ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров’я України
03 серпня 2021 року № 1614
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 жовтня 2021 р.
за № 1320/36942
ПОРЯДОК
впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає порядок організації профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу у стаціонарних умовах (далі - ЗОЗ).
2. Цей Порядок є обов’язковим для ЗОЗ незалежно від форми власності та їх відомчого підпорядкування.
3. Відповідальними за виконання цього Порядку у ЗОЗ є його керівник, а у структурних підрозділах ЗОЗ - керівники структурних підрозділів та керівник відділу з інфекційного контролю.
4. У цьому Порядку терміни та умовні скорочення вживаються у такому значенні:
EUCAST - Європейський комітет з визначення чутливості до антимікробних препаратів;
інфекційні хвороби, пов’язані із наданням медичної допомоги - хвороби, що виникають у пацієнта під час догляду. Інфекційні захворювання, що наявні або знаходяться в інкубаційному періоді на момент госпіталізації або початку лікування, до ІПНМД не відносяться. До ІПНМД належать інфекційні захворювання, які набуті в ЗОЗ, але клінічно проявилися після закінчення лікування, у разі достовірно доведеного зв’язку із проведеними лікувальними або діагностичними заходами. Окремою групою ІПНМД є інфекційні захворювання серед працівників, що надбані безпосередньо під час виконання професійних обов’язків;
інфекційний контроль - комплекс організаційних, профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення та розповсюдження ІПНМД, що базується на результатах епідеміологічного нагляду;
стандартна операційна процедура - набір покрокових інструкцій, що складаються в організації з метою допомогти працівникам виконувати рутинні операції найбільш ефективним чином;
АМР - антимікробна резистентність;
ВІЛ - вірус імунодефіциту людини;
ВІК - відділ з інфекційного контролю;
ІПНМД - інфекційні хвороби, пов’язані з надання медичної допомоги;
МАМР - множинна резистентність мікроорганізмів до антимікробних препаратів;
ММС - мультимодальна стратегія або комплексний спосіб досягнення змін у системі, мікрокліматі колективу та його поведінці, що підтримує прогрес в профілактиці інфекцій та інфекційному контролі в ЗОЗ та в результаті приносить позитивні зміни як для пацієнтів, так і для працівників ЗОЗ;
ПІІК - профілактика інфекцій та інфекційний контроль;
СОП - стандартна операційна процедура.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених в Законах України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про захист населення від інфекційних хвороб" та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
5. Запровадження ПІІК в ЗОЗ відіграє вирішальну роль не тільки в профілактиці ІПНМД, а й у забезпеченні готовності і реагуванні при критичних ситуаціях, що пов’язані із розповсюдженням інфекційних захворювань.
Цим Порядком встановлюється комплексний підхід до впровадження ПІІК в ЗОЗ.
6. Основоположними принципами ПІІК є:
1) основа профілактики розповсюдження ІПНМД та АМР - безпечна практика надання медичної допомоги в безпечних умовах;
2) більшість видів ІПНМД можна попередити шляхом проведення тривалих та стійких, затратоефективних утручань;
3) ПІІК в ЗОЗ має вирішальне значення для зведення до мінімуму передавання збудників інфекційних хвороб, а також для забезпечення готовності та попередження спалахів;
4) для ефективного забезпечення ПІІК необхідне впровадження всіх основних компонентів ПІІК;
5) кожен основний компонент ПІІК запроваджується відповідно до місцевих пріоритетів і наявних ресурсів та адаптується до загальнонаціонального рівня і до рівня окремих ЗОЗ;
6) упродовж всіх етапів впровадження ПІІК проводиться повсякденна діяльність ЗОЗ.
7. До основних компонентів ПІІК відносяться:
1) план дій з ПІІК;
2) СОП, що базуються на доказовій базі;
3) навчання та підготовка;
4) епідеміологічний нагляд за ІПНМД;
5) моніторинг, оцінка та зворотній зв’язок;
6) режим роботи, штатний розпис та навантаження на ліжко;
7) приміщення, матеріали та обладнання.
Основні компоненти ПІІК впроваджуються із застосуванням ММС щодо кожного з них.
8. ММС має першорядне значення для реалізації ПІІК на практиці та включає:
1) зміни в системі;
2) навчання і підготовку;
3) моніторинг, оцінку та зворотній зв’язок;
4) нагадування та комунікацію;
5) культуру безпеки.
9. Метою ПІІК із застосуванням ММС є вдосконалення надання медичної допомоги і зниження кількості ІПНМД, в тому числі викликаних збудниками з АМР.
10. Застосування ММС забезпечує комплексний підхід до реалізації ПІІК. ММС застосовується від початку розробки заходів з ПІІК. Алгоритм розробки плану дій з ПІІК в ЗОЗ із застосуванням ММС наведено у додатку 1 до цього Порядку.
11. При розгляді компонентів ПІІК із застосуванням ММС враховується наступне:
1) матеріально-технічні та інфраструктурні зміни, які необхідні для полегшення введення в дію заходів з ПІІК (включає в себе розгляд механізмів закупівлі та постачання, доступності води та вивчення ергономічних факторів, що впливають на робочий процес);
2) необхідність в навчанні та підготовці (включає в себе друковані, електронні та усні джерела інформації, інтерактивні тренінги та симуляції біля ліжка хворого);
3) визначення індикаторів (включає моніторинг виконання заходів з ПІІК та вивчення індикаторних показників);
4) визначення типів і методів нагадування на робочому місці (натяки на дії, інформаційні матеріали, прямі втручання та заохочення);
5) пріоритет ПІІК в ЗОЗ (працівники ВІК, керівники закладу та структурних підрозділів є прикладом для наслідування).
12. Розробку заходів та впровадження ПІІК у ЗОЗ здійснює ВІК, який створюється відповідно до Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я та установи/закладу надання соціальних послуг/соціального захисту населення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614.
II. Основні компоненти ПІІК
1. ВІК при розробці плану дій з ПІІК розглядає кожен із основних компонентів ПІІК. Кінцевою метою ВІК має стати повне впровадження та всебічна підтримка ПІІК.
2. План дій з ПІІК затверджується в кожному ЗОЗ з метою профілактики ІПНМД та боротьби із АМР. Приклади заходів для впровадження основних компонентів ПІІК наведено у додатку 2 до цього Порядку.
3. При розробці плану дій з ПІІК враховується наступне:
1) план дій розробляється на основі епідеміологічних даних і пріоритетів, що були виявлені після проведення базової оцінки у ЗОЗ, на період не менше одного року;
2) заходи плану дій забезпечуються ресурсами (фінансовими, кадровими та іншими);
3) заходи мають бути чіткими, реалістичними та із визначеними індикаторами виконання, цілями (досягнутим результатом);
4) деякі компоненти ПІІК можуть бути впроваджені та виконані в рамках інших програм ЗОЗ (наприклад, інфекційний контроль в закладах, що надають допомогу хворим на туберкульоз, протидія розповсюдженню ВІЛ/СНІДу, покращення практик гігієни рук);
5) підходи до моніторингу і оцінки, навчання та підготовки;
6) забезпечення зворотного зв’язку;
7) інструменти (протоколи, анкети, тести), які будуть використовуватися для перевірки теоретичних та практичних знань працівників ЗОЗ;
8) для розробки заходів застосовується ММС відповідно до додатку 1 до цього Порядку.
4. СОП з ПІІК розробляються ВІК:
1) із залученням відповідних зацікавлених сторін (наприклад, керівники структурних підрозділів, провідні спеціалісти, старші сестри медичні, менеджери з якості);
2) з використанням даних доказової медицини та адаптуються до місцевих умов ЗОЗ.
5. ВІК в своїй роботі використовує як мінімум наступні СОП з ПІІК:
1) стандартні заходи захисту, відповідно до розділу XI Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2020 року № 1777, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1110/35393 (далі - Заходи);
2) заходи захисту засновані на недопущенні інфікування, відповідно до Заходів;
3) профілактика інфікування під час оперативних втручань;
4) профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку;
5) профілактика вентилятор-асоційованих пневмоній;
6) профілактика катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів;
7) профілактика передавання МАМР;
8) очищення і дезінфекції поверхонь, відповідно до додатку 8 до Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2020 року № 1777, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1110/35393;
9) очищення, дезінфекція і стерилізація (репроцесинг) медичних виробів;
10) раціональне використання антимікробних препаратів;
11) готовність до спалахів інфекційних хвороб та управління ними.
6. Перед введенням в дію нових СОП обов’язково проводиться навчання для працівників із відпрацюванням практичних навичок.
7. Проста форма і доступність СОП для працівників мають вирішальне значення для їх застосування, тому СОП рекомендується розповсюджувати різними способами (електронна пошта, роздруківки, соціальні мережі).
8. Послідовність імплементації СОП, навчання і підготовки, моніторингу, оцінки, зворотного зв’язку та епіднагляду визначається із урахуванням місцевого контексту.
9. Виконання СОП підлягає регулярному моніторингу.
10. Навчання і підготовка з ПІІК проводяться для всіх працівників та включають теоретичні і практичні навчання, симуляції ІПНМД, захворювань викликаних мікроорганізмами з АМР та перевірку знань.
Використовується змішаний підхід до навчання - письмові матеріали, електронне або дистанційне навчання та лекції поєднуються з інтерактивними і практичними заняттями, у тому числі біля ліжка хворого. В ЗОЗ запроваджуються індивідуальні, колективні та колегіальні механізми наставництва, які контролюють та допомагають працівникам підвищувати продуктивність. Рекомендується навчання та наставництво без відриву від роботи - проведення фахівцями з ПІІК тренінгів, майстер-класів або моделювання ситуацій біля ліжка хворого.
11. Виконання функцій координації навчання і підготовки з ПІІК покладається на одного із працівників ВІК (далі - координатор навчання і підготовки з ПІІК). Координатор навчання і підготовки з ПІІК повинен постійно підвищувати свій рівень теоретичних та практичних знань.
12. Розробка навчальних та підготовчих занять включається до плану дій з ПІІК в ЗОЗ.
13. Перед початком навчання і підготовки проводиться оцінка базового рівня знань з ПІІК у працівників ЗОЗ.
У випадку відсутності в ЗОЗ фахівців для проведення оцінки та навчання з ПІІК, розглядається питання залучення зовнішніх консультантів з ПІІК.
14. Плани та програми навчання працівників готуються з урахуванням їх функціональних обо-в’язків з ПІІК:
1) спеціалізоване навчання та підготовка фахівців з ПІІК (лікарі, сестри медичні та інші працівники, які входять до складу ВІК), забезпечення їх безперервного професійного розвитку (включаючи передові технології і практики, наставницькі навики, методики реалізації та підтримки тощо);
2) базове навчання та підготовка із ПІІК для всіх медичних працівників, які беруть участь у наданні медичних послуг та догляді за пацієнтами. Для медичних працівників, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу (наприклад, працівники відділень хірургії) проводяться додаткові (вузьконаправлені) навчання і підготовка з ПІІК;
3) ознайомче навчання із ПІІК для працівників адміністративних та управлінських структурних підрозділів, обслуговуючого персоналу, прибиральників тощо.
15. У ЗОЗ проводиться регулярна (не менше одного разу на рік) оцінка ефективності навчання.
16. Навчання з ПІІК інтегрується у різні кадрові процеси в ЗОЗ (наприклад, під час випробувального терміну медичний працівник проходить навчання та підготовку із ПІІК та складає іспит). ЗОЗ забезпечує навчання для всіх нових співробітників, а також безперервне підвищення обізнаності з ПІІК з врахуванням нових даних для всіх працівників щорічно.
17. Компонент навчання і підготовки з ПІІК у ЗОЗ включає також навчання і підготовку пацієнтів та їхніх родичів (першочергово правильний догляд за хворими із особливими потребами), відповідні заходи відображаються у плані дій з ПІІК в ЗОЗ.
18. Епідеміологічний нагляд за ІПНМД у ЗОЗ проводиться з метою виявлення найбільш розповсюджених ІПНМД та реєстрації їх спалахів, включаючи викликані мікроорганізмами з АМР, відповідно до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614.
19. Мікробіологічна лабораторія із можливістю визначення АМР, в якій впроваджено методику EUCAST, є невід’ємною частиною епідеміологічного нагляду за ІПНМД.
20. Показники розповсюдженості ІПНМД та мікроорганізмів з АМР в ЗОЗ, що отримані шляхом епідеміологічного нагляду, використовуються для:
1) управління стратегіями і пріоритетами ПІІК, а також оцінки ефективності і результативності вжитих заходів;
2) порівняльного аналізу з метою оцінки тенденцій розповсюдженості ІПНМД та мікроорганізмів з АМР в часі;
3) виявлення важливих епідеміологічних тенденцій або спалахів для забезпечення прийняття консолідованих рішень та дій в сфері громадського здоров’я.
21. Питання епідеміологічного нагляду за ІПНМД розглядаються під час розробки плану дій з ПІІК. Проведення епідеміологічного нагляду за всіма видами ІПНМД є необов’язковим, за виключенням катетер-асоційованих інфекцій кровотоку (далі - КАІК), катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів, вентилятор-асоційованих пневмоній та інфекцій області хірургічного втручання (далі - ІОХВ).
22. ВІК визначає на які ІПНМД буде направлений епідеміологічний нагляд, враховуючи місцеві особливості, та використовує Критерії, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації, затверджені наказом МОЗ України від 28 грудня 2015 року № 905, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 12 березня 2016 року за № 379/28509.
23. Додатковими рекомендованими інфекційними захворюваннями (окрім девайс-асоційованих ІПНМД та ІОХВ) для епідеміологічного нагляду можуть бути:
1) пріоритетні місцеві інфекційні хвороби, що здатні спричинити спалах (наприклад, норовіруси, ротавіруси, вірус грипу, туберкульоз, тяжкий гострий респіраторний синдром);
2) інфекційні хвороби серед сприятливих груп населення (наприклад, новонароджені, хворі відділень інтенсивної терапії, пацієнти з опіками, ВІЛ-інфіковані);
3) інфекційні хвороби, що пов’язані із професійною медичною діяльністю (наприклад, гепатити В і С, ВІЛ, туберкульоз, грип, кір, кашлюк).
24. Заходи з проведення епідеміологічного нагляду за ІПНМД пов’язані із оцінкою безпеки та якості надання медичних послуг пацієнтам і погоджуються із керівництвом ЗОЗ та керівниками цільових клінічних структурних підрозділів. Ці заходи можуть потребувати залучення додаткових ресурсів.
25. Основною метою практики моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку з ПІІК є підтримка досягнутих результатів у ПІІК в ЗОЗ та сприяння покращенню їх в майбутньому, що зменшує ризик розповсюдження ІПНМД та мікроорганізмів з АМР.
Цей основний компонент ПІІК включає оцінку ступеню відповідності стандартам та вимогам, оцінку дій та цілей, які вже досягнуті та оцінку тих аспектів, що потребують покращення.
Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичних працівників є критичним показником, включаючи моніторинг її дотримання.
26. Моніторинг та зворотній зв’язок направлено на залучення зацікавлених сторін, створення партнерських відносин і робочих груп, формування професійних мереж.
27. Реалізація моніторингу, оцінки та зворотного зв’язку з ПІІК в ЗОЗ потребує проходження навчання фахівцями ВІК.
28. Навчання із використанням даних, які отримані шляхом моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку є інструментом в переконанні працівників ЗОЗ щодо існування проблеми та в тому, що вибране рішення було правильним.
29. Питання моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку є невід’ємною частиною процесу впровадження ПІІК та розглядаються на етапі розробки плану дій з ПІІК.
Необхідність у впровадженні моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку виникає після проведення системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ і отримання її результатів.
Практики і процеси, обрані для моніторингу повинні базуватися на результатах оцінювання. Також слід враховувати можливість зворотного зв’язку по обраним видам діяльності та варіанти його здійснення.
Індикатори, які використовуються для моніторингу, визначаються відповідно до практик/процедур, що є пріоритетними у ЗОЗ.
Обрані індикатори, практики, структурні підрозділи і відповідальні особи із чітким зазначенням обов’язків, частоти моніторингу і оцінки, графіку проведення зворотного зв’язку затверджуються керівництвом закладу.
План дій з моніторингу має містити чітко визначені заходи, індикатори їх виконання та інструменти (чек-листи, контрольні списки, форми тощо) для збору даних, які розробляються ВІК відповідно до заходів, визначених планом дій з ПІІК.
30. Моніторинг і оцінка проводиться мінімум по наступним видам діяльності та їх показниках:
1) дотримання правил гігієни рук;
2) постановка та догляд за внутрішньосудинним катетером;
3) постановка та догляд за сечовим катетером;
4) заходи по запобіганню ІОХВ;
5) реалізація заходів безпеки по недопущенню інфікування мікроорганізмами із АМР та висококонтагіозних інфекційних хвороб;
6) якість поточного та генерального прибирань;
7) очищення, дезінфекція і стерилізація (репроцесинг) медичного обладнання та інструментарію;
8) очищення і дезінфекція поверхонь;
9) використання антисептику для рук та рідкого мила;
10) використання антимікробних препаратів.
31. Для отримання зворотного зв’язку від зацікавлених сторін встановлюються механізми зворотного зв’язку (наприклад, наради, зустрічі, обговорення в групах, звіти, інформаційні бюлетені, публікації в журналах тощо), проводяться регулярні зібрання (мінімум раз на рік) для оприлюднення інформації по даним моніторингу з використанням аналізу тенденцій (помісячно, поквартально, по рокам тощо).
В навчанні використовується двонаправлений зворотній зв’язок з метою забезпечення підтримки культури навчання та поліпшення його якості.
32. Режим роботи, штатний розпис та зайнятість ліжка є основним компонентом ПІІК, що включає:
1) зайнятість ліжка в ЗОЗ не повинна перевищувати місткість - один пацієнт на одному ліжку та не менше одного метру між ліжками. У виняткових обставинах, при перевищенні пропускної спроможності ліжка, керівництво ЗОЗ повинно забезпечити залучення додаткових кадрів та достатню відстань між ліжками. Зайнятість ліжка, що перевищує місткість один пацієнт на одному ліжку та не менше одного метру між ліжками, невідповідний рівень укомплектованості медичними працівниками підвищують ризики спалахів ІПНМД та розповсюдження мікроорганізмів з АМР. Переповненість є визнаною проблемою громадського здоров’я, що може призводити до передавання інфекційних хвороб;
2) розгляд питань робочого навантаження, укомплектованості працівниками та зайнятості ліжок має стати частиною першочергових обговорень під час розробки плану дій з ПІІК. При цьому дотримання вимог щодо місткості, робочого навантаження та укомплектованості, штатного розпису працівників мають бути збалансованими із необхідністю надання невідкладної допомоги якомога більшій кількості пацієнтів при надзвичайних ситуаціях;
3) рішення, що стосуються робочого навантаження, укомплектування штатами і розміщення ліжок, приймаються на рівні керівництва ЗОЗ за погодженням з ВІК в частині забезпечення ПІІК. ВІК надає рекомендації з цих питань.
Цей основний компонент впливає на впровадження ПІІК в цілому та на реалізацію інших основних компонентів ПІІК.
33. Діяльність з догляду за хворими повинна проводитися у чистому приміщенні, що полегшує профілактику і контроль за ІПНМД та АМР. Це включає в себе всі елементи інфраструктури і наявність відповідних матеріалів та обладнання (наприклад, рукомийники, антисептики для рук, рідке мило, засоби індивідуального захисту).
Обладнання та засоби для гігієни рук мають бути легко доступні в точці догляду.
34. В ЗОЗ мають бути забезпечені:
1) наявність засобів для гігієни рук відповідно до Інструкції з впровадження покращення гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614;
2) окремі кімнати гігієни для працівників і пацієнтів;
3) безпечне поводження з медичними відходами;
4) очищення та дезінфекція поверхонь;
5) очищення, дезінфекція і стерилізація (репроцесинг) виробів медичного призначення перед повторним використанням.
35. Ремонт та переобладнання приміщень, забезпечення необхідними матеріалами та обладнанням повинні стати частиною першочергових обговорень при розробці плану дій з ПІІК.
Цей основний компонент впливає на впровадження ПІІК в цілому, так як без сприятливого внутрішнього середовища, забезпеченості матеріалами і обладнанням для ПІІК покращення є недосяжними. Виявлення проблем в інфраструктурі і забезпеченні, які перешкоджають впровадженню ПІІК, є завданням ВІК.
36. Рішення, що стосуються приміщень, матеріалів та обладнання, приймаються на рівні керівництва ЗОЗ за погодженням з ВІК в частині забезпечення ПІІК. ВІК надає рекомендації з цих питань.
III. Етапи впровадження ПІІК
1. Підготовчий етап (крок 1) пов’язаний із підготовкою до оцінювання та покращення ПІІК в ЗОЗ.
2. Завдання та необхідні дії для реалізації підготовчого етапу, потенційні бар’єри та рішення для їх подолання наведено у додатку 3 до цього Порядку.
3. Показниками виконання підготовчого етапу (крок 1) є:
1) створено ВІК та призначено його керівника;
2) керівництво ЗОЗ ознайомлено із рекомендаціями по основним компонентам;
3) підготовано сценарії зустрічей керівника ВІК із керівництвом ЗОЗ та основні питання для дискусій;
4) створено список зацікавлених сторін;
5) зібрано попередні дані по впровадженню ПІІК в ЗОЗ;
6) вивчено можливості інтеграції ПІІК із іншими програмами, що вже впроваджені в ЗОЗ;
7) визначено перелік громадських об’єднань, що потенційно можуть допомогти у впровадженні та адвокації ПІІК;
8) проведено серію зустрічей із заінтересованими сторонами, лідерами думки і керівництвом ЗОЗ;
9) отримано погодження керівництва ЗОЗ для впровадження ПІІК;
10) визначено можливості для залучення людських та фінансових ресурсів для розробки, впровадження та підтримки плану дій з ПІІК.
4. Етап базової оцінки (крок 2) проводиться з урахуванням наступного:
1) проведення базової оцінки поточної ситуації із ПІІК в ЗОЗ для виявлення сильних та слабких сторін є важливим для постійного підвищення якості надання медичних послуг;
2) оцінка створює відчуття необхідності змін, що потрібні для покращення ПІІК, із урахуванням поточних ризиків, фактичних потреб і наявних ресурсів;
3) оцінка виявляє сильні сторони та позитивні досягнення задля переконання керівництва ЗОЗ у тому, що прогрес та успіх можливі.
5. Для проведення базової та подальших оцінок ЗОЗ використовується протокол системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ відповідно до додатку 4 до цього Порядку.
6. Завдання та необхідні дії для реалізації етапу базової оцінки (кроку 2), потенційні бар’єри та рішення для їх подолання наведено у додатку 5 до цього Порядку.
7. Показниками виконання етапу базової оцінки (кроку 2) є:
1) працівники ВІК ознайомлені із системою самооцінки ПІІК у ЗОЗ;
2) план проведення оцінювання обговорений із керівництвом ЗОЗ та іншими зацікавленими сторонами, затверджений керівництвом ЗОЗ;
3) визначено працівника ВІК, який буде збирати дані оцінювання та формувати звіт, і терміни проведення оцінювання;
4) зібрано дані по кожному із основних компонентів ПІІК;
5) проаналізовано результати системної самооцінки ПІІК в ЗОЗ;
6) результати оцінювання представлені ВІК;
7) визначено дати проведення наступного оцінювання (не пізніше ніж через 12 місяців);
8) оформлено звіт відповідно до рекомендацій щодо підготовки звіту, наведених у додатку 4 до цього Порядку;
9) звіт представлено керівництву ЗОЗ та іншим зацікавленим сторонам.
8. Розробка та виконання плану дій з ПІІК (крок 3) здійснюється з урахуванням наступного:
1) план дій базується на результатах проведеної системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ та результатах інших проведених оцінок, які вказують на пріоритетні сфери для втручання та сприяють досягненню згоди щодо підходів до зміцнення сильних та нівелювання дії слабких сторін у ПІІК ЗОЗ;
2) використання ММС відповідно до додатку 1 до цього Порядку полегшить розробку плану дій;
3) важливо на початку сконцентруватися на досягненні короткострокових результатів - почати з невеликого, але мислити масштабно (реалістичний пріоритетний план дій, що враховує місцеві особливості, є основною задачею);
4) довгостроковий план дій з ПІІК (наприклад, п’ятирічний) є важливим для загальної оцінки впливу заходів з ПІІК.
9. Завдання та необхідні дії для реалізації етапу розробки та виконання плану дій з ПІІК (крок 3), потенційні бар’єри та рішення для їх подолання наведені у додатку 6 до цього Порядку. Бар’єри і рішення на етапі розробки та виконання плану дій з ПІІК розглядаються по кожному із основних компонентів окремо.
10. Показниками виконання кроку 3 є:
1) розроблено план дій;
2) визначені пріоритетні дії для кожного основного компоненту ПІІК, що планується для впровадження;
3) розглянуті потенційні бар’єри та приклади їх усунення;
4) наявні інструменти і ресурси для підтримки в реалізації заходів з ПІІК;
5) розроблено заходи для кожного основного компоненту ПІІК;
6) план дій затверджено керівництвом ЗОЗ;
7) узгоджено графік проведення моніторингу, оцінки та дати перегляду плану дій з ПІІК.
11. Оцінка впливу (крок 4) є критичним етапом для прийняття рішень, залучення підтримки і внесення змін в щорічний план дій з ПІІК.
12. Метою проведення оцінки впливу є збір даних для виявлення дій, які справили позитивний влив, та заходів і ресурсів, що потрібні додатково для досягнення поставлених задач.
13. Оцінка впливу включає в себе оцінювання проведених заходів і визначення їх ефективності.
14. Для моніторингу і оцінки використовуються інструменти/протоколи, які застосовувались на етапі базової оцінки. Такий підхід допомагає визначити, на яких ділянках досягнуто покращення, а на яких - проблеми залишилися.
15. Завдання та необхідні дії для реалізації етапу оцінки впливу (крок 4) наведено у додатку 7 до цього Порядку.
16. Показниками виконання кроку 4 є:
1) розглянуто результати базової оцінки;
2) розглянуто заходи з ПІІК або план дій з ПІІК в цілому;
3) переглянуто план дій з ПІІК на поточний рік;
4) затверджено графік і строки проведення повторних оцінювань (системної самооцінки з ПІІК або/та інших інструментів);
5) завершено проведення повторних оцінювань;
6) результати повторних оцінювань розглянуто і проведено порівняльний аналіз із базовою оцінкою, сформовано відповідні звіти та представлено їх зацікавленим сторонам;
7) розроблено та затверджено новий план дій з ПІІК із урахуванням виявлених проблем та слабких сторін;
8) затверджено графік проведення наступних моніторингових оцінок (не рідше одного разу на рік).
17. Етап формування культури безпеки (крок 5) включає:
1) визначення набутих покращень та проблем, що залишаються, з урахуванням даних, отриманих на попередньому етапі;
2) регулярний перегляд і покращення ПІІК за допомогою нововведень (проекти, програми, кампанії) з метою інституціювання культури ПІІК в ЗОЗ;
3) підтримку налагодженого на попередніх етапах співробітництва із зацікавленими сторонами;
4) додаткове укомплектування ВІК фахівцями, в разі потреби, проведення їх додаткового навчання для гарантування постійної підтримки ПІІК у ЗОЗ;
5) ВІК постійно бере участь у розбудові та підтримці ПІІК, в тому числі надає консультації, розповсюджує новітні дані в області ПІІК, підтримує культуру безпеки в ЗОЗ;
6) створення циклу аналізу і взаємодії, з метою підтримки переваг ПІІК і забезпечення її впровадження у існуючі практики ЗОЗ для сприяння її стійкості та всеохоплюючому впливу.
18. Завдання та необхідні дії для реалізації етапу формування культури безпеки (крок 5), потенційні бар’єри та рішення для їх подолання наведено у додатку 8 до цього Порядку.
19. Показниками виконання цього етапу є:
1) керівництвом ЗОЗ затверджено п’ятирічний (або на більший строк) план дій з ПІІК;
2) керівництвом ЗОЗ затверджений щорічний графік проведення системної самооцінки з ПІІК;
3) керівник ВІК мінімум один раз на рік проводить зустріч із лідерами думок і чемпіонами, виказує їм подяку та заручається їхньою підтримкою на майбутнє;
4) успіхи, що були досягнені за звітний період, розповсюджено серед усіх зацікавлених сторін;
5) ВІК налагодило на постійній основі співпрацю з громадськими об’єднаннями з питань ПІІК.
Генеральний директор Директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності | І. Руденко |
Додаток 1
до Порядку впровадження профілактики
інфекцій та інфекційного контролю
в закладах охорони здоров’я, які надають
медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 10 розділу І, підпункт 8 пункту 3
розділу ІІ, підпункт 2 пункту 8 розділу ІІІ)
АЛГОРИТМ
розробки плану дій з ПІІК в ЗОЗ із застосуванням ММС
Додаток 2
до Порядку впровадження профілактики
інфекцій та інфекційного контролю
в закладах охорони здоров’я, які надають
медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 2 розділу ІІ)
ПРИКЛАДИ
заходів для впровадження основних компонентів ПІІК
І. Приклади заходів для розробки плану дій з ПІІК
II. Приклади заходів для розробки і впровадження СОП з ПІІК
III. Приклади заходів з навчання і підготовки з ПІІК
IV. Приклади заходів з епідеміологічного нагляду за ІПНМД