Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд (НПАОП 45.2-4.01-98)

1.1. Це Положення має на меті забезпечити збереження виробничих будівель і споруд шляхом належного догляду за ними, своєчасного і якісного проведення їх ремонту, а також запобігання виникненню аварійних ситуацій.

1.2. Положення передбачає правила експлуатації і ремонту виробничих будівель разом з інженерними комунікаціями, санітарно-технічними пристроями, включаючи вводи водопроводу і каналізаційні випуски, електричне освітлення, планування прилеглої безпосередньо до будівлі території і брукування навколо будівель і споруд, у тому числі внутрішньозаводських і під'їзних залізничних і автомобільних доріг, водопровідно-каналізаційних споруд, мереж теплофікації і газозабезпечення, електрозабезпечення і зв'язку, а також різних естакад, платформ, відкритих складів та інших споруд.

1.3. Положення є обов'язковим при проведенні планово-запобіжного ремонту виробничих будівель і споруд.

1.4. Система планово-запобіжного ремонту виробничих будівель і споруд є сукупністю організаційно-технічних заходів із спостереження, догляду, усіх видів ремонту, що здійснюються в установленому плановому порядку.

1.5. Це Положення повинно застосовуватися разом з Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд.

2.1. Виробничі будівлі і споруди в процесі експлуатації, а також у період її тимчасового припинення повинні перебувати під систематичним спостереженням інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об'єктів.

2.2. За обсягом робіт, які проводяться, технічні огляди поділяються на загальні, або комплексні, та часткові, або вибіркові.

2.3. За періодичністю робіт, які проводяться, технічні огляди поділяються на систематичні, або чергові, та періодичні, або позачергові.

2.4. При загальному огляді підлягає обстеженню вся будівля або споруда в цілому, включаючи всі конструкції будівлі або споруди, в тому числі інженерне обладнання, різні види оздоблення і всі елементи зовнішнього благоустрою, або весь комплекс будівель і споруд (наприклад залізничні колії з штучними спорудами).

2.5. При частковому огляді обстеженню піддаються окремі будівлі (споруди) комплексу або окремі конструкції, види обладнання (наприклад ферми і балки будівлі, мости і труби на автомобільному шляху, колодязі на каналізаційній і водопровідній мережі).

2.6. Чергові загальні технічні огляди будівель здійснюються двічі на рік - весною та восени.

2.7. Весняний огляд має на меті обстеження стану будівлі (споруди) після танення снігу чи зимових дощів.

Під час весняного огляду уточнюються обсяги робіт з поточного ремонту будівель (споруд), що проводиться у літній період, і робіт з капітального ремонту для включення їх у план наступного року.

Під час весняного технічного огляду слід:

- ретельно перевірити стан несучих і огороджувальних конструкцій і виявити можливі пошкодження, що виникли в результаті атмосферних та інших впливів;

- встановити дефектні місця, що потребують тривалого спостереження;

- перевірити механізми елементів вікон, дверей, ліхтарів, воріт та інших пристроїв, що відкриваються;

- перевірити стан і впорядкувати водостоки, відмостки і зливоприймальники.

2.8. Під час осіннього огляду проводиться перевірка підготовки будівель і споруд до зими. До цього часу мають бути закінчені всі літні роботи з поточного ремонту.

Під час осіннього технічного огляду слід:

- ретельно перевірити несучі та огороджувальні конструкції будівель і споруд та вжити заходів щодо усунення різного роду щілин і зазорів;

- перевірити підготовленість покриттів будівель до зчищення снігу і потрібних для цього засобів (робочий інвентар), а також стан жолобів і водостоків:

- перевірити справність та готовність до роботи в зимових умовах елементів вікон, ліхтарів, воріт, дверей та інших пристроїв, що відкриваються.

2.9. Крім чергових оглядів, можуть бути позачергові огляди будівель і споруд після стихійного лиха (пожежі, ураганних вітрів, великих злив чи снігопадів, після коливання поверхні землі в районах з підвищеною сейсмічністю та ін.) або аварій.

2.10. При спостереженні за збереженням будівель і споруд потрібно:

- щорічно проводити за допомогою геодезичних інструментів перевірку положення основних конструкцій виробничих будівель і споруд на територіях, підроблюваних гірничими виробками, на просадних грунтах, а також на основах, що піддаються постійній вібрації;

- підтримувати в належному стані планування землі біля будівлі і споруди для відводу атмосферної води. Спланована поверхня землі повинна мати нахил від стін будівлі. Брукування навколо будівлі повинно бути в справному стані. Щілини між асфальтовими і бетонними вимощеннями (тротуарами) і стінами будівлі повинні бути розчищені, а потім закладені гарячим бітумом, цементним розчином, смолою або м'ятою глиною;

- стежити за справним станом покрівлі та пристроїв для відведення атмосферних і талих вод з даху будівлі;

- стежити за щільністю прилягання покрівлі до стін, парапетів, труб, вишок, антенних пристроїв і інших конструкцій, що виступають;

- своєчасно прибирати сніг від стін та з покриттів будівель і споруд. При очищенні покрівлі забороняється застосовувати інструменти ударної дії, що можуть пошкодити покрівельні матеріали;

- не допускати складування матеріалів, відходів виробництва і сміття, а також улаштування квітників і газонів безпосередньо біля стін будівлі;

- не допускати викидання біля стін будівель відпрацьованих води та пари;

- не допускати розповсюдження у будівлі вологи, що виникає через пошкодження гідроізоляції фундаментів;

- стежити за справним станом внутрішніх мереж водопостачання, каналізації і теплопостачання, не допускати витікання у з'єднаннях і через тріщини стінок труб, фасонних частин і пристроїв;

- стежити за нормальною роботою вентиляційних систем;

- періодично контролювати стан дерев'яних ферм, перекриттів та інших відповідальних конструкцій будівель і споруд з дерева. Забезпечувати постійне провітрювання поздовжніх просторів у будівлях;

- приділяти особливу увагу елементам дерев'яних конструкцій, що торкаються грунту, закладним елементам цегляної кладки чи бетонних конструкцій, а також місцям значних температурних перепадів;

- у випадку появи в кам'яних чи бетонних стінах, в залізобетонних колонах, прогонах, фермах, балках і плитах тріщин негайно встановити на них маяки і проводити ретельне спостереження за поведінкою тріщин і конструкції в цілому;

- стежити за вертикальністю стін і колон;

- організувати спостереження за станом захисного шару в залізобетонних конструкціях, особливо тих, що перебувають в агресивному середовищі;

- вести спостереження за станом швів і з'єднуювальних металевих конструкцій (зварних, клепаних, болтових);

- організувати ретельне спостереження за станом стиків збірних залізобетонних конструкцій;

- не допускати пробивання отворів у перекриттях, балках, колонах і стінах без письмового дозволу осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію будівлі чи споруди;

- приділяти особливу увагу нагляду за конструкціями, які підпадають під вплив динамічних і термічних навантажень або розташовані в агресивному середовищі;

- не допускати перевантажень будівельних конструкцій.

2.11. Особливо жорсткий режим усіх видів оглядів повинен встановлюватися для виробничих будівель і споруд, що зведені на підроблюваних підземними гірничими виробками територіях, на просадних грунтах та зсувних територіях або експлуатуються при постійній вібрації.

2.12. Огляд основних конструкцій будівель з важким крановим обладнанням або будівель і споруд, що експлуатуються у дуже агресивному середовищі, проводиться один раз на десять днів. Будівлі і споруди, що експлуатуються в агресивному середовищі, підлягають обстеженню спеціалізованими організаціями не рідше одного разу на рік з грунтовними записами у Паспорті технічного стану конструкцій і заходів щодо проведення необхідних робіт з утримання будівельних конструкцій у початковій експлуатаційній якості.

2.13. Стан протипожежних заходів у всіх будівлях і спорудах має бути перевірений співробітниками підприємства, відповідальними за пожежну охорону, в терміни, що залежать від специфічних умов експлуатації виробничих будівель, але не менш ніж один раз на місяць.

2.14. Крім наведених завдань, метою технічних оглядів є розробка пропозицій щодо поліпшення технічної експлуатації будівель, а також якості проведення усіх видів ремонту.

2.15. Для кожної виробничої будівлі і споруди або для групи будівель і споруд потрібно скласти інструкцію з експлуатації міжповерхових перекриттів, площадок і підлоги з зазначенням граничних навантажень для окремих зон перекриттів, підлоги і відповідних площадок. На елементах будівель і споруд, які добре видно, слід зробити і постійно зберігати написи, що вказують величину граничних навантажень.

2.16. Будівельні конструкції мають бути захищені від великих теплових впливів, які виникають при розливанні рідкого металу, обробці розпечених деталей, викидах пари та ін., а також від дії опромінення внаслідок недостатньої теплової ізоляції нагрівальних агрегатів. У місцях неминучого впливу перелічених факторів слід зробити надійну термоізоляцію.

2.17. У виробничих приміщеннях має підтримуватися проектний температурно-вологісний режим. Не допускається виникнення конденсату на внутрішній поверхні огородження.

2.18. Для попередження перевантажень будівельних конструкцій не можна допускати встановлення, підвішування і кріплення технологічного обладнання, транспортних засобів, трубопроводів і інших пристроїв, що не передбачені проектом.

У випадку нагальної потреби додаткові навантаження допустимі лише після перевірних розрахунків будівельних конструкцій та, якщо це обумовлено розрахунками, після підсилення конструкцій.

2.19. Не допускати надлишкові навантаження на конструкції за рахунок різного роду тимчасових пристроїв при проведенні будівельно-монтажних робіт у діючих цехах, перевищення допустимих швидкостей переміщень внутрішньоцехового транспорту і різке його гальмування. Про це слід зробити застережливі написи в цехах і на території підприємства.

2.20. Уся технічна документація на здані в експлуатацію будівлі і споруди (затверджений технічний паспорт, проект, робочі креслення, дані про геологічні умови ділянки забудови, акт прийняття в експлуатацію з документами про характеристики застосованих матеріалів, умови і якість проведення робіт, акти на приховані роботи, а також відомості про відхилення від проекту і недоробки на момент вводу об'єкта в експлуатацію) повинна зберігатися комплектно в архіві підприємства.

2.21. У залежності від розмірів і структури підприємства або організації обов'язки з спостереження за експлуатацією будівель і споруд повинні покладатися або на спеціальну службу - службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства, або на відділ капітального будівництва, будівельну групу, а також на відповідні експлуатаційні служби: відділ головного енергетика, транспортний відділ та ін., які в своїй роботі повинні керуватися Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, передбаченими правилами та нормами технічної експлуатації та цим Положенням.

2.22. Структуру і чисельний склад підрозділів, які здійснюють нагляд за експлуатацією будівель і споруд, розробляє керівник (власник) будівлі (споруди). Рекомендований чисельний склад служби спостереження наведено в додатку 1 до цього Положення.

2.23. Усі виробничі будівлі і споруди підприємства або його частини (прогін, поверх) наказом директора підприємства, якому належить будівля, закріплюються за цехами, відділами та іншими підрозділами (організаціями), які займають зазначені площі. Начальники відповідних підрозділів (цех, відділ тощо) є особами, відповідальними за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель, споруд або окремих приміщень.

2.24. Склад комісії із загального огляду будівель і споруд призначається керівником підприємства чи організації. Очолює комісію керівник підприємства чи організації або його заступник.

2.25. До складу комісії мають увійти особи, які спеціально займаються спостереженням за експлуатацією будівель, представники служб, що відають експлуатацією окремих видів інженерного обладнання будівель (санітарно-технічними пристроями та електроосвітленням), залізничного і транспортного цеху (за наявності залізничного в'їзду в будівлю), а також начальники цехів, майстерень, відділів, що безпосередньо експлуатують будівлю.

2.26. Результати всіх видів оглядів мають бути оформлені актами, в яких зазначаються виявлені дефекти, а також приписами із зазначенням заходів і термінів виконання робіт (додаток 2).

2.27. Робота ремонтно-будівельної служби проводиться разом зі службами головного механіка, головного енергетика та іншими експлуатаційно-ремонтними підрозділами підприємства.

2.28. Начальник житлово-комунального відділу, житлово-експлуатаційної організації або інших адміністративно-господарських відділів підприємства відповідає за збереження житлового і культурно-побутового фонду підприємства і за його своєчасний ремонт разом з наданими ремонтно-будівельними цехами або ділянками в залежності від структури підприємства (організації).

2.29. Благоустрій території підприємства (озеленення, прибирання, поливання тощо), а також ремонт проїздів і тротуарів здійснюються господарськими службами підприємства або іншими ремонтно-будівельними організаціями на договірних засадах.

3.1. Ремонт виробничих будівель і споруд є комплексом технічних заходів, спрямованих на підтримання чи відновлення початкових експлуатаційних якостей як будівлі в цілому, так і її окремих конструкцій.

3.2. Для обліку робіт з обслуговування і поточного ремонту відповідної будівлі (споруди) має вестись технічний журнал, у який вносяться записи про всі виконані роботи із зазначенням виду і місця робіт (додаток 3).

3.3. Відомості, що вміщені в технічному журналі, відображають технічний стан будівлі (споруди) на даний період часу, а також історію його експлуатації. Крім того, частина цих відомостей слугує вихідними даними при складанні дефектних відомостей на ремонтні роботи.

3.4. Згідно з Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, ремонтні роботи для виробничих будівель і споруд усіх галузей поділяються на два види (в залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій):

- поточний ремонт (для нормального та задовільного стану);

- капітальний ремонт (для не придатного до нормальної експлуатації стану будівель (споруд) або окремих конструкцій).

3.5. Ремонти за іншою, більш детальною класифікацією, що застосовується в окремих галузях для деяких споруд (підйомний ремонт, середній ремонт та ін.), повинні відповідати єдиній класифікації:

за періодичності ремонту до 1 року - поточний;

за періодичності ремонту понад 1 рік - капітальний.

3.6. До поточного ремонту виробничих будівель і споруд належать роботи зі систематичного і своєчасного захисту частин будівлі (споруди) та інженерного обладнання від передчасного зношення шляхом проведення запобіжних заходів і усунення дрібних пошкоджень і поломок.

3.7. Примірний перелік робіт з поточного ремонту наведено в додатку 4 до цього Положення.

3.8. Поточний ремонт виробничих будівель і споруд здійснюється за рахунок експлуатаційних витрат підприємства чи організації.

3.9. Роботи з поточного ремонту виконуються регулярно протягом року за графіками, що складаються службою спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства на основі опису загальних, поточних і позачергових їх оглядів, а також за заявками персоналу, що експлуатує об'єкти (начальників цехів, керівників).

3.10. Пошкодження аварійного характеру, що загрожують безпеці працюючого персоналу чи призводять до пошкодження обладнання, сировини і продукції або до зруйнування конструкції будівлі, повинні усуватися негайно.

3.11. До капітального ремонту виробничих будівель і споруд належать такі роботи, в процесі яких проводиться заміна та підсилення зношених конструкцій і деталей будівель і споруд або їх заміна на більш прогресивні і економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості об'єктів, за винятком повної заміни або заміни основних конструкцій, строк служби яких є найбільшим (кам'яні і бетонні фундаменти, всі види стін будівлі, всі види каркасів стін, труби підземних мереж, опори мостів та ін.).

3.12. Примірний перелік робіт з капітального ремонту наведений у додатку 5.

3.13. При капітальному ремонті не допускається змінювати трасу трубопроводу, автомобільної дороги, залізничного шляху, ліній зв'язку чи електросилової лінії без узгодження з відповідними організаціями.

3.14. Приблизна періодичність проведення капітальних ремонтів наведена в додатках 6-8. У конкретних умовах терміни капітального ремонту потрібно уточнювати з урахуванням експлуатаційних навантажень, кліматичних умов та інших факторів.

3.15. Капітальний ремонт виробничих будівель і споруд може бути комплексним, що охоплює будівлю чи споруду в цілому, або вибірковим, що складається з ремонту окремих конструкцій будівлі, споруди або окремого виду інженерного обладнання.

3.16. Вибірковий капітальний ремонт проводиться:

- якщо комплексний ремонт будівлі може викликати серйозні перешкоди в роботі підприємства в цілому чи окремого цеху;

- при великому зношенні окремих конструкцій;

- при економічній недоцільності проведення комплексного капітального ремонту.

3.17. При проведенні вибіркового капітального ремонту слід у першу чергу передбачити ремонт тих конструкцій, від яких залежить нормальний перебіг технологічного процесу (підкранових балок і шляхів, підлоги, виробничого водопроводу, теплопостачання, вентиляційних систем і установок з кондиціювання повітря, виробничої каналізації тощо), а також конструкцій, через вади яких можуть постраждати інші частини будівлі чи споруди (покрівля, водостічна мережа, водопровідно-каналізаційні пристрої та ін.).

3.18. Вибірковий капітальний ремонт виробничих будівель і споруд залежно від умов експлуатації відповідних конструкцій чи видів інженерного обладнання повинен здійснюватися відповідно до ступеня їх зношення.

3.19. Комплексний капітальний ремонт виробничих будівель і споруд у залежності від їх капітальності і умов експлуатації має здійснюватися з додержанням періодичності, наведеної у додатках.

3.20. Проведення чергового комплексного капітального ремонту будівлі (споруди) недоцільне у випадках:

- знесення або перенесення будівлі чи споруди в зв'язку з майбутнім будівництвом на цій ділянці;

- припинення експлуатації підприємства, для потреб якого ця будівля чи споруда побудовані (закінчення запасів корисних копалин та ін.);

- реконструкції будівлі;

- розбирання будівлі внаслідок її старіння.

3.21. При проведенні капітального ремонту не допускається заміна існуючих конструкцій такими, що не відповідають діючим технічним умовам і нормам нового будівництва.

3.22. До робіт з поліпшення благоустрою будівлі належать:

- влаштування у будівлях кімнат для приймання їжі, кімнат гігієни жінок і розширення роздягалень;

- поліпшення електричного освітлення приміщень (включаючи заміну світильників), опалення і вентиляції;

- розширення існуючих санітарних вузлів;

- покриття брукових і щебеневих вимощень асфальтом.

4.1. Усі роботи, передбачені системою планово-запобіжних ремонтів на виробничих будівлях і спорудах, виконуються за річними планами (графіками), що затверджені власниками (керівниками) об'єднань, підприємств чи організацій.

4.2. У річних планах-графіках встановлюються терміни проведення планових технічних оглядів, поточних і капітальних ремонтів з розподілом усіх заходів за місяцями.

4.3. Якщо одночасно з ремонтом ускладнюється або стає неможливим виконання технологічних процесів чи іншої основної діяльності підприємства, плани всіх видів ремонту виробничих будівель і споруд повинні бути пов'язані з планами робіт відповідних виробничих підрозділів підприємства.

4.4. Плани ремонту складаються на основі даних технічних оглядів будівель і споруд, окремих конструкцій і видів інженерного обладнання.

4.5. План капітального ремонту складається підприємствами і організаціями в грошовому еквіваленті і натуральних показниках і повинен містити:

- затверджений керівником об'єднання, підприємства титульний список об'єктів ремонту;

- перелік основних робіт;

- кошторисну вартість робіт;

- календарні графіки ремонтів;

- потребу в основних матеріалах, будівельних виробах, транспорті, засобах механізації і робітниках.

4.6. Усі об'єкти, які підлягають ремонту, включаються в титульний список поіменно.

4.7. Планування ремонту передбачає можливість цілорічного проведення робіт з метою скорочення термінів усунення дефектів.

4.8. Ремонт будівель і споруд , що обслуговують виробництво сезонного характеру, слід проводити в період найменшого завантаження або цілковитого їх зупинення. Наприклад, для цукрових заводів - у весняно-літній період, для портових будівель річного флоту - взимку, для котельних, теплових електростанцій, будівель компресорних станцій, магістральних газопроводів - у період найменшого їх навантаження.

5.1. Джерелами фінансування робіт із ремонту виробничих будівель і споруд можуть бути валові витрати, амортизаційні відрахування та прибуток підприємств, а також кошти інвесторів.

5.2. Фінансування капітального ремонту, а також розрахунки за виконані роботи підрядними ремонтно-будівельними організаціями здійснюється в установленому порядку.

6.1. Кошторис на проект капітального ремонту (додаток 9) складають на основі зведеного опису робіт (додаток 10), якщо конструкції чи обладнання будівлі в процесі ремонту не змінюються і не підсилюються. Дефектний акт на проведення робіт складають окремо для кожної будівлі (споруди) з виконанням обмірювань у натурі та з наведенням формул розрахунків з кожного виду робіт і з зазначенням приміщення (поверху, прогону, цеху та ін.). До дефектного акту на проведення робіт повинна бути додана коротка пояснювальна записка.

6.2. На всі види ремонту розробляється проектно-кошторисна документація. Проектування здійснюється в одну стадію. У складі проектно-кошторисної документації повинні бути:

- коротка пояснювальна записка, що містить у собі обгрунтування технічних рішень, техніко-економічні показники і міркування щодо організації ремонтних робіт;

- робочі креслення;

- кошторисна документація.

6.3. Для забезпечення високої якості проектів і скорочення термінів проектування розробка проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт складних об'єктів може здійснюватися проектними організаціями на договірних засадах.

6.4. Базисна кошторисна вартість робіт з ремонту визначається з використанням збірників кошторисних норм і розцінок на ремонтно-будівельні роботи, а також прейскурантів та калькуляцій, що встановлені для ремонтно-будівельних робіт.

Вартість робіт, при відсутності одиничних розцінок, визначається з використанням діючих кошторисних норм на будівельно-монтажні роботи.

6.5. Додаткові витрати підрядника на матеріали, вантажні перевезення, електричну та теплову енергію, заробітну плату, експлуатацію машин та механізмів, накладних та інших витрат понад тих, що враховані в базисній кошторисній вартості робіт, визначаються додатковими розрахунками і додаються до вартості ремонтно-будівельних робіт.

6.6. При виявленні в процесі проведення ремонтно-будівельних і спеціальних робіт додаткових обсягів, що не враховані проектом і кошторисом, підрядна організація за участю представників замовника і проектної організації складають акт з переліком додаткових робіт і обгрунтуванням необхідності їх виконання. При збільшенні вартості робіт проти початкової - кошторис перезатвердженої документації.

6.7. До початку складання проектно-кошторисної документації проектна організація проводить технічне обстеження відібраних для ремонту будівель і споруд з метою визначення їх дійсного технічного стану, ступеня зношення основних конструкцій, а також отримання потрібних обмірювальних креслень об'єктів, що не мають певних архівних даних. Натурними обмірами конструктивних елементів і частин будівель чи споруд мають бути встановлені точні розміри основних конструкцій, вузлів та деталей, висоти приміщення, ширини і висоти віконних та дверних отворів тощо.

6.8. Робочі креслення на капітальний ремонт будівель і споруд повинні складатися: при переплануванні, при підсиленні основ, підсиленні чи частковій заміні фундаментів, кріплень при муруванні стін, при заміні чи підсиленні перекриттів, при заміні чи реконструкції покрівлі, при переобладнанні котельної, при газифікації, електрифікації будівлі чи споруди та в інших аналогічних випадках, відповідно до ТУ та АПЗ.

6.9. За підсумками кошторисів наводяться суми, які мають бути повернені в результаті використання чи реалізації матеріалів, одержаних від розбирання конструкцій в процесі проведення ремонтних робіт.

6.10. Перелік і кількість матеріалів, що їх мають одержати від розбирання конструкцій при капітальному ремонті, встановлюється проектно-кошторисним підрозділом підприємства чи проектної організації разом з замовником.

Вартість матеріалів, що їх одержують після розбирання, визначається:

- при використанні їх на ремонтних роботах даного підприємства чи організації - за ціною нових матеріалів, за вирахуванням витрат після приведення матеріалів у придатний стан і вартості транспортування до місця використання;

- при неможливості використання цих матеріалів на ремонтних роботах у даній організації чи підприємстві ціни встановлюються відповідним актом, виходячи з умов їх можливої реалізації.

6.11. На суму вартості повернення матеріалів, указану в кошторисі, зменшується розмір фінансування капітального ремонту.

6.12. Проектні організації, що розробляють проектно-кошторисну документацію, несуть відповідальність перед замовником за якість проектування, правильність визначення кошторисної вартості ремонту і за забезпечення виконання цих робіт у терміни, що встановлені договором.

6.13. Замовник несе відповідальність перед проектною організацією за якість і подання в потрібному обсязі і в установлені строки вихідних матеріалів для проектування.

6.14. Підрядна ремонтно-будівельна організація повинна в місячний термін з моменту одержання проектно-кошторисної документації подати проектній організації через замовника свої заперечення і зауваження.

6.15. Після місячного терміну, якщо таких заперечень і зауважень не надійшло, проектно-кошторисна документація вважається узгодженою з підрядною організацією.

6.16. Замовник, після внесення проектною організацією виправлень, затверджує одержану документацію.

6.17. Після внесення змін проектною організацією замовник в особі керівника підприємства не пізніше 15 днів з дня одержання проектно-кошторисної документації затверджує її і надає підряднику для виконання робіт.

7.1. Для виконання капітального ремонту замовник за власним рішенням може організовувати та проводити тендери (торги) згідно з нормативними актами та методичними вказівками з проведення тендерів на будівництво.

7.2. Роботи з усіх видів ремонту можуть виконувати підрядні будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні організації, підприємства-виробники обладнання та підрозділи підприємства-замовника, якщо вони мають обладнання, досвід та ліцензію на виконання таких робіт.

7.3. При поєднанні ремонтно-будівельних робіт з капітальним ремонтом обладнання, а також при проведенні капітального ремонту будівель та споруд без припинення експлуатації підприємства, цеху або при проведенні робіт в умовах підвищеної небезпеки обов'язково розробляється та узгоджується з усіма учасниками проект проведення робіт за участю субпідрядної організації та замовника.

7.4. При проведенні ремонтних робіт слід керуватися нормативно-технічною документацією з проведення будівельних робіт і правилами прийняття окремих видів робіт при спорудженні будівель і споруд, що діють на час ремонту.

7.5. Ремонтно-будівельні роботи повинні проводитися з додержанням діючих правил техніки безпеки, правил протипожежної охорони і виробничої гігієни.

7.6. Щоденний контроль і нагляд за якістю і строками виконання ремонтних робіт здійснюється силами підприємства.

7.7. У процесі капітального ремонту будівель і споруд службою спостереження проводяться проміжне приймання і огляд прихованих робіт, а також робіт, від якості виконання яких залежить технічний стан будівлі і споруди та їх частин.

7.8. Проміжний огляд призначається також у випадку виявлення деформації у будівлях, які ремонтуються.

7.9. Результати оглядів оформляються актами за участю ремонтно-будівельних служб, проектної організації, ремонтно-будівельної організації, а також осіб, які відповідальні за надійну та безпечну експлуатацію, збереження і своєчасний ремонт закріплених за ними будівель і споруд.

8.1. Об'єкти виробничого призначення після закінчення робіт з капітального ремонту надаються замовником до прийняття. Комісії з остаточного приймання робіт призначаються керівником підприємства чи організації. При прийманні об'єктів в експлуатацію комісії мають керуватися діючими нормами і технічними умовами.

8.2. Приймання в експлуатацію об'єктів виробничого призначення з недоробками, що перешкоджають їх експлуатації і погіршують санітарно-гігієнічні умови та безпеку праці працюючих, заборонене.

8.3. Технічна документація, що надається ремонтно-будівельною організацією при здачі капітально відремонтованих об'єктів, повинна містити у своєму складі:

- проектно-кошторисну документацію (виконавчі креслення, кошториси);

- журнал робіт;

- акти проміжних приймань і оглядів;

- акти приймання прихованих робіт;

- іншу документацію, обов'язкову до подання за ДБН.

8.4. Акти комісії з приймання відремонтованих будівель і споруд мають бути підписані інстанцією, що затвердила проектно-кошторисну документацію.

8.5. Технічна документація з виконаних робіт і акти приймання відремонтованих будівель і споруд зберігаються на підприємстві разом з документами будівництва об'єкта.

9.1. Загальні положення

9.1.1. Служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд ( надалі -служба спостереження) створюється власником або уповноваженим органом (надалі - власник) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення надійності та безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж і запобігання виникненню аварій, і діє на підставі цього Положення.

9.1.2. Відповідно до цілей, зазначених у пункті 9.1.1, служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд розв'язує забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж.

9.1.3. Служба спостереження входить до структури підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб.

9.1.4. Служба спостереження, в залежності від чисельності працюючих, може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, в тому числі - за сумісництвом.

9.1.5. Служба спостереження комплектується спеціалістами, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою до служби спостереження зараховуються у виняткових випадках. Обмеження не поширюються: щодо виробничого стажу - на осіб, які мають спеціальну освіту з питань спостереження, щодо рівня освіти - на осіб, які прийняті на посаду до затвердження цього Типового положення.

9.1.6. З урахуванням специфіки виробництва опрацьовуються та затверджуються власниками Положення про службу спостереження підприємств, установ та організацій.

9.1.7. Служба спостереження створюється в усіх підприємствах, установах, організаціях.

В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з питань спостереження за безпечною та надійною експлуатацією будівель та споруд.

Перевірка знань з питань спостереження за безпечною експлуатацією працівників служби спостереження проводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків та періодично, один раз на три роки.

Служба спостереження має бути підпорядкована безпосередньо керівникові підприємства.

9.1.8. Працівники служби спостереження у своїй діяльності мають керуватися чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з безпечної експлуатації та надійності будівель і споруд і цим Положенням про службу спостереження.

9.1.9. Працівники служби спостереження не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених постановою Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж та цим Положенням.

9.2. Службові обов'язки працівників служби спостереження

9.2.1. Служба спостереження виконує такі основні функції:

9.2.1.1. Проводить експертизу проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об'єктів, розробок нових технологій на відповідність нормативним актам.

9.2.1.2. Складає разом з структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, планування проведення планово-запобіжних ремонтів (підвищення існуючого рівня технічного стану, якщо встановлені норми досягнуті).

9.2.1.3. Організовує:

а) паспортизацію цехів, будівель, дільниць щодо їх відповідності вимогам нормативних документів;

б) підготовку статистичних звітів підприємства з питань спостереження.

9.2.1.4. Бере участь у:

а) розслідуванні нещасних випадків і аварій;

б) роботі комісії з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд підприємства;

в) роботі комісії з введення в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;

г) розробці положень, інструкцій, інших нормативних документів з питань спостереження за безпечною експлуатацією, що діють у межах підприємства.

9.2.1.5. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, в тому числі ергономіки, прогресивних технологій, захисту населення і навколишнього середовища.

9.2.1.6. Розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

9.2.1.7. Готує проекти та розпорядження з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд, загальних для всього підприємства.

9.2.1.8. Контролює:

а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд;

б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд;

в) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування.

9.3. Права працівників служби спостереження

9.3.1. Спеціалісти технічного нагляду мають право:

9.3.1.1. Надавати керівникам підприємств, установ, організацій пропозиції та готувати приписи щодо усунення наявних недоліків.

Припис спеціаліста служби спостереження, у тому числі про зупинення робіт, може скасовувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба спостереження.

9.3.1.2. Представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляданні питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

9.3.1.3. Безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва виключно в разі порушень, які загрожують життю або здоров'ю працюючих.

9.3.1.4 Надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

9.4. Відповідальність працівників служби спостереження

9.4.1. Працівники служби спостереження підприємств, об'єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:

а) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з безпечної та надійної експлуатації будівель та споруд;

б) невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених цим Положенням про службу спостереження та посадовими інструкціями;

в) невірогідність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

Примітка. На підприємствах, де будівлі експлуатуються в агресивному середовищі чи з важким режимом кранових навантажень, а також розміщених на територіях, що підроблюються підземними гірничими виробками, або коли об'єкти розташовані на різних майданчиках, чисельність служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд може бути збільшена.

Примітка. У стовпчик 2 записуються відомості про результати повсякденних спостережень за будівлею (спорудою) та її конструктивними елементами; результати інструментальних вимірів осадок, прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; висновки за результатами періодичних технічних оглядів будівлі (споруди); відомості про випадки суттєвих порушень правил експлуатації та заходи щодо їх запобігання.

1.1. Відновлення планування навколо будівлі.

1.2. Ремонт вимощення навколо будівлі з відновленням до 20 % загальної його площі.

1.3. Заміна окремої цеглини в огородженні зовнішніх приямків навколо підвальних приміщень.

1.4. Встановлення на розчин окремої ослабленої цегли у фундаментних стінах з внутрішнього боку підвальних приміщень.

1.5. Розчищення і зашпарування нещільностей у збірних і монолітних бетонних фундаментних стінах.

1.6. Ремонт лицювання фундаментних стін з боку підвальних приміщень, перекладення не більше 2 % цегляної кладки облицьованих поверхонь.

1.7. Ремонт штукатурки фундаментних стін з боку підвальних приміщень в обсязі не більше 5 % загальної площі оштукатурених фундаментних стін.

2.1. Установлення на розчин окремих ослаблених цеглин, що випали.

2.2. Розшивання розчином дрібних тріщин у цегляних стінах.

2.3. Відновлення захисного шару бетону залізобетонних конструкцій і панелей.

2.4. Розчищення і ретельне зашпарування вертикальних і горизонтальних швів великоблочних і великопанельних стін у місцях підвищеного продування і проникнення атмосферної вологи.

2.5. Ремонт кам'яного облицювання цоколя у обсязі до 10 % загальної площі облицювання.

2.6. Укріплення затискачів, раніше встановлених на дерев'яних стінах.

2.7. Законопачування окремих місць у рубаних стінах.

2.8. Установлення захисних кутиків на цегляних і бетонних колонах.

3.1. Укріплення існуючих перегородок встановленням йоржів, клинів та ін.

3.2. Закладання отворів і просвітів верхньої частини перегородок при їхньому осіданні, а також у місцях прилягання до стін.

3.3. Установлення на розчині окремих послаблених цеглин у перегородках.

3.4. Заміна окремих порваних сіток у дерев'яно-сітчастих перегородках.

3.5. З'єднання чистих дощатих перегородок.

3.6. Заміна розбитого скла в заскленій частині перегородок.

4.1. Підсилення стропильних ніг нашиванням обрізками дощок чи інших додаткових кріплень.

4.2. Установлення додаткових болтів і скоб у місцях послаблених з'єднань, стиків тощо.

4.3. Дрібний ремонт дерев'яних ферм покриття (підтягання болтів).

4.4. Відновлення захисного шару в місцях оголення арматури залізобетонних конструкцій (ферм, балок, плит покриття).

4.5. Дрібний ремонт пристроїв закривання і відкривання світлових ліхтарів.

4.6. Антисептичний і протипожежний захист дерев'яних конструкцій.

4.7. Ремонт слухових вікон.

4.8. Відновлення або ремонт виходів на дах.

4.9. Закріплення фальців і обтискання гребенів у сталевій покрівлі з промащенням гребенів і свищів замазкою.

4.10. Установлення різного роду латок на сталевій покрівлі.

4.11. Ремонт металевої покрівлі в окремих місцях із заміною до 10 % загальної площі покриття.

4.12. Заміна окремих плиток у черепичній та інших видах покрівлі з окремих плиток.