19. Усі нещасні випадки, професійні захворювання та аварії підлягають розслідуванню, реєстрації та обліку відповідно до вимог постанови № 337.
5. Вимоги до шахтного персоналу
1. Професійний добір, а також попередній та періодичні медичні огляди працівників шахт організовуються директором шахти (уповноваженою особою) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.
Працевлаштування працівника, який за станом здоров’я не може продовжувати роботу за професією, здійснюється відповідно до вимог законодавства.
2. Керівниками (директорами), головними інженерами, головними фахівцями шахт та інших гірничих підприємств усіх форм власності призначаються особи відповідно до вимог Гірничого закону України.
3. Начальниками (заступниками, помічниками начальників) дільниць, механіками дільниць, керівниками служб, начальниками змін, гірничими диспетчерами, гірничими майстрами гірничих підприємств усіх форм власності призначаються особи відповідно до вимог законодавства.
Начальникам дільниць ВТБ, їх заступникам, помічникам і гірничим майстрам цих дільниць не дозволяється доручати роботи за сумісництвом або виконання робіт, не передбачених їх посадовими інструкціями.
4. Гірничі диспетчери (начальники змін) зобов’язані відповідно до встановленого нормативу відвідувати підземні роботи, знати всі гірничі виробки і місця ведення робіт.
5. На шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, і таких, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, на посади начальників очисних і підготовчих дільниць призначаються особи, які мають стаж керівництва гірничими роботами в таких шахтах не менше одного року.
6. Директори та головні інженери, їх заступники, начальники змін та інженери з охорони праці, головні технологи, геологи та маркшейдери, начальники дільниць ВТБ, БПР, профілактичних робіт з безпеки, дегазації, а також видобувних і підготовчих дільниць шахт, небезпечних за раптовими викидами, і шахт, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, допускаються до роботи після навчання та перевірки знань відповідних інструкцій та правил згідно з вимогами законодавства.
7. Керівники та спеціалісти гірничих підприємств усіх форм власності проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 00.0-4.12-05 і НПАОП 00.0-8.24-05.
8. Працівники, які стають до роботи на шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, повинні пройти навчання з безпеки робіт на пластах, схильних до ГДЯ.
9. До роботи в очисних і підготовчих вибоях на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, допускаються гірники, що мають стаж роботи у шахтах не менше ніж один рік.
10. Усі працівники, які управляють або обслуговують машини, механізми, електроустановки та/або виконують роботи з їх ремонту, повинні пройти відповідне навчання та отримати документ про освіту встановленого зразка на право виконання цих робіт відповідно до Закону України "Про професійний розвиток працівників". Машиністами підйомних машин і майстрами-підривниками можуть призначатися особи віком не менше ніж 22 роки.
11. Не допускається видавати наряди (завдання) на роботи в місця, де є порушення вимог цих Правил або інших нормативно-правових актів з охорони праці, крім нарядів на усунення цих порушень.
Роботи з усунення порушень виконуються в присутності керівника робіт із додержанням заходів безпеки. Місця виконання таких робіт огороджуються відповідними знаками.
12. У неробочі дні або при перервах у роботі на одну зміну і більше у тупикові виробки дозволяється посилати не менше двох досвідчених працівників за наявності в них приладу газового контролю безперервної дії.
13. Разове відвідування підземних виробок працівниками шахтної поверхні або особами, які не працюють на шахті, здійснюється за рішенням директора (уповноваженої особи) шахти в супроводі посадової особи або фахівця шахти за умови проведення інструктажу щодо правил поведінки в шахті та навчання користування саморятівником. Порядок разових відвідувань шахти визначається наказом директора шахти (уповноваженої особи).
6. Обов’язки працівників щодо дотримання вимог з охорони праці
1. Працівник шахти зобов’язаний:
виконувати тільки роботи, що належать до отриманого завдання і його обов’язків, за винятком випадків виникнення загрози аварії, здоров’ю або життю працівників;
виконувати першочергові перед іншими роботи з усунення виявлених або наявних порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
знати і виконувати вимоги технічних документів (проєктів, паспортів, інструкцій) і нормативних актів з охорони праці, що стосуються його професії;
дотримуватися вимог цих Правил, трудового (колективного) договору (угоди);
знати і виконувати вимоги керівництв (інструкцій) з експлуатації машин, обладнання та виробів у межах своєї професії (посади) на робочому місці, що обслуговуються ним;
знати ПЛА щодо свого робочого місця, сигнали аварійного оповіщення, правила поведінки під час аварій, запасні виходи, місця розташування засобів протиаварійного захисту і самопорятунку та вміти ними користуватися;
проходити медогляд, навчання, інструктажі та перевірку знань правил, норм і інструкцій з охорони праці;
вживати заходів щодо усунення небезпечних виробничих ситуацій;
повідомляти про помічені чи виявлені небезпеки безпосередньому керівнику робіт або гірничому диспетчеру;
знати прийоми надання першої допомоги згідно з програмою навчання та вміти надавати її потерпілим під час нещасних випадків;
співпрацювати з керівництвом шахти у забезпеченні та організації безпечних і здорових умов праці.
2. Не допускаються куріння і користування відкритим вогнем у підземних виробках, надшахтних будівлях, приміщеннях лампових і сортувалень, на поверхні шахти ближче ніж 30 м від дифузора вентилятора та будівель дегазаційних установок, біля устя виробок, що виходять на земну поверхню. Заборона користуватися відкритим вогнем не поширюється на ведення зварювальних, газополум’яних, а також наплавочних і паяльних робіт, що виконуються із застосуванням відкритого полум’я у порядку, передбаченому законодавством.
3. На території шахти та у гірничих виробках не дозволяється спати, розпивати алкогольні напої, приймати наркотичні або токсичні речовини, а також з’являтися та перебувати в стані алкогольного сп’яніння або під дією зазначених речовин.
4. Не допускається доставляти, у гірничі виробки використовувати та споживати курильне приладдя (сірники, запальнички, тютюнові вироби, електронні сигарети тощо), алкогольні напої, наркотичні або токсичні речовини.
З метою недопущення в шахту осіб у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння директор шахти (уповноважена особа) або керівник робіт у разі сумніву зобов’язаний організувати їх перевірку в лікувальних установах. Перевірка таких осіб у шахтному медичному пункті проводиться за наявності підстав, передбачених у колективному договорі, та за умови оснащення медичного пункту необхідним обладнанням, препаратами і наявності навченого медичного персоналу.
Стан алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння підтверджується медичним висновком або іншими видами доказів.
5. Не допускається перебувати або проводити роботи в підземних виробках, стан яких становить небезпеку для працівників, за винятком робіт щодо усунення цих небезпек. Роботи з усунення небезпек виконуються в присутності керівника робіт із додержанням заходів безпеки. Місця виконання цих робіт у виробках шахти відгороджуються відповідними знаками чи сигналами.
6. Роботи, виконувані працівниками будь-якої дільниці (служби) у виробках іншої дільниці (служби) визначаються наказом директора шахти (уповноваженої особи).
Роботи, що виконуються сторонніми організаціями та організація безпечного ведення таких робіт визначаються спільним наказом керівників підприємств.
7. Працівники шахти повинні бути ознайомлені під підпис і пересуватися до постійного місця роботи за маршрутом, встановленим начальником дільниці (служби), до тимчасового робочого місця - разом з керівником робіт.
8. Інструменти з гострими кромками і лезами працівники шахти зобов’язані переносити в захисних чохлах або спеціальних сумках.
9. Працівники шахти перед початком роботи зобов’язані перевірити свої робочі місця та привести їх у безпечний стан, упевнитися в нормальному стані провітрювання та безпеці газової обстановки, відсутності пилових відкладень, справності запобіжних пристроїв, кабельної мережі, загорожі та сигналізації.
10. Приймання і здача зміни мають супроводжуватися перевіркою справності технічних пристроїв, наявності та стану загорож, захисних блокувань, сигналізації, контрольно-вимірювальних приладів, заземлення, засобів пожежогасіння, працездатності систем знепилювання повітря, освітлення та вентиляції. Виявлені несправності мають бути усунуті до початку роботи.
11. Під час роботи працівник зобов’язаний стежити за безпечним станом місця роботи, дотриманням пилогазового режиму, справністю обладнання, що обслуговується, пристосувань, засобів захисту та контролю. У разі виявлення ознак небезпеки він повинен негайно припинити роботу, попередити працівників поруч і вийти в безпечне місце, повідомивши про це змінному керівнику робіт або гірничому диспетчеру.
У випадку несправності машин і обладнання працівник зобов’язаний вжити заходів щодо їх усунення. Якщо усунути несправність самотужки неможливо, він повинен повідомити про неї змінного керівника робіт або гірничого диспетчера.
12. Робота над відкритими чи не цілком перекритими виробками, у вертикальних стволах, вугільних ямах, бункерах, біля провалів, а також на об’єктах шахтної поверхні, де є небезпека падіння працівників з висоти, має проводитися із запобіжними поясами. Заборона не поширюється на очисні вибої крутого падіння.
13. Після закінчення зміни (за відсутності перерви між змінами) працівники зобов’язані передати свої робочі місця, обладнання та пристосування в безпечному стані працівникам, що прибули на зміну. За наявності перерви між змінами вони зобов’язані здати свої робочі місця змінному гірничому майстру (бригадиру, ланковому), який повинен повідомити про їх стан керівнику дільниці.
14. Не допускається перебування працівників шахти в підземних виробках понад дві робочі зміни на добу, а також проведення страйків у особливо небезпечних підземних умовах згідно з вимогами Гірничого закону України.
15. Керівники шахти і дільниць (служб) зобов’язані систематично в різні зміни відвідувати підземні роботи та здійснювати контроль за станом гірничих виробок, безпечним веденням робіт і негайно вживати заходів щодо усунення порушень. Якщо усунення порушень без застосування заходів неможливе або існує загроза життю та здоров’ю працівників, роботи мають бути припинені, працівники виведені в безпечне місце. Про це повідомляється керівнику зміни і гірничому диспетчеру, які повинні запровадити дії щодо усунення НШВЧ, передаварійних (аварійних) ситуацій із застосуванням спеціальних, затверджених головним інженером шахти, заходів, що гарантують безпеку працівників. Небезпечні місця (зони) відгороджуються заборонними знаками.
16. Начальник дільниці або його заступник (помічник) зобов’язаний відвідувати кожне робоче місце на дільниці не менше одного разу на добу, а змінні керівники робіт (гірничі майстри) дільниці - не менше двох разів на зміну. Вони зобов’язані вживати заходів щодо усунення помічених порушень, а у разі загрози життю та здоров’ю працівників - зупиняти ведення робіт.
17. На кожній шахті має діяти система охорони, що виключає доступ сторонніх осіб на об’єкти життєзабезпечення шахти, у підземні виробки, службові будівлі та споруди. Зупинка об’єктів життєзабезпечення шахти (електропідстанції, вентиляторів, підйомів, водовідливів, дегазаційних, газовідсмоктувальних, холодильних і калориферних установок, котельних) дозволяється за письмовим розпорядженням головного інженера шахти (крім аварійних випадків).
Про всі інциденти і порушення має бути повідомлено гірничому диспетчерові та керівникові шахти.
III. Безпека гірничих робіт
1. Загальні вимоги
1. Ведення гірничих робіт на шахтах дозволяється здійснювати способами, що відповідають вимогам промислової безпеки і не заборонені до застосування на шахтах Гірничим законом України, цими Правилами.
2. Обладнання та матеріали, застосовувані для кріплення підземних гірничих виробок, визначаються ТПД.
Обмеження зміщень порід у виробці необхідно здійснювати підсиленням кріплення, зміцненням масиву, в тому числі анкерами, охороною штучними смугами за технологіями і конструкціями, визначеними чинним законодавством.
3. Усі гірничі машини, механізми, електрообладнання, прилади, апаратура, споруди і пристрої на шахтах необхідно встановлювати, споруджувати та експлуатувати відповідно до вимог цих Правил та інших нормативних документів, що вказуються в керівництвах з експлуатації і технічних умовах на вироби.
4. Проєктування гірничих робіт на шахтах здійснюють відповідно до вимог Кодексу України про надра, Гірничого закону України, Закону України "Про охорону праці", цих Правил та інших галузевих нормативних документів із включенням заходів щодо попередження НШВЧ і гарантування безпеки праці. Ведення гірничих робіт на діючих шахтах здійснюють відповідно до розробленої та затвердженої ТПД.
2. Влаштування виходів з гірничих виробок
1. На кожній шахті має бути не менше двох окремих і безпечних виходів з гірничих виробок на поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) працівників.
Кожен горизонт шахти повинен мати не менше двох окремих виходів на вище розташований (нижче розташований) горизонт або поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) працівників.
Дві та більше спарені виробки з одним напрямком руху вентиляційного струменя, пристосовані для пересування працівників, вважаються одним запасним виходом.
На розгалуженнях усіх виробок мають бути прикріплені вказівні знаки з найменуванням виробок, покажчиком напрямку і довжини шляху виходу на поверхню.
Виробки, що служать запасними виходами на поверхню, мають бути обладнані для пішого пересування працівників і транспортних засобів для їх ремонту та утримуватися в справному стані весь період експлуатації.
Стан виходів має контролюватися службою дільниці ВТБ не рідше 1 разу на добу. Результати огляду заносяться в наряд-путівку гірничого майстра дільниці ВТБ, а у разі незадовільного стану запасного виходу - у книгу, що знаходиться на дільниці ВТБ. Правила поведінки (дій) працівників при аваріях та схема вентиляції з нанесеними маршрутами виходу гірників зі своїх робочих місць при нормальному та реверсивному режимах провітрювання відповідно до ПЛА мають вивішуватися у нарядній дільниці та зручному місці в підземних виробках. Будь-які зміни до ПЛА вносяться протягом доби.
2. У випадку зближеного розташування стволів (на одному промисловому майданчику) після їх проходження (поглиблення) до проєктного горизонту в першу чергу проводиться збійка стволів між собою, а потім - обладнання постійного клітьового підйому.
У разі розкриття нового горизонту одним стволом або підготовки його уклонами в першу чергу проводяться виробки, що забезпечують горизонт двома виходами і провітрюванням за рахунок загальношахтної депресії.
При віддаленому (фланговому) розташуванні стволів у першу чергу до проведення виробок, що забезпечують другий вихід, виконуються роботи щодо обладнання пройденого ствола постійним або тимчасовим клітьовим підйомом (відповідно до проєкту) і водовідливом.
3. Вертикальні стволи, що служать виходами на поверхню, необхідно обладнувати підйомними установками (одна з яких має бути клітьовою) і сходовими відділеннями. Сходові відділення в стволах можуть бути відсутні, якщо в них є дві підйомні установки з незалежним підведенням енергії. Стволи обладнуються так, щоб по кожному з них усі працівники могли виїхати (вийти) на поверхню.
У вертикальних стволах глибиною до 50 м за наявності сходів в обох стволах в одному з них підйомна установка може бути відсутня.
4. У похилих виробках, якими передбачений вихід працівників, має бути вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м і висотою 1,8 м, у якому споруджуються з кутами нахилу виробок:
від 7° до 10° - поручні, прикріплені до кріплення;
від 11° до 25° - трапи з поручнями;
від 26° до 30° - східці з приступками та поручнями;
від 31° до 45° - драбини з горизонтальними приступками та поручнями.
У драбинних відділеннях стволів та інших виробок з кутом нахилу від 45° до 90° драбини необхідно встановлювати з нахилом не більше ніж 80° і виступом на 1 м над горизонтальними помостами. Помости мають засвердлювати в кріплення стволів за проєктом. Відстань між помостами має бути не більшою ніж 8 м. Лази в помостах влаштовуються завширшки не менше ніж 0,6 м. Відстань від краю лазу до драбини за нормаллю - не менше ніж 0,7 м.
Лази над першими верхніми драбинами необхідно закривати лядами. Лази в стволах та інших виробках між сусідніми помостами мають бути зміщені стосовно один одного на ширину лазу.
Відстань між кріпленням і драбиною біля її основи має бути не меншою ніж 0,6 м. Ширина драбини має бути не менша ніж 0,4 м, а відстань між приступками - не більша ніж 0,4 м.
Якщо виходами з підземних виробок служать два похилі стволи, то в одному з них обладнується механізоване перевезення працівників, а також передбачається можливість виходу працівників вільним проходом ствола завширшки не менше ніж 0,7 м і висотою 1,8 м з необхідним оснащенням для безпечного пересування працівників.
Вимоги цього пункту поширюються також і на інші похилі виробки, обладнані для механізованого перевезення працівників у пасажирських вагонетках.
5. На діючих шахтах під час розкриття нового горизонту вертикальним стволом і похилою виробкою або двома похилими виробками другий запасний вихід обладнується в одній з цих виробок відповідно до вимог пункту 4 цієї глави.
Для виїмкової дільниці влаштовуються не менше двох виходів на діючий горизонт або поверхню.
6. На нижніх і проміжних приймальних майданчиках похилих стволів, уклонів і бремсбергів (крім обладнаних конвеєрами) влаштовуються обхідні виробки.
На перетинах похилих стволів, бремсбергів і уклонів із проміжними виробками, якими пересуваються працівники, необхідно обладнувати обхідні виробки або перехідні містки.
7. З кожної очисної виробки (крім очисної камери) влаштовується не менше двох виходів: один з них - на вентиляційний, другий - на відкотний (конвеєрний) штрек (виробку).
За наявності виробок, що випереджають лаву, нижній вихід розташовується попереду очисного вибою. З очисних вибоїв на крутих, крутопохилих і похилих пластах, крім тих, що відпрацьовуються стовпами за падінням щитовими агрегатами, в яких вугілля транспортується вздовж очисного вибою на штрек самопливом, має бути не менше двох виходів на відкотний (конвеєрний) штрек, які не використовуються для опускання вугілля. Один з виходів розташовується попереду очисного вибою. У нижній частині лави розташовується магазинний уступ.
У випадку комбайнової виїмки вугілля в лавах на крутих і крутопохилих пластах без залишення магазинних уступів, на дуже тонких пластах при транспортуванні вугілля риштаками, а також при роботі за схемою лава - штрек обладнується другий (додатковий) вихід на відкотний (конвеєрний) штрек з боку виробленого простору.
У разі підходу очисних виробок до технічних меж дозволяється влаштування нижнього виходу через задні печі або гезенки з посиленим кріпленням.
Якщо товщина пласта, що виймається, 1 м і менше, то кожна з послідовно провітрюваних очисних виробок повинна мати вихід через свої проміжні штреки на хідник, пройдений на всю висоту поверху і обладнаний для пересування працівників.
У разі відробки системами з повним закладенням виробленого простору на крутих пластах з кожного очисного вибою влаштовується один вихід на вентиляційний та один вихід на відкотний горизонт.
За відробки пластів лавами за падінням (повстанням) на ділянках пластів, де існує загроза прориву води (пульпи чи глини), з кожної очисної виробки має бути забезпечений вихід на вище розташований горизонт.
8. У коротких очисних вибоях, у яких вугілля добувається гідравлічним або механогідравлічним способом без постійної присутності працівників у вибої, дозволяється використовувати як другий вихід вентиляційні збійки перерізом не менше ніж 1,5 м-2 або спеціально обладнані свердловини діаметром не менше ніж 850 мм, які проводяться на сусідні виїмкові виробки (штрек або піч). Відстань між збійками або свердловинами має бути не більше ніж 30 м.
У разі застосування системи підповерхового відпрацьовування другий вихід дозволяється мати на відстані не більше ніж 100 м від місця встановлення гідромонітора.
3. Проведення та кріплення гірничих виробок
1. Проведені гірничі виробки мають бути закріплені та утримуватися весь строк експлуатації відповідно до вимог ТПД.
У разі змін гірничо-геологічних і виробничих умов ТПД виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок мають бути переглянуті протягом доби.
Не дозволяється ведення гірничих робіт без затвердженої ТПД, а також з відступами від неї. У міцних монолітних породах (f > 10 за шкалою проф. Протод’яконова) виробки, що знаходяться поза зоною впливу очисних робіт, за винятком їх сполучень, можуть проводитися та експлуатуватися без кріплення. Дозволяється експлуатація без кріплення вуглеспускних і вентиляційних свердловин, пробурених у міцному стійкому вугіллі (f > 1,5 за шкалою проф. Протод’яконова).
Під час кріплення виробки анкерами не дозволяється підвішування до анкерів кріплення кабелів, трубопроводів та іншого оснащення. Обов’язковим є застосування датчиків контролю стану масиву.
2. Відставання постійного кріплення від вибою підготовчої виробки визначається ТПД, але не може бути більшим ніж 3 м, при цьому має бути встановлене тимчасове кріплення.
На початок нового циклу відставання постійного кріплення від вибою (крім кам’яного, бетонного чи залізобетонного) має не перевищувати крок його встановлення. При міцності порід (f > 7 за шкалою проф. Протод’яконова) дозволяється збільшення відставання постійного кріплення від вибою на відстань не більше ніж подвійний крок установлення кріплення.
3. У випадку проведення підготовчих виробок з підриванням бокових порід відставання породного вибою від вугільного має не перевищувати 5 м.
При проведенні підготовчих виробок по вугіллю широким вибоєм і ширині розкосини понад 5 м необхідно мати з’єднаний зі штреком закріплений косовик, що має бути запасним виходом і вентиляційним хідником.
У разі проведення підготовчих виробок слідом за очисним вибоєм відставання породного вибою від вугільного вибою лави має не перевищувати 5 м в очисній виробці з індивідуальним кріпленням, 8 м - при механізованому кріпленні та 11 м - при вийманні вугілля стругами.
4. Під час проведення підготовчих виробок по завалу або ведення прохідницьких робіт у слабких (сипучих) породах для запобігання висипанню породи ТПД має передбачати застосування випереджального вибійного кріплення або інші види спеціального кріплення.
5. Не дозволяються експлуатація рамного металевого податливого кріплення, у тому числі аркового, без міжрамних стяжок, скоб у замкових з’єднаннях і затягування покрівлі та боків виробки.
6. У разі проведення, поглиблення або ремонту похилої виробки працівники, які працюють у ній, мають бути захищені від небезпеки падіння вагонеток (скипів) та інших предметів не менше ніж двома міцними заслонами (бар’єрами). Конструкція бар’єрів і місця їх розташування у виробці затверджуються головним інженером шахти, шахтобудівельного управління.
7. Заміна (пересування у виробці) гірничопрохідницького обладнання у вибої виробки, яке передбачене технологією ведення робіт, дозволяється з дотриманням таких вимог:
у випадку розміщення пульта управління в кабіні машиніста або в торці гірничопрохідницького обладнання зазор між переміщуваним і нерухомим обладнанням має бути не менше ніж 0,2 м, а між обладнанням і кріпленням - не менше ніж 0,25 м з обох боків виробки;
у випадку розміщення пульта управління з боку гірничопрохідницького обладнання зазор між рухомим і нерухомим обладнанням має бути не менше ніж 0,2 м, а між обладнанням і кріпленням не менше ніж 0,7 м на висоті 1,8 м від підошви з боку рухомого обладнання і 0,25 м - з боку нерухомого обладнання;
під час розминовки один з механізмів має бути нерухомим;
при використанні самохідних вагонів зазори до кріплення виробок мають бути 0,7 м з обох боків на висоті 1,8 м від підошви.
У разі проведення похилих виробок перебування працівників нижче місця розминовки гірничопрохідницького обладнання під час маневрування не дозволяється.
8. Підривні роботи з виїмки вугілля і породи на шахтах проводять відповідно до вимог законодавства.
9. Поперечні перерізи гірничих виробок мають відповідати типовим перерізам.
Площа поперечного перерізу горизонтальних і похилих гірничих виробок у світлі визначається розрахунком за факторами припустимої швидкості повітряного струменя (провітрювання), габаритів рухомого складу та обладнання з урахуванням мінімально припустимих зазорів, величини усадки кріплення після впливу гірничого тиску.
Вимоги до мінімальних розмірів поперечних перерізів горизонтальних і похилих виробок наведено в таблиці 1 "Мінімальні розміри поперечних перерізів горизонтальних і похилих виробок" додатка 2 до цих Правил, а мінімальні розміри проходів для працівників і зазорів у гірничих виробках наведено в таблиці 2 "Мінімальні розміри проходів для працівників і зазорів у гірничих виробках" додатка 2 до цих Правил.
10. Виробки, що служать для перепуску вугілля, породи або закладних матеріалів на відкотний (проміжний) горизонт самопливом, повинні мати два відділення - ходове й вантажне. Ходові відділення виробок відокремлюються від вантажних міцною суцільною відшивкою із влаштуванням через кожні 5-6 м вікон, що щільно закриваються, для ліквідації застряглої гірничої маси. Перерізи ходового вантажного відділення визначаються ТПД. Для цієї мети також можуть використовуватися дві паралельні виробки, які збиваються між собою через кожні 5-6 м.
Дозволяється не обладнувати виробки (довжиною менше ніж 6 м) для перепуску гірничої маси на відкотний горизонт ходовими відділеннями.
У разі спускання вугілля, гірничої маси, породи, закладного матеріалу металевими трубами відшивка ходового відділення не потрібна.
Не дозволяється ліквідація заторів (розбучування) застряглої гірничої маси за допомогою підривних робіт, канатів, маневрових лебідок і води. Метод ліквідації заторів застряглої гірничої маси має передбачатися ТПД.
11. У випадку проходження та перекріплення гірничих виробок не дозволяється залишати порожнечі за кріпленням. У разі наявності або утворення порожнеч вони мають бути закладені (забучені) породою, за тампоновані або заповнені негорючими матеріалами.
12. Простір між вибоєм і постійним кріпленням має бути закріплений тимчасовим кріпленням. Заміна тимчасового кріплення на постійне кріплення виконується відповідно до ТПД. Виймання вугілля відбійними молотками, зведення постійного кріплення, а також збирання вугілля та породи після підривних робіт у підготовчих виробках виконуються під захистом тимчасового кріплення. Конструкція тимчасового кріплення визначається ТПД та має гарантувати безпеку ведення робіт.
Дозволяється не застосовувати тимчасове кріплення за тюбінгового постійного кріплення та виїмки гірничої маси на величину заходки, що дорівнює кроку постійного кріплення, за умови обов’язкового затягування покрівлі виробки біля вибою.
Не дозволяється робити виїмку вугілля чи породи в підготовчих виробках без забезпечення їх змінним запасом кріпильних матеріалів. Місце розташування кріпильних матеріалів визначається ТПД.
Працівники, які здійснюють оббирання покрівлі, мають перебувати під закріпленою ділянкою виробки.
13. Не дозволяється робити збійку виробок без спеціальних заходів, затверджених головним інженером шахти.
14. Після монтажу прохідницького обладнання, перед початком робіт із проходження або поглиблення вертикального ствола, організація що взяла на себе виконання робіт за договором підряду призначає комісію з прийняття цього обладнання, до складу якої включаються представники підприємства на якому виконуються ці роботи.
15. Не дозволяються продовження проходження вертикальної виробки після спорудження її устя без попереднього перекриття на нульовій відмітці, а також проходження й поглиблення ствола (шурфу) без захисту помостом працівників, які перебувають у вибої, від можливого падіння предметів зверху.
Крім того, вибій ствола, що поглиблюється, має бути ізольований від діючих підйомів робочого горизонту запобіжним пристроєм (помостом або ціликом).
Міцність запобіжних пристроїв розраховується з урахуванням маси, що падає (такого, що підіймається або опускається) вантажу. Розрахункова маса падаючого вантажу наведена в таблиці 3 "Розрахункова маса падаючого вантажу" наведена у додатку 2 до цих Правил.
Помости в стволі (шурфі) споруджують за ТПД.
Не дозволяється виїмка запобіжного цілика або розбирання помосту в стволі, що поглиблюється, за відсутності ТПД, погодженої з головним інженером шахти і затверджені головним інженером шахтобудівельного управління, що виконує роботу.
16. У разі видачі породи з вибою ствола баддями ляди, що закривають проріз для пропускання бадей, варто відкривати тільки в момент їх проходження.
Конструкція ляд має перешкоджати падінню в ствол породи або інших предметів під час розвантаження бадей. Проріз для пропуску бадей має бути огороджений за периметром суцільним огородженням.
Для забезпечення безпечного пропуску бадей і вантажів через прорізи помостів, подачі сигналів і спостереження за прийомом, розвантаженням і відправленням бадей у вибої і на помості мають бути призначені відповідальні особи.
У рукоятника-сигнальника поруч із кнопками управління прохідницькими лебідками має бути пристрій для аварійного відключення прохідницьких лебідок.
17. Не дозволяється перебування працівників у вибої ствола (шурфу), виконання інших робіт під час заміни або перепанцирування каната, заміни підйомної посудини, навішування та зняття технологічних трубопроводів.
Бетонопроводи необхідно закріплювати додатковим цільним канатом по всій довжині. Роботи з ліквідації затору бетону в трубопроводі необхідно виконувати під керівництвом керівника робіт за відсутності працівників нижче затору.
18. Прорізи майданчиків з технологічним обладнанням в копрах повинні мати ляди або огородження висотою не менше ніж 1600 мм, а нижня частина має бути висотою не менше ніж 300 мм із суцільного металевого листа.
Нульові розвантажувальні та підшківні майданчики мають бути освітлені.
19. Привибійна частина ствола, що проходиться або поглиблюється, обладнується підвісним або крокуючим помостом.
Одноповерхові підвісні помости мають бути підвішені до каната не менше ніж у чотирьох місцях. Двоповерхові або багатоповерхові помости необхідно кріпити до каната так, щоб у випадку їх переміщення не порушувалася горизонтальна стійкість і унеможливлювалося заклинювання.
20. У випадку переміщення крокуючого помосту стволом не дозволяється присутність працівників у вибої ствола і на помості, за винятком машиніста і двох його помічників, які беруть участь у переміщенні помосту. При цьому машиніст повинен перебувати біля пульта керування, а його помічники - на поверхах з опорними ригелями для візуального контролю за положенням ригелів і станом лунок у бетонному кріпленні ствола.
21. У випадку кріплення ствола тюбінговими кільцями:
встановлення тюбінгів виконують з робочого підвісного помосту або безпосередньо з вибою;
у випадку встановлення основних вінців генеральний підрядник складає акт огляду і надійності пікетажу. Кількість актів визначається рішенням комісії;
під час укладання тюбінга на місце дозволяється звільняти його від захвату тільки після закріплення не менше ніж двома болтами;
встановлення сегмента при одному підйомі здійснюють за допомогою допоміжних лебідок або поліспастів і блоків, укріплених у стволі. Допоміжні лебідки мають бути встановлені на поверхні або на помості, влаштованому на ділянці ствола, закріпленій постійним кріпленням;
у випадку нагнітання цементного розчину в закріпний (затюбінговий) простір допустимий тиск встановлюють проєктом виконання робіт.
Величина незацементованого закріпного простору має не перевищувати однієї західки.
22. У разі паралельного ведення робіт з проведення ствола та зведення постійного кріплення з підвісного помосту останній має бути обладнаний верхнім поверхом для захисту працівників на помості від можливого падіння предметів зверху.
Зазор між помостом і кріпленням ствола, що споруджується, опалубкою або щитом-оболонкою, рахуючи від виступаючих ребер кружал, має бути не більше ніж 120 мм і під час роботи щільно перекриватися, для чого в конструкції помосту або щита-оболонки необхідно передбачати спеціальні пристрої.
При застосуванні суміщеної схеми проходження зазор між помостом і кріпленням ствола має бути не більше ніж 400 мм, при цьому на всіх поверхах помосту його периметр має бути обладнаний ґратчастим огородженням висотою не менше ніж 1400 мм. Нижня частина огородження повинна мати суцільну металеву обшивку висотою не менше ніж 300 мм.
Прорізи для розтрубів між поверхами помосту мають бути відшиті металевою сіткою з вічком не більше ніж 40 x 40 мм. У нижній частині розтруба у місцях примикання сітки до помосту відшивка виконується суцільною огорожею висотою не менше ніж 300 мм. Висота розтруба над верхнім поверхом помосту має бути не менше ніж 1600 мм.
Для подання сигналів під час пропускання бадді на вибій у прохідника-помостового має бути встановлений звуковий сигналізатор.
Прохідницькі помости мають бути обладнані оглядовими щілинами, що дозволяють прохіднику-помостовому бачити становище у вибої. Не дозволяється експлуатація помостів без розпору.
23. Роботи з безпечного переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів необхідно виконувати відповідно до ТПД під керівництвом змінного керівника робіт за сигналами, які подають за схемою: поміст; нульовий майданчик; центральний пульт керування лебідками (лебідкою).
Під час виконання зазначених робіт не дозволяється:
одночасно подавати сигнали на підйомну машину і лебідки;
проводити інші роботи у вибої ствола і на помостах;
переміщати підвісне прохідницьке обладнання у випадку його перекосу;
перебувати працівникам на опалубці під час переміщення та напускання канатів.
24. Поновлення робіт з проходження або поглиблення ствола після переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів дозволяється за таких умов:
помости відцентровані по баддях і розклинені;
на покажчику глибини і на реборді барабана підйомної машини нанесені позначки про нове положення помосту;
перевірена надійність кріплення труб і кабелів у стволі;
дотримані зазори, встановлені цими Правилами;
усі лебідки загальмовані, їх запобіжні храпові зупинники поставлені в робоче положення, електроживлення та стиснене повітря відключені, будівлі лебідок закриті на замок.
25. При проведенні робіт з проходження та поглиблення ствола мають застосовуватися вантажозахватні пристрої (стропи, траверси, серги), виготовлені на спеціалізованих підприємствах відповідно до технічних умов, випробувані та промарковані.
Під час опускання та підіймання довгомірних або негабаритних вантажів (трубопроводів, сегментів, обладнання), підвішених до каната, не дозволяється робота інших підйомних машин і прохідницьких лебідок.
При відкритих лядах не дозволяється навантаження матеріалів у баддю, підвішену на канаті, і підвішування вантажів до каната.
Не дозволяється доручати одній особі виконання операцій з пропуску бадей і вантажів через розтруби помосту та приймання бадей з вантажем на помості.
26. Величина відставання кріплення або нижньої кромки опалубки ствола від вибою та висадженої гірничої маси встановлюється ТПД виконання робіт на проходження або поглиблення ствола.
У слабких і нестійких породах ця відстань має не перевищувати 1,5 м, а в ТПД виконання робіт необхідно передбачати додаткові заходи безпеки, спрямовані на запобігання обваленню порід.
27. Армування ствола необхідно виконувати з помостів чи інших пристроїв. У ТПД виконання робіт з одночасного армування ствола і монтажу копра або обладнання в ньому необхідно передбачати перекриття ствола.
Під час армування ствола не дозволяється використовувати підвісні люльки як підйомні посудини, а також опускати матеріали та елементи армування під баддями, що не мають підвісних пристроїв заводського виготовлення, випробуваних у встановленому порядку, із вказівкою в паспорті на баддю максимально допустимого навантаження на ці пристрої.
Не дозволяється виконувати роботи з армування стволів і переміщення підвісних помостів без запобіжних поясів.
28. Під час проходження стволів спеціальними способами, крім вимог цих Правил, необхідно керуватися вимогами законодавства.
29. Не дозволяється підтоплення ствола, розташованого на гірничому відводі діючої шахти, без узгодження з головним інженером шахти, проєктною організацією.
4. Ведення очисних робіт
1. Виймання вугілля в очисних вибоях необхідно здійснювати відповідно до ТПД виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок із застосуванням комплексу заходів щодо запобігання НШВЧ.
ТПД виїмкових дільниць на пластах із бічними породами, що важко обрушуються та відробки окремих виїмкових дільниць (ціликів), що розташовані на вищих поверхах, необхідно затверджувати на шахті з урахуванням рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірничим тиском, яка утворюється роботодавцем.
На діючих шахтах не рідше одного разу на місяць фахівці, призначені наказом директора шахти (уповноваженої особи), повинні здійснювати перевірку відповідності ТПД виїмкових дільниць, проведення та кріплення підготовчих виробок фактичним гірничо-геологічним умовам з відміткою результатів перевірки.
2. Не дозволяється ведення експлуатаційних робіт більше ніж на двох суміжних поверхах одночасно.
3. Все обладнання очисних вибоїв (механічне кріплення, конвеєри, виїмкові машини) має пройти передпускове налагодження перед прийманням виїмкової дільниці в експлуатацію. Під час експлуатації налагодження необхідно проводити регулярно в строки, встановлені інструкцією з експлуатації заводу-виробника.
4. Ведення очисних робіт до первинної посадки основної покрівлі, первинна посадка основної покрівлі, а також підхід вибою до технічних меж виїмкової дільниці здійснюються за умови цілодобового контролю за станом покрівлі та щозмінного обстеження головними спеціалістами або начальниками зміни з реєстрацією в журналі згідно із заходами, передбаченими ТПД виїмкової дільниці. Факт первинної посадки основної покрівлі оформлюється актом, який затверджується головним інженером шахти.
5. У випадку зупинки робіт в очисній виробці понад добу необхідно вжити заходів щодо запобігання обваленню покрівлі, її загазуванню чи затопленню. Поновлення робіт дозволяється за письмовою згодою головного інженера шахти після огляду очисної виробки керівниками дільниці.
6. У процесі роботи необхідно перевіряти стійкість покрівлі та вибою шляхом огляду та обстукування. За наявності ознак небезпеки обвалення покрівлі вибою чи сповзання підошви на крутих пластах необхідно оббирати гірничу масу, що відшарувалася, і встановлювати додаткове кріплення.
7. Ширина проходу для працівників в очисних виробках незалежно від виду застосовуваного кріплення має бути не менше ніж 0,7 м, висота - не менше ніж 0,5 м.
8. У лавах, обладнаних механізованими комплексами, вузькозахватними комбайнами і струговими установками, вздовж конвеєра необхідно встановлювати гучномовний зв’язок із приймально-передавальними пристроями, розташованими через кожні 10 м, а також у штреках (хідниках), на їх сполученнях з лавою. Експлуатація вибійного обладнання при несправній попереджувальній (звуковій) сигналізації не дозволяється.
9. Під час роботи комбайнів, що переміщаються на рамі конвеєра на пластах з кутами падіння 9° і більше, необхідно застосовувати запобіжні лебідки або інші рівноцінні пристрої.
На пластах з кутом падіння 20° та більше, а також в умовах можливого ковзання виймальних машин підошвою під впливом власної ваги робота їх дозволяється тільки із застосуванням запобіжної лебідки з дистанційним керуванням.
Не дозволяється перебування працівників у лаві нижче комбайна:
під час роботи і опускання вузькозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 25°, за винятком лав, оснащених механізованим кріпленням та обладнаних огорожею, що перешкоджає влученню грудок вугілля і породи в місця перебування працівників;
під час опускання широкозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 18°.
При двокомбайновому вийманні пересування комбайнів по одному тяговому ланцюгу дозволяється тільки із застосуванням секціонуючих пристроїв, що унеможливлюють складання тягових зусиль ланцюга. Місця кріплення ланцюгів на секціонуючих пристроях мають бути чітко позначені і видимими машиністами комбайнів. Одночасна робота двох комбайнів з ланцюговою подачею дозволяється тільки на пластах з кутом падіння менше ніж 9°.
10. Не дозволяються перебування і переміщення працівників під час роботи стругової установки:
між стояками першого ряду кріплення та конвеєром, за винятком стругових комплексів, де вільний прохід не менше ніж 0,7 м;
між конвеєром і вибоєм лави;
на відстані менше ніж 1 м за падінням пласта від спрямовуючих балок або інших пристроїв закріплення приводних головок;
у нішах на відстані менше ніж 1,5 м від тягового ланцюга струга або секції конвеєра.
Під час підтягування стругової установки за підняттям пласта не дозволяється проводити інші роботи в лаві.
11. Виймання надштрекових ціликів біля вентиляційних штреків одночасно (по одній лінії) з відпрацьовуванням лав нижче розташованого поверху дозволяється тільки при кутах падіння пласта до 30° і за наявності штреків, що оконтурюють (просіків).
12. Доставляння вугілля з очисної виробки до навантажувального пункту за наявності ціликів над штреком на пологих і похилих пластах дозволяється тільки на передні печі або гезенки.
У разі наближення очисних виробок до технічних меж і охоронних ціликів допускається доставка вугілля з лави до навантажувального пункту на задні печі або гезенки відповідно до заходів щодо безпеки гірничих робіт, затверджених головним інженером шахти.
13. У випадку відпрацьовування пластів з кутами падіння понад 25° лавами за простяганням уступами або прямолінійними вибоями обов’язкове застосування біля вибою запобіжних помостів. При транспортуванні вугілля самопливом мають бути влаштовані гасителі швидкості, а в місцях вигинів лави - захисні огороджувальні пристрої.
Не дозволяється робити виймання вугілля в уступі відбійним молотком у напрямку знизу нагору, а також працювати в уступах без рятівних ніш у кутках уступів.
14. Вуглеспускні і породоспускні скати (гезенки, печі) мають бути забезпечені засобами для їх розбучування, передбаченими паспортами, які затверджуються директором або головним інженером шахти, а також містить заходи з безпечного ведення цих робіт.
15. У лавах на пластах з кутом падіння понад 18° не дозволяється доставка лісоматеріалів конвеєрами, не обладнаними пристроями для утримання лісоматеріалів.
16. Кріплення та керування покрівлею в очисних вибоях мають здійснюватися відповідно ТПД та вимог законодавства. Кріплення приводних і натяжних станцій скребкових конвеєрів передбачається ТПД виїмкової дільниці.
17. В очисних виробках необхідно застосовувати однотипне механізоване або індивідуальне кріплення з характеристиками, що відповідають гірничо-геологічним умовам залягання пластів.
Постійне індивідуальне кріплення має складатися з однотипних стояків з однаковими характеристиками щодо несучої здатності.
Тип, конструкція і параметри кріплення очисного вибою визначаються ТПД виїмкової дільниці.
18. У разі застосування в очисній виробці дерев’яного кріплення поблизу вибою має розміщуватися незнижуваний змінний запас кріпильних матеріалів.
При застосуванні кріплення очисного вибою індивідуальним металевим кріпленням поблизу вибою має розміщуватися незнижуваний змінний запас цього кріплення в кількості не менше ніж 5 % від кількості, встановленої відповідно до ТПД.
19. При вийманні вугілля вузькозахватними комбайнами і стругами індивідуальне металеве кріплення має застосовуватися з консольними металевими верхняками. Дозволяється застосовувати інші види кріплення, що забезпечують надійну підтримку покрівлі в привибійному просторі, особливо за комбайном у місці вигину конвеєра без заходу працівників до вибою за конвеєр.
У лавах, закріплених металевим кріпленням, крім гідравлічних стояків, дозволяється застосування дерев’яних верхняків, а дерев’яних стояків - як контрольних.
20. Сполучення очисних виробок з відкотними (конвеєрними) і вентиляційними штреками (бремсбергами, уклонами, хідниками) мають бути закріплені спеціальним пересувним кріпленням. Спеціальні види кріплення цих сполучень вносяться до ТПД.
21. У комплексно-механізованих лавах дозволяється застосування індивідуального металевого кріплення на кінцевих ділянках, а також дерев’яного кріплення - у місцях викладення бутових смуг і геологічних порушень.
Застосування дерев’яного кріплення в лавах з індивідуальним металевим кріпленням дозволяється на кінцевих ділянках і в місцях геологічних порушень, у місцях викладення бутових смуг або зведення інших споруд для підтримки сполучень очисних вибоїв з примикаючими виробками.
22. Заходи, що гарантують безпеку робіт під час посадки покрівлі в очисній виробці, мають вноситися до ТПД.
Пересування секцій механізованого кріплення на пластах з кутом падіння понад 35° дозволяється здійснювати у напрямку знизу угору, а в лавах з індивідуальним кріпленням при куті нахилу пласта більше ніж 15° вибивку кріплення в лаві під час посадки покрівлі дозволяється виконувати в напрямку знизу нагору.
Не дозволяється ведення інших робіт під час посадки покрівлі в лаві на похилих, круто-похилих і крутих пластах нижче місця пересування посадочного кріплення.
23. Гірники очисного вибою, що виконують роботи з посадки покрівлі в лавах з індивідуальним кріпленням, повинні перебувати в закріплених місцях. В органному кріпленні мають бути вікна шириною не менше ніж 0,7 м на відстані не більше ніж 5 м одне від одного.
У лавах, закріплених дерев’яним кріпленням, на пластах з кутом падіння до 18° дозволяється одночасно з посадкою покрівлі ведення інших робіт (крім підривних робіт і роботи механізмів, що створюють шум) за умови перебування працівників на відстані не менше ніж 30 м від ділянки, наміченої до посадки. У разі посадки покрівлі окремими ділянками, а не одночасно по всій довжині лави, вибивка кріплення та посадка покрівлі мають проводитися послідовно в одному напрямку. Порядок посадки покрівлі окремими ділянками або по всій лаві та заходи щодо безпечного ведення цих робіт визначаються в кожному окремому випадку ТПД виїмкової дільниці.
У випадку застосування індивідуального металевого вибійного і органного кріплення на пластах з кутом падіння до 25° одночасно з посадкою дозволяється виконання й інших робіт в лаві на відстані від місця посадки, визначеній паспортом, але не меншій ніж 20 м.
24. У лавах із плавною посадкою покрівлі або частковою закладкою виробленого простору бутовий штрек має бути закріплений тимчасовим кріпленням протягом не менше ніж 3 м від його вибою і мати закріплений вихід у робочий простір лави. Перед підривкою породи в бутових штреках у робочому просторі лави по лінії відриву породи має бути встановлене окантурювальне органне кріплення.
У бутових штреках з верхнім підриванням і бурінням шпурів з боку вибою на похилих, круто-похилих і крутих пластах з утворенням бутових смуг самопідбучуванням кріплення може не застосовуватися.
25. При слабких, нестійких бічних породах у лавах для забезпечення безпеки робіт необхідно здійснювати затягування покрівлі, а на крутих пластах - покрівлі та підошви, а також повне затягування нависаючого масиву вугілля з встановленням додаткових стояків кріплення.
Під час розробки пластів стелеуступними вибоями обов’язкове кріплення вибою із затяжкою ніжок уступів.
26. Кріплення, вибите під час підривних робіт, зарубки й відбою вугілля, перенесення обладнання, а також таке, що вийшло з ладу через деформацію, витоки робочої рідини або втрати деталей, що забезпечують безпеку його обслуговування, має бути відновлене або замінене.
27. Видалення дерев’яного кріплення під час посадки покрівлі в лавах необхідно здійснювати дистанційно механізованим або буропідривним способом.
28. У випадку затримки обвалення покрівлі більше за встановлений ТПД крок посадки необхідно застосовувати штучне обвалення. При цьому не дозволяється виконувати роботи в лаві з видобутку вугілля до обвалення покрівлі.
Роботи з підготовки до штучного обвалення покрівлі проводяться за заходами, затвердженими головним інженером шахти.
Роботи з первинної посадки у лаві з покрівлею, що важко обвалюється проводяться відповідно до рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірським тиском, яка утворюється роботодавцем.
Не дозволяється поєднувати очисні і посадочні роботи в лавах із важко обвалюваною покрівлею довжиною до 100 м, закріплених індивідуальним кріпленням.
29. Доробку ціликових запасів вугілля необхідно виконувати згідно з ТПД.
5. Додаткові вимоги безпеки до розробки пластів, схильних до ГДЯ
