Про затвердження Порядку обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн

Відповідно до розділу І глави ІІІ Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, статей 72-74 глави 7 розділу ІІ Податкового кодексу України, підпункту 64 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446, та з метою забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами інших країн за спеціальними письмовими запитами щодо правильності застосування податкового законодавства та боротьби з фактами ухилень від сплати податків НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, накази Державної податкової адміністрації України:

від 18 червня 1997 року № 185 "Про затвердження Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 липня 1997 року за № 271/2075;

від 25 січня 1999 року № 42 "Про внесення змін та доповнень до Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1999 року за № 89/3382;

від 10 серпня 2006 року № 484 "Про затвердження Змін до Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 серпня 2006 року за № 1015/12889;

від 19 грудня 2007 року № 726 "Про затвердження Змін до Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 січня 2008 року за № 3/14694;

від 04 липня 2008 року № 442 "Про затвердження Змін до Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2008 року за № 868/15559.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.), Управлінню міжнародних зв’язків Державної податкової служби України (Гладун Ю.В.) у встановленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та заступника Голови Державної податкової служби України Ігнатова А.П.

1.1. Спеціальний запит про одержання або надання інформації з-за кордону (далі - спеціальний запит) - запит про інформацію, яка може бути надана в результаті перевірки або досудового розслідування платника податку щодо ухилення від сплати податків та інших порушень законодавства, віднесених до компетенції Державної податкової служби України, іноземному партнеру або іноземним партнером - Державній податковій службі України (далі - ДПС України). Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

1.2. Ініціатором спеціального запиту можуть виступати державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), Центральний офіс з обслуговування великих платників податків та структурні підрозділи ДПС України.

1.3. Головним виконавцем спеціального запиту є самостійний підрозділ ДПС України, який відповідає за здійснення обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн. Головним виконавцем спеціального запиту про інформацію щодо кримінальних проваджень, у тому числі досудових розслідувань, які ведуться податковою міліцією, є Головне управління податкової міліції ДПС України.

Головний виконавець спеціального запиту (у разі необхідності) має право залучати інші структурні підрозділи ДПС України до розгляду та виконання спеціальних запитів та підготовки відповідей на спеціальні запити компетентних органів іноземних країн.

Листи, що готуються в рамках обміну податковою інформацією, підписуються Головою ДПС України (заступником), керівником самостійного підрозділу ДПС України, який відповідає за здійснення обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (особою, яка тимчасово виконує його обов'язки), а також начальником Головного управління податкової міліції ДПС України (особою, яка тимчасово виконує його обов'язки) - щодо кримінальних проваджень, у тому числі досудових розслідувань, які ведуться податковою міліцією.

1.4. Спеціальні запити виконуються ДПС України лише за наявності міжнародних договорів України, якими передбачено обмін податковою інформацією.

Провадження зовнішньоекономічної діяльності підприємством - резидентом не є підставою для направлення спеціального запиту.

Необхідність одержання тієї чи іншої інформації повинна ґрунтуватися на тому, що факти, наведені в описі справи, дають підстави вважати, що платник податку провадив свою діяльність за схемою, яка б дозволила приховувати одержані доходи.

1.5. Спеціальний запит робиться у разі, якщо:

факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході перевірки суб’єктів господарювання або проведення доcудових розслідувань виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, незалежно від наявності кримінальних проваджень стосовно осіб чи за фактом здійснення зовнішньоекономічних операцій, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;

встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами;

факти свідчать про перерахування коштів за межі України для подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

існує необхідність отримання інформації щодо контролю за ціноутворенням.

1.6. Проекти спеціальних запитів надсилаються ініціаторами головним виконавцям спеціальних запитів у ДПС України:

українською мовою (для Канади, країн Європи, Америки, Азії та інших);

російською мовою (для Федеративної Республіки Німеччина, країн СНД, країн Балтії (у разі якщо головним виконавцем спеціального запиту є Головне управління податкової міліції ДПС України - українською мовою)).

Спеціальний запит, який направляться до компетентного органу іноземних країн, повинен містити такі розділи:

2.1. Підстава для здійснення спеціального запиту (вказуються стаття, назва та дата міжнародного договору України, згідно з яким відбувається обмін податковою інформацією).

2.2. Дані щодо суб’єкта господарювання - резидента:

для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), місце народження, громадянство та місце постійного проживання;

для юридичних осіб - найменування, код за ЄДРПОУ, дата та місце утворення і, відповідно, реєстрації або перереєстрації.

Для резидента у разі, якщо немає ознак того, що він може вважатися резидентом також іншої держави, постійне місцеперебування визначається відповідно до податкового законодавства України.

Крім того, вказується інформація про рахунки, відкриті суб’єктом господарювання - резидентом у фінансових установах відповідних країн.

2.3. Дані щодо суб’єкта господарювання - нерезидента:

найменування або прізвище, ім'я та адреса платника податку (згідно з офіційними джерелами). Ці дані надаються мовою країни резиденції або мовою документів, наданих при реєстрації цієї особи як платника податку. Стосовно нерезидентів, які одержують види доходів, оподаткування яких не потребує реєстрації (наприклад, отримання пасивних доходів не через постійне представництво), прізвище, ім'я та адреса платника податку вказуються так, як вони зазначені в установчих документах, договорах (контрактах) або інших документах, на підставі яких ці доходи сплачуються;

ідентифікаційний номер або номер соціального страхування, місце народження, громадянство та місце постійного проживання. За можливості вказується ідентифікаційний номер, який він має у країні свого постійного місця проживання або перебування (резиденції).

Юридичним особам та фізичним особам - підприємцям іноземні податкові органи присвоюють реєстраційні номери або використовують номер наймача (роботодавця), який було використано при укладенні договорів, контрактів, вказуються номер та дата запису до торгового реєстру, реєстру підприємств або іншого реєстру відповідної країни, в якому реєструються суб'єкти підприємницької діяльності.

Місце постійного перебування визначається відповідно до адреси або виходячи з таких фактів, як наявність постійного житла в країні, місцеперебування сім'ї платника податків тощо. До уваги мають братися положення міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування з країною, до якої направляється спеціальний запит щодо визначення особи резидентом. У разі якщо це постійне місцеперебування не може бути визначено з упевненістю, у спеціальному запиті також порушується питання про підтвердження факту резидентства.

Також вказується інформація про рахунки, відкриті суб’єктом господарювання - нерезидентом у фінансових установах відповідних країн.

2.4. Період, за який запитується інформація:

У цьому розділі вказується період, за який проводилась перевірка діяльності платника податків.

2.5. Пояснення (опис) справи, щодо якої необхідна інформація, - детальний опис інформації, яка є предметом спеціального запиту, та обґрунтування підстав та сумнівів з питань, порушених у спеціальному запиті, викладені чіткими та лаконічними формулюваннями, що містять:

опис можливого порушення законодавства України та інформацію про наявність можливих втрат бюджету;

заходи, вжиті для отримання цієї інформації із джерел на території України;

дані про наявність інформації щодо неризидентів в мережі Інтернет;

дані, що підтверджують наявність інформації;

інформацію щодо бухгалтерських документів асоційованих осіб -неризидентів;

суму податкового боргу платника податків та дату його виникнення;

схему можливого ухилення від сплати податків та зборів, що входять в систему оподатковування.

Крім того, опис повинен містити перелік осіб, які перебувають або можуть перебувати в країні, до якої робиться спеціальний запит, та мають відношення до діяльності платника податку.

У разі якщо є потреба в опитуванні свідків, вказуються ім'я та адреса свідка, дата його народження, громадянство, професія, інформація про стосунки з платником податку та будь-яка інша інформація, яка буде корисною для ідентифікації особи.

Особи, пов’язані з платником податку, стосовно якого робиться спеціальний запит, вказуються незалежно від того, чи мають вони постійне місцеперебування (знаходження) у країні, до якої робиться спеціальний запит. Водночас ці особи мають щонайменше провадити на території країни, до якої робиться спеціальний запит, певну діяльність, особливо діяльність, яка має відношення до діяльності платника податку.

У разі якщо опис справи вказує на використання пов’язаних осіб з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема якщо платник податку та пов’язана особа - резидент іншої країни поставляють один одному товари, виконують роботи або надають послуги за цінами, відмінними від цін, що переважають на ринку (звичайної ціни), описується схема такої діяльності.

Стосовно фізичних осіб спеціальний запит може бути зроблено щодо способу придбання майна, яке належить пов’язаним особам, відповідності вартості цього майна доходам, які ці особи декларують.

2.6. Заходи, вжиті для отримання необхідної інформації:

Насамперед необхідно здійснити спробу одержати інформацію від самого платника податку способом, передбаченим законодавством України. Зазначення способу одержання такої інформації та наслідків застосування цього способу є обов'язковим.

До отримання всієї необхідної інформації про справу, щодо якої готується спеціальний запит, ініціатор цього запиту провадить такі дії:

перевіряє факт реєстрації платника податків та його реєстраційні дані за допомогою мережі Інтернет;

запитує інформацію з системи "Митниця" з метою отримання даних, які свідчать про укладення договору (контракту) між резидентом та нерезидентом, підтверджують факт перетинання товаром митного кордону України, кількісні та якісні характеристики товару, а також особу, яка представляє нерезидента і підписала контракт (договір);

проводить аналіз цін на продукцію, зазначену у контракті (договорі), з метою визначення звичайної ціни на продукцію (товари). Порівняння зі світовими цінами здійснюється з використанням інформації з наявних джерел - даних державних органів статистики; цін спеціалізованих бірж з торгівлі окремими видами продукції, аналітичних оглядів тощо.

У разі потреби готується та направляється спеціальний запит до регіональної торговельно-промислової палати з метою отримання даних про світові ціни на товар, зазначений у контракті (договорі), інших документах, для проведення порівняльного аналізу цін. Підсумком аналізу є виявлення схеми можливого порушення податкового законодавства України, а саме: завищення вартості експортної продукції з метою завищення суми відшкодування податку на додану вартість або заниження вартості експортної продукції з метою подальшої реалізації продукції через пов’язаних осіб - нерезидентів за світовими цінами;

направляє спеціальний запит до Адміністрації Державної прикордонної служби України з метою перевірки факту перетинання кордону України і присутності на території України посадової особи - представника нерезидента у разі, якщо він не є резидентом, для підписання договору (контракту) (такі дії виконуються в разі підписання договору (контракту) на території України), а також проведення перевірки щодо підписання договору (контракту) взагалі;

з’ясовує деталі підписання та виконання конкретного договору (контракту);

направляє відповідні спеціальні запити з метою отримання інформації та копій документів, які супроводжують товар або підтверджують його походження.

2.7. Підстави, які вказують на наявність інформації в країні, до якої направляється спеціальний запит:

Обґрунтування підстави вважати, що інформація існує в країні, до якої направляється спеціальний запит, здійснюється шляхом чіткого зазначення в описі справи відповідних фактів. Так, якщо інформація стосується резидента або нерезидента третьої країни, то в описі справи повинні бути вказані такі факти, як:

наявність постійного представництва резидента у країні, до якої направляється спеціальний запит;

провадження діяльності, до якої залучені нерезиденти країни, в яку направляється спеціальний запит;

здійснення взаєморозрахунків або інших операцій (у тому числі проведення безтоварних операцій, операцій з нематеріальними активами, операцій з формування статутного капіталу, виконання робіт, надання послуг) на території країни, до якої направляється спеціальний запит.

Якщо справа та відповідна інформація стосуються нерезидента країни, до якої звертаються із спеціальним запитом, то повинні бути вказані підстави вважати його нерезидентом цієї країни, зокрема документи, представлені цією особою для обліку його як платника податку в Україні, місцезнаходження (місце проживання) особи, вказане в інших документах, які пов'язані з одержанням доходів з України.

Якщо до справи, щодо якої робиться спеціальний запит, були залучені пов’язані або інші особи - нерезиденти країни, до якої направляється спеціальний запит, цей запит може бути доповнений висновком про можливе порушення цими особами податкового законодавства іноземної країни.

2.8. Додатки до спеціального запиту:

Додатками до спеціального запиту можуть бути матеріали, що ілюструють взаємовідносини платників податків, стосовно яких оформляється спеціальний запит. Ініціатор спеціального запиту повинен звертати особливу увагу на інформативну цінність для компетентного органу іноземних країн таких додаткових матеріалів.

2.9. Здійснення розгляду та оцінки спеціального запиту, відправлення спеціального запиту за кордон:

Складений належним чином проект спеціального запиту надсилається головному виконавцю спеціального запиту у ДПС України разом із супровідним листом, в якому обов'язково вказуються юридичні підстави для надсилання запиту, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, відповідальної за підготовку запиту, та номер її телефону.

Після одержання спеціального запиту головний виконавець спеціального запиту у ДПС України розглядає цей запит з метою оцінки доцільності направлення до компетентного органу іншої країни, зокрема з урахуванням можливості одержання інформації відповідно до попереднього досвіду направлення спеціальних запитів до цієї країни та положень договорів з цією країною.

У разі якщо буде зроблено висновок, що проект спеціального запиту підготовлено не належним чином, або якщо цю інформацію неможливо одержати з країни, яку запитують, проект спеціального запиту повертається його ініціатору з поясненням причин відмови.

Якщо проект спеціального запиту визнано обґрунтованим та таким, що відповідає практиці обміну інформацією, що склалася, виконавець у разі потреби здійснює його переклад і за підписом уповноваженої особи направляє до компетентного органу відповідної країни.

3.1. Форма та зміст спеціального запиту, який надходить з-за кордону, встановлюються відповідним міжнародним договором України, яким передбачено обмін податковою інформацією.

У разі коли форму та зміст спеціального запиту не встановлено, вони можуть бути визначені за взаємною домовленістю компетентних органів. Спеціальні запити компетентних органів іноземних країн повинні бути направлені до ДПС України. Спеціальні запити, направлені компетентними органами іноземних країн безпосередньо до територіальних органів чи структурних підрозділів ДПС України, передаються до ДПС України.

3.2. Після одержання спеціального запиту від компетентного органу іноземних країн розглядається можливість задоволення цього запиту. При розгляді враховується наявність у стосунках між Україною та країною, з якої надійшов спеціальний запит, відповідних міжнародних договорів України, у тому числі міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, про співробітництво податкових служб, та інших документів, наявність у цих договорах положень про обмін інформацією та обмежень на інформацію, яка надається, беручи до уваги принцип взаємності у стосунках між двома країнами щодо надання певної інформації. Можливість задоволення спеціального запиту визначається також виходячи з повноти указаних у запиті даних.

3.3. Якщо зроблено висновок про неможливість задоволення спеціального запиту, готується обґрунтована відповідь іноземному ініціатору запиту про причини відмови. У задоволенні спеціального запиту може бути відмовлено, якщо у стосунках із певною країною не існує відповідних договорів, спеціальний запит направлено особою, яка не визначена як компетентний орган, або якщо задоволення спеціального запиту потребує вживання заходів, не передбачених відповідним договором, інформація, про яку запитують, виходить за межі відповідних договорів та положень Закону України від 17 грудня 2008 року № 677-VI "Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах" або компетенції ДПС України.

3.4. Якщо спеціальний запит визнається таким, що його можливо задовольнити, до відповідного структурного підрозділу або територіального органу ДПС України, де згідно з розподілом обов’язків можуть знаходитися дані щодо осіб або документи, що мають відношення до справи, направляється завдання про одержання інформації із зазначенням терміну виконання.

Завдання включає неофіційний переклад самого спеціального запиту, а також, у разі потреби, рекомендації щодо заходів, яких необхідно вжити для одержання інформації, та термін виконання цього спеціального запиту.

Якщо інше не вказано в завданні, спеціальний запит виконується протягом сорока п’яти днів з часу одержання завдання.

Якщо під час виконання завдання виникають ускладнення з одержанням необхідної інформації, строк виконання завдання може бути продовжено за умови подання відповідним структурним підрозділом або територіальним органом ДПС України до головного виконавця спеціального запиту у ДПС України пояснення ускладнень та обґрунтованих пропозицій щодо додаткового строку, необхідного для виконання завдання. Загальний строк виконання завдання не може перевищувати чотирьох місяців з часу одержання відповідним органом ДПС України.

3.5. Після отримання завдання відповідний структурний підрозділ або територіальний орган ДПС України щомісяця подає до головного виконавця спеціального запиту у ДПС України стислий звіт про хід виконання завдання (вжиті заходи та одержані внаслідок цього результати). Цей звіт також містить перелік інформації, вказаної у завданні, неможливість одержання якої стала очевидною у звітному періоді. У такому разі у звіті повинно бути вказано причини, з яких одержання тієї чи іншої інформації є неможливим. Самостійний підрозділ ДПС України, який відповідає за здійснення обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (Головне управління податкової міліції - з питань, що належать до компетенції податкової міліції), аналізує звіти та із залученням відповідних структурних підрозділів ДПС України (в разі потреби) надає методологічну допомогу щодо одержання необхідної інформації.

3.6. Після одержання належним чином оформленої, з копіями підтвердних документів інформації, вона надсилається до ДПС України. Якщо після закінчення терміну виконання завдання немає можливості надати необхідну інформацію або інформація надається не в повному обсязі, надається перелік вжитих заходів та пояснення причин, з яких ці заходи не дали бажаного результату.

Надані матеріали використовуються для підготовки відповіді компетентному органу, який надіслав спеціальний запит, а також для аналізу та врахування в подальшій роботі причин, з яких певна інформація не може бути одержана.

3.7. Відповідь компетентному органу готується у формі листа, до якого додаються копії документів, що підтверджують надану інформацію, українською та англійською мовами або іншою іноземною мовою, якщо це обумовлено в договорі, на підставі якого надається інформація.

4.1. Форма та зміст відповіді, яка надходить з-за кордону, встановлюються за взаємною домовленістю компетентних органів. Відповіді компетентних органів іноземних країн повинні направлятися до ДПС України. Відповіді, направлені компетентними органами іноземних країн безпосередньо до територіальних органів чи структурних підрозділів ДПС України, передаються до самостійного підрозділу ДПС України, який відповідає за здійснення обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (Головного управління податкової міліції ДПС України - з питань, що належать до компетенції податкової міліції).

Відповідь на спеціальний запит, отримана від компетентного органу іноземних країн, може містити (але не обмежується ними): копії документів, отримані після проведення опитування свідків, дані щодо визначення місцезнаходження особи, визначення фактів проведення комерційної діяльності у конкретній країні, а також щодо встановлення наявності майна платника податків (у разі відсутності такого майна - його розшуку).

4.2. Після одержання відповіді від компетентного органу іншої країни на спеціальний запит головний виконавець спеціального запиту у ДПС України надсилає її разом з неофіційним перекладом (який здійснюється в разі потреби) до ініціатора спеціального запиту.

4.3. Ініціатор спеціального запиту не пізніше ніж через два місяці після отримання відповіді звітує перед ДПС України про роботу, проведену за наслідками опрацювання отриманої відповіді на кожен запит.

У разі ненастання практичних наслідків у результаті опрацювання відповіді підрозділ ДПС України, що був ініціатором спеціального запиту, повинен у вказаний термін надати лист з переконливим обґрунтуванням причин.

5.1. ДПС України постійно здійснює контроль за своєчасністю та якістю обміну податковою інформацією за спеціальними запитами з компетентними органами іноземних країн згідно з цим Порядком.

5.2. Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, територіальні органи та структурні підрозділи ДПС України повинні неухильно дотримуватись вимог до підготовки та оформлення документів з питань обміну податковою інформацією у рамках відповідних міжнародних договорів України із компетентними органами іноземних країн, що передбачаються положеннями цього Порядку.