Про затвердження Правил безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів

- стан і положення важелів керування;

- відсутність витоку палива з баків і паливопроводу;

- стан затягнення всіх болтових з'єднань, справність стопорних пристроїв і пристосувань;

- наявність змащення тертьових поверхонь;

- стан ізоляції електричних проводів і надійність контактів.

3.9. При експлуатації трактора не дозволяється:

- сідати (сходити) у трактор на ходу;

- сидіти на причіпних сергах, драбинках, вантажі, що буксирується, тощо;

- працювати з несправним устаткуванням і оснащенням;

- виконувати регулювання, ремонт, чищення, змащення та інші операції під час руху трактора.

3.10. Під час руху тракторів у колоні між ними необхідно витримувати інтервал не менше 20 м, а під гору - не менше 30 м.

3.11. При переміщенні вантажів кількома тракторами відстань між ними повинна бути не менше 6 м.

3.12. Не дозволяється рух трактора з буксирним канатом, що торкається землі.

3.13. Причіпний інвентар повинен мати жорсткий зчіпний пристрій, обладнаний пристосуванням для безпечного зчеплення.

3.14. Буксирування причіпного інвентарю чи автомобіля з несправним рульовим керуванням і гальмовою системою повинне здійснюватись тільки на жорсткому зчепі. Довжина жорсткого зчепа не повинна перевищувати 2,5 м для причіпного інвентарю і 4 м для автомобіля.

3.15. Подавати трактор до причепа слід обережно, на нижчій передачі та при малих обертах двигуна.

3.16. Рух після здійснення зчіпки повинен починатись тільки за командою зчіплювача після перевірки надійності кріплення. Рух слід починати плавно, без ривків, з подачею звукового сигналу про початок руху.

3.17. Не дозволяється перевезення людей на причіпних пристроях, не обладнаних для цієї мети.

3.18. Вантаж, що буксирується волоком, повинен бути скріплений між собою.

Не дозволяється буксирувати одним трактором кілька причепів, з'єднаних паралельно.

3.19. Не дозволяється під час руху підправляти вантаж, що буксирується, ломами, вагами тощо, а також усувати несправності.

3.20. Не дозволяється:

- висувати ніж відвала за брівку укосу;

- наближатись гусеницями до брівки свіжонасипного ґрунту ближче ніж на 1 м;

- працювати на місцевості з подовжнім ухилом більше 36 град.

3.21. Під час стоянки, ремонту бульдозера чи чищення відвала необхідно відвал опустити на землю.

3.22. При спільній роботі декількох бульдозерів, що йдуть один за одним, слід дотримуватися дистанції між ними не менше 20 м.

3.23. У процесі роботи необхідно уважно стежити за різальною кромкою відвала і при виявленні перешкод (кам'яних брил, трубопроводів), що можуть викликати аварію, машину слід негайно зупинити. Роботу продовжують після огляду перешкоди й прийняття рішення, що забезпечує безпечне її проведення.

3.24. Переміщаючи ґрунт на підйом, необхідно стежити за тим, щоб відвал не урізався в ґрунт.

3.25. Не дозволяється розвертати бульдозер із заглибленим відвалом.

3.26. Під час руху бульдозера відвал повинен бути піднятий на висоту не менше 0,3 м від землі.

Рух з опущеним відвалом не дозволяється.

3.27. На бульдозерах з канатно-блоковим керуванням барабан лебідки повинен бути закритий кожухом.

3.28. У процесі роботи необхідно стежити за температурою нагрівання барабана лебідки, стрічок фрикціона і гальма.

У разі перегріву робота повинна бути припинена.

3.29. Не дозволяється вести роботу на похилих поверхнях з бічним ухилом більше 20 град., а також спуск з ґрунтом при подовжньому ухилі більше 35 град. і підйом при ухилі більше 25 град.

3.30. Не дозволяється ставати на балки чи відвал при працюючому двигуні, а також знаходитися під піднятим відвалом, якщо під нього не підкладені підкладки.

3.31. При експлуатації бульдозера з гідравлічним керуванням не можна допускати нагрівання масла в системі вище 60 град.С.

3.32. Запобіжний клапан гідравлічної системи повинен бути відрегульований на найбільший тиск - 3 МПа.

4.1. У кожному виробничому підрозділі наказом повинні бути призначені особи, відповідальні за утримання та безпечну експлуатацію вантажопідіймальних машин, за утримання в справному стані вантажопідіймальних машин, за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними машинами.

4.2. Установлення, реєстрацію, огляд, приймання в експлуатацію і роботу вантажопідіймальних пристроїв слід здійснювати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.36-03 та чинного законодавства.

4.3. Вантажопідіймальні крани повинні бути обладнані сигнальними і контрольними приладами. Справність приладів слід перевіряти перед початком кожної зміни.

4.4. Усі пересувні стрілові вантажопідіймальні машини (механізми), інвентар та інструменти необхідно тримати у справному стані. Не дозволяється приступати до роботи на несправній машині і користуватись несправним інвентарем та інструментом.

4.5. Вантажопідіймальні машини слід використовувати для підйому і переміщення вантажів, вага яких не перевищує їх вантажопідіймальності.

4.6. Вантажопідіймальні крани повинні мати клеймо чи металеву бирку із зазначенням реєстраційного номера, вантажопідіймальності і дати наступного часткового або повного технічного огляду.

4.7. Установлення пересувних вантажопідіймальних кранів на помостах, перекриттях, на краю укосу чи траншеї необхідно проводити після перевірки міцності ґрунту під основою крана з дозволу відповідального за безпечну роботу.

4.8. До експлуатації й обслуговування стрілових автомобільних і гусеничних кранів допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли навчання за спеціальною програмою і мають посвідчення водія на право керування краном даного типу згідно з вимогами чинного законодавства.

4.9. Працювати стріловим краном, установленим на відстані менше 40 м від крайнього проводу лінії електропередачі напругою більше 42 В, слід тільки за нарядом-допуском.

4.10. При виконанні роботи в охоронній зоні лінії електропередачі наряд-допуск може бути виданий тільки за наявності дозволу організації, що експлуатує лінію електропередачі. Крім того, крани повинні додатково заземлюватися відповідно до Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2000 N 120, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2000 за N 340/4561 (далі - НПАОП 60.1-1.48-00).

4.11. Пересувати кран під лінією електропередачі необхідно при опущеній стрілі (у транспортному положенні). Перебування стріли в робочому положенні в цьому випадку не дозволяється.

4.12. Установлення стрілового крана на краю укосу здійснюється з дотриманням відстаней, зазначених у табл. 4 цих Правил.

За неможливості дотримання цих відстаней укіс повинен бути укріплений.

4.13. Установлювати крани для роботи на свіжонасипному неутрамбованому ґрунті, а також на площадці з ухилом більше зазначеного в їх паспорті не дозволяється.

4.14. Перед початком роботи необхідно зафіксувати стабілізатор автомобільного крана для зняття навантаження з ресор.

4.15. При роботі крана в радіусі дії його стріли не повинно бути людей.

4.16. Не дозволяється:

- піднімати вантаж, засипаний землею чи примерзлий до землі;

- підтягувати вантаж по землі чи піднімати краном при косому натягу каната;

- піднімати вантаж, якщо він ненадійно закріплений;

- піднімати вантаж з людьми, а також підтримувати вантаж руками;

- допускати ривки при підйомі й опусканні вантажу;

- піднімати і переміщати вантаж при хиткому положенні крана;

- звільняти затиснуті стропи краном;

- вирівнювати вантаж, що піднімається, власною вагою;

- працювати при силі вітру, що перевищує гранично допустимі показники при роботі даного крану.

4.17. При роботі автомобільного крана і крана-трубоукладача слід дотримуватись таких вимог:

- при установленні автокрана на додаткові опори під них необхідно вкладати підкладки;

- при переміщенні автокрана стріла встановлюється вздовж напрямку переміщення з гаком, зафіксованим за буксирувальні пристрої автомобіля та підтягнутим до стріли. Не дозволяється транспортувати вантаж на стрілі крана і повертати стрілу під час його пересування;

- не дозволяється робота трубоукладача на косогорах ухилом понад 8 град.;

- при вкладанні пліті трубопроводу в траншею не дозволяється піднімати трубопровід вище 1 м від поверхні землі;

- під час опускання пліті в траншею не допускається нерівномірний розподіл навантажень між трубоукладачами. У випадку перевантаження одного з трубоукладачів машиніст іншого повинен негайно вирівняти пліть трубопроводу підйомом стріли чи вантажного крана;

- при накладанні рушника чи тралів на трубопровід, а також при використанні універсального стропа необхідно керуватися сигналами стропальника (зачіплювача чи такелажника) і не допускати передчасного натягу вантажних канатів; при виході з ладу трубоукладачів трубопровід повинен бути негайно опущений на землю. У разі потреби заміни чи ремонту одного з трубоукладачів, щоб уникнути втрати стійкості інших, виведення несправного трубоукладача з колони слід робити після перехоплення трубопроводу трубоукладачем, що страхує;

- спільна робота кількох трубоукладачів з підйому і переміщення вантажів (опускання трубопроводу в траншею, транспортування пліті) виконується під керівництвом виконуючого роботи чи майстра; при цьому необхідно дотримувати відстань між трубоукладачами відповідно до технологічної схеми їх розміщення.

5.1. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного устаткування і засобів малої механізації.

5.2. Вантажно-розвантажувальні роботи з використанням вантажопідіймальних механізмів дозволяється проводити спеціально навченим стропальникам-такелажникам з використанням справних промаркованих знімних вантажозахоплювальних пристроїв і схем стропування вантажів, що найчастіше піднімаються.

5.3. Стропальники і зачіплювачі повинні пройти інструктаж про способи правильної обв'язки і зачіпки вантажів, устаткування, матеріалів, конструкцій.

Не дозволяється допускати працівників, що не мають спеціальної підготовки, до робіт з піднімання і опускання вантажів.

5.4. Перед початком робіт і в процесі експлуатації вантажозахоплювальних пристроїв відповідальному за ці роботи необхідно їх оглянути.

5.5. При піднятті вантажу необхідно:

- канати і троси накладати на вантаж, що піднімається, рівномірно без вузлів і перекручування;

- гак піднімального механізму встановлювати точно над вантажем;

- предмети, що підвішуються до гака, міцно і надійно обв'язувати канатом чи ланцюгами;

- при подвійних гаках підвішувати вантаж рівномірно за обидва роги;

- на гострих ребрах предмета, що піднімається, під канат, трос чи ланцюг закласти спеціальні прокладки;

- стежити за правильною навивкою каната (троса, ланцюга) на барабан лебідки.

5.6. Піднімання вантажу, що має масу, близьку до вантажопідіймальності крана, необхідно проводити в два прийоми: спочатку на висоту від 20 см до 30 см для перевірки надійності підвіски, потім на необхідну висоту.

5.7. Піднімання і опускання вантажу слід проводити за сигналом, який подається стропальником чи спеціально призначеним сигнальником. При подачі сигналів слід користуватися звуковою сигналізацією.

5.8. Автомобілі, призначені для перевезення довгомірних вантажів, повинні бути без бортів і мати знімні чи відкидні стійки. Протилежні стійки автомобіля і причепа міцно зв'язують над вантажем ланцюгами. Відкидні стійки повинні бути обладнані замками з пристроями, що забезпечують можливість відкривання замків з торцевого боку або з боку, протилежного розвантаженню. Нарощувати відкидні стійки не дозволяється.

Під час перевезення довгомірного (більше 4 м) круглого лісу автомобілі і причепи повинні бути обладнані металевими зубчатками.

5.9. При завантаженні автомобілів екскаватором чи краном водію та іншим особам не дозволяється знаходитись у кабіні автомобіля, не захищеній піддашком.

5.10. Укладання арматури, фасонних частин та інших вантажів на автомашину слід проводити рівномірно і щільно по всій площі підлоги кузова.

5.11. Матеріали, деталі і фасонні частини слід вивантажувати за допомогою крана чи спускати по похилих настилах.

5.12. Не дозволяється скидати з автомашини на землю труби, засувки, фасонні частини та іншу арматуру.

5.13. Під час перевезення плітей на підсанках тракторів необхідно, щоб довжина плітей була не більше 40 м.

5.14. При транспортуванні труб позаду кабіни необхідно встановити сталевий щит товщиною 8-10 мм, що захищає кабіну від зсуву труб при спусканні машини під ухил.

5.15. Труби діаметром понад 300 мм слід переміщати автокраном за допомогою безпечних вантажозахоплювальних пристроїв.

5.16. При ручному завантаженні труб на автотранспортні засоби і їх розвантаженні слід використовувати гальмові лебідки. Трубу необхідно тримати двома канатами.

5.17. Завантаження на автомашину і розвантаження важких труб, вантажів понад 200 кг слід проводити за допомогою піднімальних кранів, а за їх відсутності - триногами, блоками і лебідками. При цьому необхідно звертати увагу на міцність тросів і кріплень вузлів.

5.18. Труби під час перевезення слід закріплювати на автомашині. При дво- і триярусному вкладанні між трубами повинні бути прокладки. Людям знаходитися на трубах, колодах і матеріалах під час руху транспорту не дозволяється.

5.19. При виникненні небезпеки падіння і розкочування труб не дозволяється звільняти їх від кріплення до приведення в безпечний стан. Розкантовування труб і колод потрібно починати з того боку, де відкриті стійки, попередньо вивести працівників з небезпечної зони.

5.20. При виконанні робіт з завантаження і розвантаження труб необхідно установити сигнали і працювати узгоджено.

5.21. Не дозволяється застосовувати прядив'яні і бавовняні канати в механізмах з машинним приводом, а також користуватися зрощеними тросами і канатами.

5.22. Вантажно-розвантажувальні роботи з плавзасобів необхідно проводити тільки при вертикальному положенні канатів, гака, що унеможливлює розгойдування вантажу, який піднімається.

5.23. За виконанням вимог безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах, які проводяться сторонньою організацією, з боку команди плавзасобів необхідний підсилений контроль.

5.24. Причал у темний час необхідно освітлювати. У разі відсутності електроенергії його слід освітлювати з плавзасобів.

5.25. Усі операції при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт з плавзасобів необхідно виконувати за командою старшого з бригади стропальників. У тих випадках, коли зона, що обслуговується, повністю не оглядається з кабіни крана, для передавання сигналів з бригади працівників призначається сигнальник.

5.26. Не дозволяється при тимчасовому припиненні вантажних операцій залишати відкритими прорізи вантажних трюмів. Необхідно встановлювати огородження, що унеможливлюють падіння людей у трюм.

Не дозволяється використовувати при роботі вантажопідіймальних пристроїв сталеві троси, що мають на довжині 1 м більше 10% порваних сталок.

5.27. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на залізничних коліях, а також робіт, пов'язаних з використанням залізничного транспорту, крім вимог цих Правил, слід дотримуватись вимог НПАОП 63.21-1.22-90 "Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте ЦМ-4771", затвердженого Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90.

5.28. Завантаження великогабаритних вантажів слід виконувати за схемою завантаження, стропування й ув'язування вантажів на платформах. Схема затверджується адміністрацією виробничого підрозділу.

5.29. При відкриванні дверей вагонів, люків піввагонів і бортів платформи необхідно застосовувати спеціальні важелі. Не дозволяється знаходитися в зоні можливого падіння вантажу, борту і кришки люка.

5.30. Залізничні вагони і платформи уздовж фронту розвантаження (завантаження) слід пересувати локомотивами, мотовозами чи механічними штовхачами.

5.31. При переміщенні балонів зі стисненим газом, барабанів з карбідом кальцію, а також матеріалів у скляній тарі необхідно вживати заходів проти поштовхів і ударів.

Не дозволяється:

- переносити і перевозити балони з киснем разом з балонами з горючими газами і ЛЗР;

- переносити балони на руках або плечах.

5.32. Під час перевезення ЛЗР на автомашинах не можна допускати ударів бочок одна об одну; укладання повинне бути щільним. Бочки слід покрити брезентом, а зливальні отвори щільно закрити пробками.

Не дозволяється котити чи волочити тару з вогненебезпечними рідинами, а також переносити бочки на спині.

5.33. Скляні бутлі з кислотами, лугами та іншими хімічними речовинами слід переносити і перевозити в міцних плетених кошиках чи дерев'яних ящиках з ручками. Не дозволяється переносити бутлі одній особі.

5.34. Бензин та інші ЛЗР із температурою спалаху парів до 45 град.С необхідно зберігати тільки в металевій тарі.

5.35. Автоцистерни для перевезення ЛЗР і ГР повинні мати:

- металеві заземлювальні ланцюжки;

- пристрої для кріплення шлангів у їх неробочому стані;

- протипожежне устаткування, укомплектоване відповідно до норм, які встановлені органами державної пожежної охорони;

- штепсельну розетку на цистерні і шнур із двома вилками для заземлення цистерни;

- напис незмивною фарбою "Вогненебезпечно!".

5.36. Не дозволяється перевезення в автомашині етильованого бензину, балонів з киснем чи ацетиленом разом з іншими вантажами.

6.1. Перед відправленням автомобіля в рейс на подорожньому листі необхідно зробити відмітки про придатність його для перевезення людей і про кількість пасажирів, що одночасно перевозяться. Ці відмітки повинні бути підписані начальником гаража або його заступником.

6.2. Вантажні бортові автомобілі, призначені для перевезення пасажирів, повинні бути обладнані сидіннями, закріпленими в кузові на відстані не менше 0,3 м від верхньої кромки борта і від 0,3 м до 0,5 м від підлоги. Сидіння, розташовані вздовж заднього чи бічного бортів, повинні мати міцні спинки. Бортові запори повинні бути надійно закріплені.

6.3. Вантажні автомобілі для перевезення пасажирів повинні бути обладнані тентом, сходами для посадки і висадки працівників, а також освітленням усередині кузова.

Кількість пасажирів у кузові автомобіля не повинна перевищувати числа обладнаних для сидіння місць.

За вантажопідіймальністю та кількістю пасажирів автомобілі поділяються таким чином:

У кузові автомобіля повинен бути старший.

На стіні кабіни, зверненої до кузова автомобіля, призначеного для перевезення людей, повинні бути написи "У кузові не стояти!", "На бортах не сидіти!".

Не дозволяється перевозити пасажирів на необладнаних вантажних автомобілях.

6.4. Перевезення пасажирів (до 8 осіб, крім водія) у пристосованому для цього вантажному автомобілі дозволяється водіям, що мають стаж керування транспортним засобом більше трьох років і посвідчення водія категорії "С", а в разі перевезення понад указану кількість (уключаючи пасажирів у кабіні) - категорій "С" і "Д". Водії, що відробили одну зміну, до перевезення людей у другу зміну не допускаються.

6.5. Плавзасоби для перевезення працівників повинні обладнуватися спеціальними засобами безпеки. Використання шлюпок допускається за винятком і тільки в денний час.

Не дозволяється користуватися випадковими човнами для виробничої мети і переправи працівників.

6.6. Для забезпечення безпеки під час руху людей і транспорту по льодовій дорозі призначають відповідального, який:

- стежить за справним станом віх і знаків;

- вчасно вживає заходів щодо тримання дороги в справному стані;

- стежить за прогнозом погоди і за необхідності вчасно припиняти рух по дорозі;

- організовує вимір крижаного покриву і результати вимірів заносить в спеціальний журнал;

- визначає терміни початку і кінця експлуатації льодової дороги.

6.7. При виявленні руйнувань льоду і великих тріщин на обставленій віхами трасі водій зобов'язаний негайно припинити рух і сповістити про це відповідальному за безпечний рух чи безпосередньому начальнику.

6.8. При товщині річкового льоду менше 10 см у зимовий час і менше 20 см у весняний час переміщення людей через ріку не дозволяється. Про заборону руху на обох берегах вивішуються знаки і плакати, у темний час ці знаки і плакати слід освітлювати. Знаки і плакати вивішують на стовпах заввишки 2,5 м, що встановлюються на початку переходів праворуч по ходу руху.

7.1. При використанні вертольотів для огляду трас МН необхідно дотримуватись вимог РД 39-016-90 "Положение о воздушном патрулировании", затвердженого Міннафтопромом СРСР 29.05.90.

7.2. Особи, які користуються при виконанні своїх службових обов'язків авіатранспортом, повинні бути застраховані.

7.3. З моменту прибуття на борт ПС перед вильотом до моменту покидання ПС після закінчення польоту всі службові пасажири і члени екіпажу повинні підкорятись командиру ПС та беззастережно виконувати його вказівки.

7.4. Перед запуском двигунів за командою командира ПС або іншого члена екіпажу всі особи, які знаходяться біля вертольота, повинні відійти на відстань не менше 50 м від вертольота.

7.5. Посадка (висадка) пасажирів при обертанні гвинтів вертольота повинна виконуватись: для вертольота Ми-2 - у напрямку вхідних дверей під кутом 45 град. до поздовжньої осі вертольота з боку носової частини фюзеляжу і під керівництвом члена екіпажу; для вертольота Ка-26 - тільки з задньої півсфери вертольота.

7.6. Приймати (висаджувати) пасажирів на борт вертольота, що знаходиться у режимі зависання, дозволяється на висоті до 0,5 м. Висадка пасажирів при зависанні вертольота на висоті до 10 м допускається тільки за наявності спеціально обладнаних спускових пристроїв.

Старший борту повинен протягом посадки, знаходячись біля трапа, стежити за посадкою, сам сідає останнім, а при висадці виходить першим і стежить за висадкою.

7.7. На стоянках ПС дозволяється курити тільки у спеціально відведених місцях та на відстані не менше 50 м від вертольота.

7.8. Під час заправлення вертольота авіаційним пальним та іншими пально-мастильними матеріалами перебування людей на борту, посадка їх та завантаження не дозволяється.

7.9. Перебування на посадочному майданчику сторонніх осіб не дозволяється.

7.10. Усі працівники, які залучаються до службових польотів, перед посадкою на борт ПС проходять інструктаж та записуються у список пасажирів.

10.1. Утеплення виробничих приміщень, устаткування, трубопроводів, арматури, КВПіА повинне виконуватися згідно із затвердженим планом-графіком підготовки до роботи в зимових умовах.

10.2. Резервуарні парки і зливно-наливні естакади повинні обладнуватися паропроводами обігріву місць можливого утворення льодяних (гідратних) пробок в трубопроводах і арматурі.

10.3. До настання зимового періоду повинні бути перевірені теплоізоляція трубопроводів і справність усіх парових супутників для їх обігріву. Виявлені порушення повинні бути усунуті.

10.4. Водоспускні засувки і сифонні крани резервуарів повинні бути утеплені.

10.5. Після закінчення дренажу в зимовий час сифонний кран повинен бути промитий нафтою і виведений з робочого стану (сифонна труба повинна знаходитися в горизонтальному стані).

10.6. Усі водяні стояки та водозабірні пристрої, у тому числі систем протипожежного водопостачання для внутрішнього та зовнішнього пожежогасіння, повинні бути утеплені.

10.7. Калорифери вентиляційних систем і опалення всіх приміщень повинні бути в справному стані.

10.8. При утворенні льодяної пробки в трубопроводі слід установити її місце і розміри та відключити відповідну дільницю трубопроводу.

10.9. Розігрівати льодяну пробку в трубопроводі слід парою чи гарячою водою, починаючи з кінця замороженої ділянки.

Не дозволяється відігрівати замерзлі спуски (дренажі) трубопроводів і резервуарів відкритим вогнем.

10.10. Не дозволяється користуватися ломами і трубами для відкриття замерзлих засувок, вентилів та інших запірних пристроїв.

10.11. Лід, що утворився на устаткуванні, площадках і металоконструкціях, повинен бути вчасно вилучений.

10.12. Пішохідні доріжки, пожежні проїзди на території зливно-наливних естакад і резервуарних парків слід систематично очищати від снігу і посипати піском.

I - роботи, що проводяться з оформленням наряду-допуску;

II - роботи, що проводяться без оформлення наряду-допуску;

III - роботи, що викликані необхідністю ліквідації або локалізації аварії.

Погоджено: