ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства розвитку
громад та територій України
від 12 червня 2025 року № 986
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 серпня 2025 року
за № 1184/44590
Порядок
розроблення схем оптимізації систем централізованого водовідведення
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає процедуру розроблення схем оптимізації систем централізованого водовідведення, їх склад та зміст.
2. Цей Порядок застосовується для одного або декількох населених пунктів.
3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
альтернативний сценарій централізованого водовідведення - один із реалістичних сценаріїв розвитку систем централізованого водовідведення, що відрізняється від існуючого за індикаторними показниками;
аналіз ризиків у централізованому водовідведенні - детальний розгляд невизначеностей, джерел ризику, наслідків, ймовірності, подій, сценаріїв, засобів управління та їх наслідків у сфері водовідведення;
базовий сценарій водовідведення населеного пункту - сценарій, що відображає звичайний режим роботи системи водовідведення та не передбачає будь-яких радикальних змін її технологічної структури, в якому враховані можливості заміни певних елементів системи централізованого водовідведення відповідно до графіка ремонту та реконструкцій без удосконалення технологій, з яким порівнюються альтернативні сценарії централізованого водовідведення;
експлуатаційна зона централізоване водовідведення - зона експлуатаційної відповідальності підприємства централізованого водовідведення;
загрози централізованому водовідведенню - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що можуть негативно вплинути на якість стічних вод та централізоване водовідведення;
індикаторний показник розвитку систем централізованого водовідведення (далі - індикаторний показник) - вимірюваний технічний, експлуатаційний, економічний, екологічний або інший показник, який характеризує якість роботи систем централізованого водовідведення або її елемента і дозволяє порівнювати альтернативні сценарії та/або оцінювати досягнення поставлених цілей;
ключові проблеми систем централізованого водовідведення - основні проблеми, які виникають при експлуатації елементів систем централізованого водовідведення або перешкоджають їх розвитку;
оптимальний сценарій централізованого водовідведення - сценарій, обраний серед інших альтернативних сценаріїв розвитку систем централізованого водовідведення або її елементів на основі порівняння індикаторних показників;
оптимістичний сценарій централізованого водовідведення - сценарій, при якому найнижча імовірність настання події або сукупності подій, що могли б призвести до негативного для централізованого водовідведення наслідку або сукупності наслідків, що відображається у відповідних значеннях індикаторних показників;
оцінка ризиків у централізованому водовідведенні - єдиний процес ідентифікації, аналізу та оцінювання ризику у сфері водовідведення;
песимістичний сценарій централізованого водовідведення - сценарій, при якому найвища імовірність настання події або сукупності подій, що призводять до негативного для централізованого водовідведення наслідку або сукупності наслідків, а також такий наслідок або сукупність наслідків може загостритися за допомогою каскадних і кумулятивних ефектів, що відображається у відповідних значеннях індикаторних показників;
план реалізації заходів схем оптимізації - упорядкований в часі перелік заходів схем оптимізації з визначенням часу початку, тривалості та завершення їх реалізації;
прогнозування ризиків у централізованому водовідведенні - опис послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану систем централізованого водовідведення, що ґрунтується на припущеннях, які стосуються формування комбінацій щодо рівнів загроз, вразливості і впливу в сфері водовідведення;
ризик у централізованому водовідведенні - вплив невизначеності на цілі у сфері централізованого водовідведення;
середня доба року - умовна доба, протягом якої обсяги утворення стічних вод є тотожними середньодобовому значенню утворення стічних вод;
схема оптимізації систем централізованого водовідведення (далі - схема оптимізації) - документ довгострокового перспективного планування заходів з розвитку та стійкості систем централізованого водовідведення, який сформовано за результатами комплексного аналізу існуючих і передбачуваних об’єктів централізованого водовідведення;
сценарій оптимізації систем централізованого водовідведення - сукупність узгоджених між собою заходів з розвитку систем централізованого водовідведення, спрямованих на удосконалення технології, підвищення енергоефективності, ресурсозбереження, надійності, екологічності та якості централізованого водовідведення на кінець розрахункового періоду;
уразливість централізованого водовідведення - наявність ключових проблем в системі централізованого водовідведення, які можуть впливати на інші елементи систем, що призводить до виникнення ризику у централізованому водовідведенні.
фінансова модель схем оптимізації (далі - фінансова модель) - заповнена база даних спеціального формату, яка містить ієрархічний перелік заходів схем оптимізації, вартість їх реалізації в розрізі часу, пріоритетність, джерела фінансування та іншу необхідну інформацію;
фінансові можливості реалізації заходів схеми оптимізації - наявність документально підтверджених, розрахованих, або запланованих коштів з різних джерел фінансування для реалізації заходів схем оптимізації систем централізованого водовідведення в грошовому еквіваленті.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України, Законах України "Про водовідведення та очищення стічних вод", "Про систему громадського здоров’я", "Про енергетичну ефективність", "Про критичну інфраструктуру", "Про житлово-комунальні послуги", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про управління відходами".
II. Вимоги до розроблення схем оптимізації
1. Розроблення схем оптимізації проводиться з урахуванням:
Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722 "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року";
Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2020 рік, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2020 року № 203;
Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392;
Національної економічної стратегії на період до 2030 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року № 179;
Водної стратегії України на період до 2050, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2022 року № 1134-р;
Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року № 1009-р;
Порядку здійснення державного моніторингу вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 758;
Концепції Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств водопостачання та водовідведення, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 листопада 2023 року № 1082-р;
програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, планів, програм і стратегій з інших питань місцевого самоврядування, місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації, а також місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, схем теплопостачання населених пунктів, схем санітарного очищення населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, державних санітарних норм і правил, державних будівельних норм;
розпоряджень Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2024 року № 1077-р "Про затвердження планів управління річковими басейнами Дніпра та Дону на 2025-2030 роки", від 01 листопада 2024 року № 1078-р "Про затвердження планів управління річковими басейнами Вісли, Дністра та Південного Бугу на 2025-2030 роки", від 01 листопада 2024 року № 1079-р "Про затвердження планів управління річковими басейнами річок Причорномор’я, Приазов’я та Криму на 2025-2030 роки", від 31 грудня 2024 року № 1347-р "Про затвердження плану управління річковим басейном Дунаю на 2025-2030 роки;
Порядку очищення стічних вод перед скиданням в уразливих зонах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2024 року № 378.
2. Розроблення схем оптимізації ґрунтується на всебічному аналізі вихідних параметрів функціонування систем централізованого водовідведення з урахуванням особливостей конкретного населеного пункту (об’єкти централізованого водовідведення, рельєф місцевості, кліматичні і погодні умови).
3. Напрямки розроблення схем оптимізації з метою формування комплексу будівельних, інженерно-технічних, організаційних та інших заходів:
1) відновлення, забезпечення надійності й безвідмовності функціонування систем централізованого водовідведення, стійкості в надзвичайних ситуаціях;
2) надання споживачам безперебійних якісних послуг з централізованого водовідведення;
3) забезпечення сталої роботи й розвитку систем централізованого водовідведення;
4) забезпечення гарантованої якості послуг з централізованого водовідведення за доступною ціною. Під доступною ціною для цілей цього Порядку розуміється ціна, співвіднесена між орієнтовним необхідним розміром тарифу на послугу з централізованого водовідведення, що мав би бути встановлений для покриття всіх необхідних витрат для реалізації заходів схеми оптимізації, в тому числі обслуговування залучених кредитних коштів тощо та середнім доходом на одне домогосподарство;
5) поліпшення фінансово-економічного стану підприємств централізованого водовідведення;
6) зменшення забруднення органічними, біогенними та небезпечними речовинами від систем централізованого водовідведення;
7) створення умов для стимулювання залучення інвестицій у розвиток сфери централізованого водовідведення;
8) забезпечення енергоефективності систем централізованого водовідведення.
4. Під час визначення оптимального сценарію централізованого водовідведення розглядаються альтернативи для кожного з елементів системи централізованого водовідведення (очисні споруди, каналізаційні насосні станції, мережі водовідведення, система контролю, інші елементи).
5. Оптимальний сценарій централізованого водовідведення враховує доступні технології і ресурси, включаючи системи нецентралізованого водовідведення, з першочерговим впровадженням енергоефективного обладнання.
6. Ефективність досягнення поставлених цілей схем оптимізації за кожним із напрямків, наведених у пункті 3 цього розділу оцінюється за індикаторними показниками, які визначаються виходячи з узагальнення наявного досвіду, умов технічної експлуатації.
7. Для розрахунку індикаторних показників використовуються дані статистичної та іншої звітності підприємств централізованого водовідведення, результати опитування обслуговуючого персоналу, дані безпосереднього обстеження систем централізованого водовідведення.
8. Порівняння альтернативних сценаріїв централізованого водовідведення та вибір оптимального сценарію централізованого водовідведення базується на значеннях індикаторних показників розвитку систем централізованого водовідведення, які розраховуються відповідно до пункту 5 розділу V цього Порядку.
9. Під час розроблення схем оптимізації використовуються:
1) відомості з комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території. Якщо на дату розроблення схеми оптимізації зазначені документи, затверджені в установленому законодавством порядку, відсутні, використовується інша містобудівна документація;
2) додаткові матеріали інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних вишукувань, плани зонування територій, історико-архітектурні опорні плани, плани підземних комунікацій та геологічних виробок, картографо-геодезичні та топографо-геодезичні основи, відомості з Публічної кадастрової карти, схеми, креслення, матеріали космо- і аерофотозйомки;
3) інформація щодо технічного стану об’єктів систем централізованого водовідведення, зокрема результати обстежень очисних споруд, каналізаційних насосних станцій, головних колекторів, мереж, водовідведення, технологічного та електротехнічного обладнання, системи контролю, інших елементів, результати державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
4) результати аналізів якості стічних вод на всіх етапах очищення, данні первинного обліку водовідведення;
5) відомості про обсяги та режими скиду стічних вод, рівень втрат / припливів при транспортуванні стоків;
6) відомості щодо витрат електроенергії та рівня енергоефективності окремих елементів системи централізованого водовідведення;
7) інформація щодо наявних у підприємств централізованого водовідведення інвестиційних проектів (програм) і планів розвитку систем централізованого водовідведення, екологічних програм або планів заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, затверджених в установленому законодавством порядку на час розроблення схем оптимізації;
8) технологічні параметри експлуатації систем централізованого водовідведення.
10. Виправлення, доповнення або коригування до схем оптимізації систем централізованого водовідведення вносяться у разі суттєвої зміни режимів їх функціонування (обсягів, параметрів, показників), що може відбуватися внаслідок:
1) введення в експлуатацію новозбудованих, реконструйованих або модернізованих об’єктів систем централізованого водовідведення;
2) відхилення від встановлених регламентом технологічних режимів експлуатації систем централізованого водовідведення;
3) реалізації інвестиційних проектів, програм розвитку, екологічних програм та інших заходів.
11. Виправлення, доповнення або коригування до схем оптимізації вносяться також у разі зміни власника системи централізованого водовідведення або припинення юридичної особи в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення).
III. Порядок розроблення схем оптимізації
1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування (далі - Замовник), забезпечують розроблення та реалізацію схем оптимізації.
2. Розроблення схем оптимізації може здійснюватися із залученням відповідно до законодавства підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, які мають у своєму складі фахівців у сфері водовідведення (далі - Розробник).
3. Схеми оптимізації розробляються та містять заходи на розрахунковий період 10 років. Кожні п’ять років або, у разі необхідності, частіше до схем оптимізації вносяться виправлення, доповнення або коригування із продовженням дії схем оптимізації на наступні п’ять років.
4. Обсяг та перелік робіт схем оптимізації визначається у технічному завданні.
5. У технічному завданні містяться значення індикаторних показників схем оптимізації.
6. Розроблення схем оптимізації передбачає наступні етапи:
1) аналіз поточного стану систем централізованого водовідведення, виявлення їх ключових проблем;
2) визначення стратегічних цілей розвитку систем централізованого водовідведення;
3) визначення шляхів забезпечення стійкості систем централізованого водовідведення під час надзвичайних ситуацій та у воєнний час;
4) здійснення розрахунків для визначення індикаторних показників розвитку систем централізованого водовідведення;
5) розроблення та порівняння альтернативних сценаріїв розвитку систем централізованого та нецентралізованого водовідведення або їх елементів на основі значень індикаторних показників, гідравлічного і просторового аналізу та мінімізації ризиків у централізованому водовідведенні;
6) розроблення та формування переліку заходів з розвитку систем централізованого водовідведення з їх наступною пріоритизацією;
7) проведення оцінки вартості заходів та формування порядку їх реалізації;
8) визначення джерел фінансування заходів та розробка фінансової моделі схем оптимізації;
9) аналіз, оцінка та управління ризиками в централізованому водовідведенні відповідно до вимог, наведених у додатку 1 до цього Порядку;
10) розроблення додаткових частин розділів та документів для отримання фінансування міжнародних партнерів відповідно до вимог, наведених у додатку 2 до цього Порядку.
7. Вихідні дані для розроблення схеми оптимізації надаються Замовником. Допускається збір окремих даних безпосередньо Розробником, що відображується у технічному завданні.
8. Схеми оптимізації систем централізованого водовідведення населених пунктів з кількістю жителів більш як 20 тисяч осіб погоджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
9. Під час передачі підприємства централізованого водовідведення в оренду схема оптимізації є обов’язковим невід’ємним додатком до договору оренди. Особливості управління системою централізованого водовідведення (оренда тощо) враховуються при розробленні схем оптимізації.
IV. Склад схем оптимізації
1. Схема оптимізації складається з таких частин:
1) загальна інформація про схему оптимізації;
2) аналіз поточного стану систем централізованого водовідведення, виявлення ключових проблем;
3) визначення стратегічних цілей розвитку схем оптимізації;
4) забезпечення стійкості систем централізованого водовідведення під час надзвичайних ситуацій та у воєнний час;
5) визначення індикаторних показників розвитку систем централізованого і нецентралізованого водовідведення;
6) порівняння альтернативних сценаріїв розвитку систем централізованого і нецентралізованого водовідведення або їх елементів на основі значень індикаторних показників;
7) формування переліку і пріоритизація заходів схем оптимізації;
8) оцінка вартості заходів та формування порядку їх реалізації;
9) розробка фінансової моделі схем оптимізації;
10) графічна частина;
11) вимоги до здійснення аналізу, оцінки та управління ризиками в централізованому водовідведенні, які наведені в додатку 1 до цього Порядку;
12) вимоги до гідравлічних розрахунків на основі гідравлічного моделювання та просторового аналізу, які наведені в додатку 3 до цього Порядку.
2. Схеми оптимізації та додатки до них (крім техніко-економічних розрахунків) оформлюються в паперовому та/або електронному вигляді.
3. Вихідні дані, техніко-економічні розрахунки надаються в електронному форматі.
4. Схеми оптимізації оформлюється відповідно до вимог ДСТУ 3008:2015 "Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання".
V. Зміст розділів схем оптимізації
1. Загальна інформація про схему оптимізації включає:
1) місце розташування населеного пункту, рельєф місцевості, гідрогеологічні та погодно-кліматичні умови;
2) основні інфраструктурні об’єкти (газопостачання, електропостачання, теплопостачання, управління відходами, благоустрій);
3) стислі відомості щодо промислового комплексу;
4) опис підприємства централізованого водовідведення;
5) поточний стан та існуючі плани розвитку населеного пункту.
2. Аналіз поточного стану систем централізованого водовідведення, технічних особливостей систем централізованого водовідведення, їх окремих елементів, а також економічних аспектів діяльності підприємств централізованого водовідведення.
Результати аналізу поточного стану систем централізованого водовідведення застосовуються для визначення ключових проблем систем централізованого водовідведення, а також для формування переліку заходів щодо їх усунення.
Аналіз поточного стану систем централізованого водовідведення включає:
інформацію про рівень охоплення споживачів послугами з централізованого водовідведення із зазначенням районів, де вони відсутні;
опис систем та схем централізованого водовідведення, структури системи збору, очищення та відведення стічних вод на території населеного пункту та поділ території населеного пункту на експлуатаційні зони;
опис території населеного пункту, на якій відсутні системи централізованого водовідведення;
опис стану існуючих каналізаційних колекторів та мереж водовідведення, споруд на них, включаючи оцінку їхнього зносу та визначення можливості забезпечення відведення та очищення стічних вод на існуючих об’єктах систем централізованого водовідведення;
оцінку відповідності технологічної схеми очищення стічних вод, що застосовується, вимогам забезпечення нормативів якості очищення стічних вод, визначення існуючого дефіциту (резерву) потужностей споруд та опис локальних очисних споруд абонентів;
баланс надходження стічних вод до систем централізованого водовідведення та відведення стоків за експлуатаційними зонами централізованого водовідведення;
відомості про фактичне та очікуване надходження стічних вод до систем централізованого водовідведення;
опис структури надходження стічних вод за такими групами споживачів: населення, юридичні особи та інші споживачі;
опис існуючої системи комерційного обліку централізованого водовідведення та планів щодо встановлення приладів обліку;
аналіз стану та функціонування існуючих каналізаційних насосних станцій, у тому числі оцінка енергоефективності збору, транспортування та очищення стічних вод;
опис стану та функціонування мереж централізованого водовідведення, включаючи оцінку величини зносу мереж;
опис існуючих технічних і технологічних проблем, що виникають під час централізованого водовідведення у населеному пункті, аналіз виконання розпоряджень органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) за дотриманням санітарного законодавства, а також у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відомості про усунення порушень, що впливають на якість та безпеку стічних вод;
інформацію щодо виявлених ключових проблем у системі централізованого водовідведення населеного пункту.
До схем оптимізації включаються стратегічні заходи або їх окремі етапи, підготовчі та інші роботи, визначення яких базується на всебічному вивченні перспектив розвитку населеного пункту і розробленні заходів щодо забезпечення продуктивності систем централізованого водовідведення, досягнення вимог до якості стічних вод, енергоефективності, надійності.
Основою визначення перспективної продуктивності систем централізованого водовідведення є прогнозний баланс обсягу стічних вод, який включає:
аналіз поточних резервів та дефіцитів виробничих потужностей систем централізованого водовідведення;
прогнозні баланси надходження стічних вод строком на 10 років з урахуванням різних сценаріїв розвитку населеного пункту;
інформацію про фактичне та очікуване надходження стічних вод (річне, середньодобове, максимальне добове);
прогноз відведення фактичних обсягів стічних вод за різними групами споживачів (зокрема від житлових будівель, об’єктів соціального призначення, промислових об’єктів) з урахуванням перспективних показників обсягів утворення стічних вод;
перспективні баланси надходження стічних вод (баланс збору, транспортування, очищення стічних вод, баланс обсягів стічних вод за експлуатаційними зонами централізованого водовідведення, баланс надходжень стічних вод за групами споживачів);
розрахунок необхідної потужності очисних споруд з урахуванням перспективного обсягу утворення стічних вод та втрат / припливів при їх транспортуванні.
Під час розрахунку прогнозних балансів враховується скорочення витрат і втрат стічних вод, яке передбачається досягти при реалізації заходів схем оптимізації. Результати розрахунків прогнозних балансів можуть оформлюватися у вигляді таблиці з показниками його складових, розгорнутих за часом реалізації заходів схем оптимізації.
3. Визначення стратегічних цілей розвитку систем централізованого водовідведення здійснюється на підставі аналізу технологічної і економічної доцільності їх досягнення у період дії схем оптимізації.
До стратегічних цілей розвитку систем централізованого водовідведення відносяться:
підвищення якості надання послуг з централізованого водовідведення;
збільшення надійності і стійкості систем централізованого водовідведення;
підвищення енерго- та ресурсоефективності систем централізованого водовідведення та їх окремих елементів;
зменшення забруднення органічними, біогенними та небезпечними речовинами від систем централізованого водовідведення;
забезпечення ефективного управління системами централізованого водовідведення.
Підвищення якості надання послуг з централізованого водовідведення передбачає збільшення рівня охоплення населення послугами з централізованого водовідведення, а також зменшення часу ліквідації аварій.
Збільшення надійності систем централізованого водовідведення забезпечується дублюванням окремих елементів системи, поступовим оновленням основних фондів підприємств, впровадженням сучасних технологічних рішень з управління і обслуговування систем. Стійкість систем централізованого водовідведення досягається зменшенням аварійності на мережах та інших об’єктах централізованого водовідведення.
Заходи з підвищення енерго- та ресурсозбереження систем централізованого водовідведення розробляються у відповідності до цілей Концепції Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств водовідведення та водовідведення, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 листопада 2023 року № 1082-р.
Зменшення забруднення навколишнього природного середовища органічними, біогенними та небезпечними речовинами передбачає скорочення виробничих відходів підприємств централізованого водовідведення, зменшення обсягів скидання забруднюючих речовин із стічними водами підприємств централізованого водовідведення у водні об’єкти.
Ефективне управління системами централізованого водовідведення досягається шляхом автоматизації бізнес-процесів на підприємствах централізованого водовідведення, встановленням ключових показників ефективності (KPI-показників) для основних працівників, впровадженням сучасних організаційних заходів.
досягнення екологічних цілей, визначених у планах управління річковими басейнами.
4. Забезпечення стійкості систем централізованого водовідведення під час надзвичайних ситуацій та/або під час воєнного стану здійснюється на основі аналізу ймовірних потенційних подій або ситуацій, що можуть призводити до повного чи часткового припинення надання послуг з централізованого водовідведення або неможливості забезпечити очищення стічних вод до гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин перед скиданням їх у водні об’єкти.
Аналіз альтернативних сценаріїв здійснюється в рамках основних факторів, що можуть призводити до зупинки централізованого водовідведення, зокрема:
часткове або повне руйнування об’єктів централізованого водовідведення;
часткове або повне знеструмлення об’єктів централізованого водовідведення;
блокування доступу до окремих об’єктів централізованого водовідведення для здійснення робіт з планового ремонту та обслуговування;
погіршення якості стічних вод, що потрапляють до систем централізованого водовідведення внаслідок антропогенних, техногенних, кліматичних та інших причин;
радіоактивне, хімічне, теплове забруднення та біологічне зараження стічних вод в системах централізованого водовідведення;
умисне радіоактивне, хімічне, теплове забруднення та біологічне зараження стічних вод безпосередньо в системах централізованого водовідведення;
Для кожного з основних факторів складається перелік ймовірних альтернативних (негативних) сценаріїв та оцінюється вірогідність їх настання.
Перелік ймовірних негативних сценаріїв погоджується Замовником.
Для обраного сценарію розробляються заходи та проводиться аналіз гідравлічного моделювання, який моделює ситуацію після настання сценарію, а також після реалізації передбачених заходів.
Для оцінки радіоактивного, хімічного, теплового забруднення та біологічного зараження води при гідравлічному моделюванні аналізується процес розповсюдження цих речовин в мережі водовідведення при потраплянні через елементи систем централізованого водовідведення.
Розробляються сценарії дублювання елементів системи централізованого водовідведення, створення альтернативних елементів систем централізованого водовідведення.
Якщо альтернативний сценарій призводить до технічної неможливості забезпечення населення послугами з централізованого водовідведення, створюється система нецентралізованого водовідведення.
Для нецентралізованих систем водовідведення визначаються необхідні обсяги надходжень стічних вод, об’єкти нецентралізованого водовідведення, кількість систем для очищення стоків.
Остаточний перелік заходів для забезпечення стійкості систем централізованого водовідведення формується шляхом техніко-економічного порівняння альтернативних сценаріїв централізованого водовідведення.
5. Визначення індикаторних показників розвитку систем централізованого водовідведення здійснюється для оцінки результатів реалізації заходів схем оптимізації.
При розробленні та реалізації схем оптимізації використовуються індикаторні показники:
питоме централізоване водовідведення (q) визначається за формулою:
рівень охоплення послугами з централізованого водовідведення (дельта охопл ) визначається за формулою:
середній строк експлуатації систем централізованого водовідведення (tекспл ) визначається за формулою:
| де: | Ті | - | строк експлуатації, різниця між звітним роком та роком введення в експлуатацію і-го елемента системи централізованого водовідведення, рік; |
| ПВі | - | початкова вартість i-го елемента, тис. грн; |
відсоток зносу системи централізованого водовідведення (tзн ) визначається за формулою:
| де: | Зні | - | сума зносу, нарахована на i-тий елемент за весь період експлуатації, тис. грн; |
| ПВі | - | початкова вартість і-го елемента, тис. грн; |
питома залишкова вартість системи централізованого водовідведення (Зв ) визначається за формулою:
лінійний показник аварійності централізованого водовідведення (Ал ) визначається за формулою:
| де: | Амер | - | кількість аварій на мережах централізованого водовідведення за рік; |
| L | - | загальна протяжність мереж централізованого водовідведення, км; |
лінійний показник втрат /припливів стоків (Вт) визначається за формулою:
рівень оплати послуг з централізованого водовідведення (дельта спл ) визначається за формулою:
| де: | Pспл спож | - | загальна оплата послуг споживачами, тис. грн/рік; |
| Pспож | - | загальна вартість виставлених споживачам рахунків, тис. грн/рік. |
Початкові значення індикаторних показників встановлюються:
за даними, розміщеними на інформаційно-аналітичній платформі в рамках державного моніторингу водовідведення;
шляхом проведення оцінки технічного стану об’єктів централізованого водовідведення.
Для кожного індикаторного показника визначаються цільові значення в кінці строку дії схем оптимізації та їх зміна у часі при різних сценаріях оптимізації систем централізованого водовідведення.
Перелік індикаторних показників, а також їх цільові значення погоджуються Замовником.
6. Порівняння сценаріїв розвитку систем централізованого водовідведення або їх елементів здійснюється на основі значень індикаторних показників.
Для кожного із завдань формується перелік сценаріїв його досягнення, в яких передбачені заходи, необхідні для їх реалізації.
За наявності лише одного сценарію, його заходи включаються до переліку заходів схем оптимізації.
Сукупність завдань, які потребують виконання низки заходів, розглядається окремим сценарієм оптимізації систем централізованого водовідведення.
Якщо завдання реалізуються різними заходами або групами заходів, кожен з них розглядається як окремий сценарій оптимізації систем централізованого водовідведення.
Після узагальнення результатів порівняння сценаріїв формується таблиця сценаріїв оптимізації систем централізованого водовідведення у довільній формі.
Для кожного завдання проводиться порівняння сценаріїв оптимізації систем централізованого водовідведення і обирається оптимальний сценарій централізованого водовідведення. Заходи з цього сценарію включаються до переліку заходів оптимізації систем централізованого водовідведення.
При порівнянні сценаріїв оптимізації систем централізованого водовідведення використовуються вартісні та індикаторні показники їх розвитку.
7. Пріоритизація заходів та формування їх переліку здійснюються із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення для управління проєктами. Результати роботи передаються Замовнику в електронному вигляді.
Розробник не передає Замовнику програмне забезпечення, якщо це не передбачено технічним завданням. Розробник може надавати Замовнику матеріали у вигляді електронних таблиць.
Після формування переліку заходів схем оптимізації розробляється ієрархічна структура робіт (далі - ІСР). Заходи об’єднуються за напрямами, за необхідності деталізуються на підзаходи.
Формування заходів та підзаходів схем оптимізації здійснюється за 3 рівнями групування, для великих систем централізованого водовідведення - за 4 рівнями групування. Оптимальна структура робіт забезпечує орієнтовну вартість реалізації заходу нижчого рівня в діапазоні від 1 до 3 відсотків, для великих систем централізованого водовідведення - від 0,5 до 1,5 відсотків загальної вартості реалізації заходів схем оптимізації.
Розробка проєктно-кошторисної документації, наукова підготовка проєктів, закупівля або будівництво об’єктів обов’язково включаються до переліку заходів схем оптимізації. Для невеликих за вартістю заходів допускається об’єднання заходу з виконанням проєктних робіт.
Організаційні заходи схем оптимізації, які не потребують фінансування, за рішенням Замовника включаються до ІСР або їх опис надається в схемі оптимізації.
Між заходами ІСР визначаються логічні зв’язки послідовності, які вказують на обмеження порядку реалізації заходів.
До ІСР обов’язково включаються заходи, передбачені в підписаних меморандумах, договорах про наміри, профінансовані заходи, вірогідність реалізації яких у визначені терміни є високою.
Рівень пріоритетності заходів визначається числовим значенням від 0 до 1000 в напрямку збільшення пріоритету. Значення від 0 до 300 відповідають низько пріоритетним заходам, від 400 до 600 - середньо пріоритетним заходам, від 700 до 900 - високо пріоритетним заходам, від 900 до 1000 - надзвичайно важливим заходам. Достатня точність встановлення пріоритетів - від 100 до 50 одиниць.
Визначення пріоритетності заходів базується на важливості реалізації заходу схем оптимізації. Використовується метод "або/або", де аналізується ситуація в порівнянні: один захід виконаний, інший - ні. Захід, для якого виконання є більш важливим отримує вищий рівень пріоритету.
Пріоритетність заходів схем оптимізації погоджується Замовником.
8. Оцінка вартості заходів та формування порядку їх реалізації здійснюється для визначення фінансової спроможності Замовника щодо реалізації заходів схем оптимізації.
Вартість заходів схем оптимізації визначається в національній валюті у цінах поточного року.
Вартість заходів, що реалізуються за рахунок міжнародних фінансових організацій, визначається у валюті фінансового донора.
Оцінка вартості заходів здійснюється відповідно до:
кошторисних норм щодо ціноутворення у будівництві, які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури;
цін на розроблення проєктно-кошторисної документації та її експертизи (актуальних на поточний рік);
комерційних пропозицій постачальників обладнання, необхідного для реалізації заходів;
кошторисної частини існуючих у Замовника (або аналогічних) проєктів на об’єкти (елементи) системи централізованого водовідведення (у цінах, актуальних на поточний рік);
спеціально складених кошторисів на виконання робіт.
При визначенні вартості заходів враховується зміна рівня цін на будівельні роботи у часі, прогнозовані і фактичні показники інфляції.
Похибка при визначенні вартості заходів допускається у межах від 10 до 20 відсотків.
У схемі оптимізації обов’язково зазначається, в цінах якого року вказана вартість заходів.
Для кожного із заходів визначається його вартість і рівень пріоритетності, формується загальний перелік реалізації заходів.
За сформованим переліком заходів визначається сумарна вартість їх реалізації, яка погоджується Замовником.
За відсутності у Замовника фінансових можливостей для повної реалізації всього переліку необхідних заходів:
високовартісні заходи розділяються на підзаходи (черги, окремі пускові комплекси або етапи реалізації). До основного переліку заходів включаються лише ті підзаходи, щодо яких можливе фінансування;
частина заходів може бути позначена як додаткова, а реалізація заходів передбачається лише за умови отримання додаткових джерел фінансування.
При визначенні реального строку реалізації заходів використовуються:
ДСТУ Б А.3.1-22:2013 "Визначення тривалості будівництва об’єктів";
інформація постачальників щодо строків постачання обладнання;
відомості щодо реальних строків реалізації аналогічних об’єктів.
Часовий інтервал планування реалізації заходів схем оптимізації складає 3 місяці. За необхідності може використовуватись більш точна деталізація планування реалізації заходів - до 1 місяця.
План реалізації заходів схем оптимізації розробляється на строк до 10 років. Якщо тривалість реалізації заходів знаходиться поза цим часом, вони вводяться в схему оптимізації частково.
При розробленні плану реалізації заходів схем оптимізації можуть вноситися додаткові обмеження часу, об’єктивного (послідовність) чи суб’єктивного (відсутність достатнього фінансування у певний період) характеру.
Для визначення послідовності реалізації схем оптимізації за роками проводиться аналіз відповідного фінансового навантаження. Послідовність корегується до досягнення доступного рівня фінансування заходів. Процес повторюється ітераційно.
За результатами виконання підпункту 8 пункту 6 розділу III цього Порядку створюється фінансова модель в цінах на поточний рік. Для проведення подальшого аналізу проводиться коригування річних цін на основі прогнозного коефіцієнту інфляції або за погодженням з Замовником іншим обґрунтованим способом. Для реалізації окремих заходів схем оптимізації, що фінансуються в іноземній валюті, використовуються тренди інфляції валюти та зміни її курсу відносно гривні.
9. Фінансова модель схеми оптимізації включає формування переліку заходів, прогнозні суми капітальних інвестицій за роками, опис наявних чи запланованих джерел фінансування, строки та етапи реалізації. Джерелами фінансування заходів схеми оптимізації можуть бути будь які кошти та ресурси, не заборонені законодавством.
10. Графічна частина схем оптимізації централізованого водовідведення використовується для наочного відображення результатів реалізації оптимального сценарію централізованого водовідведення.
Графічна частина схем оптимізації включає план населеного пункту з нанесенням на ситуаційній схемі:
існуючої та перспективної забудови населеного пункту (за наявності);
експлуатаційної зони централізованого водовідведення;
місць розташування та основних характеристик існуючих та перспективних об’єктів водовідведення із зазначенням інформації про встановлену (номінальну) потужність;
існуючих мереж централізованого водовідведення;
нових та реконструйованих мереж централізованого водовідведення.
Графічна частина схем оптимізації може створюватися у вигляді геопросторової бази даних. В такому випадку кількість і набір карт для друку визначається Замовником у технічному завданні.
Графічна частина схем оптимізації відноситься до критичної технологічної інформації за режимом доступу належить до інформації з обмеженим доступом та підлягає захисту згідно із законом.
| В.о. директора Департаменту систем життєзабезпечення | Віталій СУРАЙ |
Додаток 1
до Порядку розроблення схем
оптимізації систем централізованого
водовідведення
(підпункт 9 пункту 6 розділу III)
Вимоги
до здійснення аналізу, оцінки та управління ризиками в централізованому водовідведенні
( Див. текст )
Додаток 2
до Порядку розроблення схем
оптимізації систем централізованого
водовідведення
(підпункт 10 пункту 6 розділу III)
Вимоги
до розроблення додаткових частин, розділів та документів для отримання фінансування міжнародних партнерів
1. Схема оптимізації може включати додаткові частини або розділи.
2. Необхідність розроблення додаткових розділів визначається в технічному завданні.
3. Перелік додаткових частин або розділів, які можуть включатись до схем оптимізації:
розроблення повного переліку або основних заходів екологічних напрямків схем оптимізації;
розроблення детальних технічних рішень та обґрунтувань згідно вимог міжнародних фінансових організацій;
оцінка впливу зміни клімату на виконання заходів схем оптимізації;
створення плану безпечного централізованого водовідведення;
проведення паспортизації мереж централізованого водовідведення та створення ГІС;
проведення енергетичного аудиту об’єктів систем централізованого водовідведення;
розроблення та погодження стратегічної екологічної оцінки (СЕО) схем оптимізації.
4. До екологічних аспектів заходів з будівництва, реконструкції та модернізації об’єктів систем централізованого водовідведення повинні включатися відомості про запобігання шкідливому впливу:
на район річкового басейну - пропонованих до будівництва та реконструкції об’єктів систем централізованого водовідведення при скиданні (утилізації) стічних вод;
на навколишнє природне середовище - під час реалізації заходів з постачання та зберігання хімічних реагентів, що використовуються при очищенні стічних вод.
Додаток 3
до Порядку розроблення схем
оптимізації систем централізованого
водовідведення
(підпункт 12 пункту 1 розділу IV)
Вимоги
до гідравлічних розрахунків на основі гідравлічного моделювання та просторового аналізу
1. Під час розроблення схем оптимізації підприємства водовідведення можуть створювати геоінформаційні системи (далі - ГІС), гідравлічні моделі (далі - ГМ), реалізовувати диспетчерське управління, наглядовий контроль і збір даних (далі - SCADA). У разі потреби створення ГІС або ГМ, вони можуть розроблятися одночасно зі схемою оптимізації, як окремі етапи робіт, що має бути передбачено Замовником у технічному завданні.
2. За наявності на підприємстві водовідведення ГІС, представлена в них інформація може використовуватися як вихідні дані для гідравлічного моделювання. Існуючі ГМ можуть використовуватися, якщо вимоги до їх точності та деталізації не нижчі за встановлені в цьому додатку.
3. Розробник схем оптимізації, якщо інше не передбачено умовами технічного завдання, повинен надати Замовнику результати проведених гідравлічних розрахунків, оформлених у вигляді:
відповідного розділу/підрозділу звіту з результатами гідравлічного розрахунку та висновками;
графічних матеріалів (карт);
геопросторової інформації з результатами розрахунку.
4. Розробник не зобов’язаний передавати Замовнику:
програмне забезпечення для ГІС або ГМ;
ГМ у форматах, придатних для редагування.
5. У разі необхідності передачі ГМ у форматах, придатних для редагування або у вигляді програмних компонентів, це розглядається як додатковий етап до розроблення схем оптимізації, що має бути передбачений в технічному завданні.
6. Розроблення схем оптимізації не включає паспортизацію мереж і об’єктів централізованого водовідведення. Наявні результати паспортизації можуть бути використані для розроблення ГІС та ГМ.
7. Розробник самостійно обирає програмне забезпечення для проведення ГІС та ГМ, виходячи з умов якості отриманих результатів.
8. Розроблення ГМ включає такі етапи:
збір вихідних даних для ГМ, валідація якості даних, погодження їх із Замовником;
розроблення базової моделі або поточного стану систем централізованого водовідведення, її калібрування та оцінка;
аналіз ГМ для різних сценаріїв оптимізації систем централізованого водовідведення.
9. За наявності можуть застосовуватись вихідні дані: ГІС, ГМ, результати паспортизації мереж, планшети та креслення, дані абонентського відділу, показники технологічних та інших лічильників, режими роботи та паспорти насосів, інша технічна документація та наявні джерела інформації. У разі неточності вихідних даних Розробник повинен визначити рівні похибок моделі та повідомити про це Замовника.
10. Розроблення ГМ поточного стану систем централізованого водовідведення проводиться на основі даних абонентського відділу щодо обсягів питної води, безпосередньо з системи SCADA, інших джерел інформації.
11. Калібрування моделі здійснюється шляхом порівняння фактичних даних з розрахованими із застосуванням коефіцієнтів нерівномірності. Фактичні дані для порівняння визначаються в контрольних точках мережі за показаннями датчиків технологічного контролю або переносних приладів. Якщо Розробник сам отримуватиме фактичні дані для порівняння, це має бути передбачено в технічному завданні як окремий етап робіт.
12. Точність калібрування не повинна перевищувати:
за обсягом надходжень стічних вод - рівень встановлених надходжень стічних вод та притоків до очисних споруд;
за тиском (для напірних ліній) - 10 відсотків;
за показниками моделювання якості стічних вод - 10 відсотків.
13. Рівень деталізації ГМ повинен забезпечувати необхідну деталізацію переліку заходів. Допускається проведення розрахунку для зовнішньоквартальних мереж.
14. Після підготовки та калібрування гідравлічної моделі здійснюється аналіз її адекватності при різних режимах з такими параметрами:
максимальні, мінімальні обсяги централізованого водовідведення для середньої доби поточного року - статичний розрахунок;
максимальні, мінімальні обсяги централізованого водовідведення для середньої доби року в випадку завершення строку реалізації схем оптимізації (10 років) - статичний розрахунок;
погодинний розрахунок середньої доби року на початок і завершення строку реалізації схем оптимізації - погодинний розрахунок;
моделювання альтернативних сценаріїв обмеження централізованого водовідведення для визначення стійкості роботи систем централізованого водовідведення в умовах надзвичайних ситуацій - статичний розрахунок.
15. На основі аналізу ГМ формується перелік ключових проблем для елементів систем централізованого водовідведення, де спостерігаються завищена або знижена швидкість стоків і перевитрати енергії, оцінюються ризики завищеного або заниженого тиску окремих ділянок трубопроводів, приймаються рішення щодо зонування мережі водовідведення. Дані аналізу ГМ використовуються для визначення оптимальних діаметрів трубопроводів, параметрів насосів, якщо передбачається їх заміна.
16. Із застосуванням геопросторового аналізу проводиться порівняння фактичних даних аварійності, зношеності та інших параметрів трубопроводів з результатами ГМ для виявлення додаткових ключових проблем систем централізованого водовідведення.
17. Дані для геопросторового аналізу надаються Замовником з існуючої ГІС або в іншому форматі, придатному для об’єднання з просторовими даними (картою). Якщо Розробник самостійно збиратиме та/або вручну вноситиме дані, це має бути передбачено в технічному завданні як окремий етап робіт.
18. Геопросторовий аналіз проводиться для визначення проблемних ділянок трубопроводів на основі:
фактичних показників аварійності;
інформації щодо строку експлуатації і матеріалу трубопроводів.
19. Геопросторовий аналіз доповнюється даними ГМ стосовно:
ділянок з аномально високим або низьким тиском (для напірних систем);
ділянок, де у погодинному розрахунку виявлені значні коливання витрат / припливів.
20. Геопросторовий аналіз також проводиться під час планування резервних систем нецентралізованого та/або централізованого водовідведення населеного пункту.
21. За результатами геопросторового аналізу та аналізу ГМ встановлюються:
ділянки трубопроводів, які потребують заміни;
оптимальні діаметри труб і параметри насосів;
інші показники та технічні рішення.