Про затвердження Правил охорони праці для водних господарств у чорній металургії

3.9. Пневматичні випробування трубопроводів слід проводити у випадках, коли не можна проводити гідравлічні випробування (зимовий період, відсутність води).

3.10. Пневматичні випробування наземних чавунних, фаолітових і скляних трубопроводів забороняються.

3.11. У разі установлення на трубопроводі чавунної арматури (крім арматури з ковкого чавуну) пневматичні випробування слід проводити на тиск, що не перевищує 0,4 МПа. Разом з тим уся чавунна арматура повинна пройти попереднє гідравлічне випробування на міцність.

3.12. Пневматичні випробування необхідно проводити для підземних сталевих і поліетиленових трубопроводів з робочим тиском до 1,6 МПа, для чавунних, попередньо напружених залізобетонних і асбестоцементних - до 0,5 МПа.

3.13. Наземні сталеві трубопроводи слід випробовувати пневматичним способом на міцність і щільність, якщо вони розраховані на робочий тиск під час випробувань не більше ніж 0,3 МПа.

3.14. На час пневматичного випробування необхідно визначити небезпечну зону. Компресор та ресивер повинні бути розміщені поза небезпечною зоною на відстані не менше ніж 10 м від системи, що випробовується.

3.15. Під час пневматичного випробування сталевих трубопроводів тиском понад 1,0 МПа необхідно визначати безпечну зону перебування працівників.

3.16. Безпечну зону не слід визначати під час випробувань трубопроводу на щільність із меншими величинами тиску.

3.17. Під час пневматичного випробування трубопроводів запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на відповідний тиск. Забороняється обстукувати зварні шви під час випробування.

3.18. Приєднання і роз'єднання мереж, що підводять стиснене повітря від компресора до трубопроводу, що випробовується, слід виконувати тільки після припинення подачі повітря та повного зняття тиску.

3.19. Під час продування трубопроводів після їх випробування проти відкритого кінця труб необхідно встановлювати міцні щити для захисту працівників від окалини та інших часток, що можуть відлітати. Перебування поблизу відкритих кінців труб, що продуваються, забороняється.

1.1. Експлуатацію та ремонт гідротехнічних споруд під час затоплення та руху значних мас води необхідно проводити з використанням водного транспорту, наплавних споруд, виконання водолазних робіт - відповідно до вимог пункту 2.8 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.57-12 .

1.2. Проходи та проїзди, входи і виходи як усередині гідротехнічних споруд, так і зовнішні, на території, що примикає до них, повинні бути добре освітленими, вільними від сторонніх предметів.

1.3. Рух працівників у місцях, не призначених для проходу, забороняється. Сходи, майданчики, переходи та поручні до них повинні бути справними.

1.4. На підпірних спорудах, уздовж крутих берегів водосховищ на території об'єктів водного господарства, відстійних басейнів, на головних ділянках відкритих водоскидів, на вхідних і вихідних порталах тунелів і на ділянках гідротехнічних споруд, де можливе перебування або пересування працівників, повинні бути встановлені огорожі.

1.5. Отвори шахт, колодязів та шурфів повинні бути закриті міцними та щільними щитами або мати огорожі.

1.6. Переходи з ухилом більше ніж 20° повинні бути обладнанні сходами і поручнями. Стаціонарні вертикальні сходи, що ведуть на висоту або глибину більше ніж 5 м (на естакади, до підйомних механізмів, резервуарів), повинні бути захищеними, починаючи з трьох метрів, металевими дугами з вертикальними перемичками.

1.7. У зимовий період проходи та робочі місця, розташовані на відкритому повітрі, повинні регулярно очищатися від льоду та снігу і посипатися піском.

1.8. На всіх ділянках гідротехнічних споруд, біля машин і механізмів і в інших небезпечних місцях повинні бути вивішені добре видимі, а в темний час доби освітлені попереджувальні написи і плакати; у разі необхідності повинні призначатися чергові працівники.

1.9. У легкодоступних місцях гідротехнічних споруд вивішуються у необхідній кількості багри і рятівні круги. Роботи на водоскиді повинні виконуватись із застосуванням необхідних рятувальних засобів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12 та ЗІЗ відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01–08.

1.10. Ремонт вертикальних частин дамб, затворів, ремонтних огорож, опорних конструкцій під механізмами, що розташовані на висоті, повинен проводитися з колисок або підвісних помостів відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15–07).

1.11. Під час виконання ремонтних робіт у зоні діючого канала повинно бути унеможливлено падіння працівників у воду. Робочі місця з підготовки бетону, розчину тощо повинні бути розташовані не ближче ніж 3 м від краю каналу.

1.12. Під час виконання ремонтних робіт з понтонів вони повинні бути міцно закріплені, а робочі місця огороджені. Робота повинна проводитися при стаціонарному рівні води у каналі та наявності рятувальних засобів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12.

1.13. Пересування уздовж каналу в зимовий період повинні здійснюватись на відстані не ближче ніж за 1 м від краю каналу.

1.14. Розчищення льоду та його сколювання з берегів каналу необхідно проводити за допомогою багрів і сокир, насаджених на довгі рукоятки, із застосуванням запобіжних поясів та канатів. Проводити роботи з очищення від льоду берегів каналу працівниками поодинці забороняється.

1.15. Пересуватися уздовж каналу в заметіль слід тільки групою не менше ніж з трьох працівників, зв'язаних між собою канатом для страхування.

1.16. Розчищення шугових пробок у каналах та тунелях виконується за напрямком руху води.

1.17. Під час обслуговування механічних затворів гідротехнічних споруд їх вали, передавальні ремені зі шківами і передавальні механізми (зубчасті колеса, ланцюгові передачі, муфти) в місцях можливого наближення до них необхідно огородити або помістити в міцні та закріплені кожухи.

1.18. Конструкція кожуха повинна забезпечити зручне спостереження за роботою устаткування, змащення частин машин і механізмів.

1.19. Вхід у приміщення, де розташовані механізми, дозволяється у супроводі чергового працівника по споруді. Ці споруди повинні закриватися на замок, ключі від приміщення повинні знаходитися у чергового працівника.

1.20. Під час керування затворами гідротехнічних споруд працівникам забороняється перебувати на елементах затвора, якщо затвор надійно не закріплений. Винятком може бути випадок, коли перебування працівників на елементах затвора необхідне для його закріплення. При цьому працівники повинні бути спеціально підготовлені та забезпечені необхідними запобіжними та рятувальними засобами. Для підйому працівників на балку затвора повинна бути використана колиска, що піднімається краном відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15–07.

1.21. Перед відкриттям затвора гідротехнічної споруди працівники і плавзасоби повинні бути виведені з верхнього і нижнього б'єфів. У нічний час район відкритих затворів повинен освітлюватись.

1.22. Розпочинати огляд і ремонт затворів і механізмів слід після вжиття заходів із запобігання випадковому включенню механізмів затворів.

1.23. На підйомних механізмах затвора, який перебуває в ремонті, повинні бути вивішені попереджувальні написи, що забороняють подачу напруги та управління затвором. Мережа електроживлення, що підведена до даного механізму, повинна бути знеструмлена, а ручний привід зачинений на замок.

1.24. Під час огляду, чищення та ремонту механізмів вживаються заходи, що унеможливлюють переміщення рухомих частин механізму: знята електронапруга; рухомі частини застопорені; вивішені заборонні плакати на ключі керування.

1.25. Механізми затворів повинні мати запобіжні та блокувальні пристрої, що виключають можливість роботи ручним приводом.

1.26. Відведення плаваючих колод з водоймищ повинне здійснюватися із службових містків за допомогою грабель і багрів. У разі закупорки водоприймальних отворів плаваючими предметами розчищення заторів повинне вестися поступовим скиданням сміття у б'єф.

1.27. Під час підготовки до паводкового періоду повинні бути зняті тимчасові споруди, що використовувались для проходу працівників і знаходяться нижче рівня підйому води. Для спостереження за рівнями і умовами проходження паводку через гідротехнічні споруди повинні бути організовані гідрометричні пости.

1.28. Якщо на річці розташовано декілька водопідпірних гідротехнічних споруд, працівники, які їх обслуговують, повинні бути забезпечені засобами радіо та телефонного зв’язку для своєчасної передачі розташованим нижче за течією працівникам інформації про витрати води, що скидається.

1.29. Ремонтні та відновлювані роботи в зоні затоплення верхнього і нижнього б'єфів повинні бути закінчені до початку паводку. Під час пропуску паводку заборонена зона на водосховищі фіксується попереджувальними знаками безпеки.

1.30. На водосховищах про раптові зливові паводки працівники повинні бути своєчасно попереджені. Роботи на верхньому і нижньому б'єфах дамби повинні бути негайно припинені.

1.31. Для забезпечення пропуску паводку згідно із наказом роботодавця призначаються рятувальні бригади працівників та в робочий стан приводяться всі плавучі засоби (катери, човни).

1.32. Роботи у верхньому б’єфі дамби необхідно виконувати тільки після того, як рівень води стане нижчим встановленої відмітки та з урахуванням терміну стояння низьких рівнів води.

1.33. До моменту початку підйому рівня води в б’єфі із зони затоплення, включаючи не захищені щитами водоприймальні пристрої, повинні бути виведені працівники, що там працюють, прибрані будматеріали та інструменти.

1.34. Під час аварійного скидання води через головний вузол споруди необхідно заздалегідь: вивести працівників, що перебувають у нижньому б'єфі, і ремонтні бригади із зони дії води під час відкриття щита: відвести всі плавзасоби; розкріпити і розчалити тимчасові бони і запони та припинити рух ними, якщо вони використовуються з експлуатаційною метою; у зоні дії води під час відкриття затвора, що використовується для аварійного скидання, поставити заборонні плакати: "Прохід закритий", "Небезпечна зона".

1.35. Вимірювання глибини водоймищ з човна повинні проводитися бригадою не менше ніж з двох працівників. Під час вимірювання глибин лотом вручну працівникам забороняється ставати на борти або лавку човна і перехилятися за борт. Забороняється також намотувати на руку вільний кінець лота.

1.36. Під час використання лота масою більше ніж 10 кг повинна застосовуватися лебідка для його спуску та піднімання. Проміри глибин лотами необхідно проводити в прогумованих костюмах або водонепроникних фартухах.

1.37. Забороняється виконувати вимірювання глибини з катера або човна без рятувальних і сигнальних засобів, а також у швидкому потоці води під час промивання б'єфів.

1.38. Переправлення працівників через водоймища слід виконувати на перевірених плавзасобах (суднах, човнах). Плавзасоби повинні мати на борту дані про їх вантажопідйомність. Завантаження плавзасобів понад зазначену вантажо-підйомність забороняється.

1.39. Забороняється вихід в рейс плавзасобів без маршрутного листа і даних про тривалість рейсу, допустиму кількість працівників, що перевозяться, і масу вантажу, а також умови плавання.

1.40. Судна повинні бути забезпечені інвентарними сходами. Причали повинні мати трапи (містки) з поручнями для посадки і висадки працівників. У зимовий період сходи та трапи повинні бути очищені від льоду, снігу і посипані піском.

1.41. Сходи та трапи повинні мати з обох боків міцні поручні, а в нічний час бути освітлені. Містки для проходу повинні бути жорсткими (не пружинити). Ухил містків, сходів і трапів допускається не більше ніж 1:10.

1.42. У місцях переправ по водосховищах з багаторічковим регулюванням повинні бути обладнані плавучі пристані, а на пристанях - сходні та містки.

1.43. Забороняється здійснювати переправу працівників через водні перешкоди: у разі сили вітру понад 3 бали або туману; під час інтенсивного руху плавучої деревини, переміщення льоду; у нічний час в неосвітлених місцях.

1.44. Під час обслуговування наплавних споруд пуск в експлуатацію знову збудованих або реконструйованих запон, бонів і плотів слід після приймання комісією, призначеною наказом роботодавця.

1.45. Перед використанням канатів і ланцюгів, що не мають відповідних сертифікатів (бирок), вони повинні бути випробувані. Застосовувати бавовняні канати забороняється.

1.46. Містки і трапи для переходу людей з берега на плавзасоби з обох боків повинні мати огорожу з поручнями, а на крутих берегах - сходи з поручнями.

1.47. Місця, небезпечні для обслуговування працівниками, повинні мати огорожі з сигналізацією та плакатами, що попереджають про небезпеку.

1.48. Запони та бонові наплавні споруди на воді улаштовуються бригадою не менше ніж із трьох працівників. Забороняється плавати в човні вздовж бона і причалювати до нього з його верхнього за течією боку.

1.49. Працівники при перебуванні на наплавних частинах під час спорудження запони повинні бути забезпечені рятувальними засобами відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12. Переправляти кінці тросів запон з одного берега на другий необхідно за допомогою легкого допоміжного каната.

1.50. Місця кріплення запонних тросів на березі повинні бути огороджені, а кріплення тросів на запоні повинні бути закриті на замок.

1.51. При якірному кріпленні тросів наплавних споруд місця розташування якорів необхідно позначати поплавками (буйками). Наплавні споруди на судноплавних ділянках річок повинні бути обладнані бакенними огорожами, а з боку фарватеру - хвилерізами.

1.52. Під час льодоставу необхідно дотримуватись таких заходів безпеки: у разі появи на річці шуги та льоду робота поромів у зоні дуги підпору греблі повинна бути припинена; пересування працівників та організація переправ по льоду повинні проводитися при навантаженнях на лід, що не перевищують зазначених у додатку 2 до цих Правил

1.53. Проходити по льоду до місць виконання робіт або спостережень слід тільки по прокладених дорогах і стежках. Забороняється пересування по льоду, якщо він перебуває у стадії переміщення (відриву).

1.54. Смуга руху переправи по льоду повинна систематично очищатися від снігу на ширину 20 м і бути позначена тичками з обох боків. Відстань між тичками повинна бути 25–30 м залежно від видимості та частоти поворотів на шляху руху.

1.55. Під час льодоходу і шугоходу та швидкості вітру до 3 балів роботи і плавання дозволяються тільки на моторних судах з міцним металевим корпусом, а при швидкості вітру більш 3 балів - роботи і плавання забороняються.

1.56. Під час льодоходу та шугоходу виконання робіт і плавання у нічний час при швидкості течії більше ніж 1,5 м/с забороняються.

1.57. Допуск працівників на поверхню крижаного затору або шугового затору дозволяється лише у випадку ліквідації небезпеки, що загрожує іншим працівникам. Працівникам забороняється пересуватися по заторах без спеціальних засобів безпеки (настилів, канатів для страхування тощо).

1.58. Скидати шугу та лід через водоскидні отвори дамби необхідно з службових містків дамб, з підвісних підмостків або колисок із застосуванням запобіжних поясів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15–07.

1.59. Працівники, які виконують роботи по сколюванню льоду на затворах дамби або його розчищенню на водоскидах, у збірних каналах, на стінках донних скидних отворів повинні працювати із використанням запобіжних поясів. Настили риштувань, підмостків, колисок необхідно очищати від снігу і намерзлого льоду, а за необхідності - посипати піском.

1.60. Видалення намерзлого льоду за допомогою гарячої води повинно проводитися з дотриманням необхідних заходів безпеки для запобігання травмування.

1.61. Якщо розчищення льоду здійснюється на низовій стороні затворів, робота ведеться з підвісної колиски, що опускається в нижній б'єф, та із застосуванням запобіжних поясів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15–07.

1.62. Під час ремонту земляних гребель і дамб із застосуванням стрілового крана він повинен встановлюватися на краю укосу дамби або греблі за умови дотримання відстаней, зазначених у додатку 3 до цих Правил. У разі неможливості дотримувати вказаних відстаней укіс повинен бути укріплений.

1.63. Крани для роботи не слід встановлювати на свіжонасипаному не утрамбованому ґрунті, а також на майданчику з ухилом більше, ніж зазначено в паспорті крана.

1.64. Екскаватори під час роботи необхідно встановлювати на спланованому майданчику і, щоб уникнути самовільного переміщення, закріплювати інвентарними упорами. Забороняється застосовувати для цієї мети дошки, колоди, камені та інші предмети.

1.65. Під час роботи екскаватора забороняється проводити інші роботи та перебувати в радіусі дії екскаватора не менше ніж 5 м.

1.66. Пересування екскаватора під час ожеледі повинно бути тільки в тому випадку, якщо будуть вжиті заходи із запобігання ковзанню його гусениць.

1.67. Спуск і підйом екскаватора, якщо кут нахилу місцевості більше зазначеного у паспорті екскаватора, повинні здійснюватися із застосуванням тягачів.

1.68. Розробка і переміщення ґрунту машинами (бульдозерами, скреперами тощо) під час руху на підйом або під уклін з кутом нахилу більше, ніж зазначено в паспорті машини, забороняється.

1.69. Під час ущільнення ґрунту самохідними гідро та віброущільнювачами забороняється включати в електромережу незаземлений перетворювач частоти, а також натягувати і перекручувати струмопровідний кабель. Вібратор ущільнюючої машини повинен вимикатися під час її проходження по твердій дільниці шляху.

1.70. Під час роботи двох і більше самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо) необхідно дотримувати відстані між ними не менше ніж 5 м.

1.71. Швидкість руху автомобілів по дамбі у кожному окремому випадку повинна визначатися залежно від стану дороги та інтенсивності руху.

1.72. Під час роботи на укосах земляних дамб і гребель необхідно вживати заходів безпеки для запобігання падінню і ковзанню працівників по поверхні схилів (драбини, запобіжні пояси тощо). Працівники повинні підійматися по укріплених схилах з використанням драбин.

1.73. Зони промоїн в дамбі повинні бути огороджені. Огляд промоїни слід виконувати тільки за наявності сходів та із застосуванням запобіжних поясів.

1.74. Каміння, що подаються для нарощування укосів дамби, повинні складатися на гребені дамби на відстані не менше ніж 1 м від краю дамби.

1.75. Плавучі засоби (баржі та крани), що застосовуються під час проведення ремонту схилів дамб і гребель, повинні встановлюватися уздовж берега.

1.76. Під час подачі каменю, колод і фашин з дамби на схил забороняється перебувати у зоні можливого падіння матеріалів.

1.77. У зимовий період перед виконанням ремонтних робіт на дамбі робочі місця повинні бути очищені від льоду та снігу.

2.1. Огляд, ремонт і чищення вхідних ґрат на забірних лініях слід проводити при зупинених насосах. Чищення оголовка ґрат від різних предметів і водоростей допускається проводити як під водою, так і після витягання ґрат з води. Працівники повинні бути забезпечені відповідними рятувальними засобами відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12.

2.2. Чищення вхідних ґрат ручними граблями з човнів повинно виконуватись при швидкості води, що не перевищує 0,6 м/с, та на глибині до 2 м і за наявності забезпечення візуального контролю.

2.3. На водоймищах глибиною більше 2 м вхідні ґрати повинні чиститися працівниками водолазної служби з дотриманням вимог пунктів 2.8.11-2.8.13 НПАОП 0.00-1.57-12 .

2.4. Під час виконання робіт взимку, коли постає потреба в пересуванні працівників по льоду в районі водозабірних споруд, необхідно попередньо перевірити товщину льоду та контролювати його стан. Роботи повинні проводитися бригадою не менше ніж з трьох працівників за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08 .

2.5. Під час обігріву ґрат водоприймача парою або гарячою водою шланги для подачі теплоносія перед їх використанням потрібно перевірити на необхідний тиск та надійність з'єднання для запобігання опікам.

2.6. Під час електрообігрівання ґрат тимчасові електролінії від трансформаторів повинні виконуватися ізольованими кабелями, грати повинні бути заземлені. Допустима напруга для їх обігріву повинна бути не вище 12 В.

2.7. Чищення водоприймальних колодязів від сміття виконується відповідно до вимог безпеки під час виконання робіт на мережах систем водопостачання і водовідведення. Роботи за потреби спуску працівників у водоприймальний колодязь слід проводити при зупинених насосах та за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08 .

2.8. Працівники, які здійснюють роботи з ремонту водопідіймального устаткування свердловин, повинні працювати у відповідних засобах індивідуального захисту.

2.9. Спуск і підйом свердловинного насоса необхідно проводити на трубах за допомогою хомутів. Розміри хомутів повинні відповідати діаметрам труб. Хомути закріплюють під фланцем труби. Щоб уникнути розриву болтів кріплення хомута за температури нижче - 20 °С, не слід залишати насоси, що опускаються, підвішеними на хомутах.

2.10. У насосних станціях з підземною камерою бригада працівників, що виконує монтаж, повинна проводити роботи з поверхні землі через монтажний люк. Працівники, які виконують роботи в камері, під час підіймання або опускання вантажу повинні перебувати за межами руху вантажу.

3.1. Насосні станції систем водопостачання та водовідведення повинні відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку. В процесі експлуатації станцій забороняється вносити до конструкції насосної станції зміни без узгодження з проектними організаціями.

3.2. Для виконання ремонтних робіт у машинних залах насосних станцій слід облаштовувати монтажний майданчик. Майданчики для ремонту і обслуговування вантажопідйомного устаткування повинні влаштовуватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15–07.

3.3. Насоси повинні бути обладнанні манометрами, вакуумметрами (обов’язковий для насосів, що попередньо заповнюються), а також термометрами або термосигналізаторами для контролю температури підшипників і обмоток статора електродвигунів. Для контролю за тиском слід використовувати електронні засоби.

3.4. Насосні станції, заглиблені нижче рівня землі, повинні бути надійно ізольовані від ґрунтових вод і захищені від затоплення поверхневими водами та затоплення під час аварій.

3.5. Вхід у приміщення насосної станції стороннім працівникам забороняється. Зовні біля вхідних дверей встановлюється кнопка виклику чергових працівників і вивішується плакат "Стороннім вхід заборонено". Працівникам, які обслуговують насоси (крім повністю автоматизованих), забороняється залишати насосні станції без нагляду.

3.6. Працівники, які обслуговують агрегати та устаткування насосних станцій, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08.

3.7. Під час роботи на насосних станціях, що перекачують кислотні стоки, обслуговуючий персонал повинен бути одягнений в спеціальний одяг та взутий в гумові чоботи. Спеціальний одяг, що контактує із стічною рідиною, перуть та дезінфікують не рідше одного разу на тиждень.

3.8. Працівники, які обслуговують високовольтні двигуни з ручним керуванням, повинні бути забезпечені засобами електробезпеки відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

3.9. Забороняється проводити перекачування розчинів за наявності підтікань у фланцевих з'єднаннях, сальникових ущільненнях насосів, вентилях, засувках тощо.

3.10. У випадках появи течі та інших несправностей необхідно включати резервний насос і зупинити діюче устаткування до усунення виниклих дефектів, що виникли.

3.11. Налагодження, регулювання, змащування, профілактичний огляд насосних агрегатів необхідно проводити тільки після їх повної зупинки і при відключеному електроустаткуванні; маховики, запірна арматура встановлюються в положення, яке забезпечує безпеку робіт, за необхідності на мережах встановлюють заглушки.

3.12. Капітальний ремонт устаткування насосних станцій необхідно здійснювати за нарядом-допуском. Перед початком роботи працівник, відповідальний за проведення ремонту, повинен перевірити наявність знаків безпеки, попереджувальних плакатів, стаціонарного та переносного освітлення на робочих місцях, а також справність інструменту, надійність кріплення майданчиків, перекриттів та інших пристроїв. Ремонт устаткування насосних станцій підрядною організацією виконується згідно з наказом роботодавця.

3.13. Електричні схеми приводних двигунів повинні бути розібрані, на пускових пристроях або на рукоятках рубильників вивішені плакати "Не вмикати, працюють люди".

3.14. Зона виконання ремонтних робіт повинна бути відгороджена від устаткування і діючих комунікацій, обладнана знаками безпеки та захисними засобами. На устаткуванні та трубопроводах повинні бути вивішені попереджувальні знаки безпеки.

3.15. Під час виведення в ремонт насосного агрегату з електродвигуном розбирання електричної схеми повинен проводити працівники електротехнічної служби. У наряді робиться відповідний запис про забезпечення безпеки робочого місця.

3.16. Якщо щит управління насосного агрегату знаходиться на значній відстані, то на період випробування або балансування рухомих мас, у безпосередній близькості від агрегату повинна бути змонтована кнопка аварійного відключення електродвигуна за відсутності пульта місцевого управління.

3.17. Перебування поблизу насосного агрегату працівників, що не беруть участь у виконанні робіт, забороняється.

3.18. Під час запуску насосного агрегату, зокрема під час випробування, на ньому повинні бути встановлені всі з’єднуючі елементи на напівмуфтах і всі огородження рухомих частин.

4.1. Вхід у приміщення реагентного господарства і складу реагентів стороннім працівникам забороняється. Зовні біля вхідних дверей вивішується плакат з назвою реагентного господарства і плакат "Вхід стороннім заборонений".

4.2. На всіх ємностях реагентних господарств повинні бути чіткі написи із зазначенням реагентів, що знаходяться в них. На всьому устаткуванні позначаються порядкові номери. Номери і написи наносяться на видних місцях незмивною фарбою.

4.3. Під час комплектування реагентних господарств необхідно використовувати ємності з кришками, що герметично закриваються. Баки для розчинів і витратні баки повинні бути обладнані відвідними пристроями, стаціонарними рівнемірами, клапанами, що автоматично закриваються, сигналізацією про запобігання переливу; визначаються місця для відбору проб.

4.4. Працівники під час обслуговування кранів з водомірними скляними трубками повинні бути забезпечені засобами очищення останніх без розбирання кранів і без розливу розчинів.

4.5. Трубопроводи реагентів повинні бути виконані із зварних труб. За необхідності установки фланцевих з’єднань вони, а також сальники відцентрових насосів повинні мати захисні металеві огородження.

4.6. На апаратах і трубопроводах для кислотних розчинів повинні застосовуватися прокладки з кислотостійкої гуми та інші кислототривкі матеріали.

4.7. Баки реагентів повинні бути обладнані обмежувачами рівня наповнення і переливними трубками. У реагентних господарствах повинні передбачатися відповідні заходи із запобігання надходженню в каналізацію реагентів та їх розчинів.

4.8. У разі протікання розчинів через сальники робота насосів забороняється. Повітрозабірні системи ємностей та апаратів повинні систематично перевірятися. Люки резервуарів та апаратів повинні бути герметично закриті. Забороняється проводити завантаження реагентів у бак при включених механічних мішалках.

4.9. Забороняється влаштовувати витратні склади реагентів в підвалах житлових будинків, громадських, виробничих і допоміжних будівлях, а також зберігати ємності з хлором у місцях, де на них можуть впливати сонячні промені та атмосферні опади.

4.10. Приміщення для зберігання реагентів повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, що постійно діє, з шестикратним повітрообміном за годину і аварійною з додатковим шестикратним повітрообміном за годину.

4.11. Для забезпечення нормальної експлуатації складів і дегазаційних пристроїв, пов'язаних із застосуванням води, взимку в складах температура повинна бути не нижче +5 °С. Щоб уникнути підвищення тиску в тарі, температура в складах повинна бути менше ніж +35 °С. У разі неможливості забезпечення такої температури необхідно застосовувати повітряне охолоджування.

4.12. Балони і контейнери з рідким реагентом для зручності їх обслуговування на складі повинні зберігатися на спеціально обладнаних стелажах і підставках. При вертикальному складуванні балони та контейнери розташовують вентилями вгору, але не більше одного ярусу у висоту і не більше чотирьох рядів балонів і двох рядів контейнерів завширшки.

4.13. У горизонтальному положенні слід складувати не більше п'яти рядів балонів і одного ряду контейнерів по висоті і не більше двох балонів або двох контейнерів по ширині. Вентилі балонів і контейнерів повинні бути спрямовані у бік проходів.

4.14. Між рядами контейнерів повинен залишатися прохід шириною не менше довжини контейнера із запасом шириною 1 м. Між рядами балонів відстань повинна бути не менше 1,6 м. Крім повздовжніх проходів, необхідно залишати поперечні проходи через кожні 10 м уздовж ряду контейнерів і балонів.

4.15. Для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на складі повинні бути передбачені підіймальні крани або тельфери та спеціальні візки для перевезення балонів.

4.16. Під час роботи з контейнерами витратні склади реагентів повинні бути обладнані компресором, щоб забезпечувати подачу повітря з тиском 0,6–1,2 МПа порожнім аварійним контейнером. Повітря повинне проходити попереднє осушення і очищення.

4.17. Видалення реагентів з пошкодженого контейнера в справний за допомогою аварійного трубопроводу, для періодичного продування хлоропроводів, випарника та проміжного балона для видалення азоту слід використовувати стиснене повітря або азот. Скидання стисненого повітря проводиться до ями дегазації або в бак-нейтралізатор. Балони або контейнери, звільнені від хлору, повинні зберігатися окремо.

4.18. Витратний склад для балонів повинен бути обладнаний ємностями для пошкоджених балонів з рідким реагентом. При цьому необхідно забезпечити можливість роботи з пошкодженим балоном через арматуру ємності.

4.19. Двірні та віконні отвори складу хлору і хлораторної повинні бути обладнані трубопроводами для утворення водяної завіси у разі інтенсивного витоку хлору.

4.20. Хлораторні, які розміщено в блоці очисних споруд, повинні бути ізольовані від інших приміщень, а хлораторні, суміщені з витратними складами хлору, повинні бути відділені від них капітальною вогнестійкою стіною без отворів.

4.21. У випадках, коли вміст хімічних речовин у повітрі приміщення реагентних складів перевищуватиме граничнодопустимий санітарними нормами вміст, працівники повинні виконувати роботи у відповідних ЗІЗОД.

4.22. У приміщенні приготування розчину фтористого натрію повинна бути влаштована загально обмінна вентиляція з трикратним повітрообміном в годину. Крім того, повинно бути забезпечене місцеве відсмоктування повітря від шафового укриття для розтарювання фтористого натрію і для очищення вакуум-фільтрів.

5.1. Вхід на територію або в приміщення очисних споруд стороннім особам забороняється. Зовні очисних споруд вивішується плакат з назвою споруди і плакат "Вхід стороннім особам заборонено".

5.2. Водоочисні споруди, апарати, трубопроводи, засувки повинні бути пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", мати номери і написи назв.

5.3. Для виконання робіт з очисними спорудами робочі проходи повинні бути шириною не менше 0,6 м і мати огорожу.

5.4. Ділянки споруд, до яких необхідно підходити працівникам для спостереження або обслуговування, повинні бути обладнані підходами, робочими майданчиками та огорожами.

5.5. Робочі місця та проходи до очисних споруд, розташовані на висоті 1,3 м та вище, повинні бути огороджені відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15–07.

5.6. У випадках відсутності або неможливості встановлення огородження працівники повинні застосовувати запобіжні пояси згідно з діючими нормами, та які відповідають вимогам ГОСТ 12-4.089–86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия" та НПАОП 0.00-1.15–07.

5.7. Карабін запобіжного пояса необхідно прикріплювати до надійних частин металоконструкцій або спеціально приварених скоб у місцях, зазначених у наряді-допуску на виконання цих робіт.

5.8. Під час монтажних та демонтажних робіт для переходу працівників з однієї конструкції на іншу необхідно застосовувати інвентарні драбини, перехідні містки, трапи, що мають огородження.

5.9. Для обслуговування засувок, розташованих на висоті більше ніж 1,3 м від рівня підлоги, повинні бути встановлені робочі майданчики або містки. Якщо засувка розташована в колодязях то повинні бути встановлені колонки для управління ними з поверхні землі.

5.10. Забороняється рухатись по прогонах, ригелях, перемичках та елементах конструкцій, які неможливо обладнати огородженнями, без спеціальних запобіжних пристроїв.

5.11. У разі необхідності виконання ремонтних робіт із застосуванням інвентарних засобів підмащування (риштування, помости, майданчики та колиски) вони повинні відповідати ГОСТ 27372-87 "Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия" та вимогам чинного законодавства.

5.12. Під час роботи із стічними водами, що містять кислоти та їх розчини, працівники повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01–08.

5.13. Працівники очисних споруд, що обслуговують газонебезпечні речовини III класу небезпеки, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 повинні мати газозахисну апаратуру, що знаходиться в спеціальних шафах, для використання її у випадках, коли вміст шкідливих домішок перевищуватиме граничнодопустимий санітарними нормами вміст.

5.14. Територія, приміщення очисних споруд, сходи, переходи повинні бути чистими. Прибирати підлогу необхідно із застосуванням деревної тирси або змивати водою зі шланга. У разі якщо відбувся розлив розчину реагентів і стічних вод, їх необхідно негайно змити водою в приямок і відкачати у відповідну ємність. Пролиті розчини кислот необхідно засипати тирсою або піском, зібрати і видалити у спеціально відведене місце.

5.15. Залишок кислоти необхідно нейтралізувати вапном або кальцинованою содою і змити в приямок. Розливи масел і емульсій прибирають насухо за допомогою тирси, піску та видаляють у спеціально призначене місце. Забороняється залишати на робочому місці слизькі ділянки підлоги.

5.16. У зимовий період всі проходи, містки, переходи водоочисних споруд та майданчики біля люків, що знаходяться на відкритому повітрі, повинні систематично очищатися від снігу, льоду та посипатися піском.

5.17. Забороняється під час видалення плаваючих речовин з відстійних споруд перелазити через огорожі, ставати на стінки споруд, водозбірні лотки, а також ходити по трубопроводах, по краях стінок каналів і споруд.

5.18. Забороняється спускатися у колодязі, ємності, камери для керування водозапірною арматурою працівнику без його страхування працівником, який перебуває на поверхні.

5.19. За відсутності приводу колонки для керування засувками необхідно користуватися спеціальною штангою.

5.20. Забороняється переповнювання ємностей та витік рідини через фланцеві з'єднання і сальникові пристрої. Перекачування стічних вод, що містять кислоти і токсичні речовини, розчини реагентів, їх дозування необхідно проводити із застосуванням відповідних засобів індивідуального захисту.

5.21. У разі появи течі в будь-якій водоочисній споруді, трубопроводі стічних вод або розчинів реагентів подавання рідини необхідно негайно припинити і повідомити про пошкодження, що виникли.

5.22. Під час огляду водоочисних споруд необхідно користуватися визначеними на місцевості проходами, в нічний час ці ділянки повинні обов'язково мати стаціонарне освітлення. У особливих ситуаціях слід застосувати для огляду споруди переносні світильники на напругу не вище 42 В.

5.23. Огляд мереж і внутрішніх поверхонь ємностей слід проводити із застосуванням переносних світильників на напругу не вище 12 В.

5.24. Забороняється: надягати, знімати і поправляти приводні паси на працюючому устаткуванні; чистити, обтирати або змащувати частини механізмів, що обертаються або рухомі, а також перелазити або просовувати руки за огорожу; ставати на огорожу майданчиків, захисні кожухи, а також на трубопроводи, конструкції та перекриття, не призначені для ходіння по них і що не мають спеціальних огорож і поручнів; перебувати поблизу фланцевих з’єднань і арматури для агресивних стоків і реагентів, якщо це не викликано необхідністю обслуговування устаткування.

5.25. Внутрішній огляд і ручне чищення ємностей від осаду, окалини, шламів необхідно виконувати за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08 та глави 2 розділу ІV цих Правил. Перед початком роботи необхідно спорожнити водоочисну споруду, вжити заходів із забезпечення надходження в нього стоків і реагентів, перевірити відсутність шкідливих газів у ємності, вивісити попереджувальні плакати.

5.26. Під час виконання робіт в ємностях працівники повинні бути забезпечені необхідними засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08 та запобіжними поясами. Запобіжні пояси повинні мати заплічні ремені та прикріплені для страхування канати, кінці яких виводяться з ємності на поверхню.

5.27. Роботи усередині ємності необхідно здійснювати із спеціально встановлених настилів. Ходіння по шламу або окалині забороняється.

5.28. Забороняється перебувати у зоні підйому та транспортування вантажу контейнерами.

5.29. Складування окалини та шламу необхідно проводити тільки в спеціально відведених місцях.

5.30. Підготовку фільтрувальних матеріалів для фільтрів необхідно проводити з використанням процесів дроблення, сортування і транспортування, що виключає пилоутворення, а також із використанням засобів зниження шуму та вібрації. Під час завантаження безнапірних фільтрів центральні та бічні канали (кишені) ємностей повинні бути перекриті щитами.

5.31. Працівникам забороняється перебувати на краю споруди (за огорожею) або ставати на жолоб під час перевірки розташування шарів гравію, відбору проб фільтрувального матеріалу та під час промивання фільтру.

5.32. Під час експлуатації купоросних установок необхідно перед пуском вакуум-ежекційних апаратів забезпечити скидання конденсату з паропроводів; відкривати, закривати і плавно регулювати парові вентилі тільки в рукавицях, перебуваючи від вентилів на відстані витягнутої руки.

5.33. Роботи з вентиляції для відкриття трубопроводів необхідно проводити в захисних окулярах і рукавицях згідно з діючими нормами. Під час пропарювання трубопроводу використовується тільки справний шланг, надійно закріплений на штуцері хомутом.

5.34. Роботи на центрифугах слід виконувати в захисних окулярах і рукавицях. Перед запуском центрифуги працівнику необхідно перевірити її технічний стан відповідно до інструкції заводу-виготівника.

5.35. Під час експлуатації центрифуг забороняється: працювати з відкритим або нещільно закритим люком; проводити роботи з підготовки до запуску або усунення технологічних несправностей при зібраній електросхемі; регулювати висоту підйому ножа під час роботи ротора на центрифугах безперервної дії.

5.36. Усі роботи із зневоднення осаду на фільтр-пресі працівники повинні виконувати із застосуванням відповідних засобів індивідуального захисту. Перед запуском преса необхідно провести перевірку технічного стану устаткування відповідно до технологічної інструкції і наявності вільних ємностей під шлам та фільтрат.

5.37. Забороняється: поправляти або ремонтувати фільтрувальну тканину на ходу; обслуговувати фільтр-прес з трубопроводів, бункерів або інших випадкових предметів; торкатися рухомої транспортерної стрічки, спрямовувати її руками, проходити під нею; проводити роботи з усунення технологічних несправностей при зібраній електричній схемі.

5.38. Під час експлуатації бункерів шламу ручне шарування матеріалів, застряглих у бункерах, слід виконувати через спеціальні люки або через грати за допомогою лому або довгих штанг. Спуск працівників у бункери для шарування або усунень зависання забороняється.

5.39. Відбір проб рідини на хімічний аналіз виконується відповідно до затвердженого роботодавцем графіка в пробовідбірних пунктах.

5.40. Відбір проб із споруд, обладнаних пристроями механічного або пневматичного перемішування, слід виконувати тільки після зупинки цих пристроїв.

5.41. Відбір проб з напірних трубопроводів або ємностей необхідно виконувати поступово, відкриваючи вентиль пробовідбірної лінії; пробовідбірний шланг необхідно спрямовувати убік від себе у підготовлений посуд, не допускаючи розбризкування відібраної рідини.

5.42. Перед відбиранням проб на відкритому повітрі взимку робоче місце необхідно очистити від снігу та льоду, посипати піском. Під час відбору проб стічної рідини необхідно запобігати потраплянню бризок на одяг, шкіру та в очі.

5.43. Під час відбору проб необхідно стояти з навітряного боку. Відібрані колби з пробами необхідно переносити у дерев'яних ящиках з гніздами, що забезпечують стійкість положення цих колб.

5.44. Забороняється заходити за межі огорож відкритих ємностей, користуватися несправними перехідними містками, майданчиками, сходами, поручнями, переносити посуд у руках без тари.

5.45. Споруди та апарати, що потребують спостереження за температурою, тиском та іншими параметрами і які знаходяться на значній відстані від робочого місця, повинні бути забезпечені контрольно-вимірювальними приладами на місці установки агрегату із дистанційним контролем на щиті управління.

5.46. Приміщення з контрольно-вимірювальними приладами, в які введено імпульсні трубки, заповнені горючими газами або токсичними речовинами, повинні бути обладнані загальнообмінною вентиляційною системою з шестикратним повітрообміном на годину.

5.47. Введення імпульсних трубок і захисних труб з провідниками повинні проводитися через зовнішні стіни складів. Під час прокладання імпульсних трубок через внутрішні стіни необхідно укладати їх в металеві кожухи.

5.48. Експлуатувати агрегати, основне технологічне устаткування та механізми у разі несправності сигнальних пристроїв забороняється.

5.49. Налагодження, регулювання, змащення та огляд механічного і електричного устаткування проводяться після їх повної зупинки.

5.50. Маховики запірної арматури встановлюються в положення, що забезпечує їх безпечне обслуговування. У разі необхідності на арматурі встановлюються заглушки. На відключених приводах і пускових пристроях повинні бути вивішені заборонні написи.

5.51. Роботи з ремонту зазначеного устаткування слід виконувати працівниками у спецодязі, у гумових чоботях (холоші брюк надягають поверх чобіт) з використанням індивідуальних захисних засобів: окулярів, гумових рукавичок, касок, респіраторів, гумових фартухів і за необхідності протигазів.

5.52. Перед початком ремонту працівники повинні вимкнути устаткування та продути його стисненим повітрям. Ємності та трубопроводи, що ремонтують, повинні бути відокремлені від діючих.

5.53. Забороняється підтягувати болти фланцевих з'єднань і ремонтувати устаткування, які знаходиться в роботі. Насоси, призначені для перекачування токсичних розчинів, повинні бути оснащені арматурою, що забезпечує повну її герметичність. Насоси з сальниковим набиванням і торцевим ущільненням повинні бути обладнані ємностями для збирання витоків із сальника. Фланцеві з'єднання трубопроводів під час роботи повинні бути закриті захисними кожухами.

5.54. Під час ремонту кожухів і фланцевих з'єднань працівнику слід розміщатись осторонь від площини фланця на відстані не менше 0,5 метра.

5.55. Ремонт фланцевих з'єднань і зняття захисних кожухів із них повинні проводитися із застосуванням засобів індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01–08.

5.56. Продування стисненим повітрям трубопроводів з агресивними рідинами повинна виконувати бригада не менше ніж з двох працівників за нарядом-допуском.

5.57. Перед початком продування трубопроводу обладнання необхідно зупинити, агресивну рідину злити в скляну ємність, повітропровід (шланг) надійно підключити до трубопроводу, що продувається.

5.58. Продування слід проводити в два етапи: з тиском повітря 0,2–0,3 МПа до повного спорожнення трубопроводу та наступним просушуванням трубопроводу.

1.1. Роботи з коагулянтами та негашеним вапном, а також роботи, що супроводжуються виділенням пилу, повинні виконуватись працівниками із застосуванням спеціального одягу та індивідуальних засобів захисту відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961 (далі - НПАОП 24.0-3.01-04).

1.2. Працівники, що працюють з їдкими лугами (їдкий натр технічний твердий і натр їдкий технічний рідкий), повинні бути забезпечені захисними окулярами, спецодягом, гумовими фартухами і гумовим взуттям відповідно до вимог НПАОП 24.0-3.01-04. Одяг, на який потрапив їдкий натр, необхідно негайно промити водою, потім нейтралізувати 1% - ним розчином оцтової кислоти і знову промити водою.

1.3. Під час проведення робіт з технічними продуктами фосфатування води, що супроводжуються виділенням пилу, необхідно застосовувати респіратор і захисні окуляри відповідно до вимог НПАОП 24.0-3.01-04.

1.4. До робіт із фторування води забороняється допускати вагітних жінок, матерів, що годують груддю, та підлітків віком до 18 років. Під час виконання робіт з можливим виділенням фтору в повітря працівники повинні бути забезпечені респіраторами відповідно до вимог НПАОП 24.0-3.01-04.

1.5. Під час роботи з поліакриламідом, з хлорним вапном і гіпохлоритом кальцію необхідно використовувати засоби індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 24.0-3.01-04 та ДСТУ 7239: 2011 "Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація".

1.6. Роботи в хлораторних повинні виконуватись відповідно до вимог Правил охорони праці при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12 березня 2010 року № 56, зареєстрованих Міністерством юстиції України 01 квітня 2010 року за № 264/17559 (далі - НПАОП 0.00-1.23-10).

1.7. Двері складів та реагентних господарств повинні бути ущільнені по периметру та мати пристрій для утримання їх у закритому стані.

1.8. Подача розчинів реагентів на дільниці виконується після їх готовності до прийняття відповідних реагентів.

1.9. Температура гарячої води для розчинення реагентів не повинна бути вище ніж +60 °С. Після закінчення роботи працівник реагентного відділення повинен ретельно вимити руки, обличчя і змастити руки захисними кремами.

1.10. Розвантаження реагентів слід здійснювати тільки після отримання відповідного розпорядження, а злив кислот із залізничних цистерн - за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08 .

1.11. Транспортування бутлів з реагентами необхідно здійснювати в плетених корзинах або дерев'яних обриштованих ящиках. Пакувальний матеріал у корзинах (солома, стружка) для запобігання його загоранню повинен бути просочений вогнетривким захисним розчином. Бутлі повинні закриватися притертими пробками.

1.12. Переносити бутлі з агресивними рідинами необхідно на відповідних засобах, що забезпечують повну безпеку під час їх транспортування. Бутлі необхідно встановлювати надійно без поштовхів, ударів і закріпляти.

1.13. Під час виймання бутлів з корзини або обриштованої ємності, що стоять на підлозі, необхідно обов'язково підтримувати їх дно. Забороняється переносити бутлі на спині, плечі або притиснутими до грудей.

1.14. Під час транспортування бутлів з агресивними рідинами автомобілем їх розміщують вертикально (горловиною вгору) в один ряд і закріплюють. Перебувати у кузові автомобіля забороняється.

1.15. Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з бутлями за допомогою підйомних механізмів забороняється.

1.16. Розливати кислоти та інші реагенти з великих ємностей у менші необхідно за допомогою сифона. Під час переливання у бутлі застосовують спеціальну лійку з повітровідвідною трубкою та запобіжним щитком.

1.17. Перекачування кислот із залізничної цистерни слід проводити з верхньої частини цистерни. Забороняється перекачувати кислоти через кран, розташований у нижній частині цистерни, а також використовувати як сифон гумові шланги. Занурення сифона в цистерну і його виймання слід виконувати за допомогою спеціальних механізмів і пристосувань.

1.18. Під час складування реагентів навалом висота шару повинна бути для коагулянту не більше ніж 2 м, для вапна - 1,5 м. Під час складування реагенту в тарі висота шару коагулянту повинна бути не більше ніж 3,5 м а вапна - 2,5 м.

1.19. Ремонтні роботи в реагентних відділеннях необхідно виконувати за нарядом-допуском та після приведення машин і обладнання в безпечний стан відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08 .

2.1. Роботи, пов’язані з завантаженням, транспортуванням і розвантаженням хлору, повинні здійснюватися за нарядом-допуском з урахуванням вимог НПАОП 0.00-1.23-10.

2.2. До складу бригади працівників з перевезення хлору повинні входити два працівники, водії для трьох автомашин, працівники для роботи на крані та виконання стропильних робіт.

2.3. Завантаження контейнерів в автомобіль необхідно здійснювати навантажувально-розвантажувальною технікою із застосуванням стаціонарних траверс. Балони слід перевозити в спеціальних контейнерах для транспортування.

2.4. У кузові автомобіля контейнери необхідно встановлювати на спеціальні підкладки з дерев'яних брусів, що мають гнізда-виїмки, балони слід розташовувати на стелажах. Під підкладками і стелажами повинні бути прокладки для амортизації, виїмки оббиваються повстю. Вантаж необхідно закріплювати притискним пристроєм, що унеможливлює його пересування в кузові автомобіля.

2.5. Контейнери необхідно розвантажувати і транспортувати до складу за допомогою вантажопідйомних механізмів, балони - на спеціальних ношах або візках з підкладками, що мають вирізи під тару. Забороняється переносити балони на руках і перекочувати.

2.6. Балони, що знов надійшли на склад, і контейнери з хлором повинні бути оглянуті для перевірки справності вентилів. Ці ємності розміщають окремо від тих, що знаходяться на складі, для виявлення можливих витоків.

2.7. Герметичність з'єднань необхідно перевіряти спеціальним розчином. Герметичність вузлів хлораторів, що працюють на низькому тиску, необхідно перевіряти під час пробного пуску за допомогою стисненого повітря або азоту.

2.8. На витратному складі або в хлораторній під час випаровування хлору використовуються контейнери, балони або спеціальні випарники.

2.9. У тамбурах перед входом в хлораторну і на склад хлору необхідно встановлювати шафи для захисних засобів і спеціального одягу.

2.10. Перед входом в хлораторну або в склад хлору працівники повинні переконатися в справній роботі вентиляції та відсутності газу в приміщеннях. Входити в приміщення слід за наявності у кожного працівника ЗІЗОД.

2.11. Загазованість приміщень необхідно перевіряти за допомогою стаціонарних або переносних газоаналізаторів.

2.12. Підключення нових ємностей з хлором, заміна контейнерів і балонів, відкручування ковпаків, маховиків кранів, трубок від використаних ємкостей та у випадках, коли можливий витік газу, необхідно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08.

2.13. Забороняється підігрівати ємності з хлором відкритим вогнем, підключати для випаровування більше шести балонів або двох ємностей, збільшувати випаровування хлору за рахунок установлення додаткових балонів або випарників і допускати розлив хлору в дрібну тару.

2.14. Під час виконання ремонтних робіт забороняється використовувати матеріали, не стійкі до хлору: мастильне або бавовняне набивання.

2.15. Під час безперервного витоку хлору балон необхідно помістити в аварійну ємність або до ями дегазації для нейтралізації хлору. Хлор з контейнера необхідно перекачати за допомогою осушеного повітря в резервний контейнер, залишок хлору нейтралізувати в ямі дегазації.