Щодо Переліку розяснень стосовно оподаткування фізичних осіб, розроблений Головним управлінням оподаткування фізичних осіб та Головним управлінням громадських звязків та масово-розяснювальної роботи

Державна податкова адміністрація України на виконання розпорядження ДПА України від 11.11.2002 р. N 346-р "Про використання податковими органами роз'яснень з питань оподаткування фізичних осіб" та з метою поліпшення масово-роз'яснювальної роботи в підпорядкованих органах державної податкової служби, запобігання неоднозначного тлумачення норм чинного податкового законодавства, підвищення якості надання роз'яснень, зменшення часу на підготовку письмових роз'яснень, а також при наданні роз'яснень через мережу телефонного зв'язку, доводить затверджений перелік роз'яснень стосовно оподаткування фізичних осіб.

Зазначений перелік роз'яснень, розроблений Головним управлінням оподаткування фізичних осіб та Головним управлінням громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи, використовувати у практичній роботі, а також довести цей перелік до структурних підрозділів, підпорядкованих державних податкових органів для використання ними у практичній роботі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", прийнятим Верховною Радою України 26.12.2002 р. N 380-IV (п. 39 ст. 63), дію пп. "р" п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" на 2003 рік зупинено, у зв'язку з чим доходи працівників сільськогосподарських підприємств і рибних господарств незалежно від форм власності та господарювання, одержані ними натурою, включаються до їх сукупного оподаткованого доходу, тобто обкладаються прибутковим податком з громадян на загальних підставах.

Законом України від 11.07.2002 р. N 96-IV "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про оплату праці", який набрав чинності з дня опублікування (опублікований у газеті "Урядовий кур'єр" від 31.07.2002 р. N 138) встановлено, що колективним договором як виняток може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 50 відсотків нарахованої за місяць у тих галузях або за тими професіями, де така виплата еквівалентна вартості оплати праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою, затверджено постановою Кабміну України від 03.04.93 р. N 244 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою від 03.04.96 р. N 400).

Орендна плата не відноситься до структури заробітної плати, наведеної у статті 2 цього Закону.

Якщо працівники сільськогосподарських підприємств уклали договір оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок з підприємствами за місцем їх основної роботи, орендна плата включається до їх місячного сукупного оподатковуваного доходу того місяця, в якому вона виплачується.

Орендна плата за користування земельною ділянкою, земельною часткою (паєм) за угодою сторін може бути визначена у грошовій формі (гривнях), натуральній (кількість продукції), відробітковій (послуги, роботи орендодавцю).

У разі поєднання орендної плати у натуральній формі або шляхом надання послуг перерахунок у грошову форму з метою включення до сукупного оподатковуваного доходу її одержувачів та обкладання прибутковим податком з громадян здійснюється відповідно до вимог постанови Кабміну України від 23.04.99 р. N 672 "Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову", згідно з якою перерахунок обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову проводиться виходячи з фактичної собівартості визначених договором видів продукції, робіт (послуг), яка склалася в господарстві за минулий рік.

На підставі яких документів має надаватися пільга зі сплати прибуткового податку при перерахуванні частини заробітку на пенсійні рахунки, відкриті згідно з Законом України від 20.04.2000 р. N 1674-III "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд"?

Згідно з Декретом Кабміну України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (з відповідними змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами, як в грошовій, так і натуральній формі, незалежно за рахунок яких коштів формується це джерело (стаття 2), крім сум виплат, перелічених у статті 5 Декрету.

Відповідно до змін, внесених Законом України від 20.04.2000 р. N 1674-III "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" (з відповідними змінами та доповненнями), до статті 5 (підпункти "ф", "х" п. 1) Декрету, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються кошти, внесені фізичними та юридичними особами на рахунки учасників фондів банківського управління, відкриті відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд", та кошти, що, відповідно до вказаного Закону, сплачуються фізичним особам згідно з договорами про додаткові пенсійні та про цільові виплати, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти зняті учасником фонду банківського управління з рахунка такого учасника з порушенням умов, викладених у Правилах фонду банківського управління).

Підставою для виключення таких внесків із сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем роботи є письмова заява працівника до бухгалтерії підприємства, установи, організації з проханням направити частину заробітку на зазначені цілі.

Підставою для виключення таких внесків із сукупного оподатковуваного доходу громадян, які подають декларації, є виданий відділенням банку або відділенням зв'язку відповідний документ, що підтверджує внесення або перерахування коштів на пенсійні рахунки.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 1994 рік", дію якої було продовжено Постановою Верховної Ради України від 25.04.96 р. N 146/96-ВР "Про деякі питання сплати прибуткового податку з громадян", пільга з прибуткового податку громадянам, які підпадають під дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (інваліди війни, учасники бойових дій, учасники війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, визначені статтею 10 Закону), надаєтеся у вигляді зменшення їхнього сукупного оподатковуваного доходу до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на місяць.

До осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ст. 10), належать, зокрема:

- сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів;

- сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, належить, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Підставою для одержання пільги з прибуткового податку членами сімей загиблих військовослужбовців, визначеними статтею 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого", видане згідно з постановою Кабміну України від 12.05.94 р. N 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" (зі змінами та доповненнями).

Що стосується пільги з прибуткового податку членам сім'ї військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, то згідно з пп. "д" п. 4 ст. 6 Декрету Кабміну України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" з відповідними змінами та доповненнями батькам та одному з подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов'язків, пільга надається у вигляді зменшення сукупного оподатковуваного доходу до п'яти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 і 2 цієї ж статті Декрету.

Посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, видається відповідно до постанови Кабміну України від 28.05.93 р. N 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби" за затвердженим цією постановою зразком посвідчення.

Відповідно до Декрету Кабміну України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та доповненнями, зокрема внесеними Законом України від 23.03.99 р. N 539-XIV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (пп. "з" п. 1 ст. 5), починаючи з 2 червня 1999 року, тобто від дня набрання чинності названим Законом, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми доходів, одержані від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також у межах їх пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними ст. 25 Закону України від 04.03.92 р. N 2163-XII "Про приватизацію майна державних підприємств".

Для підтвердження пільгового набуття громадянином акцій за майновий приватизаційний сертифікат він зобов'язаний надати документ, який підтверджує, що саме його приватизаційний сертифікат було використано у приватизації підприємства. Таким документом може бути довідка, видана товариством покупців або фінансовим посередником, який акумулював кошти для наступної оплати за об'єкти приватизації. Аналогічну довідку може бути видано громадянину в разі придбання ним акцій за власні кошти, в межах їх пільгового придбання як працівником підприємства, що приватизується, або особою, визначеною ст. 25 Закону України "Про приватизацію державного майна".

З метою компенсації громадянам втрат від знецінення їхніх грошових заощаджень в установах Ощадного банку України, відповідно до Указу Президента України від 24.11.94 р. N 698/94 "Про компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху" та постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.96 р. N 161 "Про порядок обігу сертифікатів, отриманих громадянами України як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку та колишнього Укрдержстраху", на суму індексації, проведеної за всіма видами вкладів, договорів довгострокового страхування на суми сплачених страхових платежів на 2 січня 1992 року, таким громадянам видавалися компенсаційні сертифікати, які вони могли використати на придбання акцій (у т. ч. на придбання акцій на пільгових умовах) акціонерних товариств, що створюються в процесі приватизації державного майна. Враховуючи зазначене, доходи від продажу акцій, набутих таким чином, дають можливість їх власникам скористатися встановленою Декретом (пп. "з" п. 1 ст. 5) пільгою зі сплати прибуткового податку з громадян.

Для підтвердження пільгового набуття громадянином акцій за компенсаційні сертифікати необхідно надати податковому органу за місцем проживання документ установи Ощадного банку України чи Укрдержстраху про кількість отриманих таким громадянином компенсаційних сертифікатів як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень у зазначених установах, що належали безпосередньо цьому громадянину.

Як засіб платежу при купівлі акцій підприємств, що приватизуються, громадяни могли без обмежень використовувати компенсаційні сертифікати, придбані ними за власні кошти внаслідок вільного обігу останніх на ринку за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін між покупцем і продавцем, або одержані у спадщину. При здійсненні громадянами операцій з купівлі-продажу акцій, набутих у такому порядку, до їх сукупного оподатковуваного доходу включається прибуток у вигляді різниці між доходом, отриманим від продажу таких акцій протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання (ст. 13 Декрету), понесеними громадянами протягом з N Тн (R)" о року або попередніх звітному роках.

При здійсненні громадянами операцій з купівлі-продажу визначених Законом цінних паперів, зокрема акцій, набутих в іншому, ніж зазначено у пп. "з" п. 1 ст. 5 порядку, до їх сукупного річного оподатковуваного доходу включається прибуток у вигляді різниці між доходом, отриманим від продажу таких цінних паперів (акцій) або інших корпоративних прав протягом звітного року, та документами, підтвердженими витратами на їх придбання (ст. 13 Декрету), до яких, зокрема, відносяться суми заробітної плати, дивідендів, що спрямовувались на приватизаційні рахунки працівників з метою приватизації підприємства, на придбання акцій, вартості приватизаційних і компенсаційних сертифікатів, набутих громадянами у процесі купівлі-продажу, понесеними громадянами протягом звітного року або роках, що передували звітному. Тобто при визначенні доходу від продажу таких акцій необхідно виходити із суми, за якою були продані акції, і суми, що була витрачена на їх попереднє придбання. Номінальна вартість акцій у будь-який момент не впливає на визначення об'єкта обкладення прибутковим податком з громадян.

У разі продажу громадянами акцій, придбаних на їхню користь підприємством за рахунок внесків зі свого прибутку, обкладенню прибутковим податком з громадян підлягає вся сума одержаного ними доходу від продажу таких акцій, якщо підприємством не утримувався прибутковий податок при перерахуванні цих внесків.

Що стосується заповнення річної декларації, то у ній зазначаються відомості про всі доходи, одержані як за основним, так і за не основним місцем роботи, у тому числі й ті, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу. Відомості про кожний з видів доходів, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, у декларації зазначаються окремо.

Згідно зі ст. 19 (пп. "а" і "в" п. 1) Декрету, громадяни, доходи яких підлягають оподаткуванню відповідно до цього Декрету, зобов'язані вести облік доходів, одержаних протягом року, і витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням цих доходів, за встановленою формою, а також пред'являти підприємствам, установам, організаціям і фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які виплачують їм доходи, а також податковим органам документи, що підтверджують право на одержання пільг, зокрема як свідчать про пільговість умов набуття акцій та проведені протягом року витрати, пов'язані з одержанням доходів.

Документи, що засвідчують проведені витрати на попереднє придбання акцій, надаються громадянином на вимогу податкового органу за місцем свого проживання при проведенні перевірки відомостей, зазначених у поданій ним декларації про доходи.

Згідно зі статтею 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), отриманий з різних джерел як на території України, так і за її межами. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, отримані як у натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті).

На підставі пп. "є" п. 1 ст. 5 цього Декрету суми, отримані внаслідок відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження (на біржі) якого сплачується державне мито чи плата за вчиненні нотаріальних дій, крім доходів, отриманих від реалізації продукції та іншого майна внаслідок здійснення ними підприємницької діяльності до сукупного оподатковуваного доходу громадян не включається.

За посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомості, що перебувають у власності громадянина-продавця, справляється державне мито в розмірі 1 відсотка від суми договору (вартості укладеної на біржі угоди), але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 7-93 "Про державне мито" зі змінами, внесеними Законом України від 23.03.99 р. N 539-XIV), тобто дохід від продажу власної квартири є саме тим доходом, про який ідеться у попередньому абзаці.

Плата за вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом сплачується за домовленістю.

Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки, визначені законом (до 1 квітня), наступного року подати (надіслати) до податкового органу за місцем проживання декларацію за встановленою формою. У декларації зазначаються відомості про всі доходи, отримані як за основним, так і за не основним місцем роботи, у тому числі й ті, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу. Відомості про кожен з видів доходів, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, у декларації зазначаються окремо.

Саме до останніх і належить дохід громадянина від продажу власної квартири.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 07.12.2000 р. N 2136-III "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" щодо оподаткування благодійної допомоги", який набрав чинності з дня опублікування (опублікований 18.01.2001 р. у газеті "Урядовий кур'єр", N 9), пп. "і" п. 1 ст. 5 Декрету викладено в новій редакції. У зв'язку з цим до сукупного оподатковуваного доходу, отриманого громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включається вартість благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги, яка надходить у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) на користь осіб за встановленими цим підпунктом умовами від благодійних організацій, визначених цим же підпунктом.

Зокрема, до сукупного оподатковуваного доходу громадян - набувачів благодійної допомоги в період, за який здійснюється оподаткування, не включається цільова благодійна допомога, що надається благодійними організаціями набувачам благодійної допомоги для відшкодування витрат на оплату вартості лікування осіб, у тому числі на придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань (у розмірах, що не покриваються виплатами сум страхового відшкодування з фондів обов'язкового медичного страхування), крім косметичного лікування або протезування, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з хронічними захворюваннями; лікування зубів та їх протезування з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; штучних запліднень, абортів (за винятком абортів, які проводяться за медичними показаннями), операцій із переміни статі, лікування венеричних захворювань (за винятком лікування синдрому набутого імунодефіциту), лікування від тютюнової чи алкогольної залежності. До запровадження системи обов'язкового медичного страхування норми цього абзацу поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої її набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених обмежень).

Під терміном "відшкодування витрат" слід розуміти здійснення благодійною організацією оплати вартості послуг (наприклад, з лікування) на користь осіб, що безпосередньо надають послуги (наприклад, медичному закладу) набувачам благодійної допомоги. Так, відшкодування витрат може здійснюватися як за рахунок коштів (майна) такої благодійної організації, так і за рахунок коштів (майна), які надійшли до такої благодійної організації на користь окремого набувача благодійної допомоги.

Під терміном "благодійна організація" слід розуміти організацію, яка відповідає таким вимогам:

- є неприбутковою організацією, створеною для здійснення благодійної діяльності відповідно до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", і зареєстрованою у відповідному податковому органі як благодійна організація, яка має в установчих документах обов'язок з періодичного, але не рідше одного разу на рік, оприлюднення повних звітів про джерела залучення коштів (майна) для здійснення благодійної діяльності та про напрями їх використання, а також про надання таких звітів будь-якому благодійнику такої благодійної організації, за запитом останнього;

- є релігійною організацією або професійною спілкою, створеними згідно із законом та зареєстрованими у відповідному податковому органі.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та доповненнями (підпункт "і" пункту 1 статті 5), до сукупного оподатковуваного доходу громадян в періоді, за який здійснюється оподаткування, не включається лише цільова благодійна допомога, яка надається благодійними організаціями на відшкодування витрат на освіту (навчання) або перенавчання в закладах освіти набувача благодійної допомоги, зареєстрованого як безробітний, а також будь-якої іншої особи внаслідок проведення публічно оголошеного конкурсу, у тому числі такого, як призначення стипендій, що виплачуються через такі заклади освіти.

Згідно зі статтею 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), отриманий з різних джерел як на території України, так і за її межами. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, отримані як у натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті).

Особливості оподаткування доходів, отриманих громадянами, викладено у відповідних розділах цього Декрету.

Статтею 5 Декрету та п. 5 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. N 12 та зареєстрованої в Мін'юсті України 09.06.93 р. за N 64, визначено перелік сум виплат та інших доходів, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян.

Підпунктом "ж" п. 1 ст. 5 Декрету встановлено, що до сукупного оподатковуваного доходу, отриманого громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, отримані внаслідок успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків.

Зазначені грошові суми не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян у разі підтвердження ними успадкованої чи подарованої суми відповідними документами, у т. ч. нотаріально оформленими (свідоцтво про право на спадщину, нотаріально посвідчений договір дарування тощо).

Якщо громадянин не може документально підтвердити факт дарування йому суми коштів в іноземній валюті, що надійшла, отримані суми слід розглядати як дохід цього громадянина, який підлягає обкладенню прибутковим податком з громадян на загальних підставах.

Сплата податку з доходів, отриманих в іноземній валюті, провадиться в національній валюті. Доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту за курсом, що встановлюється Нацбанком України на дату отримання доходу.

Доходи, отримані громадянином за кордоном або з іноземних держав, відображаються у п. 1.4 розділу I декларації.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні (проживають в Україні більше 183 днів у календарному році), є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів, отриманий з різних джерел як на території України, так і за її межами, незалежно від того, за рахунок яких коштів формується таке джерело, крім сум виплат та інших доходів, наведених у ст. 5 Декрету.

Підпунктом "ж" п. 1 ст. 5 зазначеного Декрету встановлено, що до сукупного оподатковуваного доходу, отриманого громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, одержувані внаслідок успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків.

Зазначені грошові суми не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян у разі підтвердження ними успадкованої чи подарованої суми відповідними документами, у тому числі нотаріально оформленими (свідоцтво про право на спадщину, нотаріально посвідчений договір дарування тощо).

Якщо громадянин не може документально підтвердити факт дарування йому суми коштів, у тому числі в іноземній валюті, що надійшла на його депозитний, поточний валютний рахунок, отримані суми слід розглядати як дохід цього громадянина, який підлягає обкладенню прибутковим податком з громадян на загальних підставах.

Не є об'єктом оподаткування отримані раніше та оподатковані доходи (крім доходів від спільної діяльності), які розподіляють між собою громадяни в межах їх сімейних, шлюбних правовідносин (Кодекс про шлюб та сім'ю України), якщо є документальне підтвердження отримання й оподаткування таких доходів. Сплата податку з доходів, отриманих в іноземній валюті, провадиться в національній валюті. Доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту за курсом, що встановлюється Нацбанком України на дату отримання доходу.

Порядок перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян викладено у статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (з відповідними змінами та доповненнями), згідно з яким підприємства, установи, організації всіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в установах банків коштів на виплати належних громадянам сум, зобов'язані перерахувати до бюджету суми нарахованого й утриманого податку за минулий місяць.

Згідно зі статтею 24 Закону України від 24.03.95 р. N 108/95-ВР "Про оплату праці", виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати чи інших доходів може здійснюватися через установи банків, зокрема, за пластиковими картками, а також поштовими переказами на зазначений ними рахунок (адресу).

Підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати заробітної плати працівникам за місцем роботи за другу половину місяця, поданням доручень для виплат через установи банків, зокрема, за пластмасовими картками, подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.

Порядок оподаткування доходів громадян регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" з відповідними змінами та доповненнями, яким визначено платників прибуткового податку з громадян (стаття 1) і об'єкт оподаткування (стаття 2). Зокрема, об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні (проживають в Україні загалом не менше 183 днів у календарному році), є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), отриманий з різних джерел як на території України, так і за її межами, незалежно за рахунок яких коштів формується це джерело.

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, отримані як у натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті), крім переліку доходів, що не включаються до сукупного й оподатковуваного доходу, отриманого громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, визначених у статті 5 Декрету.

До цього переліку (пп. "а" п. 1. ст. 5 Декрету) входять різні види допомоги з державного соціального страхування і державного соціального забезпечення, крім допомоги з тимчасової непрацездатності (у тому числі допомоги по догляду за хворою дитиною), до яких належить і допомога на поховання (абзац дванадцятий цього підпункту), що виплачуються громадянам згідно з чинним законодавством за рахунок бюджету фонду соціального страхування в розмірах та порядку, визначених законодавством з цих питань.

Абзацом дванадцятим підпункту "а" пункту 1 статті 5 Декрету (тобто підпункту, в якому передбачено, але не виключно, види допомоги з державного соціального страхування і державного соціального забезпечення) встановлено, що поряд з допомогою на поховання, яка надається в разі смерті застрахованої особи або членів сім'ї, які перебували на утриманні, за рахунок бюджету фонду соціального страхування особі, яка здійснила поховання померлого, до її сукупного оподатковуваного доходу не включається також допомога на поховання, яка надається в такому випадку за рахунок коштів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, незалежно від розміру такої допомоги.

Перелік членів сім'ї, які мають право на допомогу на поховання за рахунок бюджету фонду соціального страхування у разі смерті застрахованого, наведено у статті 45 Закону України від 18.01.2001 р. N 2240-III "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народження та похованням".

Сім'єю померлого вважаються: чоловік, дружина, їхні діти та батьки, дід, баба, сестра, вітчим та мачуха, а також особи, які постійно виховували дитину, утримували її як члена своєї сім'ї, надаючи їй систематичну матеріальну допомогу, і які здійснили поховання.

З метою вирішення питання щодо невключення до сукупного оподатковуваного доходу сум допомоги на поховання, наданої підприємством, установою чи організацією за рахунок своїх коштів, громадяни повинні подати відповідну заяву на таку допомогу, довідку або копію довідки про смерть, видану органом реєстрації актів громадянського стану.

Порядок обкладання прибутковим податком доходів громадян, одержуваних ними протягом календарного року, а також надання їм пільг з цього податку регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами і доповненнями, далі - Декрет) та Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. N 12 і зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за N 64 (із відповідними змінами і доповненнями).

Декретом визначено, щодо сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами протягом календарного року, включаються доходи, одержані ними в будь-якій формі, у тому числі доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 26 квітня 2001 року N 2405 до статті 5 (пп. "ч" п. 1) Декрету, та п. 5.30 Інструкції про прибутковий податок з громадян, починаючи з 19.05.2001 р. до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються один раз на календарний рік у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на працездатну особу, за рахунок юридичних, фізичних осіб та громадських організацій.

Протягом календарного року обчислення прибуткового податку з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу провадиться підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, що виплачують доходи громадянам за місцем їх основної роботи.

Обчислення податку з річного сукупного оподатковуваного доходу громадян провадиться підприємствами за місцем їхньої основної роботи і податковими органами на підставі поданих громадянами декларацій про доходи, одержані як за основним, так і не за основним місцем роботи.

Враховуючи викладене, протягом календарного року зазначена допомога, надана працівнику (набувачу) за місцем його основної роботи, не включається до його сукупного оподатковуваного доходу один раз на календарний рік у будь-якому з місяців такого року в межах прожиткового мінімуму, затвердженого у розрахунку на місяць на працездатну особу на день її надання. Сума одноразово наданої працівнику допомоги, що перевищує зазначений розмір прожиткового мінімуму, чи суми при подальшому неодноразовому її наданні зараховуються до місячного сукупного оподатковуваного доходу працівників того місяця, в якому така допомога надавалась.

Якщо така допомога надається юридичною особою, громадською організацією чи фізичною особою громадянам не за місцем основної роботи, її розмір у межах зазначеного прожиткового мінімуму не оподатковується у джерела виплати допомоги чи надання подарунка (призу). Розмір допомоги, що перевищує зазначений прожитковий мінімум, або якщо така допомога надається громадянину не за місцем основної роботи неодноразово, оподатковується за ставкою 20 % як доходи, одержані не за місцем основної роботи. У такому разі юридичні особи, громадські організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності надсилають до податкового органу за місцем проживання набувача допомоги відомості за ф. N 2. Довідка ф. N 2 надсилається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на який припадає надання допомоги, тобто не пізніше 20 числа наступного місяця.

У разі проведення річних перерахунків прибуткового податку за 2002 рік з сукупного оподатковуваного доходу за місцем основної роботи чи органу державної податкової служби на підставі поданої громадянами у встановлений законодавством строк (до 1 квітня) декларації про доходи із сукупного річного оподатковуваного доходу виключається фактично виплачена сума допомоги, але в межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на працездатну особу, у розрахунку на місяць.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2002 рік Законом України від 15 листопада 2001 року N 2780-III "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік" було встановлено в розмірі 365 гривень у розрахунку на місяць.

Отже, при проведенні річного перерахунку прибуткового податку із річного сукупного оподатковуваного доходу за 2002 рік у наведеному в питанні випадку слід буде виключити матеріальну допомогу в сумі 365 грн.

Крім того, при проведенні річних перерахунків як підприємствами, так і податковими органами, із сукупного оподатковуваного річного доходу громадян виключаються внески на безробіття, тобто сукупний оподатковуваний дохід громадян зменшується на суму внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Законом України від 18.06.91 р. N 1201 "Про цінні папери і фондову біржу" (зі змінами і доповненнями) визначено види цінних паперів, що можуть випускатися в Україні, до яких належать, зокрема акції, облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання.

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації можуть випускатися іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.

Згідно зі статтею 12 цього Закону облігації всіх видів придбаваються громадянами лише за рахунок їх - особистих коштів, тобто коштів після сплати податків, а підприємствами - за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.

Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" з відповідними змінами і доповненнями (пп. "й" п. 1 ст. 5) встановлено, що до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми доходів, що скеровуються громадянами у джерела їх одержання лише на придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності.

Підставою для виключення з оподатковуваного доходу таких сум є письмова заява громадянина в бухгалтерію організації за місцем основної роботи з проханням направити частину доходу на зазначені цілі (п. 5 пп. 13 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. N 12 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 09.06.93 р. за N 64).

Пільг щодо оподаткування сум доходів громадян, що спрямовуються на придбання інших цінних паперів, у тому числі облігацій підприємств, акціонерних та інших товариств, Декретом не передбачено.

Що стосується питання надання пільги щодо інвестування коштів на реконструкцію і розширення виробництва, то у цьому слід виходити із самих понять "реконструкція" та "виробництво". Згідно з чинним законодавством реконструкція підприємства - це переобладнання існуючих виробничих потужностей, пов'язане з удосконаленням виробництва, і підвищення його техніко-економічного рівня на основі науково-технічних досягнень, що здійснюється за комплексним проектом реконструкції підприємства з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та зміни номенклатури продукції при поліпшенні умов праці та охорони навколишнього природного середовища, а виробництво (виготовлення) - діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізація продукції власного виробництва (закони України від 01.06.2000 р. N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та від 18 вересня 1991 р. N 1560-XII "Про інвестиційну діяльність").

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями), яким регулюється порядок нарахування та сплати до бюджету прибуткового податку, доходи громадян, які вони отримують протягом календарного року не за місцем основної роботи, оподатковуються у джерелах виплати такого доходу за ставкою 20 відсотків без надання пільг. Після закінчення звітного календарного року, в якому одержано дохід, громадяни, крім тих, котрі отримували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки, визначені законом (до 1 квітня, зокрема, 2003 року), подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про доходи, одержані у звітному році, для обчислення (перерахунку) прибуткового податку з громадян на основі сукупної річної суми доходу.

Органи державної податкової служби, на підставі поданих громадянами декларацій про сукупний річний доход та використовуючи відомості форми N 2, проводять обчислення річної суми податку. При цьому з оподатковуваного доходу виключається встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум, надаються у відповідних випадках пільги з прибуткового податку, а також враховується сума податку, утриманого у джерела виплати доходу.

Обчислення річної суми податку із сукупного оподаткованого річного доходу провадиться за шкалою ставок оподаткування, встановленою Указом Президента України від 13.09.94 р. N 519 "Про збільшення, неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" (у редакції Указу Президента України від 21.11.95 р. N 1082/95 "Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року N 519") з урахуванням Указу Президента "Про грошову реформу в Україні".

Прибутковий податок з річного доходу визначається органами державної податкової служби виходячи з середньомісячного доходу з урахуванням сплаченого (утриманого) протягом року податку з місячних доходів. Перерахунки прибуткового податку за сукупним річним оподатковуваним доходом громадян податкові органи проводять протягом двох календарних місяців, наступних за місяцем, у якому подана декларація.

У разі якщо за результатом проведеного органами державної податкової служби перерахунку визначена сума податку буде більшою, ніж сплачено протягом звітного року з доходів громадянина, який подав декларацію, то різниця підлягає сплаті до бюджету не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, в іншому разі (за відсутності у громадянина інших податкових зобов'язань) надміру утримана сума підлягає поверненню платнику податку не пізніше одного місяця після проведення остаточного перерахунку з цього ж бюджету. Повернення переплати з прибуткового податку дозволяється проводити без заяви платника. За наявності заборгованості платника за іншими податками (платежами) переплата податку може бути врахована за його письмовою заявою в рахунок погашення заборгованості за цими платежами.

З 1 січня 2002 року на виконання вимог статті 78 Бюджетного кодексу України введено казначейське обслуговування місцевих бюджетів за доходами і перерахуванням міжбюджетних трансферів. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритого органами Державного казначейства України.