Про затвердження Порядку забезпечення коштами в іноземній валюті в системі Міністерства оборони України

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1992 року № 698 "Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон", від 30 березня 2006 року № 401 "Деякі питання забезпечення діяльності національних контингентів і національного персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету", від 02 березня 2010 року № 251, від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів", від 14 грудня 2011 року № 1284 "Питання забезпечення українських військових спостерігачів у Придністровському регіоні Республіки Молдова", Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання та стажування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1996 року № 287 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1795), та з метою встановлення порядку забезпечення коштами в іноземній валюті в системі Міністерства оборони України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок забезпечення коштами в іноземній валюті в системі Міністерства оборони України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства оборони України від 09 лютого 2017 року № 85 "Про затвердження Порядку забезпечення коштами в іноземній валюті в системі Міністерства оборони України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 березня 2017 року за № 329/30197 (зі змінами).

3. Головнокомандувачу Збройних Сил України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає механізм забезпечення коштами в іноземній валюті:

військовослужбовців, державних службовців та працівників апарату Міністерства оборони України, установ, організацій (у тому числі військових частин безпосереднього підпорядкування), що забезпечують виконання завдань і функцій Міноборони, Збройних Сил України та Держспецтрансслужби під час направлення за кордон у службові відрядження (далі - відрядження) та на навчання;

національних контингентів та національного персоналу, які беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

українських військових спостерігачів, які направляються до Придністровського регіону Республіки Молдова;

військовослужбовців Збройних Сил України, які проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном;

підрозділів Збройних Сил України.

2. Забезпечення готівковими коштами в іноземній валюті (відшкодування витрат на відрядження за кордон) здійснюється для:

заходів міжнародного співробітництва Міноборони - структурним підрозділом Міноборони, відповідальним за здійснення відшкодування витрат на відрядження за кордон військовослужбовцям, державним службовцям та працівникам структурних підрозділів апарату Міноборони, установ, організацій та військових частин, які в установленому законодавством порядку зараховані на фінансове забезпечення безпосередньо до Міноборони (далі - відповідальний структурний підрозділ Міноборони);

заходів міжнародного співробітництва Збройних Сил України - Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України;

заходів міжнародного співробітництва Держспецтрансслужби - структурним підрозділом Держспецтрансслужби, відповідальним за здійснення відшкодування витрат на відрядження за кордон військовослужбовцям, державним службовцям та працівникам структурних підрозділів Держспецтрансслужби, установ, організацій та військових частин, які в установленому порядку зараховані на фінансове забезпечення безпосередньо до Держспецтрансслужби (далі - відповідальний структурний підрозділ Держспецтрансслужби).

1. Військовослужбовці, державні службовці та працівники Міноборони, Збройних Сил України, Держспецтрансслужби (далі - військовослужбовці (працівники)), направлені у відрядження за кордон, забезпечуються коштами в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98).

2. Військовослужбовці (працівники) за рахунок бюджетних коштів можуть відряджатися за кордон для участі в переговорах, дипломатичних прийомах, консультаціях, відвідуваннях військових та інших об’єктів, конференціях, симпозіумах, семінарах (засіданнях, круглих столах), брифінгах, міжнародних авіаційних показах, багатонаціональних військових навчаннях (командно-штабних навчаннях, командно-штабних навчаннях із залученням військ, тренуваннях, комп’ютерних навчаннях), підготовці військ (сил), випробуваннях озброєння та військової техніки, виставках (презентаціях), інспекціях, місіях спостережних польотів та контролі обробки їх матеріалів, робочих зустрічах з питань імплементації міжнародних договорів, проведенні аудиту, рекогносцировках районів виконання завдань національним контингентом, перевірках національних контингентів, навчанні в навчальних закладах (навчальних центрах, фахових або мовних курсах), стажуваннях, спортивних змаганнях, засіданнях міжнародних спортивних комітетів, Генеральній асамблеї військового спорту, фестивалях оркестрів, підготовці заходів міжнародного співробітництва за участю Міністра оборони України, його заступників та державного секретаря Міністерства оборони України, для лікування та реабілітації у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або забезпеченні її проведення (здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, виявленням і припиненням терористичної діяльності), здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпеченні їх здійснення, під час безпосереднього перебування в районах та в період здійснення зазначених заходів тощо.

3. Військовослужбовці (працівники) можуть відряджатися за кордон у складі делегацій, підрозділів, екіпажів, команд, робочих та передових груп, оркестрів, інспекційних та (або) оперативних груп (далі - делегація), а також в одиночному порядку.

4. Рішення про відрядження Міністра оборони України, першого заступника, заступників Міністра оборони України, державного секретаря Міністерства оборони України приймається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1992 року № 698 "Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон".

5. Рішення про відрядження військовослужбовців (працівників) за кордон приймають Міністр оборони України, перший заступник Міністра оборони України, заступники Міністра оборони України, державний секретар Міністерства оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, заступники Головнокомандувача Збройних Сил України, заступники начальника Генерального штабу Збройних Сил України згідно з розподілом повноважень та Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту. Рішення про проведення позапланових заходів, які потребують витрачання бюджетних коштів, приймаються Міністром оборони України, а під час дії воєнного стану також Головнокомандувачем Збройних Сил України та Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту у межах відповідних бюджетних асигнувань.

6. Рішення про відрядження за кордон приймаються на підставі зведеного плану заходів міжнародного співробітництва Міноборони та Збройних Сил України на рік або переліку заходів міжнародного співробітництва Міноборони та Збройних Сил України на два місяці та обґрунтованої доповіді керівника структурного підрозділу Міноборони, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, Адміністрації Держспецтрансслужби, іншого органу військового управління. Доповідь подається на розгляд не пізніше ніж за два тижні до початку планового заходу або в день отримання необхідної інформації стосовно планового (позапланового) заходу.

У доповіді викладаються:

найменування, мета, місцезнаходження та строки проведення заходу, відповідність зведеному плану заходів міжнародного співробітництва Міноборони та Збройних Сил України на рік (або переліку заходів міжнародного співробітництва Міноборони та Збройних Сил України на два місяці), а для позапланового заходу - пояснення доцільності проведення з обов’язковим зазначенням, за рахунок якого фінансового ресурсу пропонується забезпечити проведення заходу;

склад делегації із зазначенням військових звань (рангів - для державних службовців) та посад членів делегації;

пропозиції щодо транспортування делегації;

фінансові умови проведення заходу, джерело фінансування із зазначенням бюджетної програми (підпрограми), коду економічної класифікації видатків бюджету та коди видатків за кошторисом Міноборони;

строк відрядження з урахуванням графіка руху транспорту;

підзвітна особа зі складу делегації, відповідальна за фінансові розрахунки у відрядженні (далі - відповідальна особа);

інші питання щодо організації проведення заходу (за наявності).

До доповіді обов’язково додаються:

вказівки (директиви, технічні завдання), крім випадків направлення у відрядження військовослужбовців (працівників) на навчання, підрозділів для участі в багатонаціональних (міжнародних) навчаннях та у складі передових груп для підготовки заходів за участю Міністра оборони України, першого заступника, заступників Міністра оборони України, державного секретаря Міністерства оборони України;

розрахунок потреби в коштах на проведення заходу;

витяг з переліку заходів міжнародного співробітництва Міноборони та Збройних Сил України на два місяці;

лист-запрошення від сторони, що приймає (за винятком заходів, передбачених договорами та угодами в галузі контролю над озброєннями).

Розрахунок потреби в коштах на відрядження складається на підставі проєкту доповіді, вказівок (директив, технічного завдання), витягу з переліку заходів міжнародного співробітництва Міноборони та Збройних Сил України на два місяці та листа-запрошення (або його копії) від сторони, що приймає, з перекладом державною мовою для делегацій Міноборони - відповідальним структурним підрозділом Міноборони, для делегацій Збройних Сил України - Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, для делегацій Держспецтрансслужби - відповідальним структурним підрозділом Держспецтрансслужби. У розрахунку потреби в коштах на проведення заходу визначаються всі напрями видатків та джерело їх покриття (бюджетна програма (підпрограма), код економічної класифікації видатків бюджету, код видатків за кошторисом Міноборони).

Доповіді про відрядження, що не потребують витрат бюджетних коштів, містять позначку: "Без витрат бюджетних коштів з боку Міністерства оборони України".

Бронювання квитків на всі види транспорту здійснюється відповідальною особою після визначення способу і маршруту транспортування та складання розрахунку потреби в коштах на відрядження за погодженням із Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, для делегацій Міноборони - відповідальним структурним підрозділом Міноборони, для делегацій Держспецтрансслужби - відповідальним структурним підрозділом Держспецтрансслужби.

Бронювання квитків на всі види транспорту для делегацій, очолюваних Міністром оборони України, першим заступником Міністра оборони України, заступниками Міністра оборони України, державним секретарем Міністерства оборони України здійснюється органом протокольного забезпечення Міноборони, після визначення способу і маршруту транспортування та складання розрахунку потреби в коштах на відрядження за погодженням із відповідальним структурним підрозділом Міноборони.

7. Строк відрядження військовослужбовців (працівників) визначається рішенням відповідного керівника, визначеного в пункті 5 цього розділу.

З дозволу керівника, визначеного пунктом 5 цього розділу, може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні (у разі захворювання, відсутності транспортних квитків, відміни авіарейсів, ремонту транспортного засобу або з інших причин, не залежних від військовослужбовця (працівника)) за наявності оригіналів підтвердних документів.

Строк відрядження військовослужбовців (працівників) визначається керівником, зазначеним у пункті 5 цього розділу, з урахуванням вимог пунктів 6 та 6-1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.

Якщо під час відрядження військовослужбовець (працівник) захворів, після його повернення документ про тимчасову непрацездатність підлягає обміну в закладах охорони здоров’я на:

листок непрацездатності встановленого в Україні зразка - для працівників;

довідку лікаря (фельдшера) - для військовослужбовців.

Обмін здійснюється на підставі перекладених державною мовою та засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за кордоном.

Рішення про продовження строку відрядження приймає керівник, який надав дозвіл на відрядження.

8. Військовослужбовець (працівник), направлений у відрядження за кордон, забезпечується грошовими коштами для здійснення поточних витрат під час відрядження (авансом) у валюті держави, до якої відряджається військовослужбовець (працівник), або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ), встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження в межах виділених бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний період та згідно з фінансовими умовами проведення заходу.

Після прийняття рішення про відрядження здійснюється купівля іноземної валюти в установленому законодавством порядку.

Аванс на відрядження дозволяється видавати відповідальній особі готівкою в іноземній валюті або зараховувати на його поточний рахунок.

Якщо загальна сума авансу в іноземній валюті має дробову частину, можливе застосування арифметичного правила округлення до повної одиниці.

Для оплати витрат, пов’язаних із відрядженням за кордон, які здійснюються на території України, аванс видається в національній валюті України.

9. Витрати, що відшкодовуються військовослужбовцю (працівнику) за час перебування у відряджені, зазначені в абзаці першому пункту 7 розділу III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362).

Також відшкодовуються інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування в місці відрядження (у тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат).

10. Усі витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності оригіналів підтвердних документів (засвідченої копії електронного документа, роздрукованого на папері), що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, у тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого військовослужбовця (працівника), у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів.

11. Відшкодовування витрат на алкогольні напої, тютюнові вироби, суми "чайових" (за винятком випадків, коли суми таких "чайових" входять до рахунку згідно із законами держави перебування), а також плата за видовищні заходи не здійснюються.

12. Витрати на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним (у тому числі першим класом), водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Витрати на проїзд залізницею за тарифами 1-го класу відшкодовуються на загальних підставах.

Відрядженому військовослужбовцю (працівникові) відшкодовуються витрати на проїзд за місцем відрядження транспортом загального користування (рейсові автобуси, метро, тролейбуси, трамваї тощо), крім таксі.

Якщо військовослужбовець (працівник) вимушено користувався послугами таксі або орендував автомобільний транспорт, відшкодування витрат здійснюється з дозволу Міністра оборони України, першого заступника Міністра оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту у межах відповідних бюджетних асигнувань, для отримання якого після відрядження подається обґрунтована доповідь з відповідними підтвердними документами.

Витрати на проїзд у м’якому вагоні та перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується військовослужбовець (працівник), відшкодовуються з дозволу керівника, визначеного в пункті 5 цього розділу, згідно з оригіналами підтвердних документів. Вага багажу, який планується до перевезення, зазначається в доповіді.

Якщо вага багажу в доповіді не зазначена, дозволяється оплатити вагу до 30 кілограмів.

Рішення про відшкодування витрат на проїзд у м’якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу, перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до вартості квитка, а також витрат на найм житлових приміщень, що перевищують граничні суми, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98, приймається:

Міністру оборони України - особою, якою було надано дозвіл на відрядження;

Головнокомандувачу Збройних Сил України, першому заступнику Міністра оборони України, заступникам Міністра оборони України, державному секретарю Міністерства оборони України, Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, його заступникам - Міністром оборони України.

13. Відрядженому військовослужбовцю (працівникові) понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи.

14. Витрати у зв’язку з поверненням відрядженим військовослужбовцем (працівником) квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб можуть бути відшкодовані з дозволу особи, якою було надано дозвіл на відрядження.

Відшкодування таких витрат відрядженому військовослужбовцю (працівнику) здійснюється в порядку, визначеному пунктом 11 розділу III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362).

Витрати у зв’язку з поверненням квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб першому заступнику Міністра оборони України, заступникам Міністра оборони України та державному секретарю Міністерства оборони України можуть бути відшкодовані з дозволу Міністра оборони України і лише з поважних причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо) за наявності документа, що засвідчує вартість таких витрат.

15. Відшкодування витрат, пов’язаних з отриманням листа (акта, довідки) компанії-продавця щодо підтвердження перевезення військовослужбовця (працівника) за визначеними в електронному квитку маршрутом та датою, не здійснюється.

16. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються з урахуванням установлених норм за 1 кілометр пробігу та відповідно до затвердженого керівником, визначеним у пункті 5 цього розділу, маршруту. У маршруті руху автомобіля вказуються пункт виїзду-в’їзду, пункт призначення та транзитні пункти, відстань у кілометрах, запланована витрата пального на весь маршрут, список військовослужбовців (працівників), що планують пересуватися автомобілем, із визначенням старшого автомобіля.

Відшкодовуються також інші витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням, стоянкою та паркуванням службового автомобіля, збори за проїзд ґрунтовими, шосейними дорогами та водними переправами.

17. З дозволу Міністра оборони України, першого заступника Міністра оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту відрядженому військовослужбовцю (працівнику) можуть бути відшкодовані фактичні витрати, що перевищують граничні суми відшкодування витрат на найм житлового приміщення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98, на службові телефонні розмови, на проїзд відрядженого військовослужбовця (працівника) суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу в межах відповідних бюджетних асигнувань. Дозвіл на відшкодування таких витрат оформлюється письмово в довільній формі на підставі обґрунтованої доповіді відповідного керівника до початку відрядження або після його завершення.

18. Порядок відшкодування вартості страхового полісу відрядженому військовослужбовцю (працівнику) визначений в пункті 15 розділу III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362).

19. Крім зазначених у пунктах 9-18 цього розділу витрат, відрядженому військовослужбовцю (працівникові) відповідно до Податкового кодексу України відшкодовуються непідтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням.

За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (працівника) у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому оплачуються добові витрати в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.

Визначення кількості днів відрядження для оплати добових витрат проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до пункту постійної дислокації, що зараховуються як два дні.

20. Фактичний час перебування військовослужбовця (працівника) у відрядженні за кордоном визначається відповідно до підпункту 16.1 пункту 16 розділу III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362).

21. Відшкодування добових витрат за час перебування у відрядженні визначено підпунктами 16.2-16.6 пункту 16 розділу III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362).

22. Якщо за умовами заходу міжнародного співробітництва сторона, яка приймає, забезпечує військовослужбовця (працівника), відрядженого за кордон, додатковими коштами в іноземній валюті у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до держави відрядження і назад та на найм житлового приміщення) або добових витрат, виплата добових за рахунок бюджетних коштів військовослужбовцю (працівнику) не проводиться.

23. Якщо за умовами проведення заходу міжнародного співробітництва сторона, яка приймає, відшкодовує Міноборони вартість харчування військовослужбовця (працівника) під час його проведення, військовослужбовцю (працівнику) виплачуються добові в повному обсязі відповідно до сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.

24. Якщо за умовами проведення заходу міжнародного співробітництва сторона, яка приймає, відшкодовує вартість понесених витрат, структурний підрозділ, відповідальний за напрям міжнародного співробітництва, надсилає стороні, що приймає, заявку на відшкодування витрат разом з копіями підтвердних документів про витрати та рахунок-фактуру (іноземною мовою), оформлений та підписаний Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, для делегацій Міноборони - підготовлений відповідальним структурним підрозділом Міноборони та підписаний державним секретарем Міністерства оборони України, для делегацій Держспецтрансслужби - підготовлений та підписаний відповідальним структурним підрозділом Держспецтрансслужби.

25. Після повернення з відрядження військовослужбовець (працівник) зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня після прибуття до основного місця служби (роботи) подати Звіт про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2015 року № 841, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2015 за № 1248/27693 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09 травня 2023 року № 239) (далі - Звіт про використання коштів / електронних грошей), який затверджується начальником Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, а для військовослужбовців (працівників) Міноборони - заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом обов’язків) або державним секретарем Міністерства оборони України, а для військовослужбовців (працівників) Держспецтрансслужби - Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом про використання коштів / електронних грошей) підлягає поверненню військовослужбовцем (працівником) до каси або зарахуванню на рахунок Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, а для військовослужбовців (працівників) Міноборони - до каси відповідального структурного підрозділу Міноборони або зарахуванню на рахунок Міноборони, а для військовослужбовців (працівників) Держспецтрансслужби - до каси відповідального структурного підрозділу Держспецтрансслужби або зарахуванню на рахунок Держспецтрансслужби, у грошових одиницях, в яких було надано аванс.

26. У разі отримання під час відрядження військовослужбовцем (працівником) готівки із застосуванням платіжних карток він подає Звіт про використання коштів / електронних грошей і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня (банківського дня, наступного за днем прибуття до основного місця служби (роботи)) після завершення відрядження.

27. У разі застосування під час відряджень військовослужбовцем (працівником) платіжних карток для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання Звіту про використання коштів / електронних грошей не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин начальник Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, а для військовослужбовців (працівників) Міноборони - заступник Міністра оборони України (згідно з розподілом обов’язків) або державний секретар Міністерства оборони України, а для військовослужбовців (працівників) Держспецтрансслужби - Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту може бути продовжено такий строк до 20 банківських днів (до з’ясування питання у разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

28. Разом із звітом подаються оригінали підтвердних документів:

що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкова або безготівкова);

засвідчені особистим підписом ксерокопії сторінок паспорта громадянина України для виїзду за кордон чи документа, що його замінює та посвідчує особу, з прізвищем відрядженого військовослужбовця (працівника), відмітками про перетин кордону (документи, які підтверджують перебування військовослужбовця (працівника) у закордонному відрядженні) та візою держави відрядження у разі відрядження до держав, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), якщо вартість такої візи підлягає відшкодуванню за бюджетні кошти.

29. У разі якщо військовослужбовець (працівник) отримав аванс на відрядження, але не виїхав, він повинен у строк до трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси або на рахунок Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, а для військовослужбовців (працівників) Міноборони - до каси відповідального структурного підрозділу Міноборони або на рахунок Міноборони, а для військовослужбовців (працівників) Держспецтрансслужби - до каси відповідального структурного підрозділу Держспецтрансслужби або на рахунок Держспецтрансслужби, відкритий в Казначействі, зазначені кошти в тих грошових одиницях, в яких було видано аванс.

У разі неповернення військовослужбовцем (працівником) Збройних Сил України залишку коштів у визначений строк відповідна сума стягується з нього Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, з військовослужбовців (працівників) Міноборони - відповідальним структурним підрозділом Міноборони, з військовослужбовців (працівників) Держспецтрансслужби - відповідальним структурним підрозділом Держспецтрансслужби в установленому законодавством порядку.

30. Остаточний розрахунок за відрядження здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день його проведення, але не пізніше п’ятого банківського дня після повернення.

31. У разі відсутності оригіналів підтвердних документів про обмін валюти, в якій видано аванс, на валюту держави, до якої відряджений військовослужбовець (працівник), гривневий еквівалент витрат, здійснених у відрядженні, що підтверджені документально, здійснюється виходячи з крос-курсу, розрахованого відповідно до офіційного курсу НБУ, встановленого на день затвердження Звіту про використання коштів / електронних грошей.

32. Якщо оригіналів підтвердних документів про обмін валюти, в якій видано аванс, на національну валюту держави відрядження надано не на повну суму витрат, здійснених у відрядженні, що підтверджені документально, різниця суми витрат розраховується виходячи з крос-курсу згідно з офіційним курсом НБУ на день затвердження Звіту про використання коштів / електронних грошей, але не пізніше п’ятого банківського дня після повернення військовослужбовця (працівника) з відрядження.

33. Якщо НБУ не встановлюється офіційний курс гривні до валюти країни, до якої був відряджений військовослужбовець (працівник), крос-курс розраховується за офіційним обмінним валютним курсом, що встановлюється національним банком країни відрядження до валюти, в якій було видано аванс або до вільно конвертованої валюти.

34. Не дозволяється направляти у відрядження та видавати аванс військовослужбовцю (працівнику), який не відзвітував про витрачені кошти в попередньому відрядженні.

35. Курсантам військових навчальних закладів, військовослужбовцям базової військової служби, ліцеїстам військових ліцеїв відшкодування витрат, понесених у відрядженні, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98, а добові витрати відшкодовуються за рішенням Міністра оборони України, першого заступника Міністра оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту в межах відповідних бюджетних асигнувань.

36. Військовослужбовцям (працівникам), що прибувають з іншої місцевості для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, інструктажу та надалі відбувають у відрядження за кордон, всі витрати, пов’язані з відрядженням у межах України, оплачуються за рахунок тих самих кодів економічної класифікації видатків бюджету та бюджетних програм (підпрограм), що і відрядження поза межами України.

1. Розпорядниками бюджетних коштів для фінансового забезпечення національних контингентів є:

Міноборони в особі Міністра оборони України (головний розпорядник бюджетних коштів);

Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України в особі начальника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня);

національні контингенти в особі командирів національних контингентів (розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня).

Розпорядники коштів реалізують свої функції через Департамент фінансів Міністерства оборони України, фінансові служби національних контингентів відповідно.

2. Національним контингентам заборонено здійснювати запозичення в будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позики юридичним і фізичним особам.

3. Усі отримані кошти національні контингенти зберігають на банківських рахунках, які відкриваються в банках за кордоном, за винятком коштів, які отримані з цих банківських рахунків або як асигнування готівкою від Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України в касі національного контингенту.

1. Кошти в іноземній валюті національні контингенти отримують для забезпечення власних потреб та використовують виключно поза межами України.

2. Іноземну валюту для забезпечення національних контингентів Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України отримує з валютного рахунка Казначейства на валютний рахунок Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, відкритий в банку. У разі відсутності іноземної валюти в Казначействі - шляхом купівлі на міжбанківському валютному ринку України.

3. Для оплати бюджетних зобов’язань, пов’язаних із функціонуванням національних контингентів за кордоном, та виплати щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті військовослужбовцям Збройних Сил України зі складу національних контингентів Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснює окремі видатки, передбачені розділом VII Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662.

4. Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України подає до Казначейства заявку-доручення на забезпечення іноземною валютою Казначейством України за формою, визначеною згідно з Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662.

5. Забезпечення національних контингентів іноземною валютою здійснюється на підставі:

кошторису;

планів асигнувань загального фонду бюджету;

розрахунків, які обґрунтовують показники видатків, що включаються до проєкту кошторису.

6. Забезпечення готівковою іноземною валютою здійснюється, як правило, під час направлення національного контингенту та проведення планових ротацій повноважним представником Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, який визначається рішенням начальника Генерального штабу Збройних Сил України за поданням начальника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України.

7. Для забезпечення національних контингентів готівковою іноземною валютою:

1) командування виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України, відповідальне за підготовку та переміщення національних контингентів до району виконання завдань за призначенням, розробляє та подає на затвердження командувачу виду Збройних Сил України обґрунтований належним чином проєкт переліку товарно-матеріальних цінностей (у кількісних та вартісних показниках), які можуть бути придбані за межами України за готівкові кошти в іноземній валюті, погодженого з Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, Командуванням Сил логістики Збройних Сил України та відповідальним за формування і виконання бюджетної програми (підпрограми), за рахунок коштів якої здійснюватиметься закупівля.

2) Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України готує та подає на затвердження начальнику Генерального штабу Збройних Сил України пропозиції щодо:

обсягу готівкових коштів в іноземній валюті, які підлягають вивезенню за межі України для забезпечення національних контингентів іноземною валютою;

способів забезпечення готівковою іноземною валютою національних контингентів;

кандидатури повноважного представника на вивезення коштів за межі України, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність (за згодою).

Командир національного контингенту подає до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України заявку на потребу в коштах на відповідний період з покупюрною розбивкою.

8. Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України оформлює довіреність на повноважного представника щодо вивозу готівкової іноземної валюти із зазначенням суми коштів, що підлягають вивезенню.

9. Командування виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України, відповідальне за підготовку та направлення національних контингентів до району виконання завдань за призначенням, забезпечує повноважного представника:

озброєною охороною від банку, в якому отримується готівка, до пункту перетину державного кордону України;

транспортним засобом.

10. Командир національного контингенту забезпечує повноважного представника транспортним засобом та озброєною охороною від пункту перетину державного кордону країни перебування до каси національного контингенту.

11. Повноважний представник зобов’язаний здати готівкові кошти в касу національного контингенту в день прибуття в пункт постійної дислокації національного контингенту.

1. Права та обов’язки посадових осіб національних контингентів щодо ведення фінансового господарства визначені в Положенні про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженому наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року № 300, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 року за № 615/2419.

2. Командир національного контингенту зобов’язаний щотижня надавати письмову доповідь до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України та Командування об’єднаних сил Збройних Сил України про стан фінансового господарства, у якій зазначати:

залишок коштів на банківських рахунках та в касі національного контингенту;

наявність дебіторської та кредиторської заборгованості;

за необхідності інші питання, пов’язані із питанням забезпечення коштами в іноземній валюті.

3. Командир національного контингенту відповідає за:

здійснення видатків за цільовим призначенням, відповідність їх обсягів затвердженим кошторисам, планам асигнувань загального фонду бюджету національного контингенту;

погодження всіх проєктів договорів з Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України;

забезпечення озброєною охороною (не менше двох осіб), транспортним засобом (з визначенням резервного на випадок виходу з ладу основного транспортного засобу) та засобами зв’язку начальника фінансової служби контингенту під час доставки готівки в касу;

своєчасність та повноту оприбуткування готівки, про що робиться відповідний запис у касовій книзі.

4. Начальник штабу, заступники (помічники) командира національного контингенту і начальники служб відповідають за своєчасне та правильне визначення потреб у коштах підпорядкованих служб, а також за цільове використання коштів, що знаходяться у їх розпорядженні.

5. Начальник штабу, заступники (помічники) командира національного контингенту і начальники служб зобов’язані:

у встановлені командиром національного контингенту строки складати розрахунки, які обґрунтовують показники видатків, що входять до проєктів кошторисів;

планувати заходи діяльності відповідно до компетенції у межах доведених обсягів видатків та затверджених бюджетних асигнувань на відповідні цілі;

у межах компетенції завчасно подавати рапорти на ім’я командира національного контингенту, погоджені начальником фінансової служби національного контингенту, про необхідність закупівлі товарів (робіт, послуг);

забезпечувати переклад на державну мову всіх платіжних документів та додатків до них за зверненням начальника фінансової служби національного контингенту.

6. Начальник штабу національного контингенту чи інша посадова особа, яка очолює підрозділ з обліку особового складу, забезпечує передачу начальнику фінансової служби національного контингенту необхідних для розрахунків щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті відомостей про чисельність особового складу, наказів про прибуття і вибуття, про наліт годин військовослужбовців льотного складу національного контингенту, про безпосередню участь у розмінуванні місцевості, документів, що підтверджують перетин державного кордону України, переміщення, а також організовує перевірку відповідності роздавальних відомостей для виплати щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті.

За правильність і своєчасність надання штабом національного контингенту у фінансову службу національного контингенту довідок та інших документів, за перевірку відповідності видаткових відомостей особовому складу і штату національного контингенту відповідає начальник штабу чи інша посадова особа, яка очолює облік особового складу.

7. Начальник фінансової служби національного контингенту підпорядковується командиру національного контингенту і разом з ним веде фінансове господарство, забезпечує коштами потреби національного контингенту та використовує їх за цільовим призначенням.

8. Начальник фінансової служби національного контингенту зобов’язаний:

організовувати та вести фінансове господарство в повному обсязі згідно з законодавством та цим Порядком;

щотижня доповідати командиру національного контингенту про стан фінансового господарства;

щомісяця до 03 числа поточного місяця подавати до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України списки на зарахування військовослужбовцям зі складу національних контингентів щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті за минулий місяць;

вживати заходів щодо збереження готівкових коштів в іноземній валюті з урахуванням кліматичних умов перебування національного контингенту;

у тримісячний строк після завершення ротації національного контингенту передавати документи на зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, а саме картки особових рахунків військовослужбовців (додаток 1) у встановленому законодавством порядку.

9. Начальник фінансової служби національного контингенту, одержавши наказ, який суперечить законодавству щодо використання коштів, повинен письмово доповісти про це командиру національного контингенту. У разі письмового підтвердження командиром національного контингенту відданого ним наказу виконує його, про що в одноденний строк інформує начальника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України та Командування об’єднаних сил Збройних Сил України.

10. Наказом командира національного контингенту призначається склад внутрішньої перевірочної комісії з фінансового господарства.

1. Кошти в іноземній валюті виділяються національному контингенту Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до затвердженого кошторису та плану асигнувань загального фонду державного бюджету в розрізі кодів економічної та програмної класифікації видатків бюджету та кодів видатків за кошторисом Міноборони, передбачених Фінансовому управлінню Генерального штабу Збройних Сил України на відповідний бюджетний період.

2. Залишки невикористаних коштів загального фонду, які утворилися на кінець року, використовуються відповідно до пункту 7.8 розділу VII Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662.

3. Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України повідомляє Казначейство, Департамент фінансів Міністерства оборони України та відповідального за формування та виконання бюджетної програми (підпрограми), за якою здійснювалися видатки на утримання національного контингенту, про суми залишків коштів у касах та на банківських рахунках національних контингентів відповідно до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662.

4. Відповідно до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662, на кінець бюджетного періоду національний контингент формує показники залишків валютних коштів, виділених з державного бюджету на утримання національного контингенту. На суму залишків відпрацьовуються пропозиції щодо кодів економічної класифікації видатків бюджету за кошторисом Міноборони для відкриття асигнувань загального фонду бюджету в поточному бюджетному періоді на суму залишків та в межах показників кошторису на поточний бюджетний період, на підставі яких подається заявка на відкриття асигнувань загального фонду бюджету з поміткою "у межах залишку на початок року".

5. Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України узагальнює надані національними контингентами пропозиції та подає узагальнену заявку на відкриття асигнувань з поміткою "у межах залишку на початок року? - відповідальному за формування та виконання бюджетних програм (підпрограм).

6. Відповідальний за формування та виконання бюджетних програм (підпрограм) опрацьовує надані пропозиції та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України розподіл коштів (коригування відкритих асигнувань), детальні розрахунки та обґрунтування в межах бюджетних асигнувань на зазначені цілі на поточний рік.

Після проведення коригування відкритих асигнувань в Казначействі Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомляє про це Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України та відповідального за формування та виконання бюджетних програм (підпрограм).

7. Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України надсилає до національних контингентів повідомлення про відкриття асигнувань з поміткою "коригування відкритих асигнувань".

8. Зазначені у повідомленні залишки коштів відображаються у формах річної фінансової та бюджетної звітності Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України.

1. Фінансове планування в національному контингенті здійснюється відповідно до вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228.

2. Начальники служб національного контингенту у процесі фінансового планування відповідно до своїх повноважень зобов’язані:

визначати та обґрунтовувати потребу в коштах на наступний бюджетний період в іноземній валюті із зазначенням еквіваленту в національній валюті;

розробляти плани своєї діяльності та відпрацьовувати розрахунки, що обґрунтовують показники кошторису в метричній системі (кілограми, тонни, метри, літри).

3. Підставою для складання проєктів кошторисів, розрахунків, які обґрунтовують показники видатків національного контингенту, є:

доведені обсяги видатків на наступний рік;

накази та директиви Міністра оборони України щодо проведення ротацій;

положення міжнародних договорів, що стосуються національного контингенту;