Про затвердження Мінімальних вимог щодо безпеки і здоров’я на роботі працівників лісового господарства та під час виконання робіт із зеленими насадженнями

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", пункту 9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Мінімальні вимоги щодо безпеки і здоров'я на роботі працівників лісового господарства та під час виконання робіт із зеленими насадженнями, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13 липня 2005 року № 119 "Про затвердження Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 року за № 1084/11364.

3. Департаменту праці та зайнятості забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економіки України згідно з розподілом обов'язків.

 

 

1. Ці Мінімальні вимоги встановлюють загальні вимоги до безпечного виконання всіх робіт, пов'язаних з веденням лісового господарства та лісової промисловості, а також робіт із зеленими насадженнями.

2. Ці Мінімальні вимоги поширюються на працівників та суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, організаційно-правової форми та видів економічної діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а саме:

виконують лісовпорядкувальні та вишукувальні роботи, створюють лісові і захисні насадження, доглядають за ними, здійснюють захист насаджень від хвороб, шкідників та пожеж;

будують і експлуатують лісові дороги;

виконують лісосічні, лісогосподарські, трелювальні, лісотранспортні та лісоскладські роботи, роботи з розчищення просіки для повітряних ліній електропередачі, трубопроводів тощо;

здійснюють заготівлю живиці, пневого осмолу та інше первинне перероблення заготовленої деревини;

виконують роботи в малій лісохімії;

є відповідальними за утримання та збереження зелених насаджень балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, підприємств, організацій та установ, на території яких розташовані зелені насадження.

3. У цих Мінімальних вимогах терміни вживаються в таких значеннях:

балансоутримувач - спеціально уповноважений на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади суб'єкт господарювання, який відповідає за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях господарства;

безпечні погодні умови - погодні умови, за яких на деревах відсутній сніг та/або ожеледь (лід), ожеледиця на замерзлому ґрунті, а швидкість вітру не перевершує 5,2 м/с, за відсутності опадів та туману, видимість при яких становить більше ніж 50 м;

болотна сплавина - шар торфу, трави, моху, а іноді й кущів та невеликих деревець, що утворюється після заростання застояних водойм, озер, ставків, стариць та вигинів рік;

болотні вікна - незначні за розмірами ділянки болота, часто менші ніж 1 кв. метр, на яких болотна сплавина не накриває воду та/або грузький мул. Як правило, вкриті яскравою рослинністю, яка відрізняється від оточуючого її трав'яного покриву;

вертикаль схилу - напрямок уздовж схилу, перпендикулярний його горизонталі;

верхній лісосклад - лісопромисловий склад, розташований біля лісовозної дороги (автомобільної, залізничної вузької колії) чи водного об'єкта і призначений для тимчасового зберігання деревної сировини, її навантажування на транспортні засоби для подальшого вивезення на нижні лісопромислові склади або пункти споживання, проміжні лісосклади, та за необхідності - її обробки (очищення дерев від гілок і сучків, повного чи часткового розкряжування, корування тощо);

відходи - невикористані порубкові рештки та заготовки завдовжки до 27 см інших видів деревини та деревних матеріалів завдовжки до 30 см;

візир - смуга завширшки до 0,3 м, яку прорубують у лісі паралельно одній із сторін кварталу для розмежування території на окремі таксаційні ділянки (візир таксаційний), відмежування лісосік або виділених у їх межах ділянок, у місцях наміченого розташування трелювальних, порожнякових тракторних та під'їзних шляхів тощо;

внутрішні зони безпеки - смуги лісу на території лісосіки, що виділяються вздовж границь, намічених до першочергового використання верхніх лісоскладів, проміжних лісовантажних пунктів, а також діючих шляхів транспорту. Їх ширина повинна становити не менше ніж подвійна висота найвищих дерев;

гідроманіпулятори - механізми, які можна встановити на вантажні автомобілі, трактори, спеціалізовані дорожні платформи тощо, які призначені для захоплювання різного роду вантажів з подальшим їх вантаженням (розвантаженням) за допомогою спеціальних вантажозахоплювальних пристроїв (робочих органів), для привода яких використовують гідравлічні об'ємні передачі;

деревна ламань - верхівки, гілки та сучки дерев, які повністю відламались від дерева-носія, але зависли на ньому або сусідньому дереві чи впали на землю;

деревна сировина - повалені дерева, деревні хлисти, довгоття, круглі і колоті лісоматеріали, пнева і подрібнена деревина, а також відходи лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки, призначені для перероблення чи використання як палива;

ділянка - обмежена (визначена) у натурі частина лісосіки;

деревний хлист (хлист) - стовбур поваленого дерева, очищений від гілок, верхівки і пневої частини;

довгоття - відрізок хлиста, який має довжину, кратну довжині потрібних сортиментів з припуском на оброблення, і потребує додаткового розкряжування;

додаткова робоча територія лісозаготівельної бригади (додаткова робоча територія) - територія, що виділяється за межами лісосіки, на якій лісозаготівельна бригада в доповнення до робіт на території лісосіки виконує лісосічні та інші роботи. Додаткова робоча територія може включати:

верхні лісосклади та проміжні лісовантажні пункти;

відрізки транспортних шляхів (тракторних, у тому числі порожнякові, автомобільних, під'їзних та залізничних вузької колії, водних об'єктів) та діючих стежок, які з'єднують верхні лісосклади з нижніми або пунктами споживання деревної сировини, базування працівників, техніки та гужового транспорту, які виділяються для лісосічних робіт, вивезення деревини та обслуговування бригади, якщо до їх побудови, реконструкції, ремонту чи утримання залучається лісозаготівельна бригада під час проведення лісосічних робіт;

елементи технологічного облаштування бригади (місця стоянки засобів виробництва, зберігання паливно-мастильних матеріалів, заправлення ними технічних засобів, відпочинку коней тощо);

задіяні в технологічному процесі стежки;

трелювальні шляхи (волоки, траси канатних установок, наземні лісоспуски, озера, притоки річок та інші водні об'єкти), які з'єднують верхні лісосклади, а іноді проміжні лісовантажні пункти з лісосіками, або ті, що окремими відрізками розташовуються за межами лісосік;

зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження (міські ліси, парки, бульвари, сквери, сади, газони, квітники тощо, а також інші дерева, які ростуть окремо та чагарники) на визначеній території населеного пункту;

зелені насадження спеціального призначення - насадження біля транспортних магістралей і вулиць, на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств, за межами охоронних зон газопроводів, повітряних ліній електропередавання і повітряних ліній зв'язку, лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населених пунктів;

злам - частина відламаного стовбура дерева або відчахненої товстої гілки, що повністю не відділилась від дерева-носія, висить на ньому чи ще й одночасно на іншому дереві або спирається на землю верхівкою;

зовнішні зони безпеки - території, що виділяються вздовж елементів додаткової робочої території лісозаготівельної бригади та побутового приміщення, а також навкруги границь лісосіки, за винятком тих, уздовж яких найбільш небезпечні дерева необхідно прибирати з боку лісосіки, якщо остання розробляється за правилами вітровально-буреломної;

карта технологічного процесу розроблення лісосіки - основний документ лісового господарства, який складається до початку проведення лісосічних робіт, визначає встановлену для розроблення лісосіки технологію та відображає лісосічні, екологічні та організаційні вимоги до виконання технологічних операцій за допомогою безпечних методів виконання робіт;

координатний захист - дерев'яні, синтетичні або металеві дуги, що кріпляться до кінців осей возів, конструкцій причепа або опленей саней і призначені для зміщення вбік названих рухомих засобів у разі притиснення їх до дерев чи інших перешкод під час руху, відтиснення вбік людини, яка потрапила в небезпечну зону;

координатор з питань безпеки праці - працівник або юридична особа (суб'єкт господарювання, з яким укладено договір, що має у своєму складі фахівця з підтвердженою кваліфікацією), на яку наказом чи розпорядженням замовника або керівника суб'єкта господарювання покладено спеціальні повноваження щодо організації, здійснення контролю та моніторингу за безпечним виконанням робіт у сфері безпеки та здоров'я працівників на роботі;

круглий лісоматеріал - деревні хлисти, довгоття та круглі сортименти;

лісовантажний пункт - визначена територія складу під круглі лісоматеріали, які вкладаються у штабелі;

лісові дороги - дороги, розташовані на лісовій території, які перебувають у віданні лісових господарств та поділяються на лісовозні, лісогосподарські і гірські;

лісокультурні роботи - роботи зі штучного створення лісових насаджень, які включають збирання та оброблення лісового насіння, обробіток ґрунту в лісорозсадниках та місцях вирощування лісу, висівання обробленого насіння в підготовлений ґрунт або пересаджування в нього молодих рослин, догляд за ними шляхом механічного оброблення ґрунту або іншими способами, що протидіють розвитку небажаної рослинності в місцях штучного вирощування дерев;

лісосічні роботи - комплекс основних технологічних операцій із заготівлі деревини та виробничих операцій з обробки і переміщення лісоматеріалів, що заготовлюються, а також підготовчих і допоміжних операцій під час виконання робіт на лісосіці;

лісосіка - частина лісу, відведена для головного користування та рубання з метою догляду за лісом і лісокористування;

мала лісохімія - виробництво хвойної олії та вуглевипалювання, смолоскипидарне та дьогтярне виробництво;

небезпека - потенційна властивість, притаманна об'єкту, діяльності, робочому обладнанню або факторам робочого середовища, що може спричинити шкоду здоров'ю або життю працівника;

небезпечна зона звалювання дерев - територія навколо дерева під час його звалювання. Її радіус визначається за подвійною висотою найвищих з них, але повинен становити при прорідженнях, прохідних, санітарних та рубках головного користування не менше ніж 50 м на рівнині і 60 м на схилах. Якщо крутість схилу перевищує 15°, небезпечна зона звалювання дерев розповсюджується до підніжжя схилу з відстанню 60 м в обидва боки від вертикалі, на якій приземляється дерево;

небезпечні дерева - дерева з гнилизною, вигорілою чи механічно ушкодженою більше ніж на 0,4 діаметра частиною стовбура; сухостійні (поступово відмерлі), завислі, з видимими давніми тріщинами в стовбурі; переламані та розчахнені, злами та відчахнуті стовбури, конкуренти від яких не відокремлені від дерева-носія, вивернені з корінням, що не лежать на землі, нахилені під кутом понад 30° у результаті ушкодження кореневої системи, повного чи часткового відриву її від ґрунту або перенасичення ґрунту вологою, дерева, що підтримують злами сусідніх дерев, злами, що відокремились від дерева-носія, але верхівкою чи стовбуровою частиною вгрузли в землю в положенні, близькому до вертикального, іноді спираючись на дерева, що підтримують; дерева "двойчаки", один стовбур якого має ознаки гнилизни та відмерлої деревини;

небезпечні території (території з наявністю небезпечних дерев) - території, що створюються в місцях можливого самовільного падіння небезпечних дерев та збитих при падіннях цих дерев завислих на деревах верховіть та гілок, інших небезпечних предметів. Межі небезпечних територій встановлюються на відстані від неприземлених небезпечних дерев, що дорівнює їх подвійній висоті, але не менше ніж 50 м у пристигаючих, стиглих та перестиглих деревостанах, 40 м у середньовікових, 30 м у молодняках та на не вкритих лісом землях. На схилах крутістю понад 15° межі небезпечних територій поперек схилу та в бік його підніжжя встановлюються на 10 м далі;

небезпечний професійний фактор - фактор робочого середовища, вплив якого на працівника в певних умовах може призвести до травми, раптового погіршення здоров'я працівника або його смерті;

нижній лісосклад - виробничий майданчик лісового підприємства, на якому здійснюють приймання, розвантаження та перероблення деревної сировини, її сортування, а частково і перероблення, зберігання лісової продукції, її відвантаження споживачам та/або транспортування в деревообробні цехи ділових лісоматеріалів, дров'яної деревини для технологічних потреб;

основна територія лісосіки (основна територія) - частина лісосіки, за винятком зайнятої виділеними для першочергового використання верхніми лісоскладами та проміжними лісовантажними пунктами, діючими шляхами транспорту та внутрішніми зонами безпеки;

пасіка - частина ділянки, з якої звалені дерева або стовбури трелюють по одному трелювальному волоку;

пачка дерев - дерева (стовбури, сортименти), зібрані разом для подальшого оброблення або переміщення;

пеньок "ламанець" - дерево, у якого принаймні 25 % стовбура з боку верхівки відламалось та відділилось під час падіння на нього інших дерев або безпосередньої дії стихійних явищ природи, або в результаті лісосічних робіт;

під'їзні шляхи - порожнякові тракторні шляхи та тракторні дороги або трелювальні волоки з шириною проїзної частини, її поперечним та поздовжнім ухилами, а також радіусами кривих у плані, допустимими за сприятливих погодних умов для переїздів автомобілів з вантажем;

підгірна небезпечна зона - територія, що розташована між лісосікою та підніжжям схилу крутістю понад 15°. Її межі поперек схилу збігаються з вертикалями, що розташовані щонайменше на 60 м від границь лісосіки і є продовженням границь зовнішніх зон безпеки, які виділяються на одних горизонталях з лісосікою;

підготовчі роботи на лісосіці - технологічні операції (заходи) зі створення необхідних безпечних умов праці на лісосіці (ділянках, пасіках) перед виконанням основних лісосічних робіт, підготовка навантажувальних пунктів, облаштування елементів технологічного облаштування бригади, вибір трас вусів лісовозних доріг, монтаж та демонтаж обладнання тощо;

порожняковий тракторний шлях - шлях, який прокладається на схилах для переміщення ненавантаженого трелювального трактора;

приземлення дерева - операція, що проводиться після звалювання (стягування) дерева і забезпечує стійке прилягання всього стовбура до землі;

проміжний лісовантажний пункт - майданчик, на якому закінчується трелювання деревини з використанням одних засобів виробництва і продовжується із застосуванням інших (тракторів, канатних установок тощо). Проміжний пункт може використовуватись також для часткового первинного оброблення деревної сировини, короткотермінового її зберігання;

проміжний лісосклад - лісопромисловий склад, на якому закінчується вивезення деревної сировини одними транспортними засобами і починається іншими (на нижні лісосклади або пункти перероблення чи споживання). Влаштовується для тимчасового зберігання деревної сировини;

система GPS моніторингу - сукупність радіоелектронних засобів, що дозволяє визначати положення та швидкість руху об'єкта на поверхні Землі або в атмосфері;

трелювання - переміщення дерев, хлистів або сортиментів від місця звалювання до лісовантажного пункту;

тріски - матеріал, що одержується шляхом подрібнення деревної сировини спеціальними рубильними машинами до встановлених розмірів;

форвардер - вантажний транспортний засіб, що використовується під час лісозаготівельних робіт як багатоопераційна лісозаготівельна машина і виконує роботи з навантаження, розвантаження, сортування, вивезення круглих лісоматеріалів на верхній (проміжний) лісосклад за допомогою крана-маніпулятора з грейферним вантажозахоплювальним пристроєм (захватом);

харвестер - багатоопераційна лісозаготівельна машина, призначена одночасно виконувати ряд технологічних процесів під час усіх видів рубок, а саме: звалювання дерев; сколювання, зрізування гілля та сучків; розкряжування стовбура дерева на круглі лісоматеріали; їх сортування в межах волоку за допомогою крана-маніпулятора та харвестерної головки;

харвардер - багатоопераційна лісозаготівельна машина, яка використовується одночасно як вантажний транспортний засіб та виконує ряд технологічних операцій та процесів під час усіх видів вирубок;

шпація - проміжок між укладеними деревними хлистами, довготтями, сортиментами, пиломатеріалами або заготовками у штабелі, достатній для протягування через нього стропів з обхватом пачки з двох її сторін.

1. Небезпеки, пов'язані з несприятливими природними виробничими чинниками:

зовнішні метеорологічні чинники (вітер, опади, гроза, сонячна радіація, низька або висока температура зовнішнього повітря, ожеледиця, глибокий сніг на землі та сніг і ожеледь, які зависли на деревах, будівлях чи спорудах, тощо);

складні рельєфні, гідрологічні і ґрунтові умови (круті схили, осипи, обвали, каменепади, селі, зсуви, карстові вирви, повені, рідкий мул, болота та втоплені в них предмети, гірські ріки і водостоки);

небезпечні дерева (гілки, частини дерев) під час їх самовільного падіння та дерева, що звалюються.

2. Фізичні види небезпек:

рухомі машини і моторні інструменти (їх елементи);

рухомі частини виробничого устаткування;

приведені в рух частини дерев;

рухомі матеріали, вироби, деталі, заготовки та їх уламки, стружка;

різальний інструмент;

конструкції, які руйнуються;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони, наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони, теплове проміння;

підвищена чи знижена температура поверхні устаткування, матеріалів і заготовок;

підвищений рівень шуму або вібрації на робочому місці;

підвищений рівень інфразвуку;

підвищений рівень ультразвуку;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищена чи знижена іонізація повітря;

підвищений рівень іонізуючого випромінювання в робочій зоні;

підвищений рівень радіаційного фону;

електричний струм;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

підвищений рівень напруженості електричного поля;

підвищений рівень напруженості магнітного поля;

відсутність або нестача природного освітлення;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

знижена контрастність;

прямий і відбитий блискіт;

підвищена пульсація світлового потоку;

підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

підвищений рівень інфрачервоної радіації;

радіаційне забруднення робочої зони;

гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях матеріалів, заготовок і деталей, інструментів і устаткування;

слизькість мокрих та обмерзлих поверхонь пересування;

розміщення робочого місця на висоті більше ніж 1,3 м відносно поверхні землі (підлоги).

3. Небезпеки, пов'язані із хімічними небезпечними та шкідливими виробничими чинниками:

токсичні;

подразнювальні;

сенсибілізувальні;

канцерогенні;

алергенні.

4. Небезпеки, пов'язані з біологічними небезпечними та шкідливими виробничими чинниками:

хижі звірі (інші тварини), отруйні плазуни, павуки, кліщі, комахи тощо;

отруйні і подразнювальні рослини, їх плоди та пилок;

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності;

неорганічні подразники.

5. Небезпеки, пов'язані з психофізіологічними небезпечними та шкідливими виробничими чинниками:

фізичні перевантаження (статичні і динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

6. Джерелами небезпек під час виконання робіт також можуть бути:

нерегламентовані режими роботи технологічних систем і устаткування та помилкові дії працівників;

технологічні транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, лісова продукція, що рухаються;

пожежі, вибухи та інші аварії;

інженерні комунікації;

устаткування, яке працює під тиском та електричною напругою;

легкозаймисті і токсичні речовини;

ручні роботи, що спричиняють фізичні і нервово-психічні перевантаження;

протиправні дії третіх осіб;

наявність вибухонебезпечних предметів на територіях та об'єктах, забруднених та/або ймовірно забруднених ними.

7. Під час планування та проведення робіт необхідно застосовувати методи оцінювання професійних ризиків.

Обраний метод оцінювання професійних ризиків повинен:

бути обґрунтованим і доречним для можливих ситуацій чи організацій;

забезпечувати отримання результатів у формі, яка дасть змогу розуміння характеру професійного ризику та способу його оброблення;

бути таким, щоб його застування можна було простежити, відтворити чи перевірити.

Необхідно враховувати подальший вплив та взаємозалежність між професійними ризиками, щоб під час керування одним ризиком не створювати недопустимі ситуації з іншими ризиками.

8. Кожен працівник повинен дбати про свою власну безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я осіб, на яких можуть вплинути його дії чи бездіяльність під час роботи, відповідно до пройденого ним навчання, інструктажів та вказівок чи завдань роботодавця.

Для цього працівники повинні, зокрема, відповідно до пройденого навчання та вказівок роботодавця:

правильно і за призначенням використовувати устаткування, апаратуру, інструменти, небезпечні речовини, транспортні та інші засоби праці;

правильно використовувати надані йому в розпорядження засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) та після використання повертати їх на передбачене для цього місце;

за своєю ініціативою не відключати, не змінювати або не переставляти захисні пристосування, особливо ті, що встановлені на машинах, установках і спорудах, використовувати ці пристосування тільки за призначенням;

негайно повідомляти роботодавцю або працівникам, наділеним функціями щодо безпеки та здоров'я, про будь-яку виробничу ситуацію, щодо якої вони мають обґрунтовані підстави вважати, що вона становить серйозну і безпосередню загрозу безпеці і здоров'ю, а також про будь-який помічений дефект у захисній системі.

9. Роботи в лісових масивах, що ймовірно забруднені та забруднені вибухонебезпечними предметами, а також у тих, що розташовані поруч з тимчасово окупованими територіями, у зонах, де проводились воєнні (бойові) дії та/або які перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), необхідно розпочинати після проходження процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

1. На території виробничих майданчиків суб'єктів господарювання необхідно дотримуватись таких вимог:

розташування виробничих і допоміжних будівель та споруд повинно відповідати технологічному процесу виробництва. Територія виробничих майданчиків повинна бути рівною, спланованою таким чином, щоб був забезпечений відвід поверхневих вод від будівель, споруд, проїздів, пішохідних доріжок;

територія постійних виробничих майданчиків повинна бути огородженою;

у місцях в'їзду на огороджену територію повинні бути встановлені схеми руху транспортних засобів та пішоходів, знаки безпеки руху;

для зберігання різних матеріалів і вантажів на території суб'єкта господарювання треба передбачити спеціальні майданчики, за необхідності оснащені стелажами і підставками;

траншеї та інші споруди, влаштовані для виробничих потреб, слід закрити чи огородити, а в темний період доби забезпечити їх освітлення;

проїзна частина доріг та пішохідні переходи повинні систематично очищатися від бруду та снігу, а в темний час доби освітлюватися;

у місцях перехрещення залізничних колій з пішохідними та автомобільними шляхами повинні бути влаштовані переходи і переїзди через залізничні колії, обладнані попереджувальними знаками і світлозвуковою сигналізацією;

ширина автомобільних шляхів, облаштованих на території виробничих майданчиків, повинна визначатися залежно від типу використовуваних автомобілів чи тракторів і категорії дороги. В усіх випадках ширина проїзної частини повинна бути на 1 м більше за ширину використовуваних машин чи інших рухомих транспортних засобів;

ширина пішохідних проходів повинна бути не менше ніж 1,5 м; за інтенсивності пішохідного руху менше ніж 100 людей на годину, в обох напрямках дозволяється влаштування проходів завширшки 1 м;

швидкість руху транспортних засобів на під'їзних шляхах і проїздах не повинна перевищувати 10 км/год, у виробничих приміщеннях 5 км/год;

швидкість руху залізничного транспорту не повинна перевищувати 5 км/год;

на території повинні бути встановлені дорожні знаки;

виходи із приміщень, які розташовані поблизу залізничної колії, повинні бути паралельними їй. У разі влаштування виходів із приміщень у напрямку, перпендикулярному залізничній колії, перед виходами повинні бути встановлені огороджувальні бар'єри завдовжки не менше ніж 5 м у кожен бік від виходу. Огороджувальні бар'єри потрібно також встановлювати в місцях виїзду рухомого складу на залізничні колії, видимість яких обмежена будівлями та спорудами;

місця відпочинку, переходи та переїзди (за винятком агрегатних лісових машин зі спеціально укріпленими кабінами) повинні розміщуватися в обхід небезпечних територій;

небезпечні зони на території постійних виробничих майданчиків, на внутрішніх транспортних шляхах, переходах, у виробничих приміщеннях, на спорудах і робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки та огороджені;

перед переїздом робочих машин, тракторів і агрегатів через штучні споруди необхідно за допомогою дорожнього знака перевірити відповідність дозволеної вантажопідіймальності споруди до маси агрегата, що переміщується, та візуально впевнитися у справності штучної споруди;

зупиняти транспортні засоби слід у місцях, які є зручними для безпечної посадки та висадки в кабіну оператора (машиніста);

у разі виявлення на території робочої зони (об'єкта) вибухонебезпечних предметів (снарядів, бомб, мін тощо) усі роботи слід негайно припинити, межі ділянки позначити відповідним застережним знаком та знаком заборони "Обережно! Небезпека вибуху", організувати охорону та звернутись до уповноважених органів у сфері протимінної діяльності;

побутові приміщення (вагончики), які використовуються для відпочинку та обігріву бригади на лісосіках, повинні утримуватися в належному санітарному стані, чистоті; інструмент під час перевезення повинен бути укладений і запакований таким чином, щоб уникнути небезпеки травмування людей чи пошкодження техніки та інших матеріальних цінностей; на підлозі не повинно бути сторонніх предметів, які б заважали вільному пересуванню приміщенням; для запасних частин та ганчірок слід передбачати окреме місце зберігання (ящик).

2. У виробничих приміщеннях, на постійних робочих місцях, у робочих зонах, у місцях для відпочинку та на території виробничих майданчиків необхідно впроваджувати заходи щодо зниження рівня вмісту шкідливих речовин у повітрі, шкідливого впливу шуму, вібрації та інших шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища на працівників.

3. Керівник суб'єкта господарювання на основі результатів оцінювання професійних ризиків повинен розробити та вжити необхідних запобіжних заходів для забезпечення належного стану безпеки та умов праці на робочих місцях.

Зазначений результат оцінювання професійних ризиків повинен періодично оновлюватись, насамперед, якщо відбулися значні зміни, внаслідок яких оцінка могла втратити актуальність (відповідність дійсності), або в разі перевищення рівня впливу на працівників шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища за результатами лабораторних досліджень.

4. Порядок виконання робіт суб'єктами господарювання на території лісосік (ділянках, об'єктах тощо) замовника оформлюється договором між замовником та виконавцями робіт з визначенням координаторів з питань безпеки праці, які відповідальні за безпеку їх виконання.

5. Під час проведення лісосічних та інших робіт двома або більше суб'єктами господарювання замовник зобов'язаний забезпечити організацію належного контролю та моніторингу за безпекою та здоров'ям працівників суб'єктів господарювання на території лісосік (ділянок, об'єктів тощо).

З цією метою до початку виконання робіт замовник залежно від кількості суб'єктів господарювання та виконавців робіт призначає одного або кілька координаторів з питань безпеки праці.

Координатором з питань безпеки праці призначається особа з числа посадових осіб замовника, яка пройшла навчання та перевірку знань з питань безпеки праці та має відповідну підготовку для виконання своїх функціональних обов'язків.

6. Координатор з питань безпеки праці, призначений замовником, має право:

безперешкодного доступу до місць виконання робіт суб'єктів господарювання, які використовують найману працю на території (лісосіках, ділянках, об'єктах) замовника, з метою здійснення моніторингу за станом безпеки праці на робочих місцях та контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, а також усунення ними раніше виявлених порушень, зазначених в акті;

вимагати від працівників знання та виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та актів роботодавця з безпеки та здоров'я працівників на роботі, використання робочого обладнання за призначенням, правил користування засобами колективного та індивідуального захисту, що безпосередньо стосуються виконуваної ним роботи;

вимагати від роботодавців, що організовують та виконують роботи на території замовника, дотримання мінімальних вимог щодо безпеки і здоров'я працівників на роботі, контролювати дотримання вимог інших правил, рекомендацій, інструкцій з безпеки та здоров'я працівників на роботі. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників;

вимагати від роботодавця забезпечення працівниками обов'язкового проходження у встановленому законодавством порядку медичних оглядів та навчання з питань безпеки та здоров'я працівників на роботі;

вимагати від роботодавця негайного усунення наявних порушень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці.

7. У разі наявності обґрунтованої безпосередньої загрози здоров'ю чи життю працівників координатор з питань безпеки праці має право вимагати від роботодавців ужиття заходів, які підлягають негайному виконанню, включаючи зупинку, припинення, обмеження виконання робіт, використання робочого обладнання, робочих місць/зон, будівель, споруд, приміщень, а також заборону застосування небезпечних речовин.

8. У разі неусунення роботодавцем у визначений термін раніше виявлених порушень вимог законодавства у сфері безпеки праці координатор з питань безпеки праці повідомляє замовника, а замовник інформує про це територіальний орган Держпраці за місцем виконання робіт. Замовник також має право призупинити або припинити дію договору із суб'єктом господарювання на виконання робіт до повного усунення виявлених порушень.

9. Координатор з питань безпеки праці зобов'язаний:

координувати питання дотримання працівниками безпечного виконання робіт, пов'язаних з веденням лісового господарства та лісової промисловості, а також робіт із зеленими насадженнями відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів з безпеки праці;

надавати рекомендації щодо методів та способів безпечного виконання робіт між співвиконавцями, виконавцями та замовником, зокрема тих, які створюють пряму та потенційну небезпеку для працівників під час їх перебування та виконання робіт на території замовника;

координувати дії осіб, відповідальних за безпеку праці, щодо вжиття ними всіх запобіжних заходів з метою мінімізації шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу та усунення професійних ризиків на робочих місцях суб'єктів господарювання, задіяних у виробничому процесі;

за необхідності пропонувати внесення змін до інструкцій з безпеки праці для професій та видів робіт працівників лісового господарства, карт технологічного процесу розроблення лісосіки та карт технологічного процесу на лісокультурні роботи щодо безпечного виконання відповідних робіт;

погоджувати безпечні способи праці під час виконання операцій технологічного процесу з відповідальним за безпеку праці лісосіки, зокрема, передбачені в картах технологічного процесу, та перевіряти їх виконання;

брати участь у нарадах, засіданнях, тренінгах, круглих столах, що стосуються розроблення проектної документації та безпечного виконання робіт у лісовій промисловості; отримувати від посадових осіб суб'єктів господарювання (головного інженера, головного лісничого, лісничого тощо) інформацію та документи, необхідні для виконання своїх обов'язків.

10. Роботодавець повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку виконання лісосічних робіт надіслати до територіального органу Держпраці за місцем виконання робіт інформацію про місце та час виконання робіт в одному з таких випадків:

планується виконання робіт з ушкодженими стихійними природними явищами насаджень (вітровально-буреломні лісосіки);

на роботах одночасно буде зайнято понад 10 працівників суб'єкта господарювання (суб'єктів господарювання);

у разі значної зміни інтенсивності робіт.

1. Лісогосподарські, сільськогосподарські технологічні транспортні засоби, які використовуються на лісогосподарських і лісозаготівельних роботах, повинні бути справними, непереобладнаними, відповідати технічній документації заводу-виробника.

Кабіни технологічних транспортних засобів, що трелюють деревину з використанням чокерного оснащення, повинні додатково укріплюватись металевими решітками з боку лебідки з метою захисту машиніста (оператора) від можливих ударів уламків деревини, чокерів, канатів.

2. Під час заготівлі деревини технологічними транспортними засобами необхідно дотримуватись вимог безпечної експлуатації машин з урахуванням виникнення ймовірних небезпек та ризиків на робочих місцях.

Під час експлуатації машин забороняється:

виконувати технічне обслуговування, ремонт та налагодження технологічного устаткування під час роботи двигуна;

працівникам перебувати під технологічним обладнанням, що підняте;

заїжджати на ухили, що перевищують значення, вказані в технічній документації з експлуатації конкретного типу машин;

палити в кабіні, зокрема під час заправки машини і гідросистеми;

працювати в промасленому, просоченому паливними речовинами одязі;

керувати гідророзподільниками за межами кабіни;

залишати робочий орган (стрілу, штовхач та інше) в піднятому положенні;

виконувати роботу в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимоги щодо безпечної експлуатації харвестера:

під час звалювання дерев мінімальний розрив повинен становити:

між машиною, що виконує валку лісу, та іншими машинами - розмір подвійної висоти дерева, що звалюється, але не менше ніж 50 м;

між машиною, що виконує валку лісу, та працівниками, які працюють на лісосіці - не менше ніж 90 м;

в'їзд (вхід) у небезпечну зону незалежно від технології дозволяється лише за умови подання сигналу оператором (машиністом), який виконує валку дерев, їх очищення і розкряжування хлистів. Під час виявлення порушення небезпечної зони робота на машині повинна бути негайно зупинена;

під час виконання лісосічних операцій необхідно дотримуватись вимог щодо волоку, технологічного коридору для подальшої роботи трелювально-транспортної машини (форвардера). Ці вимоги полягають у спилюванні дерев у створі руху врівень із землею, формуванні ширини волока, технологічного коридору на пасіці або її ділянках відповідно до вказівок технологічної карти;

витримка мінімального безпечного для руху форвардера радіусу повороту становить не менше ніж 30 м;

не дозволяється виконувати валку дерев, діаметр яких більше ніж зазначено в технологічній документації щодо експлуатації машини;

не допускається переміщення машини під час виконання спилювання, обрізки сучків і розкряжування.

Вимоги щодо безпечної експлуатації форвардера:

рух машини необхідно здійснювати за траєкторією руху харвестера;

розвороти машини здійснювати там, де немає пнів та інших перешкод;

рух вниз по схилу і подолання перешкод виконувати на першій передачі, переїжджати через повалені дерева або їх частини під прямим кутом до них, а через канави і рови - під кутом 15 - 20°;

не залишати машину на схилі, а в разі вимушеної тимчасової зупинки загальмувати, підкласти під колеса упори, технологічне обладнання опустити;

забороняється різко гальмувати і повертати машину та технологічне обладнання;

висовувати голову з кабіни під час роботи;

працювати в машині з відчиненими дверима і вибитими шибками;

круті спуски і підйоми необхідно долати тільки на передачах робочого діапазону з ввімкненими двигуном та муфтою зчеплення;

виконання різкого гальмування та поворотів, перемикання швидкості машини з вантажем на спусках заборонено;

від'єднання гідравлічних рукавів високого тиску від циліндра робочих органів необхідно здійснювати після їх розкриття або опускання.

Вимоги щодо безпечної експлуатації харвардера:

під час експлуатації харвардера ним спочатку виконується ряд технологічних процесів і операцій як харвестером шляхом установлення (монтажу) на кран-маніпулятор харвестерної головки з відповідними технічними характеристиками;

під час виконання функцій форвардера на харвардері на його кран-маніпулятор установлюється (монтується) грейферний вантажозахоплювальний пристрій (захват);

установлення, монтаж та заміна робочих органів харвестерної головки та грейферного вантажозахоплювального пристрою (захвату) здійснюються оператором чи механіком у процесі експлуатації базової машини відповідно до вимог інструкцій з експлуатації;

харвестерні головки можна встановлювати також на інші самохідні машини, трактори, екскаватори, які мають відповідні технічні характеристики і не суперечать інструкції з експлуатації таких машин.

Під час виконання на харвардері технологічних процесів і операцій харвестера слід дотримуватися вимог безпеки.

3. Загальні вимоги до лісопромислових тракторів, машин і устаткування є обов'язковими для дотримання під час використання зазначених технологічних робіт. Вони повинні доповнюватись експлуатаційною документацією до технічних одиниць конкретних марок.

4. Система управління сортувальними конвеєрами лісоматеріалу на нижніх лісоскладах повинна забезпечувати пуск і зупинку механізму приводу з будь-якого місця за всією довжиною конвеєра.

5. Лебідки, які використовуються під час заготівлі лісу, повинні відповідати технічній документації заводу-виробника, бути обладнані звуковим та світловим сигналами, їх барабани - надійними гальмами.

6. Великотоннажні лебідки, які використовуються для штабелювання колод, повинні встановлюватись на постійні місця. Під лебідки слід підкладати помости заввишки 0,5 м із лісоматеріалів, що знаходяться на ґрунті і вкриті настилом завтовшки 50 - 75 мм. Для кожної лебідки потрібно відводити ділянку складу не більш ніж на 8 - 10 штабелів. Укладання колод у штабелі на кожній з ділянок необхідно починати з найбільш віддаленого від лебідки штабеля, а розбирання - у зворотному порядку.

7. Лебідки необхідно закріплювати сталевими канатами або ланцюгами з метою унеможливлення їх зміщення.

8. Для закріплення блоків лебідки повинні бути забиті у ґрунт групи паль або зроблені інші надійні пристосування, що відповідають за міцністю зусиллям, що виникають під час роботи. Палі повинні бути покриті листковою сталлю. Не дозволяється кріплення лебідок і блоків за випадкові предмети та споруди (опори повітряних ліній електропередачі, частини споруд тощо). Блоки потрібно кріпити до груп паль сталевим канатом з достатнім розрахунковим запасом міцності.

9. Блоки необхідно огороджувати з боку внутрішнього кута, який утворюється канатом, що обводить блок, запобіжними стовпами, нахиленими вбік блоків, або канатними петлями.

10. Установлювати лебідки необхідно таким чином, щоб осі барабанів були перпендикулярні лінії руху канатів. Робочу вітку тягового канату потрібно розташовувати по осі штабеля. Робочі канати, канати або ланцюги для кріплення лебідки, стропи, гаки, блоки повинні мати 5,5-кратний запас міцності.

11. Канати повинні бути надійно закріплені на барабанах лебідки. У разі розмотування канату на барабані слід залишати не менше трьох його витків.

12. Об'єм пачок лісоматеріалів, які переміщуються лебідкою, визначають розрахунками залежно від вантажопідіймальності лебідки та кута підіймання пачок.

13. Прокладання канатів канатно-блочної системи лебідок через лісові конвеєри потрібно здійснювати таким чином, щоб унеможливити зачеплення канатів рухомими колодами або деталями лісового конвеєра.

1. На приводах і механізмах, які ними приводяться в рух, повинні бути нанесені стрілки, що показують напрямок обертання або руху механізмів і двигунів.

2. У разі якщо існує ризик механічного контакту з рухомими частинами робочого обладнання, який може призвести до нещасних випадків, зазначені частини повинно бути обладнано захисною огорожею або засобами для запобігання доступу до небезпечних зон або для зупинення руху небезпечних частин до моменту, коли досягають небезпечної зони. Захисна огорожа та захисні прилади повинні:

бути міцними;

не спричиняти будь-яких додаткових факторів ризику;

бути такими, що їх складно зняти або вивести з ладу;

бути розташовані на достатній відстані від небезпечної зони;

не обмежувати більше ніж потрібно огляд робочого циклу обладнання;

дозволяти здійснювати операції для прилаштування, заміни частин та профілактичної роботи, обмежуючи доступ тільки до зони, у якій повинна виконуватися робота, та якщо можливо, не знімаючи захисну огорожу та захисні засоби.

У всіх випадках перед запуском устаткування в експлуатацію огородження повинні бути поставлені на місце і надійно закріплені. Працювати на устаткуванні із знятим чи несправним огородженням заборонено.