Про удосконалення системи планування сімї та охорони репродуктивного здоровя в Україні

Відповідно до пункту 13 додатка до Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1849,

1. Затвердити:

1) Методику організації діяльності системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я в Україні, що додається;

2) Положення про Державний центр планування сім'ї та репродуктивного здоров'я , що додається;

3) Положення про центр планування сім'ї та репродукції людини , що додається;

4) Положення про кабінет планування сім'ї , що додається.

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

1) забезпечити виконання цього наказу, визначивши пріоритетні та першочергові заходи щодо поліпшення фінансування та матеріально-технічного забезпечення системи планування сім'ї;

2) організувати та забезпечити діяльність центрів планування сім'ї та репродукції людини і кабінетів планування сім'ї;

3) на підставі затверджених цим наказом положень розробити та затвердити на місцевому рівні відповідні положення та посадові інструкції;

4) привести стан кадрового та матеріально-технічного забезпечення системи планування сім'ї у відповідність до вимог законодавства та забезпечити відповідне фінансування;

5) забезпечити доступність надання консультативної та лікувально-діагностичної допомоги з питань планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я населення;

6) забезпечити проведення тематичних конференцій, семінарів, "круглих столів", нарад з питань планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я для лікарів-акушерів-гінекологів, лікарів загальної практики - сімейних лікарів, акушерок, фельдшерів фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів із залученням спеціалістів центрів планування сім'ї та репродукції людини, кабінетів планування сім'ї;

7) забезпечити щороку проведення (у травні) низки заходів у рамках Всеукраїнського тижня планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я з метою підвищення інформованості населення з планування сім'ї та пропаганди здорового способу життя для збереження репродуктивного здоров'я;

8) заслуховувати щороку звіт про хід виконання цього наказу на засіданнях колегій Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

3. Керівникам вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів I - IV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти забезпечити систематичне проведення циклів тематичного удосконалення з питань планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я для лікарів-акушерів-гінекологів, лікарів загальної практики - сімейних лікарів, акушерок, фельдшерів фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів.

4. Департаменту роботи з персоналом, освіти та науки (М. Осійчук) забезпечити підготовку лікарів-акушерів-гінекологів та лікарів загальної практики - сімейних лікарів з питань планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я на додипломному етапі та на циклах тематичного удосконалення у закладах післядипломної освіти відповідно до заявок закладів охорони здоров'я.

5. Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги (М. Хобзей):

1) забезпечувати постійний контроль закупівлі безоплатних засобів контрацепції для категорій населення, визначених Державною програмою "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року , затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1849;

2) щороку забезпечувати проведення конференцій/нарад з питань планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я;

3) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Толстанова.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Система планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я сприяє окремим особам та подружнім парам в досягненні певних репродуктивних результатів: народити бажаних дітей, регулювати перерви між вагітностями, контролювати вибір часу народження дитини залежно від віку батьків та інших чинників, визначати кількість дітей в сім'ї, запобігати непланованій вагітності.

2. Комплекс заходів з планування сім'ї включає:

інтеграцію планування сім'ї до первинної медико-санітарної допомоги, послуг з репродуктивного здоров'я, профілактики та лікування раку шийки матки та раку молочної залози, інфекцій, що передаються статевим шляхом (далі - ІПСШ), у тому числі ВІЛ/СНІДу;

інформування та консультування щодо поінформованого вибору методу контрацепції;

наявність та доступність методів контрацепції.

3. Важливими ефективними цільовими заходами удосконалення та покращення медичної допомоги з планування сім'ї можуть стати впровадження підходу вибору методу контрацепції відповідно до періодів життя, консультування щодо післяпологової та післяабортної контрацепції з дотриманням прав пацієнта, його бажань, можливостей, прихильності до застосування того чи іншого контрацептива.

4. Заходи з планування сім'ї дозволяють:

знизити рівень материнської захворюваності та смертності;

знизити рівень малюкової та дитячої захворюваності і смертності;

знизити рівень непланованої вагітності;

попередити ВІЛ-інфікування завдяки правильному та послідовному використанню контрацептивів.

Використання сучасних контрацептивів ефективно впливає на зменшення абортів, але не зменшує рівень фертильності.

5. Діяльність системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я в Україні здійснюється відповідно до структури системи планування сім'ї та репродуктивного здоров'я в Україні, наведеної у додатку 1 до цієї Методики.

6. Організація та забезпечення діяльності обласних (міських) центрів планування сім'ї та репродукції людини і кабінетів планування сім'ї полягає в організації в кожній адміністративно-територіальній одиниці (Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) центрів планування сім'ї та репродукції людини. В районах та містах організовуються кабінети планування сім'ї.

7. Кількість посад медичного персоналу центрів планування сім'ї та репродукції людини та кабінетів планування сім'ї встановлюється згідно з діючими штатними нормативами.

8. Медична допомога з питань планування сім'ї надається як в амбулаторних умовах, так і в умовах стаціонару.

9. У системі планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я медична допомога надається за трьома рівнями, для вирішення спільних завдань, згідно з рівнями надання медичної допомоги з планування сім'ї, наведеними у додатку 2 до цієї Методики.

10. Основні принципи надання медичної допомоги з планування сім'ї:

наявність чіткої системи наступництва між рівнями надання медичної допомоги з питань планування сім'ї;

консультування, що є однією з ключових гарантій високої якості допомоги;

спроможність медичного персоналу проводити консультування з питань планування сім'ї, яке спрямоване на ефективне надання допомоги пацієнту у здійсненні усвідомленого і добровільного вибору конкретного методу контрацепції;

доступність медичної допомоги з планування сім'ї як для жінок міста, так і села;

надання медичної допомоги з питань планування сім'ї на всіх рівнях відповідно до клінічних протоколів.

1. Основні завдання системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я:

формування у населення засад здорового способу життя, в тому числі безпечної статевої поведінки, підготовка молоді до сімейного життя;

підвищення культури планування сім'ї, забезпечення населення необхідною інформацією про сучасні методи контрацепції;

проведення консультування з питань планування сім'ї, з урахуванням особливостей періодів життя;

допомога жінкам, чоловікам та подружнім парам у поінформованому виборі методу контрацепції і підтримка його використання;

надання медичної допомоги з питань планування сім'ї лікарями загальної практики - сімейними лікарями та лікарями-акушерами-гінекологами амбулаторної і стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги;

зміцнення зв'язків між різними рівнями надання медичної допомоги з питань планування сім'ї у системі охорони здоров'я;

забезпечення контрацептивами категорій населення, визначених Державною програмою "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року , затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1849, а також затвердженими на її основі місцевими програмами та іншими нормативно-правовими актами;

профілактика ІПСШ, у тому числі ВІЛ/СНІДу;

підготовка медичних, педагогічних працівників, представників громадських об'єднань до роботи у сфері планування сім'ї, з оволодіння навичками консультування з питань планування сім'ї та дотримання прав людини;

залучення засобів масової інформації до висвітлення питань здорового способу життя, планування сім'ї, культури статевих відносин;

проведення просвітницьких кампаній, акцій для населення з питань планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я.

2. Медична допомога з питань планування сім'ї надається на фельдшерсько-акушерських пунктах, фельдшерських пунктах, в амбулаторіях загальної практики - сімейної медицини лікарями загальної практики - сімейними лікарями та підготовленими молодшими спеціалістами з медичною освітою; в кабінетах та центрах планування сім'ї, а також у поліклініках, жіночих консультаціях, пологових будинках, лікарнях, перинатальних центрах лікарями-акушерами-гінекологами та підготовленими з цих питань акушерками.

3. Основні завдання акушерки (фельдшера) з питань планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я:

інформаційна робота з населенням щодо здорового способу життя, культури статевих відносин, поваги до партнера, безпечної сексуальної поведінки, відповідального ставлення до свого здоров'я, формування здорової сім'ї, збереження родинних цінностей, підготовки до батьківства, формування відповідальності за сім'ю та дітей, збереження сім'ї, піклування про виховання дітей, формування і збереження репродуктивного здоров'я дітей, боротьба зі шкідливими звичками, підготовка молоді до сімейного життя;

проведення консультування з питань запобігання небажаній вагітності, планування сім'ї згідно з періодами життя у межах відповідної компетенції;

поінформована допомога з вибору сучасних засобів контрацепції та використання контрацептивів (1-ї та 2-ї категорій медичних критеріїв прийнятності використання методів контрацепції відповідно до класифікації ВООЗ);

надання безоплатних контрацептивів визначеним за державними і місцевими програмами категоріям населення за попередньою рекомендацією лікаря загальної практики - сімейного лікаря чи лікаря-акушера-гінеколога (за умови наявності контрацептивів);

надання консультації в період застосування контрацептива;

скерування до лікаря загальної практики - сімейного лікаря чи лікаря-акушера-гінеколога у разі появи побічних ефектів, ускладнень під час використання контрацептива або бажання жінки змінити вид контрацепції, консультування або застосування якої знаходиться поза межами компетенції акушерки (фельдшера);

проведення профілактичних оглядів жінок відповідно до встановлених термінів із консультуванням з питань планування сім'ї;

своєчасне виявлення жінок із захворюваннями, за якими вагітність та пологи можуть бути загрозою для здоров'я або життя, з метою скерування їх до лікаря загальної практики - сімейного лікаря або лікаря-акушера-гінеколога;

виявлення та консультування соціально неадаптованих сімей з метою допомоги їм з питань попередження непланованої вагітності.

Методичне керівництво роботою акушерки (фельдшера) здійснює лікар загальної практики - сімейний лікар, відповідальний за надання лікувально-профілактичної допомоги та роботу з планування сім'ї і охорони репродуктивного здоров'я населення на території обслуговування.

4. Лікар загальної практики - сімейний лікар виконує таку роботу з планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я населення:

надає консультативно-медичну допомогу з питань планування сім'ї;

забезпечує контроль своєчасності і повноти профілактичних оглядів жіночого населення з одночасним індивідуальним консультуванням та підбором методу запобігання непланованій вагітності;

інформує населення щодо методів планування сім'ї відповідно до періодів життя жінки з дотриманням прав пацієнтки, її репродуктивних планів, можливостей, стану здоров'я, прихильності до застосування того чи іншого контрацептива та допомагає у виборі сучасних засобів контрацепції;

скеровує при необхідності пацієнтів, у тому числі жінок з високим ступенем ризику того, що вагітність та пологи загрожують їх здоров'ю, на вищий рівень надання медичної допомоги для підбору і застосування методів контрацепції, які може надати лише лікар-акушер-гінеколог;

забезпечує організацію динамічного контролю за здоров'ям та розвитком дітей, за членами родини у періоди підвищеного ризику (періоди статевого дозрівання, вагітності, після пологів, пременопаузи);

виявляє групи ризику інфікування ІПСШ, включаючи ВІЛ/СНІД. У випадку високого ризику зараження ІПСШ, включаючи ВІЛ/СНІД, має наполегливо рекомендувати використання бар'єрного методу з метою одночасного попередження вагітності й профілактики інфекції;

виявляє та консультує соціально неадаптовані сім'ї з питань попередження непланованої вагітності та забезпечує їх засобами контрацепції;

веде спостереження за використанням методу планування сім'ї, консультує з проблем, які можуть виникнути під час використання цього методу, направляє до лікаря-акушера-гінеколога у разі появи побічних ефектів при використанні контрацептива, а також - при бажанні жінки використовувати інший контрацептив, призначення якого знаходиться поза межами його компетенції;

щороку готує запит на забезпечення безкоштовними контрацептивами певних категорій жінок згідно з державними та місцевими програмами з репродуктивного здоров'я та планування сім'ї;

надає жінкам, що належать до категорій населення, яким показане безоплатне забезпечення контрацептивами, контрацептиви або скеровує їх до закладу, де безоплатні засоби контрацепції наявні;

веде статистичну звітність з використання контрацепції населенням зони обслуговування, аналізує показники діяльності та здійснює розробку заходів щодо покращення надання медичної допомоги з планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я.

5. Лікарі-акушери-гінекологи жіночих консультацій, пологових стаціонарів, перинатальних центрів, гінекологічних відділень повинні розглядати планування сім'ї як невід'ємний компонент акушерської і гінекологічної допомоги і бути підготовленими для проведення консультування з питань планування сім'ї, з підбору та використання усіх наявних методів контрацепції.

Основними обов'язками лікаря-акушера-гінеколога з питань планування сім'ї є:

знання поетапного консультування з питань планування сім'ї щодо вибору методу контрацепції відповідно до періодів життя жінки з дотриманням прав пацієнтки, її репродуктивних планів, можливостей, стану здоров'я, прихильності до застосування того чи іншого контрацептива, а саме: початкове (первинне) консультування; консультування з конкретного методу контрацепції; консультування з подальшого використання методу контрацепції, якщо жінка вже користується контрацептивом; допомога у вирішенні проблем, пов'язаних з використанням методів контрацепції;

у разі якщо жінка планує вагітність, але бажає її відтермінувати до моменту повного обстеження, консультування має бути спрямоване на вибір методу зі швидким відновленням фертильності;

консультування з питань планування сім'ї у післяпологовому періоді, починаючи зі стаціонару: відновлення фертильності та особливості попередження непланованої вагітності в післяпологовому періоді; важливість використання методу лактаційної аменореї; початок терміну попередження непланованої вагітності залежно від часу, який пройшов після пологів та грудного вигодовування;

консультування жінок щодо методів контрацепції після аборту, починаючи зі стаціонару: консультування жінок щодо методів контрацепції має бути проведено до та після аборту; інформування жінок про можливість швидкого відновлення фертильності після аборту та наявність ефективних, безпечних методів контрацепції; допомога жінці в обранні методу контрацепції та навчання ефективному використанню цього методу;

для жінок, що належать до категорій населення, яким показане безоплатне забезпечення контрацептивами, надання безоплатних контрацептивів або скерування до закладу, де безоплатні засоби контрацепції наявні;

за умови ризику інфекцій, що передаються статевим шляхом, у тому числі ВІЛ/СНІДу, інформування жінок про необхідність використання бар'єрних методів контрацепції або подвійного захисту.

6. Вибір методу контрацепції проводиться відповідно до рекомендацій ВООЗ щодо оцінки ризику для здоров'я та користі від його використання за Класифікацією категорій медичних критеріїв прийнятності використання методів контрацепції, наведених у додатку 3 до цієї Методики. Допомогу у виборі конкретного методу контрацепції для 1-ї та 2-ї категорій медичних критеріїв прийнятності використання методів контрацепції (відповідно до класифікації ВООЗ) можуть надавати лікарі-акушери-гінекологи, лікарі загальної практики - сімейні лікарі, підготовлені молодші спеціалісти з медичною освітою. Для 3-ї та 4-ї категорій медичних критеріїв прийнятності використання методів контрацепції належать категорії населення, які потребують особливого підходу та додаткового обстеження, тому допомогу надають лікарі-акушери-гінекологи спільно з лікарями загальної практики - сімейними лікарями та спеціалістами відповідного профілю.

7. Індивідуальний прийом пацієнтів у центрах (кабінетах) планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я здійснюється конфіденційно з дотриманням прав пацієнта та діючих стандартів (протоколів) надання медичної допомоги. На пацієнта заводиться медична карта амбулаторного хворого (форма № 025/о , затверджена наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974). Рекомендована тривалість прийому пацієнтки - 30 хв.; подружньої пари - до 1 години.

8. Ведення медичної документації спеціалістами центрів планування сім'ї та репродукції людини і кабінетів планування сім'ї здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів.

9. Для індивідуального підбору контрацептива та підтримки подальшого використання методу контрацепції спеціалісти закладів охорони здоров'я обов'язково проводять консультування пацієнтів з усіх методів планування сім'ї з врахуванням особливостей різних періодів життя жінки. Порядок проведення консультування з питань планування сім'ї і репродуктивного здоров'я наведений у додатку 4 до цієї Методики.

10. Медичне обстеження перед початком використання обраного методу контрацепції проводиться згідно з додатком 5 до цієї Методики.

11. Якщо у пацієнта при виборі методу контрацепції діагностовано захворювання, яке є тимчасовою перешкодою для використання обраного методу контрацепції, йому призначається лікування, після чого можливе використання цього контрацептива. Якщо діагностовано захворювання, при якому протипоказано використання бажаного контрацептива, з пацієнтами проводять консультування щодо вибору іншого методу контрацепції.

12. В амбулаторних умовах про проведене консультування і обраний метод контрацепції обов'язково робиться відповідний запис у медичній картці амбулаторного хворого (форма № 025/о , затверджена наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974), у стаціонарі - в історії пологів (форма № 096/о , затверджена наказом МОЗ України від 26 липня 1999 року № 184 ) та у медичній картці стаціонарного хворого (форма № 003/о , затверджена наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974).

13. З метою ефективного попередження непланованої вагітності у жінок з тяжкою соматичною (екстрагенітальною) патологією, при якій вагітність та пологи загрожують життю жінки, відповідно до переліку хвороб, за якими вагітність та пологи загрожують життю матері та майбутній дитині та які обумовлюють необхідність забезпечення безоплатними контрацептивами, наведеного в додатку 6 до цієї Методики, в центрах планування сім'ї та репродукції людини, кабінетах планування сім'ї створюється відповідний реєстр жінок репродуктивного віку із захворюваннями, при яких вагітність та пологи загрожують життю матері та майбутній дитині та які обумовлюють необхідність забезпечення безоплатними контрацептивами, за формою, наведеною у додатку 7 до цієї Методики, для безкоштовного забезпечення контрацептивами.

14. Центри планування сім'ї та репродукції людини і кабінети планування сім'ї взаємодіють з відділами реєстрації актів цивільного стану для надання консультативної допомоги з питань попередження непланованої вагітності та ІПСШ особам, які беруть шлюб. Консультування здійснюється за спеціальним графіком у визначені дні.

15. Система планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я взаємодіє з медико-генетичною, дерматовенерологічною системами, центрами профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом, центрами здоров'я, "Клініками, дружніми до молоді", засобами масової інформації, громадськими організаціями з питань, визначених додатком 8 до цієї Методики.

16. Діяльність системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я оцінюється за основними показниками для аналізу діяльності системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я, наведеними у додатку 9 до цієї Методики. Фахівці первинної медико-санітарної допомоги надають інформацію про медичну допомогу з планування сім'ї до кабінетів планування сім'ї, які в свою чергу подають зведену інформацію до центрів планування сім'ї і репродукції людини для аналізу ситуації у сфері планування сім'ї у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

1. Основна діяльність системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я спрямована на формування у дітей та підлітків основних складових збереження репродуктивного здоров'я:

здорового способу життя;

вирішення медичних питань, пов'язаних з раннім початком статевого життя;

запобігання непланованій вагітності та ІПСШ;

важливості збереження репродуктивного здоров'я;

безпечної статевої поведінки;

основ відповідального батьківства.

2. Організація діяльності системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я сприяє формуванню репродуктивного здоров'я та безпечної статевої поведінки відповідно до вікових особливостей.

3. Для підлітків та молоді, які мають статеві стосунки, важливо консультування з питань вибору і використання контрацепції для запобігання непланованій вагітності (аборту і ранніх пологів) та профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом. Обраний засіб контрацепції має бути доступним за наявністю та ціною або наданий безоплатно.

1. Допомога з планування сім'ї надається пацієнтці не лише у момент вибору її першого методу контрацепції, але й протягом усього репродуктивного періоду, що дозволяє забезпечити високу якість медичної допомоги, збереження репродуктивного здоров'я.

Репродуктивні плани жінок у різні періоди життя є різними, і відповідно вони потребують індивідуального підходу до вибору методу контрацепції.

Визначають такі періоди життя, ризиковані щодо непланованої вагітності:

від початку статевого життя до першої вагітності;

післяпологовий період;

перерва між пологами (від перших пологів до других тощо);

період закінчення бажаної фертильності (більше не хочуть мати дітей).

2. Особливості надання допомоги з планування сім'ї жінкам від початку статевого життя до першої вагітності:

1) ранній початок статевого життя сприяє збільшенню тривалості фази високого ризику, в якій перебувають молоді жінки, тому завдання системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я допомогти не допустити неплановану вагітність, і при цьому зберегти фертильність;

2) молоді жінки цієї групи потребують консультування та допомоги з профілактики, діагностики та лікування ІПСШ, невідкладної контрацепції, методів контрацепції, які є легкими у використанні і високоефективними для запобігання вагітності та ІПСШ або ВІЛ/СНІДу.

3. Особливості надання допомоги з планування сім'ї у післяпологовому періоді:

1) консультування жінок з питань планування сім'ї починається з настання періоду вагітності і закінчується післяпологовим відділенням родопомічного закладу;

2) основними питаннями післяпологової контрацепції є час початку статевих відносин після пологів, відновлення фертильності, початок використання методу контрацепції та вплив методу на лактацію;

3) головне завдання лікарів пологових стаціонарів, жіночих консультацій та центрів (кабінетів) планування сім'ї, а також лікарів загальної практики - сімейних лікарів полягає у тому, щоб пояснити пацієнтам ефективність, критерії та тривалість використання методу лактаційної аменореї (далі - МЛА);

4) за умови успішного використання МЛА консультування жінки щодо іншого методу контрацепції проводиться не пізніше ніж через 5 місяців після пологів;

5) за відсутності грудного вигодовування або при недотриманні умов виключно грудного вигодовування проводиться консультування щодо вибору відповідного методу контрацепції.

4. Особливості надання допомоги з планування сім'ї з метою забезпечення інтервалів між пологами:

1) пріоритетним завданням допомоги з планування сім'ї є мотивування жінки дотриматись перерви між пологами не менше 2-3 років, оскільки це є важливим для здоров'я матері і дитини. Інтервал часу у 2-3 роки між пологами зменшує ризик ускладнень вагітності і пологів;

2) вимоги до методу контрацепції для жінки в цьому періоді життя: недовготривалість, швидке відновлення фертильності, зручність у використанні протягом 2-3 років після пологів.

5. Особливості надання допомоги з планування сім'ї в період закінчення бажаної фертильності:

1) для жінок, які більше не бажають народжувати, консультування має бути спрямоване на використання довготривалих методів контрацепції, у тому числі стерилізації, яка може бути недоцільною для жінок в інші періоди життя;

2) з метою запобігання непланованій вагітності у жінок у віці після 40 років до настання моменту втрати фертильності може бути рекомендований будь-який метод, якщо він не протипоказаний за станом її здоров'я.

1. У центрах планування сім'ї та репродукції людини і кабінетах планування сім'ї здійснюється моніторинг осіб або подружніх пар з безпліддям та надається медична допомога пацієнтам з жіночим та чоловічим безпліддям відповідно до встановлених медичних стандартів.

2. В центрах планування сім'ї та репродукції людини ведеться реєстр безплідних подружніх пар, які скеровуються на лікування, у тому числі і допоміжними репродуктивними технологіями.

1. Надання медичної допомоги з планування сім'ї відповідає рівням надання медичної допомоги, визначеним Основами законодавства України про охорону здоров'я .

2. Медичні працівники кожного рівня надання медичної допомоги повинні бути підготовлені для проведення консультування з питань планування сім'ї та усіх наявних методів контрацепції.

3. На первинному рівні надання медичної допомоги з планування сім'ї проводиться лікарями загальної практики - сімейними лікарями, акушерками і фельдшерами, які пройшли підготовку з питань планування сім'ї та працюють на фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктах, в амбулаторіях загальної практики - сімейної медицини.

Обсяг медичної допомоги з планування сім'ї на первинному рівні:

1) проведення консультування з питань здорового способу життя, статевого виховання, збереження репродуктивного здоров'я, безпечної статевої поведінки, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, та онкологічних захворювань молочної залози і шийки матки;

2) консультативна допомога з вибору методу запобігання непланованій вагітності та його подальшого використання відповідно до медичних критеріїв прийнятності ВООЗ та клінічного протоколу з питань планування сім'ї;

3) забезпечення доступності населення до послуг із застосування методу контрацепції, який може надати лікар загальної практики - сімейний лікар та підготовлений середній медичний персонал;

4) скеровування населення до лікаря-акушера-гінеколога для вибору і застосування методу контрацепції, який може надати лише лікар-акушер-гінеколог;

5) своєчасне консультування вагітних жінок та жінок після пологів, їх партнерів щодо післяпологової контрацепції;

6) консультування жінок після абортів щодо вибору прийнятного методу контрацепції;

7) своєчасне виявлення жінок із захворюваннями, за якими вагітність та пологи загрожують життю, з метою скерування їх на вищий рівень для індивідуального підбору високоефективного методу для тривалого використання;

8) проведення у навчальних закладах роботи з питань статевого виховання, здорового способу життя, формування та збереження репродуктивного здоров'я;

9) визначення кількості жінок, які потребують безоплатного забезпечення контрацептивами;

10) виявлення соціально неадаптованих та малозабезпечених сімей з метою забезпечення їх необхідним методом контрацепції;

11) видачу контрацептивів (за наявності) жінкам, які за Державною програмою "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року , затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1849, а також прийнятими на її основі місцевими програмами та іншими нормативно-правовими актами мають бути забезпечені безоплатними контрацептивами.

4. На вторинному рівні надання медичної допомоги з планування сім'ї проводиться лікарями-акушерами-гінекологами та підготовленими акушерками в кабінетах планування сім'ї районних та міських лікарень, жіночих консультаціях, поліклініках, акушерсько-гінекологічних стаціонарах, а також - у "Клініках, дружніх до молоді".

Вторинний рівень надання медичної допомоги з планування сім'ї потребує підготовленого з питань планування сім'ї спеціаліста акушерсько-гінекологічного профілю, на якого покладається організаційно-методичне забезпечення надання послуг з планування сім'ї.

Обсяг медичної допомоги з планування сім'ї на вторинному рівні включає:

1) обсяг надання медичної допомоги з питань планування сім'ї на первинному рівні;

2) консультування з вибору методу запобігання непланованої вагітності, який надається лікарем-акушером-гінекологом, та його подальшого використання;

3) консультування вагітних жінок, жінок після пологів та абортів щодо вибору методу контрацепції;

4) медичну допомогу з планування сім'ї жінкам репродуктивного віку з обтяженим соматичним, акушерським та перинатальним анамнезом;

5) формування реєстру жінок із захворюваннями, за якими вагітність та пологи загрожують життю матері та майбутній дитині, та забезпечення їх безоплатними контрацептивами;

6) кількісне визначення категорій населення з метою безоплатного їх забезпечення сучасними ефективними контрацептивами відповідно до Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1849, а також прийнятих на її основі місцевих програм та інших нормативно-правових актів за потреби;

7) участь в роботі комплексних бригад спеціалістів на території регіону;

8) у разі потреби консультативної допомоги на третинному рівні, вирішення питання щодо направлення на спеціалізоване обстеження та лікування;

9) співпраця з обласними дерматовенерологічними, наркологічними диспансерами, центрами профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД, центрами здоров'я, соціальними службами для інтеграції послуг з питань планування сім'ї;

10) співпраця з громадськими організаціями, місцевими органами управління освітою, засобами масової інформації з питань здорового способу життя, формування та збереження репродуктивного здоров'я, профілактики непланованої вагітності.

5. На третинному рівні надання медичної допомоги з планування сім'ї проводиться в обласному (міському) центрі планування сім'ї.

На третинному рівні надаються всі послуги з планування сім'ї, а також послуги жінкам групи високого ступеня соматичного та перинатального ризиків. Послуги з вибору методу контрацепції надаються лікарями-акушерами-гінекологами у співпраці з суміжними спеціалістами.

Обсяг медичної допомоги з планування сім'ї на третинному рівні включає:

1) обсяг надання допомоги первинного і вторинного рівнів;

2) надання спеціалізованої медичної допомоги сім'ям репродуктивного віку з груп високого та вкрай високого ризику з обтяженим екстрагенітальним, акушерським та перинатальним анамнезом;

3) формування регіональних реєстрів жінок із захворюваннями, за якими вагітність та пологи загрожують життю матері та майбутній дитині, та забезпечення їх безоплатними контрацептивами;

4) кількісне визначення категорій населення регіону для планування їх безоплатного забезпечення сучасними ефективними контрацептивами за потреби відповідно до Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1849, а також прийнятих на її основі місцевих програм та інших нормативно-правових актів;

5) надання організаційно-методичної допомоги медичним працівникам на першому та другому рівнях;

6) участь в роботі комплексних бригад спеціалістів;

7) взаємодія з іншими закладами охорони здоров'я;

8) розробка на місцевому рівні проектів нормативно-правових актів з питань удосконалення діяльності служби планування сім'ї та навчальних матеріалів, адаптація та впровадження міжнародного досвіду, а також рекомендацій ВООЗ з питань планування сім'ї;

9) підвищення кваліфікації лікарів різних спеціальностей з питань планування сім'ї;

10) координація діяльності служби планування сім'ї у регіоні, аналіз її діяльності та розробка заходів щодо удосконалення;

11) співпраця з обласними дерматовенерологічними, наркологічними диспансерами, "Клініками, дружніми до молоді", центрами профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом, центрами здоров'я, соціальними службами для інтеграції послуг з питань планування сім'ї.

З метою вибору методу контрацепції без шкоди для здоров'я розроблена класифікація медичних критеріїв прийнятності використання методів контрацепції. Відповідно до цієї класифікації різні контрацептивні методи оцінюються з точки зору відношення ризику для здоров'я та користі від їх використання за відповідного стану здоров'я, який впливає на вибір методу контрацепції.

За класифікацією ВООЗ визначають чотири категорії медичних критеріїв прийнятності використання методів контрацепції:

1 - стан здоров'я, при якому протипоказання до використання даного методу контрацепції відсутні;

2 - стан здоров'я, при якому очікувана користь від використання даного методу контрацепції в цілому перевищує теоретичні або доведені ризики;

3 - стан здоров'я, при якому теоретичні або доведені ризики в цілому перевищують очікувану користь від використання даного методу контрацепції;

4 - стан здоров'я, при якому використання даного методу контрацепції абсолютно протипоказано.

Категорія "2" означає, що цей метод контрацепції допускається до використання, однак при цьому необхідний ретельний контроль лікаря.

Категорія "3" означає, що цей метод не рекомендується використовувати за винятком ситуацій, коли інші засоби контрацепції недоступні або їх використання неприйнятне для пацієнта. Потрібне ретельне клінічне обстеження. При неможливості проведення клінічного обстеження у відповідному обсязі використання цього методу контрацепції неприпустиме. Якщо цей метод використовується пацієнткою, вона має перебувати під особливим контролем лікаря.

Допомогу у виборі конкретного методу для 1 та 2 категорій (відповідно до класифікації ВООЗ) можуть надавати лікарі-акушери-гінекологи, лікарі загальної практики - сімейні лікарі, середній медичний персонал. Для 3 та 4 категорій населення, які потребують спеціалізованого підходу та додаткового обстеження, допомогу надають лікарі-акушери-гінекологи із лікарями загальної практики - сімейними лікарями або спеціалістами суміжних спеціальностей (гастроентерологом, судинним хірургом, ендокринологом тощо).

1. Консультування з питань планування сім'ї і репродуктивного здоров'я - комплекс заходів, спрямованих на усвідомлення пацієнтом своїх проблем у сфері планування сім'ї і репродуктивного здоров'я, пошук шляхів їх вирішення і способів досягнення прийнятих рішень, включаючи зміну поведінки на менш ризиковану.

2. Поінформований вибір - добровільне рішення пацієнта, що ґрунтується на отриманні достовірної важливої для нього інформації.

3. Під час консультування спеціалісти повинні зважати на:

1) період життя та репродуктивні плани жінки чи пари (від початку сексуального життя до першої вагітності - відтермінування чи планування вагітності, післяпологовий період, перерва між пологами, жінка не хоче більше мати дітей), бесіда повинна будуватися з урахуванням потреб і побажань пацієнтки;

2) стан здоров'я партнерів;

3) персональні дані, включаючи прихильність до контрацепції та її доступність і наявність;

4) необхідність захисту від інфекцій, які передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ /СНІД.

4. Вибір методу. Початкове (первинне) консультування - описуються всі методи контрацепції і пацієнту допомагають обрати метод, який найбільше підходить:

1) якщо пацієнт не має чіткого уявлення про те, який метод хоче використовувати, необхідно:

проаналізувати репродуктивні плани, а також обговорити важливі питання, що стосуються практичного використання кожного методу контрацепції;

запитати, які методи контрацепції знає пацієнт (це дасть можливість визначити рівень знань і виправити невірну інформацію);

розказати про кожний метод, починаючи з методів, прийнятних відповідно до періоду життя, надати детальну інформацію про метод, який зацікавить пацієнта, з поясненням: механізму дії методу; ефективності методу; переваг; недоліків; правил використання; можливих побічних ефектів; медичних протипоказань;

заохочувати пацієнта ставити запитання;

обговорити переваги і недоліки різних методів у зв'язку з обставинами і потребами пацієнта (наприклад, період життя, здатність не забувати, що таблетки необхідно приймати щодня, участь партнера, кількість партнерів);

запропонувати метод, який найкраще підходить відповідно до періоду життя пацієнта, пояснити чому саме цей метод підходить, і переконатися, чи зрозумілий рекомендований метод;

порекомендувати інший метод, якщо пацієнт не хоче використовувати запропонований метод, і продовжувати консультування доти, доки не буде обрано конкретного методу;

дати пацієнту час на роздуми, якщо не можна визначитись одразу, і призначити дату повторного візиту;

не нав'язувати пацієнту метод контрацепції проти волі;

2) якщо пацієнт має чітке уявлення про те, який метод хоче використовувати, необхідно провести консультування з конкретного методу контрацепції:

переконатися, що пацієнт має правильне уявлення про метод, якому надає перевагу, ставлячи запитання про цей метод;

підтримати вибір пацієнта за умови, що він відповідає медичним критеріям прийнятності цього методу;

якщо метод підходить, визначити, чи знає пацієнт про інші методи контрацепції, і переконатися у впевненості вибору саме цього методу;

якщо метод не підходить (наприклад, якщо жінка годує грудьми і пройшло менше 6 місяців після пологів, а вона хоче використовувати комбіновані оральні контрацептиви), пояснити недоліки використання цього методу і проконсультувати щодо більш прийнятних методів;

пояснити пацієнту, як правильно використовувати обраний метод з метою профілактики виникнення побічних ефектів, а також, що робити у разі їх виникнення.

5. При поясненні та обговоренні правил використання методу необхідно зупинитись на таких питаннях:

1) коли починати і як використовувати метод;

2) дії у разі порушення правил використання;

3) можливі побічні ефекти;

4) усунення побічних ефектів;

5) стани, що вказують на необхідність звернення за медичною допомогою, а також куди звертатись;

6) термін повторного візиту;

7) перевірити, чи зрозуміла надана інформація по кожному з пунктів, попросивши пацієнта повторити інструкції своїми словами;

8) за необхідності повторити інструкції, звертаючи особливу увагу на незрозумілі аспекти, виправити невірно зрозумілу інформацію і надати подальші роз'яснення;

9) пояснити, коли необхідно звернутись для подальшого спостереження;

10) підкреслити важливість повторного візиту, якщо пацієнт: відчуває побічні ефекти; має запитання; хоче перейти на інший метод; хоче припинити використання контрацептива.

6. Консультування з подальшого використання методу контрацепції:

1) під час повторного візиту обговорюється використання пацієнтом обраного методу, задоволення зробленим вибором і будь-які проблеми, які могли виникнути після початку використання методу;

2) у разі, якщо пацієнт не має проблем з використанням методу контрацепції:

обговорити задоволеність методом контрацепції, тривалість його використання, періодичність подальшого спостереження;

впевнитися в правильному використанні контрацепції, за необхідності - повторно пояснити правила використання методу;

надати рекомендації щодо рішення про припинення методу контрацепції або закінчення терміну його використання (для внутрішньоматкових контрацептивів);

якщо пацієнт хоче продовжувати використовувати вибраний метод, перевірити правильність його використання, за необхідності - повторно пояснити правила використання методу;

3) у разі, якщо пацієнт має проблеми, пов'язані з використанням методу:

з'ясувати причини виникнення проблеми (побічні ефекти, труднощі у застосуванні методу, неприйнятність методу партнером тощо) та допомогти пацієнту вирішити проблему;

якщо проблема полягає у побічному ефекті, запропонувати способи його усунення або призначити лікування, запросити на повторне відвідування;

якщо обраний метод контрацепції більше не використовується, але є бажання продовжити його використовувати, надати відповіді на запитання та інформацію, яка допоможе продовжити використання методу;

у разі незадоволеності методом і бажання вибрати інший метод контрацепції допомогти пацієнту у виборі контрацептива.

1. Після консультування та прийняття рішення використовувати певний метод контрацепції для практично здорових осіб рекомендується провести:

збір детального анамнезу;

загальне фізикальне обстеження; вимірювання артеріального тиску (у разі вибору гормонального методу контрацепції);

обстеження статевих органів (у разі вибору вагінальних та внутрішньоматкових контрацептивів);