конструкція свердловини; профіль стовбура свердловини; рідини промивальні; буріння свердловини; кріплення свердловини; техніка і технологія випробування свердловини на продуктивність; дефектоскопія і опресування; будівельні і монтажні роботи; тривалість спорудження свердловини; механізація і автоматизація технологічних процесів, засобів контролю і диспетчеризації; техніка безпеки, промсанітарія, протипожежна техніка, види підготовчих робіт; будівельні і монтажні роботи;
організація робіт під час спорудження свердловини;
охорона надр і навколишнього природного середовища;
перелік нормативно-довідкових і інструктивно-методичних матеріалів, що використовуються при прийнятті проєктних рішень і спорудженні свердловин.
6. Особливості проєктування окремих видів робіт і витрат
1. Під час опису здійснення підготовчих робіт, робіт передпольового періоду зазначаються:
характеристика та обсяги вивчення фондових, архівних і опублікованих матеріалів, колекцій кам’яного матеріалу, включно з палеонтологічними колекціями;
необхідність попередньої рекогносцировки об’єкта або району робіт, в тому числі із застосуванням повітряного транспорту;
характеристика забезпеченості робіт топографічними картами та планами, наявність матеріалів аерокосмічних зйомок, обґрунтовується необхідність придбання згаданих матеріалів, кількість аркушів і ціни, необхідність та обсяги попереднього дешифрування матеріалів аерокосмічних зйомок за різновидами та масштабами;
перелік матеріалів, які будуть розроблені в результаті виконання підготовчих робіт і робіт передпольового періоду (попередні карти, плани, схеми, розрізи, каталоги);
необхідність консультацій, кількість і рівень кваліфікації фахівців-консультантів.
2. При проєктуванні польових робіт за умовами та способами їх проведення здійснюється наповнення проєкту нормоутворюючими показниками, визначається послідовність і обсяг виконання робіт за такими видами:
1) при проєктуванні робіт, які залежать від кліматичних умов, від рельєфу місцевості, характеру рослинності, добового часу проведення робіт в проєкті наводяться відомості про фактичні умови, що суттєво відрізняються від нормалізованих (тих, що враховані кошторисними нормами) та про обсяги робіт, що виконуватимуться:
в нічний час доби з 22 до 6 години місцевого часу;
при низьких (нижче +5 °С) або при високих (вище +30 °С) температурах повітря на робочих місцях;
у місцевості, порослій лісом або заболоченій, при наявності крутих схилів;
у місцевості, зайнятій сільськогосподарськими угіддями, заповідниками та заказниками;
на території акваторій рік, морів, озер;
в межах населених пунктів, кар’єрів при наявності періодичних промислових завад для вимірювань і спостережень фізичних полів.
Обсяги робіт, що проєктуються з відхиленнями від нормалізованих умов, визначаються у фізичних (натуральних) одиницях виміру або у відсотках до загального обсягу робіт цього виду (сітки спостережень, закріплення на місцевості та прив’язка пунктів, про способи переміщення людей між пунктами в маршруті, про обсяги розчисток відслонень, глибини закопушок, про можливість залишення на ніч на профілях датчиків та вимірювальних засобів, про супроводження вимірювань і спостережень геологічним документуванням та відбором проб, про марки апаратурно-технічних і транспортних засобів).
Для аеровізуальних спостережень наводиться марка літака або гелікоптера, місце базування і відстань до площі спостережень, склад екіпажу із включенням до нього фахівців-спостерігачів, обґрунтовується кількість льотних годин на спостереження та підлітання.
Відомості про нормалізовані умови, що не вимагають коригування кошторисних норм, у проєкті не наводяться;
2) при визначенні маршрутів, обстежень, спостережень і вимірювань параметрів фізичних полів, крім даних про нормоутворюючі чинники, необхідні для вибору кошторисних норм (категорія складності, прохідність, відстань між профілями та пунктами спостережень), наводяться відомості про перевезення безпосередніх виконавців з бази до початкового пункту проведення робіт і в зворотному напрямку, про топографо-геодезичне забезпечення вимірювань або спостережень (одночасна або попередня розбивка профілів);
3) при проєктуванні гідрогеологічних, інженерно-геологічних і пов’язаних з ними робіт, крім характеристики нормоутворюючих чинників, для вибору кошторисних норм, наводяться обґрунтування конструкцій свердловин і фільтрів, типів водопідйомних засобів, глибин виробок, що випробовуються або спостерігаються, глибин залягання водоносних горизонтів, можливої тривалості стабілізації режиму, характеристики технічних засобів вимірювань, а також відомості про способи проведення спуско-підйомних операцій, про додаткові агрегати, механізми та пристрої, які включаються до складу устаткування для відкачок, про обсяги будівництва водовідводів, про джерела забезпечення енергією, стисненим повітрям, водою при наливах, про кількість наголовків на устя свердловин, а також про обсяги робіт, які будуть виконуватися в зимову пору року;
4) при відборі та обробці проб необхідно обґрунтовувати обсяги робіт, які виконуються вручну без застосування механізмів, а також обсяги робіт у ненормалізованих умовах. Обґрунтовується кількість проб для внутрішнього та зовнішнього геологічного контролю якості лабораторних аналізів. Наявність у проєкті схеми обробки проб замінює описи стадій та параметрів дроблення, скорочення, початкової та кінцевої ваги проб, розмірів зерен;
5) при проведенні наземних геофізичних робіт обґрунтовуються такі вихідні дані:
питома вага досліджень у ненормалізованих умовах; види та обсяги дослідних і дослідно-методичних робіт; обсяги та умови обробки геофізичної інформації і геолого-геофізичного її супроводження, а також витрати машинних носіїв інформації; необхідність та обсяги переінтерпретації результатів раніше проведених досліджень, враховуючи сезонний характер робіт; розподіл обсягів попередньої камеральної обробки матеріалів польових робіт у міжсезонні перерви; марки та види вибухових матеріалів, засобів підривання і невибухових засобів збудження пружних коливань; обґрунтовуються витрати на утримання засобів зв’язку, а також на періодичні перевезення персоналу до місця проведення робіт і назад; характеристики та марки основного устаткування і його завантаженість на польових роботах у місяцях за календарний рік з урахуванням можливого використання цього ж устаткування на інших об’єктах, де роботи виконуються за іншими проєктами; методика та обсяги додаткових видів досліджень - вивчення зон малих швидкостей, сейсмокаротажу, облаштування ліній "нескінченність", умов заземлення електродів;
6) для аерогеофізичних робіт - визначаються марки літаків та гелікоптерів, наявність аеродромів і відстань польотів повітряних суден від аеродромів до ділянок, середня довжина маршрутів, марки апаратури, питома вага деталізаційних робіт, методи та обсяги радіо-геодезичного забезпечення зйомок, прив’язки маршрутів до місцевості, методи та обсяги дослідних і дослідно-методичних робіт, необхідність облаштування посадочних майданчиків;
7) для геофізичних досліджень та робіт у свердловинах обґрунтовуються: організація робіт, відстані переїздів загонів з місць базування на свердловини та назад з урахуванням груп шляхів, співвідношення витрат часу на переїзди та на дослідження і роботи, кількість виїздів загону на одну свердловину, можливість виконання досліджень і робіт на двох і більше свердловинах за один виїзд загону, доцільність постійного утримання геофізичного загону на дільниці в період проведення бурових робіт; визначаються роботи, що виконуються в пробурених свердловинах без участі бурових бригад; обґрунтовується необхідність залучення додаткової апаратури понад стандартний комплект; наводяться величини коефіцієнтів відхилення від нормалізованих умов і продуктивного завантаження геофізичних загонів з посиланням на дату та інстанцію, яка їх затвердила; обґрунтовується необхідність застосування коефіцієнтів при дослідженнях міжсвердловинного або навколосвердловинного простору; виділяються обсяги досліджень похилих свердловин або похилих ділянок стовбурів вертикальних свердловин, величини сумарних інтервалів деталізації, обсяги деталізаційних досліджень з повторним з’єднанням свердловинних приладів, обсяги відбору зразків гірських порід зі стінок свердловин бічними ґрунтоносами;
8) проєктування розвідки родовищ корисних копалин розвідувальними шахтами та штольнями з мережею підземних гірничих виробок, як правило, проводиться спеціалізованими проєктними організаціями з дотриманням відповідних правил.
У випадках, коли проєктування підземних гірничих виробок, а також канав, траншей, шурфів виконується власними силами з дотриманням умов, передбачених кошторисними нормами ЗУКН на ГРР, в проєкті наводяться прийняті значення нормоутворюючих чинників і обґрунтовуються можливі відхилення від них:
режим роботи гірничих бригад, послідовність відпрацювання вибоїв; тривалість роботи підйому, вентиляції, водовідливу, підземного транспорту з урахуванням прийнятого режиму; обсяги будівництва наземних будівель і споруд для розміщення механізмів і служб, які забезпечують підземні роботи;
9) для бурових робіт свердловини групуються за основними нормоутворюючими чинниками і визначаються їх середні показники при спільності таких геолого-технологічних і організаційно-технічних умов:
призначення свердловин (пошукові, розвідувальні, експлуатаційні при дослідно-промисловій розробці родовища, спеціальні, інші);
цілі буріння (розвідувальне, експлуатаційне при дослідно-промисловій розробці родовища, пошукове, опорно-параметричне інше);
ідентичності гірничо-геологічних умов буріння свердловин;
глибин буріння;
конструкції свердловин;
діаметри та число обсадних колон.
Нафтогазорозвідувальні свердловини групуються при спільності таких додаткових геолого-технологічних і організаційно-технічних умов:
свердловини мають відхилення по стовбуру від середньої глибини свердловин, а також довжини колон від передбачених в робочому проєкті в межах ±250 м, а для похило-спрямованих - ±500 м;
густина промивальної рідини відрізняється від густини, передбаченої робочим проєктом в межах ±0,2 г/см-3;
однакові за специфікою розташування майданчиків для спорудження свердловин (суша, окремі морські основи, естакади, сполучені і несполучені з материком, плаваючі бурові установки, бурові судна).
При групуванні допускається включення свердловин при різниці таких факторів:
обсягів підготовчих робіт до спорудження, рекультивації порушених земель (відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель), буріння артезіанських свердловин, топографо-геодезичних робіт;
комплектів бурових установок і виду будівництва вишок і привишкових споруд (первинне, повторне);
виду привода (електричний, двигун внутрішнього згоряння, газотурбінний тощо);
установок, які застосовуються при випробуванні свердловин (бурова установка, спеціалізований агрегат);
виду буріння (вертикальний, похило-спрямований, розгалужено-горизонтальний);
відстані до свердловини (відхилення відстані транспортування однойменних вантажів і вахт за видами транспорту від середньої відстані, передбаченої в проєкті, не повинно перевищувати 30 км);
для нафтогазових свердловин відхилення по стовбуру від середньої глибини за робочим проєктом і за довжиною колони ±500 м та густини промивальної рідини від передбаченої в робочому проєкті в межах ±0,4 г/см-3.
В усіх випадках складаються відповідні варіанти проєктних рішень і кошторисної документації, які враховують відхилення глибин і довжин колон конкретних свердловин від середніх показників з відповідного варіанту до 250 м у бік збільшення або зменшення, а густини промивальної рідини - в межах ±0,2 г/см-3. Варіанти можуть не складатися при різниці обсягів підготовчих робіт до спорудження, рекультивації порушених земель (відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель), буріння артезіанських свердловин, топографо-геодезичних робіт.
Для кожної групи і варіанту розробляється типовий проєктний геолого-технічний розріз, в якому відображаються конструкція, кути відхилення осі свердловини від вертикалі або профіль стовбура, виділяються пачки порід за категоріями буримості та текстурними особливостями, а також за схильністю порід до геологічних ускладнень, визначаються інтервали геофізичних досліджень, випереджаючого випробування водоносних і газоносних горизонтів, відбору зразків зі стінок свердловин тощо.
Якщо перелічені особливості умов буріння відображені на доданих до проєкту геолого-технічних розрізах свердловин, то опис їх у тексті не відображається.
Спорудження морських основ (окремих платформ, естакад) і їх наступне розширення здійснюється за проєктами виконавців цих робіт;
10) при проєктуванні ГРР для розвідки торфових родовищ та озерних родовищ сапропелю додатково обґрунтовуються категорії складності, відстані між пунктами спостережень та відбору проб, а також послідовність дослідження торфового покладу та глибини залягання сапропелю і розподіл обсягів робіт, що проєктуються між нормалізованими та ненормалізованими (зимовими) періодами року, також повинен бути визначений характер польового загону (сезонний або цілорічний);
11) при проєктуванні топографо-геодезичного забезпечення ГРР, крім обґрунтування переліку топографо-геодезичних і маркшейдерських робіт з визначенням умов та значень нормоутворюючих чинників, які забезпечують вибір кошторисних норм, описується організація цих робіт: періодичність виїздів топографів на дільниці робіт, створення тимчасових польових баз, наявність і вид виробничого транспорту, етапи та строки камеральної обробки матеріалів, форма подання результатів робіт, обсяги топографо-геодезичних робіт, які повинні виконуватись у ненормалізований період року, необхідність складання технічного звіту для територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Визначається перелік радіогеодезичних робіт на морі, включаючи роботи з розвитку опорної радіогеодезичної сітки від геодезичних пунктів, які встановлені в прибережній смузі, перенесення в натуру проєктного розташування свердловини в морі перед проведенням інженерно-геологічних досліджень, а також для перенесення в натуру проєктного розташування плавучих бурових засобів; визначення планово-висотного положення свердловин в морі; проведення санарної зйомки з метою вибору траси переходу (перегону) плавучих бурових засобів, а також утримання радіогеодезичної служби в період переходу (перегону) плавучих бурових засобів і наведення їх на точку буріння.
3. При описі робіт з організації та ліквідації польових робіт обґрунтовується розташування тимчасових баз дільниць, загонів і партій відносно постійних баз, необхідність їх перебазування в процесі робіт, відстані перевезень персоналу й вантажів при перебазуванні, заходи з організації та ліквідації польових робіт від часу утворення партій, загонів, дільниць до початку польових робіт, а також від часу їхнього завершення до розформування цих структурних підрозділів; пункти, звідки передбачається завезення персоналу та основних вантажів до початку польових робіт і куди передбачається вивезення персоналу, устаткування та спорядження; необхідність і строки дострокового завезення персоналу та вантажів. При сезонних польових роботах визначається кількість польових сезонів і тривалість міжсезонних перерв, загальна тривалість польових робіт у місяцях без міжсезонних перерв.
4. Для лабораторних робіт та технологічних досліджень:
обґрунтовуються обсяги лабораторних робіт, які узгоджені з обсягами відбору та обробки проб з урахуванням видів аналізів (хімічні, спектральні, ядерно-фізичні), методами визначення і компонентів, які визначаються, з посиланням на номери кошторисних норм часу ЗУКН;
виділяються додаткові обсяги проб, які будуть направлятися на геологічний контроль, з розподілом на внутрішній і зовнішній;
визначаються лабораторії, до яких передбачається надсилання проби, з визначенням їхнього типу (центральні, лабораторії експедицій тощо);
обґрунтовуються обсяги технологічних досліджень проб, місця та строк проведення таких досліджень.
5. Для камеральних робіт, робіт з підготовки матеріалів для обґрунтування проєктів кондицій, ТЕМ, ТЕД, ТЕО:
визначається строк камеральної обробки матеріалів за видами (поточна, проміжна та остаточна), яка завершується складанням кінцевого геологічного звіту;
передбачаються обсяги камеральної обробки матеріалів сезонних ГРР у міжсезонні перерви;
у випадках, коли до виконання окремих ГРР на об’єкті залучаються спеціалізовані підрозділи Виконавців (геофізичні, топографо-геодезичні, тематичні), встановлюється строк завершення камеральної обробки матеріалів для кожного з таких підрозділів, форма та строк подання результатів основному авторові кінцевого геологічного звіту;
визначаються переліки та строки підготовки матеріалів, що відображають отримані результати в процесі проведення ГРР: проміжні висновки, тимчасові кондиції, оперативний підрахунок запасів і ресурсів корисних копалин та інше;
встановлюються виконавці та строк підготовки матеріалів для складання ГЕО, ТЕО, ТЕД, ТЕМ;
визначається кількість примірників звіту, перелік карт, що додаються до звіту, та спосіб їх виконання (копіювання з розкраскою, літографія);
обґрунтовується необхідність і обсяги переінтерпретації результатів раніше проведених робіт;
у разі обробки інформації на електронно-обчислювальній техніці (далі - ЕОТ) вказується кількість такої техніки, тип і програмні засоби, обґрунтовуються необхідні витрати машинного часу ЕОТ, необхідність придбання та підтримки програмних продуктів, їхня вартість, обсяги та способи підготовки даних;
вказується кількість рецензій та експертиз матеріалів, рівень фахівців-експертів, організація, яка затверджує звіт.
Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин без проведення нових польових робіт може бути самостійним об’єктом ГРР, на який видається окреме геологічне (технічне) завдання.
При проєктуванні робіт науково-технічного характеру, робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР (прикладні науково-дослідні, дослідні, дослідно-конструкторські, проєктно-конструкторські та дослідно-методичні), тематичних та картоскладальних робіт, робіт з нормативно-правового забезпечення геологічних досліджень, спрямованих на вдосконалення методики, техніки й технології ГРР, а також утримання базових керносховищ, до їх складу включають:
теоретичні (пошукові) дослідження, узагальнення і аналіз результатів досліджень і розроблення пропозицій щодо впровадження у виробництво результатів виконаної роботи або доцільності чи недоцільності подальшого проведення робіт;
розроблення геологічних, технічних, технологічних пропозицій;
виконання розрахункових робіт;
моделювання процесів, проведення досліджень на патентну чистоту;
складання аналітичних оглядів з досліджуваних проблем, вибір напряму досліджень;
складання методики виконання робіт;
розроблення ТЕО, проєктування, розроблення робочої документації та виготовлення дослідних зразків або макетів, засобів їх випробування;
монтаж та налагодження, а також роботи, пов’язані з підготовкою експерименту.
Роботи з наукового супроводження всіх видів ГРР проєктуються з метою поглибленого вивчення і опрацювання окремих питань, що мають суттєве значення для успішного виконання геологічного (технічного) завдання на об’єкті при проведенні різних видів ГРР, а також складання геологічних карт за матеріалами раніше проведених робіт. Вони можуть мати виключно геологічне спрямування для вирішення питань стратиграфії, мінералогії, літології, гідрогеології, тектоніки, або методичне спрямування, пов’язане з опрацюванням оптимальних параметрів мереж спостережень, глибин досліджень, інтервалів випробування тощо, або технічний характер, пов’язаний з випробовуванням нових технічних засобів, які забезпечують підвищений вихід керна в складних умовах конкретного об’єкта, випробовування нової апаратури.
Поряд з обґрунтуванням необхідності проведення робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, у проєкті визначається:
які зміни та уточнення в методику або технологію проведення ГРР на об’єкті передбачається внести залежно від отриманих результатів і як будуть оформлені результати робіт;
строки завершення та склад виконавців робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, а також тривалість участі кожного фахівця в роботі у людино-місяцях, при цьому вказується весь робочий час виконавців, починаючи з проєктування, до затвердження звіту;
необхідна кількість матеріалів, малоцінних швидкозношуваних предметів, устаткування, апаратури, витрати на експлуатацію власної ЕОТ або потреба в оренді машинного часу ЕОТ.
До складу робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, тематичних робіт можуть включатися польові дослідження з використанням транспортних засобів, витрати на тимчасову оренду приміщення в місцях проведення польових робіт та інше.
6. Для видавничих робіт: обґрунтовується необхідність видання матеріалів ГРР на об’єкті, встановлюється перелік, кількість аркушів і площа карт, що видаються, спосіб друку, їх наклад, а також найменування, обсяг та наклад результатів досліджень, узагальнень, методичних посібників, інструктивних матеріалів.
7. Для організаційно-технічного забезпечення ГРР на об’єкті:
у проєкті наводиться перелік та обґрунтування обсягів робіт і витрат, необхідних для організації та забезпечення виконання геологічного (технічного) завдання на об’єкті. До таких робіт і витрат відносяться: створення польових баз, перевезення необхідних матеріалів, устаткування, апаратури, спорядження, проб та персоналу до місця проведення польових робіт і назад (крім передбачених нормами маси вантажів у ЗУКН), заходи, пов’язані з побутом, технікою безпеки та охороною праці персоналу, зведення необхідних споруд. Крім робіт і витрат, необхідних для організації та забезпечення ГРР на об’єкті в цілому, обґрунтовуються окремі види допоміжних робіт, які забезпечують проведення деяких основних робіт і досліджень, за результатами яких отримують геологічну інформацію;
обґрунтовується організація водопостачання, енергозабезпечення та зв’язку, необхідність спорудження насосних станцій, тимчасових водогонів, трансформаторних підстанцій, ЛЕП і зв’язку, кількість та марки радіостанцій. Наводяться розрахунки необхідної потужності власних електростанцій, їхнє групування;
розраховується потреба в технічній воді при бурінні і випробуванні свердловин, а також діаметр водопроводу;
наводяться результати пошуку джерел водопостачання: їх характеристика (місцеположення, дебіт та інше), можливість застосування реконструкції і розширення існуючих водозаборів або доцільність буріння свердловин на воду, а також підключення до діючих водоводів;
наводяться плани водопостачання свердловини, споруджувані об’єкти водопостачання свердловини з їх технічною характеристикою і схемою водопостачання. При необхідності спорудження свердловини на воду наводиться посилання на відповідний робочий проєкт;
розраховується потреба в електричній енергії для спорудження свердловини, кількість електроенергії, яка споживається в кВт? год, і заявлена потужність в кВт, включаючи заявлену потужність трансформаторів;
визначається вид енергії (електричний двигун, двигуни внутрішнього згоряння, газотурбінний), який може бути використаний з найменшими витратами часу і засобів;
при електричному приводі бурових установок визначається джерело електропостачання (енергосистема, районна електростанція тощо), наводиться схема енергопостачання;
розраховується потреба в паливі і мастилах при роботі бурових установок з приводом від двигунів внутрішнього згоряння, газових турбін і окремо для котельних теплофікаційних установок. Передбачається база постачання ПММ;
визначаються типи та кількість устаткування і апаратури, які потребують обов’язкової наладки перед пуском, випробувань при монтажі та перевірки в процесі експлуатації, що здійснюються згідно договорів підряду, а також питання метрологічного забезпечення роботи вимірювальних приладів;
визначається обґрунтування організації постачання робіт вибуховими матеріалами, необхідність будівництва типових видаткових складів вибухових матеріалів, а також сховищ джерел радіоактивного випромінювання;
обґрунтовується необхідність організації гарячого харчування персоналу під час проведення польових робіт на об’єкті.
8. Зведення будівель і споруд у місцях проведення ГРР поділяються на:
споруди для баз виробничого обслуговування;
цехи прокату обладнання та інструменту;
склади для ПММ, обладнання;
керносховища;
протипожежні споруди і водоймища;
гаражі, тепло і паропроводи;
облаштування території баз виробничого обслуговування, виробничих будівель;
витрати, які пов’язані з організацією і облаштуванням кар’єрів з видобутку глини, піску, гравію і каменю та з їх ліквідацією;
тимчасові вертолітні майданчики та аеродроми на базах і підбазах;
комунікацій: під’їзних шляхів, споруд для виробничого і побутового водозабезпечення, ліній передачі, навантажувально-розвантажувальних майданчиків, причалів, складських приміщень, ліній зв’язку, водоводів, газових, теплових, електромереж, житлових і комунально-побутових об’єктів, об’єктів підсобного господарства (житлові будинки, гуртожитки, медичні пункти, їдальні, хлібопекарні, лазні - душові, дитячі садки і ясла, овочесховища, магазини і комори для них, культурно-побутові пункти, інші житлово-комунальні об’єкти) як безпосередньо на місцях проведення робіт, так і на тимчасових базах загонів, дільниць та партій, експедицій передбачається в проєктах на об’єкти ГРР в обсягах, що відповідають реальним потребам, з урахуванням раніше збудованих будівель і споруд, їхнього стану, потужності, місткості, пропускної спроможності, наявності будівель і споруд на близько розташованих об’єктах та площах, включаючи витрати на монтаж обладнання;
будівлі й споруди на стаціонарних базах підприємств, експедицій, партій та інших підрозділів (облаштування баз) проєктуються як самостійні об’єкти за правилами, що діють у капітальному будівництві;
види будівель і споруд на об’єктах ГРР і на тимчасових базах загонів, дільниць, партій, бурових бригад, а також обсяги будівництва повинні бути узгоджені з обсягами та строками проведення ГРР за геологічним (технічним) завданням.
До будівель і споруд, що проєктуються на об’єктах ГРР, відноситься також виготовлення мобільних будівель і споруд:
пересувних вагон-будиночків; контейнерів для інструменту та запчастин; промблоків із вмонтованими холодильниками, сушарками, опаленням тощо, які використовуються для виробничо-технічних і санітарно-побутових потреб, захисту робочих місць бригад засобами, що не входять до комплекту обладнання;
при визначенні обсягів будівництва необхідно враховувати можливість і економічну доцільність заміни будівництва орендою або придбанням приміщень;
в окремих випадках, за згодою Замовника, допускається проєктування зведення будівель і споруд в обсягах, що перевищують потреби даного об’єкта, з врахуванням їхнього використання для інших об’єктів ГРР або для інших потреб;
окремо виділяються обсяги зведення будівель і споруд зі строками використання до трьох років, при розбиранні та демонтажі яких враховується вартість повернення матеріалів;
наводяться середньорічні негативні температури повітря в районі будівництва;
виділяються обсяги будівництва у зимовий період року.
9. Транспортне обслуговування ГРР на об’єкті забезпечується:
транспортом, витрати на експлуатацію якого враховані на перевезення вантажів від постачальника (виготовлювача) до одержувача через центральні, територіальні, галузеві бази постачання на прирейкові (припортові, пристанські) бази та склади підприємств, експедицій і партій усіма видами транспорту і компенсуються транспортно-заготівельними витратами (далі - ТЗВ) та включаються окремим рядком у вартість матеріалів, устаткування, апаратури, приладів, транспортних засобів, інструменту, інвентарю, спорядження;
виробничим і технологічним транспортом, витрати на експлуатацію якого враховані кошторисними нормами на ГРР, тобто транспортними засобами, на яких змонтовано агрегати, установки, станції, лабораторії та спеціальне устаткування, а також черговий виробничий транспорт для оперативних перевезень персоналу і вантажів у межах дільниці робіт між геологорозвідувальними виробками, профілями та базами дільниць, загонів, партій, експедицій;
власним або найманим транспортом в обсягах перевезень вантажів і персоналу, визначених проєктом, із включенням відповідних витрат до кошторису.
Транспортне обслуговування обґрунтовується в проєкті схемою перевезень, на яку нанесені пункти завантаження і розвантаження транспортних засобів, включаючи перевалки, та пункти, між якими передбачаються перевезення персоналу, відстані перевезень за групами шляхів і в умовах бездоріжжя.
10. У проєкті:
визначаються обсяги вантажоперевезень за видами вантажів, що перевозяться з баз і складів Виконавців та територіальних баз постачання (постачальників), включаючи прирейкові (припортові, пристанські), до баз експедицій, партій, дільниць, загонів і місць проведення робіт, а також від місцевих водойм, лісосік та кар’єрів, що розробляються;
наводяться переліки основних вантажів із зазначенням місць навантаження та розвантаження, видів транспортних засобів, що їх перевозять, і транспортних засобів, які переганяють власним ходом на дільниці робіт і назад, включно з пересувними установками та будівельними машинами, автокранами та іншими механізмами, а також кількість персоналу, який перевозиться, періодичність його перевезень, вид транспорту (автобуси за марками, вахтові машини або вантажні автомобілі, спеціально переобладнані для перевезення людей);
обґрунтовуються види і маса вантажів, не врахованих кошторисними нормами (керн, проби), наводяться відомості про групи шляхів і періоди кліматичного бездоріжжя в районі (осінньо-зимове та весняне бездоріжжя). Вказується рівень механізації навантажувальних та розвантажувальних робіт і відстань піднесення вантажів при їхньому навантаженні та розвантаженні, виділяються наливні й сипучі вантажі. В разі потреби обґрунтовується необхідність пакування окремих вантажів;
обґрунтовуються обсяги підвезення палива, питної води, продуктів харчування.
11. Обсяги перевезень визначаються за нормами маси вантажів (відповідно до ЗУКН) або обґрунтовуються проєктом для ненормованих вантажів. Крім того, визначаються обсяги перевезень персоналу на об’єкт та в зворотному напрямку перед початком і після закінчення робіт на об’єкті, на початку та в кінці сезону при сезонних роботах і позмінно або з іншою періодичністю безпосередньо на місця проведення польових робіт, за винятком перевезень персоналу, що здійснюються виробничим транспортом.
12. При транспортному забезпеченні робіт під час спорудження свердловин на нафту і газ необхідно керуватися наступним:
вид транспорту для доставки вахт і вантажів (відстань транспортування передбачається, виходячи з умов виробництва і вимог цієї Інструкції). Маса вантажу для транспортування наземним транспортом наводиться за категоріями (групами), а обладнання - до і понад 3 тонни в одній одиниці. Транспортування вантажу до 3 тонн у одній одиниці здійснюється автотранспортом, понад 3 тонни - як великовантажними автомобілями, так і трайлерами чи тракторами;
визначаються обсяги транспортування на базу бурового обладнання, металоконструкцій, ємностей, бурильних труб, інструментів та інвентарю, обладнання та інструментів майстерень і гаражу, матеріалів та інше;
при перевезенні вантажів масою менше 3 тонн в одній одиниці дозволяється застосовувати трактори у випадку бездоріжжя і непрохідності автотранспорту. У випадках перевезення вантажів у контейнерах кількість контейнерів визначається виходячи із загальної маси матеріалів, які приходяться на свердловину, компактності цих вантажів і ємності одного контейнера. Маса матеріалів, інструменту та інших вантажів при перевезенні в контейнерах приймається з урахуванням маси контейнерів;
середні відстані транспортування вахт і вантажів, пробігу спеціальних машин і агрегатів із зазначенням виду транспорту (автомобільний, морський, річковий, залізничний, авіаційний), адміністративного району і стану доріг визначаються на одну опосередковану свердловину;
відстань транспортування вахт всіма видами транспорту до свердловини визначається від бази або автостанції (житлового селища) на території базування (при відстані понад 3 км в одному напрямку). У випадку транспортування вахт тракторами, всюдиходами, річковим, морським, авіаційним і залізничним транспортом надається обґрунтування необхідності застосування вказаного виду транспорту. При цьому транспортування вахт тракторами і всюдиходами дозволяється передбачати тільки на ділянках, де неможливо використовувати автомобільний транспорт. При необхідності підтягування вахтових машин передбачається їх супроводження тракторами і всюдиходами. Схема транспортування вахт і вид транспорту приймається залежно від конкретних умов спорудження свердловин.
Транспортування обладнання при монтажі і демонтажі бурових установок визначається з урахуванням поправочних коефіцієнтів до маси вантажів, наведених у додатку 5 до цієї Інструкції.
Даними коефіцієнтами врахований коефіцієнт 0,97 при повторному монтажі, первинному і повторному демонтажі, який враховує відсутність тари. Допускається транспортування обладнання під час первинного спорудження (монтажу) за схемою для повторного спорудження (монтажу). Схема транспортування обладнання для випробування свердловин приймається залежно від виду будівництва (монтажу). Під час первинного спорудження (монтажу) маса металоконструкцій передбачається в повному обсязі, при повторному монтажі - з коефіцієнтом 0,97; при первинному (повторному) демонтажі транспортування металоконструкцій - не передбачається;
передбачається транспортування труб:
бурильних труб, включаючи труби поважчанні, з урахуванням 4 відсотків допуску до теоретичної маси при доставці і 5 відсотків їх запасу - від бази (підбази) управління виробничо-технічного забезпечення і комплектації (далі - УВТЗК) або трубної площадки (бази) до свердловини і в зворотному напрямку. Крім того, при зміні компонування бурильних труб у процесі буріння в масі труб додатково враховується їх допуск і запас.
Передбачається також транспортування труб поважчанних бурових на перерізування різьбових з’єднань.
При прийнятті маси насосно-компресорної труби по масі труб, приведеній до розцінок на амортизацію у ЗУКН під час спорудження свердловин, коефіцієнт 1,036 не застосовується.
При опресуванні обсадних труб на трубній базі (майданчику) або на базі виробничого обслуговування транспортування передбачається від бази (підбази) УВТЗК або трубної бази (площадки) до місця опресування і далі до свердловини. У всіх випадках транспортування запасу обсадних труб передбачається до свердловини і в зворотному напрямку, а допуск обсадних труб розраховується з урахуванням 5 відсотків (при товщині стінки 7 мм), менше - 4 відсотків допуску до теоретичної маси при поставці і 5 відсотків запасу - від бази (підбази) УВТЗК або трубної бази майданчика до свердловини;
насосно-компресорні труби з урахуванням 3,6 відсотків допуску до теоретичної маси при поставці від бази (підбази) УВТЗК або трубної бази (майданчика). Транспортування насосно-компресорної труби передбачається до свердловини і в зворотному напрямку;
передбачається транспортування матеріалів:
глини (місцевого видобутку) для приготування бурового розчину від глиняного кар’єру;
глинопорошку, цементу, обважнювача, хімічних реагентів - від бази (підбази) УВТЗК. Якщо припускається використання промивальної рідини, яка залишилася, то її перевезення передбачається виходячи із середньої відстані між одиночними свердловинами;
інертних матеріалів (піску, гравію, щебеню та інше) - від кар’єру гідронамивного штабелю, виходячи із схеми перевезення;
ПММ - від бази, яка забезпечує ПММ;
доліт, матеріалів і запасних частин - від бази (підбази) УВТЗК до бази (підбази) експедиції, партії;
матеріалів, які перевозяться обслуговуючим спецтранспортом (матеріали і запчастини, елементи компоновки низу бурильної колони, оснастка обсадної колони) - від бази (підбази) експедиції, партії тощо;
решти матеріалів - від бази (підбази) УВТЗК, яка забезпечує експедицію, партію відповідними матеріалами;
шламу, відпрацьованої промивальної рідини, нафтоемульсії і залишків фундаментів після їх розібрання до місця поховання;
води для технічних потреб - з урахуванням конкретних схем доставки;
транспортування (пробіг) агрегатів, машин, механізмів:
цементувальних агрегатів і іншої цементувальної техніки - від тампонажної організації, її дільниці або цеху;
агрегатів, машин і механізмів, які застосовуються при підготовчих роботах до спорудження, будівельних і монтажних роботах на свердловину і в зворотному напрямку, виходячи з маси будівельних машин, механізмів (за номенклатурою), комплекту бурового обладнання залежно від видів робіт (первинне і повторне спорудження, монтаж і демонтаж), на відстань, передбачену робочим проєктом (обсяги вантажоперевезень визначаються з урахуванням коефіцієнтів, зазначених у додатку 5 до цієї Інструкції);
переїзд промислово-геофізичних партій і топографо-геодезичних бригад: промислово-геофізичні партії виходячи зі схеми переїзду партій з урахуванням класу доріг;
топографо-геодезичні бригади - з бази (підбази) топографо-геодезичної партії;
при застосуванні залізничного, морського або річкового транспорту (власного або орендованого), вантаж від бази (підбази) УВТЗК, бази (підбази) геологорозвідувальної організації або центральної бази виробничого обслуговування доставляється до місця завантаження наземним транспортом залежно від маси вантажу і стану доріг, далі відповідним транспортом до місця розвантаження. Доставка вантажу від місця розвантаження до свердловини проводиться відповідним видом транспорту залежно від конкретних умов спорудження свердловин;
при застосуванні авіатранспорту вантаж доставляється наземним транспортом залежно від його маси і стану доріг до аеропорту відправлення, далі - авіатранспортом до свердловини або аеропорту приземлення і від аеропорту - наземним транспортом;
застосування авіатранспорту для транспортування вахт (працівників, які зайняті під час спорудження свердловин) і вантажів допускається при відсутності доріг і недоцільності їх будівництва, а також при неможливості або недоцільності застосування інших видів транспорту (автомобільний, залізничний, водний та інші). Наводиться відстань, склад і чисельність працівників, кількість вантажів;
при вахтовому методі організації робіт наводяться відстані транспортування вахт і вантажів, склад і чисельність працівників, які перевозяться авіатранспортом, кількість вантажів, використання спецтехніки, маршрутів прямування зі схемою транспортного обслуговування і забезпечення відповідними вантажами і видами послуг. При обґрунтуванні схеми транспортування вантажів і пробігу машин, механізмів і спецтехніки враховуються наявність або відсутність матеріально-технічного забезпечення, транспортного та іншого обслуговування;
транспортування вантажів на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України здійснюється за схемою, яка передбачає їх доставку до пристані (берега), а потім - морським транспортом, від пристані (берега) до свердловини або бази в морі і від бази до свердловини морським транспортом або автомобільним по естакаді. При перевезенні або перетягуванні бурових установок на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України обґрунтовується застосування кранових суден відповідних типів і судно-буксирів для несамохідних кранів.
13. До витрат на роботи з консультаційних, експертних, організаційно-розрахункових операцій включаються витрати на:
складання ГЕО родовищ корисних копалин, ТЕМ, ТЕД і ТЕО кондицій на мінеральну сировину Проєктувальниками;
апробацію, розгляд і затвердження геологічних звітів з підрахунком запасів або оцінкою ресурсів корисних копалин;
проведення консультацій, експертиз і рецензій звітів з обґрунтуванням витрат праці консультанта, експерта або рецензента у людино-днях;
здійснення передбачених проєктом заходів з охорони надр і навколишнього природного середовища в процесі проведення ГРР на об’єкті;
метрологічне обслуговування ГРР;
обладнання транспортних засобів для безпечного перевезення людей та вибухових матеріалів;
монтаж і пусконалагоджувальні роботи, в тому числі установка та монтаж обладнання обчислювальних комплексів, включаючи додаткове периферійне та допоміжне устаткування;
заміну гірничошахтного устаткування;
визначення відповідності паспортним даним технічних параметрів устаткування на місці установки;
налагодження та перевірка внутрішніх зв’язків машин і устаткування;
інші пусконалагоджувальні роботи.
14. Умови приведення земельних ділянок у стан, придатний для подальшого використання земель за призначенням, визначаються власниками, які надають земельні ділянки в користування. Відповідно до цих умов розробляється робочий проєкт землеустрою щодо рекультивації порушених земель на підставі договору, укладеного між замовником і розробником документації із землеустрою.
Рекультивація порушених земель або лісових ділянок, родючий шар яких був порушений при проведенні ГРР, передбачає комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Роботи виконуються Виконавцем або підрядним способом.
До витрат також належать роботи по відведенню земельної ділянки; вартість лісорубного квитка; відшкодування власникам землі або землекористувачам усіх збитків, в тому числі неодержаних доходів, а також витрати по приведенню земельної ділянки у попередній стан; інші компенсаційні виплати та доплати (польове забезпечення, плата за деревину продану на пні, одноразові винагороди тощо).
7. Розрахунки проєктних показників
1. До проєктних показників належать:
витрати часу на проведення ГРР;
витрати праці інженерно-технічних працівників (далі - ІТП) і робітників;
витрати виробничого транспорту та маса вантажів, необхідних для проведення ГРР;
обсяги допоміжних і супутніх робіт та витрати, що залежать від основних видів робіт, які дають геологічну інформацію і не включені до розділу проєкту "Обґрунтування методики, обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються";
переходи та переїзди виконавців і виробничих груп між пунктами спостережень з урахуванням транспортних засобів та стану шляхів при проведенні польових робіт;
допоміжні роботи, що супроводжують буріння свердловин, витрати обсадних труб, цементу та інших матеріалів при кріпленні свердловин, тампонуванні, попередженні геологічних ускладнень, штучному викривленні та спрямованому бурінні;
витрати матеріалів і води для приготування промивальної рідини;
установлення та перевезення бурових вишок і будівель, монтаж, демонтаж та переміщення бурових установок;
подорожчання буріння свердловин у зимових умовах;
додаткові витрати матеріальних ресурсів при ненормалізованих умовах проведення робіт;
супутні роботи при проходці гірничорозвідувальних виробок і при відборі та обробці проб гірських порід і твердих корисних копалин;
метрологічне забезпечення робіт;
зведення споруд і будівель у місцях проведення ГРР;
транспортування вантажів та персоналу найманим і власним транспортом (крім виробничого та технологічного, врахованих нормами прямих витрат).
2. Необхідність розрахунків витрат часу визначається характером розцінок, що застосовуються. Для норм прямих витрат у гривнях за фізичну одиницю обсягу робіт (м, км, м-3) витрати часу можуть не розраховуватися. Для розцінок за розрахункову одиницю (верстато-зміна, бригадо-зміна, загоно-зміна, партіє-місяць тощо) розрахунок витрат часу обов’язковий. Розрахунок витрат часу на проведення робіт здійснюється за методиками, що вміщені в кожному з розділів ЗУКН на ГРР. Перед розрахунками витрат часу обсяги робіт, що проєктуються, по можливості, розділяються на розрахункові групи за ознаками близьких значень показників у залежності від нормоутворюючих чинників, які обумовлюють вибір норм часу або норм виробітку та поправочних коефіцієнтів до них.
Порядок розрахунків витрат праці наведено у главі 2 розділу V цієї Інструкції.
3. При визначенні витрат часу, витрат праці ІТП і робітників, витрат транспорту та маси вантажів повинні використовуватися норми ЗУКН на ГРР.
Для робіт, що не мають указаних кошторисних норм, витрати часу, витрати праці ІТП і робітників, витрати транспорту та маса вантажів визначаються за чинними нормами інших відомств або за нормами підприємств, затвердженими в установленому порядку, а в разі відсутності таких норм - прямими розрахунками.
4. Обсяги підготовчих робіт, робіт загального характеру, переходів та переїздів виробничих груп, креслярсько-оформлювальних робіт повинні бути диференційовані за ознаками нормоутворюючих чинників: відхилення від прийнятих у нормах одиниць виміру (кількість сторінок, що виписуються, на 100 сторінок тексту, що вивчається), способів збору інформації та її систематизації, видів колекцій, категорій складності дешифрування або геологічного вивчення, характеру виходів на поверхню підземних вод.
5. Обсяги пішохідних переходів виробничих груп при проведенні польових робіт визначаються за категоріями прохідності місцевості, переїздів на автомобілі - за групами шляхів, або переміщення на човні.
6. Обсяги скорочення керна розраховуються на бурових свердловинах та окремо в керносховищах.
7. Обсяги основних польових ГРР розраховуються в розділі проєкту "Обґрунтування методики, обсягів та умов робіт, що проєктуються".
Обсяги допоміжних робіт, що супроводжують основні та залежать від обсягів останніх, доцільно визначати в розділі "Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються", особливо у великих і складних проєктах зі значним діапазоном умов проведення робіт, що проєктуються. До них відносяться розрахунки:
обсягів будівництва тимчасових водогонів при гідрогеологічних відкачках і кількості наголовків, які встановлюються на устя свердловин;
обсягів монтажу-демонтажу устаткування при випробуванні свердловин;
витрат вибухових матеріалів для збудження пружних коливань при сейсморозвідці;
обсягів та витрат часу на облаштування ліній живлення при дослідженнях методами електророзвідки;
обсягів та витрат часу на геофізичні дослідження та роботи в свердловинах, узгоджені з проєктними обсягами буріння;
обсягів обробки інформації на ЕОТ, розрахунки витрат машинних носіїв інформації при польових геофізичних роботах;
обсягів кріплення, водовідливу, вентиляції при гірничих розвідувальних роботах;
обсягів допоміжних робіт, що супроводжують буріння свердловин (кількість промивок, пробок, цементажів, тампонажів, обсягів кріплення свердловин трубами, відбору проб зі стінок свердловин, попередження геологічних ускладнень, залишення в свердловинах обсадних труб, а також обсягів будівництва та перевезення бурових вишок і будівель, монтажу, демонтажу та переміщення бурових агрегатів, гідрогеологічних випробувань і дослідів в процесі буріння);
часу експлуатації (утримання) пересувних вагон-будиночків, засобів зв’язку, мобільних виробничих блоків;
обсягів прорубування візирів при топографо-геодезичних роботах;
геологічного обслуговування бурових свердловин, гірничорозвідувальних виробок та дослідно-промислової розробки.
8. Перелік, обсяги та види лабораторних і технологічних досліджень обґрунтовуються у розділі "Розрахунки проєктних показників, зведені таблиці обсягів та умов проведення робіт, що проєктуються" за ознаками спеціалізованих лабораторій (хімічна, спектральна, мінералогічна). Окремо виділяються аналізи, що будуть виконуватися за кошти Виконавця ГРР на об’єкті. Якщо лабораторні і технологічні дослідження будуть виконуватися підрядним способом, їх вартість розраховується з урахуванням цін на такі дослідження, які діють у Виконавця або за нормами ЗУКН.
9. Для робіт з наукового супроводження всіх видів ГРР, камеральних, картоскладальних, тематичних робіт обґрунтовується їх тривалість, витрати праці за посадами інженерно-технічних працівників та професіями робітників. Якщо є підстави, обґрунтовуються також необхідні витрати матеріалів, кількість необхідного устаткування, апаратури, приладів, спорядження та інструменту, а також транспортних засобів. Якщо таких підстав немає, то зазначається, що вартість матеріальних витрат і послуг визначатиметься у кошторисі у відсотках від суми заробітної плати ІТП і робітників.
10. Основою для розрахунку обсягів зведення будівель і споруд повинен бути перелік об’єктів робіт, що проєктуються, з характеристикою кожного з них, з номерами (шифрами) кошторисних норм, одиницями виміру, кількістю одиниць (обсягів), із зазначенням можливості розбирання або демонтажу конструкцій після їхнього використання з поверненням частини матеріалів.
11. Необхідно дотримуватися певної послідовності розрахунків і групування об’єктів будівництва і робіт:
перелічуються всі об’єкти будівництва і робіт, вартість яких визначається за комплексними нормами ЗУКН, без коригування, при цьому повинні бути згруповані взаємопов’язані об’єкти та роботи. Наприклад, для улаштування тимчасового витратного складу вибухових матеріалів проєктується розчистка майданчика від лісу, будівництво сховища для вибухових речовин і засобів підривання, а також приміщення для варти, огорожа з улаштуванням воріт, прокладання дороги, кабельної лінії електропостачання та провідної лінії зв’язку. Для кожної з перелічених робіт використовуються комплексні розцінки без коригування, всі такі роботи повинні бути розміщені в суміжних рядках і мати ознаку належності до одного об’єкта - тимчасового складу вибухових матеріалів;
повинні бути згруповані разом рядки, що відносяться до об’єкта, з використанням комплексної норми, яка коригується вилученням одних і залученням інших окремих конструктивних елементів, що входять до комплексу, при цьому може бути або тільки вилучення окремих конструктивних елементів, або тільки залучення, або і те, і інше. У всіх випадках рекомендується слідом за рядком, що описує роботу, яка нормується комплексною нормою, розміщувати рядки, що описують вилучені, а потім залучені конструктивні елементи;
групуються разом усі конструктивні елементи, з яких набирається повністю об’єкт будівництва, для якого відсутні комплексні норми;
розраховуються обсяги робіт на об’єктах будівництва, для яких немає норм (розцінок) і вартість яких визначається за нормами та розцінками Виконавця, прямими розрахунками або за нормами та розцінками аналогічних робіт, які виконують Проєктувальники.