МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 12.06.2025 м. Київ № 986 |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 серпня 2025 р. за № 1183/44589
Про затвердження Порядку розроблення схем оптимізації систем централізованого водопостачання та Порядку розроблення схем оптимізації систем централізованого водовідведення
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 11 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", абзацу одинадцятого частини першої статті 10 Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод", пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400),
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок розроблення схем оптимізації систем централізованого водопостачання;
Порядок розроблення схем оптимізації систем централізованого водовідведення.
2. Департаменту систем життєзабезпечення у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Костянтина Ковальчука.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства розвитку громад та територій України
від 12 червня 2025 року № 986
Порядок
розроблення схем оптимізації систем централізованого водопостачання
( див. текст )
Додаток 1
до Порядку розроблення схем оптимізації систем централізованого водопостачання
(підпункт 9 пункту 6 розділу III)
Вимоги до здійснення аналізу, оцінки та управління ризиками в централізованому водопостачанні
1. На початковому етапі аналізу, оцінки та управління ризиками в централізованому водопостачанні визначаються наявні і потенційні ризики в системах централізованого водопостачання, здійснюється їх опис з урахуванням кількісних та якісних характеристик, визначених вимірюваних показників загроз, їх виду, рівня та ймовірності настання протягом певного проміжку часу.
2. Оцінка загроз централізованому водопостачанню здійснюється Розробником окремо для кожної загрози або групи ідентичних загроз за такими напрямками:
ризики для споживачів;
ризики для персоналу і залучених працівників підприємств питного водопостачання;
економічні ризики
екологічні ризики.
ризики для водозбірних площ для місць водозабору;
ризики для кожної системи водопостачання;
ризики для внутрішніх розподільчих систем.
3. Для кожного з ризиків оцінюються показники вірогідності та уразливості (наслідків). Вірогідність ризиків може оцінюватися безпосередніми показниками вірогідності настання, класифікуватися за бальною системою або систематизуватися за певним рівнем (незначний, помірний, високий).
4. При оцінюванні уразливості систем централізованого водопостачання визначаються існуючі проблеми, причини їх виникнення, а також спроможності підприємств питного водопостачання протидіяти наявним та потенційним загрозам.
5. Оцінка уразливості систем централізованого водопостачання здійснюється в вартісному еквіваленті, шляхом застосування цифрової шкали від 1 до 5 або визначення рівня наслідків (незначний, помірний, високий).
6. Загальний рівень ризиків є добутком вірогідності та уразливості.
7. За результатами аналізу ризики систематизуються:
низький: за незначних рівнях загрози, уразливості та впливу на питне водопостачання;
помірний: за незначного або помірного рівнях впливу, коли рівень загрози переважає рівень уразливості централізованого водопостачання;
допустимий: за низького або помірного рівнях впливу, коли рівень уразливості відповідає рівню загрози на питне водопостачання;
високий: за помірного або високого рівнях впливу, коли рівень уразливості переважає рівень загрози на питне водопостачання;
критичний: за високих рівнях загрози, уразливості та впливу на питне водопостачання.
8. Результати аналізу оформлюються у вигляді матриці визначених рівнів ризиків у централізованому водопостачанні згідно з формою:
Матриця визначених рівнів ризиків у централізованому водопостачанні
_____________________________________________________________________________________________
(назва населеного пункту, регіону, об'єднана територіальна громада, підприємства питного або нецентралізованого водопостачання)
Дата проведення _______________Керівник
| _________________ (посада) | ____________ (підпис) | __________________________ (Власне ім'я ПРІЗВИЩЕ) |
9. За погодженням із Замовником ризики низького і помірного рівнів не розглядаються Розробником.
10. Прогнозування ризиків у централізованому водопостачанні здійснюється на строк реалізації схеми оптимізації.
11. За наявності достовірних відомостей для прогнозування ризиків у централізованому водопостачанні визначаються основний (річний), сценарій оптимістичний та песимістичний сценарії централізованого водопостачання.
12. Джерелами інформації щодо проведення аналізу ризиків у централізованому водопостачанні є відомості, отримані Розробником від центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ та організацій, підприємств питного водопостачання, міжнародних організацій, інших уповноважених органів, медіа, зокрема мережі Інтернет, з інших джерел, а також результати стратегічного аналізу та власні аналітичні напрацювання.
13. За потреби використання під час проведення аналізу ризиків у централізованому водопостачанні інформації (даних), що відноситься до критичної технологічної інформації, аналіз ризиків у централізованому водопостачанні проводиться із залученням відповідних посадових осіб структурного підрозділу органу місцевого самоврядування.
14. За відсутності або неотриманні інформації, потрібної для проведення аналізу ризиків у централізованому водопостачанні, або недостатності повноважень для цього Розробник повинен звернутися до посадової особи, що здійснює керівництво проведенням аналізу ризиків у централізованому водопостачанні, для прийняття відповідного рішення.
15. Оцінка ризиків у централізованому водопостачанні здійснюється за найбільш характерними випадками та характерними (типовими) ознаками можливих аварійних ситуацій в системах централізованого водопостачання із зазначенням індикаторних показників ризику, за якими виявлені аварійні ситуації.
16. Для оцінки ризиків у централізованому водопостачанні використовується спеціальне програмне забезпечення, правильний вибір якого та достовірність отриманих даних забезпечує Розробник.
17. Результати оцінки ризиків у централізованому водопостачанні можуть надаватися в паперовому чи електронному вигляді.
18. Оцінка ризиків у централізованому водопостачанні включає:
сукупність інформації про загрозу в сфері питної води та питного водопостачання;
індикатори ризику у централізованому водопостачанні;
алгоритм дій (заходи та форми контролю в разі визначених індикаторів ризику централізованого водопостачання).
19. Профіль оцінки ризику у централізованому водопостачанні заповнюється згідно з формою:
20. Для кожного з ризиків у централізованому водопостачанні визначаються заходи, спрямовані на зменшення вірогідності виникнення ризиків та його наслідків. У випадках оцінки ризиків в абсолютних величинах захід може вважатися обґрунтованим, якщо його вартість менша за добуток вірогідності ризику та вартості його наслідків. В інших випадках приводиться обґрунтування заходів у довільній формі.
21. План управління ризиками розробляється на основі оцінки ризиків у централізованому водопостачанні. План управління ризиками не передбачений схемою оптимізації, тому його розроблення може бути включене в технічне завдання як додатковий етап робіт.
____________
Додаток 2
до Порядку розроблення схем оптимізації систем централізованого водопостачання
(підпункт 10 пункту 6 розділу III)
Вимоги до розроблення додаткових частин, розділів та документів для отримання фінансування міжнародних партнерів
1. Схема оптимізації може включати додаткові частини або розділи.
2. Необхідність розроблення додаткових розділів визначається технічним завданням.
3. Перелік додаткових частин або розділів, які можуть включатись до схем оптимізації:
розроблення повного переліку або основних заходів екологічних напрямків схем оптимізації;
розроблення детальних технічних рішень та обґрунтувань згідно з вимогами міжнародних фінансових організацій;
оцінка впливу зміни клімату на виконання заходів схем оптимізації;
створення плану безпечного централізованого водопостачання;
проведення паспортизації мереж централізованого водопостачання та створення ГІС;
проведення енергетичного аудиту об'єктів систем централізованого водопостачання;
розроблення та погодження стратегічної екологічної оцінки (СЕО) схем оптимізації.
4. До екологічних напрямків заходів з будівництва, реконструкції та модернізації об'єктів систем централізованого водопостачання повинні включатися відомості про запобігання шкідливому впливу:
на район річкового басейну - пропонованих до будівництва та реконструкції об'єктів систем централізованого водопостачання при скиданні (утилізації) промивних вод;
на навколишнє природне середовище - під час реалізації заходів з постачання та зберігання хімічних реагентів, що використовуються в процесі підготовки питної води.
____________
Додаток 3
до Порядку розроблення схем оптимізації систем централізованого водопостачання
(підпункт 12 пункту 1 розділу IV)
Вимоги до гідравлічних розрахунків на основі гідравлічного моделювання та просторового аналізу
1. Під час розроблення схем оптимізації підприємства питного водопостачання можуть створювати геоінформаційні системи (далі - ГІС), гідравлічні моделі (далі - ГМ), реалізовувати диспетчерське управління, наглядовий контроль і збір даних (далі - SCADA). У разі потреби ГІС або ГМ можуть розроблятися одночасно зі схемою оптимізації як окремі етапи робіт, що має бути передбачено Замовником у технічному завданні.
2. У наявності на підприємстві питного водопостачання ГІС, представлена в них інформація може використовуватися як вихідні дані для гідравлічного моделювання. Існуючі ГМ можуть використовуватися, якщо вимоги до їх точності та деталізації не нижчі за встановлені в цьому додатку.
3. Розробник схем оптимізації, якщо інше не передбачено умовами технічного завдання, повинен надати Замовнику результати проведених гідравлічних розрахунків, оформлених у вигляді:
відповідного розділу/підрозділу звіту з результатами гідравлічного розрахунку та висновками;
графічних матеріалів (карт);
геопросторової інформації з результатами розрахунку.
4. Розробник не зобов'язаний передавати Замовнику:
програмне забезпечення для ГІС або ГМ;
ГМ у форматах, придатних для редагування.
5. У разі необхідності передачі ГМ у форматах, придатних для редагування або у вигляді програмних компонентів, це розглядається як додатковий етап до розроблення схем оптимізації, що має бути передбачений в технічному завданні.
6. Розроблення схем оптимізації не включає паспортизацію мереж і об'єктів централізованого водопостачання. Наявні результати паспортизації можуть бути використані для розроблення ГІС та ГМ.
7. Розробник самостійно обирає програмне забезпечення для проведення ГІС та ГМ, враховуючи очікувані результати.
8. Розроблення ГМ включає такі етапи:
збір вихідних даних для ГМ, валідація якості даних, погодження їх із Замовником;
розроблення базової моделі або поточного стану систем централізованого водопостачання, її калібрування та оцінка;
аналіз ГМ для різних сценаріїв оптимізації систем централізованого водопостачання.
9. За наявності можуть застосовуватись вихідні дані: ГІС, ГМ, результати паспортизації мереж, планшети та креслення, дані абонентського відділу, показники технологічних та інших лічильників, режими роботи та паспорти насосів, інша технічна документація та наявні джерела інформації. У разі неточності вихідних даних Розробник повинен визначити рівні похибок моделі та повідомити про це Замовника.
10. Розроблення ГМ поточного стану систем централізованого водопостачання проводиться на основі даних абонентського відділу щодо обсягів питної води, безпосередньо з системи SCADA, інших джерел інформації.
11. Калібрування моделі здійснюється шляхом порівняння фактичних даних з розрахованими із застосуванням коефіцієнтів нерівномірності. Фактичні дані для порівняння визначаються в контрольних точках мережі згідно з показниками датчиків технологічного контролю або переносних приладів. Якщо Розробник сам отримуватиме фактичні дані для порівняння, це має бути передбачено в технічному завданні як окремий етап робіт.
12. Точність калібрування не повинна перевищувати:
за обсягом витрат питної води - рівень встановлених індивідуальних технологічних нормативів використання питної води для підприємства, що надає послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
за тиском (для напірних ліній) - 10 відсотків;
за показниками моделювання якості питної води - 10 відсотків.
13. Рівень деталізації ГМ повинен забезпечувати необхідну деталізацію переліку заходів. Допускається проведення розрахунку для зовнішньоквартальних мереж.
14. Після підготовки та калібрування гідравлічної моделі здійснюється аналіз її роботи при різних режимах з такими параметрами:
максимальні, мінімальні обсяги централізованого водопостачання та пожежогасіння для середньої доби поточного року - статичний розрахунок;
максимальні, мінімальні обсяги централізованого водопостачання та пожежогасіння для середньої доби року в випадку завершення строку реалізації схем оптимізації (10 років) - статичний розрахунок;
погодинний розрахунок середньої доби року на початок і завершення строку реалізації схем оптимізації - погодинний розрахунок;
для систем із змішуванням питної води різної якості - моделювання якості на початок і кінець строку реалізації схем оптимізації, а також окремо за роками, якщо показники якості є індикаторними. Моделювання проводиться окремо за кожним показником, який має відхилення від вимог державних санітарних норм і правил;
моделювання альтернативних сценаріїв обмеження централізованого водопостачання для визначення стійкості роботи систем централізованого водопостачання в умовах надзвичайних ситуацій - статичний розрахунок;
моделювання розповсюдження отруйних речовин з кожного водозабору при оцінці хімічного, біологічного, радіаційного, ядерного забруднень - стійкості систем централізованого водопостачання - моделювання якості.
15. На основі аналізу ГМ формується перелік ключових проблем для елементів систем централізованого водопостачання, де спостерігаються завищена швидкість води і перевитрати енергії, оцінюються ризики завищеного тиску окремих ділянок водоводів, приймаються рішення щодо зонування водопровідної мережі. Дані аналізу ГМ використовуються для визначення оптимальних діаметрів трубопроводів, параметрів насосів, якщо передбачається їх заміна.
16. Із застосуванням геопросторового аналізу проводиться порівняння фактичних даних аварійності, зношеності та інших параметрів трубопроводів з результатами ГМ для виявлення додаткових ключових проблем систем централізованого водопостачання.
17. Дані для геопросторового аналізу надаються Замовником з існуючої ГІС або в іншому форматі, придатному для об'єднання з просторовими даними (картою). Якщо Розробник самостійно збиратиме та/або вручну вноситиме дані, це має бути передбачено в технічному завданні як окремий етап робіт.
18. Геопросторовий аналіз проводиться для визначення проблемних ділянок трубопроводів на основі:
фактичних показників аварійності;
інформації щодо строку експлуатації і матеріалу трубопроводів.
19. Геопросторовий аналіз доповнюється даними ГМ стосовно:
ділянок з аномально високим або низьким тиском;
ділянок, де у погодинному розрахунку виявлені значні коливання витрат, реверсна подача або зупинка подачі питної води.
20. Геопросторовий аналіз також проводиться під час планування резервних систем нецентралізованого та/або централізованого водопостачання населеного пункту.
21. За результатами геопросторового аналізу та аналізу ГМ встановлюються:
ділянки трубопроводів, які потребують заміни;
оптимальні діаметри труб і параметри насосів;
інші показники та технічні рішення.
____________