Про затвердження Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів

2.12. Робочі місця машиніста електросепаратора та оператора випрямних пристроїв повинні бути обладнані ізоляторами.

1.1. Реактори та вилуговувачі повинні бути обладнані технічними засобами контролю рівня заповнення їх розчинами, сигналізацією та блокуванням, що унеможливлює перевищення визначеного рівня.

У системах без приладів автоматики наповнення розчинами необхідно проводити так, щоб обов’язкова відстань між дзеркалом рідини та краєм ємності у реакторі була 0,3 - 0,5 м та у вилуговувачі 0,15 - 0,20 м.

1.2. Дозування компонентів розчинів (пульп) та їх змішування повинні бути автоматизовані, що запобігає бурхливій реакції з виділенням газів та викидами сумішей.

1.3. Під час роботи реактора кришки та всі фланцеві з’єднання реактора повинні бути щільно закриті та закріплені.

Перед пуском реактора у роботу необхідно вмикати місцеву витяжну та загальнообмінну вентиляцію. Пуск реактора та увімкнення системи вентиляції повинні бути зблоковані та мати сигналізацію.

1.4. Прочищати випускні штуцери реактора необхідно тільки під час повної зупинки мішалки, відсутності розчину (пульпи) у реакторі та після перекриття трубопроводів живлення.

Для аварійного зливання розчину з реактора передбачається окремий випуск з відповідними комунікаціями або ємностями.

2.1. До роботи на апаратах високого тиску допускаються працівники, які мають право на обслуговування цих апаратів. Усі апарати високого тиску повинні бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами та запобіжними пристроями, що запобігають відхиленню режиму роботи апарата (тиск, температура тощо) від допустимих значень. Експлуатація апаратів високого тиску без контрольно-вимірювальних приладів не дозволяється.

2.2. Завантаження та розвантаження апаратів високого тиску повинні бути механізованими. Розвантаження їх вручну дозволяється лише працівникам в ізолювальних дихальних апаратах. Виконувати цю роботу повинні не менше двох працівників, які розвантажують продукт у магістральні трубопроводи, що відповідають цьому продукту, або в передбачені для цього ємності.

2.3. Усі виробничі приміщення, в атмосфері яких можлива поява шкідливих для здоров’я працівників газів, аерозолів та інших викидів, необхідно обладнати припливно-витяжною вентиляцією, оснастити відповідними приладами із системами звукової та світлової сигналізації про перевищення ГДК шкідливих речовин.

2.4. Поведінка працівників у разі перевищення концентрацій шкідливих речовин в атмосфері виробничих приміщень понад ГДК, у тому числі й у випадку аварійних викидів, повинна визначатися відповідною інструкцією, затвердженою роботодавцем.

Інструкцією повинно передбачатися негайне виведення працівників з приміщення у безпечну зону з відновленням роботи тільки після зниження концентрації шкідливих речовин на робочому місці до санітарних норм.

У всіх аварійних ситуаціях працівники цеху повинні використовувати засоби індивідуального захисту.

2.5. Роботи в апаратах високого тиску здійснюються також за інструкцією, затвердженою роботодавцем, яка повинна передбачати:

підготовку апарата до зупинки із вжиттям заходів, що унеможливлюють його помилковий пуск і подачу живлення до нього;

порядок дій працівників у разі аварійної зупинки апарата;

організацію ремонту, налагодження та обслуговування апарата;

порядок допуску працівників для роботи в захисному апараті та заходи безпеки;

контроль за безпекою та якістю робіт, що виконуються в апараті високого тиску;

порядок введення апарата в експлуатацію.

1.1. Радіальні згущувачі, пірамідальні і коритні відстійники необхідно огороджувати, якщо верхня кромка їх борту над рівнем робочого майданчика знаходиться на висоті менше ніж 1,0 м. Закриті зверху пірамідальні відстійники вздовж борту можна не огороджувати, але всі отвори, ремонтні люки та лази повинні бути перекриті металевими кришками.

1.2. У разі розташування радіального згущувача поза будівлею для запобігання доступу сторонніх людей на обслуговуючі майданчики вхід на них повинен бути надійно огороджений та обладнаний дверима, що зачиняються, а самі майданчики повинні бути виготовлені з матеріалу, що унеможливлює ковзання та накопичення на них пилу і шламу (протяжно-витяжна сітка, пруток тощо).

1.3. Ходіння по бортах радіальних згущувачів, пірамідальних і коритних відстійників не дозволяється.

1.4. Під час вимірювання густини пульпи та відбору проб не дозволяється ставати на кільцевий жолоб і заходити за огородження майданчика ферми.

Не дозволяється виводити вантажний кінець рухомої ферми згущувачів за кільцевий жолоб на обслуговуючі (прохідні) майданчики. На рухому ферму згущувача підійматися необхідно по драбині з поручнями.

Очищати кільцевий жолоб згущувача можна тільки після вимкнення привода рухомої ферми. Пересуватися по обслуговуючих майданчиках привода згущувача за наявності на них мокрої сировини та піни не дозволяється.

1.5. Конструкція пристроїв, що забезпечують рівномірне розподілення сировини за шириною зневоднюючих грохотів, повинна унеможливлювати викид сировини, що зневоднюється, та розбризкування пульпи.

1.6. Під час очищення лабіринтів від шламу грохот повинен бути зупинений, живлення грохота або дугового сита вимкнено. На пускових пристроях вивішується плакат "Не вмикати! Працюють люди!".

2.1. Підтягувати сектори та відновлювати обрив стяжного дроту на працюючих барабанних і дискових вакуум-фільтрах не дозволяється.

2.2. Барабанні фільтри, обладнані пристроями для змивання осаду, необхідно огороджувати для захисту обслуговуючого персоналу від бризок.

2.3. Під час обслуговування фільтрувальних апаратів для очищення рам і полотен від кеку необхідно користуватися спеціальними лопатками.

2.4. Під час роботи затискного пристрою фільтрпреса не дозволяється виправляти рами, плити та фільтрувальні серветки.

2.5. Перед розвантаженням фільтрпреса від кеку та під час його розбирання необхідно його продути стисненим повітрям до максимального видалення рідини. Роботу з розбирання та розвантаження повинні проводити одночасно не менше двох працівників.

2.6. Для запобігання розбризкуванню розчину під час продування фільтрпрес необхідно накривати тканиною.

2.7. Під час роботи фільтрувальних апаратів зі шкідливими виділеннями витяжна вентиляція повинна працювати безперервно. Нутч-фільтри повинні бути закриті кришками.

2.8. Листові фільтри з висувними рамами повинні бути обладнані стаціонарними майданчиками для змивання осаду.

2.9. Центрифуги повинні бути обладнані блокуваннями, що унеможливлюють їх роботу, якщо кришки відкриті, підвищена їх вібрація, перевантажено і не стабілізовано живлення.

Під час зупинки центрифуг з будь-якої з цих причин повинна подаватися світлозвукова сигналізація.

3.1. Робота на випарювальному апараті не дозволяється, якщо на ньому несправні запобіжні клапани, запірна арматура, манометри та оглядові стекла, а також вимкнута витяжна вентиляція.

Працювати на випарювальному апараті необхідно в захисних окулярах.

3.2. Люки випарювальних апаратів необхідно розташовувати так, щоб забезпечити наскрізне провітрювання, а вихлопні труби від запобіжних клапанів повинні бути виведені назовні будівлі.

3.3. Оглядати випарювальний апарат під час роботи дозволяється тільки через оглядове скло.

3.4. На кожному підприємстві повинен бути затверджений порядок виведення з роботи випарювальних апаратів, який передбачає надійне відключення від апарата живильних (парових і розчинних) магістралей, зниження тиску в апараті до атмосферного, а температури в ньому до 40°С. Будь-які роботи усередині апарата повинні проводитися в присутності особи технічного нагляду.

Виготовлення, монтаж, ремонт, експлуатація та огляд посудин і балонів, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-08.

3.5. Випарювальні апарати, на яких проводиться неавтоматизоване вимірювання рівнів, густини або відбір проб під час роботи, повинні надійно відключатися (за парою та розчином).

3.6. Для огляду зварювальних швів апаратів повинен бути передбачений пересувний пристрій.

1.1. Усі підприємства, що застосовують реагенти, повинні мати інструкції, затверджені роботодавцем, щодо безпечного їх зберігання та роботи з ними згідно з вимогами ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

1.2. Приміщення, в яких зберігають реагенти або працюють з ними, повинні бути обладнані вентиляцією, що запобігає перевищенню вмісту шкідливих речовин у повітрі цих приміщень понад ГДК. Повітря, що видаляється з реагентних приміщень, перед викидом в атмосферу необхідно очищати та нейтралізовувати.

1.3. У реагентному відділенні та складі реагентів передбачається звукова чи світлова сигналізація, що сповіщає про зупинку роботи вентиляторів.

Така сигналізація необов’язкова для складів реагентів нетоксичних і таких, що не виділяють вибухонебезпечні пари.

Під час зупинки вентиляційної установки або у разі збільшення вмісту шкідливих речовин у повітряному середовищі понад ГДК роботи у приміщенні негайно припиняються, а працівники виводяться на свіже повітря. Доступ у приміщення дозволяється тільки після відновлення роботи загальнообмінної вентиляції та зниження вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони до рівня ГДК.

1.4. Під час роботи з реагентами необхідно вживати заходів щодо запобігання їх розбризкуванню, розпиленню та проливанню на ґрунт, підлогу, устаткування, тару та одяг.

Реагенти, що потрапили на підлогу або апаратуру, повинні бути зібрані, нейтралізовані та ретельно змиті водою.

У місцях зберігання, завантаження та розвантаження реагентів необхідно мати в достатній кількості засоби для знешкодження розлитих чи розсипаних реагентів.

1.5. У реагентних відділеннях обладнуються аварійні душові або ванни з подаванням холодної та гарячої води для швидкого видалення хімікатів з поверхні шкіри, а також фонтанчики для промивання очей. Зазначені пристрої необхідно використовувати тільки за прямим призначенням.

1.6. Стороннім особам заходити в приміщення, де зберігаються реагенти або працюють з ними, не дозволяється.

1.7. Працівники, які виконують ремонтні роботи, очищення вентиляційних систем і реагентопроводів, огляд, очищення та знешкодження ємностей у відділеннях реагентів, а також на складах, повинні бути проінструктовані керівником робіт, мати наряд-допуск із зазначенням обсягу робіт та заходів безпеки.

1.8. Не дозволяється розкидати відпрацьовані обтиральні матеріали, а також залишати їх усередині чанів і апаратів. Усі відпрацьовані обтиральні матеріали необхідно збирати та утилізовувати.

1.9. Зберігати особистий одяг і продукти харчування, а також палити та вживати їжу в приміщеннях з реагентами не дозволяється.

1.10. Зберігати, готувати розчини, транспортувати та використовувати флотореагенти необхідно відповідно до вимог карт технологічного режиму, розроблених для кожного флотореагенту та затверджених роботодавцем.

1.11. Хімічне очищення або знешкодження непридатних до використання залишків реагентів і стоків реагентного відділення необхідно здійснювати в приміщенні, відокремленому від інших приміщень технологічного циклу. Стороннім особам перебувати в цих приміщеннях не дозволяється.

1.12. Не допускається об’єднання стоків, під час взаємодії яких утворюються отруйні речовини (сірководень, ціанистий водень, миш'яковистий водень тощо) або нерозчинні осади, які засмічують трубопроводи.

2.1. Реагенти повинні зберігатися у закритих складських приміщеннях або під навісом. Допускається зберігання флотореагентів, масел, соляної кислоти, сульфогідрату натрію, гасу, оксану (Т-80) у металевих резервуарах і цистернах під навісом, що захищає їх від прямих сонячних променів і атмосферних опадів. Територія навісу повинна бути огороджена.

На відкритих огороджених складах допускається зберігання соляної кислоти у бутлях і силікат-глибах.

Суміжне зберігання на одному складі реагентів, що вступають у взаємодію, не дозволяється.

2.2. Не дозволяється зберігання на складах реагентів у пошкодженій тарі. Переупакування, приймання та видачу реагентів необхідно проводити на відведених для цього майданчиках. Працівники, зайняті на переупакуванні ціанідів, сірчистого натрію, повинні використовувати протигази, а на переупакуванні інших твердих реагентів - респіратори.

2.3. Ємності для зберігання рідких реагентів і пов’язані з ними комунікації повинні бути обладнані пристроями для повного видалення реагентів.

Трубопроводи для транспортування агресивних (кислоти, луги) і токсичних реагентів не повинні розміщуватися над робочими проходами та робочими місцями.

2.4. На складах реагентів необхідно мати:

звукову та світлову сигналізацію, що сповіщає про припинення роботи загальнообмінної та місцевої витяжної вентиляції. Така сигналізація необов’язкова для складів реагентів нетоксичних і тих, що не виділяють вибухонебезпечні пари;

прямий телефонний зв’язок з керівництвом фабрики, пожежною охороною і медичним пунктом або через оператора (диспетчера) фабрики;

рівнеміри на стаціонарних ємностях для зберігання рідких реагентів.

2.5. У приміщеннях для складів ксантогенатів, сірконатрію та ціанідів необхідно підтримувати температуру не вище 25°С. Сильнодіючі отруйні речовини необхідно зберігати в окремих приміщеннях.

2.6. Зберігати отруйні реагенти та негашене вапно разом з іншими реагентами не дозволяється. Для зберігання негашеного вапна повинно бути відведене неспалиме приміщення, що унеможливлює контактування вапна з водою.

2.7. Підлога, стіни та несучі конструкції складів реагентів і всі приміщення реагентного господарства повинні мати відповідний хімічний захист.

Стіни і стелі повинні бути опоряджені так, щоб на них не накопичувався пил і не сорбувалася пара та можна було очищати і мити їх поверхню. Підлога повинна мати дренажні лотки з достатнім уклоном для стоку та відводу води в зумпф, з підводом до останнього нейтралізуючих розчинів.

2.8. Перевозити і зберігати флотореагенти, сульфогідрат натрію, аміак та інші реагенти, що мають сильний запах, необхідно тільки в справних цистернах або металевих бочках з щільно закритими металевими пробками.

Рідкі, агресивні та високотоксичні реагенти по території підприємства необхідно перевозити тільки на обладнаному для цього транспорті та в тарі, що унеможливлює втрату хімікатів.

Солома, стружка і дерево тари, в якій зберігаються бутлі, повинні бути просочені розчином хлористого цинку або сірчанокислого натрію. Укупорка бутлів з рідкими реагентами повинна бути щільною, але не герметичною.

2.9. До складу реагентів дозволяється заходити тільки після попередньої безперебійної роботи витяжної вентиляції протягом 10 хв. Працювати в закритих складах реагентів під час зупинки вентилятора не дозволяється. Пускач вентилятора повинен знаходитися на зовнішній стіні біля дверей складу.

Ремонт вентилятора у разі його несправності повинні виконувати одночасно не менше ніж два працівники у протигазах.

2.10. Місце складування кожного реагенту повинно бути позначено написом з назвою реагенту, що зберігається.

Зберігати реагенти необхідно тільки за групами сумісності.

2.11. Кислоти, аміачну воду, сульфогідрат натрію та інші рідкі флотореагенти необхідно розвантажувати механізованим способом.

Після зливання з цистерн рідких реагентів необхідно обережно підняти шланг і решту їх видалити із шланга, після чого відокремити його та утилізувати.

Процеси відкриття ємностей з ціанідами, а також усі роботи, пов’язані з сильнодіючими отруйними речовинами, у тому числі приготування розчинів, повинні бути механізованими.

Під час зливання горючих реагентів із цистерн трубопроводи та цистерни повинні бути заземлені.

Перед перекачуванням рідких флотореагентів і хімікатів необхідно перевіряти надійність системи контролю рівня заповнення ємностей.

2.12. Зварювальні роботи на складі, а також поблизу складу вибухонебезпечних реагентів і у приміщенні насосних установок виконуються тільки за письмовим дозволом керівництва фабрики із зазначенням заходів безпеки. При цьому всі легкозаймисті хімічні речовини повинні бути попередньо видалені зі складу.

3.1. Реагентні відділення, в яких розчиняють рідкі та тверді хімічні продукти у воді або інших розчинниках, відстоюють і подають приготовлені розчини у витратні баки, повинні бути ізольовані від інших об’єктів (відділень) фабрики.

Температурний режим у відділеннях приготування реагентів та їх окремих приміщеннях необхідно визначати з урахуванням фізико-хімічних властивостей реагентів, що готуються у цих приміщеннях.

У разі застосування як реагентів або розчинників горючих і вогненебезпечних матеріалів (гасу, скипидару, вуглеводневих масел, смоли тощо) приміщення реагентного відділення повинно відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

3.2. У реагентних відділеннях, де можливі раптові виділення шкідливих газів, передбачається аварійна витяжна вентиляція, а також у визначеному місці повинен зберігатися запас протигазів, кількість яких повинна бути на 50 % більшою максимальної облікової кількості працівників, які працюють у зміні.

Біля апаратів для подавання та розмелювання сухих реагентів передбачаються місцеві пиловідсмоктуючі пристрої, а в приміщеннях - пристосування для сухого або мокрого прибирання пилу.

3.3. Чани, в яких готують розчини, та відстійники, а також поєднані з ними комунікації монтуються так, щоб у разі потреби можна було повністю видалити реагенти, які вони містять, в аварійні ємності, що розміщені у розчинних відділеннях.

У реагентних відділеннях передбачається автоматичний контроль заповнення чанів розчином, що обладнаний звуковою та світловою сигналізацією.

3.4. Апаратура для розчинення органічних та інших пожежо- і вибухонебезпечних речовин повинна бути у виконанні, що унеможливлює виникнення іскор.

Приміщення для приготування ціанистих розчинів повинно бути ізольованим від інших приміщень реагентного відділення та постійно зачиненим, а дренаж стічних вод і відходів з нього - відокремленим від дренажу з відділень інших реагентів.

Знешкоджувати ціанистовміщуючі промислові стоки з використанням хлоропродуктів та інших реагентів необхідно тільки в герметичному устаткуванні, що обладнане аспірацією, приладами контролю та дистанційним керуванням.

Працівники, які допущені до роботи у зазначеному відділенні, повинні бути навчені безпечним методам праці та мати відповідне посвідчення.

Вся апаратура та установки, призначені для відкривання банок з ціанідом, завантаження його в бункер і чани-розчинники, а також чани для розчинення і зберігання готових розчинів повинні бути ретельно ущільнені та мати місцеві відсмоктувачі, зблоковані з резервною вентиляційною установкою.

3.5. Чани та відстійники для кожного реагенту обладнуються переливними трубами і рівнемірами, а також повинні мати чіткі написи із зазначенням назви реагенту.

3.6. Усі трубопроводи та ємності повинні бути пофарбовані відповідно до ГОСТу 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки" та мати символічне зображення з пояснювальними написами на знаках безпеки.

3.7. Під час готування розчинів каустичної соди, хлористого кальцію, хлористого магнію, хлористого амонію розкриття барабанів, подрібнення великих шматків, завантаження їх у баки-розчинники повинні здійснюватися відповідно до вимог, зазначених в інструкціях, затверджених керівництвом фабрики.

3.8. Під час приготування розчинів флотореагентів дозволяється для місцевого освітлення користуватися переносними лампами з напругою не вище ніж 42 В.

3.9. Зберігання тари в робочих приміщеннях реагентного відділення не дозволяється. Порядок знешкодження та здавання тари на склад визначається інструкцією, затвердженою керівництвом фабрики.

Тару з-під ціанистих сполук необхідно знешкоджувати негайно і здавати на склад окремо від іншої тари.

12.1. Хвостосховища, шламосховища та інші гідротехнічні споруди, пов’язані з процесами дроблення, збагачення і огрудкування руд та концентратів, а також з процесами утилізації відходів (твердої та рідкої фази), повинні відповідати проектам, затвердженим у визначеному порядку.

12.2. Експлуатацію хвостосховища необхідно здійснювати з урахуванням вимог щодо:

охорони ґрунту та підземних вод від забруднення;

охорони прилеглих територій від затоплення під час прориву захисних дамб і підтоплення інфільтраційними водами через днища та греблю шламосховища.

12.3. Не дозволяється спускання води зі шламосховища у відкриті водойми без відповідного її очищення до санітарних норм.

Під час розробки технологічних схем з переробки вихідної сировини повинно виключатися з технології застосування токсичних речовин (реагентів) I і II класів небезпеки.

12.4. На гірничозбагачувальних комбінатах необхідно створювати одне хвостосховище і складати в нього всі рідкі відходи, які є, як для зменшення викидів пилу, так і для повторного вилучення з них у майбутньому корисних компонентів, а також використання знешламлених хвостів у вигляді піску в будівництві.

12.5. На ділянках намитого хвостосховища, у місцях під’їзду та підходів встановлюються попереджувальні знаки та плакати. Вздовж пульповодів, укладених на естакадах, мостах, галереях, для безпеки їх обслуговування необхідно улаштовувати проходи, які б відповідали вимогам проектної документації, затвердженої в установленому порядку. Водоприймальні колодязі колектора освітленої води необхідно обладновувати скобами для спуску та підйому працівників і відгороджувати їх від потрапляння сторонніх плаваючих предметів.

12.6. Тунелі, в яких прокладають трубопроводи для відведення освітлених вод із колекторів водосховищ, повинні бути обладнані вентиляцією, освітленням і електропроводкою для виконання зварювальних робіт.

12.7. Обслуговування пульпопроводів, що перебувають під тиском понад 8 атм., повинно бути з дотриманням заходів, що забезпечують безпечне ведення робіт. На трубопроводах, що перебувають під тиском, не дозволяється проводити зварювальні роботи, свердлити отвори тощо.

12.8. Огляд водоскидних споруд і проведення в них ремонту необхідно виконувати за нарядом-допуском. Про перебування працівників у колодязях, ємностях і колекторах сповіщається плакатами.

12.9. Для підходу до колодязів необхідно використовувати містки, параметри яких повинні відповідати вимогам проектної документації, затвердженої в установленому порядку. Плавучі засоби, що знаходяться на хвостосховищі, повинні бути справними, мати написи із зазначенням вантажопідйомності, а на борту - рятувальні засоби (рятувальні круги, прядив’яні канати та черпаки для вичерпування води).

12.10. Рівень води у відстійному ставку повинен бути нижче гребеня намивної дамби не менше ніж на 1,5 м.

12.11. Використовувати воду з хвостосховища для господарських потреб, пиття, а також для водопою тварин не дозволяється.

12.12. У приміщеннях насосних станцій обслуговування запірної та регулюючої арматури повинно бути безпечним, а арматура - справною. Всі обертові частини насосних агрегатів необхідно огороджувати; підлогу та драбини тримати у чистоті; розлите мастило збирати.

Для запобігання падінню працівників у зумпфи останні повинні бути огороджені або закриті суцільними настилами чи ґратами.

Для вільного доступу до всмоктувальних трубопроводів необхідно влаштовувати трапи.

12.13. На території хвостосховища повинні бути збудовані побутові приміщення для працівників, які обслуговують споруду хвостосховища.

12.14. У плані ліквідації аварій фабрики повинні бути передбачені заходи безпеки у разі можливого руйнування або розмиву дамби хвостосховища.

У разі зміни технології робіт, запасних виходів, шляхів пересування людей на хвостосховищі у план ліквідації аварій у триденний строк вносяться необхідні зміни та доводяться до всіх працівників під особистий підпис.

Не дозволяється допуск до роботи працівників і посадових осіб, не ознайомлених з планом ліквідації аварій щодо роботи, яка ними виконується.

12.15. Консервацію хвостосховища необхідно розпочинати після природного ущільнення у результаті фільтрації та випаровування рідкої фракції намитих матеріалів до кондицій, що дають змогу використовувати необхідну для земляних робіт техніку.

1.1. На кожній фабриці з урахуванням конструктивних особливостей її обладнання, виду палива, що застосовується, наявності несприятливих з питань безпеки факторів (пило-, газо- і тепловиділення) розробляються та затверджуються у визначеному порядку інструкції з технології ведення процесів агломерації та огрудкування.

У технологічних інструкціях з виробництва котунів (агломерату) зазначаються основні технологічні параметри роботи випалювальних (агломераційних) машин та іншого обладнання фабрики, безпечні способи їх регулювання та контролю, а також особливості експлуатації, у тому числі пуску і зупинення (планового та екстреного) під час роботи, включаються питання з охорони праці.

1.2. Улаштування та експлуатація газового господарства фабрик, у тому числі приймання газу на випалювальні (агломераційні) машини, у топки подрібнювальних установок, у сушильні та інші установки, які працюють на газу, а також порядок розпалювання і гасіння пальників повинні проводитися відповідно до вимог НПАОП 27.1-1.09-09.

1.3. Пару необхідно приймати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).

1.4. Улаштування і експлуатація установок на фабриках огрудкування, що працюють на рідкому паливі, у тому числі порядок приймання палива, розпалювання та гасіння пальників, повинні здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 27.0-1.01-08.

1.5. Під час планових і екстрених зупинок випалювальних і агломераційних машин необхідно спочатку припинити подачу шихти, потім палива та повітря. Зупиняти тягодуттьові машини (ексгаустери, димососи, вентилятори) необхідно лише після повного згоряння палива на машині.

1.6. Горни випалювальних (агломераційних) машин повинні бути обладнані автоматичною відсічкою подачі палива на пальники під час зупинки тягодуттьових машин, а також під час падіння тиску газу і повітря нижче визначеного рівня.

1.7. Доступ до засувок усіх колекторів і пальників повинен бути зручним і безпечним. Керування засувками (шиберами), встановленими на колекторах відхідних і рекупераційних газів, повинно бути механізовано та електрифіковано і здійснюватися дистанційно з операторської. Крім того, передбачається можливість зручного ручного керування ними.

1.8. Усі основні робочі місця фабрик огрудкування повинні мати світло-звукову сигналізацію та прямий телефонний зв'язок з операторською (пультом керування).

1.9. Працівники, які обслуговують газове господарство фабрики, забезпечуються необхідною газозахисною апаратурою, яка зберігається у відведених для неї місцях поблизу робочих місць і систематично перевіряється з реєстрацією у спеціальному журналі.

1.10. Стінки й склепіння горнів випалювальних і агломераційних машин, а також газоповітряні колектори відхідних і рекупераційних газів, бункери для відбору пилу, що знаходяться всередині корпусів, повинні бути теплоізольовані із забезпеченням температури їх поверхні не вище ніж 45°С. Необхідно періодично очищати поверхню теплоізоляції від пилу. У разі неможливості дотримання температури 45°С нагріту поверхню необхідно огородити від випадкового дотику працівників.

1.11. Уздовж агломераційної машини повинно бути укриття, яке примикає до горна. За його відсутності необхідно встановлювати водоохолоджуючі штори на відстані, що забезпечує повне екранування розжареної поверхні шихти.

1.12. Зони робочих майданчиків агломераційних і випалювальних машин у місцях завантаження постелі і шихти (котунів) на візку, головна частина машин з торця та боків повинні мати огорожу, що унеможливлює доступ обслуговуючого персоналу в зону виходу візків на робочу гілку.

Також повинні бути огороджені приводи роликів роликоукладальника та місце дії механізмів завантаження котунів (хитний укладальник, роликовий грохот-живильник тощо).

Доступ до цих місць повинен забезпечуватися тільки після зупинення машин і обладнання відповідного блокування.

1.13. Конструкція випалювальної машини повинна забезпечувати ефективне ущільнення між горном і випалювальними візками, що унеможливлює в процесі випалювання котунів вибивання газів та інфрачервоного випромінювання у приміщення.

Отвори в перекритті для виходу візків на робочу гілку головної частини машини огороджуються металевими листами, що укладені впритул до візків.

1.14. Бункери вихідної сировини, шихти, звороту та постелі обладнуються аспіраційними установками, що запобігають пило-, паро- та газовиділенню.

Отвори бункерів повинні бути закриті ґратами з чарунками розміром 200x200 мм.

1.15. Використання гарячого звороту для підігріву шихти на діючих фабриках допускається тільки за умови забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці відповідно до проекту, опрацьованого спеціалізованою організацією.

1.16. У разі зависання гарячого звороту або іншого гарячого матеріалу у бункерах його обвалення необхідно проводити стисненим повітрям. Ручне шурування завислого звороту допускається, якщо грохот не працює, зворот охолоджений, а також вжито додаткових заходів безпеки.

Влаштування шурувальних люків у бункерах гарячого звороту не допускається.

Використовувати воду для обвалення завислого у бункері звороту та інших гарячих матеріалів, а також їх охолодження не дозволяється. Воду можна використовувати тільки для охолодження конструкції бункера та грохота звороту лише після їх вивільнення від гарячих матеріалів і вжиття додаткових заходів безпеки.

1.17. Під час транспортування гарячого звороту стрічковими конвеєрами його необхідно подавати на шар шихти, попередньо укладеної на стрічку. Галереї цих конвеєрів повинні мати припливно-витяжну вентиляцію з обов’язковим підігрівом у холодну пору року повітря, що подається до галереї.

1.18. Вузол гарячого звороту повинен бути ізольований від інших приміщень і дільниць фабрики.

1.19. Охолоджувальні барабани для видалення пари і пилу та змішувальні барабани під час застосування гарячого звороту для підігріву шихти обладнуються з торців герметичними укриттями, приєднаними до системи витяжної вентиляції.

Дверцята люків для доступу працівників усередину барабанів для очищення і ремонту повинні мати блокування, що унеможливлює пуск барабана з відкритими дверцятами як з місцевого, так і дистанційного керування.

1.20. Очищати завантажувальні жолоби барабанів-змішувачів і барабанів-охолоджувачів під час перебування всередині барабана не дозволяється.

1.21. Розчищення жолоба під бункером осипу головної частини машин звороту дозволяється тільки зі змонтованих для цього майданчиків.

1.22. Для запобігання руйнуванню горна випалювальної машини, викидам полум’я та продуктів згоряння у приміщення в разі можливих порушень правил експлуатації машини на горні необхідно встановлювати вибухові клапани.

1.23. Ремонт кладки горна випалювальної і агломераційної машини необхідно проводити за нарядом-допуском при розібраних електричних схемах приводу машини та тягодуттьових засобів, а також після встановлення переносного вентилятора для подачі у горн холодного повітря. Під час роботи усередині горна необхідно використовувати світильники з напругою не вище ніж 12 В, що мають запобіжні сітки. Охолоджувати кладку горна водою не дозволяється.

1.24. Розвантажувальна частина випалювальної (агломераційної) машини, дробарка, грохот і жолоби повинні бути ізольовані кожухами (укриттями), підключеними до витяжної вентиляції.

1.25. Технологія виробництва котунів (агломерату) повинна забезпечувати зниження їх температури не менше ніж до 140°С, що визначається термоелектричним методом.

1.26. Відбір проб котунів (агломерату) необхідно здійснювати автоматичними пробовідбірниками в призначених для цього місцях, а у разі відсутності конвеєрної їх подачі - грейфером мостового крана із залізничних вагонів.

1.27. Для перевезення котунів (агломерату) необхідно використовувати вагони, які унеможливлюють просип.

1.28. Залізничні колії у місцях навантаження котунів (агломерату) із навантажувальних бункерів необхідно укривати шатром (зонтом) з відсмоктуванням і наступним очищенням запиленого повітря. Очищення цих колій повинно бути механізовано. Для спостереження за навантаженням котунів (агломерату) необхідно застосовувати телевізійні або інші автоматичні пристрої. Керування навантаженням необхідно здійснювати з ізольованого приміщення, в якому створено нормальні санітарно-гігієнічні умови праці.

1.29. Тягодуттьові установки випалювальних (агломераційних) машин повинні бути звукоізольовані або в місцях їх встановлення обладнуються звукоізольовані кабіни для обслуговуючого персоналу. Заводи-виробники повинні постачати ці установки з глушниками.

1.30. У корпусах випалювання (спікання), що реконструюються, розташування тягодуттьових установок необхідно передбачати в окремому корпусі або в ізольованому стінами приміщенні (прогоні), яке входить до складу корпусу випалювання (спікання).

1.31. Під час виробництва котунів із сірчистих руд для очищення технологічних газів необхідно застосовувати високоефективні сіркоуловлюючі установки.

1.32. Відкривати люки і оглядати стан колекторів відхідних і рекупера-ційних газів, пиловловлюючих установок і їх бункерів, якщо тягодуттьові установки працюють або не розібрано електричні схеми їх електродвигунів, не дозволяється.

Будь-які роботи у порожнинах цих установок повинні виконуватися не менше ніж двома працівниками. Перед цим електричні схеми приводів тягодуттьового обладнання повинні бути розібрані, порожнини провітрені з наступним аналізом складу повітря в них.

1.33. На фабриках, що мають загальний лежак і димову трубу для кількох випалювальних (агломераційних) машин, під час проведення ремонтних або інших робіт усередині порожнин колекторів відхідних і рекупераційних газів, їх пиловловлюючих установок і бункерів, а також заміни ротора ексгаустера (димососа, вентилятора) необхідно обов’язково перед засувкою з боку ексгаустера (димососа, вентилятора) встановлювати заглушку, що запобігає потраплянню відхідних газів працюючих машин у ці порожнини.

1.34. Під час роботи випалювальних (агломераційних) машин не дозволяється:

ставати на рейки робочої і холостої гілки машини, на випалювальні візки та на ролики спікальних візків;

очищати жолоби та грохоти або замінювати колосники грохота;

брати пробу з випалювальних візків або роликового укладальника без певних пристосувань;

перебувати на хвостовій гілці машини або під нею;

ходити по покрівлі горна та під охолоджувачем;

проникати у хвостовий або головний радіуси машини;

доторкатися голими руками до каркаса горна та пальників;

перебувати біля газопроводів з відкритим вогнем;

переходити через робочу гілку машини огрудкування по шару матеріалу.

2.1. На установки випалення вапняку, а також на сушильні установки поширюються вимоги безпеки та охорони праці, зазначені в розділі V цих Правил.

2.2. Для дотримання санітарно-гігієнічних умов праці застосування вапна у виробництві агломерату (котунів) допускається тільки за наявності технологічного проекту на його введення в аглошихту.

2.3. Використання води для гашення вапна допускається тільки за умови вжиття відповідних заходів безпеки.

2.4. Усі поверхні випалювальних печей і сушильних установок, які нагріваються до високої температури, повинні мати теплоізоляцію або бути огороджені, а робочі місця - обладнані повітряними душами.

2.5. Жолоби та труби, по яких матеріал подається у випалювальні печі та сушильні установки, повинні бути вкриті, ущільнені і перебувати під розрідженням. Місця з’єднань обертових барабанів з топками і розвантажувальними камерами також повинні бути герметизовані.

1.1. Залізничні колії та споруди, рухомий склад, зв'язок, сигналізація та блокування, що знаходяться у підпорядкуванні фабрики, а також організація руху поїздів і виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні відповідатим вимогам Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 15 лютого 2010 року № 70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 березня 2010 року за № 237/17532.

1.2. Маневрові роботи необхідно проводити відповідно до інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізничному транспорті, а в межах виробничих цехів і дільниць - згідно з інструкцією з обслуговування залізничних перевезень підприємства.

1.3. У діючих цехах за наявності негабаритних місць і неможливості їх усунення повинні бути передбачені сигналізація (світлова, звукова, світло-звукова) і плакати, що попереджують про негабаритні місця.

2.1. Автомобілі, мотоцикли, моторолери, автонавантажувачі, електро- та автокари тощо, що використовуються як засоби внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту, повинні бути обладнані гальмами, звуковою сигналізацією, освітлювальними пристроями та світловими сигналами, пристроями, що унеможливлюють використання транспортних засобів сторонніми особами.

2.2. Швидкість руху автомашин, автокар, електрокар та іншого безрейкового транспорту на території підприємства повинна визначатися роботодавцем і не повинна перевищувати при в'їзді у виробничі приміщення, всередині та на виїзді з них 5 км/год. Рух зазначеного транспорту на території підприємства та у виробничих приміщеннях необхідно регулювати відповідними знаками дорожнього руху.

2.3. Для постійних внутрішньоцехових перевезень необхідно використовувати електронавантажувачі або автомобілі та автонавантажувачі, обладнані поглиначами вихлопних газів.

У разі короткочасного заїзду до цеху транспортних засобів, що не обладнані поглиначами вихлопних газів, їх двигуни на час стоянки або проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути вимкнені, а транспортні засоби - загальмовані ручними гальмами.

2.4. У місцях в'їзду транспортних засобів на територію підприємства, цеху необхідно вивішувати схеми їх руху на вантажно-розвантажувальні майданчики. Місця розвантаження та навантаження повинні бути позначені на схемах.

2.5. Автовивантажувачі, бокові перекидачі обладнуються ключем-биркою, кінцевими вимикачами висоти піднімання кузова, упорами та запобіжними ланцюгами, що надійно утримують його у нахиленому стані.

2.6. Приміщення, де розміщено більше ніж 10 постів для обслуговування або для зберігання більше ніж 25 автомобілів, повинні мати не менше двох воріт.

2.7. У боксах (блоках) автогаражів не дозволяється проводити ковальські, зварювальні, фарбувальні, деревообробні роботи, а також промивати деталі з використанням легкозаймистих рідин. Ці роботи необхідно проводити у відповідних майстернях підприємства або в окремих приміщеннях гаража.

2.8. У приміщеннях, призначених для стоянки та ремонту автомобілів, а також на стоянках автомобілів під навісами та на відкритих майданчиках необхідно дотримувати вимоги НАПБ А.01-001-2004 та інструкції підприємства з пожежної безпеки.

3.1. Експлуатація конвеєрного транспорту повинна відповідати вимогам ГОСТу 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности".

3.2. Під час роботи конвеєра ремонтувати або очищати вручну будь-які його частини, а також підправляти стрічку руками та перебувати на ній не дозволяється.

3.3. Конвеєри, що транспортують матеріали, які виділяють пил, пару та газ, повинні бути обладнані системами пилопридушення у місцях виділення пилу, витяжною вентиляцією або аспірацією залежно від виду речовин, що виділяються.

3.4. Конвеєри для подавання вихідних матеріалів, що виділяють пил, необхідно розміщувати в транспортних галереях, що виконані з негорючих матеріалів. Галереї обладнуються пристроями для механізованого прибирання пилу, що просипається.

У разі розміщення конвеєрів у похилих галереях конструкція підлоги галереї повинна бути такою, щоб унеможливлювалось ковзання працівників під час руху, наприклад, улаштовані дерев’яні трапи.

3.5. У разі встановлення на конвеєрах іншого устаткування (скидальних візків, вагів, плужкових скидачів тощо) ширину проходів і зазорів необхідно визначати з огляду на дотримання умов безпечного обслуговування цього устаткування.

3.6. Робоча гілка конвеєра, розташованого в похилій галереї, за кута нахилу 6° і більше повинна бути огороджена з боку проходу.

3.7. Для безпечного обслуговування транспортного та технологічного устаткування передбачаються пристрої і майданчики для профілактичного огляду та ремонту устаткування з огородженням робочих місць, розташованих вище або нижче рівня підлоги.

3.8. Галереї трактів палива в місцях примикання до будівель обладнуються автоматичними засобами пожежогасіння.

3.9. Вентиляція в конвеєрних галереях повинна бути природна, а в перевантажувальних вузлах - примусова. Пускова апаратура вентиляційних установок повинна бути зблокована з двигунами технологічного устаткування.

3.10. Конвеєрні установки повинні відповідати вимогам проектної документації, затвердженої в установленому порядку.

3.11. Конструкцією конвеєра повинен бути передбачений доступ до елементів, блоків і контрольних пристроїв конвеєра, що потребують періодичної перевірки, а також до пристроїв регулювання, змащування вузлів тертьових частин тощо без зняття огородження.

3.12. Знімні огородження барабанів натяжних пристроїв і приводних механізмів обладнуються блокуванням, що унеможливлює пуск конвеєра, якщо огородження знято.

3.13. Для запобігання зворотному ходу стрічки приводи стрічкових конвеєрів з кутом нахилу 6° і більше обладнуються автоматичними гальмівними пристроями, що спрацьовують у разі вимкнення двигуна.

3.14. У разі дистанційного керування конвеєрами з централізованого пульта схема запуску повинна унеможливлювати пуск конвеєра без сигналу від машиніста конвеєра (транспортувальника), що підтверджує готовність до пуску.

3.15. За одночасної роботи кількох послідовних конвеєрів або конвеєрів, що пов'язані з устаткуванням однієї технологічної лінії, їх електродвигуни повинні бути зблоковані. При цьому:

пуск і зупинку конвеєрів і устаткування необхідно проводити відповідно до вимог інструкції, затвердженої роботодавцем;

у разі раптової зупинки устаткування або конвеєра попередні устаткування чи конвеєри повинні автоматично вимикатися, а наступне - продовжувати працювати до повного сходу з них матеріалу, що транспортується;

для запобігання мимовільному пуску конвеєра або устаткування з пульта керування повинно бути обладнане місцеве блокування.

3.16. Прибирання сировини вручну дозволяється тільки у разі, якщо конвеєр зупинено та дотримано вимог биркової системи.

3.17. Для видалення сторонніх предметів зі стрічок конвеєрів передбачаються автоматичні пристрої. Ручне прибирання дозволяється у виняткових випадках, якщо конвеєр зупинено та ввімкнено місцеве блокування або вилучено ключ-бирку.

3.18. Конвеєри, що транспортують гарячі матеріали, обладнуються засобами захисту обслуговуючого персоналу від впливу тепла, тобто від контакту з гарячими матеріалами та від інфрачервоного випромінювання. Для цього необхідно використовувати кожухи, укриття, огородження, екрани тощо.

Конвеєри, що транспортують мокрі матеріали, необхідно закривати кожухами або щитами у місцях можливого розбризкування.

3.19. Зона дії пересувних (реверсивних) конвеєрів за всією довжиною та шириною огороджується суцільним, сітчастим або перильним огородженням, висота якого унеможливлює падіння працівників. В огородженні повинні бути двері для проходу працівників.

Пересувні конвеєри обладнуються кінцевими вимикачами та стаціонарними тупиковими упорами з обох боків рейок.

3.20. Подачу напруги до електродвигунів автоматичних скидальних візків і пересувних конвеєрів необхідно здійснювати підвісними шланговими кабелями. Дозволяється електроживлення цих електродвигунів від тролейних проводів, висота підвіски яких повинна відповідати вимогам ПУЭ.

3.21. Електрокабелі, по яких подається напруга до електродвигунів пересувних розвантажувальних візків і пересувних конвеєрів, розташовуються так, щоб забезпечувалася надійна їх експлуатація та не захаращувалися проходи. Кабелі повинні бути захищені від теплового впливу та механічних пошкоджень.

3.22. Пересувні розвантажувальні візки конвеєрів повинні бути обладнані гальмами, що запобігають неконтрольованому їх пересуванню, та звуковою і світловою сигналізацією.

Обладнання і стан рейкової колії та ходових коліс розвантажувальних візків пересувних конвеєрів і живильників повинні запобігати сходу їх з рейок. Колеса саморозвантажувальних візків, пересувних конвеєрів і живильників необхідно огороджувати щитками. Зазор між щитком і рейкою не повинен перевищувати 10 мм.

3.23. Номінальна швидкість стрічки конвеєрів повинна бути: 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5 і 3,15 м/с з відхиленням ±10 %. Дозволяється в особливих випадках застосовувати швидкості 0,65; 0,5 м/с і менше, а також 4,0 і 5,0 м/с. Вибір швидкості стрічки з цього ряду залежить від характеристики сировини, що транспортується, умов навантаження та розвантаження конвеєра і ширини стрічки. Для крихких грудкових матеріалів (кокс, агломерат тощо) швидкість не повинна перевищувати 2,5 м/с, а для порошкоподібних матеріалів, що утворюють багато пилу (вогнетривкі порошки, вапно тощо), - 1,25 м/с.

Якщо конвеєри обладнано розвантажувальними пристроями, максимальну швидкість руху стрічки необхідно брати:

для барабанного скидача - 2,5 м/с;

для плужкового скидача, якщо матеріал дрібний і середній, - 1,6 м/с;

для плужкового скидача, якщо матеріал крупногрудковий, - 1,25 м/с.

3.24. Приводи похилих пластинчастих конвеєрів повинні бути обладнані автоматичними гальмівними пристроями, що унеможливлюють зворотний хід механізму у разі обриву ланцюга.

Похилі ділянки ланцюгових конвеєрів обладнуються уловлювачами для захоплення ланцюга у разі його обриву.

3.25. Жолоби (лотки) шнекових конвеєрів повинні бути закриті металевими знімними кришками, які щільно закриваються та обладнані скобами (петлями, ручками) для зручності зняття та встановлення їх на місце. Шибери, що перекривають жолоби, необхідно розташовувати в місцях, безпечних і доступних для обслуговування. Під час роботи конвеєра не дозволяється знімати кришку з жолоба, ставати на неї, а також проводити очищення живильних і розвантажувальних жолобів.

3.26. Ручні шибери та секторні затвори, що перекривають жолоби, повинні легко відкриватися та закриватися вручну без застосування спеціальних інструментів. Використовувати деформовані шибери не дозволяється.

3.27. У разі торкання гвинта шнека до дна або стінки кожуха експлуатувати гвинтовий конвеєр не дозволяється.

3.28. Кришки кожухів шнекових конвеєрів повинні бути обладнані блокуванням, що запобігає доступу до шнеків під час їх обертання.

3.29. Експлуатувати гвинтові конвеєри, якщо жолоби несправні та кришки знято, - не дозволяється.

3.30. Для відбору проб матеріалу, що транспортується, якщо шнек працює, передбачаються автоматичні пробовідбірники. Ручний відбір проб можливий тільки після зупинки конвеєра.

3.31. Конструкції навісних пристроїв колискових конвеєрів (колиски, майданчики) повинні забезпечувати стійке положення виробів, напівфабрикатів тощо, що транспортуються, та запобігати їх падінню під час транспортування.

3.32. Приводні станції колискових конвеєрів необхідно огороджувати. Огородження повинно замикатися на замок. Усі поворотні блоки, розміщені на висоті нижче ніж 2,0 м від рівня підлоги, повинні бути огороджені.

Приводні та поворотні зірочки конвеєрів, шестерні, сполучні муфти приводів необхідно огороджувати суцільною металевою або сітчастою огорожею.

3.33. Монорейковий конвеєр обладнується блокуванням, що вимикає електродвигун під час обриву ланцюга, а також пристроєм, що уловлює ланцюг. Монорейки обладнуються автоматичними обмежувачами руху.