Про затвердження Правил охорони праці на об‘єктах з переробки пластичних мас

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 402,

1. Затвердити Правила охорони праці на об’єктах з переробки пластичних мас, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

2.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. З набранням чинності цим наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, "ОСТ 23.4.247-85. ССБТ. Литье под давлением деталей из пластмасс на литьевых машинах. Требования безопасности", затверджені Мінсільгоспмаш СРСР у 1985 році, "ОСТ 23.4.248-85. ССБТ. Прессование деталей из пластмасс на гидравлических прессах. Требования безопасности", затверджені Мінсільгоспмаш СРСР у 1985 році.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги щодо охорони праці і поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності й організаційно-правової форми, діяльність яких пов’язана з переробкою пластичних мас.

1.2. Ці Правила є обов'язковими для працівників, які виконують роботи, пов’язані з переробкою пластичних мас, та роботодавців.

1.3. У цих Правилах термін вживається в такому значенні:

об’єкт з переробки пластичних мас - це підприємство або організація, яке здійснює використання, перероблення, зберігання та транспортування пластичних мас за допомогою спеціальних виробничих процесів на спеціальному обладнанні.

Інші терміни, які використовуються в цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про охорону праці", ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", затвердженому наказом Держстандарту України від 26 березня 1999 року № 164, ДСТУ 2272:2006 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 9 червня 2006 року № 162, ГОСТ 12.3.030-83 "ССБТ. Переработка пластических масс. Требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 7 липня 1983 року № 2987, ГОСТ 24888-81 "Пластмассы, полимеры и синтетические смолы. Химические наименования, термины и определения", затвердженому постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 22 липня 1981 року № 3483, ГОСТ 18322-78 "Система технического обслуживания и ремонта техники. Термины и определения", затвердженому постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 15 листопада 1978 року № 2986, ДСТУ 3042-95 "Устаткування технологічне для переробки полімерних матеріалів. Терміни та визначення", затвердженому наказом Держстандарту України від 28 березня 1995 року № 91, ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", затвердженому постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 29 вересня 1988 року № 3388, ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 березня 1976 року № 579.

1.4. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єктів з переробки пластичних мас здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про архітектурну діяльність", та має проводитись відповідно до вимог Законів України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про пожежну безпеку", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1764, та цих Правил.

Об’єкти з переробки пластичних мас повинні мати санітарно-захисну зону, встановлену відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пункті в , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404.

1.5. Роботодавець повинен виконувати вимоги Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 року за № 424/2864 (далі - НПАОП 45.2-4.01-98).

1.6. Роботодавець повинен проводити обстеження, оцінку технічного стану та паспортизацію будівель і споруд для визначення стану та придатності до подальшої їх експлуатації відповідно до вимог Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 року за № 423/2863 (далі - НПАОП 45.2-1.01-98).

1.7. Пожежна безпека об’єктів з переробки пластичних мас повинна відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 3 грудня 2002 року № 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002), та ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 14 червня 1991 року № 875 (далі - ГОСТ 12.1.004-91).

1.8. Для всіх будинків, приміщень та зовнішнього устаткування має бути визначено клас зони відповідно до вимог Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ДНАОП 0.00-1.32-01, затверджених наказом Мінпраці України від 21 червня 2001 року № 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

1.9. Територія об’єктів повинна бути обладнана:

дорожніми знаками відповідно до вимог ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", затвердженого наказом Держстандарту України від 3 червня 2002 року № 326;

знаками безпеки та сигнальною розміткою відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 24 травня 1976 року № 1267 (далі - ГОСТ 12.4.026-76), та ДСТУ ІSO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ІSO 6309:1987, ІDT), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 30 березня 2007 року № 71.

1.10. Територія об’єкта утримується в чистоті. Не допускається влаштовувати звалища горючих відходів. У місцях виконання робіт, руху працівників та транспорту треба систематично прибирати сміття і відходи виробництва.

У зимовий період ці місця очищуються від снігу та притрушуються піском, а в літній сухий період зрошуються водою.

1.11. Не дозволяється загромадження доріг, проїздів, під'їздів, а також підступів до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння.

Працівники повинні збирати сміття та відходи виробництва у спеціальні контейнери у відведених місцях. У разі заповнення 2/3 об’єму контейнера та в кінці зміни контейнери треба регулярно очищати від сміття.

1.12. Територія об’єкта повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

1.13. Усі приміщення для забезпечення нормальної роботи, проходу працівників і руху транспорту повинні мати робоче освітлення. У тих випадках, якщо подальша робота вимагає освітлення, закінчення виробничого циклу та евакуації працівників з приміщення у разі раптового відключення робочого освітлення, необхідно передбачити аварійне освітлення.

Для освітлення обладнання під час ремонту та огляду слід передбачати підключення переносних джерел освітлення.

1.14. Якість води для господарсько-питних потреб та душових повинна відповідати ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 липня 2010 року за № 452/17747.

1.15. Основні вимоги щодо захисту здоров’я і безпеки користувача, матеріалів для виготовлення, маркування та введення в обіг обладнання, що працює під тиском, повинні встановлюватись відповідно до вимог Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.

1.16. Об’єкти з переробки пластичних мас повинні отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки згідно з вимогами статті 21 Закону України "Про охорону праці", Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, та згідно з висновками на технологічне устаткування (машини, механізми, обладнання тощо) відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687.

1.17. Об’єкти з переробки пластичних мас повинні мати:

затверджені у встановленому порядку технологічні регламенти (технологічні записки або технологічні картки), інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування;

інструкції з охорони праці, затверджені відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98);

нормативні акти з охорони праці, затверджені відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 лютого 1994 року за № 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93);

перелік нормативно-правових актів.

1.1. Атестація робочих місць за умовами праці працівників об’єктів з переробки пластичних мас повинна проводитись відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442.

1.2. На об’єктах з переробки пластичних мас повинно бути розроблене і затверджене Положення про службу охорони праці підприємства відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за № 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04).

1.3. Роботодавець з урахуванням специфіки видів робіт на об’єктах з переробки пластичних мас повинен організовувати навчання і перевірку знань працівників з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), та навчання працівників діям та способам захисту в разі виникнення аварійних ситуацій та аварій відповідно до вимог пункту 4.5 глави 4 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15 серпня 2007 року № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 3 вересня 2007 року за № 1006/14273.

1.4. Навчання і перевірка знань з питань пожежної безпеки повинні здійснюватися відповідно до вимог Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1147/8468 (далі - НАПБ Б.06.001-2003), і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003).

1.5. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на роботах, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1.6. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1.7. Роботодавець зобов'язаний за рахунок власних коштів забезпечити організацію проведення попередніх медичних оглядів працівників об’єктів з переробки пластичних мас під час прийняття на роботу, а протягом трудової діяльності - періодичні медичні огляди відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

1.8. Роботодавець повинен розробити план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС) для запобігання аваріям із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних продуктів, вибухам і загорянням (пожежам) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля, відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 1999 року № 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 року за № 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

1.9. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва повинен розробити відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці відповідно до вимог Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512.

Роботодавець повинен забезпечити працівників нормативно-правовими актами та нормативними документами об’єкта з охорони праці, дотримання вимог яких під час роботи забезпечує безаварійні та безпечні умови праці.

1.10. На об’єктах з переробки пластичних мас повинен бути складений і затверджений роботодавцем перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, відповідно до вимог Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554.

1.11. Роботодавець зобов’язаний організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

1.12. Роботи з переробки пластичних мас повинні виконуватися з дотриманням вимог:

НАПБ А.01.001-2004;

ГОСТ 12.1.004-91;

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 9 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98);

Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 5 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004 (далі - НПАОП 0.00-1.27-09);

ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 20 жовтня 2008 року № 366 (далі - ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008);

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. "Оборудование производственное. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 6 червня 1991 року № 807 (далі - ГОСТ 12.2.003-91);

ГОСТ 12.3.030-83 "ССБТ. Переработка пластических масс. Требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 7 липня 1983 року № 2987.

2.1. Об’єкти з переробки пластичних мас необхідно оснащувати системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 22 грудня 2010 року № 537.

2.2. Дотримання протипожежного режиму та оснащення виробничих приміщень первинними засобами пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004). Для локалізації та ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку необхідно використовувати водяні, водопінні, порошкові або газові вогнегасники відповідно до вимог ДСТУ 3675-98 "Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань", затвердженого наказом Держстандарту України від 30 січня 1998 року № 59, і ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) "Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги", затвердженого наказом Держстандарту України від 29 травня 1998 року № 360, а також покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пісок та інші первинні засоби пожежогасіння.

Експлуатація вогнегасників повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154 (далі - НАПБ Б.01.008-2004).

2.3. У виробництвах з переробки пластмас повинні передбачатися окремі виробничі приміщення (або ділянки) для:

зберігання вихідних матеріалів і готової продукції;

підготовки матеріалів;

переробки пластичних мас;

механічної обробки;

складування прес-форм і їх ремонту;

подрібнення і переробки відходів.

2.4. Виробничі приміщення за своїми габаритами та конфігурацією повинні забезпечувати:

поточність технологічних операцій;

оптимальне розташування устаткування, комунікацій, апаратів і приладів, які відповідають призначенню виробництва;

дотримання вимог стандартів "людина-машина";

завантаження (вивантаження) великогабаритного обладнання;

мінімальну довжину шляху переміщення сировини, відходів і готової продукції.

2.5. Склади сировини та готової продукції, відділення зберігання форм і оснащення мають бути забезпечені необхідними механізмами для вантажно-розвантажувальних робіт.

У кожному складському приміщенні повинна бути схема розміщення дозволених до зберігання речовин і матеріалів з коротким зазначенням їх небезпеки, місця і способу укладання. Схема повинна бути узгоджена з технічним відділом, службою охорони праці і затверджена керівником об’єкта.

2.6. Для тимчасового зберігання матеріалів, готової продукції у виробничому приміщенні повинні бути відведені спеціальні місця.

2.7. Рівень виробничого шуму не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 37, та вимогами ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 6 червня 1983 року № 2473.

2.8. Рівень вібрації у виробничих приміщеннях не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008.

2.9. Засоби захисту від статичної електрики у пожежонебезпечних зонах будь-якого класу з метою захисту від іскроутворення повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98, ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования", прийнятих Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації 21 жовтня 1993 року, та ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 січня 1983 року № 428.

Металеві та неметалеві електропровідні конструкції, комунікації та виробниче обладнання повинні бути електростатично заземленими.

2.10. Стіни виробничих та складських приміщень повинні виключати можливість накопичення пилу і сорбцію парів шкідливих речовин і бути придатними для систематичного прибирання поверхонь вологим способом.

2.11. Підлога виробничих приміщень повинна мати рівну, неслизьку, зручну для очищення поверхню, мати схил до каналізаційних трапів, передбачати стік у каналізацію, бути стійкою до дії механічних навантажень, вологи і агресивних середовищ.

2.12. Усі виробничі, складські та допоміжні приміщення повинні бути обладнані системами вентиляції (природною, механічною або змішаною), які забезпечують рівномірну температуру та стан повітряного середовища. Влаштування, експлуатація, обслуговування, ремонт, налагодження та проведення інструментальної перевірки ефективності роботи систем вентиляції повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.27-09.

Місця можливого виділення шкідливих речовин необхідно обладнувати відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Не допускається об'єднувати місцеві відсмоктувачі від різного устаткування в одну систему, де при з'єднанні пари різних речовин можуть утворюватись небезпечні суміші.

Для очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші необхідно використовувати пилоуловлювачі або фільтри.

2.13. У всіх виробничих, складських та допоміжних приміщеннях необхідно передбачати сигналізацію щодо справної роботи вентиляційних систем.

2.14. Показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень об’єктів з переробки пластичних мас мають відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 42.

2.15. У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати граничнодопустимі концентрації (ГДК), встановлені ГОСТ 12.1.005-88.

Періодично необхідно проводити аналіз повітря робочої зони виробничих приміщень на вміст шкідливих речовин відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.

2.16. Усі виробничі, складські та допоміжні приміщення повинні бути забезпечені природним, штучним та сумісним освітленням залежно від характеристики зорової роботи відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168.

Працівники повинні здійснювати експлуатацію пристроїв для освітлення відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1975 року № 2368.

2.17. Електропроводка і арматура силової та освітлювальної мереж у виробничих приміщеннях мають бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, хімічних середовищ та механічних пошкоджень.

У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу треба застосовувати кабелі та проводи, які не поширюють горіння.

2.18. Усі виробничі, складські та допоміжні приміщення повинні своєчасно прибиратися і постійно утримуватися в чистоті протягом усього робочого часу.

Прибирання виробничих приміщень слід проводити за потреби, але не менше одного разу на зміну, без підняття пилу. Не дозволяється застосовувати легкозаймисті та шкідливі розчинники для миття підлоги та обтирання обладнання.

Сміття та відходи виробництва, які не підлягають повторному переробленню, необхідно збирати в спеціальні контейнери, розміщені у відведених місцях, а в кінці зміни виносити з приміщень в контейнери для утилізації.

2.19. Для надання першої медичної допомоги у кожному виробничому приміщенні підприємства на видному та легкодоступному місці повинна знаходитися аптечка.

2.20. На об’єктах з переробки пластичних мас повинні бути передбачені санітарно-побутові приміщення. Під час улаштування санітарно-побутових приміщень потрібно враховувати чисельність працівників, режим праці, щільність розміщення робочих місць на об’єкті, санітарні особливості виробничих процесів.

2.21. Палити в приміщеннях дозволяється тільки у спеціально відведених місцях, забезпечених засобами пожежогасіння та урнами.

У цих місцях повинні бути вивішені таблички: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!" - відповідно до вимог Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".

3.1. Зберігання та транспортування вихідного матеріалу, сировини, готової продукції та відходів виробництва повинно проводитись у виробничій тарі, яка повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75* "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25 квітня 1975 року № 1064 (далі - ГОСТ 12.3.002-75*).

3.2. Рідку сировину і напівфабрикати дозволяється розміщувати в ємностях поза будівлею на відстані 5-10 м від виробництва залежно від способу зберігання (підземні, напівпідземні, наземні сховища). Територія з розташованими на ній ємностями є складовою частиною основного виробництва.

Тверда сировина може розміщуватись в одному будинку з виробництвом.

3.3. Кількість вихідного матеріалу, що зберігається у виробничому приміщенні, не повинна перевищувати добової потреби, а готової продукції - добового випуску.

3.4. Завантаження пластмас у бункери виробничого обладнання повинно здійснюватись за допомогою механічних або пневматичних пристосувань.

3.5. Сушильні приміщення (камери, шафи) для вихідних матеріалів, сировини, напівфабрикатів і готових виробів для видалення залишкових кількостей вологи повинні бути обладнані виробничою автоматикою, яка відключає нагрівальні прилади при підвищенні температури вище допустимої. Дозволяється ручне відключення сушильного обладнання в разі постійного спостереження за ним працівника. Дозволяється застосування поличних сушарок періодичної дії для сушки нетоксичних матеріалів у невеликій кількості.

3.6. Під час розігрівання або затвердіння епоксидних смол у термостатах, автоклавах або сушильних шафах останні необхідно герметизувати та теплоізолювати.

3.7. Злив розігрітої (розплавленої) композиції епоксидної смоли в прийомні ємності в серійному виробництві повинен бути механізований, автоматизований і проводитися в аспіраційному укритті.

3.8. Зняття надлишків і залишків незаполімеризованих смол з виробів допускається проводити папером, а потім ганчіркою, змоченою розчинником.

3.9. У виробництвах переробки пластмас з великою кількістю використання різних смол або компонентів слід застосовувати будь-які ємності одноразового використання (картонні або паперові стаканчики), які після використання необхідно знищувати без попереднього очищення.

3.10. Речовини та матеріали, що застосовують під час переробки пластичних мас, повинні зберігатися за правилами зберігання різних речовин та матеріалів залежно від пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей (здатність до окиснення, самонагрівання, займання в разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям), сумісності, а також ознак однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

4.1. Розміщення технологічного обладнання та засобів вибухо- і пожежозахисту у виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках має забезпечувати зручну і безпечну їх експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям або локалізації аварій.

4.2. На кожному об’єкті, у приміщеннях (на ділянках) з переробки пластмас має бути схема розташування та взаємозв'язку технологічного обладнання і трубопроводів, виконана в умовних кольорах, із зазначенням запірної та регулювальної арматури, контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПіА).

4.3. Системи КВПіА виробничих процесів, системи протиаварійного автоматичного захисту (ПАЗ), а також зв'язку і сповіщення про аварійні ситуації на об’єктах необхідно монтувати та експлуатувати відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, НПАОП 40.1-1.21-98 та Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 6 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

4.4. Основні проходи по загальному фронту обслуговування виробничого обладнання повинні бути не менше 1,5 м.

Відстань між суміжними машинами з обладнанням для них повинна бути не менше 1,2 м.

Робочі проходи між основними машинами, а також між машинами і стінками виробничого приміщення при необхідності кругового обслуговування повинні бути не менше 0,8 м.

4.5. Шлях руху технологічного транспорту необхідно позначити обмежувальними лініями шириною не менше 50 мм, швидкість руху транспорту не повинна перевищувати 5 км/год.

Ширина проїзду для технологічного транспорту повинна становити ширину транспортного засобу плюс 1,6 м (по 0,8 м з кожного боку) до найближчого обладнання.

4.6. Транспортування вантажів необхідно проводити транспортними засобами (електрокари, автокари тощо), які відповідають вимогам ГОСТ 12.2.003-91.

Експлуатувати транспортні засоби в несправному стані не допускається.

Перевозити працівників автокарами, автонавантажувачами та електрокарами не допускається.

4.7. Крани усіх типів, ручні та електричні талі, лебідки для підіймання вантажу, підіймальні вантажозахватні механізми та пристрої необхідно установлювати та експлуатувати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 9 липня 2007 року за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

Забороняється стояти, проходити і працювати під підвішеним вантажем.

4.8. При розміщенні виробничого устаткування рекомендується використовувати пневмо- або вакуум-транспортери для подачі вихідного матеріалу до місця його переробки і переміщення готових деталей до місць їх пакування та складування, які не повинні ускладнювати переміщення оператора в робочій зоні.

4.9. Виробниче устаткування і оснащення об’єктів з переробки пластичних мас повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.3.002-75*, ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 2 лютого 2011 року № 37, ДСТУ ГОСТ 12.2.061-2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 22 грудня 2008 року № 495, ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 11 листопада 1981 року № 4884, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 28 червня 1976 року № 1581, та цих Правил.

4.10. Пускові пристрої основних машин, механізмів і апаратів мають бути зблоковані із запобіжними огороджувальними конструкціями таким чином, щоб було унеможливлено запускання їх у роботу зі знятими запобіжними огороджувальними конструкціями.

4.11. Пуансони і матриці пресів, нагрівальні пояси роторних ліній, матеріальні циліндри термопластавтоматів, головки екструдерів тощо повинні мати надійну теплоізоляцію зовнішніх поверхонь, щоб температура їх поверхонь не перевищувала 45 °С, або запобіжні пристосування для уникнення прямого контакту людини з гарячими поверхнями, якщо обладнання не дозволяє використовувати теплоізоляцію.

4.12. При звільненні обладнання (термопластавтоматів, екструдерів або іншого) від гарячих полімерних матеріалів (під час аварії, виходу браку, зупинці машин тощо) скидання матеріалу повинно здійснюватися в спеціально призначені для цього пересувні ємності з кришками і вивозитися з цеху в спеціально встановлене місце.

Місця можливих викидів розплавленого матеріалу пластмас (зона сопла термопластавтоматів, головки екструдерів тощо) повинні бути обладнані захисними екранами.

4.13. Запобіжні клапани, які встановлено на апарати, що працюють під тиском, мають відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 "Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 17 жовтня 2007 року № 267.

4.14. Система очищення прес-форм після знімання готових виробів на всіх видах обладнання, що використовується, повинна виключати потрапляння газоподібних продуктів і пилу в робоче приміщення.

При обробці виробів з пластмас у камерах машин (при нагріванні, промивці, обробці виробів тощо) перебування працівників усередині камер не допускається.

4.15. Електричні установки та електричні мережі необхідно улаштовувати, утримувати, експлуатувати і обслуговувати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98, Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (далі - ДСанПіН 3.3.6.096-2002).

4.16. Роботодавець повинен забезпечувати працівників під час виконання робіт у технологічних процесах на об’єктах з переробки пластичних мас, пов’язаних з обслуговуванням електроустановок, засобами електрозахисту від ураження електричним струмом та від впливу електричного поля.

Перелік засобів електрозахисту, вимоги до них, обсяги і норми випробувань, порядок застосування, зберігання їх, а також норми комплектування повинні відповідати Правилам експлуатації електрозахисних засобів, затвердженим наказом Мінпраці України від 5 червня 2001 року № 253.

4.17. Усе електрообладнання (корпуси електричних машин, апаратів, світильників, розподільних пристроїв, металеві корпуси пересувних та переносних електроприймачів) повинно мати надійне захисне заземлення або/та занулення відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", затверджених постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 15 травня 1981 року № 2404.

4.18. Виробниче обладнання з електричним приводом повинно мати засоби (пристрої) захисту від ураження електричним струмом (зокрема у випадках помилкової дії працівників, які обслуговують обладнання) згідно з вимогами ДСТУ 7237:2011 "Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 2 лютого 2011 року № 37.

4.19. На приводах комунікаційних апаратів мають бути чітко зазначені положення "Включено" та "Відключено" відповідно до технологічної схеми розташування та взаємозв'язку технологічного обладнання і трубопроводів.

4.20. Робоче місце не повинно бути захаращене сторонніми предметами, готовою продукцією та відходами виробництва.

5.1. Сторонні особи можуть допускатися до виробничих приміщень та робочих місць тільки в супроводі інженерно-технічних працівників підприємства.

5.2. Для захисту працюючих від дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів необхідно використовувати засоби колективного захисту відповідно до вимог ДСТУ 7238:2011 "ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 2 лютого 2011 року № 37.

Обладнання, робота якого створює підвищений рівень шуму, повинно бути розміщене в окремих приміщеннях з виключенням можливості акустичного зв'язку між приміщеннями, або ці приміщення повинні оснащуватись огороджувальними та звукопоглинальними пристроями (обличкувальні, штучні звукопоглиначі), глушниками аеродинамічного шуму. Саме обладнання повинно мати звукоізолювальні пристрої (кожухи, екрани, кабіни).

Обладнання, під час роботи якого виникає підвищений рівень вібрації, повинно оснащуватись віброізолювальними, віброгасильними, вібропоглинальними або огороджувальними пристроями.

Для захисту від підвищеної запиленості та загазованості, а також нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць необхідно застосовувати вентиляційні системи, які забезпечують рівномірну температуру та стан повітряного середовища.

Для уникнення дії шуму та вібрації, механічної дії, уражень електричним струмом та підвищених температур поверхонь устаткування, матеріалів, підвищеної запиленості та загазованості, а також відхилень від нормальних параметрів повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць також можуть застосовуватися пристрої дистанційного керування обладнанням та технологічним процесом.

5.3. Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

5.4. Засоби індивідуального захисту мають відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761, ДСТУ 7239:2011 "ССБП. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 2 лютого 2011 року № 37, ГОСТ 12.4.103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 17 грудня 1983 року № 6082, ГОСТ 12.4.013-85 "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 13 травня 1985 року № 1336, інших чинних нормативних документів на відповідний вид виробів і бути придатними за розмірами.

Працівники, зайняті на роботах з переробки пластичних мас, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 7 вересня 2004 року № 194, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961 (далі - НПАОП 24.0-3.01-04), Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 року № 305, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955 (далі - НПАОП 24.0-3.03-07).

5.5. Працівники при отриманні спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту повинні бути проінструктовані про правила користування цими засобами та ознайомлені з вимогами по догляду за ними.

При навчанні та інструктажі з охорони праці працівників необхідно зазначати, що на робочих місцях, де концентрація пилу перевищує або може перевищувати встановлені ГДК, носіння респіраторів є обов'язковим.

Роботодавцем повинні бути визначені типи респіраторів для кожного робочого місця з урахуванням найбільшого рівня концентрації пилу, заміряного на робочому місці, і коефіцієнта затримки пилу, властивого для даного типу респіратора.

5.6. Кожен працівник повинен знати місце розташування засобів пожежогасіння та вміти користуватися ними, бути ознайомленим з основними вимогами виробничої та особистої гігієни, правилами надання першої медичної допомоги.

5.7. Працівники, на робочому місці яких еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий рівень, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту органів слуху, а саме:

вкладками для вух та іншими аналогічними засобами (протишумовими вкладками);

протишумовими навушниками;

протишумовими шоломами;

протишумовими захисними пристроями -

відповідно до вимог ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 29 жовтня 1987 року № 4082, ДСТУ EN 352-1-2002 "Засоби індивідуального захисту органів слуху. Вимоги безпеки i випробовування. Частина 1. Протишумові навушники", затвердженого наказом Держстандарту України від 12 липня 2002 року № 433, та інших чинних нормативних документів.

6.1. У випадку виникнення аварійної ситуації (поломка або ситуація, яка може призвести до поломки обладнання):

тимчасова зупинка технологічного процесу внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань подачі води і повітря;

небезпечний режим роботи устаткування - вихід за межі допустимих значень параметрів (тиску, температури, швидкості руху частин обладнання) технологічного процесу, що може призвести до аварійного стану;

утворення вибухонебезпечного середовища в апаратурі;

розгерметизація технологічного устаткування, трубопроводів, тари з проникненням продуктів (у тому числі токсичних, вибухопожежонебезпечних), їх пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;

наявність джерел запалювання в апаратурі та поза устаткуванням;

аварії або загоряння технологічного устаткування, трубопроводів, продуктів, тари, -

працівник повинен діяти відповідно до інструкції з технічної експлуатації устаткування щодо їх усунення, інструкції з охорони праці, а також відповідно до ПЛАС та негайно повідомити про те, що сталося, керівника, зробити запис у журналі, повідомити ремонтні служби.

6.2. У випадку виникнення пожежі працівник повинен припинити роботу, знеструмити електрообладнання, викликати пожежну охорону, керівника і негайно розпочати гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння, діючи відповідно до вимог інструкції з пожежної безпеки об’єкта.

6.3. У випадку раптового відключення електропостачання, обривання і короткого замикання електрокомунікацій, електрообладнання тощо працівник повинен зупинити устаткування аварійною кнопкою "СТОП", вимкнути електричні рубильники, перекрити подачу стисненого повітря та води, повідомити керівника, зробити запис у журналі і викликати ремонтні служби.

6.4. У випадку отримання працівником травми або отруєння шкідливими речовинами потерпілому необхідно надати першу невідкладну медичну допомогу та доповісти керівнику.