Про затвердження Авіаційних правил України "Правила та порядок аеронавігаційного обслуговування. Управління аеронавігаційною інформацією"

Відповідно до частин першої, третьої, п’ятої статті 11 Повітряного кодексу України, з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до законів України, стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації та вимог Європейської організації з безпеки аеронавігації НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Авіаційні правила України "Правила та порядок аеронавігаційного обслуговування. Управління аеронавігаційною інформацією", що додаються.

2. Управлінню аеронавігації (Сімак В.М.) в установленому законодавством порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу на офіційному сайті.

3. Визнати таким, що втратив чинність:

наказ Міністерства транспорту України від 28 травня 2004 року № 443 "Про затвердження Порядку розповсюдження аеронавігаційної інформації щодо стану робочих площ цивільних аеродромів України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2004 року за № 723/9322.

4. Цей наказ набирає чинності з 01 грудня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування, крім розділу VII Авіаційних правил, який набирає чинності з 01 грудня 2025 року.

1. Ці Авіаційні правила регулюють питання встановлення процедур у сфері обслуговування та управління аеронавігаційною інформацією.

2. Ці Авіаційні правила розроблені з метою визначення обсягів надання єдиних послуг в сфері аеронавігаційного обслуговування у системі управління аеронавігаційною інформацією, а також закладають основи технічних вимог до управління аеронавігаційною інформацією.

3. Дія цих Авіаційних правил поширюється на суб’єктів авіаційної діяльності, які задіяні у процесі підготовки до управління аеронавігаційною інформацією та суб’єктів державної авіації (в частині, що їх стосується).

4. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються в таких значеннях:

аеронавігаційне фіксоване обслуговування (aeronautical fixed service) - телекомунікаційне обслуговування між певними фіксованими пунктами, призначене переважно для забезпечення безпеки аеронавігації, а також регулярності, ефективності та економічності повітряних сполучень;

аеронавігаційна інформація (aeronautical information) - інформація, отримана в результаті добірки, аналізу й форматування аеронавігаційних даних;

аеронавігаційні дані (aeronautical data) - викладення аеронавігаційних фактичних даних, концепції або інструкції в формалізованому порядку, придатному для зв’язку, інтерпретації або обробки;

взаємозв’язок елементів (feature relationship) - зв’язок між елементами одного типу та елементами такого ж або іншого типу;

висота відносно еліпсоїда / геодезична висота (ellipsoid height / geodetic height) - висота відносно поверхні базового еліпсоїда, виміряна уздовж нормалі до еліпсоїда, проведеної через розглянуту точку;

відносна висота (height) - відстань по вертикалі, що вимірюється, від указаного вихідного рівня до рівня, точки або об’єкта, прийнятого за точку;

дія елемента (feature operation) - дія, яка може виконуватись кожним екземпляром елемента певного типу;

довірчий рівень (confidence level) - ймовірність того, що дійсне значення параметра знаходиться в межах визначеного інтервалу навколо його оціночного значення;

електронний збірник аеронавігаційної інформації - збірник аеронавігаційної інформації в електронному форматі, який дозволяє друкувати інформацію на папері, відображати її на екрані користувача повітряного простору та здійснювати обмін цифровими даними;

забезпечення якості - складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості у тому, що вимоги до якості будуть виконані;

застосовуваність - управління та обробка даних для підтримки вимог користувача;

зона маневрування (manoeuvring area) - частина аеродрому, крім перонів, призначена для зльоту, посадки та руління повітряних суден;

інтервал між постами - кутова бо лінійна відстань між двома сусідніми висотними відмітками;

календар - система дискретного відліку часу, що забезпечує основу визначення моменту часу з роздільною здатністю в один день;

картографічна база даних аеродрому (aerodrome mapping database) - збір картографічних даних аеродрому, систематизованих і наданих у вигляді сукупності структурованих даних;

картографічні дані аеродрому (aerodrome mapping data) - дані, що збираються з метою складання аеродромної картографічної інформації;

класифікаційний параметр покриття (PCR) - число яке виражає несучу спроможність покриття;

маршрут звичайної навігації - маршрут ОПР, встановлений з прив’язкою до наземних навігаційних засобів;

маршрут зональної навігації - маршрут ОПР, встановлений для використання повітряними суднами, які застосовують зональну навігацію;

обслуговування повітряного руху з використанням систем спостереження - термін, який використовується для позначення обслуговування, що забезпечується безпосередньо за допомогою системи спостереження обслуговування повітряного руху;

офіс міжнародних NOTAM (international NOTAM office) - структурний підрозділ служби аеронавігаційної інформації, функцією якого є міжнародний обмін повідомленнями для пілотів;

покрив (canopy) - порожня Земля, доповнена висотою рослинності;

порожня Земля (bare Earth) - поверхня Землі, включаючи скупчення води, вічного льоду і снігу та виключаючи рослинність і штучні споруди;

провайдер аеронавігаційного обслуговування - суб’єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден;

простежуваність (traceability) - можливість простежити історію, застосування або місце розташування того, що розглядається.

При розгляді продукції простежуваність може відноситися до:

походження матеріалів або комплектуючих;

історії обробки;

розподілу і місце розташування продукції після поставки;

система управління якістю - сукупність взаємопов’язаних/взаємодіючих елементів в системі управління якістю для спрямування та контролю діяльності організації щодо якості;

стандарт ІСАО - вимоги до фізичних і технічних характеристик, персоналу

або правил, конфігурації, матеріальної частини, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності міжнародної аеронавігації;

термінова інформація - інформація щодо введення в терміновому порядку важливих з експлуатаційної точки зору постійних або тимчасових змін в інформації;

управління аеронавігаційною інформацією (аeronautical information management) - динамічне, комплексне управління аеронавігаційною інформацією шляхом надання цифрових даних гарантованої якості й обміну ними у співпраці з усіма сторонами;

хешування - перетворення масиву вхідних даних довільної довжини в (вихідний) бітовий рядок фіксованої довжини, що виконується певним алгоритмом.

Інші терміни, що використовуються в цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Положенні про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року № 954, Авіаційних правилах України "Обслуговування аеронавігаційною інформацією", затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 13 травня 2019 року № 582, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09 липня 2019 року за № 760/33731 (у редакції наказу Державної авіаційної служби України від 26 жовтня 2020 року № 1681), інших нормативно-правових актах у галузі цивільної авіації та сфері використання повітряного простору.

5. У цих Авіаційних правилах використовуються такі скорочення:

АНО - аеронавігаційне обслуговування;

АНД - аеронавігаційні дані;

АНІ - аеронавігаційна інформація;

ЗПМ - злітно-посадковий майданчик;

КАД - каталог аеронавігаційних даних;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ОрПР - організація повітряного руху;

ППО - протиповітряна оборона;

ППП - правила польотів за приладами;

ПВП - правила візуальних польотів;

ПС - повітряне судно;

САІ - служба аеронавігаційної інформації Украероруху;

Украерорух - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України;

Украероцентр - Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху;

AD - аеродром;

AFS (Aeronautical Fixed Service) - авіаційне фіксоване обслуговування;

AIC (Aeronautical information circular) - циркуляр АНІ;

AIS (Aeronautical information services) - обслуговування АНІ;

АІМ (Aeronautical information management) - управління АНІ;

AIP (Aeronautical information publication) - збірник АНІ;

AIRAC (Aeronautical information regulation and control) - регламентація та контроль АНІ, яка означає систему, призначену для завчасного повідомлення про обставини, що викликають необхідність внесення значних змін в експлуатаційну практику;

ALT (Altitude) - абсолютна висота;

AMD (aerodrome mapping data) - масив картографічних даних;

AMDВ (Aerodrome mapping database) - картографічна база даних AD;

AMDТ (AIP Amendment) - поправка до АІР;

APN (аpron) - перон;

ARO (Air traffic services reporting office) - пункт збору донесень щодо ОПР;

ARP (Aerodrome reference point) - умовна точка, яка визначає географічне розташування аеродрому;

ASHTAM - NOTAM спеціальної серії, що містить представлену в особливому форматі інформацію про зміни вулканічної діяльності, вулканічне виверження та/або надходження вулканічного попелу, що має важливе значення для виконання польотів повітряних суден;

ASDA (Accelerate-stop distance available) - наявна дистанція перерваного зльоту;

ATFM (Аir traffic flow management) - організація потоків повітряного руху;

ATS (Air traffic services) - обслуговування повітряного руху;

CNS (Communications, navigation and surveillance) - зв’язок, навігація, спостереження;

СТА (Control area) - диспетчерський район;

СТR (Control zone) - диспетчерська зона;

DIGITAL DATA - цифрові дані;

eАІР - електронний АІР;

ELEV (Elevation) - перевищення;

ENR (En route) - на маршруті польоту;

FATO (Final approach and take-off area) - зона кінцевого етапу заходження на посадку та зона зльоту;

FIR (Flight information region) - район польотної інформації;

GEN (General) - загальні відомості;

ІСАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

ISO - міжнародна організація зі стандартизації;

LDA (Landing distance available) - наявна посадкова дистанція;

МЕА (Minimum en-route altitude) - мінімальна абсолютна висота польоту за маршрутом;

МЕТ - метеорологічне обслуговування;

МОСА (Minimum obstacle clearance altitude) - мінімальна абсолютна висота прольоту перешкод;

MSАW (Minimum safe altitude warning) - попередження про мінімальну безпечну абсолютну висоту;

MSL (Mean sea level) - середній рівень моря;

NIL (None) - повідомлення/дані відсутні;

NOTAM (Notice to аirmen) - повідомлення, що розсилається засобами електрозв’язку і містить інформацію про введення в дію, стан або зміну будь- якого аеронавігаційного обладнання, обслуговування і правил, або інформацію про небезпеку, своєчасне попередження про які має важливе значення для персоналу, пов’язаного з виконанням польотів;

NOTAMС - NOTAM, що скасовує дію іншого NOTAM;

NOTAMN - NOTAM, що містить нову інформацію;

NOTAMR - NOTAM, що замінює попередній NOTAM;

NOTAM EST (Estimate) - NOTAM з невизначеним продовженням часу дій;

NOTAM PERM (Permanent) - NOTAM з інформацією постійного характеру;

OCA/OCH - абсолютна/відносна висота прольоту перешкод;

РІВ (Pre-flight information bulletin) - бюлетень передпольотної інформації;

QMS (quality management system) - система управління якістю;

RWY (Runway) - злітно-посадкова смуга;

SNOWTAM - NОТАМ спеціальної серії, що передається в стандартному форматі, який включає донесення про стан поверхні RWY, який повідомляє про існування або припинення небезпечних умов, викликаних наявністю снігу, льоду, сльоти, інію, стоячої води або води, що утворилася в результаті танення снігу, сльоти, льоду або інію на робочій площі AD;

SUP (AIP Supplement) - доповнення до АІР;

TORA (Take-off run available) - наявна дистанція розбігу;

TODA (Take-off distance available) - наявна дистанція зльоту;

TLOF (Touchdown and lift-off area) - зона приземлення та відриву ПС;

TMA (Terminal control area) - термінальний диспетчерський район;

TRIGGER NOTAM - NOTAM, який містить стислу інформацію про зміст,

номер і дату набрання чинності поправки чи SUP, що публікуються відповідно до процедур AIRAC;

TWY (Taxiway) - руліжна доріжка;

UTC (Coordinated Universal Time) - всесвітній координований час;

UIR (Upper flight information region) - верхній район польотної інформації;

VAR (Magnetic variation) - магнітне схилення;

WGS-84 (World Geodetic System) - Світова геодезична система координат;

АІМ характеризується наступними процесами: збір, обробка, контроль якості, розповсюдження АНД і АНІ.

1. Збір АНД і АНІ полягає у наступному:

1) ідентифікація укладачів даних документально оформлюється на основі обсягу зібраних АНД і АНІ;

2) ведення САІ реєстрації ідентифікованих укладачів даних;

3) кожний елемент АНД, що підлягає збору, пов’язують з ідентифікованим укладачем даних відповідно до офіційних домовленостей (угод) між укладачем та Украерорухом;

4) перелік суб’єктів АНІ та їх атрибути, що містяться у каталозі аеронавігаційних даних, форма якого наведена у додатку 1 до цих Авіаційних правил, використовується при укладанні офіційних домовленостей (угод) між укладачем та Украерорухом.

Додаток 1 до цих Авіаційних правил встановлює сферу дій даних і інформації, що складаються та зберігаються в САІ та розглядається як довідковий матеріал при укладанні і публікації АНД і АНІ;

5) в офіційних домовленостях (угодах) між укладачем та Украерорухом визначаються дійсні коди для переліку кодів атрибутів і субатрибутів АНД, що наведені у додатку 1 до цих Авіаційних правил.

2. Обробка АНД і АНІ передбачає наступне:

1) проведення верифікації та валідації зібраних АНД на предмет дотримання вимог до їх якості;

2) дії щодо верифікації можуть включати:

процеси порівняння АНД і АНІ з незалежним джерелом;

процеси, зворотного зв’язку при яких АНД і АНІ порівнюються на вході і виході;

обробку за допомогою декількох незалежних і різних систем та порівняння даних на виході кожної системи, це включає виконання альтернативних розрахунків;

процеси. при яких АНД і АНІ порівнюються з запитом укладача;

3) дії щодо валідації можуть включати:

прикладні процеси проведення перевірки даних і інформації;

процеси порівняння даних і інформації на виході двох різних систем;

процеси порівняння даних і інформації на предмет відповідності правилам очікуваного діапазону, значення або іншим правилам регламенту;

4) застосування автоматизованих систем, що використовуються для обробки АНД і АНІ, повинні забезпечувати простежуваність дій, що виконуються.

3. Контроль якості АНД і АНІ передбачає, що наслідки збоїв у загальному процесі, які призводять до помилок, пом’якшуються, якщо використовувати (за необхідністю) додаткові методи гарантії якості даних, які складаються із:

1) прикладних випробувань для критичних даних (наприклад, які отримані за результатами льотних перевірок);

2) перевірки захисту, логіки, семантики, порівняльного аналізу, контролю надмірності виявлення цифрових помилок;

3) перевірки кваліфікації персоналу та технічних засобів таких, як обладнання та програмне забезпечення;

4) перевірки якості, для забезпечення відповідності із специфікаціями продуктів АНІ;

5) проведення перевірок узгодженості, якщо деякі дані дублюються у різних продуктах АНІ.

1. Цілісність даних забезпечується шляхом використання криптографічних технологій (наприклад, функції хешування, кодів автентифікації повідомлень, асиметричного і симетричного шифрування і удосконалених електронних підписів або електронних печаток).

2. Використання технічних засобів для виявлення помилок у даних базуються на застосуванні системних циклічних кодів. Засоби для застосування системних циклічних кодів включають використання функцій хешування і перевірки з використанням циклічного надлишкового коду.

3. Цілісність даних може розглядатися як ступінь впевненості у тому, що розглянутий будь-який елемент даних, вилучений з системи зберігання інформації, жодним чином не спотворений і не змінений з моменту первинного введення даних або останнього санкціонованого внесення поправки.

4. Цілісність даних повинна підтримуватися протягом всього процесу оперування з даними від моменту визначення даних до їх використання. У САІ цілісність даних визначається як така, що зберігається від моменту отримання даних САІ до їх передачі наступним імовірним користувачам.

5. Цілісність виражається ступенем ймовірності того, що елемент даних, вилучений з системи зберігання інформації без ознак його спотворення, не збігається з тією величиною, яку він повинен представляти.

6. Втрата цілісності необов’язково означає втрату точності. Однак це означає неможливість доказу точності даних без подальшої їх перевірки, починаючи з того етапу процесу обробки, де їх цілісність може бути підтверджена.

7. Вимоги до цілісності даних не є абсолютними.

8. Ризик, пов’язаний з точкою, яка має похибки в координатах, залежить від мети використовування даних місця розташування цієї точки. (наприклад, рівень цілісності даних про точку порога, що використовується при посадці, повинен бути вище, ніж у точки, що використовується для аеронавігаційного наведення на маршруті). Більш низький рівень точності необов’язково передбачає зниження вимог до цілісності.

9. Класифікація цілісності АНД заснована на потенційному ризику використання викривлених даних.

10. Підготовка до АІМ характеризується взаємопов’язаними між собою діями щодо збору, постачання, передачі даних з наступним управлінням даними, публікацією та передачі даних користувачам повітряного простору, які залучені до АІМ.

11. Послідовність підготовки до АІМ у вигляді ланцюга даних аеронавігаційної інформації наведена у додатку 2 до цих Авіаційних правил.

12. Для управління ланцюгом даних АНІ використовуються офіційні домовленості (угоди) про якість даних між виробником даних і укладачем даних, між укладачем даних і Украерорухом, між Украерорухом і наступним імовірним користувачем.

1. Загальними вимогами до QMS є:

1) розробка керівництва з питань якості, яке включає положення про сфери застосування системи управління якістю відносно АІМ;

2) ідентифікація процесів, що необхідні до QMS;

3) визначення послідовності і взаємозв’язків цих процесів;

4) визначення критеріїв та методів, які потрібні для забезпечення ефективного здійснення і контролю цих процесів;

5) забезпечення наявності інформації, яка необхідна для підтримки здійснення і контролю цих процесів;

6) вимірювання, контролювання та аналізування цих процесів і виконання дій, що необхідні для досягнення запланованих результатів і подальшого вдосконалення QMS;

7) ведення відповідної реєстрації, яка необхідна для підтвердження відповідності процесів і результуючих продуктів АНІ встановленим вимогам.

2. В рамках QMS визначається і впроваджується система зворотного зв’язку з користувачем.

1. Збір та передача даних до САІ здійснюється згідно з вимогами до точності і класифікації цілісності даних.

2. Класифікація позиційних даних:

1) знімальні точки (позиції навігаційних засобів, пороги RWY тощо);

2) розрахункові точки (математичні розрахунки на основі відомих точок зйомки, точок в просторі, контрольних точок тощо);

3) оголошені точки (точки на межі FIR тощо).

3. Географічні координати із зазначенням широти та довготи визначаються і надаються до САІ в одиницях WGS-84.

4. Вказуються географічні координати, перетворені в координати WGS-84 математичними методами, та точність польової зйомки яких не відповідає вимогам, що наведені у додатку 1 до цих Авіаційних правил.

5. У доповнення до значень перевищення відносно MSL конкретних зйомочних наземних позицій для цих же позицій публікується інформація про хвилю геоїду (відносно поверхні еліпсоїду WGS-84).

Мінімальний набір метаданих, що включає кожний масив даних має:

найменування виробника даних, що виконує будь-які дії щодо складання, передачі або обробки та оновлення даних;

опис виконаних дій;

дату і час виконання дій.

1. АНД надаються відповідно до вимог до роздільної здатності даних.

2. Зазначаються географічні координати, точність яких не відповідає вимогам, визначеним у додатку 1 до цих Авіаційних правил.

3. Надання географічних координат, точність яких не відповідає вимогам міжнародних документів, може визначатися як примітка або шляхом прямого надання фактичного значення точності.

1. АІР:

1) зміст:

АІР містить викладену в скороченому вигляді останню інформацію по розділах, які вказані в змісті збірника аеронавігаційної інформації (АІР), що наведені у додатку 3 до цих Авіаційних правил, що дозволяє знаходити інформацію за допомогою конкретних заголовків та здійснювати її зберігання/пошук автоматизованими засобами обробки.

Якщо будь-які засоби або види обслуговування не забезпечуються, або відсутня інформація для публікації однієї із категорій, що наведені у додатку 3 до цих Авіаційних правил, вказується "NIL" або "Not AVBL";

у разі надання масиву даних АІР як зазначено у пункті 4 глави 3 цього розділу, за умови надання посилань на наявність масиву даних, допускається залишати незаповненими наступні розділи АІР:

GEN2.5 Перелік засобів радіонавігації;

ENR2.1 Район польотної інформації, верхній район польотної інформації, термінальний диспетчерський район, диспетчерський район;

ENR 3.1 Маршрути звичайної навігації;

ENR 3.2 Маршрути зональної навігації;

ENR 3.3 Інші маршрути;

ENR 3.4 Очікування на маршруті;

ENR 4.1 Радіонавігаційні засоби на маршруті;

ENR 4.4 Позначення кодових назв для основних точок;

ENR 4.5 Наземні аеронавігаційні вогні - на маршруті;

ENR 5.1 Заборонені зони, зони обмеження польотів, небезпечні зони;

ENR 5.2 Військові навчальні і тренувальні зони та зона ідентифікації протиповітряної оборони (ADIZ);

ENR 5.3.1 Інші види діяльності, що становлять небезпеку;

ENR 5.3.2 Інші потенційні небезпеки;

ENR 5.5 Авіаційні спортивні й розважальні види діяльності;

хххAD 2.16 Повітряний простір ATS;

хххAD 2.19 Радіонавігаційні засоби і засоби посадки;

хххAD 3.16 Повітряний простір ATS;

хххAD 3.18 Радіонавігаційні засоби та засоби посадки;

у разі надання масиву даних про перешкоди, перелічені далі розділи АІР можна залишати незаповненими, за умови надання посилань на наявність масиву даних:

ENR 5.4 Аеронавігаційні перешкоди;

хххAD 2.10 Аеродромні перешкоди;

хххAD 3.10 Вертодромні перешкоди.

Зміст АІР, наведений у додатку 3 до цих Авіаційних правил;

2) загальні специфікації для АІР:

чітко вказується назва держави і найменування повноважного органу, що здійснює видання АІР. Якщо дві або декілька держав спільно видають АІР, про це чітко вказується в АІР;

АІР повинен бути окремим документом та мати зміст.

Якщо АНІ видається у двох або більше частинах (томах) в кожній із них надається посилання на те, що решта інформації знаходиться в іншій частині (томі) або частинах (томах);

АІР складається з трьох частин (GEN, ENR, AD), розділів і підрозділів, за виключенням випадків, коли АІР або окремі його частини призначені для спрощення оперативного використання в польоті, в цьому випадку встановлення точного формату і структури АІР призупиняється державою за умови наявності в АІР відповідного змісту;

дата містить число, місяць (назва), рік і є датою опублікування або датою набрання чинності (за системою AIRAC) інформації;

схеми, карти, діаграми використовуються як додатки або замість таблиць,

або тексту АІР;

перелік місць розтушування назв міст і населених пунктів надається великими літерами в абетковому порядку, якщо мова йде про AD/вертодроми або служби на них. Назва AD/вертодрому надається через косу лінію прописними літерами меншого розміру або строковими літерами;

назви пунктів пишуться відповідно до їх вимови українською мовою і за необхідності транслітеруються літерами базового латинського алфавіту згідно з класифікацією ISO - Basic;

при зазначенні географічних координат будь-якого місця:

спочатку вказується широта місця;

символи градусів, хвилин, секунд не використовуються;

зазначаються дві цифри у всіх випадках, якщо наводиться значення широти менше 10°;

завжди використовуються три цифри при значеннях довготи менше 100°;

літери N, S, E, W використовуються для позначення головних румбів компасу при зазначенні широти та довготи.

Для опису періодів активності роботи і функціонування конкретно зазначати відповідні день і час.

Одиниці виміру даних про розміри AD, дистанції, ELEV або ALT використовуються послідовно і відповідають положенням додатку 5 "Units of Measurement to be Used in Air and Ground Operations" до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (далі - Конвенція).

Збірні аркуші карт і діаграми, що включені до АІР, повинні відповідати таким вимогам:

карта-основа - в якості цієї карти використовується контурна карта району, яка складена з урахуванням існуючого матеріалу і деталей загального характеру. Координатна сітка, топографічні та інші елементи мають бути прості. Карта видається в одному кольорі. Обов’язково наводиться кордон держави;

розмір аркушу та масштаб - загальні розміри повинні бути 210 х 297 міліметрів. Якщо потрібна карта більшого розміру, її слід складати так, щоб вона відповідала цьому необхідному розміру.

Якщо це практично можливо, на всіх картах однієї серії та інших картах слід використовувати єдиний масштаб;

назва та зарамкове пояснення - назва вказується по верхньому обрізу карти і вона повинна бути короткою та простою;

колір - використовується мінімальна кількість кольорів. Якщо використовується декілька кольорів, забезпечується достатня контрастність;

символи - повинні відповідати символам, наведеним в додатку 4 "Aeronautical Charts" до Конвенції. Основними символами загального призначення для індексних карт АІР є заштриховане (•) і незаштриховане (o) коло. За виключенням випадків, коли символи, що використовуються, не потребують пояснень, на карті слід давати легенду. При позначенні елементів, для яких не передбачено символ ІСАО, обирається будь-який відповідний символ за умови, що він не суперечить будь-якому символу ІСАО;

3) специфікація АМDT:

важливі зміни експлуатаційного характеру в AIP публікуються відповідно до системи АIRАС і чітко позначаються скороченням АIRАС;

якщо встановлено регулярний інтервал часу або дати випуску АМDT, поправки публікуються в АІР у частині 1 "Загальні положення (GEN)";

нова або переглянута інформація, що знаходиться в АІР, позначається;

для кожної АМDT надається порядковий номер послідовної нумерації;

на кожній АМDT вказується дата публікації;

згідно із системою АІRAC на кожній АМDT вказується дата набрання чинності. Якщо АМDT набирає чинності у час, відмінний від 00.00 годин UTC, він має бути вказаний у АМDT;

у разі включення до АМDT інформації з діючих SUP та/або NOTAM мають бути вказані їх порядкові номери;

на титульному аркуші АМDT вказуються питання, які вона регулює;

кожна АМDT включає контрольний перелік змін з зазначенням поточної дати кожної вкладної сторінки АІР, а також перелік виправлень до тексту;

на контрольному переліку сторінок АІР вказується номер сторінки і дата;

4) специфікація SUP:

SUP - АНІ про тимчасові зміни, яка має довгостроковий характер (три місяці або більше), та/або АНІ короткострокового характеру, що містить великий текстовий та/або графічний матеріал;

кожному SUP надається порядковий номер, який послідовно зростає протягом календарного року;

кожне SUP видається на спеціальних сторінках, що дозволяє відрізнити їх від основного матеріалу тексту АІР;

якщо SUP видається замість NOTAM, таке доповнення включає посилання на серію та номер NOTAM;

контрольний перелік діючих SUP видається кожного місяця як частина контрольного переліку NOTAM і розповсюджується в порядку, встановленому для SUP;

на кожному аркуші SUP вказується дата публікації;

згідно із системою АІRAC на кожному аркуші до SUP вказується дата набрання ним чинності.

2. АІС:

1) АІС видається, коли необхідно розповсюдити:

прогнози, що стосуються істотних змін аеронавігаційних правил, обслуговування і засобів;

прогнози, що стосуються введення нових навігаційних систем;

важливу інформацію, що отримана в результаті розслідування авіаційних подій/інцидентів, яка має відношення до безпеки польотів;

інформацію про правила, що пов’язані з захистом міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання;

поради щодо медичних питань, які становлять інтерес для пілотів;

попередження пілотам, що направлені на уникнення фізичної загрози;

АНІ про вплив певних метеорологічних умов на виконання польотів;

АНІ про нові види небезпеки, що впливають на техніку пілотування ПС;

правила перевезення в повітрі предметів, до перевезення яких встановлені обмеження;

посилання на вимоги, передбачені чинним законодавством України, і змінами до нього;

порядок отримання свідоцтва члена льотного екіпажу;

інформацію про підготовку авіаційного персоналу;

інформацію про виконання або про звільнення від виконання вимог, які передбачені національним законодавством;

поради щодо застосування і технічного обслуговування конкретних типів обладнання;

інформацію про видання чи перевидання аеронавігаційних карт;

інформацію про засоби радіотехнічного забезпечення, що підлягають встановленню на ПС;

пояснювальну інформацію щодо зниження шуму;

окремі вказівки щодо льотної придатності;

зміни в серіях NOTAM чи в їх розсилці, нові видання АІР чи значні зміни їхнього змісту або обсягу формату;

попередню інформацію про план на випадок випадання снігу;

іншу інформацію аналогічного характеру;

2) план на випадок випадіння снігу, що видається відповідно до положення пункту AD 1.2.2 додатка 3 до цих Авіаційних правил, доповнюється інформацією сезонного характеру і розповсюджується заздалегідь до початку зими не менше ніж за місяць до звичайного настання зимових умов та повинен містити інформацію щодо переліку AD/вертодромів, на яких під час наступної зими очікується проведення робіт з видалення снігу, сльоти, льоду або інію з урахуванням:

систем RWY і TWY або; запланованого видалення снігу без урахування системи RWY (довжина, ширина та кількість RWY, TWY і APN або їх ділянки);

відомостей про будь-який центр, призначений для координації поточної інформації про хід робіт з видалення снігу та про стан RWY, TWY, APN;

розподілу AD/вертодромів за переліком розсилки SNOWTAM з метою уникнення зайвої розсилки NOTAM;

вказівки щодо внесення незначних змін до діючого плану на випадок випадіння снігу (за необхідністю);

переліку снігоочищувального обладнання;

вказівок для кожного AD/вертодрому про визначення мінімальної критичної висоти замету і яка підлягає повідомленню;

3) уповноважений орган з питань цивільної авіації обирає АІС, що підлягає міжнародній розсилці;

4) АІС розповсюджується аналогічно розповсюдженню АІР;

5) кожному AIC присвоюється порядковий номер, номери послідовно зростають протягом календарного року;

6) інформація, що наводиться в AIC, майже не піддається змінам і залишається дійсною протягом тривалого часу;

7) при випуску більше однієї серії АІС кожна серія окремо позначається літерою (А2/02, В4/02);

8) контрольний перелік діючих АІС видається щонайменше один раз на рік і розповсюджується аналогічно АІС;

9) контрольний перелік АІС, призначений для міжнародної розсилки, додається до контрольного переліку NOTAM;

10) інформація або будь-яка її частина може включатися до АІР за необхідністю.

3. Погодження та затвердження АМDT, SUP, АІС:

1) AMDT, SUP, АІС надаються на розгляд та погодження за встановленими формами, зразок яких наведений у додатку 4 до цих Авіаційних правил разом із супровідним листом та матеріалами, які є підставою для видання AMDT, SUP, АІС.

2) ініціатор AMDT, SUP, АІС погоджує їх з підрозділами суб’єктів авіаційної діяльності (в межах їх компетенції за встановленим внутрішніми процедурами);

3) AMDT, SUP, АІС надаються ініціатором на розгляд та погодження до САІ;

4) після розгляду та погодження інформації за встановленим внутрішнім порядком, САІ надсилає AMDT, SUP, АІС до уповноваженого органу з питань цивільної авіації на затвердження;

5) у разі наявності зауважень до AMDT, SUP, АІС уповноважений орган з питань цивільної авіації направляє їх до САІ для взаємодії з ініціатором щодо їх усунення;

6) САІ взаємодіє з ініціатором AMDT, SUP, АІС щодо усунення зауважень та надає виправлені AMDT, SUP, АІС до уповноваженого органу з питань цивільної авіації;

7) при відсутності зауважень або після їх усунення AMDT, SUP, АІС затверджуються уповноваженим органом з питань цивільної авіації;

8) затверджені AMDT, SUP, АІС публікуються та розповсюджуються САІ, яка визначає їх номер та дату набрання чинності.

4. еАІР:

1) eAIP включає файли, що дають можливість друкування на папері;

2) нова або змінена інформація позначається або міткою на полях, або за допомогою механізму, який дозволяє порівнювати нову/змінену інформацію з попереднім текстом;

3) наявність eAIP необхідно забезпечити на фізичному носії, який призначається для розповсюдження (CD, DVD тощо), та/або доступ до нього в online режимі на офіційному сайті САІ через мережу Інтернет.

5. NOTAM:

1) загальні вимоги:

кожний NOTAM містить інформацію, зразок якої наведений у додатку 5 до цих Авіаційних правил, за виключенням випадків, що передбачені в абзацах третьому, четвертому та шостому цього підпункту;

текст NOTAM складається з використанням значень / однакової скороченої фразеології, запропонованих для коду NOTAM ІСАО, доповненого за рахунок скорочень ІСАО, індексів, визначень, показників, позивних, частот, цифр і відкритого тексту;

інформація про сніг, сльоту, лід, іній, стоячу воду або воду утворену внаслідок танення снігу, сльоту, льоду або інію на покритті AD/вертодрому розповсюджується за допомогою SNOWTAM та передається експлуатантом AD

до САІ в порядку, що зазначений у форматі SNOWTAM, зразок якого наведений у додатку 6 до цих Авіаційних правил. Експлуатант AD/вертодрому відповідає за точність даних, що надає за допомогою SNOWTAM до САІ;

передача інформації про важливі з експлуатаційної точки зору зміни вулканічної діяльності, вулканічне виверження та/або хмари вулканічного попелу, здійснюється за допомогою ASHTAM. Ця інформація викладається у форматі ASHTAM, зразок якого наведений у додатку 7 до цих Авіаційних правил;

при допущенні в NOTAM помилки на його заміну видається NOTAM з новим номером, який замінює NOTAM з помилкою, або NOTAM з помилкою анулюється і видається новий NOTAM;

при виданні NOTAM, що скасовує або замінює попередній NOTAM, вказується серія і номер попереднього NOTAM.

Серія, індекс місцезнаходження і зміст обох NOTAM повинні бути однаковими;

тільки один NOTAM може бути скасовано або замінено іншим NOTAM;

кожен NOTAM стосується тільки одного предмета та однієї умови, що стосується цього предмета;

кожен NOTAM складається в максимально стислій формі, зрозумілим, без посилань на інший документ;

кожен NOTAM передається як одне повідомлення електрозв’язку;

NOTAM, що містить PERM або EST, повинен мати відповідні посилання на АІР чи SUP;

покажчик розташування ІСАО, що вводиться до тексту NOTAM, повинен відповідати офіційному переліку DOC 7910 ICAO "Location indicеs". Скорочена форма таких покажчиків не використовується;

2) присвоєння номеру та серії NOTAM:

САІ присвоює кожному NOTAM серію у вигляді літери та номеру, який складається із чотирьох цифр, після яких зазначається знак дробу та дві цифри року (наприклад, С2207/18).

Номер, який складається із чотирьох цифр, послідовно зростає протягом календарного року;

для позначення серії NOTAM літери S i T не використовуються;

для NOTAM, які видаються англійською та українською мовами, встановлюються різні серії NOTAM. Зміст та географічне охоплення кожної серії NOTAM надається в АІР, частина GEN 3;

САІ контролює присвоєння серій NOTAM;

3) контрольний перелік NOTAM (Checklist):

контрольний перелік діючих NOTAM видається не рідше одного разу на місяць;

не включення NOTAM в контрольний перелік не є підставою для його скасування;

для кожної серії видається один контрольний перелік діючих NOTAM;

контрольний перелік NOTAM включає посилання на останні AMDТ та SUP, масиви даних, АІС міжнародної розсилки, а також в разі необхідності, контрольний перелік SUP до АІР;

контрольний перелік діючих NOTAM має таку ж саму розсилку як серії фактичних повідомлень до яких вони відносяться і чітко позначається, як контрольний перелік;

після контрольного переліку діючих NOTAM видається перелік чинних NOTAM (List of valid NOTAM), що містить посилання на публікації AMDТ, SUP та видання АІС.

1. Загальні положення:

1) для спрощення та полегшення обміну масивів DIGITAL DATA між постачальниками і користувачами даних в якості концептуальних рамок слід використовувати стандарти ISO стосовно географічної інформації;

2) опис масивів DIGITAL DATA складається у вигляді специфікацій інформаційних продуктів, на основі яких користувачі можуть оцінити ці продукти та визначити, чи відповідають вони вимогам до їх планового використання;

3) специфікація може включати огляд, сфери застосування, ідентифікацію інформаційних продуктів, зміст і структуру даних, системи посилань, якість, отримання, введення, відображення даних, доставку інформаційних продуктів, додаткову інформацію та метадані;

4) зміст та структура масиву DIGITAL DATA визначаються за допомогою схеми застосування і каталогу елементів;

5) модель АНІ, яка застосовується, має охоплювати АНД і АНІ, що підлягають обміну;

6) модель АНІ, яка застосовується, має:

використовувати уніфіковану мову моделювання (далі - UML) для опису елементів АНІ і їх атрибутів, зв’язків і типів даних;

містить обмеження щодо значень даних і правил верифікації даних;

включати положення про метадані, що наведені в пункті 2 цієї глави;

містити часову модель, що дозволяє фіксувати еволюцію атрибутів елементів АНІ протягом її життєвого циклу;

7) модель обміну АНД, яка застосовується, повинна:

використовувати загальновживаний формат кодування даних;

охоплювати всі класи, атрибути, типи даних і зв’язки моделі АНІ, що вказані у підпункті 6 цього пункту;

передбачати механізм розширення, за допомогою якого групи користувачів можуть розширити атрибути існуючих елементів і додати нові елементи без шкоди для глобальної стандартизації;

загальноприйнятий формат кодування даних використовується з метою забезпечення функціональної сумісності при обміні АНД між експлуатантами повітряного простору і організаціями, що є учасниками ланцюга обробки АНД;

загальноприйняті формати кодування даних наступні:

розширена мова розмітки (далі - XML);

географічна мова розмітки (далі - GML);

об’єктна нотація Java Script Object Notation (далі - JSON);

8) для доповнення масивів DIGITAL DATA можна використовувати графіки, карти або діаграми.

2. Метадані

Мінімальний набір метаданих має містити:

1) найменування виробника, що надав масив даних;

2) дату і час представлення масиву даних;

3) строк дій масиву даних;

4) будь-які обмеження використання масиву даних.

3. Масиви даних

Будь-який суб’єкт даних може знаходитися в декількох масивах даних:

1) масив даних АІР;

2) масиви даних про місцевість та перешкоди;

3) масиви картографічних даних AD;

4) масив даних процедур польотів за приладами.

4. Масив даних АІР:

1) сфера застосування масиву даних АІР повинна передбачати вірогідність використання його даних в цифровому форматі постачальниками послуг, органами ATS і користувачами повітряного простору, що виконують польоти за ППП/ПВП;

2) призначений для підтримання початкового етапу переходу до використання масивів DIGITAL DATA замість друкованої продукції у сфері ОрПР;

3) повинен містити такі дані:

повітряний простір в якому здійснюється ATS (тип, назва, бічні межі,

вертикальні межі, клас повітряного простору);

повітряний простір, в якому здійснюється спеціальна діяльність (тип, назва, бічні межі, вертикальні межі, обмеження, активація);

маршрут ATS та інші маршрути (ідентифікатор, правила польотів);

ділянка маршруту (навігаційна специфікація, початкова точка, кінцева точка, лінія шляху, протяжність, верхня, нижня межа, МЕА, МОСА, напрям крейсерського ешелону, потрібні навігаційні характеристики);

основні точки на маршруті (позначення, місце розташування, встановлення);

AD/вертодром (покажчик розташування ІСАО, назва, кодове позначення ІАТА, місто, яке обслуговується, сертифікація ІСАО, дата видачі сертифікату, дата закінчення строку дії сертифікації, тип управління, перевищення AD, розрахункова температура, VAR, контрольна точка AD);

RWY (позначення, номінальна довжина, номінальна ширина, тип покриття, несуча спроможність покриття);

напрям RWY (позначення, істинний пеленг, поріг, TORA, TODA, ASDA, LDA);

FATO (позначення, довжина, ширина, точка порогу);

TLOF (позначення, центральна точка, довжина, ширина, тип покриття);

радіонавігаційні засоби (тип, позначення, назва, AD, який обслуговується, години роботи, VAR, частота/канал, місце розташування, перевищення, пеленг магнітний, пеленг істинний, напрям нульового пеленгу тощо);