Інструкція щодо заповнення форми № 2-перепис “Переписний лист домогосподарства”

користування на умовах оренди (рядок 03): діяльність на землі, яку взяв об'єкт перепису в оренду та за яку він сплачує фіксовану орендну плату, узгоджену між сторонами раніше (готівкою, в натурі чи будь-яким іншим чином), та на користування якою між сторонами укладено договір оренди або існує інша домовленість;

користування на інших підставах (рядок 04): діяльність на земельних ділянках, на які власник має право завдяки своїй посаді (лісник, священик, учитель тощо) або які виділені, наприклад, як спільна територія для випасу худоби, розподілені між особами згідно з певним розміром площі, а також несанкціоноване (без документального оформлення) користування землею.

1.3.Б. Строки оренди земельних ділянок

(заповнюють за наявності відповіді за позицією 3 у пункті 1.3.А)

Необхідно проставити одну (якщо земельна ділянка або ділянки взяті на однаковий строк оренди) або 2-3 мітки, якщо в оренді знаходиться не одна земельна ділянка, а декілька і строки їх оренди різні.

1.4. Кількість територіально відокремлених домоволодінь і земельних ділянок, розташованих єдиним масивом (уключаючи земельні частки-паї, узяті в оренду)

У рядку 1 необхідно вказати кількість територіально відокремлених домоволодінь, земельних ділянок, земельних часток-паїв, городів тощо, які знаходяться в користуванні домогосподарства, як у межах ради, де проживає домогосподарство, так і поза її межами; у рядку 2 - кількість тих з них, які знаходяться за межами ради (сільської, селищної чи міської) місця проживання домогосподарства. Щодо кожної територіально відокремленої ділянки за межами місцевої ради заповнюється розділ 5.

1.5. Наявність земельних ділянок із цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства"

Мітку "Так" проставляють, якщо домогосподарство має земельну(і) ділянку(и), яка згідно із Земельним кодексом України виділялася для ведення особистого селянського господарства або з цільовим призначенням "для ведення особистого підсобного господарства".

Якщо цю ділянку (ділянки) протягом року фактично використовувало домогосподарство за призначенням, то в запитанні 1.5.1 проставляють мітку "Так"; якщо вона використовується для інших цілей, то проставляють мітку "Ні".

1.6. Наявність сільськогосподарських тварин

Якщо домогосподарство утримує сільськогосподарських тварин (у межах місцевої ради місця проживання та/або поза її межами), то необхідно проставити мітку "Так", а якщо не має худоби та птиці, то проставляють мітку "Ні".

1.7. Призначення сільськогосподарського виробництва

Залежно від призначення необхідно проставити одну з трьох міток (1, 2, 3).

Якщо домогосподарство займається сільськогосподарським виробництвом переважно для продажу (мітка 3), то необхідно вказати "місце продажу" (мітки 31-34) та "напрям продажу" (мітки 35-38).

1.8. Участь в об’єднанні (спілці, товаристві) виробників сільськогосподарської продукції

Якщо домогосподарство або хто-небудь із його членів беруть участь в об’єднанні (спілці, товаристві) виробників сільськогосподарської продукції, то проставляється одна або декілька міток.

1.9. Отримання коштів державної підтримки з розвитку рослинництва і тваринництва протягом останніх 12 місяців

Якщо домогосподарство отримувало кошти державної підтримки для розвитку рослинництва та тваринництва за період з 1 липня 2011 року по 30 червня 2012 року, то необхідно проставити мітку "Так"; якщо не отримувало, проставляють мітку "Ні".

1.10. Користування кредитами банків, наданими для потреб сільського господарства протягом останніх 12 місяців

Якщо для розвитку сільського господарства домогосподарство користувалося кредитами банків, проставляють мітку "Так", а якщо не користувалося, то проставляють мітку "Ні".

У цьому розділі відображають інформацію про площі земельних ділянок і багаторічних насаджень лише в межах місцевої ради місця проживання домогосподарства. Характеристику територіально відокремлених земельних ділянок, розташованих поза межами місцевої ради місця проживання, наводять при відповіді на запитання розділу 5 переписного листа.

При наданні відповіді на запитання необхідно врахувати методологічні підходи щодо обліку землі, які викладено в пункті 1.2.

2.1. Площа землі станом на 1 липня 2012 року, гектарів

Інформацію щодо використання землі домогосподарством і площ посіву під окремими сільськогосподарськими культурами визначають за відповідями голови або іншого дорослого члена домогосподарства, який може точно відповісти на запитання. Якщо респондент не може надати відповідь щодо площ посіву під окремими культурами, то обліковцю разом з респондентом за можливості та його попередньою згодою слід провести обмір площ посівів під окремими культурами.

Усі показники посівних площ проставляють у гектарах з точністю, визначеною переписним листом. Для переведення соток у гектари необхідно пам’ятати, що 1 га дорівнює 100 соткам. Наприклад, якщо респондент зазначає, що під картоплею в домогосподарстві зайнято 23 сотки, то в гектарах це буде 0,23 га.

Для правильного визначення площ за культурами слід користуватися таблицею 1 переводу площ у різні одиниці вимірювання:

При заповненні інформації щодо розмірів окремих видів площ слід мати на увазі, що позиції, виділені кольором, є балансовими (рядки 001-004, 025, 051, 070, 073, 081, 095, 096, 114 і 118) і їх заповнює безпосередньо обліковець шляхом підсумовування рядків.

Дані рядка 001 дорівнюють сумі рядків 002, 114, 118 і характеризують загальну площу землі, що знаходиться у власності та фактичному користуванні домогосподарства. Вона включає ріллю/орні землі, багаторічні насадження та інші землі (без урахування площ під грибами).

Як площу ріллі/орних земель (рядок 002) обліковують посівну площу сільськогосподарських культур під урожай звітного року (2012 р.), площі під квітково-декоративними культурами, їхньою розсадою та іншим посадковим матеріалом, землю під паром, теплицями та парниками. Дані рядка 002 обліковець отримує шляхом сумування площ, зазначених у рядках 003, 087, 093, 094 і 095, та за мінусом рядка 124 (площа культур, посіяних у міжряддях садів).

Сума рядків 004, 025, 050, 051, 070, 073 і 081 характеризує загальну площу сільськогосподарських культур, зайняту посівами під урожай поточного року (рядок 003).

При отриманні відповідей щодо розмірів посівних площ необхідно враховувати таке:

1. Фактичні розміри посіву наводять за їх первинним призначенням, тобто без урахування подальшого господарського використання (на зерно, на зелений корм, на сіно тощо). Повторний рахунок посівних площ не допускається.

2. При наявності в домогосподарстві змішаних посівів площу необхідно врахувати за основною культурою, яка переважає в посіві (наприклад, серед площі під картоплею висаджено буряки, кріп - необхідно враховувати всю площу під картоплею).

3. Посіви у міжряддях садів уключають у посівну площу відповідної культури.

4. У загальну посівну площу не включають:

площі повторних, проміжних, підпокривних посівів;

площі загиблих озимих;

площі самосіву (падалиця): площі, на яких посів у поточному році не був здійснений, а наявність сходів зумовлена проростанням культур, які не були зібрані у попередніх роках;

посіви у міжряддях просапних культур (крім посівів у міжряддях садів);

посіви, які призначені на зелене добриво (сидеральні посіви).

5. У площі насінників сільськогосподарських культур ураховують площу, на якій навесні були посаджені маточні корені для одержання у звітному році насіння відповідної культури; у площі маточників - площу, на якій весною було проведено посів культур насінням для одержання у звітному році маточних коренів.

При заповненні показників щодо площ посіву за видами сільськогосподарських культур у відповідних полях переписного листа за вказаними назвами записують дані щодо тих культур, під які здійснені посіви у поточному році. Якщо домогосподарством посіяні культури, не передбачені переписним листом, їх необхідно вписати сумарно, як інші культури, за відповідною групою.

При заповненні даних щодо розмірів посівних площ за групами та видами сільськогосподарських культур слід дотримуватися таких правил.

У рядку 004 обліковцю необхідно підраховувати площі зернових і зернобобових культур, продукцію з яких використовують для отримання зерна злакових, бобових культур і зернової кукурудзи (у повній стиглості). Дані рядка 004 дорівнюють сумі рядків 005, 007 та з 009 до 021.

Не включають у площу посіву зернових і зернобобових культур посіви кукурудзи для консервування або використання її у свіжому вигляді на стадії молочної, молочно-воскової стиглості; посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку) для збирання стручків у зеленому вигляді та на насіннєві потреби (обліковують у площі овочів); посіви зернових і зернобобових культур на зелений корм, сіно, силос, сінаж та випасання, посіви вики та викових сумішей на сіно (обліковують у кормових культурах).

Площі під озимими культурами (зерновими: пшеницею, тритікале, ячменем та житом, а також ріпаком озимим) наводять за виключенням площ під загиблими озимими посівами, тобто проставляють площі озимих, що збереглися до кінця сівби ярих культур. Посіяні з осені попереднього року площі інших культур, крім перелічених (наприклад, гірчиці, соняшнику, овочів тощо), ураховують у складі ярих посівів поточного року.

Якщо загиблі в осінньо-зимовий період посіви озимих культур (уключаючи загиблі озимі весною, під якими збереглися підсіяні трави) були пересіяні ярими культурами, то в переписному листі у відповідних рядках відображають площі тих ярих культур, якими було здійснено пересів (у розмірі фактичного пересіву).

Також у складі ярих культур відображають площі озимих культур, які використані на зелений корм або силос, а також пересіяні ярими до закінчення весняної сівби у звітному році. Посіви озимих культур, які використані на зелений корм, силос або випасання, вважають проміжними посівами й у загальній посівній площі не обліковують.

Непересіяні площі зернових і зернобобових культур, які загинули у літній період від засухи, вимокання (навіть при використанні їх на випасання, сіно, зелений корм і силос), не переводять у групу кормових культур, а обліковують у складі зернових культур.

У рядках 011 і 012 посіви тритікале (гібрид пшениці та жита) озимого та ярого наводять окремо від площ пшениці.

Посіви сорго на зерно, солома якого використана на віники, відображають у групі зернових культур у рядку 019. Разом із сорго у зерновій групі обліковують сориз - харчове зернове сорго, яке використовують для виготовлення крупи. Посіви сорго на віники, яке збирають у стадії молочно-воскової стиглості, ураховують у площі інших технічних культур.

У складі інших зернових культур (рядок 020) за сумою наводять площу, яка була зайнята зерносумішшю (пшениця, жито, ячмінь, тритікале), полбою, іншими зерновими культурами, не передбаченими переписним листом.

У складі зернобобових культур (рядок 021) ураховують посіви гороху, квасолі, сочевиці, кормових бобів, вики та викової суміші (з перевагою вики), люпину на зерно, середели, чини, машу, інших культур цієї групи. У рядках 022-024 із загальної площі зернобобових культур слід виділити площі посіву гороху, квасолі та люпину на зерно кормового (солодкого).

У рядку 025 відображають загальну площу технічних культур. Дані рядка 025 дорівнюють сумі рядків з 026 до 040, 048 і 049.

У рядку 026 відображають усю площу під посівами цукрових буряків, продукція з яких призначена як для здавання на переробні підприємства, так і використання на годівлю худоби, без урахування площі маточних цукрових буряків і висадків (показують у рядку 082).

У посівах соняшнику на зерно (рядок 027) ураховують разом посіви поточного року і площі посіву під зиму. Площі соняшнику на силос показують у кормових культурах.

У рядку 036 наводять загальну площу посіву льону-довгунцю незалежно від мети його подальшого господарського використання (насіння, волокно тощо).

У рядку 037 проставляють площі посіву конопель (південні та середньоросійські).

Для тютюну (рядок 038) і махорки (рядок 039) записують усю площу, зайняту під культурами, незалежно від її подальшого використання (продаж переробним підприємствам, використано в домогосподарстві тощо).

У рядках 040-047 указують площі під ефіроолійними культурами (як поточного, так і попередніх років). У складі ефіроолійних культур ураховують аніс, васильки, герань, коріандр, лаванду, м'яту, троянду, шавлію, фенхель, однорічні пагони лавра, розмарин тощо.

До площі, зайнятої під лікарськими культурами (рядок 048), уключають як посіви поточного року, так і посіви минулих років (багаторічні лікарські рослини). Тут ураховують посівні площі культурних лікарських рослин (блекота, безсмертник, валеріана, мак (коробочки), м'ята, нагідки, обліпиха, собача кропива, ревінь, ромашка, череда, шипшина, насіння гарбузів тощо), продукцію від вирощування яких використовують для виготовлення лікарських засобів, незалежно від того, яка частина (листя, трава, насіння, квіти, плоди, стебла, коріння тощо) рослин є лікарською сировиною. Дикорослі лікарські рослини у цьому рядку не обліковують.

У рядку 049 відображають посівні площі перили, канатника, лялеманції, чуфи, люфи, черсаку, фацелії та інших технічних культур, не врахованих у переписному листі. Редьку олійну враховують також у цьому рядку.

У рядку 050 необхідно вказати разом площу весняної та літньої посадки картоплі. Зібрані на площі висадки літньої картоплі ранні овочі (редиска, зелені культури) вважають проміжними посівами й у загальній посівній площі не обліковують.

Загальну площу овочевих культур відкритого ґрунту обліковець визначає у рядку 051 як суму рядків 052 і з 055 до 069.

Посівну площу овочів відображають незалежно від способу їхньої посадки (посіву), але без урахування посіву (посадки) овочів на насіннєві потреби, які необхідно врахувати у рядках 083-084.

Якщо передбачається часткове використання однорічних овочевих культур на насіння, їх площі ураховують у відповідній овочевій культурі.

Посіви овочів на тимчасово закритому ґрунті (під плівкою) також обліковують у рядку 051.

У складі овочевих культур відкритого ґрунту враховують як площі під основними овочами (капуста всіх видів, огірки, помідори, морква столова, буряки столові, цибуля на ріпку, часник, зелений горошок), так і площі посіву під усіма іншими овочевими культурами (гарбузи столові, баклажани, перець солодкий і гіркий, цибуля зелена, зелені овочі (ревінь, щавель, кріп, петрушка тощо), інші коренеплоди овочеві (селера коренева, редька, редиска, ріпа, хрін, петрушка коренева, пастернак, топінамбур, батат, бруква); інші бобові овочі (горох та квасоля в стручках, недозрілі боби); інші овочеві культури (салат-латук, патисони, кукурудза цукрова тощо).

Площі, зайняті під окремими видами овочів, проставляють у рядках 052-068. У рядку 069 наводять площі, які були зайняті під іншими овочами, не переліченими у переписному листі.

У рядках 071 і 072 необхідно вказати площі, які зайняті під кавунами та динями. Загальну площу продовольчого баштану (рядок 070) визначає обліковець як суму рядків 071 і 072. Площі насінників баштанних культур (рядок 085) показують окремо від продовольчого баштану.

Площу посіву всіх кормових культур (073) обліковець отримує шляхом сумування рядків з 074 до 080.

До площі кормових коренеплодів (рядок 074) необхідно віднести посіви кормових буряків, моркви, капусти, брукви, турнепсу та інших, крім цукрових буряків на годівлю худоби (ураховують у технічних культурах).

Окремо від продовольчих культур, у рядку 075 наводять дані щодо площ кормових баштанних (кормовий гарбуз, кормовий кавун та кормові кабачки).

Площі, зайняті насінниками, висадками насінників та маточників кормових коренеплодів, проставляють у рядку 086.

У рядку 076 обліковують площі, з яких посіви кукурудзи (у молочно-восковій, восковій стиглості) були використані на силос, зелений корм і сінаж.

У рядку 077 показують посіви всіх однорічних трав, уключаючи ярі зернові та зернобобові культури (крім кукурудзи), на сіно, зелений корм, сінаж, для одержання гранул і брикетів та посіви озимих на зелений корм, для одержання гранул і брикетів. У площі однорічних трав ураховують також посіви таких культур (якщо їх використовують на зелений корм або насіння): перко - гібрид китайської капусти і ріпаку; тифон - гібрид китайської капусти і турнепсу; амарант - однорічна кормова культура; пелюшка - різновидність гороху польового (осипаючого); редька олійна - для одержання зеленої маси (для насінницьких потреб - у рядку 086). У площу однорічних трав не включають посіви на зерно вики та викових сумішей, люпину кормового (солодкого) та гіркого, середели та сорго, які ураховують у площі зернових та зернобобових культур, а також кукурудзи на зелений корм і силос, люпину на силос, кормових бобів на силос, люпину та інших посівів на зелене добриво.

У площі посіву багаторічних трав, окремо за бобовими (рядок 078) та злаковими (рядок 079), відображають разом посіви поточного та попередніх років, які використовують на сіно, зелений корм, випасання і силос тощо. До складу багаторічних бобових трав відносять люцерну, еспарцет, конюшину; до багаторічних злакових - кострицю лучну і червону, тимофіївку лучну, грястицю збірну, пирій сизий, стоколос безостий, тонконіг лучний і болотний, очеретянку звичайну тощо.

Площі посіву та висадки культур, урожай з яких повністю буде використано для одержання насіння та іншого посадкового матеріалу, наводять у рядках 082-086. У рядку 083 ураховують посіви цибулі та часнику на насіння; посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку); площі, засаджені маточними коренями рослин (моркви, буряків тощо), цибулинами, качанами тощо; посіви дворічних культур для одержання маточників та посіви однорічних овочів (огірків, помідорів, редису) тощо. Загальну площу насінників, висадків насінників та маточників (рядок 081) визначає обліковець як суму рядків 082, 083, 085, 086.

У рядках 087-092 проставляють площу відкритого ґрунту лише суцільних масивів (плантацій), яка зайнята під квітковими та декоративними культурами, їхньою розсадою й іншим посадковим матеріалом (без урахування ефіроолійних, лікарських рослин тощо). Окремі рослини, а також рослини, посіяні/посаджені на насадженнях інших культур, уздовж парканів, у цьому показнику не враховують.

У площі квітково-декоративних культур (рядок 087) відображають плантації, які зайняті під рослинами (дерева, кущі, багаторічні та однорічні трави) зеленими або з квітками (включаючи кімнатні декоративні рослини), придатними/використаними для складання букетів, озеленення житлових приміщень і громадських будівель, інших декоративних цілей, а також для реалізації.

Із загальної площі квітково-декоративних культур у рядку 088 виділяють площу, квіти і бутони з якої передбачалися/були використані на зріз, у тому числі за видами наведених у переписному листі основних квіткових культур (рядки 089-092).

У рядку 093 проставляють площу, зайняту під квітковою розсадою, іншим посадковим матеріалом квітів і декоративних культур (квітковими цибулинами, бульбами, кореневими бульбами, бульбоцибулинами, іншим садивним матеріалом) незалежно від мети їхнього подальшого господарського використання: для реалізації, використання у власному домогосподарстві, як маточники для отримання насіння тощо.

Квітково-декоративні рослини, квіти у горщиках, які вирощуються у закритому ґрунті, обліковують відповідно до вищенаведеної методології у рядках 107-113.

Посіви сільськогосподарських культур у міжряддях садів уключають до площі посіву відповідної культури, а також виділяють окремо в рядку 124.

У площу земель під паром (рядок 094) уключають чисті пари, виорані восени минулого року під посів озимих культур у поточному році; кулісні чисті пари, на яких були посіяні високостеблові культури з метою затримання зимою снігу та боротьби з ерозією ґрунту; сидеральні пари, на яких було посіяно люпин та інші бобові культури на зелене добриво; ранні пари, тобто чисті пари, обробка яких почалася весною в рік парування. Не включають площу зайнятих парів (крім сидеральних); переорювання парів; чорних парів, піднятих восени минулого року, але фактично використаних під посів ярих культур у поточному році; площі, вперше виорані у поточному році на цілинних і перелогових землях.

У рядках 095-113 відображають фізичну площу закритого ґрунту (площа теплиць і парників усіх видів) для вирощування овочевих культур, розсади овочів, ягід, квітів, декоративних культур тощо. Тут ураховують площі опалювальних та неопалювальних стаціонарних теплиць, які накриті склом або плівкою, а також стаціонарних парників під склом або плівкою, утепленого ґрунту і посівів під плівкою. Площа споруд закритого ґрунту, яка використана під посів (посадку) для другого і наступних оборотів, у показник загальної фізичної площі не включається.

Посіви овочів на тимчасово закритому ґрунті обліковують у складі овочів відкритого ґрунту. Загальну площу закритого ґрунту (рядок 095) визначає обліковець як суму рядків 096, 105, 106, 107 і 113.

У рядку 114 обліковець визначає загальну площу багаторічних насаджень у домогосподарстві як суму рядків з 115 до 117, які включають площу сіножатей та пасовищ (культурних і природних), багаторічних культур (сади, ягідники, виноградники, тутівники, хмільники, розплідники, маточні насадження тощо).

У рядку 115 наводять загальну площу сіножатей (сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння) та культурних пасовищ (сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби). Площу природних пасовищ, уключаючи гірських, зазначають у рядку 116.

У рядку 117 показують площу суцільних масивів (плантацій) багаторічних культур, які використовують для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних культур (хміль), а також площу розплідників, маточних насаджень цих культур, без урахування площ під деревами (кущами), що ростуть окремо. Площа, зазначена в цьому рядку, повинна дорівнювати площі багаторічних культур у запитанні 2.2 (рядок 01 графа 1).

Площу інших земель, які знаходяться у володінні та користуванні домогосподарства, обліковець визначає у рядку 118 як суму рядків 119, 120, 121 та 122. Цей показник уключає площі сільськогосподарських земель, які не були використані протягом року (рядок 119), ураховуючи перелоги (орні землі, які раніше орали, а згодом більше року, починаючи з осені, не використовували для засіву сільськогосподарських культур і не готують під пар); землі, вкриті лісом та чагарниками (рядок 120); площі природних та штучних водойм (рядок 121), решту земель (під будівлями, подвір'ями, дорогами, водоймищами, кар'єрами, скелями, неродючі ділянки тощо) (рядок 122).

У рядку 123 зазначають площу поверхонь, на яких вирощують гриби в будівлях, у підвалах, печерах та келіях, які використовують або будуть використовувати хоча б один раз протягом 12-місячного періоду. Якщо поверхню використовують більше ніж один раз, її площу все одно записують тільки один раз.

2.2. Основні характеристики багаторічних культур

Роздiл заповнюють за наявності відповіді у рядку 117 запитання 2.1: площа, зазначена у рядку 117, повинна дорівнювати площі багаторічних культур, яку проставляють у графі 1 рядка 01 запитання 2.2. У рядку 01 обліковцю необхідно також підраховувати загальну площу всіх багаторічних насаджень, які використовують для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних культур (хміль), а також розплідників, маточних насаджень, саджанців цих культур, яка повинна дорівнювати сумі рядків 02, 06, 13, 17, 22, 23, з 28 до 33.

При отриманні відповідей щодо площ і кількості багаторічних насаджень необхідно враховувати таке:

1. Перепису підлягають культурні плодово-ягідні насадження в садах, як повноцінні, так і ті, що потребують ремонту та відновлення. Сади, які призначені для викорчовування, але на момент перепису не викорчувані, зріджені насадження (незалежно від ступеня зрідження) також ураховують при проведенні перепису.

2. Якщо у домогосподарстві поряд з основними деревами росте поросль кісточкових дерев, то необхідно враховувати лише основні дерева.

3. При наявності у міжряддях садів ягідних насаджень, їхню площу враховують окремо.

4. Не включають до загальної площі багаторічних насаджень та ягідних культур ті площі, на яких загинули всі насадження, а також дикорослі плодово-ягідні насадження, навіть якщо вони ростуть поряд із культурними насадженнями.

Розміри площ під багаторічними насадженнями проставляють у гектарах із чотирма знаками після коми; кількість дерев (кущів) - у фізичних одиницях (у цілих числах).

Площу, кількість плодових дерев і кущів проставляють зі слів голови домогосподарства або іншого дорослого члена господарства. Якщо виникають труднощі при наданні відповіді на це запитання, слід зробити обмір ділянки, на якій ростуть багаторічні культури, та порахувати їх.

У графі 1 проставляють загальну площу суцільних масивів (плантацій) плодових насаджень, ягідників, виноградників, інших видів багаторічних насаджень, які передбачені переписним листом, незалежно від їхнього віку, з якої у графі 2 виділяють площу насаджень у плодоносному віці.

У графі 3 наводять дані щодо кількості дерев і кущів, які вирощуються відповідно на площах, зазначених у графах 1 і 2.

При визначенні плодоносного віку багаторічних культур необхідно знати, що:

дерева зерняткових, кісточкових, горіхоплідних видів уважають такими, що вступили у плодоносний вік на третій-четвертий рік після появи перших плодів; кущі ягідників (аґрусу, смородини, малини, ожини) - на третій рік після посадки їх саджанцями; суниці та полуниці - на другий; виноград - на п’ятий рік;

насадження, які досягли плодоносного віку, враховують у плодоносному віці незалежно від того, чи був отриманий з них урожай.

Дерева і кущі, які ростуть не суцільним масивом (плантацією), а вздовж земельної ділянки в один ряд, або ж узагалі безсистемно (поодинокі), перераховують окремо та показують у графі 4 у штуках (без зазначення площі під ними).

Якщо площа саду зайнята насадженнями виключно одного виду (тільки зернятковими або тільки кісточковими), то розмір цієї площі записують у відповідному рядку.

Площу ягідників, суниць, полуниць та інших плодово-ягідних насаджень, посаджених у міжряддях саду, визначають та виділяють окремо загалом у рядку 34 та рядках 35, 36.

За умов садіння кущів у міжряддях саду в один ряд (аґрус, смородина, малина ожина тощо) площу визначають з урахуванням ширини ряду розміром 2,5 метра, помноживши її на довжину ряду.

Якщо в міжряддях саду ягідні кущі посаджені декількома рядами, то ширину ділянки, зайнятої кущами, визначають, вимірявши відстань між крайніми рядами з додаванням до цього однієї відстані між рядами. Помноживши визначену ширину на довжину ряду, визначають площу насаджень.

Розмір ділянок під суницею та полуницею в міжряддях садів визначають окремо за фактично зайнятою площею з урахуванням ширини та довжини грядки.

При переведенні тієї чи іншої кількості рослин окремої рядкової посадки на площу плодово-ягідних насаджень (коли респондент не може точно надати відповідь) обліковцю слід скористатися нижченаведеною таблицею 2:

Приклад.

У домогосподарстві є сад, у якому росте 30 яблунь і 10 груш. Сад посаджений рядами, відстань між якими дорівнює 2,0 м, а відстань у рядах - 3,0 м. За таблицею 2 знаходимо, що при такій посадці плодових дерев на 100 кв. м може рости 17 дерев. Тобто 30 яблунь будуть рости на площі 176 кв. м = (30 х 100 : 17), а 10 груш займають площу 59 кв. м = (10 х 100 : 17). Отже, площа саду становить 235 кв. м.

Якщо в домогосподарстві на одній ділянці ростуть змішані плодово-ягідні насадження (наприклад, яблуні та вишні), то загальну площу насаджень розподіляють за видами плодово-ягідних насаджень так:

1-й варіант. Кількість дерев кожного виду необхідно поділити на норму посадки цього виду на 100 кв. м згідно з таблицею 2 "Кількість плодово-ягідних насаджень на 100 квадратних метрів при різній віддалі між рядами та насадженнями в рядах". Таке число рослин на 100 кв. м іноді не буде повністю дорівнювати фактичній щільності посадки дерев. Тому сума обчислених площ під окремими видами плодово-ягідних насаджень може не збігатися із загальною площею ділянки під садом. У таких випадках відповідність площ досягається шляхом збільшення або скорочення обчислюваної площі під тим видом плодово-ягідних насаджень, який переважає. Інколи доцільно розподіляти цю різницю пропорційно обчисленій площі за кожним видом насаджень, щоб досягти розміру фактичної площі за обміром.

2-й варіант. Кількість рослин кожного виду плодово-ягідних насаджень перемножують на приблизний розмір площі в квадратних метрах, яку займає 1 рослина згідно з таблицею 3 "Розрахунок площі в квадратних метрах, яку займає 1 рослина плодово-ягідних насаджень, при різній відстані між рядами та рослинами у рядах".

Приклад.

У домогосподарстві є змішаний сад зерняткових і кісточкових насаджень площею 2,5 гектара (25000 кв. м). Фактично в саду росте 962 яблуні та 1020 вишневих дерев. Відстань між рядами - 4,0 м, а відстань у рядах між деревами - 3 м. Згідно з приблизним розрахунком площі у квадратних метрах 1 рослина плодово-ягідних насаджень займає 12,5 кв. м (таблиця 3).

Розподіл площі під садами виконується так:

1) знаходимо площу насаджень за видами, зважаючи на приблизний розрахунок середньої площі, яку займає 1 дерево, за нормою:

962 яблуні х 12,5 кв. м = 12 025 кв. м;

1020 вишень х 12,5 кв. м =12 750 кв. м;

2) визначаємо долю насаджень за видами в загальній площі саду:

яблунь: 12025 х 100 / (12 025 + 12 750) = 48,5 %;

вишень: 12750 х 100 / (12 025 +12 750) = 51,5 %;

3) визначаємо площу, зайняту плодовими насадженнями, за видами:

25 000 х 48,5 % / 100 = 12 125 кв. м., або 1,21 га - яблуневі насадження;

25 000 х 51,5 % / 100 = 12 875 кв. м., або 1,29 га - вишневі насадження.

При заповненні інформації щодо площ та кількості дерев, кущів за окремими видами багаторічних культур слід зважати на такі особливості.

Загальні дані щодо зерняткових культур (рядок 02) заповнює обліковець як суму рядків з 03 до 05 на підставі даних щодо наявності у домогосподарстві яблунь (рядок 03), груш (рядок 04) та інших зерняткових дерев (рядок 05).

У рядку 06 обліковець підсумовує інформацію щодо кісточкових культур (сума рядків з 07 до 12) після визначення насаджень сливи (рядок 07), вишні (рядок 08), черешні (рядок 09), абрикоса (рядок 10), персика (рядок 11) та інших кісточкових дерев (рядок 12), уключаючи кизил.

За інформацією щодо насаджень волоського горіха (рядок 14), фундука/ліщини (рядок 15), інших горіхоплідних дерев (рядок 16), що ростуть у домогосподарстві, обліковець визначає загальну площу та кількість горіхоплідних насаджень (рядок 13).

У рядку 17 обліковець проставляє загальну площу та кількість кущів ягідників (крім суниць і полуниць) на спеціально відведених ділянках суцільного масиву (суму рядків з 18 до 21). У складі ягідників ураховують малину й ожину (рядок 18), смородину (рядок 19), аґрус (рядок 20), інші ягідники (аронію - чорноплідну горобину, обліпиху тощо) - за сумою у рядку 21.

Під суницею, полуницею в рядку 22 визначають тільки фактично зайняту ними площу суцільної посадки (за шириною та довжиною грядок), яку встановлюють шляхом обміру (без обліку кількості кущів (вусів)).

Інформацію щодо площ і кількості кущів винограду (загальну й у плодоносному віці) відображають у розшифровці за визначеними групами сортів у рядках з 24 до 27, за сумою яких у рядку 23 визначають загальну площу цієї культури.

При віднесенні сортів винограду до визначених груп необхідно керуватися Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні. При цьому до технічних сортів (рядок 24) слід віднести технічні сорти винограду, до столових (рядок 25) - столові сорти, за винятком кишмишних, які включають у безнасінні сорти (рядок 26).

При віднесенні сортів винограду до вищевказаних груп необхідно користуватися таблицею 4.

У рядку 28 вказують площу, зайняту шовковицею, та кількість дерев.

У рядку 29 враховують усю площу, зайняту хмелем, незалежно від строку його посадки (навесні чи восени). Плодоносним уважають хміль з моменту його плодоносіння.

У рядку 30 вказують багаторічні культури, не передбачені переписним листом (інжир, хурма, гранат тощо).

У рядку 31 необхідно проставити загальну площу, яка зайнята у домогосподарстві під власно вирощеними багаторічними живцями, саджанцями, підщепами та пагінцями, батогами, сіянцями плодових дерев, хмелю, а також маточниками для отримання насіння, та їх кількість; у рядку 32 - відповідно під ягідниками (без вус суниці, полуниці); у рядку 33 - площу під вусами суниці.

2.3. Застосування зрошення