Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності

Знецінення з дати останньої переоцінки по дату оцінки включно для майна категорії 1 визначають за такою формулою:

Якщо ступінь знецінення d за результатами такого розрахунку демонструє від’ємне значення або перевищує 0,85, то вона для подальшого визначення вартості майна приймається на рівні 0,85.

4.5. Майно категорії 2 оцінюють за обліковою первісною вартістю, що збільшена на індекс зміни вартості продукції підприємств машинобудування (додаток 3 до цієї Методики) з дати введення в експлуатацію по дату оцінки включно та зменшена на знецінення за весь строк експлуатації. У випадках, коли дата вводу в експлуатацію такого активу раніша, ніж 01 січня 1996 року, облікова первісна вартість на індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ) не збільшується.

Знецінення для майна категорії 2 визначається за такою формулою:

Якщо ступінь знецінення d за результатами такого розрахунку перевищує 0,85, то він для подальшого визначення вартості майна приймається на рівні 0,85.

4.6. Витрати на монтаж та налагодження для обладнання, якщо по факту вони були вже понесені власником на дату заподіяння шкоди, окремо не враховують, оскільки за правилами ведення бухгалтерського обліку такі витрати вже відображені в балансових показниках вартості майна.

4.7. Оцінка реальних збитків, завданих окремим об’єктам рухомого майна підвищеної технологічної складності, унікальності, значущості тощо, є предметом окремого розгляду оцінювача відповідно до вимог національних та міжнародних стандартів оцінки.

4.8. Визначення вартості рухомого майна, що належало окремим фізичним особам - підприємцям та не відображене у фінансовій звітності будь-яких підприємств, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) з дотриманням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, що склалася, та визначення ринкової вартості або залишкової вартості заміщення (відтворення) у разі наявності доказів щодо його існування на дату заподіяння шкоди, інформації щодо віку та технічного стану.

5. Визначення розміру реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення такого рухомого майна, як ТЗ, здійснюється з такими особливостями:

5.1. Оцінка (визначення розміру) реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення ТЗ передбачає визначення актуальних на дату оцінки витрат, необхідних для ремонту та(або) заміни непридатних для подальшого використання складових такого майна, до стану, який цей об’єкт мав на дату заподіяння шкоди, беручи до уваги його вік.

5.2. Оцінку реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення ТЗ проводять за таким алгоритмом:

а) якщо ТЗ потенційно можливо відновити до рівня технічних вимог виробника і сума такого відновлювального ремонту із заміною та(або) ремонтом декількох складових не перевищує вартості ТЗ до пошкодження (відновлювальний ремонт економічно доцільний), реальні збитки дорівнюють сумі відновлювального ремонту:

б) якщо ТЗ взагалі неможливо відновити до технічних вимог виробника (внаслідок порушення геометричних розмірів каркасу салону, впливу високих температур тощо) та (або) сума відновлювального ремонту перевищує вартість ТЗ до пошкодження (відновлювальний ремонт економічно недоцільний), реальні збитки дорівнюють ринковій вартості такого рухомого майна:

5.3. У разі коли відновлювальний ремонт є економічно доцільним, для визначення суми реальних збитків застосовують витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість відновлювального ремонту складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт, вартості необхідних для ремонту матеріалів та вартості нових складників, що підлягають заміні під час ремонту. При цьому вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, не коригується на величину фізичного зносу.

5.4. У разі коли відновлювальний ремонт є економічно недоцільним або ТЗ неможливо відновити до технічних вимог виробника, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості таких об’єктів з урахуванням стану, який цей об’єкт мав на дату заподіяння шкоди. Основним підходом, який використовується для оцінки ТЗ, є порівняльний підхід.

Ринкова вартість ТЗ враховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, особливості кон’юнктури ринку регіону.

Для цілей цієї Методики визначення ринкової вартості ТЗ проводять на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках станом на дату оцінки. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними ТЗ, які були відчужені в Україні, згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю "ринкова вартість". Джерелами інформації для визначення вартості ТЗ до пошкодження є фахові довідкові видання, зокрема "Бюлетень автотоварознавця", та інші джерела, які є актуальними на дату оцінки.

Використання зарубіжної довідкової літератури допускається в разі відсутності потрібної інформації у вітчизняних довідниках.

5.5. У разі відсутності довідкової інформації щодо середньої ринкової ціни ідентичного ТЗ формують інформаційну базу вартостей цін пропонування щодо конкретного типу ТЗ. Як джерело під час створення такої інформаційної бази використовують інформацію щодо цін пропонування відповідних автомобілів із спеціалізованих інтернет-видань та періодичних видань на дату оцінки.

У подальшому під час використання як вихідних даних вартості цін пропонування суттєвим етапом є врахування відповідної поправки, яка враховує тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування, яка склалася на ринку на дату оцінки. Таку поправку обґрунтовують як різницю між вартістю пропозиції та ціною продажу ТЗ за даними фахових довідкових видань для аналогічного ТЗ або для ТЗ, який за своїми характеристиками є максимально наближений до ТЗ, що є об’єктом оцінки.

5.6. Оцінка (визначення розміру) реальних збитків, завданих судноплавним засобам та літальним апаратам, є предметом окремого розгляду оцінювача відповідно до вимог національних та міжнародних стандартів оцінки.

6. Визначення розміру реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення товарно-матеріальних запасів та біологічних активів здійснюється з такими особливостями:

6.1. Визначення розміру реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення товарно-матеріальних запасів та біологічних активів передбачає визначення актуалізованих на дату оцінки витрат, необхідних для заміни такого майна.

6.2. Для цілей цієї Методики пошкоджені, знищені, втрачені товарно-матеріальні запаси та біологічні активи, щодо яких оцінюють реальні збитки, розглядають як майно, що внаслідок заподіяння шкоди втратило свої первинні функціональні та споживчі властивості продукції, надані їй у процесі проєктування та виробництва. Розмір реальних збитків внаслідок пошкодження вказаного майна приймається таким, що дорівнює розміру реальних збитків внаслідок знищення такого майна.

6.3. Розмір реальних збитків щодо такого майна оцінюють, виходячи з облікових даних фінансової звітності суб’єкта господарювання, установи, організації, облікових даних фінансової звітності власника або балансоутримувача такого майна, складеної станом на 31 грудня 2021 року, що відображає фактично понесені витрати на придбання майна. Оцінка проводиться за наявності одного з таких документів: копії протоколу огляду місця подій, що підтверджує факт пошкоджень, втрати або знищення майна, або акта/виписки з протоколу огляду місця подій, що підтверджує факт пошкоджень/знищення/втрату майна, або експертного висновку торгово-промислової палати щодо обстеження залишків готової продукції, напівфабрикатів або сировини по кількості і якості та втратах за підсумком пошкодження/знищення товарів, або інших доказах щодо наявності такого майна на дату заподіяння шкоди.

Крім фінансової звітності станом на 31 грудня 2021 року використовується повна фінансова звітність підприємства, складена, підписана та погоджена в установленому законодавством порядку станом на дату, що більш наближена до дати заподіяння шкоди майну підприємства (за наявності такої звітності).

При цьому значення облікових показників вартості майна станом на 31 грудня 2021 року для визначення розміру реальних збитків спочатку враховують в умовних грошових одиницях. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Значення курсу для перерахунку облікових показників вартості засноване на офіційному курсі гривні до долара США станом на 31 грудня 2021 року та становить 27,28 гривні за умовну грошову одиницю. Після визначення розміру реальних збитків в еквіваленті умовної грошової одиниці її значення переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

7. Визначення розміру реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення єдиних майнових комплексів підприємств (далі - ЄМК), установ та організацій усіх форм власності здійснюється із такими особливостями:

7.1. Оцінка (визначення розміру) реальних збитків внаслідок зменшення вірогідності одержання майбутніх економічних вигід від дебіторської заборгованості, пошкодження, втрати та(або) знищення ЄМК підприємств, установ та організацій усіх форм власності передбачає визначення актуалізованих на дату оцінки витрат, необхідних для відновлення такого майна як об’єктів у цілому з урахуванням стану, яке це майно мало на дату заподіяння шкоди, беручи до уваги його склад, вік, стан активів та склад зобов’язань.

7.2. Для оцінки реальних збитків щодо ЄМК підприємств, які знищені, застосовують майновий та дохідний підходи.

7.3. Майновий підхід застосовують для оцінки реальних збитків як основний. Вхідними даними для застосування майнового підходу є копії балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 31 грудня 2021 року та матеріали інвентаризації.

Крім фінансової звітності станом на 31 грудня 2021 року використовується повна фінансова звітність підприємства, складена, підписана та погоджена в установленому законодавством порядку станом на дату, що більш наближена до дати заподіяння шкоди майну підприємства (за наявності такої звітності та матеріалів інвентаризації на відповідну дату).

7.4. Визначення вартості активів та зобов’язань на дату оцінки проводять з урахуванням таких особливостей:

необоротні активи в частині основних засобів, незавершеного будівництва, інвестиційну нерухомість оцінюють за методологією, що передбачена для таких активів відповідно до пунктів 3-5 цього розділу;

нематеріальні активи, якщо права на них знищені, втрачені оцінюють на засадах незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) з дотриманням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, що склалася;

довгострокові фінансові вкладення, довгострокові та поточні фінансові інвестиції, якщо такі представлені у формі ЄМК підприємств або корпоративних часток у господарських товариствах, які також пошкоджені та(або) знищені, оцінюють відповідно до цієї Методики; якщо ЄМК відповідних підприємств не є такими, що пошкоджені, втрачені або знищені, вартість таких вкладень та інвестицій під час визначення збитків не враховується;

довгострокові фінансові вкладення, довгострокові та поточні фінансові інвестиції, якщо вони мають іншу форму, ніж ЄМК підприємств, або корпоративні частки в господарських товариствах, які також знищені, оцінюють виходячи з облікової вартості таких активів, що відображена в бухгалтерському обліку; якщо вони не є такими, що пошкоджені, втрачені або знищені, їх вартість під час визначення збитків не враховується;

довгострокову дебіторську заборгованість, відстрочені податкові активи та інші необоротні активи оцінюють виходячи з облікової вартості таких активів, що відображена в бухгалтерському обліку;

матеріальні оборотні активи (запаси, товари) та біологічні активи оцінюють за методологією, яка передбачена для таких активів пунктом 6 цього розділу, виходячи з облікової вартості таких активів, що відображена в бухгалтерському обліку;

поточну дебіторську заборгованість, векселі одержані, інші види оборотних активів оцінюють виходячи з облікової вартості таких активів, що відображена в бухгалтерському обліку;

необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття оцінюють залежно від їх природи за методологією, що передбачена для таких активів пунктами 3-5 цього розділу;

поточну вартість довгострокових та поточних зобов’язань визнають такою, що дорівнює обліковій вартості, відображеній у бухгалтерському обліку.

Значення облікових показників вартості майна станом на 31 грудня 2021 року, що використовують для вказаних видів активів та зобов’язань для визначення розміру складових реальних збитків, спочатку враховують в умовних грошових одиницях. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Значення курсу для перерахунку облікових показників вартості засноване на офіційному курсі гривні до долара США станом на 31 грудня 2021 року та становить 27,28 гривні за умовну грошову одиницю. Після визначення розміру реальних збитків для вказаних видів активів в еквіваленті умовної грошової одиниці її значення переводять в гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

Для виконання подальших розрахунків складові реальних збитків щодо тих видів майна, оцінка яких виконується відповідно до пунктів 3-5 цього розділу, також ураховують в умовних грошових одиницях за вказаним курсом станом на 31 грудня 2021 року.

7.5. Дохідний підхід застосовують за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для застосування такого підходу у випадках коли вартість знищеного, втраченого ЄМК значною мірою формувалася нематеріальними активами та гудвілом. Значення реальних збитків, що отримане з використанням дохідного підходу, береться за основу в тих випадках, коли воно перевищує значення реальних збитків, яке отримане з використанням майнового підходу.

7.6. У разі коли ЄМК підприємства знищений фізично, але при цьому підприємство не припинило свого існування як юридична особа і відомо, що в цієї юридичної особи:

залишаються права на отримання довгострокової та поточної дебіторської заборгованості, погашення векселів одержаних, права на грошові кошти, інші види оборотних активів, що не мають матеріальної форми;

залишаються зобов’язання щодо погашення довгострокових та поточних зобов’язань перед іншими юридичними та фізичними особами,

тоді визначене значення реальних збитків щодо ЄМК, незалежно від того, який підхід було застосовано, відповідно повинно бути:

зменшене на зазначену вище вартість довгострокової та поточної дебіторської заборгованості, векселів одержаних, грошових коштів, інших видів оборотних активів, що не мають матеріальної форми;

збільшене на зазначену вище вартість довгострокових та поточних зобов’язань перед іншими юридичними та фізичними особами.

У разі коли відомо, що підприємство - юридична особа, маючи права на отримання довгострокової та поточної дебіторської заборгованості, погашення векселів одержаних, тим не менш позбавлене можливості отримання (у повному обсязі або частково) довгострокової та поточної дебіторської заборгованості або погашення векселів, одержаних у зв’язку з тим, що контрагенти у свою чергу постраждали внаслідок збройної агресії, значення реальних збитків щодо ЄМК, повинно зменшуватися тільки на таку частину вартості довгострокової та поточної дебіторської заборгованості, векселів одержаних, щодо якої є можливість та вірогідність її отримання.

Вхідними даними для оцінки поточної вартості розрахунку довгострокової та поточної дебіторської заборгованості, векселів одержаних, щодо якої є можливість та ймовірність її отримання, є дані, що надаються підприємством за формою, наведеною в додатку 5 до цієї Методики, відповідно до фінансової звітності.

Надалі для отримання поточної вартості довгострокової та поточної дебіторської заборгованості, векселів одержаних значення їх вартості, наведені в первинних документах, дисконтуються з урахуванням очікуваного найбільш імовірного терміну отримання та загальної ймовірності такого отримання. За ставку, значення якої становить 5,13 %, обирають дохідність строкових депозитів у національній валюті для суб’єктів господарювання за даними статистичної звітності банків України, усереднену за період з листопада 2021 року по січень 2022 року включно*.

У подальшому значення реальних збитків щодо ЄМК, незалежно від того, який підхід було застосовано, зменшується на отриману поточну вартість довгострокової та поточної дебіторської заборгованості, векселів одержаних.

7.7. Визначення вартості реальних збитків щодо пошкодженого ЄМК у частині заміни втрачених, знищених або пошкоджених активів здійснюється за методологією, що викладена в підпунктах 7.1-7.3 цього пункту.

Розмір реальних збитків щодо пошкодженого ЄМК визначається як сума розмірів складових реальних збитків, визначених щодо втрачених, знищених або пошкоджених активів, що входили у склад майна ЄМК.

Для визначення вартості пошкодженого ЄМК дохідний підхід не застосовується.

7.8. Якщо корпоративні частки в господарських товариствах або підприємствах іншої організаційної форми, що утворені на базі ЄМК, належать декільком постраждалим, розмір реальних збитків для кожного з постраждалих визначається як частка в реальних збитках щодо ЄМК, пропорційна розміру корпоративної частки в ЄМК, яка належить кожному з постраждалих.

7.9. Якщо ЄМК підприємства не був пошкоджений, втрачений та(або) знищений, розмір реальних збитків щодо такого ЄМК визначається як різниця між обліковою вартістю довгострокової та поточної дебіторської заборгованості, векселів одержаних, що відображена в бухгалтерському обліку (із дотриманням вимог підпункту 7.3 цього пункту) та поточною вартістю довгострокової та поточної дебіторської заборгованості, векселів одержаних, що розраховується відповідно до абзаців сьомого-дев’ятого підпункту 7.6 цього пункту.

8. Визначення розміру реальних збитків внаслідок втрати, пошкодження та(або) знищення культурних цінностей здійснюється з такими особливостями:

8.1. Для цілей цієї Методики розмір реальних збитків як пошкоджених, так і знищених, втрачених культурних цінностей, приймається таким, що дорівнює розміру реальних збитків внаслідок знищення такого майна.

До культурних цінностей належать об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов’язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам’яток і пам’яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, у тому числі кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

8.2. Оцінка (визначення розміру) реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення культурних цінностей виконується на засадах незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) з дотриманням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, що склалася, у разі надання доказів (документів) щодо наявності культурних цінностей на дату заподіяння шкоди (Облікова документація, у тому числі Науково-уніфікований паспорт Музейного предмета, дані письмових джерел та(або) свідчення відповідних фахівців, або інші документи).

За необхідності під час визначення реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення культурних цінностей залучаються фахівці-мистецтвознавці.

У разі наявності матеріалів мистецтвознавчої експертизи під час проведення оцінки об’єкта, що належить до культурних цінностей, обов’язково враховується інформація цього документа.

8.3. Реальні збитки внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення культурних цінностей можуть бути визначені як ринкова вартість або вартість заміщення (відтворення) з урахуванням вимог національних, міжнародних стандартів оцінки та положень Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 13 липня 1998 року № 325, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 серпня 1998 року за № 496/2936.

8.4. З метою визначення реальних збитків від знищення, втрати культурні цінності поділяють на дві категорії:

1) категорія 1 - культурні цінності, що представлені на вітчизняному та (або) зарубіжному ринках;

2) категорія 2 - інші культурні цінності, що не належать до категорії 1.

8.5. Розмір реальних збитків культурних цінностей, що належать до категорії 1, дорівнює ринковій вартості таких об’єктів, що визначається із застосуванням порівняльного підходу.

Під час застосування порівняльного підходу обов’язково враховується кон’юнктура вітчизняного та зарубіжного ринків культурних цінностей, рівень попиту і пропозиції. Слід також ураховувати, що найбільш об’єктивно комерційну цінність об’єктів, що належать до культурних цінностей, відображає аукціонна торгівля.

Джерелами інформації для визначення ринкової вартості культурних цінностей до пошкодження є фахові довідкові видання, зокрема інформація аукціонів та інших джерел про угоди купівлі-продажу подібного до об’єкта оцінки майна. Інформація джерел, що використовується, повинна бути актуальною на дату, що передує початку військових дій (23 лютого 2022 року).

8.6. Розмір реальних збитків культурних цінностей, що належать до категорії 2, встановлюється на рівні вартості заміщення (відтворення) таких об’єктів з урахуванням їх культурної цінності та визначається із застосуванням витратного підходу.

При реалізації витратного підходу для визначення вартості заміщення (відтворення) вартості культурних цінностей можна використовувати положення існуючих авторських методик оцінки культурних цінностей.

Якщо оцінюваний об’єкт містить дорогоцінні метали та (або) дорогоцінне каміння, до показника вартості реальних збитків додається ринкова вартість дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Вартість дорогоцінного каміння визначається на основі порівняльного підходу з урахуванням особливостей вітчизняного ринку. Вартість роботи з огранювання або різьблення дорогоцінного каміння не враховується.

1. Відповідно до цього розділу здійснюється визначення розміру упущеної вигоди стосовно майна, що призначалося для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку або доходу в іншій формі: сільсько-, рибо- та лісогосподарська нерухомість, інвестиційна нерухомість, нерухомість з комерційним потенціалом, ЄМК підприємств, установ та організацій усіх форм власності, корпоративні частки, об’єкти у матеріальній та нематеріальній формах, вартість яких визначається вартістю ЄМК, що створений на їх основі (об’єкти, асоційовані з бізнесом), тощо.

Визначення розміру упущеної вигоди для цілей цієї Методики виконують стосовно майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо вказаного майна, які й були причиною упущеної вигоди.

У разі коли існують підстави пов’язувати виникнення упущеної вигоди з наслідками збройної агресії, але з причин інших, ніж заподіяння реальних збитків щодо майна власника (балансоутримувача, користувача), оцінка (визначення розміру) упущеної вигоди здійснюється з дотриманням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, що склалася. У цих випадках звіт про оцінку (висновок експерта) повинен містити обґрунтування відхилення від положень цієї Методики.

2. Для цілей цієї Методики під упущеною вигодою розуміють розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого, втраченого та (або) знищеного майна за умови, що майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії.

3. Грошовий потік, що відображає упущену вигоду, визначають як такий, що номінований в умовних грошових одиницях. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США.

4. Якщо підприємство, утворене на основі ЄМК, демонструвало збиткову діяльність за підсумками 2020 і 2021 років, оцінку упущеної вигоди щодо нього не проводять.

Якщо державне або комунальне підприємство, або підприємство, у якому є частка держави, що демонструвало збиткову діяльність за підсумками 2020 і 2021 років, має велике суспільне/державне значення, оцінка упущеної вигоди здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, що склалася, шляхом аналізу причин збільшення збитків підприємства внаслідок збройної агресії. У такому випадку звіт про оцінку (висновок експерта) повинен містити обґрунтування відхилення від положень цієї Методики та обґрунтування того, що збитковість підприємства зумовлена саме суспільними/державними функціями, які це підприємство здійснює, а не пов’язана, зокрема з трансфертним ціноутворенням, функціонуванням у складі групи підприємств з особливостями внутрішніх розрахунків, некомпетентним управлінням тощо.

5. Визначення розміру упущеної вигоди передбачає проведення таких оціночних процедур:

аналіз та визначення тривалості строку компаундування, у межах якого враховується упущена вигода від активу (майна);

обчислення річного розміру грошових потоків та переведення в розмір на місяць протягом усього строку компаундування;

обґрунтування складових ставки компаундування та її визначення;

визначення майбутньої вартості грошових потоків на кінець строку компаундування шляхом компаундування цих грошових потоків.

5.1. Максимальна тривалість загального строку компаундування, у межах якого враховується упущена вигода, не повинна перевищувати суму таких строків:

строк з дати, що відповідає даті порушення цивільного права у зв’язку із знищенням, втратою або пошкодженням майна, до дати спливу трьох місяців з дати припинення чи скасування періоду воєнного стану внаслідок збройної агресії;

строк, необхідний для підготовки місця розташування активу до відновлення (заходи з розмінування та очищення території, демонтаж залишків будівель та споруд, підготовка будівельного майданчика та інше);

строк технічного відновлення активу до стану, у якому він перебував на дату заподіяння шкоди, відповідно до існуючих нормативних показників тривалості будівництва, реконструкції або ринкових даних щодо строків будівництва, реконструкції подібного майна, які визначають відповідно до ДСТУ Б А.3.1-22:2013 "Визначення тривалості будівництва об’єктів" або ринкових даних щодо строків будівництва, реконструкції подібного майна.

5.2. Дата оцінки встановлюється окремо завданням на оцінку відповідно до нормативних вимог.

За відсутності встановлених нормативних вимог дата оцінки обирається такою, що співпадає з датою, якою закінчується строк компаундування, зазначений у підпункті 5.1 цього пункту, або встановлюється замовником.

У разі коли це передбачено завданням на оцінку, дата оцінки обмежує тривалість строку компаундування, зазначеного в підпункті 5.1 цього пункту. У такому випадку загальний строк компаундування починається з дати, що відповідає даті порушення цивільного права у зв’язку із знищенням або пошкодженням майна, та закінчується датою оцінки.

У разі коли це передбачено завданням на оцінку, дата оцінки встановлюється замовником як така, що передує закінченню строку компаундування, зазначеного в підпункті 5.1 цього пункту. Тоді та частина грошових потоків, що розглядається як неотримана за період з дати оцінки по дату закінчення цього строку компаундування, повинна дисконтуватися до дати оцінки. Ставка дисконтування обирається такою, яка відображає всі ризики, притаманні діяльності на основі такого активу.

5.3. Оскільки грошові надходження від майбутнього відшкодування упущеної вигоди, як правило, оподатковуються як звичайний дохід, для цілей цієї Методики грошовим потоком, що використовують для визначення розміру упущеної вигоди, є прибуток до оподаткування, крім випадків, передбачених абзацом другим цього підпункту. Неотриманий прибуток за визначений період часу обчислюють як такий, що мав би бути отриманий підприємством, діяльність якого заснована на майні, визначеному в пункті 1 цього розділу, за умови відсутності наслідків збройної агресії.

У разі коли існують підстави пов’язувати виникнення упущеної вигоди з іншими факторами, ніж неодержання підприємством прибутку, або наявність упущеної вигоди не є наслідком збиткової діяльності підприємства, аналіз неотриманих грошових потоків та оцінка (визначення розміру) упущеної вигоди здійснюється з дотриманням вимог цієї Методики або інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна, розроблених відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, міжнародної оціночної практики, що склалася. У таких випадках звіт про оцінку (висновок експерта) повинен містити обґрунтування відхилення від положень цієї Методики.

5.4. Вхідними даними для розрахунку такого неотриманого прибутку є значення статей доходів та витрат підприємства, діяльність якого заснована на майні, визначеному в пункті 1 цього розділу, із звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2020 та 2021 роки. Для кожного активу (майна) відповідні грошові потоки, які б цей актив приносив протягом строку компаундування за умов, якби не відбулося збройної агресії, визначають таким чином.

5.5. У разі якщо майно, на якому заснована діяльність підприємства, втрачено, знищено повністю або до такого рівня, що операційна діяльність підприємства неможлива без повної заміни та відновлення пошкодженого та знищеного майна, неотриманий прибуток, що в подальшому необхідно компаундувати, для базового періоду часу один рік обчислюють як середнє арифметичне:

У разі коли прибуток підприємства у 2020 або у 2021 році мав від’ємне значення (збитки), під час розрахунку значення неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік значення прибутку підприємства приймають на рівні нуля.

Якщо підприємство було створене та розпочало операційну діяльність тільки у 2020 році, значення неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік приймається на рівні 2021 року:

5.6. У загальному випадку значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють за даними звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний рік за такою формулою:

У разі якщо підприємство складає звітність відповідно до П(С)БО 25 "Спрощена фінансова звітність" за формою № 2-м, значення рядків "Адміністративні витрати" (2130), "Витрати на збут" (2150), "Інші доходи" (2240) та "Інші витрати" (2270) окремо не враховують.

Якщо підприємство складає звітність відповідно до П(С)БО 25 "Спрощена фінансова звітність" за формою № 2-мс, значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють за даними звіту про фінансові результати за відповідний рік за такою формулою:

Якщо підприємство складає звітність за формами, специфічними для визначених видів діяльності (наприклад, банківська діяльність), значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють з використанням аналогічних за економічним змістом рядків звіту про фінансові результати.

Якщо діяльність ЄМК здійснюється на організаційній базі фізичної особи - підприємця і не передбачає складання розгорнутої звітності, значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють за даними податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за відповідний рік за такою формулою:

5.7. У разі якщо майно було не знищене, втрачене, а пошкоджене частково (зокрема були знищені, втрачені або пошкоджені окремі підрозділи ЄМК, у той час як інші підрозділи зберігають можливість здійснювати операційну діяльність), неотриманий прибуток, що в подальшому необхідно компаундувати, обчислюють з урахуванням неотриманого прибутку саме від підрозділів, що втратили спроможність здійснювати операційну діяльність, за такою формулою:

У разі якщо підприємство складає звітність відповідно до П(С)БО 25 "Спрощена фінансова звітність" за формою № 2-м, значення рядка "Витрати на збут" (2150) окремо не враховують.

Якщо підприємство складає звітність за формами, специфічними для визначених видів діяльності (наприклад, банківська діяльність), значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють за формулою, зазначеною в цьому підпункті, з використанням аналогічних за економічним змістом рядків звіту про фінансові результати.

Якщо підприємство складає звітність відповідно до П(С)БО 25 "Спрощена фінансова звітність" за формою № 2-мс, значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють за даними звіту про фінансові результати за відповідний рік за такою формулою:

Значення вказаних коефіцієнтів отримують на підставі первинних даних обліку підприємства за кожний відповідний рік як відношення:

зменшення (або збільшення) значень вказаних економічних показників (статей) внаслідок заподіяння реальних збитків відповідному майну, які й були причиною упущеної вигоди,

до нескоригованого значення вказаного економічного показника.

5.8. Щомісячне значення неотриманого прибутку розраховують на базі розміру неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік шляхом її нормування на кількість місяців у році за такою формулою:

5.9. Вартість реверсії під час визначення розміру упущеної вигоди не обчислюють.

5.10. Для цілей цієї Методики ставку компаундування YComp визначають як норму прибутку, що відображає вартість грошей у часі та премію за ризик країни та відповідає обраній для проведення оцінки упущеної вигоди моделі грошового потоку.

За норму прибутку, значення якої становить 8,61 %, обирають дохідність українських єврооблігацій з терміном погашення у 2032 році (строк 10 років до погашення), усереднену за період з листопада 2021 року по січень 2022 року включно*.

5.11. Компаундування для визначення загального розміру упущеної вигоди здійснюють за такою формулою:

Ставка компаундування в перерахунку на місяць розраховується за такою формулою:

5.12. Після визначення розміру упущеної вигоди в еквіваленті умовної грошової одиниці її значення переводять в гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

1. Відповідно до цього розділу здійснюється оцінка (визначення розміру) потреб у відновленні:

нерухомого майна;

ТЗ, товарно-матеріальних запасів та поточних біологічних активів;

активів підприємств (установ, організацій) усіх форм власності як ЄМК, рухомого майна (машин та обладнання) та довгострокових біологічних активів.

2. Оцінка (визначення розміру) потреб у відновленні нерухомого майна здійснюється з такими особливостями:

2.1. Оцінка (визначення розміру) потреб у відновленні пошкодженого та знищеного нерухомого майна передбачає визначення валової вартості девелопменту.

2.2. Прийнятною ринковою процедурою визначення валової вартості девелопменту слугує модель компаундування грошових потоків, що ґрунтується на принципі невідшкодованої інвестиції і в рамках якої валова вартість девелопменту визначається сумою майбутньої вартості ділянки землі, достатньої для розміщення та експлуатації (обслуговування) об’єкта будівництва, і майбутньої вартості прямих та непрямих витрат на її поліпшення з використанням сучасних проєктних рішень, матеріалів і технологій.

2.3. Під час визначення валової вартості девелопменту необхідно враховувати притаманні розвитку нерухомості ризики: непередбачені ускладнення, що збільшують будівельні витрати; зрив строків поставок та виконання робіт; затримки в пошуку покупців чи орендарів для завершеної розвитком нерухомості; інфляція тощо.

Урахування зазначених ризиків повинно бути здійснено одним з таких способів:

шляхом включення відповідних витрат до вартості заміщення (відтворення) поліпшень (коштів на покриття ризику всіх учасників будівництва; на покриття додаткових витрат, зв’язаних з інфляційними процесами; на оплату гонорарів консультантів тощо),

шляхом коригування ставки компаундування.

2.4. Компонентами моделі компаундування грошових потоків є первинна інвестиція (витрати на придбання ділянки землі); вартість заміщення чи відтворення (прямі та непрямі витрати на поліпшення) та процентна ставка (ставка компаундування, значення якої детерміновано тривалістю строку будівництва (розвитку) та забезпечує інтерес інвестора та інтерес девелопера).

2.5. Валова вартість девелопменту розраховується за такою формулою: