III. Таблиця результатів оцінки
| Розділ | Оцінка (балів) |
| План дій / заходи з профілактики інфекцій та інфекційного контролю | |
| СОП з профілактики інфекцій та інфекційного контролю | |
| Навчання і підготовка з профілактики інфекцій та інфекційного контролю | |
| Епіднагляд за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги | |
| Моніторинг, оцінка та зворотній зв'язок | |
| Режим роботи, штатний розпис та навантаження на ліжко | |
| Приміщення, матеріали та обладнання | |
| Мультимодальна стратегія впровадження ПІІК | |
| Компонент інфекційного контролю за туберкульозом (лише для закладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на туберкульоз) | |
| Загальна сума балів | |
IV. Таблиця інтерпретації результатів оцінки
| Загальна сума балів | Рівень профілактики інфекцій та інфекційного контролю |
| 0-200 (0-250*) | Незадовільний |
| 201-400 (251-500*) | Базовий |
| 401-600 (5001-750*) | Середній |
| 601-800 (751-1000*) | Достатній |
__________
* лише для закладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на туберкульоз.
V. Рекомендації щодо підготовки звіту за результатами оцінки
Звіт за результатами системної самооцінки з ПІІК у ЗОЗ має містити таку інформацію:
1) назву закладу та дату проведення оцінки (число, місяць, рік);
2) прізвище, ім’я та по-батькові (за наявності), посади осіб, які проводили оцінку;
3) рівень ПІІК відповідно до таблиці інтерпретації результатів оцінки, наведеної у розділі IV цього додатку, та загальну суму балів відповідно до таблиці результатів оцінки, наведеної у розділі III цього додатку;
4) резюме щодо успішності впровадження основних компонентів ПІІК у ЗОЗ в залежності від результатів оцінки та затвердженого плану дій/заходів з ПІІК у ЗОЗ;
5) резюме за результатами співставлення прогресу ЗОЗ із впровадження ПІІК:
з попередніми результатами оцінки (у разі проведення);
з положеннями Порядку;
розподіл балів по кожному із основних компонентів ПІІК відповідно до таблиці результатів оцінки, наведеної у розділі III цього додатку;
висновки за результатами аналізу результатів: сильні та слабкі сторони по всім основним компонентам ПІІК та ММС;
рекомендації щодо плану дій з ПІІК для усунення недоліків;
термін (місяць, рік) проведення наступної самооцінки з ПІІК у ЗОЗ;
дату (число, місяць, рік) підпису звіту та прізвище, ім’я та по-батькові (за наявності), посаду особи, яка підписує звіт.
Додаток 5
до Порядку впровадження профілактики
інфекцій та інфекційного контролю
в закладах охорони здоров’я, які надають
медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 6 розділу III)
РЕАЛІЗАЦІЯ
етапу базової оцінки (крок 2) для впровадження ПІІКв ЗОЗ
1. Завдання та необхідні дії
| Завдання | Необхідні дії |
| 1 | 2 |
| Впровадити систему самооцінки ПІІК у ЗОЗ | 1. Розглянути протокол системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ на нараді ВІК, за участі керівництва закладу та лідерів думки.
2. Забезпечити об’єктивність та повноту виконання самооцінки. Ціль полягає в стимуляції покращень, а не в "пошуку винних". Виявлені таким чином сильні сторони і напрацювання допоможуть закріпити довіру та впевненість керівництва ЗОЗ у тому, що прогрес та успіх можливі. Визначення та визнання слабких сторін і проблем сприятиме створенню відчуття необхідності змін для покращення ПІІК. Важливо проводити правильну оцінку по кожному із розділів протоколу системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ.
3. Пояснити, що оцінювання буде проводитися щонайменше щороку, тому завищений бал на початковому етапі небажаний. |
| Графік роботи | Затвердити графік проведення самооцінки по структурним підрозділам та дату підсумкового засідання. |
| Проведення самооцінки ПІІК у ЗОЗ не повинно обтяжувати працівників | 1. Зібрати всю необхідну інформацію та визначити співробітників кожного із структурних підрозділів, що будуть сприяти проведенню оцінки (наприклад, надавати доступ до баз даних).
2. Впевнитися, що всі учасники розуміються на основних компонентах ПІІК та протоколі системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ. |
| Завершити проведення самооцінки ПІІК у ЗОЗ | 1. Використовувати роздруковані протоколи для збору даних.
2. Вибирати відповіді, що найбільш точно відображають наявну ситуацію в ЗОЗ. Проведення оцінки - частина плану дій з поліпшення ПІІК і, для того щоб бути корисною і значимою, вона повинна бути максимально точною. |
| Аналіз результатів | Підрахувати результати для кожного із розділів та розрахувати загальний бал. |
| Підготувати висновки за результатами самооцінки ПІІК у ЗОЗ | 1. По отриманню результатів самооцінки провести нараду ВІК та обговорити їх.
2. Визначити необхідність залучення до обговорення результатів самооцінки інших відділів та служб, що суміжні до ПІІК.
3. Розглянути питання необхідності використання електронного інструменту (програмного забезпечення), з метою зберігання і аналізу даних. Можливе використання також паперових носіїв, але їх якомога швидше слід замінити.
4. Погодити як і коли будуть оприлюднені результати та визначити цільову аудиторію. |
| Презентація отриманих результатів | 1. Запланувати серію зустрічей з метою представлення результатів оцінювання, обов’язково із зазначенням сильних та слабких сторін і шляхів покращення результатів, наступним категоріям:
фахівці ВІК;
керівництво ЗОЗ;
керівники структурних підрозділів ЗОЗ;
в разі потреби - інші зацікавлені сторони (наприклад, громадські об’єднання).
2. Підготувати короткий письмовий звіт із описанням досягнень та проблем відповідно до рекомендацій, наведених у додатку 4 до цього Порядку і розповсюдити його серед зацікавлених сторін. |
| Ідентифікувати основні компоненти, що потребують покращення | 1. В процесі обговорення на нараді ВІК, визначте наявні проблеми і виберіть одну або декілька з них, що потребують негайного втручання.
2. Врахувати наявні фінансові та кадрові ресурси для вирішення першочергових задач. Наприклад, не слід впроваджувати СОП із профілактики вентилятор-асоційованих пневмоній при відсутності якісної мікробіологічної лабораторії.
3. Визначити основні компоненти, що вже частково впроваджені, і результати їх оцінки можуть бути покращені шляхом незначної корекції. |
2. Потенційні бар’єри та рішення для їх подолання
| Потенційний бар ’єр | Потенційні рішення | Приклади реалізації |
| 1 | 2 | 3 |
| Небажання проводити системну самооцінку ПІІК у ЗОЗ | 1. Переконати керівництво ЗОЗ та інші зацікавлені сторони в тому, що результати оцінювання будуть лише для внутрішнього використання, а не для "покарання винних". Важливо щоб система самооцінки позиціонувалася як критично важливий діагностичний інструмент, що дозволить легко розробити чіткий план дій.
2. Використати попередні або пробні приклади самооцінки, наприклад, системної самооцінки гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/ соціального захисту населення. | Використати пробну самооцінку:
отримати згоду керівництва на проведення пробної самооцінки гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення (додаток 7 до Інструкції з впровадження покращення гігієни рук у закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 3 серпня 2021 року № 1614);
сформувати результати, висновки та пропозиції і оформити їх у вигляді звіту;
представити керівництву ЗОЗ звіт у будь-якій формі (електронна, паперова або усна);
отримати згоду керівництва ЗОЗ на проведення системної самооцінки ПІІК у закладі, із врахуванням, що отримана інформація за результатами самооцінки буде для внутрішнього користування у закладі. |
| Втомленість від постійного проведення оцінювання | 1. Об’єднати проведення декількох оцінювань.
2. Використати сценарій розбудови ПІІК, узгоджений ВІК, з метою підкреслити необхідність проведення оцінки для надання якісних медичних послуг. | При проведенні оцінювання слід дотримуватися таких правил:
використовувати підхід, заснований на паралельному зборі даних для протоколів оцінювання;
не заважайте працювати - в разі необхідності отримати відповіді на запитання від працівників, роздрукуйте та роздайте анкети і дайте можливість відповісти у зручний час;
працюйте згідно графіку - визначте щоденний склад групи та їх розклад;
працюйте невеликими групами або поодинці;
пам’ятайте, що основна задача медичного закладу - надання медичної допомоги. |
| Відсутність кваліфікованих працівників з оцінювання | 1. Визначити лідерів думки з ПІІК та розвивати їхні навики шляхом систематичного навчання і підвищення кваліфікації.
2. Партнерські оціночні візити (наприклад, запрошення фахівців закладів-партнерів для проведення оцінки). | 1. Проходження навчання в закладах освіти або в спеціалізованих центрах.
2. Використання партнерських відносин між закладами для обміну досвідом. |
| Несприйняття на рівні медичних працівників | Почати з малого - спираючись на існуючі підходи до збору даних, поступово впровадити компонент моніторингу, оцінки та зворотного зв’язку. | Включити оцінку та зворотній зв’язок у повсякденне життя:
систематично проводити зібрання із колективом у добродушній атмосфері (не "шукати винного");
надавати консультативну та наставницьку допомогу біля ліжка хворого;
оформлювати інформаційні листи, повідомлення в групи соціальних мереж та на електронну пошту тощо. |
Додаток 6
до Порядку впровадження профілактики
інфекцій та інфекційного контролю
в закладах охорони здоров’я, які надають
медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 9 розділу III)
РЕАЛІЗАЦІЯ
етапу розробки та виконання плану дій з ПІІК (крок 3)
1. Завдання та необхідні дії
| Завдання | Необхідні дії |
| 1 | 2 |
| Розробити план дій із урахуванням СОП з ПІІК і ММС | 1. Опрацювати із фахівцями ВІК результати моніторингу та обговорити їх. Визначити основний компонент ПІІК з дуже низьким або нульовим результатом. Розробити план впровадження даного основного компоненту ПІІК, визнавши його пріоритетом в короткостроковій перспективі.
2. Під час підготовки плану користуватися додатком 1 до цього Порядку.
3. Обговорити із фахівцями ВІК який основний компонент або компоненти ПІІК мають сформувати початкову сферу для подальшого поглибленого аналізу. Скласти список узгоджених цільових сфер для кожної дії, враховуючи простоту реалізації, необхідний час, фінансові затрати, ступінь впливу та необхідність якомога швидшого впровадження.
4. Використати та врахувати всю наявну інформацію, доступні знання і ресурси по кожній сфері, що потребують покращення.
5. Використати результати будь-яких інших оцінок, що були проведені в ЗОЗ та пов’язані із ПІІК. В поєднанні із результатами системної самооцінки ПІІК це допоможе виділити сфери, які потребують невідкладних дій.
6. З’ясувати, які ЗОЗ вже успішно впровадили один або декілька основних компонентів ПІІК та готові до співпраці і обміну досвідом. |
| Забезпечення підтримки та затвердження плану дій | 1. Визначити склад групи, що має приймати участь в розробці та затвердженні плану дій. Звернутися до відповідних структурних підрозділів ЗОЗ для досягнення найкращого ефекту від впроваджуваних дій.
2. Використати визначений на підготовчому етапі (крок 1) список зацікавлених сторін. Після того, як план буде більш конкретизованим, направленим і орієнтованим на покращення показників результатів оцінювання, слід переглянути і відкоригувати цей список із урахуванням виявлених проблем і пріоритетів. Доцільно розробити окремий список для кожного основного компоненту ПІІК, що визначений першочерговим для впровадження.
3. Скласти список першочергових закупівель.
4. Отримати згоду керівництва ЗОЗ по кожному із основних компонентів ПІІК, що плануються для впровадження. Дану дію слід реалізувати як на підготовчому етапі (крок 1), так і після проведення оцінювання, коли виникне необхідність перегляду попередніх напрацювань. У разі необхідності унести зміни у затверджений план дій.
5. Ознайомити з проектом плану дій та отримати погодження від зацікавлених сторін, суміжних до ПІІК структурних підрозділів (наприклад, співробітниками відділу якості медичних послуг).
6. Організувати зустріч всіх зацікавлених сторін і представити кінцеву версію плану дій для затвердження. Сприйняття та підтримка плану дій у ЗОЗ - це основа майбутнього успіху в його реалізації.
7. Не тримати план дій "в секреті". Зацікавлені сторони мають відчувати себе частиною майбутніх змін та приймати в них участь з перших етапів. |
| Забезпечення ресурсами, що необхідні для усунення слабких сторін, які були виявлені в ході оцінювання | 1. Визначити, чи не змінилася потреба в ресурсах (людських або фінансових) для впровадження основних компонентів ПІІК, що була визначена на підготовчому етапі (крок 1). В першу чергу потрібно реалізовувати заходи, які не потребують ресурсів.
2. Виділити необхідні додаткові ресурси (в незалежності наскільки вони мізерні) та письмово зазначити їх в плані дій.
3. Визначити, які зовнішні партнери (спілки пацієнтів, інші громадські об’єднання, благодійні організації та міжнародні фонди тощо) можуть надати ресурси для реалізації плану дій. |
| Використовувати системний підхід | Кінцевою метою розробки та реалізації плану дій є систематичне виявлення проблем та слабких сторін, визначення шляхів їх усунення і оцінка ефективності виконаних заходів. Для досягнення цієї мети слід дотримуватися такої послідовності:
перенести результати системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ в план дій, що орієнтований на конкретні проблеми і слабкі сторони та враховує місцеві особливості;
затвердити у керівництва ЗОЗ план дій;
розробити конкретні, вимірні, досяжні, реалістичні та обмежені за часом дії;
погодити графік звітування керівництву ЗОЗ та іншим зацікавленим сторонам з метою оцінки прогресу;
відстежувати хід виконання плану дій на регулярних оперативних зустрічах;
проводити зустрічі із зацікавленими сторонами для обміну інформацією і виявлення перешкод в реалізації у встановлені проміжки часу. |
2. Потенційні бар’єри та рішення для їх подолання
2.1. Потенційні бар’єри для затвердження плану дій з ПІІК
| Потенційний бар ’єр | Потенційні рішення | Приклади реалізації |
| 1 | 2 | 3 |
| Керівництво ЗОЗ заперечує необхідність затвердження плану дій з ПІІК | 1. Дані відіграють вирішальну роль в переконанні керівництва у необхідності дій: "немає даних - немає проблем". При наявності результатів системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ, їх використання допоможе забезпечити підтримку для розробки і впровадження плану дій з ПІІК.
2. Зосередитися на структурі та заходах плану дій з ПІІК.
3. Почати з малого - сформувати команду, скласти звіт по результатам системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ та продемонструвати керівництву, що план дій з ПІІК є критично необхідним.
4. Розповсюдити дані щодо можливих змін при впровадженні ПІІК, що засновані на даних оцінювання.
5. Визначити чи існують ЗОЗ із впровадженою ПІІК та домовитися про співпрацю.
6. Підкреслити значимість ПІІК як стандарту для закладів охорони здоров’я.
7. Звернутися за допомогою до спілок пацієнтів або інших громадських об’єднань задля залучення їх до адвокації затвердження плану дій з ПІІК. | 1. "Є дані - є проблема, немає даних -немає проблеми".
провести базову системну самооцінку ПІІК у ЗОЗ;
сформувати звіт за результатами оцінювання;
провести засідання із залученням всіх зацікавлених сторін.
2. Участь у ознайомчих або малих проектах з ПІІК.
приєднатися до одного з проектів по впровадженню ПІІК, що реалізується у вашому регіоні;
після закінчення проекту ініціювати засідання за участю керівництва ЗОЗ та переконати в необхідності розробки та впровадження плану дій з ПІІК.
3. Розробити інформаційне повідомлення, що переконає керівництво ЗОЗ.
розробити сценарій зустрічі із керівництвом ЗОЗ, використовуючи примірну схему доповіді щодо стану ПІІК у ЗОЗ, наведену у додатку 3 до цього Порядку.
отримати згоду керівництва ЗОЗ.
4. Впровадити ПІІК як "моральне зобов’язання":
розробити інформаційні матеріали або сценарій зустрічі, бажано із спілкою пацієнтів або іншим громадським об’єднанням;
отримати згоду керівництва ЗОЗ. |
| План дій з ПІІК не сприймається серед працівників ЗОЗ | 1. Визначити та надавати всебічну підтримку лідеру думки з ПІІК.
2. Розглянути можливість залучення організацій, товариств або професійних організацій, що можуть допомогти у підтримці ПІІК у ЗОЗ. | 1. Визначити лідерів думки:
призначити заступника керівнка ЗОЗ "лідером думки" з ПІІК;
шляхом розповсюдження інформації про ПІІК та надання практичної підтримки працівникам закладу, отримати їх підтримку.
2. Інфекційний контроль - справа кожного:
роздрукувати та розташувати у місцях із найбільшим скупченням людей інформаційні стенди з ПІІК;
обізнані пацієнти та їх родичі самі будуть нагадувати працівникам про необхідність дотримання ПІІК.
3. Впровадження ПІІК шляхом заохочень:
визначте СОП, при дотриманні якої, відділення або підрозділ у всьому складі отримає грошову премію або інше заохочення.
4. Використовуйте спілки пацієнтів та інші громадські об’єднання:
визначити які громадські об’єднання займаються адвокацією ПІІК у регіоні;
отримати їх згоду на залучення до проведення лекцій, семінарів і тренінгів на базі ЗОЗ. |
| Відсутність досвіду у фахівців ВІК у розробці та впровадженні заходів ПІІК | Почати з малого - визначити принаймні одну особу для проходження навчання з ПІІК. | 1. Навчання крок за кроком:
визначити працівника, який впроваджуватиме ПІІК у ЗОЗ;
направити його на навчання (курси спеціалізації, тренінги, майстер-класи тощо);
провести оцінку ситуації із ПІІК у ЗОЗ (шляхом проведення самооцінки) та визначити необхідність в кадрових ресурсах;
направити на навчання наступну групу працівників або навчити їх самостійно.
2. Залучення зовнішніх консультантів:
визначити прогалини в кадрових ресурсах;
провести пошук фахівців або перепрофілювання (навчання і підготовка) наявних працівників.
Приклад 3. Навчання на місці:
визначити організацію, що проводить навчання ПІІК у ЗОЗ;
визначити групу працівників, що мають пройти навчання. |
| Відсутні кошти та технічне забезпечення для плану дій з ПІІК | 1. Розглянути можливість перепрофілювання коштів з інших програм/заходів.
2. Підкреслити наскільки важливим є план дій з ПІІК і чому він має фінансуватися (примірна схема доповіді щодо стану ПІІК у ЗОЗ, наведена у додатку 3 до цього Порядку).
3. Зосередитися на маленьких змінах із швидким позитивним ефектом, що в наступному, стануть повномасштабною програмою (наприклад, почніть із встановлення рукомийників та дозаторів для спиртових антисептиків).
4. Розглянути можливість залучення сторонніх осіб та організацій, що допоможуть у забезпеченні фінансами або витратними матеріалами. | 1. Переорієнтація витрат:
із керівництвом ЗОЗ обговорити та затвердити потребу на розробку плану дій з ПІІК;
вивчити можливість перепрофілювання фінансів в ЗОЗ.
2. Спільне використання приміщень та інвентарю:
визначити структурний підрозділ або підрозділи, що займаються суміжною проблематикою та мають у складі необхідний кадровий та технічний ресурси (наприклад, у складі є статистик, епідеміолог або фахівець з громадського здоров’я);
узгодити із керівництвом ЗОЗ сумісну роботу структурних підрозділів, унести відповідні зміни до положень про ці структурні підрозділи, посадові інструкції працівників. |
2.2. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні СОП з ПІІК
| Потенційний бар ’єр | Потенційні рішення | Приклади реалізації |
| 1 | 2 | 3 |
| Забезпечення постійного оновлення СОП | 1. Регулярно перевіряти чи є відповідні оновлення доказової бази або появу нових підходів і практик.
2. Відвідувати зустрічі, конференції та майстер-класи.
3. Використовувати оновлення рекомендацій ВООЗ для внесення змін до СОП з ПІІК у ЗОЗ. | Графік семінарів для ВІК, що проводяться на регіональному і національному рівнях:
створити базу спеціалістів в сфері ПІІК (наприклад, на базі соціальних мереж);
створити графік зібрань для обговорення здобутків та проблем. |
| Відсутній досвід в розробці або адаптації СОП з ПІІК | 1. Залучити якомога більшу кількість зацікавлених сторін, в тому числі керівництво закладу і різні категорії медичних працівників, для досягнення консенсусу. Особливу увагу слід звернути на викладенні СОП зрозумілою мовою і простоті їх виконання.
2. Залучити зовнішніх консультантів. | 1. Використання зовнішнього досвіду як каталізатора для дії:
запросити зовнішнього консультанта;
всім зацікавленим особам ознайомитися із цим Порядком;
обговорити та затвердити СОП з ПІІК.
2. Залучити зовнішніх фахівців - запросити групу розробників, які, на основі аналізу ситуації в ЗОЗ, розроблять СОП із ПІІК та будуть надавати підтримку у процесі їх впровадження. |
| Оперативність розповсюдження і впровадження СОП | 1. Паралельно із розробкою СОП визначити, яким чином вони будуть розповсюджуватися і впроваджуватися.
2. Користуватися доступними матеріалами по впровадженню СОП з ПІІК (відеоуроки, друковані матеріали, допомога зовнішніх консультантів тощо).
3. Використовувати ММС для впровадження СОП з ПІІК (додаток 1 до цього Порядку).
4. Розробити СОП для кожного структурного підрозділу окремо, з метою найбільшого врахування потреб і ризиків. | Використання ММС:
навчити та підготувати одного або декількох фахівців з ПІІК;
розробити план дій з ПІІК;
підготувати СОП;
навчити і підготувати в кожному із структурних підрозділів одного або групу працівників, що будуть виконувати роль чемпіонів на місцях;
організувати та забезпечити моніторинг, оцінку і зворотній зв’язок;
проводити зустрічі з метою обговорення успіхів і проблем, внесення змін до СОП з ПІІК та розгляду нових національних та місцевих даних в сфері ПІІК. |
| Інтеграція СОП з ПІІК у інші суміжні програми/плани/заходи | Обговорити із зацікавленими сторонами і суміжними з ВІК структурними підрозділами СОП та можливість спільного впровадження на етапі розробки (використати відносини, що були сформовані на етапах кроків 1 та 2). СОП з ПІІК можуть посилатися на інші, вже впроваджені програми/плани/заходи, або навпаки. | Забезпечення інтеграції СОП з ПІІК у суміжні програми/плани/заходи, що вже впроваджені в ЗОЗ:
в процесі виконання кроків 1 та 2 сформувати професійні відносини із суміжними по ПІІК структурними підрозділами;
на початку розробки СОП з ПІІК зібрати робочу групу із представниками суміжних структурних підрозділів;
обговорити та затвердити зміни у вже впроваджені програми/плани/заходи із посиланнями або врахуванням ПІІК. |
2.3. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів з навчання та підготовки з ПІІК
| Потенційний бар ’єр | Потенційні рішення | Приклади реалізації |
| 1 | 2 | 3 |
| Недостатність навчальних матеріалів | 1. Почати з основ. Наприклад, провести навчання з гігієни рук, використовуючи наявні матеріали.
2. Дізнатися чи існують стандартизовані навчальні матеріали в освітніх закладах, на національному рівні або у громадських об’єднань. | Почати з малого:
провести навчання з гігієни рук;
провести навчання по ЗІЗ;
провести навчання по профілактиці інфекцій з аерогенним шляхом інфікування;
відстежувати появу нових навчальних матеріалів з ПІІК і використовувати їх у навчанні та підготовці. |
| Недостатність досвіду в проведенні навчання | 1. Використати підхід "вчитель готує вчителя".
2. Звернутися за допомогою на регіональний або національний рівень.
3. Розглянути можливість заключення договору на проведення навчання із спеціалізованою організацією. | Підхід "вчитель готує вчителя":
визначити фахівця ВІК, який буде відповідальним за проведення навчання і підготовки працівників (координатор навчання і підготовки з ПІІК);
навчити і підготувати його;
навчити і підготувати в ЗОЗ групу працівників, що будуть наставляти та опікуватися ПІІК в структурних підрозділах. |
| Відсутність у працівників бажання навчатися | Навчанням мають бути охоплені всі без винятку працівники ЗОЗ (керівний склад, лікарі, середні і молодші медичні працівники, працівники допоміжних служб). | 1. Міждисциплінарний підхід до навчання: залучити до навчання представників всіх структурних підрозділів (від керівництва до прибиральників) - такий підхід забезпечує прихильність працівників до ПІІК.
2. Навчання лідерів думки в кожному із структурних підрозділів:
виокремити лідерів думки в кожному із структурних підрозділів;
переконати їх в необхідності ПІІК;
навчити і підготувати їх - сформувати з них приклади для наслідування.
3. Додати в посадові інструкції необхідність щорічного проходження навчання із наступним оцінюванням по ПІІК.
4. Проводити навчання і підготовку із наступним проходженням оцінювання всіма працівниками, що влаштовуються на роботу (протягом певного строку). |
| Відсутність у працівників часу на навчання | 1. Розглянути можливість проведення навчання на робочому місці, а також наставництва.
2. Додати навчання і підготовку з ПІІК в посадові інструкції.
3. Включити знання в області ПІІК в оцінку ефективності роботи працівників. | 1. Навчання без відриву.
2. Використання "демонстраційної кімнати":
створити "демонстраційну кімнату", в якій будуть представлені все обладнання і витратні матеріали, що використовують в ПІІК;
скласти план проведення занять по структурним підрозділам. |
| Працівники не бажають долучатися до навчання інших | Розглянути можливість використання симуляції ситуацій. | Використання симуляції ситуацій - перетворення навчання на гру або театральну постановку допомагає із більшою ефективністю залучити працівників до навчання інших. |
2.4. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів з епідеміологічного нагляду за ІПНМД
| Потенційний бар ’єр | Потенційні рішення | Приклади реалізації |
| 1 | 2 | 3 |
| Відсутність досвіду в проведенні епідеміологічного нагляду за ІПНМД | 1. Вивчити існуючі національні чи регіональні програми та можливість підтримки вашого ЗОЗ з метою отримання знань і досвіду для реалізації запланованих заходів.
2. Вивчити за якими захворюваннями вже проводиться епіднагляд у закладі і можливість використати цей досвід або інтегрувати епіднагляд за ІПНМД у таку програму.
3. Вивчити можливість використання різноманітних підходів до збору та інтерпретації результатів епідеміологічного нагляду, що доступні і можуть бути реалізовані в місцевому контексті. | 1. Співпраця із регіональними або національними програмами:
визначити заклад або організацію, що успішно проводять епідеміологічний нагляд;
провести навчання відповідального за проведення епідеміологічного нагляду працівника (лікаря-епідеміолога);
використати підхід "вчитель готує вчителя", при необхідності;
провести навчання серед лікарів і сестер медичних клінічних структурних підрозділів, у яких буде впроваджено епіднагляд.
2. Почати з однієї ІПНМД:
визначити за якою ІПНМД і в якому відділенні буде проводитися епідеміологічний нагляд;
провести ознайомчі заняття із медичними працівниками та розповсюдити анкети чи опитувальники, в які будуть вноситися дані, для ознайомлення;
визначити форму звітності та порядок і частоту зворотного зв’язку із співробітниками клінічного структурного підрозділу (не менше ніж один раз на місяць). |
| Відсутнє розуміння з чого почати | 1. Направити зусилля на структурні підрозділи високого ризику (наприклад, відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії - девайс-асоційовані інфекції
або хірургічні відділення - ІОХВ).
2. Почати з малого. Визначити одну сестру медичну клінічного структурного підрозділу, яка буде щоденно збирати під наставництвом працівника ВІК дані. Використати отримані показники для отримання підтримки. Акцентувати увагу на процедурах, що часто виконуються, зрозумілі і швидко зумовлять видимий позитивний результат. | Почати з впровадження епіднагляду в структурних підрозділах високого ризику:
провести ознайомчі візити в клінічні структурні підрозділи високого ризику і оцінити можливості (в тому числі сприйняття працівниками) впровадження епідеміологічного нагляду за ІПНМД;
визначити розповсюдженість ІПНМД в узгодженому із керівництвом клінічному структурному підрозділі та визначити ІПНМД, що зустрічаються найчастіше;
визначити на які із ІПНМД профілактичний вплив доступний та буде найбільш дієвим; |
3. Розглянути поетапний підхід до впровадження. Наприклад, ввести епіднагляд за ІОХВ після апендектомії, потім холецистектомії, лапоротомії і так далі.
4. Винайти ІПНМД, що найбільш часто зустрічаються. Призначити зустріч і обговорити з працівниками клінічного структурного підрозділу основні проблеми ПІІК та ІПНМД, сумісно визначитися які види епіднагляду і СОП з ПІІК допоможуть у вирішенні поставлених задач.
5. Побудувати доброзичливі професійні відносини. Перевірити сприйняття зацікавленими сторонами проблеми ПІІК загалом та епіднагляду зокрема.
6. Використати наявні дані епіднагляду, навіть у випадку коли вони обмежені, і визначити клінічні структурні підрозділи та види ІПНМД на які слід звернути увагу якнайшвидше.
7. Використати представлені вище дані і пояснення в якості доказу необхідності інвестування в епідеміологічний нагляд. | після впровадження епіднагляду і профілактичних заходів по окремій ІПНМД, провести повторне оцінювання і визначити суміжний вид ІПНМД з метою впровадження. |
| Необхідність епіднагляду відсутня | 1. Забезпечити на постійній основі надання даних епіднагляду керівництву ЗОЗ і керівникам структурних підрозділів на зібраннях і зустрічах.
2. Обговорювати із медичними працівниками, підкреслюючи конфіденційність даних епіднагляду, їх позитивну цінність.
3. Обговорювати із представниками структурного підрозділу якості надання медичної допомоги важливість епіднагляду і пояснювати як отримані дані підтримують постійне покращення якості.
4. Визначити кількість часу, що необхідний для проведення епіднагляду і профілактики ІПНМД, врахувавши фактори ризику, які пов’язані із певними групами пацієнтів, складність процесу, потребу в навчанні і підготовці, а також в допоміжних послугах. Розрахувати приблизний час і ресурси, що затрачуються для боротьби з ІПНМД та, використавши порівняльний аналіз, переконати зацікавлені сторони в необхідності епіднагляду. | 1. Використати стратегію зворотного зв’язку:
визначити розповсюдженість ІПНМД в ЗОЗ;
розповсюдити інформацію в клінічних структурних підрозділах для ознайомлення або розіслати електронною поштою;
запланувати та провести обговорення результатів із зацікавленими сторонами (залучення керівництва ЗОЗ є необхідним);
затвердити усно і письмово в якому клінічному структурному підрозділі та які ІПНМД будуть підлягати епіднагляду і профілактиці.
2. Епіднагляд впроваджується поступово:
провести оцінку результатів мікробіологічного обстеження хворих, що мали підозру або із встановленим діагнозом ІПНМД;
визначити зацікавлені відділення (по кількості проведених досліджень і встановленим діагнозам);
запланувати та провести зустріч із працівниками структурного підрозділу та заручитися їх підтримкою у проведенні епіднагляду і профілактики;
після отримання позитивних результатів долучити інші клінічні структурні підрозділи.
Приклад 3. Паперова робота обтяжує:
проводити епіднагляд і профілактичні заходи у визначеному клінічному структурному підрозділі;
досягти видимого позитивного результату;
оформити звіт проведених робіт, із зазначенням часу, який витрачається працівниками на збір паперових даних, і залучитися підтримкою керівництва у запровадженні електронного ведення документації. |
| Відсутність мікробіологічної лабораторії або недостатня її оснащеність | 1. Вивчити можливість направлення зразків в лабораторію регіонального, обласного або національного рівня.
2. Вивчити можливість залучення в штат мікробіолога, з метою створення лабораторії. | Епідеміологічний нагляд без мікробіологічної лабораторії неможливий:
прийняти в штат мікробіолога та затвердити кошторис мікробіологічної лабораторії;
на час введення в експлуатацію мікробіологічної лабораторії закладу проводити дослідження і навчання фахівців у лабораторії регіонального, обласного або національного рівня. |
2.5. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів з моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку
| Потенційний бар ’єр | Потенційні рішення | Приклади реалізації |
| 1 | 2 | 3 |
| Відсутня підтримка моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку | 1. Пояснити, що моніторинг, оцінка і зворотній зв’язок - ключовий елемент ММС.
2. Звузити фокус плану моніторингу до узгодженої із керівником структурного підрозділу сфери, затвердити графік моніторингових візитів. Організовувати регулярні зустрічі, на яких висвітлювати інформацію щодо проведеного оцінювання.
3. Брати участь у програмах моніторингу на регіональному і національному рівнях.
4. Співпрацювати з іншими вже впровадженими у закладі програмами, задля інтеграції моніторингу ПІІК у їхні перевірки (наприклад, оцінювання якості надання медичної допомоги).
5. Включити показники оцінювання ПІІК в електронний інструмент (програмне забезпечення), яке використовується ЗОЗ з метою збереження і аналізу даних. Обговорити із відділом статистики або інформаційного забезпечення яким чином реалізувати це впровадження.
6. Адвокувати моніторинг і оцінку як частину культури навчання.
7. Розглянути можливість використання стимулюючого або підтримуючого нагляду, включаючи систему наставництва і навчання для підтримки фахівців у покращенні системи моніторингу та оцінки. | Мультидисциплінарний підхід:
розпочати впровадження однієї із СОП з ПІІК у декількох клінічних структурних підрозділах;
запровадити "конкурс" на повноту дотримання рекомендацій;
провести моніторинг і визначити чемпіонів;
розповсюджувати результати оцінки і інформацію про отримані стимули, як один із варіантів зворотного зв’язку.
Приклад 2. Почати із базового моніторингу і оцінки, задля отримання сталого зворотного зв’язку та підтримки проведення оцінювання:
провести базову оцінку та надати отримані результати керівникам клінічних структурних підрозділів;
почати впровадження однієї із СОП з ПІІК;
проводити постійний моніторинг змін для висвітлення позитивних зрушень;
отримати сталий зворотний зв’язок. |
| Оцінка займає занадто багато часу | 1. Почати із оцінок, що оцінюють один СОП та письмового збору даних.
2. Розглянути можливість використання наявних технологій для спрощення процесу збору даних та розповсюдження результатів.
3. Розглянути можливість використання різних варіантів моніторингу задля забезпечення індивідуального підходу. Наприклад:
прямий нагляд за працівниками, процесами або об’єктами;
обговорення в фокус-групах;
визначення задоволеності пацієнтів і працівників;
вивчення скарг і пропозицій пацієнтів та працівників;
клінічні аудити;
огляд виробничого травматизму;
"таємний пацієнт". | Кожен сам для себе є найкращим суддею:
записати відео (бажано прихованою камерою) як проводить процедуру працівник;
в індивідуальному порядку показати та обговорити недоліки (першим своє бачення має висловити працівник).
Приклад 2. Перехресне оцінювання:
обговорити та запланувати перехресний моніторинг двох або більше закладів, узгодивши деталі на рівні керівництва;
провести оцінку, використовуючи "таємного пацієнта";
сформувати звіти та обговорити варіанти покращення роботи працівників або проведення процесу. |
2.6. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів щодо режиму роботи, штатного розпису і навантаження на ліжко
| Потенційний бар ’єр | Потенційні рішення | Приклади реалізації |
| 1 | 2 | 3 |
| Недостатньо людських ресурсів, в тому числі для ПІІК | 1. Залучити медичних сестер клінічних структурних підрозділів, як тимчасовий захід.
2. Розглянути можливість тимчасового розширення посадових обов’язків для працівників суміжних підрозділів. | |
| Наявна кількість ліжок не задовольняє потреби | 1. Малорозмірні ліжка в дитячих відділеннях.
2. Регуляція на рівні поступлення і виписки.
3. Використати інформацію про спалах ІПНМД або АМР з метою виконання правила "1 пацієнт = 1 ліжко". | Креативні рішення для створення додаткового простору:
малорозмірні ліжка в дитячих відділеннях;
переміщення підрозділів, в яких не надається медична допомога, у окрему від клінічних структурних підрозділів будівлю;
закриття денних стаціонарів у ЗОЗ, що надають медичну допомогу цілодобово. |
2.7. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів щодо приміщень, матеріалів та обладнання
| Потенційний бар ’єр | Потенційні рішення | Приклади реалізації |
| 1 | 2 | 3 |
| Відсутність досвіду щодо затвердження та впровадження заходів щодо приміщень, матеріалів та обладнання | Визначити можливість залучення фахівців регіонального або національного рівнів. | Посилення потенціалу шляхом консолідації зусиль регіону:
ініціювати засідання директорів, головних медичних сестер та керівників ВІК з регіону;
визначити наявну і необхідну забезпеченість кадрами;
створити робочу групу (в разі необхідності провести навчання членів групи), що буде виконувати функціональні обов’язки на рівні регіону. |
| Відсутність програми управління відходами | Використати прості та дрібномасштабні підходи до поліпшення якості, що ґрунтуються на ММС. | Маленькі проекти для досягнення великих цілей:
впровадити у одному із клінічних структурних підрозділів кольорове маркування корзин для сміття;
навчити працівників правильному користуванню;
зрозумівши та наочно побачивши переваги сегрегації відходів, інші структурні підрозділи запропонують впровадження цього підходу у себе. |
2.8. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів з впровадження ММС в ПІІК
| Потенційний бар ’єр | Потенційні рішення | Приклади реалізації |
| 1 | 2 | 3 |
| Відсутнє поняття про те, що таке ММС | Роз’яснити критичність впровадження ММС в реалізації та підтримці ПІІК. | Підвищити освіченість шляхом семінарів. |
| Труднощі у "зміні культури" в рамках ММС | Використовувати гігієну рук в якості прикладу того, що означає мультимодальна стратегія, і розробити опис кожного із п’яти компонентів ММС. | Використати чемпіонів для розповсюдження знань:
розпочати впровадження практики гігієни рук в ЗОЗ;
влаштувати "змагання" між клінічними структурними підрозділами по повноті впровадження практик;
визначити чемпіонів, або навіть лідерів думки, серед працівників;
розповсюджувати інформацію про ММС та необхідності її дотримання через чемпіонів. |
Додаток 7
до Порядку впровадження профілактики
інфекцій та інфекційного контролю
в закладах охорони здоров’я, які надають
медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункту 15 розділу ІІІ)
РЕАЛІЗАЦІЯ
етапу оцінки впливу (крок 4)
Завдання і необхідні дії
| Завдання | Необхідні дії |
| 1 | 2 |
| Відслідковування прогресу | 1. Переглянути результати базової оцінки (крок 2) і план дій (крок 3).
2. Зібрати результати інших моніторингових оцінювань, якщо такі проводилися. |
| Узгодження ролей і обов’язків | 1. Визначити працівників ВІК, які будуть проводити оцінку впливу із застосуванням протоколу системної самооцінки ПІІК в ЗОЗ.
2. Визначити можливість залучення працівників інших структурних підрозділів до проведення оцінки впливу, з метою забезпечення зворотного зв’язку, навчання і формування культури безпеки. |
| Час проведення | Під час засідань, за участю керівників оцінюваних структурних підрозділів, визначити графіки проведення та дату закінчення оцінки впливу. |
| Аналіз результатів | 1. Порівняти результати із базовою оцінкою і обговорити із фахівцями ВІК, де отримані дані вказують на усунення проблем і де вони все ще існують (по кожному основному компоненту окремо і в цілому).
2. Використовуючи інформацію періодичних оцінювань, переглянути кожну дію із початкового плану і записати досягнення та невдачі.
3. Обговорити із фахівцями ВІК та розробити сценарій або занотувати основні тези для проведення зустрічі із керівництвом ЗОЗ і зацікавленими сторонами.
4. Підготувати презентацію, використовуючи для викладення причинно-наслідкові зв’язки. |
| Представлення результатів і дотримання графіку оцінювання | 1. Організувати зустріч або серію зустрічей для представлення результатів повторної системної самооцінки з ПІІК керівникам ЗОЗ і відповідних клінічних структурних підрозділів (бажано із залученням сестер медичних), а також іншим зацікавленим сторонам
(відділ контролю якості медичних послуг, спілки пацієнтів та інші громадські об’єднання тощо).
2. Заохочувати групове обговорення задля забезпечення конструктивного зворотного зв’язку та колективного вирішення проблем.
3. Попросити лідерів думки і чемпіонів відповісти на наступні запитання: "Що на Вашу думку сприяє покращенню, а що ні?" та "Які дії Ви вважаєте необхідними для подальшого покращення?".
4. Розробити новий план дій, де він потрібен, для усунення нових або невирішених старих проблем.
5. Узгодити графік проведення наступних оцінок для моніторингу переглянутого плану дій (системну самооцінку з ПІІК слід проводити не рідше одного разу на рік).
6. Підготувати короткий звіт із зазначенням досягнень і невдач відповідно до рекомендацій, наведених у додатку 4 до цього Порядку.
7. Розповсюдити звіт серед керівників ЗОЗ та структурних підрозділів, інших зацікавлених сторін - всі хто приймає участь у впровадженні ПІІК мають отримувати інформацію щодо тих заходів та дій, які працюють і які ні, що важливо для формування культури безпеки.
8. Заохотити лідерів думки і чемпіонів врученням нагород (подяка, фінансове заохочення, участь у конференції або іншому науково-практичному заході тощо). |
Додаток 8
до Порядку впровадження профілактики
інфекцій та інфекційного контролю
в закладах охорони здоров’я, які надають
медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 18 розділу ІІІ)
РЕАЛІЗАЦІЯ
етапу формування культури безпеки (крок 5)
1. Завдання та необхідні дії
| Завдання | Необхідні дії |
| 1 | 2 |
| Спиратися на дані та досвід, що отримані на попередніх етапах | Використати переглянутий на етапі кроку 4 план дій і результати системної самооцінки з ПІІК для розробки довгострокового (наприклад, п’ятирічного) плану, у якому обов’язково зазначити регулярний (щонайменше, щорічний) цикл оцінювання та перегляду, з метою забезпечення довгострокового стійкого впливу. |
| Залучати та підтримувати лідерів думки у процесі формування культури безпеки | 1. Організовувати зустрічі із керівництвом ЗОЗ, задля забезпечення довгострокової підтримки ПІІК.
2. Обговорювати ПІІК, план дій та ступінь впливу на поточний момент, спираючись на успіх і прогрес. Підкреслювати проблеми і сфери, які потребують подальшого покращення. Слід враховувати ризики, у випадках коли стійкість впливу не забезпечена або не підтримується. Скласти, обговорити і затвердити довгостроковий план дій, заохотити до подальших обговорень і зворотного зв’язку.
3. Організувати і провести зустрічі із чемпіонами та лідерами думок, подякувати їм за підтримку, зібрати їх поради і обговорити можливість надання ними подальшої підтримки ПІІК в ЗОЗ.
4. Використовувати сценарії, що були розроблені на етапі кроку 1 або ті, що були створені у процесі впровадження ПІІК, як частину стратегії постійної взаємодії, особливо в разі представлення коротких інформаційних повідомлень
(на нарадах, зустрічах, під час візитів тощо).
5. Створити процес регулярного зворотного зв’язку щодо виконання плану дій. |
| Використовувати мультимодальну стратегію впровадження ПІІК | Під час розгляду плану дій заохочувати обговорення за участю всіх зацікавлених сторін проблем, що стосуються:
потреби у фінансових і людських ресурсах;
потреби у навчанні (поточна і запланована);
графіку проведення моніторингу і зворотного зв’язку;
успіхів у впровадженні ПІІК - створити портфоліо історій успіху і повідомити зацікавленим сторонам, в тому числі представникам громадянського суспільства (спілки пацієнтів, інші громадські об’єднання);
підтримки від керівництва ЗОЗ. |
| Повідомляти про успіхи у ПІІК та заохочувати кращих | 1. Визначити, яким чином, окрім зустрічей на рівні ЗОЗ, можна повідомити про успіхи у впровадженні ПІІК (наприклад, виступи на національних або міжнародних конференціях, публікації у фахових журналах).
2. Використовувати соціальні мережі та місцеві засоби масової інформації.
3. Розглянути можливість впровадження певних видів заохочень для працівників (наприклад, відрядження
на профільні конференції і семінари, в тому числі міжнародні, грошові премії). |
2. Потенційні бар’єри і рішення для їх подолання
| Потенційний бар ’єр | Потенційні рішення | Приклади реалізації |
| 1 | 2 | 3 |
| Лідери думки і чемпіони не затримуються на довго в ЗОЗ | 1. Включити в довгостроковий план дій можливе періодичне оновлення або повторне впровадження ПІІК.
2. Впровадити наступництво - заохочуйте лідерів думки і чемпіонів до підготовки своєї зміни.
3. Надихати молодь - стимулювати молодих лікарів і медичних сестер до вдосконалення їхніх лідерських якостей і пропонувати їм взяти на себе зобов’язання як лідерів думки.
4. Заохочувати і підтримувати лідерів думки і чемпіонів. | Підхід вчитель готує вчителя:
в кожному із структурних підрозділів визначити лідера думки;
навчити і підготувати його;
навчити і підготувати в кожному із структурних підрозділів групу працівників, що потенційно стануть лідерами думки. |
| Втома від ПІІК або поява нових пріоритетів | 1. Продовжити співпрацю з іншими суміжними структурними підрозділами з метою включення питань ПІІК у інші програми/плани/заходи.
2. Використовувати фактор можливого ризику розвитку спалахів ІПНМД.
3. Використовувати національні і міжнародні кампанії (наприклад, "Всесвітній день чистих рук").
4. Розповсюджувати інформацію про ПІІК і успіхи її впровадження в ЗОЗ
серед представників громадянського суспільства (спілки пацієнтів,
інші громадські об’єднання), з метою залучення їх до формування культури безпеки.
5. Розглянути можливість залучення регіональних, національних чи міжнародних партнерів в галузі ПІІК.
6. Визначити можливість використання досвіду інших ЗОЗ. | |
| Перерозподіл коштів - фінансові ресурси, які направлені на ПІІК, передають на інші програми | 1. Переглянути і оновити бюджет.
2. Вивчити можливості фінансування із додаткових джерел (наприклад, залучення неурядових організацій і благодійних фондів). | |