Про затвердження Правил інженерно-авіаційного забезпечення державної авіації України

3. Розподіл та порядок постановки на зберігання знімного обладнання, не встановленого на ПС, здійснюється відповідно до розпоряджень вищого ОУА.

4. Знімне обладнання, не встановлене на ПС, зберігається в заводській тарі чи без неї - в пакетах, причепах, контейнерах. Умови зберігання повинні забезпечувати його справність та швидку доставку до ПС чи завантаження на транспортні засоби під час перебазування.

Перед передачею знімного АОз в ТППР (СІС, службу АОз) перевіряється його справність, комплектність, а також проводиться консервація відповідно до ЕД з відміткою про проведені роботи в паспортах. Контроль за своєчасним виконанням на знімному АОз регламентних робіт та оглядів здійснює інженер авіаційної частини з АОз та начальник ТППР (СІС, служби АОз).

За забезпечення умов зберігання, своєчасну доставку до ПС знімного обладнання є відповідальним заступник командира ае з ІАС та заступник командира авіаційної частини з ІАС.

5. Регламентні роботи на знімному обладнанні, що закріплено за ПС та записано до його формуляра, проводяться в ТЕЧ АТ авіаційної частини під час регламентних робіт на ПС в строки, що визначені РТО.

Регламентні, профілактичні та інші роботи на знімному обладнанні, що зберігається в авіаційній частині, проводяться персоналом груп регламенту та ремонту за відповідною спеціальністю із залученням персоналу обслуг обслуговування у встановлені ЕД строки.

Для проведення цих робіт старшими інженерами авіаційної частини з відповідної спеціальності складаються плани-графіки, які затверджуються заступником командира авіаційної частини з ІАС.

За доставку в ТЕЧ АТ авіаційної частини знімного обладнання у визначені планом-графіком строки є відповідальними заступники командирів ае з ІАС, а за повноту та якість робіт, що виконуються, - начальники груп регламенту та ремонту за спеціальністю.

Контроль за своєчасністю виконання регламентних робіт на знімному обладнанні здійснюють начальники обслуг обслуговування за спеціальністю.

6. Під час зміни на ПС варіанта озброєння чи обладнання знімні агрегати, пристрої, блоки, контейнери повинні бути оглянуті та підготовлені відповідно до чинної ЕД. При цьому перевіряється виконання на них регламентних робіт. Після встановлення знімного обладнання на ПС проводиться перевірка його працездатності та справності електричних ланцюгів управління за допомогою засобів контролю.

1. Технічна експлуатація засобів управління і зв'язку, що входять до складу бортових вузлів зв'язку (бортових комплексів засобів ретрансляції, комплексів засобів зв'язку, вузлів зв'язку ПС) повітряних пунктів управління (далі - ПвПУ) (ПС управління і ретрансляції, ПС-ретрансляторів, ПС керівного складу із засобами управління і зв'язку), організовується та проводиться відповідно до цих Правил.

Технічну експлуатацію ПвПУ і їхніх бортових вузлів зв'язку здійснюють розрахунки (технічні групи) бортових вузлів зв'язку та штатні спеціалісти ІТС авіаційної частини.

За технічну експлуатацію бортової апаратури засекреченого зв'язку ПС є відповідальними спеціалісти ІАС авіаційних частин.

За технічну експлуатацію апаратури засекреченого зв'язку ПвПУ, у тому числі під час виконання бойових завдань і тренувань, є відповідальними спеціалісти бортових вузлів зв'язку ПвПУ.

2. На засобах управління і зв'язку (авіаційної номенклатури), що входять до складу бортових вузлів зв'язку ПвПУ, види підготовок, регламентні роботи, контроль технічного стану, а також інші види робіт з ТО проводяться в строки, передбачені РТО ПС.

3. Види підготовок до польотів засобів управління і зв'язку загальновійськової номенклатури виконуються розрахунками (технічними групами) бортових вузлів зв'язку ПвПУ, авіаційної номенклатури штатними спеціалістами обслуг (груп) ІАС авіаційної частини.

4. Періодичні види ТО (регламентні роботи, тощо) і військовий ремонт виконуються штатними групами ІАС авіаційної частини, розрахунками (технічними групами) бортових вузлів зв'язку, кожен за своєю номенклатурою, за участю спеціалістів зв'язку, РТЗ і АСУ, виділених рішенням вищого ОУА за заявками начальника зв'язку авіаційної частини (начальника ПвПУ).

При цьому всі види робіт на обладнанні засобів управління і зв'язку ПвПУ, що не підлягає демонтажу, виконуються спеціалістами бортових вузлів зв'язку.

Експлуатація обладнання бортового вузла зв'язку ПвПУ, додатково установленого за узгодженням з генеральним (головним) конструктором ПС до штатного обладнання ПвПУ, здійснюється за документацією розробника (виробника) зазначеного обладнання.

5. Відповідальним за постійну готовність засобів управління і зв'язку бортового вузла зв'язку ПвПУ до застосування є начальник бортового вузла зв'язку (начальник технічної групи).

6. За інженерно-технічну підготовку (далі - ІТП) спеціалістів бортових вузлів зв'язку є відповідальними начальник бортового вузла зв'язку (технічної групи) ПвПУ, начальник зв'язку авіаційної частини та інженер авіаційної частини зі спеціальності.

7. Уведення ключової інформації в апаратуру засекреченого зв'язку та перенастроювання засобів управління і зв'язку, що входять до складу бортових вузлів зв'язку ПвПУ, здійснюють спеціалісти бортових вузлів зв'язку.

8. Начальник зв'язку, якому підпорядкований бортовий вузол зв'язку, організує військовий ремонт і ТО (регламентні роботи) на засобах управління і зв'язку спеціального призначення і забезпечує за відповідними заявками виділення спеціалістів зв'язку та АСУ необхідного технічного обладнання і КПА.

9. Капітальний ремонт засобів зв'язку бортового вузла зв'язку ПвПУ здійснюється за нарядами довольчих органів. Перед відправленням ПвПУ в капітальний ремонт засоби управління і зв'язку демонтуються спеціалістами бортового вузла зв'язку та спеціалістами ІАС і направляються в ремонт на підприємства промисловості. На нарядах робиться напис: "Виріб експлуатується на повітряному судні".

10. Забезпечення бортових вузлів зв'язку ПвПУ та підрозділів ІАС, що їх експлуатують, засобами управління і зв'язку спеціального призначення, запасним майном, спеціальною контрольно-вимірювальною апаратурою та обладнанням здійснюється в установленому порядку.

1. Експлуатація ПС-тренажерів (літаків-тренажерів, вертольотів-тренажерів, планерів-тренажерів та інших ПС-тренажерів) в освітніх установах професійної освіти та СДА (далі - освітні установи) організовується відповідно до цих Правил, чинної ЕД, а також до вказівок і розпоряджень ГІА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

ПС-тренажери використовуються з навчальною метою на землі в обсязі керівництв по льотній і технічній експлуатації з урахуванням конкретних завдань навчання. ПС-тренажери не підлягають внесенню до реєстру державних повітряних суден України. Польоти на ПС-тренажерах забороняються.

2. В освітніх установах дозволяється закріплювати два ПС-тренажери за одним авіаційним техніком (бортовим техніком), три ПС-тренажери - за одним інструктором практичного навчання.

3. Допуск до експлуатації ПС-тренажерів визначається наказом командира військової частини, керівника освітньої установи на підставі складеного в установленому порядку акта перевірки готовності ПС-тренажера до використання в навчальному процесі відповідно до програми навчання.

4. До експлуатації допускаються ПС-тренажери, на яких:

двигуни та обладнання перебувають у працездатному стані;

силові елементи конструкції планера забезпечують безпечну експлуатацію на землі;

шасі стопоряться у випущеному положенні додатковими стопорними елементами;

проведено центрування ПС-тренажера, що унеможливлює його перекидання, у тому числі і під час виконання на ньому робіт. У разі необхідності центрування ПС-тренажера може бути змінено установкою додаткових вантажів;

установлено пристрої, що унеможливлюють зліт, ненавмисний запуск двигунів, руління, скидання підвісок, паливних баків, ліхтарів, які можуть загрожувати безпеці персоналу та призвести до пошкодження АТ;

зняті і замінені навчальними зразками (макетами) АЗУ, стартові прискорювачі та піротехнічні засоби.

Виняток становлять ПТЗ, що забезпечують працездатність систем пожежогасіння на землі.

5. Експлуатація ПС-тренажерів, їх двигунів і обладнання проводиться за технічним станом у таких межах:

ПС-тренажери - до набуття непридатного до забезпечення безпеки експлуатації стану;

АД та повітряні гвинти - у межах установлених для них міжремонтних і призначених ресурсів. До витрат їхнього ресурсу зараховується 80 % роботи в складі ПС-тренажера;

обладнання ПС-тренажерів - балони, піропатрони, акумулятори й інше обладнання, що впливає на безпеку навчання, експлуатуються в межах установлених для них міжремонтних і призначених ресурсів та строків служби (строків заміни).

Перелік агрегатів з обмеженими ресурсом і строком служби визначається для кожного ПС-тренажера з урахуванням його цільового використання та затверджується керівником освітньої установи.

6. На кожне ПС-тренажер розробляється посібник з експлуатації, затверджений керівником освітньої установи. У ньому викладаються:

призначення ПС-тренажера;

особливості конструкції та експлуатації;

правила безпеки і протипожежні заходи;

перелік навчальних завдань, які відпрацьовуються на цьому ПС-тренажері і порядок (технологія) їх виконання.

7. Виконання робіт на ПС-тренажерах за бюлетенями заводів-виробників проводиться з урахуванням умов забезпечення безпечного і якісного навчання персоналу. Рішення про необхідність виконання робіт за бюлетенями на ПС-тренажерах приймається керівником освітньої установи.

На двигунах, які використовуються для навчання спеціалістів процесу випробування, роботи за бюлетенями виконуються в обов'язковому порядку відповідно до умов, викладених у бюлетенях.

8. Відновлення працездатності ПС-тренажерів, контроль за технічним станом та інші роботи проводяться силами і засобами освітньої установи із залученням за потреби представників промисловості.

1. Виконання літерних і підконтрольних польотів ПС здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства оборони України.

2. Нормативно-правові акти з питань виконання літерних і підконтрольних польотів ПС визначають порядок:

підготовки та допуску ПС до виконання літерних і підконтрольних польотів;

обслуговування ПС на аеродромах посадки;

виділення, підготовки та перевірки ЗАТО ПС;

охорони ПС на аеродромах посадки;

формування комісій і оформлення акта перевірки стану ПС.

1. Експлуатація авіаційних комплексів дальнього радіолокаційного виявлення і наведення (далі - АвК ДРЛВН) організовується та здійснюється відповідно до цих Правил.

Технічну експлуатацію АвК ДРЛВН і його бортового радіотехнічного комплексу (далі - БРТК) здійснюють спеціалісти ІАС авіаційної частини, льотні екіпажі та розрахунки бойового управління.

2. На технічних засобах, що входять до складу БРТК, оперативні види підготовок, контрольні огляди, періодичні та регламентні роботи, а також інші види робіт з ТЕ проводяться в строки, передбачені РТО ПС.

3. На базовому аеродромі попередню підготовку, регламентні роботи, військовий ремонт виконують спеціалісти ІАС авіаційної частини.

Передпольотна підготовка, підготовка до повторного польоту, післяполітна підготовка, періодичні та цільові огляди АвК ДРЛВН на базовому аеродромі проводяться розрахунками, що складаються зі спеціалістів ІАС авіаційної частини, льотних екіпажів і розрахунків бойового управління. При цьому перевірка працездатності ПС, його систем і обладнання під струмом виконується льотним екіпажем та розрахунком бойового управління, а усунення несправностей, оглядові і інші роботи, передбачені РТО, - спеціалістами ІАС авіаційної частини.

4. На оперативному аеродромі підготовка АвК ДРЛВН до польотів за наявності передової команди авіаційної частини проводиться розрахунками, що складаються із спеціалістів ІАС передової команди, льотного екіпажу та розрахунку бойового управління, у разі відсутності передової команди всі види підготовок до польотів проводяться силами льотного екіпажу та розрахунку бойового управління.

5. Усунення несправностей БРТК із використанням бортового ЗЧМ у польоті і на оперативних аеродромах у разі відсутності передової команди проводиться членами розрахунку бойового управління, допущеними до виконання цих робіт у встановленому порядку.

6. Під час підготовки АвК ДРЛВН до польотів без використання БРТК дозволяється проводити підготовку ПС без перевірки працездатності БРТК під струмом.

7. Уведення ключової інформації в апаратуру засекреченого зв'язку, систему державного впізнавання виконують відповідні спеціалісти ІАС, допущені до виконання цих робіт наказом командира авіаційної частини.

Перестроювання радіотехнічних засобів зв'язку, що входять до складу БРТК, здійснює розрахунок бойового управління.

8. За ІТП розрахунків бойового управління є відповідальними заступник командира авіаційної частини по БРТК та інженер авіаційної частини зі спеціальності. Допуск спеціалістів розрахунків бойового управління до самостійної роботи здійснює командир авіаційної частини.

9. Дешифрування і обробка польотної інформації БРТК, збір, обробка та зберігання інформації про технічний стан БРТК проводиться групою ОК результатів застосування АвК ДРЛВН за допомогою наземних засобів дешифрування і обробки польотної інформації БРТК.

Відповідальним за організацію ОК результатів застосування АвК ДРЛВН, справність наземних технічних засобів дешифрування і обробки польотної інформації є заступник командира авіаційної частини по БРТК.

Відповідальним за проведення оцінки технічного стану апаратури БРТК за матеріалами ОК і результатами обробки інформації про технічний стан БРТК є заступник командира авіаційної частини з ІАС.

1. До складу технічних засобів навчання (далі - ТЗН) входять комплексні, пілотажні і спеціалізовані (процедурні) авіаційні тренажери льотних екіпажів, що забезпечують надбання льотними екіпажами спеціальних знань та формування (підтримки) у них навичок і вмінь з техніки пілотування, літаководіння, бойового застосування АТ, дій в особливих ситуаціях, а також контролю рівня придбаних навичок і вмінь. До ТЗН належать також інші технічні засоби, що забезпечують надбання спеціальних знань і формування навичок і вмінь, необхідних для експлуатації АТ.

Авіаційні тренажери призначені для освоєння льотним складом у наземних умовах зразків АТ, підвищення кваліфікації, досліджень, тренування та підготовки до польотів. Авіаційні тренажери можуть бути комплексними, пілотажними та спеціалізованими (процедурними).

Комплексний авіаційний тренажер льотчика (екіпажу) призначений для формування і підтримки (відновлення) навичок льотних екіпажів у виконанні всього обсягу завдань з пілотування, навігації та бойового застосування ПС.

Пілотажний тренажер льотчика (екіпажу) призначений для формування і підтримання (відновлення) навичок льотних екіпажів у виконанні завдань пілотування та навігації ПС.

Спеціалізований (процедурний) тренажер льотчика (екіпажу) призначений для формування і підтримання (відновлення) навичок льотних екіпажів (окремих членів екіпажів) у застосуванні за призначенням окремих або декількох систем (комплексів) ПС, його бортового обладнання та озброєння.

До складу авіаційних тренажерів входять макет (фрагменти) кабіни ПС, імітатори окремих систем (комплексів) бортового обладнання і озброєння, імітатор візуальної обстановки, пульти інструктора, цифрові та аналогові обчислювачі і агрегати електроживлення.

До складу інших ТЗН входять комп'ютерні класи, спеціалізовані (процедурні) тренажери ІТС, автоматизовані робочі місця, аудіовізуальні засоби, електронні, електричні, телевізійні, пневмогідравлічні пристрої, системи імітації, цифрові і аналогові обчислювальні машини та пристрої, виконані у вигляді макетів агрегатів, пристроїв, стендів тощо.

2. Комплексні, пілотажні і спеціалізовані (процедурні) тренажери встановлюються в спеціальних будівлях, побудованих за типовими проектами, або інших будівлях і приміщеннях, що забезпечують виконання вимог ЕД на тренажер. Посадові особи, відповідальні за оцінку придатності, підготовку будинків до розміщення в них тренажерів, а також за обладнання будівель відповідно до нормативної та ЕД, визначаються наказом командира авіаційної частини.

3. Розпакування, розконсервація, розміщення, монтаж тренажерів, проведення пусконалагоджувальних і регулювальних робіт проводяться бригадами промисловості за участю та під контролем спеціалістів ІАС.

4. Приймання тренажера в експлуатацію проводить комісія, до складу якої входять спеціалісти ІАС, а також льотний склад, що має досвід льотної роботи на ПС, для якого призначений тренажер.

У процесі приймання тренажера перевіряється його комплектність, оцінюється працездатність всіх систем і обладнання, відповідність технічним умовам характеристик тренажера, викладених у протоколі перевірочних випробувань.

Тренажер вважається прийнятим в експлуатацію після затвердження акта роботи відповідної комісії.

5. Технічна експлуатація комплексних, пілотажних, спеціалізованих (процедурних) тренажерів та інших ТЗН здійснюється персоналом відповідного підрозділу авіаційної частини (освітньої установи).

6. Відповідальними за технічний стан і організацію експлуатації пілотажних та комплексних тренажерів льотчиків (екіпажів) є старший інженер (інженер) авіаційної частини (освітньої установи) з експлуатації АО і начальники відповідних служб авіаційної частини (підрозділів освітньої установи).

7. Відповідальними за технічний стан і організацію експлуатації спеціалізованих тренажерів льотних екіпажів (окремих членів льотних екіпажів) є старші інженери (інженери) авіаційної частини (освітньої установи) зі спеціальності, до якої належить система, яка імітується цими тренажерами, і начальники відповідних служб авіаційної частини (підрозділів освітньої установи).

8. Експлуатація тренажерів льотним складом дозволяється в плановому порядку і тільки під керівництвом інструкторів з осіб льотного складу, визначених наказом командира авіаційної частини.

Підготовка тренажера до "польотів" здійснюється тільки за наявності планової таблиці тренування льотного складу.

9. Будь-які заняття і роботи на тренажері (тренажерному комплексі) проводяться тільки в присутності персоналу комплексного (пілотажного, спеціалізованого) тренажера (тренажерного комплексу).

Навчання та самонавчання техніці пілотування і літаководіння на тренажерах авіаційному персоналу, крім льотного складу, забороняються.

10. Після виконання найбільших за обсягом регламентних (періодичних) робіт, централізованого технічного обслуговування або середнього ремонту характеристики тренажера перевіряються на відповідність технічним умовам в обсязі та за методикою, наведених в протоколі перевірочних випробувань.

Контрольні вправи і обльоти при цьому виконуються членами льотного екіпажу.

11. Витрата ресурсу тренажера обліковується за загальним лічильником напрацювання тренажера, а витрата ресурсу систем (імітаторів) - за індивідуальними лічильниками. Відлік витрати ресурсу тренажера в експлуатації починається з моменту закінчення його приймання СДА від виробника.

Для систем, що не мають індивідуальних лічильників напрацювання, до витрат ресурсу зараховується весь час роботи тренажера після включення його електроживлення.

12. З метою забезпечення обліку технічного стану, наявності і руху авіаційних тренажерів, оцінки надійності та ефективності їх використання в ОУА, авіаційних частинах і освітніх установах один раз на півріччя (станом на 01 січня і на 01 липня кожного року) відпрацьовуються звіти про пономерну наявність, стан і використання пілотажних та комплексних тренажерів льотчика.

1. Транспортний літак, обладнаний апаратурою льотного контролю наземних засобів зв'язку та радіотехнічного забезпечення польотів, належить до спеціальних літаків і називається літаючою лабораторією (літаком-лабораторією).

Технічна експлуатація апаратури льотного контролю організовується і здійснюється відповідно до цих Правил.

2. Підготовка до польотів, регламентні роботи, контроль за технічним станом, а також інші види робіт з ТО апаратури льотного контролю проводяться в строки, передбачені РТО апаратури льотного контролю.

3. Усі види підготовки апаратури льотного контролю до польотів виконуються спеціалістами ІАС літака-лабораторії із залученням (за необхідності) спеціалістів обслуг обслуговування авіаційної частини.

4. Періодичні види робіт з ТО (регламентні роботи тощо) і військовий ремонт виконуються спеціалістами ІАС літаючої лабораторії із залученням (за необхідності) спеціалістів ТЕЧ АТ авіаційної частини.

5. Відповідальним за постійну готовність апаратури льотного контролю до застосування є начальник літаючої лабораторії.

6. За технічну підготовку і спеціальну підготовку ІТС літаючої лабораторії та проведення тренажів відповідає начальник літаючої лабораторії.

7. Періодична метрологічна атестація (еталонування, калібрування) апаратури льотного контролю проводиться раз на рік.

8. Капітально-відновлювальний ремонт апаратури льотного контролю проводиться разом із капітальним ремонтом ПС.

1. Встановлення та експлуатація випробувальної апаратури здійснюється підготовленим персоналом підприємства-розробника АТ та науково-дослідної (випробувальної) установи, яка має право розробки і зміни КЛЕ.

2. Підключення додаткових датчиків бортової випробувальної апаратури до систем і агрегатів дослідних зразків АТ виконує персонал, що здійснює їх штатну технічну експлуатацію.

3. Підключення бортової випробувальної апаратури до систем і агрегатів дослідних зразків АТ здійснюється підготовленим персоналом підприємства-розробника АТ та науково-дослідної (випробувальної) установи, яка має право розробки і зміни КЛЕ, або сумісно з персоналом, що здійснює її штатну технічну експлуатацію.

4. Перевірка справності та працездатності бортової випробувальної апаратури проводиться під час виконання всіх видів підготовки дослідних зразків АТ.

Перед виконанням польоту дослідного зразка АТ, ІТС експлуатанта сумісно з персоналом підприємства-розробника АТ, науково-дослідної (випробувальної) установи, яка має право розробки і зміни КЛЕ, здійснюються перевірки працездатності штатних систем та бортового випробувального обладнання.

5. Градуювання каналів реєстрації випробувальної апаратури при імітації сигналів обладнання АТ за допомогою КПА виконується або персоналом підприємства-розробника АТ, або персоналом науково-дослідної (випробувальної) установи, яка має право розробки і зміни КЛЕ, або сумісно з персоналом, що здійснює її штатну технічну експлуатацію. При цьому виконується корегування градуювань каналів реєстрації штатних бортових ЗОК.

6. Після завершення випробувань випробувальне обладнання демонтується з дослідного зразка АТ персоналом, який встановлював зазначене обладнання. Після демонтажу випробувального обладнання ІТС, що здійснює штатну технічну експлуатацію зазначеної АТ, виконує її контрольний огляд.

7. Персонал, який експлуатує бортове випробувальне обладнання на дослідному зразку АТ, робить відповідні записи в формулярі та журналі підготовки ПС про виконані роботи.

8. Контроль за роботами експлуатантів на бортовому випробувальному обладнанні дослідного зразка АТ здійснюється відповідно до вимог пункту 20 розділу IV цих Правил.

1. Залежно від місця базування авіацію ВМС поділяють на авіацію корабельного базування (корабельна авіація) та авіацію наземного базування (базова авіація).

2. Експлуатацію ПС на кораблі організовують і здійснюють згідно з цими Правилами та іншими керівними документами. Завдання та порядок експлуатації ПС на кораблі, взаємодію бойових частин корабля відображають у бойових розкладах та бойових інструкціях.

3. Технічну експлуатацію АТ на кораблях здійснює льотний та ІТС авіаційних частин, ПС яких базуються на кораблі. Під час базування на кораблі ІТС наказом командира авіаційної частини призначається старший ІТС авіаційної групи.

4. Особливістю роботи авіації ВМС є організація польотів окремих ПС з корабля. Льотні екіпажі ПС повинні бути підготовлені до тривалої автономної роботи у відриві від місця постійного базування та самостійно виконувати всі види підготовок до польотів в обсязі РТО. При цьому розподіл робіт між членами екіпажу здійснюється під керівництвом заступника командира авіаційної частини з ІАС та затверджується командиром авіаційної частини. Допуск льотних екіпажів до самостійного виконання всіх видів підготовок до польотів у відриві від місця постійного базування (на кораблі) виконується на підставі наказу командира авіаційної частини після здачі залікового тренажу з практичного виконання видів підготовок комісії, призначеній наказом командира авіаційної частини.

5. Тренажі членів льотного екіпажу з практичного виконання робіт в умовах автономного базування проводять не рідше ніж один раз на квартал під керівництвом командира екіпажу й під контролем заступника командира ае з ІАС (визначеної старшої посадової особи ІАС).

6. Перелік документації та майна, що знаходяться на борту ПС, а також схему розміщення майна затверджує заступник командира частини з ІАС.

7. Склад технічних аптечок, ЗНО СЗ, засобів контролю, інструменту та документації для тривалої автономної роботи окремих ПС на кораблі визначається залежно від задач і затверджується заступником командира авіаційної частини з ІАС.

8. За правильність завантаження та спорядження ПС, розрахунок злітної маси та центрування відповідальним є командир екіпажу. За підготовку спеціального бортового обладнання є відповідальними спеціалісти зі складу екіпажу.

9. Дозволяється переліт ПС з корабля на береговий аеродром (аеродром постійного базування) з пошкодженнями та відмовами, передбаченими спеціальним переліком КЛЕ. Рішення про виліт ПС з пошкодженнями та відмовами, що наведені в спеціальному переліку, приймає командир екіпажу після аналізу існуючих і очікуваних умов на маршруті польоту (метеоумов, обладнання аеродрому засобами для зльоту та посадки тощо).

Після прийняття командиром екіпажу рішення про зліт ПС з пошкодженнями та відмовами льотний екіпаж ПС повинен ізолювати (вимкнути) несправне обладнання, виконати роботи, передбачені переліком для забезпечення безпеки польоту, та виконати записи в журналі (бортовому журналі) підготовки ПС за підписом командира екіпажу та бортового техніка (старшого групи ІТС) про характер пошкодження (відмови), виконані роботи, прийняте рішення.

10. Під час базування на кораблі контроль та допуск до заправлення ПС паливом, маслом, спеціальними рідинами та газами виконують бортові техніки (командири екіпажів), а також старша посадова особа ІТС чи особа, нею призначена.

Цільові огляди, роботи за планом паркового дня виконуються після повернення ПС на аеродром постійного базування, але не пізніше місяця чи не більше ніж через 50 годин нальоту.

Під час базування на кораблі авіаційної групи паркові дні, цільові огляди виконуються в строки, визначені цими Правилами.

11. Взаємодія з бойовими частинами (далі - БЧ) (службами) корабля здійснюється старшими посадовими особами ІТС, старшим техніком (бортовим техніком) ПС.

На кораблі роботу ІТС під час польотів у повному обсязі організує командир екіпажу або старша посадова особа ІТС авіаційної групи.

12. У період підготовки до посадки на корабель на АТ виконується перелік робіт, які забезпечують виконання поставлених завдань: регламентні роботи, роботи за бюлетенями промисловості, що підвищують безпеку польотів, огляди АТ керівним ІТС.

13. Спеціалісти БЧ (служб) корабля, на яких покладено обов'язки зі зберігання та підготовки АЗУ й засобів пошуку, що скидаються, повинні не рідше одного разу на рік проходити стажування в авіаційній частині та частинах (підрозділах) зберігання та підготовки АЗУ і здавати заліки на допуск до самостійного обслуговування. Спеціалісти, які здали заліки, на підставі залікової відомості наказом командира корабля допускаються до самостійної роботи на АТ.

14. ІТС авіаційних частин морської авіації повинен постійно бути готовий до перебазування на корабель у встановлений строк. Після отримання відповідного розпорядження в авіаційній частині виконується план заходів з підготовки персоналу і АТ до перебазування (перельоту) та польотів на кораблі.

15. Підготовка ІТС до роботи на АТ в умовах корабля включає вивчення авіаційно-технічних засобів корабля (далі - АТЗК) (засобів управління та забезпечення польотів, засобів технічного обслуговування та забезпечення базування ПС, систем зберігання, підготовки та подачі АОз), організації служби на кораблі, умов технічної експлуатації та дотримання правил безпеки за спеціальною програмою, узгодженою з командиром з'єднання кораблів і затвердженою ГІ авіації виду.

16. Перед посадкою ПС на корабель посадовими особами БЧ (служб) корабля та ІТС авіаційних частин перевіряється наявність, комплектність, стан авіаційного ЗІП, що обліковується на кораблі, а також готовність і технічний стан АТЗК.

Системи та обладнання авіаційного призначення, які впливають на безпеку польотів ПС, за потреби перевіряються в контрольному польоті. За результатами перевірки оформлюється акт, який затверджує командир корабля.

17. Отримання, зберігання та підготовку до застосування АЗУ та засобів пошуку, що скидаються, а також експлуатацію та ремонт корабельних систем авіаційного призначення (АТЗК) виконують спеціалісти відповідних БЧ і служб корабля.

18. Командир БЧ (служби) корабля відповідає за підготовку систем авіаційного призначення (АТЗК) до забезпечення польотів, своєчасну подачу матеріальних засобів (АЗУ, засобів пошуку, що скидаються, засобів рятування тощо) на позицію підготовки ПС згідно із заявкою старшого ІТС авіаційної групи (командира екіпажу, бортового техніка), за якість та кондиційність матеріальних засобів, що подаються, засобів ураження та рятування, ПММ, спеціальних рідин, газів і за відповідність ЕД параметрів електроенергії, що подається на ПС.

19. Паливо, масло, спеціальні рідини та гази повинні відповідати державному стандарту і подаватись на корабель разом із оформленими паспортами. Під час приймання палива та масла на корабель повинна бути виконана перевірка їх кондиційності лабораторією ПММ.

20. Інструмент загального користування зберігається на кораблі постійно і закріплюється за персоналом БЧ та служб корабля.

Інструмент індивідуального користування, закріплений за ІТС авіаційної групи, надходить на корабель разом із авіаційною групою й зберігається в інструментальній коморі.

21. Протипожежний захист ПС та приміщень, призначених для виконання робіт, зберігання боєкомплектів, обладнання, ПММ, спеціальних рідин та газів, організовується силами та засобами БЧ (служб) корабля.

Спеціалісти авіаційної групи зобов'язані знати розміщення, улаштування і правила використання корабельних систем і засобів пожежогасіння.

22. На час польотів зі складу авіаційної групи та бойових частин корабля призначається аварійна команда для ліквідації наслідків аварій і надання допомоги екіпажу під час покидання ПС, що зазнало аварії. Склад аварійної команди та її місцезнаходження визначаються корабельним розкладом. Аварійна команда перебуває в розпорядженні старшого ІТС авіаційної групи (керівника польотів).

23. Під час базування на кораблі ПС пришвартовується до палуби спеціальними пристроями для швартування. Швартування знімається безпосередньо перед транспортуванням ПС чи перед вильотом.

Транспортування ПС на палубі здійснюється під час бокової бовтанки не більше 12° і кільової - не більше 3°.

24. На злітно-посадковій палубі (далі - ЗПП) корабля та в ангарі лопаті несучого гвинта вертольота повинні бути складені та зашвартовані. Розшвартування лопатей здійснюється тільки на час технічного обслуговування та перед запуском двигунів.

25. За наявності розкачування корабля для унеможливлювання проковзування та перекидання вертольота запуск двигунів перед зльотом і їх вимкнення після посадки здійснюються при неглухому швартуванні вертольота, визначаючи слабину швартування за умови відсутності її навантаження під час хитання вертольота без зсуву коліс відносно ЗПП.

26. Після зупинення двигунів несучі гвинти вертольота повинні бути зашвартовані негайно під час бовтанки корабля понад 7°.

27. На кораблі ПС розміщуються в спеціально обладнаних ангарах і на польотній палубі.

У разі розміщення в ангарі відстань між ПС і елементами конструкції корабля повинна забезпечувати безпечне переміщення ПС і вантажу за маршрутом транспортування в процесі постановки в ангар і виведення на польотну палубу.

28. Запуск та опробування двигунів ПС виконуються тільки на ЗПП з дозволу стартового КП або головного КП льотним екіпажем за умови справних і готових до роботи систем пожежогасіння та обмивання палуби.

Заправлення ПС паливом здійснюється тільки на польотній палубі за умови справних і готових до роботи систем пожежогасіння та обмивання палуби.

29. Під час розміщення вертольота в ангарі та на ЗПП, а також проведення технічного обслуговування вертольота засоби технічного обслуговування та вертоліт повинні бути надійно заземлені.

30. На кораблі під час проведення днів роботи на АТ, паркових днів і польотів на всі пости корабельних систем авіаційного призначення виділяють спеціалістів відповідної БЧ (служби) корабля, які підпорядковуються старшому ІТС авіаційної групи (бортовому техніку, командиру екіпажу).

31. Охорона ПС на кораблі організовується посадовими особами корабля згідно із статутами, вказівками посадових осіб ОУА ВМС.

32. Забезпечення корабля АЗУ, засобами пошуку, що скидаються, засобами рятування і матеріальними засобами здійснюється за заявками командира корабля, узгодженими з відповідними центральними органами забезпечення. Поповнення, утримання та зберігання цих засобів виконуються відповідними БЧ (службами) корабля.

Під час посадки на корабель ПС атестат на їхнє авіаційно-технічне постачання не виписується. Зарахування (виключення) прибуваючих на корабель вертольотів на матеріально-технічне постачання оформлюється наказом командира корабля.

Приймання запасного технічного майна здійснюється на підставі прибутково-витратних документів.

1. Особливості технічної експлуатації ПС ВТА поширюються на транспортні та спеціальні літаки на базі транспортних, що експлуатуються в ДА.

2. Льотні екіпажі літаків ВТА повинні бути підготовлені до тривалої роботи у відриві від місць постійного базування, самостійно виконувати всі види підготовок ПС до польотів, передбачених регламентом технічного обслуговування, розрахунки щодо центрування літака, інженерно-штурманські розрахунки і усунення несправностей.

Розподіл робіт між членами льотного екіпажу встановлюється переліком, який затверджує командир (керівник) СДА.

Тренажі членів льотного екіпажу з практичного виконання робіт згідно з переліком проводяться не рідше одного разу на квартал під керівництвом командира екіпажу та під контролем заступника командира ае (підрозділу) з ІАС.

Організація підготовок ПС до польотів і контролю за якістю виконаних робіт на оперативному аеродромі здійснюється командиром екіпажу. Запис про виконання підготовок ПС виконують члени льотного екіпажу в журналі підготовки ПС (бортовому журналі підготовки ПС, бортовій картці).

3. Під час масових перевезень військ, бойової техніки та вантажів групами ПС ВТА з багаторазовою посадкою на одних і тих самих аеродромах підготовка ПС до польотів, як правило, виконується передовими командами (оперативними групами) ІТС, які виділяються на аеродроми посадки.

На ІТС передових команд (оперативних груп) покладаються завдання з підготовки ПС до польотів незалежно від їх належності авіаційним частинам.

4. Для підтримання справності та забезпечення автономності роботи на оперативних аеродромах ПС оснащуються технічною аптечкою, інструментом, ЗНО СЗ, ЕД та запасом спеціальних мастил та рідин.

На кожному ПС повинна знаходитись експлуатаційна та обліково-звітна документація, що дозволяє проводити силами льотного екіпажу всі види підготовок ПС до польоту, а також підготовку ПС до застосування з оперативного аеродрому.

Перелік такої документації для кожного типу ПС визначає заступник командира СДА з ІАС.

Технічна аптечка для кожного типу ПС комплектується запасними частинами, витратними матеріалами та інструментом на підставі досвіду експлуатації і характеру завдань, що виконуються.

Технічна аптечка, ЗНО СЗ і інструмент завантажуються в ПС і розміщуються згідно зі схемою, що розробляється в СДА для кожного типу ПС і затверджується заступником командира СДА з ІАС, їх розміщення не повинно перешкоджати завантаженню ПС у варіантах бойового застосування, що плануються.

5. Дозволяється допускати ПС до польоту з оперативного аеродрому для завершення польотного завдання з поверненням на аеродром постійного базування чи для повернення на аеродром постійного базування без завершення польотного завдання з пошкодженнями та відмовами, які передбачені спеціальним переліком в КЛЕ та іншими нормативно-технічними документами.

Рішення про виліт ПС з пошкодженнями та відмовами, вказаними в спеціальному переліку, приймає командир екіпажу після аналізу існуючих і очікуваних умов на маршруті польоту (метеоумови, обладнання аеродрому засобами для зльоту та посадки тощо).

Після прийняття командиром екіпажу рішення про виліт ПС з несправностями льотний екіпаж літака повинен ізолювати (вимкнути) обладнання, що відмовило (несправне), виконати роботи, передбачені переліком для забезпечення безпеки польотів, та зробити записи в бортовому журналі підготовки ПС (бортовій картці) за підписами командира екіпажу та старшого бортового техніка (бортового інженера) про характер пошкодження (відмови), виконані роботи й прийняте рішення.

6. Цільові огляди та перевірки на ПС, що знаходяться на завданні, виконуються після прибуття його на аеродром постійного базування.

7. Оперативну заправку ПС під час післяпольотної підготовки встановлює командир ОУА.

8. Комплекти десантно-транспортного та санітарного обладнання повинні знаходитись на ПС чи на стоянці ПС в контейнерах (на стелажах під чохлами). Дозволяється частину такого обладнання зберігати на складі АТМ в укомплектованому та справному стані.

За комплектність і справність десантно-транспортного та санітарного обладнання, яке зберігається на стоянці ПС, відповідає старший технік літака.

За зберігання і своєчасну доставку десантно-транспортного та санітарного обладнання, зданого для зберігання на склад авіаційної частини, відповідають начальники відповідних служб забезпечення.

Зберігання і справність комплектів десантно-транспортного та санітарного обладнання перевіряються керівним ІТС за вказівками заступника командира СДА з ІАС з періодичністю не рідше одного разу на півріччя.

9. Десантно-транспортне та санітарне обладнання готується до застосування льотним і технічним екіпажем ПС. За потреби для підготовки десантно-транспортного та санітарного обладнання в частині можуть утворюватися спеціальні обслуги.

За своєчасність підготовки десантно-транспортного та санітарного обладнання до застосування відповідальним є командир екіпажу, а за повноту та якість підготовки - бортовий технік з авіаційного та десантного обладнання.

10. Порядок зберігання групових засобів рятування, які встановлюються на ПС, визначає командир (керівник) СДА.

За справність систем керування викидом групових засобів рятування є відповідальними спеціалісти з авіаційного озброєння та десантного обладнання.

За стан і справність групових засобів рятування, їх спорядження та доставку на ПС є відповідальними спеціалісти ПР і ПДС.

За своєчасність отримання групових засобів рятування й встановлення їх на ПС є відповідальним командир екіпажу.

11. Організація підготовки ПС, завантаження і розвантаження під час перевезення небезпечних вантажів здійснюється згідно з правилами повітряних перевезень небезпечних вантажів.

До перевезення небезпечних вантажів залучаються ПС, що сертифіковані на перевезення небезпечних вантажів відповідно до нормативно-правових актів Міністерства оборони України.

12. До парашутного десантування вантажів допускаються парашутні платформи з такими варіантами завантаження, що пройшли льотні випробування, за результатами яких визначено діапазони можливих польотних мас і швидкостей десантування, розроблено інструкції льотному екіпажу щодо контролю за підготовкою вказаних систем до застосування, навантаження в ПС і десантування.

13. Для своєчасної та якісної підготовки ПС до польотів штабом авіаційної частини доводяться до керівного ІТС відомості щодо вантажу та бойової техніки, які підлягають перевезенню, із зазначенням їх маси, габаритних розмірів і типів шасі.

1. Особливістю роботи армійської авіації є організація польотів одиночних або малих груп (до ланки) вертольотів у відриві від місць постійного базування. Льотні екіпажі вертольотів повинні бути підготовлені до тривалої автономної роботи у відриві від місць постійного базування і самостійно виконувати всі види підготовок до польотів в обсязі, передбаченому РТО. При цьому розподіл робіт між членами льотного екіпажу встановлюється переліком, який затверджується командиром авіаційної частини.

Технічна експлуатація АТ здійснюється відповідно до цих Правил і в нормативні строки, визначені ГІ армійської авіації, з урахуванням умов базування та досвіду експлуатації АТ.

2. Особливості технічної експлуатації АТ військово-транспортної авіації поширюються на ПС, що експлуатуються в армійській авіації, якщо інше не вказано в цій главі.

3. Склад технічних аптечок, ЗНО СЗ, засобів контролю й технічної документації для тривалої автономної роботи одиночних або малих груп (до ланки) вертольотів визначається залежно від поставлених завдань і затверджується заступником командира авіаційної частини з ІАС.

4. Тренажі членів льотного екіпажу з практичного виконання видів підготовок в умовах автономного базування проводяться не менше одного разу на квартал під керівництвом командира екіпажу і під контролем заступника командира ае з ІАС.

5. Перелік документації та майна, що знаходиться на борту вертольота, а також схема розміщення майна затверджуються заступником командира авіаційної частини з ІАС.

6. За правильність навантаження та спорядження вертольотів, розрахунок злітної маси та центрування відповідає командир екіпажу. За підготовку спеціального бортового обладнання (вузла зв'язку ВзПУ, засобів РЕБ тощо) відповідають спеціалісти зі складу екіпажу.

7. Особливості технічної експлуатації поширюються на вертольоти, що експлуатуються в ДА України.

8. Під час одиночного базування ведеться бортовий журнал підготовки ПС, який оформляється льотним екіпажем. Журнал підготовки ПС у такому випадку зберігається в авіаційній частині на аеродромі постійного базування.

Дозвіл на допуск вертольота до польоту під час одиночного базування дає командир екіпажу.

9. Під час одиночного базування на оперативному аеродромі дозволяється бортовому техніку (командиру екіпажу), а під час групового базування - старшій посадовій особі ІТС або особі, яку вона призначила, здійснювати контроль і допуск до заправлення вертольотів паливом, мастилом, спеціальними рідинами та газами.

Цільові огляди, роботи за планом паркового дня виконуються після повернення вертольота на аеродром постійного базування.

10. У разі базування ланки вертольотів і більше у відриві від основного аеродрому підготовка вертольотів здійснюється технологічними обслугами із залученням членів льотного екіпажу. Кожна технологічна обслуга повинна мати комплект інструментів, пристроїв, КПА, запасних частин, витратних матеріалів з усіх спеціальностей, а також технологічну документацію, що забезпечує виконання підготовок до польотів і періодичних робіт та усунення несправностей у відриві від основного аеродрому.

11. Регламентні та ремонтні роботи на вертольотах, що знаходяться у відриві від аеродромів основного базування, можуть виконуватися пересувними (аеромобільними) ТЕЧ АТ із залученням екіпажу за розпорядженнями ГІ виду за наявності відповідної КПА та допущеного персоналу.

12. Порядок розміщення, підготовки до застосування десантно-транспортного обладнання, а також дії членів екіпажу вертольотів під час виконання завдань із перевезень персоналу та вантажів визначаються главою 2 цього розділу.

13. Комплексні перевірки організаторської та технологічної діяльності ТЕЧ (окремих груп) авіаційних частин армійської авіації проводяться спеціалістами літаючої авіаційно-технічної лабораторії у термін не рідше одного разу на рік.

1. Особливістю роботи авіації Національної гвардії України (далі - НГУ) є оперативне вжиття заходів щодо реалізації виконання завдань, покладених на НГУ.

Здійснення інженерно-авіаційного забезпечення авіації НГУ визначається особливостями, що пов'язані із тривалим перебуванням одного або групи ПС у відриві від місць постійного базування під час виконання спеціальних завдань та здійснення чергування.

ПС авіації НГУ під час виконання завдань за призначенням можуть базуватися на територіях аеродромів (аеропортів) та майданчиках НГУ та інших САД.

2. Усі особливості ІАЗ армійської авіації, авіації ВМС та ВТА поширюються на ПС (однотипні), що експлуатуються в авіації НГУ, якщо інше не вказано в цій главі.

3. Встановлення порядку зберігання, охорони, списання, оброблення, протипожежного захисту ПС, обліку та звітності проводиться згідно з цими Правилами та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та Національної гвардії України.

4. ГІ авіації НГУ має право допускати до виконання польоту ПС та його комплектувальні вироби із закінченими ресурсами та строками служби у порядку, визначеному наказами Міністерства оборони України з цих питань.

5. Порядок розміщення чергових сил, АТ, засобів наземного забезпечення польотів на аеродромі (вертолітному майданчику) визначається керівництвом авіації НГУ залежно від місцевих умов і з урахуванням забезпечення вильоту ПС для виконання завдання у встановлений строк.

6. ІАЗ НГУ здійснюється відповідно до цих Правил, наказів командувача НГУ, а під час дії воєнного стану та початку бойових дій відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ.

1. Особливістю роботи авіації Державної прикордонної служби є виконання завдань з охорони державного кордону і виключної (морської) економічної зони України самостійно та у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону, у тому числі у відриві від місць постійного базування.

Здійснення інженерно-авіаційного забезпечення авіації Державної прикордонної служби визначається особливостями, що пов'язані із тривалим перебуванням одного або групи ПС у відриві від місць постійного базування під час виконання спеціальних завдань та здійснення чергування.

ПС авіації Державної прикордонної служби можуть базуватися на аеродромах інших САД або майданчиках прикордонних загонів (підрозділів), а також на авіанесучих кораблях.

Усі особливості ІАЗ армійської авіації, авіації ВМС та ВТА поширюються на ПС (однотипні), що експлуатуються в авіації Державної прикордонної служби, якщо інше не вказано в цій главі.

2. Технічна експлуатація АТ здійснюється згідно з цими Правилами та в нормативні строки, визначені начальником (керівником) авіації Державної прикордонної служби з урахуванням умов базування та досвіду експлуатації АТ.

3. Дозволяється допускати ПС до польоту з оперативного аеродрому для завершення польотного завдання з поверненням на аеродром постійного базування чи для повернення на аеродром постійного базування без завершення польотного завдання з пошкодженнями та відмовами, які передбачені спеціальним переліком в КЛЕ чи затверджені ГІ авіації Державної прикордонної служби України.