Про внесення змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

Відповідно до статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України , підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, та з метою удосконалення організації роботи з формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків відповідно до вимог Податкового кодексу України та Митного кодексу України

1. Внести зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року № 524, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за № 751/27196, виклавши його в новій редакції, що додається.

2. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Романюк Ю.П.) у встановленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Державній фіскальній службі України (Насіров Р.М.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України - керівника апарату Капінуса Є.В. та Голову Державної фіскальної служби України Насірова Р.М.

1. Цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).

У цьому Порядку поняття "кластерні об’єднання" означає групу суб’єктів господарювання - юридичних осіб з централізованим управлінням виробничою, фінансовою та комерційною діяльністю.

2. Формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.

Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційних систем Державної фіскальної служби України.

3. Узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 805, проекти планів-графіків на наступний квартал формуються територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа другого та третього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків засобами інформаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб паперовий варіант планів-графіків (коригування планів-графіків) з відповідними додатками з дотриманням вимог щодо направлення документів з грифом "ДСК" та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

4. До плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу ІІ Кодексу в частині граничних термінів визначення податкового зобов’язання платника податків, а також періоду діяльності платника, який не було охоплено перевіркою, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу ІІ Кодексу у частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою із зазначеного питання.

5. План-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС.

Затверджений план-графік є обов’язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

Відповідальність за якість формування плану-графіка та його коригування, у тому числі якість відбору платників для перевірок на підставі встановлених ризиків у їх діяльності, розрахунок періоду перевірки, термінів проведення перевірки, періодичності включення платників податків до плану-графіка, виконання інших вимог, передбачених законом, покладається на територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

1. План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 1) та проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 2) складаються з чотирьох розділів.

Роздiл І. Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб.

Роздiл ІІ. Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів.

Роздiл ІІІ. Документальні планові перевірки самозайнятих осіб.

Роздiл ІV. Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зведена інформація про проведення документальних планових перевірок платників податків за розділами І, ІІ та ІV плану-графіка формується згідно з додатком 3 до цього Порядку, за розділом ІІІ плану-графіка - згідно з додатком 4 до цього Порядку.

2. Розділ І плану-графіка має підрозділи А та Б.

Підрозділ А. Платники податків, які належать до кластерних об’єднань платників податків, та їх контрагенти.

Цей підрозділ плану-графіка має дві групи:

І група - основні підприємства, які належать до кластерних об’єднань платників податків;

ІІ група - найбільші контрагенти, через яких здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії, інші платники податків - юридичні особи).

Підрозділ Б. Інші платники податків.

Цей підрозділ плану-графіка має дві групи:

І група - основні підприємства;

ІІ група - найбільші контрагенти, через яких здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії, інші платники податків - юридичні особи).

3. Розділ IІ плану-графіка має п’ять груп:

I група - банки;

ІІ група - страховики;

ІІІ група - торговці цінними паперами;

ІV група - інші небанківські установи;

V група - постійні представництва та представництва нерезидентів.

4. Розділ ІІІ плану-графіка поділяється на три групи:

І група - фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

ІІ група - фізичні особи - підприємці, які обрали загальну систему оподаткування;

ІІІ група - фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

5. Розділ ІV плану-графіка поділяється на три групи:

І група - великі платники - платники податків - юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників понад 250 осіб;

ІІ група - середні платники - платники податків - юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників від 50 до 250 осіб;

ІІІ група - малі платники - платники податків - юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників менше 50 осіб.

6. У групах розділів І, ІІ та IV плану-графіка розподіл платників - юридичних осіб проводиться за такими категоріями (відповідно до статті 55 розділу ІІ Господарського кодексу України ):

суб’єкти великого підприємництва;

суб’єкти середнього підприємництва;

суб’єкти малого підприємництва.

1. До розділів І та ІІ плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.

2. Формування переліку платників податків до розділів І та ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

При плануванні на І квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на ІІ та ІІІ квартали - за попередній рік, на ІV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

3. До плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов’язкових платежів.

4. Структурні підрозділи ДФС надають Департаменту аудиту ДФС до 25 числа другого місяця кварталу аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об’єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення.

Пропозиції структурних підрозділів ДФС направляються Департаментом аудиту ДФС до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка на наступний квартал.

На рівні територіальних органів ДФС за даними інформаційних ресурсів ДФС та з інших джерел з урахуванням вимог пункту 2 цього розділу проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційних систем ДФС та за пропозиціями структурних підрозділів ДФС, щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, у тому числі ті, які знаходяться на обліку в інших територіальних органах ДФС.

При включенні підприємств до плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальним органам ДФС необхідно встановити наявність структурних підрозділів, дочірніх підприємств, що входять до інфраструктури платників податків - головних підприємств, та направити їх переліки не пізніше 15 числа останнього місяця поточного кварталу до відповідних територіальних органів ДФС, на обліку в яких знаходяться вказані підрозділи, для організації контрольно-перевірочних заходів, у тому числі шляхом включення їх до плану-графіка (коригування плану-графіка) у періоди, на які заплановані перевірки головних підприємств.

Відповідальність за повноту охоплення перевірками філій та структурних підрозділів платника податків покладається на територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків.

При виявленні під час перевірок нових контрагентів підприємств територіальними органами ДФС у разі потреби здійснюються заходи щодо організації їх перевірок шляхом проведення коригування плану-графіка.

5. Критерії відбору платників податків - юридичних осіб:

1) високого ступеня ризику:

рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;

рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;

наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік;

наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків:

які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані з фіктивним підприємництвом;

реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;

стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів;

які знаходяться в розшуку;

які визнані банкрутами;

стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з постачальниками, які зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування із незначною кількістю працюючих (менше 10 осіб), незначною площею сільськогосподарських угідь або земельно-водного фонду (менше 100 га), у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

виплата доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;

інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;

декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суму податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн;

декларування від’ємного значення фінансового результату від операційної діяльності;

наявність інформації щодо двох або більше показників, які свідчать про доведення платника податків до банкрутства, зокрема коефіцієнт Бівера менше (-0,15), фінансовий леверидж менше 0,8, коефіцієнт поточної ліквідності менше 1 протягом двох попередніх (звітних) років;

наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв’язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані;

наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел;

здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків;

2) середнього ступеня ризику:

здійснення експортних операцій щодо товарів, не типових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

декларування залишку від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період;

відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків;

здійснення адміністративних витрат на суму, що перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку, що може свідчити про наявність "безтоварних" послуг;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі - Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

здійснення витрат на збут у сумі, що перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку від реалізації продукції, що може свідчити про наявність "безтоварних" послуг;

наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких перебувають у переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, які визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України;

наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

здійснення коригування суб’єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у бік зменшення податкового кредиту за декларацією з податку на додану вартість з позначкою "0121" / "0122" / "0123" з одночасним коригуванням у бік збільшення податкового кредиту за загальною декларацією з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період;

наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів;

різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат;

невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій;

декларування за попередні 12 місяців податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі менше 40 відсотків податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування та перевищує 10 млн грн;

відхилення між сумою доходу суб’єкта спеціального режиму оподаткування, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки, від надання супутніх послуг, та загальним обсягом постачання понад 30 відсотків;

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків;

нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (доход, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

наявність інформації про об’єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов’язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки;

3) незначного ступеня ризику:

проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням;

наявність в органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає патентуванню та ліцензуванню;

зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків;

декларування платником податків видів діяльності, пов’язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій;

наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій;

суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.

6. У разі наявності наведених нижче критеріїв платники податків - учасники зовнішньоекономічної діяльності перевіряються як з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, так і з питань дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи.

Відповідно до інформації з автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює:

оформлення митних декларацій у митних режимах за кодами 31, 51 згідно з класифікатором митних режимів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" (далі - наказ № 1011), зі звільненням від оподаткування митними платежами;

оформлення митних декларацій зі звільненням від сплати митних платежів за кодами пільг 014, 099, 102, 112, 120, 137, 149, 153, 202, 400, 401, 402, 403, 404, 500, 501, 502, 503, 517 згідно з класифікатором звільнень від сплати митних платежів, затвердженим наказом № 1011;

сплату "ліцензійних платежів" на рахунок нерезидента;

митне оформлення товарів за ціною, що є нижчою, ніж митна вартість ідентичних/подібних товарів попередніх митних оформлень;

митне оформлення товарів з ризиком неправильної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, що впливає на надходження митних платежів до бюджету;

декларування в одній партії товарів з високим податковим навантаженням та незначною вагою разом з товарами з низьким податковим навантаженням та великою вагою;

декларування складових митної вартості в декларації митної вартості з ризиком недостовірності зазначення числових значень (витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, страхування, інженерні, дослідно-конструкторські роботи тощо).

7. Критерії відбору банків:

1) високого ступеня ризику:

декларування від’ємного значення податку на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим періодом є календарний рік;

наявність інформації щодо здійснення банком операцій факторингу (відступлення права вимоги);

різниці, що виникають при формуванні страхового резерву банків, на які зменшується фінансовий результат, становлять понад 50 відсотків;

наявність інформації щодо здійснення банком операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, які мають ознаки фіктивності, що визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України;

здійснення операцій з цінними паперами, обіг яких скасовано, зупинено за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України;

2) середнього ступеня ризику:

рівень сплати податку на прибуток банку нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі;

різниці, що виникають при формуванні страхового резерву банків, на які зменшується фінансовий результат, становлять понад 30 відсотків;

здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізинг тощо) нерезидентам;

декларування від’ємного значення фінансового результату за операціями з цінними паперами попереднього податкового (звітного) періоду;

здійснення правочинів з цінними паперами емітентів, щодо яких винесено постанову суду про припинення юридичної особи або визнання юридичної особи банкрутом;

наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків, які мають ознаки фіктивності, або реєстрацію яких скасовано у судовому порядку, або які знаходяться у розшуку, або не звітують, або визнані банкрутами, або щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) незначного ступеня ризику:

здійснення правочинів з цінними паперами емітентів, щодо яких є відомості про відсутність за місцезнаходженням юридичної особи або відсутнє підтвердження відомостей про юридичну особу;

декларування оборотів за операціями з купівлі-продажу цінних паперів понад 20 відсотків мінімального розміру статутного капіталу для банківської діяльності;

коригування платником податків податкової звітності з податку на прибуток у бік зменшення податку на прибуток.

8. Критерії відбору небанківських установ:

1) високого ступеня ризику:

декларування від’ємного значення податку на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим періодом є календарний рік;

різниці, що виникають при формуванні страхового резерву небанківських фінансових установ, на які зменшується фінансовий результат, становлять понад 50 відсотків;

здійснення операцій з цінними паперами, обіг яких скасовано, зупинено за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України;

наявність інформації щодо здійснення небанківською установою операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, які мають ознаки фіктивності, що визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України;

2) середнього ступеня ризику:

рівень сплати податку на прибуток небанківської установи (крім неприбуткових установ і організацій) нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі;

декларування небанківськими установами обсягів операцій з цінними паперами понад 50 відсотків зареєстрованого статутного капіталу;

декларування від’ємного фінансового результату за операціями з цінними паперами попереднього податкового (звітного) періоду;

здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізинг тощо) нерезидентам;

здійснення правочинів з цінними паперами емітентів, щодо яких винесено постанову суду про припинення юридичної особи або визнання юридичної особи банкрутом;

наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків, які мають ознаки фіктивності, або реєстрацію яких скасовано у судовому порядку, або які знаходяться у розшуку, або не звітують, або визнані банкрутами, або щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) незначного ступеня ризику:

здійснення правочинів з цінними паперами емітентів, щодо яких є відомості про відсутність за місцезнаходженням юридичної особи або відсутнє підтвердження відомостей про юридичну особу;

декларування оборотів за операціями з купівлі-продажу цінних паперів понад 20 млн грн;

перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю;

коригування платником податків податкової звітності з податку на прибуток у бік зменшення податкових зобов’язань;

відсутність у неприбуткових установ і організацій інших доходів, які підлягають оподаткуванню.

9. Критерії відбору платників податків - постійних представництв та представництв нерезидентів:

1) високого ступеня ризику:

рівень зростання податку на прибуток нижчий за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій досягає понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

відсутність витрат, понесених представництвом при декларуванні доходів, звільнених від оподаткування на підставі міжнародного договору;

наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС, що свідчить про ухилення від оподаткування та/або про взаємовідносини із платниками податків, реєстрацію яких скасовано у судовому порядку, або стосовно яких заведено оперативно-розшукову справу, або щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

2) середнього ступеня ризику:

обсяги витрат становлять понад 70 відсотків доходів при декларуванні допоміжного виду діяльності;

коригування платником податків податкової звітності з податку на прибуток та/або податку на додану вартість у бік зменшення податкових зобов’язань понад 10 відсотків;

наявність відхилень між значеннями основних показників фінансової та податкової звітності понад 10 відсотків;

показники податкової звітності, які характеризують діяльність постійних представництв та представництв нерезидентів, свідчать про можливість заниження податку на прибуток або ризики несплати податків;

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, що у сумі перевищують 10 відсотків;

3) незначного ступеня ризику:

декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим періодом є календарний рік;

декларування від’ємного значення фінансового результату до оподаткування;

виплата доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України без утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів або із застосуванням нульових ставок оподаткування.

1. До розділу ІІІ плану-графіка відбираються платники податків - самозайняті особи, які є фізичними особами - підприємцями або провадять незалежну професійну діяльність, за умови, що такі особи не є працівниками в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

2. До переліку самозайнятих осіб відбираються платники податків, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки, збори, інші платежі та взяті на облік як платники податків за основним місцем обліку або зареєстровані у контролюючих органах.

3. Формування переліку самозайнятих осіб до розділу ІІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

4. До плану-графіка в першу чергу включаються платники податків - самозайняті особи, які мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов’язкових платежів.

5. Критерії відбору самозайнятих осіб:

1) високого ступеня ризику:

перевищення сумою доходів, отриманих платником податків за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 127 (інші доходи) та/або 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), суми доходу від провадження господарської діяльності на 10 та більше відсотків;

перевищення обсягів експортних операцій над задекларованою сумою доходу на 10 та більше відсотків;

заниження податкового зобов’язання в обсязі, що становить 10 та більше відсотків суми задекларованих податкових зобов’язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить 5 та більше відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;

декларування сум доходу на рівні або менше рівня витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

розмір інших витрат, у тому числі вартість виконаних робіт, наданих послуг, становить 30 або більше відсотків задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю платника податків;

наявність розбіжностей між сумою чистого оподатковуваного доходу, відображеною в декларації про майновий стан і доходи, та сумою доходу, зазначеною у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, на 5 та більше відсотків;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованому доходу або обсягам постачання на 20 та більше відсотків;

наявність інформації, що свідчить про ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом;

загальна сума витрат, відображених у декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального доходу, задекларованого у такій декларації;

2) середнього ступеня ризику:

кількість найманих працівників менша за кількість зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю);

декларування від’ємного значення з податку на додану вартість при здійсненні імпортних, експортних операцій або міжнародних перевезень;

декларування податкових зобов’язань з податку на додану вартість на рівні податкового кредиту;

наявність розбіжностей між задекларованою сумою загального оподатковуваного доходу або податкових зобов’язань з податку на додану вартість та сумою розрахункових операцій, проведених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), у обсязі, що перевищує 10 відсотків;

загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) особі, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців, перевищує обсяг, визначений статтею 181 розділу V Кодексу , більш як на 2 відсотки;

наявність відносин із контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій перевищує 10 відсотків загального обсягу постачання;

ввезення на митну територію України підакцизних товарів в обсягах понад 50 відсотків задекларованої суми доходу за рік;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску менше ніж на 365 днів;

3) незначного ступеня ризику:

заниження податкового зобов’язання в обсязі, що становить менше 10 відсотків суми задекларованих податкових зобов’язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить менше 5 відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;

обсяг операцій із пов’язаними особами перевищує 20 відсотків задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету.

1. До розділу ІV плану-графіка відбираються платники податків - юридичні особи, які мають ризик несплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску, на регіональному рівні за результатами аналізу наявних ризиків.

2. При відборі до плану-графіка враховуються дані інформаційних систем ДФС.

3. У разі одночасного відбору платника податків до перевірки підрозділами аудиту та підрозділами податків і зборів з фізичних осіб такий платник включається до розділу І плану-графіка проведення документальних планових перевірок.

4. Критерії відбору платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску:

1) високого ступеня ризику:

несплата податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску або його сплата у розмірі менше 1 відсотка доходу за попередній звітний період платником податку - юридичною особою, дохід якої становить понад 1 млн грн;

нарахування заробітної плати у сумі менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за наявності доходу за попередній звітний період у сумі 1 млн грн та більше;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), у сумі понад 40 мінімальних зарплат без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

відсоток утриманої суми податку на доходи фізичних осіб нижче за 10 відсотків суми виплаченого доходу у вигляді заробітної плати;

наявність кредиторської заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі понад 10 відсотків суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб у попередньому звітному періоді, але не менше 100 тис. грн;

збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному періоду;

порушення більше ніж на 30 календарних днів встановлених строків подання звітності з єдиного внеску за шість або більше звітних періодів протягом календарного року;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

2) середнього ступеня ризику:

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), у сумі від 20 до 40 мінімальних зарплат без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

виплата громадянам протягом попереднього звітного кварталу доходів від продажу сільськогосподарської продукції (ознака доходу 148) у сумі понад 40 мінімальних зарплат без утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб;

кількість найманих працівників на сільськогосподарських підприємствах менше 5 осіб за наявності у власності та/або оренді земельних ділянок площею понад 10 га, доходу за попередній звітний період у сумі понад 1 млн грн;

кількість найманих працівників на підприємствах будівельної галузі менше 5 осіб за наявності відведених у поточному та/або попередньому звітному роках земельних ділянок площею понад 0,5 га;

наявність кредиторської заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі понад 10 відсотків суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб у попередньому звітному періоді, але не менше 50 та не більше 100 тис. грн;

збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди на 10–20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному періоду;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску на 180–365 днів;

3) незначного ступеня ризику:

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), у сумі від 5 до 20 мінімальних зарплат без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

кількість найманих працівників менше кількості зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю);

наявність кредиторської заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі понад 10 відсотків суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб у попередньому звітному періоді, але не менше 10 та не більше 50 тис. грн;

збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди менше 10 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному періоду;

порушення більше ніж на 30 календарних днів встановлених строків подання звітності за три або більше звітних періодів протягом календарного року;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску на 30-180 днів.