10) плановості й системності нагляду, його орієнтованості на запобігання правопорушенням на ринках небанківських фінансових послуг;
11) недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування притягнення небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги до відповідальності та/або застосування до них заходів впливу;
12) здійснення нагляду на основі ризик-орієнтованого підходу з урахуванням принципів пропорційності, оцінки ризиків та доцільності.
2. Національний банк України в межах своїх повноважень здійснює нагляд за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг у формі безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
3. Основними напрямами нагляду Національного банку України у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг є регулярне проведення оцінки загального фінансового стану небанківської фінансової установи, результатів її діяльності та якості корпоративного управління, системи внутрішнього аудиту (контролю) та управління ризиками, дотримання обов’язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.
4. Національний банк України встановлює для небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, правила складання та подання до Національного банку України звітності про їхню діяльність, вимоги щодо обсягу та строків оприлюднення такої звітності.
5. Національний банк України для цілей державного регулювання і нагляду має право отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану учасників небанківських фінансових установ, юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та осіб, що набувають або збільшують істотну участь у таких установах або юридичних особах, їх ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуватимуться для формування капіталу небанківських фінансових установ та юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.
6. Національний банк України в межах своїх повноважень у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг має право письмово вимагати від небанківських фінансових установ та юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, копії документів, а також письмові пояснення з питань їхньої діяльності.
Небанківські фінансові установи та інші особи, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, зобов’язані надавати на письмову вимогу Національного банку України відповідну інформацію та копії документів.
Стаття 30. Інспектування
1. Національний банк України в межах своїх повноважень у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг має право проводити планові та позапланові інспекційні перевірки діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб.
Національний банк України затверджує критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення діяльності учасниками ринку небанківських фінансових послуг та їх суспільну важливість, на підставі яких визначає періодичність проведення планових інспекційних перевірок. Планові інспекційні перевірки учасника ринку небанківських фінансових послуг можуть проводитися не частіше одного разу на рік.
Національний банк України затверджує річний план проведення інспекційних перевірок на наступний календарний рік не пізніше 25 грудня поточного року та оприлюднює його на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України не пізніш як у десятиденний строк після затвердження.
2. Національний банк України зобов’язаний повідомити учасника ринку небанківських фінансових послуг про проведення планової інспекційної перевірки не пізніш як за десять календарних днів до її початку.
Строк проведення планової інспекційної перевірки не може перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - десяти робочих днів. За наявності обґрунтованих підстав цей строк може бути продовжений до 15 робочих днів.
3. Підставами для проведення позапланової інспекційної перевірки є:
1) виявлення у документах, що подаються до Національного банку України згідно із законодавством, інформації, що вказує на недотримання учасником ринку небанківських фінансових послуг вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, та/або надання учасником ринку небанківських фінансових послуг недостовірної інформації;
2) перевірка виконання учасником ринку небанківських фінансових послуг вимоги про усунення порушень законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, висунутої Національним банком України за результатами здійснення нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг;
3) неподання у встановлений строк учасником ринку небанківських фінансових послуг звітності, інших документів та інформації, подання яких вимагається відповідно до законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, та/або на вимогу Національного банку України;
4) результати аналізу звернень фізичних осіб про порушення, що спричинило шкоду їхнім правам та законним інтересам, з доданими документами чи їх копіями, що підтверджують такі порушення;
5) наявність фактів, які свідчать про погіршення фінансового стану учасника ринку небанківських фінансових послуг та/або підвищення ступеня ризику від здійснюваної ним діяльності, або про здійснення діяльності на ринку небанківських фінансових послуг без відповідних ліцензій і дозволів;
6) необхідність перевірки виконання учасником ринку небанківських фінансових послуг установлених Національним банком України вимог і обмежень.
Позапланові інспекційні перевірки можуть проводитися з інших підстав, прямо передбачених законом.
Про проведення позапланової інспекційної перевірки Національний банк України повідомляє учасника ринку небанківських фінансових послуг не пізніше дня її початку.
Строк проведення позапланової інспекційної перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - п’яти робочих днів.
У разі наявності обґрунтованих підстав за рішенням Національного банку України строк проведення позапланової інспекційної перевірки може бути продовжений до 15 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва - до семи робочих днів.
4. Для проведення інспекційної перевірки Національний банк України може залучати зовнішніх експертів, які мають відповідну кваліфікацію.
5. Національний банк України може досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду.
6. Уповноважені Національним банком України на проведення інспекційної перевірки особи мають право запрошувати посадових осіб особи, яка перевіряється, для надання пояснень, одержувати від цієї особи інформацію, документи та їх копії, а також письмові пояснення з питань діяльності такої особи, копії документів, у тому числі тих, що свідчать про порушення законодавства України і нормативно-правових актів Національного банку України.
Керівники та/або працівники особи, яка перевіряється, зобов’язані безоплатно надавати уповноваженим Національним банком України особам доступ у режимі перегляду до всіх інформаційних систем цієї особи, що необхідні для проведення перевірки, вибірки та вивантаження необхідної інформації для її подальшого аналізу, консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем, а також інформацію, документи та письмові пояснення з питань діяльності такої особи.
Керівники та/або працівники юридичної особи, яка перевіряється, зобов’язані безоплатно надавати уповноваженим Національним банком України особам інформацію, копії документів, у тому числі тих, що зберігаються в інформаційних системах цієї юридичної особи, необхідні для подальших наглядових дій.
7. У разі необхідності більш детального вивчення обставин, що є предметом позапланової безвиїзної перевірки, Національний банк України має право направляти учаснику ринку небанківських фінансових послуг додаткові вимоги про надання документів та/або інформації.
8. За результатами перевірки складається звіт про проведення такої перевірки.
9. Порядок проведення перевірок та оформлення їх результатів визначається Національним банком України";
14) у частині першій статті 31 слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" у всіх відмінках замінити словами "Національний банк України" у відповідному відмінку;
15) у статті 32:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Національний банк України у межах своїх повноважень у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань, що належать до його компетенції.
Національний банк України має право в рамках міжнародного співробітництва укладати в письмовій формі міжнародні договори (угоди, меморандуми, протоколи тощо) або документи, які не регулюються міжнародним правом (далі - міжвідомчі договори), чи приєднуватися до них";
у частинах другій і третій слова "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" у всіх відмінках замінити словами "Національний банк України" у відповідному відмінку;
в абзаці третьому частини третьої слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Національним банком України";
16) статтю 33 виключити;
"Стаття 34. Ліцензування діяльності з надання небанківських фінансових послуг
1. Національний банк України при здійсненні ліцензування діяльності у сфері небанківських фінансових послуг керується принципами, передбаченими пунктами 1-5 частини першої статті 29 цього Закону, а також принципами ліцензування діяльності з надання небанківських фінансових послуг:
1) свободи та рівності прав суб’єктів господарювання, який передбачає:
вільний вибір суб’єктом господарювання провадження встановленого законом виду діяльності, що підлягає ліцензуванню, і території такої діяльності;
заборону використання ліцензування для обмеження конкуренції;
2) комплексного аналізу, який передбачає всебічний аналіз Національним банком України кожної особи для прийняття щодо неї рішень у сфері ліцензування;
3) правової визначеності та обґрунтованого сумніву, який передбачає встановлення нормативно-правовими актами у сфері ліцензування вимог до осіб, умов здійснення ними певної діяльності та документів, що подаються ними до Національного банку України в межах ліцензійних процедур, а також надання Національному банку України права, за наявності обґрунтованого сумніву щодо дотримання таких вимог, або наявності інформації, яка потребує додаткової оцінки, вимагати надання уточнень, пояснень та/або додаткових документів, необхідних для отримання упевненості в тому, що встановлені вимоги дотримуються належним чином.
2. Національний банк України в межах компетенції у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг видає небанківським фінансовим установам та особам, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, передбачених пунктами 3-9, 11 частини першої статті 4 цього Закону.
3. Провадження діяльності, зазначеної у частині другій цієї статті, дозволяється лише після отримання відповідної ліцензії. Особи, які здійснюють діяльність без відповідної ліцензії, несуть відповідальність згідно із законом.
4. Ліцензія, яка надається для провадження діяльності з надання фінансових послуг, не може передаватися третім особам.
Стаття 35. Документи, що подаються до Національного банку України для одержання ліцензії
1. Особа, яка має намір провадити певний вид діяльності з надання фінансових послуг, що підлягає ліцензуванню, звертається до Національного банку України із заявою про видачу ліцензії.
У заяві про видачу ліцензії повинні міститися відомості про особу заявника (найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код) та інші відомості, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.
2. До заяви про видачу ліцензії додаються документи, вичерпний перелік та вимоги до змісту яких встановлені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк має право вимагати від заявника надання додаткової інформації або документів для уточнення відомостей, які містяться в поданих документах, з наведенням обґрунтування у потребі такої інформації/документів.
3. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів Національним банком України та підписом відповідальної особи.
Вимоги до форми подання документів (паперової або електронної) встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.
4. Національний банк України протягом десяти робочих днів після одержання заяви про видачу ліцензії має право залишити її без розгляду в разі:
1) подання документів для отримання ліцензії не в повному обсязі;
2) оформлення заяви про видачу ліцензії або хоча б одного з документів, що додаються до заяви, із порушенням вимог цього Закону та/або нормативно-правового акта Національного банку України.
5. Національний банк України в письмовій формі повідомляє заявника про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду із зазначенням підстав залишення заяви без розгляду. Заявник має право повторно подати заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для залишення його заяви про видачу ліцензії без розгляду.
6. Особа, яка має намір провадити певний вид діяльності з надання фінансових послуг, що ліцензується, має право подати до Національного банку України заяву про видачу ліцензії одночасно із заявою про включення такої особи до Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги";
18) у статті 36:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Національний банк України приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не більше 30 робочих днів з дня одержання заяви про видачу ліцензії та повного пакета документів, що додаються до заяви, якщо інший строк не встановлений законом.
Якщо заява про видачу ліцензії була подана до Національного банку України разом із заявою про включення відповідної особи до Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, Національний банк України має право прийняти одночасно рішення про включення особи до відповідного реєстру та про видачу ліцензії.
Національний банк України має право продовжити строк розгляду заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, але не більше ніж на 30 робочих днів, у разі необхідності перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття рішення.
Національний банк України письмово повідомляє заявника про продовження строку розгляду заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
1) недостовірність поданих заявником відомостей;
2) невідповідність заявника та/або поданих документів вимогам закону та/або нормативно-правового акта Національного банку України, яким визначаються порядок та умови видачі ліцензії, встановлені для виду діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.
У разі прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії Національний банк України повідомляє про це заявника із зазначенням підстав для відмови";
у частинах четвертій та п’ятій слова "органу ліцензування" замінити словами "Національного банку України";
у частині п’ятій слова "ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії" замінити словами "та/або поданих ним документів умовам видачі відповідної ліцензії";
19) статтю 37 виключити;
20) у статті 38:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. У разі прийняття рішення про видачу ліцензії Національний банк України не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття:
вносить відповідний запис до Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;
надає заявнику витяг з відповідного реєстру про видачу ліцензії.
Ліцензія набирає чинності з дня внесення Національним банком України запису до відповідного реєстру";
частини другу та третю виключити;
у частині четвертій слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Національним банком України".
21) розділ VI доповнити статтею 38-1 такого змісту:
"Стаття 38-1. Підстави відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг
1. Національний банк України має право прийняти рішення про анулювання ліцензії, виданої небанківській фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, з таких підстав:
1) отримання заяви небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, про анулювання ліцензії;
2) прийняття небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, рішення про припинення юридичної особи (крім перетворення);
3) наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги;
4) визнання небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, банкрутом;
5) невиконання небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, розпорядження, рішення Національного банку України про усунення виявлених порушень ліцензійних умов;
6) повторне порушення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензійних умов вважається вчинення протягом двох років з дня видання Національним банком України розпорядження, рішення про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке рішення (розпорядження);
7) виявлення недостовірних даних у документах, поданих небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, разом із заявою про отримання ліцензії;
8) виявлення факту (фактів) здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи). Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, зазначеної ризикової діяльності, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку;
9) ненадання небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, жодної фінансової послуги протягом року з дня отримання ліцензії;
10) систематичне порушення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
11) відмова небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, у проведенні перевірки Національним банком України, зокрема, недопуск уповноважених осіб Національного банку України до здійснення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до приміщень, об’єктів, що використовуються при наданні фінансових послуг, або відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси небанківської фінансової установи (особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги) на час проведення перевірки;
12) невідповідність структури власності небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, та/або власників істотної участі в ній вимогам законодавства України;
13) невідповідність ділової репутації небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, її керівників та/або власників істотної участі вимогам законодавства України;
14) незабезпечення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, наявності мінімального капіталу/власного (статутного та/або додаткового) капіталу в розмірі, передбаченому законодавством України;
15) нерозкриття (неповне розкриття)/непідтвердження (неповне підтвердження) небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, інформації щодо джерел походження коштів, з яких складається її власний (статутний та/або додатковий) капітал, на підставах і в порядку, визначених законодавством України;
16) виявлення двох та більше порушень вимог нормативно-правових актів Національного банку України щодо забезпечення реалізації і моніторингу ефективності застосованих Радою національної безпеки та оборони України відповідно до Закону України "Про санкції" спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)";
22) у статті 39:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання небанківських фінансових послуг, Національний банк України у межах своїх повноважень має право застосувати заходи впливу відповідно до закону";
у частині другій слова "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Національний банк України";
23) у статті 40:
у частині першій:
абзац перший викласти в такій редакції:
"1. Національний банк України у межах своїх повноважень у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг має право застосовувати такі заходи впливу";
у пункті 3 та в абзаці другому пункту 7 слова та цифри "статтями 41 і 43" замінити словом та цифрами "статтею 41";
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) тимчасово зупиняти або відкликати (анульовувати) ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг";
в абзаці другому пункту 7 слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Національний банк України";
пункт 9 виключити;
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Порядок та умови застосування заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг (крім зазначеної в абзаці другому частини першої статті 21 цього Закону) встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України";
у частині третій слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Національного банку України";
24) у статті 41:
у частині першій:
абзац перший викласти в такій редакції:
"1. Національний банк України у межах своїх повноважень у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг застосовує до учасників ринків небанківських фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за";
у пункті 3 слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Національного банку України";
частини другу і третю викласти у такій редакції:
"2. Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу до учасників ринків небанківських фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) у вигляді накладення штрафу набирає чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення. У разі якщо рішення Національного банку України про застосування заходу впливу до учасників ринків небанківських фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) у вигляді накладення штрафу протягом місяця з дня набрання ним чинності не було виконано або не було оскаржено у судовому порядку, таке рішення набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню Національним банком України відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законодавством.
3. Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу до учасників ринків небанківських фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) у вигляді накладення штрафу може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до законодавства. У разі якщо зазначене рішення протягом місяця з дня набрання ним чинності було оскаржено у судовому порядку та адміністративним судом було відкрито провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, таке рішення набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням з урахуванням строків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження";
25) у статті 42:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою Національного банку України, іншими уповноваженими посадовими особами Національного банку України після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення";
у частині шостій слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Національного банку України";
27) у статті 46:
у частині першій:
абзац перший викласти в такій редакції:
"1. Національний банк України має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи (крім банку), діяльність якої ліцензується Національним банком України, у разі";
пункт 1 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Ознаки систематичного порушення визначаються нормативно-правовим актом Національного банку України";
у тексті слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" у всіх відмінках замінити словами "Національний банк України" у відповідному відмінку;
28) у статті 47:
у частинах першій, третій - восьмій, одинадцятій слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" у всіх відмінках замінити словами "Національний банк України" у відповідному відмінку;
у частині другій слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг";
частину дванадцяту викласти в такій редакції:
"12. Національний банк України перед призначенням тимчасового адміністратора зобов’язаний переконатися у тому, що конфлікт інтересів відсутній";
у частині тринадцятій слова "національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яка" замінити словами "Національний банк України, який";
пункти 1 і 4 частини п’ятнадцятої викласти в такій редакції:
"1) здійснювати діяльність за наявності конфлікту інтересів, за винятком випадків, коли про це відомо Національному банку України і він дозволив продовжити роботу";
"4) приймати зобов’язання від імені Національного банку України без його письмового дозволу";
29) у тексті Закону слова "державний орган, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг", "орган державного регулювання ринків фінансових послуг", "державний орган з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг", "державний орган, що здійснює регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг", "орган, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг", "уповноважений державний орган" у всіх відмінках і числах замінити словами "орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг" у відповідному відмінку та числі.
7. У Законі України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50 із наступними змінами):
1) у статті 2:
у частині восьмій слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Національним банком України";
у частині сімнадцятій слова "за погодженням з Національним банком України" виключити;
2) у назві статей 36 та 37 слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Уповноваженого органу";
3) статтю 37 доповнити пунктами 13 та 14 такого змісту:
"13) визначати порядок видачі страховикам ліцензій на проведення конкретних видів страхування та порядок їх зупинення, поновлення та відкликання (анулювання);
14) визначати вимоги до осіб, які мають намір провадити діяльність із страхування, умови провадження відповідної діяльності та порядок контролю за їх додержанням";
4) статтю 38 викласти в такій редакції:
"Стаття 38. Ліцензування страхової діяльності
Уповноважений орган видає страховикам ліцензію на провадження конкретних видів страхування в порядку, встановленому законодавством України.
Страховики, які отримали ліцензію на провадження страхової діяльності із страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування";
5) статтю 39 виключити;
6) у статті 46:
у частинах другій та третій слова "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Уповноважений орган";
у частинах четвертій та п’ятій слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Уповноваженим органом".
8. У статті 8 Закону України "Про кредитні спілки" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 15, ст. 101; 2016 р., № 2, ст. 17):
частину першу викласти у такій редакції:
"1. Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється Національним банком України (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу";
доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Уповноважений орган визначає порядок видачі ліцензій кредитним спілкам та їх відкликання (анулювання), умови провадження окремих видів діяльності кредитних спілок, здійснення яких потребує відповідної ліцензії, а також порядок контролю за їх додержанням".
9. У Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 47-48, ст. 372 із наступними змінами):
1) друге речення абзацу сорокового статті 1 викласти в такій редакції: "Чиста вартість одиниці пенсійних активів обчислюється у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
2) абзац одинадцятий частини другої статті 2 виключити;
3) у статті 3 слова "(пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" виключити;
4) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:
"3. Адміністратор і компанія з управління активами подають до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом (звітом аудитора)";
5) у статті 9:
в абзаці першому частини четвертої та в частині п’ятій слова "Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" замінити словами " Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
в абзаці третьому частини четвертої слова "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не реєструє" замінити словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не погоджує статути та";
у частині п’ятій слова "Зміни до статуту пенсійного фонду погоджуються з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Статут та зміни до статуту погоджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку";
6) у статті 10:
друге речення абзацу другого частини першої виключити;
в абзаці першому частини четвертої слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з" виключити;
7) в абзаці другому частини другої статті 12 слова "пенсійних фондів" замінити словами "недержавних пенсійних фондів";
8) у пункті 9 частини п’ятої статті 13 слово "скасування" замінити словом "анулювання";
9) в абзаці другому частини дванадцятої статті 20 після слів "Особливості здійснення діяльності із" доповнити словами "адміністрування", а слова "за погодженням з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
10) у статті 20-1:
у частині п’ятій слова "за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
у частині десятій:
в абзаці першому слова "ліцензії на надання послуг у системі накопичувального пенсійного забезпечення" замінити словами "ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування";
у пункті 3 слова "ліцензії на надання фінансових послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування" замінити словами "ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування";
у тексті статті слова "ліцензія на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування" у всіх відмінках замінити словами "ліцензія на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування";
11) в абзаці п’ятому частини першої статті 21 слова "пенсійних фондів" замінити словами "недержавних пенсійних фондів";
12) в абзаці першому частини третьої статті 25 слова "використовуються серія і номер" замінити словами "використовується серія (та за наявності - номер)";
13) у назві та тексті статті 27 слова "адміністрування пенсійного фонду" в усіх відмінках та числах замінити словами "адміністрування недержавних пенсійних фондів";
14) у статті 28:
у назві та тексті слова "діяльності з адміністрування пенсійних фондів" замінити словами "діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів";
у частині другій слова "договори про адміністрування пенсійного фонду" замінити словами "договори про адміністрування недержавного пенсійного фонду";
у частині четвертій слова "договору про адміністрування пенсійного фонду" замінити словами "договору про адміністрування недержавного пенсійного фонду";
15) у частині першій статті 32 слова "Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а якщо адміністратор має ліцензію на провадження діяльності з управління активами пенсійного фонду, - також і" виключити;
16) статтю 33 виключити;
17) в абзаці першому частини першої статті 37 слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та" виключити;
18) у пункті 1-1 частини другої статті 38 слова "за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
19) у частині другій статті 40 слова "за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
20) у частині другій статті 43 слова "за погодженням з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
21) у статті 44:
у частині четвертій:
у пункті 1 слова "Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та" виключити;
в абзаці четвертому слова "за погодженням з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
у частині п’ятій слова "та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
22) у статті 45:
в абзаці першому частини другої слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та" виключити;
у пункті 1 частини п’ятої слова "національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
у частині сьомій слова "за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
23) у частині третій статті 46 слова "і Національній комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг" виключити;
24) в абзаці першому частини шостої статті 47 слова "за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
25) в абзаці тринадцятому частини першої статті 48 слова "Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спільно з" виключити;
26) у частині шостій статті 49 слова "за погодженням з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
27) абзац другий частини четвертої статті 51 викласти в такій редакції:
"Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов’язана повідомити про це раду такого пенсійного фонду";
28) в абзаці другому частини четвертої статті 52 слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із Національним банком України";
29) в абзаці четвертому частини першої статті 53 слова "ліцензію на надання фінансових послуг у системі накопичувального пенсійного забезпечення" замінити словами "ліцензію на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування";
30) у пункті 3 частини другої статті 54, в абзацах другому та третьому частини першої статті 56 і в абзаці третьому частини першої статті 64 слова "серія і номер" замінити словами "номер (та за наявності - серія)";
31) у частині восьмій статті 64 слова "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку" замінити словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку";
32) частини другу, третю, сьому та дев’яту статті 67 викласти в такій редакції:
"2. Державний нагляд та контроль за діяльністю недержавних пенсійних фондів, адміністраторів пенсійних фондів, осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, зберігачів, страхових організацій та банківських установ здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у межах повноважень і в порядку, визначених цим Законом, Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та іншими актами законодавства України.
3. Національний банк України зобов’язаний письмово повідомляти Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про санкції до страхових організацій або до банківських установ, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, та підстави їх застосування протягом 10 робочих днів з моменту накладення таких санкцій.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов’язана письмово повідомляти Національний банк України про санкції до страхових організацій або до банківських установ, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, та підстави їх застосування протягом 10 робочих днів з моменту накладення таких санкцій";
"7. У разі неналежного виконання зобов’язань банківською установою, що відкриває пенсійні депозитні рахунки, Національний банк України зобов’язаний поінформувати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про вжиті заходи";
"9. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує засоби нагляду, інспектування та заходи впливу згідно із законодавством про державне регулювання ринку цінних паперів";
33) у тексті Закону слова "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" та "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" в усіх відмінках замінити словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідному відмінку.
10. У Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами):
1) у статті 1:
в абзаці тридцять восьмому слово "здійснення" замінити словом "провадження", а слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" - словами "Національним банком України";
в абзаці сорок третьому слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та" виключити;
2) частину другу статті 3 викласти у такій редакції:
"2. Суб’єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення є:
особи, на користь яких здійснюються накопичення, включаючи перерахування внесків, та інвестування коштів (учасники);
особи, які або від імені яких здійснюються перерахування внесків (вкладники);
Накопичувальний фонд;
недержавні пенсійні фонди;
юридичні особи, які здійснюють діяльність із адміністрування недержавних пенсійних фондів, управління та зберігання пенсійних активів;
страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії з учасниками, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника;
банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків";
3) у частині четвертій статті 75 слова "національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" та "і національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" виключити;
4) у частині сьомій статті 78:
