Роботи зі спускання (підіймання) деревини слід організовувати таким чином, щоб унеможливити перебування людей і виконання робіт під трасою канатної установки в межах усієї ширини просіки, за винятком працівників, які обслуговують канатно-блочне обладнання.
28. Працівники, які відповідальні за безпечну роботу канатної установки, повинні щодня контролювати стан канатів, опор і анкерних пристроїв. Не рідше ніж один раз у три місяці канатна установка повинна перевірятися відповідальною посадовою особою суб'єкта господарювання із записом у відповідному журналі реєстрації результатів перевірки.
9. Вимоги щодо безпечного трелювання з використанням лісоспусків
1. Трелювання деревини за допомогою лісоспусків необхідно здійснювати відповідно до режиму, що зазначений у картці технологічного процесу на проведення відповідних робіт.
Проводити трелювання деревини за допомогою лісоспусків у темну пору доби заборонено.
2. Ширина небезпечної зони вздовж лісоспусків повинна становити:
60 м (по 30 м з кожного боку) - на схилах з кутом нахилу до 15°;
120 м (по 60 м з кожного боку) - на схилах з кутом нахилу 16 - 30°;
на всю ширину схилу - якщо кут нахилу понад 30°.
3. З метою забезпечення безпеки та здоров'я працівників на роботі під час лісоспусків між працівниками, які за допомогою вказівних та світлових знаків або звукових сигналів, вербального спілкування або сигналів, поданих за допомогою рук, установлюють заборону щодо вчинення небезпечних дій або дій, що можуть спричинити небезпеку, або дають вказівки щодо здійснення заходів безпеки та здоров'я, або попередження про наявність ризику чи небезпеки, або зобов'язання до виконання певних дій, у разі відсутності візуального контакту повинна бути встановлена мобільна, звукова або інша сигналізація.
Під час використання візуальної сигналізації перед початком виконання робіт працівники, які виконують функції сигнальників, повинні знаходитись на безпечній відстані від лісоспуску. У разі відсутності зв'язку між цими працівниками спускання деревини слід негайно припинити.
4. Спуск колод потрібно здійснювати після отримання сигналу від працівника нижнього майданчика про прибуття попередньої колоди і готовність до приймання наступної, а також у разі відсутності в небезпечній зоні людей, машин, механізмів, устаткування, тварин.
5. Трелювання деревини лісоспуском зі схилів, на яких у межах небезпечної зони нависають гірські породи або пласти снігу, заборонено до усунення ризику їх обвалу.
6. У разі розміщення лісоспуску вище дороги проїзд нею на час спускання деревини повинен бути призупинений.
7. Переміщення працівників через зону проведення лісоспуску і у прилеглій небезпечній зоні заборонено.
8. У разі розкочування хлистів (колод) на верхньому майданчику найближчі до лісоспуску хлисти (колоди) повинні бути закріплені.
9. Спуск деревини потрібно розпочинати зверху зрубаної частини пасіки. Під час проведення робіт необхідно:
спускати хлисти і колоди з обрубаними (обпиляними) на рівні з поверхнею стовбура гілками і сучками, а також не більше одного хлиста за один прийом;
не залишати хлисти і колоди на лісоспусках після закінчення роботи та під час обідньої перерви.
10. Перед початком спуску хлистів і колод у зимовий період лотки повинні бути очищені від снігу.
11. У разі утворення в лотку завалу хлистів або колод спускання повинно бути призупинене, а завал необхідно розчистити. Розчистку завалу дозволяється розпочинати лише після закріплення канатами хлистів і колод, які розміщені вище тих, що повинні бути першочергово приведені в рух.
12. Товщина колод для борту дерев'яного лісоспуску (лотка), який призначений для переміщення деревних хлистів і колод, повинна бути не менше ніж 30 см. Несучі і направляючі (бокові) колоди (дошки) конструкції лотка повинні бути міцно скріплені між собою.
13. На верхньому майданчику лісоспуску повинен бути влаштований пристрій для запирання, призначений для уникнення випадкового потрапляння колод у лоток під час ремонту лісоспуску.
14. Перед спуском хлистів чи колод ґрунтом повинно бути підготовлене робоче місце і стежки для відходів працівників після зрушення хлиста (колоди). Перебування працівників з підгірного боку відносно незакріпленої деревини заборонено.
Під час спуску деревних хлистів ґрунтом дозволяється використовувати багри, аншпуги та інші ручні пристрої. Для розвертання хлистів і колод на верхньому майданчику лісоспуску необхідно використовувати лебідки з довжиною канату, що на 5 м перевищує довжину хлистів (колод), що спускаються.
15. Розбирання завалу необхідно здійснювати після припинення спускання хлистів, колод чи полін лісоспуском. Розбирання завалу з хлистів або колод на нижніх майданчиках необхідно виконувати механізованими засобами, ручними лебідками або за допомогою коней. Не допускається перекочування деревини в місцях перебування працівників та/або коней.
16. Для витягування хлистів та колод із завалу необхідно користуватися канатами завдовжки не менше ніж 20 м. Використовувати для розкочування хлистів і колод аншпуги та цапини заборонено.
10. Вимоги щодо безпечного трелювання з використанням коней
1. Трелювання деревини з використанням коней дозволяється в рівнинній місцевості та на схилах з кутом нахилу до 30°.
2. Коням, які використовуються для трелювання деревини, необхідно підкувати всі ноги. Підкови повинні мати шипи.
Кожен кінь повинен бути закріплений наказом роботодавця або розпорядженням керівника виробничого підрозділу за окремим працівником.
3. Під час трелювання необхідно використовувати об'їжджених, неполохливих, неноровистих і підготовлених до цієї роботи коней віком старше ніж три роки.
4. Трелювання деревини за допомогою коней дозволяється здійснювати на трелювальних волоках завширшки не менше ніж 2 м, а в гірських та горбистих умовах не менше ніж 3 м. На поворотах радіусом до 15 м ширина волока повинна збільшуватися до 4 м. Мінімальна ширина трелювального волока повинна забезпечити безпечний прохід коней з вантажем.
5. Трелювання за допомогою коней дозволяється за командою трелювальника без утримання коня за віжки, при цьому коні повинні бути навченими виконувати команди трелювальника.
6. Трелювальний волок необхідно розчистити від деревної і чагарникової рослинності з прибиранням порубаних залишків і ламані на твердих ґрунтах. Наявні на волоці пеньки і купини слід зрізати врівень з поверхнею ґрунту, а вологі м'які місця ущільнити настилом з дрібного гілля або іншими способами.
7. Перед початком виконання робіт потрібно перевірити наявність та відповідність спорядження і допоміжних засобів (сокири, канату з гаком, ланцюга, клинків). Виїзд у ліс дозволяється лише на справних рухомих засобах, із спорядженням і за наявності необхідного інвентарю та ЗІЗ.
8. На рівній поверхні ґрунту під час трелювання деревини на санях або підсанках з наявністю координатного захисту трелювальнику дозволяється тримати коня за віжки на відстані не менше ніж 2 м позаду вантажу, у тому числі який трелюється волочінням.
9. На ділянках трелювального волока завдовжки понад 5 м на схилах, крутість яких перевищує в літню суху погоду 15°, а під час дощу і зимою - 10°, потрібно використовувати гальмівні засоби (ланцюги, скоби тощо) або посипати волок шлаком, піском чи іншими матеріалами проти ковзання.
10. Початок і кінець ділянок волока, на яких потрібні засоби гальмування, повинні бути позначені попереджувальними знаками.
11. У літню суху погоду відстань між окремими кіньми з вантажем на трелювальному волоці при його повздовжній крутості понад 15° повинна становити не менше ніж 100 м. Під час дощу і взимку на ґрунті з кутом нахилу волока понад 10° відстань між кіньми, що рухаються з вантажем, повинна бути не менше ніж 200 м.
12. У небезпечній зоні наземного спуску деревини заборонено одночасно виконувати комбіноване трелювання (спускання землею і трелювання деревини кіньми, кінне і тракторне трелювання тощо).
13. Під час трелювання за допомогою коней пачка хлистів, довгоття чи сортиментів повинна бути міцно зв'язана ланцюгом або канатом. У разі трелювання вниз за схилом крутістю понад 10° кожну колоду необхідно додатково прив'язувати до ланцюга (канату), яким зв'язана сформована пачка деревини.
14. На трелювальних волоках з поперечними нахилами та на розкоченнях слід уникати випадків утримування колод руками, плечем, аншпугами, іншими засобами, а також перебування працівників під час чокерування та відчіплювання деревини з підгірного боку.
15. Під час трелювання деревини кіньми слід також дотримуватися таких вимог:
не допускати трелювання довгоття чи хлистів верхівками вперед, їх складування в пачки чи штабелі за наявності в стовбуровій частині нерозділених двох і більше верхівок;
працівнику заборонено перебувати між конем та деревиною, що чокерується. Чокери необхідно закріплювати на деревині після від'єднання упряжки;
під час трелювання деревини заборонено намотувати віжки на руку.
16. Якщо деревина, що трелюється за допомогою коней, підлягає навантажуванню автокраном або самонавантажувачем з канатним оснащенням, її необхідно штабелювати на підкладках, попередньо розділів кілками на пачки з об'ємом, який відповідає технічним характеристикам навантажувального засобу.
17. Трелювання за допомогою коней заборонено здійснювати в темну пору доби.
18. Під час відпочинку в теплу пору року коней потрібно вкривати попоною, або вжити інших заходів для захисту від кровососних комах.
11. Вимоги щодо безпечної заготівлі деревини за допомогою багатоопераційних лісозаготівельних машин
1. Проведення лісосічних робіт з використанням багатоопераційних лісозаготівельних машин необхідно організовувати і здійснювати відповідно до карти технологічного процесу розроблення лісосіки.
2. У карті технологічного процесу повинен бути зазначений порядок роботи всіх багатоопераційних лісозаготівельних машин, що використовуються на відповідній території, та їх безпечної взаємодії.
3. Робота багатоопераційних лісозаготівельних машин допускається цілодобово. У темну пору доби освітленість робочих зон і ділянок повинна бути приведена у відповідність із чинними нормами штучного освітлення.
4. Роботодавець наказом призначає посадову особу, відповідальну за безпечну експлуатацію багатоопераційних лісозаготівельних машин, яка шляхом внесення відповідної інформації до карти технологічного процесу розроблення лісосіки, визначає межі небезпечних зон роботи лісозаготівельних машин. Відповідальна посадова особа з робочого місця оператора лісозаготівельної машини проводить огляд лісосіки на наявність небезпек і ризиків, що діють або можуть діяти на працівників у зоні виконання робіт.
5. Під час роботи багатоопераційних лісозаготівельних машин у темну пору доби працівники, які задіяні в технологічному процесі, повинні бути забезпечені необхідним освітленням, електричними або іншими приладами (ліхтарями тощо), що дозволяють безпечно пересуватися та в разі аварійної ситуації забезпечують можливість подавати сигнали операторам лісозаготівельних машин.
6. Під час звалювання та механічної обробки деревини лісозаготівельними машинами зона в радіусі 100 метрів навколо машини є небезпечною, перебування людей, розташування та/або виконання робіт іншими машинами в цій зоні заборонено.
7. Роботи на схилах дозволяється виконувати на ухилах, що не перевищують значень, вказаних в експлуатаційних документах заводів-виробників для конкретного типу самохідної багатоопераційної лісозаготівельної машини.
8. Для роботи на пересічній місцевості та схилах для харвестера та форвардера додатково підбираються типи гусениць залежно від типу ґрунту. Під час роботи на крутих схилах у форвардерів застосовується (встановлюється) задня решітка відсіку, що перешкоджає випаданню сортиментів. Виконання роботи кількох багатоопераційних лісозаготівельних машин на схилі на одній вертикалі та залишення машини з увімкненим двигуном без нагляду заборонено.
9. Вхід до небезпечної зони, де виконуються роботи самохідної лісогосподарської машини, допускається після:
подачі сигналу оператору (машиністу) самохідної лісогосподарської машини та отримання від нього відповідного сигналу на вхід у небезпечну зону;
приземлення дерева і зупинки роботи самохідної лісогосподарської машини.
10. Перед початком виконання робіт оператор (машиніст) багатоопераційної лісозаготівельної машини зобов'язаний оглянути та перевірити справність механізмів, систем та агрегатів, переконатися в надійному кріпленні елементів захисту машини з метою забезпечення особистої безпеки та безпеки інших людей, що перебувають у зоні її роботи.
11. Під час виконання технічного обслуговування та поточного ремонту багатоопераційної лісозаготівельної машини застосовуються вимоги, що зазначені в експлуатаційній документації до цієї машини.
12. Перед початком виконання звалювання дерев необхідно забезпечити видимість нижньої окоренкової частини стовбура дерева.
13. Під час комплексного виконання робіт багатоопераційними лісозаготівельними машинами з валки дерев та здійснення інших функцій не допускається:
направляти пиляльний механізм, грейферний вантажозахоплювальний пристрій у напрямку кабіни оператора (машиніста);
здійснювати протягування та підведення стовбура через обертовий механізм у напрямку кабіни;
звалювати (збивати, витягувати), виривати стовбури дерев з корінням, за винятком спеціально призначених для цього механізмів;
здійснювати пиляння, підіймання дерев та круглих лісоматеріалів, діаметр та вага яких перевищує значення, вказані в експлуатаційних документах заводу-виробника;
здійснювати рух багатоопераційної лісозаготівельної машини під час виконання операцій із спилювання дерев, обрізки гілля та сучків, розкряжування, сортування та виконання вантажно-розвантажувальних робіт круглих лісоматеріалів.
14. Оператор (машиніст) багатоопераційної лісозаготівельної машини зобов'язаний постійно візуально контролювати територію небезпечної зони і в разі перебування в ній людей, машин або тварин негайно припинити роботу.
15. У зоні роботи стріли крана-маніпулятора із харвестерною головкою або грейферного захоплювача в діапазоні обертання дерев не повинно бути стоячих дерев та інших перешкод.
16. Під час обриву ланцюга пиляльного механізму на харвестерній головці необхідно візуально визначити стан пиляльної шини, розмір недопиляної частини стовбура дерева і за допомогою крана-маніпулятора перевірити його стійкість.
17. Якщо дерево стійке (не приземлилося), то необхідно звільнити шину з пропилу, перемістити машину на відстань не менше ніж подвійна висота дерева або не менше ніж 50 м від місця виконання валки лісу і провести заміну, встановлення пиляльного ланцюга (шини), а також перевірити справність та безпеку виконання робіт.
18. Для виконання робіт на багатоопераційних лісозаготівельних машинах наказом призначаються відповідальні за експлуатацію оператори (машиністи), які безпосередньо ними керують та мають відповідну кваліфікацію.
19. Технічне обслуговування та ремонт багатоопераційних лісозаготівельних машин потрібно здійснювати тільки після зупинення і вимкнення двигуна для уникнення випадкового пуску двигуна, самовільного руху машини та її частин, зниження тиску в гідро- та пневмосистемах, крім випадків, що допускаються експлуатаційними документами виробника та ремонтної документації.
20. Регулювання, очищення, заміна інструменту та пристосувань, регулювання захисних та гальмівних пристроїв та інші допоміжні операції, роботи з технічного обслуговування та ремонту обладнання для виконання лісозаготівельних робіт та іншого виробничого обладнання виконуються в разі вимкненого обладнання після повної зупинки всіх рухомих частин, з використанням інструментів та приладів, передбачених експлуатаційними документами виробника. Виробниче обладнання потрібно вимкнути від усіх можливих джерел енергії та вжити заходів від можливого їх увімкнення. Забороняється очищення машин, механізмів, устаткування шляхом обдування стисненим повітрям.
21. Регулювання та заміна навісного і причіпного обладнання (лебідки, харвестерної головки, грейферного вантажозахоплювального пристрою, захоплювача тощо) багатоопераційних лісозаготівельних машин необхідно здійснювати на рівних площадках, унеможлививши їх самовільний рух, робочий орган повинен бути опущений на землю.
22. З метою проведення технічного обслуговування та ремонту багатоопераційних лісозаготівельних машин у польових умовах, на безпечній відстані від лісозаготівельної ділянки, верхнього, проміжного складу, передбачаються спеціальні рухомі транспортні засоби, обладнані необхідними пристроями, приладами та інструментом.
23. Машини, механізми, устаткування та додаткове обладнання допускається агрегатувати з базовими багатоопераційними лісозаготівельними машинами, що рекомендовано заводом-виробником.
24. Під час розташування та експлуатації багатоопераційних лісозаготівельних машин необхідно вжити заходів щодо попередження їх перекидання та самовільного руху через дію вітру, просідання ґрунту тощо.
25. Під час переміщення, транспортування багатоопераційної лісозаготівельної машини стрілу крана-маніпулятора з відповідним обладнанням необхідно встановлювати в транспортне положення.
12. Вимоги щодо безпечної заготівлі деревної зелені
1. Заготівля деревної зелені дозволяється:
у гірських та горбистих умовах із звалених дерев - за швидкості вітру, що не перевищує 8,5 м/с, із дерев, які ростуть, - за швидкості не більше ніж 6,5 м/с;
у рівнинних умовах - за швидкості вітру, що не перевищує 11 м/с;
з дерев, які ростуть, після зникнення обледеніння стовбурів за відсутності снігопаду, висихання дерева після дощу чи туману;
за межами небезпечної зони звалювання дерев;
з дерев, розташованих уздовж схилу крутістю понад 20° чи впоперек схилу крутістю більше ніж 15°, після попередньої перевірки їх стійкості і надійного кріплення до здорових пнів чи дерев, які ростуть;
за межами небезпечних зон;
з дерев, що не належать до небезпечних.
2. Заготівлю деревної зелені з гілок, обрізаних машинним способом, дозволяється проводити тільки після закінчення робіт цими машинами.
3. Під час роботи працівники повинні перебувати на відстані не менше ніж 5 м один від одного.
4. Працівники, які проводять роботи із заготівлі деревної зелені на висоті понад 2 м з дерев, що ростуть, повинні бути забезпечені драбиною та використовувати запобіжні пояси з ланцюгом чи шнуром для прикріплення до стовбура дерева.
5. Під час заготівлі деревної зелені заборонено:
працювати на одній драбині більше ніж одному працівнику;
переносити гілки або деревну зелень разом з робочим інструментом;
у разі переломлювання верхівок гілок згинати їх для створення вигнутості у зворотній бік від людини.
13. Вимоги щодо безпечного очищення лісосік
1. Очищення лісосік і ліквідація лісосічної та позалісосічної захаращеності повинні виконуватись шляхом прибирання поваленого сушняку, а також небезпечних дерев, хмизу та інших порубкових решток.
2. Очищення лісосік від захаращеності дозволяється здійснювати вручну, механізовано та за допомогою коней.
3. Перед виконанням ручного очищення лісосік необхідно розкряжовувати ламань на відрізки завдовжки не більше ніж 4 м з метою безпечного транспортування вручну.
4. У разі наявності завалів слід витягувати за допомогою трактора з чокерами або моторних чи ручних лебідок дерева та їх частини, які не затиснені між стоячими деревами чи пеньками, не притиснені іншими деревами, льодом, снігом тощо.
5. Заборонений ручний, механізований та за допомогою коней розбір завалів, у яких окремі дерева або їх частини перебувають під напругою.
6. Під час розбору завалів з переплетеними в них лежачими деревами, верховіттями, гілками та корінням необхідно використовувати трактори чи спеціалізовані лебідки з металевим канатом завдовжки не менше ніж 35 м.
7. Для безпечного розбору завалів з використанням канатів машин, механізмів, тракторів чи мотолебідок необхідно:
чокерівникам перебувати поза межею вертикальної площини натягнутого металевого канату;
машиністу (оператору, трактористу) працювати із закритою кабіною машини (трактора), не висовуватись з кабіни;
приводити в рух трактор або канат лише після подання сигналу чокерівником.
8. Під час ліквідації захаращеності за допомогою коней необхідно:
чокерувати деревину з упряжкою, що від'єднано;
перебувати позаду деревини, що витягується із завалів та трелюється волоком;
не тримати коня за вуздечку, не намотувати віжки на руку.
9. Під час очищення лісосік вручну необхідно:
працівникам перебувати на відстані не менше ніж 5 м один від одного і складати гілля в різні купи;
переносити гілки або деревну зелень окремо від робочого інструменту.
10. Спалювання гілок необхідно виконувати тільки в безвітряну або дощову погоду на відстані понад 100 м від місць звалювання дерев під постійним наглядом працівників, до обов'язків яких належить виконання цієї роботи.
14. Вимоги щодо безпечного виконання робіт на підсочці хвойних дерев
1. Підсочку слід організовувати і проводити відповідно до карти технологічного процесу, затвердженої в установленому роботодавцем порядку.
2. Карта технологічного процесу повинна містити:
схему ділянки підсочки із зазначенням на ній приймальних і навантажувальних пунктів, тимчасових складів для зберігання живиці, стимуляторів і під'їзних шляхів до них;
порядок і методи безпечного виконання робіт з підсочки дерев;
відмітку про виконання підготовчих робіт.
3. До початку робіт з підсочки дерев на лісосіці необхідно провести такі підготовчі роботи:
повалення небезпечних дерев на ділянці підсочки та на відстані не менше ніж 50 м від її меж, тимчасових складів, приймальних і навантажувальних пунктів та маршрутних стежок;
підготовлення приймальних пунктів, складів для тимчасового зберігання живиці, стимуляторів виділення живиці і під'їзних шляхів до них та навантажувальних пунктів;
розчищення підходів до робочих дерев (вирубування підліска, обрубування гілок, які заважають роботі);
улаштування переходів через водотоки та в інших важкодоступних місцях;
установлення побутових приміщень.
4. На ділянках, які відведені для підсочки, у період її проведення заборонено здійснювати будь-які інші роботи, у тому числі лісозаготівельні і лісогосподарські.
5. У разі якщо на сусідній з ділянкою підсочки лісосіці здійснюється звалювання дерев, виконувати роботи з підсочки необхідно на відстані не менше ніж 50 м (на схилах з кутом нахилу понад 15° - не менше ніж 60 м) від місць звалювання дерев.
6. Під час грози і за швидкості вітру більше ніж 11 м/с усі роботи з підсочки дерев повинні бути зупинені.
7. Ріжучі частини інструменту, що призначені для підсочки, не повинні мати тріщин, сколів, вибоїн тощо.
8. Інструмент під час транспортування повинен не створювати небезпеку травмування людей і тварин, а також пошкодження машин, механізмів, устаткування. Перенесення і перевезення хаків поза ділянками підсочки необхідно здійснювати після від'єднання різців від різальних головок. Різці під час транспортування повинні знаходитись у футлярах.
9. Під час прикріплення хака до різця закріплювальний болт потрібно встановити в положення, що забезпечує рух ключа в напрямку обушка різця, а не назустріч лезу.
10. Для розмітки карр, їх рум'янцю (знаття грубої кори) і встановлення обладнання на висоті більше ніж 1,5 м працівники повинні користуватися інструментом з довгими держаками і виконувати операцію, стоячи на землі.
11. Під час підготовки до безкрампового встановлення приймачів для живиці "у щап" і зняття їх з висоти понад 1,5 м працівникам слід використовувати стамески із спеціальними знімачами.
12. Для підрум'янення карр чи нанесення підновок з використанням хімічних стимуляторів потрібно використовувати відповідні ЗІЗ та захисні окуляри, а під час проведення цих робіт на висоті більше ніж 1,5 м від землі - спеціальні захисні прозорі щитки завширшки не менше ніж 150 мм, прикріплені до головного убору.
13. Металеві приймачі, які використовуються для збирання живиці, повинні мати заокруглені краї.
14. Під час заповнення стимуляторами трубчастих резервуарів хімічні хаки слід надійно зафіксовувати в потрібному положенні.
15. Для заливання стимуляторів у хімічні хаки працівникам необхідно користуватися спеціальними ковшами, лійками і фільтрувальними сітками, не допускати підтікання стимуляторів на хаці і держаку.
16. Регулювання хімічного хака повинно унеможливлювати розбризкування стимулятора.
17. Для роботи на висоті понад 1,5 м до верхньої частини держака хімічного хака необхідно прикріплювати спеціальну лійку для попередження потрапляння стимулятора на працівника.
Під час відтягування монтажних пластин хімічного хака при відкритому клапані отвори дозаторів повинні бути спрямовані в бік від людей, які перебувають поблизу.
18. Після закінчення роботи залишки стимуляторів слід злити із хімічних хаків у посудину для їх зберігання. У разі дрібного ремонту або заміни деталей необхідно повністю злити залишки стимулятора і ретельно промити хімічний хак водою чи содовим розчином з використанням відповідних ЗІЗ.
19. Роботодавець зобов'язаний забезпечити працівників, які збирають живиці, справним інвентарем (відра, лопатки, коромисла, водозливні дошки тощо). Живицю необхідно переносити у відрах на коромислах, обгорнутих м'яким матеріалом або за допомогою спеціальних наплічників.
20. Під час переливання живиці, отриманої із застосуванням агресивних стимуляторів, потрібно використовувати відповідні ЗІЗ.
21. Склади для тимчасового зберігання живиці, стимуляторів живиці повинні бути забезпечені вентиляцією, пожежним інвентарем, інструментом та відповідними знаками безпеки.
22. Курити, розпалювати димокури і користуватися відкритим вогнем дозволяється у спеціально визначених місцях.
23. Навколо складів, землянок, навісів, відкритих майданчиків для зберігання живиці, а також приймальних пунктів у лісі повинні бути влаштовані мінералізовані смуги завширшки не менше ніж 1,4 м. Мінералізовану смугу потрібно регулярно розпушувати та очищати від хвої, листя, гілля тощо.
24. Хімічні речовини, які використовують для приготування стимуляторів, повинні бути у справній тарі (упаковці) та мати комплект супроводжувальної документації державною мовою.
25. Стимулятори потрібно готувати у спеціальних приміщеннях, що провітрюються, до яких заборонено вхід стороннім особам.
26. Хлорне вапно потрібно зберігати в закритих бочках у провітрюваних приміщеннях або під навісами, що унеможливлюють потрапляння на нього вологи.
27. Сірчану кислоту потрібно зберігати у спеціальних приміщеннях у герметичній тарі не більше ніж один ряд за висотою.
28. Сірчану кислоту, призначену для приготування пасти, потрібно зберігати у спеціальних посудинах з притертим корком або в герметичній тарі, що виготовлена з кислотостійкого матеріалу та не розбивається. Транспортувати посудини із сірчаною кислотою дозволяється упакованими в кошики на спеціально обладнаних візках чи ношах.
29. Під час приготування агресивних стимуляторів необхідно працювати з використанням відповідних ЗІЗ та захисних окулярів чи щитків.
30. Приміщення для зберігання сірчаної кислоти і пасти необхідно тримати закритими. Перед входом у приміщення на видних місцях слід вивішувати знаки безпеки та попереджувальні написи. Сірчану кислоту потрібно розливати тільки в кислотостійку тару за допомогою спеціального насоса чи сифона або через спеціальну лійку, яка виготовлена з кислотостійких матеріалів.
31. Під час розведення сірчану кислоту потрібно лити тонким струменем у воду. Лити воду в сірчану кислоту заборонено.
32. Транспортування, зберігання хімічних речовин, а також виготовлення стимуляторів на їх основі необхідно проводити відповідно до інструкцій щодо їх застосування та виготовлення.
33. Робочі місця, на яких використовується сірчана кислота чи паста, повинні бути забезпечені гумовими спринцівками, чистими ганчірками, бинтами і посудинами із сухою содою.
34. Сірчана кислота, що пролита, повинна бути нейтралізована сухою содою. За відсутності соди кислоту, що пролита, слід засипати піском з подальшою його утилізацією в спеціально визначене місце.
35. Хлорне вапно, що використовується у вигляді пасти, потрібно доставляти на робочі ділянки в щільно закритих бочках, заправлених не більше ніж 3/4 загального об'єму.
36. На посудинах з компонентами для приготування агресивних стимуляторів, а також посудинах з готовими агресивними стимуляторами повинні бути нанесені відповідні написи.
37. Готовий робочий розчин з неагресивних стимуляторів потрібно зберігати в бочках або каністрах з щільними кришками.
38. Робота з підсочки повинна бути організована таким чином, щоб на ділянці працювало одночасно не менше ніж два працівники.
15. Вимоги безпеки під час заготівлі пневого осмолу та виконання робіт з корчування пнів
1. Під час проведення робіт із заготівлі осмолу та корчування пнів потрібно організувати роботу кожного працівника відповідно до вимог безпеки, у тому числі відповідно до тих, що зазначені в затвердженій роботодавцем карті технологічного процесу на ці види робіт.
2. Карта технологічного процесу повинна складатися на кожну окрему лісову ділянку для заготівлі пневого осмолу та корчування пнів перед початком організації підготовчих та виконання основних робіт з її розроблення.
3. Працівники, які здійснюють заготівлю осмолу, повинні бути ознайомлені з картою технологічного процесу до початку виконання ними робіт.
4. У карту технологічного процесу необхідно включити:
характеристику ділянки із заготівлі осмолу;
схему розроблення ділянки з розбивкою на пасіки, позначенням технологічних коридорів, майданчиків для розміщення устаткування, розроблення і навантажування осмолу, лісових доріг;
інформацію про черговість розроблення пасік, умови і параметри буро-вибухових робіт, межі небезпечних зон під час проведення вибухових робіт, про порядок безпечного пересування працівників, напрямок руху підривників, шляхи їх відходження до безпечної зони та інша інформація щодо безпечних методів та способів виконання робіт.
5. До початку виконання робіт із заготівлі осмолу на ділянці потрібно провести такі підготовчі роботи:
прокладання технологічних коридорів, лісових доріг;
улаштування майданчиків для розроблення і складання осмолу осмолонавантажувальних пунктів, елементів облаштування бригади;
приземлення небезпечних дерев та частин пнів і ґрунту, які завислі на деревах, що ростуть, у зв'язку з попереднім проведенням вибухових робіт.
Готовність ділянок для заготівлі осмолу потрібно підтверджувати актами.
6. Корчування пнів та трелювання пневого осмолу заборонено проводити під час зливи, грози, сильного снігопаду, ожеледиці, густого туману за видимості менше ніж 50 м, швидкості вітру більше ніж 11 м/с та ближче ніж 50 м від небезпечних дерев.
7. У разі корчування пнів за допомогою машин і механізмів територія в радіусі 50 м навколо місця проведення робіт є небезпечною зоною. Під час корчування пнів вибуховим способом величину небезпечної зони необхідно зазначати в паспорті проведення вибухових робіт.
На пішохідних стежках і дорогах, що перетинають ділянку з розроблення осмолу, на межі її небезпечної зони повинні бути встановлені знаки заборони з відповідними написами.
У разі перебування людей, тварин у небезпечній зоні роботи з корчування пнів повинні бути зупинені.
8. Під час корчування пнів у густих молодняках або пнів, яких не видно за частинами кузова технологічних транспортних засобів, наводити корчувач на пень потрібно за допомогою вішок чи прапорців, якими слід завчасно позначати такі пні.
9. Під час механізованого корчування, збирання, навантажування та розвантажування пневого осмолу працівники, що виконують роботи, повинні перебувати в безпечному місці на відстані не менше ніж 10 м від технологічних транспортних засобів, що працюють.
10. Механізовану заготівлю пнів під час руху технологічного транспортного засобу вздовж схилу дозволяється проводити на схилах з ухилами, які не перевищують значень, указаних в експлуатаційній документації заводу-виробника.
Рух технологічних транспортних засобів поперек схилів без улаштування спеціальних шляхів-терас дозволяється схилом крутістю не більше ніж 10° для гусеничних засобів та не більше ніж 6° для колісних.
11. Під час корчування пнів корчувальними машинами видаляти тонкі дерева та коріння, що потрапили між гусениці або в інші частини машини, дозволяється тільки після зупинки двигуна машини та опущення на землю робочого органу.
12. Під час корчування пнів лебідкою технологічного транспортного засобу необхідно:
підрубати кореневі лапи з різних боків у пнів діаметром більше ніж 30 см і з боку, протилежного напрямку натягування канату, у пнів діаметром до 30 см;
зробити на пні зарубки для кріплення сталевого канату;
установити засіб таким чином, щоб його повздовжня вісь збігалася з напрямком натягування канату на пень, а щит був опущений.
13. Для безпечного корчування пнів слід використовувати сталеві канати діаметром не менше ніж 20 мм для пнів діаметром до 35 см і не менше ніж 25 мм для пнів діаметром від 35 до 50 см. Укладання підкладок під пень, перебування в підпневій ямі для підведення чи піднімання пня, а також підрубування коріння вручну, що перебуває під напругою, заборонено.
14. Під час корчування пнів зубовим корчувачем, клинами-корчувачами необхідно дотримуватись таких вимог:
направляти корчувач на пень середнім зубом;
заглиблювати зуби в землю на відстані 1,5 м від пня;
корчувати пні діаметром від 40 до 60 см з попереднім обривом бокових коренів;
розколювати попередньо пні діаметром понад 60 см середнім зубом і корчувати за кілька спроб.
15. Під час зупинки технологічних транспортних засобів потрібно вимкнути двигун, робочі органи (відвал, клин, зуби) опустити на землю, важелі управління повинні перебувати в нейтральному положенні.
16. Перед переїздом технологічного транспортного засобу на відстань понад 500 м навісне технологічне обладнання повинно перебувати у транспортному положенні і зафіксоване.
17. Під час збирання та підвезення пневого осмолу технологічними транспортними засобами необхідно:
здійснювати відчеплення пачки, що розміщена в ковші, після його опускання на землю, а гаки чокерів відчіплювати після повного послаблення канату і закінчення неконтрольованого (довільного) переміщення осмолу;
завантажувати осмол у ківш, що опущений на землю;
піднімати ківш над землею на 60 - 80 см перед початком його руху;
опускати ківш на землю під час перерви в роботі.
18. Під час роботи технологічних транспортних засобів виконання операцій слід організовувати таким чином, щоб не було потреби:
піднімати вантаж під час руху, різко гальмувати, робити круті повороти з піднятим ковшем;
здійснювати поворот стріли, якщо захват заглиблений у навантажуваний осмол, відривати захватом маніпулятора осмол, який примерз до землі, і підтягувати його, вивільняти вручну осмол з гідрозахвату;
вмикати лебідку і натягувати канат без сигналу працівника, який здійснює чокеровання;
поправляти канат, чокери і зачокерований осмол під час натягування канату лебідкою і в процесі підтягування осмолу;
зміщувати осмол на щиті, причепі, кузові, ковші чи захваті, закидати шматки осмолу на щит, у причеп або кузов під час руху трактора.
19. Майданчик для розроблення та складання пневого осмолу в лісі повинен бути рівним, розчищеним від чагарників, звалених дерев, сушняку, каміння та інших предметів.
20. Поділ пнів на частини вручну повинен здійснюватися поза межами щиту, технологічного транспортного засобу. Пні необхідно укладати поштучно у стійке положення. Пні, що розміщені в купах, необхідно роз'єднувати механізованим способом.
21. Працівники, які зайняті на заготівлі осмолу, та інші особи, які перебувають на ділянці із заготівлі осмолу, повинні бути забезпечені касками та іншими ЗІЗ, а також обов'язково використовувати їх під час роботи.
22. Відстань між працівниками, які здійснюють поділ пнів моторним інструментом та укладання осмолу в штабелі, повинна бути не менше ніж 5 м.
23. Готовий осмол у разі необхідності його тривалого зберігання дозволяється складати у штабелі заввишки не більше ніж 1,8 м.
XI. Вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт
1. Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт
1. Під час навантажування чи розвантажування лісоматеріалів за допомогою лісозаготівельних кранів-маніпуляторів необхідно дотримуватись таких правил безпечної роботи:
до виконання вантажно-розвантажувальних робіт допускаються працівники, що мають необхідну професійну підготовку, пройшли відповідне навчання, перевірку знань та інструктажі з питань охорони праці, а також отримали посвідчення на право виконання цих робіт;
до початку роботи оператор (машиніст) гідроманіпулятора повинен ознайомитися із запланованим видом робіт, технологічним процесом і вивчити маршрут руху;
при пуску двигуна важелі керування повинні бути встановлені в нейтральне положення, а гідронасоси вимкнені, гідроманіпулятор повинен бути зафіксований у транспортному положенні. Перед зрушенням з місця необхідно переконатися, що шлях вільний і поруч з маніпулятором немає людей, подати звуковий сигнал і тільки після цього почати рух;
при зупинці для навантаження сортиментів кран-маніпулятор повинен бути загальмований, привод на колеса повинен бути відключений;
про початок навантаження деревини оператор (машиніст) гідроманіпулятора зобов'язаний сповістити звуковим сигналом. Вантаж необхідно піднімати та опускати плавно, без ривків, при цьому під вантажем не повинно бути людей;
водій лісовозу під час навантаження повинен перебувати поза кабіною на безпечній відстані і стежити за навантаженням.
2. Забороняється під час навантажування чи розвантажування лісоматеріалів гідроманіпулятором:
працювати на несправному механізмі;
перебувати стороннім людям на відстані менше ніж 15 м під час навантаження сортиментів і менше ніж 10 м під час перевезення;
працювати з відчиненими дверима кабіни, а також без огороджень на задньому склі кабіни;
стояти під піднятою стрілою маніпулятора;
проводити ремонт технологічного устаткування під час увімкненого двигуна;
використовувати гідроманіпулятор ближче ніж 40 м від електропроводів;
працювати на ділянках з ухилом більше ніж 10° взимку і в дощову погоду влітку, більше ніж 20° - у суху погоду;
будь-яка робота в разі сильного вітру;
користуватися відкритим вогнем для підігріву двигуна і вузлів гідросистеми;
піднімати вантаж, що перевищує його вантажопідіймальну силу;
волочити вантаж стрілою по землі, так як пристрій легко може вийти з ладу;
під час заправки гідроманіпулятора паливом і маслом курити, що може спричинити пожежу;
допускати сторонніх осіб на навантажувальний механізм і передавати їм керування.
3. У разі вимушеної зупинки гідроманіпулятора на ухилі необхідно загальмувати його стоянковим гальмом, а в разі тривалої стоянки підкласти під передні і задні колеса противідкатні упорні колодки.
4. Після закінчення роботи необхідно поставити гідроманіпулятор на стоянку, зупинити двигун, відключити електроживлення акумуляторної батареї і провести зовнішній огляд машини.
2. Вимоги щодо безпечного виконання робіт на території вантажно-розвантажувальних майданчиків
1. Постійні вантажно-розвантажувальні майданчики та під'їзні шляхи до них повинні мати тверде покриття і розміри, що забезпечують необхідний обсяг робіт для встановленої кількості транспортних засобів і працівників.
Для проходження (піднімання) працівників на робоче місце повинні бути передбачені тротуари, сходи, містки, трапи, які відповідають вимогам безпеки. У разі розташування вантажно-розвантажувальних майданчиків біля відкосів, ярів тощо вони повинні мати надійний колесовідбійний брус заввишки не менше ніж 0,7 м для обмеження руху автомобілів заднім ходом. Відкоси слід надійно закріплювати.
2. На вантажно-розвантажувальних майданчиках повинні бути позначені межі штабелів, проходів та проїздів між ними. Вантажі необхідно розташовувати за межами проходів та проїздів.
Ширина проїздів повинна забезпечувати безпеку руху транспортних засобів, інших технологічних транспортних засобів і устаткування. Місця перетинання під'їзних шляхів з канавами, траншеями і залізничними коліями повинні бути обладнані настилами або мостами для переїзду.
3. У разі якщо автомобілі встановлюють для завантажування або розвантажування поблизу будівлі, необхідно передбачати колесовідбійний брус, який забезпечує відстань між будівлею і задньою частиною автомобіля не менше ніж 0,8 м.
Відстань між автомобілем і штабелем вантажу повинна бути не менше ніж 1 м. За умови навантажування (вивантажування) вантажів з естакади, платформи, рампи, висота яких дорівнює висоті підлоги кузова, автомобіль дозволяється подавати щільно до них.
У разі різної висоти підлоги кузова (платформи) транспортних засобів і навантажувальної платформи, рампи, естакади під час навантажування необхідно використовувати трапи, перекладки тощо.
4. Естакади, платформи, рампи для проведення вантажно-розвантажувальних робіт із заїздом на них транспортних засобів повинні обладнуватися покажчиками допустимої вантажопідіймальності, огородженням і колесовідбійними пристроями. В'їзд на естакади, платформи, рампи дозволяється лише за їх наявності.
5. Рух транспортних засобів і вантажопідіймальних машин на вантажно-розвантажувальних майданчиках та під'їзних шляхах повинен регулюватися загальноприйнятими дорожніми знаками і покажчиками. Рух повинен бути потоковим. Якщо через виробничі умови потоковий рух організувати неможливо, автомобілі повинні подаватися під завантажування і розвантажування заднім ходом, але таким чином, щоб виїзд їх з території майданчиків проводився вільно, без маневрування.
3. Вимоги безпеки під час виконання стропально-такелажних та підіймально-транспортних робіт
1. До виконання стропально-такелажних робіт допускаються працівники, що мають необхідну професійну підготовку, пройшли відповідне навчання, перевірку знань та інструктажі з питань охорони праці, а також отримали посвідчення на право виконання цих робіт.
2. У разі виконання робіт кількома стропальниками один з них повинен бути призначений старшим.
3. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт кранівники (машиністи) повинні керуватися інструкціями з охорони праці.
4. У разі виявлення стропальником несправності обв'язки вантаж повинен бути негайно опущений у вихідне положення, а подальше його підіймання дозволяється проводити тільки після усунення недоліків.
5. Ув'язка пучків (пачок, пакетів продукції) під час переміщення повинна бути міцною та не допускатись розриву.
6. Під час навантажування та розвантажування лісоматеріалів роботи слід організовувати таким чином, щоб забезпечити унеможливлення:
повертання стріли, підіймання та опускання вантажу під час руху навантажувального технічного засобу;
розбирання штабеля із стропуванням пачки з підкопом, а також за наявності навислих колод;
роботи біля накопичувачів лісу, у які здійснюється скидання колод з лісового конвеєра. Відстань між накопичувачами лісу, у яких здійснюється стропування колод, і накопичувачами лісу, у які здійснюється скидання колод з конвеєра, повинна бути не менше ніж двократна довжина відвантажених з лісового транспортера колод;
набирання пачки із штабеля із хаотично розміщеними колодами, поправляння строп, гаків, колод, зміна напрямку руху вантажу, відведення канату та стояння поруч з ним під час підіймання і переміщення вантажу;
відривання гаком (захватом) вантажів, які засипані землею, прикручені болтами чи примерзлі до землі;
використання стропи з гаками для торцевого захвату колод;
установлення вантажу на тимчасові перекриття, труби, паропроводи, кабелі;
користування несправними або зношеними чалочними пристроями, а також пристроями, строк випробувань яких минув;
зміна (посування) ударами ковадла, лома тощо положення гілки строп, якими обв'язаний вантаж;
утримування руками або кліщами стропів, що зісковзують під час підіймання вантажу (у таких випадках необхідно спочатку опустити вантаж на опору, а потім поправити підв'язку);
зрівноважування вантажу вагою власного тіла або підтримування частини вантажу під час його переміщення.
4. Вимоги безпеки під час механізованого завантажування та розвантажування лісовозного автомобільного транспорту
1. Лісовозний автопотяг, який очікує завантажування або розвантажування, повинен бути за межами максимального радіуса дії стріли крана з вантажем, збільшеного на 5 м, подаватись під завантажування або розвантажування тільки після дозвільного сигналу кранівника.
2. Якщо навантажування деревних хлистів (довгоття) або сортиментів здійснюється на автомобіль чи автопотяг, відстань між торцями лісоматеріалів і огородженням кабіни повинна бути не менше ніж 0,75 м.
3. Деревні хлисти (довгоття) і сортименти дозволяється підтягувати автомобільними кранами через стрілу для подальшого їх навантажування з дотриманням таких вимог:
до початку робіт кран повинен бути закріплений;
поліспаст повинен бути знятий зі стріли;
паспортна вантажопідіймальність крана при встановленому вильоті стріли повинна бути знижена в таке число раз, яке дорівнює кратності знятого поліспаста;
вантажний канат повинен бути в одній вертикальній площині з повздовжньою віссю стріли крана;
відстань підтягування вантажу не повинна перевищувати 25 м;
вантаж повинен підтягуватися по повздовжніх міцно закріплених підкладках;
неповоротна частина крана з боку, протилежного підтягуваному вантажу, повинна бути закріплена двома канатними розтяжками.
4. Під час навантажування і штабелювання деревини щелепними навантажувачами потрібно дотримуватися таких вимог:
центр ваги пакета (пачки), що піднімається, не повинен виходити за габарит нижньої щелепи навантажувача;
завантажувані деревні хлисти (довгоття) чи сортименти повинні вирівнюватися тільки захватом щелепного навантажувача лісу;
переміщуваний вантаж потрібно надійно затиснути захватом і підняти у вертикальне положення. Однак він не повинен підніматись поверх кабіни автомобіля (автопотяга).
5. Роботи щелепних навантажувачів лісу слід організовувати таким чином, щоб забезпечити унеможливлення:
піднімання пачки лісоматеріалів зі штабеля, на якому наявні хаотично розміщені деревні хлисти (довгоття, сортименти);
розбирання щільних штабелів заввишки більше ніж 4 м;
навантажування хлистів, дерев, довгоття чи сортиментів у нижні і крайні ряди до стойок коників лісовозного автомобіля (автопотяга, платформи, зчепа), якщо довжина деревини перекриває відстань між кониками менше ніж на 1 м;
піднімання, опускання і нахиляння вантажу під час руху навантажувача;
здійснення штабелювання і скочування лісоматеріалів на засніжених і підтоплених ділянках без огородження брівки відкосу чи берега упорами (відбійними колодами) і знаками безпеки.
6. Навантажування лісоматеріалів дозволяється не вище бортів кузова або стояків, з ув'язуванням їх спеціальними такелажними пристосуваннями (ременями) і лише з однією верхівкою.
7. Під час навантажування лісоматеріалів крупними пакетами способом накочування або підняття (підвішування) через стріли необхідно виконувати такі вимоги:
розраховувати конструкцію навантажувальної естакади на максимальне навантаження;
установлювати накати на 5 см вище ніж коники лісовозного рухомого складу, при цьому рухомі накати слід закріплювати таким чином, щоб забезпечити унеможливлення їх переміщування під час навантажування;
опорні стовпи виготовляти із здорової деревини діаметром не менше ніж 28 см, а опорну колоду, яка прикріплюється до них для опори стояків рухомого складу, - діаметром не менше ніж 16 см;