до початку навантажування загальмувати лісовозний рухомий склад;
піднімати пакет (пачку) тільки після прибуття рухомого складу для завантажування;
уникати наскрізного проїзду автопотяга і проходу працівників під піднятими стрілами;
піднімати пакет (пачку), вага якого не перевищує розрахункову. Визначати масу пакета виходячи з марки тягового трактора, способу навантажування, кратності використовуваного поліспаста та інших параметрів, які враховують місцеві умови (на установці для навантажування повинна бути прикріплена табличка з інформацією про максимально допустиму вантажопідіймальність);
після закінчення навантажування пакета (пачки) до закриття стояків рухомого складу, послаблення і розчіплювання вантажних канатів потрібно охопити навантажений на рухомий склад пакет біля кожного коника запобіжними петлями і закріпити їх, закрити стойки коників, ув'язати завантажений пакет (пачку) канатом.
8. Під час навантажування лісоматеріалів великими пакетами (пачками) не дозволяється:
перебування працівників у зоні переміщення пакета, попереду і позаду нього на небезпечних відстанях;
поправляння стояків і коників рухомого складу під піднятим пакетом без багрів з довгими ручками;
охоплювання перед закриттям стояків навантаженого пакета біля кожного коника запобіжними петлями без багрів та за умови перебування працівника з боку навантажування;
перебування працівників біля блоків, стояків, поліспастів, проходження ними через рухомі вантажні канати, перебування працівників на лінії працюючих розтяжок.
9. Під час навантажування лісоматеріалів автомобілями-самонавантажувачами потрібно забезпечувати виконання таких вимог:
підтягувати і піднімати вантаж необхідно плавно, без ривків. Вирівнювати пачки треба за умови їх знаходження на горизонтальній площині;
водій та/або працівник, який здійснює штабелювання деревини, повинні перебувати не в зоні руху вантажу. Не слід вмикати лебідку в разі, якщо водій і працівник, який здійснює штабелювання деревини, перебувають між вантажем і автомобілем на відстані ближче ніж 5 м від вантажу або в зоні можливого розкочування лісоматеріалів під час аварійних ситуацій;
опускати розвантажувальні балки до повного скидання вантажу.
10. Довгомірні лісоматеріали (завдовжки понад 11 м), які навантажені на спеціальні лісовозні автомобілі чи автопотяги, повинні бути ув'язані поперек їх розміщення між передніми і задніми кониками. Ув'язування необхідно проводити стойками із забезпеченням можливості звільнення від ув'язаного пристрою з поверхні дороги. Дозволяється ув'язування лісоматеріалів спеціальними такелажними пристосуваннями між стойками в разі транспортування довгомірних лісоматеріалів територією промислового майданчика.
Ув'язування пачки потрібно виконувати з боку, протилежного вивантажуванню, у разі використання на лісоскладах розвантажувально-розтягувальної установки і з боку робочого місця водія в разі розвантажування за допомогою кранів.
11. За умови використання гравітаційного розвантажування лісовозного транспорту перевищення зовнішнього колісного проводу над внутрішнім повинно бути взимку не більше ніж 25 см, улітку - не більше ніж 40 см. Зовнішній колісний провід у місці розвантажування повинен мати з внутрішнього боку міцно прикріплений до колісного проводу брус, який слід підняти над ним не менше ніж на 25 см.
12. Під час вивантажування лісоматеріалів необхідно дотримуватися таких вимог безпеки:
до початку розвантажування рухомого складу потрібно переконатися в справності і цілісності замків, стояків, перекладок;
автомобілі (автопотяги), платформи і зчепи з несправними стояками або їх замковими пристроями необхідно розвантажувати з використанням додаткових механізмів чи пристосувань, які б унеможливлювали самовільне викочування лісоматеріалів з рухомого складу;
під час відмикання замків стояків працівникам потрібно перебувати з боку, протилежного вивантажуванню;
забезпечувати безпечну відстань між сусідніми вагонами, платформами, зчепами, що розвантажуються. Ця відстань повинна становити не менше ніж одна довжина одиниці рухомого складу.
5. Вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт вручну та за допомогою коней
1. Навантажування деревини, у тому числі пневого осмолу, та інших вантажів на транспортні засоби, її піднесення, вивантажування та перевантажування дозволяється проводити ланкою у складі не менше ніж два працівники, один з яких призначається старшим.
2. Пеньки на робочих місцях та на шляху можливого вимушеного відходу працівників з небезпечних зон необхідно зрізати врівень із землею, вирубати підлісок, прибрати захаращеність.
3. Працівникам не слід перебувати поруч з купами деревини, стосами (кіпами), а також штабелями під час установлення, виїздів та проїздів повз них транспортних засобів. У місцях імовірного проїзду транспортних засобів працівникам не дозволяється зупинятись на відпочинок.
4. Працівники, що залучаються до піднесення деревини та вантажно-розвантажувальних робіт, повинні бути забезпечені роботодавцем касками, чобітьми з твердим підноском, рукавицями та іншими ЗІЗ.
5. Після розкряжування деревних стовбурів, товстого гілля або розколювання полін (пеньків) сортименти та осмол, які підлягають ручному навантажуванню, повинні укладатись на підкладках у стоси або штабелі. У літній період сортименти дозволяється тимчасово залишати лежати на землі там, де немає загрози їх самовільного зрушення. Купи, що утворюються під час ручного спускання сортиментів на схилах або розвантажування технічних засобів із самоскидами, перед наступним навантажуванням повинні бути попередньо зруйновані за допомогою гідроманіпуляторів трелювальних машин, металевих канатів, що приводяться в рух тракторами, лебідками чи кіньми з безпечних відстаней, а сортименти - розтягнені землею до зайняття ними стійкого положення. Під час виконання робіт працівникам не дозволяється перебувати нижче схилом від деревини, що приводиться в рух. Руйнування куп та розбирання штабелів, що покосились, слід здійснювати в присутності керівника робіт.
6. Сортимент, примерзлий до стосу, штабеля, підкладки (перекладки) або землі, дозволяється відділяти, рухаючи вбік, "від себе", сокирою, ломом, аншпугом, металевим гаком або шляхом прокручування кондаком. Робота повинна бути організована таким чином, щоб унеможливлювалось використання забитих у деревину сокир для її відривання від штабеля (стосу), мерзлого ґрунту або підтягування (перенесення).
7. Під час підіймання деревини та інших вантажів працівникам слід використовувати силу м'язів рук та ніг. Рух вантажу повинен бути добре керованим ними, і вантаж слід тримати ближче до тіла.
8. Підносити маломірні сортименти до місць їх навантажування необхідно охоплюючи їх руками в рукавицях та/або кліщовими захватами. З одного боку сортимент дозволяється підтримувати за допомогою металевого гака з ручкою. При цьому працівники повинні ретельно вибирати шлях, обходячи можливі перешкоди.
9. Навантажування, перевантажування та вивантажування сортиментів слід здійснювати групою працівників у складі не менше ніж дві особи. Піднімати, опускати, скидати вантаж, що приводиться в рух двома працівниками, слід одночасно, за командою.
10. Переносити колоду необхідно таким чином, щоб працівники перебували з одного боку колоди. Подавати команду підіймання чи опускання колоди повинен працівник, який стоїть (йде) позаду.
11. Перенесення деревини та її навантажування-вивантажування чи перевантажування проводять за установленою дозволеною нормою перенесення вантажів. Переміщення вантажів на відстань більше ніж 25 м повинно виконуватися на двоколісних візках або інших пристосуваннях малої механізації.
12. Біля транспортних шляхів, розташованих на схилах, для полегшення навантажування деревини вручну, стрельованої на спуск, бочок із живицею та інших вантажів рекомендується облаштовувати навантажувальні естакади. Настил естакади повинен бути виготовленим з двокантного обрізного бруса однакової товщини чи в крайньому випадку - з рівних щільно укладених колод, заготовлених із здорової деревини, обтесаних з одного боку сокирою або обпиляних пилкою. Міцність настилу повинна систематично перевірятись уповноваженими роботодавцем особами.
13. Кінці настилу на торцях естакади за її висоти 1,5 м і більше слід огороджувати поручнями заввишки не нижче 1 м і бортами заввишки не нижче 20 см. Ухил естакади в бік навантажування не повинен перевищувати 3°.
14. На ґрунтах з високою несучою здатністю (неперезволожених) за відсутності естакад для навантажування вручну сортиментів та інших вантажів вагою понад 100 кг на транспортні засоби пріоритетним повинно бути використання ям-ніш (капонірів). Викопувати капоніри рекомендується переважно екскаваторами на глибину, яка забезпечує встановлення автомобіля, причепа, возу, саней з розташуванням площадок їх кузовів не вище ніж на рівні поверхні не підданого земляним роботам ґрунту. За необхідності стінка капоніра з боку навантажування укріплюється.
15. Переміщення вантажів на транспортний засіб, установлений у капонірі, слід виконувати з використанням підкладних накатів або трапів, довжина яких повинна перевершувати глибину капоніра принаймні в 1,5 раза.
16. Якщо на схилах проводяться земляні роботи з метою побудови доріг (волоків), за незначних обсягів навантажування виїмки чи напіввиїмки необхідно створювати такими, які могли б тимчасово використовуватись як капоніри для навантажування вантажів, що розташовані вище за схилом. Для цього їх виїмковому відкосу слід придавати положення, близьке до вертикального. З метою запобігання руйнуванню стінки виїмки (напіввиїмки) місце для неї слід підбирати поза розташуванням основної кореневої системи підлягаючих подальшому вирощуванню великих дерев, які можуть вивалитись з корінням, зруйнувавши відкіс. Стінка такого капоніра повинна укріплюватись.
17. Під час навантажування (перевантажування) деревини, бочок та інших вантажів вручну необхідно дотримуватись таких основних вимог:
не перебувати між естакадою і транспортним засобом, а також між накатами;
не спускатися в капонір, якщо поруч з його неукріпленою стінкою розміщується вантаж;
не поправляти вантаж у кузові автомобіля чи на причепі в разі відчиненого бокового борту, стоячи на деревині чи іншому вантажі. Стояти під час навантажування-вивантажування слід на незруйнованому ґрунті, естакаді, площадці транспортного засобу або надійно закріпленому трапі зі щаблями проти можливого ковзання, а на висоті понад 1,3 м - і поручнями заввишки щонайменше 1,2 м;
не перебувати між автомобілем (трактором) і причепом, між упряжкою коней (волів) та возом (саньми), а також у кузові або на причепі під час переїздів транспортних засобів від одного стосу (штабеля) до іншого за наявності в кузові неукріплених деревини або інших вантажів чи відчинених бортів;
за наявності двох суміжних стосів або штабелів розбирати дозволяється одночасно лише один з них;
завантажувати транспортний засіб дозволяється лише з одного боку за умови, що з протилежного та суміжного немає людей, тварин.
18. Сортименти, вага кожного з яких не перевищує 50 кг, а довжина - 1,3 м (баланси, гірничі стояки, сировина деревна тонкомірна, деревина для технологічних потреб, екстрактова сировина, осмол, дрова паливні та інші), дозволяється навантажувати через відчинений задній борт кузова автомобіля або причепа. Бокові борти перед навантажуванням необхідно міцно закріпляти підпірками.
19. Завантажувати вози та сани необхідно із задньої частини транспортного засобу, а при від'єднаній упряжці коней (волів) - з будь-якого боку. Вози та сани повинні бути обладнані координатним захистом. Укладати деревину на них необхідно стоячи на землі (естакаді).
20. Завантажування кузова (причепа) технічного засобу з підійманням сортиментів одним працівником слід організовувати таким чином, щоб працівник, який стоїть на землі (естакаді), передавав поштучно сортименти працівникові, що перебуває на кузові (причепі).
21. Опускання сортиментів працівником, що стоїть на землі (естакаді), на дно кузова (причепа) без їх перехоплювання іншим дозволяється в місця, розташовані на відстані не менше ніж 1 м від місця перебування працівника, який стоїть на кузові. При цьому останньому не слід перебувати в напрямку руху деревини, яка подається. Працівник, що подає сортимент, повинен утримувати його на кузові (причепі) до тих пір, поки сортимент не ляже на дно транспортного засобу або поки його надійно не підтримає працівник, який стоїть на кузові (причепі).
22. Якщо завантажування кузова (причепа) ведеться з естакади або транспортний засіб розташовується в капонірі, сортименти дозволяється заносити трапами, що мають поручні. Трапи необхідно встановлювати під кутом більше ніж 30° до горизонтальної площини.
Працівник, який заніс сортимент вагою до 50 кг, повинен укладати його сам.
23. Перебування на кузові другого працівника дозволяється в разі, якщо важкий сортимент переноситься на транспортний засіб і укладається двома працівниками або якщо перший працівник викликає другого для того, щоб вирішити завдання, які не можна виконати одному (установити стояки, укласти стропи, підкладки, зняти з плеча сортимент тощо), а також під час навантажування сортиментів вагою понад 50 кг та/або завдовжки понад 1,3 м.
24. Укладати сортименти на кузові, причепі, возі, санях працівникам, що стоять на землі (естакаді), трапі, дозволяється з підійманням їх до висоти не більше ніж 1,6 м за відсутності на транспортних засобах інших працівників, а накидати без укладання - лише на кузови самоскидів з підійманням до такої висоти.
25. Під час вивантажування (перевантажування) сортиментів вагою до 50 кг та/або завдовжки до 1,3 м на кузові (причепі) повинен стояти один працівник. Підіймати для скидання слід ті сортименти, які не притиснені іншими.
26. Навантажування сортиментів чи одиниць довгоття (далі - колоди) вагою понад 80 кг у кузов, причіп, віз, сани із землі "на підіймання" необхідно здійснювати шляхом їх підсування (підкочування) двома накатами за допомогою двох прикріплених до сортиментів прядив'яних канатів, які натягуються вручну, кіньми або ручними лебідками з протилежного навантажуванню боку. При цьому канати рекомендується натягувати через блоки, що закріплюються на стояках транспортного засобу.
27. Накати для підсування (підкочування) колод із землі необхідно встановлювати під одним кутом до горизонтальної площини, який не повинен перевищувати 30°. Їх слід міцно скріплювати з транспортним засобом або закріпленими на ньому колодами за допомогою прикріплених до накатів гачків з листового металу чи інших надійних кріплень. Накати слід виготовляти зі здорової деревини, яка б за міцністю відповідала переміщуваному по них вантажу, а за товщиною була не менше ніж 20 см. Накати повинні мати відтяжки для запобігання їх розходженню або бути жорстко скріпленими між собою.
28. Прядив'яні канати, що використовуються для підсування (підкочування) колод, повинні характеризуватися достатньою міцністю, без наявності розірваних витків. Для навантажування колод вагою до 200 кг слід використовувати канати діаметром не менше ніж 16 мм, за ваги сортиментів (колод) понад 200 кг - не менше ніж 20 мм.
29. Підсування (підкочування) деревини накатами за допомогою канатів дозволяється здійснювати за відсутності з боку розташування накатів людей (тварин). Працівники, яким доручають бути сигнальниками, повинні стояти за межами можливого скочування колоди. Підсування колоди слід здійснювати рівномірно, щоб вона під час натягування канатів увесь час займала положення, близьке до горизонтального.
30. У разі якщо підтягування канатів здійснюється кіньми, обидва канати слід прикріплювати до однієї упряжки.
31. Висота бортів (стояків) транспортного засобу з боку перебування працівників та/або коней під час підсування (підкочування) колоди за допомогою канатів повинна бути такою, яка унеможливлює скочування колоди в їх бік.
32. Під час навантажування колод з естакад або якщо транспортний засіб установлений у капонірі, дозволяється переміщувати колоди накатами шляхом їх відкочування в напрямку "від себе" за допомогою аншпугів завдовжки 1,1 - 1,3 м з наступним скиданням на автомобіль, причіп, віз, сані.
33. У разі використання технології відкочування-скидання колод естакади слід будувати таким чином, щоб поверхня кожної з них виступала за межі торців сортиментів, що укладаються в штабель та/або накочуються не менше як на 1 м з кожного боку колоди.
34. Колоди вагою не більше ніж 100 кг дозволяється відкочувати (насувати) на транспортні засоби із землі та/або естакад на висоту не більше ніж 1,8 м ланкою у складі двох працівників. При цьому працівники повинні користуватись аншпугами і пересуватись поруч з торцями колод, не заходячи між накати.
35. Підсування, насування, підкочування та відкочування колод на транспортний засіб слід здійснювати в такій послідовності, за якої товстіші колоди розміщувались би на ньому знизу, а зверху - тонші. На колодах, які навантажуються, необхідно попередньо дорубати (допиляти) сучки врівень із заокругленою поверхнею колоди.
36. Поправляння колод на автомобілях та/або причепах повинно здійснюватися працівниками за допомогою багрів під час перебування працівників на землі або естакаді. При цьому працівникам слід стояти за межами площини можливого падіння колод з транспортного засобу.
Поправляння можна також робити з приставної драбини. Кожна драбина повинна бути міцною, надійно закріпленою і мати достатню довжину, щоб забезпечувати надійну опору для рук та ніг працівників у будь-якому робочому положенні.
37. Підіймання-опускання працівників, які ув'язують колоди або інші вантажі на транспортних засобах, повинно здійснюватися з використанням приставних драбин. Переходити з драбини на колоди (сортименти), а також переносити по них та стрем'янках вантаж не дозволяється.
38. Навантажування-вивантажування бочок із живицею та іншими речовинами дозволяється здійснювати шляхом перекочування їх з естакад або на транспортні засоби, що розміщуються в капонірах, за умови, що поверхня естакади (ґрунту) розміщена на одному рівні із завантажувальною поверхнею кузова (платформи) транспортного засобу.
39. Під час підкочування накатами бочок, вага яких перевищує 80 кг, "на підіймання" та у всіх випадках під час опускання бочок накочуванням слід використовувати прядив'яні канати достатньої міцності. При цьому працівникам, що піднімають або спускають бочку, слід стояти вище неї.
40. Бочку вагою до 100 кг дозволяється відкочувати "на підіймання" із землі накатами з упорами, які протидіють скочуванню бочки вниз. Під час перекочування таких бочок два працівники повинні стояти із зовнішнього боку накатів, а третій підіймати, а за необхідності й утримувати бочку за допомогою канату, стоячи на транспортному засобі.
41. Між бочкою, що підкочується, і працівниками, що стоять у кузові (причепі), необхідно вкладати упор з бруса, який запобігає перекочуванню бочки на ноги працівників.
42. Бочки потрібно розміщувати в кузові (на причепі, возі, санях) в один ярус і надійно закріплювати канатом чи іншими надійними способами. При цьому бочки з рідиною необхідно встановлювати таким чином, щоб пробка бочки була зверху.
43. Водій автомобіля зобов'язаний забезпечити правильне розміщення вантажу в кузові, надійність ув'язування його і закріплення стояків.
44. Завантажувати бочками вози та сани необхідно при від'єднаній упряжці.
45. У зоні виконання навантажувальних, розвантажувальних і транспортних робіт, пов'язаних з небезпечними речовинами, не дозволяється куріння та використання відкритого вогню.
46. На всіх одиницях вантажів з небезпечними речовинами повинні бути прикріплені ярлики з позначенням виду небезпечного вантажу, верху упаковки та інших особливостей.
47. Після закінчення робіт з вивантажування небезпечних вантажів робочі органи машини, кузова та ємності повинні бути оброблені засобами для нейтралізації небезпечних речовин відповідно до інструкцій виробника та промиті гарячою водою.
XII. Вимоги щодо безпечного виконання робіт, пов'язаних з механізованим транспортуванням деревини
1. Загальні вимоги
1. Технічний стан штучних споруд (мостів, труб, підпірних стінок, дренажних споруд тощо) повинен забезпечувати безперешкодний і безаварійний проїзд завантажених транспортних засобів з установленою вантажопідіймальністю для конкретної дороги.
2. На перехрещеннях лісових доріг з іншими наземними дорогами в одному рівні повинна бути забезпечена нормативна видимість підходів до переїздів як з боку лісової дороги, так і з боку дороги, яку перетинають чи до якої приєднують іншу.
3. Шляхи транспорту в тупиках повинні мати поворотні петлі або майданчики, які забезпечують можливість розвертання транспортних засобів. Їх слід розташовувати біля природних терас.
4. Уздовж діючих лісових доріг необхідно приземлювати небезпечні дерева.
5. Лісові дороги потрібно утримувати у справному стані, очищувати від снігу, криги чи сміття тощо, під час ожеледиці посипати піском, шлаком, забезпечувати відведення вод через нагірні та бокові канави, дренажні споруди тощо.
У суб'єкта господарювання, що використовує дорогу, повинні бути визначені обов'язки посадових осіб та порядок контролю за станом транспортних шляхів у лісі.
6. Дозволяється випуск на лінію транспортних засобів, які пройшли перевірку технічного стану та визнані технічно справними.
7. Тимчасові дороги для колісних тракторів дозволяється створювати з повздовжнім ухилом до 13°, для гусеничних - до 15°, якщо в експлуатаційній документації до технічних засобів конкретної моделі, що виділяється для використання, не вказані інші нормативи. Після закінчення експлуатації тракторних доріг, що не підлягають перебудові в автомобільні, вони повинні бути рекультивовані.
8. Автомобілі та колісні трактори, які працюють у гірській і горбистій місцевостях, повинні додатково оснащуватися не менше як двома упорними автомобільними колодками на одиницю транспортного засобу, у тому числі причіп, жорстким буксиром, а в період з 1 жовтня до 1 квітня, а також у разі намокання ґрунтових доріг - комплектом ланцюгів проти ковзання.
9. Перевезення лісоматеріалів та/або пиломатеріалів автомобілями без закритого кузова дозволяється лише після зафіксування лісо- та/або пиломатеріалів спеціальними стяжними ременями. Завантаження автомобіля та/або причепа лісо- та/або пиломатеріалами вище запобіжних стойок заборонено.
XIII. Вимоги безпеки під час виконання робіт на лісопромислових складах
1. Загальні вимоги
1. Вимоги цього розділу поширюються на роботи, які виконуються на нижніх, проміжних та верхніх лісоскладах, а також на первинне оброблення та штабелювання деревної сировини, що ведуться на верхніх та проміжних лісоскладах, проміжних лісовантажних пунктах.
2. Планування нижніх та проміжних лісоскладів, укладання на них штабелів необхідно здійснювати відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та цих Мінімальних вимог.
( пункт 2 глави 1 розділу XIII із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки України від 19.12.2023 р. № 19725 )
3. Роботи на лісопромислових складах слід виконувати відповідно до проектів організації робіт, затверджених роботодавцем карт технологічного процесу, інструкцій з охорони праці, експлуатаційної документації на машини, устаткування та моторний інструмент.
4. На розкряжувальних естакадах та майданчиках нижніх і проміжних лісоскладів слід не допускати виникнення захаращеності. На території лісоскладів з перезволоженими ґрунтами повинні бути понижені небезпечні для будов, споруд та комунікацій ґрунтові води або влаштований відкритий водовідвід.
5. На нижніх та проміжних лісоскладах, де вантажопідіймальні крани та інше підіймально-транспортне устаткування не обладнані грейферними або щелепними вантажно-захоплювальними органами, деревні хлисти та довгоття на буферних майданчиках слід зберігати в зафіксованому вигляді або в пачковому штабелі з вагою пакета (пачки), що не перевищує вантажопідіймальність вантажно-розвантажувальних засобів.
Дозволяється також формування розріджених рядових штабелів зі шпаціями, а також хрестоподібне укладання пакетів.
6. Пачки деревних хлистів та інших круглих лісоматеріалів, що формуються на верхніх та проміжних лісоскладах для їх подальшого навантажування після попереднього охоплювання деревної сировини канатним оснащенням, повинні формуватися з вагою, яка не перевершує тягове зусилля механізму, який натягує (підіймає) деревну сировину, охоплену канатами (стропами). Між окремими пачками, а також між кожною з них та ґрунтом або естакадою під час формування штабелів повинен залишатись простір, достатній для швидкого і надійного обхвату деревних хлистів та інших круглих лісоматеріалів канатами (стропами) з обох боків пачки.
7. Якщо в пунктах розвантажування деревини (проміжні та нижні лісосклади тощо) вантажопідіймальність розвантажувальних засобів, які не мають грейферних або щелепних захоплювальних органів, менша, ніж допустиме навантаження транспортної техніки для перевезення деревини, деревні хлисти (довгоття, сортименти) під час їх навантажування в лісі необхідно поділяти на транспортних засобах стропами на пачки, вага кожної з яких не повинна перевищувати вантажопідіймальність розвантажувального засобу. Під короткомір, що навантажується в лісі вручну, якщо він перевозиться на нижні або проміжні лісосклади чи деревообробні цехи, слід підкладати стропи і розвантажувати деревину кранами.
8. Заборонено обрубування та відпилювання залишків сучків на рухомому лісоконвеєрі, у лісонакопичувачах, на штабелях.
2. Вимоги безпеки під час розкряжування деревних хлистів
1. Розкряжування деревних хлистів моторним інструментом на нижніх лісоскладах слід проводити на розкряжувальних естакадах, а на верхніх та проміжних лісоскладах - на землі після укладання хлистів на підкладні хлисти, бруски, колоди. Направляючі (підкладні) хлисти, бруски, колоди в зоні розкряжування повинні виступати поверх настилу естакади або поверхні землі на висоту 15 - 20 см. Поверхня естакад, з яких деревна сировина подається на напівавтоматичні установки, повинна бути горизонтальною.
2. Розкряжування деревних хлистів та довгоття моторними пилками і розкряжувальними установками слід проводити після попереднього розділення пачки в один ряд. При цьому розкряжовувати слід лише ті деревні хлисти чи одиниці довгоття, які стійко лежать в один ряд на естакаді чи на підкладних колодах, що на ґрунті, за відсутності загрози їх самовільного розкочування.
Роботи слід організовувати таким чином, щоб унеможливлювалась необхідність розкряжування деревних хлистів, що лежать у штабелях, пачках, а також на шляху можливого самовільного розкочування хлистів (колод).
3. Розділення пачок деревних хлистів на естакадах нижніх лісоскладів повинно бути механізованим. Для ручного розкочування пачки деревної сировини на верхніх та проміжних лісоскладах працівники повинні бути забезпечені допоміжними пристроями (аншпугами, підвагами, баграми, кондаками, гаками тощо) і використовувати їх. Працівники, що виконують розкряжування хлистів на верхніх та проміжних лісоскладах з наявністю схилів, повинні бути додатково забезпечені прядив'яними канатами, ланцюгами або металевими канатами для прив'язування деревних хлистів, якщо ухил поверхні підкладних колод уздовж їх осей перевищує 2°.
4. Під час механізованого розкряжування та переміщення на естакаді нижнього лісоскладу деревних хлистів необхідно дотримуватись таких вимог безпеки:
вмикати розтягувальний пристрій і лебідку слід після подавання попереджувального сигналу за умови відсутності людей у зоні ймовірного переміщення деревних хлистів;
розділяти двовершинні, однобічно-сучкуваті хлисти та хлисти зі значною кривизною поступовим підтягуванням, не допускаючи їх перекочування.
5. Деревний хлист слід розкряжовувати лише тоді, коли унеможливлений дотик пиляльного ланцюга до будь-якої перешкоди.
6. У разі розкряжування хлистів моторним інструментом слід дотримуватися таких вимог:
виконувати дрібний ремонт, заміну пиляльного ланцюга або його натягування в разі вимкненого двигуна бензопили та від'єднаного від кабеля двигуна електропилки;
переходити від різу до різу з бензопилою під час роботи двигуна на малих обертах (коли пиляльний ланцюг не обертається), а з електропилкою - у разі вимкненого електродвигуна;
вимикати двигун електропилки після припинення подання струму;
звільняти затиснену в розрізі пиляльну шину бензопили після зупинки двигуна;
заправляти паливно-мастильними матеріалами бензопилу тільки за умови, коли двигун не працює, а вихлопна труба охолола, на відстані не менше ніж 10 м від людей, тварин, будов, інших технічних засобів та легкозаймистих матеріалів. У місцях заправлення пилки повинен бути вогнегасник та покривало з негорючого теплоізоляційного полотна;
дотримуватись безпечної відстані (5 м) між працюючою пилкою, розмітником хлистів або іншим працівником;
під час розкочування хлистів аншпугом вручну перебувати збоку за межами руху хлистів;
не відпилювати висячі або зігнуті частини хлиста без підкладок або підтримувальних підваг.
Зона безпеки на розкряжувальному майданчику повинна бути в радіусі не менше ніж 5 м від технічних засобів, що працюють, та деревини і допоміжних пристроїв, які рухаються.
7. Перед заправленням бензопили її поверхню слід очистити від тирси та інших займистих матеріалів. Пилці необхідно дати охолонути: узимку протягом не менше ніж 5 хвилин, улітку - не менше ніж 7 хвилин. Заправляти пилку слід з використанням лійки або інших пристосувань, що запобігають проливанню паливно-мастильних матеріалів. У разі їх проливання на пилку вона перед роботою повинна бути ретельно витерта. Заправка пилки повинна проводитись на масло-бензостійкому килимку з використанням природних сорбентів.
8. Електрокабель для живлення електромоторного інструменту на нижніх або проміжних лісоскладах повинен бути підвішений над розкряжувальною естакадою на висоті не менше ніж 3 м і закріплюватись від вертикальної осі сортувального лісоконвеєра на відстані не менше ніж 4 м. Зависання кабелю нижче як 2 м від поверхні естакади не дозволяється.
9. Під час розкряжування деревних хлистів розкряжувальними установками та круглими пилками для поперечного розпилювання (балансирними, маятниковими тощо) необхідно дотримуватись таких вимог:
працювати лише з відрихтованим диском пилки, який не має тріщин, з гарно заточеними та правильно розведеними зубцями;
перед пуском установки переконатися у відсутності сторонніх осіб біля її механізмів, у тому числі лісоконвеєрів, та подати попереджувальний сигнал;
насувати пиляльний диск на деревний хлист плавно і тільки після того, як він досягне повної частоти обертання;
подавати деревний хлист під пиляльний диск тільки тоді, коли він перебуває в крайньому неробочому положенні;
у разі виявлення несправностей (тріщини в пилці, зношення зубців тощо), а також перегріву електродвигуна та протікання масла робота негайно повинна бути припинена;
вимикати на пульті кнопки керування агрегатами розкряжувальної установки після припинення подання електроструму;
виконувати ремонт, очищення та змащення механізмів установки при виключеному рубильнику електроживлення після повної зупинки частин, які рухаються;
на рубильнику вивісити знак заборони: "Не вмикати. Працюють люди!".
10. Збирання відходів від розкряжувальних установок повинно бути механізованим.
11. Розкряжувальні установки повинні бути огороджені та зблоковані з дверима кабіни оператора, що унеможливлює вхід персоналу в кабіну під час роботи установки.
12. Натяжна станція для просування колод повинна бути огороджена.
3. Вимоги безпеки під час сортування круглих лісоматеріалів
1. Сортування круглих лісоматеріалів повинно бути механізованим.
2. Під час подавання колоди на лісоконвеєр спочатку слід звалювати на траверси її передній кінець, а потім задній. Необхідно слідкувати за тим, щоб не відбувалось перекошування ланцюга та заклинювання колод, вчасно ліквідовувати неполадки.
3. Сортувальні лісоконвеєри на нижніх лісоскладах слід автоматизувати та обладнати колодоскидачами. У разі відсутності колодоскидачів дозволяється скидання колод допоміжними пристроями (аншпугами, підвагами, кондаками). Заборонено скидати колоди ногами або руками.
4. Заборонено скидати колоди в лісонакопичувачі в разі присутності в них, між ними та навпроти них людей.
5. Управління двома або більшою кількістю послідовно зв'язаних лісоконвеєрів повинно здійснюватися таким чином, щоб пуск наступного проводився перед пуском попереднього, а їх зупинка - у зворотному напрямку.
6. Для захисту працівників від вітру та атмосферних опадів під час ручного скидання по всій довжині лісоконвеєра повинен бути навіс із суцільною стінкою, якщо лісоконвеєр розміщений у зоні переміщення вантажів, навіс не обладнується.
7. Уздовж лісоконвеєрів, розміщених на естакадах, з боку, протилежного скиданню колод у лісонакопичувачі, слід улаштовувати тротуари для проходу та роботи на лісоконвеєрах. Ширина тротуару для скидання з нього сортиментів вручну повинна бути 1,5 м, механізмами - 1,0 м. Біля виходу на тротуар слід улаштовувати сходи з поручнями. Конструкція і висота тротуару повинні унеможливлювати скочування на нього колод.
8. Для проходу від працюючого устаткування (лісоконвеєра тощо) до місць праці слід влаштовувати містки, сходи, трапи.
9. У разі використання ручного скидання колод для спускання в лісонакопичувачі повинні бути влаштовані драбини з розрахунком одна на два лісонакопичувачі. Ширина драбин повинна бути не менше ніж 0,5 м. Драбини повинні мати з одного боку поручні та закрайки.
10. Якщо лісонакопичувач призначений для прийняття деревини з двох лісоконвеєрів, робота на них повинна бути організована таким чином, щоб уникати одночасного ручного скидання колод з двох лісоконвеєрів в один лісонакопичувач.
11. Навантажувальні майданчики (верхні лісосклади) біля лісосік повинні влаштовуватися в попередньо визначених місцях відповідно до карти технологічного процесу. Навантажувальний майданчик (верхній лісосклад) повинен бути спланованим, пні і нерівності повинні бути зрізані врівень із землею.
Територія лісоскладів повинна бути очищена від кори, трісок, відрізків деревини, сміття тощо. Майданчик для укладання штабелів потрібно вирівняти та ущільнити. Ґрунт повинен бути однорідним, слід передбачити заходи з відведення поверхневих вод.
4. Вимоги безпеки під час укладання та розбирання штабелів круглих лісоматеріалів, формування транспортних пакетів
1. Типи і розміри штабелів круглих лісоматеріалів слід вибирати відповідно до прийнятого технологічного процесу і залежно від устаткування та машин, які використовуються у процесі штабелювання.
2. Для кожного штабеля повинна бути обладнана підштабельна основа з колод-підкладок або підкладок із залізобетону. Висота підштабельної основи повинна бути не менше ніж 15 см у разі вологого способу зберігання і не менше ніж 25 см у разі сухого. На слабких ґрунтах під колоди-підкладки на верхніх та проміжних лісоскладах слід вкласти суцільний настил із хмизу, гілля або залізобетонні плити.
3. У місцях, де укладають або розбирають штабелі, слід установлювати знаки безпеки з попереджувальними написами.
4. Під час формування і розбирання штабелів круглих лісоматеріалів повинна використовуватися надійна сигналізація.
5. Під час вітру швидкістю 11 м/с та більше, зливи або густого туману (видимість не перевищує 50 м) слід припиняти укладання та розбирання штабелів заввишки більше ніж 1,8 м. У разі ожеледиці потрібно уникати укладання та розбирання штабелів вантажопідіймальними засобами із стропами.
6. Штабелювання деревних хлистів та круглих сортиметрів, отриманих від рубок догляду, на верхніх лісоскладах повинно виконуватись вантажопідіймальними технічними засобами, а на нижніх та проміжних лісоскладах - кранами, лебідками або вантажопідіймальними технічними засобами.
7. Деревні хлисти необхідно вкладати в штабель на підштабельну основу. Крайні в ряді пачки хлистів повинні бути ув'язані канатом або дротом. Висота штабеля хлистів повинна бути не більше ніж: у разі вкладання щелепним навантажувачем - 3 м; кабельним краном - 6 м; мостовим, козловим, баштовим краном - 12 м. Штабелі заввишки 7 м та вище слід формувати і розбирати грейферами.
8. Деревні хлисти на проміжних та нижніх лісоскладах потрібно вкладати в штабель з відступом від кінців для формування кута нахилу штабеля не більше ніж 35°.
9. Для пакетування круглих лісоматеріалів рекомендується використовувати стропи з паспортом виробника.
10. Формувати пакети круглих лісоматеріалів слід у пакетоформувальних верстатах або лісонакопичувачах, переобладнаних під розмір стандартного пакета. Конструкція пакетоформувальних пристроїв повинна забезпечувати формування пакетів в автоматичному режимі. Формування пакетів повинно бути механізоване і здійснюватись з використанням пакетоформувальних, торцьовирівнювальних пристроїв, кранів, обладнаних торцьовими або радіальними грейферами, та інших засобів механізації, експлуатувати які потрібно відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та експлуатаційної документації до них. Якщо маса пакета сортиментів перевищує вантажопідіймальність крана, формувати пакети потрібно в напіввагоні з використанням навантажувально-розвантажувальних естакад та знімних напівстояків.
11. Торцеві і радіальні грейфери, які використовуються під час пакетування круглих лісоматеріалів, повинні бути обладнані чотирма вантажними одновитковими стропами з гачками на кінцях відповідно до технічної документації, розробленої проектною організацією.
Ручне поправляння лісоматеріалів у пакетоформувальних верстатах слід здійснювати тільки за умови виведення грейфера із зони пакетоформувального устаткування, а в лісонакопичувачах сортувальних лісоконвеєрів - після зупинки лісоконвеєра та виведення грейфера із зони лісонакопичувачів.
12. Навішування напівжорстких стропів та пакетування лісоматеріалів у лісонакопичувачах сортувального лісоконвеєра потрібно виконувати після зупинки лісоконвеєра.
Пакетування слід здійснювати за допомогою кранових підвісок, торцевих або радіальних грейферів, а за їх відсутності - одновитковими або двовитковими стропами завдовжки не менше ніж 6 м.
13. Стропування пакетів необхідно здійснювати за чотири петлі вантажних тяг. Підіймати пакет слід за всі стропувальні вузли, не використовуючи для цього інші елементи. Гак підіймального пристрою необхідно встановлювати проти центру тяжіння пакета. Стропувати та відчіплювати пакети потрібно після повної зупинки руху канату та його послаблення. Під час підіймання пакетів лісоматеріалів масою, близькою до гранично допустимої вантажопідіймальності стропів або навантажувального технічного засобу, необхідно підняти пакет на висоту 200 - 300 мм і опустити його на опорну поверхню лісонакопичувача або пакетоформувального верстата, пересвідчитись у стійкості навантажувальних машин чи устаткування, дії гальма, справності стропів і тільки після цього без відриву пакета від опорної поверхні натягнути стропи і провести замикання верхньої стяжки стропів. Стропи на пакеті повинні бути щільно затягнутими.
14. Підніматися на пакет для ув'язування верхньої стяжки потрібно тільки після натягування стропів за умови, що на поверхні пакета немає навислих та нестійких колод, а провисаючий низ пакета торкається опорної поверхні. Для піднімання стропальника на пакет стояки лісонакопичувачів і пакетоформувальних верстатів повинні бути обладнані східцями (драбинами) або опорними скобами.
Натягування стропів повинно здійснюватися тільки за сигналом стропальника за умови, що він перебуває в безпечному місці. Після стропування пакета стропальнику необхідно відійти вбік від напрямку його переміщення на відстань не менше ніж 10 м від пакета.
До місця вкладання пакета в штабель дозволяється підходити тільки тоді, коли пакет буде зупинений на висоті не більше ніж 1 м.
15. Штабелі пакетів круглих лісоматеріалів повинні бути розміщені секціями завдовжки 12 - 15 м за обсягом навантажування. У секції пакети потрібно вкладати щільно, без розривів за довжиною і шириною секції. Яруси пакетів необхідно розташовувати поступово зі зміщенням кожного наступного ярусу на половину пакета, але не вище чотирьох ярусів. Для піднімання стропальника на пакет кожна секція повинна бути оснащена пересувною драбиною завдовжки не менше ніж 2 м. Зміщення торців пакетів у штабелі лісоматеріалів однієї довжини повинно бути не більше ніж 0,1 довжини пакета.
16. У разі використання кранів для укладання штабелів та окремих пакетів робота повинна бути організована таким чином, щоб унеможливлювалось перебування людей під піднятим та переміщуваним вантажем.
17. Укладання і розбирання щільних штабелів повинно проводитись кранами з грейферами, навантажувачами із щелепними захватами, лебідками, які оснащені колодозахватами та іншими органами, які забезпечують безпеку праці, а формування - кранами та лебідками із самовідчеплювальними стропами.
18. Висота штабеля сортиментів круглих лісоматеріалів повинна бути не більше ніж 3 м у разі механізованого штабелювання та не більше ніж 1,8 м - у разі ручного штабелювання.
19. Під час укладання штабелів круглих лісоматеріалів необхідно дотримуватись таких вимог:
в один штабель допускається вкладати круглі лісоматеріали, які відрізняються за довжиною для шпилькових порід - не більше ніж на 1 м, для листяних - на 0,5 м;
міжрядні перекладки вздовж штабеля потрібно вкладати в одну лінію, а їх кінці на стиках повинні перекриватися на довжину не менше ніж 1 м;
перекладки слід вкладати симетрично до повздовжньої осі штабеля на відстані від торців колод не більше ніж 1 м з кожного боку;
міжрядні перекладки за висотою штабеля потрібно вкладати в одній вертикальній площині;
окремі колоди в штабелі не повинні виступати за його межі більше ніж на 0,5 м;
кінці рядового штабеля повинні мати ухил, для чого кожний новий ряд повинен формуватись коротшим за попередній на діаметр колоди з кожного боку. Крайні колоди кожного ряду повинні закладатись у вирубані на кінцях перекладок гнізда, глибина яких повинна бути не більше ніж половина товщини перекладок;
у кінці щільних, щільнорядових і пачкових штабелів повинні бути пристрої, які унеможливлюють довільне розкочування колод.
20. За умови укладання штабелів на березі водойми та/або на схилах необхідно попередньо встановлювати на краях (брівках) схилів упори для запобігання випадковому скочуванню колод уздовж схилу. Спускати колоди схилом у штабель слід після припинення робіт на штабелі та виходу працівників вище колод, які спускаються, або в напрямку горизонталі на безпечну відстань, не менше ніж 60 м.
21. Під час штабелювання лісоматеріалів на схилах роботи слід організовувати таким чином, щоб не доводилось супроводжувати, поправляти або затримувати рухомі колоди, а також спускати колоди схилом за допомогою гаків, перебуваючи на шляху руху колод.
22. На нижніх лісоскладах круглі лісоматеріали однієї довжини, призначені для подальшого перевезення залізницею, потрібно вкладати в один штабель.
23. У разі формування штабелів щільного укладання лебідками повинні виконуватись такі вимоги:
кінці парних перекладок, повернених у бік розбирання штабеля, повинні бути вирівняні за лінією, перпендикулярною до осі штабеля;
працівники, які перебувають на штабелі під час роботи лебідки, не повинні виходити на край штабеля та підходити до рухомого канату ближче ніж на 5 м;
на момент витягування лебідкою строп із-під розстропленої пачки працівники повинні перебувати від пачки на відстані довжини строп, але не менше ніж на 15 м;
під час переміщення перекладками пачок перекладки повинні бути закріплені між собою за довжиною штабеля металевими скобами, які не мають засмиканих кінців.
24. У разі укладання колод краном у щільні та пачкові штабелі і під час опускання пачки працівники повинні перебувати на відстані не менше ніж 10 м від місця штабелювання. До місця укладання пачки в штабель необхідно підходити тільки тоді, коли пачка буде зупинена на висоті не більше ніж 1 м. Направляти пачки та поправляти перекладки потрібно тільки баграми завдовжки не менше ніж 1,5 м. Сигнал на витягування стропів з-під покладеної на штабель пачки повинен подаватися після того, як працівники відійдуть від її країв не менше ніж на 10 м.
25. Під час укладання та розбирання штабелів потрібно виконувати такі вимоги:
не скидати колоди на штабель з поперечного або повздовжнього лісоконвеєра до встановлення напрямних накатів (спадів); кількість накатів повинна бути не менше ніж одна на кожні 2 м довжина колод, які ними пересуваються, та у всіх випадках не менше ніж дві;
не проводити одночасно роботи на сусідніх штабелях;
не перебувати ближче ніж 10 м від штабелів, що формуються або розбираються;
не слід перебувати ближче ніж 1 м від рухомого канату лебідки;
не перебувати ближче ніж 20 м від щільного штабеля під час його обвалювання лебідкою за допомогою допоміжного стропа;
уникати перебування працівника напроти блоку лебідки, що утримує робочий трос, у зоні, що обгинається ним ближче ніж на 20 м;
під час розбирання штабелів не брати колоди з нижніх рядів до того часу, поки не зняті верхні ряди;
не слід відкочувати колоди, стоячи на шляху їх переміщення.
26. Під час розбирання пачкових штабелів лебідками потрібно уникати витягування пачок з нижніх рядів, використовувати поступове розбирання або розбирання рядами із закріпленням пачок нижніх рядів штабеля у вершинній частині.
27. Під час розбирання щільних штабелів лебідками необхідно використовувати пристрої, які забезпечують безпеку робіт (ланцюгові амортизатори, колодозахвати та інше).
Не дозволяється перебування працівників на щільних штабелях або біля штабеля (ближче ніж 15 м) під час роботи лебідки. Необхідні ручні роботи на штабелі (поправляння колод, строп, формування відкосів тощо) з моменту піднімання людей на штабель до сходження з нього повинні виконуватись тільки після вимкнення лебідки.
Під час розбирання щільних штабелів повинен підтримуватись їх ухил не більше ніж кут природного розкочування колод (до 35°).
28. Розбирання небезпечних штабелів та штабелів, які похилилися, повинно проводитись тільки у світлий час доби за попередньо розробленою технологією та під особистим наглядом керівника робіт. Технологія розбирання таких штабелів повинна затверджуватись роботодавцем.
29. Стропування пачок на штабелі пачкового укладання (із використанням перекладок, які розділяють пачки по вертикалі) повинно здійснюватись за допомогою гнучких металевих прутів, які просовують у зазори між перекладками. За відсутності перекладок по вертикалі стропування пачок сортиментів повинно здійснюватись з краю кожного ряду за кінці колод, що виступають. Стропи повинні заводитись з обох кінців у глибину штабеля на відстань не менше ніж 0,5 м.
XIV. Вимоги безпеки під час будівництва, ремонту та утримання лісових доріг
1. Вимоги безпеки під час ремонту та утримання доріг для проїзду автомобілів
1. Для будівництва лісових доріг розробляють проект лісових доріг відповідно до вимог нормативно-правових актів.
Перед початком робіт усі дорожні працівники і машиністи дорожніх машин повинні ознайомитися з видимою сигналізацією, що використовується, чи подається жестами і прапорцями, порядком руху та маневруванням дорожніх машин і транспортних засобів, місцями їх розвертання, з'їздами, місцями складування матеріалів і зберігання інвентарю.
2. Очищення дороги від снігу снігоочисниками, які прикріплені до машини, слід організовувати таким чином, щоб унеможливлювалось перебування працівників на кутниках, які рухаються.
3. З настанням ожеледиці небезпечні ділянки дороги необхідно посипати сипучими протиожеледними матеріалами, сумішшю (піском, шлаком тощо). У першу чергу треба посипати круті спуски і підйоми, криві малого радіуса, ділянки з поганою видимістю, перетини доріг та інші місця, де дуже часто може виникнути потреба в терміновому гальмуванні.
Розсипати протиожеледні матеріали вручну з кузова транспортного засобу дозволяється лише після його зупинки.
2. Вимоги щодо безпечного влаштування верхньої будови лісовозних залізниць
1. Виконання робіт з улаштування верхньої будови лісовозних залізниць необхідно проводити відповідно до технічної документації.
2. Очищення залізничної колії від снігу повинно бути механізованим. На невеликих ділянках колії дозволяється її очищення від снігу вручну з обов'язковим огородженням обсягу робіт сигнальними знаками. Працівники повинні бути забезпечені яскравими жилетами зі світлоповертальними елементами та відповідними ЗІЗ.
XV. Вимоги безпеки під час первинної переробки деревини
1. Загальні вимоги
1. Для безпечного здійснення технологічних процесів первинної переробки деревини повинні забезпечуватись послідовність та узгодженість роботи устаткування, завантаженість устаткування в межах його пропускної спроможності, пожежна і вибухова безпека виробництва та охорона довкілля.
2. Первинна переробка деревини повинна здійснюватися на призначеному для цих завдань технологічному устаткуванні відповідно до його експлуатаційної документації.
3. Технологічні процеси повинні бути організовані таким чином, щоб унеможливлювався контакт працівників з частинами устаткування, матеріалами і заготовками з деревини, які рухаються із швидкістю понад 0,3 м/с.
4. Робота лісопильного устаткування, яке встановлене в поточну лінію, повинна здійснюватися відповідно до встановленої в технологічному процесі послідовності. Лінія повинна бути оснащена системою блокування, яка повинна забезпечувати задану послідовність роботи.
2. Вимоги безпеки під час корування круглих лісоматеріалів
1. Проходи перед корувальним верстатом і за ним повинні мати огородження, зблоковані з пусковими пристроями подавального і приймального конвеєрів.
2. Робоче місце оператора повинно бути надійно захищене і вибране з таким розрахунком, щоб був забезпечений максимальний огляд процесу корування. Дозволяється використання дзеркал для спостереження за рухом лісоматеріалів, що коруються.
3. Перед подавальним механізмом верстата повинен бути встановлений обмежувач максимального діаметра колод. Дозволяється суміщення його з обмежувачем небезпечного розгойдування колод під час процесу корування.
4. Подавальні і приймальні вали верстата повинні мати гострі шеврони і шипи, які необхідно систематично очищати, щоб запобігти прокручуванню колоди під дією корознімачів.
5. Послідовність запуску устаткування повинна бути такою: спочатку вмикають пневмотранспортну установку для видалення відходів і робочий орган, який повинен набрати робочу швидкість, а потім - конвеєри подання і виведення колод.
