ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
22.12.2008 N 289 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 січня 2009 р.
за N 87/16103
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економіки України № 556-22 від 24.03.2022 )
Про затвердження Правил охорони праці в металургійній промисловості
Відповідно до Закону України "Про охорону праці"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила охорони праці в металургійній промисловості (далі - Правила), що додаються.
2. З набранням чинності наказу вважати такими, що не застосовуються на території України, "Общие правила безопасности для предприятий и организаций металлургической промышленности", затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 13.05.87.
3. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. уключити цей наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці.
5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на в.о. першого заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
22.12.2008 N 289
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 січня 2009 р.
за N 87/16103
ПРАВИЛА
охорони праці в металургійній промисловості
I. Сфера застосування
Ці Правила поширюються на всіх працівників, які виконують проектування, будівництво, реконструкцію, виготовлення, монтаж, налагодження, ремонт, обстеження, технічне діагностування та експлуатацію устаткування на металургійних підприємствах і у виробничих цехах.
Правила є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, які використовують найману працю, що пов'язана з проектуванням, будівництвом, реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням, технічним діагностуванням і експлуатацією устаткування на металургійних підприємствах та у виробничих цехах усіх підгалузей чорної та кольорової металургії.
II. Позначення та скорочення
АСКТП - автоматична система керування технологічним процесом;
ГДВК - граничнодопустима вибухонебезпечна концентрація;
ГДК - граничнодопустима концентрація;
ГДР - граничнодопустимий рівень;
ГОСТ - міждержавний стандарт;
ДБН - державні будівельні норми
ДСН - державні санітарні норми;
ЕОМ - електронна обчислювальна машина;
ЕМП - електромагнітне поле;
ЕСЗКС - "Единая система защиты от коррозии и старения";
ЕСКД - "Единая система конструкторской документации";
ЕСТД - "Единая система технологической документации";
ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;
ЗІЗОД - засоби індивідуального захисту органів дихання;
КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і апарати;
ЛЗР - легкозаймиста речовина;
МПК - мікропроцесорний контролер;
НД - нормативні документи;
НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;
НГЗ - нижня границя займання;
НКГЗ - нижня концентраційна границя займання;
ОНТП - "Общесоюзные нормы технологического проектирования";
ПЕОМ - персональна ЕОМ;
ПОР - проект організації робіт;
РД - "Руководящий документ" (НД колишнього СРСР);
СН - санітарні норми;
СНиП - "Строительные нормы и правила" (НД колишнього СРСР);
ССБТ - "Система стандартов безопасности труда".
III. Загальні вимоги
1. Загальні положення
1.1. Проектування, будівництво та реконструкція металургійних підприємств (цехів, дільниць, відділень) і їх устаткування, розробка нових технологій та засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працівників повинні проводитися відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці, санітарних і будівельних норм, а також норм технологічного проектування.
Проектування об'єктів будівництва, реконструкції та технічного переоснащення металургійних підприємств і цехів повинно здійснюватися за обов'язкової участі генерального проектувальника.
1.2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) металургійних підприємств і цехів необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923.
Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів, виготовлення та передача у виробництво зразків нових машин, механізмів і устаткування та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
1.3. Вносити зміни в конструкцію діючого основного устаткування, промислових будівель, а також у їхні проектні параметри (тиск, температуру), у технологічні схеми або ж у процеси, що можуть призвести до утворення вибухонебезпечного чи токсичного середовища, без узгодження з головною проектною організацією або заводом-виробником, а також без погодження з відповідними органами державного нагляду не дозволяється.
Проектні організації повинні здійснювати авторський нагляд за виконанням проектних рішень з охорони праці під час будівництва об'єктів архітектури, запроектованих ними, згідно з Порядком здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 N 903.
1.4. На діючих виробництвах територія виробничих і допоміжних будівель і приміщень, складів і споруд загального призначення, підлога будівельних конструкцій; опалення, вентиляція та кондиціювання повітря, освітлення, внутрішній водопровід та каналізація будівель, зовнішні каналізаційні мережі та споруди, промисловий транспорт і технологічні трубопроводи повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та НД.
1.5. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, робота машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови праці повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньо керівника або роботодавця.
1.6. Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, які впроваджуються на підприємствах металургійної промисловості, повинні мати сертифікат відповідності, якщо вони підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 N 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за N 466/10746.
1.7. На кожному підприємстві металургійної промисловості відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04), повинна бути створена служба охорони праці.
1.8. На підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форм власності та виду економічної діяльності, чи в їхніх філіях, представництвах, інших відособлених підрозділах, а також фізичним особам - підприємцям, які відповідно до законодавства використовують найману працю, необхідно організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (далі - НПАОП 0.00-6.02-04).
1.9. На всіх виробництвах повинні бути розроблені на підставі типових положень і затверджені роботодавцем такі інструкції:
з охорони праці для працівників кожної професії та за видами робіт;
технологічні;
з технічного обслуговування та експлуатації устаткування, у тому числі електрообладнання;
з ремонту та очищення устаткування;
з пожежної безпеки;
з безпечної експлуатації та ремонту об'єктів газового господарства з обов'язковою схемою міжцехових газопроводів і розподілом їх між цехами.
1.10. У кожному структурному підрозділі підприємства повинен бути затверджений роботодавцем перелік інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки.
1.11. Інструкції з охорони праці складаються відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01-001-04).
1.12. Інструкції з охорони праці повинні мати посилання на чинні нормативно-правові акти та НД, на підставі яких розроблено ці інструкції.
1.13. Технологічні інструкції повинні містити вимоги, дотримання яких забезпечить безпечне для працівників ведення технологічних процесів згідно з ГОСТ 3.1120-83 "ЕСТД. Общие правила отражения и оформления требований безопасности труда в технологической документации".
1.14. Постійний контроль за виконанням вимог інструкцій та вказівок щодо безпечних методів і прийомів роботи здійснюється відповідальною або посадовою особою, на яку покладено виконання цих обов'язків або функцій.
1.15. Відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, не дозволяється використовувати працю жінок у всіх основних виробництвах чорної та кольорової металургії.
1.16. Відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, неповнолітнім не дозволяється працювати на будь-яких роботах усіх виробництв чорної та кольорової металургії.
1.17. Відповідно до статті 17 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний організувати проведення попереднього (під час прийому на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, які зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також щорічного огляду осіб віком до 21 року. Перелік осіб, які підлягають медичному огляду, строк і порядок його проведення визначається відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.
1.18. Роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону праці" ознайомити працівників за особистим підписом про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про їх права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.
1.19. Для проведення інструктажів у цехах металургійних підприємств повинні бути створені необхідні умови.
1.20. Посадові особи та працівники підприємств, зайняті проектуванням, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, реконструкцією, діагностуванням і експлуатацією об'єктів, виконанням робіт, що обумовлені цими Правилами, повинні проходити підготовку згідно з вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
1.21. Працівники цехів металургійних підприємств, робота яких пов'язана з рухом поїздів і маневровими роботами, повинні складати екзамени на знання чинних нормативно-правових актів і інструкцій, що регламентують роботу залізничного транспорту, в комісіях при залізничних цехах. Перелік цих працівників, періодичність перевірок і обсяг знань, що перевіряються, повинні затверджуватися роботодавцем.
1.22. На підприємстві в кожному цеху повинен бути перелік газонебезпечних місць і газонебезпечних робіт, затверджений роботодавцем.
1.23. Роботи з підвищеною небезпекою необхідно проводити за нарядом-допуском встановленої форми. Наряд-допуск, що видається відповідальному виконавцю робіт перед початком робіт підвищеної небезпеки, повинен бути оформлений відповідно до вимог "Положения о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР", затвердженого Міністерством металургії СРСР 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90). До місця роботи бригаду повинна супроводжувати особа, відповідальна за виконання робіт підвищеної небезпеки або уповноважений підрядника. На місці роботи необхідно вивішувати табличку "Працювати тут".
У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної небезпеки, повинен бути зазначений повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення робіт у конкретних умовах.
Перелік посад керівників та фахівців, які мають право видавати наряди-допуски, повинен затверджуватися уповноваженою посадовою особою підприємства.
1.24. На кожному підприємстві повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій згідно з Положенням щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).
2. Забезпечення засобами індивідуального захисту
2.1. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.08.2008 N 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за N 918/15609.
2.2. Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
IV. Територія підприємства. Будівлі та споруди
1. Територія підприємств
1.1. Територія металургійних підприємств, що діють, будуються і реконструюються, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
1.2. Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення повинні бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).
1.3. Не дозволяється захаращувати територію підприємства матеріалами, устаткуванням, відходами тощо. Для їх зберігання треба відводити спеціальні майданчики, відкриті та закриті складські приміщення, обладнані транспортними та вантажопідіймальними механізмами та пристроями, які призначені для переміщення всіх видів вантажів.
1.4. На металургійних підприємствах що будуються, та тих що реконструюються, відкриті склади необхідно розташовувати з підвітряного боку домінуючих напрямків вітрів.
1.5. Підприємства, будівлі та споруди з технологічними процесами, що супроводжуються виділенням у навколишнє середовище шкідливих речовин, повинні мати санітарно-захисні зони згідно з вимогами Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96).
1.6. На території підприємства не повинно бути відкритих і неогороджених ям, канав, колодязів, траншей. Необхідно, щоб усі вони були огороджені огорожею висотою не менше 1 м, а вночі освітлювалися.
1.7. Басейни на території підприємства, що не мають обвалувань, необхідно огороджувати поручнями висотою не менше 1 м.
1.8. Земляні роботи на території підприємства дозволяється проводити тільки за нарядом-допуском з письмового дозволу роботодавця та з відома проектної організації. До наряду-допуску необхідно додати викопіювання з виконавчих креслень із позначенням на ньому місця виконання робіт. Земляні роботи в зоні діючих підземних комунікацій дозволяється проводити лише після погодження з організаціями, що експлуатують ці комунікації. Ці роботи необхідно виконувати під керівництвом фахівців, а в охоронній зоні кабелів під напругою або діючого газопроводу ще й під наглядом працівників електро- та газового господарства. Після закінчення робіт усі зміни, які відбулися, повинні бути внесені у виконавчі схеми комунікацій підприємства.
2. Благоустрій території
2.1. На території підприємства для безпечного та зручного пересування працівників повинні бути влаштовані тротуари або перехідні галереї.
2.2. Біля прохідних підприємства та в усіх цехах (відділеннях) повинні бути вивішені схеми пішохідного руху по території підприємства та цехів, а також схеми пішохідного руху під час аварій та надзвичайних ситуацій.
2.3. У місцях масового переходу людей через залізничні колії повинні бути обладнані перехідні містки або тунелі. На інших переходах повинні бути обладнані настили, укладені в рівень з головкою рейок, обладнані відповідними огородженнями та сигналами.
Перехід людей через колії в невстановлених місцях не дозволяється.
2.4. Автомобільні шляхи та пішохідні доріжки на території підприємства (цеху) повинні мати тверде покриття, влітку їх необхідно поливати водою, а взимку очищати від льоду та снігу. Під час ожеледиці шляхи та доріжки необхідно посипати піском або дрібним шлаком. Майданчики, містки, сходи для обслуговування та переходів, що розташовані поза будівлями, взимку необхідно очищати від льоду, а під час ожеледиці посипати сумішшю піску з сіллю або дрібним шлаком.
2.5. Для тимчасової стоянки індивідуального транспорту перед заводською зоною підприємства повинні бути влаштовані спеціальні майданчики.
Рух індивідуального транспорту по території підприємства не дозволяється.
2.6. Незабудовану територію необхідно озеленяти та засаджувати кущами та деревами, що мають бактерицидні властивості: березою, тополею, білою акацією, дубом, сосною, бузиною тощо. Місця короткочасного відпочинку для працівників повинні бути упорядковані та обладнані зовнішнім освітленням. Зовнішнє освітлення повинне також бути вздовж автошляхів, тротуарів, на переїздах. Освітленість повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.046-85 "ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок" (далі - ГОСТ 12.1.046-85).
3. Будинки та споруди
3.1. Виробничі, допоміжні будівлі та приміщення металургійних підприємств повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий" (далі - СНиП 2.09.03-85), СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87), НАПБ А.01-001-04, ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва (далі - ДБН В.1.1-7-2002), ДБН В.1.1-5-2000 Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах.
3.2. Категорії приміщень і будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки повинні визначатися згідно з вимогами норм технологічного проектування.
3.3. Не дозволяється, щоб у конструкціях елементів будівель, у яких розташовані виробництва, що використовують водень, могли створюватись застійні зони та дільниці, які не вентилюються.
3.4. Несучі будівельні конструкції будівель (колони, балки тощо) необхідно не менше одного разу на три роки обстежувати згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.
На підприємствах необхідно проводити обстеження будівель і споруд на їх відповідність вимогам чинних норм і правил, перевіряти несучу здатність та міцнісні характеристики конструкцій з оцінкою їх технічного стану та робити висновки щодо їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (далі - НПАОП 45.2-1.01-98).
3.5. Зміна навантаження на будівельні конструкції будівель дозволяється тільки після перевірки розрахунків і узгодження змін генеральним проектувальником.
3.6. Усі будівельні конструкції будівель і споруд, що перебувають під впливом агресивного середовища, повинні бути захищені від корозії.
3.7. Майданчики пічних, розливних і ливарних прогонів і міксерних відділень, що розташовані в зоні випуску розплавлених і розжарених продуктів із печей і міксерів, повинні бути теплоізольованими.
Колони та інші будівельні конструкції будівель у місцях можливого торкання до розплавленого продукту повинні мати вогнетривкий захист.
3.8. Виробничі приміщення повинні утримуватися в чистоті. В кожному цеху повинен бути визначений та затверджений його керівником порядок прибирання підлоги та будівельних конструкцій, устаткування, робочих майданчиків, сходів, проходів, проїздів.
3.9. Не дозволяється захаращувати робочі місця, проходи, виходи з приміщень, доступи до протипожежного устаткування, засобів пожежогасіння та зв'язку.
Деталі устаткування та матеріали необхідно складувати у відведених для цього місцях і тільки у встановленій кількості з дотриманням правил їх зберігання.
3.10. Стіни, стелі та інші внутрішні будівельні конструкції цехів і відділень повинні мати рівну (оздоблену) поверхню, що не заважає ефективному очищенню їх від пилу.
3.11. Накопичення пилу на стінах, конструкціях і устаткуванні не дозволяється.
У приміщеннях, де виробляються і використовуються в технологічних процесах легкозаймисті порошкові матеріали та їх суміші, прибирати пил необхідно з дотриманням заходів для безпечного виконання робіт.
3.12. Оздоблювальні роботи внутрішніх приміщень виробничих будівель повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.035-84 "ССБТ. Строительство. Работы окрасочные. Требования безопасности", для запилених пічних і газогенераторних приміщень не менше одного разу на рік, для інших приміщень - не менше одного разу на два роки.
Необхідно, щоб під час вологого прибирання будівельні конструкції відповідали таким вимогам:
підлога, стіни, металоконструкції повинні мати покриття, що дає змогу проводити таке прибирання;
відкриті отвори в перекриттях повинні мати борти заввишки не менше 0,14 м;
для відведення стоків із підлоги, розташованої на ґрунті, вона повинна мати ухил до лотків;
для відведення стоків із підлоги верхніх поверхів повинні бути передбачені трапи;
підлога повинна мати ухил у бік трапів.
3.13. Для доступу до поверхонь, фарбування яких повинно періодично відновлюватися, у проектах будівель повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують безпечне проведення таких робіт.
3.14. Усі стулки вікон і ліхтарів, що відкриваються, повинні бути обладнані надійними в експлуатації пристроями, за допомогою яких вони повинні легко відчинятися та встановлюватися у необхідне положення.
3.15. Усі засклені поверхні необхідно очищати від бруду. Для їх очищення та ремонту необхідно застосовувати спеціальні пристрої та пристосування (майданчики, підвісні колиски, балкони тощо), що забезпечать зручне та безпечне виконання зазначених робіт.
3.16. Очищення скла у приміщеннях зі значним виділенням пилу необхідно проводити в міру забруднення, але не менше одного разу на два місяці.
3.17. Вимоги до підлоги повинні бути такими:
у приміщеннях, де в технологічних процесах використовуються рідини, підлога повинна бути вологонепроникною, з неслизьким покриттям і з ухилом до трапа або зумпфа для стікання рідини;
у приміщеннях, де застосовуються агресивні речовини, - стійкими до їх впливу;
у цехах електролізу - неструмопровідними, вологонепроникними та теплостійкими;
на робочих майданчиках металургійних агрегатів і в розливних прогонах цехів - з міцних, стійких до спрацювання матеріалів, з неслизькою поверхнею, без вибоїв і виступів;
у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах приміщень - безіскровим покриттям.
3.18. Отвори (технологічні, монтажні), канали в підлозі, а також приямки необхідно огороджувати поручнями заввишки не менше 1 м з додатковою штабою на висоті 0,5 м і з суцільною обшивкою по низу заввишки 0,14 м або перекривати по всій поверхні.
3.19. Отвори для в'їзду в будівлі транспортних засобів повинні обладнуватися воротами зі світловою та звуковою сигналізацією, зблокованою з механізмом їх відкриття та закриття, або бути обладнані відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
Звукова сигналізація для сповіщення людей повинна бути передбачена як для тих, хто працює у приміщеннях, так і зовні для осіб, які можуть опинитися в зоні воріт.
На воротах з механічним відкриттям необхідно виконати напис "Не дозволяється відчиняти ворота, якщо відкрита хвіртка".
3.20. Межі проїздів і проходів у виробничих будівлях (приміщеннях) повинні бути огороджені або чітко позначені добре видимими лініями чи знаками безпеки.
3.21. У будівлях цехів і складів, де працюють вантажопідіймальні крани, двері для проходу людей у крановий прогін і в'їзні ворота повинні бути обладнані світловою сигналізацією, що попереджує про роботу кранів незалежно від їхнього місця розташування від дверей та в'їзних воріт.
3.22. Покрівлі будівель і споруд необхідно періодично очищувати від пилу, сторонніх предметів, снігу та льоду відповідно до вимог інструкції підприємства.
За відсутності огороджень, спеціальних місць кріплення запобіжних пристроїв або неможливості перебування на покрівлі працівників необхідно використовувати спеціальні підйомні механізми з майданчиками.
3.23. У похилих галереях за ухилу підлоги більше 6 град. необхідно укладати трапи з поперечними планками або влаштовувати сходини.
3.24. Будівлі та споруди повинні бути захищені від блискавки та повторних її проявів відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
Огляд і перевірку стану блискавковідводів необхідно проводити перед кожним грозовим сезоном.
Захист установок від статичної електрики необхідно виконувати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
3.25. Згідно з ДНБ В.1.1-7-2002 у будівлях будь-якого призначення з ухилом покрівлі до 12 град. включно та висотою від поверхні землі до карниза або верху зовнішньої стіни (парапету) понад 10 м, а також у будівлях з ухилом покрівлі понад 12 град. і висотою від рівня землі до карниза або верху зовнішньої стіни (парапету) понад 7 м повинні буди передбачені огородження по периметру покрівлі відповідно до ГОСТ 25772-83 "Ограждения лестниц, балконов и крыш стальные. Общие технические условия".
Незалежно від висоти будівлі огородження, яке відповідає вимогам зазначеного стандарту, необхідно передбачати для плоских покрівель, балконів, лоджій, зовнішніх галерей, відкритих зовнішніх сходів, сходових маршів і сходових площадок.
3.26. Елементи будівельних конструкцій, що можуть призвести до травмування, місця, де є небезпека падіння (низькі балки, виступи та перепади в площині підлоги, пандуси, краї платформ, неогороджені майданчики, люки, отвори тощо), звуження проїздів, колони, стояки та опори в місцях інтенсивного руху внутрішньозаводського транспорту повинні бути пофарбовані жовто-чорними смугами шириною 100-200 мм.
3.27. Постійні та тимчасові огородження або елементи огороджень, що встановлюються на межах небезпечних зон, біля отворів, ям, котлованів, виносних майданчиків, сходів та інших місць, необхідно фарбувати в жовтий колір.
3.28. Межі транспортних колій, підходів до евакуаційних і запасних виходів необхідно фарбувати суцільними білими лініями шириною 230 мм.
3.29. Елементи підіймально-транспортних засобів (кабіни кранів, опорні дільниці кранів, обойми вантажних чаків) необхідно фарбувати жовто-чорними похилими (під кутом 45 град.) смугами шириною 100-200 мм.
V. Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, водопостачання та каналізації, освітлення
1. Опалення
1.1. Системи опалення будівель і споруд підприємств металургійної промисловості повинні відповідати вимогам ДСП 173-96, СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91) та цих Правил.
1.2. Для опалення будівель і споруд підприємств металургійних виробництв повинні бути передбачені системи, прилади та теплоносії, що не утворюють додаткових виробничих шкідливих речовин.
1.3. У виробничих приміщеннях, що належать до категорій А, Б, В з пожежної небезпеки, необхідно застосовувати повітряне опалення, сполучене з припливною вентиляцією, водяне та парове опалення (у разі обмеження температури теплоносія згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91).
Ворота виробничих будівель повинні бути обладнані повітряними та повітротепловими завісами згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91.
1.4. Не дозволяється вносити зміни у системи опалення без відома та дозволу особи, яка відповідає за їх стан.
1.5. Опалювальні виробничі будівлі та побутові будівлі, що стоять окремо, необхідно з'єднувати опалювальними переходами.
Місця прилягання галерей до будівель повинні бути облаштовані так, щоб холодне повітря не надходило на робочі місця.
1.6. Під час опалювального періоду температура повітря усередині міжцехових опалювальних галерей повинна бути не менша +10 град.С при вологому прибиранні та +5 град.С - в інших випадках.
1.7. Для працівників, які перебувають у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях, повинні бути передбачені спеціальні приміщення для обігріву відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87.
Площу приміщення для обігріву працівників необхідно визначати з розрахунку 0,1 кв.м на одного працюючого в найчисленнішій зміні, але не менше ніж 12 кв.м.
Відстань від неопалюваних робочих місць, що розташовані в будівлях, до приміщень для обігріву працівників не повинна бути більша ніж 75 м, а від робочих місць на майданчику підприємства - більша ніж 150 м.
2. Вентиляція та кондиціювання повітря
2.1. Повітря у робочій зоні виробничих приміщень у цехах металургійних підприємств повинно відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).
2.2. Пуск, налагодження та експлуатація вентиляційних систем повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.4.021-75).
2.3. В усіх виробничих приміщеннях, де можливе виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин під час виробничого процесу, припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно та забезпечувати зниження вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях до ГДК згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).
Якщо система вентиляції несправна, експлуатація технологічного устаткування, робота якого супроводжується виділенням токсичних, вибухопожежонебезпечних речовин, не дозволяється.
2.4. Не дозволяється проводити технологічні процеси без працюючих аспіраційних установок, передбачених проектом.
2.5. Пуск, налагодження та експлуатацію вентиляційних систем необхідно проводити відповідно до ГОСТ 12.4.021-75.
2.6. Інструментальну перевірку ефективності роботи вентиляційних систем необхідно проводити не менше ніж один раз на рік, а також після кожного їх капітального ремонту та реконструкції. Акти перевірки повинні затверджуватися роботодавцем відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75.
2.7. Пуск нових систем механічної вентиляції необхідно проводити після їх випробувань на санітарно-гігієнічну ефективність. Перед здачею систем в експлуатацію на них повинні бути затверджені роботодавцем паспорти та інструкції.
У кожному цеху (відділенні, дільниці) повинні бути спеціальні агрегатні журнали, до яких необхідно заносити всі дані про ремонти вентиляційних установок. Зміни схем вентиляції або реконструкції вентиляційної системи повинні вноситися в їх паспорти.
2.8. Під час зміни технологічного процесу або реконструкції виробничої дільниці вентиляційні системи, що діють на цій дільниці, необхідно привести у відповідність до ГОСТ 12.4.021-75.
Зміни схем вентиляційних систем і параметрів їх роботи необхідно здійснювати за узгодженням з проектною організацією.
2.9. Регулювальні пристрої вентиляційних установок повинні бути легкодоступні для обслуговування або мати дистанційне керування.
2.10. Пуск устаткування, що виділяє пил та інші шкідливі речовини, дозволяється тільки після вмикання вентиляційних систем, що обслуговують це устаткування.
2.11. У приміщеннях, де здійснюється виробництво, зберігання або можлива поява вибухонебезпечних та шкідливих речовин 1-го класу небезпеки, необхідно контролювати склад повітряного середовища за допомогою автоматичних газоаналізаторів з улаштуванням світлової та звукової сигналізації, що спрацьовує, якщо концентрація вибухонебезпечних газів або парів ЛЗР у повітрі наближається до 20% нижньої концентраційної межі займання, а для шкідливих вибухонебезпечних газів, шкідливих газів, парів і аерозолю - при наближенні їх концентрації до граничнодопустимої відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
2.12. У кожному цеху, відділенні, на кожній дільниці підприємства повинен бути визначений перелік шкідливих та вибухонебезпечних речовин, що можуть виділятися у виробничих приміщеннях і в робочих зонах зовнішніх установок під час ведення технологічного процесу, ремонтів і в аварійних ситуаціях. При цьому повинен бути зазначений клас небезпеки шкідливих речовин.
У переліку, затвердженому роботодавцем, повинні бути зазначені НГЗ і ГДК газів, парів, пилу в об'ємних (%) і вагових (мг/куб.м) одиницях. У переліку необхідно зазначити прилади для визначення концентрацій цих речовин методом експресного та лабораторного аналізу.
2.13. У разі перевищення у приміщеннях рівня концентрації газів, передбаченого чинними нормативно-правовими актами, необхідно негайно вжити заходів до ліквідації загазованості.
2.14. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно додержуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".
2.15. На дільницях, де під час роботи поблизу топок, місць завантаження та розвантаження печей тощо працівники можуть піддаватися впливу інтенсивного інфрачервоного випромінювання, необхідно застосовувати душувальні установки, екрани та інші пристрої для захисту від теплових випромінювань відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Температура поверхонь нагрітого обладнання не повинна перевищувати 43 град.С, тому ці поверхні необхідно теплоізолювати згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температур гарячих поверхонь (EN 563:1994, ІDТ) (далі - ДСТУ EN 563-2001).
2.16. На кожному підприємстві повинна бути служба, що забезпечує нормальну та безперебійну роботу вентиляційних систем та їх ремонт.
2.17. Особам, робота яких не пов'язана з обслуговуванням вентиляційних систем, не дозволяється заходити до вентиляційних приміщень, вмикати та вимикати вентилятори, а також відкривати та закривати арматуру вентиляційних систем.
3. Водопостачання та каналізація
3.1. Улаштування систем водопостачання та каналізації підприємств металургійної промисловості повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий", СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", нормативно-правовим актам.
3.2. У приміщеннях, де виробляються, застосовуються або зберігаються речовини, що від контакту з водою або водяною парою можуть вибухнути або зайнятися, улаштування систем водопостачання, каналізації та опалення повинно виключати можливість потрапляння води на технологічний продукт.
3.3. Вибір системи водопостачання та норми якості води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв повинні відповідати вимогам ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора" та інших чинних нормативно-правових актів.
3.4. Необхідно, щоб господарсько-питні водопроводи, що живляться від міського водопроводу, не мали безпосереднього з'єднання з іншими господарсько-питними водопроводами, що живляться від місцевих джерел водопостачання.
3.5. З'єднувати мережі господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, якими подається технічна вода, не дозволяється.
3.6. У виробничих приміщеннях, де можливі займання одягу або хімічні опіки, повинні бути фонтанчики, крани, раковини самодопомоги, ванни та аварійні душі. Ці пристрої повинні бути розташовані в легкодоступних місцях і підключені до господарсько-питного водопроводу.
Не дозволяється розміщувати зазначені пристрої в приміщеннях, де застосовують або зберігають речовини, що від контакту з водою можуть вибухнути або зайнятися.
3.7. У гарячих цехах роботодавець повинен забезпечувати працівників підсоленою газованою водою для пиття з розрахунку 4-5 л на зміну для однієї людини, а також іншими видами напоїв для профілактики зневоднення організму згідно з МР N 5172-90 "Профилактика перегревания у работающих в условиях нагревающего микроклимата".
3.8. Для роздачі газованої води в цехах повинні бути спеціальні пункти з водоструминним промиванням склянок. Пункти необхідно ізолювати від пилу, кіптяви та інших шкідливих факторів виробничого середовища та постійно утримувати в чистоті. Для пиття необхідно застосовувати склянки індивідуального користування.
3.9. Для користування питною водою повинні бути фонтанчики.
За відсутності господарсько-питного водопроводу необхідно встановлювати зачохлені питні бачки з фонтануючими насадками.
Якість питної води повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".
3.10. Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів, які легко очищувати, дезінфікувати та які не впливають на якість питної води, при цьому бачки повинні щільно закриватися кришками на замок.
3.11. Каналізаційні зливи технологічних апаратів повинні бути обладнані гідравлічними затворами та мати фланцеві з'єднання. Гідравлічні затвори необхідно встановлювати на випусках каналізації забруднених стоків із забезпеченням зручних і безпечних умов їх очищування та ремонту.
3.12. Оглядати та очищувати каналізаційні мережі та колодязі необхідно за нарядом-допуском відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. Пересування біля колодязів і вздовж каналізаційних мереж повинно відбуватися за розробленими схемами пішохідного руху та затвердженим роботодавцем графіком.
Експлуатація зовнішніх мереж та споруд водопроводів і каналізації повинна здійснюватися згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.
3.13. Умови спуску стічних вод у водойми повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
3.14. Спуск отруйних продуктів і реагентів у каналізацію, у тому числі й під час аварій, не дозволяється. Ці продукти необхідно спрямовувати в спеціальні технологічні ємності для подальшої переробки або знешкоджувати. Не можна допускати потрапляння доменного та інших газів через каналізацію в туалети.
3.15. Очисні споруди, станції перекачування та інші установки для стічних вод, які є власністю підприємства, необхідно утримувати в справному стані, чистоті та не допускати, щоб вони забруднювали води, ґрунт і повітряне середовище.
3.16. За відсутності господарсько-фекальної каналізації дозволяється за погодженням з відповідним органом з нагляду за охороною праці влаштовувати на підприємстві вигрібні ями з пристроями, що запобігають забрудненню ґрунту, та спускати воду від душових і умивальників у виробничу каналізацію.
3.17. На території промислового підприємства туалетні кімнати повинні бути теплими та обладнані водопостачанням і каналізацією.
3.18. Нагляд за технічним і санітарним станом водопостачання та каналізації повинні здійснювати працівники, в обов'язки яких покладено виконання цих функцій.
4. Освітлення
4.1. Природне та штучне освітлення металургійних підприємств необхідно виконувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення". Джерела живлення аварійного освітлення повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
4.2. Усі виробничі приміщення металургійних підприємств повинні мати природне освітлення.
Штучне освітлення необхідно застосовувати:
у приміщеннях, де обслуговувальний персонал повинен перебувати постійно;
у затемнених місцях галерей;
у туалетних кімнатах, умивальниках, душових і гардеробних за наявності в них механічної вентиляції або ж при кількості місць у туалетних кімнатах, умивальних і душових не більше ніж 3 і в гардеробних - не більше ніж 100.
4.3. Освітлення території підприємств, допоміжних приміщень і окремих робочих місць повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.046-85.
4.4. У виробничих цехах металургійних підприємств необхідно застосовувати робоче, аварійне та евакуаційне освітлення.
4.5. Робоче освітлення повинно забезпечувати освітленість на робочих поверхнях не нижче нормативної.
Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість не менше ніж 5% від нормативної. За системи загального освітлення рівень аварійного освітлення повинен бути не менше ніж 2 лк всередині приміщень.
Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати освітленість на підлозі основних проходів, на землі та на східцях сходів не менше ніж 0,5 лк.
4.6. Кріплення світильників робочого та аварійного освітлення повинно бути надійним, а розташовані вони повинні бути так, щоб забезпечити безпеку та зручність їх обслуговування. Обслуговування світильників з переносних драбин, з вантажопідіймальних кранів, зі спеціальних пересувних вишок повинно бути безпечним.
Обслуговування світильників освітлення будівель з вантажопідіймальних кранів необхідно здійснювати не менше ніж двома працівниками за нарядом-допуском з дотриманням вимог техніки безпеки.
4.7. Проектною документацією та інструкціями, що затверджені роботодавцем, повинні бути передбачені заходи з обслуговування світильників для постійного забезпечення необхідної освітленості робочих місць.
4.8. Під час зміни технологічного процесу, заміни або перестановки устаткування на окремій дільниці цеху освітленість цієї дільниці необхідно привести у відповідність з чинними нормативно-правовими актами.
4.9. У процесі експлуатації освітлювальних установок необхідно періодично проводити такі види обслуговування:
не менше ніж один раз на рік перевіряти рівень освітленості в контрольних точках і рівень загальної освітленості приміщень;
перевіряти наявність у світильниках скла, ґрат, сіток, справність світильників спеціального виконання тощо в строки, визначені особою, відповідальною за електрогосподарство;
виконувати очищування ламп і освітлювальної арматури для приміщень з інтенсивним пиловиділенням - 4 рази на місяць, для приміщень з незначним виділенням пилу, кіптяви - 2 рази на місяць;
не менше ніж один раз у квартал перевіряти справність аварійного та евакуаційного освітлення.
4.10. Білити внутрішні приміщення виробничих будівель необхідно:
запилені, пічні та газогенераторні приміщення - не менше ніж один раз на рік;
інші приміщення - не менше ніж один раз на два роки.
4.11. Під час засклення ліхтарів будівель віконним склом необхідно під засклення встановлювати горизонтальні металеві сітки шириною не менше ніж 0,7 м при вертикальному склінні, а при нахиленому та горизонтальному ширина сіток повинна визначатися розрахунком з величини горизонтальної проекції засклених рам.
4.12. Світильники, що розташовані на висоті не більше ніж 4,5 м над рівнем підлоги, обслуговують з переносних драбин. Не дозволяється розташовувати світильники над устаткуванням і стрічками конвеєрів. У випадку, коли обслуговування світильників з драбин ускладнено, необхідно облаштовувати спеціальні майданчики. Для обслуговування світильників, розташованих над кранами або кран-балками, на підприємствах, що будуються та реконструюються, необхідно передбачати спеціальні майданчики, що не повинні перешкоджати обслуговуванню та ремонту кранів.