У разі тимчасових підривних робіт тривалістю не більше шести місяців з дозволу керівника суб’єкта господарювання виготовлення запальних і контрольних трубок дозволяється проводити в окремих пристосованих для цього приміщеннях, наметах або під навісом.
2.11. Під час виготовлення запальних і контрольних трубок на столі виконавця цієї роботи може перебувати не більше ніж 100 КД з відповідною кількістю відрізків ВШ.
Виготовлені запальні трубки повинні сортуватися за довжиною, згортатися в коло та укладатися на полиці. Контрольні трубки можуть бути зв’язані в пачки шпагатом та зберігатись на тих самих полицях.
Кожна контрольна трубка повинна мати чітко видимий неозброєним оком відповідний знак.
2.12. Перед виготовленням запальної (контрольної) трубки кожний КД повинен бути оглянутий на чистоту внутрішньої поверхні гільзи і відсутність усередині її будь-яких часточок. Забороняється витягати з гільзи КД сміття уведенням до неї будь-яких пристосувань, а також видуванням.
2.13. ВШ повинен вводитися у КД до зіткнення з його чашечкою прямим рухом без обертання.
2.14. Закріплення ВШ у КД з металевою гільзою потрібно здійснювати шляхом рівномірного обтиснення краю гільзи в дульце за допомогою спеціального приладу.
При обтиску забороняється надавлювати на те місце КД, де перебуває вибухова суміш.
Закріплення ВШ у паперових гільзах необхідно здійснювати із застосуванням призначених для цього приладів або шляхом обмотування кінця ВШ прогумованою стрічкою (ниткою або паперовою стрічкою) до розмірів внутрішнього діаметра КД з подальшим прямим (без обертання) уведенням його в дульце КД або затягуванням ниткою (шпагатом) дульца гільзи КД.
2.15. Висмикувати або витягати ВШ, закріплений у КД, забороняється.
3. Підривні роботи із застосуванням ДШ
3.1. Поводження з ДШ (різання, з’єднання з піротехнічним реле тощо) повинно виконуватися способами, зазначеними в інструкціях (керівництвах) заводів-виробників з його застосування.
3.2. Необхідність дублювання внутрішньосвердловинної та поверхневої мереж визначається на стадії розробки паспорта проведення МВ або проекту ведення спеціальних підривних робіт.
3.3. Підривання основної та дублюючої мереж ДШ повинно проводитися від одного ініціатора.
3.4. ДШ можуть використовуватися в комплексі з іншими засобами ініціювання, якщо дозволяється ТУ на ці засоби, відповідно до вимог інструкції, розробленої та затвердженої суб’єктом господарювання, що здійснює підривні роботи.
4. Підривні роботи із застосуванням НСІ
4.1. Поводження з НСІ повинно здійснюватися відповідно до вимог ТУ на них та інструкцій заводів-виробників щодо їхнього застосування. У цьому разі необхідно забезпечувати надійне з’єднання елементів системи та вживати заходів щодо недопущення пошкодження хвилеводів і КД.
4.2. Забороняється застосовувати комплекти НСІ, що мають зім’яття, корозію, тріщини на боковій і донній поверхнях КД, тріщини, прорізи, проколи на хвилеводах або незагерметизовані кінці хвилеводів. Перед застосуванням комплекти НСІ необхідно перевіряти на наявність цих дефектів.
4.3. Довжину хвилеводів необхідно обирати з урахуванням глибини шпуру або свердловини, глибини розміщення ПБ у заряді та відстані між зарядами. Мінімально допустима довжина активної ділянки хвилеводу (відстань від місця ініціювання до КД) має бути не менше ніж 60 см.
4.4. Фактичне сповільнення між вибухами суміжних груп зарядів необхідно визначати, враховуючи сповільнення поверхневих КД і довжину поверхневих хвилеводів між групами зарядів.
4.5. Поверхневі з’єднувачі хвилеводів необхідно розміщувати поблизу свердловин, а самі хвилеводи - закріплювати біля устя свердловин до закінчення заряджання та забивання зарядів.
4.6. Для запобігання вилучення хвилеводів з поверхневих з’єднувачів вільні кінці хвилеводів, що виходять з поверхневих з’єднувачів, необхідно зав’язувати простими вузлами. Довжина цієї (пасивної) ділянки хвилеводу повинна бути не менше ніж 8 см.
4.7. Під час монтування підривної мережі хвилеводи забороняється натягувати.
Не можна наступати на хвилеводи змонтованої підривної мережі або наїжджати на них транспортними засобами.
4.8. У разі застосування у поверхневій мережі ДШ хвилеводи повинні торкатися шнура тільки в точках ініціювання, а сам ДШ необхідно натягувати та розміщувати не ближче ніж на 100 см від хвилеводів.
З’єднання ДШ з хвилеводом необхідно виконувати за допомогою з’єднувача або з’єднувати ДШ прямим вузлом.
4.9. Ініціювальний елемент (ДШ, ЕД, КД) поверхневої мережі повинен торкатися всіх хвилеводів у місці ініціювання, щоб забезпечити надійність їхнього спрацювання.
Місця з’єднання хвилеводів з ЕД і КД необхідно надійно фіксувати.
4.10. Елементи НСІ, що не відповідають вимогам ТУ, підлягають знищенню відповідно до вимог НПАОП 0.00-6.03-06.
Перед знищенням необхідно відрізати бухту (кільце) хвилеводу на відстані не менше ніж 3 мм від КД. Хвилеводи необхідно спалювати на відкритих майданчиках, а КД - знищувати вибухом у встановленому порядку.
5. Виготовлення ПБ
5.1. ПБ необхідно виготовляти на місцях проведення робіт або в інших місцях, визначених керівником суб’єкта господарювання, у кількостях, що потрібні для підривання зарядів за один прийом.
Під час проходки стволів шахт з поверхні ПБ повинні виготовлятися в спеціальних приміщеннях.
5.2. ПБ з пресованих або литих ВР необхідно виготовляти тільки з патронів (шашок) з гніздом заводського виготовлення під ініціатор. Розширювати або поглиблювати це гніздо забороняється.
5.3. Під час виготовлення ПБ з порошкоподібних та емульсійних патронованих ВР із застосуванням ДШ кінець шнура, що детонує, у патроні повинен зав’язуватися вузлом або складатися не менше ніж удвічі. Дозволяється обмотувати ДШ навколо патрона ВР.
5.4. Детонатор повинен вводитися в ПБ на повну глибину та надійно фіксуватися. У цьому разі для утворення поглиблень необхідно застосовувати голки, які необхідно виготовляти з матеріалів, що не дають іскор та не кородують від взаємодії з ВР.
5.5. Виготовлення ПБ із застосуванням НСІ необхідно здійснювати відповідно до вимог ТУ на НСІ або інструкції з експлуатації.
6. Вимоги до підривних приладів
6.1. Підривні прилади (машинки) та підривні стаціонарні пристрої необхідно зберігати в умовах, що унеможливлюють доступ до них сторонніх осіб. Ключі від підривних приладів (машинок) під час проведення підривних робіт повинні знаходитися у старшого підривника (майстра-підривника) або у керівника підривних робіт.
Підривні прилади необхідно зберігати у підземних витратних складах ВМ або у стаціонарних підривних пунктах.
Підривні прилади повинні бути закріплені за кожним майстром-підривником.
Порядок зберігання та повернення до складу ВМ підривних приладів (машинок) в умовах віддалених вибоїв регламентується Положенням про керівництво підривними роботами на підприємстві.
6.2. Підривні прилади (машинки) перед видачею підривникам (майстрам-підривникам) необхідно перевіряти на відповідність встановленим технічним характеристикам, у тому числі на величину сили струму, імпульсу струму, а на шахтах (рудниках), небезпечних за газом та (або) пилом, крім того на тривалість імпульсу напруги згідно з інструкціями на їх експлуатацію. Зазначену перевірку повинні виконувати спеціально підготовлені особи.
6.3. Підривні прилади стаціонарних підривних пунктів на вугільних шахтах і об’єктах геологорозвідки, небезпечних за газом та (або) пилом, необхідно перевіряти в місцях їх встановлення не рідше одного разу за 15 днів.
ІХ. Додаткові вимоги до поводження з вибуховими матеріалами під час підривних робіт у гірничодобувній промисловості та на об’єктах будівництва
1. Підривні роботи в кар’єрах
1.1. Під час застосування на земній поверхні свердловинних зарядів з ВР групи D (крім димного пороху) та систем ініціювання з ДШ і НСІ необхідно доставляти забивний матеріал на зарядний блок транспортними засобами, облаштованими вогнегасниками та іскрогасниками, та унеможливлювати наїзд на устя свердловин, ДШ і хвилеводи, що виходять із свердловин.
1.2. МВ на земній поверхні, що створюють загрозу безпеці повітряного руху, дозволяється здійснювати тільки після узгодження їх проведення з керівниками інших суб’єктів господарювання, об’єкти яких потрапляють до небезпечної зони.
1.3. У складних гірничо-геологічних умовах (породи з високим припливом ґрунтових вод, пливуни) під час ініціювання за допомогою ДШ або НСІ дозволяється заряджати свердловини безпосередньо за бурінням, що повинно бути відображено у типовому проекті (паспорті) ведення підривних робіт.
На час заряджання свердловини бурові станки, а також обладнання, що не застосовується для заряджання, необхідно віддаляти від свердловини за межі небезпечної зони на відстань не менше ніж 20 м.
1.4. На відкритих гірничих роботах дозволяється розміщувати елементи НСІ чи ЕД у свердловини протягом усього процесу їх заряджання.
1.5. Способи і технологічні режими формування свердловинних зарядів повинні запобігати їх засміченню інертними матеріалами.
2. Підривні роботи у підземних умовах
2.1. Підривні роботи в шахтах виконуються за умов надійного провітрювання гірничих виробок. У цьому разі кількість ВМ, що підриваються, повинна бути такою, щоб гірничі виробки звільнились від отруйних продуктів вибуху за час міжзмінної перерви або час, передбачений паспортом (проектом) ведення підривних робіт.
У цьому разі необхідно додержуватись таких правил:
кількість повітря, що подається у кожний вибій, де проводяться підривні роботи, повинна бути такою, щоб перед допуском робітників до вибою вміст отруйних продуктів вибуху, що виникли під час підривання, був меншим ніж 0,008% за об’ємом у перерахунку на умовний окис вуглецю. Такого вмісту отруйних продуктів вибуху потрібно досягати не більше ніж за 30 хвилин;
кількість повітря та час, необхідний для провітрювання вибою від отруйних продуктів вибуху, повинні перевірятися аналізами;
повітря повинно подаватися у місця підривання у тій самій кількості, в якій воно надходило після підривання до допуску робітників у вибій протягом не менше 2-х годин після допуску робітників.
Виробки, що провітрюються після підривних робіт, повинні бути відгороджені попереджувальним аншлагом з написом "Вхід заборонено, вибій провітрюється, дата та час виконання підривання, № дільниці".
Виробки, що не провітрюються на час ведення підривних робіт, повинні бути закриті решітками.
2.2. Під час проведення виробок зустрічними вибоями та збійці виробок у разі наближення цих вибоїв на відстань між ними 15 м і менше ведення підривних робіт дозволяється за умови, що перед початком заряджання шпурів в одному із зустрічних вибоїв всі працівники, які не пов’язані з виконанням підривних робіт, будуть виведені з цих вибоїв у безпечне місце, а перед входом до протилежного вибою буде виставлено пост.
Підривання шпурових зарядів у кожному вибої необхідно вести не одночасно з обов’язковим визначенням розміру цілика між зустрічними вибоями. У цьому разі на кожний окремий випадок підривання зарядів у шпурах підривнику (майстру-підривнику) повинна бути видана наряд-путівка, підписана керівником шахти або призначеною ним посадовою особою.
Підривання зарядів у зміні необхідно проводити в присутності посадової особи, яка керує підривними роботами, лише після того, як буде отримано повідомлення про виведення людей з протилежного вибою та про виставлення там поста. Пост у протилежному вибої може бути знято тільки з відома підривника (майстра-підривника).
Коли розмір цілика між зустрічними вибоями дорівнює або менше ніж 7 м, роботи повинні проводитися тільки в одному вибої в присутності посадової особи, яка керує підривними роботами в зміні. У цьому разі необхідно бурити випереджувальні шпури глибиною на 1 м більшою, ніж глибина шпурів, що заряджаються.
У разі коли у виробках, що збиваються, шахт (рудників), небезпечних за газом та (або) пилом, розмір цілика яких дорівнює 3 м або є меншим, перед підриванням зарядів має проводитись вимір газу і потрібно вжити заходів із забезпечення стійкого провітрювання цих виробок, а також з попередження вибуху газу і пилу. У цьому разі у вибоях вугільних шахт, небезпечних за газом, крім вимірів газу у виробках, що здійснюють посадові особи, які керують роботами в зміні, повинні встановлюватися засоби автоматичного контролю метану.
2.3. На вугільних шахтах у разі відстані між виробками, що проводяться паралельно (парно), 15 м і менше підривання зарядів у кожному з цих вибоїв необхідно проводити тільки після виведення людей з вибою паралельної виробки в безпечне місце і виставлення постів охорони, передбачених у паспорті БПР. Дозволяється не виводити людей з виробки, що паралельна тій, де проводиться вибух, за умови, якщо вибій виробки знаходиться на відстані більше ніж 50 м.
2.4. Забороняється ведення підривних робіт на відстані менше ніж 30 м від складу ВМ, дільничного роздавального пункту, роздавальної камери. У разі якщо відстань становить менше 100 м, працівники зазначених місць зберігання ВМ під час підривних робіт повинні бути виведені з робочих місць.
Ця відстань визначається від місця підривання зарядів до найближчої камери (осередку розташування) ВМ.
2.5. Забороняється підривання зарядів, якщо на відстані менше ніж 20 м від місця заряджання знаходиться неприбрана відбита гірська маса, вагонетки або предмети, що захаращують виробку більше, ніж на одну третину її поперечного перерізу.
2.6. Визначення місця укриття підривника (майстра-підривника) під час виконання підривних робіт у виробках, що проходяться, та під час дроблення негабаритів необхідно здійснювати відповідно до безпечних відстаней, визначених у проекті (паспорті) ведення підривних робіт.
2.7. Під час ведення підривних робіт у лавах на крутих вугільних пластах обов’язковим є наявність "магазину", розміри якого повинні бути достатніми для розміщення відбитого вугілля, подачі до лави необхідної кількості повітря та вільного проходу людей.
2.8. Вогневе та електровогневе підривання зарядів забороняється застосовувати у вугільних шахтах, а також у рудниках, небезпечних за газом та (або) пилом.
2.9. Забороняється вогневе підривання зарядів у вертикальних та похилих (більше ніж 30° ) виробках, а також у тих випадках, коли своєчасний відхід підривників (майстрів-підривників) ускладнено.
2.10. Під час вогневого підривання зарядів підпалювання запальних трубок повинно проводитись одним підривником (майстром-підривником).
Забороняється підривання більше 16 зарядів за один прийом, а під час застосування запальних патронів - більше 10 за один прийом на вибій.
В окремих випадках дозволяється змішане підривання за допомогою запальних патронів і запальних трубок у разі загальної кількості підпалювань не більше ніж 16, у тому числі не більше ніж 6 патронів на вибій. Підривання більше 16 зарядів без застосування запальних патронів дозволяється тільки ДШ, ЕД або електровогневим способом.
У вибоях шириною більше ніж 5 м дозволяється одночасне підпалювання запальних трубок двома підривниками (майстрами-підривниками).
2.11. Під час підривання зарядів у лавах, камерах і верхніх нішах лав, а також у вентиляційних штреках на вугільних пластах крутого й похилого залягання дозволяється знаходження майстра-підривника у виробках з вихідним струменем повітря за умови виконання вимог цих Правил і зазначених у паспортах проведення підривних робіт заходів щодо попередження отруєння людей отруйними газами.
2.12. Підривні роботи у штучно заморожених породах або зонах стисненого повітря (кесонах) необхідно проводити відповідно до вимог окремого проекту.
2.13. Межі небезпечних зон під час підготовки МВ у підземних умовах необхідно визначати паспортом на конкретний МВ та встановлювати на періоди заряджання, введення ПБ, монтажу підривної мережі.
2.14. Межа небезпечної зони під час введення ПБ і монтажу підривної мережі визначається по дії УПХ. На межах небезпечної зони за наявності людей у підземних виробках повинні виставлятися пости.
У межах небезпечної зони під час введення ПБ і монтажу підривної мережі можуть знаходитися тільки ті особи, що пов'язані з виконанням цих робіт.
3. Підривні роботи під час поглиблення стволів шахт або шурфів
3.1. Під час проходки та поглиблення стволів шахт підривання зарядів дозволяється проводити тільки з поверхні або з діючого горизонту. Особи, що виконують підривання, повинні перебувати у виробці зі свіжим струменем повітря. Підривання вогневим способом забороняється.
3.2. Забороняється спуск-підйом ПБ у прохідницьких баддях, що розвантажуються через дно.
Виконання цих робіт у самоперекидних прохідницьких баддях дозволяється за наявності справних блокувальних пристроїв, що перешкоджають підйому бадді вище нижнього приймального майданчика ствола. Швидкість спуску-підйому не повинна перевищувати 2 м/с у разі руху бадді напрямними і 1 м/с - у разі руху без напрямних.
3.3. Спуск у ствол ПБ необхідно проводити окремо від ВР у супроводі підривника (майстра-підривника). У цьому разі у вибої дозволяється перебувати тільки особам, зайнятим під час заряджання шпурів, та машиністу насоса.
На робочому помості та натяжній рамі дозволяється перебувати особам, зайнятим супроводом бадді через розтруби. Інші роботи на цих помостах під час заряджання шпурів забороняється.
3.4. Електропідривна мережа у вибої ствола шахти повинна монтуватися за допомогою антенних проводів. Кілочки для установки проводів повинні бути такої висоти, щоб вода не досягала антени.
3.5. Підривник (майстер-підривник) повинен здійснювати монтаж електропідривної мережі тільки після виїзду з вибою всіх робітників (крім відповідальних за подачу сигналів і обслуговування прохідницького помосту).
3.6. У якості магістральних проводів необхідно застосовувати гнучкий кабель у вологонепроникній оболонці, що не повинен опускатися нижче прохідницького помосту.
3.7. Приєднувати сполучні проводи до підривного кабелю та проводити підривання повинен тільки підривник (майстер-підривник), на якого виписана наряд-путівка на ведення підривних робіт.
3.8. Після закінчення монтажу підривної мережі та виходу всіх людей на поверхню в стволі повинні бути відкриті всі ляди.
3.9. Під час проходки вертикальних стволів шахт всі шпури, що буряться знову, повинні бути зміщені по колу відносно шпурів попереднього циклу без зміни принципової схеми розташування шпурів.
4. Підривні роботи під час будівництва тунелів і метрополітену
4.1. Ведення підривних робіт поблизу підземних та наземних споруд необхідно здійснювати за проектом, узгодженим з власником таких споруд.
4.2. Під час проходки стволів шахт у міських умовах і за наявності великого припливу води ПБ дозволяється виготовляти на першому від вибою ствола помості або на спеціально облаштованому помості.
4.3. Заряджання шпурів і монтаж підривної мережі на висоті більше ніж 2 м дозволяється проводити тільки з помостів, що примикають до вибою, або з висувних майданчиків укладальників тунельного кріплення та щитів.
4.4. Під час проходки тунелів із застосуванням електропідривання до початку заряджання все прохідницьке устаткування повинно бути знеструмлене.
Забороняється виготовлення ПБ безпосередньо на майданчиках укладальника тунельного кріплення або щита.
4.5. Під час розсікання верхніх штолень з підняттєвих забороняється одночасне підривання в протилежних вибоях.
4.6. Проводити підривні роботи в калоттах дозволено в разі дотримання таких умов:
гранична маса заряду повинна встановлюватися керівником суб’єкта господарювання (будівельного управління);
підривання в обох крилах калотти повинно проводитися різночасно.
4.7. Заряджання повинно здійснюватися підривниками в присутності посадової особи зміни, відповідальної за безпеку ведення робіт у зміні (на дільниці).
4.8. Під час одиночного вогневого підривання в щитовому вибої заряджання та підривання дозволяється проводити одночасно не більше ніж у двох суміжних ярусах.
Під час ведення підривних робіт на одному горизонтальному ярусі дозволяється підривати за один прийом заряди не більше ніж у 10 шпурах. На двох горизонтальних ярусах кількість шпурових зарядів, що одночасно підриваються, не повинна перевищувати восьми.
5. Підривні роботи на вугільних шахтах, небезпечних за газом та (або) пилом
5.1. Під час ведення підривних робіт на вугільних шахтах, небезпечних за газом та (або) пилом, перед кожним заряджанням шпурів, їх підриванням та під час огляду вибою після підривання майстер-підривник повинен проводити вимір концентрації метану. Забороняється виконувати підривні роботи у разі концентрації метану 1% і більше у вибоях та виробках, що примикають до них, на відстані 20 м від них, а також у місці укриття майстра-підривника.
Замір концентрації метану в місці укриття майстра-підривника також повинен проводитися перед кожним підключенням електропідривної мережі до підривного приладу.
5.2. Дозволяється здійснювати підривні роботи в очисних, підготовчих вибоях і на окремих ділянках виробок, де є газовиділення або вибухонебезпечний пил, під час дотримання певного режиму, розробленого суб’єктом господарювання за узгодженням з територіальним органом Держпраці.
5.3. Установлені групи вибоїв і виробок та режими підривних робіт у них зазначені в додатку 11 до цих Правил.
5.4. На початок міжзмінних перерв або спеціальних змін, що виділяються для проведення підривних робіт, усіх людей, що не зайняті заряджанням та підриванням, потрібно вивести з небезпечної зони вибуху та з виробок, якими будуть рухатись продукти вибуху, відповідно до групи вибоїв і виробок та режиму підривних робіт, передбачених у додатку 11 до цих Правил для кожної групи вибоїв і виробок, а під час підривання у вибоях і виробках, віднесених до ІV, V та VІ груп, людей, що не зайняті заряджанням та підриванням, потрібно вивести також і з дільниці, де проводиться підривання. Спуск у шахту людей для роботи у цій зоні після підривних робіт необхідно проводити за спеціальними графіками, затвердженими директором шахти.
5.5. Для шахт з чотиризмінним режимом роботи час для проведення підривних робіт у вибоях і виробках, віднесених до ІІІ, ІV та V груп, дозволяється передбачати на початку або в кінці змін, або у спеціально виділені для підривних робіт зміни.
5.6. Ліквідацію відмов зарядів у вибоях і виробках, віднесених до І, ІІ, ІІІ та ІV груп, дозволяється проводити у будь-який час зміни за умови, що люди будуть знаходитись у виробках із свіжим струменем повітря за межами небезпечної зони вибуху, а у виробках з вихідним струменем - у місцях, де вміст шкідливих продуктів вибуху не перевищує припустимих норм, і за межами небезпечної зони вибуху.
Ліквідацію відмов зарядів у вибоях виробок, віднесених до V та VІ груп, необхідно проводити за умови дотримання режимів ведення підривних робіт для цих груп вибоїв та виробок.
5.7. Режими ведення підривних робіт потрібно оформлювати за формою, наведеною в додатку 12 до цих Правил.
Режими ведення підривних робіт необхідно складати щороку, узгоджувати з територіальними органами Держпраці та затверджувати директором шахти.
На шахтах, де гірничі роботи виконуються одночасно силами шахт та підрядних організацій, а виробки об’єднані у єдину вентиляційну систему, режими ведення підривних робіт затверджує директор шахти.
Режими ведення підривних робіт необхідно переглядати в разі зміни гірничо-геологічних та гірничотехнічних умов проведення виробок.
5.8. Підривні роботи дозволяється проводити тільки:
у вибоях виробок, що безперервно й стійко провітрюються відповідно до вимог Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 березня 2010 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 398/17693 (далі - НПАОП 10.0-1.01-10), і після здійснення необхідних заходів щодо боротьби з вибухами пилу;
із застосуванням ЕД. У цьому разі у виробках з підвищеним виділенням метану повинні застосовуватися тільки іскробезпечні підривні прилади;
майстрами-підривниками, а в найбільш складних умовах (під час струсного підривання, дроблення негабаритних кусків породи, підривної посадки покрівлі в очисних вибоях, масових підземних вибухів з ослаблення важкообрушуваних покрівель, ліквідації відмов тощо) - у присутності посадової особи, відповідальної за безпеку ведення робіт у зміні (на дільниці).
5.9. Забороняється:
часткове вибурювання газоносних пластів у тупикових вибоях підготовчих виробок, що проводяться підривним способом по породах;
попереднє руйнування вугільного масиву в очисних вибоях поперед комбайнів, стругів. Ця вимога не поширюється на випадки безлюдної виїмки вугілля, гідропідривання, а також повної відбійки вугілля та породи в зонах геологічних порушень.
5.10. Вибір видів ВМ та типів забійки необхідно здійснювати відповідно до типового проекту ведення підривних робіт, залежно від ступеня небезпеки робіт у вибої виробки, умов підривання зарядів і необхідності створення запобіжного середовища, відповідно до вимог, перелічених нижче.
5.11. Незапобіжні ВР II класу дозволяється застосовувати:
1) під час проведення горизонтальних, похилих, підняттєвих та вертикальних виробок, а також поглиблення шахтних стволів з діючих горизонтів шахт у разі дотримання таких умов:
відсутності у вибоях вугільних пластів, пропластків, а також виділення метану;
підтоплення водою вибою ствола, що поглиблюється, перед підриванням на висоту не менше ніж 20 см за найвищою точкою вибою;
відставання від будь-якої точки вибою до вугільного пласта (у разі наближення до нього) не менше ніж 5 м за нормаллю. Після перетину пласта вибоєм виробки відстань від будь-якої точки вибою до пласта повинна бути більше ніж 20 м по довжині виробки;
якщо виробка закріплена монолітним кріпленням, що унеможливлює надходження до неї метану з пласта, ВР II класу можуть бути застосовані тільки після перетину вугільних пластів і пропластків;
2) у вибоях, що проводяться з поверхні шурфів або стволів шахт, небезпечних за газом та (або) пилом, у тому числі під час перетинання цими вибоями пластів, небезпечних через раптові викиди вугілля, породи й газу, у разі виконання таких умов:
здійснення підтоплення водою вибою перед підриванням на висоту не менше ніж 20 см, зважаючи на найвищу точку вибою;
здійснення підривання з поверхні за умови відсутності людей у стволі та на відстані не менше ніж 50 м від нього;
3) під час струсного підривання у виробках, що проводяться по викидонебезпечних породах, за умови застосування водорозпилювальних завіс, що створюються підривним розпиленням води з поліетиленових посудин разом з туманоутворювальними завісами. У цьому разі підривання зарядів повинно проводитися з поверхні або з камер-укриттів;
4) під час торпедування вугільного масиву на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля і газу;
5) під час застосування свердловинних зарядів для створення запобіжних надщитових подушок на дільницях, небезпечних за проривами глини та пульпи;
6) для попереднього розукріплювання важкообрушуваних покрівель у механізованих очисних вибоях за узгодженням з територіальним органом Держпраці.
Під час виконання перерахованих нижче робіт залежно від міцності порід і умов підривання дозволяється використовувати ВР:
що не містять сенсибілізаторів, більш чутливих, ніж тротил (амоніт 6ЖВ, амонал тощо), - під час проведення горизонтальних і похилих виробок (крім поглиблення стволів) по породах з коефіцієнтом міцності за шкалою М.М. Протод’яконова f<7, а також у разі знеміцнення важкообрушуваних порід будь-якої міцності;
що містять гексоген або нітроефіри, - тільки у врубових шпурах під час проведення горизонтальних і похилих виробок (крім поглиблення стволів) по породах з коефіцієнтом міцності f від 7 до 10. У всіх інших шпурах повинні застосовуватися ВР, що не містять сенсибілізаторів, більш чутливих, ніж тротил;
дозволяється застосування будь-яких ВР під час проведення горизонтальних і похилих виробок по породах з коефіцієнтом міцності f=10 і більше;
дозволяється застосування будь-яких ВР у вибоях, що проводяться з поверхні шурфів і стволів шахт, небезпечних за газом та (або) пилом;
під час торпедування вугільного масиву на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу; під час застосування свердловинних зарядів для створення запобіжних надщитових подушок на ділянках, небезпечних через прорив глини або пульпи; під час поглиблення стволів.
5.12. Запобіжні ВР III класу дозволяється застосовувати:
у вибоях виробок, що проводяться тільки по породі, у тому числі по викидонебезпечних породах, у разі виділення метану та відсутності вибухонебезпечного пилу;
у вибоях стволів, що проводяться тільки по породі, під час їх поглиблення з діючих горизонтів і виділення в них метану;
під час розкриття пластів, небезпечних через раптові викиди вугілля та газу, до оголення пласта за умови застосування водорозпилювальних завіс та наявності між пластом і вибоєм виробки породної пробки по всьому перерізу виробки. Розмір пробки (зважаючи на показник нормалі) повинен бути не менше ніж 2 м у разі розкриття крутих пластів і не менше ніж 1 м у разі розкриття пологих пластів.
5.13. Запобіжні ВР IV класу дозволяється застосовувати:
у вугільних і змішаних вибоях виробок, що проводяться по вугільних пластах, небезпечних за вибухами пилу, у разі відсутності виділення метану в цих виробках;
у вугільних і змішаних вибоях виробок, що проводяться по пластах, окрім підняттєвих (10° та більше), де відсутнє підвищене виділення метану під час проведення підривних робіт;
під час струсного підривання, у тому числі камуфлетного, розкриття вугільних пластів після їх оголення та наступного проведення виробок довжиною не менше ніж 20 м;
у бутових штреках з нижньою підривкою порід;
у бутових штреках з верхньою підривкою порід за відносної метановості виїмкової дільниці менше ніж 10 м-3/т;
під час підривання по породі в змішаних вибоях виробок, що проводяться по пластах, небезпечних через раптові викиди вугілля та газу, у разі випереджувального породного вибою;
для підривання бічних порід з f>4 у змішаних вибоях виробок з підвищеним виділенням метану під час підривних робіт за умови, що попередня виїмка вугілля буде проводитися без застосування підривних робіт;
під час вибухової виїмки вугілля у лавах.
5.14. Запобіжні ВР V класу дозволяється застосовувати:
у вугільних і змішаних вибоях горизонтальних, похилих і підняттєвих (до 10° ) виробок з підвищеним виділенням метану під час підривних робіт. У цьому разі в змішаних вибоях по вугіллю та по породі необхідно застосовувати однакові ВР. В окремих випадках за рішенням територіального органу Держпраці, виданим на підставі висновку експертизи з безпечного ведення робіт, допускається застосовувати ВР V класу по вугіллю, а IV класу - по породі;
у вугільних і змішаних вибоях підняттєвих (10° і більше) виробок, де виділяється метан, під час проведення їх з попередньо пробуреними свердловинами, що забезпечують провітрювання виробок за рахунок загальношахтної депресії;
у нішах лав, не віднесених до вибоїв з підвищеним виділенням метану;
у бутових штреках, що проводяться з верхнім підриванням порід, за відносної метановості виїмкової дільниці 10 м-3/т і більше;
для верхнього та змішаного підривання бічних порід з f=4 і менше у змішаних вибоях виробок з підвищеним виділенням метану під час проведення підривних робіт за умови, що попередня виїмка вугілля буде проводитися без застосування підривних робіт.
5.15. Запобіжні ВР VI класу дозволяється застосовувати:
у верхніх нішах лав з підвищеним виділенням метану;
у вугільних вибоях підняттєвих (10° і більше) виробок, у яких виділяється метан, у разі проведення їх без попередньо пробурених свердловин;
у вибоях виробок, що проводяться по порушеному масиву (у тому числі у вибоях виробок, що проводяться у присічку до порушеного масиву), під час виділення в них метану. У цьому разі глибина шпурів повинна бути не більше ніж 1,5 м, а маса шпурового заряду патронованої ВР - не більше ніж 0,6 кг;
для верхнього та змішаного підривання порід з f=4 і менше у вентиляційних штреках, що проводяться услід за лавою.
5.16. Запобіжні ВР VII класу дозволяється застосовувати для таких видів спеціальних підривних робіт:
для дроблення негабаритів накладними зарядами;
для підривного перебивання дерев’яних стійок у разі осадки покрівлі.
Для кожного з перерахованих у цьому пункті видів робіт повинні застосовуватися ВР або заряди відповідно до вимог НПАОП 0.00-6.05-06.
5.17. У всіх вибоях виробок, крім тих, що проводяться струсним підриванням, а також під час виконання спеціальних підривних робіт дозволяється застосовувати запобіжні ВР і більш високого класу, ніж ті, що зазначені у пунктах 5.12-5.15 цієї глави.
5.18. Забороняється на вугільних шахтах застосовувати ВР, що містять у своєму складі нітроефіри, з простроченим гарантійним терміном.
5.19. У вибоях виробок, де є газовиділення або вибухонебезпечний вугільний пил, дозволяється застосовувати тільки запобіжні ЕД миттєвої та короткоуповільненої дії.
У цьому разі повинні виконуватися такі умови:
максимальний час сповільнення ЕД короткоуповільненої дії не повинен перевищувати 320 мс з урахуванням розкиду за часом їх спрацьовування;
у підготовчих виробках, що проводяться по вугіллю, і в комбайнових нішах очисних вибоїв без машинного врубу усі заряди у вугільному вибої повинні підриватися від одного імпульсу струму підривного приладу;
при довжині вугільного вибою більше ніж 5 м дозволяється ділити його по довжині на ділянки та проводити підривні роботи в кожній з них окремо тільки після підривання зарядів на попередній дільниці, прибирання відбитого вугілля, закріплення вибою та проведення комплексу заходів щодо попередження вибуху газу та вугільного пилу;
у підготовчих виробках, що проводяться по вугіллю з підриванням бічних порід, підривання зарядів у шпурах по вугіллю та породі може проводитися як роздільно, так і одночасно (одним вибоєм або з випередженням одного з них), причому роздільне підривання може здійснюватися тільки з дозволу керівника шахти при кількості циклів не більше одного по вугіллю та одного по породі, за винятком випадків створення випереджувальних заходжень на початку проведення виробок, але не більше ніж 5 м.
5.20. Забороняється для проведення підривних робіт одночасна видача майстру-підривнику ВР різних класів, а також запобіжних і незапобіжних ЕД, у тому числі короткоуповільненої та уповільненої дії для різних вибоїв, якщо в одному з них застосовуються ЕД з більшим сповільненням або ВР більш низького класу.
5.21. Місця укриття майстрів-підривників повинні знаходитись у виробках, що провітрюються свіжим струменем повітря за рахунок загальношахтної депресії на відстані від місця вибуху не менше ніж:
150 м у горизонтальних та похилих (до 10° ) підготовчих виробках;
100 м у похилих, у тому числі підняттєвих (більше 10° ) підготовчих виробках, але обов’язково в горизонтальній виробці та не ближче ніж 10 м від устя виробки або її сполучення з іншою виробкою;
50 м у лавах (пластах) при куті залягання до 18°;
50 м у лавах (пластах) при куті залягання 18° і більше, але не ближче ніж 20 м від сполучення з лавою (пластом) на штреку;
200 м в очисних вибоях камерного типу, а також під час погашення вугільних ціликів;
50 м у щитових вибоях, але не ближче ніж 20 м від ходової печі;
100 м при пропуску вугілля та породи у підняттєвих виробках;
50 м під час проведення стволів (шурфів) з поверхні.
5.22. Місця укриття майстра-підривника, розміщення постів охорони, інших людей у всіх випадках необхідно визначати у проектах, паспортах або схемах БПР з урахуванням того, що відстань від місця укриття майстра-підривника до постів охорони, що розміщують за майстром-підривником, повинна бути не менше ніж 10 м, і від місця розміщення постів охорони до місцезнаходження інших людей також не менше ніж 10 м.
5.23. Проведення тупикових виробок довжиною більше ніж 100 м по вугіллю або змішаному вибою повинно здійснюватися за наявності постійної підривної магістралі, прокладеної до підривної станції в місці укриття майстра-підривника.
5.24. Заряджання та підривання зарядів кожного циклу, у тому числі під час роздільного підривання по вугіллю та породі, дозволено тільки після провітрювання вибою, виміру вмісту метану, прибирання відбитого вугілля, здійснення заходів щодо вибухозахисту вибою та прилеглих до нього виробок на відстані не менше 20 м.
5.25. В очисних вибоях на пластах, небезпечних за газом та (або) пилом (крім небезпечних за раптовими викидами), дозволяється розділяти очисний вибій по довжині на ділянки, що підриваються роздільно. У цьому разі заряджання та підривання зарядів на кожній ділянці дозволено проводити після підривання зарядів на попередній ділянці, прибирання відбитого вугілля, кріплення вибою та проведення комплексу заходів з попередження вибуху газу і вугільного пилу.
5.26. Під час засічки підготовчих і нарізних виробок по вугіллю та породі з інших виробок на відстані 5 м від сполучення необхідно передбачати зменшення довжини шпурів і зарядів ВР з метою зниження небезпеки порушення кріплення, обвалення порід, а також ушкодження кабелів і трубопроводів.
5.27. У породних і змішаних вибоях підготовчих виробок у разі наявності газовиділення дозволено застосовувати тільки запобіжні ЕД миттєвої та короткоуповільненої дії. У цьому разі максимально припустиме сповільнення ЕД короткоуповільненої дії у всіх випадках не повинно перевищувати 320 мс.
Підривання комплекту зарядів у вибої дозволено проводити окремо, але не більше ніж за три прийоми. У цьому разі заряджання шпурів у кожному окремому прийомі повинно проводитися після підривання в попередньому і здійснення заходів, що забезпечують безпеку підривних та інших робіт у вибої.
5.28. Під час проведення по породі виробок, у яких відсутнє виділення метану, підривання може проводитися із застосуванням ЕД миттєвої, короткоуповільненої та уповільненої дії з часом сповільнення до 10 с без обмеження кількості прийомів і серій сповільнення, що пропускаються.
5.29. Мінімально припустима відстань між суміжними шпуровими зарядами наведена у додатку 13 до цих Правил.
5.30. У вибоях виробок, де є газовиділення або вибухонебезпечний вугільний пил (крім бутових штреків, що проводяться з підриванням покрівлі), дозволяється застосовувати у суміжних шпурах ЕД короткоуповільненої дії з інтервалом сповільнення не більше ніж 40 мс. У цьому разі до суміжних шпурових зарядів необхідно відносити заряди, відстань між якими не перевищує двократної відстані, мінімально припустимої згідно з додатком 13 до цих Правил. У бутових штреках, що проводяться з підриванням покрівлі, дозволяється застосовувати тільки ЕД миттєвої дії.
5.31. ЕД уповільненої дії необхідно застосовувати для підривання зарядів у вибоях, де дозволяється використання незапобіжних ВР II класу за відсутності газовиділення та вибухонебезпечного пилу.
5.32. У виробках, де дозволяється використання незапобіжних ВР і ЕД уповільненої дії, необхідно застосовувати в одному вибої та видавати одному майстру-підривнику незапобіжні ВР різної працездатності або незапобіжні та запобіжні ВР за умови розміщення ВР з меншою працездатністю тільки в оконтурювальних шпурах. Під час проведення таких виробок у напряму вугільних пластів або пропластків, небезпечних за газом та (або) пилом, з відстані 5 м (зважаючи на показник нормалі від них), а також на відстані 20 м після їх перетинання (рахуючи по довжині виробки) необхідно застосовувати запобіжні ВР і ЕД миттєвої та короткоуповільненої дії з дотриманням заходів забезпечення безпеки, що передбачаються цими Правилами для вибоїв, небезпечних за газом та (або) пилом.
5.33. Забороняється розміщувати в одному шпурі ВР різних класів або різних найменувань і більше одного ПБ у разі суцільного заряду.
5.34. Глибина шпурів під час підривання по вугіллю та породі повинна бути не менше ніж 0,6 м.
5.35. Заряд, що складається з двох і більше патронів ВР, необхідно вводити у шпур одночасно. ПБ дозволяється досилати окремо.
5.36. У якості забійки повинні застосовуватися глина, суміш глини з піском, гідрозабійка в шпурах у сполученні із замикаючою забійкою з глини або суміші глини з піском, пластична забійка або інші матеріали, дозволені Держпраці.
5.37. Під час підривання по вугіллю та породі мінімальна величина забійки для всіх забивочних матеріалів повинна становити:
у разі глибини шпурів від 0,6 до 1,0 м - половину глибини шпуру;
у разі глибини шпурів більше 1,0 м - 0,5 м;
у разі підривання зарядів у свердловинах - 1 м.
5.38. Відстань від заряду ВР до найближчої поверхні повинна бути не менше ніж 0,5 м по вугіллю і не менше ніж 0,3 м по породі, у тому числі під час підривання зарядів у породному негабариті. У випадках застосування ВР VI класу під час підривання по вугіллю відстань від заряду ВР до найближчої поверхні може бути зменшена до 0,3 м.
5.39. На пластах, небезпечних через пил, перед кожним підриванням у вибоях, що проводяться по вугіллю або по вугіллю з підриванням бічних порід, повинно проводитися осланцювання або зрошення осілого вугільного пилу з додаванням змочувача як у вибої, так і у виробці, що примикає до вибою, на відстань не менше ніж 20 м від зарядів, що підриваються.
В очисних вибоях на пластах, небезпечних за вибухами пилу, під час підривання по вугіллю в кутках або нішах лав повинно проводитися осланцювання або зрошення привибійного простору водою із застосуванням змочувачів.
5.40. У привибійному просторі гірничих виробок під час підривання шпурових зарядів вибухозахист (водоповітряні, порошкові завіси тощо) повинен здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства.
5.41. Торпедування порід і вугільного масиву шляхом підривання свердловинних зарядів повинно проводитися відповідно до вимог чинного законодавства.
6. Струсне підривання
6.1. Струсне підривання повинно здійснюватися під час розробки пластів, схильних до газодинамічних явищ, породи і газу, а також на загрозливих пластах, де за поточним прогнозом отримано прогноз "Небезпечно", у певному режимі, спрямованому на захист людей від наслідків можливих викидів, у тому числі:
під час проведення горизонтальних, похилих (що проводяться зверху донизу) і підняттєвих (з кутом нахилу до 10° включно) виробок, а також для відбійки вугілля в очисних вибоях;
під час розкриття викидонебезпечних вугільних пластів потужністю більше 0,1 м;
під час розкриття вугільних загрозливих пластів, якщо прогнозом встановлено небезпечні значення показників викидонебезпечності або прогноз перед розкриттям не здійснювався;
під час розкриття пісковиків на глибині 600 м і більше, якщо прогнозом встановлено, що пісковик викидонебезпечний або прогноз викидонебезпечності перед розкриттям не здійснювався;
під час проведення виробок по викидонебезпечних пісковиках.
Вимоги цих Правил зі струсного підривання також поширюються на пластове і породне (передове) торпедування, призначене для запобігання раптовим викидам вугілля та газу.
Підривні роботи під час розкриття пластів, а також в очисних та підготовчих виробках у межах захищених зон дозволяється проводити без здійснення режиму, передбаченого для струсного підривання.
6.2. Вибір параметрів паспорта БПР для виробок, що проводяться по вугільних пластах і породах, небезпечних через раптові викиди, повинен забезпечувати повну відбійку вугілля (породи) по всьому перерізу виробки.
Якщо під час струсного підривання не досягнуто необхідної конфігурації вибою, необхідно провести повторне струсне підривання по оконтурюванню виробки.
У місцях геологічних порушень підривання по вугіллю та породі повинно проводитися одночасно.
Проведення виробок змішаним вибоєм з випереджувальною підривною відбійкою вугілля дозволяється під час відставання породного вибою від вугільного не більше ніж на 5 м, у цьому разі підривання зарядів у вибоях повинно проводитися в різні зміни.
6.3. Забороняється застосовувати механізми та ручні ударні інструменти для оформлення вибою після струсного підривання.
6.4. Для кожного вибою, де застосовується струсне підривання, повинна бути розроблена та затверджена керівником підприємства інструкція, що встановлює порядок, технологію такого підривання і заходи безпеки, спрямовані на захист людей від наслідків викидів вугілля, породи та газу. Інструкція повинна передбачати запис технічними засобами службових телефонних переговорів відповідального керівника струсним підриванням, який перебуває на поверхні.
6.5. З паспортом БПР і інструкцією зі струсного підривання повинні бути ознайомлені (під підпис) посадові особи шахти, що пов’язані з проведенням струсного підривання, та робітники відповідних дільниць.
6.6. Порядок проведення струсного підривання та особи, відповідальні за його виконання, повинні затверджуватися розпорядчим документом по шахті. У випадку ведення робіт на експлуатаційній шахті спеціалізованими шахтобудівними організаціями такий порядок необхідно установлювати спільним розпорядчим документом шахтобудівної організації та експлуатаційної шахти.
Під час здійснення струсного підривання потрібно вести журнал проведення струсного підривання по шахті, форма якого затверджується керівником підприємства.
Відомості про місце і час проведення струсного підривання у вигляді оголошень необхідно доводити до всіх працівників, зайнятих у підземних виробках, не пізніше ніж за зміну до початку підривання.
6.7. Під час проведення струсного підривання повинна встановлюватися небезпечна зона, до якої включено всі виробки шахти, розташовані за напрямом руху вихідного вентиляційного струменя повітря від місця підривання, а також всі виробки зі свіжим струменем повітря від вибою до місця укриття майстра-підривника.
Перед початком заряджання у всіх виробках шахти, розташованих у межах небезпечної зони, електроенергія повинна бути відключена. Включення електроенергії дозволяється тільки після перевірки наявності метану в атмосфері виробок після підривання.
Забороняється під час здійснення струсного підривання відключення вентиляторів місцевого провітрювання, а також приладів автоматичного контролю вмісту метану і датчиків, що використовуються для контролю викидонебезпечних зон вугільних пластів.
У вибоях виробок, у яких не можна відключати електроенергію до початку заряджання шпурів (у зв’язку з їхнім можливим затопленням), знеструмлення необхідно виконувати перед початком монтажу підривної мережі.
6.8. Розкриття вугільних пластів струсним підриванням, крім потужних крутих пластів, дозволяється проводити повним проектним перерізом виробки, що розкривається. Під час розкриття потужних крутих пластів підривні роботи дозволяються тільки для оголення вугільного пласта (видалення породної пробки).
Ділянку породної пробки безпосередньо перед пластом необхідно ліквідувати за одне підривання.
Режим струсного підривання у вибої виробки, що розкривається, повинен вводитися з відстані не менше ніж 4 м і відмінятися після відходу вибою виробки на відстань не менше ніж 4 м за нормаллю від пласта вугілля.
Розкриття вугільних пластів необхідно виконувати в такій послідовності: наближення вибою розкриваючої виробки до пласта, оголення та перетинання пласта, видалення (відхід) від пласта.
У цьому разі у всіх випадках необхідно вважати:
"ділянкою наближення" - ділянку розкриваючої виробки з 4 до 2 м перед пластом, що розкривається, а "ділянкою віддалення" - з 2 до 4 м за пластом у разі розкриття крутих вугільних пластів;
"ділянкою наближення" - ділянку розкриваючої виробки з 4 до 1 м перед пластом, що розкривається, а "ділянкою віддалення" - з 1 до 4 м за пластом у разі розкриття пологих, похилих і крутопохилих вугільних пластів.
Усi відстані необхідно вважати за нормаллю до пластів.
6.9. Під час розкриття викидонебезпечних та загрозливих вугільних пластів горизонтальними та похилими виробками відстані до місця укриття, з якого проводиться підривання, повинні становити: на ділянках наближення та видалення - не менше ніж 600 м; на ділянці перетинання особливо викидонебезпечних пластів - з поверхні; в інших випадках - не менше ніж 1000 м.
Місце укриття, з якого проводиться підривання під час розкриття викидонебезпечних та загрозливих вугільних пластів, під час поглиблення вертикальних стволів з діючих горизонтів повинно знаходитись: на ділянці перетинання - на поверхні у 50 м від ствола; на ділянках наближення та видалення - на діючому горизонті, але не ближче ніж 200 м від ствола, що поглиблюється, за умови забезпечення ізольованого відводу вихідного струменя повітря відповідно до вимог діючого керівництва (інструкції). За неможливості виконання зазначених умов підривання повинно проводитися з поверхні.
Усі відстані під час розкриття необхідно визначати від місця злиття вихідного струменя повітря з вибою, де проводяться підривні роботи, зі свіжим струменем, рахуючи проти напрямку свіжого струменя повітря.
У вугільних і змішаних вибоях виробок, що проводяться по викидонебезпечних вугільних пластах, під час підривання зарядів тільки по вугіллю або по вугіллю та породі одночасно, а також по породі без випереджувальної виїмки вугілля, під час проведення виробок по викидонебезпечних породах і під час розкриття таких порід відстань до укриття майстра-підривника повинна бути не менше ніж 600 м від вибою, але не ближче ніж 200 м від місця злиття вихідного струменя повітря з вибою, де проводяться підривні роботи, зі свіжим струменем. У цьому разі люди, не пов’язані з проведенням підривних робіт, повинні перебувати на свіжому струмені повітря на відстані не менше ніж 1000 м від вибою, де проводяться підривні роботи.
Під час підривання зарядів по породі у вибоях, де зроблено випереджуючу виїмку викидонебезпечного вугільного пласта, відстань до місця укриття майстра-підривника повинна бути не менше ніж 200 м від місця злиття вихідного струменя повітря з вибою, де проводяться підривні роботи, зі свіжим струменем.
