Про затвердження Правил охорони праці для водних господарств у чорній металургії

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

1. Затвердити Правила охорони праці для водних господарств у чорній металургії, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила техніки безпеки у водних господарствах підприємств чорної металургії, затверджені наказом Міністерства чорної металургії СРСР 07 серпня 1981 року (НПАОП 27.1-1.05-81).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією об’єктів водного господарства у чорній металургії.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час експлуатації об’єктів водного господарства у чорній металургії.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією об’єктів водного господарства у чорній металургії.

У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

бал - умовна безрозмірна одиниця, яка характеризує інтенсивність явища, наприклад, швидкість вітру;

бакен - плавучий знак на якорі для позначення небезпечних ділянок або фарватеру;

б’єф - частина водойми, річки або каналу, яка примикає до водопідпірної греблі;

бон - плавуча огорожа;

ежектор - струменевий насос для відсмоктування рідини, газів і пари або сипучих матеріалів;

запань - плавучий засіб, що складається із з’єднаних шарнірно колод, призначений для зберігання та сортування дерева на воді, а також акваторія перед водоприймальними спорудами для захисту їх від потрапляння плаваючого сміття, колод і льоду та спрямування їх до водозливних або промивальних отворів у греблі;

зумпф - порожнина або ємність, у якій нагромаджуються стічні забруднення;

імпульсна трубка - трубка, спеціально виготовлена із сталевої безшовної трубки діаметром 13,5 мм та товщиною стінок 2,9 мм, на якій монтуються прилади та під’єднуються відповідні імпульсні лінії, мережі;

інфільтрація - просочування через капілярні та субкапілярні пори, тріщини та пустоти поверхневих вод у товщу земної кори, газів та розчинів;

коагуляція - зчеплення частинок дисперсної фази під час їхнього зіткнення у процесі перемішування;

лот - прилад для вимірювання глибини води з судна;

об’єкти водного господарства - об’єкти, які включають промислові водоводи, засоби водоочищення та водоохолодження, водоводи шламових господарств, гідротехнічні споруди, водний транспорт, склади реагентів та хлору, насосні станції;

реагент - речовина, яка застосовується для хімічних реакцій, зокрема під час збагачення чи очищення суміші;

ресивер - сталева ємність для накопичення газів, пари чи повітря, а також для вирівнювання їх тиску у разі нерівномірності витрати або надходження;

ротаметр - прилад для вимірювання швидкості або витрат рідини або газу;

сифон - зігнута трубка з колінами різної довжини, по якій переливають рідину з однієї посудини в іншу (з нижчим рівнем рідини);

схил - штучно створена або природна похила поверхня;

такелажні засоби - сукупність суднових снастей для підтримування або підняття, спускання, у тому числі для виконання вантажних робіт;

тичка - знак, який закріплюється на жердині, у вигляді будь-якої фігури (конуса, прапора, шару та інших) для позначення небезпечних ділянок;

фосфатування - хімічний процес утворення на поверхні металевих виробів тонкого шару фосфатів для захисту від атмосферної корозії;

шуга - крихкі, білястого кольору грудки льоду, що з'являються на воді перед льодоставом.

Інші терміни та визначення вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України та ДСТУ 2293–99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять".

1.1. Роботодавець створює службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

1.2. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93).

1.3. Улаштування, утримання, експлуатація, обслуговування і ремонт електричних установок та електричних мереж повинні здійснюватись відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21–98), ДСанПіН 3.3.6.096-2002 "Державних санітарних норм та правил при роботі з джерелами електромагнітних полів", затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 та ГОСТ 12.1.002–84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах".

1.4. Технологічні процеси, що використовуються під час роботи з об'єктами водного господарства слід здійснювати з дотриманням вимог Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 грудня 2008 року № 289, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 року за № 87/16103 (далі - НПАОП 27.0-1.01–08), Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і оґрудкування руд та концентратів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 27 червня 2012 року № 933, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 липня 2012 року за № 1227/21539 (НПАОП 0.00-1.61-12), та Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20 серпня 2008 року № 183, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 16 вересня 2008 року за № 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06–08).

1.5. Працівники повинні здійснювати експлуатацію та обслуговування вантажопідіймальних кранів відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01–07).

1.6. Працівники повинні здійснювати експлуатацію та обслуговування об’єктів газового господарства відповідно до вимог Правил охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України від 29 грудня 2009 року № 218, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 104/17399 (НПАОП 27.1-1.09-09).

1.7. Роботи з обслуговування водозабірних та водовідвідних споруд при їх розташуванні нижче рівня водної поверхні повинні виконуватися відповідно до вимог пунктів 2.8.11-2.8.13 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах , затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03 квітня 2012 року № 661, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012 року за № 633/20946 (далі - НПАОП 0.00-1.57-12).

1.8. Використання у складі виробничого обладнання радіоізотопних приладів повинно здійснюватись відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 липня 1997 року № 208 та введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02), та Критеріїв, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1174.

1.9. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

1.10. Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05).

1.11. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві повинні здійснюватись відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

1.12. Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

1.13. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1.14. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1.15. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

1.16. Засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

1.17. Працівники забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 10 червня 1998 року № 117, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 липня 1998 року за № 449/2889 (далі - НПАОП 0.00-3.01–98), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України від 27 серпня 2008 року № 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 01 жовтня 2008 року за № 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01–08).

Забороняється допускати до роботи працівників, які не забезпечені відповідним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту.

1.18. У приміщеннях, де розміщено обладнання водного господарства, мікрокліматичні умови повинні відповідати ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042–99) та ГОСТ 12.2.003–91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности".

1.19. Рівні шуму та вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати норм, встановлених ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку", затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37, та ДСН 3.3.6-039-99 "Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації", затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.

1.20. Робочі місця працівників повинні відповідати вимогам ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" та ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования".

1.21. Роботодавець повинен організувати контроль повітря робочої зони на вміст хімічних речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

1.22. Вміст хімічних речовин в повітрі робочої зони, параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати нормативних значень відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88) та ДСН 3.3.6.042-99.

2.1. Небезпечні зони повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

2.2. Території об'єктів водного господарства, що розташовані за межами промислових площадок підприємств, повинні бути огороджені.

2.3. Заборонено огороджувати об'єкти водного господарства, що розташовані на промислових майданчиках, водосховищах промислової води, шламонакопичувачів, ставків-освітлювачів, полях фільтрації.

2.4. Люки колодязів, камер, підземних комунікацій, отвори в підлозі, заглиблені ємності, канали повинні бути залежно від умов закриті кришками, бетонними плитами, листами рифленого заліза або обваловані.

2.5. Люки, які відкриті згідно з умовами роботи, повинні бути огороджені, а в нічний час додатково освітлені червоними сигнальними ліхтарями.

2.6. Для виконання ремонтних робіт через канали, трубопроводи та місця, які небезпечні та незручні для проходу, повинні бути обладнані перехідні містки шириною не менше ніж 0,6 м з поручнями заввишки не нижче ніж 1,0 м, а на спусках та підйомах мати укріплені сходи з поручнями. Сходи переходів повинні мати кут нахилу не більш ніж 60 град.

2.7. Відкриті ємності під час ремонтних робіт та контролю за їх станом повинні бути огороджені по зовнішньому периметру.

2.8. Відкриті рухомі частини устаткування та механізмів, якщо вони розташовані на висоті до 2,5 м від рівня підлоги або доступні для випадкового дотику з робочих майданчиків, повинні бути огороджені суцільною або сітчастою огорожею з розміром отворів не більше ніж 20х20 мм.

Зубчасті та ланцюгові передачі незалежно від висоти їх розташування і швидкості обертання повинні мати суцільну або сітчасту огорожу.

2.9. Для обслуговування запірної, регулюючої та іншої арматури, а також механізмів, розташованих на висоті 1,3 м і більше від рівня підлоги (землі), повинні бути передбачені стаціонарні майданчики. За наявності дистанційного керування повинні бути передбачені пересувні майданчики для огляду та ремонту арматури.

2.10. Обладнання, матеріали та інструменти не повинні захаращувати проходи основних і запасних виходів та сходів майданчиків.

2.11. Для доступу в приямки і колодязі слід використовувати вертикальні сходи, скоби або драбини.

2.12. Під час експлуатації об'єктів водного господарства необхідно забезпечити захист працівників від контакту із стічною рідиною та шкідливого впливу газів та пари.

2.13. На водоочисних спорудах токсичних і кислотовмісних стоків, у реагентних відділеннях повинно бути встановлено герметично закрите устаткування.

2.14. У приміщеннях, де в технологічних процесах використовують рідини, підлога повинна бути вологонепроникною, мати неслизьке покриття з ухилом до трапа або зумпфа та відповідати таким вимогам:

у виробничих приміщеннях, де застосовуються агресивні речовини, бути стійкою до їхнього впливу;

у виробничих приміщеннях, де використовується електроліз, бути стійкою та не електропровідною;

на робочих майданчиках, де розташовується обладнання, і в розливних прогонах виробничих приміщень, де заповнюють ємності рідинами, бути міцною, виконаною із стійких до зношування матеріалів, без вибоїв і виступів;

у вибухо- і пожежонебезпечних зонах приміщень бути стійкою до створення електричних розрядів.

2.15. Для сповіщення працівників у приміщеннях та зовні необхідно передбачати звукову та світлову сигналізацію.

3.1. Стаціонарні машини та механізми повинні мати надійно закріплені огородження, які унеможливлюють доступ до рухомих частин або частин машин, що обертаються. Огородження повинні бути суцільними або з чарунками не більше ніж 20х20 мм та зблокованими з системами відключення машин і механізмів при знятті огородження.

3.2. Для безпечної експлуатації устаткування й агрегатів, а також сумісної роботи працівників експлуатації та ремонту необхідно застосовувати биркову систему відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08 .

3.3. У разі виявлення несправностей, які можуть створювати небезпеку під час експлуатації устаткування, роботу на ньому слід зупинити.

3.4. Під час експлуатації обладнання, в якому використовується велика кількість мастила, працівники повинні бути забезпечені ємностями для його утилізації, а також при необхідності пристроями для видалення парів мастила.

3.5. Система змащування механізмів повинна унеможливлювати витікання мастила крізь нещільності або мати пристрій для його збирання у вузлах, які змащують декілька разів за зміну.

3.6. Змащувати машини та механізми необхідно під час їх повної зупинки. Змащення можливо на ходу за наявності спеціальних пристосувань.

3.7. Кнопки управління машинами та механізмами або педалі, що розміщуються на підлозі, повинні мати огородження. Електропускові кнопки конструктивно не повинні виступати з гнізда чи коробки панелі керування.

4.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи на об’єктах водних господарств чорної металургії, в тому числі на складах, естакадах та бункерах, необхідно виконувати відповідно до вимог розділу 2.4 НПАОП 0.00-1.57-12 .

4.2. Робота на несправних транспортних засобах, а також використання їх для перевезення та піднімання (під час використання автокар) працівників забороняються.

4.3. Працівники, які виконують роботи на навантажувачах, повинні:

проводити обслуговування або ремонт навантажувача при опущених вантажозахоплювальних пристроях;

піднімати дрібнотоварний вантаж на піддонах так, щоб запобігти падінню вантажу на робоче місце;

забезпечити проміжок між днищем помосту з вантажем та підлогою;

перевозити на електронавантажувачах легкозаймисті рідини та кислоти тільки у випадку, якщо акумуляторна батарея не розташована під вантажною платформою.

4.4. Під час обслуговування вагонів з люками або напіввагонів та під час їх завантаження кранами працівники повинні перебувати за межами вагонів або напіввагонів. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом працівника, призначеного роботодавцем.

4.5. У разі виникнення небезпечних ситуацій необхідно вжити запобіжних заходів, а якщо це неможливо, припинити роботи до усунення небезпеки.

4.6. Транспортування вантажів територією підприємства виконується відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020–80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности", а вантажно-розвантажувальні майданчики повинні відповідати таким вимогам:

під’їзні колії до майданчиків необхідно утримувати в справному стані, взимку очищати від льоду та снігу, посипати піском або шлаком;

у місцях перетину під’їзних шляхів з канавами, траншеями та залізничними коліями необхідно улаштовувати настили та містки для переїздів;

поверхня вантажно-розвантажувального майданчика повинна бути рівною, без вибоїн;

освітленість вантажно-розвантажувальних майданчиків повинна бути такою, щоб були забезпечені безпечні умови виконання робіт;

склади, розташовані в підвальних і напівпідвальних приміщеннях, повинні бути обладнані люками та підйомниками для спуску та підняття вантажів відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08 грудня 2003 року № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1262/8583 (НПАОП 0.00-1.36–03).

4.7. Розташування матеріалів та обладнання, які надходять на об’єкти водного господарства, повинно виконуватись з урахуванням оптимальних вантажних потоків і максимальної механізації вантажно-підіймальних операцій.

4.8. Для транспортування важких та громіздких матеріалів необхідно використовувати відповідні підіймально-транспортні засоби.

4.9. У приміщеннях, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння повинні використовуватись тільки за наявності спеціальних фільтрів, встановлених на двигунах внутрішнього згоряння для поглинання оксиду вуглецю, та засобів контролю оксиду вуглецю в повітрі приміщення.

4.10. Для обслуговування залізничного транспорту і виконання маневрових робіт необхідно виконувати вимоги підпунктів 2.5-2.9 глави 2 розділу VІІІ НПАОП 27.0-1.01-08 .

4.11. На автомобільних шляхах і залізничних коліях повинні бути встановлені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування".

5.1. Виконання ремонтних робіт на дільницях, небезпечних за можливістю виділення газу, повинно здійснюватися за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08 .

5.2. Перед початком виконання ремонтних робіт на агрегатах чи машинах з електроприводом необхідно використовувати разом із нарядом-допуском биркову систему відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ІV НПАОП 27.0-1.01-08 . Працівник, який отримав наряд-допуск та бирку повинен перевірити відповідність бирки даному механізму, готовність його до ремонту та безпечність робочого місця.

5.3. Виконання ремонтних робіт у закритих і відкритих ємностях, колодязях, камерах, каналах і тунелях працівник здійснює із застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання (далі - ЗІЗОД).

Вибір та застосування ЗІЗОД здійснюються відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).

5.4. Під час виконання ремонтних робіт на об’єктах водного господарства не дозволяється розташовувати тимчасові майданчики для закріплення вентиляторів та обладнання, що знаходиться під крановими тролеями чи поблизу них.

5.5. Пересування вздовж колодязів і мереж здійснюються за розробленими схемами пішохідного руху та графіком, затвердженим роботодавцем.

5.6. Після закінчення ремонтних робіт працівники повинні бути виведені із зони виконання робіт, а на машини, агрегати або механізми повинні бути встановлені на належні їм місця огородження та відновлені запобіжні пристрої.

5.7. Під час використання залізничного транспорту швидкість його руху в місцях проведення ремонтних робіт повинна бути не більше ніж 3 км/год. На коліях, що проходять поблизу місця проведення ремонтних робіт, необхідно встановлювати знаки безпеки відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу VІІІ Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 березня 2010 року № 61, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 червня 2010 року за № 356/17651 (НПАОП 0.00-1.24-10), та глави 1 розділу VІ Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств , затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 15 лютого 2010 року № 70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 березня 2010 року за № 237/17532.

6.1. Роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з пожежної безпеки та ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования".

6.2. Категорія приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів, що регулюють питання даної сфери.

6.3. Вентилятори, димососи, повітродувки, рівні шуму та вібрації яких перевищують допустимі, слід розміщувати у звукоізольованих камерах або у звукоізольованих кожухах (укриттях), обладнувати глушниками шуму з боку всмоктування і нагнітання повітря, а також забезпечити засобами віброізоляції.

6.4. Використання природного, штучного, змішаних і зріджених вуглеводневих газів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20–98).

6.5. Резервуари, технологічне устаткування, трубопроводи та устаткування, що пов’язане з прийомом, переробкою і транспортуванням сипких речовин, повинні бути приєднані провідниками до загальної заземленої мережі.

6.6. Технологічне устаткування і агрегати повинні бути обладнані пристроями пилогазопоглинання.

6.7. Відстань від неопалювальних робочих місць, що розміщені у будівлях, до приміщень для обігріву працівників повинна бути не більшою ніж 75 м, а від робочих місць на майданчику підприємства - не більшою ніж 150 м.

6.8. Вентилятори незалежно від висоти їхнього розташовування повинні мати огородження, які запобігають доступу працівників у зону дії лопаток.

6.9. У виробничих приміщеннях, де під час виробничого процесу можуть знаходитися пожежонебезпечні або токсичні речовини, припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно та забезпечувати вміст хімічних речовин в повітрі робочої зони в межах граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005–88.

6.10. У виробничих приміщеннях та на складах, де можлива наявність шкідливих та небезпечних речовин, необхідно контролювати склад повітряного середовища автоматичними газоаналізаторами, зблокованими зі світловою та звуковою сигналізацією та системи протипожежного захисту.

6.11. Якість води для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.

6.12. Для переносного електричного освітлення необхідно застосовувати світильники на напругу не вище ніж 42 В.

6.13. Під час роботи всередині металевих ємностей та колодязів напруга в електричній мережі не повинна перевищувати 12 В.

6.14. У місцях, де в повітрі є вибухонебезпечні гази, пара та пил, для переносного освітлення необхідно застосовувати світильники у вибухозахищеному виконанні з напругою не вище ніж 12 В.

1.1. Конструкція запірно-регулювальної арматури мереж водопостачання і водовідведення за необхідності систематичного обслуговування повинна виключати або скорочувати до мінімуму необхідність спуску працівників в колодязі, камери тощо, для чого необхідно використовувати арматуру з електро- і гідроприводом, дистанційне керування, а якщо діаметр горловини колодязя до 0,4 м включно, - встановлювати колонки для управління засувками з поверхні землі.

1.2. Під час огляду та виконання ремонтних робіт на горловині та стінках колодязів необхідно виконувати контроль стану металевих скоб.

1.3. На мережах водовідведення агресивних стічних вод (кислотна каналізація, система водовідведення, газоочищення тощо) повинні періодично оновлюватись засоби захисту від корозійного впливу рідин та їх пари. Засоби антикорозійного захисту повинні виключати інфільтрацію стічних вод у ґрунт.

1.4. Металеві трубопроводи мереж водопостачання та водовідведення, що пролягають під лініями електропередач і електрифікованих залізниць, повинні періодично оглядатись з метою виявлення та відновлення захисних пристроїв, що унеможливлюють потрапляння електричної напруги на трубопроводи.

1.5. Для мереж водопостачання та водовідведення, розташованих в тунелях, повинні бути передбачені заходи, які забезпечують безпеку виконання експлуатаційних і ремонтних робіт. Тунелі необхідно обладнувати системами вентиляції, освітлення і пристроями для відкачування дренажних та аварійних вод.

1.6. Допуск працівників для проведення робіт у колодязях, камерах, каналах та інших підземних спорудах систем водопостачання і водовідведення здійснюється за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08 .

1.7. Місця виконання робіт на цих мережах повинні бути огороджені.

1.8. У темний час доби контури огорожі повинні визначатися габаритними червоними ліхтарями. Потужність джерела світла габаритного ліхтаря повинна бути не менше ніж 3 Вт.

1.9. Під час короткочасних (до однієї доби) робіт місця роботи слід огороджувати сигнальними знаками.

1.10. Зовнішній огляд траси мереж водопостачання і водовідведення без відкриття кришок колодязів у місцях, не пов’язаних з підвищеною небезпекою, слід проводити працівнику, який повинен бути одягнений у сигнальний жилет, мати гачок (завдовжки не менше ніж 0,5 м) і попереджувальний знак про виконання ремонтних робіт.

1.11. Огляд траси мереж водопостачання та каналізації з відкриттям кришок колодязів повинна виконувати бригада з двох працівників, одягнена у сигнальні жилети та оснащена інструментом для очищення люка колодязів (лом, лопата, гачок), попереджувальними знаками про виконання робіт. Спуск у колодязі під час огляду траси забороняється.

1.12. Під час огляду і робіт, пов’язаних із спуском працівників у колодязь або в камеру, бригада повинна складатися не менше ніж з трьох працівників: один працює в колодязі, другий - на поверхні, третій тільки спостерігає за роботою працівника, що перебуває в колодязі, та у разі потреби надає йому допомогу. Забороняється відволікати працівника, що спостерігає за роботою у колодязі або камері, до того часу, поки на поверхню не підніметься працівник, що працював у колодязі.

1.13. Огляд прохідних каналів, тунелів, колекторів системи водовідведення необхідно проводити тільки після попереднього відкриття кришки оглядових колодязів для провітрювання каналу та встановлення на горловині колодязів ґрат або чергового посту.

1.14. Бригада, що оглядає прохідні канали, повинна складатися не менше ніж з семи працівників, розділених на дві групи. Перша група (не менше трьох працівників) повинна проходити по каналу, друга (не менше чотирьох працівників) - перебувати на поверхні та контролювати просуванням першої групи та у разі потреби, допомагати їй. У кожного працівника, крім захисних засобів відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01–08, повинний бути акумуляторний ліхтар, відповідний ЗІЗОД.

1.15. Бригада працівників, що виконує роботи в колодязях, камерах і прохідних каналах, повинна бути забезпечена транспортом, засобами індивідуального захисту та відповідним інструментом, що відповідає вимогам НПАОП 27.0-3.01–08.

2.1. Перед допуском працівників до робіт у колодязях, каналах, резервуарах необхідно ретельно перевірити трубопроводи, по яких можливе потрапляння в ці ємності води або агресивних рідин. Такі трубопроводи повинні бути закриті заглушками і на запірних пристроях мають бути заборонні написи.

2.2. Люки колодязів і камер відкривають гачком або ломом. Забороняється відкривати їх руками. Знятий люк укладають вбік від колодязя за напрямком руху транспорту. У зимовий час майданчик навколо колодязя очищають від бруду та снігу, сколюють лід і посипають піском.

2.3. Перед спуском у колодязь або камеру необхідно переконатися у відсутності загазованості в них, для чого використовують тільки газоаналізатори.

2.4. Забороняється палити біля відкритого колодязя, запалювати сірники, а також користуватися вогнем у колодязі та над відкритим люком.

2.5. У разі виявлення газу в колодязях або камерах його необхідно видалити одним з таких методів:

природним провітрюванням (улаштування протягу) шляхом відкриття кришки робочого колодязя і двох сусідніх кришок колодязів (вздовж мережі) оглядових колодязів на самопливному трубопроводі водовідведення або тільки кришки робочого колодязя на мережах водопостачання;

нагнітанням повітря ручним вентилятором або повітродувкою, яка встановлена на спецмашині;

заповненням колодязя водою з подальшим її відкачуванням.

2.6. У всіх випадках ефективність провітрювання повинно контролюватись повторним аналізом повітря безпосередньо перед початком робіт.

2.7. За відсутності газу необхідно перевірити міцність скоб або сходів у колодязях за допомогою жердини. Під час роботи в колодязях і резервуарах необхідно застосувати запобіжний пояс і канат для страхування. Кінець каната для страхування від запобіжного поясу працівника, що працює усередині ємності, повинен знаходитися в руках працівника, який спостерігає за роботою.

2.8. Роботи в колодязях, камерах, резервуарах за температури повітря вище +50 °С забороняються. За температури повітря у межах від +40 до +50 °С робота повинна проводитись так, щоб час перебування працівника в колодязі (резервуарі) не перевищував 20 хв.

2.9. Час відпочинку працівника з виходом на поверхню у цьому разі повинен бути не менше 20 хв. За наявності в колодязях (каналах, резервуарах тощо) води, температура якої перевищує +50 °С, а рівень - 0,2 м, виконувати в них роботи забороняється.

2.10. Під час чищення мережі кулями та іншими пристосуваннями необхідно використовувати лебідки. Забороняється перебувати усередині колодязів і камер працівникам, якщо під час роботи з лебідками неможливо відійти убік від вантажу, що піднімається, а також спрямовувати сталевий канат лебідки руками.

2.11. Шестерні лебідки повинні бути закритими спеціальним кожухом. Під час розмотування каната на барабані лебідки повинно залишатися каната не менше чотирьох витків.

2.12. Роботи для гідравлічного прочищення водовідвідної мережі необхідно виконувати за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08 .

2.13. Щоразу перед використанням для гідравлічного прочищення шлангів високого тиску необхідно перевіряти їх технічний стан.

2.14. Воду в розмивочну головку шланга необхідно подавати тільки після того, як шланг з головкою буде заведений в трубу на відстань не менше ніж 2 м. Тиск води, що подається до розмивочної головки, необхідно підвищувати повільно, збільшуючи швидкість обертання двигуна насоса.

2.15. Під час підготовки котловану або траншеї необхідно ґрунт розташовувати по одну сторону траншеї (котловану) на відстані не ближче ніж 0,5 м від краю траншеї, залишаючи по краях вільні проходи шириною не менше 1,0 м.

2.16. Під час ручної підготовки котлованів і траншей для виймання ґрунту з глибини, що перевищує 1,8 м, повинні бути влаштовані спеціальні настили, які встановлюють на опори. Ширина настилу повинна бути не менше ніж 0,7 м, а відстань між сусідніми настилами - не менше ніж 1,5 м.

2.17. На кожному настилі закріплюють бортову дошку заввишки 0,15 м. Щоб уникнути додаткового кріплення опор під настилами, їх підсилюють оцупками (зверху і знизу), а настили періодично звільняють від накопиченого шару землі.

2.18. Видалення ґрунту в безпосередній близькості від діючих підземних комунікацій виконується тільки за допомогою лопат. Заборонено виконувати роботу ломами, кирками, клинами та пневматичними інструментами.

2.19. У разі виявлення не визначених у кресленнях підземних споруд сторонніх предметів земляні роботи необхідно негайно припинити до з'ясування їх характеру.

2.20. У разі виявлення в траншеях або котлованах газу роботи в них повинні бути припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.

2.21. Роботи можуть бути відновлені тільки після припинення надходження в зону робіт газу і видалення з неї газу з повторним контролем стану повітряного середовища.

2.22. Під час копання траншей в слабкому або вологому ґрунті, коли є загроза обвалу, стіни траншей повинні бути надійно закріплені. У сипких ґрунтах роботи можливо вести без кріплення, але з укосами, що відповідають куту природного укосу ґрунту.

2.23. За станом укосів і поверхні вертикальних стінок виїмок, виконаних без кріплень, необхідно вести систематичне спостереження.

2.24. У разі виявлення відшарувань на стінах виїмки працівники повинні бути негайно виведені із загрозливих місць, після чого необхідно вжити заходів з унеможливлення обвалення ґрунту.

2.25. Забороняється розробляти ґрунт способом підкопу.

2.26. Розкриті для виконання робіт камери і ділянки підземних комунікацій повинні бути перекриті міцними і щільними щитами або огороджені.

2.27. Котловани і траншеї, які підготовані в зимовий період, з настанням теплого періоду, після тривалих атмосферних опадів або обігріву ґрунту тепляками слід оглядати і, у разі потреби, додатково розкріпляти.

2.28. Забороняється скачувати труби в траншеї за допомогою ломів і штанг, а також використовувати розпірки для кріплення траншей як опори для труб.

2.29. Дозволяється спускати в траншею або колодязь труби і фасонні частини масою до 60 кг вручну на ланцюгах або канаті. При цьому, на кожного з працівників, які беруть участь в опусканні вантажу, маса вантажу не повинна перевищувати більше ніж 30 кг.

2.30. Під час спускання в траншею арматури забороняється накладати стропи на маховики, штоки, важелі. Стропи необхідно закріпляти тільки на корпусі арматури. Між стропами та гострими ребрами арматури, що піднімається або опускається, необхідно встановлювати пружні підкладки.

2.31. Пробивання отворів у стінах і перекриттях для відновлення труб або кріплень опор та підвісок працівники повинні виконувати із застосуванням засобів індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08. Робоче місце необхідно відділяти захисними екранами.

2.32. Укладені на опори вузли та секції трубопроводів, що примикають до них, повинні бути надійно закріплені постійними засобами кріплення.

2.33. Під час укладання елементів трубопроводів забороняється знімати окремі елементи несучих конструкцій (опор, підвісок або консолей).

2.34. Очищати поверхні фланців необхідно до встановлення окремих вузлів трубопроводу. Повертати труби під час їх монтажу та зварювання необхідно за допомогою призначених для цього ланцюгових, стрічкових або інших поворотних пристроїв.

2.35. Затягування болтів (шпильок) на фланцях необхідно проводити рівномірно з почерговим закручуванням гайок, розташованих на фланцях навхрест, у разі паралельного розташування фланців. Вирівнювання перекосу фланців шляхом нерівномірного затягування болтів (шпильок) і усунення зазору між фланцями за допомогою клинових прокладок або шайб забороняється.

2.36. Під час монтажу скляних, керамічних і феросиліцієвих трубопроводів необхідно вживати заходів, що запобігають їх руйнуванню і пораненню працівників уламками.

2.37. Демонтаж трубопроводів слід проводити тільки після їх повного відключення від працюючих агрегатів та інших трубопроводів. Демонтаж окремих труб і вузлів необхідно проводити так, щоб частина трубопроводу, що залишилася, була надійно закріплена. Одночасно знімати трубопроводи на різних висотах по одній вертикалі забороняється.

2.38. Забороняється перебування працівників під устаткуванням, яке установлюється до їх остаточного закріплення, а також залишати інструменти, матеріали, спеціальний одяг та будь-які предмети у трубопроводі навіть на короткий час.

3.1. Постачання стисненого повітря для забезпечення роботи обладнання з пневматичним приводом та пневматичними випробуваннями мереж повинно забезпечуватись стаціонарними або пересувними компресорними установками.

3.2. Перед випробуваннями працівники повинні бути ознайомлені з порядком їх проведення та заходами безпеки залежно від характеру роботи, що виконується, та стану безпеки на робочому місці, а саме: переконатися у справності манометрів, правильному і надійному кріпленні заглушок; перекрити доступ стороннім працівникам у зону випробувань та обладнати, у разі необхідності, аварійну сигналізацію.

3.3. Працівники, які працюють на суміжних ділянках, повинні бути заздалегідь попереджені про початок і термін проведення випробування.

3.4. Тиск у системі мереж необхідно збільшувати поступово та рівномірно, унеможливлюючи поштовхи і удари, постійно контролюючи показання приладів та роботу системи, що випробовується.

3.5. Піднімати тиск у трубопроводі під час його огляду забороняється.

3.6. Усувати дефекти, які виявлено під час випробування, необхідно після відключення системи від джерела живлення. Зварні шви сталевих трубопроводів під час огляду обстукують молотком масою не більше ніж 1,5 кг, трубопроводи з кольорових металів і сплавів - дерев'яним молотком масою не більше ніж 0,8 кг. Трубопроводи з інших матеріалів обстукувати забороняється.

3.7. Працівники, які виконують гідравлічне випробування, повинні перебувати в безпечних місцях відповідно даних про безпечні відстані, зазначені в додатку 1 до цих Правил.

3.8. Під час випробувань заглушки, люки, фланцеві та інші з’єднання необхідно позначати попереджувальними знаками. Одночасне гідравлічне випробування декількох трубопроводів, змонтованих на одній опорній конструкції або естакаді, слід проводити у разі, коли ці опорні конструкції або естакади розраховані на відповідні навантаження.