Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок

5.23. Відігрівати замерзлі мазуто- та паропроводи необхідно з дотриманням вимог пункту 4.23 розділу IV цих Правил.

5.24. У разі надходження на електростанцію рідкого палива з температурою спалаху менше +45°C зливати таке паливо заборонено.

У разі надходження на електростанцію замість мазуту інших видів рідкого палива (дизельного, солярного, сланцевого мастила тощо) з температурою спалаху більше +45°C потрібно керуватись такими вказівками:

1) до надходження на електростанцію замінників мазуту необхідно виконати такі заходи:

для обслуговуючих працівників, машиністів насосних установок, чергових слюсарів, працівників, які відбирають проби, начальників змін потрібно провести цільовий інструктаж, під час якого особливу увагу приділити безпечному виконанню робіт і специфічним властивостям палива, що надходить;

перевірити на щільність усі фланцеві з’єднання мазутопроводів і мазутопідігрівників, сальникових ущільнень арматури та мазутних насосів. Виявлені нещільності необхідно усунути підтягуванням відповідних фланцевих з'єднань або заміною сальникових набивок та фланцевих прокладок;

перевірити наявність і готовність первинних засобів пожежогасіння;

перевірити заземлення електродвигунів, засобів захисту від статичної електрики мазутосховищ, зливальної естакади тощо;

перевірити справність і надійність роботи вентиляційних установок;

довести до відома пожежної охорони і посилити нагляд за дотриманням вимог пожежної безпеки;

2) під час надходження кожної партії замінника мазуту до початку його зливання необхідно відібрати пробу палива, що надійшло, і визначити температуру його спалаху. Питання про можливість або неможливість використання цього палива як замінника мазуту повинен вирішувати головний інженер електростанції;

3) під час зливання нафтопродуктів з температурою спалаху менше +60°C використовувати змійовикові підігрівники у зливних лотках і приймальних ємностях заборонено;

4) підігрівати замінники мазуту до температури, що перевищує температуру їх спалаху, допускається у закритих мазутних підігрівниках під тиском, за якого в'язкість не перевищує: 2,5 - 3° ВУ - для електростанцій, що застосовують механічні форсунки і використовують мазут як основне (резервне) і як розпалювальне паливо для блочних установок; 4° ВУ - для інших електростанцій, що застосовують механічні форсунки і використовують мазут як розпалювальне паливо; 6° ВУ - у разі використання парових форсунок;

5) у період роботи електростанції на замінниках мазуту необхідно проводити регулярний нагляд за щільністю сальників і фланців на мазутному тракті і негайно усувати всі виявлені витікання замінників мазуту;

6) у випадку аварійного витікання замінника мазуту необхідно негайно викликати пожежну команду.

6.1. Під час зачищення залізничних цистерн вручну потрібно застосовувати скребачки, що не викликають іскріння.

Спускатись працівникам у резервуари для їх зачищення заборонено.

6.2. Під час роботи в резервуарах мазутного господарства потрібно дотримуватись вимог глави 9 розділу IV цих Правил. Забороняється працівникам спускатися всередину для огляду і очищення внутрішніх поверхонь баків від нафтопродуктів і шламів без шлангового або киснеізолювального протигаза, рятувального пояса і мотузки.

6.3. Резервуари, що підлягають внутрішньому огляду, ремонту або очищенню від відкладень, повинні бути звільнені від мазуту, від’єднані і відглушені від діючого обладнання.

Перед очищенням резервуар необхідно пропарити і провентилювати.

Під час очищення резервуарів потрібно дотримуватись вимог пункту 9.21 розділу IV цих Правил. Видалені з резервуара відкладення необхідно вивозити або закопувати у відведеному місці.

6.4. Усі ремонтні роботи всередині резервуарів необхідно проводити після пропарювання, вентиляції і очищення їх від відкладень.

6.5. Огляд, очищення та ремонтні роботи всередині резервуарів потрібно проводити у спецодязі, спецвзутті і рукавицях.

Ці роботи можна виконувати за умови відкритих люків і лише за необхідності з обов'язковим застосуванням примусової вентиляції.

Перед початком і в процесі проведення робіт з очищення або ремонту всередині резервуарів необхідно зробити аналіз повітряного середовища, який має підтвердити, що вміст шкідливих речовин не перевищує ГДК, кисню достатньо (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).

У разі перевищення ГДК шкідливих речовин роботу всередині резервуарів необхідно проводити у шланговому або киснеізолювальному протигазі.

Шланг протигаза повинен бути із мастилобензостійкого матеріалу. У разі відсутності примусового подавання повітря довжина шланга повинна бути не більше 10 м, а за його наявності - до 40 м.

Під час роботи необхідно застосовувати рятувальний пояс і рятувальну мотузку.

6.6. Спускатись працівникам у мазутний резервуар без драбин заборонено. За відсутності в резервуарі постійних (стаціонарних) внутрішніх драбин необхідно застосовувати переносну дерев'яну необковану драбину, щоб уникнути іскроутворення.

Спускатись працівникам у резервуари з температурою повітря в них понад 33°C заборонено.

1.1. Обслуговування пилоприготувальних установок потрібно проводити відповідно до вимог НПАОП 40.3-1.05-89 та нормативного акта "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила", затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 13 червня 2003 року № 296.

1.2. У приміщеннях пилоприготувальних установок необхідно дотримуватись чистоти, періодично прибирати пил з усіх частин обладнання, будівельних конструкцій та трубопроводів, а також очищати аспіраційні установки від пилу.

1.3. Не дозволяється відкривати люки або лази, замінювати діафрагми вибухових запобіжних клапанів, а також виконувати інші роботи, пов'язані з порушенням герметичності пилогазоповітряного тракту на елементах системи з пилогазоповітряною сумішшю (за винятком чищення сіток під циклонами, якщо конструкція сіток забезпечує безпечне проведення цих робіт).

1.4. У разі виявлення у бункерах сирого вугілля жевріючих відкладень або у разі підозри у їх наявності ці місця необхідно залити розпиленою водою і вжити заходів щодо заповнення бункерів паливом і продовження спрацювання з них палива.

За наявності осередків тління або горіння у бункерах пилу необхідно негайно припинити всі роботи поблизу бункерів (на бункерній галереї), а працівників, які не беруть участі у гасінні осередку горіння, вивести на безпечну відстань.

1.5. Забороняється робота пилосистем, якщо з них вибивається запилене повітря.

1.6. Прибирати пил з-під барабанів і приводів працюючих млинів заборонено.

1.7. Працювати всередині млинів та інших елементів пилосистем дозволяється тільки після від’єднання їх від топки, повітропроводів та ліній пожежогасіння шиберами, заслінками, вентилями або засувками, очищення їх від пилу і проведення вентиляції.

Перед спуском всередину млинів та інших елементів пилосистем потрібно перевірити відсутність окису вуглецю і достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму), вжити заходів щодо запобігання помилковому ввімкненню млина відповідно до вимог глави 11 розділу IV цих Правил і впевнитись у тому, що незакріплені броньовані плити або випадково затиснені у верхньому положенні сторонні предмети відсутні.

На котлах, обладнаних для спалювання природного газу, перед спусканням людей у млин, а також перед початком проведення вогневих робіт поблизу відкритих люків млинів необхідно перевірити відсутність природного газу в зоні проведення таких робіт.

1.8. У системах з прямим вдуванням і пиловим бункером із зупиненим млином між двома вимикальними заслінками гарячого повітря перед млином повинен бути відкритий в атмосферу клапан.

1.9. Місця проведення ремонтних робіт на ділянках, що знаходяться в зоні можливого викиду з вибухових клапанів працюючих пилосистем, необхідно обгородити щільними вогнезахисними щитами та навісами.

1.10. Відкривати люки і лази на зупиненому млині можна за температури повітря поза ним менше +50°C.

Люки і заслінки відкривати поступово й обережно, стоячи збоку від люка. Виявлені осередки горіння необхідно погасити розпиленою водою, а паливо видалити.

Наносити удари по елементах пилосистеми, пилопроводах і повітроводах заборонено, щоб уникнути завихрення пилу.

1.11. Працівник, який виконує первинний огляд броні барабана млина до початку проведення ремонту, повинен перебувати біля горловини млина.

1.12. Доступ у барабан млина для огляду броні дозволяється тільки за відсутності небезпеки обвалювання перших рядів.

Ряди броні необхідно оглядати поступово, попередньо переконавшись у відсутності небезпеки їх обвалювання. У разі виявлення ненадійно закріплених броньованих плит огляд припинити і броню обвалити.

1.13. Під час сортування і розвантажування куль з барабана млина за допомогою пристроїв, установлених безпосередньо на корпусі барабана, дозволяється перебувати в радіусі не менше 10 м від місця розвантажування куль.

Працівники, які проводять цю роботу, а також роботи, пов'язані із заміною броні, повинні взувати валянки або черевики з металевими носами.

1.14. Під час замінювання броні барабана млина, знімання і установлення зубчастого вінця барабан повинен бути надійно закріплений, щоб уникнути його самочинного прокручування від втрати балансу, спричиненої установленням частини броні або однієї половини вінця.

1.15. У разі замінювання броньових плит млинів з барабана повинні бути обов'язково видалені кулі.

Працювати всередині млина дозволяється тільки за умови проведення аналізу повітря в ньому на відсутність окису вуглецю і вжиття заходів, що унеможливлюють помилкове увімкнення млина, відповідно до вимог глави 11 розділу IV цих Правил.

1.16. Під час демонтажу вуглеподавального патрубка отвір, з якого висипається вугілля, повинен бути закритий знизу заглушкою з металевого листа завтовшки від 2 до 3 мм.

1.17. Вогневі роботи повинні проводитись тільки на виведеній з роботи пилоприготувальній установці.

Під час проведення вогневих робіт на обладнанні системи пилоприготування конструкції й обладнання, що можуть загорітись, в радіусі 5 м повинні бути очищені від відкладень пилу і надійно захищені металевим екраном, азбестом або политі водою. Також мають вживатись заходи щодо запобігання розлітанню іскор, щоб унеможливити їх потрапляння на конструкції, що можуть загорітись, а також на розташовані внизу площадки та обладнання.

1.18. У момент пуску млина під час його випробування перебувати навпроти напівмуфт, а також навпроти коробок виводів електродвигунів заборонено.

1.19. Під час ремонту бил молоткових млинів ротор повинен бути застопорений.

1.20. Оглядати, очищати та ремонтувати живильники палива необхідно з дотриманням вимог глави 11 розділу IV цих Правил.

Проштовхувати руками паливо в живильниках палива заборонено.

1.21. Під час внутрішнього огляду елементів пилоприготувальної системи, у тому числі й бункерів, дозволяється користуватись тільки вибухозахищеними світильниками від мережі напругою до 12 В або акумуляторними світильниками у вибухозахищеному виконанні.

1.22. Під час ремонту обладнання системи пилоприготування працівники повинні бути одягнені в суконні костюми й обов'язково використовувати захисні окуляри та рукавиці.

2.1. Кришки люків для спускання працівників у бункери палива необхідно замикати на замки, ключі від яких повинні зберігатись у начальника зміни цеху.

2.2. Проштовхувати паливо, що застряло у бункері, необхідно механізованим способом або вручну спеціальними піками з надбункерної галереї.

Спускатись у бункер для проштовхування палива заборонено.

2.3. Спускатись у бункери палива дозволяється тільки для очищення й огляду їх перед ремонтом.

Спускатись у бункери палива з відкритими радіоізотопними приладами (рівнемірами), а також у бункери з жевріючим паливом або паливом, що димить, заборонено.

2.4. Перед спусканням у бункер сирого вугілля необхідно:

припинити подавання палива у бункер, а паливо, що в ньому залишилось, спрацювати;

перекрити вихідні отвори бункера;

перекрити систему подавання пари і повітря на обвалювання палива в бункері;

за наявності електровібраторів зняти з них напругу;

підняти плужки скидача палива і розібрати схему управління ними;

перекрити живильник сирого вугілля і розібрати його електричну схему;

зупинити пилосистему, перекрити систему подавання повітря до млина, зняти напругу з електроприводів механізмів пилосистеми, розібрати їхні електричні схеми і на приводах механізмів подавання палива у бункер вивісити заборонні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".

2.5. Перед спусканням у бункер пилу необхідно:

спрацювати паливо, що залишилось, перекрити пилосистеми, розібрати їхні електричні схеми;

закрити шибери над пиложивильниками або розчепити напівмуфти;

за наявності у бункері пилу жевріючих осередків заповнити його вуглекислотою, азотом або насиченою водяною парою тиском не більше 1,5 МПа (15 кгс/кв.см). Вуглекислоту (азот) або пару необхідно подавати у верхню частину бункера розосереджено паралельно стелі бункера, щоб уникнути завихрення пилу. Система підведення вуглекислоти або пари повинна бути такою, щоб у разі її увімкнення унеможливлювалось потрапляння конденсату в бункер пилу;

провентилювати бункер повітрям з наступним аналізом його на відсутність шкідливих речовин;

відкрити люк у бункер і якщо кришка люка без завіс, ужити заходів щодо запобігання падінню її в бункер;

спустити у бункер пилу металеву драбину з гаками у верхній частині або ланцюгову драбину, підвісивши її до міцної нерухомої конструкції і надійно закріпивши.

Під час проведення роботи у бункері необхідно періодично перевіряти наявність окису вуглецю всередині нього.

У разі виявлення окису вуглецю працівників необхідно вивести з бункера, осередки горіння погасити, бункер знову провентилювати і повторним аналізом повітря впевнитись у відсутності окису вуглецю.

2.6. Під час проведення робіт у бункері потрібно дотримуватись вимог пунктів 9.1, 9.7 і 9.21 розділу IV цих Правил. Застосування рятувального пояса і рятувальної мотузки під час проведення робіт у бункері є обов'язковим.

Якщо у бункері виконує роботу один працівник, потрібно призначати не менше двох наглядачів. У разі виконання роботи в бункері більшою кількістю працівників повинно бути не менше одного наглядача на кожного працівника.

2.7. Спущені у бункер драбини і рятувальні мотузки запобіжних поясів працівників, які спускаються у бункер, необхідно закріплювати за металеві дужки і кільця, які повинні бути поблизу люків.

2.8. У разі нависання вугілля з одного боку бункера або відсіку дозволяється спускатись в бункер вище рівня навислого вугілля (у цьому випадку рятувальна мотузка повинна бути прив'язана з того боку бункера, де нависло вугілля).

2.9. Працювати у бункері палива необхідно в сукняному костюмі, брюках навипуск, чоботях, рукавицях, окулярах, у респіраторі та касці. Напоготові у працівника, який виконує роботу в бункері, і наглядачів повинні бути шлангові протигази.

2.10. Не дозволяється під час виконання роботи з драбин ставати на вугілля без попереднього закріплення карабіна запобіжного пояса.

2.11. Тривалість перебування працівників у бункері і тривалість відпочинку (з виходом з бункера) визначає працівник, який видає наряд, або керівник робіт.

2.12. Під час піднімання працівника з бункера рятувальну мотузку необхідно витягувати на ділянці між петлею і верхнім кінцем одночасно з підніманням працівника, щоб рятувальна мотузка в бункері не провисала.

2.13. Якщо працівник випадково впав у бункер, потрібно негайно припинити подавання у бункер вугілля, перекрити відсікний шибер або зупинити живильники і негайно розпочати порятунок працівника.

2.14. Під час проведення робіт усередині золових бункерів затвори на протічках у ці бункери повинні бути закриті і замкнені на замок.

2.15. Утворене в бункері склепіння із золи, що злежалась або спеклась, необхідно обрушувати через бокові дверцята або люки.

Перебування працівників усередині бункера під час пробивання пробок в отворах виходу золи або руйнування склепіння заборонено.

2.16. Під час спалювання вугілля, здатного до самозаймання (вихід летких речовин понад 30 %), необхідно за графіком і за потреби контролювати загазованість на окис вуглецю на бункерній галереї паливоподавання і в зоні бункерів.

За наявності загазованості понад ГДК потрібно вивести працівників з бункерної галереї у безпечне місце і вжити необхідних заходів щодо виявлення жевріючого палива або такого, що димить, і його ліквідації.

3.1. Обладнання котельних установок повинно відповідати вимогам НПАОП 40.3-1.05-89, НПАОП 0.00-1.20-98 , Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв. см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115°C , затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 липня 1996 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 листопада 1996 року за № 655/1680 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96), та інших чинних нормативно-правових актів.

3.2. Запобіжні і вибухові клапани котла (пароводяного тракту, топки і газоходів) повинні або мати відводи для видалення пароводяної суміші і вибухових газів у разі спрацювання клапанів за межі робочого приміщення у місця, безпечні для працівників, або бути відгородженими відбійними щитами з боку можливого перебування людей.

3.3. Заклинювати запобіжні клапани працюючих котлів або збільшувати натиск на тарілки клапанів шляхом збільшення маси вантажу або будь-яким іншим способом заборонено.

Тягарі важільних запобіжних клапанів повинні бути застопорені і запломбовані так, щоб не допустити самочинного їх переміщування.

3.4. Доступ до форсунок котла повинен бути вільний і зручний для обслуговування та ремонту.

На отворах для установлення форсунок повинні бути екрани, щоб уникнути опіків у випадку зворотного удару полум'я.

Під час введення в дію щойно встановленої форсунки пару і мазут необхідно подавати поступово, щоб переконатись у щільності вузла кріплення колодки.

3.5. На працюючому котлі люки і лази повинні бути закриті.

Дозволяється під час обходу і огляду обладнання відкривати оглядові лючки й вічка тільки за умови сталого режиму горіння і підвищеного розрідження у топці котла. Під час відкривання лючка або вічка необхідно перебувати збоку від них у захисних окулярах.

3.6. Запалювати паливо в топках, коли відкриті лази й вічка, заборонено. У котлах, що працюють під наддувом, повинні бути передбачені пристрої, що запобігають розриву скла оглядових лючків.

Працівники, які проводять огляд, повинні надягати захисні окуляри.

3.7. Перед розпалюванням котла усі ремонтні роботи на ньому необхідно припинити, закрити наряди і вивести працівників, які не беруть участі у проведенні розпалювання.

3.8. У разі продування нижніх точок котлів спочатку необхідно відкрити повністю перший вентиль за ходом середовища, що продувається, а потім поступово другий. Після закінчення продування потрібно спочатку закрити другий за ходом вентиль, а потім перший.

3.9. Під час раптового припинення подавання газу в котельню вимикальні пристрої на вводі газопроводу в котельню і біля котлів повинні бути закриті, а продувальні газопроводи на виведеному з роботи газопроводі - відкриті.

3.10. Під час огляду котла або проведення будь-яких робіт на ньому заборонено перебувати навпроти відкритих вічок і люків для шурування.

3.11. Перед проведенням імпульсного (термохвильового) та інших видів очищення поверхонь нагріву котла і регенеративних повітропідігрівників усі працівники повинні бути виведені із зони розміщення елементів котлоагрегата, що підлягають очищенню.

Проводити огляди і ремонт у цій зоні під час очищення елементів котлоагрегата заборонено.

3.12. Перед обдуванням поверхонь нагріву котла повинна бути збільшена тяга і забезпечений сталий режим горіння.

3.13. Механізоване обдування котла стаціонарними обдувальними пристроями повинно проводитись відповідно до вимог спеціальних інструкцій, а у разі їх відсутності обдування дозволяється проводити вручну.

3.14. Під час проведення ручного обдування котла працівники повинні надягати захисні окуляри, рукавиці і каски з пелериною.

3.15. Перед обдуванням котла повинна бути перевірена надійність гідрозатвора у пристроях неперервного видалення шлаку і золи з топки.

На котлах, обладнаних пристроями періодичного видалення шлаку і золи, заборонено проводити одночасно обдування котла та видалення шлаку і золи.

3.16. Якщо під час обдування гази і зола вибиваються з обдувального люка і топка темнішає або з'являється сторонній шум, продування необхідно припинити.

3.17. Під час обдування котла стисненим повітрям відкривати повітряний вентиль до введення труби в топку і видаляти трубу з топки до закриття вентиля заборонено.

Відкривати лючки необхідно на себе, стоячи збоку від них, у захисних окулярах і рукавицях.

3.18. Під час обдування котла пароводяною сумішшю відкривати лючки і вічка на тому боці топки, що обдувається, заборонено.

3.19. Під час продування водовказівних приладів операції з продування необхідно виконувати в такій послідовності:

поступово відкривати на невеликий кут нижній продувальний вентиль;

закрити нижній (водяний) швидкодіючий кран на 8-10 с, після чого знову його відкрити;

закрити верхній (паровий) швидкодіючий кран на 8-10 с, а потім знову відкрити;

закрити нижній продувальний вентиль.

Продувальна пароводяна суміш повинна видалятись у лійку, що закрита кришкою з отвором для дренажної трубки і розташована після нижнього продувального вентиля.

Під час продування працівник повинен перебувати збоку від водомірного скла і виконувати всі операції у захисних окулярах і брезентових рукавицях.

3.20. За наявності на котлі залишених для тимчасової експлуатації ділянок та згинів трубопроводів (паропроводів, живильних, водоопускних, перепускних, паровідвідних труб), що не обігріваються і відпрацювали свій ресурс, необхідно скласти і затвердити в установленому порядку перелік цих місць.

Доступ працівників у ці місця під час роботи котла повинен бути обмежений.

Небезпечні місця необхідно позначати застережними плакатами. Обходи обладнання необхідно виконувати за затвердженим маршрутом.

Проводити ремонтні роботи в цих місцях на працюючому або на сусідньому котлі заборонено, якщо не забезпечена безпечна відстань.

4.1. Роботи в топках котлів, призначених для спалювання газу, а також в газоходах відносяться до газонебезпечних і повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98 та (або) інших чинних нормативно-правових актів, що застосовуються у відповідній галузі.

Роботи в елементах котельної установки, а також у повітроводах і газоходах повинні проводитись за умови:

перекриття їх від діючого обладнання і трубопроводів пари, води, мазуту, газу і повітря відповідно до вимог пунктів 10.6-10.8, 10.12 і 10.13 розділу IV цих Правил і установлення заглушок на вимикальній арматурі мазуту і газу;

вентилювання їх від шкідливих газів і перевірки повітря на відсутність шкідливих речовин, газу і на достатність кисню;

зняття напруги з електродвигунів тягодуттьових установок.

4.2. Під час проведення робіт усередині елементів котельної установки, газоходів та повітроводів з використанням переносних електричних світильників кількість ламп має бути не менше двох і вони повинні живитись від різних джерел напругою 12 В.

Допускається також здійснювати освітлення акумуляторними і батарейковими ліхтарями.

4.3. Усередині топки котла допускається застосовувати світильники загального освітлення з електролампами розжарювання напругою до 220 В.

Електропроводка повинна бути виконана захищеним проводом (в металорукавах, металевих трубах) або кабелем із захисною оболонкою.

Світильники повинні розміщуватись на висоті понад 2,5 м над робочими місцями, якщо нижче - мають вживатись заходи, що перешкоджають доступу працівників до ламп.

За недостатньої освітленості всередині топки котла допускається використання прожектора напругою 220 В, установленого поза топкою котла у недоступному для працівників місці з обов'язковим заземленням його корпусу.

Приєднувати до мережі і вимикати з неї освітлювальні прилади та електроустановки напругою понад 12 В повинні працівники електричного цеху (електрослужби).

4.4. Заборонено допуск працівників до елементів котельної установки, газоходів і повітроводів до закінчення очищення стін топки і елементів труб від шлаку, золи та осередкових залишків.

4.5. Проводити роботи в топці за наявності в ній навислих брил шлаку або цегли, що загрожують обрушенням, заборонено.

4.6. Збивати навислі брили в топці котла необхідно через лази, люки і вічка після попереднього заливання їх водою.

Шлакові нарости і шлакові утворення, що залишились на стінках, а також з верхніх частин топки дозволяється збивати, перебуваючи у топці.

Перед тим, як залізати у топку котла, необхідно збиті брили залити водою і переконатись у надійності опори в топці для ніг.

Очищення котла і його елементів потрібно виконувати за ходом димових газів.

Збивати шлак зі стін у топці котла потрібно зверху вниз.

Не дозволяється працівникам перебувати нижче ділянки, що підлягає очищенню.

4.7. Велику кількість шлаку в топці котла збивати не зразу по всій ширині, а спочатку пробити невелику вертикальну борозну і нею направляти вниз летку золу, поливаючи її водою, потім поступово розширювати борозну і продовжувати спускання золи.

Очищення топки одночасно кількома борознами заборонено, щоб уникнути сповзання шлаку.

4.8. Під час заливання водою гарячої золи і шлаку працівник повинен перебувати на такій відстані від них, щоб пара, яка утворилась, не могла потрапити на нього.

Заливати гарячу золу і шлак працівники повинні тільки розпиленою водою, спрямовуючи її подалі від своїх ніг та ніг інших працівників. Працівники повинні виконувати цю роботу у теплому спецодязі, касці з пелериною і в захисних окулярах.

4.9. Під час заливання шлаку і золи та очищення топки один з працівників повинен перебувати ззовні топки біля лазу, щоб мати можливість наглядати за працівниками, які виконують роботу всередині топки.

4.10. Під час проведення робіт усередині топки в ній одночасно мають перебувати не менше двох працівників.

4.11. Під час очищення топки заборонено працювати в газоходах і на поверхнях нагріву котла, що розміщені у конвективній шахті.

4.12. Працівники, які виконують роботу в топці і на конвективних поверхнях нагріву котла, що спалює мазут, повинні бути проінструктовані про шкідливість відкладень, що утворюються, та обмивальних вод і про необхідність користуватись під час роботи респіраторами, кислото- та лугостійкими рукавицями.

4.13. Влізати у топку або конвективну шахту котла дозволяється тільки через лаз, через який не проходять зварювальні кабелі, газопідвідні шланги або проводи освітлювальної мережі.

4.14. Перед початком проведення робіт всередині топки котла (у випадку, коли необхідно провести аварійний ремонт котла без попереднього очищення топки) необхідно ужити заходів щодо запобігання падінню шлаку і цегли на працівників.

4.15. Перед підніманням кубів трубчастого повітропідігрівника необхідно попередньо з’єднати верхні й нижні трубні дошки, враховуючи масу куба і накопичених в ньому золи і дробу.

4.16. Під час проведення ремонтних робіт на регенеративних обертових повітропідігрівниках заборонено перебувати під пакетами холодної набивки під час установлення або виймання пакетів, а також усередині бочки ротора у разі його переміщування.

Ротор потрібно повертати за допомогою спеціальних пристосувань.

4.17. До початку проведення робіт усередині барабана котла необхідно відкрити обидва люки.

Перед допуском працівників у барабан котла у барабані необхідно провести вентиляцію і перевірити повітря на достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20% від об'єму), а також на вміст водню і сірчистого газу (концентрація водню в барабані не повинна перевищувати 1/5 нижньої межі його займистості, а сірчистого газу - значення ГДК).

Температура повітря всередині барабана котла на відстані 0,7 м від люка не повинна перевищувати +45°C.

4.18. Вентиляція барабана котла повинна виконуватись переносним вентилятором або повітродувною установкою, розміщеною ззовні барабана біля одного з відкритих люків барабана або будь-якого тимчасово звільненого штуцера.

Для підвищення інтенсивності вентиляції робочих місць під час роботи в нижніх барабанах повинні бути відкриті люки також і у верхніх барабанах.

4.19. Очищати барабан і з’єднувальні труби повинні не менше ніж два працівники.

Під час очищення кип'ятильних труб ручною шліфувальною електричною машиною з гнучким валом один працівник повинен наглядати за працівником, який виконує роботу в барабані, і мати біля себе комунікаційний апарат для виконання його вказівок, а також для вмикання електродвигуна у разі потреби.

Наявність наглядача обов’язкова і тоді, коли електродвигун має дистанційне керування.

4.20. Під час очищення кип’ятильних труб головку шліфувальної електричної машини необхідно видаляти з труби після вимкнення електродвигуна. Повторне увімкнення електродвигуна необхідно виконувати лише після того, як головка буде знову заведена в трубу.

4.21. Електродвигуни напругою понад 12 В і переносні понижувальні трансформатори, до яких приєднуються переносні ручні світильники або електрифікований інструмент, необхідно встановлювати ззовні барабана, біля лазу. Корпус і один з виводів обмотки нижньої напруги трансформатора повинні бути заземлені.

Електрообладнання, що використовується у цьому випадку, має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

4.22. Під час перевірки змійовикових поверхонь нагріву шляхом прокочування кулі необхідно користуватись спеціальними уловлювачами куль.

4.23. Зовнішні обстеження димових труб і газоходів повинні проводити не менше двох працівників, внутрішні, а також ремонт - не менше трьох працівників з дотриманням вимог глави 9 розділу IV цих Правил.

4.24. Роботи в газоходах та димових трубах необхідно проводити тільки після ретельної вентиляції місця роботи через відкриті люки і здійснення захисту від проникнення димових газів від працюючих котлів.

4.25. Під час виконання робіт всередині топки котла, в газоходах за температури повітря понад +45°C працівники повинні бути одягнені у теплий спецодяг. Режим роботи і відпочинку в цьому разі повинен визначати керівник робіт.

Забороняється перебувати всередині топки котла і газоходах за температури понад +60°C. Температура вимірюється на відстані 0,7 м від стінки топки, газоходу.

4.26. Внутрішній ремонт димових труб та газоходів повинен проводитись після перевірки відсутності шкідливих речовин у повітрі робочої зони та достатності вентиляції газоходу.

4.27. У разі необхідності пересувань працівників усередині газоходів або інших коробів потрібно перевірити міцність обшивки їх дна.

У разі виявлення послаблених місць або пошкоджень у дні короба необхідно укласти настил з дощок, а за наявності у коробах золи - видалити її.

На період проведення робіт вертикальні ділянки коробів повинні бути обгороджені, щоб уникнути падіння людей у місцях, де короби переходять з горизонтального положення у вертикальне.

Працівники в газоходах повинні спускатись і підніматись по надійно закріплених драбинах і трапах.

4.28. Шахту ходових сходів для піднімання і спускання працівників у димові труби необхідно захищати сітками з чотирьох боків по всій висоті і на 2,5 м вище рівня робочої площадки.

4.29. Піднімання і спускання працівників по ригелях, розкосах або по тросу підіймача, а також одночасне піднімання або спускання з димової труби кількох працівників по скобах або по зовнішніх ходових сходах заборонено.

На труби, що мають світлофорні площадки, дозволяється одночасне піднімання або спускання працівників на різних рівнях між цими площадками за умови обов'язкового закриття люка на цих площадках.

4.30. Під час проведення ремонтних робіт або обстежень з підвісних пристосувань біля димової труби повинна бути обгороджена небезпечна зона, розташована навколо труби на відстані 1/10 її висоти, виміряної від цоколя.

На огородженнях повинні вивішуватись знаки безпеки про заборону входити в обгороджену зону. Над проходами і проїздами в межах небезпечної зони повинні установлюватись захисні навіси, бокові огородження, а також знаки безпеки, що забороняють прохід.

4.31. Ремонтні роботи усередині димових труб повинні проводитись тільки після очищення їх від золи.

4.32. Не дозволяється розбирати футеровку всередині димової труби одночасно на двох і більше ярусах.

4.33. Після закінчення робіт усередині топок, газоходів, повітропроводів і барабанів котлів необхідно виконувати вимоги пункту 9.27 розділу IV цих Правил.

4.34. Під час проведення робіт на димових трубах і газоходах для перенесення приладів, інструменту і пристосувань, кріпильних деталей та інших дрібних предметів необхідно використовувати спеціальну сумку, а для зберігання їх на риштуваннях або люльках - ящик або відро.

Прилади, інструменти і пристосування, що використовуються під час проведення робіт на димових трубах і газоходах, повинні бути прив'язані до запобіжного пояса працівника або до металевих деталей.

5.1. Перед кожним відкриванням зовнішніх люків і затворів шлакових і золових бункерів під час періодичного видалення шлаку і золи необхідно попереджувати машиніста котла про очікуване видалення шлаку і золи та необхідність підтримування збільшеного розрідження в топці котла.

Зола і шлак з обов'язковим заливанням їх водою повинні видалятись за умови нормальної роботи котла.

5.2. Під час видалення золи і шлаку з топки котла і газоходів працівники, які виконують ці роботи, повинні перебувати збоку від люка.

5.3. Відкривати шлакові, а під час проведення вагонеткового золовидалення і золові затвори необхідно тільки дистанційно, відвівши всіх працівників від затвора.

5.4. У разі вагонеткового золовидалення відкривати золові і шлакові затвори потрібно повільно і тільки після змочування водою шлаку, золи та відкладень незгорілих часток палива (пилу та золовинесення).

5.5. Під час змочування шлаку водою і спускання його з комодів у канали гідрозоловидалення оглядові дверцята повинні бути зачинені.

5.6. Підчищати і знімати насадки змивних і збуджувальних сопел за напору води більше 20 м дозволяється тільки після виведення їх з дії.

5.7. Стояти навпроти вікон-вічок під час їх відчинення заборонено.

5.8. Збивати шлак необхідно тільки за умови сталого режиму горіння і збільшення розрідження у топці та газоходах.

Не дозволяється видалення шлаку і золи за умови несталого топкового режиму і вибивання полум’я й золи з оглядових вікон-вічок. Не дозволяється також видалення шлаку і золи або обдування котла під час збивання шлаку у льотці котла.

Шлак потрібно збивати тільки спеціальними піками. Піка повинна мати з одного боку заварений в трубу наконечник, щоб не допустити осипання шлаку по трубі, а з другого - кулясту насадку.

Під час збивання шлаку необхідно стояти збоку, тримаючи піку на відльоті.

Не дозволяється під час проведення робіт упиратись в піку.

Піки необхідно зберігати у зафіксованому положенні, щоб унеможливити їх падіння.

5.9. Не дозволяється збивати шлак, стоячи на площадках, що не мають достатнього освітлення, а також на випадкових, не призначених для цього конструкціях (поручнях і щаблях драбин, трубах тощо).

5.10. У разі необхідності виконувати шурування забитих золою золоспускових апаратів стояти потрібно збоку від відкритого лючка.

Під час видалення золи лючок необхідно закрити.

5.11. Під час розшлакування шлаковидалячів котлів та усунення золових заторів у золоспускових трактах сухих золовловлювачів заборонено:

заходити всередину ванн і бункерів;

працювати, якщо знято перекриття каналів;

ставати на гарячий шлак і накопичення золи;

працювати на золоспусках без респіраторів.

5.12. Для видалення золи або шлаку працівники повинні надягати рукавиці, захисні окуляри і захисну каску з пелериною. Брюки мають бути надягнені поверх чобіт (навипуск).

5.13. Металовловлювачі або бункер пульпонасоса необхідно очищати тільки після перекриття каналів запірними пристроями, зупинення пульпонасоса і за відсутності надлишкового тиску в металовловлювачі і бункері.

5.14. Під час очищення каналів гідрозоловидалення їхні знімні перекриття необхідно знімати тільки в межах робочої зони. Під час перерв у роботі і після очищення каналів знімні перекриття необхідно встановити на місце.

5.15. Під час обстеження й очищення каналів гідрозоловидалення необхідно використовувати переносні ручні світильники напругою до 12 В.

5.16. Ремонт пульпопроводів та інших трубопроводів гідрозоловидалення необхідно проводити тільки за умови вимкнення насосів і спорожненого трубопроводу.

5.17. У випадку розсування секцій шлакозолопроводів потрібно вживати заходів щодо зливання пульпи (золи або шлаку), що залишилась у трубопроводі.

Під час піднімання труб працівників необхідно відвести від кінців секції.

5.18. Ходити по зневодненому золошлаковому пляжу допускається тільки у виняткових випадках у супроводі другого працівника (у цьому разі той, хто йде попереду, повинен жердиною перевіряти міцність намитого шару).

5.19. Ходити по золошлакопроводах, а також по свіжонамитому золошлаковому пляжу заборонено.

5.20. У разі промірювання глибини відстійного ставка, установлення шандора на водовідвідних спорудах тощо працівники, які виконують роботу з човна, катамарана або плота повинні мати рятувальні засоби (жилети, пояси тощо).

Не дозволяється на відстійному ставку виконувати роботи з промірювання глибини, установлення шандор та інші, що пов’язані з використанням човнів, понтонів або плотів, якщо швидкість вітру більше 9,8 м/с або за висоти хвилі понад 0,35 м.

5.21. У разі проведення робіт у нічну зміну робочу зону на золошлаковідвалі необхідно освітлювати.

5.22. Шахти водоскидних колодязів повинні мати справні ґрати.

5.23. Поблизу місць забирання і скидання води і по периметру золошлаковідвалу в місцях можливого перебування людей необхідно вивішувати знаки безпеки про заборону купання, вживання води та ловлення риби.

5.24. Шламонагромаджувачі шкідливих і токсичних речовин, що містяться на золошлаковідвалі, необхідно обгородити і позначити застережними знаками безпеки.

5.25. Перебувати без спеціальних індивідуальних засобів захисту на золошлаковідвалах, де радіаційний фон (гама-випромінювання) перевищує 30 мікрорентген на годину, заборонено.

6.1. Перед початком ремонту механічної частини і чищення секцій електрофільтрів і перед тим, як розпочати ремонт механізмів струшування секцій, працівники електричного цеху повинні вимкнути їхню електричну частину і вивісити застережні і заборонні знаки безпеки на апаратах керування електродвигунами, механізмами струшування, вібраторами, обігріванням бункерів та ізоляторів.

Вивішувати застережні знаки безпеки на люках електрофільтрів і механізмах повинні працівники цеху, які обслуговують електрофільтри.

6.2. Проводити випробування і регулювати механізм струшування електрофільтрів, коли необхідно часто вмикати і вимикати електродвигун, дозволяється без розбирання електричної схеми. У цьому разі зі складу бригади потрібно призначити наглядача за електродвигуном і його пусковим пристроєм для унеможливлення випадкового вмикання електродвигуна.

6.3. Внутрішній огляд і ремонт електрофільтрів необхідно проводити тільки після вимкнення їхньої електричної частини, заземлення їхньої коронувальної системи, вентиляції секцій, завершення відбирання проб газу на вміст вибухонебезпечних і токсичних газів, вимкнення димососів і закриття їхніх напрямних апаратів.

6.4. Перед початком проведення робіт у бункері необхідно струсити з електродів налиплу золу, вимкнути обігрівання воронки бункера, вимкнути вібратори і звільнити бункер від золи.

Під час проведення робіт у верхній частині електрофільтрів необхідно відкрити додаткові верхні люки.

6.5. Працювати в електрофільтрах необхідно у протипилових респіраторах із застосуванням рятівних поясів, дотримуючись вимог глави 9 розділу IV цих Правил.

1.1. Зовнішні напірні мастилопроводи, розміщені в зоні гарячих поверхонь, необхідно обладнати спеціальними щільними захисними коробами з листової сталі. Нижня частина коробів повинна мати схил для стікання мастила у збірний трубопровід, який не залежить від колектора аварійного зливання і поєднаний з ємністю аварійного зливання мастила.

Під час проведення ремонтів короби необхідно перевіряти на щільність шляхом заповнення їх водою.

1.2. Мастилопроводи, розміщені зовні короба, необхідно відділити від гарячих поверхонь металевими захисними екранами, а їхні фланці розмістити у спеціальних кожухах із зливом з них мастила у безпечне місце.

Кожухи фланцевих з'єднань повинні охоплювати фланці, а також розміщені поруч зварні шви і ділянку труби завдовжки від 100 до 120 мм від шва.

1.3. Під час проведення випробувань автомата безпеки працівникам, які безпосередньо не беруть участі у проведенні випробувань, заборонено перебувати на площадці обслуговування турбіни.

Перевірку автомата безпеки шляхом збільшення частоти обертання ротора необхідно проводити за програмою, затвердженою головним інженером електростанції.

Перед початком проведення випробувань автомата безпеки необхідно проінструктувати працівників, які беруть участь у випробуваннях, із записом про це у журналі інструктажів.

Керувати проведенням випробувань повинен безпосередньо начальник цеху або його заступник, який повинен слідкувати за частотою обертання ротора турбіни за тахометром. Решту працівників, які беруть участь у проведенні випробувань, потрібно розставити так, щоб у потрібний момент можна було швидко вимкнути агрегат.

Перевірку автомата безпеки за наявності у головної парової засувки байпаса необхідно проводити за умови закритої засувки через байпас.

1.4. Перед початком перевірки автомата безпеки шляхом збільшення частоти обертання ротора потрібно перевірити його ручне вимикання за номінальної частоти обертання, а також перевірити посадку стопорних і регулювальних клапанів.

У разі незадовільної посадки стопорних і регулювальних клапанів перевіряти роботу автомата безпеки шляхом збільшення частоти обертання ротора турбіни заборонено.

1.5. Якщо під час перевірки автомата безпеки частота обертання ротора турбіни зросла до рівня, за якого повинен спрацювати автомат безпеки, але він не спрацював, турбіну необхідно негайно зупинити ручним вимикачем. Якщо не спрацював ручний вимикач, турбіну необхідно зупинити швидким закриванням регулювальних клапанів і головної парової засувки (байпаса).

Дозволяється проводити повторне випробування автомата безпеки шляхом збільшення частоти обертання ротора тільки після виявлення і усунення несправностей.

1.6. Зупинена для ремонту турбіна повинна від'єднуватись від діючого обладнання і загальноцехових трубопроводів пари, води, мастила відповідно до вимог пунктів 10.6 та 10.7 розділу IV цих Правил.

1.7. Для проведення робіт всередині конденсатора необхідно перекрити напірну і зливальну лінії циркуляційної води й відкрити атмосферний клапан і люки для неперервної вентиляції конденсатора.

Роботи всередині конденсатора повинні проводитись з дотриманням вимог пунктів 9.7-9.11, 9.13-9.15 розділу IV цих Правил.

1.8. Спеціальні знімні вантажозахоплювальні пристосування для піднімання кришок циліндрів і роторів турбін перед початком проведення робіт необхідно оглянути. Після закінчення ремонту зазначених пристосувань потрібно поставити на них дату огляду.

1.9. Важкі деталі (ротор, кришка циліндра), що знімаються з турбіни, потрібно укладати на козли і підкладки, щоб не допустити їх зісковзування, згідно з планом розміщення деталей і з урахуванням вимог пункту 1.15 розділу IV цих Правил.

Не дозволяється використовувати для підкладок шпали, оброблені антисептиками.

1.10. Відгвинчувати болти і затягувати гайки фланцевих з'єднань рознімань циліндрів турбін необхідно за інструкцією заводу - виробника турбін.

1.11. Під час розкриття і піднімання кришки циліндра турбіни необхідно:

користуватись наявними пристосуваннями (наприклад, балансиром);

відривати верхню половину циліндра (кришки) від нижньої за допомогою відтискних болтів;

переконатись у тому, що кришка перед підніманням надійно застроплена;

піднімати кришку за командою відповідального працівника тільки після її ретельного вивіряння і за умови установлених напрямних болтів (свічок);

перевіряти під час піднімання кришки рівномірність переміщування її відносно фланця рознімання нижньої половини циліндра.

Під час перевірки рівномірності переміщування кришки, а також під час її піднімання класти руки на фланець рознімання під кришку, що піднімається, заборонено.

1.12. У разі виявлення під час піднімання кришки перекошування або заїдання кришку необхідно опустити і знову вивірити кріплення її до гака підтягуванням або послаблюванням тросів. Довжину тросів регулювати гайками або талрепами підіймального пристосування.

1.13. Під час піднімання кришки циліндра необхідно стежити за тим, щоб разом з кришкою не піднімались ущільнювальні обойми, якщо вони за конструкцією не кріпляться до кришки турбіни і не виключена можливість їх падіння від поштовхів під час подальшого піднімання.

У випадку, коли за незначної висоти піднімання кришки обойми не можуть бути вибиті ударами свинцевої кувалди по кришці, її подальше піднімання можливе тільки після виставлення кришки на підкладки і надійного закріплення обойми за кришку.

1.14. Якщо діафрагми конструктивно кріпляться до кришки циліндра і за незначної висоти піднімання кришки виявлено, що шурупи, що кріплять верхні половини діафрагми, обірвані, подальше піднімання кришки припинити.

У цьому разі кришку циліндра необхідно підняти на висоту, необхідну для укріплення діафрагми, й установити на викладку. Після укріплення діафрагми можна продовжити піднімання і подальше транспортування кришки циліндра турбіни.

1.15. Виконувати будь-яку роботу під піднятою кришкою циліндра або діафрагмою заборонено.

1.16. Шабрувати нижній фланець циліндра турбіни дозволяється лише за умови, що кришка циліндра відведена у безпечне місце або виставлена на підкладки.

1.17. Дозволяється перекантовувати кришки циліндра тільки під безпосереднім керівництвом керівника робіт.

Перед тим, як розпочати кантування, необхідно переконатись у відсутності на кришці незакріплених деталей (гайок, болтів, заглушок, інструменту тощо).

1.18. Усі отвори паропроводів і дренажів, що приєднуються до циліндра турбіни, після його розкривання необхідно зразу закрити дерев'яними пробками або кришками, а отвори горловини конденсатора закласти міцними дерев'яними щитами.

1.19. У разі використання для нагрівання кріпильних різьбових з’єднань електронагрівачів типу ТЕН їх необхідно заземлити.

Опір ізоляції між корпусом нагрівача і струмовідними частинами повинен бути більше 2 МОм.

До роботи з електронагрівачами допускаються працівники, які мають групу з електробезпеки не нижче II. Вони повинні виконувати роботу в гумових діелектричних рукавицях.

Під час роботи з електронагрівачем заборонено:

розбирати його, не від’єднавши кабель живлення від мережі;