• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України | Наказ, Довідка, Перелік, Коефіцієнти, Норми, Нормативи, Кошторис, Проект, Форма типового документа, Інструкція від 19.09.2022 № 380
Реквізити
  • Видавник: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
  • Тип: Наказ, Довідка, Перелік, Коефіцієнти, Норми, Нормативи, Кошторис, Проект, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 19.09.2022
  • Номер: 380
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
  • Тип: Наказ, Довідка, Перелік, Коефіцієнти, Норми, Нормативи, Кошторис, Проект, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 19.09.2022
  • Номер: 380
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
19.09.2022 № 380
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 листопада 2022 р.
за № 1410/38746
Про затвердження Інструкції зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт
Відповідно до пункту 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку мінерально-сировинної бази, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 301, пункту 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт, що додається.
2. Департаменту з питань управління відходами та екологічної безпеки (Роман ФІЛОНЕНКО) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Євгенія ФЕДОРЕНКА.

Міністр

Р. Стрілець

ПОГОДЖЕНО:

Голова
Державної служби геології та надр України

Голова Державної регуляторної служби України




Р. Опімах

О. Кучер
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
захисту довкілля
та природних ресурсів України
19 вересня 2022 року № 380
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 листопада 2022 р.
за № 1410/38746
ІНСТРУКЦІЯ
зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт
І. Загальні положення
1. Ця Інструкція встановлює склад, зміст, порядок складання, погодження та затвердження проєктів та кошторисів на проведення всіх видів геологорозвідувальних робіт (далі - ГРР) на об’єкті, у тому числі і робіт під час спорудження свердловин на нафту і газ на суші, на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України, а також під час спорудження спеціальних свердловин установками нафтового ряду, до яких віднесені свердловини для скиду промислових і стічних вод, відпрацьованої промивальної рідини; водозабірних свердловин; свердловин, які буряться на йод, бром, лужні, термальні води; для водопостачання, шахтоосушення, вентиляції, штучного закріплення ґрунтів; для цілей газозберігання та інших технічних цілей, робіт науково-технічного характеру, які виконуються за кошти державного бюджету.
2. Вимоги цієї Інструкції є обов’язковими при проєктуванні та визначенні кошторисної вартості ГРР, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету на території України спеціалізованими підприємствами, установами, організаціями (далі - спеціалізовані підприємства) незалежно від форм власності.
3. Додаткові вимоги галузевої специфіки об’єктів геологічних досліджень встановлюються нормативними документами за погодженням із Державною службою геології та надр України, яка є замовником ГРР, які виконуються за кошти державного бюджету (далі - Замовник).
4. Виконавцями ГРР, які виконуються за кошти державного бюджету, виступають спеціалізовані підприємства, незалежно від форм власності, з якими укладені договори на проведення ГРР (далі - Виконавці).
5. Ця Інструкція поширюється на усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності (далі - Проєктувальники) при складанні проєктно-кошторисної документації.
6. Проєктно-кошторисна документація (далі - ПКД) на проведення ГРР складається з проєкту та кошторису, які доповнюються графічними і текстовими додатками, і має відповідати законодавству України.
До складу ПКД входить також геологічне (технічне) завдання.
7. Геологічне (технічне) завдання є єдиним документом, який встановлює задачі з вивчення об’єкта сучасними методами та технічними засобами та містить інформацію про цільове призначення робіт, просторові межі об’єкта, основні оціночні параметри, основні геологічні (технічні) завдання, послідовність і методи їх виконання, очікувані результати та строки виконання робіт, форми звітної документації, найменування органу, який їх розглядає і затверджує.
Геологічне (технічне) завдання є основою для складання ПКД на проведення робіт на об’єкті та складається відповідно до Порядку проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 1999 року № 83 (далі - Порядок № 83).
8. До ГРР, ПКД на які обов’язково складається відповідно до вимог цієї Інструкції, відносяться роботи, встановлені Порядком № 83.
II. Порядок складання ПКД
1. Загальні засади
1. Проєктування ГРР здійснюється на підставі виданого Замовником геологічного (технічного) завдання до початку виконання робіт за формою, визначеною Порядком № 83.
Під час спорудження окремих свердловин на нафту і газ, які враховані в основному кошторисі за укрупненими розцінками, до проєкту додатково надається:
склад даних і вимог до завдання на проєктування спорудження свердловин за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції;
протоколи про прийняття передпроєктних рішень та погоджень;
геологічний проєкт на об’єкт, до якого належить окрема свердловина.
2. Місце розташування об’єктів ГРР (у тому числі і спорудження свердловин на нафту і газ) в межах контуру дозвільної ділянки визначається геологічним проєктом за згодою відповідних органів місцевого самоврядування.
3. ПКД складається на об’єкт ГРР, яким вважається обмежена просторово (в разі необхідності і на глибину) ділянка, в межах якої різними видами та методами робіт вирішуються у встановлений строк цілісні за змістом задачі й проблеми, пов’язані з вивченням складу та будови надр, а також локалізації покладів корисних копалин.
При плануванні ГРР, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету, можуть виділятися такі окремі об’єкти:
родовища корисних копалин;
частини родовищ корисних копалин.
Частинами родовищ корисних копалин можуть вважатися:
ділянки, шахтні або кар’єрні поля, окремі поклади;
рудні або потенційні рудоносні поля;
рудні, вугленосні, нафтогазоносні або водоносні райони та структури (блоки, зони, площі);
окремі нафтогазоносні, рудоносні або водоносні горизонти;
крупні геологічні регіони (басейни) або їх частини з притаманними їм рисами геологічної будови, мінерагенії, характеру ендогенних або екзогенних процесів;
окремі площі в межах планшетів міжнародного топографічного розграфлення для геологічного та іншого спеціального картування;
площі (ділянки) будь-якого розміру та форми для виконання в їх межах спеціальних робіт і досліджень;
окремі глибокі свердловини на нафту та газ або групи таких близько розташованих свердловин;
окремі параметричні або опорні свердловини;
окремі глибокі (надглибокі) свердловини для наукового вивчення будови глибоких шарів земної кори;
територія регіонального геологічного вивчення загальнодержавного рівня; окремі види робіт при геологічному вивченні для впровадження у виробництво нових або вдосконалених технічних засобів та сучасних технологій;
регіони збору матеріалів для здійснення державного геологічного контролю, які виділяються з метою вирішення в установлений строк цілісних за змістом задач та проблем.
4. Геологічні (технічні) завдання, які вирішуються на об’єкті, враховують вимоги методичних рекомендацій щодо їхнього проведення, вимоги промисловості до якості мінеральної сировини, Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432.
Замовник визначає необхідність подання Виконавцем геолого-економічного обґрунтування (далі - ГЕО), техніко-економічної доповіді (далі - ТЕД), техніко-економічного обгрунтування (далі - ТЕО), техніко-економічного міркування (далі - ТЕМ).
В проєкті на проведення ГРР зазначаються: дослідження, до яких належать вивчення результатів раніше проведених робіт, передпольові роботи, проєктування, маршрути, проходка виробок, спостереження, вимірювання, описування, відбір і обробка проб, лабораторні та технологічні дослідження, камеральна обробка матеріалів, моделювання залягання, картоскладальні та тематичні роботи, наукове супроводження всіх видів ГРР, що проєктуються з метою одержання нової інформації, під час проведення робіт з ліквідації польових робіт, транспортного обслуговування, топографо-геодезичного, маркшейдерського, метрологічного забезпечення, зведення тимчасових будівель і споруд, оформлювальних та видавничих робіт.
5. ПКД може містити кошторисні розрахунки на зведення будівель і споруд на стаціонарних базах спеціалізованих підприємств - Виконавців ГРР, які складено згідно з правилами, що діють на час проєктування об’єктів капітального будівництва.
6. На одному об’єкті ГРР не може діяти одночасно більше одного проєкту та кошторису. Якщо виникає необхідність виконання робіт на окремих ділянках об’єкта або окремих видах робіт і досліджень поряд з Виконавцем, іншими підрядниками, на такі роботи складаються розрахунки вартості цих робіт. Розрахунки на проведення договорів підряду підтверджуються документами про вартість робіт, яка включається до загальної кошторисної вартості об’єкта.
7. У ПКД враховуються:
ефективне використання фінансових ресурсів у проведення ГРР на об’єкті;
реалізація новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, впровадження укрупнених монтажних блоків обладнання, будівельних конструкцій і виробів високої готовності і монтажної придатності, організації виробництва та праці;
використання економічно ефективних транспортних схем завезення матеріалів, конструкцій і обладнання на місце проведення ГРР;
раціональне використання земель, заходів охорони навколишнього природного середовища, які виключають забруднення атмосфери, морів, водоймищ і ґрунту шкідливими викидами та стоками;
забезпечення сейсмостійкості, вибухової та пожежної безпеки;
автоматизація систем управління технологічними процесами;
забезпечення належних умов праці і техніки безпеки на об’єкті.
8. Інженерні розрахунки, розрахунки техніко-економічних показників ПКД та визначення вартості ГРР виконуються в автоматизованому режимі із застосуванням засобів обчислювальної техніки, що забезпечує прискорення, підвищення якості та точності розрахунків, створення можливості швидкого доступу до первинної та довідково-нормативної інформації, її аналізу або оперативного коригування. Результати розрахунків подаються в табличній формі.
2. Геологічне (технічне) завдання
Геологічне (технічне) завдання надається Замовником Виконавцю на кожний об’єкт ГРР і є основою для складання ПКД, а також для визначення повноти та якості результатів робіт при їх прийманні.
Можливе поєднання окремих стадій ГРР в одному геологічному (технічному) завданні та визначення строків завершення окремих етапів, що мають значення для оперативної оцінки перспектив з визначенням порядку документування та розгляду проміжних результатів.
До геологічного (технічного) завдання можуть додаватися (за наявності) оглядові карти, виписки з вимог промисловості до якості сировини та інші документи, що ілюструють і підтверджують основні положення завдання.
4. Геологічне (технічне) завдання підписується керівником структурного підрозділу з питань геології, затверджується Головою Науково-технічної ради (далі - НТР) Замовника та засвідчується печаткою.
3. Загальні вимоги до побудови проєкту
1. Проєкти розробляються в обсязі та складі, достатньому для виконання геологічного (технічного) завдання, визначення оптимальних обсягів робіт, потреб в обладнанні, конструкціях і матеріалах, кошторисної вартості ГРР.
Розділи проєкту викладаються в чіткій і лаконічній формі, а наведені в них показники і результати інженерних розрахунків оформляються у вигляді переліків або таблиць. До складу ПКД, що передається на затвердження Замовнику, не включаються інженерні розрахунки, а також матеріали інженерних досліджень.
2. У випадках виконання при проведенні ГРР на об’єкті їх наукового супроводження чи науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, у процесі проєктування і виконання ГРР, в матеріалах проєкту наводиться їх перелік.
3. Проєктувальник забезпечує якість, техніко-економічний рівень проєкту вцілому і єдність викладення та оформлення матеріалів усіх розділів проєкту відповідно до вимог цієї Інструкції.
4. Структурні елементи проєкту
1. Проєкт на ГРР складається з текстової частини, табличного матеріалу, графічних і текстових додатків.
Текстова частина проєкту поділяється на такі розділи:
титульний аркуш;
копія геологічного (технічного) завдання;
зміст;
вступ;
географо-економічна та геологічна позиція об’єкта робіт;
огляд, аналіз та оцінка результатів раніше проведених робіт (за їх наявності);
геологічна, гідрогеологічна, геохімічна, геофізична та інші необхідні характеристики об’єкта робіт;
обґрунтування методики, обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються;
очікувані результати робіт;
організаційно-технічне забезпечення проведення робіт на об’єкті;
охорона надр і навколишнього природного середовища, охорона праці та техніка безпеки;
метрологічне забезпечення робіт;
розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються;
відомості про державну реєстрацію робіт;
список використаної літератури.
Для робіт під час спорудження окремих свердловин на нафту і газ включаються додаткові розділи:
пояснювальна записка;
організація спорудження бурової установки;
роботи з ліквідації або консервації свердловин.
2. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти проєкту нумеруються арабськими цифрами у порядку зростання. Номер підпункту або пункту включає номер розділу і порядковий номер підпункту або пункту, відокремлені крапкою.
Зміст кожного розділу визначається характером об’єкта робіт.
3. У розділі "Вступ" проєкту обґрунтовується вибір об’єкта.
4. У розділі "Географо-економічна та геологічна позиція об’єкта робіт" проєкту наводяться відомості про адміністративно-територіальне розташування території (область, район), геолого-структурну прив’язку, кліматичні умови (температура повітря, to С (середньорічна, максимальна літня, мінімальна зимня); середньорічна кількість опадів (мм); максимальна глибина промерзання ґрунту (м); товщина (см) снігового покриву; тривалість опалювального періоду на рік (діб); тривалість зимового періоду на рік (діб); азимут переважного напряму вітру (градус); найбільша швидкість вітру (м/с); метеорологічний пояс (при роботі в межах виключної (морської) економічної зони України); кількість штормових днів (при роботі в межах виключної (морської) економічної зони України); наявність територій та об’єктів природно-заповідного фонду та територій Смарагдової мережі; відомості про рельєф і стан місцевості, потужність ґрунтового шару, рослинний покрив, класифікацію, групу і стан ґрунтів, шляхи сполучення і характер покриття, гідрографію, інші показники, які обґрунтовують, в разі потреби, відхилення від нормалізованих умов проведення ГРР, врахованих нормами; розміри відведених в користування земельних ділянок для спорудження свердловин, комунікацій, електропередачі, а також під’їзних доріг до свердловин; джерела і характеристики водо і енергопостачання, зв’язку; наявність місцевих будівельних матеріалів.
За необхідності додається оглядова карта району робіт у географічних координатах з нанесеними на неї адміністративними межами, шляхами сполучення та відстанями між пунктами базування і проведення робіт, яка ілюструє виклад загальних відомостей про об’єкт і район робіт, а також дає можливість скоротити текст розділу.
5. Розділ "Огляд, аналіз та оцінка результатів раніше проведених робіт (за їх наявності)" проєкту наповнюється матеріалами, необхідними для обґрунтування методики та обсягів робіт, що проєктуються, а також критичним аналізом інтерпретації результатів раніше виконаних досліджень, які впливають на напрямки та вибір методики робіт, що проєктуються.
Перелік виконаних робіт повинен бути, за можливості, замінений схемами, картограмами вивченості, таблицями.
Обґрунтовується необхідність повторення (дублювання) раніше виконаних робіт і можливості супутнього комплексного вивчення об’єкта.
6. У розділі "Геологічна, гідрогеологічна, геохімічна, геофізична та інші необхідні характеристики об’єкта робіт" проєкту зазначаються:
дані про геологічну будову району, де розташований об’єкт (наводяться тільки в тих межах, які впливають на вибір об’єкта), обґрунтування методики та обсягів робіт, що проєктуються. Поряд з описом стратиграфії, літології, тектоніки, гідрогеологічних умов наводяться відомості про корисні копалини, перспективні геофізичні та геохімічні аномалії, їхній зв’язок з геологічною будовою надр, особливості залягання, тріщинуватості, обводнення та загазованості гірських порід, наявність зон аномального тиску, які впливають на технологію буріння свердловин, проведення гірничих, геофізичних та інших робіт;
дані з розрізу свердловин: літолого-стратиграфічна характеристика і фізико-механічні властивості гірських порід, геокріологічна характеристика, тиск (поровий, пластовий, гідророзриву) і температурні характеристики, можливі ускладнення при бурінні, кріпленні і випробуванні свердловини (поглинання промивальної рідини, обсипання і обвали стінок свердловин, нафтогазопроявлення, прихватонебезпечні зони, текучість породи і інші можливі ускладнення).
Текст розділу може супроводжуватися картами, планами, розрізами, таблицями, що додаються до проєкту.
7. Розділ "Обґрунтування методики, обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються" включає:
вимоги з проведення різних видів ГРР, їх комплексного та послідовного проведення;
розрахунки проєктних обсягів робіт у фізичному вимірі (м, км, м-3 тощо) за категоріями складності, а також технічні характеристики виробок: глибини, діаметри та конструкції свердловин, перетини й протяжність (глибина) гірничих виробок, тривалість випробувань на продуктивність, відкачок і спостережень, обсяги й види відбору проб, модифікації та параметри геофізичних досліджень, масштаби картування, довжини маршрутів;
опис про адміністративно-територіальне розташування глибоких свердловин, які споруджуються за проєктом, номери свердловин, розташування (суша, континентальний шельф, межі виключної (морської) економічної зони України), глибина моря на точці буріння, межа буріння, призначення свердловин, проєктний горизонт, проєктна глибина по вертикалі і стовбуру, кількість об’єктів випробування в колоні і відкритому стовбурі, вид свердловини (вертикальна, похило-спрямована, кущова); тип профілю, азимут буріння (градус), максимальний зенітний кут (градус), максимальна інтенсивність зміни зенітного кута (град/10 м), глибина по вертикалі покрівлі продуктивного (базисного) пласта (м), допустиме відхилення заданої точки входження в покрівлю продуктивного (базисного) пласта від прийнятого положення (радіус круга допуску, м), категорія свердловини, металоємність конструкції свердловини (кг/м); вид і спосіб буріння; вид приводу; вид спорудження (первинне, повторне, перетягування); тип бурової установки, тип вишки, наявність механізмів автоматизованого спуску-підйому; максимальна маса колони (т) (обсадної, бурильної) та сумарна (при спуску секцій); тип установки для випробування, тривалість циклу спорудження свердловин (діб), в тому числі, тривалість будівельно-монтажних, підготовчих робіт до буріння, буріння і кріплення, випробування у відкритому стовбурі та експлуатаційній колоні; проєктна швидкість буріння; вартість повернення матеріалів; загальні відомості про конструкцію свердловин; наявність і характеристика центральної бази виробничого обслуговування; перевалочні бази, підбази; наявність і потужність труборемонтних баз і майданчиків, тампонажної організації (цеху); середньорічна кількість працюючих в нафтогазорозвідувальній експедиції, верстатів в бурінні і випробуванні, розрахована виходячи з проєктних швидкостей буріння за робочими проєктами на спорудження свердловини в даному році з виділенням верстатів турбінного буріння (у випадках, коли одна база одночасно обслуговує дві і більше бурових організацій, надаючи їм послуги з утримання бурового обладнання, турбобурів і бурильних труб, наводяться дані про загальну кількість працюючих верстатів в бурінні і випробуванні, які обслуговуються цією базою); час перебування турбобура на вибої (у відсотках) і час механічного буріння (довбань) в інтервалах роботи на воді (у відсотках); тривалість чергування трактора на буровій (годин), роботи бульдозера для планування майданчика під цементувальну техніку; утримання польової лабораторії з контролю параметрів промивальної рідини в інтервалах буріння і випробування свердловини; форма оплати праці бурової бригади; кількість робітників, зайнятих заготовкою і обробкою промивальної рідини, робітників з обслуговування бурових (слюсарі і електромонтери), режим їх роботи; стан зв’язку, обсяги вивезення, захоронення і викиду відходів буріння (відпрацьована промивальна рідина, шлам, стічні води, нафтопродукти, інші відходи);
обґрунтування конструкцій свердловин, характеристика і облаштування шахтного напряму (діаметр труб, їх довжина, маса); глибина спуску обсадних колон і окремих частин колон, які спускаються; їх назва, діаметри, товщини стінок, група виконання і маса обсадних труб, діаметр стовбура свердловини, типи з’єднань обсадних труб, висота підйому цементу за колонами; техніко-технологічні заходи, передбачені під час спорудження свердловини за проєктною конструкцією, максимально допустимий гідродинамічний тиск у відкритому стовбурі свердловини при проведенні технологічних операцій. Для обґрунтування конструкції свердловини (кількість колон, глибини спуску колон) додається графік сполучених тисків. При цьому, інтервали і глибини свердловин вказуються по стовбуру свердловини, глибини свердловин визначаються від поверхні столу ротора;
типи (параметри) промивальних рідин; компонентний склад з характеристиками компонентів; норми витрат рідини і її компонентів; потреба в рідині і компонентах для його обробки і поважчання за інтервалами глибин; обладнання для приготування і очищення промивальних рідин (назва, типорозмір, ступінчастість очищення за інтервалами глибин).
Оптимальність вибраної методики та обсягів робіт по можливості обґрунтовуються порівнянням варіантів, розрахунками вартості основних видів робіт за укрупненими показниками, які враховують обсяги допоміжних і супутніх робіт та витрат, приведених до одиниці обсягу основного виду робіт.
Для похилоспрямованих свердловин визначається профіль стовбура.
При цьому, витрати промивальної рідини визначаються з урахуванням її об’єму в шахтному напряму, а при роботі на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - з урахуванням її об’єму у колонах морського стояка; під час спорудження свердловин вахтовим методом норми витрат промивальної рідини приймаються за районами (регіонами, областями) ведення робіт і розраховуються Виконавцем при проведенні робіт вахтовим методом.
Наводяться способи, режими буріння; розширення, проробки, калібрування стовбуру свердловини; інтервали відбору керна; розбурювання цементного стакану; швидкості виконання технічних операцій; компоновка низу бурильної колони, що застосовується; потрібна кількість і сумарна маса елементів компоновки низу бурильної колони; результати розрахунку бурильних колон і потреби в бурильних трубах; оснастка талевої системи; режим роботи бурових насосів; розподіл втрат тиску в циркуляційній системі; гідравлічні показники промивання.
До компоновки низу бурильної колони включаються всі елементи, встановлені від вибою свердловини до бурильних труб, у тому числі: долота; колонкові долота; вибійні двигуни; калібратори; стабілізатори; маховики; розширювачі; центратори; труби поважчанні бурові; відхилювачі бурильної труби спеціального призначення. Маса труб розраховується виходячи з діючих стандартів на труби нафтового сортаменту (бурильні, обсадні, насосно-компресорні труби та інші), витрати доліт розраховуються від початку інтервалу першого довбання.
Наводяться результати розрахунку обсадних колон на міцність, включаючи дані про способи розрахунку з поверхневих тисків і опресування обсадних колон; розподіл збитків тисків за довжинами колон, номенклатурою труб, які використовуються при розрахунку; дані про характеристики рівно міцних секцій обсадних колон і сумарна маса обсадних труб; технологічна оснастка обсадних колон, включаючи параметри елементів оснастки і інтервали їх установки, а також загальна потреба стосовно кожної колони; режими спускання обсадних колон і способи ущільнення різьбових з’єднань; результати розрахунку опресування обсадних колон. Щодо цементування обсадних колон вказується спосіб, схема обв’язки, ступінчастість з глибиною установки муфти, висота підйому цементу за кожною секцією, що окремо цементується, і висота цементного стакану. Наводиться характеристика рідини для цементування і складові компоненти, включаючи буферну, тампонажну і протискувальну рідину, норми витрат компонентів для їх приготування, час схоплювання і очікуване затвердіння цементу, технологічні операції при цементуванні і режими роботи цементувальних агрегатів, тривалість їх роботи, потрібну кількість цементувальної техніки і матеріалів; специфікацію обладнання устя свердловини із зазначенням допустимого робочого тиску і тиску опресування. Додається розрахунок обсадних колон та їх цементування.
Наводяться дані про тривалість і режим роботи пластового випробувача, який спускається на трубах при роботі у відкритому стовбурі, включаючи об’єкт випробування (номер, глибина нижньої межі, м), кількість об’єктів, що випробовуються одночасно, види операцій, характеристика пластового випробувача, склад компонування, підготовчо-заключні роботи, кількість проб і циклів промивання, інтервал, швидкість і спосіб проробки, тривалість випробування об’єкта, розрахована для бурової бригади і бригад з випробування свердловин пластовими випробувачами; режим роботи пакера; режими випробування об’єкта, параметри зумпфу і хвостовика, дані про тривалість роботи випробувача пластів, який спускається на кабелі у відкритому стовбурі свердловини (номер об’єкта, інтервал залягання об’єкта, кількість проб, що відбираються (шт.), тривалість (діб).
Наводяться дані з випробування та інтенсифікації продуктивних горизонтів в експлуатаційній колоні для кожного об’єкта, параметри насосно-компресорної труби, включаючи глибини установлення і характеристики рівно міцних секцій труб, їх потреба, інтервали глибин і характеристики рідини для установки цементних мостів, потрібна кількість цементувальної техніки і матеріалів для установки цементних мостів; результати розрахунку тривалості випробування на об’єктах; тривалість роботи агрегатів і кількість викликів, потрібна кількість матеріалів для випробування в експлуатаційній колоні за об’єктами. При випробуванні газових і газоконденсатних свердловин, коли у встановленому порядку передбачається відпрацювання свердловини на факел, наводиться час відпрацювання, а також витрати газу за цей час. Витрати води для встановлення прийнятності пласта і витрати матеріалів визначаються виходячи з місцевих норм на пробне закачування води в пласт і тривалості цих робіт.
Вказуються види операцій з контролю, обсяги робіт з дефектоскопії обладнання та інструменту, які проводяться із застосуванням пересувної дефектоскопічної лабораторії, обсяги робіт, режими і техніка опресування бурильного інструменту.
Вибір комплекту бурового обладнання, додаткового до нього обладнання, вишки і відповідних до них конструктивних вузлів привишкових споруд проводиться у відповідності до вимог технології буріння і кріплення свердловин у залежності від виду енергії, глибини і конструкції свердловини та виду досліджень у свердловинах.
Обсяги споруджувальних і монтажних робіт приймаються для кожного варіанту, при включенні до проєкту свердловин, які мають різні комплекти бурових установок, додаткове обладнання, конструктивні вузли привишкових споруд, види енергії, спеціальні установки для випробування. При необхідності приймається спеціальна установка, обсяги робіт, обладнання, конструктивні вузли привишкових споруд для випробування свердловини.
Складовою частиною розділу є карти геологічного змісту, плани та схеми розміщення проєктних виробок, проєктні розрізи та профілі, стратиграфічні та літологічні колонки, які замінюють собою або доповнюють текст і додаються до проєкту.
Під час спорудження свердловин на нафту і газ додатково додаються схеми: розташування фундаментів під бурову установку, додаткового обладнання і привишкових споруд; розташування (монтажу) бурового обладнання і привишкових споруд; розташування (монтажу) комунікацій бурового обладнання; розташування обладнання при цементуванні свердловини; обв’язки устя свердловини при бурінні і випробуванні; розташування (монтажу) обладнання для випробування свердловин на продуктивність; розташування фундаментів під обладнання для випробування свердловин на продуктивність.
Не допускається розроблення ПКД без інженерних вишукувань на нових земельних ділянках, де мають проводитися ГРР.
Вказані схеми не розробляються і не наводяться в проєкті, якщо є типові схеми, затверджені у встановленому порядку, наводяться лише посилання на відповідні схеми і дати їх затвердження.
Вибрана методика та обсяги робіт повинні забезпечувати супутнє комплексне і всебічне вивчення об’єкта.
8. Розділ "Очікувані результати робіт" містить:
перелік основних завдань, які повинні бути вирішені в результаті проведення робіт, що проєктуються;
вибрані методи, способи і види робіт та їх обсяги;
обґрунтування кількісних показників виявлення ресурсів або приросту запасів корисних копалин чи переведення їх у більш високі категорії в результаті проведення пошуково-оціночних робіт або розвідки родовищ корисних копалин;
техніко-економічні дані щодо результатів виконаних робіт, оцінки ефективності фінансових вкладень;
найменування, вид і склад звітних матеріалів, строки та технічні засоби їх оформлення, визначення кінцевої інстанції їх апробації.
9. Розділ "Організаційно-технічне забезпечення проведення робіт на об’єкті" містить:
обґрунтування особливостей проведення ГРР на об’єкті та заходів для їх забезпечення;
перелік структурних підрозділів Виконавця, які планується залучити до виконання робіт на об’єкті, кількість польових сезонів, порядок і узгодженість виконання підрядних робіт сторонніми підприємствами;
обґрунтування видів технічних засобів і технології робіт, що проєктуються, використання досягнень науки і техніки, зразків нової техніки, технології і прогресивних матеріалів, передового досвіду організації робіт;
показники буріння і завершення спорудження свердловин в порівнянні з показниками кращих вітчизняних і зарубіжних аналогів;
для видів робіт і витрат, техніка, технологія та умови проведення яких відповідають тим, що враховані збірниками укрупнених кошторисних норм (далі - ЗУКН), наводяться посилання на них. У разі відсутності затверджених проєктно-кошторисних норм, а також при суттєвих відхиленнях складу (змісту), техніки, технології та умов проведення робіт від прийнятих у чинних проєктно-кошторисних нормах, для їхнього коригування шляхом застосування поправочних коефіцієнтів або обґрунтування величини тимчасових місцевих норм, наводяться характеристики та розрахунки для кожного виду таких робіт;
заходи, що забезпечують проведення ГРР: організація та ліквідація польових робіт (якщо вони передбачаються), проведення лабораторних і камеральних робіт, транспортне обслуговування, енергопостачання, водопостачання, зв’язок, можливість розміщення персоналу на період проведення польових робіт в орендованих приміщеннях, необхідність зведення виробничих будівель і споруд, приміщень для житла та культурно-побутових потреб персоналу, організація харчування працівників в польових умовах, матеріально-технічного забезпечення;
обґрунтування організації технічного водопостачання та приготування промивальних рідин, а також заходів, що забезпечують заданий вихід керна в інтервалах залягання корисної копалини, в приконтактних зонах та інших інтервалах розрізу;
при повторному використанні будівель, які були побудовані раніше, в кошторисну документацію включаються витрати на їх розбирання, перевезення і спорудження на новому місці та ремонтно-відновлювальні роботи;
обґрунтування економічної доцільності спорудження тимчасових будівель і споруд в одному пункті, які призначені для обслуговування декількох близько розташованих розвідувальних чи експлуатаційних площ;
спосіб ліквідації свердловин, розраховуються витрати необхідних додаткових матеріалів, пристроїв, що забезпечують надійну ізоляцію розкритих свердловинами інтервалів водоносних горизонтів;
обґрунтування обсягів та способів спорудження й перевезень бурових вишок і будівель, особливостей монтажу та демонтажу бурового устаткування, самохідних установок, пересувних електростанцій, необхідності будівництва ліній електропередач (далі - ЛЕП), трансформаторних підстанцій, насосних станцій і станцій для приготування промивальних рідин;
обґрунтування утримання в міжсезонний період та поточного ремонту самохідної плаваючої бурової установки (далі - СПБУ), напівзануреної плаваючої бурової установки (далі - НПБУ), бурових суден і суден забезпечення, які зайняті на спорудженні розвідувальних свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України.
Характеристики нормативних вимог і складу робіт, які враховано кошторисними нормами, наводяться без будь-яких обґрунтувань у табличній формі.
При бурінні свердловин в умовах відомих з досвіду раніше проведених робіт геологічного розрізу, де виділяються інтервали залягання гірських порід, які ускладнюють процес буріння, або інтервали пересікання підземних гірничих виробок наводяться:
обґрунтування витрат на застосування заходів з попередження геологічних ускладнень у свердловинах, а саме: спеціальні технології буріння, кріплення стінок свердловин обсадними трубами, цементними розчинами, сумішами, що швидко схоплюються, застосування обважнених промивальних розчинів, тампонаж глиною, причому ці операції проводяться при досягненні свердловинами обумовлених проєктом глибин залягання певних гірських порід, не очікуючи виникнення ускладнень;
обґрунтування і розрахунок додаткових витрат часу, праці та матеріальних ресурсів на попередження геологічних ускладнень у свердловинах. Витрати на ліквідацію непередбачених геологічних ускладнень у проєкті не розраховуються.
Витрати на буріння свердловин на воду для потреб водозабезпечення розвідувальних та інших свердловин, у тому числі установками нафтового ряду, відображається в розрахунках до проєкту.
Під час спорудження свердловин обґрунтовуються земляні роботи, спорудження амбарів для технічних потреб, буровибухові роботи, влаштування під’їзних шляхів, переїздів, мостів, вертолітних майданчиків, трубопроводів (протяжність трубопроводів від джерела постачання до свердловини визначається до умовної точки (колодязь) на майданчику бурової, розташованої до 30 м від свердловини); установка гідрантів, засувок, компенсаторів, колодязів; ізоляція трубопроводів; монтаж лінії зв’язку, низько- і високовольтних повітряних або кабельних ЛЕП (передбачаються роботи з влаштування підвідних ЛЕП від розподільчих підстанцій або ЛЕП, що близько проходять); влаштування трас для перетягування обладнання і металоконструкцій, водоводів від центральних ліній або від індивідуальних джерел водопостачання (свердловини на воду), а також інші види робіт, обумовлені конкретними умовами спорудження, підготовчі роботи до перегону, зняття, установлення СПБУ на місці буріння свердловини, обсяги підготовчих робіт до спорудження свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України, які наводяться відповідно до додатка 2 до цієї Інструкції.
Окремо передбачаються роботи з установлення вишки, якщо вона не входить до складу комплекту бурової установки.
Обсяги робіт під час спорудження свердловин (свердловини) наводяться відповідно до додатка 3 до цієї Інструкції.
Характеристика теплофікаційної котельної установки наводиться відповідно до додатка 4 до цієї Інструкції.
При виконанні підготовчих робіт до спорудження свердловин і будівельно-монтажних робіт підрядними організаціями, в цьому підрозділі передбачаються також обсяги цих робіт.
Проєктна тривалість спорудження свердловини включає тривалість будівельно-монтажних робіт, підготовчих робіт до буріння, буріння і кріплення, випробування в процесі буріння і після кріплення в експлуатаційній колоні. Тривалість спорудження свердловин обраховується в добах з точністю до одного знака після коми.
Тривалість спорудження свердловин визначається відповідно до галузевого стандарту України "Охорона довкілля. Спорудження розвідувальних і експлуатаційних свердловин на нафту та газ на суші" № 41-00032626-00-007-97, затвердженого наказом Держкомгеології України та Держнафтогазпрому України від 24 грудня 1997 року № 154/263.
10. У розділі "Охорона надр і навколишнього природного середовища, охорона праці та техніка безпеки" проєкту обґрунтовуються особливості проведення ГРР на об’єкті з урахуванням вимог Земельного кодексу України, Кодексу України про надра, Водного кодексу України, Лісового кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Гірничого закону України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, а також нормативно-правових актів з охорони праці та техніки безпеки.
При проєктуванні ГРР, в процесі їх проведення забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання відтворення і охорона природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
Роботи щодо спорудження свердловини та інші необхідні роботи з використання надр здійснюються на підставі геологічного проєкту і проєкту свердловини (у тому числі оцінки впливу на довкілля), які розробляються на підставі договорів із Замовником.
Проєктом при вирішенні питань розміщення, проходки та ліквідації свердловин, закопушок, шурфів, канав і траншей, шахт, штолень та інших підземних гірничих виробок передбачаються заходи щодо попередження шкідливого впливу робіт на навколишнє природне середовище, щодо збереження родовищ корисних копалин, охорону їх від затоплення, обводнення, пожеж і від інших чинників, які знижують якість корисних копалин та промислову цінність родовищ або ускладнюють їхню розробку.
У проєктах передбачаються заходи з охорони підземних вод від забруднення та виснаження у зв’язку з проходкою пошукових і розвідувальних свердловин, гірничих виробок, а також збереження свердловин, що експлуатуються та заходи з охорони надр і навколишнього природного середовища, а саме:
узгодження в установленому порядку використання земельних ділянок при проведенні ГРР;
зняття та складування ґрунтового покриву перед початком робіт;
попередження шкідливого впливу шумів, вібрацій та газів, що виникають при проведенні буропідривних та інших робіт на людей, рослинний і тваринний світ, повітряний басейн;
попередження шкідливого впливу на навколишє природне середовище нафти, газу або конденсату при випробуванні свердловин, а також відходів геологорозвідувального виробництва: потоків води при гідрогеологічних відкачках, бурових стічних вод, відпрацьованих рідин, шламу та хімічних реагентів, паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ);
ліквідація негативних наслідків порушення природних умов: рекультивація порушених земель відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель, ліквідація наслідків збудження пружних коливань при сейсморозвідці, вивезення відходів, засипання шурфів, ям, канав, тампонаж і цементування окремих інтервалів стовбурів бурових свердловин, їх ліквідація;
облаштування устя.
Для забезпечення заходів з охорони праці та техніки безпеки проєктом враховуються вимоги техніки безпеки, охорони праці та виробничої санітарії відповідно до Закону України "Про охорону праці", інших нормативних документів з питань техніки безпеки та охорони праці.
У випадках, коли специфіка робіт, що проєктуються, вимагає додаткових заходів з охорони праці, не врахованих кошторисними нормами, в проєкті необхідно передбачити такі заходи та обґрунтувати потрібні додаткові витрати коштів на них, при цьому слід враховувати, що деякі з таких заходів компенсуються загальновиробничими витратами.
В проєктах ГРР на об’єктах зі специфічними умовами виробництва деяким заходам з охорони праці, техніки безпеки та санітарії приділяється додаткова увага з метою посилення попереджувальних заходів або проєктування додаткових витрат.
До таких специфічних умов відносяться:
раптові катастрофічні повені внаслідок різкого підйому рівня води в річках;
особлива небезпека інфекційних захворювань;
насиченість території ЛЕП високої напруги;
інтенсивне застосування джерел радіоактивного випромінювання;
наявність боліт, мереж меліоративних споруд;
інтенсивна хімічна обробка сільськогосподарських угідь і лісових ділянок.
У разі потреби визначаються обсяги робіт, спрямованих на попередження небезпеки обвалів, зсувів, селів, лавин, а також на знезаражування площ, потенційно небезпечних щодо інфекційних захворювань, заходи з охорони морів, водоймищ і атмосферного повітря від забруднення стічними водами, промисловими викидами на основі вихідних даних, одержаних від санітарно-епідеміологічної, гідрогеологічної і інших служб, які характеризують природний стан водоймища, атмосферного повітря, включаючи утилізацію елементів, які вміщуються в стічних водах і викидах в атмосферу, їх очищення і знешкодження, обґрунтовуються і розраховуються технічні засоби для здійснення цих заходів.
Проєктні матеріали з охорони водойм від забруднення стічними водами і промисловими викидами, атмосферного повітря від забруднення розробляються з урахуванням вимог Водного кодексу України.
Передбачаються обсяги робіт з рекультивації (відновлення) порушених земель і використання родючого шару ґрунту відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель.
Роздiл вміщує проєктні рішення щодо способів зняття і збереження родючого шару ґрунту, транспортування його до місця складування (або тимчасового зберігання), перенесення родючого шару ґрунту на відновлювану земельну ділянку. При цьому зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюється виключно на підставі розробленого у встановленому законом порядку робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель на підставі договору, укладеного між замовником і розробником документації із землеустрою. До проєктних рішень також необхідно включати заходи з відновлення земельної ділянки і приведення її до стану, придатного для використання за призначенням, облаштування інженерних мереж і комунікацій, дренажу, розбиття ділянок.
11. У розділі "Метрологічне забезпечення робіт" проєкту обґрунтовуються види робіт, атестація метрологічних підрозділів на право виконання метрологічних робіт; повірка засобів вимірювальної техніки; калібрування засобів вимірювальної техніки; атестація засобів вимірювальної техніки; атестація інформаційно-вимірювальних систем; розроблення і дотримання методик вимірювання; розроблення методик повірки, калібрування та метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки; розроблення нормативних документів з питань метрологічного забезпечення; розроблення повірочних та калібрувальних схем; проведення випробувань засобів вимірювальної техніки; ремонт засобів вимірювальної техніки; метрологічна експертиза нормативно-технічних документів, проєктів та звітів про виконання геологічних (технічних) завдань; виконання вимірювань параметрів і характеристик фізичних величин; організаційно-методичні роботи та інші роботи з надання метрологічних послуг.
Трудовитрати на виконання повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки встановлюються відповідно до норм часу, необхідного для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебуває в експлуатації.
В залежності від видів метрологічних послуг їх вартість може бути визначена за фактичними трудовитратами в установленому порядку за узгодженням із Замовником робіт.
12. У розділі "Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються" проєкту зазначаються всі дані для визначення трудових, матеріальних і грошових ресурсів, необхідних для виконання геологічного (технічного) завдання на об’єкті, а також для безпечного ведення робіт. У розділі наводяться дані основних видів ГРР, які дають інформацію про геологічну будову надр, з розподілом за категоріями складності, буримості, прохідності. До проєктних показників відносяться витрати часу на проведення всіх видів робіт, витрати праці та матеріальних ресурсів, витрати транспорту і маса вантажів. У тих випадках, коли визначення кошторисної вартості ГРР на об’єкті ґрунтується на застосуванні укрупнених показників кошторисної вартості, укрупнених комплексних розцінок, порайонних комплексних розцінках, регіональних розцінках на геологічне (технічне) завдання або інших комплексних розцінок, які затверджено та погоджено із Замовником, і в яких вартість допоміжних робіт віднесена на одиницю обсягу основного виду робіт, розділ "Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються" може бути скорочений або відсутній. Проте, у більшості випадків застосування комплексних розцінок не охоплює всіх видів допоміжних робіт, що супроводжують основні, тому окремі роботи та витрати на зведення будівель і споруд, експлуатацію засобів зв’язку, потребують проєктних розрахунків. Завершується розділ зведеними таблицями обсягів і умов робіт, що проєктуються. Матеріали розділу викладаються без зайвої деталізації та проміжних розрахунків.
13. Розділ "Роботи з ліквідації або консервації свердловин" проєкту включають обсяги, матеріали і технічні засоби для їх виконання.
Склад проєктних матеріалів розділу деталізується, виходячи з конкретних умов спорудження свердловини.
5. Перегляд проєкту
1. У процесі проведення робіт проєкт може бути переглянутий у таких випадках:
при перескладенні геологічного (технічного) завдання в разі внесення змін чи доповнень до нього;
при виявленні під час проведення ГРР геологічних особливостей об’єкта досліджень, що суттєво відрізняються від попередньо визначених при проєктуванні (наприклад, зміна глибини досліджуваних шарів, категорії гірських порід, параметрів рудних та інших об’єктів);
при зміні мети буріння (розвідувальне на експлуатаційне і навпаки);
у разі набрання чинності новими нормативними документами (змін технологічних регламентів, нормативів, змін тарифних ставок і окладів, вартості матеріалів), якщо обсяг залишку кошторисної вартості не дозволяє продовжити річний обсяг виконання робіт за відкоригованими розцінками. При цьому розробник проєкту вносить зміни в обсяги, які підлягають виконанню;
при зміні гірничо-геологічних умов, які спонукають до перегляду техніко-технологічних рішень, передбачених в діючому проєкті (фізико-механічні властивості порід, які розбурюються, ускладнення під час спорудження свердловин); при заміні обладнання, спеціальної техніки, інструменту і матеріалів.
При перегляді проєктів вказані зміни повинні бути враховані в частині лише обсягів, які ще підлягають виконанню.
2. При проведенні ГРР під час спорудження свердловин на нафту і газ, де розробити проєкт на виконання всього геологічного (технічного) завдання неможливо, розробляється проєкт на першу свердловину або групу ідентичних свердловин.
3. Робоча ПКД розробляється на повний цикл спорудження свердловини з дотриманням вимог цієї Інструкції.
4. Пояснювальна записка з кошторисною документацією складається як самостійна ПКД і є підставою для оплати передбачених робіт і витрат за рахунок загальних асигнувань основного проєкту.
5. Пояснювальна записка до робочого проєкту на спорудження свердловин на нафту і газ складається з наступних підрозділів:
зведені техніко-економічні дані;
відомості про географо-економічні умови;
підстави для проєктування: проєкт ГРР (параметричного, пошукового, розвідувального буріння на площі, дослідно-промислової розробки);
проєкт дослідно-промислової розробки родовища або буріння свердловини спеціального призначення; завдання на проєктування; договір на виконання проєктних робіт;
геологічна характеристика свердловини включає профільний геологічний розріз свердловини і всю необхідну для проєктування геологічну інформацію, прив’язану за глибиною до точки закладання свердловини, що проєктується, або типового розрізу, який характеризує групу свердловин; відбір керну, шламу і ґрунтів; комплекс промислово-геофізичних досліджень, додаткові дослідження (за необхідності);
наводиться класифікація свердловинної апаратури і приладів за групами складності із зазначенням типів свердловинних приладів, апаратури та робіт, які виконуються з їх застосуванням;
вказуються обсяги випробування і склад цих робіт в процесі буріння і після кріплення експлуатаційною колоною, а також умови їх проведення;
наводиться склад робіт при інтенсифікації припливу і параметри нагнітання рідини в пласт (за необхідності), який встановлюється у відповідності з технологічним регламентом, що затверджено у встановленому порядку;
техніко-технологічна частина: