'язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа повертається для додаткового розслідування. У зв'язку з новим обвинуваченням суд може змінити або обрати запобіжний захід щодо підсудного.
Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку.
Ухвала суду чи постанова судді про порушення справи по новому обвинуваченню оскарженню не підлягає, але прокурор може внести на неї окреме подання.
( Стаття 276 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2464-12від 17.06.92, N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 277. Зміна обвинувачення в суді
Зміна обвинувачення в суді допускається, якщо цим не погіршується становище підсудного і не порушується його право на захист.
Коли зміна обвинувачення тягне за собою порушення права підсудного на захист, суд направляє справу для нового попереднього слідства чи дізнання.
Коли зміна початкового обвинувачення не тягне за собою застосування статті кримінального закону з більш тяжкою санкцією і не зв'язана з істотною зміною обвинувачення за фактичними обставинами, суд продовжує розгляд справи і виносить вирок.
Стаття 278. Порушення кримінальної справи щодо нової особи
Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, вислухує думку прокурора, коли він бере участь у справі, і виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову про порушення щодо цієї особи кримінальної справи. Цю ухвалу (постанову) суд (суддя) оголошує в судовому засіданні і направляє прокуророві для проведення попереднього слідства чи дізнання.
Коли справа, порушена щодо інших осіб, тісно зв'язана з розглядуваною справою і окремо розглядати ці справи неможливо, суд направляє все провадження в справі для проведення попереднього слідства чи дізнання. Суд має право обрати запобіжний захід щодо особи, відносно якої порушена справа.
( Стаття 278 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Стаття 279. Порушення справи за завідомо неправдиві показання, неправильний переклад і неправдивий висновок
Порушення справи щодо свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чи неправильний переклад може мати місце лише одночасно з постановленням вироку.
При цьому суд має право обрати щодо особи, відносно якої порушена справа, запобіжний захід.
Стаття 280. Відкладення і зупинення розгляду справи
Коли справа не може бути розглянута в даному судовому засіданні в зв'язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або в зв'язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладає розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не з'явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів.
Коли підсудний ухилився від суду або коли він захворів на психічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розгляд справи, суд зупиняє провадження в справі щодо цього підсудного до його розшуку або видужання і продовжує розгляд справи щодо інших підсудних, якщо в справі притягнуто до відповідальності декількох осіб. Розшук підсудного, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду чи постановою судді.
Коли необхідно відкласти розгляд справи, суд зобов'язаний до закриття судового засідання вислухати всі клопотання учасників судового розгляду і розв'язати їх.
( Стаття 280 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Стаття 281. Направлення справи на додаткове розслідування
Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності попереднього слідства може мати місце як за ініціативою суду, так і за клопотанням учасників судового розгляду лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.
Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку.
Ухвала (постанова) про направлення справи на додаткове розслідування оскарженню не підлягає, але прокурор може внести на неї окреме подання.
( Стаття 281 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2464-12від 17.06.92, N 2857-12 від 15.12.92, N 3351-12 від 30.06.93 )
Стаття 282. Закриття справи
Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.
( Стаття 282 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-09від 23.03.77, N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Г л а в а 25
ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ
Стаття 283. Відкриття судового засідання
У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися.
( Стаття 283 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2464-12від 17.06.92, N 305/94-ВР від 20.12.94 )
Стаття 284. Перевірка явки учасників судового розгляду
Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх.
Якщо в судове засідання з'явилися представники громадських організацій або трудових колективів для участі в справі як громадські обвинувачі або громадські захисники, суд перевіряє їх повноваження і вирішує питання про допуск їх до участі в справі, про що виносить відповідну ухвалу.
( Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84 )
Стаття 285. Роз'яснення перекладачеві його обов'язків
Коли в розгляді справи бере участь перекладач, головуючий роз'яснює йому обов'язок правильно робити потрібний в судовому засіданні переклад і попереджає його про відповідальність за статтею 178 Кримінального кодексу України за завідомо неправильний переклад, про що від перекладача відбирається підписка.
Стаття 286. Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії обвинувального висновку
Суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що стосуються його особи.
Після цього головуючий запитує підсудного, чи вручені йому і коли саме копія обвинувального висновку і копія ухвали розпорядчого засідання, якщо нею змінено обвинувальний висновок, або повістка в справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу.
В разі невручення підсудному зазначених документів або вручення їх в строк менший як три дні до розгляду справи в судовому засідання розгляд справи належить відкласти на три дні з обов'язковим врученням підсудному цих документів для ознайомлення.
При несвоєчасному врученні підсудному зазначених документів справа може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді, коли про це просить підсудний.
Стаття 287. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу
Після виконання дій, зазначених у попередній статті, головуючий оголошує учасникам судового розгляду склад суду в даній справі, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвище прокурора, громадського обвинувача, захисника, громадського захисника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря і роз'яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу та запитує їх, чи заявляють вони проти будь-кого відвід. Питання про відвід вирішується судом за правилами статті 57 цього Кодексу.
( Стаття 287 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84 )
Стаття 288. Наслідки неявки підсудного
Коли підсудний не з'явиться без поважних причин в судове засідання в справах, в яких явка його є обов'язковою (стаття 262 цього Кодексу), суд відкладає розгляд справи і може покласти на підсудного судові витрати по відкладеному засіданню.
Крім того, суд має право винести ухвалу, а суддя - постанову про привід підсудного і про заміну запобіжного заходу на більш суворий або про обрання запобіжного заходу, коли його не було обрано раніше.
( Стаття 288 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Стаття 289. Наслідки неявки прокурора, громадського обвинувача, захисника чи громадського захисника
Якщо в судове засідання не з'явиться прокурор або захисник і якщо неможливо замінити їх іншими особами, слухання справи належить відкласти. Заміна захисника, що не з'явився, допускається тільки за згодою підсудного.
Прокуророві, а також захисникові, які вперше вступили в справу, суд зобов'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні.
Про неявку прокурора або адвоката в судове засідання суд повідомляє відповідні органи.
Неявка громадського обвинувача і громадського захисника не є перешкодою до слухання справи.
Стаття 290. Наслідки неявки потерпілого
Якщо в судове засідання не з'явиться потерпілий, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання про розгляд справи або відкладення його в залежності від того, чи можливо у відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси. До потерпілого, який не з'явився без поважних причин, суд може застосувати привід відповідно до статті 72 цього Кодексу. За злісне ухилення від явки до суду потерпілий несе відповідальність за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При неявці без поважних причин потерпілого або його представника в справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу, справа підлягає закриттю, однак за клопотанням підсудного справа в цих випадках може бути розглянута по суті у відсутності потерпілого.
Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілого, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ним раніше.
( Стаття 290 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-10від 16.04.84, N 9166-11 від 04.05.90, Законом N 1381-XIV від 13.01.2000 )
Стаття 291. Наслідки неявки цивільного позивача
Якщо в судове засідання не з'явиться цивільний позивач або представник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову, проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядку цивільного судочинства.
Суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути цивільний позов у його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або коли позов заявлений підприємством, установою чи організацією, суд розглядає цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника.
( Стаття 291 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834 від16.04.84 )
Стаття 292. Наслідки неявки свідків і експертів
Якщо не всі викликані свідки і експерти з'явилися, суд вислухує думку учасників судового розгляду про можливість розгляду справи і виносить ухвалу, а суддя - постанову про дальший розгляд справи чи про відкладення його, вживаючи, при необхідності, щодо свідків заходів, зазначених у статтях 70 і 71, а щодо експертів - заходів, зазначених у статті 77 цього Кодексу.
Суд у виняткових випадках може звільнити свідка, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ним раніше.
( Стаття 292 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2464-12 від17.06.92, N 1381-XIV від 13.01.2000 )
Стаття 292-1. Допит осіб, які з'явилися в судове засідання, при відкладенні розгляду справи
У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи суд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, які з'явилися. Якщо після відкладення розгляду справи вона розглядається в тому ж складі суду, повторний виклик зазначених осіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках.
( Кодекс доповнено статтею 292-1 згідно з Указом ПВР N 8627-10від 20.03.85 )
Стаття 293. Видалення свідків із залу суду
Коли визнано можливим почати слухання справи, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання в окрему кімнату і вживає заходів до того, щоб допитані свідки не зносилися з недопитаними. Потерпілого і експерта з залу суду не видаляють.
Стаття 294. Роз'яснення прав підсудному
Після виконання дій, зазначених у попередніх статтях, головуючий зобов'язаний роз'яснити підсудному його права, передбачені статтею 263 цього Кодексу.
Стаття 295. Роз'яснення прав і обов'язків особам, що беруть участь у справі
Головуючий роз'яснює потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві, громадському обвинувачеві, громадському захисникові, спеціалістові і експертові їх права та обов'язки в судовому засіданні і попереджає експерта про кримінальну відповідальність за статтею 179 Кримінального кодексу України за відмову виконати обов'язки експерта і за статтею 178 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку.
( Стаття 295 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-08від 30.08.71, N 6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 296. Заявлення і розв'язання клопотань
Головуючий опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових доказів.
Особа, яка заявила такі клопотання, повинна вказати, для встановлення яких обставин вона просить викликати нових свідків, витребувати чи приєднати до справи нові докази. З'ясування обставин, для підтвердження яких викликаються нові свідки, повинно мати місце у відсутності цих свідків.
При заявленні клопотання суд вислухує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв'язує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою.
Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства.
Суд може з власної ініціативи винести ухвалу про виклик у судове засідання нових свідків, про призначення експертизи і витребування документів та інших доказів.
У тих випадках, коли суд визнає за необхідне викликати нових свідків і експертів чи витребувати інші докази, він або відкладає розгляд справи, або забезпечує явку свідків і експертів чи витребування інших доказів, продовжуючи розгляд справи.
( Стаття 296 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від17.06.92 )
Г л а в а 26
СУДОВЕ СЛІДСТВО
Стаття 297. Початок судового слідства
Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства. Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, а якщо обвинувальний висновок був змінений - також і ухвали розпорядчого засідання суду, в справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу, - з оголошення заяви потерпілого, а в справах про злочин, перелічені в статті 425 цього Кодексу, - ухвали суду чи постанови судді про порушення кримінальної справи і віддання правопорушника до суду. Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява.
( Стаття 297 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-10від 16.04.84, N 8627-10 від 20.03.85 )
Кримінально-процесуальний кодекс України
Розділ третій
(від статті 237 до статті 449)
ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Г л а в а 23
ВІДДАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО ДО СУДУ І ПІДГОТОВЧІ ДІЇ ДО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ
Стаття 237. Віддання до суду
Суддя при наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні, не вирішуючи наперед питання про винність, виносить постанову про віддання обвинуваченого до суду.
У справах про злочини, за які мірою покарання може бути призначено смертну кару, проводиться розпорядче засідання суду. При цьому незалежно від підстав внесення справи в розпорядче засідання суд вирішує всі питання, віднесені до відання розпорядчого засідання.
Стаття 238. Склад суду в розпорядчому засіданні
Кримінальна справа в розпорядчому засіданні розглядається в складі судді та двох народних засідателів.
Стаття 239. Участь прокурора в розпорядчому засіданні
Розгляд справи в розпорядчому засіданні відбувається з участю прокурора. Про день розгляду справи в розпорядчому засіданні прокурор сповіщається не пізніше як за три доби. Неявка прокурора не є перешкодою до слухання справи.
Стаття 240. Порядок розгляду справи в розпорядчому засіданні
Розгляд справи в розпорядчому засіданні починається з доповіді судді. Після цього суд заслухує думку прокурора. Потім запрошуються викликані в розпорядче засідання за розсудом судді або суду особи, які вислухуються у зв'язку із заявленими ними клопотаннями. По цих клопотаннях суд заслухує висновок прокурора. Ухвала виноситься в нарадчій кімнаті.
Про результати розгляду клопотання повідомляються особа або організація, які заявили клопотання.
Стаття 241. Строки розгляду справи суддею одноособово або судом у розпорядчому засіданні
Кримінальна справа повинна бути розглянута одноособово суддею або судом у розпорядчому засіданні не пізніше п'яти діб, а у випадках складності справи - не пізніше десяти діб з дня її надходження до суду.
Стаття 242. Питання, які з'ясовуються при відданні обвинуваченого до суду

30 днiв передплати безкоштовно!