1) ознайомитись із встановленим порядком атестування військовослужбовців;
2) об’єктивно оцінювати ділові та моральні якості військовослужбовця, який атестується.
Для цього:
проаналізувати проходження служби військовослужбовцем за період із часу його останнього атестування з урахуванням періоду проходження ним служби під час перебування в розпорядженні відповідного начальника, оцінити рівень його професійної та спеціальної підготовки, ділові та моральні якості військовослужбовця, ефективність та якість виконання покладених на нього обов’язків, визначених посадовими інструкціями або тимчасовими службовими обов’язками, чи виконання окремих завдань, складність виконуваної роботи та її результативність, показники роботи військовослужбовця, що атестується, стан справ у підрозділі, яким він керує;
провести з військовослужбовцем не менше двох співбесід (одну - на початку року атестування, другу - безпосередньо перед складанням атестації) з питань проходження ним служби та виконання обов’язків, визначених посадовими інструкціями або тимчасовими службовими обов’язками, чи виконання окремих завдань, удосконалення професійної та спеціальної підготовки, стилю, методів роботи, звернути увагу військовослужбовця на основні найбільш характерні й істотні недоліки, які можливо існують у його службовій діяльності та/або особистій поведінці, надати необхідні рекомендації щодо їх усунення.
Військовослужбовці зобов’язані усунути зазначені недоліки, а прямі начальники - вимагати від військовослужбовців усунення недоліків та надавати їм у цьому допомогу.
Зміст проведених співбесід відображається в аркушах співбесід, що складаються в довільній формі, підписуються начальником, який їх проводив, та військовослужбовцем, який атестується, і у встановленому порядку передаються секретареві атестаційної комісії відповідного підрозділу для долучення до матеріалів проведення атестування;
3) на основі всебічного вивчення військовослужбовця, що атестується, особисто скласти атестацію на підлеглого із викладенням висновку за нею та підписати її;
4) у встановлені строки подати атестацію в порядку підпорядкованості для отримання висновків і затвердження.
9. Атестація складається за формою, наведеною в додатку 12 до цієї Інструкції. В тексті атестації, який викладається в довільній формі, мають бути відображені дані, що характеризують військовослужбовця:
( Абзац перший пункту 9 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 677 від 03.12.2024 )
готовність до служіння Українському народові;
особиста дисциплінованість, вимогливість до себе та підлеглих;
організованість та вміння визначити головний напрям у роботі, здатність якісно виконувати поставлені завдання, виявляти ініціативу, швидко орієнтуватися й уміло діяти в складній обстановці, аналітичні здібності;
якість керування підлеглими, вміння навчати та виховувати їх організаторські здібності, авторитет у колективі;
оцінка стану справ у підрозділі, яким керує військовослужбовець, що атестується (дисципліна, бойова готовність, виконання оперативно-службових (службових) завдань, стан професійної та спеціальної підготовки тощо);
рівень професійної та спеціальної підготовки, знання та рівень виконання вимог статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів з питань проходження військової служби, якість виконання завдань та службових обов’язків, а також удосконалення спеціальних знань, конкретні показники в роботі, наявність наукового ступеня, вченого звання, почесного звання, знання іноземних мов, уміння застосовувати отримані знання на практиці, наявність оперативного досвіду, досвіду управлінської діяльності, наставництва тощо;
здатність критично оцінювати свою діяльність, творчо ставитися до справи, наполегливість у виконанні службових обов’язків, авторитет у колективі, вміння зберігати державну та розвідувальну таємницю, дотримуватися правил конспірації в роботі;
основні найбільш характерні й істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці, якщо вони є;
стан здоров’я та фізична підготовленість, здатність переносити психофізичні навантаження та виконувати завдання в складних умовах;
інші дані, які, на думку начальника, що складає атестацію, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого.
Для керівників (начальників) усіх рівнів як додаткові критерії об’єктивного оцінювання їхньої діяльності враховуються також стан дисципліни та правопорядку в підпорядкованих їм підрозділах.
10. У висновку за атестацією зазначається, чи відповідає військовослужбовець, що атестується, займаній посаді або посаді, яку займав до зарахування в розпорядження відповідного начальника (стосовно військовослужбовця, який перебуває в розпорядженні відповідного начальника), а також пропозиції щодо подальшого найбільш доцільного його використання на службі, враховуючи професійні, ділові та моральні якості, досвід роботи, здібності й нахили.
При цьому можуть бути надані такі рекомендації щодо:
призначення на вищу посаду (на яку й коли);
включення до кадрового резерву із зазначенням конкретної вищої посади;
виключення з кадрового резерву із зазначенням мотивів виключення;
направлення на навчання, курси підвищення кваліфікації;
переміщення на рівнозначну посаду (на яку посаду доцільно перевести та причина переведення: необхідність укомплектування інших посад, для більш доцільного його використання на службі тощо);
переміщення на інший вид службової діяльності (оперативну, оперативно-постову, оперативно-технічну, аналітичну, адміністративну, господарську, інженерно-технічну, медичну та іншу) із зазначенням мотивів переведення, на яку посаду і коли;
переміщення з вищої посади на нижчу, із зазначенням підстави та посади, на яку доцільно призначити;
продовження військової служби за новим контрактом чи залишення на військовій службі понад граничний вік;
недоцільність укладання нового контракту;
звільнення з військової служби і з якої підстави.
У висновку за атестацією разом із визначенням відповідності військовослужбовця займаній посаді та викладенням рекомендацій про подальше його використання на службі зазначається, які недоліки в службі та особистій поведінці йому необхідно усунути (якщо вони є).
Висновок і рекомендації мають бути логічним підсумком викладених у тексті атестації даних, що характеризують військовослужбовця, не підлягати подвійному тлумаченню й відповідати змісту рішень та рекомендацій, передбачених цим пунктом.
Висновок про невідповідність військовослужбовця займаній посаді в обов’язковому порядку повинен підтверджуватися наявною в атестації інформацією про факти, що свідчать про це.
11. Начальник забезпечує об’єктивність і повноту складеної ним атестації, обґрунтованість атестаційного висновку і рекомендацій, а також їх відповідність визначеним Положенням та цією Інструкцією вимогам.
12. Складена атестація подається на розгляд старшим начальникам. Старші начальники зобов’язані всебічно розглянути зміст атестації, з’ясувати відповідність викладених у ній даних дійсному стану справ у службовій діяльності військовослужбовця, який атестується, зазначити у відповідному розділі атестації свою позицію щодо змісту атестації та висновку за нею, поставити дату та підпис.
У разі незгоди старшого начальника зі змістом атестації та висновком за нею він складає свій обґрунтований висновок, який викладає у відповідному розділі атестації.
Після розгляду старшими начальниками атестація передається на розгляд до відповідної атестаційної комісії.
13. Атестації подаються до атестаційної комісії в строк, установлений графіком проведення атестування.
14. Атестації, складені на військовослужбовців, розглядають атестаційні комісії. Атестаційні комісії створюються в структурних підрозділах СЗРУ (за потреби - в підрозділах, що входять до складу структурних підрозділів СЗРУ зі статусом служби та вище).
У СЗРУ постійно діє Центральна атестаційна комісія.
15. Атестаційна комісія є колегіальним органом, на який покладаються завдання:
забезпечення об’єктивного оцінювання професійної підготовки, ділових та моральних якостей військовослужбовців, їх розстановки;
надання керівнику (начальнику) підрозділу пропозицій стосовно використання військовослужбовців на службі, направлення їх на навчання (курси вдосконалення, перепідготовки, підвищення кваліфікації тощо);
прийняття рішень стосовно відповідності військовослужбовців займаним посадам;
вирішення питань звільнення з військової служби через службову невідповідність військовослужбовців,
вирішення питань звільнення з військової служби через службову невідповідність військовослужбовців, на яких накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність, та які протягом шести місяців після накладення такого стягнення не виправили своєї поведінки і вчинили правопорушення;
розгляд за рішенням керівника (начальника) підрозділу, в складі якого створена та діє атестаційна комісія, інших питань, пов’язаних із проходженням військовослужбовцями військової служби.
16. Атестаційні комісії створюються в складі:
голови - першого заступника (заступника) керівника (начальника) відповідного підрозділу;
членів - заступників керівника (начальника) відповідного підрозділу, керівників (начальників) підрозділів у складі відповідних підрозділів, керівника (начальника) підрозділу персоналу (за наявності в штаті);
секретаря - з числа осіб офіцерського складу підрозділу.
Склад атестаційних комісій (за посадами) визначається наказами керівництва СЗРУ, а в 7 та 8 службах 2 управління 2 департаменту - начальників відповідних служб.
Склад Центральної атестаційної комісії визначається наказом Голови СЗРУ.
17. Для проведення засідання атестаційної комісії необхідна наявність не менше двох третин її складу. Рішення комісії приймається щодо кожного військовослужбовця, що атестується, відкритим голосуванням, простою більшістю голосів присутніх членів атестаційної комісії. Голосування проводиться за відсутності військовослужбовця, що атестується. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.
18. Атестаційні комісії зобов’язані всебічно вивчити атестації, встановити їх відповідність діловим та особистим якостям військовослужбовців, які атестуються, і дати висновки за ними.
19. Атестаційні комісії мають право викликати на свої засідання для надання пояснень як самих військовослужбовців, які атестуються, так і начальників, які склали атестації.
За погодженням із керівниками (начальниками) структурних підрозділів СЗРУ до засідань атестаційних комісій у разі потреби можуть бути запрошені співробітники юридичних підрозділів, УК або підрозділів персоналу, власної безпеки тощо.
20. Атестації з висновком про невідповідність військовослужбовців займаній посаді або з наявною інформацією про недоліки в їхній службовій діяльності розглядаються в присутності військовослужбовців, які атестуються, та начальників, які склали атестації.
Атестаційна комісія має право розглянути атестацію за відсутності такого військовослужбовця, який не прибув на засідання атестаційної комісії (крім випадків перебування його у відрядженні, на лікуванні, у відпустці, участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії на територіях, де ведуться бойові дії), про що здійснюється запис у протоколі засідання атестаційної комісії.
21. Атестаційні комісії та начальники, які розглядають і затверджують атестації, до їх затвердження готують висновки за атестаціями з дотриманням вимог пунктів 9 та 10 цього розділу.
Висновок атестаційної комісії вноситься до протоколу засідання атестаційної комісії (додаток 13 до цієї Інструкції), який підписують голова, члени та секретар комісії. З протоколу висновок атестаційної комісії переноситься до атестації із зазначенням посад, військових звань, власних імен та прізвищ голови, членів комісії та підписується її секретарем.
( Абзац другий пункту 21 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 677 від 03.12.2024 )
22. Атестації затверджує прямий начальник відповідно до схеми атестування.
Затверджені атестації оголошує атестованим військовослужбовцям безпосередній (прямий) начальник у десятиденний строк після надходження їх у підрозділ. У разі перебування військовослужбовців у відрядженні, на лікуванні, у відпустці, а також у період участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії на територіях, де ведуться бойові дії, затверджені атестації їм оголошуються одразу після повернення до підрозділу.
Під час оголошення атестації безпосередній (прямий) начальник проводить співбесіду з атестованим, який ставить свій підпис в атестації і зазначає дату ознайомлення з нею.
23. У разі відмови військовослужбовця, який атестується, від підпису в атестації про ознайомлення з нею в ній робиться запис про це, підписується начальником, який проводив співбесіду, та присутніми під час співбесіди. Військовослужбовець має право подати до атестаційної комісії, в якій розглядалася атестація, пояснення й зауваження щодо змісту атестації та висновку за нею, а також викласти мотиви відмови від підпису про ознайомлення з атестацією.
У разі порушення порядку атестування, встановленого Положенням та цією Інструкцією, та необ’єктивності атестації атестаційна комісія проводить повторний розгляд атестації.
Рішення про повторний розгляд або складення нової атестації на військовослужбовця приймає Центральна атестаційна комісія СЗРУ чи атестаційна комісія структурного підрозділу (якщо атестацію розглядала атестаційна комісія, створена в підрозділі, що входить до його складу) за результатами розгляду скарг військовослужбовців або начальником, який затвердив атестацію.
У разі незгоди військовослужбовця з рішенням, прийнятим атестаційною комісією, яка розглядала атестацію, він протягом 10 днів із дня оголошення йому рішення атестаційної комісії, без урахування строку його тимчасової непрацездатності, перебування у відрядженні або у відпустці, а також у період участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії на територіях, де ведуться бойові дії, може подати скаргу до атестаційної комісії структурного підрозділу, а в разі незгоди з прийнятим нею рішенням він у такий самий строк може подати скаргу також до Центральної атестаційної комісії СЗРУ або начальнику, який затвердив атестацію.
24. Якщо військовослужбовець вважає, що під час проведення атестування було порушено порядок його проведення або допущено необ’єктивність атестації, він може подати скаргу до Центральної атестаційної комісії СЗРУ чи атестаційної комісії структурного підрозділу (якщо атестація розглядалася атестаційною комісією, створеною в підрозділі, що входить до його складу) або начальнику, який затвердив атестацію. Скарга подається протягом 10 днів із дня оголошення військовослужбовцю затвердженої атестації, без урахування строку тимчасової непрацездатності військовослужбовця, перебування його у відрядженні або у відпустці, а також у період участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії на територіях, де ведуться бойові дії.
25. Рішення Центральної атестаційної комісії може бути оскаржене військовослужбовцем до суду в порядку, передбаченому законодавством.
26. Про результати атестування керівники (начальники) підрозділів, у складі яких створені та діють атестаційні комісії, в місячний строк у порядку підпорядкованості інформують керівників (начальників) структурних підрозділів та організовують роботу з реалізації прийнятих рішень.
27. Прямі начальники повинні забезпечувати реалізацію атестаційних висновків із урахуванням практичної діяльності військовослужбовця після атестування.
28. Контроль за реалізацією висновків за атестаціями здійснюють керівники (начальники) структурних підрозділів, УК та підрозділи персоналу.
Для забезпечення реалізації атестаційних висновків керівники (начальники) структурних підрозділів, УК та підрозділи персоналу зобов’язані:
включати військовослужбовців, атестованих до призначення на вищі посади, до кадрового резерву на наступний рік, а також повідомляти УК про кандидатів, рекомендованих для призначення на посади, призначення на які здійснюють керівники (начальники), зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV цієї Інструкції;
складати контрольні списки військовослужбовців, атестованих до переміщення на нижчі посади, до переміщення на інший вид службової діяльності або до звільнення з військової служби.
VI. Відпустки
1. Під час визначення тривалості щорічної основної відпустки залежно від вислуги років ( пункт 62 Положення) календарне обчислення вислуги років здійснюється в порядку, встановленому для обчислення військовослужбовцям вислуги років на пенсію. При цьому час навчання військовослужбовців у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду до вислуги років для визначення їм тривалості щорічної основної відпустки не зараховується.
2. Час надання відпусток військовослужбовцям установлюють:
заступникам Голови СЗРУ, керівникам (начальникам) структурних підрозділів (за погодженням із заступниками Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків) - Голова СЗРУ;
військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні Голови СЗРУ або заступників Голови СЗРУ - Голова СЗРУ або заступники Голови СЗРУ відповідно;
радникам, помічникам Голови СЗРУ або помічникам заступників Голови СЗРУ - керівник (начальник) структурного підрозділу, штатом якого передбачені такі посади (за погодженням із Головою СЗРУ або заступниками Голови СЗРУ відповідно);
військовослужбовцям структурних підрозділів (крім військовослужбовців, підпорядкованих начальникам 7, 8 служб 2 управління 2 департаменту) - керівники (начальники) структурних підрозділів;
військовослужбовцям 7, 8 служб 2 управління 2 департаменту - начальники цих служб відповідно.
Військовослужбовцям, призначеним на умовах сумісництва, відпустка надається одночасно з відпусткою, наданою за основною посадою.
Військовослужбовцям, тимчасово підпорядкованим керівникам (начальникам) інших підрозділів ( пункт 50 Положення), відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) надаються керівниками (начальниками) цих структурних підрозділів. Керівники (начальники) структурних підрозділів, які надали такі відпустки, письмово інформують про це керівників (начальників) структурних підрозділів, в яких військовослужбовці займають штатні посади.
( Пункт 2 розділу VI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 677 від 03.12.2024 )
3. У структурних підрозділах та в 7, 8 службах 2 управління 2 департаменту до 31 грудня складаються на наступний рік графіки щорічних відпусток ( підпункт 1 пункту 61 Положення) військовослужбовців, які затверджують керівники (начальники), зазначені в пункті 2 цього розділу та примірники яких надсилаються до УК або підрозділів персоналу. Графіки відпусток оголошуються військовослужбовцям протягом 15 днів від дня їх затвердження. Ознайомлення військовослужбовців, які перебувають у відрядженні, на лікуванні, у відпустці, а також у період участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії на територіях, де ведуться бойові дії, із зазначеним графіком здійснюється після повернення їх до підрозділу.
Військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби до підрозділів після затвердження графіків відпусток, щорічні відпустки надаються поза графіком на підставі поданих ними рапортів за рішенням керівників (начальників), зазначених у пункті 2 цього розділу.
Щорічні основні відпустки військовослужбовцям надаються за місцем їх постійної служби у підрозділах, де вони займають штатні посади або перебувають у розпорядженні відповідних начальників, рівномірно протягом календарного року з дотриманням вимог щодо забезпечення надійного функціонування підрозділу, підтримання мобілізаційної готовності та за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
( Абзац третій пункту 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 677 від 03.12.2024 )
4. Під час складання графіка відпусток повинно бути враховано надання відпусток у зручний час для військовослужбовців із числа осіб, які відповідно до законодавства мають таке право.
У зв’язку зі службовою необхідністю та одночасним дотриманням гарантованого державою відпочинку військовослужбовців графік відпусток можуть коригувати керівники (начальники), зазначені в пункті 2 цього розділу.
5. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіками, узгоджується між військовослужбовцем і керівником (начальником), зазначеним у пункті 2 цього розділу, в порядку, визначеному пунктами 6-8 цього розділу.
6. Військовослужбовець подає в порядку підпорядкованості керівнику (начальнику), визначеному в пункті 2 цього розділу, рапорт про надання відпустки, в якому зазначає:
вид відпустки;
про надання щорічної додаткової відпустки одночасно зі щорічною основною відпусткою (за бажанням військовослужбовця);
тривалість відпустки в календарних днях;
дату початку відпустки;
місце проведення відпустки (населений пункт, виходячи з адміністративно-територіального устрою України - в разі проведення відпустки в межах України, адреса (якщо відома)), контактний номер телефону;
час (кількість діб), необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та назад з огляду на віддаленість місця проведення відпустки;
вид транспорту, обраний для слідування до місця проведення відпустки та назад;
про об’єднання щорічних основних відпусток, які не були надані у зв’язку з настанням періодів, передбачених пунктами 17 і 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", після закінчення таких періодів, із зазначенням років, за які надаються щорічні основні відпустки, але при цьому загальна тривалість об’єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.
( Пункт 6 розділу VI доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 677 від 03.12.2024 )
Рапорти з резолюціями відповідних керівників (начальників) про надання відпустки не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати її початку передаються до УК або підрозділів персоналу для підготовки наказів по особовому складу.
7. Про тривалість наданих військовослужбовцям відпусток видаються накази по особовому складу.
8. Час, необхідний для проїзду військовослужбовця в межах України до місця проведення відпустки та назад, надається залежно від місця проходження ним військової служби до найбільш віддаленого місця проведення відпустки із розрахунку:
до 300 км - час на дорогу не надається;
від 300 до 1000 км - надається 1 доба (в один кінець);
понад 1000 км - надається 2 доби (в один кінець).
Розрахунок часу здійснюється з огляду на віддаленість і тривалість проїзду до місця проведення відпустки та з урахуванням пропозиції військовослужбовця (але не більше двох діб в один кінець). У разі поділу щорічної основної відпустки на частини (більш як 10 календарних днів) час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та назад, додається до кожної її частини. У разі проведення відпустки за кордоном час, необхідний для проїзду військовослужбовця до місця проведення відпустки та назад, визначається з огляду на віддаленість від місця проходження ним військової служби до державного кордону України в напрямку проведення відпустки.
У разі проведення відпустки в декількох пунктах військовослужбовцю надається час для проїзду від місця проходження військової служби до одного із цих пунктів (з урахуванням бажання військовослужбовця) та назад.
Прямування до місця проведення відпустки та назад авіаційним транспортом, незалежно від напрямку (в межах України чи за її межі), не може бути підставою для надання часу (кількості діб) для проїзду до місця проведення відпустки та назад.
9. Військовослужбовець, який не вибув до зазначеного в рапорті місця проведення відпустки, місцезнаходження якого було враховано під час визначенні тривалості відпустки з урахуванням часу для проїзду до місця проведення відпустки та назад, або не підтвердив його, зобов’язаний прибути до місця проходження військової служби наступного дня після закінчення строку відпустки без урахування часу, наданого для проїзду до місця проведення відпустки та назад.
У такому разі військовослужбовець зобов’язаний у порядку підпорядкованості подати керівнику (начальнику), за рішенням якого надавалася відпустка, відповідний рапорт, який після розгляду керівником (начальником) передається до УК або підрозділу персоналу для внесення змін до наказів по особовому складу.
Місце проведення відпустки може бути підтверджене документами, наданими військовослужбовцем безпосередньому начальнику (використані квитки на проїзд у відповідному виді транспорту або довідки, видані санаторієм, пансіонатом, будинком відпочинку тощо).
Контроль за правомірністю надання та використання військовослужбовцями часу, наданого для проїзду до місця проведення відпустки та назад, здійснюють їхні безпосередні начальники.
У разі виявлення фактів неправомірних дій військовослужбовців, спрямованих на безпідставне збільшення тривалості відпустки за рахунок часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад, до таких військовослужбовців застосовуються заходи дисциплінарного впливу.
10. Щорічна основна відпустка має бути використана протягом календарного року. В особливих випадках із дозволу керівника (начальника), зазначеного в пункті 2 цього розділу, щорічна основна відпустка за минулий рік (або невикористана її частина) надається в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано.
11. Щорічна основна відпустка на вимогу військовослужбовця переноситься в разі: порушення строку повідомлення про час надання відпустки (абзац перший пункту 3 цього розділу) - до здійснення такого повідомлення; несвоєчасної (пізніше дня вибуття у відпустку) виплати грошового забезпечення за час щорічної основної відпустки - до виплати такого забезпечення.
Щорічну основну відпустку також переносить на інший період керівник (начальник), зазначений у пункті 2 цього розділу, в разі:
захворювання військовослужбовця до початку відпустки (на підставі довідки закладу охорони здоров’я);
настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (на підставі медичного висновку);
збігу щорічної основної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням чи з відпусткою для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).
12. Військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначені відпустки продовжуються на кількість невикористаних днів відпустки з наступного дня після її закінчення, а в разі перебування на лікуванні понад тривалість відпустки - після одужання.
Про продовження щорічної відпустки видається наказ по особовому складу, в якому зазначаються підстава для її продовження, кількість невикористаних у зв’язку із хворобою календарних днів, а також дата, до якої її продовжено. Такі накази видаються на підставі рапортів військовослужбовців, поданих керівникам (начальникам), зазначеним у пункті 2 цього розділу, після закінчення відпустки або одужання.
13. Постійний контроль за наданням щорічних відпусток військовослужбовцям згідно із затвердженими графіками покладається на керівників (начальників), зазначених у пункті 2 цього розділу, безпосередніх начальників військовослужбовців, УК або підрозділи персоналу.
14. Військовослужбовцям, прийнятим на військову службу в СЗРУ зі Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, щорічна основна відпустка надається, якщо така відпустка або її частина їм не були надані за попереднім місцем служби.
Військовослужбовцям, які закінчили військові навчальні заклади, в рік закінчення ними навчання відпустка надається після прибуття для подальшого проходження військової служби до СЗРУ, якщо така відпустка або її частина їм не були надані за попереднім місцем служби.
15. Відкликання військовослужбовців зі щорічної основної відпустки ( пункт 65 Положення) здійснюють:
осіб офіцерського складу - Голова СЗРУ або заступники Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків;
осіб сержантського і старшинського складу - заступники Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків.
У разі відкликання військовослужбовця зі щорічної основної відпустки в наказі по особовому складу зазначаються дата відкликання зі щорічної основної відпустки, тривалість невикористаної частини відпустки в календарних днях, а також у разі їх наявності - відомості про місце проведення військовослужбовцем відпустки на дату відкликання, при цьому, у разі відкликання військовослужбовця із частини щорічної основної відпустки, в наказі по особовому складу зазначається тривалість невикористаної її частини в календарних днях, що залишилася до закінчення наданої частини щорічної основної відпустки.
16. Військовослужбовцям-жінкам за їхнім бажанням надається щорічна відпустка за поточний рік перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї.
Військовослужбовцям-жінкам надається відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю, визначеною в медичному висновку:
до пологів - 70 календарних днів;
після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей або ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
17. Військовослужбовець, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), має право приступити до виконання службових обов’язків до закінчення відпустки. Про вихід на службу (в тому числі достроковий) з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками) військовослужбовець не пізніше ніж за один місяць до виходу на службу повинен повідомити керівника (начальника) структурного підрозділу (підрозділу) рапортом, поданим у порядку підпорядкованості.
Щорічна основна відпустка в році закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками) обчислюється пропорційно часу з дня закінчення цієї відпустки й до кінця календарного року з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку військовослужбовці мають право згідно з пунктом 62 Положення, за кожний повний місяць служби. У разі невикористання військовослужбовцем-жінкою щорічної основної відпустки, на яку вона мала право в календарному році перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, така відпустка за її бажанням може бути надана після виходу на службу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками).
При цьому військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 календарних днів і більше, надається час, необхідний для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад (пункт 8 цього розділу).
Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця може бути надана одночасно зі щорічною основною відпусткою наступного року.
18. Додаткові відпустки надаються військовослужбовцям на підставах та в порядку, визначених законодавством.
Облік часу виконання обов’язків військової служби військовослужбовцями, які займають військові посади, визначені додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 "Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов’язків військової служби за якими пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров’я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах", здійснюють керівники (начальники) структурних підрозділів, в яких вони проходять військову службу за кожною умовою (посадою). Облік часу виконання обов’язків військової служби за такими посадами військовослужбовцями, які виконують зазначені обов’язки в органах державної влади, на підприємствах, в установах і організаціях будь-якої форми власності без розкриття належності до розвідувальних органів, здійснюють керівники (начальники) структурних підрозділів, за якими вони закріплені, за кожною умовою (посадою). Тривалість такої відпустки визначає (підтверджує) на рапорті військовослужбовця керівник (начальник) структурного підрозділу, в якому він проходить військову службу, або за яким він закріплений, пропорційно фактичному часу виконання обов’язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.
Облік часу виконання обов’язків військової служби військовослужбовцями, які займають військові посади, визначені додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 "Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов’язків військової служби за якими пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров’я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах", та військовослужбовцями резерву, які виконують обов’язки за зазначеними посадами в органах державної влади, на підприємствах, в установах і організаціях будь-якої форми власності без розкриття належності до розвідувальних органів, здійснюють за кожною посадою керівники (начальники) структурних підрозділів, в яких вони проходять військову службу, або за якими вони закріплені. Тривалість такої відпустки визначає (підтверджує) на рапорті військовослужбовця керівник (начальник) структурного підрозділу, в якому він проходить військову службу або за яким він закріплений, пропорційно фактичному часу виконання обов’язків військової служби на зазначених посадах.
У разі звільнення з військової служби або переведення для подальшого проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, тривалість невикористаних військовослужбовцем щорічної додаткової відпустки визначає (підтверджує) у поданні до звільнення з військової служби або на рапорті військовослужбовця про переведення для подальшого проходження військової служби керівник (начальник) структурного підрозділу, в якому він проходить військову службу або за яким він закріплений.
19. Відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ( пункт 72 Положення) надаються військовослужбовцям на підставі висновку (постанови) ВЛК, що додається до рапорту військовослужбовця.
Загальний час безперервного перебування військовослужбовця на лікуванні в закладі охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) контролюють керівники (начальники), зазначені в пункті 2 цього розділу.
20. У разі надання військовослужбовцям відпусток за сімейними обставинами час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та назад ( підпункти 2-4 пункту 73 Положення), обчислюється в порядку, визначеному в пункті 8 цього розділу.
VII. Звільнення з військової служби
1. Звільнення з військової служби здійснюється:
осіб офіцерського складу у військовому званні від полковника до генерал-лейтенанта включно, а також тих, які проходять військову службу на посадах, за якими штатом передбачено військові звання від полковника до генерал-лейтенанта включно,- наказами Голови СЗРУ;
осіб офіцерського складу у військовому званні до підполковника включно, а також тих, які проходять військову службу на посадах, за якими штатом передбачено військові звання до підполковника включно,- наказами заступників Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків;
осіб сержантського і старшинського складу - наказами заступників Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків, а також начальників 7 та 8 служб 2 управління 2 департаменту - стосовно підпорядкованих їм осіб сержантського і старшинського складу.
2. Звільнення з військової служби за ініціативою військовослужбовця здійснюється на підставі поданого ним у порядку підпорядкованості рапорту керівникам (начальникам), зазначеним у пункті 1 цього розділу, із зазначенням обставин та правових підстав для звільнення.
Звільнення з військової служби за ініціативою керівників (начальників) військовослужбовців здійснюється на підставі поданих ними в порядку підпорядкованості рапортів (службових записок) керівникам (начальникам), зазначеним у пункті 1 цього розділу, із зазначенням обставин та правових підстав для звільнення.
3. Під час підготовки документів до звільнення військовослужбовців із військової служби уточнюються дані про проходження ними служби. За необхідності документально підтверджуються періоди їхньої служби, що підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, й окремо на пільгових умовах відповідно до чинного законодавства обчислюється вислуга років (страховий стаж) на пенсію та оформлюється розрахунок вислуги років (страхового стажу) військовослужбовця СЗРУ на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (додаток 14 до цієї Інструкції).
( Абзац перший пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 677 від 03.12.2024 )
Розрахунок складає співробітник УК або підрозділу персоналу на підставі послужного списку військовослужбовця, інших документів (особової справи, військового квитка, трудової книжки, витягів із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (індивідуальних відомостей про застраховану особу), наданих військовослужбовцем тощо), якими підтверджуються періоди, що зараховуються до страхового стажу, у двох примірниках, підписує та передає для перевірки співробітнику фінансового підрозділу, який після перевірки повертає розрахунок співробітнику УК або підрозділу персоналу.
Кожна позиція у розрахунку повинна охоплювати безперервний період служби, військовослужбовця в одному військовому формуванні, державному органі, його роботи на підприємстві, в установі, організації чи навчання, який підлягає зарахуванню до вислуги років на одній умові, визначеній постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб". Період навчання в цивільних закладах вищої освіти (незалежно від форми навчання та від того, закінчене воно чи ні), а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п’яти років, що зараховується до вислуги років для призначення пенсії за пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зазначається у розрахунку окремою позицією.
Обчислена вислуга років оголошується військовослужбовцю під підпис. Заперечення військовослужбовця щодо розрахунку вислуги років розглядають відповідні підрозділи УК або підрозділи персоналу, фінансові та юридичні підрозділи (за необхідності) перед поданням військовослужбовця до звільнення з військової служби, за результатами чого приймаються рішення.
Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби перший примірник розрахунку надається до фінансового підрозділу, інший долучається до особової справи військовослужбовця.
Також проводиться уточнення щодо використаних військовослужбовцем днів відпусток, передбачених чинним законодавством.
4. З військовослужбовцями перед звільненням із військової служби проводиться не менше двох співбесід:
1) першу співбесіду проводять у десятиденний строк (за винятком військовослужбовців, які підлягають звільненню у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а також тих, які без поважних причин своєчасно не повідомили у встановленому порядку про свій намір укласти новий контракт про проходження військової служби) з дня подання рапорту (службової записки) керівника (начальника) про ініціювання звільнення військовослужбовця або дня отримання керівником (начальником) рапорту військовослужбовця про звільнення або дня надходження до підрозділу, в якому військовослужбовець проходить військову службу, атестації або наказу (витягу з наказу) про накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність, повідомлення режимно-секретного органу СЗРУ про скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці, інших документів, що є підставою для порушення клопотання про звільнення з військової служби:
з особами сержантського і старшинського складу - безпосередні (прямі) начальники з числа осіб офіцерського складу;
з особами офіцерського складу до полковника включно - безпосередні (прямі) начальники, керівник (начальник) структурного підрозділу або його заступник, а з особами офіцерського складу, які проходять військову службу в 7 та 8 службах 2 управління 2 департаменту,- безпосередні (прямі) начальники, керівники (начальники) цих служб або їхні заступники;
з особами вищого офіцерського складу - безпосередній начальник, а також заступник Голови СЗРУ відповідно до розподілу службових обов’язків;
з військовослужбовцями, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників,- начальник, у розпорядженні якого вони перебувають, чи за його дорученням - один із його заступників, а з військовослужбовцями, які перебувають у розпорядженні Голови СЗРУ,- Голова СЗРУ чи за його дорученням - один із заступників Голови СЗРУ або керівник (начальник) УК.
З військовослужбовцями, які підлягають звільненню у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а також із військовослужбовцями, які без поважних причин своєчасно не повідомили у встановленому порядку про свій намір укласти новий контракт про проходження військової служби, перша співбесіда проводиться не пізніше як за 30 календарних днів до звільнення.
( Абзац шостий підпункт 1 пункту 4 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 677 від 03.12.2024 )
Під час першої співбесіди роз’яснюються підстави та строки подання до звільнення, пільги та переваги з працевлаштування й матеріально-побутового забезпечення, надаються необхідні роз’яснення з інших питань, обговорюються питання виконання військового обов’язку в запасі (СЗРУ або Збройних Сил України), з’ясовуються територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для направлення військовослужбовця на військовий облік (за необхідності), місце його проживання після звільнення, прохання військовослужбовця;
2) другу співбесіду проводить безпосередній начальник одразу перед направленням подання до звільнення з військової служби. Під час співбесіди здійснюється ознайомлення з поданням, надаються відповіді на запитання й прохання, висловлені військовослужбовцем під час першої співбесіди, уточнюються підстави звільнення з урахуванням висновку (постанови) ВЛК (за наявності) та інші питання, пов’язані зі звільненням.
До участі в співбесідах за необхідності залучають співробітників УК або підрозділів персоналу, фінансових та юридичних підрозділів.
Якщо під час співбесід військовослужбовці, що звільняються, порушили питання, які не можуть вирішити керівники (начальники), що проводять співбесіди, останні доповідають їх для вирішення старшому прямому начальнику з викладенням суті питання.
Зміст проведених співбесід відображається в аркушах співбесід, які складаються в довільній формі, підписуються керівниками (начальниками), які проводили співбесіди, та військовослужбовцем, який звільняється.
У разі відмови військовослужбовця підписати аркуш співбесіди його підписує керівник (начальник), який її проводив, та особи, присутні під час співбесіди, із зазначенням факту відмови.
Аркуші співбесід долучаються та зберігаються в особовій справі військовослужбовця.
5. Звільнення з військової служби військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби, здійснюється на підставі висновку (постанови) ВЛК.
Інформацію про визнання військовослужбовця непридатним до військової служби, зазначену у висновку (постанові) ВЛК, співробітник УК або підрозділу персоналу надає керівнику (начальнику) структурного підрозділу (підрозділу), в підпорядкуванні якого військовослужбовець проходить військову службу, протягом п’яти робочих днів від дня отримання такого висновку (постанови) ВЛК. Співробітник УК або підрозділу персоналу робить відмітку на звороті висновку (постанови) ВЛК із зазначенням керівника (начальника), якому надано інформацію, дати її надання та долучає висновок (постанову) ВЛК до документів щодо звільнення військовослужбовця.
( Абзац другий пункту 5 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 677 від 03.12.2024 )
Подання до звільнення з військової служби військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби здійснюється в найкоротший строк, але не пізніше місячного строку від дня отримання підрозділом висновку (постанови) ВЛК чи інформації УК або підрозділу персоналу про результати проходження медичного огляду, зазначені у висновку (постанові) ВЛК.
( Абзац третій пункту 5 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 677 від 03.12.2024 )
6. Подання до звільнення військовослужбовців з військової служби у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а також у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду в разі прямого підпорядкування близькій особі здійснюється в разі неможливості їх використання на службі.
Неможливість використання військовослужбовців на службі визначається відсутністю вакантних військових посад за основною або спорідненою спеціальностями, рівнозначних посадам, які вони обіймають або обіймали перед зарахуванням у розпорядження відповідних начальників у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, що підтверджується рапортом, який складається в порядку, передбаченому пунктом 29 розділу IV цієї Інструкції, а також відсутністю згоди військовослужбовця щодо призначення його на вакантну нижчу посаду.
7. Подання до звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється на підставі:
наказу про накладення на військовослужбовців дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність, виданого керівниками (начальниками) в межах повноважень, визначених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України;
атестації з висновком про звільнення з військової служби через службову невідповідність;
мотивованих рапортів (службових записок) із рішенням керівників (начальників), зазначених у пункті 1 цього розділу, та атестацій з висновком про звільнення з військової служби військовослужбовців, до яких застосовано дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність - які протягом шести місяців після накладення такого стягнення не виправили своєї поведінки і вчинили правопорушення та стосовно яких не прийняті рішення про переміщення на нижчі посади;
повідомлення режимно-секретного органу СЗРУ стосовно військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, яким скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання покладених на військовослужбовців обов’язків вимагає доступу до державної таємниці, та рапорту, що складається в порядку, передбаченому пунктом 29 розділу IV цієї Інструкції, яким підтверджується відсутність рівнозначної посади, виконання обов’язків за якою не вимагає доступу до державної таємниці, та/або відсутність згоди військовослужбовця щодо призначення його на вакантну нижчу посаду, виконання обов’язків за якою не вимагає доступу до державної таємниці.
8. Підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем є невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку, за що на нього відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України протягом року накладено два і більше дисциплінарних стягнень.
9. Подання до звільнення військовослужбовців із військової служби у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави - здійснюється протягом трьох робочих днів із дня отримання СЗРУ копії судового рішення, що набрало законної сили.
10. Звільнення військовослужбовця з військової служби у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду в разі прямого підпорядкування близькій особі здійснюється з урахуванням строків, визначених статтею 27 Закону України "Про запобігання корупції".
У поданні до звільнення військовослужбовця з військової служби з такої підстави зазначаються обставини перебування військовослужбовця в підпорядкуванні прямого начальника, в тому числі найближчого до військовослужбовця прямого начальника, який є близькою йому особою, або наявності у прямому підпорядкуванні військовослужбовця близьких йому осіб, а також про те, що військовослужбовцем не вжито заходів щодо добровільного усунення цих обставин (подання рапорту з повідомленням про ці обставини, переміщення на іншу посаду або звільнення з військової служби), про відсутність вакантних посад, призначення на які виключає пряме підпорядкування, а також про відсутність згоди щодо переміщення його на нижчу посаду.