Про затвердження Правил розслідування надзвичайних подій та пошкоджень цивільних повітряних суден на землі в Україні

Відповідно до Повітряного кодексу України та Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 року N 919 "Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року", з метою вдосконалення системи розслідування надзвичайних подій та пошкоджень цивільних повітряних суден на землі в Україні та попередження їх виникнення у майбутньому відповідно до стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО)

1. Затвердити Правила розслідування надзвичайних подій та пошкоджень цивільних повітряних суден на землі в Україні (далі - Правила), що додаються.

2. Головній інспекції з безпеки польотів забезпечити подання цих Правил на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Керівникам структурних підрозділів Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації вивчити та взяти до керівництва зазначені Правила.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Ці Правила розроблені на підставі статті 7 Повітряного кодексу України з метою приведення нормативних актів цивільної авіації у відповідність до стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (далі - ІКАО) та адаптації їх до законодавства Європейського Союзу (далі - ЄС).

1.2. Правила визначають завдання, права та обов'язки авіаційного персоналу з питань розслідування надзвичайних подій з цивільними повітряними суднами України та цивільними повітряними суднами іноземних держав на території України, а також порядок розслідування пошкоджень цивільних повітряних суден на землі.

1.3. Дія цих Правил поширюється на всіх суб'єктів (експлуатантів) цивільної авіації України незалежно від форм власності, які здійснюють експлуатацію повітряних суден, виконання та забезпечення польотів, а також обслуговування повітряного руху.

1.4. Правила використовуються під час розслідування надзвичайних подій з цивільними повітряними суднами України або іноземних держав та пошкоджень указаних повітряних суден на території України.

1.5. Нормативні посилання

Під час розроблення Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:Повітряний кодекс України;

Закон України "Про транспорт";

Закон України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації";

Указ Президента України від 15.07.2004 N 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації";

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.2001 N 919 "Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року";

Правила розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 12.12.2001 N 870, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.12.2001 за N 1088/6279;

Правила медичного розслідування авіаційних подій, затверджені наказом Державного департаменту авіаційного транспорту України від 28.03.95 N 50, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.07.95 за N 204/740;

Правила з пошуку та рятування в цивільній авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.08.99 N 404 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за N 684/3977;

Правила авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 23.09.2003 N 736 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31.10.2003 за N 1001/8322;

Додаток 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. "Розслідування авіаційних подій та інцидентів";

Додаток 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання".

1.6. Скорочення

АНВ - акт незаконного втручання;

АП - авіаційна подія;

АРК - аварійно-рятувальна команда;

АТБ - авіаційно-технічна база;

АХР - авіаційно-хімічні роботи;

БП - безпека польотів;

ГІБП - Головна інспекція з безпеки польотів;

ГЦКАРПР - Головний центр координації авіаційних робіт з пошуку та рятування;

ЗАНГ - застосування авіації в народному господарстві;

ЗОК - засоби об'єктивного контролю;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

ІАС - інженерно-авіаційна служба;

ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

КЛЕ - керівництво з льотної експлуатації;

КПС - командир повітряного судна;

КЦПР ЦА - координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації;

МРД - магістральна руліжна доріжка;

МС - місце стоянки;

НП - надзвичайна подія;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ПЗ ЦА - 2003 - Правила авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України;

ПІБ - прізвище, ім'я, по батькові;

ПММ - паливно-мастильні матеріали;

ППО - протиповітряна оборона;

ППС - пошкодження повітряного судна;

ПС - повітряне судно;

РД - руліжна доріжка;

РКЦПР - регіональний координаційний центр пошуку і рятування;

РДЦ ОПР - районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху;

ТО - технічне обслуговування;

ЦА - цивільна авіація;

ЦДС - центральна диспетчерська служба;

AFTN - мережа авіаційного фіксованого електрозв'язку;

UTC - всесвітній скоординований час.

1.7. Визначення

У цих Правилах терміни мають такі значення:

авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням ПС, яка має місце з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, покинули ПС, і в ході якої:

будь-яка особа отримує тілесні ушкодження із смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження, або ПС одержує серйозні пошкодження конструкції, або виникла інша загроза безпеці польотів. АП поділяються на катастрофи, аварії, серйозні інциденти та інциденти;

держава виробника - держава, що володіє юрисдикцією щодо організації, відповідальної за остаточне складання ПС;

держава місця події - держава, на території якої мала місце АП;

держава розробника - держава, що володіє юрисдикцією щодо організації, відповідальної за конструкцію типу ПС;

держава реєстрації - держава, до реєстру якої занесено ПС;

держава експлуатанта - держава, у якій міститься основне місце діяльності експлуатанта або, якщо експлуатант не має такого місця діяльності, постійного місця перебування експлуатанта;

експлуатант - юридична особа, що експлуатує ПС чи пропонує послуги в цій галузі;

експлуатант аеродрому - юридична особа, яка експлуатує аеродром;

надзвичайна подія - подія, пов'язана з використанням ПС, яка не підпадає під визначення АП, а також пов'язана з технічним обслуговуванням, ремонтом, зберіганням та транспортуванням, під час якої настав один з таких наслідків;

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою під час її перебування на борту ПС унаслідок необережних або навмисних дій самого потерпілого чи інших осіб, що не пов'язані з порушенням функціонування ПС та його систем;

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка без достатніх підстав або документів самовільно проникла за межі зон на ПС, куди заборонений доступ пасажирам та членам екіпажу;

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка перебувала на борту ПС, у результаті впливу зовнішнього середовища після вимушеної посадки ПС за межами аеродрому;

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка перебувала поза межами ПС, унаслідок безпосереднього контакту з ПС або з його елементами;

руйнування або серйозне пошкодження ПС на землі, що призвело до порушення міцності його конструкції або погіршення льотно-технічних характеристик у результаті впливу зовнішнього середовища або порушення технології обслуговування, правил зберігання та транспортування;

захоплення ПС, що перебувало на землі чи в польоті, або намагання захоплення такого судна та інші акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації;

особлива ситуація - ситуація, що виникає в польоті через вплив небезпечних факторів або їх сполучень, що призводять до зниження безпеки польотів;

пошкодження повітряного судна на землі - подія, пов'язана з обслуговуванням, зберіганням та транспортуванням ПС на землі, під час якої ПС отримало пошкодження без втрати міцності його силових елементів та погіршення льотно-технічних характеристик, усунення яких можливо за експлуатаційних умов;

серйозне пошкодження ПС - пошкодження ПС, отримане внаслідок пошкодження повітряного судна на землі і яке призвело до порушення міцності його конструкції або (та) значного погіршення льотних характеристик, необхідності великого ремонту або заміни пошкодженого силового елемента конструкції;

серйозне тілесне ушкодження - тілесне ушкодження, отримане особою під час надзвичайної події, яке:

а) вимагає госпіталізації особи більше ніж на 48 годин протягом 7 діб з моменту надзвичайної події;

б) призвело до перелому будь-якої кістки (за винятком простих переломів пальців рук, ніг або носа);

в) пов'язане з одержанням опіків другого і третього ступенів чи будь-яких опіків, що ушкоджують понад 5% поверхні тіла;

г) пов'язане з підтвердженим фактом дії токсичних речовин чи вражаючої радіації;

ґ) призвело до переривання вагітності;

уповноважений з розслідування (голова комісії, Розслідувач) - особа, якій за наявності в неї відповідної кваліфікації та державного (міжнародного) сертифіката доручені організація і проведення розслідування, а також контроль за його ходом;

уповноважений представник - особа, яка призначена державою у разі наявності в неї відповідної кваліфікації та державного (міжнародного) сертифіката для участі в розслідуванні, що проводиться іншою державою.

2.1. Усі надзвичайні події з ПС України або іноземних держав на території України та пошкодження ПС на землі підлягають обов'язковому розслідуванню згідно з цими Правилами.

Посадові особи відповідають за приховування надзвичайних подій, пошкоджень ПС на землі або фактів, що мають до них відношення, та несвоєчасне повідомлення про них.

2.2. Повноваження щодо розслідування надзвичайних подій покладаються на Державіаслужбу.

2.3. Розслідування надзвичайних подій проводиться комісією, склад якої затверджує Державіаслужба та яка має статус державної комісії. Комісія з розслідування не залежна в проведенні розслідування та має необмежені повноваження на його проведення. Процес розслідування не передбачає захисту інтересів сторін учасників розслідування.

2.4. Процес розслідування включає встановлення обставин та причин події, підготовку звіту з необхідними рекомендаціями щодо попередження подій у майбутньому.

2.5. Розслідування пошкоджень ПС на землі проводиться службовими комісіями експлуатантів та аеропортів (аеродромів), котрі встановлюють причини пошкоджень, оформлюють технічний акт з рекомендаціями щодо усунення пошкоджень та допуску ПС до польотів.

2.6. Розслідування пошкоджень ПС іноземних держав проводиться службовими комісіями аеропортів із залученням, при необхідності, представників експлуатантів. В окремих випадках розслідування проводить Державіаслужба.

2.7. Розслідування актів незаконного втручання проводиться відповідно до статті 168 Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації".

2.8. Головна інспекція з безпеки польотів Державіаслужби веде облік усіх НП і ППС на землі та здійснює їх остаточну класифікацію відповідно до переліку НП та ППС на землі, наведеного в додатку 1.

Сповіщення про НП з цивільними ПС надаються:

керівниками аеропортів, авіапідприємств, у районі відповідальності на території яких сталася НП, - до Державіаслужби;

керівництвом Головної інспекції з безпеки польотів - до Голови Державіаслужби.

При НП надаються первинне повідомлення та наступне донесення.

При ППС надається тільки первинне повідомлення.

Первинне повідомлення про НП надається з метою оперативного оповіщення керівних посадових осіб, формування комісії з розслідування та її швидкого прибуття на місце події.

Якщо НП сталася під час виконання польоту, то сповіщення здійснюється відповідно до процедур Правил розслідування АП з цивільними повітряними суднами в Україні та Додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

Якщо НП сталася при застосуванні авіації в народному господарстві на оперативних майданчиках, вертодромах та майданчиках посадки в присутності екіпажу, то командир повітряного судна у можливо найкоротший термін, без затримки, використовуючи всі можливі засоби зв'язку, бортові та аварійні радіостанції, передає інформацію про НП до найближчого аеропорту, аеродрому (по змозі - керівнику експлуатанта).

3.1. Передача інформації про надзвичайні події

3.1.1. Керівник аеропорту, авіапідприємства, у районі відповідальності та на території яких сталася НП, не пізніше 2 годин після її виникнення передає первинне повідомлення до центральної диспетчерської служби (ЦДС), ГІБП Державіаслужби, Украероцентру. При передачі інформації про НП слід керуватися основними вимогами Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України.

3.1.2. Керівники авіапідприємств місця події відповідають за своєчасність та достовірність надання первинного повідомлення.

3.1.3. Первинне повідомлення повинно вміщувати таку інформацію:

дата, час (місцевий або UTC, день, ніч);

місце НП (аеропорт, оперативний майданчик, вертодром, ангар, місце стоянки для технічного обслуговування (ТО) або тривалого збереження ПС та інші);

тип ПС, державний реєстраційний знак;

експлуатант ПС;

які виконувались роботи;

обставини та наслідки НП (при нещасних випадках із загибеллю та серйозними ушкодженнями людей надаються дані про кількість загиблих та травмованих осіб);

стан ПС (характер та ступінь пошкоджень);

дані про посадових осіб і персонал, з діями яких пов'язана НП (посада, П.І.Б., допущені порушення);

метеорологічні умови на момент НП;

причини НП (якщо вони відомі на момент передачі первинного повідомлення);

оперативні рекомендації щодо проведення термінових профілактичних заходів для попередження НП;

інші достовірні відомості про НП, що відомі на момент подання первинного повідомлення;

дата і час надання первинного повідомлення;

посада, П.І.Б. відповідальної особи, яка надає первинне повідомлення, підпис. Форма первинного повідомлення про НП надається в додатку 2.

3.1.4. Відсутність будь-яких із зазначених даних не повинна затримувати передачу первинного повідомлення.

3.1.5. Після отримання первинного повідомлення про НП черговий зміни ЦДС негайно інформує керівництво Державіаслужби.

3.1.6. Протягом 2 діб з моменту прибуття на місце НП голова комісії з розслідування направляє наступне донесення на адресу керівника, який призначив комісію.

3.1.7. Наступне донесення уточнює і конкретизує інформацію про НП та містить оперативні заходи і рекомендації щодо попередження подібних НП у майбутньому.

3.1.8. Наступне донесення повинно вміщувати таку інформацію:

дата, час (місцевий або UTC, день, ніч);

місце НП (аеропорт, оперативний майданчик, вертодром, ангар, місце стоянки для ТО або тривалого збереження ПС та інші);

тип ПС, державний реєстраційний знак;

належність ПС (експлуатант);

уточнена класифікація НП;

характер робіт (завдання), що виконувались;

обставини та наслідки НП (при нещасних випадках із загибеллю та серйозними ушкодженнями людей надаються дані про кількість загиблих та травмованих осіб, характер та серйозність ушкоджень, наскільки це можливо визначити);

стан ПС (характер та ступінь пошкоджень);

уточнені дані про посадових осіб і персонал, з діями яких пов'язана НП (посада, П.І.Б., допущені порушення);

метеорологічні умови на момент НП;

хід розслідування НП;

причини НП (якщо вони відомі на момент передачі наступного донесення);

оперативні рекомендації та пропозиції щодо проведення термінових профілактичних заходів для попередження НП;

дата і час надання наступного донесення;

посада, П.І.Б., підпис голови комісії з розслідування НП.

3.1.9. Після отримання наступного донесення ГІБП надає оперативну інформацію експлуатантам, керівникам аеропортів, організацій ЦА про обставини, наслідки та причини НП (якщо вони визначені в наступному донесенні) для вжиття невідкладних заходів щодо попередження подібних НП.

3.1.10. Повідомлення про НП з ПС на території інших держав надається представником експлуатанта, командиром ПС керівнику експлуатанта, який не пізніше 2 годин після його отримання надає первинне повідомлення до ЦДС, ГІБП та Украероцентру.

3.1.11. Повідомлення про НП з іноземним ПС на території України передається Державіаслужбою авіаційній адміністрації держави реєстрації та держави експлуатанта через представництво організації ЦА зазначеної держави на території України.

3.2. Передача інформації про ППС на землі

3.2.1. При ППС на землі первинне повідомлення надається не пізніше 2 годин після виникнення події керівником авіапідприємства місця події до ЦДС, ГІБП Державіаслужби, Украероцентру та експлуатанту ПС.

3.2.2. Черговий зміни ЦДС негайно інформує керівництво Державіаслужби про ППС на землі.

3.2.3. Якщо первинне повідомлення про ППС надійшло у неробочий час, вихідні або святкові дні, то черговий зміни ЦДС передає інформацію керівництву Державіаслужби та відповідальному черговому ГІБП Державіаслужби.

3.2.4. У перший за вихідним робочий день ця інформація до 10 години надається Голові Державіаслужби за підписом начальника ГІБП або його заступника.

3.2.5. У робочі дні інформація про ППС надається Голові Державіаслужби за підписом начальника ГІБП або його заступника не пізніше 6 годин після виникнення ППС.

3.2.6. Первинне повідомлення повинно вміщувати таку інформацію:

дата, час (місцевий або UTC, день, ніч);

місце ППС (аеропорт, перон, оперативний майданчик, вертодром, ангар, місце стоянки для ТО та інші);

тип ПС, державний реєстраційний знак;

експлуатант ПС;

які виконувались роботи;

обставини та характер ППС;

стан ПС (характер та ступінь пошкоджень);

дані про посадових осіб і персонал, з діями яких пов'язане ППС (посада, П.І.Б., допущені порушення);

метеорологічні умови на момент ППС (фактична погода в районі НП);

причини ППС (якщо вони відомі на момент передачі первинного повідомлення);

ужиті заходи та оперативні рекомендації для попередження ППС;

П.І.Б., посада голови комісії з розслідування;

дата і час надання первинного повідомлення;

посада, П.І.Б відповідальної особи, яка надає первинне повідомлення, підпис.

3.2.7. Форма первинного повідомлення про пошкодження цивільних повітряних суден на землі в Україні наводиться в додатку 3.

3.2.8. Відсутність будь-яких із зазначених даних не повинна затримувати передачу первинного повідомлення.

4.1. Організація розслідування надзвичайних подій

4.1.1. НП розподіляються: на НП, що сталися в процесі виконання польоту, та НП, що сталися на землі в результаті впливу зовнішнього середовища, технічного обслуговування, збереження або транспортування ПС, а також під час виконання робіт при ЗАНГ (наземні НП).

4.1.2. Розслідування НП, що сталися в процесі виконання польоту, проводяться відповідно до Правил розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні та згідно з Додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

4.1.3. Розслідування НП з ПС України і ПС іноземних держав на території України організовує і проводить Державіаслужба. Відповідно до цього Державіаслужба формує і призначає комісію з розслідування НП.

4.1.4. Комісія проводить розслідування НП із залученням спеціалістів, керуючись цими Правилами та законодавством України.

4.1.5. Розслідування повинно проводитись у стислі строки, але не більше 20 діб з моменту НП. Якщо для встановлення причин НП необхідне проведення спеціальних досліджень або додаткових робіт, то термін розслідування може бути подовжений керівником, який призначив комісію, за письмовим зверненням голови комісії з розслідування НП.

4.1.6. Початком розслідування вважається момент подання первинного повідомлення про НП. Дата затвердження звіту за результатами розслідування вважається датою закінчення розслідування.

4.2. Формування комісії з розслідування надзвичайних подій

4.2.1. Комісія складається з голови, заступника голови та членів комісії. Організація роботи комісії надана в додатку 4.

4.2.2. До складу комісії в залежності від типу НП та наслідків обов'язково залучаються представники відповідних управлінь та окремих відділів Державіаслужби за напрямком діяльності:

Головної інспекції з безпеки польотів - у всіх випадках;

управління авіаційної безпеки - у всіх випадках;

управління супроводження та забезпечення льотної діяльності, якщо НП обумовлена діями екіпажів ПС;

управління підтримання льотної придатності ПС та сертифікації організацій з технічного обслуговування - у разі якщо сталося руйнування або серйозне пошкодження ПС з утратою льотної придатності;

сектору авіаційної медицини, якщо внаслідок НП сталося травмування або загибель людей;

відділу охорони праці, якщо внаслідок НП сталося травмування або загибель людей;

служби пожежної безпеки, якщо в результаті НП виникла пожежа на ПС;

відділу метеозабезпечення, якщо НП сталася в результаті впливу зовнішнього середовища;

відділу реєстрації страховиків та контролю за страхуванням.

4.2.3. Для участі в розслідуванні НП, за поданням голови комісії, можуть залучатися (за їх згодою) представники відповідних міністерств, установ, підприємств та організацій незалежно від форм власності та сфери управління, у тому числі науково-дослідних і дослідно-конструкторських організацій, організацій розробників, виробників авіаційної техніки, експлуатантів, аеропортів, експлуатантів аеродромів, авіаремонтних організацій, авіаційно-технічних баз і центрів, навчальних закладів, підприємств з обслуговування повітряного руху, медичних закладів (далі - фахівці).

4.2.4. Якщо НП сталася при застосування авіації в народному господарстві з загибеллю або серйозними тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок необережних дій персоналом замовника в процесі виконання робіт, до роботи комісії обов'язково залучається керівник або посадова особа замовника.

У зазначеному випадку до матеріалів розслідування додається довідка про проходження потерпілим (потерпілими) інструктажу з техніки безпеки.

4.2.5. При руйнуванні або серйозному пошкодженні ПС в процесі виконання робіт при ЗАНГ через порушення персоналом замовника встановлених правил обслуговування ПС, унаслідок необережних або навмисних дій до роботи комісії залучається керівник або посадова особа замовника, яка надає голові комісії довідку про інструктаж і допуск персоналу до виконання даного виду робіт.

4.2.6. На запит Державіаслужби щодо виділення фахівців для участі в розслідуванні НП керівники організацій незалежно від форми власності і сфери управління, на адресу яких направлені запити, за узгодженням з Державіаслужбою направляють їх у розпорядження комісії на термін, необхідний для виконання робіт в інтересах розслідування НП.

Інформація про фахівців, які залучаються до складу комісії, передається органу, що організовує розслідування.

4.2.7. Фахівці, які беруть участь у роботі комісії з розслідування, повинні мати відповідну кваліфікацію, державний або міжнародний сертифікат і практичний досвід роботи в галузі авіації та не повинні бути причетні безпосередньо до НП.

4.2.8. Особи, які беруть участь у розслідуванні, відповідають за виконання покладених на них обов'язків, повноту і якість проведених робіт, обґрунтованість та об'єктивність висновків і якість оформлення матеріалів.

4.2.9. Керівники авіапідприємств, аеропортів, експлуатантів аеродромів, у районі відповідальності якого сталася НП, а також експлуатант, з ПС якого сталася НП, зобов'язані забезпечувати діяльність комісії з розслідування НП, у тому числі виділяти в розпорядження комісії необхідні сили і засоби, уживати заходів щодо забезпечення охорони місця НП, створювати безпечні умови для роботи на місці НП, забезпечувати транспортування і проведення необхідних робіт і досліджень компонентів ПС в інтересах розслідування НП, забезпечувати відповідним одягом, взуттям, засобами індивідуального захисту, необхідним спорядженням, житлом та харчуванням.

4.2.10. Дослідження і випробування, пов'язані з розслідуванням НП, які проводяться науково-дослідними і конструкторськими установами, ремонтними підприємствами і підприємствами авіаційної промисловості, фінансуються за рахунок коштів цих установ і підприємств з наступним відшкодуванням витрат експлуатантом авіаційної техніки відповідно до вимог Повітряного кодексу України.

4.3. Первинні дії посадових осіб у разі надзвичайної події

4.3.1. З моменту НП і до прибуття комісії з розслідування на місце події первинні дії здійснюються посадовими особами підприємств, установ, організацій ЦА, на території яких сталася НП, або власниками аеродромів, де мала місце НП.

4.3.2. З моменту прибуття комісії на місце події голова комісії відповідає за всі її дії.

4.3.3. Керівник підприємства, установи, організації ЦА, на території яких сталася НП, або власник аеродрому, де сталася НП, до прибуття комісії зобов'язаний:

негайно прибути на місце НП;

ужити невідкладних заходів у наданні своєчасної допомоги особам, які постраждали внаслідок НП;

при необхідності організувати і провести аварійно-рятувальні роботи;

при виникненні пожежі вжити заходів щодо її ліквідації;

з метою надання допомоги постраждалим та виконання першочергових робіт відповідно до законодавства України організувати взаємодію з місцевими органами виконавчої влади та правоохоронними органами;

заборонити допуск до місця НП сторонніх осіб;

забезпечити при необхідності охорону ПС та недоторканність зруйнованих частин ПС та його уламків (за вийнятком випадків, коли необхідно вилучити з-під уламків постраждалих);

організувати фотографування ПС, уламків та відповідних речових доказів на місці НП;

скласти схему (кроки) місця НП;

виявити і скласти список свідків, а також причетних до НП осіб для надання комісії з розслідування;

забезпечити збір пояснювальних записок від посадових осіб, причетних до НП;

ужити заходів щодо збереження льотної, технічної та іншої документації, що має відношення до НП;

якщо НП мала місце під час буксирування ПС, запуску і випробування двигунів з використанням двостороннього зв'язку з органами ОПР, ужити заходів щодо збереження бортових та диспетчерських носіїв засобів об'єктивного контролю (ЗОК);

якщо НП обумовлена впливом зовнішнього середовища в аеропорту, у районі аеродрому, при ЗАНГ, ужити заходів щодо збереження метеодокументації та організувати позачерговий контрольний замір погодних умов на момент НП із складанням акта за підписом метеоролога-спостерігача, начальника аеродромного метеорологічного органу, керівника польотів, начальника аеропорту або експлуатанта аеродрому;

якщо НП сталася внаслідок незадовільного стану перону, місць стоянок, місць випробування двигунів при ТО, стоянок для тривалого збереження ПС, організувати разом з представниками аеродромної служби та представниками експлуатанта ПС перевірку відповідності зазначених об'єктів вимогам діючих нормативних документів із складанням акта за підписом відповідних посадових осіб аеродромної служби, інженерно-авіаційної служби (ІАС) та керівника підприємства;

якщо необхідно перемістити ПС з місця НП до прибуття комісії з розслідування, ужити заходів щодо збереження ПС (його уламків) у тому стані, у якому воно перебувало на місці НП;

забезпечити охорону місця НП, а також збереження речових доказів;

якщо ПС належить іншим міністерствам, охорона місця НП повинна бути організована за участю їх представників. До прибуття зазначених представників охорона забезпечується керівництвом підприємства, на території якого сталася НП.

4.3.4. Збереження доказів НП є необхідною умовою її об'єктивного і якісного розслідування.

4.3.5. Усі матеріали стосовно НП передаються керівником підприємства місця події голові комісії з розслідування із складанням акта за підписом керівника підприємства місця події та голови комісії.

4.3.6. Якщо НП сталася при ЗАНГ у присутності екіпажу ПС на оперативних майданчиках, вертодромах або майданчиках, підібраних з повітря, унаслідок якої сталися загибель, серйозні тілесні ушкодження і травмування людей, руйнування або серйозні пошкодження силових елементів ПС, завдання серйозної екологічної шкоди зовнішньому середовищу, то командир ПС разом з членами екіпажу і присутніми на місці НП особами організовує невідкладні заходи щодо порятунку і надання своєчасної допомоги постраждалим на місці НП, забезпечує збереження і недоторканність відповідних речових доказів, транспортних засобів і обладнання, носіїв інформації, бортових реєстраторів, вантажу та інших предметів, які розміщені на борту ПС, не допускає зливу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) та інших рідин, закриває і пломбує двері, люки, капоти, організовує охорону ПС і місця події, уживає усіх можливих заходів для того, щоб якомога швидше повідомити про подію органам обслуговування повітряного руху (ОПР), у найближче авіаційне підприємство.

4.4. Порядок роботи комісії з розслідування надзвичайних подій

4.4.1. Після прибуття комісії на місце НП голова комісії ознайомлює керівника підприємства місця події з наказом про призначення комісії, узгоджує з ним коло посадових осіб і фахівців підприємства для участі в роботі комісії.

4.4.2. Члени комісії на чолі з головою на першому засіданні ознайомлюються з обставинами НП, обговорюють і затверджують план роботи комісії.

4.4.3. Робота комісії повинна проводитись відповідно до затвердженого плану.

4.4.4. Рішення комісії оформлюються протоколами. Форма протоколу засідання комісії з розслідування надзвичайної події (пошкодження повітряного судна), що мала місце, наведена в додатку 5.

4.4.5. Голова комісії призначає члена комісії, відповідального за збір, збереження матеріалів розслідування та оформлення звіту.

4.4.6. Для ознайомлення та вивчення матеріалів розслідування допускаються в процесі роботи комісії тільки члени комісії. Інші особи, які беруть участь у розслідуванні, допускаються до матеріалів розслідування тільки за розпорядженням голови комісії.

4.4.7. Опитування осіб, причетних до НП, проводиться членами комісії, визначеними для цієї процедури головою комісії, зі складанням протоколу опитування кожної особи. Форма протоколу опитування наведена в додатку 6.

4.4.8. Дослідження (у разі необхідності) організовуються і проводяться за процедурами і принципами як і при розслідуванні АП, згідно з Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні.

4.4.9. Підкомісії при розслідуванні НП не створюються.

4.4.10. За результатами розслідування, вивчення фактичних даних та аналізу обставин і причин НП комісія складає звіт, який затверджується посадовою особою, яка призначила комісію. Форма звіту за результатами розслідування надзвичайної події з літаком (вертольотом) (далі - звіт), наведена в додатку 7.

4.4.11. Звіт розслідування НП повинен бути підписаний головою і всіма членами комісії.

4.4.12. Член комісії, який не згодний з положеннями та висновками звіту, зобов'язаний підписати його з поміткою "з особливою думкою". Особлива думка викладається в письмовій формі з визначенням обґрунтованих мотивів незгоди. Цей документ долучається до звіту комісії.

4.4.13. Звіт, підписаний членом (членами) комісії з особливою думкою, до затвердження розглядається за участю членів комісії. Ця процедура відображається в окремому протоколі.

4.4.14. До звіту розслідування НП долучаються такі матеріали і документи:

первинне повідомлення;

наступне донесення;

наказ про призначення комісії;

протоколи засідання комісії;

пояснювальні записки посадових осіб і персоналу, причетних до НП, та показання свідків;

схема (кроки) місця НП;

технічний акт про стан і характер пошкоджень ПС з фотографіями;

довідки про проходження персоналом, причетним до НП, інструктажу з техніки безпеки та охорони праці;

довідки про допуск осіб, причетних до НП та виконання видів робіт на авіаційній техніці, дані на посадових осіб, які надавали допуск до виконання даного виду робіт;

довідки про медичне обстеження посадових осіб та персоналу, причетних до НП, та про наявність в організмі алкоголю та наркотичних препаратів;

оригінали метеорологічної документації, що характеризують прогностичні та фактичні погодні умови на момент НП, у тому числі попередження, фактичні дані відповідних мереж спостережень (аерологічних, метеорологічних, радіолокаційних та інших);

акт обстеження та стану злітно-посадкової смуги (ЗПС), магістральної руліжної доріжки (МРД), руліжної доріжки (РД), перону, місця стоянки (якщо НП обумовлена незадовільною підготовкою зазначених об'єктів персоналом аеродромної служби чи експлуатантом аеродрому);

виписки розшифрування носіїв ЗОК, якщо в період, коли сталася НП, використовувались бортові та диспетчерські ЗОК;

довідка про збитки від НП чи пошкоджень цивільних повітряних суден на землі (додаток 8);

інші додаткові матеріали і факти, що мають значення для встановлення обставин і причин НП (за рішенням голови комісії).

4.4.15. Після затвердження звіту матеріали повинні бути зброшуровані, листи пронумеровані, складений опис документів у справі (додаток 9). Матеріали прошнуровуються, і на зворотному боці останнього аркуша робиться запис "У даній справі пронумеровано та прошнуровано (указується словами кількість аркушів)". Запис підтверджується підписом голови комісії і завіряється печаткою.

4.4.16. У 10-денний строк після затвердження звіту справи про НП направляються:

в органи транспортної прокуратури (оригінал) відповідно до законодавства України;

до ГІБП;

у підприємство місця події;

експлуатанту ПС.

4.4.17. Голова комісії з розслідування відповідає за остаточне оформлення документів і їх розсилку.

4.5. Організація та порядок розслідування пошкоджень цивільних повітряних суден на землі

4.5.1. Розслідуванню підлягають ППС на землі, що сталися під час передпольотної підготовки ПС, під час обслуговування ПС авіаперсоналом служб підготовки та забезпечення польотів в аеропортах посадки при короткострокових стоянках, під час післяпольотного обслуговування ПС в кінцевих або базових аеропортах (аеродромах) після закінчення рейсу та під час транспортування та зберігання ПС на землі.

4.5.2. ППС на землі розслідуються службовими комісіями підприємства місця події (аеропорту, аеродрому, експлуатанта, організації ЦА).

4.5.3. В окремих випадках, коли відбулося пошкодження ПС іноземної держави або спеціального рейсу і тривалого простою ПС для усунення пошкодження, Голова Державіаслужби може призначити комісію з розслідування своїм наказом, про що не пізніше 2 годин після отримання первинного повідомлення через ГІБП інформує керівника аеропорту місця події.

4.5.4. Керівник підприємства місця події надає копію наказу про призначення комісії до ГІБП Державіаслужби.

4.5.5. Розслідування ППС проводиться під контролем регіональних інспекторів Державіаслужби та інспекторів з безпеки польотів підприємств місця події, у регіоні відповідальності яких сталося ППС.

4.5.6. Якщо пошкодження ПС незначні та можуть бути усунені на пероні, то в таких випадках комісія з розслідування не створюється, а складається технічний акт, який підписується відповідальною посадовою особою аеропорту, аеродрому, представником інспекторських органів, представником ІАС та командиром ПС. Характер пошкодження записується в бортовий журнал і карту-наряд на ТО. Начальник (інженер) зміни ІАС, відповідальний за ТО та випуск ПС у політ, після усунення пошкодження і виконання робіт робить запис у бортовому журналі і карті-наряді про готовність ПС до польоту. Остаточне рішення на виліт ПС приймає КПС і підтверджує підписом у бортовому журналі і технічному акті.

Копію технічного акта разом з первинним повідомленням керівник аеропорту місця події направляє до ГІБП.

4.5.7. Особи, які беруть участь в розслідуванні, відповідають за виконання покладених на них обов'язків, повноту і якість проведених робіт, обґрунтованість та об'єктивність висновків і якість оформлення матеріалів.

4.5.8. Строк розслідування ППС не повинен перевищувати 10 діб і визначається від часу подачі первинного повідомлення до дати затвердження акта.

4.5.9. Остаточну класифікацію і висновки за результатами розслідування ППС здійснює ГІБП.

4.5.10. За результатами розслідування ППС складається акт, який підписується головою та членами комісії і затверджується керівником, який призначив комісію. Форма акта за результатами розслідування пошкодження цивільного повітряного судна на землі (далі - акт) наведена в додатку 10.

4.5.11. Член комісії, який не згодний з висновками акта, зобов'язаний підписати його з поміткою "з особливою думкою". Особлива думка викладається в письмовій формі з визначенням обґрунтованих мотивів незгоди. Цей документ долучається до акта комісії.

4.5.12. Акт, підписаний членом (членами) комісії з особливою думкою, до затвердження розглядається на засіданні комісії за участю членів комісії. Ця процедура відображається в окремому протоколі.

4.5.13. До акта розслідування ППС додаються такі документи і матеріали:

первинне повідомлення про ППС;

наказ про створення комісії;

пояснювальні записки осіб, причетних до ППС;

акт про стан місця стоянки, перону, РД, ЗПС (якщо ППС обумовлене незадовільним станом зазначених елементів аеродрому);

схема (кроки) та фотографії місця ППС;

довідка про збитки;

наказ за результатами розслідування ППС, у якому зазначені вжиті адміністративні та профілактичні заходи (якщо він виданий на момент розсилки матеріалів розслідування);

інші документи за рішенням голови комісії, що підтверджують висновки комісії щодо причин ППС.

4.5.14. Матеріали розслідування ППС складаються в 5 примірниках (оригінал акта з матеріалами, визначеними в п. 4.5.14, і 4 копії акта) і не пізніше 5 діб після затвердження акта оригінал з матеріалами і 2 копії акта надсилаються до ГІБП для остаточної класифікації і висновків.

4.5.15. Після остаточної класифікації і висновків ГІБП оригінал акта разом з матеріалами і висновками ГІБП, затвердженими начальником ГІБП або його заступником, повертається до голови комісії з розслідування. Два примірники акта залишаються в ГІБП.

4.5.16. Примірник акта разом з висновками ГІБП голова комісії надсилає експлуатанту ПС.

4.5.17. Голова комісії відповідає за остаточне оформлення матеріалів з розслідування ППС та їх розсилку.

4.5.18. Оформлення справи з документами на ППС здійснюється за процедурами, визначеними в п. 4.4.15 цих Правил.

4.5.19. При ППС іноземної авіакомпанії в аеропортах України (аеродромах) з вини персоналу служб підготовки і забезпечення польотів аеропортів (аеродромів) складається акт про обставини, причини ППС та виконані роботи щодо відновлення льотної придатності ПС. В акті відображаються гарантійні зобов'язання аеропорту (аеродрому) у відшкодуванні збитків, спричинених авіакомпанії внаслідок ППС, за рахунок аеропорту. Витяги з акта про обставини, причини, осіб, причетних до ППС, та гарантійні зобов'язання складаються англійською або російською мовою, підписуються керівником аеропорту чи експлуатантом аеродрому місця події та завіряються печаткою. Витяг з акта передається представництву авіакомпанії, якщо таке існує в Україні. У всіх випадках копія витягу надається командиру ПС.

4.6. Заходи з попередження надзвичайних подій і пошкоджень повітряних суден

4.6.1. Заходи за результатами розслідування НП і ППС розробляються на основі рекомендацій комісії з розслідування.

4.6.2. Система розробки і реалізації заходів базується на всебічному і обґрунтованому аналізі комісією з розслідування відхилень і порушень, що вплинули на виникнення конкретної надзвичайної події або ППС.

4.6.3. У процесі розслідування комісія зобов'язана перевірити на підприємстві місця події питання організації та проведення виробничого процесу, що призвели до даної події.

4.6.4. У 10-денний строк після отримання затверджених звітів та актів за результатами розслідування на підприємствах місця події розробляються плани конкретних заходів щодо запобігання та попередження подібних подій з визначенням термінів та відповідальних осіб за їх реалізацію.

4.6.5. Плани додаткових заходів за результатами розслідування НП розробляються Державіаслужбою і надаються для їх реалізації всім аеропортам, експлуатантам і організаціям ЦА України не пізніше 10-денного строку після затвердження звіту.

4.6.6. Плани заходів за результатами розслідування ППС розробляються та реалізовуються на підприємствах місця події.

4.6.7. Реалізація планів заходів на підприємствах розглядається на щомісячних днях безпеки польотів.

4.6.8. Контроль і нагляд за термінами розробки та виконанням заходів здійснюють ГІБП, регіональні інспектори, інспектори з безпеки польотів (БП) підприємств і організацій ЦА, інспекції аеропортів.

4.6.9. Регіональні інспектори, інспектори з БП підприємств у щомісячних звітах до ГІБП про стан БП на місцях відображають хід виконання і реалізацію заходів щодо попередження НП і ППС.

4.6.10. Керівники підприємств місця події на підставі висновків комісії з розслідування НП і ППС протягом 10 діб після затвердження звіту (акта) видають накази, у яких визначаються конкретні строки і відповідальні посадові особи за реалізацію розроблених заходів.

4.6.11. Копії наказів подаються до ГІБП Державіаслужби.

4.6.12. В окремих випадках Державіаслужба може видавати накази по НП, які надсилаються експлуатантам, підприємствам і організаціям ЦА України.

4.7. Облік надзвичайних подій та пошкоджень повітряних суден на землі

4.7.1. Кожні НП та ППС підлягають обов'язковому обліку в ГІБП Державіаслужби, у підприємствах місця події, у експлуатантах ПС.

4.7.2. Облік ведеться в журналах реєстрації НП та пошкоджень цивільних повітряних суден на землі в Україні (додаток 11).

4.7.3. Підприємства місця події та експлуатанти ПС проводять узагальнення, систематизацію й аналіз даних про НП та ППС з розробкою заходів і рекомендацій щодо їх попередження.

4.7.4. У щоквартальних аналізах стану БП і в річному аналізі авіапідприємства відображають абсолютні показники, обставини, причини НП та ППС, ужиті заходи і їх реалізацію щодо попередження подій в майбутньому. Терміни надання зазначених аналізів до ГІБП визначені в розділі 9 Правил розслідування авіаційних подій з цивільними ПС в Україні.

4.7.5. Облік НП і ППС, їх остаточну класифікацію і аналіз здійснює ГІБП з відображенням у піврічних і річних аналізах стану БП.

1.1. Загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою під час її перебування на борту ПС внаслідок необережних або навмисних дій самого потерпілого або інших осіб, що не пов'язані з порушенням функціонування ПС та його систем.

1.2. Загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка без достатніх підстав або документів самовільно проникла в зони на ПС, куди заборонений доступ пасажирам та членам екіпажу.

1.3. Загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка перебувала на борту ПС, у результаті впливу зовнішнього середовища після вимушеної посадки ПС за межами аеродрому.

1.4. Загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка перебувала поза межами ПС, унаслідок безпосереднього контакту з ПС або з його елементами.