• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил інженерно-авіаційного забезпечення державної авіації України

Міністерство оборони України  | Наказ, Картка, Лист, Норми, Довідка, Акт, Зразок, Порядок, Перелік, Журнал, Форма типового документа, План, Правила від 05.07.2016 № 343
Реквізити
  • Видавник: Міністерство оборони України
  • Тип: Наказ, Картка, Лист, Норми, Довідка, Акт, Зразок, Порядок, Перелік, Журнал, Форма типового документа, План, Правила
  • Дата: 05.07.2016
  • Номер: 343
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство оборони України
  • Тип: Наказ, Картка, Лист, Норми, Довідка, Акт, Зразок, Порядок, Перелік, Журнал, Форма типового документа, План, Правила
  • Дата: 05.07.2016
  • Номер: 343
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
4. Усі наявні агрегати додаткового озброєння та ті, що надходять до авіаційної частини, підлягають пономерному обліку.
Знімні агрегати додаткового озброєння, що надходять до авіаційної частини разом із ПС, заносяться до книги пономерного обліку на підставі наказу командира авіаційної частини про зарахування на облік ПС. Під час передачі ПС до іншої авіаційної частини разом з ним передаються агрегати додаткового озброєння. Підставою для зняття їх з обліку є приймально-здавальний акт.
5. Зберігання агрегатів додаткового озброєння організовується в зонах розосередження або в підрозділі забезпечення. Вагові макети вантажів зберігаються у своїй тарі або на транспортувальних візках.
Стан вагових макетів перевіряється не менше одного разу на місяць особами, відповідальними за їх зберігання.
9. Пристрілювання та юстирування авіаційного озброєння
1. Пристрілювання АОз ПС полягає в узгодженні напрямків осі зброї, установок АОз і пристроїв вимірювання координат цілі (оптичних візирних пристроїв, теплопеленгаторів, антен радіолокаційних станцій тощо) з будівельною віссю ПС відповідно до необхідної точності.
Юстирування ПС полягає в узгодженні механічних, електричних та оптичних пристроїв і датчиків у системі координат ПС.
2. Пристрілювання озброєння ПС проводиться спеціалістами з АОз групи регламенту та ремонту і обслуг обслуговування за участю осіб льотного складу відповідно до ЕД. Пристрілювання АОз виконується, як правило, одночасно з юстируванням (узгодженням) систем озброєння і прицільно-навігаційних комплексів (систем).
3. Пристрілювання, юстирування (узгодження) систем озброєння здійснюються в строки, передбачені РТО ПС, а також у таких випадках:
після прибуття ПС до авіаційної частини;
після заміни бронескла кабіни, візирних та індикаторних пристроїв;
після заміни агрегатів, що входять до складу систем озброєння та впливають на точність їх роботи;
після заміни (ремонту) установок, вузлів деталей, що впливають на положення зброї;
після заміни в прицільних системах блоків та елементів, що впливають на точність роботи цих систем;
у разі виникнення сумнівів у точності пристрілювання.
4. За своєчасність виконання пристрілювання озброєння ПС є відповідальним командир авіаційного підрозділу. Контроль за якістю виконання пристрілювання покладається на старшого інженера авіаційної частини з АОз та осіб льотного складу, які беруть участь у виконанні пристрілювання.
ПС, на яких закінчились строки пристрілювання і юстирування озброєння, вважаються несправними.
5. Пристрілювання артилерійської зброї нерухомих установок здійснюється холодним і гарячим, якщо це передбачено ЕД, способами.
Холодний спосіб здійснюється за допомогою кутомірних пристосувань, гарячий - стрільбою в спеціально обладнаному тирі.
Рухомі артилерійські установки, ракетні установки та фотоконтрольні прилади пристрілюються за допомогою оптичних кутомірних пристроїв. Координати точок наведення зброї записуються в картку пристрілювання ПС, яка зберігається в його формулярі.
6. Про кожне пристрілювання озброєння, юстирування (узгодження) прицільних систем робиться запис у формулярі ПС за підписом спеціаліста, який виконував пристрілювання, юстирування (узгодження), і члена льотного екіпажу, який брав участь у виконанні цих робіт.
10. Особливості технічної експлуатації піротехнічних засобів
1. До ПТЗ належать: піропатрони, пірозапали, пірорізаки, електрокапсюлі, запалювачі тощо, що використовуються в різних системах ПС та АЗУ. Отримання ПТЗ із підрозділів забезпечення здійснюють начальники груп обслуговування, регламенту та ремонту, ТППР (СІС).
2. Спорядження (розспорядження) пристроїв ПС ПТЗ, їх експлуатацію, контроль за своєчасною заміною та наявністю цих засобів у системах здійснюють спеціалісти за належністю систем.
3. Контроль зовнішнього стану ПТЗ, наявність запасу строку їх служби, облік номенклатури та паспортних даних, відпрацьовування узагальнених періодичних заявок на ПТЗ здійснюють начальники груп обслуговування, регламенту та ремонту за належністю систем.
4. Облік номенклатури і паспортних даних ПТЗ ведеться в журналах обліку (додаток 29).
Крім того, кількість і паспортні дані ПТЗ, які встановлюються у передпольотну підготовку, записуються в журнал підготовки ПС. Кількість і паспортні дані ПТЗ, що знаходяться на борту ПС, записуються у формуляр ПС.
5. ПТЗ у підрозділах частини повинні зберігатися в металевих ящиках (шафах), що зачиняються на замок і опечатуються. Перенесення цих засобів повинне здійснюватися в спеціальній металевій тарі, обладнаній гніздами, що унеможливлюють взаємне зіткнення засобів і наколювання їх капсулів, або в заводській упаковці.
6. Під час поводження з ПТЗ повинні вживатися заходи, що унеможливлюють проходження через них електростатичних розрядів.
11. Склад та особливості технічної експлуатації авіаційного обладнання повітряних суден
1. До складу АО ПС входять:
електрообладнання;
електронні і електричні системи управління силовими установками;
електронна автоматика авіаційного обладнання;
приладне обладнання;
кисневе обладнання;
захисне спорядження льотчика (далі - ЗСЛ);
фотографічні і теплові засоби розвідки та пошуку;
спеціальні (не радіотехнічні) засоби пошуку підводних човнів;
бортові АЗК;
бортові ЗОК загального призначення.
2. Особливості технічної експлуатації електрообладнання
Експлуатація авіаційних акумуляторних батарей здійснюється спеціалістами ІАС та підрозділів забезпечення у суворій відповідності з вимогами РТО й КЕ на батареї з урахуванням вимог РТО й КЕ ПС, на який встановлюються авіаційні акумуляторні батареї, та вказівками ГІ авіації.
Відповідальним за організацію експлуатації акумуляторних батарей визначається старший інженер ІАС частини за спеціальністю АО (начальник відповідної служби авіаційної частини).
Обслуги обслуговування авіаційних джерел живлення підпорядковуються начальнику ТЕЧ АТ (керівнику підрозділу забезпечення).
За обслуговування зарядних пристроїв, дотримання періодичності їх калібрування (повірки), забезпечення обслуг обслуговування та ремонту авіаційних акумуляторних батарей необхідним інструментом, матеріалами та обладнанням є відповідальними служби забезпечення авіаційної частини.
Бортові акумуляторні батареї та знімні контейнери закріплюються за ПС. На акумуляторних батареях та знімних контейнерах повинен бути нанесений напис із зазначенням бортового номера ПС і належності їх до підрозділу. За потреби дозволяється встановлювати на ПС запасні акумуляторні батареї. Дозвіл на встановлення на ПС акумуляторних батарей, закріплених за іншим ПС, дає старший інженер (інженер) частини з АО із записом у журналі підготовки ПС.
Факт встановлення (знімання) акумуляторних батарей повинен реєструватися в журналі підготовки ПС (із зазначенням прізвищ і підписів спеціаліста групи обслуговування АО та техніка ПС). Під час зберігання акумуляторних батарей на ПС люки ніш (відсіків) установки акумуляторних батарей повинні пломбуватися старшим авіаційним техніком (авіаційним техніком) ПС.
Зняті з ПС акумуляторні батареї повинні зберігатися на зарядних акумуляторних станціях або в приміщеннях, що опалюються (за умови забезпечення збереження).
Спільне зберігання кислотних і лужних акумуляторних батарей забороняється.
Для зберігання срібно-цинкових акумуляторних батарей поблизу ПС можуть використовуватися наземні контейнери, які закріплюються за старшим авіаційним техніком (авіаційним техніком) ПС. Він відповідає за їх зберігання, справність та експлуатацію наземних контейнерів. Контроль за дотриманням температурних режимів у контейнерах покладається на спеціалістів з АО.
Залишати акумуляторні батареї на ПС забороняється в таких випадках:
у разі їх відмов і несправностей;
під час знаходження ПС на зберіганні;
під час тривалого знаходження ПС в умовах температур нижче нуля, якщо це не передбачено КЕ (РТО) батареї або вказівками ГІ авіації;
під час виконання на ПС регламентних (ремонтних) робіт в ТЕЧ АТ авіаційної частини та ремонту на АРП, якщо це не передбачено КЕ акумуляторних батарей або вказівками ГІ авіації.
У разі нерегулярного виконання польотів з метою більш повного використання ресурсного потенціалу авіаційних нікель-кадмієвих акумуляторних батарей дозволяється їх циклічне використання.
Порядок ТО та допуск батарей до експлуатації під час циклічного використання визначаються вказівками ГІ авіації.
Тривалість циклу та строків використання батарей у зарядженому стані визначає заступник командира частини з ІАС, ураховуючи завдання, які вирішуються частиною, і забезпеченість акумуляторними батареями.
Кількість бортових комплектів заряджених акумуляторних батарей призначається з таким розрахунком, щоб забезпечити вирішення завдань бойового чергування та інших спеціальних завдань при максимальному напрацюванні акумуляторних батарей.
Для лужних, нікель-кадмієвих батарей ведуться журнали обліку параметрів акумуляторних батарей, які заповнюються спеціалістами зарядно-акумуляторних станцій під час проведення робіт з їх ТО.
3. Особливості технічної експлуатації електричних систем і пристроїв керування силовими установками
Перевірку працездатності, регулювання електричних і електронних систем та пристроїв керування силовими установками виконують спеціалісти з ПД спільно зі спеціалістами з АО.
Перевірку і регулювання параметрів електричних агрегатів систем регулювання вхідних пристроїв, положення стулок реактивного сопла, систем вимірювання та регулювання температури масла, температури газів та частоти обертання турбіни здійснюють спеціалісти з АО.
Перевірку працездатності електричних пристроїв запуску і управління режимами роботи силових установок при працюючих двигунах виконують спеціалісти з ПД, на ПС ВТА - старший бортовий технік (технік) і бортовий технік з авіаційного і десантного обладнання (з авіаційного обладнання).
Відповідальними за справність електричних пристроїв систем управління силовими установками є спеціалісти з АО.
4. Особливості технічної експлуатації електронної автоматики авіаційного обладнання
Роботи з визначення та компенсації девіації магнітних компасів і каналів магнітного курсу курсових та інерціальних систем, а також контрольні перевірки правильності компенсації магнітної девіації виконуються згідно з ЕД.
Девіаційні роботи виконуються штурманом ае (екіпажу) спільно зі спеціалістами з АО одночасно на всіх магнітних компасах і каналах магнітного курсу курсових та інерціальних систем ПС у строки, передбачені РТО, а також відповідною інструкцією з виконання девіайційних та радіодевіаційних робіт. За своєчасне проведення девіаційних робіт, оформлення протоколів і формуляра ПС є відповідальним штурман підрозділу. Контроль за якістю виконання девіаційних робіт покладається на старшого інженера (інженера) з АО.
Після монтажних робіт або виконання робіт за бюлетенями, пов'язаними з електричними ланцюгами живлення гіроскопічних систем, приладів, агрегатів, перевіряється правильність їх функціонування від усіх джерел електроживлення, включаючи резервні та аварійні.
Для підготовки інерціальних систем використовуються лінії розмітки стоянки ПС, а також природні або спеціально обладнані орієнтирні пункти, які забезпечують можливість оцінки стояночного курсу під час виставлення інерціальних систем удень і вночі. Визначення істинного азимута осьової лінії та азимутів на орієнтирні пункти, а також магнітного схилення стоянок та укриттів виконують спеціалісти топогеодезичної служби. За нанесення та збереження розмітки стоянок, стан спеціально обладнаних орієнтирних пунктів на аеродромі є відповідальним керівник визначеної служби забезпечення.
5. Особливості технічної експлуатації приладного обладнання
Перевірка працездатності аерометричних приладів та герметичності систем ППТ виконується після будь-яких робіт, пов'язаних із демонтажем і монтажем приладів, агрегатів та трубопроводів, підключених до системи ППТ, після виконання робіт з усунення повного або часткового порушення герметичності або закупорення (перетиснення) трубопроводів, після закриття панелей приладів. Усі роботи, пов'язані з відкриттям, закриттям, демонтажем і монтажем панелей приладів, у тому числі в інтересах інших спеціальностей, здійснюють спеціалісти з АО. Після завершення всіх робіт панелі приладів повинні бути опломбовані із зазначенням дати та підпису спеціаліста з АО, який виконував роботи з панелями приладів.
( абзац другий пункту 5 глави 11 розділу V із змінами, внесеними  згідно з наказом Міністерства оборони України від 03.08.2021 р. № 223 )
Для забезпечення польотів на заданих ешелонах на робочих місцях льотчиків і штурманів у кабінах ПС встановлюються бортові таблиці показань висотомірів з урахуванням сумарних поправок.
Інструментальні поправки висотомірів визначаються спеціалістами з АО ТЕЧ АТ частини. Розрахунок і складання таблиць з урахуванням сумарних поправок здійснює штурман підрозділу. Встановлення таблиць на ПС покладається на спеціалістів з АО.
Для забезпечення правильності приєднання споживачів до систем статичного та повного тиску відповідні трубопроводи, шланги, штуцери приладів і блоків повинні мати кольорове маркування.
Після заміни гіродатчика або комплекту авіагоризонту на ПС, які не мають дублюючих авіагоризонтів, робота авіагоризонту повинна перевірятися під час обльоту ПС.
Перевірка стану авіаційних годинників і заведення їх механізмів здійснюється ІТС (спеціалістами з АО). Стрілки годинників на точний час встановлюють члени льотного екіпажу.
6. Особливості технічної експлуатації кисневого обладнання
Заряджання систем газоподібним медичним киснем проводиться за допомогою автомобільних киснево-зарядних станцій до повного робочого тиску, приведеного до нормальних умов. Як виняток, у разі неможливості застосування автомобільних киснево-зарядних станцій заряджання бортових систем здійснюється газоподібним медичним киснем від транспортних балонів.
Щоб уникнути вибуху в зарядних шлангах, застосовувати нерозконсервовані і незнежирені кисневі шланги забороняється. Знежирені шланги повинні мати розпізнавальне маркування у вигляді двох блакитних поперечних смуг завширшки 5 см на відстані 5 см одна від одної.
Контроль за заряджанням бортових кисневих систем, парашутних кисневих приладів і блоків кисневого обладнання, встановлених на ЗАППС, проводиться за бортовими та вбудованими манометрами.
На ПС, що знаходяться на стоянках, кисневі вентилі живлення екіпажу та підживлення силових установок повинні знаходитись у закритому стані, тиск після вентилів системи живлення членів екіпажу повинен бути знижений до атмосферного.
Заглушки зі штуцерів кисневих дихальних приладів знімаються під час виконання передпольотної підготовки і встановлюються під час виконання післяпольотної підготовки спеціалістами обслуг обслуговування. На період польотів заглушки зберігаються в чохлах в інструментальному ящику техніка ПС.
Кисневі дихальні прилади після виконання передпольотної підготовки за відсутності членів екіпажу повинні перебувати в захисних чохлах на борту в прибортованому стані. Відбортовує прилад та знімає з нього чохол безпосередньо перед польотом, надягає чохол та прибортовує прилад після польоту старший авіаційний технік (авіаційний технік) ПС.
Бортові кисневі балони, в яких тиск знижений до атмосферного, допускаються до наступної експлуатації тільки після дворазового промивання їх киснем та наступного заряджання до номінального тиску.
Прилади рідкого медичного кисню, які знаходились у розрядженому стані, допускаються до наступної експлуатації тільки після продування газоподібним медичним киснем або азотом магістралей аварійного скидання тиску та наступного заправлення рідким медичним киснем.
Системи рідкого медичного кисню заправляються повністю, тобто поки не з'явиться теча рідкого медичного кисню з дренажних отворів. На ПС, де передбачені різні варіанти заправлення рідким киснем, варіант заправлення на конкретний політ встановлює командир частини.
Під час перевезення рідкого медичного кисню у транспортних резервуарах рідкого кисню (далі - ТРРК) на ПС льотні екіпажі повинні бути навчені правилам їх перевезення та заправлення. На борту ПС повинна бути інструкція з перевезення та заправлення ТРРК. Транспортування порожніх резервуарів на ПС виконується при закритих горловинах ТРРК.
Під час експлуатації кисневого обладнання не допускається:
наявність на елементах кисневого обладнання масложирових речовин;
робота в замасленому одязі;
порушення герметичності кисневих систем;
продування та промивання елементів кисневого обладнання газами та рідинами, не передбаченими інструкціями;
паяння кисневих трубопроводів не передбаченими для цього припоями;
від'єднання зарядних рукавів без попереднього зтравлювання з них тиску через вентилі скидання тиску;
скручування зарядних рукавів та трубопроводів.
У разі заряджання кисневих систем азотом (згідно з технологією обслуговування літака) на зарядному штуцері встановлюється табличка з написом червоною фарбою "Увага! Азот".
7. Особливості технічної експлуатації захисного і висотного спорядження льотчика
Предмети ЗСЛ є особистим спорядженням льотного складу, який відповідає за його стан, експлуатацію та правильне застосування відповідно до завдання на політ.
Забезпечення льотного складу необхідними предметами захисного спорядження, облік залишків строків служби, ростовок та розмірів захисного спорядження кожного льотчика, прання і військовий ремонт тканинних оболонок та деталей захисних костюмів здійснюються речовою службою авіаційної частини.
Облік ЗСЛ, переданого льотним складом для зберігання і ТО до групи підготовки та регламенту висотного обладнання і спеціального спорядження, ведеться начальником групи в журналі встановленої форми.
Роботи з підготовки захисного спорядження до польотів покладаються на спеціалістів групи підготовки та регламенту висотного обладнання і спорядження. Про виконання робіт з підготовки захисного спорядження до польотів робиться запис у журналі підготовки ЗСЛ. Передпольотна перевірка працездатності радіогарнітур предметів захисного спорядження проводиться льотним складом самостійно. За зауваженнями льотного складу перевірку справності та ремонт радіогарнітур предметів захисного спорядження здійснюють спеціалісти РЕО відповідно до інструкції з експлуатації.
У разі коли ремонт не можливий, льотний склад отримує нові радіогарнітури на складах авіаційної частини. За санітарно-гігієнічну обробку захисного спорядження льотчика під час післяпольотної підготовки відповідає льотний склад.
Регламентні роботи на захисному спорядженні виконуються спеціалістами групи підготовки та регламенту висотного обладнання і спорядження із залученням спеціалістів ТЕЧ АТ з РЕО (для обслуговування пристроїв радіозв'язку обладнання захисного спорядження), з АОз (для обслуговування пристроїв АОз, які належать до захисного спорядження), спеціалістів ПР і ПДС (для обслуговування вуглекислотних балонів, встановлених на захисному спорядженні). Планування відходу предметів захисного спорядження на регламентні роботи та облік їх виконання здійснює начальник групи підготовки та регламенту висотного обладнання і спорядження.
Індивідуальне припасування захисного спорядження, у тому числі й на робочому місці льотчика в кабіні ПС, періодичні перевірки якості припасування та тренування льотного складу в захисному спорядженні проводять начальники медичної і парашутно-десантної служб частини.
Захисне спорядження зберігається у підготовленому до застосування стані в спеціальному приміщенні. Допуск ЗСЛ до польоту за його станом покладається на начальника групи підготовки та регламенту висотного обладнання і спорядження. Допускати до польотів спорядження, яке виробило встановлені строки служби (ресурс), а також спорядження, не передбаченого для застосування на типах ПС, що експлуатуються авіаційною частиною (установою), індивідуально не закріпленого за льотчиком, яке застосовувалося під час катапультування, а також не допущеного до польотів начальником медичної служби авіаційної частини, забороняється.
Парашутно-кисневі прилади та автомати зберігаються на парашутах (парашутних системах) у підготовленому до застосування стані. Кисневі маски, герметичні та захисні шоломи, висотні компенсаційні костюми, морські рятувальні костюми та скафандри зберігаються в підготовленому до застосування стані в спеціальних приміщеннях.
На сумках кисневих масок та на інших предметах висотного спорядження повинні бути нанесені прізвища та ініціали членів екіпажу, за яким вони закріплені.
У частинах ВТА та тих, що експлуатують вертольоти, облік кисневих масок, закріплених за ПС, ведеться в обслугах обслуговування АО, регламентні роботи на кисневих масках виконуються в строки згідно з регламентом технічного обслуговування ПС. Виконання та облік виконання регламентних робіт на кисневих масках членів екіпажу проводяться в групах регламенту та ремонту АО.
Регламентні роботи на візирних пристроях виконують спеціалісти групи регламенту та ремонту АОз.
Регламентні роботи на кисневих приладах і автоматах, встановлених на парашутах (парашутних системах), виконуються спеціалістами групи регламентних робіт з АО.
8. Особливості технічної експлуатації фотографічних та теплових засобів розвідки та пошуку.
Обладнання змінних варіантів засобів розвідки та фотоконтролю зберігається в сухих приміщеннях при температурі повітря не нижче +5° C. Різкі коливання температури в цих приміщеннях не допускаються.
Під час підготовки засобів повітряного фотографування та фотоконтролю до польотів спеціалістами ІАС встановлюються на них необхідні світлофільтри, експонометричні дані (світлочутливість аерофотоплівки, витримка, діафрагма), заводяться годинники та встановлюється точний час, визначається запас неекспонованої аерофотоплівки та стрічки для обробки, запас об'єму цифрового носія інформації. Дані для підготовки засобів повітряного фотографування до польоту готуються та видаються начальником відповідної служби авіаційної частини начальнику обслуги з фотообладнання (АО) авіаційної частини в письмовій формі із зазначенням часу вручення з урахуванням нормативно-технологічного часу, необхідного для виконання робіт у встановлений строк. Порядок підготовки, доставки та передачі цих даних визначається командиром авіаційної частини.
Дозволяється не виконувати під час передпольотної підготовки роботи на фотообладнанні, використання якого не передбачено польотним завданням.
Накопичувачі розвідувальної інформації (касети з аерофотоплівкою, магнітні диски, блоки пам'яті, цифрові носії тощо), касети із стрічкою для обробки встановлюються та знімаються спеціалістами з фотообладнання. Накопичувачі замінюються безпосередньо після польоту або наприкінці льотної зміни відповідно до завдань польотів на аеророзвідку.
Заряджання (розряджання, зчитування інформації) накопичувачів виконується в спеціально обладнаних для цього приміщеннях або в перезарядних автомашинах спеціалістами з фотообладнання, а в розвідувальних частинах - спеціалістами підрозділу обробки інформації. Обробка експонованої аерофотоплівки, просочування стрічки для обробки та її термостатування здійснюються спеціалістами підрозділу обробки інформації в стаціонарних або пересувних фотолабораторіях.
Підвішування контейнерів із розвідувальним обладнанням здійснюється спеціалістами з фотообладнання (АО) разом із старшим авіаційним техніком (авіаційним техніком) ПС. За підключення електричних джгутів контейнерів до бортової мережі ПС та від'єднання від неї відповідають спеціалісти з фотообладнання (АО).
Під час експлуатації електричних імпульсних освітлювальних установок необхідно дотримуватись таких заходів безпеки:
роботи з елементами установки, які знаходяться під високою напругою, проводити не менш ніж двома спеціалістами з використанням захисних гумових рукавичок і взуття;
забезпечити надійне заземлення пульту перевірки працездатності установки;
під час виконання робіт на установці, з якої знято напругу, попередньо спеціальним пристроєм розрядити її високовольтні конденсатори.
Ізоляція розрядних пристроїв, гумові рукавички та взуття підлягають періодичній перевірці на електричну міцність згідно з чинними положеннями.
9. Спеціальні (не радіотехнічні) засоби пошуку підводних човнів
Перевірка працездатності та настроювання авіаційних магнітометричних засобів виявлення підводних човнів і гідроакустичних пристроїв повинні проводитись в умовах мінімальних магнітних та шумових перешкод. Роботи з визначення та усунення девіації приладу курсу гідроакустичного пристрою виконуються штурманом підрозділу (екіпажу) спільно зі спеціалістами з АО після встановлення станції на ПС, під час заміни блоків каналу магнітного курсу, а також у випадках, які обумовлені ЕД.
Роботи проводяться на спеціально обладнаних майданчиках.
Під час робіт на магніточутливих блоках авіаційних магнітометричних засобів виявлення підводних човнів дозволяється застосування тільки спеціального інструменту, виготовленого з неферомагнітних матеріалів.
Відповідальним за своєчасне проведення девіаційних робіт, оформлення протоколів та запису про проведення робіт у формуляр ПС є штурман підрозділу (екіпажу).
Під час експлуатації не радіотехнічних засобів пошуку підводних човнів забороняється:
розміщувати та зберігати магніточутливий блок і його запасні деталі поряд з намагніченими предметами та постійними магнітами;
тримати відкритим магніточутливий блок у процесі перевірки та налагоджування апаратури за наявності пилу та атмосферних опадів;
експлуатувати гідроакустичний пристрій із забрудненою приймальною та випромінюючою антенами.
У всіх випадках після заміни окремого агрегату чи комплекту апаратури авіаційних магнітометричних засобів виявлення підводних човнів, гідроакустичних пристроїв на ПС проводиться повна перевірка працездатності всієї системи.
10. Особливості технічної експлуатації бортових засобів об'єктивного контролю загального призначення
Відповідальними за експлуатацію бортових ЗОК загального призначення є спеціалісти з АО, а за бортові ЗОК спеціального призначення - персонал відповідних спеціальностей за належністю бортового обладнання.
Демонтаж і монтаж датчиків, встановлених у системи планера, двигуна, РЕО, АО і АОз та призначених для вимірювання параметрів, що реєструються бортовими ЗОК, здійснюють спеціалісти, які експлуатують дані системи бортового обладнання. Роз'єднання, з'єднання електричних з'єднувачів цих датчиків виконують спеціалісти з АО.
Тарування аналогових параметрів і перевірку проходження разових команд здійснюють спеціалісти групи регламенту та ремонту з АО спільно із спеціалістами з ПД, АОз і РЕО, які експлуатують системи, параметри яких реєструють бортові ЗОК загального призначення.
Відповідальними за імітацію умов формування разових команд, підключення необхідних для тарування засобів вимірювань є спеціалісти, які експлуатують ці системи.
Побудова тарувальних графіків покладається на спеціалістів групи регламенту та ремонту з АО. Відповідальним за правильність складання тарувальних графіків є начальник групи регламенту та ремонту з АО.
Перевірку тарувальних графіків здійснюють начальники груп регламенту та ремонту за належністю параметрів, що реєструються.
Під час перевірки проходження разових команд складається карта реєстрації разових команд. Відповідальним за правильність складання карти реєстрації разових команд є начальник групи регламенту та ремонту з АО.
Тарувальні плівки, тарувальні таблиці, карти реєстрації разових команд зберігаються для кожного ПС окремо в ТЕЧ АТ до чергових тарувальних робіт та перевірки проходження разових команд.
Випускати в політ ПС з несправними бортовими ЗОК загального призначення забороняється.
Вмикання бортових ЗОК загального призначення є обов'язковим під час виконання кожного польоту, а бортових ЗОК спеціального призначення - відповідно до польотного завдання. Вмикання бортових ЗОК покладається на командира екіпажу.
У разі авіаційної події необхідно вжити всіх заходів щодо збереження інформації, зареєстрованої бортовими ЗОК.
Без дозволу голови комісії, яка проводить розслідування авіаційної події, обробка зареєстрованої інформації забороняється.
Експлуатація та ремонт наземних пристроїв обробки польотної інформації здійснюється спеціалістами групи КЗА та обробки інформації бортових ЗОК.
Відповідальним за технічний стан наземних пристроїв обробки польотної інформації є інженер авіаційної частини з електронної автоматики (з АО), а за наявності окремої групи з обслуговування наземних засобів обробки інформації бортових пристроїв реєстрації спеціального призначення - інженер авіаційної частини відповідної спеціальності за належністю бортового обладнання.
Використання наземних пристроїв обробки польотної інформації для інших робіт, не пов'язаних з експлуатацією АТ, забороняється.
12. Склад та особливості технічної експлуатації радіоелектронного обладнання повітряних суден
1. До складу РЕО ПС входять комплекси і системи радіозв'язку, радіотехнічні системи навігації, літаководіння та посадки, радіоелектронні комплекси і системи бомбометання та десантування, радіоелектронні системи керування, наведення та цілевказання, радіоелектронні комплекси і системи пошуку та виявлення повітряних, наземних цілей і підводних човнів, прицілювання та керування АОз, системи радіолокаційного впізнавання та активної відповіді, комплекси та системи радіоелектронної розвідки, комплекси та системи радіоелектронної боротьби, електронні обчислювальні засоби РЕО, радіоапаратура пошуково-рятувальних систем, розвідувально-ударних комплексів, обладнання авіаційної номенклатури комплексів повітряних пунктів управління (бортових вузлів зв'язку) і ПС-ретрансляторів, апаратури льотного контролю наземних засобів зв'язку та РТЗ польотів, бортові реєстратори та накопичувачі інформації зі складу вищезазначеного РЕО (фото-, відео-, магнітні, цифрові тощо).
2. Зміну варіантів застосування РЕО, встановлення літерів, перестроювання засобів зв'язку та радіокомпасів, уведення програм та ключової інформації в комплекси і системи РЕО виконують спеціалісти обслуг обслуговування та (або) спеціалісти груп підготовки (обслуговування) та регламенту.
3. Встановлення відповідно до завдання на політ програм, режимів роботи, частот каналів, кодів та корекції датчиків інформації радіоелектронних комплексів і систем органами керування, розташованими у кабінах ПС, виконують члени льотного екіпажу (льотчик), а органами керування, розташованими поза кабінами, - спеціалісти обслуг (груп) обслуговування (підготовки).
4. Перестроювання систем радіозв'язку та радіокомпасів, уведення програм у радіоелектронні комплекси та системи транспортних і протичовнових літаків виконують члени льотного екіпажу.
( пункт 4 глави 12 розділу V із змінами, внесеними згідно з  наказом Міністерства оборони України від 03.08.2021 р. № 223 )
5. Уведення ключової інформації в систему державного впізнавання та апаратуру закритого зв'язку виконують спеціалісти, допущені до виконання цих робіт наказом командира авіаційної частини згідно з чинними керівними документами.
6. Дані для зміни варіантів застосування РЕО, встановлення літерів та кодів, перенастроювання засобів радіозв'язку та радіокомпасів, програм навігаційних, прицільних та інших систем і комплексів розробляють та доводять у письмовій формі в установленому порядку старшому інженеру (інженеру) ІАС авіаційної частини зі спеціальності начальники відповідних служб авіаційної частини. Він доводить дані до начальників обслуг (груп) обслуговування (підготовки) у письмовій формі із зазначенням часу вручення завчасно з урахуванням нормативно-технологічного часу, необхідного для виконання робіт у встановлені строки. Порядок підготовки, доставки та передачі цих даних, забезпечення їх зберігання визначається командиром авіаційної частини.
7. За технічний стан ланцюгів живлення схем стирання ключової інформації систем радіолокаційного впізнавання та закритого зв'язку відповідальними є спеціалісти відповідних обслуг (груп), ланцюгів автоматичного стирання ключової інформації під час аварійного покидання ПС - спеціалісти із засобів аварійного покидання ПС.
8. На бортове обладнання, до складу якого входить апаратура перспективних систем зв'язку, спостереження, навігації та (або) аварійні приводні передавачі, надається адреса ПС відповідно до чинних нормативно-правових актів Міністерства оборони України.
9. Знімні електровакуумні прилади, встановлені в бортовому РЕО, електровакуумні прилади, що входять до складу комплектів ЗЧМ, перевіряються за технічними параметрами в ламповій лабораторії ТЕЧ АТ авіаційної частини в строки, встановлені вказівками ГІА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, під час виконання регламентних робіт.
Електровакуумні та напівпровідникові прилади з одиночних комплектів ЗЧМ, а також прилади, отримані зі складу підрозділу авіаційної частини, підлягають тренуванню та перевірці за технічними параметрами в ТЕЧ АТ.
Технічне керівництво роботою лампової лабораторії покладається на начальника групи регламенту та ремонту РЕО.
10. Орієнтування діаграм спрямованості (юстирування) антен, перевірка каналів цілевказання та пов'язане з цим регулювання РЕО ПС виконуються в строки, передбачені РТО, а також:
під час заміни антен і блоків, що впливають на діаграми спрямованості;
під час встановлення на ПС додаткових антен і обладнання, які можуть змінювати діаграми спрямованості;
у разі зауважень льотного складу.
Цю роботу виконують спеціалісти з РЕО, за потреби до робіт можуть залучатися інші спеціалісти та члени льотного екіпажу.
11. Оцінка тактико-технічних характеристик засобів радіолокаційної та оптико-електронної розвідки здійснюється за допомогою міряльних полів під час отримання ПС від заводів-виробників та АРП, а також за наказом командира авіаційної частини.
Накопичувачі розвідувальної інформації (касети з магнітною стрічкою, касети з аерофотоплівкою, магнітні диски, блоки пам'яті тощо) встановлюються та знімаються спеціалістами із засобів і комплексів РЕР. Накопичувачі встановлюються під час передпольотної (до повторного польоту) підготовки або наприкінці льотної зміни відповідно до завдань польотів на повітряну розвідку.
Заряджання (розряджання) накопичувачів виконується спеціалістами обслуг (груп) засобів розвідки.
Зчитування інформації з накопичувачів виконується спеціалістами підрозділів обробки інформації.
Підвішування контейнерів РЕБ (РЕР) здійснюється відповідними спеціалістами разом із старшим авіаційним техніком (авіаційним техніком) ПС. За підключення електричних джгутів контейнерів до бортової мережі носія та від'єднання від неї відповідальними є спеціалісти РЕБ (РЕР).
12. Контрольні перевірки, списання та компенсація радіодевіації на ПС проводяться відповідно до Інструкції з виконання девіайційних та радіодевіаційних робіт, а також:
під час установки на ПС додаткових антен і приладів, які можуть змінити діаграму спрямованості рамкової антени;
під час заміни покажчика курсових кутів, гоніометрів чи рамкової антени радіокомпаса;
у разі зауважень льотного складу.
Радіодевіаційні роботи виконуються штурманом підрозділу (екіпажу) за участю спеціалістів з РЕО. За своєчасність проведення робіт, оформлення протоколів і запису про проведення радіодевіаційних робіт у формуляр ПС відповідальним є штурман підрозділу (екіпажу). Контроль за якістю виконання радіодевіаційних робіт покладається на старшого інженера (інженера) з РЕО.
( абзац п'ятий пункту 12 глави 12 розділу V із змінами, внесеними  згідно з наказом Міністерства оборони України від 03.08.2021 р. № 223 )
13. Перевірка працездатності бортових систем радіозв'язку та радіонавігації на ПС, розміщених у захисних укриттях, проводиться під час встановлення ПС у фіксоване положення та розміщення наземного обладнання за типовою схемою.
Для проведення підготовки РЕО захисні укриття обладнуються виносними антенними пристроями та в кожному з них вказуються курсові кути привідних та широкомовних радіостанцій, які використовуються для перевірки радіокомпасів.
14. Електромагнітна сумісність бортового РЕО ПС, а також його взаємодія з радіотехнічними засобами зв'язку і забезпечення польотів на аеродромі базування та інших аеродромах оцінюються спеціалістами з РЕО.
Рівень перешкод роботі РЕО та його електромагнітна сумісність на ПС оцінюються:
під час встановлення додаткових засобів РТЗ польотів;
у разі зауважень льотного складу;
під час встановлення нового бортового РЕО;
на АРП - під час виконання ремонту (модернізації).
Усі випадки електромагнітної несумісності засобів РЕО записуються у формуляр РЕО ПС.
15. Комплексні перевірки працездатності та правильності взаємодії бортових та наземних частин систем і комплексів повітряної розвідки проводяться не менше одного разу на півріччя. Відповідальним за організацію перевірки є начальник розвідки авіаційної частини. Перевірка виконується силами спеціалістів обслуг обслуговування та відділення обробки інформації.
16. З'ясування причин погіршення роботи бортового РЕО ПС, яке працює спільно з наземними радіотехнічними засобами, проводиться в разі потреби за участю осіб, відповідальних за роботу наземних засобів.
Причини перешкод роботі бортового РЕО усувають спеціалісти, відповідальні за експлуатацію обладнання, що створює ці перешкоди.
17. Індивідуальні аварійно-рятувальні радіостанції, які розміщуються в носимих аварійних запасах (далі - НАЗ) і ранцях парашутів, зберігаються разом із засобами рятування. Радіостанції, які розміщуються в обмундируванні льотного складу, зберігаються в приміщеннях ПР і ПДС та видаються льотному складу тільки на польоти.
18. Регламентні та ремонтні роботи на аварійно-рятувальних радіостанціях виконують спеціалісти ТЕЧ авіаційної частини з РЕО, а на балонах з вуглекислотою, що входять до їх складу, - спеціалісти із ЗАППС.
Річний план відходу аварійно-рятувальних радіостанцій на регламентні роботи складає начальник ПР і ПДС, погоджує заступник командира авіаційної частини з ІАС та затверджує командир авіаційної частини.
19. Відповідальними за зберігання, справність, своєчасність виконання регламентних робіт (робіт з продовження встановлених показників та інших робіт), перевірку (заміну), облік виробітку ресурсу, здачу на склад (отримання) індивідуальних аварійно-рятувальних радіостанцій, батарей та акумуляторів до них є посадові особи ПР і ПДС.
20. Групові аварійно-рятувальні радіостанції та радіомаяки, які зберігаються на ПС поза засобами рятування, експлуатуються спеціалістами з РЕО.
21. Обслуговування акумуляторних батарей живлення групових аварійно-рятувальних радіостанцій та радіомаяків здійснюється спеціалістами зарядно-акумуляторної станції.
22. Регламентні та ремонтні роботи на РЕО автоматичних контейнерних радіомаяків-відповідачів і наземних радіолокаційних маяків виконують спеціалісти груп регламенту та ремонту РЕО.
23. Змінні пристрої завдання режимів роботи РЕО (запам'ятовуючі пристрої, задатчики програм, касети пам'яті тощо) та носії інформації, вбудовані в блоки РЕО (касети зі звуконосієм, з магнітними стрічками, фотоплівками тощо), зберігаються на борту ПС або в службових приміщеннях обслуги (групи) РЕО, за їх технічний стан та збереження відповідають спеціалісти РЕО, а в разі зберігання на борту ПС - технік (бортовий технік) ПС.
24. Кількість запасних варіантів (літерів) застосування РЕО, ступінь їх готовності та порядок зберігання визначаються наказом (розпорядженням) керівника СДА.
За справність і утримання запасних варіантів (літерів) РЕО у встановлених ступенях готовності відповідає начальник обслуги (групи) РЕО, за яким ці варіанти (літери) закріплені.
25. Підготовка до використання радіобуїв, радіоакустичних і радіотелеметричних буїв, споряджання їх у касетні тримачі, утримання у встановленій готовності, виконання регламентних і ремонтних робіт під час зберігання здійснюються спеціалістами з експлуатації РЕО зазначеного обладнання, на кораблях - спеціалістами відповідної бойової частини чи служби.
Доставка до ПС підготовлених до застосування радіобуїв, радіоакустичних і радіотелеметричних буїв виконується відповідними обслугами (на кораблях - відповідної бойової частини).
Контроль відповідності завданню на політ параметрів, що встановлюються, та підвіски проводить штурман або льотчик ПС.
26. Дозволяється не виконувати підготовку до польотів (передпольотну, до повторного польоту, післяпольотну) засобів РЕР, РЕБ та бортової апаратури засекреченого зв'язку, якщо їх застосування не передбачене польотним завданням.
13. Склад та особливості технічної експлуатації бортових комплексів повітряних суден
1. До бортових комплексів (бортових комплексних систем (далі - БКС)) належать: авіаційні прицільно-навігаційні комплекси; системи управління озброєнням; радіолокаційні прицільні комплекси; оптико-електронні прицільні системи; бортові комплекси оборони; типові комплекси зв'язку; бортові комплекси розвідки; пілотажно-навігаційні комплекси.
Склад і назва кожного типу БК (БКС) визначаються експлуатаційною (конструкторською) документацією, а спеціалісти, які є відповідальними за експлуатацію систем і пристроїв БК (БКС), - вказівками ГІА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.
2. Технічну експлуатацію БК здійснюють спеціалісти ІАС підрозділів авіаційної частини. Підготовку до польотів бортового комплексу, періодичні роботи, ТО під час зберігання, відновлення працездатності, роботи зі сполучення, комплексні перевірки та юстирування в міжрегламентний період здійснюють спеціалісти ІАС ае із залученням за потреби спеціалістів ТЕЧ АТ.
На ПС, льотні екіпажі яких складаються із двох і більше осіб, перевірка бортових комплексів під час проведення передпольотної підготовки та підготовки до повторного польоту може виконуватися членами льотного екіпажу.
Регламентні роботи на обладнанні, що входить до складу БК, виконують спеціалісти груп регламенту та ремонту БК (БКС) ТЕЧ АТ авіаційної частини. При цьому перевірку сумісності та юстирування пристроїв БК виконують спеціалісти групи регламенту та ремонту із залученням за потреби відповідних спеціалістів груп регламенту та ремонту АОз, АО та РЕО.
За працездатність каналів зв'язку та сполучення систем і пристроїв АОз, АО, РЕО з обчислювальною системою БК відповідальними є спеціалісти ІАС, що експлуатують відповідні системи і пристрої.
Перевірка сумісності, регулювання та пристрілювання систем і пристроїв у складі БК проводяться за умови обов'язкової прив'язки до єдиної, прийнятої для даного ПС системи координат. При цьому не допускається компенсація похибок встановлення одних систем і пристроїв за рахунок відхилення за межі допусків значень параметрів інших систем і пристроїв.
Для забезпечення експлуатації інерціальних систем, систем дальньої навігації, а також БК у цілому використовуються геодезичні відмітки та лінії розмітки місць стоянки ПС, орієнтирів, робочих місць ТЕЧ АТ авіаційної частини, юстировочних майданчиків і цілей, які забезпечують із заданою точністю визначення координат та азимуту ПС. Визначення справжнього азимуту осьових ліній, азимутів орієнтирів (цілей), магнітних схилень місць стоянок та їх географічних координат здійснюється спеціалістами топогеодезичної служби. За нанесення та збереження геодезичних відміток і ліній розмітки на аеродромі є відповідальним начальник визначеної служби забезпечення.
3. Відповідальним за організацію введення даних для програм, зміни варіантів застосування БК (БКС), літерів, частот і балістичних характеристик є старший інженер (інженер) авіаційної частини з експлуатації БК (БКС). Вказані дані на політ готуються та видаються в письмовій формі в установленому порядку старшому інженеру (інженеру) авіаційної частини з експлуатації БК (БКС) начальником відповідної служби авіаційної частини. Старший інженер (інженер) авіаційної частини з експлуатації БК (БКС) безпосередньо доводить дані начальникам обслуг обслуговування БК (БКС) у письмовому вигляді із зазначенням часу вручення та бортових номерів ПС, що підлягають перенастроюванню, завчасно з урахуванням нормативно-технологічного часу, необхідного для виконання робіт у встановлені строки. Порядок підготовки, доставки та передачі цих даних визначається командиром авіаційної частини.
4. Уведення програм на політ у БК та перевірку правильності їх уведення в кабіні виконують спеціалісти обслуг обслуговування. Вибірковий контроль правильності введення програм здійснює старший інженер (інженер) авіаційної частини з експлуатації БК (БКС).
5. Відповідальним за боєздатність, правильну технічну експлуатацію та забезпечення заданих характеристик точності БК, підвісних контейнерів з обладнанням, що входить до складу БК ПС, є начальник обслуги обслуговування БК (БКС).
6. Аналіз стану характеристик точності БК ПС здійснюється не рідше одного разу на квартал старшим інженером (інженером) авіаційної частини з експлуатації бортових комплексів спільно зі штурманом авіаційної частини на підставі даних, отриманих від спеціалістів групи засобів об'єктивного контролю та оцінки технічного стану БК (БКС), начальників обслуг обслуговування БК з обов'язковим використанням інформації всіх пристроїв реєстрації параметрів і умов застосування, встановлених на ПС, полігонах та аеродромах.
7. За організацію експлуатації бортових ЗОК спеціального призначення та штатних наземних засобів обробки інформації, їх використання для оцінки технічного стану БК (БКС) і аналізу результатів бойового застосування, доведення матеріалів аналізу до авіаційного персоналу відповідальним є старший інженер (інженер) авіаційної частини з БК (БКС).
Технічна експлуатація штатних наземних ЗОК та демонтованих з ПС бортових ЗОК спеціального призначення здійснюється спеціалістами групи підготовки та регламенту засобів об'єктивного контролю і оцінки технічного стану БК (БКС). В авіаційних частинах, де штатом не передбачена вказана група, технічне обслуговування (крім регламентних робіт) бортових ЗОК спеціального призначення здійснюють спеціалісти обслуг обслуговування БК (БКС), а регламентні роботи, військовий ремонт цих засобів і експлуатацію штатних наземних ЗОК - спеціалісти групи регламенту та ремонту БК (БКС) ТЕЧ АТ авіаційної частини.
Аналіз результатів бойового застосування, характеристик точності, оцінка та прогнозування технічного стану БК (БКС) на підставі контролю матеріалів бортових ЗОК спеціального призначення здійснюють спеціалісти групи підготовки та регламенту ЗОК і оцінки технічного стану БК (БКС) із залученням за потреби начальників обслуги обслуговування БК (БКС) ае та льотного складу.
Контроль матеріалів бортових ЗОК спеціального призначення поділяється на післяпольотний, повний та спеціальний.
В авіаційних частинах, які експлуатують ПС, обладнані легкознімними бортовими накопичувачами ЗОК (для яких час зняття носія інформації становить не більше трьох хвилин), післяпольотний контроль матеріалів бортових ЗОК спеціального призначення проводиться після кожного польоту з бойовим застосуванням БК (БКС), а в транспортній авіації - періодично відповідно до графіка, затвердженого командиром авіаційної частини.
Під час післяпольотного контролю матеріалів бортових ЗОК спеціального призначення оцінюються: режими використання БК (БКС); працездатність БК (БКС) і дії льотного екіпажу; дотримання заданого маршруту польоту; точність прицілювання під час бойового застосування; результати бойового застосування.
Спеціальний контроль матеріалів бортових ЗОК спеціального призначення проводиться для поглибленого аналізу роботи БК (БКС) за рішенням старшого інженера (інженера) авіаційної частини з БК (БКС).
Повний контроль матеріалів бортових ЗОК спеціального призначення проводиться після закінчення льотної зміни керівним персоналом з технічної експлуатації ПС вибірково для оцінки технічного стану БК (БКС) і перевірки дотримання правил її експлуатації в обсязі, встановленому заступником командира авіаційної частини з ІАС.
Повний контроль матеріалів бортових ЗОК спеціального призначення здійснюється обов'язково в разі: бойового застосування на спецполігонах; виконання дослідницького польоту; пошуку причин несправності БК (БКС); оцінки технічного стану та характеристик точності БК (БКС) після виконання доробок, ремонту та регламентних робіт; експлуатації АТ за технічним станом.
8. Керівний ІТС авіаційної частини, відповідальний за технічну експлуатацію БК (БКС), організує облік і аналіз характеристик точності за кожним режимом бойового застосування.
Облік і аналіз результатів бойового застосування БК (БКС) здійснюється згідно з чинними керівними документами.
Строк зберігання матеріалів бортових ЗОК спеціального призначення:
незадовільних і аномальних результатів виконання бойових і навігаційних завдань для кожного конкретного випадку - протягом усього періоду експлуатації;
контрольних польотів (обльоту, ознайомлювального польоту), у тому числі після виконання доробок, ремонту та регламентних робіт, - до чергового контрольного польоту (обльоту);
бойового застосування - протягом одного року.
Матеріали бортових ЗОК зберігаються та знищуються в установленому порядку.
9. Керівний ІТС вищих рівнів здійснює контроль за станом обліку та аналізу досягнутого рівня характеристик точності, аналізу причин незадовільних результатів бойового застосування.
14. Склад знімного обладнання та особливості його технічної експлуатації
1. До складу знімного обладнання ПС входять: знімне АОз, агрегати, блоки, модулі, контейнери, модулі-контейнери та інші пристрої, які встановлюються на ПС додатково (або замість) для забезпечення виконання конкретного польотного завдання.
Облік знімного обладнання в цілому за авіаційну частину ведеться старшими інженерами авіаційної частини за відповідною спеціальністю в журналі пономерного обліку знімного авіаційного озброєння та обладнання військової частини (установи) (додаток 30), а також у відповідних службах забезпечення.
2. Знімне АОз, ДТО, санітарне та інше обладнання, призначене для виконання бойового польотного завдання за сигналом, закріплюються за ПС і записуються в його формуляр. Знімне обладнання зберігається на ПС або в місцях, встановлених командиром авіаційної частини, що забезпечують їх зберігання і підготовку АТ у визначений строк.