ЗМІНИ до деяких наказів Міністерства охорони здоровя України

речення третє абзацу двадцять шостого виключити;

речення друге абзацу двадцять дев’ятого викласти в такій редакції:

"Дозволяється застосовувати когортну ізоляцію не більше двох пацієнтів в одній палаті за умови підтвердження ідентичного профілю резистентності до протитуберкульозних препаратів першого та другого ряду за допомогою молекулярно-генетичних методів діагностики туберкульозу.";

у абзаці тридцять третьому слова "таких процедур" замінити словами "проведення аерозольгенеруючих процедур, таких як";

у абзаці сороковому слово "підвищеним" замінити словом "високим";

у абзаці сорок першому слова "місці з посиленою вентиляцією" замінити словами "окремому приміщенні (рекомендовано в приміщенні з негативним тиском)";

абзац сорок другий доповнити новим реченням такого змісту:

"Медичні працівники повинні використовувати респіратори.";

у абзаці сорок четвертому слова "та інших пристроїв знезаражування повітря", "сертифікованих" виключити;

у абзаці сорок п’ятому слова "бактеріальних фільтрів" замінити словами "фільтрів, спеціальних режимів дезінфекції після проведення процедур";

абзац сорок восьмий після слів "його треба виписати" доповнити словами "для продовження лікування";

абзац сорок восьмий доповнити новим реченням такого змісту:

"З цією метою на рівні регіону розробляється та затверджується маршрут пацієнта із захворюванням на туберкульоз.";

абзац п’ятдесят третій після слів "перебування у приміщенні" доповнити словами "поза межами палати";

у пункті 4:

абзац перший викласти в такій редакції:

"4. З огляду на поширення туберкульозної інфекції через інфекційний аерозоль, індивідуальний захист органів дихання має мінімізувати проникнення до дихальних шляхів часточок, що можуть містити інфекційний агент. Це забезпечується використанням респіраторів класу захисту FFP2 і FFP3.";

у абзаці четвертому після слів "контагіозним хворим" доповнити словами "або хворим з підозрою на туберкульоз";

у абзаці п’ятому слово "КІК" замінити словом "ВІК";

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"Для правильного вибору розміру індивідуального респіратора і правильного його надягання перед першим застосуванням необхідно провести якісний або кількісний тест на щільність прилягання респіратора до обличчя ("фіт-тест"). Надалі "фіт-тести" проводяться не рідше одного разу на рік, а також у разі переходу на інший вид респіратора та зміни анатомії обличчя (шрами, косметична хірургія, зміна маси тіла тощо). Під час підбору і користування респіратором не допускається носіння працівником бороди. Методику проведення якісного "фіт-тесту" наведено в додатку 4 до цього Стандарту.";

в абзаці восьмому слова "(медична сестра)" замінити словами "(наприклад, сестра медична стаціонару)";

2) пункт 1 розділу V викласти в такій редакції:

"1. Моніторинг заходів ІК ТБ в ЗОЗ проводиться ВІК постійно, фахівцями територіальних закладів громадського здоров’я відповідно до адміністративно-територіальної належності не рідше одного разу на рік і фахівцями державної установи "Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України" не рідше одного разу на два роки (обласні та Київський міський протитуберкульозні заклади охорони здоров’я).";

3) у додатках до Стандарту:

додатки 2, 3 виключити, у зв’язку з цим додатки 4-6 вважати відповідно додатками 2-4;

додаток 2 викласти в такій редакції:

"

1. Необхідність у зборі мокротиння постійно виникає у закладах, що надають первинну медичну допомогу, стаціонарних відділеннях пульмонологічного профілю і протитуберкульозних закладах. У кожному такому закладі з урахуванням місцевої специфіки має бути розроблено положення (наказ, протокол) про умови і правила збору мокротиння, в якому призначаються відповідальні особи, визначається місце й інженерні вимоги до устаткування, що використовується, регламентується забезпечення витратними матеріалами, визначаються обов’язки персоналу та хворих, детально описується методика якісного та безпечного здійснення збору мокротиння і визначається процедура контролю виконання.

2. Стандартна операційна процедура збору мокротиння:

1) призначається відповідальна особа за збір мокротиння в закладі;

2) збір мокротиння всередині закладу здійснюється у спеціальному приміщенні (пункт збору мокротиння). Приміщення необхідно розділити скляною перегородкою (або облаштувати вікно в перегородці) на дві частини: для збирання мокротиння та для медичного персоналу, який контролює цей процес. Оптимально збирати мокротиння у спеціальних кабінах, обладнаних механічною вентиляцією, що забезпечує кратність повітрообміну по витяжці не менше 20. Викид повітря, що видаляється, організовується таким чином, щоб уникнути потрапляння інфекційного аерозолю назад в приміщення. У пункті збору мокротиння обов’язково встановлюється екранований та відкритий УФ-опромінювачі;

3) за неможливості облаштувати приміщення для збору мокротиння відповідно до зазначених вимог альтернативою є збір мокротиння на відкритому повітрі. Такий варіант є також найбільш доцільним, якщо збір мокротиння не є рутинною діагностичною процедурою в закладі (наприклад, спеціалізовані амбулаторні та стаціонарні заклади іншого, ніж пульмонологічний, профілю);

4) всі процедури, пов’язані з індукуванням кашлю, слід проводити у спеціальних кабінах або відведених для цього приміщеннях із негативним тиском. Пацієнти повинні залишатися в кабінах або приміщеннях до припинення виділення мокротиння і кашлю. Входити до кабіни або приміщення персоналу та іншим хворим дозволяється лише після завершення знезараження контамінованого повітря шляхом бактерицидного УФ-опромінення при роботі відкритого УФ опромінювача;

5) якщо пацієнт збирає мокротиння вдома, відповідальна особа має пояснити всі ризики цієї процедури та рекомендувати, щоб збір мокротиння проходив на відкритому повітрі або в окремому приміщенні перед відкритим вікном, без присутності інших людей;

6) у разі якщо мокротиння необхідно зібрати у пацієнта, який перебуває у тяжкому стані, треба попросити людей, не задіяних у процесі, вийти з приміщення. Збір мокротиння проводити за ввімкненого УФ-випромінювача екранованого типу при закритих дверях. Після збору мокротиння необхідно провітрити приміщення. Медичний працівник під час збору мокротиння повинен надягати респіратор класу захисту FFP3, халат захисний (за необхідності) та медичні рукавички;

7) якщо збір мокротиння проводиться в кімнаті збору мокротиння, медичному працівникові слід вийти з кабінету, де пацієнт відкашлює мокроту, і спостерігати за пацієнтом через скляну частину дверей.

".

відмітку додатка 3 викласти в такій редакції:

"

";

додаток 4 викласти в такій редакції:

"

".

7. У Заходах та Засобах щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2020 року № 1777, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1110/35393:

1) у розділі І:

у пункті 4:

абзац третій викласти в такій редакції:

"аерозольгенеруючі процедури - процедури, при проведенні яких може утворюватися велика кількість дрібних часточок, які містять патогени, що збільшує ймовірність інфікування через контакт цих дрібних часточок із слизовими оболонками або шляхом їх вдиханням. До аерозольгенеруючих процедур відносяться такі процедури/маніпуляції, але не обмежуються ними: інтубація та екстубація трахеї, трахеотомія, трахеостомія та догляд за трахеостомою, аспіраційна санація трахео-бронхіального дерева, забір мокротиння, індукція мокротиння з використанням небулайзера та сольового розчину, бронхоскопія, мануальна штучна вентиляція легень з використанням самороздувного дихального мішка типу АМБУ, неінвазивна вентиляція легень з використанням режимів BiPAP, CPAP, високочастотна осциляторна вентиляція (HFOV), високопоточна назальна оксигенація (HFNO), інгаляційне введення ліків, дослідження функцій дихання, аутопсія та інші клінічні, хірургічні і лабораторні процедури, які можуть призводити до утворення дрібнодисперсного аерозолю (наприклад, використання операційної кісткової пилки, центрифуги, гастроскопу, аспіраційного обладнання);"

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"алогенна трансплантація (алотрансплантація) - вид трансплантації, при якому пересаджують орган чи тканину від однієї особи (донор) до іншої генетично відмінної особи (реципієнт) того самого виду;";

після абзацу четвертого доповнити абзацом п’ятим в такій редакції:

"антимікробна хіміопрофілактика (далі - хіміопрофілактика) - це практика використання антимікробних препаратів (антибактеріальні, противірусні, антипротозойні та протигрибкові препарати) з метою попередження розвитку інфекційного захворювання після контакту із інфекційним агентом, серед певних категорій населення протягом визначеного періоду часу, у випадку асимптоматичної чи повільної латентної інфекції, у разі подорожі до/з країн, в яких є високий ризик інфікування, перед проведенням оперативного втручання для запобігання розвитку інфекції області хірургічного втручання;".

У зв’язку з цим абзаци п’ятий-тридцять дев’ятий вважати відповідно абзацами шостим-сороковим;

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"віспа мавп - рідкісне вірусне зоонозне природно-осередкове захворювання, що поширене у Центральній та Західній Африці та спричинюється вірусами родини поксвірусів, і за своїми клінічними проявами має подібність до натуральної віспи;";

у абзаці одинадцятому слово "епілептичні" замінити словом "судомні";

абзац п’ятнадцятий викласти в такій редакції:

"колонізація інфекційними агентами (мікроорганізмами) - наявність мікроорганізмів на частинах тіла або всередині організму (шкіра, ротова та носова порожнина, шлунково-кишковий тракт, дихальні шляхи) людини без клінічних проявів захворювання;";

абзац двадцять третій викласти в такій редакції:

"респіраторна терапія - комплекс заходів, які спрямовані на підтримку та відновлення вентиляції і газообміну в легенях;";

абзац двадцять сьомий викласти в такій редакції:

"хвороба Крейтцфельда-Якоба (далі - ХКЯ), також відома як підгостра спонгіоформна енцефалопатія - фатальне прогресуюче нейродегенеративне захворювання, що викликане специфічним інфекційним білковим агентом (пріоном);

абзац двадцять дев’ятий виключити. У зв’язку з цим абзаци тридцятий - сороковий вважати відповідно абзацами двадцять дев’ятим - тридцять дев’ятим;

абзац тридцять перший викласти в такій редакції:

"ВІК - відділ з інфекційного контролю;";

абзац тридцять сьомий викласти в такій редакції:

"СОП - стандартна операційна процедура;";

2) у розділі ІІ:

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4. Інфекційна хвороба - найвищий ступінь вираженості інфекційного процесу, що виник, як результат складної взаємодії між макроорганізмом, інфекційним агентом (мікроорганізмом), навколишнім середовищем та проявляється переважанням патологічних реакцій над пристосувальними з поєднаним порушенням гомеостазу. Характеристики інфекційного агента, які впливають на розвиток інфекційного захворювання: патогенність, вірулентність та антигенність, а також інфікуюча доза, шляхи інфікування. Спектр можливих результатів після взаємодії потенційного хазяїна та інфекційного агенту варіює від безсимптомного захворювання до тяжкої хвороби із летальним наслідком. Деякі особи схильні до тимчасової або хронічної колонізації (носійства), але не хворіють, інші ж можуть захворіти після багатьох років колонізації інфекційним агентом. Чинниками, які підвищують сприйнятливість організму до інфекцій, є: літній вік, відмова від вакцинації, деякі захворювання (ВІЛ/СНІД, онкологічні хвороби, цукровий діабет, вроджені імунодефіцити), стан після трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин, вживання певних груп лікарських засобів (антимікробні препарати, кортикостероїди, протипухлинні та імуномодулюючі препарати, засоби, що знижують кислотність шлунку), опромінення. Такі медичні пристрої як сечові катетери, ендотрахеальні та трахеостомічні трубки, імплантовані кардіовертери-дефібрилятори, ендопротези, металоконструкції, периферійні та центральні венозні і артеріальні катетери полегшують виникнення ІПНМД та можуть бути джерелом утворення біоплівок, які сприяють колонізації і здатні захищати мікроорганізми від проникнення антимікробних засобів.";

друге речення пункту 8 викласти в такій редакції:

"ЗІЗ, навіть при правильному використанні, можуть відігравати роль в процесі інфікування пацієнтів (опосередковане інфікування).";

пункт 9 викласти в такій редакції:

"9. Інфікування крапельним шляхом, фізично, є формою контактного інфікування і деякі інфекційні агенти, які передаються крапельним шляхом, також можуть передаватися шляхом прямого або опосередкованого контакту. Однак, на відміну від контактного інфікування, контаміновані інфекційним агентом краплі з дихальних шляхів інфікують потенційного хазяїна лише у випадку потрапляння на сприйнятливі слизові оболонки. При цьому відстань між особами має бути незначною, а убезпечитися можна шляхом захисту обличчя. Хворий генерує респіраторні краплі під час кашлю, чхання та розмови або під час таких процедур як ендотрахеальна інтубація, відсмоктування слизу, індукція кашлю за допомогою фізіотерапевтичних методів та під час серцево-легеневої реанімації. Дослідження показали, що слизові оболонки носа і кон’юнктива (рідше слизова ротової порожнини) - основні вхідні ворота для вірусів респіраторної групи. Максимальна відстань між людьми, яка достатня для передавання інфекційного агента через краплі не визначена. Вона залежить від швидкості і механізму виходу крапель, їхньої щільності, наявності перешкод, чинників навколишнього середовища, таких як температура, вологість, напрям та сила руху повітря, інсоляція, здатність патогену підтримувати свою вірулентність на відстані. В приміщеннях рекомендовано надягати ЗІЗ обличчя до входу в палату пацієнта, особливо коли існує ймовірність інфікування високовірулентним інфекційним агентом.";

3) у розділі ІІІ:

перше речення абзацу другого пункту 3 викласти в такій редакції:

"Профілактика інфікування має засновуватися на використанні контактних заходів захисту при контактах з пацієнтами з діареєю, точній ідентифікації хворих, контактних осіб, та носіїв інфекційних агентів, заходах з охорони внутрішнього середовища ЗОЗ або ЗСЗ (наприклад, ретельне прибирання кімнат/палат) і постійній гігієні рук.";

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4. Незважаючи на те, що назва деяких МРМО говорить про резистентність лише до одного препарату (наприклад, МРЗС або ВРЕ), такі мікроорганізми зазвичай стійкі практично до всіх доступних АМП (ця особливість і визначає важливість таких мікроорганізмів для госпітальної епідеміології). До групи МРМО, які мають особливе значення для госпітальної епідеміології, відносяться:

1) інфекційні агенти надзвичайного рівня загрози: карбапенем-резистентний Acinetobacter, Candida auris, Clostridioides difficile, карбапенем-резистентні Enterobacteriaceae, антибіотикорезистентна Neisseria gonorrhoeae;

2) інфекційні агенти високого рівня загрози: антибіотикорезистентний Campylobacter, резистентна до протигрибкових лікарських засобів Candida, Enterobacteriaceae продуценти бета-лактамаз розширеного спектру (далі - ПБЛРС), ванкоміцин-резистентні Enterococci, мультирезистентна Pseudomonas aeruginosa, мультирезистентна нетифоїдна Salmonella, антибіотикорезистентна Salmonella серотип Typhi, антибіотикорезистентна Shigella, метицилін-резистентний (MRSA), помірно чутливий до ванкоміцину (ПЧВЗС) та ванкоміцин-резистентний (ВРЗС) Staphylococcus aureus, мультирезистентний Streptococcus pneumoniae (МРСП), антибіотикорезистентна M. tuberculosis;

3) інфекційні агенти, що розглядаються, як можливі загрози: еритроміцин-резистентний Streptococcus групи A, кліндаміцин- резистентний Streptococcus групи B;

4) інфекційні агенти, ризик яких для госпітальної епідеміології досліджується: азол-резистентний Aspergillus fumigatus, антибіотикорезистентна Mycoplasma genitalium, антибіотикорезистентна Bordetella pertussis.";

пункт 11 викласти в такій редакції:

"11. Пріонні захворювання у тварин включають скрепі у овець і кіз, губчасту енцефалопатію великої рогатої худоби ("коров’ячий сказ", далі - КГЕ) і хронічну хворобу виснаження у оленів і лосів. Перший випадок КГЕ серед великої рогатої худоби у Великій Британії був пов’язаний зі споживанням інфікованого корму у вигляді м’ясо-кісткового борошна, який був виготовлений з туш інфікованих тварин.";

пункт 22 викласти в такій редакції:

"22. До вірусних геморагічних гарячок (далі - ВГГ), що становлять найбільшу епідемічну небезпеку належать:

1) гарячки, що викликані вірусами Ебола та Марбург (Filoviridae);

2) гарячка Ласса (Arenaviridae);

3) гарячка долини Ріфт та Крим-Конго (Bunyaviridae);

4) гарячка денге та жовта гарячка (Flaviviridae).";

номер пункту 20, який слідує за пунктом 22, замінити на 23, у зв’язку з цим пункти 23-24 вважати відповідно пунктами 24-25;

4) у розділі IV:

третє, четверте речення пункту 10 викласти в такій редакції:

"Крім того, серед госпіталізованих немовлят та дітей молодшого віку відзначається висока частота розвитку інфекційних хвороб, не характерних для загальної популяції, що пояснюється відсутністю набутого імунітету до цих інфекцій (внаслідок природньо перенесеної хвороби чи після вакцинації). Це призводить до розповсюдження інфекційних хвороб з крапельним шляхом інфікування серед пацієнтів педіатричних стаціонарів, особливо в період сезонних епідемій (наприклад, кашлюк, респіраторні вірусні інфекції, в тому числі викликані РСВ, вірусами грипу, парагрипу, метапневмовірусом, аденовірусом, вірусом кору, вірусом вітряної віспи, ротавірусом).";

пункт 22 викласти в такій редакції:

"22. Інфекційні хвороби, щодо яких мають бути впроваджені заходи ПІІК в ЗСЗ, включають:

1) туберкульоз;

2) короста;

3) респіраторні вірусні інфекції;

4) грип;

5) менінгококова інфекція;

4) захворювання, що передаються через кров (наприклад, ВІЛ-інфекція, гепатити В і С, сифіліс);

5) кишкові інфекції (наприклад, гепатит А, норовірусна і ротавірусні інфекції).

Крім того, слід проводити скринінг (анкетування) щодо туберкульозу серед пацієнтів ЗСЗ та заохочувати їх до проведення вакцинації.";

пункт 28 викласти в такій редакції:

"28. Потенційна небезпека передавання інфекційних агентів через біологічні препарати (кров, органи і тканини) є можливою, незважаючи на скринінг донорів.

Основні інфекції, стосовно яких має бути настороженість:

1) ВІЛ;

2) вірусні гепатити В і С;

3) цитомегаловірусна інфекція та Ебштейна-Барр-вірусна інфекція;

4) сифіліс;

5) туберкульоз (особливо при трансплантації легень);

6) токсоплазмоз (особливо при трансплантації серця);

7) лихоманка Західного Нілу;

8) стронгілоїдоз;

9) кокциоїдомікоз;

10) пріонові інфекційні хвороби (ХКЯ);

11) інфекційні хвороби, викликані бактеріями роду Clostridium;

12) малярія;

13) бабезіоз;

14) хвороба Шагаса (Trypanosma cruzi);

15) лімфоцитарний хоріоменінгіт;

16) сказ.

Крім того, при розробці заходів з ПІІК слід приділити увагу оцінці пацієнтів, як потенційних джерел інфекції (активація ендогенної мікрофлори).";

5) пункт 5 розділу VI викласти в такій редакції:

"5. В підрозділах ЗОЗ/ЗСЗ, де співробітники не мають достатнього досвіду проведення серцево-легеневої реанімації або не можуть ефективно та безпечно проводити штучне дихання варто проводити лише компресії грудної клітини да дефібриляцію. Вентиляція методом рот-в-рот та використання кишенькової плівки-клапана не відповідає вимогам інфекційної безпеки.

В підрозділах ЗОЗ/ЗСЗ, де співробітники мають достатній досвід проведення серцево-легеневої реанімації варто проводити вентиляцію легень з допомогою лицевої маски з клапаном та дихального мішка типу АМБУ дворучним способом якомога коротший термін часу з наступною якнайшвидшою інтубацією трахеї.";

6) пункт 9 розділу Х викласти в такій редакції:

"9. Противірусні лікарські засоби не рекомендовано використовувати рутинно з метою хіміо-профілактики поза межами локальних спалахів захворюваності на грип. Хіміопрофілактика грипу з використанням озельтамівіру (перорально) та занамівіру (інгаляційно) показана для таких груп:

1) дорослі та діти, віком три і більше місяців на тривалість періоду підвищеної захворюваності на грип у випадку наявності захворювань, при яких існує високий ризик виникнення ускладнень і тяжкого перебігу грипу, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Календаря профілактичних щеплень в Україні , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україні 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897 (зі змінами) (далі - високий ризик розвитку ускладнень), та у разі, якщо вакцинація є протипоказаною, недоступною для цих осіб або передбачається її низька ефективність;

2) дорослі та діти віком три і більше місяців на тривалість періоду підвищеної захворюваності на грип у випадку наявності високого ризику розвитку ускладнень та у разі, якщо вакцинація є показаною для цих осіб або передбачається її висока ефективність, але вона не була вчасно проведена (короткотривала хіміопрофілактика у поєднанні з належним введенням інактивованої вакцини від грипу);

3) невакциновані дорослі, в тому числі медичні працівники, та діти віком три і більше місяців на тривалість періоду підвищеної захворюваності на грип, в разі наявності у них постійного тісного контакту з особами, які мають високий ризик розвитку ускладнень та мають протипоказання до вакцинації або вона недоступна і ці особи не можуть приймати противірусні препарати з метою хіміопрофілактики (короткотривала хіміопрофілактика);

4) дорослі та діти віком три і більше місяців на тривалість періоду підвищеної захворюваності на грип у випадку наявності високого ризику розвитку ускладнень та у разі, якщо вакцинація є протипоказаною, недоступною для цих осіб або передбачається її низька ефективність (передкон-тактна хіміопрофілактика);

5) дорослі та діти віком три і більше місяців, які мають високий ризик розвитку ускладнень і не мають симптомів захворювання після контакту з хворим на грип в родині, та у разі, якщо вакцинація є протипоказаною, недоступною для цих осіб або передбачається її низька ефективність (пост-контактна хіміопрофілактика);

6) дорослі та діти віком три і більше місяців, після контакту з хворими на грип, які не були вакциновані, та мають постійний тісний контакт в родині з особами, які мають високий ризик розвитку ускладнень (постконтактна хіміопрофілактика у поєднанні з належним введенням інактивованої вакцини від грипу).

Необхідно невідкладно провести лабораторне підтвердження грипу у пацієнтів, які отримували засоби для передконтактної/постконтактної профілактики та мають симптоми, для підтвердження діагнозу. Якщо діагноз підтверджено, слід призначити противірусні препарати з різним профілем ризику розвитку стійкості у терапевтичних дозах, якщо це не протипоказано.

Постконтактну профілактику необхідно почати не пізніше ніж через 48 годин після контакту з хворим на грип. Повна терапевтична доза противірусного лікарського засобу має бути надана пацієнтові за умови появи симптомів і показів до етіотропного лікування.

У випадках якщо пацієнт, визначений підпунктами 1-6 цього пункту, перебуває поза межами території, на якій триває спалах грипу, постконтактну хіміопрофілактику слід проводити протягом семи днів після останнього тісного контакту з хворим.

У пацієнтів, які перебувають постійно у ЗСЗ, хіміопрофілактику грипу необхідно проводити мінімум протягом 14 днів та закінчувати не раніше ніж через сім днів після початку симптомів у пацієнта, який захворів останнім.

Противірусна хіміопрофілактика має проводитись якнайшвидше всім пацієнтам, які мали контакт з хворим на грип під час перебування в ЗОЗ/ЗСЗ, навіть за відсутності клінічних ознак чи лабораторно підтвердженого грипу, незалежно від наявності/відсутності вакцинації від грипу, якщо немає протипоказань до її проведення.

Працівникам ЗОЗ/ЗСЗ, які отримали вакцинацію від грипу в період спалаху грипу, проводиться противірусна хіміопрофілактика протягом 14 днів після вакцинації.";

7) у розділі ХІ:

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6. До стандартних заходів захисту відносяться:

1) гігієна рук;

2) використання рукавичок в залежності від методів проведення догляду;

3) використання ХЗІА в залежності від методів проведення догляду;

4) респіраторна гігієна і етикет кашлю, використання масок в залежності від методів прове-дення догляду;

5) використання захисних окулярів або щитків в залежності від методів проведення догляду;

6) безпека при виконанні ін’єкцій;

7) використання чистого і безпечного обладнання та інструментарію для проведення догляду;

8) безпечне поводження з медичними відходами;

9) очищення та дезінфекція приміщень;

10) використання чистої і безпечної білизни.";

пункт 15 викласти в такій редакції:

"15. Для безпечного проведення ін’єкцій слід дотримуватися таких правил:

1) для виконання кожної окремої ін’єкції варто підготувати всі необхідні лікарські засоби та витратні матеріали у чистій зоні використовуючи асептичну техніку;

2) перед проколюванням необхідно протерти корок флакону серветкою, змоченою спиртовмісним антисептиком;

3) для виконання кожної окремої ін’єкції слід використовувати окрему одноразову стерильну голку та шприц (одна голка та один шприц для одного пацієнта), в тому числі ручки-ін’єктори з інсуліном чи адреналіном;

4) до та під час виконання ін’єкції уникати забруднення голки, шприца та лікарського засобу, а в разі забруднення негайно припинити процедуру;

5) за можливості, використовувати індивідуальну ємність (флакон, ампулу) з лікарським засобом для кожного окремого пацієнта;

6) отримання лікарського засобу з первинної упаковки (флакон, ампула) для одноразового чи багаторазового застосування має здійснюватися за допомогою нової голки та шприца, навіть за необхідності отримання додаткових доз препарату для одного пацієнта;

7) заборонено набирати дозу лікарського засобу з залишків кількох первинних упаковок (флакон, ампула), які залишились від попереднього пацієнта;

8) дотримуватися правил асептики протягом всієї процедури.";

в підпункті 6 пункту 26 число "V" замінити числом "VІІІ";

8) пункт 6 розділу ХІІ викласти в такій редакції:

"6. Ксенотрансплантація потребує використання суворої ізоляції у ПЗІП у випадку появи у реципієнта тяжкого інфекційного захворювання або виявлення у нього нового рекомбінантного мікроорганізму.

Інші види трансплантації не потребують рутинного використання ПЗІП.";

9) по тексту Заходів:

слово "в-лактамаз" замінити словом "бета-лактамаз";

10) по тексту Заходів та у додатках 1, 3, 4, 7, 8 до них слово "КІК" замінити словом "ВІК";

11) у додатках до цих Заходів:

у позиції двісті дев’ять графи "Інфекційна хвороба/стан" таблиці "Вид і тривалість заходів захисту, що слід використовувати при окремих інфекційних хворобах та станах" додатку 1 слово "Rotavirus" замінити словом "Гастроентерити";

додаток 5 викласти у такій редакції:

"

Підходи одягання і зняття ЗІЗ

див. зображення

див. зображення

див. зображення

".

8. У розділі VII Порядку проведення епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та синдромом вродженої краснухи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 квітня 2019 року № 954, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2019 року за № 519/33490:

1) пункт 17 виключити. У зв’язку з цим пункти 18-23 вважати відповідно пунктами 17-22;

2) пункт 18 виключити. У зв’язку з цим пункти 19-22 вважати відповідно пунктами 18-21.

9. У пункті 14 Переліку необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року № 280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за № 640/6928:

1) в позиції "Адміністрація" графу 12 "мазок з горла та носа на наявність патогенного стафілококу" викласти в такій редакції:

"При проведенні попереднього медогляду";

2) в позиції "Медичні працівники (лікарі, середній та молодший медичний персонал)" графу 12 "мазок з горла та носа на наявність патогенного стафілококу" викласти в такій редакції:

"При проведенні попереднього медогляду";

3) в позиції "Технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень" графу 12 "мазок з горла та носа на наявність патогенного стафілококу" викласти в такій редакції:

"При проведенні попереднього медогляду".